| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Прокинемось у ліжку на світанні -
Рука в руці та помисли сумні.
Сьогодні поруч, знаю, ми востаннє.
Не перетнуться долі нашої шляхи.
Палкі цілунки нас вже не зігріють.
Прощальна насолода – мед гіркий.
Брехати наші очі, ні, не вміють:
Кричать я ще твоя, а ти - чужий.
Розлука чорна, бач, кружляє у повітрі.
Розводить наші руки самота.
Ми вже не разом, але й не колишні:
До слів «Прощай» лишилась мить одна!
Гучним передзвоном слух ріже мертва тиша.
Цілую поглядом твої палкі вуста.
Я їх у пам’яті, пробач, навік залишу.
На мить лишиться у руці твоя рука…
Отож, в цю ніч ми ще були єдиним цілим.
Востаннє пристрасть переповнювала вкрай.
Востаннє ми жагу свою дарили.
Востаннє й вперше мовимо «Прощай!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2013
В чужих очах не раз шукала сенс життя.
В обіймах інших так хотілося зігрітись:
Від поцілунків, щоб п’яніти без вина –
Воліла іншою любов’ю вкрай напитись.
Шукала спокою, хотіла забуття.
П’яніла від вина, не від любові.
Була коханою чиюсь, а сама
Бажала іншої для себе долі.
Блукала в хаосі заплутаних думок,
Знаходила в них біль, та не кохання.
Свідомо в бездну знову йшла за кроком крок,
Не уявляючи без тебе існування.
І ось на скелі вкрай роздертого життя
Стоїть розхристана душа вітрами зради.
Нема більш сліз, лишилось тільки каяття,
Що не сказала я тобі своєї правди.
Чому мовчала? – запитаєш. - Що ж, скажу:
Боялася в твоїх очах упасти.
А зараз, бачиш,на колінах я стою
І, знаєш, ні, не хочу підніматись.
Бо вже не соромно кричати на весь світ,
Що я люблю, що ти мене не любиш!
Не страшно вже й в провалля полетіть
Тоді, як ти мене колись забудеш…
Я відпущу на волю скривдження думки.
Я не покличу, не прийду – для тебе згину.
Ну, що ж, скоріше мою руку відпусти
Хай бездна чорна серце, плоть, любов поглине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2013
Я відпускаю тебе – все. Іди...
Не обертайся, бо й так серце плаче.
Пообіцяй, що підеш назавжди,
Що я ніколи тебе не побачу.
Я відпускаю. Не треба більш слів.
Навіщо чути пусті знов прокльони.
Кохала? – Так. Тільки ти не любив.
Лишив про себе в душі світлий спомин.
Благаю, руку мою відпусти,
Не грайся, серце моє – не залізне.
Благаю, волю в душі віднайди,
Щоб зрозуміти, що я – то колишнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2013
́
Мій янголе, в твоїх очах я своє щастя бачу:
Звабливий погляд зачаровує, п'янить .
Уперше в цім житті радію, ні, не плачу,
Бо ти зумів теплом своїм зігріть
Мою, колись роздерту самотою душу,
Яка, здавалось, спокою не бачила віки.
А зараз одного у Бога й прошу,
Щоб янгол мій зі мною був завжди.
Мій янголе, візьми в свої долоні
Гаряче серце, що було колись моїм.
Залиш його на віковічний спомин,
Бо від сьогодні воно буде лиш твоїм.
Мій янголе, тримай міцніше руку,
Не відпускай ні на хвилину, ні на мить.
Нестерпний час навіть короткої розлуки,
Бо я не знаю, як без тебе жить.
Мій янголе, сьогодні дякую тобі доземно
За теплоту, за ніжності слова.
Хай знає світ, хай знає чисте небо
Моє життя – це ти, а я – твоя!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2013