Колокольчик

Сторінки (1/6):  « 1»

ранок

в  зелених  очах  божевільно  тане  світанок.
а  сонце  все  вище  злітає  по  небосхилу.
типові  новини  і  кава  -  типовий  ранок,
і  крихти  тепла,  що  ізвечора  ще  залишились.
відкрите  вікно  і  вітрами  там  грається  осінь,
а  в  дзеркалі  -  злякані  темні  круги  під  очима.
в  сміттєвім  пакеті  пляшки  і  резиновий  досвід,
а  в  ньому  щось  біле  (напевне,  майбутня  дитина)...
мої  вісімнадцять  сидять  на  південнім  вокзалі,
а  я  на  подушці  смакую  останній  свій  сон.
шістсот  кілометрів  для  мене  -  незаймані  далі.
та  скоро  розбудить  дзвінком  із  дитинства  рінгтон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013


Рідній кімнаті присвячується

Гуртожитки  в  Києві  дуже  холодні,
Сучасна  поезія  надто  складна.
А  знаєш,  студенти,  як  завжди  голодні,
Чекають,  коли  вже  настане  весна...
І  зранку  на  пари  -  не  хочеться  жити.
А  ввечері  тепло,  бо  чай  і  кальян.
На  білім  вікні  неполивані  квіти  -  
Предвістя  майбутніх  любовних  зітхань.
Маленька  кімнатка  давно  зветься  домом
Нічого  ріднішого  в  місті  нема.
Тут  все:  щастя  й  радість,  байдужість  і  втома
І  все  ж  тут  тепліше.  Надворі  зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2013


кінець

Як  хочеться  вмерти,то  краще  про  це  ні  слова!
Тримай  у  собі  все.  і  тихо  натисни  курок
За  прикладом  Курта.  Чекай,  доки  будеш  готовий..
Наважившись  просто  роби  цей  фатальний  крок.
Та  спершу  подумай:  чи  дійсно  нема  що  втрачати?
Здається,  що  втрата  себе  -  то  найбільша  із  втрат.
Немає  майбутнього,  то  й  сьогодення  б  не  знати
І  жити  не  варт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2013


діти квітів

У  мене  є  пірсинг  в  пупку,  а  у  тебе  –  тунелі  у  вухах
Навколишнім  людям  здається  чомусь  вже,  що  ми  ідеальна  пара
Таких  собі  виродків  соціуму.  Але  ти  цих  людей  не  слухай.
Бо,  чесно  кажучи,  мене  їхня  думка  уже  дістала.
Ти  пишеш  благенькі  вірші  і  куриш  траву  на  дозвіллі.
А  я,  схоже,  той  «тихий  омут»,  в  якому  чорти  перманентно  снують.
І  сотні  далеких  родичів  не  погуляти  у  нас  на  весіллі:
Боюсь,  що  такі,  як  ми,  не  одружаться.  Радше  помруть.
Я  вчусь  у  Шевченка  (і  не  повіриш,  що  на  відмінно),  а  ти  -  у  бурсі.
І  влітку  я  їду  на  батьківщину  етнічну  –    до  Греції
Я  Сартра  люблю,  а  ти  навіть,  хто  це  такий,  не  в  курсі.
Та  в  наших  буденних  розмовах  буває  і  він  доречним.
В  гуртожитку  розмалюємо  разом  шпалери  химерними  квітами,
Щоб  потім  якийсь  психолог  щось  нам  по  Фрейду  навалював.
А  ми  сидітимемо  на  підлозі  і  сміятимемось,  як  обкурені  діти
Тих  самих  квітів,  які  на  стіні  щойно  намалювали  ми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2013


Лист у минуле

Сьогодні  в  безмежжі  спогадів
Зробити  ревізію  повну,
Бо  не  існує  казкових  див,
І  місяця  в  срібному  човні.
Всі  зайві  думки  прибрати,
Зібрати  їх  у  конверти,
І  людям  тим  надіслати,
Яких  треба  з  пам'яті  стерти.
Слова,  сто  разів  несказані,
У  тиші  кричать  листами.
Назавжди  з  тобою  пов'язні  
Моїми  дитячими  снами.
Залишаться  спогади,  шрами
І  ще  талісман  на  вдачу...
Це  все  заподіяно  нами.
Заплачеш?  і  я  не  заплачу.
А  час  собі  далі  минає,
І  сенсу  немає  в  сльозах
Згадаєш?  і  я  згадаю.
Побачимося  у  снах.

жовтень  2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013


Птица Счастья

У  Птицы  Счастья  серые  глаза.  
На  солнце  отливают  голубым.  
Мы  не  успели  многого  сказать,
А  Счастье  улетает...  я  за  ним!  

В  погоне  забываю  обо  всём.  
Бегу  по  лужам,  окуная  в  грязь  
Всех  ближних.  Забываю,  где  мой  дом.  
С  друзьями  просто  разрываю  связь.  

И  тихо  я  шепчу:"Не  улетай!"  
Ты  не  услышишь,  нужно  закричать.  
Но  мне  нельзя.  Ты,  Птица,  просто  знай,  
Я  буду  очень  по  тебе  скучать.  
Но  небо  лучше  клетки  золотой.  
Всегда  я  знала:  вольная  ты  Птица  
Так  глупо  было  мне  кричать  "Постой!"..
Но  не  забуду  я  твои  ресницы...  

Да.  Ты  имеешь  право  на  полёт,  
На  высоту  небес  и  на  свободу.  
Конец  уже.  Последний  сделан  ход.  
А  я  вот  снова  в  дураках  походу.  

Лети  же,  Птица  Счастья,  ну  лети!  
Я  в  жизни  и  другую  встречу  Птицу,  
Но  я  прошу:  за  всё  меня  прости.  
Пожалуйста.  И  перестань  мне  сниться.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446146
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.08.2013