| Сторінки (1/40): | « | 1 | » |
Солдат схилився над вогнем,
Дрімає, дума про квітучий дім,
Про сина та кохану дружину.
Хиткий сон розідраний мечем,
Із за кордону "братської землі"
Летять ракети кличуть до загину.
Залпи "Града" життя випалюють
Техніка, люди - чорні в імлі
Табір вигорів цілком до тла
обгорілі, розтерзані тіла.
Душі героїв в небеса взлітають.
Вони пішли, але зоставили слід
У душах мільйонів пекельний лід.
Східний фронт найкращих забрав
Та ворог синів України не зламав
Нова лава на їх місце стала.
Закрилася вогнена ворожа брама
Солдат вцілілий подякував богу,
Аби далі боротися мати змогу!
Загинув батько, брат, вся рота
Полягла за вільну Батьківщину.
Побратимів зжерла лиха бидлота,
Не проковтнула ж крихту єдину -
Сміливого солдата, нескореного,
Спадкоємця козацтва незламного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2014
Хвилиною мовчання проведемо у вічність
Героїв полеглих у жорстоких боях!
Вони стояли за праве: за справедливість,
За рідний край та вільну землю свою.
Молоді хлопці життя не шкодували,
Бо щиро дім свій і Україну шанували.
Вони боролися з кровамими боєвиками,
З підступними зрадниками - шакалами.
Герої не вмирають, а вічно живуть
У наших серцях світлом розквітнуть.
Будуть в образі ангелів-охоронців
Палати у вічності серед золотих зорів.
Кожна смерть не буде забута,
Материнська сльоза не дарма!?
Ми збудуємо краще майбутнє,
Спіть спокійно, оборонці добра,
Ворог свого ще отрима сповна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505369
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 15.06.2014
Красивий, ясний обрій колихав мене,
Небо блакитне і поле жовто-зелене.
Так лагідно і тепло було з батьками
Радісно зростати з маминими казками.
Ми хороше, хоч і не в золоті жили
Та у кращу долю завжди вірили.
Скажіть, благаю, за що такая кара?
Куля пролетіла - перша й друга...
Світ заполола чорних круків зграя
І моїх рідненьких вже не має.
Ну ви скажіть, за що дитині та війна,
Чому померли тато й мати?
А він у світі залишивсь один сірома
І повільно скнидіє його душа?!
Кому потрібна та чорна війна,
Де нема переможців, бо страждають
Безліку й плем'я, люди ж помирають?
Чому діти втрачають любих батьків,
А матері ридають над трунами синів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505081
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.06.2014
Якщо завтра війна нас застане,
Якщо лиха сила нагляне.
Якщо хижі орли - вісники біди
Взлинуть в ряди ворожої орди.
Львів і Донбас разом повстане!!!
Сонце яскраве крізь небо багряне
Святу украінську землю прославе.
"Чужого не треба й свого не віддам",-
Таку позицію скажу злим ворогам.
Кожен з нас відповідає за свій край
Лише в наших руках омріяний рай.
Ми цілком до війни готові
Ряди козацькі сталлю гартові.
Ми крові людськоі не бажаєм,
За Батьківщину душу віддаєм!
Поставим фортецю на захист свого
всього рідного, кращого й доброго!
Ми українці маєм право на це
в цій землі роду твого серце.
Повстань же могутня країно,
Народ і Бог з тобою УКРАЇНО!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493019
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2014
Громкие слова говорят братья
о помоще и дружбе не верю я
душевно во мраке зла и лжи
острят добрые людишки ножи.
Рассеяне и украинцы разные
только наши пути связаные
но мы народ вольный без оков
а братья завестью пылают
их короли смерть прорицают
народ верит в страну снов.
Украинци - руский народ
мы до смерти за свой род
ведь Киевская Русь наша земля
мои предки жили здесь, живу и я.
а брат солнечнодобрый Каин
пускай в тоске на едине конает.
Не гоже в трудную минуту жизни
родных патрашить, землю крошить!
Брат вонзит во спину мечь
лишь так он может помочь.
братский народ на колени поставлен
рассеянами нам бой святой обьявилен.
Украинци и берорусы - это руские
народы гордых предков которые
били врагов на всех фронтах
стояли за миф-идею на вратах
когда Россия их грабила и убивала
ведь старшая и все лутше знала,
кому нужно жизнь или смерть
а ты им братьям теперь поверь.
Когда они на ровне с фашистами
терзали свой "большой" народ.
Люди говорят жилось хорошо
раз подумайте люди лично
поймете все события отлично.
За все нужно платить ис чего
если душу дьяволу продали
вы жизнь вольную отдали
за горы золота й палаты
но останетесь даже без хаты.
Мне жалко шакалов что идут
на верную смерть против родины
Вы же ,люди, циплята на откорме
время пройдет и слова припомните
Добрый Каин последнюю шкуру сдерет
и циплят доверчевых всех вырежет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491062
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 08.04.2014
Братья, мы единый народ украинцы
В каждом искренее сердце искрится,
Душа наша большая и добрая
Предки наши нация не злобная.
Мы всегда верой и правдой служили
Теперь за работу страну заслужили
У нас есть свободна , сильная мать
И ее родную неньку Украина звать.
Красивая и прекрасная мадонна
Простота украинская ее корона
Маленькая, горсть горя добыла
Всегда в ярме соседа ходила.
Окрававлена земля родная:
Добрыми врагами, злыми орлами,
Но правда мои братья за нами.
Мы свою мать в обиду не дадим,
Любового захватчика победим!
Молодая неопытная принцеса
Жизнь ее не прошла без екцеса
Она была ребенком и верила всему
Ее бросали в лжи й обмана тьму.
Цветок жизни вечного народа
Этой леди посвящается ода.
Баратья, пылает душа вольная
Станем под ружье, цель святая!
Нам дано жизнью напится,
Пускай наша мать гордится!
Но брат брата убивать не должен
Такой завет в библии заложен.
Но как тогда брат поступать ,
Семью твою волки будуть терзать?
А ты как остолоп будешь стоять
Нужно врагу за родину сказать
Металическим клинком, силой
Свой форпост отстоять и опять
Мощь былую наростить и ударить!
Что бы брат знал не надо воевать,
А друг друга следует уважать.
Ты, Украина, вечно будь живая
А мы синовья выстоим до края!
Станем украинцы плечем к плечу
За страну свою душой я заплачу.
Запад и восток вместе едина
Наша независимая Украина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485763
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 15.03.2014
Можливо просто оптимістичний патріот,
Та за мною українська нація, я - не ідіот.
Ми повстали, але не мечем убивали
А гострим словом ворогів ранили
І скниділи темні ворожі тумани
Мої крила стрілами променяться
Ударами душі пожирають обмани.
Українці не будуть безликими псами,
Ми є і будем ,браття, гордими орлами!
За Україну, за матір, до зброї!!!
Боронитись від орди брата злої!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482964
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.03.2014
Україна- наша рідна ненька
Бориться за право споконвічне
По всій землі дзвони дзенька -
Діяння народу праве і логічне.
Не можна осторонь стояти,
Коли люди гинуть за нас
Цвіт націі в'яне у мирний час
На оборону треба ідею брати
Ми українці - сестри і брати
Правда й воля в нашій хаті
Ми - предків-оборонців діти
Горде слово украінської раті!
Навіть немовля розуміє
Що Україна у вогні тліє!
Зараз влада народу панує
Справедливість у світі існує.
Я звертаюсь до молодих,
Дужих духом та сміливих:
Українці - ця верескова епоха
Це до щастя омріяна дорога,
Тож не марнуйте свій шанс
І не сійте між себе резонанс!
Україна неподільна родина
Хай навіки вічні буде єдина!
Слава героям, загиблим синам
Які вибороли світло життя нам -
Невдячним кухонним щурам
Які заховалися по теплим домам!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481255
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2014
Ридає мати у бездиханного тіла
Сина окривавленого молодого,
Який життя віддав за праві діла
Боровся за щастя краю свого.
Відлетіла душа його в рай,
Але потопає в руїні Україна
Гине Кобзаря велика родина
Розділють її маси зграй.
Потопає в сльозах Батьківшина:
З обох боків убивають іі сина.
Соромно за владу, яку обирати
Ми не вміли, а тепер помирати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2014
Люди, годі химерами боліти
У полум'ї розрухи горіти.
Я не хочу за владу вмирати
Не бажаю трутнів годувати.
Моє право у власну грати
Під свою сопілку танцювати.
Ти ж українець, син прадідів,
Не зруйнуй надіі своїх дідів!
Що свої тіла на кулі кидали,
Аби онуки мирне небо мали.
Так, станем браття за право
Та разом скажемо здраво
Не треба своїх шматувати
За Україну серце віддати.
Я не хочу братської крові
Я проти чварів війни злої.
Треба себе розвивати почати,
Бо ми володарі нашої влади.
За нас ніхто цього не зробить
Завзятість істину породить.
Ні Росія, ані розумна Європа
Безкоштовно не буде добра.
Кожен вовк шука овечку,
Щоб затягти її у гречку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474559
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2014
Скажи мне, мама, разве я плохая?
Возможно, я чего не понимаю,
Почему ты себя травишь, убиваешь,
За что меня маленькую обижаешь?
Ведь было время, жили хорошо.
Я, ты и папа - счастливая семья,
В доме был уют, нежное тепло,
Или это лишь вечная мечта моя?
Мама, зачем ты куришь и пьешь,
Таблетки пригоршней глотаешь?
На глазах медлено умираешь,
Помочь хочу, скверно ругаешь,
На улицу в метель выгоняешь.
Мама, я же искренне люблю,
Даже сердце тебе подарю!
Мне ничего от тебя не надо,
Чтобы ты со мною рядом
Была счастлива и здорова,
Да не слушалась змея злого.
Мама, я тебе всегда помогу.
Мы пройдем трудную дорогу.
Только дай мне руку свою,
и мы начнем жизнь новую!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470035
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 03.01.2014
Без відповіді я люблю
Щиро свою зірку кохаю
Кожен день пишу, свіпаваю
Що робити без тебе не знаю.
Ти сенс мого сірого життя
Радість даруєш до забуття.
Весь світ подарую тобі
З неба дістану зорі ясні.
Я вірю в кохання крилате
Творіння купідона завзяте
Маленький папуга в душі
Підносить своє серце тобі.
Ти відверто інших цілуєш,
а подарунки мої не цінуєш.
Слів благання ніби не чуеш,
почуттів вічних не відчуеш.
Тож принижуватись не буду
Образ безжальний забуду.
Треба стати бездушним козлом
Щоб здаватись дівчині орлом.
Та біс з ним не зміню я нічого
Лиш світ поведу до кращого.
Якщо мені в кохані не щастить
Треба далі на позитиві жить
Добру справу людині робити
До поставленої цілі вперто йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014
Велике місто - ліс дрімучий,
холодний бетон могучий
чорний асфальт доріг
людяності по вік не зберіг
Тут черствіе все живе
щирості шукати ніде.
Люди стали самотніми
один до одного злими.
Урбаністична культура
про золото життя забула.
Людина частина природи
і не мае шукати нагороди.
Бажаю міські жителі
щоб ви були веселі,
жило добро у вашій оселі,
зросли паростки зелені
які розфарбують світ
і дарують румяний цвіт!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2014
Дивлюся у вікно зимовим днем
Все схвильовано сирим дощем.
Чорні хмари полонили небосхил,
Я відчуваю брак душевних сил.
Вічний вибір завзято тривожить -
Для чого жити, морок ворожить.
Є лиш один омріяний порятунок
Це твій подарунок - поцілунок,
Такий палкий, жагучий і вічний,
коли ми разом були в час нічний.
Спогади і твій образ з фотокартки,
а також яскрава усмішка з хмарки
Читаю я твої побажання, прощання.
Я хочу знищити себе за ті вагання,
Коли не промовив щире зізнання.
Я ж тебе кохав, кохаю і на віки вічні
КОХАТИ буду, збираючи романтичні
Миттевості чарівних, милих зустрічей
Коли вальс танцювали дві пари очей.
Так я жахливий бовдур, невіглас
клявся що у всі часи тебе врятую.
Але дурний мій язик що тебе відпустив
власний омріяний ідеал віднайти.
Та я жорстоко помилився й заплатив
серця шмат взяла й зі сльозами пішла
і більше так кохану вже не бачив
чув як там славне весілля гуляли
вічну обітницю пара прийняла.
Згадав і я свою принцесу троянд
і вмить заіскрився тьмяний діамант.
Квітонька моя життям побита
обірвана й тремтіла дощем облита.
Життя дало мені ще шанс
і я сповна з душею візьму цей аванс
зроблю щасливий світ для коханої
вилікую любовю завдані рани.
Шрами залишуться це я знаю
але я ніколи не відам тебе у хижу зграю.
Біда мене навчила,що близьких
треба робити вмить щасливих
Життя даеться нам лише одне
щоб творити яскраве не земне
для коханих подвиги вершити.
Не кидайте слів на вітер,
бо пошкодуете в частепер
самотність поглине сповна
і чашу вип'єте гіркого вина.
Живіть за одну мить
і кохану в дійсності бережіть
а не в спогадах та на папері
живіть разом і стукайте у двері
домагайтесь свого на місці не стійте
живіть дивакуватою дійсністю
і побільше барвами мрійте
ці мрії частіше за все збуваються.
на вашу честь зорі займаються
багряним полум'ям чару пожару,
соловей проспіває гімн серця удару.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2013
Один по жизни он был,
Вечерами на ветер выл.
Луну провожал взглядом
Тосковал ведь рядом
Лежит глупая бездна
И не видно края дна
Может вся жизнь такова
Судилась ему в награду
Идол служил за отраду
Жестокий и скверный
Но в душе друг верный,
В спину кинжал вонзил
Вечный покой подарил.
Имено это роль человека.
Иную жизнь имеет зверь.
Не умерает он в метель
А дышит ради своих детей
Одна лиш семья на уме.
Ради своей волчицы любимой
Он будет дратся со всей силой
И даже свое гарячее сердце
Может подставить пули в конце.
Волк не любит злостно вбивать
Ему приходится лиш выживать.
Волк никогда понят не был
Ведь он был чужого рода
Не такой а значит и злой.
А если подумать кто же сдесь
истиный мраморный зверь?
А я вам правду поведую:
На волка с горестю смотрю,
Он рискуя спасает семью,
А человек своими руками
Счастье терзает кусками.
Волки лутше многих людей,
которые истребляют зверей
Ведь они ради жизни убьют,
А человек из жестокости
Родному брату ламает кости,
А иные славу ему воспают.
Мы часто злого волка боимся,
Но не того хичника сторонимся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467654
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.12.2013
Твой образ виден в снежном ореоле
вьюга пролета сквозь зимнее поле
на реке вечный поток остановился
в час этот яркий цветок народился.
На землю лучик солнца прилетел
и зимний холод знойный разогрел
На горизонте взошла изумрудная
огненая лучезарная звезда родная.
Ты родилась в холодном декабре
но твой характер добрый, милый,
взляд очей по-истине есть нежный
а смех души фиалки звучит везде.
Мир подарки шлет лиш для тебя
ты в день рождения центр Вселеной
и в этот миг завертится земля
фонтан веселья хлынет золотой.
Друзья искрене желают счастья
Пусть тебя оминают все ненастья.
Я отдуши звездочке хочу пожелать
никогда в руки грусти не падать
по жизни уверено с огоньком шагать
и на все острые скалы наплевать.
Желаю главное - крепкого здоровья
и оставатся неповторимой как есть
ведь ты скажу без лести прелесть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013
Я вперто посміхаюсь коли душа ридає болем.
Я сонечку радію, коли убитий чорним горем.
Я від душі співаю, коли йти далі не взмозі
Я щиро живу, коли пригоджусь в допомозі.
Я серце міцно тримаю в руках,
коли самотності поглинеє страх.
Я свій смуток на папері втілю,
а потім світлом вогника його розвію.
Хай летить сірим попелом туга моя
в невідомі світи на занебесні поля.
І вродить із праху того щось нове,
корисне для людства диво неземне.
В тому творінні буде часточка й мене,
кожна частинка є життя хоч і сумне.
Два ангела, два світи мають разом йти
у наші серця вічне блаженство нести.
Темну ніч змінюе світлий день.
Мертву землю увінчуе зелень.
Так і наше людське тривожне життя -
це крізь терни йти до омріяного щастя .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2013
Похмуре павутиння нічне,
Птахи темряви оповили мене.
На підлогу від знемоги падаю
Жити не має сенсу собі гадаю.
Серде болить, кістки виламує
Навіть цукор відчаю не вгамує.
Повільно на руки спираюсь
Дойти до ліжка намагаюсь.
Що робити коли всі покинули
надіі на сонце на віки згинули
Лише смерть душу врятуе
глибинну темряву розмалюе.
Кохана моя належить другому
кожен ховаеться від грому,
а я навпаки в зливу під дощем
ніхто не зігріє теплим слівцем.
бачу частіше Харона в тумані
живу, чи кволо існую в дурмані?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013
Літній теплий день сонячний
батько з сином у вихідний
вирішили разом відпочити
красу природи зрозуміти
разом мить в житті побути
і в парк Шевченка завітати.
Синок був не маленький,
але на язик праворненький.
Все на світі добре знав
і ніщо важливим не вважав.
А батько хоче про кріпака
про раба йому товкмачить
йому це нічого не значить.
бо краше послухати співака
нахабні, безсоромні слова.
А на героя рідного народу
йому начхати було зроду.
Якийсь там сирота обірваний
від дому рідного відірваний,
хотів научати людей розумних
які жили спокійно в достатках.
Ні синочку, ти робиш помилку
я тобі доведу лиш за хвилинку
Великий Кобзар був героем
славерним народним воем
Шевченка навідміну від нас
не зламав відчайдушний час.
Він попри всі заборони царя
виконував святу місію митця.
Кожен день ризикував життя
шоб написати грамоту оту
яка навчить загублене диття
знайти дорогу віками забуту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2013
Можно задать тебе один ворпос-
Не та ли ты прекрасная Елена,
королева и царица вопеющих рос,
красивая, прилесная, небесна
звезда, что на землю сошла
и любовью юное сердце зажгла,
затмила собой чары Афродиты
вселенно чудесной и ее свиты?
Не твой ли образ прекрасный,
такой жгучий и весьма опасный
поднял весь мир на борьбу
что б сразится за твою красоту,
привел к падению давнею Трою
и спрятал ее за песчаной грозою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457283
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.10.2013
Щасливе життя прагне кожне маля
а коли виростае бачить майбуття
сповне срібла та золотої розкоші
сенсом життя стають лише гроші.
Цінності людські марніють в душі
люди залишаються одні на самоті
одинокі вовки слуги темряви ночі
в них вогнем жадоби палають очі.
Мільйони сердець попелом вкриті
безсердечність процвітае у світі
Тільки любов може врятувати
людям правду щастя показати.
Вічне почуття даруе міцна сімя
навіть якщо сонце гаряче погасне
світовий океан і стихія повстане
зникне все живе на світі життя,
Я не буду в паніці тікати в підпілля
а буду жити до останнього подиху
боронити тілом й душею рідне гілля
родину символ безмежного руху
збрежу яку б ціну не довелось
Я не здамся без чесного бою
завжди буду йти до краю
і залишатись вірним собою
бо родину віддано кохаю.
На полі війни я ніколи лицем не впаду
битися буду хапати ворога зубами
до останньоі краплини крові
я буду вірний рідній землі
Навіть коли тіло бездиханне
мій живий дух часом покине
я піклуватись неприпину
про частинки серця мого
які несуть до світла його.
Міцна родина - обеліск вічного життя
який буде славити до самого кінця
безсмертне просте людське почуття
що повинно запалити ваші серця
розтопити душевний холод лихий
і заснувати щасливий світ новий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013
Чувство твое - это сердца лучик,
как маленький золотой ключик
откроет дверцу к твоей тайне -
светлой искреней и душевной
что не погибнет даже на войне
фатальной и многострадальной
борьбе жизни иногда печальной.
Но мы ведь осколки одного
и жить не можем без близких
что дарят нам душевное тепло
они хранилище дум твоих
и твоя душа в сердцах живет
весеньм солнцем расцветет.
Твои чувства поверь не одиноки
они от понимания не далёки,
Ведь всегда есть кто-то похожий
и твой злато осколок тревожен
способен в целое сердце объеденит
и тебе жизненый путь подарить!!! :-)))
Когда вериш в солце свегда
тебя не найдет ни ода беда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457202
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.10.2013
Дощ, блискавиця, грім,
та я не поспішаю в дім.
Навіює роздуми срібна пора,
дарує прохолоду, радіє душа
саме час творити квіти добра,
мандри ждуть, бувай суша!
Та й далеко ж плавать не треба,
прихисти друга ,близького свого,
врятуй людину від мокрого неба,
стане більше щасливих на одного!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2013
Багато світів минаю душею,
зустрітись бажаю з зорею
якогось чарівного дива шукаю
і що мені треба навіть не знаю.
Серце рветься на дрібні шматки
терзають розум самотні думки.
Я хочу половинку серця знайти
бо жити без кохання, без мети
це існувати у світі без душі
марнувати себе негоже мені.
Кожен родився для власної ідеї
я хочу присвятити себе для неї
єдиної на всій землі коханної
частинки серця мого рідної.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2013
Бувае іноді так скрутно
навіть робити шось нудно
маеш багато сили в руках
та зовсім пуста макітра кабак
О це ж бо діти й граяться
без жодного кота сваряться
Починають спори заводи
а потім на слабо розводити.
Часто ім це здаеться грою
а виходить стороною другою
Комусь весело та й кайфофо
а хтось ридае йому не кльово
Та це ше найкраший сценарій
бувае ж і гірший гербарій
коли життя по лезу сковзить
і в цю тобі нехочеться жить.
Підлітки швидко прагнуть
рідне дитинство покинуть.
Та й роблять різні вчинки дурні
забули про них батьки рідні.
Зі шкури лізуть аби бути крутим
і ніхто нехоче стати розумним
Адже вчитись це зовсім не модно
нам простіше простого сісти на дно.
Нуртувати у чорний світ дорогу
наплювати на всю допомогу.
Діти чому ви такі кропивці жорстокі
можливо у світі ви не одинокі.
Неслід білий життя псувати
ви лише починаете на поріг ступати
складні пасти не дають перемагати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448682
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.09.2013
Послухай дощ... Він скаже все
Стане вірним другом й порадником
ніколи не посміе бути зрадником
вислухае коли співаеш про те
що душу тривожить твою
порадуе в спеку жахливую
і викличе веселу усмішку
та швидко розмалюе доріжку
твого світлого майбутнього
Хоч мряка робить день темним
хмари снують небесну синяву
зміна природи розвіе темряву
в засміченій думками голові.
Закохане серце взлине на раз
і покаже найвищий клас,
знайде вірну та рідну людину
довго мудрувати неварто
життя не бувае тихим жартом.
Дощ все знае про тебе
і уступить світлому небу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013
Зустрів я дивну квітку
таку красиву і тендітну.
Вона здалася маревом пустелі,
бо не бачив ще на білім світі
пташини у рожевім цвіті.
Ти стала для мене зорею в ночі
кожен крок сяе світлом свічі.
Твоя усмішка грія в мороз,
даруе щастя, рятуе від гроз.
Ти скувала мене, чари твоі
не дають жити спокійно мені.
Кожен день без тебе це мука
серце терзае безжальна розлука.
Жити без тебе не вмію,
лиш на зустріч маю надію.
Ти ж бо панна чарівна
мого серця мила царівна,
для тебе все живе і цвіте,
буйний вітер дарунки несе,
Непокірний океан розійде,
гори бють поклін пред тобою,
бо ти іх чаруеш своею красою.
Золотоперли вінчають корону
та це не просто метал чи мінерал
це сяйво світла виходь з душі,
бо ти е найкраща прикраса землі.
Просто чиста світла людина
ти на всім світі для мене едина.
Твое імя веселить дух і слух
АНАСТАСІЯ - розумна, ніжна
та вродливо білосніжна.
Золотом сонячного проміння
виграе веселкою волосся
аж очі сліпить блискотіння.
Я кохаю тебе моя мила голубко
та й віки вічні любити буду
світлий образ ніколи не забуду.
Чекати можу все життя
і плекати затишок до забуття.
Все зроблю для щастя твого
навіть якщо любиш його
іншого можливо й не гіршого.
Ти для мене одна цінність буття
тобі віддаю свое вільне життя,
серце і душу тобі я дарую.
Стану камяною стіною
від біди завжди врятую
легким вітерцем буду з тобою,
теплим промінням зігрію в негоду
для тебе я підкорю природу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2013
Гарували люди за свободу,
прославляли владу народу.
Боролись за зміну порядку,
щоб отримать розрядку.
Здобули ж лише поразку
та капіталістичну виразку
Гроші замінили сенс життя
в них а ні краплі сумління,
позбавлені сорому й совісті
відречені від честі і гордості.
Гроші, гроші , гроші
з ними в кишені всі ми хороші.
Без папірців не існуе людців
в чорних броне машинах
та в елітних квартирах.
Саме вони влада народу
яку обрали ми в нагороду.
Слуги стали до керма
золота зібрали сповна,
спустошили наші кишені,
люди стали ніби мішені
бо кожен стоіть на заваді
нашій народній владі.
Все украінське добро
загрібае нахабне тавро,
вільна земля стала приватна,
людина оборонятись не здатна,
гори і ріки змінились будівлями,
зелені ліси стали покрівлями.
Все вже продали та розікрали
а людям ні слова про це не сказали,
Украінський народ повуха в брехні
досить нам солодкоі лапші
очі замилювати теж не треба
ми хочемо тільки чистого неба.
Бачити справжній світ правди
не потрапляти в лапи біди,
вірити в справедливість закону
і охорону здоровя гарантовану,
мати надію, що все стабільно
і ми українці живемо вільно.
Говорить влада завжди,
що украінці вже не раби.
А хто ж ми з вами тоді?
Живемо весь вік у брехні,
віримо кожному екранному слову,
виконуємо не потрібну волю нову.
Істинна воля це чистая правда
коли розум не мутить не правда.
Людина вільна знає сама -
де доля добра, а де пастка лиха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434843
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.07.2013
Жили тихо підлі люди,
Раді були панувати всюди.
Там висушили добру річку,
аби зростити бурян-свіріпку.
Тут вирубали ліс густий,
щоб стояв завод прудкий.
Знишили плин природи,
розтопили вічні води.
Розпочали криваву війну
на останю землі доньку,
бо згубили іі вітра-брата
і захапали вони багато.
Здобули людці прокляті
руйнівні цунамі, бурі люті,
надтривожні землетруси,
повноводніі потоки,
суховії на тривалі роки.
Та нічого не змінилось
горе знову повторилось.
Біда людей не вчить
що з природою у мирі
треба вічно жить.
Дехто б'є у дзвін тривогу
та нема надіі на підмогу.
Ми розруху породили,
матінку природу задушили,
щоб вона страждала
і добро своє віддала.
Та немае права на життя
підле та зрадливе дитя.
То ж карбуйте цюю думку
перш ніж згубити коріння.
Посійте краше насіння
у похмурому садку.
Дайте краплинку водиці
кожній сиротині-живиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433564
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2013
Присвята: найкращій сестрі у світі - ЛІНІ
білій троянді у похмурім грунті.
Так багато страху в мені
серце швидко стучить
душа в пятки біжить
розум мій на екзамені.
Все колисить тривога
звертаюся я до бога.
Прагну віднайти надію
шоб здійснити мрію.
Слід собою оволодівати
аби добре все написати.
Я впевнений у перемозі
і нема білих ям на дорозі
Буде чудово гарно я знаю
за це я серцем відповідаю.
Не зраджу довіри батьків
і погублю надіі вчителів .
Всі люди в мене вірять,
надію на краше дають.
Я вірю в себе і у бога
буде радість у порога.
Мае сонце пролити світло
на розум і не вчинить підло
розкрие крила сокіл
і згине той клопіт.
Не дарма ж я скільки вчився
до низьких посад дожився.
Я вірю ,шо знаю
і все пам'ятаю.
Того ж і вам бажаю!
Не залишайте свого бою,
гартуйте Мудру зброю.
Всі шляхи мають темні стежки
непролазні хащі, коварні кущики.
Та не треба швидко здаватись,
треба йти до краю й боротись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2013
Море, солнце и волна
расцветает берюзовая
яркая й прохладная
радости зоря полна
душу излечит она.
Теплые нежные дни
оживут в твоей груди,
и холода отступят
а светлые дни наступят.
Все это нам лето дает
доброе солнышко несет
новые приключения
высокие достижения
и сердца прозрения.
Все изменится в миг
и произойдет здвиг,
ты ощутиш биение
духа прозрения.
Цели не видев раньше
ты побежиш дальше.
Мы всегда бежим,
за счастьем спешим,
но это все напрасно.
Жить-это прекрасно.
Встречать расвет,
передать привет,
помочь своему другу
и не отказать врагу.
Каждий день нужно жить,
а не в одиночестве тужить.
Миг между прошлым и будущим,
имено он називается жизнь.
Ради этого стоить терпеть,
не отчаеватся и не унывать,
не нужно счасть ждать.
Его нада трепетно собирать,
ведь это каждый миг,
что в душе не погиб
а врезался в память
и дарит нам радость.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427755
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2013
Я сам своя свобода,
Вільна, чиста вода,
Душа моя природа,
Світла мріє погода.
Я сам своя спрагла свобода,
Хочу летіти в блакитнеє небо,
Життя це радісна нагорода,
Треба триматись шляху свого.
Я сам своя омріяна свобода,
Сонця не затьмарить негода,
Буду темряву будити світлом,
Оживляти душі свіжим вітром.
Не треба мені готові стежки
Я творитиму власні доріжки
Та не слід псувати плід-
Матінки природи ярий лід.
Мої путі невидимі людині,
А явні лиш душі соколиній,
Що не терпить пута злої долі
І не виносить вражої неволі.
Я сам своя свобода,
Весь світ у мене в руках,
Щастя рідна робота,
Навіть мураха дає крах
Великій могутній тварині.
Це почуття властиве
Кожній мудрій людині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423238
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2013
Чому я винен, щось повинен,
Комусь, щось треба доводити,
Моралі завжди проводити,
Так жити я більше не згоден.
Треба міняти сферу тьми паперу
І розпочати власну, веселу оперу.
Я прагну розпочати з початку,
Закрити минулого печатку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2013
Мамо, голубка кохана
горлівка щира,ніжна,
сильна та нездоланна
духом лелека славна.
Всі труднощі вона здолала
великий шлях пройшла
та від знемоги не упала
а лише гордо воювала.
Не просто так а за святе
а за щастя діток своїх ясне.
Вона в чадо душу вложила
та нічого за це не просила
Тільки прагнення мое одне
щоб життя світле мало дитя
рідне та й майбутне ясне,
не спалило багатсва життя
А скарб-це память про рідних
у памяті нашій вічно живих.
Мама завжди навчить
як правиль, чесно жить
і по совісті вірно чинить.
Вона наша опора в дитинстві,
а ми її берег в старості днів.
Не покидайте ви матусю рідну
а даруйте їй щасливу, радісну днину!
Пам'ятайте матінку кожну годину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2013
Серце трепетно стучить
розум голосно кричить.
Душа виграє сонцем
Зазирнула радість і у моє віконце.
Так приємно відпочивати
всіх друзів разом збирати.
Не треба нам перемоги
ми любимо долати пороги
Коли всі за одиного стануть
а один за всіх ворого розтануть.
Ми разом сила незламна
доблесть, честь прадавна.
Це наш клас відважний, найкращий
Подвиг здатен здійснити найважчий.
ми обеднані міцним кредом
Наш девіз віе дружнім добром
Ні кроку назад ні кроку на місті
а тільки в перед голосом пісні
всі разом крокуем до мети
жоден не кине поля війни.
Я люблю всім серцем ясним
наш клас, що віє духом твердим.
Десятий-це не просто група,
вірних друзів це міцна трупа.
Ми будем існувати вічно,
зустрічатись щорічно.
Ми це сила, ми це світ
нового всесвіту цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013
Я боляче вмираю
і душу втрачаю
тіло бездиханне
недолею зламане
багрянеє серце
покинуло сонце.
Так все це було
і напевно немало.
Та навіть смерть
духу не зрушить.
Чому марно вмирати
коли треба вдихати
запах весняного дня
волею підкоряти моря
гори високі здіймати
і буйні тучі роздмухати.
Чому ж ти обірвати зібрався
та в прірву глибоку зірвався.
Шкода мені себе було колись
та чари темряви розвіялись.
Не треба йти на повідку
і відразу пірнати в ріку.
Бувае все тяжко в житі
не має сенсу жити тобі.
Ти не хвилюйся ти неодин
прийде ще багато годин
щастя, радості й добра
Життя це лише мала пора
коли дихати серце можеш,
здійснити все що хочеш.
Життя це тільки мить
і не намагайся її зупинить.
Ми повинні силу зібрати,
душі путь прокладати.
Щоб не тліти у мареві забуття
на повні груди вдихнути життя
прославляти культ простоти
та світлої вічної дару чистоти.
Жити треба за покликом духа
а не за принципом неслуха.
Тоді й помирати не страшно
жити завжди буде прекрасно.
Найбільше ми боїмося не жаху
а свого навіяного думкою страху.
Тож позбудьтесь плину туману
очистіть душу від обману,
жить світу на втіху а не собі
тоді люди не будуть рябі
датуть руку допомого й тобі
зможуть підримати у журбі.
Та якщо все піде так і далі
то не буде криків печалі.
А ти той шматочок єдиний
що світ оживити спроможний.
Все від тебе залежить, людино,
Ти живеш на родючій землі
в світлі, коханні й добрі.
Слід допомогти відродити
славу минулого закріпити.
І не думай що легко підеш
від обов'язку не пропадеш.
Не потрібно погане ліпити
погані думки собі плести.
Треба просто по совісті жити,
і весь світ всім серцем любити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2013
Крилатий кінь-Пегас
У душі моій оселився.
Вічний морок погас,
Новий світ народився.
Час повільно біжить
Серце трепетно болить
Такий був я колись,
Зараз цвіте дух, дивись !
Чарівне Диво-муза поета
дарує ясне світло комета.
Життя стало кращим
і не дме в очі сірий дим.
Прокинулось все від сну
зустрічаю теплу весну.
Йду по терновому шляху життя
з вічним символом творчого буття.
Буду тведо віру поета тримати
і прапору слави не опускати.
За ради всього сущого вийду в бій
боронити право на обовязок свій,
робити добро та миру служити,
вічне, мудре мистецтво творити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2013
Пусть отступять хмурые тучи, лови теплые солнца лучи!!!
Жизнь прекрасна, когда наступила весна:-)))
Нет причин для сльоз на пути к щастью грез.
Звездное небо любит фаворитов победы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419859
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.04.2013
Будь ласка, Боже, сили дай,
Не треба мені світлий рай
Тільки хочу бачити рідний край,
І пірнати у веселковий водограй.
Далеко від батьківського дому
Прагну слухати украінську мову.
Життя б\'є градом проблем,
Не униникнути виру делем.
Та яЛюблю неньку, святую свою
І Україну, Батьківщину єдину мою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2013
Жизнь - самый большой обман.
Когда тебя пленил туман.
Пускай розвеется мрака цвет
И душу заполнит солнечный свет.
Жизнь - это испытание
Для нашего подсознания.
Живи на благо создания
Яркой судьбы процветания!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419776
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.04.2013