| Сторінки (2/140): | « | 1 2 | » |
Як хочеться знову пробігти по думці,
Що ноти небесні заграли не вперше,
І серце у щирості світу не бреше,
Я чую твій крок у його першім стуці,
Ми - плину кохання забуті прибульці,
І тисячі звуків злетять в атмосферу,
Подолані страху останні химери,
Скрізь товщу безсмертних моральних алюзій,
І знову смарагдові очі у кроці,
Що вічно блищали на літньому сонці,
Заходять у душу без стуку та слів,
Назавжди любити ті очі клянеться,
В миттєвість кохання палаюче серце,
Що стало безкрайнім, як сотні морів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650999
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 12.03.2016
Давно в перспективі блукають роки,
А розум - старий і незрячий співець,
Як часто в минуле відходять думки,
Та вічним залишився поклик сердець,
Ми знали, що вітер приніс новину,
Залишивши цвіт пелюстковий в руці,
І знову у спогадах часто тону,
Щоб очі твої врятували в кінці,
Колонами з мармуру, вритими в грунт,
Ставали скрізь течію днів почуття,
Ми втримали долі прихований бунт,
Що люди назвали невірно життям,
Купатися в гіркості сліз не спіши,
До зустрічей наших лишився лиш крок,
Де вічні баталії з криком душі,
Там тихе примирення в світлі зірок,
І човен застряг в акваторії слів,
Що очі розкажуть про нашу любов,
Як солодко гріє у грудях порив,
Та ллється ефірно розтоплена кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016
У зменшених масштабах ми не бачимо себе,
Як прикро, що дарується життя один лиш раз,
Для мрійників самотнє небо вічно голубе,
І сховане в минулому страшне поняття "час",
Відразу рушить поїзд скрізь тунелі в небуття,
Без зайвої зупинки і чекання юних літ,
Пейзажі - джерело всього життєвого знання,
І всім дано побачити в душі безмірний світ,
Він ледь звучить акцентами ранкових вітерців,
Від нього не захочеться шукати прикриття,
Спитати так хотілось би в небесних мудреців,
Навіщо нам дарується приземлене життя?
Чому проходить в темряві період помилок?
Чи бачить кожен радість скрізь вітрину вічних сліз?
Питання не зробили нам назустріч перший крок,
Та сумнівом на дні переживань переплелись,
Минуть роки, і відповідь мене колись знайде,
Миттєвою абстрактністю у втомленому сні,
А поїзд мчить, життя моє давно так само йде,
Проходячи скрізь правки, як історія війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646009
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.02.2016
В день, когда вернулись птицы, тихо улыбнись,
Жизнь мою пускай наполнит твой привычний смех,
Пусть взлетит душа за солнцем через небо ввысь,
И лучом на волнах синих станем мы для всех,
Не спеши в весенний холод окна закрывать,
Для тебя на голых ветках птицы запоют,
Ты не станешь, как и прежде, меньше тосковать,
Но весна тебе подарит праздничный уют,
Знай, что с первым цветом вишни вдаль уйдет тоска,
Снегом сладким нас прикроет он от чьих-то глаз,
Пусть текут от счастья слёзы, как средь льда река,
Осенью с тобой прощались мы в последний раз,
Встретит первый луч надежды майская жара,
Ты услышишь шаг неспешный эхом в миг тиши,
И пускай сердца нам скажут: "Встретиться пора",
В ностальгию окунуться сразу не спеши,
Ты, когда меня увидишь, тихо улыбнись,
С теплотой в душе ранимой в небо посмотри,
Верим мы, что судьбы ведь не зря переплелись,
И горит любовь, как прежде, пламенем внутри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645944
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.02.2016
Под стуки вагонов, уставших от бега,
Наш шаг осторожный впервые затих,
Люби в каждом взгляде мирском человека,
И будь человеком всегда для других,
Порой разговор нам начать слишком стыдно,
И чувства затронуть другого боясь,
Мы делаем самую злую ошибку,
Сказать о симпатии молча стремясь,
Создав в голове неприятный сценарий,
Румянцем заметным прикрыли лицо,
Стыдится хвала люди часто устали,
И зиму в душе заменяют весной,
Ведь просто уйти, тяжелее остаться,
И плыть по течению нашей судьбы,
Как проще становится нынче казаться,
А самым тяжелым становится быть,
Коль юный и робкий, не нужно бояться,
Ведь смелость сейчас не находят нигде,
В потоке железных и кафельных станций,
Сквозь шум голосов лишь доверься себе,
Ведь жизнь из возможностей сложена только,
Не нужно бросать их в дырявый дуршлаг,
Пускай иногда и печально, и горько,
Но лучше синица в усталых руках,
Закончен маршрут, нам пробили талоны,
Проходят года, а вы встретитесь вновь,
Уходят враги, поезда и паромы,
Останутся только друзья и любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637500
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 21.01.2016
Пожовкло перше листя на заплутаних гілках,
І падає, втомившись, пішоходам на плече,
Я знаю, що життя завжди вимірюють в роках,
Та в мене вік осінніми сезонами тече,
Відчутні перші подихи холодних вечорів,
У спеці непомітно натякаючи на мить,
На тлі незаплямованих людиною сторін,
В серцях пустих проспектів вже закохано щемить,
Бринять самотньо звуки злив серпневих в голові,
І арфи літні й сонячні стають мені чужі,
Ще осінь не приходила до всіх в календарі,
А я вже відчуваю меланхолію в душі,
Так хочеться побути наодинці з почуттям,
Зібравшись, взяти в руки наших радостей плоди,
Та в час, коли життя нарешті кличемо життям,
Пора збирати речі і печально далі йти,
Горять минулі спогади, як ліс сухий, до тла,
Хоч я й не раз ласкаво в долі кращого просив,
Завжди чекав осіннього ранкового тепла,
Ніколи не чекатиму осінніх вечорів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599541
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.08.2015
Лоскочуть літнім вітром гребінці дніпровських хвиль,
Вночі не спало дихання заплутаних дерев,
Життя - смертельний шторм і в той же час ранковий штиль,
Що завжди десь блукатиме між блиску нових стел,
Ми часто витрачали сновидіння на ніщо,
Шукаючи в німецькій філософії сліди,
І хай тепер говорять, що наш вік давно пройшов,
Якщо ще совість кличе, то не пізно вже піти,
Заграй собі таємно на струні душі хоч раз,
Відправ себе з вершини на безмірну глибину,
Ти знатимеш, чому такий коштовний нині час,
І кожен з нас в буденності наза́вжди потонув,
Історія закінчиться з останнім брехуном,
Тому коштовність спогадів зростає кожну мить,
Затерті вже без умислу радянських днів панно,
Затруть колись і тих, хто ще не вміє й досі жить,
І хто тоді напише в небесах каскад зізнань,
Ховаючи від натовпу у грудях тихий звук?
Як рідко ми знаходимо любов на тлі "кохань",
Як рідко серед "друзів" нам траплявся справжній друг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593293
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2015
Спішать повернутися в юність роки,
Все нижче літаючи чорним стрижем,
За нашим дитинством сумують батьки,
Як часто сумують поля за дощем,
Я сам ще не раз би за ним сумував,
Та правди не знайдеш в забутих слідах,
Мій човен знайде свій причал між заплав,
Де світ ще не бачив до мене човна,
Закинувши весла охайно на дно,
Здіймаю свій погляд сумний до небес,
І голос пташиний затихнув давно,
І шелест трави серед гомону щез,
Забувши про внутрішній голос душі,
Покинувши в ері минулій думки,
Я хочу, щоб я після себе лишив,
Те слово, що чутно скрізь сотні років,
Щоб люди почули, про що я мовчав,
Про що стукотіло у серці не раз,
І сльози не раз блискотіли в очах,
Забувши про біль особистих образ,
Тоді, між ранкового променю, знов,
І ввечері, серед яскравих зірок,
Блукатиме тихо остання любов,
І ехо нестримних останніх думок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591158
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2015
Заплутався нитками в товщі хмар червневий дощ,
Свистить вечірній вітер скрізь шпарину у стіні,
Що сховано у поглядах людей з вечірніх площ,
Я можу осягнути без проблем в одній тобі,
Ти можеш не блукати тисячі безглуздих миль,
З вершин гірських побачиш все одно свій горизонт,
Б'ючись своєю гордістю об силу синіх хвиль,
Ти знову повертаєшся в причал людських турбот,
Любов мирська безмежна для юнацької душі,
Почуєш спів з екватора на різних полюсах,
Нехай думки з буденністю ворожі та чужі,
Та світ давно рятує чиста внутрішня краса,
Трапляються обставини, що з радістю спішать,
Любов колись прокинеться протяжністю в життя,
Про що слова забули і задумливо мовчать,
Давно кричали в серці ледь помітні почуття,
В штормах, що перекинули мільйони кораблів,
У товщі ураганів, що спустошили поля,
Знайду я незабутній, ледь помітний подих твій,
І в море перетвориться покинута земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015
Думки завжди розходяться із вчинком хто куди,
Долаючи десятки марафонів за життя,
Коли від всіх чекатимуть прокльону та біди,
Не зникнуть тільки айсберги з невічного буття,
Яка ціна пустого товариства на роки?
Коли наш світ змінився за миттєвість вже не раз,
Що роблять поколіннями, щоб пам'ять зберегти,
Те знищують новатори за свій короткий час,
Ти маєш, споглядаючи в минуле, не піти,
Назад, легкими кроками, не дійдеш до висот,
Ілюзії знайдуть тебе на пройденій путі,
Йдучи за кимось слідом, не залишиться думок,
Додому повертаючись, з полегшенням зітхни,
Завжди свобода знайдеться в кімнаті без дверей,
Себе весь час картаючи, не знайдеш ти вини,
Тим паче не знайдеш її в очах чужих людей,
Як хочеш покохати - то не бійся і люби,
Не буде правди в схованих несказаних словах,
В епоху потепління та глобальної журби,
Залишаться лиш айсберги в покинутих морях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586632
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.06.2015
Написан наш вечер лазурью небесной,
Под почерк упавших за озеро звёзд,
И месяц весенний, едва ли исчезнув,
Поставил лишь точку под шум белых гроз,
Кружит нежный ветер под свист канонады,
И яблони цвет ароматом манил,
Запели деревья в саду серенады,
И ветки шуршали, не ведая сил,
Лишь слышно шаги по траве и дорогам,
Что эхом уходят в чужие поля,
Природа забыла про время и годы,
И след затирает за нами земля,
Прокалывал холод иглой старых сосен,
Под мглою застывшей укутана тишь,
Уснули уставшие сумраком розы,
Но ты, как впервые, ночами не спишь,
Пшеничною прядью стирая границы,
Танцуешь под звуки далёких шагов,
Чего же и мне в этот вечер не спится,
И ветер поет про земную любовь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582036
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.05.2015
Розсипані перли останніх чеснот,
На березі вічних сумнівних думок,
Врізаючись клином в мирський горизонт,
Життя як комета у товщі зірок,
Згорають роки в глибині атмосфер,
Наклавшись у шарі запилених книг,
І хто нам розкаже про вічність тепер,
В моменти, коли вже і час тихо зник?
І хто нам розкаже про радість ночей,
Коли ми прокинулись в вісім годин?
Ти можеш побачити сотні очей,
Та стане улюбленим погляд один,
Ти можеш блукати по різних місцях,
Та знову приходити в свій рідний дім,
Ти можеш не бачити бруд на руках,
Та бачиш красу троутарних сторін,
Себе не пізнавши, вивчати людей,
Як падати тілом на зсушений грунт,
Допоки не бачиш простіших речей,
Вся тяжкість здається як пройдений пункт,
Лиш чутно окрестр забутих думок,
У плині забутої геть тишини,
Наш погляд чистіший за перший струмок,
Що стане брудним без чужої вини,
Від нас лиш залежить весь спектр життя,
І різні частоти негаданих криз,
Та варто завжди берегти почуття,
Що світлом проходить скрізь тисячі призм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581236
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.05.2015
В бамбукових хащах блукають дощі,
Застигнувший місячний слід у росі,
Лиш краплі рубають стебло як ножі,
І пишуть послання на свіжім листі,
Як Небо сумує весь час без Землі,
Віками розділена їхня любов,
Їх відстань вимірюють в тисячі лі*,
А сум - у мільярди забутих промов,
Співають для них без упину птахи,
Дерева будують драбину з гілок,
Смарагдом покриті рослини й мохи,
Блищать діамантами сотні зірок,
Все мертве й живе вже чекає на них,
Забувши про ранні грудневі сніги,
Та чутно у небі лиш втомлений грім,
Під звуки якого проходять роки,
І крапають сльози з небесних очей,
Як привід забути сакральне чуття,
Як часто з чужих нездійсненних речей,
Складається наше прекрасне життя,
В бамбукових хащах блукають дощі,
Застигнувший місячний слід у росі,
Лиш вічне кохання читає вірші,
Як завжди приходить воно навесні.
*лі - китайська одиниця вимірювання довжини, приблизно 500 м.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580132
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.05.2015
Спекотна настала вже нині пора,
І вітру давно вже не чути,
Шовкова акація, ніжна й струнка,
Забула про танці і рухи,
Як тільки з'явилася світла зоря,
Вже вечір приходить холодний,
Спекотна година і вітру нема,
Та в наших серцях не спекотно,
І раптом скрізь хмари не видно небес,
Зоря лиш освітлює простір,
Ті хмари великі, як з книги чудес,
Світило вже зникло від млості,
А хмари похмурі все більше стають,
Під ковдру зорю приховавши,
Вже вітер нарешті почав свою путь,
Дощами із ніг нас збивавши,
Цей ливень повільно, покрапавши, стих,
Зірок вже з'явилось мільйони,
І світла зоря привітала своїх,
Та світ наш ще й досі холодний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578705
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.05.2015
Самотній птах співає за вітриною пісні,
Про те, який цей день невтомно світлий та ясний,
В клітках сидять так само ще з десяток тих птахів,
Хто радісне мовчання замінив на суму спів,
В мелодії ледь чути ноти першого тепла,
Коли він бачив хмари скраю рідного кубла,
Пекуче літнє небо, що розвіялось вночі,
Тепер лише скрізь грати так захопливо блищить,
Ховають птахи сльози у поранене крило,
Співає все навколо за зачиненим вікном,
Не зрозуміти людям цей тональний перехід,
Що часто не залишить у душі лукавій слід,
І ролі не зіграє, що в мелодії звучить,
Яку у цього птаха люди вкрали нині мить,
Шукається естетика в обмеженні свобод,
На сцену перетворюючи древній ешафот,
Спитай себе: чи в'язнем ти пернатим ще не був?
Чи хтось у клітці засув, зачинивши, не штовхнув?
Як часто ти співаєш скрізь образи та печаль,
І спиш, на грати клавши темну матову вуаль?
Ми всі давно мисливці на поранених птахів,
І цінимо їх радісний та ледь мінорний спів,
Та варто нам зробити необачний новий крок,
Нас зловлять в наші ж грати й перетворять у пташок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578334
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2015
Уйдут года, придет наш драгоценный поздний час,
Когда звучит наш голос, словно эхо из пещер,
Как жаль, что я живу на сей планете только раз,
И вижу только часть глубокой вечности вещей!
Нам жизнь дано увидеть только с тыльной стороны,
И только единицы улетают тихо ввысь,
Бросают в детстве кости ради сказочной игры,
Потом приобретая в той игре глубокий смысл,
По ходу дней от шума непривычно устаешь,
Наш опыт запрягает нас в тугой большой хомут,
И те, кого давно видал, но так упорно ждешь,
Наверное лишь в памяти не раз к нам всем придут,
Ты стал немного взрослым для ребячества души,
Как в тон преподавателю кричала нам судьба,
На то, что ты давно в глубокой юности решил,
Теперь смотрела зрелость, как подзорная труба,
Ты в жизни не давай близким кусок своей вины,
Играй в любовь с опаскою, как будто это ртуть,
Забыты катаклизмы и конфликты в день войны,
Но помнят все людей простых тернистый долгий путь,
Отсеивая звёзды сквозь печали и тоску,
Остаться можно в сумрачной и горькой темноте,
И прежде, чем подставить дуло к теплому виску,
Найди следы других в своей душевной пустоте,
Бросая дело к чёрту, вытирая слёзы с глаз,
Пусть голос льется в комнату, как утренний ручей:
"Как жаль, что я живу на сей планете только раз,
И вижу только часть глубокой вечности вещей!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577258
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 26.04.2015
Весняне проміння в обіймах душі,
Твій погляд космічний в глибинах небес,
Не знаю, хто долю неквапну вершить,
Та розум руйнує будинки із тез,
Не знайдено логіки в стуці сердець,
Законів немає для вранішніх снів,
Я знаю, що мріям настане кінець,
Та потім з'являється промінь в вікні,
Ласкавий, заплутаний промінь надій,
Квапливими кроками йде в небуття,
Він ловить кохання на сходженні днів,
І знову забутим дарує життя,
Лиш стукіт блукає луною в думках,
Тренований маршем бульварів міських,
І пошук далекий в юнацьких роках,
У зрілості став безпричинно близьким,
Скрізь вітер почуто мовчання твоє,
Що в серці птахами співає завжди,
Вже сонце на радощах золото ллє,
Весняним промінням прогнавши дощі,
І груди лоскоче забуте тепло,
І страх не заповнює простір душі,
Ти світиш у серці моєму давно,
Та тільки тепер ти блукаєш в вірші,
Заплутаним розміром в плині рядків,
Ледь зрілим колоссям відтінків весни,
Природою тисячі вічних віків,
Коханим і ніжним промінням ясним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2015
Весна для всіх відкрила свій забутий перший фронт,
Із іскри запаливши у серцях мільйон вогнів,
Думки тепер блукають за туманний горизонт,
І бачать скрізь стежини свій світанок нових днів,
Не в тому річ, що вітер у шпарині заблукав,
Що дощ безбожно стукає в твердий бетонний дах,
Хто плаває, той завжди віднайде старий причал,
Бо серця ностальгія не помре в твоїх думках,
Не бійся взяти в руки бруд життєвих перепон,
Бо кров фарбує гірше, ніж бездарні помилки,
Реальність красивіша за чужий солодкий сон,
Топтати краще трави, ніж плести із них вінки,
Не прагни до високого, не знаючи низин,
Шукай у людях казку скрізь буденний прагматизм,
Багато намальовано у просторі картин,
Та щастя не пізнаєш без гірких солоних сліз,
Пробач глибокі рани, що загоїлись в рубці,
Відкрий сліпому очі скрізь свою систему лінз,
Як часто люди в паніці обрубують кінці,
І потім, без опори, вже летять невпинно вниз,
Ділись щодня моментами з когортою близьких,
Що вірять в світлий успіх всіх прихованих ідей,
Ти правди не почуєш з вуст рожевих та німих,
Весна відкрила фронт для небайдужих нам людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575212
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2015
Блукав самотній старець зі сльозами на очах,
Захоплений пейзажами і сонцем в небесах,
Зриває літній вітер капелюха з голови,
Що дує із безсонної глухої рівнини:
"Який же світ чудесний скрізь безмежну призму слів!
Як соромно, що маю вже такий багаж років!
Втрачав себе ще юним в сивих роздумах про світ,
І так прожив, задумавшись, вже майже сотню літ,
Я логіку природи ще із юності вивчав,
Лиш сумнівів вогонь горить із вогких тих кресал,
Ходив завжди, примружившись на сонце і поля,
Тепер мене приваблює небачена земля,
Мій страх голодним яструбом клював мене у бік,
У болях і стражданнях так проходив кожен рік,
Каскад ранкових образів сховався під дощем,
Сльоза з пустих очей моїх на зморшки потече,
І серце часто крається від щезнувших людей,
Що сміхом фарбували мій самотній сірий день,
Доносяться лиш ехом перегуки сотні фраз,
Що зникли в нашій пам'яті на тлі пустих образ,
Любов тримавши за руку, проходили бульвар,
Я рву тепер, блукаючи, долонями бур'ян,
Всі ті, кого любили та безмежно берегли,
Залишились лиш плямами між поля в далебі,
Пройшовши шлях самому, допомоги не чекай,
Життя людське безмежне, та для часу має край,
Лиш мрії розлітаються, як в небі журавлі,
Легенько лоскотавши в світлі сонця рівнини",
Я сам самотній старець на світанку юних літ,
Замружившись, я бачу тільки свій маленький світ,
Так само я блукатиму по горах та полях,
З візитом ностальгії та сльозами на очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571991
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2015
Заходить без стуку минуле у дім,
Із клунком нових календарних листів,
Стояла надія як днів херувим,
Опорою вічно нетлівших мостів,
Запалюють гніт барикадних цитат,
Під звуки літаючих вниз голубів,
Лунає захоплення вічний каскад,
Що стане лиш шепотом в плині років,
Скрізь хмари просковзує в світ вітерець,
Для нас він останній із перших забав,
Ти можеш знайти без початку кінець,
Та жити не можеш без вічних начал.
Ти хочеш як човник по морю впливти,
Вітрилами дірку латавши в шторми,
Дитинство повинно без сліду піти,
Та в цьому не буде твоєї вини,
Дощем в черепицю накрапує час,
Змиваючи плями обману з очей,
Як часто ми знали деталі про нас,
Як рідко ми бачили інших людей,
Лиш лід найхолодший найбільше пече,
І сльози утворюють вранішній град,
Нам жарти здавалися в серці мечем,
Та часто життя ми сприймали як жарт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571173
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.04.2015
Знайти потрібну віру нам здавалося простим,
Шукаючи у золоті рельєфності ікон,
Ми спеку забажали у миттєвості весни,
Побачивши проміння, що вже пестить за вікном,
Я знаю гуркіт бризу і заводів тихий гул,
У темряві, що сліпить, я знайшов забуту тінь,
Мелодія залежить не від клавіші та струн,
Думки залежать часто не від радості видінь,
Кохання до природи ти шукаєш у чужих,
Тому і застигають часто вишні на вустах,
Зірки вже сплять на кінчиках твоїх чорнявих вій,
Малюючи галактику в твоїх ясних очах,
Життя подібне творчості та прагне наших сил,
Ми вік читали прозу, а друкуємо вірші,
Роки стирають цеглу і збиваються у пил,
Коли фарбують стіни п'ятим кольором душі,
Заплутавшись у лідерах, побігли до вождів,
Всі двері зачинивши від непроханих гостей,
Я зовсім не боюся, що у червні йдуть дощі,
Найбільше я боюся ненадійності людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568389
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2015
Летять птахи й миттєвості летять за ними в слід,
Торкаючись у спогадах небесних порівнянь,
Кружляють звуки долі, наче вічний сателіт,
І падають, розбившись об самотню твердь бажань,
Не вічний ти, та вічне те безсмертне почуття,
Яке ти присоромлено ховаєш від людей,
Щоб знати світ без комплексів нам мало і життя,
Яке могло б вміститися у повний літній день,
Горить душа ліхтариком в нічний забутий час,
З коротким замиканням на прострацію і сон,
Ми істину шукаємо у присмаці образ,
Та завжди віднаходимо у світлі сивих скронь,
Життя - це авантюра з страхуванням від порад,
Сліпим тунельним поглядом вдивляючись в кінець,
Для нас здоров'я міряють у тисячі карат,
Щоб потім переплавити у сплющений свинець,
Знайшовши паралельність між реальністю і сном,
Лежить містком дитинство і п'янить солодкий плід,
Коли себе побачиш знову розміром в мікрон,
Ти знайдеш свій єдиний і давно знайомий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566398
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2015
Дуже хотілося б, щоб не люди не втрачали людяності і чистоти думки...
Можна назвати це невеличке есе монологом пацифіста. Надзвичайно важко іноді не втрачати здорового глузду, спостерігаючи за всією динамікою подій та тенденцій в нашому житті. В сучасному світі, а особливо зараз, це просто річ першої необхідності. Я завжди стараюся бути в ролі спостерігача всього театру словесних бойових дій, хоча й іноді це буває надзвичайно важко. Але я просто розумію, що це не тільки врятує декілька десятків хвилин мого часу, але й купу нервів. Стоячи в коловороті свисту словесних вистрілів з обох боків я зрозумів, що це найкращий вихід з даної ситуації. Саме тому, на жаль, або на щастя, я створив собі золоте правило: ні в якому разу не зачіпати тему подій останніх 12-ти місяців в своїй творчості. Знаючи ціну людських переживань, я розумію, що я не маю жодного морального права маніпулювати настроями мас і використувати це заради особистої вигоди. Для мене це такий самий злочин перед людством, як і зрада інтересів або використання нестабільної ситуації заради матеріальної вигоди. Тільки тут не матеріальна, а моральна вигода. Звичайно, можна знайти багато однодумців, які оцінять ваші творчі старання в даному руслі, але якщо це нещиро та штучно, як часто це буває, то навіщо обманювати себе та інших? Витрачаючи час на подібні маніпуляції, ми нерідко забуваємо про інші моральні компоненти, які набагато більше роблять нас людьми, ніж це. Звичайно, не потрібно недооцінювати весь масштаб, проте іноді варто перемикатися свою свідомість на інші, більш актуальні питання. За суспільною ширмою люди почали приховувати свої душевні недоліки. І найдивовижніше в цьому всьому, що це працює. Люди стали менше цікавитися тим, що у інших людей на душі, їй так і кортить якнайскоріше дізнатися, чи варто їх клеймувати якимось статусом, чи ні. Звичайно, простіше сидіти на березі і говорити, що вода в морі, напевно, холодна, навіть ні разу не занурившись в нього, навіть ні разу не помовчивши ноги в ньому. Тому хотілося б, щоб люди частіше пірнали вглиб людських душ, частіше цікавилися іншими людьми, тому що ніщо так не лікує душу, навіть поранену, ніж розуміння того факту, що вона комусь потрібна в цьому світі, окрім себе самої. Роки йтимуть, ери та режими змінюватимуть один одного, але людська природа, як і природа взагалі, залишатиметься вічною. Тому, можливо краще пірнати, ніж вбивати динамітом рибу всередині водойми?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563360
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.03.2015
Не видно сразу радуги средь ливней у окна,
Без образа останется нетронутым мольберт,
А жизнь давно натянута, как тонкая струна,
И скрыта от других, как запечатанный конверт,
Ошибки создают себя из нервных первых встреч,
Тебя совсем не зная, все клеймили под откос,
Стреляют, не подумав, слов безумную картечь,
Что часто заставляют нас в момент повесить нос,
Ты веришь, что глаза под цвет небесный не солгут,
Дано всем стать подобными прообразам твоим,
Но мир не создавался через несколько минут,
И лучше стать врагами, чем любимым, но чужим,
И нечего достать с широких порванных штанин,
Бросает нас по палубе, как шляпу на ветру,
Ты спросишь мир, зачем он подарил себя другим,
Но он уйдет, оставив седоватую мечту,
Стоим мы миллиардами и смотрим на врата,
Где тоньше вход в утопию, чем сотканная нить,
Легко с животным криком тратить попросту года,
Гораздо тяжелее человеком жизнь прожить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562801
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.02.2015
Дитино, не слухай дорослих речей,
Їх світ безіменний приховує страх,
Твій вогник солодких барвистих ночей,
Горить без упину в тендітних очах,
Я заздрю дитинству минулих років,
Квітчастому ранку в обіймах весни,
Холодним водоймам у танці вінків,
І ливню, що так серед поля ряснів,
В душі не ховалась дитяча краса,
А дзвінко лунало сопрано думок,
У погляді чистім, як перша сльоза,
Не бачили тіні людських помилок,
Хай пісня заграє цнотлива в думках,
І світ залишає маленькі сліди,
Ми душу знайшли у дитячих роках,
Щоб босими в зріле життя не піти,
І кожне кохання наївне до сліз,
Солодший за мед поцілунок батьків,
У першому слові прихований зміст,
Що стане розкритим у плині років,
Дитино, не слухай дорослих речей,
Вам соромно іноді буде за нас,
Хай вогник барвистих юнацьких очей,
Карбує наш втрачений сумнівом час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560077
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.02.2015
Ты тратишь на познание так много дней и сил,
Как дуют против айсберга полярные ветры,
Сквозь факты и сентенции узнаешь внешний мир,
Но так и не узнаешь, что скрывается внутри,
Пока судим не будешь - не услышишь свой вердикт,
Ведь жизнь решать сложнее, чем ньютоновский бином,
Ты знаешь космогонию и эллипсы орбит,
Но можешь не услышать летний ливень за окном,
Мы книгу не напишем, как рождается любовь,
В безумии с опаской признаемся лишь себе,
Я верю многим истинам и сотне аксиом,
Но лучше бы отдался на терзание судьбе,
Глаза светились лампами у пару тысяч ватт,
Мы в мыслях вновь гуляли по заброшенной Луне,
Наукой не глаголить, почему пришел закат,
И я опять надеюсь повидать тебе во сне,
Что солнце светит ярче в миг, когда ко мне идешь,
Что птицы из минора переходят на мажор,
И правду клеветой я превращаю снова в ложь,
Когда приходит в сердце долгожданная любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559305
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2015
Роки біжать за компасом, що північ не знайде,
Танцюючи свій вальс між двох магнітних полюсів,
Як мало ми у світ людський приносили ідей,
Та як із них багато ми знаходили плюсів,
Годуй скрізь трубку щирістю коханих та близьких,
Під спів птахів залізних, що цвіркочуть в голові,
Ти знайдеш свій багаж років для кожних почуттів,
Хоча й вони для тебе тривіальні та старі,
Лунав маніфестації холодний спільний крик,
І в небі відбивався тихим ехом дощовим,
Хто дав нам всім надію, той давно безслідно зник,
Лиш тихо виринаючи з ранкової імли,
Побачивши птахів, ми не побачимо їх злет,
Прослухавши мелодію, не чуєм перших нот,
Людина почалась, де вже закінчився поет,
Мистецтво помирає, де згуртується народ*,
Дитинства світлий образ наче в пам'яті воскрес,
Вже будучи дорослими, ми стали знов дітьми,
Коли впадуть режими, наче зорі із небес,
Залишиться лиш совість, присоромлена людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557841
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.02.2015
Сонце не завжди світить в нашу сторону,
Перестаньте годувати себе іллюзіями, що
Весь світ протягує нам свої долоні,
Покладайтеся лише на самого себе,
Часто життєва дорога занадто заплутана, тому не
Слухайте серце і свій внутрішній голос,
Люди свідомо будують від всіх барикади,
Ми так часто помиляємося, не думайте, що,
Хтось обов'язково намагатиметься вам допомогти,
Іноді навіть близькі люди зраджують нас,
Ніщо не вічне та не вірте брехні, що,
Пам'ять закарбує наші вчинки, хоча й,
Історія завжди буде вас переконувати в протилежному,
Зло завжди перемагає добро,
Життя контрастне, та не хочеться вірити, що
Буде світло в кінці тунеля.
Іноді не все так погано. Прочитайте вірш знизу догори.
Оригінальна ідея належить Джонатану Ріду, яку він втілив у вірші "Втрачене покоління".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555995
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 31.01.2015
The source of inspiration can be hidden in your past,
Your thoughts become a Bible to your shadow of today,
Your friends will be the enemies who can destroy your trust,
But help you to reveal another tip to find you way,
The life can be illusion when you're trying to escape,
The coldness of concrete will be warmest in your soul,
Your world is like an object with the smallest size and shape,
When you decide to hide your biggest fear behind the wall,
Just take my hand an try to find your wishes in my eyes,
The clouds will disappear and show the way to morning beam,
I lost my days in vain, but now I know its truthful price,
It's price of future moments that were only just a dream,
When people found spontaneously the homeless piece of mind,
I was the latest warrior who tried to save the peace,
My faith can be mistakable and passion can be blind,
But searching for discoveries you can't describe as fierce.
Дослівний переклад:
Джерело натхнення може бути захованим в твоєму минулому,
Твої думки стають Біблією для твоєї тіні сьогодення,
Твої друзі будуть ворогами, які можуть зруйнувати твою довіру,
Але допоможуть тобі знайти ще одну пораду, як знайти свій шлях,
Життя може бути ілюзією, коли ти намагаєшся втекти,
Холод бетону буде найтеплішим у твоїй душі,
Твій світ наче найменший по розміру і формі предмет,
Коли ти вирішуєш сховати свій найбільший страх за стіною,
Візьми мене за руку і намагайся знайти свої бажання в моїх очах,
Хмари зникнуть і покажуть шлях до ранкового проміння,
Я даремно втратив час, але зараз знаю його справжню ціну,
Це ціна майбутніх моментів, які були лише мрією,
Коли люди випадково знайшли безпритульну частку розуму,
Я був останнім воїном, який намагався зберегти мир,
Моя віра може бути помилковою і пристрасть може бути сліпою,
Але пошук відкриттів ти не можеш назвати нелюдяним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554978
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2015
Життя у мікрокосмі ти змінила на любов,
Зірки стрибають з решета на зрошені поля,
Що юність не зробила, старість зробить стрімголов,
І зникнуть зморшки розпачу з гарячого чола,
В твоїх очах блукав по лабіринту ностальгій,
Як сфінксові загадки я розплутував клубок,
Клубок надій забутих і старих дитячих мрій,
Міраж у іллюзорності твоїх німих думок,
Вуста в пірнаннях в сльози замовкають в перший раз,
Летять із пекла ворони прихованих гріхів,
Для пристрастних симпатій не потрібен спільний час,
Для справжного кохання витрачаються віки,
Минуле нам готує чергу нових барикад,
Ти будеш ще сміятися і плакати в душі,
До нас в моменти радості приходить зорепад,
В ту мить, коли від сліз для всіх нахлинули дощі,
Наш дім стає пустелею в сезон невпинних злив,
А дні в столітній призмі вже безсонні та малі,
Коли вечірнє сонце поцілує небосхил,
Чому б нам не помріяти про світло у пітьмі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2015
Заплуталось кохання у оправі атмосфер,
Запахло свіжим вітром вглиб світанку нових снів,
В думках твоїх блукає лиш блакить семи морів,
І лист пустий вітрилом ностальгію пожене,
Здоровому від слів таких, напевно, стане зле,
Вся гамма почуттів в слідах невидимих чорнил,
Любов в тобі знаходить ще дещицю нових сил,
Щоб знову пригадати в тишині життя старе,
Твій берег протилежний то спокійний, то штормить,
Та ти весь час знаходиш перемир'я вчасну мить,
Кораловими рифами будуєш свій бар'єр,
Звучать слова гарматами по палубах душі,
Коли весь світ армадою у вічність поспішить,
Ми знайдемо кохання без морів та атмосфер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553050
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 20.01.2015
Весна заграє струнами на арфі почуттів,
Під кригою станцюють в хвилі радощів моря,
Дві тіні серед вулиці розкажуть все без слів,
В кутках душі пошириться сердець близьких луна,
Пройшли роки годиною в примарності страхів,
Ми погляди тримали на залізних ланцюгах,
Крокуючи в самотню глибину своїх світів,
Я зміг себе побачити тоді в твоїх очах,
Не вір міфічній долі, що блукає у думках,
Зійшлись чужі дороги без божественних пісень,
Я знаю, що кохання ми тримали на руках,
Під звуки материнства розпочавши новий день,
Я бачив тисячі нічних пейзажів та зірок,
Черпав своє натхнення з багатьох казкових місць,
Та варто лиш назустріч нам зробити перший крок,
І зорі затанцюють в небесах моїх зіниць,
Тече по жилах радісність цілюща, як вода,
В думках любов малюючи найкращою з картин,
Неначе ти по шовку проблукав своє життя,
І крилами торкався багатьох гірських вершин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2015
Чому раніше серпня наші липи не цвітуть?
За тінню заховалися дитинства почуття,
І кожен крок нагадує старий забутий путь,
Забутий шлях, що повісті вимірюють в життя,
Чому пізніше втрати ми цінуємо близьких?
Летять крилаті спогади в історію думок,
Не знаю я, куди зникає тихо плин років,
Що юність провождає під мотиви скоромох,
Шукай в очах дитинства щирі погляди старих,
В нових калюжах крові безхребетність в глиб століть,
Як часто друзі мовчки б'ють сильніше за чужих,
І вічність перекриє лиш одна єдина мить,
Сильніше бід та труднощів поранить серце гніт,
Такі, як ми, безсмертними у пам'яті живуть,
Та жаль, що ми лиш подумки створили справжній світ,
Тому й раніше серпня наші липи не цвітуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550805
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.01.2015
Let's find the days' eternity,
And save our freedom's course,
My world is too alternative,
To leave the universe,
The stars of your discoveries,
That drown into the lake,
Won't change your soul's astronomy,
And hide your life's mistakes,
I found you in the misery,
To leave you in the wealth,
Your love will be the mystery,
Behind my life and death,
Your sight will be the irony,
That lost behind the scene,
I found the sweetest harmony,
In life beyond the dream,
You'll hear the voice of tenderness,
It's coming from the shore,
Beside my life's awarenesses,
Inside my heart and soul.
Дослівний переклад:
Давай знайдемо вічність днів,
І врятуємо плин нашої свободи,
Мій світ занадто протирічний,
Щоб покинути Всесвіт,
Зірки твоїх відкриттів,
Що тонуть в озері,
Не змінять асторономію твоєї душі,
І не приховають помилки твого життя,
Я знайшов тебе в злиднях,
Щоб відпустити в багатстві,
Твоя любов буде загадкою,
Мого життя та після нього,
Твій погляд буде іронією,
Що загубилась за сценою,
Я знайшов найсолодшу гармонію,
В житті поза мрією,
Ти почуєш голос ніжності,
Він лунає з причалу,
Коли я усвідомлюю щось в житті,
Всередині мого серця та душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2015
До неба тихо тягнуться дерева уночі,
Освітлений цей світ вогнями тисячі свічок,
Далеко все від нас, та ще й приховано в тіні,
І шум вже не турбує пісню втомлених зірок,
Зникають білі стіни, залишаючи лиш тінь,
Що плямою у темряві блукає по землі,
Над річкою лунає сміх блискучий, наче сіль,
Лунає кришталево, наче сміх гірських порід,
Проміння білих проблисків прямує в висоту,
Момент ловила свій у танці світла темна ніч,
І зорі впали в воду, наче слово в пустоту,
Попадали додолу тисячі небесних свіч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549182
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.01.2015
Життя, як сон, мрійливе й нетривале,
Летить як мить, спіймати не дано,
І кожен, хто знайде своє начало,
Почне псувати чисте полотно,
Любов, як ніч, прекрасна й загадкова,
Скрізь путь світил заманює серця,
Ми всі колись виходимо із кола,
Шукаючи взаємність без кінця,
Сім'я, як світ, єдина та сердешна,
Вона блукати мимо не спішить,
Нехай летять образи недоречні,
Та це не зіпсує її душі,
Добро, як хліб, живе й завжди безцінне,
І в кожному душевність колосить,
Життя людське стає багатослівним,
Коли на них ти витратив лиш мить,
Багато слів, багато порівняння,
Ти барви не для всіх завжди знайдеш,
Та знай: ти сам - приховане послання,
Не матимеш конкретики та меж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547664
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.12.2014
Блукає вранці сонце по далеких небесах,
І трави ізмарагдові покрила вже роса,
Ми юність витрачаємо на тисячі образ,
В сльозах пройшла життя твого єдиного весна.
***
Програй не раз баталії, та виграєш війну,
Пірнай у води мудрості, неначе вже тонув,
Здається всім, що ти зробив у прірву перший крок,
Та ти лише пробив своїх страхів нову стіну.
***
Незрячий грає пісню про кохання до життя,
Він знав про чесних бідних і багатих без звитяг,
Як важко без бажання нам побачити цей світ,
Я вік прожив, та маю лиш піщинки на вустах.
***
Запахли орхідеями всі площі та сади,
І я тепер не знаю, чи потрібно далі йти,
Ночами я шукаю твій терпкий тендітний слід,
А вдень себе звільняю від любовної біди.
***
Я йшов десятиліттями по пагорбах пустель,
Не часто зустрічаючи повістку від людей,
Хай кличуть божевільним і ховають погляд свій,
Я в пошуках землі, яку знайшов колись Мойсей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547235
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 29.12.2014
Для гордих життя тривіальність залишить,
Заплутані в планах і мріях тривоги,
Хто знайде в пустелі безкрайній дорогу,
Той совість почує у втомленій тиші,
Здається дитинство у пам'яті глибшим,
Секунди розтавлять забуті акценти,
І знову в бутті виникають моменти,
І жити на крихту стає веселіше,
Лунає симфонія танцю у Відні,
Та люди не стали від радості вільні,
Бо в паузах відповідь знайдеш на все,
Ти можеш прогавити юність на співи,
А в старості взяти лиш ноту єдину,
І соромом тихим покрити лице.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543737
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 14.12.2014
Скорись, цей світ безмежний скрізь шпарину почуттів,
В обмежених миттєвостях ти знайдеш хвіст комет,
В житті своєму знайдеться мільйон чужих життів,
По колу проживаючи один старий момент,
Ти думаєш, кохання не знаходить шукачів,
І кожен підбирає клаптик свій забутих фраз,
Ми ходимо у просторі, не знаючи межі,
Пірнаєм в небуття, бо ми зупинимось лиш раз,
Старі чужі реалії блукають у душі,
Крокуючи слідами, що зробили вже до нас,
Струна пустих характерів на згадку залишить,
Розірваний шаблон, нову любов і плинний час,
Життя - це погляд з клітки на небачену пітьму,
Щоб вихід освітлити нам не вистачить знання,
Малюють безкінечності, цілуючи стіну,
Щоб долю обирати тільки раз і навмання,
І кожен з нас пірнає вглиб народної орди,
Для дружби я - Іуда, для життя я - знатний муж,
Не хочеш йти крізь прірву, то й не прагни далі йти,
Кохання - це мистецтво, а не стан забутих душ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539253
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2014
Заплутались лінощі в сітці років,
Пихатість ковтає пилюку гірську,
Ти можеш не знати молитви й богів,
Та маєш пізнати подяку людську,
Даремно блукають думки восени,
Під злими вітрами холодних осель,
У такт із річницею сліз та війни,
Що ехом звучить в ностальгії ночей,
Тримаючи тихо синицю в руках,
Покірно проводиш ключі журавлів,
Хай ззовні рутина огидна й гірка,
Та краща іллюзій твоїх уві сні,
Любов самостійна, не в пристрасті річ,
І море засохне без живлення рік,
Лиш мрії лунають, як втомлений клич,
І чутно реалій придушений крик,
Квартира просторніша камер в'язниць,
А зроблене діло прекрасніше слів,
Я краще триматиму сотні синиць,
Ніж буду чекати весь вік журавлів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538293
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2014
Наш світ покрився інієм, та й досі не замерз,
Миттєвості з століттями утворюють злиття,
Блищать на горизонті, виринаючи з небес,
Баркаси й каравелли, що пливуть у небуття,
Життя з казок наблизиться до міфів та легенд,
І діти наші дії вже лічитимуть в роках,
Колись ми цінуватимемо старості момент,
Рахуючи історії епохи у думках,
Чи варто нашу пристрасть наближати до гріхів?
Нема в людській свободі коридору для в'язниць,
Щоб потім твоє радісне й цнотливе "я хотів",
Не стало серед тиші "я не можу" силоміць,
Ми створюємо з злетів та падінь усе життя,
І кожен день ми терпимо візит метрових хвиль,
Збудовані нові Єрусалими у серцях,
Написаний давно у голові новий Псалтир,
Свіча згорить, вогонь би і сто років ще горів,
Стежки віків до істини людей завжди вели,
Як жаль, що ми обмежені ярмом своїх років,
Як радісно, що в світі ми живемо взагалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535763
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2014
Життєвий абсурд не поясниш чужим,
Скрізь сито просочують факти рідкі,
Я в долі питаю: "Я жив чи не жив,
Даремно чорнилом псував я рядки?"
Надія підпалює пір'я із крил,
І кіптяву змити не зможуть роки,
Хай ливнем проходили спогади днів,
Чи птахом летіли забуті думки,
Я жив чи не жив - не в питанні трагізм,
А в сивих миттєвостях в юних очах,
Чи варті всі помилки батьківських сліз?
Чи варто іскрити ненависть в словах?
Не варто. Та попіл з землі не збереш,
І воду в болоті не варто цінить,
Ми бачимо відблиски скорених веж,
Що з сивих туманів вилазять на мить,
Даремно вертатися в свіжий пустир,
Щоб спогади сіли тобі на плече,
Даремно у битвах знаходити мир,
І в крові шукати гуманність речей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531515
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2014
Біжить життя миттєвостями в прірву ностальгій,
І важче переносяться сезони та роки,
Блукають чисті плями в білосніжності гріхів,
Солодшими й простішими стають свої страхи,
Як важко бути ланкою в суспільних ланцюгах,
Вночі кричати громом серед вільних блискавиць,
Та легко стати світом у чужих людських очах,
І кольором новим блищати в райдузі зіниць.
Звучить тобою вітер скрізь будинки та ліси,
І пахнуть темні вулиці в обіймах сновидінь,
Ти сієш монументи вранці краплями роси,
Вкриваючи підніжжя під густу осінню тінь,
Ми знайдемо свій спокій на канікулах війни,
Крушляючи пожовклими листками між людей,
Ти зловиш сонце пальцями, осліпнувши в пітьмі,
А я знайду проміння у шпарині між дверей,
Згорить останній міст, що розділяє ніч від дня,
І падатиме з неба вічний ливень тишини,
Ти долю ще питатимеш, чому ти не одна
А я і не питаю вже, чому я не один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2014
Дослівний переклад:
Якби я був птахом,
Я так само співав би пісні хриплим голосом,
Ця земля потерпає від бурі,
Ця ріка страждає від потоків нашої гіркоти та обурення,
Цей вітер без перестану бушує від гніву,
І тут з'явився на горизонті ласкавий світанок, який не порівняти ні з чим...
Після цього я помер.
І крила мої прийняла земля.
Чому на моїх очах завжди сльози?
Тому що я люблю цю землю до скону.
Літературний переклад:
Якби мені птахом судилося стати,
Я голосом хриплим повинен співати,
Як землі страждають від зливи та бурі,
Як брудняться ріки в потоках обурень,
Як вітер бушує від гніву й образи,
Та раптом з'явилась світанку окраса,
Я світ покидаю і спогадом лину,
Приймає земля мої крила з почином.
Чому ж покриваються очі слізьми?
Немає нічого рідніше землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524824
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.09.2014
Небес прапори майоріли у вічності,
Будинки горіли у світлі зірок,
Я в спогадах ще не зберіг наші цінності,
І очі блукають в плеяді стежок,
У нас вже вітрила осінні розкидано,
У тебе ще сонце блукає в тіні,
Твій погляд блищить від бажання софітами,
І серце співає природі пісні,
Не бійся обману в секундах без дихання,
Життя не втрачає ціни між людей,
Зникають щоденно заплутані віяння,
Що вітром солодким виходять з грудей,
Приходить твій образ у перли одягнутий,
І ніжно в обіймах ховає від всіх,
Нам мало до вічності думкою прагнути,
Ми мали залишити в пам'яті слід,
Ти сон називала душевними ліками,
Вкриваючи спогад в земне полотно,
І радість розкинулась чорними ріками,
І полум'ям хижим іскрилась любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2014
Не спи в промежутках вечерних забот,
Ведь мысли играют концерты без нот,
На строчках в лучах керосина плывут,
Глаза, что дарили тепло и уют,
Закат замирал в декламациях бед,
Ты правду искала, где правды и нет,
Блуждая без обуви в тернии фраз,
Ты шепотом мой прерывала рассказ,
Осенняя вялость спешила в наш дом,
Мы ловим прощание пыльное ртом,
Ты едешь под стёртых колёс барабан,
В объятия к старым забытым друзьям,
Ты грустно махала мне птичьим крылом,
За стрелкой шагает минут эшелон,
В листе календарном лежал под чертой,
Ушедший сквозь форточку летний покой,
Твой греческий профиль исчез в темноте,
Евклидовым миром средь плоских людей,
И хрипло захлопнулись створки двери,
В бульварах ночных, где не спят фонари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523396
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 14.09.2014
Тече життя секундами в всесвітній океан,
Проходить ливень спогадів у засуху думок,
Опали золотавістю кривавою слова,
І з ними восени безслідно падає листок,
Я сонними тирасами шукаю свист ночей,
Що зорями вкривають застарілі почуття,
Самотнє раннє сонце ностальгією пече,
І б'є залізним молотом по горщику життя,
Років червона глина не миттєво тріскотить,
Живий вогонь душі не завжди тихо догора,
І хай у океані осінь ця - всього лиш мить,
Для мене це баталій і примирення пора,
В незайманій природі ще немає помилок,
Там ехом долинає і журба, і щирий сміх,
Скрізь пил розчарування і проміння перемог,
Я йду, себе ховаючи за пазуху доріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522425
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.09.2014
Я фарбами осінніми малюю перший вірш,
Блукають наші образи в пейзажах на душі,
На лавці під каштанами давно сама сидиш,
Шумлять у танці вітру лиш пожовклі комиші,
Проходить час, проходить і парад німих сердець,
Думки під звук фанфар вже розійшлися хто куди,
Любов тяжіє душу, наче плавленний свинець,
І часом б'є по тілу, як найважчий із кнутів,
Цілує голі стіни прохолода між людьми,
Химерними картинками малюючи слова,
Бажання скрізь роки завжди залишаться дітьми,
Що будут засинати у кохання на руках,
Ми скоро проженемо їх в важкий тернистий путь,
Вночі до них прийдуть давно забуті наші сни,
Скрізь бунт років вони своє майбутнє збережуть,
Зіткнуться їхні погляди на лавці восени,
Любов завжи ночує під порогом у життя,
І чутно стукіт серця між долинами небес,
Нам двері у прекрасне відкривають почуття,
У світ нових реалій і буденності чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2014
Немає в долі ліній, паралельних до небес,
Туманом завжди вкриті всі дороги до знання,
Знаходить світ в коханні амбразуру антитез,
Будуючи в ілюзіях Троянського коня,
Звучать в промовах воїнів затуркані раби,
В очах самотніх в'язнів дух свободи ще кричить,
Віками світ тонув в кривавих ріках боротьби,
Щоб дітям дарувати перемир'я світлу мить,
Горять заради істини в багаттях тисячі,
Мільйони пишуть оди, щоб повірили в любов,
Дивилися у очі нам мільярди глядачів,
Щоб ми також кохали й не забули молитов,
Життя втрачає барви на дірявім полотні,
І кожен новий ранок, наче в серці новий тромб,
Коли ти знайдеш спогади про тихі мирні дні,
Малюй портрети війн і натюрморти катакомб,
Блукай при світлі сонця по шляхах нічних зірок,
Ми знаємо й свободу, й ворогів тотальний гніт,
Ми жертвували мріями заради помилок,
Щоб виправити справами людський абсурдний світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517965
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2014
Я часто бачив золото у купі зі сміттям,
Як в мить горіли книги і розносили слова,
Душа завжди порівнює фантазії з життям,
Що маревом багряним скрізь століття дозріва,
Живе в рядках Петрарка і в орбіті Галілей,
З товстого шару пилу виринають їх думки,
Ми створювали сотні визначних нових ідей,
Що стануть всім порадою й законом на віки,
Ми стали прозаїчними, та в цьому є і плюс,
Дзвенять луною сталі покоління між зірок,
Надія є, в думках я до безсмертя доторкнусь,
М'якого, як трава, і ледь ширшавого, як мох,
Висить капризна доля на кінці товстих дротів,
Ми бачимо в шпарину свій статичний новий світ,
Нехай тривожать серце землетруси почуттів,
Життя розсипле перли на пісках майбутніх літ,
Ми кожен день вивчаємо минулого урок,
В той час, коли знання тікає з клітки навпростець,
Життя - один суцільний і незграбний в вічність крок,
Років свідомий фініш - ще далеко не кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516855
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2014
Життя не переходить із роками на курсив,
Зеленими залишаться вже зірвані плоди,
І хай ми ще не бачимо печальних перспектив,
Та в шепоті осінньому звучить самотнє "ти",
Не зможуть твої очі відшукати наш проспект,
Ти можеш не почути тихий відголос душі,
Лише закривши очі, ти знайдеш в думках момент,
Де ми удвох ховалися під дахом від дощів,
Прийде той час, коли ти все згадаєш, як було,
В майбутній ностальгії не блукатимеш одна,
Звучатиме твій голос у дзвіницях перед сном,
Застигне твоя усмішка на березі Дніпра,
Ходитимуть по вулицях твої старі сліди,
Лунатиме у скверах твій знайомий серцю сміх,
У погляді людей побачу знов твої світи,
Твої бентежні мрії, що відкриті не для всіх,
І кожен день наповнює мільйонами ідей,
Тримаючи мій розум у напрузі силоміць,
Ти будеш йти зі мною до світанку між алей,
Суцільним світлим образом в вузлі знайомих місць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2014
В самотності зникнуть найкращі роки,
Любов серед тиші не знайде глухих,
Збирають з дитинства дорослі думки,
І сіять у грунті юнацьких страхів,
Слізьми поливають гріховне зерно,
І тихо чекають проміння з небес,
У жилах застигнуло віри вино,
А вітер свободи ще вранці замерз,
Покірно чекаючи захід буття,
Як дурень в пустелі чекає води,
На старість прокинеться в серці дитя,
І люди почнуть пожинати плоди,
Віками ми сіємо в душах бур'ян,
Віками його виривають близькі,
Страждає людина від зроблених ран,
Та руки й надалі вже будуть слизькі,
Ми друзів втрачаємо часто в біді,
Повіривши в радість несказаних фраз,
Зникають тюльпани думок в лободі,
І швидко рослини випалює час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514992
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.08.2014
Душа нам готує прихований бунт,
Чи стане замало нам світу для двох?
Думки метеорами б'ються об грунт,
І створюють кратер душевних тривог,
Мій фокус прямує подалі від слів,
Я в справах шукаю від істини ключ,
Ти знайдеш притулок у маренні злив,
І будеш вбивати свій страх голіруч,
Чи стануть дерева жовтіти вночі?
Чи стане твій сон безіменним творцем?
Лиш ризик людину в діяннях страшить,
Та рідко стає для розумних кінцем,
Без подиху вітру стоять кораблі,
Покинуті пристані старих шляхів,
Нам варто ділити невтрачені дні,
Щоб міцно зашити проколи років,
Ти можеш блукати в чужих берегах,
На літні бульвари розсипати сніг,
Ти істину часто шукаєш в словах,
А знайдеш всю правду в стараннях моїх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2014
Звучали брехливих рядків канонади,
Летіли снаряди тривожних промов,
Розумні шукали у дурнів поради,
Знайшли безсердечні останню любов,
Спокійне життя називають абсурдом,
Гріховне ховають під покрив святий,
Зникають думки під друкованим брудом,
І в дикій пустелі живуть без води,
Забуті в історії лицарі долі,
Їх гострим мечем ріжуть спечений хліб,
По тернам буття ходять босі та голі,
Залишивши в дітях свій втрачений слід,
Та в темряві бачиш і проблиски світла,
Відразу почуєш пісні в тишині,
В думках песимістів прокинулась віра,
А істину вже не шукають в вині,
Де слово твердіше за будь-який камінь,
Де погляд гостріший за лезо ножа,
Думки незабутих покірно блукають,
І серце вкриває кривава іржа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513787
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.07.2014
Життя - як сонна музика нетліючих сердець,
Ми днями, наче нотами, фальшивили не раз,
В веселих інтерлюдіях ми чуємо кінець,
Бо кожна наша пісня має свій законний час,
Не завжди нам вдавалося зіграти в унісон,
Глушили нас проблеми, що стояли, як стіна,
І нашою мелодією став наш спільний сон,
Заграла в серці голосно натягнута струна,
Чи варті всі думки, щоб їх почув безмежний світ?
Мені достатньо й шепоту з твоїх багряних вуст,
Однаково, чи я колись залишу вічний слід,
Звучати тихим голосом в душі твоїй боюсь,
Я знаю, що життя не полюбляє помилок,
Та бути вічним учнем я дозволити не міг,
Наш кожен спільний день, неначе крок за горизонт,
То сльози викликає, то юнацький щирий сміх,
Наш погляд на майбутнє виглядав для всіх старим,
Думки із ностальгією давно переплелись,
Зіграй душі на клавішах вечірньої пори,
Мелодію кохання, що ми слухали колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2014
Надія не захоплює теперішніх людей,
Блукає світ пустелями руйнуючих ідей,
Дрімає міцно совість у лихі для всіх часи,
Штовхає людство камінь, що впаде на їх дітей.
***
Доноситься з базару на все місто крик та сміх,
Блазнярства ми такого вже не бачили повік,
Губила завжди жадібність багатих і дурних,
Тонув в брудній калюжі, грош знайшовши, чоловік.
***
Любов моя співала тихо в темряві нічній,
І кожна наша зустріч, наче слів кривавий бій,
Прощаючись з тобою, пам'ятатиму завжди,
Два озера солоних, що губили спокій мій.
***
Весною прокидаються безмежні почуття,
Самотній літний день готує людям відкриття,
Лиш осінню та взимку спокій знайдемо в душі,
Так само пори року має завжди і життя.
***
За все своє буття робив багато помилок,
І схожий на минулий був завжди наступний крок,
Коли душі дарує світ цнотливе полотно,
Потворним ми малюємо портрет своїх думок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512591
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 21.07.2014
Міліє з часом гирло повноводної ріки,
Епохи гублять слід між переплетами віків,
Безсмертними залишаться лиш щирі почуття,
Любов - солоне море й не прісніє скрізь роки.
***
Шукає людство мудрості в запилених книжках,
Думки тісняться часто на обмежених рядках,
І дивлячись на зорі, ми забули про земне,
Завжди блукала істина в дитини на вустах.
***
Я згадую роки, коли нічого не робив,
За течією долі на човні бездумно плив,
Як жаль, що проблиск сонця не з'являється вночі,
Вже молодість минула, а я й досі ще не жив.
***
Ростуть кущі троянд посеред літньої лози,
Вбирають пелюстки самотні крапельки роси,
Та їх з лозою винищив безжально садівник,
Так й ми не помічаємо в потворності краси.
***
Народ завжди дурили шахраї та мудреці,
Їх золото дзвенить необережно у руці,
Ілюзії - найкраща із можливих людям страв,
Що часто залишає на свідомості рубці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511836
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 17.07.2014
Не завжди з перших нот почуєш фальш в музичній грі,
Як голку не знайти серед трави в нічній порі,
Хай житиму віками, та ніколи не збагну,
Чому в ворожий стан біжать товариші старі.
***
Добром посієш грунт - земля віддячить тим сповна,
На злому бур'яні зросте піщана рівнина,
Не буде порятунку від занедбаних пустель,
Заранше має думати розумна голова.
***
Звисає хай додолу в чоловіка борода,
Душа співає дзвінко, як кохана молода,
В часи, коли блукають всюди сиві юнаки,
Не витрачай даремно дані долею літа.
***
Сліпим дають любов, щоб знову бачити міста,
Глухі її отримують, щоб чути спів дрозда,
Закохуючись, розум в мить втрачають мудреці,
Ці теплі почуття до нас приходять неспроста.
***
Роками я блукав в даремних пошуках наук,
І чув самотніх кроків по бруківці вічний грюк,
Тепер, забутий Богом і покараний життям,
Я можу лиш згадати твій шовковий дотик рук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511044
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 13.07.2014
Як буря в синім морі з часом зникнуть вороги,
Душа, що прагне мир, сильніше вражої стіни,
Хто терни в серці сіє, той зустріне їх в путі,
І кожне їхнє "я" почує сотні наших "ми".
***
Лахміття продає, останнє втрашивши, купець,
Абсурд своїх думок ховає в істині мудрець,
Не завжди рубаї писати може музикант,
На жаль, лиш кожен з нас свого життя сліпий вінець.
***
Кохання вам не плащ, у ливень вас не захистить,
І в якості житла ніколи вас не прихистить,
А в тому, що валютою була для вас любов,
Потрібно в мить самотності лише себе винить.
***
Я став самотнім в'язнем у полоні вічних мрій,
Шумить південний вітер в головій моїй дурній,
Від даної хвороби не рятують лікарі,
Любов твоя - оазис, що годує розум мій.
***
Не вір блискучим шатам, що їх носить юний шах,
І в серці лютих воїнів колись блукає страх,
За вічною красою не знайдеш в людей душі,
Як часто не знайдеш ти правди в сказаних словах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510602
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 11.07.2014
Пливе старий моряк на нові пошуки чудес,
Ганяє хмари вітер в течіях своїх небес,
Шепочуть білі чайки, провождаючи човни,
І чутно гуркіт хвилі із морської глибини,
Палає лихо трубка між зубами моряка,
Тримає край човна давно поранена рука,
В далекім горизонті він знайшов свою любов,
І кожна нова подорож п'янила літню кров,
Він бачив горе війн і радість мирного буття,
І плакав, в дім вертаючись, як втомлене дитя,
Портрет сім'ї знаходивши, що в спогадах живе,
Він бився з терпким жалем, що ніколи не мине,
Він - селищ сирота, та сином став для всіх морів,
Приймаючи від світу досвід в якості дарів,
Скрізь зморшки блискотять голодні очі в небокрай,
На палубі знайшовши свій новий маленький рай,
На заході життя світанок знайдуть шукачі,
Лиш ніч без світла місяця побачать глядачі,
Ми - долі безіменної самотні моряки,
Проводячи у водах боротьби свої роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509490
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2014
Шукай, мій орле вільний, свій забутий віком дім,
В густих далеких хащах, між зеленого гілля,
У клітці забуваєш всю красу степних рослин,
Як я забув про мир, коли лунає скрізь війна,
Ти бачив краєвиди, що спиняють спів сердець,
Скрізь сльози ти дивився на небесне полотно,
Ти - юної свободи білокрилий посланець,
Як світло, що у темряві пронизує вікно,
Я бачу синє небо, та чому я не орел?
В душі давно літаю на просторах почуттів,
Черпаю часто сили з висоти гірських джерел,
Без повної свободи помираю від нудьги,
Лунає тиха заздрість у погоні за нічим,
Дурманила мій розум кожен раз небесна гладь,
Не знав ціну життя, і вік роками не лічив,
Лиш мав сухі миттєвості, що каменем лежать,
Народжені орлами, ми блукали по землі,
Нас жадібність ловила і кидала у клітки,
Коли зникає страх, летять крилаті кораблі,
І всіх чекає мир, який приходить на віки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508738
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2014
Немає слів в думках безсонних,
Зірки спалахують в падінні,
Пройшли миттєвості осінні,
На тлі сліпої оборони,
Віршів моїх зелене гроно,
Роками стигне в серці юнім,
Шукаю платинові руни,
В морях життя, йдучи по колу,
В бутті немає переможців,
На кожному зустрінеш кроці,
Людей, що вихід не знайдуть,
І кожен з них - твій друг і вчитель,
Думок таємних небожитель,
Що завжди вкаже вірний путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508258
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 29.06.2014
Зустрінь останню ніч, неначе юність сиву мить,
Пробач пустим надіям, що минулим не живуть,
І хай тривожний дощ по травам бережно шумить,
Ти з гордістю долатимеш важкий тернистий путь,
І вічність берегтимуть твою душу журавлі,
Що будуть прилітати в Піднебесну кожен рік,
Дзеркальними ночами ти рахуєш наші дні,
Коли весь світ заснув біля твоїх самотніх ніг,
Не згадуй про миттєвості, що я давно забув,
Проходить час, і ріки мул покриє до глибин,
Коли твій страх побачити майбутнє вже заснув,
Твоїм очам відкрились тисячі нових картин,
Я знову чую сміх і бачу погляд твій ясний,
Він швидко подорослішав на тлі моїх очей,
Я долі пробачаю, бо вночі приходять сни,
Що бачити дозволили красу земних речей,
Та навіть літні ночі мають свій лихий кінець,
Лунає шелест осені і птаха тихий спів,
Я вірю, ти почуєш грім закоханих сердець,
В далекій Піднебесній, де кружляє вітер змін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2014
Ми - зорі в долі мікрокосму,
Яскравий спалах у пітьмі,
Вплітали зміст, неначе лози,
Що в'ються тихо на вікні,
Впіймай себе, це варто миті,
І слів, що скажуть на віки,
Літай, неначе сателіти,
Черпай з зірок свої думки,
Немає чорних дір тривоги,
Що знищать світло почуттів,
Ми лишим вогняні дороги,
На перехресті наших днів,
В нічних забутих коридорах,
Коли заснула геть Земля,
Здіймаю я свій погляд вгору,
Палає там твоя зоря,
Життя твоє - небесне тіло,
Летить під шум кометних злив,
Згорить твоя зоря надії -
Згорить і вічний небосхил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505025
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2014
Йде безслідно життя, чи потрібно в неволі сидіти,
Скрізь прострацію грат не побачити в світлі пітьми,
В тиші чутно себе та чи довго потрібно так жити?
І вести діалог через сотні цеглинок в стіні,
Не закохуйся в слід, він залишений нам на минуле,
Та не змінюй його і химерних цяток не малюй,
Хай приходять думки, що обличчя дитинства заснуло,
Ти не бачиш його, та про втрачені дні не жалкуй,
Ми повільно йдемо, і зникають в бутті краєвиди,
Не забудуть серця, хто їх долю попутно вершив,
І в годину щасливу літають думки по орбітах:
Чи буває любов, чи малюють картини в душі?
Ностальгія прийде, та ти будеш до цього готова,
І лунатиме спогад, як дзвін на Великдень в церква́х,
Ми цінуєм життя, поки світ - перманентна дорога,
Путь, що в вічність іде і веде нас по різних шляхах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503643
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2014
Не кидай сліз солоних на базальти,
Вночі зеленим листям не шуми,
Клич лиха не буди, він має спати,
І в вчинках ти не слухай зойк вини,
Минуле не тримай тепер за пальці,
Не слухай спів в степах нічних цикад,
Життя, як ти, відкриє очі вранці,
І в сутінках чекатиме порад,
Не спи під світлом завтрашніх моментів,
Не смійся із цитат старих вельмож,
Під хмарами минулих аргументів,
Потрапиш під чужих реалій дощ,
Не йди під спів миттєвого бажання,
Із келиха з свинцю не пий вина,
Життя не терпить сліз і зволікання,
Бо в ньому грає звук одна струна,
Нехай звучать образи і прокльони,
Хай чують і глухі, що ти жива,
Живи весь час назустріч забороні,
Пий бережно юнацьких днів нектар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502398
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2014
В думках живуть лише аскети,
Нема любові між ілюзій,
Дурного зрадять навіть друзі,
Бо очі сліпить спектр моментів,
Не слухай давніх комплементів,
Проходить час і сохнуть ріки,
Труїли навіть кращі ліки,
Химери ходять й до естетів,
Лиш крок наповнює криниці,
Ноктюрн зіграють блискавиці,
Малює світ свою пастель,
Біжить по місячному світлу,
Зірки збираючи, як квіти,
Дитя вітрів нічних пустель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502231
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 30.05.2014
Природа не видит трагедий и драмы,
Не слышит сонетов и песен мирских,
Не делит земель на державы и страны,
И видит в пустынях не только пески,
А пушечный выстрел грозы в сером небе,
Не может начать между нами войны,
Шум летних ветров, что освистывал степи,
Затмить бы не смог наш покой и умы,
И утренний занавес сизых туманов,
Нам встретится редко на нашем пути,
Зима покрывает дороги снегами,
Ведь жизнь по сезонах бесследно летит,
Мы в мыслях не слышим морского прибоя,
Не видим цветов среди каменных скал,
Асфальтные лужи не станут нам морем,
Средь блоков бетонных не видно причал,
Приходят рабы двадцать первого века,
Стальных атмосфер одиночество спит,
Но стоить природе узнать человека,
Как сразу наш помысел вечный забыт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501802
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.05.2014
І кожна мить нагадувала вальс на мінному полі...
Три години ночі. В тісній кімнаті пахло вчорашньою пресою та свіжими думками. І лише радіо тихо іскрило сумними новинами. Розуміючи всю картину сьогодення, кожен із нас намагається не загубити себе. Занадто сугестивною стала реальність, занадто суб'єктивною стала істина. Історію творять переможці, проте де можна знайти в цьому каскаді дрібних перемог та поразок тріумфатора? Неначе ми дійшли до Парнасу, а там лише попіл і покинуті арфи. І лише душевні струни іноді посмикуються і видають ноти радості. Я часто почав тонути в ностальгії. В кожного своя реальність, проте в грудях у всіх однаково пече. Стараєшся за допомогою минулого домалювати картину, яка лежить на мольберті сьогодення. І як важко іноді не долити зайвої води у акварелі, щоб істина не захлинулась в потоці думок, що виникли під катарсисом від зв'язку з соціумом. Тому можна читати хоч минулорічну пресу, головне не втрачати здоровий глузд і збирати зерна правди на полі розрухи і брехні. Коли людина сита своїми думками, інших їй і не потрібно.
Чотири години ночі. Вимкнули звук на передавачі. Ми засинаємо, щоб почути радісну звістку, коли прокинемося. Що об'єднує сильніше будь-якої передвиборчої програми будь-якого кандидата, так це віра в людяність та прагнення до миру. Бо кожен негативний імпульс так або інакше б'є по нас, неначе камінь по склу. От і збирай себе потім по шматках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501061
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.05.2014
Думки танцюють в світлі марень,
Під спів душі весняних ранків,
Летять слова з забутих ґанків,
Як сотні стріл в мішені чварів,
Тебе любов до хмар здіймала,
Летіла мить нестримним птахом,
Це лиш пролог нової саги,
Яку душа ще не писала,
Нехай життя - це лиш чернетка,
Пиши у стовбчик вагонетки
Думок, що мчаться стрімголов,
Бо час повільно корегує,
Лиш тих, хто світ чужий цінує,
Лиш тих, в чиїх серцях любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500599
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 22.05.2014
Беруть і грішників до раю,
Життя без плям побачать сірим,
Немає радощів без віри,
Людській душі немає краю,
Ми дітям світ чужий плекаєм,
Без сліз засохнуть щастя зерна,
В думках народжують проблему,
Що в серці крізь любов зникає,
Без краю в вічнім горизонті,
Звучать живих і мертвих ноти,
Та видно всюди свіжий слід,
Немає статики в природі,
Ми - точки в дій коловороті,
Із вчинків ми створили світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499420
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 16.05.2014
Я стер самотній погляд із обличчя та душі,
Я серцем відчуваю крок, що тишу обірвав,
Із хмар нових іллюзій йшли весняних днів дощі,
І я вчорашній образ скрізь думки чужі спіймав,
Життя без ностальгії невідоме для німих,
Мовчання як стріла по колу пробиває час,
Якщо великий світ свободі двері не відкрив,
Момент забутих воєн ще чекає вірно нас,
Думками повертаємось на землі без пустель,
І дух тривожно мучить спрага нових почуттів,
Ми жертвували всім, щоб не покинути людей,
Та знову світ тримається на спинах трьох китів,
На жаль, я бачу сонце серед темряви вночі,
Буття чужих реальностей - це наших вражень сни,
Нехай життя - театр, та всі люди - глядачі,
В фіналі за кулісами не бачать далі гри,
Ми в попелі купалися на вогнищі страхів,
Отримали життя, щоб пережити дану мить,
Коли солодкий спогад перетворює в птахів,
Хапай зірки надії, поки світ невпинно спить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498071
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.05.2014
Місток тісний для двох реалій,
Близька ріка для двох долонь,
Життя, як вічний пролетарій,
З морських кресал бере вогонь,
І погляд з часом слабко меркне,
Та серце м'якшає скрізь вік,
Надія на крилі лелеки,
Побачить знову цілий світ,
Любов - ключі від вічних цілей,
Ржавіють в думці боязких,
В словах, напевно, більше сили,
Ніж в пальцях нашої руки,
В брехні, напевно, більше віри,
Ніж в церквах та святих місцях,
Нехай наш погляд темно-сірий,
Та ми барвисті у серцях,
Наш міст тісний для правди й кривди,
Не пий з калюжі серед рік,
Лиш той спроможний світ любити,
Хто бачить щось, крім власних ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496653
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2014
В пустынях давно проложили дороги,
Отшельников старых и новых следы,
По зову души их носили не ноги,
А шёпот манящей зеркальной воды,
Пусть жизнь и обман, но нет в мире иллюзий,
Что могут дарить столько смеха и слёз,
На плечи глупцам грусть повесила грузы,
Из вечно блуждающих в помыслах грёз,
Нет чище руки, чем приветствие друга,
Нет пищи вкуснее, чем сделанный хлеб,
Ты в мыслях летаешь как сонная муха,
И видишь средь радости тысячи бед,
Пусть сердце не душат обиды и споры,
Вокруг грязных рек не растут камыши,
Услышь в тишине голоса миллионов,
В презрении ноты любви отыщи,
Твой враг - твой единственный верный любовник,
Коль друг твой молчит - нет обиднее слов,
За иглами сладость скрывает шиповник,
А ненависть в сердце скрывает любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495937
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.04.2014
Полёт сознания не вечен,
Есть время жить, не зная бед,
Теряя дар последней речи,
Висит ярлык беспечных лет,
Живи, как будто ты бессмертный -
Девиз покинутых сердец,
Ваш след давно лежит в конвертах,
И честь былой теряет вес,
Кому нужны немые гимны,
И взмах ладоней в пустоту?
Я жизни вечную рутину,
Ценю как мига красоту,
Не смейтесь на судьбой последних,
Рыдайте над своим добром!
Я радость видел вновь намедни,
Она покрепче, чем вино,
Мой ценник не висит на людях,
Сквозь пальцы я не видел мир,
Бегу как в валенки обутый,
Среди асфальта и травы,
Хожу по мукам среди пира,
Снимаю шляпу на ветру,
Коль вас надежда не любила,
Не смейте в ней искать вину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495936
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 30.04.2014
Мій дух блукає на причалі,
Холодний бриз лоскоче тіло,
І чайка в небо полетіла,
Летить і радість між словами,
Як довго ми момент шукали,
Вхопивши день за пір'я миті,
Життям не будемо ми ситі,
Бо крила з воску змайстрували,
Колись приходить захід сонця,
І влітку теж шепочуть грози,
Біда не міцно нині спить,
Та ми завжди хотіли в небо,
Допоки світ живе для тебе,
Люби життя, лети в блакить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494942
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 25.04.2014
Зіграли арфи рано-вранці,
Наш літній вальс юнацьких мрій,
Лоскочуть дух протуберанці,
Як подих вітру вогняний,
І чутно ледве співи квітів,
Скрізь тишу сонних почуттів,
Лиш в дім просились вишні віти,
І соловей за гай летів,
Життя й не вистачить любові,
І спів не тихне скрізь віки,
Я йти скрізь труднощі готовий,
Й тримати світ за кисть руки,
Впаду - ще буде шанс піднятись,
Бо не самотній погляд мій,
З тобою ми ділили радість,
Ділити будем й час сумний,
Тепер для нас співають квіти,
І линуть в серце почуття,
Потрібен час, щоб так любити,
Для нас і вистачить життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2014
Я верю, ты ещё вернешься,
В чреде сезонных перемен,
Нам путь укажет летом солнце,
Среди руин советских стен,
Я знаю, ссора не напрасна,
И миг разлук излечит дух,
Стал разным новый взгляд и паспорт,
Лишь старым будет верный друг,
Режим влюблённым не помеха,
И слов моих не изменить,
Я сыт твоим наивным смехом,
Но ты не рвешь надежды нить,
Пройдут года, ты станешь зрелой,
И ветер сменит мыслей курс,
И пусть ты нашу песню спела,
Придешь ко мне сквозь боль и грусть,
Я знаю, ты ещё вернешься,
Обид не вечен ныне час,
С лица исчезнут снова слёзы,
И злой порок не свергнет нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492988
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 16.04.2014
Мой каждый день - сплошная путь,
Каскад из бликов сотен взглядов,
Теряя в переулках суть,
Мы для души нашли отраду,
Ты веришь в тот же идеал,
Наш путь был сказочно похожим,
Мы вместе утром входим в зал,
Встречая облик средь прохожих,
И чувства не было сильней,
Звучал впервые гром оваций,
Семь станций радости моей,
К любви непрошеной семь станций,
Мы проезжали путь как миг,
Смотря на робкий взгляд у окон,
И среди строчек старых книг,
В душе искали чувств пороки,
Шел каждый день как в унисон,
И сладок вкус весенней встречи,
Я видел блеск в глазах как сон,
Теряя в помыслах дар речи,
И поезд ехал всё быстрей,
В груди быстрее билось сердце,
Нет слов для нас теперь нежней,
Чем тихий водопад приветствий,
Нет звука здесь для нас родней,
Чем стук мембран сердечных раций,
Семь станций радости моей,
К любви непрошеной семь станций.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491165
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.04.2014
Ищи любви своей прекрасной взор,
Как свист ветров лелеет слух надежда,
Лишь дни твои уходят безутешно,
Создав для мыслей новый коридор,
Зайди ко мне с историей на час,
Я видел образ всех твоих свиданий,
Но ты тонул в озёрах ожиданий,
И видел только облик свой анфас,
А вера нынче каждый раз слепа,
Не видишь звёзд сквозь дыры у футляре,
Горит лишь страсть как древо при пожаре,
И тлеют юных помыслов лета,
Любил и я, чего уж там таить,
И глуп бывал в любви страдалец каждый,
Пустыню в пик жары считает влажной,
Оазисы искал, где можно пить,
Проходят дни и с тех беспечных пор,
Но нет прекрасней образа любимой,
И пусть твоя душа теперь ранима,
Ищи, мой друг, любви прекрасной взор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490076
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 03.04.2014
Змиває море глузд з бетону,
Лунає скрипка літніх бризів,
Несе моя любов до пірсів,
Слова із вуст моїх солоних,
Твій човен в хвилях не потоне,
Мовчання не затьмарить тишу,
Лиш спокій між бортами свище,
Весь світ поклавши у долоню,
Вночі маяк світив у спину,
Я ледве рахував хвилини,
Збирав піщинки наших днів,
Бо кожен раз до моря лине,
Самітник поглядів квапливих,
Твій друг безсонних почуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489866
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 02.04.2014
Сколько мнимых дорог затерялись у жизни,
Где своей прямотой перекрёсток пестрит,
Не хотим мы творить в обстоятельствах мысли,
Пусть чужой взгляд на мир план за нас сотворит,
Не для нас композиторы песни писали,
Не для наших умов пишет ночью поет,
Есть под носом иллюзия созданной дали,
Есть иллюзия вещи, которой в нас нет,
Мысли всех мудрецов собираем у бусы,
Но наш матовый ракурс не будет блистать,
Быть собой - неизвестное миру искусство,
Область знаний, которую нам не познать,
Мы ходили на месте конвейерным ходом,
Мир бежал нам на встречу, даря нам намёк,
Но мы честность теряем из прожитым годом,
И создали для наших ошибок упрёк,
Как смогли мы забросить ремёсла и темы,
И вернуть для сознания бронзовый век?
Неизвестна науке пока теорема,
Почему так изменчив в быту человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489001
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.03.2014
Лети, голубко білокрила,
На світло сонячних полів,
Черпай із вітру нові сили,
Вбирай тепло сухих степів,
В руках не дихає лиш камінь,
І спогад лине в небуття,
На волі пісня знов лунає,
Неначе вальс твого життя,
Як хмара в вранішній блакиті,
Ти - символ миру в небесах,
В твоїй душі звучали миті,
Як тихий шепіт в голосах,
Думки приходять без адреси,
Як вічні скарги наших днів,
Летять літа, старіють весни,
І я так само постарів,
Я плутав часто сиве з білим,
Прекрасне з плинним та гидким,
Коли ростуть у світа крила,
Я бачу тільки слід руки,
Коли летять птахи без впину,
І промінь полум'ям горів,
Як свіжу фарбу на картині,
Тебе шукаю між птахів,
Блукай, голубко білокрила,
Як кома серед вічних слів,
Летить душа назустріч мріям,
Та я ще в небо не летів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488797
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.03.2014
Розпалений вітром надії вогонь,
Невпинно блукав по вечірних слідах,
Він ніжно лоскоче в пульсації скронь,
І вічно шукає вірші у словах,
Я знаю, що світ не шукає пригод,
У шепоті перших вечірніх зірок,
Та хочу почути в тонах перших нот,
Твій поклик і серця самотнього крок,
Ти світлом ведеш по проспектах нічних,
Лиш сиві руїни заводів мовчать,
Коли всі тривоги притихли на мить,
Нестримні надії, як вперше, кричать,
Співають сонети колони й стовби,
Обіймами пестять нічні ліхтарі,
Ростуть серед міста безкрайні степи,
І тихо на гілку летять снігурі,
З тобою розлука, як зими, мине,
А скелі захочуть по-справжньому жить,
Мій попіл палає метровим вогнем,
І серце змогло світ чужий полюбить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2014
Зустрінь весну в каскаді сонця,
Зімкни в долонях світло мрій,
Твій дух купається у росах,
Неначе діти уві сні,
В очах заграє промінь віри,
Ти скажеш все мені без слів,
Любов приходить в спеку тінню,
Посеред тиші наших днів,
Зірви з душі клеймо негоди,
У тернах ранньої пори,
В серцях співає хор рапсодів,
І лине ехом в глиб долин,
Живе любов у цьому світі,
І ти в цій казці не одна,
Танок твоїх ранкових квітів,
Малює контури з вікна,
В цей час мій страх мене залишить,
Ми вип'єм юність із життя,
Коли твій сміх тріпоче тишу,
Мій дух тріпочуть почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2014
Застигла вже безсонна мить,
Останнім поглядом у вічність,
Твій слід вночі в думках горить,
Покірним словом в сивій притчі,
У слів немає гри та дат,
В душі не вмре остання юність,
Любов, неначе літній град,
В серцях посмикує за струни,
Світанок йшов у тьмі висот,
Вершин духовної надії,
Я вірю лиш в людське добро,
Яким керують наші мрії,
Я вірю в світло на вустах,
В сонет останнього сумління,
Мета життя завжди проста,
Та вся дорога швидкоплинна,
З роками тане злості лід,
І досвід розламає стіни,
Ще вчора ти кохав весь світ,
Тепер кохаєш слід вечірній,
Колись співав ти правді гімн,
Сьогодні з вітряками б'єшся,
В останню мить духовних зим,
Цвітуть думками нові весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484234
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.03.2014
Я оставил свой взгляд в авангарде,
На аллее в лиловых лучах,
Свежим запахом новой печати,
Будний день я опять повстречал,
Как красиво душа улыбалась,
И застенчиво манит рассвет,
Лишь в сердцах безымянно осталась,
Гладь последних студенческих лет,
Я терял в перепалках моменты,
И держал новый стих за строку,
Пусть меня не заметят проспекты,
На своем златоглавом веку,
Я бы сам в тишине растворился,
Среди запахов ёлок в лесу,
Жаль, что люди не видят как птицы,
И встречают наивно весну,
Сквозь любовь я смотрю как в витрину,
Миг с тобой не имел бы цены,
Я словами рисую картины,
На останках душевной стены,
Мир, прости мне наивную юность,
В тьме беспомощных кратких ночей,
Я платил временами за глупость,
Злой потерей моральных вещей,
Я оставил свой взгляд в авангарде,
И летела годами картечь,
Я поставил под страхом на карту,
Тишину наших солнечных встреч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483945
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 06.03.2014
Весною пахнуть темні ночі,
І радість лине уві сні,
В годину мирну тільки хочу,
Прожити в тиші свої дні,
Я юність часто бачив поряд,
За спинами старих людей,
Блукав по світу чистий погляд,
І серце вічно молоде,
Всі люди наче купа квітів,
Де скрізь росте бур'ян й спориш,
Я хочу лиш життя прожити,
Щоб бути криком серед тиш,
Летить з орбіти перша вічність,
Свій перший подих в бік весни,
Я глянув долі грізно в вічі,
Щоб далі свій тягар нести,
Для нас всі ночі пахнуть смогом,
Горить свіча старого дня,
Хтось ділить тяжкий путь із Богом,
А хтось шукає сам життя,
Та всі ми світимо як зорі,
Світила всіх земних чудес,
Хто все життя палав не кволо,
Той в пам'яті людей воскрес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482130
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.02.2014
Я верю, что мысли ведут мимо радости,
Но радость с умом не забудет душа,
В моменты невольной сердечной усталости,
Мы любим свой мир через раз и спеша,
Я жил не для полного лжи обсуждения,
Я смог бы без крыльев по свету бежать,
Когда наши души полны сожаления,
То мы не устанем себя искажать,
Я долго не верил в судьбу и пророчества,
И шел среди тьмы на погашенный свет,
Я видел пустые столы одиночества,
И громких приемов фривольный банкет,
Я видел в руках пыль невежливых помыслов,
И трещины зла в взгляде добрых людей,
А мир нас держал беспризорно за волосы,
Лишь камень бросая в задатки идей,
Живи словно пристань вдоль берега совести,
Пускай нас привычно смывает волной,
Кто пишет заметки вдоль сказанной повести,
Тот в памяти чей-то навеки живой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481954
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 26.02.2014
Я сам порой чудес в тебе не видел,
В потоке дней, что в небо улетят,
Когда в сердцах тянулись страсти нити,
Но даже не зацвел надежды сад,
Я много раз твой голос с пеньем путал,
Далёких, вдаль летевших первых птиц,
Как нет среди тиши тревоги шума,
Так нет черты сомнений вдоль страниц,
Мне робко в дальний путь шагать без знаний,
Но все мы сладкий миг с годами ждём,
Сиренью пахла свежесть обещаний,
И чувства бодро хлынули дождём,
Быть может, ты сама и ждала чуда,
В толпе людей, что прошлое хранят,
Но радость к нам приходит ниоткуда,
За что же только нас благословят?
Нам жить для всех пленительно и томно,
Болят от взглядов совести глаза,
Когда в душе собрались мысли комом,
Пора взрослеть и верить в чудеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481111
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 22.02.2014
Не смотри на потерю во времени,
Есть и в прошлом немало высот,
Мы крепили сознание стенами,
От судьбы быстротечных красот,
Не суди суть души по приветствию,
По обманчивым взмахам руки,
Место есть в нашем жизненном шествии,
Пусть шаги наших ног велики,
Посмотри на все стороны компаса,
Мы все под руку шли как один,
Не суди чей-то норов по возрасту,
Пусть на это есть много причин,
Я борюсь за сердечные вексели,
Что сошьют наши судьбы как нить,
Жить без мудрости робко, но весело,
Только долго ли стоить так жить?
Жизнь без смысла - пустая конструкция,
Тучи пыли, что слепят глаза,
Каждый день мы вершим революцию,
Даже в миг беспробудного сна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479581
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 15.02.2014
Воскресни, зірко світовая,
На землях, що палають ниць,
Прекрасні очі твого краю,
Побачили нещастя скрізь,
Пробач нам, о, небесна мати,
За гнів безсонних вечорів,
Та ми не можем більше спати,
Нас душить всіх тягар вини,
О, край безумний, о, мадонна,
Що в сині не впізнала мук,
Вся доля твориться навколо,
Давно понівечених рук,
На тлі прихованої правди,
Очей, що дивляться на світ,
Дозволь нам хоч себе пізнати,
Із серця витопити лід,
Хвала в будинках світить вогник,
І зорі вказують на шлях,
Любов будує в грудях гори,
Куди не долітає й птах,
Надія - безіменна діва,
Що звабить душу та думки,
Не в мить ростуть і стигнуть ниви,
Так й віра має жить роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478685
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.02.2014
Борись за світ, він хоче дії,
А не пустих каскадів слів,
В житті весь час блукають мрії,
Та всі живуть лиш уві сні,
Борись за честь, є в долі правда,
В думках ще пахне ледь вогнем,
Не чутно бою канонади,
Та вітер в серці щось жене,
Немає сліз для мук і горя,
В душі горить, та не пече,
Надія знов блукає поряд,
В холодних поглядах очей,
Коли тебе настигнуть муки,
Зроби назустріч долі крок,
Береш меча - брудни лиш руки,
Не смій плямить свій хід думок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478440
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2014
Лови свій момент, він летить наче вітер,
І свистом оспівує твій новий день,
Він прийде до тебе забарвленням квітів,
А може долинути ехом пісень,
О, юність, ти маревом ясним вкриваєш,
Самотнім дощем вимиваєш думки,
Та потім, у спогадах, ти не впізнаєш,
Той образ, що в мить витрачає роки,
Прожити на світі - найбільша рутина,
Не бачиш деталей на днів полотні,
Допоки я думаю - я ще людина,
Якщо я мовчу, то вже справи сумні,
Ти будеш проходити сотні проспектів,
Скрізь страх та огиду робити свій крок,
Ти бачив володарів власних моментів,
Побачиш і в'язнів своїх помилок,
Проходять роки - і зачиняться грати,
Лиш в тиші почують своє каяття,
Та будуть в потрібну хвилину мовчати,
Найважча для вивчення - мова життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478439
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.02.2014
Мир живет на окраинах старой баталии,
Жизнь полна перекрестков и вечной возни,
Мы фантазии ценим сильнее реалии,
Нам осенняя слякоть прелестней весны,
Нет взаимной любви без баланса над пропастью,
Без искры не бывает в морозы огня,
Люди быстро стареют в объятиях гордости,
Их беспечность пьянила сильнее вина,
Среди вечных ошибок и дней одиночества,
Лишь в последней странице находится суть,
Вы живите как сердцу безумному хочется,
И оно наведет Вас на правильный путь,
Плод сомнения - самое злое чудовище,
Наше слово острее железных резцов,
Жизнь воистину лучшее в мире сокровище,
Но становится мусором в мыслях глупцов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477474
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.02.2014
Пришла зима полночным смогом,
Бетонный лик упал на душу,
Лишь эхо слов лелеет уши,
Да звук машин возле дороги,
Стою один возле порога,
Стирая память из заметок,
И выпуская птиц из клеток,
Расширил старых чувств чертоги,
Летит дуга чернильных крыльев,
Найдя опять в свободе силы,
Полётом режет нашу тишь,
И я летел бы без оглядки,
Хотел послать письмо с печаткой,
Но ты уже в дверях стоишь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477252
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 05.02.2014
Я блиск шукав в морських глибинах,
В вершинах зледенілих гір,
Де вітер шепотів на схилах,
І до стежок забутих вів,
Я пісню птаха на деревах,
Напам'ять вивчив за роки,
Звучить в ній молодість травнева,
І дотик рідної руки,
Краса в очах, в червоних щоках,
Що стигли яблуком в думках,
В твоїх ласкавих тихих кроках,
І соком вишні на вустах,
Нехай лиш сотню днів у році,
Птахи співають під вікном,
В твої очах два ніжних сонця,
Наповнюють серця теплом,
Я біг під спів сліпої волі,
І бачив всю красу речей,
Я блиск знайшов в обіймах долі,
Безмежний блиск твоїх очей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2014
Наш світ таємно пише вірші,
Рядки збираючи по світу,
Серед буденності та тиші,
Де ніч пливе й танцюють квіти,
Де серце вірить у кохання,
В вікно ще дивиться надія,
Із вечора та до світання,
Летять у небо сині мрії,
Пиши й мені, якщо можливо,
Пришли вітання у конверті,
Я теж ще й досі вірю в диво,
Збираючи в думках моменти,
Вітри шумлять лелійним свистом,
Роки хапаючи за комір,
Наш світ писав в осіннім листі,
Що дуже любить серця гомін,
І блиск закоханих нефритів,
Коли в словах добро шепоче,
Шумлять птахи в дубових вітах,
А вітер крила їй лоскоче,
Та ми лунаєм все тихіше,
Скидаючи із пісні шати,
Наш світ таємно пише вірші,
Та їх не хочуть вже читати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476084
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.01.2014
Кто знал, что миг не стал длиннее,
В секундах берегут недели,
Не спять лишь стрелки на часах,
И вспышки радости в глазах,
Когда стучатся вновь идеи,
Мы к сердцу многих не пригрели,
Забытых сединой в висках,
И я молчал и не писал,
Кто знал?
Душой быстрее мы стареем,
Поступки ценим на словах,
Испытывая вечный страх,
Что мы чего-то не успеем,
Кто знал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474488
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 23.01.2014
Я сыт ночной кометой среди праздничного сна,
Этюдом новым форм и завершением мольбы,
Меня по жизни слепит не полночная звезда,
А утренний закат, что вдаль уходит от судьбы,
Меня не привлекает глашатайство площадей,
Анкеты, что сшивают вдоль эмоции и ум,
Всю жизнь мы тратим в поисках неправильных людей,
Ведь истину услышать можно только через шум,
Рука усталой помощи не вытянет с беды,
Чернил привычный жест не ставит душу на поклон,
Сообщество устало от тревожностей седых,
Всё время вызывая взгляд на жизнь на вечный спор,
Пускай меня не кормят светом старых фонарей,
Невольничьей романтикой для бедных на дела,
Сквозь зло я не устану верить в преданность людей,
И даже если совесть мимо них меня вела,
Я верю в луч душевный среди злободневной тьмы,
В дела, в которых правды больше, чем законов в стран,
В рубцах на теле общества отдельно нет вины,
Я верю в пламя в сердце больше, чем любым словам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474196
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.01.2014