| Сторінки (1/27): | « | 1 | » |
Не страшна люстрація!
Нова влада в лісі стала –
Висить прокламація,
Щоб звірина менше крала,
Наступа люстрація!
На повірку цап прийшов,
Вперся рогом в гілку.
Він «капусту» десь знайшов
І запхнув в копілку.
Тож, тепер не буть йому
Завгоспом в коморі.
Певно піде він в тюрму –
Будуть в клітку зорі!
Ще, лисиця хвіст піджала,
Крутиться сволота,
Бо курей на фермі крала,
Ще – качок з болота.
І їй вирок, наче грім –
Буде шерсть облізла.
Бо вона набридла всім,
І в кримінал влізла!
Привели ще бугая –
Яйця опівпуда,
А мордяка, ай-я-я!
Ще й реве, паскуда.
Він коровам не вгодив –
Тож, йому люстрація!
Бугай дулю всім скрутив –
Хоч би не кастрація!
6.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510088
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 08.07.2014
Російська –
мова автобусного
спілкування
Його миттю підмінили
Як «заліз» в автобус.
Суржик вдома, – якось жили,
Тут – поїхав «глобус»…
Пєрєдайтє на білєтік,
Спасіба агромно.
Ми виходім скоро, Свєтік,
Пообщалісь стрьомно…
Весь автобус перейшов
На «язик» російський.
Ось себе де він знайшов, –
А де ж дух вкраїнський?
Чом «шансон» у вухо б’є,
Радіо московське?
Це ж не наше – холоп’є,
Як й життя холопське…
Самі творимо його,
Лижемо Росії.
Убиваєм свій свого,
Віримо «месії».
Ліземо у «руській мір» –
Царь, чего ізвольтє?
Коля Басков наш кумир…
Нам дають по «мордє».
«Пересічний», зрозумій, –
В сім’ї, на зупинці.
Сам хохла в собі убий,
Згадай, – ми вкраїнці!
8.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510086
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.07.2014
Шістдесят квадратних метрів –
Площа ставу й балок.
Й як зумів сюди хтось вперти
Шістдесят рибалок?..
Закидати вудки стали…
Враз принишкла риба,
Бо вздовж ставу з самопалом
Рибінспектор диба.
«Як ви смієте, нахаби,
Рибу тут ловити?
Ще ж торік в ставку і жаби
Не могли прожити.
Я почистив земснарядом
Дно баюри влітку,
Запустив за генпідрядом
Коропа і плітку…
Ой, а дерті скільки з’їла
Дрібнота плавуча!..
Та тепер… Ближче до діла –
Не буду вас мучить.
Вам потрібно заплатити
За мої старання…Ні?
Покличу (що робити)
Міліцію зрання».
А рибалки:«Ми б і згодні,
Та жору* ж немає…»
Зирк, з куща, неначе бодня,
Пика виглядає.
«Я – Рогізний», – зізнається.
«Дуже з того раді!»
«Не врубались ви, здається.
Я в селі – при владі.
І оцей ставочок, звісно,
Вже давно купив я.
То скажіть, якого біса
Ви п’єте тут пиво?
Мою рибу тут вудите,
Наче голодранці,
А тоді ще і гудите:
Не клює, бач, вранці…
Словом, так: квитки купуйте –
По сто гривень кожний,
А тоді – хоч і ночуйте
На ставку. Так – можна!»
Колупнули дядьки в носі:
«Будь воно неладне…
Хоч те добре, що тут досі
Повітря безплатне…»
*Жор – активне клювання риби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446692
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.09.2013
Син «в законі», тато – злодій,
«Мерс» летить – біда та й годі!
Що там «зебра», що там знаки –
Мчить авто, мов з переляку.
Й будеш гав ото ловити –
Може просто… задавити
Розцяцькована машина.
В ній – оголена дівчина.
В ресторан її «крутелик»
Проводжа – «нічний метелик».
Як гарненько там «заквасить»,
Може дівку й оддубасить.
І нічого, знають люди,
Хуліганові не буде.
Все простить Феміда люта.
Бо в «крутого» є валюта!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446689
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.09.2013
Не Кабмін хай, не парламент,
Та з благословіння
Словом звучним – департамент –
Зветься управління.
У в ОДА тепер – це норма,
І скажу я, брате:
«Та на те й адмінреформа,
Щоб реформувати».
Зараз що найголовніше?
Бланки і печатки!
Потім візьмемось за інше –
За зарплати й статки.
Є печатка, то і бос я,
Комплектую штати…
Не будемо голі й босі –
Знаю, кому дати.
Станемо тепер крутими –
Нас ніхто не знищить.
А прикинемось святими –
Зарплати підвищать.
Так кажу, бо маю досвід…
Ще даю всім слово:
У Кабмін мене запросять –
Там життя чудове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444558
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.08.2013
Буває в світі часто так,
І це не аномалія:
Ростуть Пшениця і Будяк,
А ще цвіте Конвалія.
Коли сприятлива пора,
Довкола них – гармонія,
І світить ранішня зоря,
Й бринить життя симфонія…
Та ось посухи час настав,
І цвіт весь обсипається,
Хоч довго запах ніжних трав
Іще не забувається…
Схилився Колос золотий,
Обділений вологою.
І чорні бачаться хрести
Над Нивою-небогою.
Зате колишеться Бур’ян,
Як свідок аномалії,
Хова в задимлений туман
Сухі листки Конвалії.
Й серед людських бува пожеж,
Коли пахтить все кризою:
Вмирають Музи, Мова – теж…
Будяк же… стрімко лізе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444362
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2013
Усіх заходів ужито,
Щоб із багатьох програм
Лиш одна – «Доступне житло» –
Заяскріла тут і там.
«Молодятам пощастило, –
Диктор весело січе. –
Всім дадуть нові квартири,
Бо прем’єр сказав про це…»
Е, щоб хату ту придбати,
Ще збіжить стільки води…
Треба й грошей, ой-ой, мати,
Й клопотів – не доведи…
Бо якщо зібрав ти гроші,
Є такий ще застеріг:
В чергу стать (вона ж все довша)
Й не один оббить поріг…
Бо потрібні документи,
Різні довідки й т. д.
Що? Працюєш? Аргументи
Не наводь оці ніде.
Бо новітні бюрократи
Посміються з тебе лиш.
«Теж працюємо багато, –
Скажуть. – Фокуси облиш!»
Тут зайойкає сердечко,
Тут «на лапу» дай… А ні,
То звивай собі гніздечко
Хоч у приймах, хоч в лайні.
Отакі ото умови.
І послухайте сюди:
«Легше мати хату нову,
Збудувавши з… лободи».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444361
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 20.08.2013
У Країні бунтарів
Для свойого двору
Міністерство Цар створив
Податків і зборів.
Чом пішов на такий крок?
Та й лінивий знає:
В економіці – дірок…
В казні ж вітер грає…
На валюту – дефіцит,
В фінансах – завали…
Сем «зажучує» кредит,
А своє – прос… крали…
Бо без міри увесь час
З царського корита
Пив і їв провладний Клас
І вся царська Свита.
Хабарників розвелось –
І не полічити.
Ну а скаже про це хтось –
Ладні його вбити.
Поліцай і Прокурор,
Слідчий із Суддею
Мчать закрити тому рот,
Хто в Царській ідеї
Сумніватися посмів.
«Ич, бунтарське зілля!..
Або ж «дурі» переїв,
Або ж… на похмілля…»
І саджають.
Каяття
В Органів немає…
А «поліпшення життя»
Мохом обростає.
Занепав середній Клас,
Бідних стає більше…
Одне слово, що не час –
Жити гірше й гірше…
Нагорі ж буття кипить…
Хоча є і сварки,
Як ідуть Бюджет ділить
Пани Олігархи.
Вся Країна бунтарів
Тихне враз на реві.
«Хай би ти вогнем горів!» –
Доріка Цареві.
Ну а Цар погудить лиш
Для «галочки» Свиту,
А тоді усім – бариш
І царське корито.
Звідки ж у кориті тім
Та береться їжа?
Адже Цар говорить всім:
«Лихо! Криза хижа!..»
Міністерство вируча
Податків і зборів.
Ось воно і постача
«Улов» від поборів.
Чи ж сіяти тут зорі?
Чи терпець урветься?
Країною ж бунтарів
Царство здавна зветься…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440830
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 01.08.2013
Служив він стільки літ і зим
За гроші, за доляри
І винайшов на радість всім
Рожеві окуляри.
Те ноу-хау розробляв,
Їй-Бо, не для прожекту,
Тому і гроші «вибивав»
З Державного бюджету.
І істини настала мить:
Щоб догодити люду,
Узявся виставку відкрить,
А там – нехай, що буде…
Й ось диво-окуляри ті
Наділи всі міністри,
І рот роззявили «круті»
Й кабмінівські статисти:
«В країні нашій все – о’кей!
Показники зростають…
Валют у банках – гей-гей-гей!
І люди гроші мають…
Живе народ заможно в нас –
Не порівняєш з раєм…
Щасливі Київ і Донбас,
Пісні дзвенять над краєм…»
Тепер удень і уночі
Телеканали дужі,
Аби відпрацювать «харчі»,
Горланять: «Не байдужі
Керівники держави, бач,
Бо кожного почули.
І усмішка змінила плач
Татарина й гуцула».
А тут іще «слуга» примчав
На мітинг в парку Слави.
«Ми – профі! – пристрасно
кричав. –
Поліпшили життя вам…»
Мені ж хотілось в час оцей
В «слуги» (нехай це й дико!)
Знять окуляри із очей
Й заїхати у… пику!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440825
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 01.08.2013
Закінчив вуз успішно
Й, ще справжній оптиміст,
Ув ОДА2 поспішно
Найнявсь спеціаліст.
Для нього все незвичне
Й ідей – безмежний ліс.
Він їх «оптимістично»
Патронові й приніс.
«Підтримаймо культуру! –
Піднесено прорік. –
Усю цю процедуру
Завершимо за рік.
Я заходи накреслив.
Тож думка є така,
Що врешті-решт воскреснуть
І клуби, і БК3».
«Ідея, може, й слушна, –
Патрон відповіда. –
Та гроші, бач, не груші
І не з ріки – вода.
Хто зможе їх нам дати?
З ріки ж – не загребеш?!.
І ще: чи не багато
На себе ти береш?»
Пішов.
За тиждень знову
До шефа… на поклін…
І вже веде він мову
Про вчительський загін:
«Вивчав я досвід світу
І впевнений уже:
Підтримаєм освіту –
Майбутнє збережем!»
А шеф – до неба очі:
«З стільця б мені не встать!
Чого ти іще хочеш?
Йди геть!
Дай працювать!»
Та вже такий характер
У юного спеця:
Котитиме, мов трактор,
До самого кінця.
Дивлюсь: розправив спину
І шефу, як наказ:
«Давайте медицину
Підтримаєм нараз!
Конає ж…
Чи не видно
Із-за високих веж?
Вже за народ обидно!
І за державу – теж!
Чи ж можемо не дбати
В годину непросту
Про бідного медбрата,
І рідну … медсестру?..»
Аж піниться начальник,
Сорочку роздира:
«Та ти, я бачу, – «чайник»,
Не тямиш ні …ера.
Якщо на медицину,
Культуру і т. д.
Солідні гроші кину,
То буду завтра де?
Що скаже мені Київ,
Як за столичних бонз
«Медок» бюджетний виїм,
А їх пошлю в … обоз?..
Тож в бізнесі длубаюсь,
Кручусь, як на огні,
Щоб київським дісталось,
Ну, звісно ж, і … мені.
Щодо лікарень, школи,
То вірю над усе,
Що принцип залишковий
Усіх їх і спасе.
Тобі ж пораджу, друже:
У радості й журбі
Не висувайся дуже –
Відкусять ніс тобі!»
_________________________________________________
1 Залишковий принцип – рецедив радянської систе-
ми фінансування освіти, культури, медицини та деяких
інших гуманітарних галузей, коли бюджетні кошти для
їхніх потреб виділялися в останню чергу.
2 ОДА – обласна державна адміністрація.
3 БК – будинок культури.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439994
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 28.07.2013
Про чергові директиви
Радіо кричить:
«Втілим ініціативи –
Будем краще жить!
Треба слухать вищу владу
На етапі цім.
Додамо в країні ладу –
Легше стане всім!»
Ой знайомі тари-бари…
Чули їх не раз.
Що й не дивно – незабаром
Вибори у нас.
Тож обіцянки чергові
Влада роздає,
Доїть душу, як корову,
Рве єство моє.
Та даремно.
Досить.
Буде
З нас демаршів тих:
Покричать та і забудуть…
Бачте, гомін стих
Про беззахисну людину,
Пільги для села…
І безплатна медицина
Дуба вже дала.
Нові ініціативи
Теж схова пітьма,
Бо іще альтернативи
Злодіям нема.
Бо народу, бач, – копійку,
А собі – гребуть!..
За цей куш в криваву бійку
Можновладці йдуть.
Тож хапкій злодійській касті
І кажу в цю мить:
«Перестаньте, гади, красти –
Стане легше жить!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439993
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 28.07.2013
Є хобі в мене нове.
Скажу, чоловіки,
Із ним живу чудово –
Збираю партквитки.
Заняття, як по правді,
У мене не з легких:
Квитка лише заради
Вступаю я до них –
До партій усіляких
(Ну й розвелося ж їх!),
До тихих і затятих…
Хай Бог пробачить гріх,
Але спізнав немало
За ції двадцять літ.
Від лівого загалу
Й від правих вам – привіт!
У всьому цьому спектрі
Я – повноправний член.
В столичному он центрі
Квартира…
Бізнесмен
Віднині я, і радий,
Що вже не сірий птах,
Бо голосую в Раді,
Як скаже олігарх.
Мені по барабану,
Що там шепоче люд,
Служитиму «пахану» –
Нехай він хоч верблюд.
Служитиму заброді,
В якого гроші є,
Який має заводи,
Й мені дещо дає.
Я в цьому не самотній.
Багато розцвіло
Політповій сьогодні…
Без них би не було
Розбрату в нашім краї,
Партій на всяк манер.
Я все це добре знаю,
Бо – колекціонер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439630
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 26.07.2013
В час небачений руїни,
Коли світ увесь змарнів,
Розвелося в Україні
Безліч магів й чаклунів.
В один голос ті волають,
Стогнуть, плачуть, хай їм грець,
Запевняють, мовляв, знають:
Ось-ось світові – кінець!
«Щоб кінець, як слід, зустріти, –
Каже баба із Жуків, –
Треба свічок накупити
Й два ящики сірників».
А їй дід: «Цього замало.
Холодець зготуй, кисіль…
Не забудь іще про сало,
Й головне – щоб була сіль…»
Син помовчав, потім буркнув:
«Маю вдосталь я «бабла».
Тож купив у місті бункер –
Нема кращого дупла.
Там харчів – на півстоліття.
Я під вечір вас… якось…»
«Е, – дід каже, – ми до квітня
Й в погрібці переб’ємось.
А там сад розправить віття,
Зелень піде вирувать…
Не назавжди ж кінцю світу
В нашім краї вікувать?!.»
Позбирали хутко речі,
Заховались в погрібець.
Й невтямки старим, до речі,
Що тим часом продавець
Аж регоче у крамниці:
«Ну і виторг! Оце так!..
Куплю шубу молодиці,
Собі – чорний кадилак.
О, яке життя чудове!..
Не знаходжу і слівця…
Побажаю всім такого
Світу білого кінця!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439628
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 26.07.2013
Стало нормою буття:
При заміні влади
Для «поліпшення» життя
Щось реформувати.
А нащо реформи нам,
Програми солідні,
Як довкола скрізь – бедлам,
І більшає… бідних?..
Як розкрали геть усе
Партократи тихо,
Як тепер нове несе
Комсомол нам лихо?
Скажете: ну, єралаш…
Всі ж вони – колишні!
Двадцять років прапор наш
Вітер он колише…
Так то так. Але поки
Люди ті при владі.
Не таланти, не зірки,
А мають посади.
Одне слово, то – пани:
Пити вміють, жерти.
І продовжують вони
Шкури із нас дерти.
Не звикати їм брехать –
Гаспидське коріння.
Щось якщо й реформувать –
То їхнє сумління.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439259
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 24.07.2013
Поважний мер такого ж міста
Побачив сон й … спітнів –
аж край:
Ще б пак!
Зібрався шашіль цукор з’їсти,
Ну і на гречку – неврожай.
Засумував:
«Це як же бути?
Без гречки я не обійдусь.
Біда.
Електорат не обманути,
Бо бачить він, куди годжусь.
А так було б усе до ладу,
Аби легенько, залюбки
Оце
Пропхнувся у Верховну Раду,
Забув про гречку, буряки…
Аби творив якісь закони,
У кнопкодави записавсь,
А ще –
Доляри мав, ієни, бони,
З бомондом політичним знавсь.
Для себе й братика Омелька –
Нехай до праці теж звика –
Так-так,
Купив би в Києві земельки
Біля ліска, а чи ставка.
Звів особняк би.
Це лиш заспів.
Бо для білявої Катрин –
Еге ж! –
Придбав би дачу в Конче Заспі,
Дочці – завод шампанських вин.
Кума – також вродлива пані.
Забуть про неї – просто гріх.
Адже
Не раз ми парилися в бані
І… Це, звиняйте, не для всіх.
Отож кумі куплю машину –
Нехай провідує мене.
Що-що?
Ото не гречка?
Конюшина?
Омелько-брат гусей жене?
Та цур тобі!
Дивись, ще вкусить!..
Гусак клятущий аж сичить…
Ой-ой!
Біжать до ліжка он-о гуси…
Прокинувсь мер.
Блідий.
Мовчить…
Та ось дзвінок.
Хапає трубку.
«Що кажеш?
Цукру прикупив?
Ще що?
Гречки вагон?
Японську грубку?
Щоб ти у щасті довго жив!»
На ліжку сам присів скраєчку:
«Ти ба’, ще родять буряки…
Поля…
На них вже достигає гречка...
Е, буду мером.
На віки!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439258
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 24.07.2013
Двадцять літ плекаєм волю,
Але бракне кисню.
Так мордують нашу долю,
Що ніхто й не пискне.
Двадцять літ йдемо до світла,
Але скрізь… задуха…
І хоч сад вишневий квітне,
В головах – розруха.
Двадцять літ ми знову й знову
Деремося вгору.
Та плюндрує нашу мову
Можновладне горе.
Та толочать наше щастя
Злодії при владі –
І зубасті, і рукасті,
Й завжди при посаді.
Щоб ставало краще жити,
Щоб добитись ладу,
Треба владу брудну вмити
Й відстоювать правду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438903
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2013
Є професія від Неба
(Це не землю рити!..) –
Депутатом стати треба,
Щоб кнопки давити.
Праця ця відповідальна
І не всім під силу –
Депутатів епохально
Вже не раз косила.
До неї лиш «Регіони»
Відчинили двері,
І тепер усі закони
У них у портфелі.
Ось, скажімо, через Раду
Пільги слід пропхати.
Враз на Банкову бригада
Летить з депутатів.
А тоді встає «Шлагбаум»*
На сесійній сходці,
Вимагає, щоб подбали
Про відсутніх хлопці.
Руку хвацько піднімає:
«Ну, натисніть кнопки!
Що це? Хто там не встигає?
Будуть вам ще гопки!..
Треба марку всім тримати,
Заслужить подяку…
Бо важка рука в «гаранта» –
Може дать в мордяку…
А щоб блага добрі мати
В нашім колективі,
Кнопкодаву треба здати
Спортонормативи.
Нормативи полягають
В бігу між рядами,
В стусанах (хай наших знають!),
Побитті ногами…»
Все було б гаразд у Раді,
Коли маєш броди.
Але стала на заваді
Партія «Свобода».
Тож тепер, як натискати
Кнопку ще й за друга,
Кнопкодаву слід придбати
Шлема і кольчугу.
*«Шлагбаум» – так прозвали одного з депутатів, який
диригує голосуванням провладної партії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438901
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 22.07.2013
Вибори ось-ось у нас.
Партій – не злічити,
Й дехто хоче про запас
Грошей заробити.
Українцю ж ця пора
Краща від жнивної –
Поспіша електорат
Мов на поле бою.
Розгорнулися штаби:
Листівки, намети…
Задебілені жлоби
Роздають пакети…
Переповнені усі
Ящики поштові…
На біг-бордах – бабусі
Й заповіт котові…
Соціологи-брати
Розносять анкети,
Агітатори-хорти
Бігають з портретом…
На ТВ і шум, і гам,
І програми нові –
Заробляють «мані» там
Шустер з Кисельовим…
Ой, до скверу ще ж іти –
Роздають там гречку,
Щоб довірливих впрягти
У свою вуздечку…
Час урочий кожен з нас
Зустрічає радо,
Бо Вкраїна у цей час –
Наче Ельдорадо.
Та злодюгу і рвача,
Вам скажу на вухо,
Усе рідше вируча
Гречка і макуха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438106
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 18.07.2013
І на службі, і удома,
Серед степу, на горі
Все рахують без утоми
Нам статисти-трударі.
«Скільки ви машин купили?
Дві? А може, й ще одну?
А податки всі сплатили?
Е, поповнюйте казну!..»
День і ніч вони в роботі –
Теки свідченням товсті.
Хто там знає, скільки поту
Звіти вичавили ті…
Зрозуміло. Бо непросто
Вгору висновки подать.
Президенту – не завгоспу –
Доведеться їх читать.
А гаранту що, приємно
Чути зопалу про те,
Що і сальдо в нас від’ємне,
І ціна на хліб росте?
Тож статисти (це всі знають),
Не лякати щоб «вождів»,
Свої звіти «підчищають»,
Звиваються, мов вужі…
Що поробиш. Ніде взяти
Кращі цифри. Бо давно
Живемо у «скраю хаті»,
Дивимось чуже кіно.
І вже років десь за триста
(Переяслав свідок нам)
Дивимось чужих артистів,
Служимо чужим панам.
Врешті, відступ це від теми –
Нам статистику давай.
Щоб гладенька, без проблеми,
Вся шовкова щоб, і край.
А вона, якщо відверто,
Отака гладенька й є.
З неї Сам щодня, уперто
Плани перспективні в’є:
Скільки виробити, з’їсти,
Що продати, що купить,
Де підбігти, де присісти,
Де зароблене пропить…
За статистикою, браття,
Ростемо щороку – гей!
А по правді – в нашій «хаті»
Все не так, як у людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438104
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 18.07.2013
Економіку загнали,
І бюджет тріщить уже.
В цім ми – професіонали.
Нас заманювать коржем
Не потрібно. Ми у Раді
І в Кабміні сидимо.
Ми – народні, ми є влада,
Хліб з ікрою жуємо.
І чекаємо «відкату» –
Може, хтось та принесе.
А для свата, кума, брата
Забираємо усе.
Свердловина чи заводик –
Ми одразу ж тут, як тут.
А як ні – пошлем спецвзводик:
Кого хочеш заметуть.
А щоб люди менше знали
Про сьогоднішній момент
(Як їх влада обікрала),
Вимикаєм Інтернет.
Є у нас ще славний «Беркут»,
Є СІЗО і є суди.
Якщо в правді дуже впертий –
Запроторимо туди.
На сьогодні в нас завдання –
Все докрасти, хто не вкрав.
Президенту ж – привітання
Й побажання добрих справ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437914
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 17.07.2013
Лиш подивуєш його хватці.
Іде, неначе на парад:
В сорочці білій, при краватці, –
Папероносець-бюрократ.
У нього місія важлива –
Несе листа Самому аж.
І ні мороз, тим більше – злива
Не спинять цей його вояж.
Зайшов.
Обм’як, неначе вата…
За ноутбуком Шеф сидить –
Закінчив саме в карти грати
Й по телефону гомонить.
Папероносець весь – увага,
Принишк, улесливий такий…
Для нього Шефова повага –
Як промінь сонця золотий.
І той шанує підлабузу –
Зарплату видає, пайок
(Аби, бува, не схудло пузо)…
Хоч знає: блюдолиз – пеньок.
Однак меткий, не гоноровий,
Продать готовий і святе.
В нього й душа вже паперова…
А що пеньок…
Так свій, зате!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437912
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 17.07.2013
В селі, у Дніпровському краї,
Я жил, а деревни не знал.
Я мову вкраїнську кохаю,
Но русский всегда изучал.
Збивав я на вигоні роси…
Ах, детства шальные года!..
Був часом голодний і босий,
Но злой чтобы… Да никогда!
Меди я любив і цукерки –
Сластеной немножечко был.
І пив молочко із цеберки,
А из ушата вот, – не пил.
Вже дещо пізніше науки
Гранит грыз под песню звонка….
Пізнали у юності руки
И плуга напряг, и станка…
Як буйно цвіла черемшина!..
Но Хиль о черемухе пел…
Зустрів я чорняву дівчину,
А с девками дел не имел.
Воно й зрозуміло: козацька
Издревле течет во мне кровь.
І сила в мені ще юнацька,
И вера в добро, и любовь.
Я думаю по-українськи,
Каких ни касался бы сфер.
Не падаю раптом, де слизько,
Где рвется напрягшийся нерв.
Не вірю я тим, котрі в Раді
Законы плетут наугад.
Адепт я високої правди,
Живу не во имя наград.
І славлю вкраїнську я мову...
Язык ей готовит венец...
Нудьгують за райдужним словом
Луганск, Запорожье, Донецк...
Бо всі ми – з одної колиски,
Из Киевской неньки Руси.
Тому в нас і мова вкраїнська...
А кто против нас – выкуси!
Щоправда, й англійську помалу
Учу. Знаю русский и дойч.
А той, котрий їсть наше сало,
Научит он сына и дочь
Вкраїнській, що зветься у світі
Жемчужиной средь языков.
Вкраїнську в нас знають і діти,
А он – как пенек из пеньков.
Сидить у сесійній він залі
И крутит быстрей и быстрей
Ненависті хижі педалі,
Чтоб против хохлов, москалей…
Так, мова – це роду коріння,
Что крепится связью веков.
Ми – розуму згусток, уміння...
Хватает, отнюдь, и... пеньков...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437648
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 16.07.2013
А на пероні так знайомі лиця…
І апогей усіх рожевих мрій:
Побіг, дивись, по нашій залізниці
Корейський поїзд, їхній диво-змій.
За нього віддали солідні гроші.
Солідним був, мабуть таки, й «відкат».
В Кореї, знаєм, фахівці хороші…
А тут ще й український бюрократ…
Він гамселив у двері кабінетів,
Кричав: «Я – вітчизняний патріот».
А потім інтерв’ю давав газетам…
Й домігся все ж – ожив «Хюндай»-завод.
А власні підприємства голі й босі:
Катма замовлень і роботи – теж.
А криза шаленіє ще і досі…
Інфляція, корупція – без меж.
Однак купили, бачте, диво-змія.
Радіють, бо… «зроста авторитет…»
Та теплиться в душі надія,
Що витрима «Хюндая» наш бюджет.
Хоча… Ціна квитків так непокоїть…
Стрибнула ж вгору за єдину мить!..
Дешевше, мабуть, з бабою Ягою
У ступі драній в Київ долетіть.
Про ступу недарма отут згадали,
Бо не для наших «змій» оцей доріг.
Та й з кліматом корейці не вгадали,
І «патріот» наш їм не допоміг.
Отож усе частіше диво-змія
У дальнім полі, між тернових віт
Ми бачимо.
А хтось серйозно ж мріяв…
Але пусте. «Хюндай» стоїть…
Стоїть!
Одне скажу: політика ця хибна.
Бо Крюків є, вагонзавод у нім,
І на «Хюндай» Корея та потрібна,
Як розумом обходимось своїм?
Однак знічев’я виникає думка:
Коли, який пройдисвіт і кому
«Хюндай» пригнав у якості дарунка,
Й коли, нарешті, сяде він в тюрму?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437643
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 16.07.2013
Стало снитися частенько
Всенародному слузі,
Що нездужає він – ненько! –
Он фурункул на нозі!..
Виклика швидку підмогу,
А вона не їде. Й ось,
Врешті-решт, ту хвору ногу
В клініку доправив хтось.
«Що за клініка? – питає. –
«Феофанія», чи ні?»
А йому: «Та ось гадаєм –
П’яні ви, а чи дурні?
Ану, марш в свою палату –
Там таких, як ви, аж п’ять.
По секрету скажем: брате,
Мчіть пігулки купувать!
А як ні – здихай, заразо.
Що? Заслужений? Ага?
Та-ак… На стіл везіть одразу,
І… бувай-прощай нога!..»
Від одвертої балачки
Депутат став, наче рак –
Весь червоний, і болячка
Ще одна – гнійний чиряк –
В найцікавішому місці
Вискочила. А слуга:
«Я вам… Я… Дзвоню міністру.
Теж, сердешний, шкутильга…»
«Та дзвоніть хоч пану Богу, –
Сивий лікар ув одвіт. –
Я не маю прав підмогу
Тут надати… Стільки літ
Ви у нас недоторканний,
Як і… дупа…Тет-а-тет:
Вам – мій досвід і старання…
Лиш зніміть імунітет».
Від цих слів слуга й прокинувсь.
Зирк сюди-туди: нема
Айболитів, сцецмашини,
А за вікнами – пітьма.
Витер піт рясний із лоба,
Плюнув – гей! – через плече:
«Приверзеться ж… Слава Богу,
Все гаразд. Дніпро тече…»
І заснув. Та знову, знову
На майдані дощ січе…
А в парламенті про мову
Яничарин річ пече.
«Не дозволимо, – говорить, –
Україною вам стать.
Ці поля, річки і гори –
То Росії благодать.
Споконвіку ваша мова
Для Москви – як океан.
З нього «лаптєву» розмову
Ми черпаємо. Я – фан.
І оці всі прибамбаси
Незаконні. Бо таки
Триста літ ваші ковбаси
Ми їмо. І галушки.
Знають всі, що ми – слов’яни.
Косоокі, хай, жиди,
Але ми Росії-мамі
Найвірніші. Назавжди!
Ну а вас, гидке поріддя,
Хай з Трипілля, з Оріян,
Ми вважаємо корінням
Вільнодумства всіх землян.
А такі процеси хибні
І в Європі, й в «СеШеА» –
Скрізь стоять повинні диби,
На паркані – голова».
Загули враз «Регіони»:
Їм така балачка – мед.
На Майдані ж – бастіони…
Та і я – у секонд-хенд.
Проте вила взяв добрячі,
Як і сотні земляків…
Промосковський гад, одначе,
Вибачатись не схотів.
Хто-зна, чим би все скінчилось,
Та матрос тут, Залізняк,
На розкішну сцену виліз
І сказав: «О, цей ніштяк…
Закривайте, словом, Раду.
Більш не буду говорить.
Мій «Максим» не любить зради…»
Що та мить… А що та мить…
Враз зняли недоторканність,
Враз полегшала нога…
Ну а «гад» сказав: «Я каюсь…»
І… прокинувся слуга…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437270
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 14.07.2013
Ранок.
Я ж – на телефоні:
Надійшла інструкція,
Мовби в нашім регіоні
Процвіта корупція.
І тепер доконче треба
Провести нараду нам,
Щоб від люду і від себе
Добре «всипати» панам.
У присутніх на зібранні
Вогник вмить в очах погас,
Як сказав я всім зарані:
«Є корупція й між вас».
Слово взяв суддя Мефодій:
«Маю справді кілька хат.
Але вірте, я не злодій –
Економив із зарплат».
«В злоті й перловім намисті
Ходить жінка? Байки це!
Знайте: в мене руки чисті», –
Прокурор вставля слівце.
«Ми також, клянусь, не проти, –
Генерал картуз зніма. –
Цю… корупцію… збороти
В регіоні. І нема.
В міліцейськім управлінні
Цього зла і не було.
Кадри всі у нас сумлінні…»
В залі ж чомусь загуло…
Лиш затихло, податківець
Із трибуни вже реве:
«БМВ – дарунок… Німець…
Ми не крадем ПДВ…»
Вогнеборець довго стежив
За отим, як «воду ллють»,
А тоді сказав: «Пожежі
Не погасимо отут. –
Треба кадри замінити
(Мо’ і владу, бо вже час)
І корупцію гасити,
А то спалить вона нас».
І сидів директор школи,
Думав лиш, але мовчав:
«Балачки то все. Ніколи
Не рубатимуть з плеча
Та своїх. У винуватці
Вчителів і лікарів
Позаписують.
О, братці…
Щоб ваш біс вогнем палив!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437269
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 14.07.2013
Я жив в Радянському Союзі.
Життя було, скажу, не мед.
Але ж роботу мав і друзів…
Тепер – країна Секонд-хенд.
Стоять і фабрики, й заводи.
Товари є, та не свої.
Однак Маметови, Гавроді
Жирують – нові «хазяї».
На фоні квазі-перемоги:
Мовляв, здолали бідність ми, –
Побиті ферми і дороги,
Тягар жебрацької суми...
І лиш нагадують окопи,
Як років сімдесят тому
Ми врятували всю Європу,
Руду розчавивши чуму.
Тепер ось звідти вже товари
Премо. І маємо свій бренд:
Розводить вмієм тари-бари…
Тому й країна – Секонд-хенд.
Із секонд-хенду депутати –
Пройшли Компартію й «совок».
Не вперше їм уже брехати,
Що в економіці – ривок.
Із секонд-хенду й бізнесмани.
І в цьому також є «прикол»:
Хоч сюртуки в них від Армані,
У головах ще – комсомол.
Є секонд-хенд-прокуратура –
Купони потайки стриже.
Є кишеньковий суд –
В натурі
Давно із секонд-хенду вже.
Із секон-хенду й наші душі
І розум владців (сум бере):
Одна нога стоїть в Союзі,
А друга у Європу пре.
Потрібен поштовх на всіх рівнях,
Потрібен новий, справжній
бренд:
Як слави предків станем гідні –
Здолаємо ми секонд-хенд!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437105
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 13.07.2013
Вже двадцять літ, мої брати,
Будуємо державу.
Та заважають нам чорти –
Бо крадуть нашу славу.
Чорти у нас в самих сидять,
Об’єднуючись в зграї,
Їх дуже важко подолать –
Бо «наша хата скраю».
Не можем хама зупинить,
Приструнить бюрократа…
І «хата», бач, по швах тріщить
На радість супостату.
Цьому, на жаль, радіють всі –
Європа, США, Росія…
А бути б щастю і красі…
Ще теплиться надія,
Що станем жити-поживать
(Хоч непроста наука)
І піч у хаті будувать
Для себе і … онуків.
А в свята день спечем калач,
Як всі звичайні люди…
Чортів?
Посадим на рогач!
І все в нас добре буде!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437104
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.07.2013