| Сторінки (1/40): | « | 1 | » |
Він біль таку готовий був терпіти,
ЇЇ терпкі укуси на своїх губах.
Ішла весна, просунулись квіти,
Ромашки білі на його руках.
А пристрасть рвала стіни оборони,
Вишневі він збирав плоди,
Із вуст її солодких і медових,
А час летів, хвилини всі пройшли.
Сліпі весняні ночі заховали,
Дві спраглі до тепла душі.
Два кораблі покинули причали,
Й зустрілись на чужій землі.
І встало сонце, змило усе темне,
Весна ожила з подихом вітрил.
І все відкрилось, що було таємне,
Він зрозумів, немає більше крил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014
Всю ніч і дві години ранку,
В моїх обіймах жила ти.
На крилах нашого світанку
Ми так боялись самоти.
Кохали наче ми не жили,
А лиш кохали на землі.
І де б узяти такі сили,
Щоб ми залишились одні.
Ти малювала мої ночі,
Жагучим пензлем почуттів.
І я кричав, що жити хочу,
Як ще ніколи не хотів!
Вплітались руки в чорні коси,
Пухкі вуста топили лід.
Це ангел кожну ніч приносить
Красу твою із неба слід.
Всю ніч і дві години ранку,
Твою усмішку цілував.
Тримав в полоні наче бранку,
Та новий день тебе украв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014
Глибокі берлоги сховають його,
Засніжені прозою завтрашніх днів.
А біль не проходить в душі все одно,
І вже не зійти із буремних шляхів.
Манжети потерті від тисячі слів,
Що він написав на вікні забуття.
Хоча і забути він зовсім не зміг,
Про важкість історій вчорашнього дня.
Розломиться хвиля тривожних обійм,
Упадуть години у прірву зими.
І корчився довго безстрашний той змій,
Що нас спокусив на паршиві плоди.
Він вірив у краще, але так хотів,
Щоб пам'ять лишила сьогодні його.
Бо в серці давно він уже спорожнів,
І холодно в ньому давно вже було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
Схолонув чай, і бритва загубилась на полиці,
Втомилася негладжена сорочка.
І п’ята сигарета догорає в попільничці.
Ти народити обіцяла нам синочка.
І хмари наче змовились на небі,
Дощі прокляті не дають заснути.
У горлі ком і хочеться до тебе,
Бо з губ твоїx напився я отрути.
Який це день мій календар не пам’ятає,
Він лиш чекає, щоб усе минуло.
Чергова ніч мене у розпач загортає,
Ще кілька фраз у пляшці потонуло.
Я зламаний увесь та я тримаюсь,
Чекаю лиш чергового дзвіночка.
Це дзвониш ти, і я всміхаюсь:
«Пробач мене, в нас народилась дочка…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
А ти єдина ради кого я хотів мінятись,
Рубати стіни, зводити мости.
І я не знаю, як я зміг так закохатись
В очей безодню, в образ чистоти.
Я покохав тебе раніше ніж побачив.
Я жив з тобою, коли ти була одна.
Під моїм небом ти ніколи не заплачеш,
Бо із любові я зіткав ці небеса.
Я відчував міцну рушійну силу,
І осягнув наскрізь жіночу суть.
Впіймав на куражі високу хвилю,
До твого берега лиш мить і донесуть.
Та стихло море, хвилі поморились,
Мене ж прийняли скелі, а не береги.
І я просив у Бога й ангели молились,
Щоб ще хоч раз в житті моєму була ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2014
Розплющую очі я кожної ночі,
Фотографую сни серед зими.
І щось таке вони пророчать,
Що я боюсь своєї самоти.
Папір тоненький у клітинку.
Кулькова ручка вже на пів пуста.
І знов вірші пишу я без-зупинку
На клаптику зім'ятого листа.
Згоряє лампа в темряві холодній,
Я гріюсь почуттями і слова
Мої лягають на клітинки чорні,
А я мовчу, сухі мої вуста.
Закінчаться чорнила на папері,
Народяться чергові три рядка.
І ти відкриєш мої двері,
Чарівна вся і усмішка тонка.
Обіймеш, тихо прошепочеш:
"Поет мій, спати вже пора..."
І я іду, та все ж так хочу
Останні написати три рядка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2014
Я пам'ятаю дні, їх не було багато.
Та всі вони були такі,
Що я готовий був вмирати
Дощем останнім на твоїм вікні.
Я пам'ятаю зустрічі зимові,
І сніжні ніжні вечори.
Коли я так хотів до тебе,
Де була прірва будував мости.
Я пам'ятаю перші поцілунки,
Від них я так і відлітав.
До тебе рвався за лаштунки,
Я тобі серце віддавав.
Я пам'ятаю той єдиний ранок,
Коли в моїх обіймах ти.
А я не спав і проганяв світанок,
Та він усе ж зумів прийти.
Я пам'ятаю як ти кудись зникла,
І холод, холод на душі.
Бо лиш самою бути звикла,
І всі тобі були чужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
Тихо... помовчи будь ласка,
Не потрібно зайвих слів.
Чуєш як народжується казка
Поміж наших двох світів?
Тиша... чую твоє серце,
Стук пронизливий з грудей.
Всі слова достойні вмерти,
Що живуть поміж людей.
Варто... мріяти про тебе,
Коли в тиші я один.
Коли плаче моє небо,
І мільйон пройшло годин.
Вчора... мій помер будильник,
Я літав з тобою в снах.
Там беззвучність була сильна,
Кожен звук ішов на прах.
Тиша... тільки твої очі,
Розмовляю мовчки з ними я.
Я в обійми твої хочу,
І мовчить уся Земля.
Ніжна... і вуста твої мовчать,
Ти загадкова і така щаслива.
В тиші погляди твої летять,
В тиші ти така вродлива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
Ти - його апатія, він - твої емоції.
Досить уже плакати на руках у осені.
Хвилі йдуть від берега, тонуть в океані.
Знову ця істерика, знову сни погані.
Посмішка як в Джокера, почуття всі втрачені.
А тобі так хочеться все йому пробачити.
Він убив всі пристрасті, він пустий всередені.
Залишився постріл лиш, цілі всі наведені.
Ти - його апатія, він твої емоції.
Вся душа розтріпана, жовтим листям осені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2014
Зіграй мені мелодію на струнах ночі,
Кохай мене душею й тілом без кінця.
Моє єство тебе єдину тільки хочеть,
Постійно, без упину і без вороття.
Згорай в мені, торкай тремтячі губи,
Шепчи про те, що ти тільки моя навік.
Що більше так ніхто вже не полюбить,
Як любиш ти мене сильніше кожен рік.
Зім'яті простині багато пам'ятають,
Холодні зимні ночі, теплі літні дні.
Записки твоїм почерком мене чекають,
В кімнаті нашій на пустій стіні.
Двоє безумців сковані одним прозрінням,
В одному напрямку на різних полюсах.
Щасливців двоє зв'язаних одним везінням,
В одній історії на різних сторінках.
Тонули в пристрасті, сплітали міцно руки,
Так важко дихали, приймали спільно душ.
Сусіди слухали кохання дивні звуки,
Помада вся розтерлася і розтеклася туш.
На грані, на краю гріховності,
Під враженнями наших почуттів.
Ми осягли останній пік духовності,
Без болю і жалю, мільйоном щирих слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2014
Ну все! Догрався, розбив, докохався.
Віддам своє серце завтра в ремонт.
Сварив Купідона, а він лиш сміявся,
Сказав, що личить мені цей фасон.
Розлючений досі, сумую відверто,
Стираю всю пам'ять минулих думок.
І сльози знов лиють вчорашні дві жертви,
Стає повноводнішим жалю струмок.
Ці рани не гояться щирими втіхами,
І радості мало в нових почуттях.
У серці все рветься і важко так дихати,
А осінь із холодом втілює страх.
Сховаюсь від диких всіх поглядів,
Тепер я нічий і навіть не ваш.
Я навіть не я, а тінь ваших спогадів,
Старий і потертий забутий вінтаж.
Безсоння лікується ковдрою чорною,
А біль всю лікую я стержнем пера.
Кохання лікується думкою гордою.
Мені лікуватись прийшла вже пора!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2014
Вечір натягне холодні ночі,
Я розчинаюсь в картинах Мане.
Широко швидко заплющую очі,
П'ю каву і тихо згадую тебе.
Малюю в пам'яті вчорашні рухи,
Всі дотики і посмішки тих губ.
І я не в праві вже забути,
Тепло і відданість дівочих рук.
Тікати в сни ніяк не вихід,
Хіба з тобою в мої сни.
І сотні слів замінить подих тихий,
Розчинить запах пустоти.
Нова сторінка і нова надія,
Нова історія тепер живе.
Сиджу малюю свою мрію,
П'ю каву і тихо згадую тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
Розмови, тихі гори...
Затори на моїх овшорах.
Всі штори - закриті, я на море.
А море мене розморить,
Проторить і гонить.
Штормить, промокла нить,
Не спить, кипить...
І втопить лиш на мить.
Думками я з вами,
З важкими сумками.
Багами? Чи в храми?
Тікаю, чекаю...
І цукор без чаю.
Я знаю, що маю
Усе що тримаю,
До краю!
Як втрачу, заплачу.
Коли я побачу їхню віддачу
Усім я пробачу...
Втомився, простився
Закрився, заплакав, пролився.
Дощами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
Я зачарований, покорений до болю,
В твоїм полоні і не хочу вже на волю.
Все мрію і не сплю, бо ночі всі безсонні,
І ця твоя усмішка, що у мене в телефоні.
А очі, очі, які вони глибокі невідомі,
Я б так хотів, щоб ти жила в моєму домі.
Щоб прокидатися з тобою в ліжку вранці,
Я обіцяю з мене кава у маленькій філіжанці.
Сумую, знаєш, я чомусь умію сумувати,
Так хочеться зустрітись і тобі усе сказати.
А завтра новий день я проживу без тебе,
Не знаючи чи все оце тобі хоч треба.
Є тисячі світів, мільйон життів на цій планеті,
А я лиш маю кілька слів в моїм нуднім сонеті.
Я вірю, що до мене теж прийде кохання,
Бо ти в моєму серці перша і остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
Її зелені очі на фоні мармурових щік,
Забули мрії всі дівочі, що загадала ще торік.
Всміхалась так яскраво, та щира не була,
Кохала до безтями та все ж була одна.
Чорняві темні коси, ніхто не цілував,
Він вчора вже награвся, сьогодні не займав.
Бліда неначе місяць, що світить у ночі
І не знаходить місця, всі втрачені ключі.
Сховатися від болі їй так і не вдалось,
І не по власній волі їй жити довелось.
Розкішні пишні вбрання були так до лиця,
Та не було кохання, душа була пуста.
Прекрасна ніжна врода, божественна краса,
Не ловить її мода, не корять небеса.
Жива, але бездушна, без крапельки обману,
Холодна наче мрамор, ти - лялька з порцеляну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
Сто днів без світла, сто ночей без сонця,
Холодне мертве море, чорні береги.
Душа кудись поділа охоронця,
І вже украдена, її вже не знайти.
Розбурхались і розплювались хвилі,
Штормить всі стіни у моєму кораблі.
Долаю в просторі часу прокляті милі,
На мапі острови стираю, що пусті.
Болить, терплю, втрачаю сили,
Штурвал зривається під тиском дір.
Одного вчора покорили,
Того, що бути дурнем їхнім не хотів.
А я живий, хоча майже бездушний,
Я не віддав нікчемним все.
Я трішки встиг сховати в мушлі,
І завтра море все назад верне.
І все нове, все буде як спочатку,
Дитяча посмішка, важка рука.
Я швидко розгадав загадку,
Коли побачив в морі маяка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2014
Я бачив щастя...
Воно прокинулось сьогодні вранці біля мене.
Так тепло усміхнулось і пригорнулось ніжно до грудей.
Я бачив щастя...
А більше радості мені й не треба,
Бо я знайшов його серед мільйонів всіх людей.
Я бачив щастя...
Воно тримало міцно мою руку,
Не відпускаючи далеко ні на мить.
Я бачив щастя...
Я переніс печаль й розлуку,
І моє серце пламенем горить.
Я бачив щастя...
У очах глибоких і коханих,
І в щирості безмежних почуттів.
Я бачив щастя...
Що згоїло всі глибокі рани,
І я щасливий, що її зустрів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2014
Холодно...
А вчора ще хотіла бути осінь,
І так чомусь колотить на душі...
Все скинути так хочеться і бігти босим,
Відчути всю енергію землі.
Одні розриви у мелодіях туманних...
Шум радіо і музика німа.
Чому я ще малий у штанях рваних,
Шукаю тих кого уже нема...
Кого земля навік віддала небу,
І хто лиш сниться раз на рік...
Я хочу відчувати цю потребу,
Молитися за тих, кого скінчився вік.
Холодно...
А вчора ще весна хотіла бути,
Розфарбувати тут усіх і все...
Та не вдалося їй тепло відчути,
Що нам зима в своїх снігах несе.
Втрачаєм віру і себе втрачаєм,
Знаходимо лиш кривду в каятті.
І коли холодно тоді ми замерзаєм,
Не бачучи, тепло що у душі...
Холодно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Наш світ забув про нас відверто,
Ми втратили надію на учора.
Та не здавались і шукали вперто,
Краплинку щастя, щоб не знати горя.
Я усміхнувся, коли сонце бачив
В твоїй усмішці сповненій тепла.
Можливо, це ніщо не значить
Та вірю я, що ти наповнена життя.
Нас випадково звели монітори,
Нас звели інтернету сторінки.
Ми були зовсім не знайомі,
Шукали зустрічі мої рядки.
Життя тече і ти за себе рада,
І я за тебе радий щиро теж.
Не забувай мене, хоч трішки згадуй,
Я вірю ти усе знайдеш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Торкалась губ своїх вогнем окутих,
Ти плачеш, дощ всміхається тобі.
І серед сотень снів давно забутих
Ти пам'ятаєш лиш чомусь сумні.
Загорнуті у теплі одіяла усі мрії,
Що в світ цей завітали ще учора.
Ти народила свою мрію і надію,
З зеленими очима світлофора.
Всі сни сумні тепер безсонні ночі,
Усмішка стомленна з іскринкою тепла.
А ти вдивляєшся у ті зелені очі,
А в них живе його душа.
Ти не сама, хоч зовсім одинока,
Тремтячі руки горнуть сторінки.
Невже життя таке жорстоке,
Що не дає той шанс його знайти.
Одна удвох, ти і маленька мрія
Жива історія забутих днів.
Горить любов, в душі живріє,
Що він не зміг, а так хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Місто кохало мене цього теплого ранку,
Маршрути, колеса, проїзні квитки.
Сьогодні я знов не скуштував сніданку,
Лиш чашка кави встигла десь пройти.
Гортаю вулиці на мапі неба,
Зриваю погляди чужі на самоті.
А завтра жити знову треба,
Усі дірки заповнити на пустоті.
Зупинка... знову мої квіти,
І я смакую запах цих садів.
Що вулицю змогли одіти,
У кольори безмежних почуттів.
Сотні життів людських рятую,
І помираю я десятки раз.
Ніхто мене не бачить, не відчує,
Вже темна ніч і промінь згас.
Я відкриваю очі і вдихаю силу,
Бо я прожив сьогодні цілий день.
Втомився, заправляю крила,
І завтра знов летіти до людей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Розтанув календар днів літніх золотом зігрітих,
Остання крапля рос ранкових впала на траву.
Так легко тихо вже приходить осінь і тікає літо,
І знову пише цю історію свою заплакану й сумну.
Буде кохати знов свої багряно-замальовані дерева,
Зривати вітер з полохливих запорошених алей.
Дощами заливати всіх кому це треба і кому не треба,
І цілувати ніжним подихом серед застуджених ночей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
А ночі стали ще коротші,
Бо в них з'явилась тільки ти.
І глибоко так проникаєш в очі
Серед легкої темноти.
Всміхаєшся так легко, щиро
І тиснешся так ніжно до грудей
Ти мрієш знов про своє диво
Та згадуєш забутих вже людей.
А ночі стали ще коротші,
Бо теплота твої солодких губ
Заснути не дає цієї ночі
І тебе будить серця мого стук.
Твої оранжево-маленькі мрії
Я тепер бачу в своїх снах.
І також щиро в мрії вірю,
Коли ти спиш у мене на руках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Помирає сніг на моїх руках,
Досі ще не зміг, загубився у думках!
Я рахую біль битих цих годин,
Я разом хотів, але був один!
Запалю весну, хай собі горить,
Я благав її подаруй хоч мить!
І чекав тепла, поцілунків жар,
Віє холодом із тих білих хмар!
А завтра буде день, де буде усе добре,
Чому ж її душа і досі ще холодна.
І я б усе сказав, як тільки би побачив
В її очах тепло, із рук її віддачу!
Тільки сни разом і непевні кроки,
Ставить доля нам, кожен день уроки.
А минулим дме, cковані всі рухи,
А так хочеться обійняти руки.
Тихо в серці там, а тут сильна спека,
Розіб'ю об щось, сильна небезпека.
Помирає сніг на моїх руках,
"Я люблю її!" поки що в лапках!
А завтра буде день, де буде усе добре,
Чому ж її душа і досі ще холодна.
І я б усе сказав, як тільки би побачив
В її очах тепло, із рук її віддачу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014
Глибоко проникає образ,
Тихенько дихає душа.
Зникає навіть вічна проза,
Коли всміхається вона...
Малюються шедеври світу,
Стираються страшні слова.
Не вистачає і повітря,
Коли всміхається вона...
Стискається, у грудях стає тісно,
Торкає серце аж до дна.
І він живе одною миттю,
Коли всміхається вона...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472224
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014
Засипала білим, нагнала морозу
Обоє промокли, на грані психозу.
Обох розірвала на нитки тягучі,
Застуда проклята як змії літучі.
І вся така мила, всміхається щиро,
Хіба ти не бачиш нас двох покосило.
Зима ти проблема, тупа завірюха
Це все через тебе мені така мука.
Термометр в серце, оце подарунки,
Мені допоможуть твої поцілунки.
Слова щирі-щирі і ніжні обійми,
Коли з почуттями підемо у бій ми!
Тебе не боюся, бо в мене є ліки,
І ти зима мерзни, замерзни на віки.
А чай вже не гріє, коли я з тобою
Цю зиму ти зможеш здолати зі мною.
Так тепло нам стало, зима засміялась
Вона не вбивала, вона з нами гралась.
І звела зима нас, хворіли зимою,
Кохали зимою, а жили весною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
Безодні ночей кликали мене до себе
І тисячі годин на однині.
Я так хотів побачити з тобою небо,
Що дарувало зоряні вогні.
Пусті кімнати мене запирали,
І білі стіни в сірій самоті.
Я так хотів, щоб ти мене чекала,
Як забували мене всі.
Ці звуки шумом зажерали,
Горіли тільки дві свічі.
Я так хотів, щоб ми тоді пізнали,
А не пізнали ми тоді.
Цікава казка і сумні фінали,
Добро забуло ті щасливі дні.
Я так хотів, щоб правду усі знали,
Всі знали це все не мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
На серці пожежа, соціальна мережа
Втопила мої почуття.
Радикальна провина, тепер ти повинна.
Кодувати свої відчуття.
Безсонні дві ночі і втомленні очі
Гортають твої сторінки.
Не живе спілкування, живі сподівання
Торкнутись твоєї руки.
Зізнання відверте, відважні дві жертви
В он-лайні малюють життя.
А скоро вже ранок, розбудить світанок,
Ти знову проснулась одна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2013
Закутався, запутався
В простинях білих, в очах сірих
Твоїх...
Не зрадила, завадила
Тобі віра, довіра
Моя...
Шукали нас, можливо час
Хотів змінити і вбити
Почуття...
Кохай мене, усе мине
Бо я один, а сотні спин
Чужих...
А ця зима подарувала мені сніг,
Щоб я кохав тебе як тільки зміг.
А ця зима подарувала мені ніч,
Щоб був з тобою віч-на-віч.
Цілував, кохав,
Торкав волося, мені здалося
Це моє...
А завтра ранок, світанок
У ліжко кава, отрава
Тобою знов...
Сонце кохаю, втрачаю
Розум свій, послідовність дій
Сенсу немає...
Усмішка мила, мене скорила
На повал, ти божий дар
Люблю тебе...
А ця зима подарувала мені сніг,
Щоб я кохав тебе як тільки зміг.
А ця зима подарувала мені ніч,
Щоб був з тобою віч-на-віч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2013
Зима розгуркотілась, щось холодом зрива,
І снігом білим-білим прийшла моя зима.
Танцює наречена, і зорі розкида,
Я звав її ще вчора, сьогодні лиш прийшла.
Морозним свіжим ранком напоїть зима знову,
І іній на деревах насупить наче брови.
Розстелить на дорогах свою м'яку покрову,
І заведе із вітром свою швидку розмову.
Завіє, розкидає іскринки по дахах,
Такого дива в неї багато у руках.
І з нічкою тихенько мандрує у казках,
Приходить гарним святом в зимових наших снах.
Заметушились люди, закутались в пальто,
Зима вже не лютує дарує всім тепло.
Хоч холодно сьогодні на дворі знов було,
Тепло у наших душах, і в них живе добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2013
За вікном мінус двадцять,
Чорна кава, гіркий шоколад.
Я не хочу здаватись,
Хоч щоразу усе невпопад.
Я живу лиш думками,
Що скаліченні світом чужим.
І тримаю руками,
Я стрілки незупинних годин.
Мінус двадцять на серці,
А так хочеться краплю тепла.
І так хочеться вчора все стерти
І почати з нового листа.
Гіркота не проходить,
Ніч минає, я знову один.
Душу тісно щось зводить,
На душі як завжди карантин.
Мінус двадцять вже років,
Я існую, чекаю чогось.
Ще багато є кроків,
І один велечезний ще крок.
Крок на зустріч людині,
ЯКА в серці моїм заживе.
Я чекаю від нині,
Коли сонце в мені оживе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2013
Я би помер на цих губах,
Цю ніжність я ніколи не забуду.
І поцілунок на моїх вустах,
Який будити вже не буде...
Ці руки теплі, що дарують сонце,
Мене торкали аж в душі.
І ці обійми рано-вранці,
І стерті сльози на щоці.
Нічні розмови, ясні зорі,
І повна тиша, стук сердець.
Ми двоє рідні нами хворі,
Любили знаючи кінець.
А ким були ми, ким зостались?
Душі споріднені тепер одні...
Ми до побачення сказали, не прощались,
А час іде, проходять дні.
Міста на карті не зійдуться,
Та я тебе побачу ще.
Нехай всі правила порвуться,
Та щось між нами ще живе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013
Ви бачили її, ви бачили ці очі
І цю красу яку я обіймав?
Як жив без неї я всі ночі,
Які я в цьому світі мав?
Ця милість кликала мене до себе,
І я блукав за нею навіть в снах.
Вона казала, що це все не треба,
А я не чув, тонув в її очах.
Така проста невинність світу,
Така краса сімох небес.
Тебе пізнав я того літа,
І не жалкую ні про що я все ж.
Ти чарувала, ти уміла чарувати.
Твоя усмішка, я такої не стрічав.
Ти загадкова, я не зміг все розгадати.
Багато втратив я, такого не втрачав.
Ті поцілунки - солодом труїли,
Ці губи - наче ніжність пелюсток.
Чого ж ми втілити ніяк не вміли,
Усе що мали, всіх збентежених думок.
Пробач, що я не зміг тебе тримати,
Що втратив я тебе в одну лиш мить.
Я так хотів тебе кохати!
Ти знаєш, досі щось болить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013
Сліпий укус малого звіра,
Розсічена вже плоть моя.
Куди зникала та довіра,
Що дарував щодень тобі був я.
Зім'ялась думка у пориві страху,
Є кров нема в ній краплі життя.
Розбила ти усе з розмаху,
Що дарував щодень тобі був я.
Так важко впало, але не розбилось,
Я чув не раз твоє це каяття!
Куди ж ті ночі загубились,
Що дарував щодень тобі був я.
Сльозам не віру більше твої сірим,
Ти з сотні різко впала до нуля.
Ти мала все та вберегти не вміла,
Що дарував щодень тобі був я.
Забудь, зітри усе химерне.
Фантазії, бажання, всі знання!
Уже ти більше не побачиш усе,
Що дарував щодень тобі був я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
А ніч намотує печалі на життя,
Відкриті двері та пуста кімната.
І знову не зустрілися вуста,
Лиш фотографія в руці зім’ята.
Летіли ночі наздогін тих днів,
Падали ноги, дряпалися руки.
Він так її срібних очей хотів,
А мав лиш тільки срібні муки.
І знову ніч його сховає тінь,
Тут божевілля ломиться у душу.
Життя тонке неначе волосінь
Та все одно кричить, що не відпущу.
І в сон прийде вона своїм видінням,
Торкнеться ніжно його зсохлих губ.
На мить прийшло його спасіння,
Теплом її тонких прекрасних рук.
Прокинувся і піт холодний,
Стікав рельєфами гарячих вуст.
Він так кохання був голодний,
Хотів її він слів, а чув лиш звук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
Не бійся жити без його очей,
В них - холод, що тебе тримав.
З усіх обманутих людей,
Він лиш тебе одну кохав.
Не бійся гримнути дверима і піти,
Лишаючи йому пусту кімнату.
Ти знаєш, знає він, що не знайти
Більше такої, бо її він втратив.
Не бійся бути вже не поряд з ним,
Але не будь ще взагалі без нього.
Ти зачекай, нехай розвіє дим,
Тоді побачиш ти свою дорогу.
Не бійся згадувати все,
Що було ніби й не можливо.
Хай час у пам ’ ять заплете ,
Бо воно в серці в тебе жило.
Не бійся правди, що несе
В тобі всю щирість твого тіла.
Нехай і він дурню верзе,
Скажи, що ти кохати вміла.
Не бійся пробачати й пробачай,
І не суди, бо всі ми люди.
Втрачаючи борись, і знов втрачай.
Живу в одну лиш мить, такого вже не буде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Пробач, розбите серце у моїх руках,
Пробачте, очі, плачучі у душу.
Я не хотів тонути у сльозах,
Та треба так, і я так мушу.
Пробачте, руки дотиків вогнених,
Що обпікали тіло теплотою почутів.
Я так хотів, щоб все було безмежно,
Та не навчився рахувати днів.
Пробачте, губи з подихом дурману,
Цілуюючі нестримано мене.
Я говорив тобі, що необману,
Пробач, усе колись пройде.
Пробач, моїм повчальним текстам,
Моїм закоханим словам.
Я знаю, все не легко стерти,
Я сам накоїв все, я сам!
Пробач, чарівна і прекрасна,
Ти варта більшого у цім житті.
Я можу у твоїх очах упасти,
Пробач, зробив я боляче тобі.
Пробач, та я хотів лиш тільки щастя,
Пробач, і тихий срібний плач.
Тебе я спас, а сам не спасся,
Пробач, я йду, пробач…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Я обираю шлях по поклику душі
Що строчить звуки глибоко із серця.
І руки тихо дрибищать мої.
І хочуть щось брехливе здерти.
Вони показують мої світи,
Заховані далеко десь у тілі.
А зовні, то оманливі дроти.
Що ніби чорні, а насправді білі.
І коли сутність видно наяву,
Всі здивувались й говорили.
Всі думали, що я так не живу.
Та очевидно помилились.
Я теж ростив добро для вас
Я теж молився на колінах.
Та ображали ви мене не раз.
І підніматися я був не в силах.
Тепер, коли побачили мене
Усі просились в друзі щиро.
Боялись що добро пройде,
Що не побачать вони диво.
Та вистачить мене на всіх
Я вам дарую все що маю
І я прикрасити собою зміг,
Частинку світу, і шматочок раю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2013
І потяг ніс мене додому,
З дощу і мряки в подихи зими.
Тут було тепло, за вікном морозно,
І десь тікали в ніч мої думки.
Покрита снігом земля мокра,
Розбиті теплотою дві струни.
Вертатися туди іще не можна,
Я бачу лише ніч, не бачу сни.
Енергія штовхає, сильний протяг,
Стовпи рахую прісних цих мереж.
Що і не в силах зупинити потяг
Серед штучно насаджених дерев.
Я знаю завтра буду вдома,
Привітно ранок обійме поривами вітрів.
І вже зникає важка втома
Від погляду засніжених дворів.
Диспетчер скаже: «Потяг їде далі!»,
Із сумом проведу останній я вагон.
Привіт, кохана, я удома!
«Зупинка ваша!» ,– обірвався сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2013
Моє життя - дві паралелі через поле,
Летять собі у темряві ночей.
І бігають по них важкі вагони
Й не шкода їм моїх плечей.
А я іду вперед безповоротно,
Долаю кілометри до весни.
І не один я, а мені самотньо
Не вистачає в серці повноти.
І кожна перепона - важка шпала,
Гризе коліна до крові.
Та ще жива душа, ще не упала,
І я думками вже пливу - та не в човні.
А у брехні я тону, що ти залишил а ,
На станції що зветься « Я прав а ».
Невже тебе життя ще не навчило
Боротися за любов - а т и одн а .
Я не купив квиток на знаний потяг,
Я йду без тебе, по рейсах до весни.
І байдуже, що вже зносився одяг,
Та прагну я в душі лише краси!
А ти лети не відчуваючи поривів,
Що вітер творить за вікном.
Закрийся у нуднім вагоні,
І спи брехливим, темним сном.
Та ще не довго йти мені цим полем.
Я відчуваю запах теплоти,
І сльози падають твої на рейси,
Та не ржавіють аж ніяк вони.
Ти не зруйнуєш те, що в мене в грудях,
І не дано тобі відчути те.
Що відчувають люди, коли люблять,
Бо твоє серце кам’ яне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2013