Кутова

Сторінки (1/15):  « 1»

мені

у  мене  в  житті  одні  вірші  й  проблеми
щоправда  перше  не  завжди  моє
я  тільки  котитись  умію  ревно  -
прискорення  власна  нога  надає
всього  мені  хочеться  й  все  мені  можеться
сиджу  така  самовідкрита
потопи  підпалам  нудьгуючи  моляться
моя  навіть  норма  збита
мене  не  врятує  ні  лікар  ні  ти
ні  яквитамкажете  власними  силами
я  просто  продовжу  хитаючись  йти
хапаючись  від  відбиваючись  за
користуючись  випадковими
згадуючи  тебе
і  рідше  когось  там  іще

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617699
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2015


рандом-біль-рандом-біль або пульсуюче взаємовідносин

взаємо
відносини
навзаєм  не  прошені
плетися  навпомацки
веди  свою  лярву
і  справно  й  задарма
ведися  на  доторки
губися  на  віру  в  мереживах
покликів
хай  мічена  голосом  правда
і  хай  така  марна  брехня
тицяй  пальцями  сліпо  на  власний  півтон
все  одно  десь  там  прірва
суцільний  рандом
суцільний  рандом  і  розплата  біллю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612141
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2015


немов

Машина  так  плавно  і  легко
Входить  у  місто  немов
Ніяких  позаду  тисяч
Міст  кілометрів  і  змов

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612127
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2015


усякі осені

подумай  про  осінь  не  тут
про  інші  її  імена
інших  її  героїв
химерну  туманність  запоїв
невиразність  всього  полотна
другорядність  у  абсолюті
займенники  кратні  трьом
згадай  що  там  ще  забути
і  сміло  всецілим  в  целом
поклади  її  до  скриньки
з  іншими  осенями
коли-небудь  когось  спитаєш
знаєш  що  воно  там  таке?
темним  озирається,
майже  живе
ця  пора  ще  називається
тобі  звідси  нікуди  не

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611256
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.10.2015


безміром

Торкаєшся  згустками  безміру
Пригощаєш  екстрактом  всесвіту
Прямо  з  рота
..скорочуюсь  
..скорочуюсь  
..скорочуюсь
Я  навіть  не  знаю  хто  ти
Боюся  якщо  запитають
Почну  і  закінчу  одними
Твоїми  губами
Біднію  разом  із  пам’яттю  і  
словами
Меншаю,  меншаю
Зрештою
Кидаєшся  знову  буттям
Пестиш  часткою  не
І  голос  твій  десь  усередині
Емульований  через  ділей

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611106
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.10.2015


поважати втрачене

Втративші  повинні  хапати  не  втрачене  і  навіть  не  варте
Втративші  повинні  тікати  самі  в  усамітнення  кудись  на  захід
Втративші  мають  наполегливо  мовчати  про  свою  втрату
Забувши  важливі  формальності  того  що  сталося
Не  знаючи  більше  ніяких  ідейних  пісень
Не  чуючи  співчуттів  порад  і  наказів
Губити  свій  зір  наскрізьно  й  удень

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610748
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2015


війні

Ми  у  всякому  разі  в  програшу
Що  наша  зброя
Що  наші  найновіші  гармати
Міцні  бронежилети
Теплі  бушлати
Непохитні  строї
Проти  її
Пронизливо  холодних  пальців
Звабливо  лукавого  голосу
Чорного  лиску  шкіри  від  смальцю
Лоску  зрадливого  мороку
Що  можливо  коли  покинуті  циферблати
Що  важливо  коли  збиті  всі  вектори
Бомбосховища  спроектовані  щоб  їх  підірвати
І  гасла  придушені  в  довгих  обіймах  зими
Чиї  руки  останні  тебе  гріли
Чиї  губи  останні  казали  тобі
Вже  нікуди  не  треба
Лежи  мій  милий
Неможливо  не  програти  війні
Вступивши  з  нею  в  двобій

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610747
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2015


Де ти

Кожен  мій  погляд  у  крайній  вагон  у  метро
На  вулиці  через  суцільну  ламаючи  червоне  ребро
Тієї  будівлі
Кожен  мій  погляд  прямо
Кожен  влучений  не  тому
Як  вибачення  за  те  що  я  обізналась
За  те  що  ніяк  тебе  не  знайду
За  кожну  довільну  мимовільність
За  кожен  примус  сприймати
Усих  цих  незнайомих  постійних
Щоб  тисячу  раз  обізнатись
За  те  що  всюди  де  я  шукаю
Тебе  немає
Навіть  випадково
Мій  погляд  блукаючи  вибачається
В  перехожих  за  те
Що  вони  
не  ти

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015


Колекція

На  питання  чи  колекціонуєш  ти  щось
Завжди  відповідав  ні
Забуваючи  про  випадкові  
Нетривкі
Погляди  багатозначні
Забуваючи  про  слова
Про  її  дотики  кожного  разу  нові
І  про  свою
Кожного  разу  нову
Вдячність

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015


Фото

Ти  пишеш
Один
Я  бачу
Один
Лише  ти
І  вид  на  місто  згори
Чисте  сяйво  самотності
Ллється  з  фотокартки
Ллється  сяйво  невідоме
Я  –  ти
Я  –  там.  Відчуваю
Краєм  ока  
хочу  глянути  з  твого  боку
ми  завжди  дивимося  на  фото
тримаючи  камеру
ми  фотографуючі
забуваючі  себе  тут
забуваючи  будь-де
самому  глянути  в  об’єктив
тож  скажи  мені  зрештою  хто
фото  твоє  робив

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504000
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 08.06.2014


До кінця

Самотній  активіст
Розпатланого  протесту.
Через  декілька  сотень  літ,
Через  декілька  сотень  міст
Лічильник  твого  арешту
Вибухне  кільцем  на  воді  –
Нулем,
Що  чисельність  квітучих  садів  
перевищить.
Скажи  мені  їх  відлуння.
Скажи  мені  їх.
Самотній  активісте
Підстриженого  протесту,
Що  не  знає  навіщо,
Але  знає  що  до  кінця,
Ким  завірені  твої  почуття
І  думки  в  цій  сажі  й  копоті?
Німий  активіст  
З  невідомої  навіть  собі  руки
Над  бруківкою  правди  в  клопоті.

Немов  активіст  безмовного  невідомого  майдану,
Не  можу  відповісти,  навіщо  я  тут.
Але  я  буду  до  якогось  невідомого  кінця,
Зірваного  передостаннього  кайдану.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501992
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2014


Завтра

Твій  біль  буде  тільки  твої  болем
Твоє  «завтра»  буде  твоїм  полем
А  кінець  –  невимовним
Повернеться  до  першого  слова
Першої  цифри
Першої  підпаленої  покришки
І  не  дійде,  не  знайде
Сенс,  розстріляний  реготом  куль
І  початок,  розпущений  його  патруль
Не  збереш  ти

Коли  Феміді  розв’язали  очі,
Вона  викинула  ваги
І  довго-довго  благала:  «Отче,
Знищ,  будь  ласка,  суди.»

Безліч  піксельних  «завтра
Цевсескінчиться»
На  екрані  складатимуть  
Слово  «моліться».
Пролетить  над  строєм
Вектором  смерті
І  ніхто  не  складе  зброю,
Лік  утративши  ранкам  роздертим.
Усупереч  заходу,
Усупереч  макам  на  тілі,
Підсудний  продовжуватиме  заперечувати
Факт  свого  потерпіння
І  йтиме  далі,
Зриваючи  з  сонець  шалі,
Печатки  брехні  
І  спокійного  сну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501768
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2014


Осторонь

Я  –  мимо,  я  –  повз,
Я  –  осторонь,  поза
Орбітою.
Не  ловлять  мене  радари.
Ніхто  мені  настільки  не  відданий,
Щоб  спалити,  якщо  попрохали.
Хмари
Я  пам’ятаю  ваш  зворотній  бік
Боюсь  і  тікаю  від  власних  ніг
Звідки  мене  і  хто
Викинув
Чи  повернув
Вітру  вітрове  у  вікно
Із  якого  мене  сюди
Повітря  потік  вихрем  втянув?
Ось  я  тут,  з  ними.
Але  ні.  Я  тут  серед  них.
Неозброєним  оком  незрима
Порожнеча  північних  відлиг
Там,  де  повинно  би  бути  тепло
І  гола  холодна  безмежність,
По  цеглинах  розібрана  церква,
В  якій  навіть  стіни  знали  про  твою  залежність
Від  суму  і  виїдання  свого  нутра.
Глянь  на  мене  немов  в  останнє,
Або  краще,  немов  вже  мене  нема
І  я  приношу  свої  вітання,
Що  остання  цеглина  твоя.
Забирай  і  забирайся.
Зникни  так  само  раптово
Як  тоді  стався
Зі  мною.  Укотре.  Знову.
Я  повз  і  поза
Пекла  і  раю
Будь-де  і  хтозна,
Чого  шукаю
Після  смерті
чи  після  тебе

Але  я  осторонь  усіх  і  всього,  
окрім

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2013


Пішли

Від  мене  пішли  навіть  ті,
Хто  не  був  зі  мною.
Я  ж  найбільше  жалкую
За  одягом  їхнього  крою.
Який  [s]я  не  приміряла[/s]
Не  я  приміряла,
Про  який  в  магазинах  [s]не  питала[/s]
Не  я  питала.
Я  не  можу  забути  їхні
Пусті  чисті  чашки  на  моєму  столі,
З  яких  вони  не  пригощались,  з  яких  не  пили
І  не  мию  їх,  бо  чекаю
І  не  знаю,  чи  вони  брудні,
Хоч  нічого  ще  не  наливала,
Не  запитувала  «чаю/кави?»
А  вони  вже  пішли.
Від  мене  піши  навіть  ті,
Кого  не  було  поруч,
Хто  чашок  моїх  не  спустошував.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430902
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 11.06.2013


Пробіг

Пробіг
В  кілометрах  пам’яті,
Намотаних  на  аорту.
Виходять  шматки  спогадів,
Понівечених  під  час  аборту
В  утробі  уяви.
Вихлопні  гази  –  
Розтягнуті  фази
Отруєння  ядом.
Міняєш  резину,
Перевіряєш  усі  запчастини,
Бо  кожного  разу
Як  зрушуєш  з  місця  –
Стуки  позаду,
Скрип  у  висках,  вістря.
Зупиняєшся.  Витягуєш  ці  занози.
Спостерігаєш  за  заходом.
Дратуєшся,  що  відволікають  такі  дрібні  тривоги
Від  дороги.
Немає  часу  на  це  усе!
Не  встигаю.  Поспішаю.  Вирушаю.
Вже.
І  зі  стуком,
Зі  скрипом,
Із  вістрями  у  висках,
Ледве  розм’якшених  но-шпою,
Напролом
По  цвяхах
У  найближчий  травмпункт
З  закривавленим  годинником  у  руках.
Стирається  звук  несправності  під  підошвою
Швидкості.
Гул  двигуна,
Шум  коліс.
«Скоріш-скоріш!
Часу  нема!
Вікна  закрий,
Вітер  його  роздува
На  такій  
суцільній  швидкісній»

Ти  став  його  реципієнтом,
Усе  підписав,  завірив  нотаріальним  агентом.
Ти  летиш  униз.
Гул  двигуна.
Час  є.
Це  тебе  –  нема.  

Ти  існуєш  доти,  доки  є,  що  згадати,
Доки  дратуєшся  через  стук,
І  за  заходом  можеш  спостерігати,
Ловлячи  кожен  звук.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2013