Барановський Павло

Сторінки (1/25):  « 1»

Племінниця

Заблукала  країна  в  темному  лісі.
Бракує  сил,  бракує  волі.
І  лиш  пташка,  що  зводить  гніздечко  на  стрісі,
Коваль  своєї  долі.
***
Та  все  насправді  не  так...
Я  вирішую  ким  мені  бути.
І  щоб  не  одягли  блазня  ковпак,
Потрібно  поклик  долі  відчути.
***
Я  щодня  працюю  над  собою,
Навчаюсь  у  школі,  граю  на  скрипці.
Долю  тримаю  рукою,
Так  як  знаю,  що  3  бажання  не  загадаю  золотій  рибці.
***
Ходжу  на  хор  і  танцями  займаюсь,
А  ще  я  люблю  малювати.
Я  особистість  і  я  розвиваюсь,
Головне  побільше  читати.
***
Безхатнім  тваринам  дам  поїсти,
В  серці  до  старших  повагу  маю.
В  транспорті  встану,  щоб  могли  сісти.
За  молодшою  сестричкою  доглядаю.
***
А  ще  в  мене  дуже  веселі  друзі,
Взимку  з  гірки  на  санчатах  з'їжджаємо.
А  Ярик  інколи  любить  на  пузі,
Один  одному  завжди  допомагаємо.
***
Найбільше  чого  хочу  Я...,
Щоб  була  щаслива  моя  родина,
Щоб  у  всіх  була  щаслива  сім'я.
Адже  щаслива  родина-  це  щаслива  Батьківщина!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013


Вже літо мінялось на осінь…

Вже  літо  мінялось  на  осінь...
Двадцять  років  стало  тобі,
А  невірні  спорили  й  досі,
Хто  тебе  має  забрати  собі.
***
Ти  стояла  під  час  революційної  стіни...
Ти  стояла  за  часів  голодомору...
Ти  встояла  в  боях  кровопролитної  війни...
Та  не  знала  ти  такого  терору...  
***
Терор  не  червоний,  терор  і  не  білий,
Терор  різних  відтінків  кольорів.
Плід  революції  зрілий,
Аби  хтось  зірвати  хотів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427758
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.05.2013


…джентльмен…

8  березня  -  жіноче  свято  "  навпаки"
Всі  обов'язки  виконують  чоловіки.
Шкода,  що  лиш  раз  на  рік
Стає  справжнім  джентльменом  чоловік...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2013


Молодість…

Він  лежить,  він  помирає  на  самоті.
Не  один  в  лікарні  та  один  в  палаті...
Поставлять  крапку  в  його  житті,
Люди  в  білому  халаті.
***
Без  стуку  в  двері  вона  прийшла  до  нього.
-Я  тебе  зачекався,-промовив  дідусь,-
Як  грішив,  то  звертався  до  Святого
Тож  тебе  я  не  боюсь.
***
-Скажи  земним  справам  прощавай,
Підеш  зі  мною  ти  на  віки,
Для  таких  як  ти  відкритий  рай.
І  закрив  старець  повіки
***
-Одне  бажання  в  обмін  на  рай!
Смерть  глянула  у  вічі  і  кивнула  згодою.
-Ну  давай  дідусь,  що  хоч  бажай!
А  він  хотів  ще  раз  насолодитись  її  вродою...
***
-Забирай  мене  в  пекло  лиш  поверни
Мені  ті  молоді  часи,
В  молодого  парубка  мене  оберни
Маючи  вдосталь  розуму  і  краси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2013


Початок початків (частина друга)

А  за  вікном  мороз  із  вітром  влаштували  змагання.
На  шибках  візерунки,  ніби  урок  малювання.
Лиш  місяць  час  від  часу  на  них  споглядає,
І  червоні  щоки  від  морозу  за  хмарами  ховає.

   Влаштувавшись  зручніше  на  дивані  мовив  дід,
-  Сьогодні  в  історичну  екскурсію  я  твій  гід.
   Малий  вкрився  ковдрою  лиш  ніс  тирчав,
   Старий  зробивши  глибокий  подих  розпочав.
   Історія  футбольного  клуба  цікава  на  події
   Спортивні  результати,  трофеї  та  нагороди,  мрії
   У  біло-синій  формі  з  літерою  «Д»
   Цю  історію  розказану  мною  ніхто  не  забуде.
   Розпочалося  все  13  травня  1927  року
   За  ініціативи  Семена  Западного  з  одного  боку,
   А  з  іншого  –  спортивним  товариством  «Динамо»
   Задача  стояла  прямо...
   Сформувати  склад  команди  до  якої  входили,  як  чекісти
   Так  і  кращі  київські  футболісти.
   Ще  раніше  були  затверджені  товариства  кольори.
   Хоч  в  той  час  була  мода  на  червоні  прапори.
   Так  як  думки  працівників  товариства  світлі  та  чисті,
   То  біло-сині  кольори  будуть  досить  барвисті.
   Тоді  ж  була  затверджена    і  перша  емблема,
   З  її  громіздкістю  і  перенасиченістю  виникла  проблема.
   І  згодом  була  замінена  новою...
   Ромб,  а  в  середині  літера  «Д»  прописною.
   Першу  офіційну  гру  Динамо  в  Білій  Церкві  провело,
   Але  приємного  результату  там  не  досягло.
   На  5-й  хвилині  рахунок  вже  відкрили
   Та  в  другому  таймі  два  м'чі  в  свої  ворота  пропустили.
   В  1928  році  через  низку  конфузів
   Не  брало  участь  у  першості  міста  серед  профсоюзів.
   До  1935  року  проводилась  маса  різних  чемпіонатів,
   Різних  за  структурою,  різних  форматів
   Відомчі  чемпіонати,  чемпіонати  серед  збірних  міст.
   Рік  за  роком  відчувався  професійний  ріст!
   У  першості  Києва  грали  лиш  команди  профспілок
   Динамо,  як  команда  спорттовариства  НКВС  не  мала  туди  квиток.
   Виступало  лише  в  одному  офіційному  змаганні.
   А  так  проводило  товариські  зустрічі  при  бажанні.
   За  збірну  Києва  інколи  динамівці  грали  в  повному  складі,
   Ніщо  не  могло  стати    професійному  розвитку  на  заваді.
   Рівень  майстерності  московського  «Динамо»  ще  не  досягли,
   Однак  на  УРСР  вже  найсильнішими  були.
   В  очікуванні  свята  завмер  СРСР  фанат,
   1936  року  було  створено  єдиний  командний  чемпіонат.
   Перший  тур,  як  перший  млинець  глевкий,
   Динамо  (Київ)  –  Динамо  (Москва)  1:5    результат  такий.
   Єдиний  гол  українського  клуба  на  святковій  днині
   І  перший  в  чемпіонаті  Миколи  Махині.
   Як  єдиний  український  представник  у  першому  чемпіонаті
   Зайняли  2-ге  місце  в  одно-коловому  форматі.
   Після  цього  у  всіх  чемпіонатах  СРСР  брали  участь  завжди,
   Хоча  в  1946  році,  як  виняток,  уникли  біди.
   Повноцінний  двоколовий  чемпіонат  був  проведений  в  1937  році,
   І  знову  успіх  був  на  динамівському  боці.
   Пропустили  вперед  лише  московські  «Динамо»  і  «Спартак»
   А  в  подальшому  до  Другої  світової    війни  досягнень  не  мали,  однак.
   Кияни  брали  участь  в  розіграші  Кубка  Української  УРСР
   Здобули  сім  кубків,  накопичуючи  чемпіонських  манер.                                                
   Тим  часом  попід  Черепановою  горою  споруджувався  Республіканський      
   стадіон.
   22  червня  1941  року  футболісти  київського  Динамо  мали  ступити  на    
   газон.
   Того  дня  почалася  Велика  Вітчизняна  війна  і  матчі  відмінили.
   Більшість  гравців  були  взяті  в  лави  Червоної  армії,  де  кров  свою  лили.
   Першого  липня  в  Києві  розпочалась  евакуація,
   Ворог  наступав  загрозлива  склалась  ситуація.
   В  місті  залишились  футболісти,  що  підлягали  призову.
   Тренер  команди  Михайло  Бутусов  вів  розмову  
   З  начальником  київського  НКВД  Левом  Варнавським,
   Щоб  не  тільки  була  забезпечена  евакуація  футболістам  новим
   Із  Західної  України,  а  й  всім  членам  команди,
   Але  було  відмовлено,  побачили  поширення  боягузницької  пропаганди.    
   Німецьке  командування  в  початковий  період  війни
   Жило  гаслом  «Українця  з  полону  звільни».
   Так  чимало  футболістів  вернулося  з  полону
   В  окупований  Київ,  так  як  місто  вже  здало  оборону.
   Мусили  стати  до  праці  всі  спортивні  персонажі,
   Передусім  щоб  вижити,  та  не  бути  звинуваченим  у  саботажі.
   Йозеф  Кордик  директор  київського  хлібозаводу,
   Колишній  військовополонений  з  австро-угорського  взводу,
   Опікувався  спортом  з  особистої  прихильності
   Давав  спортсменам  роботу  при  першій  можливості.
   Там  працювали  футболісти,  боксери,  плавці,  гімнасти.
   Панував  спортивний  дух  яблуку  ніде  було  впасти.
   Ось  ,  наприклад,  коли  футболіста  М.  Трусевича  на  роботу  взяли,
   То  за  ним  ще  сім  динамівців  прийшли.
   За  ініціативи  Кордика  почали  команду  формувати,  
   Згодом  за  команду  хлібозаводу  ще  декілька  динамівців  почали  грати.
   Було  також  декілька  гравців  Локомотива.
   Тримати  себе  в  формі  під  час  війни  досить  непогана  перспектива.
   Команда  вийшла  досвідченою  і  досить  віковою,
   З  будь-яким  суперником  вражали  своєю  грою.
   Стали  тренуватись  на  стадіоні  «Зеніт».
   З  10  матчів  складався  їх  футбольний  політ...
   Перший  матч  зіграли  з  командою  «Рух»,
   Динамівці  перемогли  7:2  чим  підняли  бойовий  дух
   На  наступні  матчі  зі  смертельними  ворогами,
   Де  свою  перевагу  показували  ногами.
   А  М.  Трусевич  впевненою  грою  на  рамці  воріт
   Показував,  що  футболісти  не  бояться  окупантський  гніт.
   Газети,  які  під  ворожим  наглядом  перебували,
   Перемоги  українців  досить  жорстко  критикували.
   6  серпня  «Старт»  грав  з  командою  німецьких  зенітників,
   Команді  «Флакельф»  забили  п'ять  голів.
   Однак,  німецькі  футболісти  були  досить  вперті
   9  серпня  відбувся  матч-реванш,  так  званий  «матч  смерті».
   Відтоді,  ці  події  стали  однією  з  радянських  байок
   Існує  чимало  різних  версій,  думок...
   Істина  одна,  ні  в  кого  після  матчу  не  стріляли,
   16  серпня  українці  ще  з  командою  «Рух»  зіграли.
   18  серпня  футболістів,  які  працювали  на  хлібозаводі  заарештували...
   Про  зв’язки  Динамо  з  НКВС  ворогам  розказали.
   Балакіна  відпустили  так  як  він  був  з  команди  Локомотив
   Якщо  ти  з  НКВС  то  зрозуміло  яку  ти  ціль  носив...
   В  Сирецькому  концтаборі  перебували  затриманні,  
   А  Трусевич,  Кузьменко  і  Клименко  згодом  були  розстрілянні.
   Дивом  з  концтабору  декілька  футболістів  втекли,
   Тютчев,  Гончаренко  і  Свиридівський  серед  них  були.
   Путістіна  послали  на  вантажні  роботи  на  «Більшовик»
   Комаров  під  час  евакуації  Сирецького  концтабору    зник.
   Серед  футболістів  які  не  почують  стадіону  гомін
   Борис  Афанасьєв,  Йосип  Качкін,  Михайло  Волін...
   Лише  2  травня  1944  року  після  повернення  радянської  влади,
   Провести  товариську  гру  не  було  ніякої  завади.
   Зустрілись  Динамо  (Київ)  і  Спартак  (Москва)
   З  часом  від  цього  матчу  шаленітиме  голова.

   І  глянув  внук  на  діда  і  промовив  до  нього
-  А,  що  з  Динамо?Залишилось  декілька  гравців  зі  складу  всього...
-  Після  війни  для  команди  настали  важкі  часи,
   Мовив  старий  і  додав,-  не  було  вже  тої  краси,
   Тої  легкості,  але  вони  були  сильні  духом,
   А  ті  що  полягли  нехай  земля  їм  буде  пухом.
   Та  ти  не  переймайся  малий,  попереду  на  киян  чекали  перемоги,
   З  кожним  роком  вболівальник  підвищував  вимоги.
   Ну  а  футболісти  з  тренером  разом,
   Здобували  перемоги  ступаючи  на  газон.

Затихло  в  хаті,  лиш  чутно  як  вітер  ганяє
То  хилить  дерева,  то  з  ними  співає.
І  близиться  день  новий  йдучи  по  Землі,
В  полоні  сна  дорослі  й  малі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426845
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 23.05.2013


Дідова мудрість (частина перша)

Ідуть  роки,  змінюються  часи,  минають  століття
Ніхто  не  знає  всіх  компонентів  довголіття.
Хоча  один  з  компонентів  я  знаю,
І  десь  в  районі  серця  все  життя  тримаю.
Розмірковував  дід  старий,  сидячи  на  лавці,
У  валянках  і  криво  одягненій  шапці.
Вдивлявся  він  то  в  синє  небо  то  в  білий  сніг,
І  не  помітив  як  внук  до  нього  прибіг.

-Діду,  діду  про  що  ти  думаєш?  Ходімо  до  хати,-
   Тягнучи  за  руку,  спробував  старого  при  підняти
-  Задумався  я  внук,  що  дає  мені  сил  жити,
   Дбати  про  вас  і  любов  вам  свою  дарити.
-І  що…  і  що  ж?  -  перебивши  діда  запитав  малий,
   А  той  відповів,  -  Доки  є  рух  то  ти  живий
   Енергія  традицій,  а  сила  в  святому  дусі
   А.  М.  Горький  казав:  «Динамо  –це  сила  в  русі!»

-  Динамо  ???  Про  що  це  ти  діду  ?-  запитав  внук.
-  О,ДИНАМО!  В  цьому  слові  кожний  звук,
   Мовив  дід  і  продовжив  ,-  для  фана  як  молитва
   Що  не  матч  то  для  фанів  вирішальна  битва.
-  Тобто,  я  не  можу  зрозуміти?  -  запитав  внук  знову.
-  Багато  що  йменується  словом  «Динамо»,-  продовжив  дід  розмову  ,-
   Однак  цим  терміном  ще  називаються  футбольні  клуби.
   В  таких  містах  як  Москва,  Тбілісі,  Бухарест.  -  мовили  старого  губи  ,-
   Та  й  в  інших  містах  є  клуби  «Динамо»  різної  категорії
   Але  жоден  з  них  немає  такої  славетної  історії,
   Як  київське  «Динамо»…    не  команда,  а  легенда  ціла  
   Що  не  покоління  футболістів,  то  майстри  свого  діла.
   Закінчив  дід,  а  в  його  очах  вогонь  палав.
-Я  люблю  легенди,  розкажи  мені  ,-  внук  додав.
-Не  легенда,  а  історія  величного  футбольного  гранда
   Різні  часи  пережила  київська  команда…

Закінчив  дід  розмову,  глянувши  у  вічі  внуку
І  пішов  до  хати,  прихопивши  малого  за  руку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426839
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 23.05.2013


Кохання на віки

А  й  на  справді,  що  таке  кохання?
Це  процес  душоєднання!
Кохає  душа,  а  не  тіло
Я  думаю  це  всім  зрозуміло.
***
Одна  душа  на  всі  століття.
В  часи  постійного  лихоліття,  
Стрибала  по  тілам  без  затримки.
Земля  або  небо  ось  її  зупинки.
***
Закохані  душі  часто  одинокі,
Так  як  шанси  досить  невисокі
Знайти  після  переродження  своє  кохання.
Інколи  Всевишній  виконує  побажання.
***
Кохання  воно  раз  і  на  віки!
Його  бажають  жінки  й  чоловіки.
Ніколи  коханню  не  буде  кінця,
Воно  йде  від  Святого  Отця.
***
Дві  душі  у  Всевишнього  на  прийомі,
Одна  одній  вже  давно  знайомі.
Не  одне  століття  між  ними  кохання,
Тож  до  Святого  Отця  в  них  одне  прохання.
***
Щоб  невелика  була  вікова  різниця,
Перше  місце  зустрічі  -  столиця.
Щоб  душа  не  єдналась  з  ким  попало,
Лиш  з  коханою  душею  тіло  розцвітало.
***
Одне  життя  разом...  інше  поодинці,  
Не  легко  одній  і  другій  половинці.  
Всевишній  на  це  все  дав  згоду,
Поставить  відмітки  на  їхню  вроду.
***
У  когось  червона  пляма  на  руці,
У  когось  родимка    на  щоці.
Комусь  на  чорному  волоссі  білу  пляму,
А  комусь  на  підборідді  невеличку  яму.
***
Якщо  бачились  при  світлому  дні,
Нехай  хтось  з"явиться  у  сні.
Це  буде  знак  правильного  руху,
Душа  до  душі  примчить  щодуху  .
***
Для  них  світитимуть  яскравіше  зірки,
Адже  це  кохання  на  віки.
Неодмінно  вже  бачились  вони,
Одного  кохання  дві  сторони!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2013


Поверь в себя

Надо  уметь  закрывать  скучную  книгу,
Уходить  с  плохого  кино.
Оставляя  за  собою  интригу,
Словно  днем  стало  темно.
***
Увольняться  с  плохой  работы,
Расставаться  с  людьми.
Ведь  им  не  нужны  твои  заботы,
Они  не  дорожат  тобою  ...  пойми.
***
Новые  цели  на  новой  дороге
Откроют  тебе  новую  дверь.
Только  ты  не  останавливайся  на  пороге,
Лишь  только  в  себя  ты  поверь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013


Твоё одиночество

А  одиночество  порой  такое
Гляди,порхнеш  как  птица  в  небо  голубое.
И  никого  вокруг  одна  лишь  ты,
Твое  Я...  и  не  сбывшиеся  мечты.
***
В  одиночестве  ты  другая,
Словно  иную  жизнь  проживая.
И  в  душе  то  что  не  передать  словами,
Ты  сама  с  собой,  но  не  с  нами.
***
Ты  словно  книга  в  которой  нет  страниц,
Живешь  не  меняя  лиц.
И  не  нада  гладить  тень  по  стене  рукою,
Давай  книгу  эту  я  закрою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013


Я зник… мене нема

Я  зник...  мене  нема,  
Забрала  назавжди  мене  пітьма.
Пітьма  створена  владою,
Визнавши  нас  вадою.
***
Лишилась  моя  сім'я  на  одинці,
Дає  мати  гнилого  буряка  по  половинці.
Не  стане  скоро  ні  матері,  ні  дітей...
Поповнять  вони  статистику  смертей.
***
Я  зник...  зникла  моя  сім'я.
"Влада  те  що  треба"-  кричав  я.
Земля  селянам,  фабрики  робітникам,
Вдаримо  працею  по  ворогам.
***
Зашуміло  село...  посипалось  зерно...
"Ми  будемо  перші,  на  не  все  одно!"
Перші  в  світі  за  рівнем  врожаю!
Так  чому  ж  я  зникаю...?
***
Я  зник...  зникло  повністю  село,
Наче  його  тут  й  зовсім  не  було.
Лиш  чорна  дошка  валялася  у  полі,
Смертельним  приписом  на  людські  долі.
***
Перебралося  село  на  кладовище,
По  хатах  лиш  вітер  свище.
Чутно  тишу  з  усіх  усюд...
Та  не  довго...  завезли  новий  люд...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424978
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 14.05.2013


Коло, коло, колосочки…

Коло,  коло,  колосочки...
Дзвенять  в  за  пазусі  як  дзвіночки
Хутчіш  додому  я  біжу
Віддам  родині  й  розкажу...    
***
Як  зустріла  в  полі  я  наглядача,
А  він  побачивши  мале  дівча,
Направив  на  мене  коня.
Вже  не  одну  пришиб  зрання.
***
І  в  полі  б  тім  я  полягла,
Не  принесла  б  я  до  стола.
Ті  колосочки,  що  в  за  пазуху  нам'яла,
Якби  одна  я  їх  збирала...
***
До  мене  лиш  тільки  він  прибіг
Як  замахнувся...  і  його  батіг
По  плечу  мене  добряче  полоснув
І  за  сусідським  Тимком  хутчіш  гайнув
***
Як  "коршун"  на  здобич  він  летить,
Ще  декілька  хвилин...  і  в  мить.
Поліг  назавжди  сусідський  хлопчина,
За  хліб...  полягла...  8-річна  дитина
***
У  сутінках  прибігла  я  до  хати.
"Агов,  дивіться,  що  вдалось  мені  зібрати!"
Ні  брата,  ні  сестри,  ні  тата,  ні  мами...
Лиш  фіра  по  селу  з  сотнями  руками...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424975
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 14.05.2013


Роса і Промінь

На  світанку  з'являється  вона  
Впевнена  в  собі,сумна.
Ні  словечка  з  її  вуст  не  лунає,  
Як  мене  бачить  зникає.  
***  
Я  шукаю  тебе  безперестанку,
Лиш  одне  не  розумію.  
Чому  ти  танеш  на  світанку?  
Адже  я  про  тебе  мрію...  
***  
Та  розкрилася  таємниця  краси,  
Її  видно  коли  над  нею  тінь.  
Вона  на  світанку  краплина  роси,  
А  я  вранці  сонячний  промінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2013


В коханні все просто

Щовечора  про  тебе  мрію,
І  як  цигарка  тлію.
В  твої  обійми  потрапляю,
І  як  сірник  згораю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2013


Ти

Ти  серце  викрадаєш  уві  сні,
Ковток  повітря…  ще  один.
Шукаємо  думки  компромісні  
І  ось  він…  початок  відносин.  
***  
Дивлюсь  у  вічі  лечу  у  далечінь  
За  подихом  твоїх  бажань.  
На  чоло  лягає  тінь,
Поцілунок…  найсолодше  з  покарань.  
***  
Розквітла  душевна  гармонія,
Вдвох  не  помічаючи  всіх.
Лунає  кохання  симфонія  
Ти  таємний  мій  гріх.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2013


Чему бы грабли не учили, а сердце верит в чудеса

Чему  бы  грабли  не  учили,  а  сердце  верит  в  чудеса
Порой  застой  душевный  все  чаще  смотрит  в  небеса
А  сердце  верит,  все  же  верит  в  силу  чистого  словца
Но  вера  верой,  а  жизнь  все  ближе  до  конца...
***
И  грабли...  всюду  грабли  на  протяжении  всего  пути,
Все  бьют  и  бьют  но  не  имеешь  права  ты  сойти.
И  вот  она  цель  твоя  в  одном  единственом  шаге
Зделав  его,  понимаешь...  ты  в  замкнутом  круге.
***
Но  круг...всего  лишь  круг,  ты  разорви  его  на  части
Тебе  решать,  кто  ты:  козырь  или  человек  дешевой  масти.
Беги  против  течения  зажав  в  зубах  свой  крест,
Запомни  лишь  мгновения  родных  далеких  мест.
***
Но  если  заросли  пути  в  те  места
И  дорога  по  которой  ты  шел  оказалась  не  та.
Не  опускай  руки,  вцепись  в  самую  яркую  звезду
И  скажи  себе:"Не  беда,  я  еще  раз  пройду!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2013


Я бунтую… Я бунтівник

Хто  не  пам'ятає  минулого  не  має  майбутнього,
Країна  глибоких  шанованих  традицій.
Вже  довгий  час  не  виходить  нічого  путнього,  
Арена  клоунади  і  театральних  репетицій.
***
Так  довго  чекали  на  твою  появу,
Століттями  поливали  зернятко  кров'ю.
Однак  треба  мати  хвору  уяву,
Щоб  любити  тебе  такою  любов'ю.
***
Здоровий  дух  в  здоровому  тілі,
А  скільки  тих  тіл  без  духу  полягло.
Ви  сидите...  вдягнені,  наїжені,  зігрілі,
Лиш  встигай  витирати  від  поту  чоло.
***
Ти  пішак  в  їхньому  середовищі,
Та  й  людиною  тебе  важко  назвати.
Маріонетка  в  розіграному  видовищі,
Все  життя  загубленим  будеш  блукати.
***
Я  останній  романтик  країни  дурнів,
Земним  стереотипам  руйнівник.
В  середині  бунтарське  зернятко  грів
Я  бунтую…  Я  бунтівник...
***
Щоб  не  вбили  при  першому  кроці
Одягну  маску,  гратиму  ролі.
Про  життя  розповідайте  сину  і  доці,
До  ваших  сердець  знатиму  паролі.
***
Ніщо  не  змусить  стати  на  коліна,
Ніхто  не  змусить  голову  в  клонити.  
Гине    народ,  гине  країна!
Ким  же  треба  бути,  щоб  так  Україну  не  любити?
***
Засипали  очі  телевізійним  брудом,
Промили  мізки  знищивши  імунітет.
І  помираючи,  дивлячись  в  очі,  перед  Божим  судом
Зганьбиш  історію  :”  А  що  це  не  я  …такий  менталітет”...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2013


Дотик

До  неба  руками  лину,
Повітря  насичене  чорним  брудом.
Повзем  на  колінах  прогинаючи  спину,
І  враз  тебе  не  стає  одним  рухом.
***
Тільки  птах,  що  гарно  літає
Свої  цінності  підіймає  вгору.
Та  лиш  він  крила  складає,
Падають  цінності  додолу.
***
Пора  вже  задуматись  над  цим
Та  пусто  стерли  все.
І  діям  своїм  простим
Відповідальність  ніхто  не  несе.  
***
Не  в  змозі  глянути  у  вічі,
Засліпило  лукавство  світ.
Живемо  один  раз  помираємо  двічі,
Ще  дужче  затягується  дріт.
***
Вже  смерть  стоїть  за  порогом,
Зроби  лиш  крок  і  тебе  немає.
Проси  прощення  перед  Богом,
Та  молитва  твоїх  гріхів  не  стирає.
***
Гортає  доля  сторінки,
Незрозумілий  зміст  книги.
По  коліна  у  лайні  йдуть  байстрюки,
Розсуваючи  чорні  шматки  криги.
***
Гинули  за  незалежність…  і  напоролись.
У  темному  лісі  люд  заблукав.
Вовки  роздерли,  але  вони  боролись
Святий  їх  дух  не  занепав.
***
Блукаючи  по  світу…  схаменись
Життя  кидають,  як  дротик.
Ще  не  все  втрачено…  помолись,
Врятує  до  святого  дотик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424140
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.05.2013


Зміст кохання

Відкривши  очі  я  бачу  ранкову  красу.
Сонячний  промінь  скаче  по  кімнаті.
Під  ритм  дощу  в  літню  грозу,
Витанцьовуємо  вдвох  в  халаті.
***
Ти  послана  Всевишнім  з  неба,
Як  той  талант  кохати.
Та  не  хвилюйся  я  знаю,  як  треба
І  що  слово  "кохання"  дійсно  має  означати.
***
Як  повітря,  ловлю  устами  подих  твій
Ковток  за  ковтком  насичений  тобою.
Такий  пекельний  ніби  жалить  рій,
Такий  свіжий  ніби  морозною  зимою.
***
Дорожу  щосекунди  поглядом,
Все  дивлюся  на  тебе  не  знаючи  міри.
Отримую  задоволення  від  судом
Коли  доторкаюся  до  твоєї  шкіри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2013


Посмішка


Емоції  закладені  в  словах,
Що  з"являються  щиро  на  устах.
Та  посмішка  по  емоціям  рекорди  б"є,
А  може  й  їх  не  мати,  кожному  своє.
***
Посмішка  -  це  те  з  чим  живе  людина,
До  чого  тягнеться  дитина,
Найбільше  дратує  ворогів.
Посмішка  -це  емоції  без  замків!
***  
Мені  в  серце  посмішка  запала,
Моя  душа  такої  щирості  не  знала.
Зі  мною  щоночі  у  ві  сні,
В  очікуванні  ночі  пролітають  дні.
***
Життя  йде...  щодня  проходить.
Хтось  втрачає,а  хтось  знаходить.
Я  вам  бажаю  свою  посмішку  знайти
І  з  нею  все  життя  пройти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2013


Лиш поручень містка над річкою

Лиш  поручень  містка  над  річкою
Тримає  янголів  з  небес.
Хтось  скаже  красою  милуватись  звичкою,
А  я  скажу:"Краса  -  це  чудо  із  чудес!"
***
І  небо  затягнуте  в  сірі  окови,
Лиш  погляд  як  промінь  летить.
Ох,  ви  дівчата  чорноброві,
Лиш  серце  від  вас  тремтить!
***
Річковий  вітер  волосся  обіймає,
А  ти  стоїш  живеш  надією,
Що  він  тебе  за  руку  тримає,
Але  це  залишається  лиш  мрією.
***
І  та  рука  яку  міцно  не  стискають
Підбирає  в  повітрі  ноти.
Та  оточуючі  на  це  не  зважають,
Їм  не  побачити  різноти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2013


Чарівний світ - кохання цвіт

Я  тебе  візьму  за  руку  і  підем  туди
До  казок,  до  чарівних  мрій.
В  країну  Щастя,  де  живуть  “прозорі”  люди
Наше  щире  почуття  сповнене  надій.
***
У  світі  криз  і  матеріальної  нестабільності
Стану  вашим  поводирем  у  інший  світ.
Де  немає  людської  нерівності,
А  природа  дарує  божественний  цвіт.
***
Там  держави  є,  але  не  такі  як  у  нас
Країна  Добра,  країна  Милосердя,  країна  Кохання
Можливо,  провів  би  всіх  вас.
Самі  захотіть!  Це  ніби  по  людяності  змагання.
***
Країна  Кохання  ммм...  не  раз  був  там
Всі  ходять  парами,  тримаючись  за  руки.
Прийшов  за  тобою,  бо  був  сам
Там  зникають  всі  людські  муки.
***
Спочатку  розташуємося  зручніше,
Потім  вирушимо  по  світу  мандрувати.
Тільки  ти  тримайся  міцніше,
Країна  Поцілунків-  спочатку  туди  потрібно  завітати.
***
Чарівні  поцілунки-ніжні,солодкі,соковиті,
А  уста...  нічого  смачнішого  не  куштував.
Райські  яблука  сонячним  промінням  налиті
Більше  за  життя  я  тебе  покохав.
***
Далі  будуть  ще  дивовижніші  місця
Країна  Пристрасть,  країна  Бейбі-Бум,
Нашим  почуттям  не  буде  кінця
Головне  повністю  не  втратити  розум.
***
Мені  шкода  тих,  хто  цінує  гроші,  а  не  почуття
Гроші  тимчасове  і  доля  їх  трагічна.
Бумажними  папірцями  не  побудуєш  щасливого  майбуття
Сила  душі  і  серця  до  ближньої  людини  магічна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2013


Сповідь студента

Я  плачу  за  тобою  мамо,
Холодний  вітер  губи  обпіка.
Та  є  приказ  стояти  прямо,
Кров  ллється  немов  ріка.
***
Ти  так  раділа  коли  я  вступив  в  університет,
Гордилася  мною,зібравши  всю  родину.
А  знаєш  мамо,  який  у  мене  факультет
Безглузда  смерть  за  Батьківщину.
***
Було  всього  по  три  обійми  патронів,
А  треба  вже  воювати.
Налітала  зграя  червоних  воронів,
Кулемет  руками  не  знаю  як  тримати.
***
Ми  захищали  землі  рідні,
Ми  воювали  як  могли.
Матері  наші  бідні
Російські  ешелони  в  тил  зашли.
***
Штаб  ніяких  приказів  не  шле,
Патронів  і  знаряддя  бійцям  не  присилає.
Усі  патрони  витрачені...Все...
Один  за  одним  гармата  затухає.
***
Штаб  і  командира  на  станції  шукали
Та  їх  не  було  вже  там.
Вони  на  своїм  поїзді  втікали
Боєприпаси  забули  лишить  братам.
***
Ще  не  все,що  я  хотів  розказав
Клятий  москаль  ленту  вставляє.
“Ще  не  вмерла  Україна”-я  заспівав
Браття  голосніше,  щоб  не  було  чути  як  стріляє!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013


Давно вже так тихо в полі не було

Давно  вже  так  тихо  в  полі  не  було
Затихли  люди,  затихло  все  село.
Затихли  крики,  стогін  і  моління,
Залишилось  лиш  землі  тремтіння.
***
Цей  день  я  пам'ятаю  як  ніколи,  
Неслася  чорна  смерть  як  бджоли.
Той  свист  стоїть  у  вухах  донині.  
Змішалось  все  на  чорноземній  скатертині.  
***
Біжу  до  хати  один  серед  поля
Там  моя  ненька,  там  де  висока  тополя.
Ті  руки,  що  до  ранку  тебе  колесали
Разом  із  деревом  попелом  припали.
***
Душа  рветься  і  в  серці  рана
Померла  на  руках  моя  кохана.
Смерть  з  чорним  снігом  зійшлася  в  танку,
Це  було  22  червня  о  п'ятій  на  світанку.
***  
За  родину,  за  село,  за  Батьківщину
В  очах  лють  буде  гнати  фашистську  скотину.
Буде  гнати  мене  з  товаришами  до  бою
Тримати  рубіж  влучною  стрільбою.
***
Не  тисячі,  не  сотні...  одиниці
Ті,  що  йшли  в  атаку  пройдуть  парадом  у  столиці.
Столицю  української  держави  не  підкорену  віками,
Столицю  здану  Сталіним  разом  з  нами.
***
В  ніжні  обійми  до  землі  припадали,
Дехто  назавжди,  інші  відлежавшись  вставали.
За  щасливе  майбутнє  внуків,
Щоб  більше  не  чули  війни  звуків.
***
Ворожа  сталь  вривалася  нам  в  тіла.
Думка  про  перемогу  все  частіше  зріла.
А  я  приляжу  на  декілька  хвилин
Чую  мамину  колискову,  бачу  діда  млин.
***  
Давно  вже  так  тихо  в  полі  не  було,
Затихли  люди,  затихло  все  село.
Затихли  крики,  стогін  і  моління,
Не  чути  вже  й  землі  тремтіння...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013


Куди прямуєш, країно моя, непідкована?

Куди  прямуєш,  країно  моя,  непідкована?
Розтанули  ілюзії  добрих  слів.
І  ходить  по  п’ятам  загроза  прихована
Збирає  скарб  з  немудрих  голів.
***
Країна  нелюду,  країна  заможних  царів,
Творяться  справи  лихі    за  лаштунками.
Під  чесне  слово  перетворюємось  на  рабів
Мовчки  спостерігаючи  за  грабунками.
***
То  я  вправо,  то  вліво,  то  прямо  походу
Повернусь,    озирнусь    і  поглядом  ріжу.
Позбавляючи  вроди  топчать  природу
Залишаючи  послідом  кров  свіжу.
***
Голови  б’ють  не  маючи  даху,
Хто  упав  той  заліг  назавжди.
Сірі  будні  позбавлені  страху,
В  цвітучій  байдужості  не  уникнуть  біди.
***
Порив  щирих  слів  і  чистих  думок
Зачинять  злі  наміри  в  підземній  в’язниці.
Заточать  назавжди  на  безключний  замок
Однак  застануть  це  одиниці…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423385
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.05.2013


Патріот

Не  ховайте  мене  живого
Я  тільки  починаю  жити.
За  життя  свого  молодого
Не  люблю,  не  вмію  просити
***
Нині  час  такий  настав
Не  люди  керують,  а  гроші.
Папірець  суспільство  розмежував
Немає-погані,  а  є-  хороші.
***
Вимираємо  ми,  патріоти
Іноземна  мова  цілком  нас  доб”є.
Доконають  країну  заможні  ідіоти
З  кожним  роком  все  важче  пізнати  своє.
***
Своє-  це  річки,  гори,  поля
Цілюща  вода,чорнозем  родючий.
Та  згубила  чорна  тля
Моєму  серцю  край  квітучий.
***
Не  цього  предки  хотіли
Коли  їхня  кров  ріками  лилася.
Мрії  про  незалежність  душу  гріли
Українська  культура  віками  неслася!  

P.s.
Не  бійся  нічого  я  з  тобою
Іди  напролом,  бий  ножем  в  спину
Відповідатимуть…  я  прикрию  собою
Навіть  якщо  загину!
***
Ти  маєш  право  бути  почута
Кажи  голосніше!  Кричи
Повинна  бути  впевнена,розкута
Благаю!  Тільки  не  мовчи!
***
Ти  та  кого  так  довго  чекали
Тебе  хотіли  зламати  не  одне  століття
Під  різними  загарбниками  тебе  плекали
Цього  року  твоє  повноліття!

 (  2009  р  )

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2013