Тетяна Жернова

Сторінки (1/5):  « 1»

Яснокрила

Мій  ніжний  ангел,  зірка  яснокрила,  
Закохана  у  марево  небес,
Нічна  голубка  із  промінням  сизим,
Окрилена  бажаннями  чудес.

Тебе  не  виміряти  зором,
Не  знайдена  твоя  ціна,
Ти  є  безмежна,  наче  море,
І  мов  піщинка  ти  мала.
В  тіні  світів  бездонно  синіх,
Безликих,  безвісних,  німих
Босоніж  ходиш  ти  по  хвилях,
По  хвилях  неба  голубих.

Проміння  тепле  твоє,  сизе
Струмками  ллється  звідусіль,
Твій  жар  із  запахами  хмизу,
В  твоїх  очах  жагучий  хміль.

Ти  чарівна,  як  гарне  диво.
Ти  справжня.  Чиста.  Ти  свята.
Твій  усміх  –  зоряно-щасливий,
Твоя  дорога  –  золота.

Ти  світиш  тим,  хто  в  безнадії,
В  очах  у  них  кришталь  страждань,
В  безодню  падаєш  заради  мрії...  -  
Заради  здійснення  чужих  бажань...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014


Планети

Сьогодні  навіть  не  в  собі  безпечність,
Сьогодні  вірність  множиться  нулями.
В  хворобі  слів  якась  аптечність..
Ми  протилежності  -  ми  мінуси  з  плюсами.

Сьогодні  ми  програли  за  сюжетом
На  витривалість  -  "разом-спільно".
Мільярди  років  крутяться  планети  -  
А  ми  ніяк  не  вмієм  на  постійно..

Ніхто  не  скаже,  що  отак  не  можна  -  
Нема  гарантій  чи  угод  на  "люблю".
Сьогодні  мить  тобою  я  заповню  кожну,
А  завтра  випадковістю  загублю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014


Без слів

Коли  немає  слів  –  одні  емоції.
Тягар  в  душі,  напоказ  –  красота  промоції.
А  серце  бачить  більше  і  мовчить  очима,
Ти  інстинктивно  знаєш  що  там,    за  плечима…
Чому  усе  напродаж,  включно  до  людського,
Стають  чужими  найчастіше  серед  свого,
І  що  таке  змінитися  і  стати  ідеальним
Чого  не  зробиш  тільки  за  “матеріально”.
Де  щирі  очі  –  заздрість  тихо  тліє,
Чи  може  думаєш  за  тебе  хтось  радіє,
Блукають  вулицями  люди  в  масках,
Про  відданість  читають  добрі  казки,
І  в  Бога  вірять  тільки  в  межах  храму,
Коли  несолодко  –  життя  –  це  драма.
Коли  є  радісно  –  сценарій  з  фільму,
Усі  б  хотіли  мати  власну  віллу,
Кохання,  гроші,  бути  надщасливим.
У  тебе  є,  а  в  мене…  це  несправедливо.
І  заздрість  поїдає  більше  чим  всього  відсутність,
Така  природа…  може  просто  людська  сутність.
А  вірність  –  фантастична  на  3D  екранах,
Про  неї  автор  в  милих  мемуарах,
Писавши  про  кохання  вічне  аж  до  згуби,
За  гонорар  своїм  коханкам  купить  шуби.
І  поки  є  шампанське  в  твому  домі,  й  свято  –
Відсотків  сто,  що  друзі  в  тебе  є  й  багато,
Не  плач  ніколи,  тільки  усміхайся,
Не  відлякати  їх  ти  постарайся…
Й  самотності  нема,  таке  не  може  бути  –
Проходять  сотні  лиць  повз  тебе,  сотні  звуків,
Немає  колективності,  бо  кожен  –  сам  за  себе,
Зірок  багато  для  одного  неба.
Душа  закрита,  непросвічена  рентгеном,
Красиво  усміхається  з  своєї  сцени,
Чудова  гра,  лиш  “браво”  і  овації.
В  душі  немає  слів  –  одні  емоції…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013


Злива

Коли  горе  зустріне  з  обіймами,
І  життя  моє  випаде  зливою,
Всеодно  я  залишуся  сильною,
Всеодно  я  залишусь  щасливою!

Нерви  точно  з  заліза  не  сковані,
І  душа  без  щита  захищається,
Та  терпіння  є  нам  подароване  -  
Все  для  чогось  в  житті  відбувається.

Фотографії  давні  порадують,
Доля  в  них  як  нікому  всміхається.
І  за  все,  що  було,  я  подякую  -  
Все  для  чогось  в  житті  відбувається.

Завтра  злива  ущухне  на  пристані,
Після  зливи  усе  розпускається  -  
Пам'ятай  цю  нескорену  істину  -  
Все  для  чогось  в  житті  відбувається!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2013


Samsung


Мій  телефон  мовчить.  Ковтає  тишу.
Безликим  сірим  поглядом  глядить.  Й  не  дише.
Беззвучно  так  в  квартирі.  Сірий  фон.
І  тишина  мені  кричить  слова  відомі.
Спиняю  тишину  на  полуслові.  Кидаю  в  неї  телефон…
І  знову  звуки,  що  їх  не  зупиню.
Хай  будуть  краще  запчастини.
Хай  будуть  друзки  сірі,  поламані  чиїсь  серця  (що
на  сім-картці).
Так  краще,  аніж  тишина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013