Оленка Руденко

Сторінки (1/12):  « 1»

"Як легко…"

Як  легко  ти  відкрив  мою  фіранку,
Як  легко  поселивсь  в  моїй  душі.
Ажіотаж  думок  і  ввечері,  і  зранку
На  серці  поплелися  вже  плющі.

Як  легко  зводив  ти  надії,  ті  мости,
Як  легко  поселився  в  моїх  снах.
Як  легко  будували  мрії,  ті  світи.
Тільки  їм  давно  прийшов  вже  крах.

Ніколи  не  забуду,  той  наш  листопад.
Коли  так  легко...легко  обіцяв  кохати.
Її  не  має...нема  дороги,  що  назад.
І  я  всього  очікувала,  але  не  зради!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013


"Моє ти сонце, ти моя печаль…"

Моє  ти  сонце,  ти  моя  печаль...
І  я  живу  на  нотах  божевілля.
Душа  все  далі,  в  невідому  даль.
В  цьому  і  омана,  в  цьому  є  і  зілля.

І  десь  далеко  в  глибині  світів
Знайду  для  себе  я  розраду.
Чи  то  у  гаю,  чи  то  у  води
Все  знов  запитую  пораду.

А  вони  мовчать...Тамують  ніби  час.
Час...його  ж  не  маю  ні  хвилини!
Не  маю  вже  нічого...  ані  слів,  ні  фраз.
І  згадую  минулі,  швидкоплинні  зими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013


Відчай

І  знов  шматок  паперу,
Чужий  простір  білий.
Сп*яніле  серце  вміру
І  я  поет  невмілий.

Шукаю  тиші,  прагну  ідеалу,
По  суті  їх  і  не  існує.
Кому  потрібна  вона  спрагла
Правда,  яка  й  не  домінує?

Рівноправ*я?  Я  незнаю…
Правда?  Та  де  вона?
Про  що  Ви  кажете?  Благаю..
Світ  став,  немов  пітьма.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013


Слід на землі

Літа  пропливають,  
Підростаємо  ми.
Бачимо  у  віконце  ми  свої  сліди.
Хтось  придумав  пісню,
А  хтось  склав  мелодію,
Хтось  вірша  чи  казку,
Чи  дзвінку  рапсодію.
А  другий  -  лиш  просто
Помоливсь  святині
І  в  тяжку  хвилину  допоміг  людині.
Хто  в  собі  душу  й  сумління  має,
Тому    добрі  люди  і  Бог  помагає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013


Втома

До  тебе  мої  думки  линуть,
З  тобою  я  живу  у  снах,
А  серце  тільки  плаче  й  квилить
Так,  що  не  скажу  в  словах.

У  ньому  лиш  зосталась  невимовна  туга,
А  в  душі  –  несказані  слова.
І  кожної  клітиночки  напруга
Стає,  як  Ахіллесова  п*ята.

Не  можу  я  сказати  й  слова,
Не  можу  передати  біль  душі.
Нікому  не  довірю  цю  розмову.
Набридли  ви  ,  іуди,  набридли  геть  усі.

Не  хочу  більше  я  вас  чути,
Не  хочу  лицемірства  і  «порад».
Залишу  все  так,  як  має  бути,
Бо  кожен  з  вас  моїм  падінням  рад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2013


Надія

В  моєму  морі  стало  монотонно,
Затихли  бурі  і  померло  все.
І  стало  якось  чорно  і  бездонно
Кораблик  мій  знов  хвиля  не  несе.

Затих  весь  Всесвіт,  чекаючи  на  диво,
Можливо  знов  надія  оживе.
І  хочу  я  колись  побачити  щасливе
Націю  і  людство,  що  живе.

Живе,  не  просто  так  існуючи,
Ведучи  пусту  розмову,
Око  Батькове  милуючи,
Опираючись  на  Його  волю!
                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2013


"Моя душа – вокзал старий…"

Моя  душа  –  вокзал  старий
У  ньому  пусто,  мертво,  сонно.
У  ньому  голос  крижаний
Такий  сумний,  такий  бездонний.

Моя  душа  –  пусте  мовчання
Набридла  в  світі  ця  безчесність
Моя  душа  –  німе  кричання
Набридло  все  і  суєта-суєтність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2013


Легендарний кошовий

Стоїть  туман,  повитий  сріблом
Над  синім  поглядом  століть.
Неначе  велетень  могутній  
Пам’ятник  лицарю  стоїть.
Тут  звідусіль  ідуть  стежини,  
Як  кролевецьке  полотно.
І  світять  сонячно  жоржини  -
Це  шани  й  вдячності  крило.
Ідуть  до  нього  козаки
Пораду  дружню  попросити.
Його  звитяга  і  відвага
В  серцях  довічно  буде  жити.  
А  поряд  з  ними  козачата
Ступають  сміло,  як  борці.
І    прапор  вільної  держави    
Тримають  гордо  у  руці.
І  знову  квіти  на  граніт
Кладуть  історії  віки.
Ідуть  до  Калниша  на  раду  
Всі  слобожанські  земляки.
Не  помре    героя  слава,  
Його  серце  і  душа,
Чиста  совість  і  сумління  
Отамана      Калниша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2013


Роксолана

Ти  знов  наснилася  мені
Така  по-своєму  прекрасна
Така  весела  і  сумна
Така  народна  і  сучасна.

У  світі  розкоші  і  зла  
Жила  звитягою  і  миром
Ти  -  любові  два  крила
Стала  моїм  палким  кумиром.

Єдине  кохання,  квітка  османів
Ввійшла  в  історію  віків
Але  була  ти  вірною  дочкою
Вкраїнських  вільних  козаків.

Ти  була  перлиною  степів,
Володаркою  серця  султана
Мила  й  ніжна  Хасекі
Горда  полонянка,  вона  ж  
РОКСОЛАНА!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013


Аборт

Мамо,  матусю,  стій!
Мамо,  мила,  не  гріши!
Знайди  сили  ти,  зумій
Дитячої  не  загубить  душі!

Я  тебе  так  благала
Мовчала  і  кричала  в  такт
Не  зупинилась  ти,  сказала:
"Авжеж,  робимо...Так!..Так!"

Прокляте  "так"  мене  убило
Згубило  душу,  вийняло  тільце
А  я  кричала,  рвалася  щосили
Ще  мить...і  вирвали  кільцем.

Моя  душа  летіла  вгору
І  поривалася  щомить.
Так,  ти  уникнула  "позору"
А  душа  летить,  душа  летить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013


Людський "Чорнобиль"

Я  простягаю  вгору  руки
І  віддаюся  небесам.
Не  хочу  більше  я  розлуки
Не  вірю  більше  я  вустам.

Я  не  хочу  чути  "треба!"
Не  хочу  "це  роби",  "це  не  роби"
Я  заздрю  хмарам  в  небі
Хочеш  -  пливи,  а  хочеш  -  не  пливи.

О,  скільки  фраз  було  почуто!
Скільки  пестощів  і  слів  пустих.
Чимало  досвіду  було  набуто.
Як  в  наш  час  Людиною  зрости?

Після  слів  отих  лайливих,
Після  слів,  що  мають  струм,
Мають  сенс  та  не  мають  крила,
Після  слів,  що  мають  глум.

До  чого  котиться  людина?
Поганий  нині  час  настав,
Поводиться  немов  тварина.
Не  хочу,  щоб  "Чорнобиль"  знов  повстав.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013


"Тиша"

Моїм  ліпшим  другом  стала  тиша,
Лише  у  ній  нема  брехні.
Тільки  вона  порадить  і  утішить,
Втамує  мої  невдачі  і  вогні.

Як  часто  я  стаю  рабою
Темних  і  безмежних  крил.
І  розмовляю  я  сама  з  собою
Так,  я  –  корабель,  що  без  вітрил.

Крила  ті,  несуть  в  минуле,
Та  я  й  сама  не  хочу  в  майбуття!
Не  хочу  жити  тим,  чого  не  буде,
Того,  до  чого  прагнула  й  жила.

Моє  мовчання  не  перекричати,
Я  досить  часто  стримувалась.
Боже,  милосердний  чому  ж,
Чому  я  в  людях  так  зневірилась?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013