| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Привіт, мій друг!
Давно не бачились з тобою.
Розповідай: як сам, як діти, як сім'я?
Чи ти давно забув як ми з тобою,
Дитячо мріяли прожити правильне життя?
Ти пам'ятаєш як малий Сашко,
Так сильно хотів стати футболістом,
А потім СБУшником, таксистом,
Та всетаки він став юристом.
Смішною видалась історія моя.
Привіт мій друже!
А пам'ятаєш, ти про неї?
Тоді здавалося, що це на все життя.
А потім думав, що без неї, пішло все шкереберть у небуття.
Та прожили і це ми, - як не дивно...
Я знаєш, маю все, що так хотів,
Чекають вдома - хочу повернутись.
Ти знаєш, я вже трішечки пожив
Та на Сашкові мрії - смішно оглянутись.
Я лиш сьогодні, якось зрозумів,
Життя мінлива річ та й ми мінливі.
Учора ти в парку на лавкі пиво пив, -
Сьогодні вчиш уроки з своїм сином.
Скажи мені про правильне життя, мій друг!
Що вчора було cool - сьогодні повний жах.
Ще вчора ти за за нею сльзи лив -
Сьогодні не згадаєш хто й така.
Привіт мій друг, привіт малий Сашко!
Живи як зможеш не рівняйсь на когось.
Про правильне житя дізнатись так хотів...
Проте, ніхто не каже формули якоїсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2019
Чому так важко зізнаватися в коханні?
Чому ми плачемо втрачаючи його?
І дивна річ, поняття це «кохання»,
Ми боїмось і плигаєм в вогонь.
Чому так важко зізнаватися в коханні?
Чому не можна просто підійти
І шепотіти тихо про бажання,
Що гріють серце ранньої весни?
Чому тебе трясе як вона поряд,
Хіба не бачиш отой блиск в очах?
Ти ж його знаєш, адже так щоночі
Блистить й вона у твоїх ніжних снах.
Чому чекаєш у Вконтакті чи Фейсбуці?
Піди і розкажи їй все в лице.
Не бійсь, не скривдить твою душу,
Вона кохає теж давно тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2014
Зачем мы любим тех кто нам не нужен?
Зачем бросаем тех, кому нужны?
Увы, но наша жизнь – бессмысленная стужа,
В которой каждый человек по своему погиб.
Зачем мы раним тех, кто нам так дорог,
Кто видел нас лежащими в грязи
И так ласкаем вражескую душу,
Которая нам шепчет о любви?
Постойте люди! Тишиной замрите
И вслушайтесь в биение сердец.
И лишь один вопрос в разум свой пустите:
Зачем любовь, коль мы не можем дорожить?
Зачем мы любим тех кто нам не нужен?
Зачем бросаем тех, кому нужны?
Простите нас; мы бездари и слуги,
Которые живут не для любви!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471387
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2014
Я сидів біля вікна якогось кафе і уже п'ятнадцять хвилин просто дивився у вікно. В голові крутилася маса думок про минуле, теперішнє, майбутнє: «Що було не так? Чому вона пішла від мене? Невже вона нічого не відчувала? Як же мені було тоді важко! Хоча…» - я подумав про те скільки разів я її ображав, та ігнорував, просто для того, щоб погуляти з друзями. Я чомусь, ніколи не цінував її, ніколи не задумувався, що вона може мене покинути – самовпевнений егоїст.
Мої думки розірвав різкий запах дешевого сухого вина – офіціантка принесла моє замовлення. За сусіднім столиком я помітив молоду блондинку, яка нервово курячи тихо плакала. «Цікаво, чому вона плаче?» - подумав я. Мені здалося що її сльози присвячені коханню. «Чому ми робимо так багато помилок, будуючи якісь стосунки? Чому у нас просинається егоїзм і самолюбство коли відчуваємо, що до нас прив’язуються люди? Чому забуваємо про елементарні людські відносини?» - все це не давало мені спокою.
В кафе було тихо, грала якась спокійна музика, я зробив ковток вина терпкість якого запекла мені в горлі. Тишу розрізав гуркіт дверей – ввійшла молода пара. Дівчина грайливо загравала до хлопця. Вони замовили дві порції якогось салату і про пляшці пива. Неймовірно… при всій грайливості дівчини, в очах молодого чоловіка вбачалася пустота. Вони сіли у самому кутку кафе, так що мені було видно тільки молодого хлопчину. За рухами дівчини було видно, що вона їсть салат, а він лише тихо пив пиво, через 5 хвилин його пляшка була пустою. Хлопець підсів до дівчини і обійнявши її за плечі щось сказав, вона скинула його руку і плачучи пішла з кафе. «Що він їй сказав?» - подумав я. Та цю думку перервали слова офіціантки про те чи буду я ще щось замовляти. Я подивився на неї, вона була втомлена, а на очах виднілися сльози. Я запитав: «Що з Вами, Ви якась сумна?». На що вона відповіла: «Сьогодні синові два роки, а я працюю до двадцять третьої години. Навіть не встигну його привітати…». Після її слів мурашки пройшлися по тілу. На дворі ішов дощ, він ніби відображав стан душі всіх присутніх. Атмосфера в кафе була надзвичайно важкою. В моїй голові знову з’явилася маса думок. «Кафе втрачених надій» - подумав я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471378
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.01.2014
Ты Ангел спустившийся с неба
Из целью простою – любить.
Любить и любимой быть небом;
Любить безнадежных людей.
В тот миг когда боги узнали
Что ты покидаешь Олимп,
Гонца за тобой посылают
Из целью известной – убить.
Посланник в душе был романтик,
Не смог он убить Ангелка.
Остался он с нею навеки,
Поклявшись любить до конца.
Минули уже сто столетий,
Минули миллионы недель,
А Ангел й посланник из неба
Все ищут влюбленных людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464422
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.12.2013
Моє життя нікчемним називала,
Ти зневажала всі мої вірші.
Та все ж ти пристрасно кохала,
Робила радісними всі мої думки.
Розчарування, сльози і образи
Ми прожили з тобою лиш разом.
Та доля з нами у злу гру зіграла,
Самотній я… самотня ти – жорстокий сон.
Та це не сон був. Все насправді –
Я самотній. А гола ти уже з другим лежиш.
Обійма він тебе, щось шепоче, цілує.
А я один. А я один. Ти не моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2013
Бентежне життя і марні надії.
Кохання, роман і знов алкоголь.
Поділись кудись всі мої мрії,
Поділась кудись та юна любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2013
Пошла ты в жопу! Не люблю!
И ту другую не любил я.
О если б знала, как хочу
Коснутся губ своей любимой.
Пошла ты в жопу! Не хочу,
Я просыпаться с тобой вместе,
Делить с тобою день и ночь,
И говорить что ты прелестна!
Пошла ты в жопу! Я не мог,
Смотреть как ты с рассветом таешь.
Остановить тебя я мог,
Увы была в меня другая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438421
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.07.2013
Хіба моя вина що ти здуріла?
Дурепою ти була завжди!
Мого кохання ти так пристрасно хотіла,
Проте отримала ти тільки стусани.
Я зрадив тобі двічі із подругою,
Один раз з мамою твоєї двоюрідної сестри
Скажу тобі відверто: ми із Льхою,
Украли в тебе палку ковбаси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013
Не кохав, не кохаю й не буду!
Не благай – ти не будиш для мене життям.
Я живу в цьому світі тривогою,
Проте в цей же момент
Я не знаю поняття життя.
І не спи з моїм другом найкращим,
Він розказує все це мені.
Я живу і не знаю що краще:
Чи померти чи жити в лайні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013
Сьогодні ти одна… сьогодні я один,
Так холодно мені коли тебе немає.
Я пам’ятаю ніч і тільки я і ти!
Так тепло на душі, а я тебе не знаю.
Твої уста мовчать – про все говорять очі.
В них стільки пустоти і радісних надій.
Які ж вони глибокі і пристрасно хороші,
Твоєю красотою я б сонце затулив!
Мине кілька годин і ти мене забудеш.
Для тебе я залишусь лиш мізерним життям.
Та глибину очей свої не заховаєш,
Я прочитав у них кохання й каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013
Пробач мені мою погрішність,
Пробач мені як щось не так!
Мені так хочеться побачить,
Той ніжний блиск в твоїх очах!
Так, ми знайомі не сто років,
І навіть місяць не пройшов
Та відчуваю я душею,
Що час давно вже той пройшов.
Минув той час, як я щоночі:
Гуляв, співав і танцював,
Безмірно пив ту «окаянну»,
Й не знав кого я цілував…
Не так тепер все! Я змінився!
Хотів сказати я тобі:
«Пробач мені, я знав погрішність!
Тепер я заново живу
І перше слово в цій сторінці,
Я тихо «Оля» напишу»!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2013