Лариса Журенкова

Сторінки (3/220):  « 1 2 3 »

Вова Пупкін і хрущ (бувальщина)

Моїй  подрузі  Катерині  присвячую

Веселиться    Пупкін  Вова:
Змалював  хруща  з  натури.
Вийшло  просто  пречудово  -
Не  жене  Вован  халтури!

Вийшло  в  нього    чікі-пікі;
Залишилось  зовсім  трохи:
Підписав:  "башка",  "кінцівки",
Й  наостанок    просто  -    "ж..па".

Веселився,  посміхався,
Нумо  руки  потирать:
"Буде,  певно  що,  дванадцять
У  щоденнику  стоять!"

Та  коли  отримав  зошит,
Кров  ударила  в  лице:
"Те,  що  в  тебе,  Вово,    ж..  па,
У  хруща  все  ж  черевце!"

Ходить  Пупкін  -  в  траур  вбрався,
Хоч  до  вибриків  мастак:
"Ти  старайся,  не  старайся  -
Вчителям  усе  не  так!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470920
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 07.01.2014


Калина



Звабливою  і  ніжною  весною
 На  квіти  білі  падали  хрущі,
Їх    ніжно  пестили  п'янкі    дощі,
Коли  була  калина  молодою.

Роїлися  над  квітом  її  бджоли,
Тремтіли  їхні  крилечка  легкі.
І  формувались  кетяги  пругкі,
Спиваючи  зорю  лілову.

Улітку  сну  позбавилась  й  спокою:
Кохання  не  відводить  від  біди...
Гіркими  стали  ягоди-плоди
В  виснажливім  двобої  із  собою.

Зима  розбавила  життєву  прозу,
Бо  диво-дивнеє  на  світі  є:
Чомусь  солодкою  завжди  стає
Гірка  калина  від  морозу  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013


Й захочеться кохання…


   Насію  на  клумбі  жоржин  і  левкоїв,
Над  ними  кружлятимуть  ситі  джмелі.
Й  захочеться  тиші  -  дзвінкої  такої,
Кохання  хмільного  на  грішній  землі.

Змінити  життя  своє  зовсім  нелегко,
Та  вірю,  що  прийде,  нарешті,    той  час,
Зів'є  в  нас  з  тобою  гніздечко  лелека
І  виведе  влітку  малих  лелечат.

Зимових    полів  полюблю  білосніжність,
Лиш  тільки  б  торкатись  твоєї  руки...
З  очей  стигло-синіх  вберу  тиху  ніжність,
У  них  розчинюся,  уже  навіки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2013


Рушничок для сина

Мама  вишивала
Рушник  для  синочка
І  старанно  клала
Стіжок  до  стіжочка.

Де  любов  стискала  -
Червоний  з'являвся,
А  сльозина  впала  -
Чорний  проривався.

На  рушник  син  гляне
У    землі  чужинській  -  
Матінку  спом'яне,
Край  згада  вкраїнський.

Вмить  запаленіють
Мальви  і  жоржини.
Душу  обігріють
Барви  України.

До  рідного  краю
Покажуть    дорогу...
Вишивала  мама
І  молилась  Богу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468253
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.12.2013


Загубив дід рукавичку

Зорі  в  небі  хороводять  -
Миколай  святий  приходить
В  сім'ї  чуйні,  чемні,  щасні,
Щоб  даруночки  покласти:
Мультиварку  для  бабусі,
Фен,  люстерко  для  матусі,
Вудку,  човника  для  тата,
Щастя,  радості  у  хату.
Діду  -  шмат  добрячий  сала
І  здоров'ячка  чимало.
А  для  дівчинки  Маринки  -
Фруктів  плетену  корзинку,
Книжку  гарну  про  Жар-птицю,
Ляльку  Катрю  білолицю.
Солодко  Маринка  спала,
До  янголиків  всміхалась.
Задививсь  старий  на  личко  -
Загубив  дід  рукавичку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467064
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.12.2013


Біле, біле все навколо


Біле,  біле  все  навколо,
Ох,  і  снігу  намело!
-  Як  же  дітям  йти  до  школи?  -
Сполошилося  село.

Та  вже  скоро  до  лопати
В  кожнім  кинулись  дворі.
Нумо  вату  відкидати
Всі:  дорослі  і  малі.

Хто  то,  мо',  горобенята
Чи  яскраві  снігурі
Чибиряють  так  завзято?
То  маленькі  школярі.

Коли  поруч  тато  й  мама,
Більше  радості  нема!
Йдуть  малята  за  знаннями,
Не  страшна  малим  зима!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466885
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.12.2013


Зустріч з другом

Стара  кав'ярня...  Стиглі  аромати
Лоскочуть  ніздрі.  Спогади  бентежать...
П'ємо  латте  -  з  вершками,  як  належить.
Тону  в  очах  -  пронизливих  агатах.

За  вікнами  завія  шаленіє:
Мете  й  мете  -  і  замітає  слід.
Знайомі  ми,  напевно,  сотню  літ,
А  до  сих  пір  при  стрічі  паленію.

Люблю    за  твоє  серце  небайдуже.
Хоча  живем  на  різних  полюсах,
Та  присмак  кави  на  своїх  губах
Ще  довго  відчуватиму,  мій  друже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466884
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.12.2013


Поверни мені сердечко



 
Як  метеликом  та  на  свічечку...
Звабив...  Вабила  зваба  ця...
Літо...  Літепло...  Теплим  літечком
Вже    не  звеш  мене  до  вінця...

Сплеску  пристрасті  не  утримати  -
Сонцем...  Сонечком...  Сон  це  бач...
Серце,  сердечко  моє  вийняв  ти,
Взяти  -  взяв,  а  назад  -  пробач...

В  червні  місяці,  вчора,  ввечері...
Літ  та  літ,  а  неначе  мить...
Поверни  мені,  милий,  сердечко,
Бо  щемить  мені,  бо  болить...

Поверни  мені,  бо  не  можеться
Жити  так,  як  колись  жила.
Може,  молодість...  Може,  зможеться...
Може,  злюбиться...  Не  змогла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2013


Твоя любов - плацебо


Ти  не  постукаєш  у  двері,
І  голос  твій  не  забринить.
На  кухні  вичахне  вечеря  -
Душа  від    суму  защемить.

Не  буде  вранці  поцілунка,
Із  молоком  на  таці  кави.
І  серце  не  заб'ється  лунко
Від  чоловічих  рук  ласкавих.

В  морозний  захололий  грудень
Любов  твоя  -  лише  плацебо...
До  ранку  бра  горіти  буде:
Я  все  ж    чекатиму  на  тебе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2013


Життя… Корекція. Спокута.

Життя...Народження.  Колиска.
Матусі  очі.  Близько-близько.
Наука.  Вибір.  Смак  пізнання.
Реалізовані  бажання.

Життя...Кохання.  Насолода.
Політ.  Падіння.  Несвобода.
Аналіз.  Труд  і  перемога.
Удаль  протоптана  дорога.

Життя...  Корекція.  Спокута.
Свобода,  путами  не  скута.
І  боротьба.  За  свято  й  будні,
Роки,  щемливо-незабутні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463421
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2013


У чеканні зими


Забивається  холод  в  шпарини
І  висмоктує  звідти  тепло.
Грудень  стукає  в  кожну  хатину
Нагадати,  що  літо  пройшло...

Кує  землю  морозно-  холодну
У  брунатно-сірявий  капкан.
На  асфальті  чорняві  ворони
Витанцьовують  степ  чи  канкан.

Немов  штучні,  німі  орігамі,
Не  махають  дерева  крильми...
Вигляд  зблідлий  і  зовсім  негарний
Мають  люди  в  чеканні  зими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462869
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.11.2013


Снідать не прийдеться!"

У  лікарні  виривали
Гланди  одній  жінці.
Репетує:  "Коновали,
Щоб  вам  у  печінці..!"

І  давай  словами  крити.
Раптом  змовкла  Ванда.
"Ескулапе,  що  робити?!
Я...ковтнула  гланду!"

Обернувся  лікар  стрімко
Та  як  засміється:
"Поталанило  ж  вам,  жінко,
Снідать  не  прийдеться!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462476
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.11.2013


Питав місяць кониченька

Питав  місяць-місяченько,
Чом  болить  в  коня  серденько.

-  Ой  ти  ,  коню,  білий  коню,
Мчиш  ти,    вільний,  в  чистім  полі,

В  полі  чистім,  в  зелен-лузі,
Чом  серденько  в  горі-тузі?

-  Ще  учора  з  вороженьком
Козак  бився  молоденький.

Бився  довго,  до  півночі,
Закрив  козак  ясні  очі.

Та  й  упав  на  землю  грішну,
Залишився  в  ній  навічно...

В  краю  дальнім,  в  Україні,
Стоїть  хата  при  долині.

Прислухається  з  журбою,
Чи  не  тупнув  кінь  ногою.

Вийде  мати  стара  з  хати,
Що  я  маю  їй  сказати?..

Питав  місяць-місяченько,
Чом  болить  в  коня  серденько.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462020
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2013


Аристократка і кріпак

Ох,  і  міцним  було  її  коріння:
Волконські,  Розумовські,  Рєпніни...
Дідусь  -  останній  гетьман  України,
І  батько  -  губернатор  у  княжни.

Вона  жила  й  навчалася  в  Європі,
Його  ж  покарою  був  Енгельгардт.
Їй  -  тридцять  п'ять,  він  тридцять  мав  без  року,
Княжна-аристократка  і    кріпак.

Зустілися  вони  у  Рєпніних.
Тарас  у  флігелі  писав  портрети.
Любові  іскра  спалахнула  поміж  них
І  освітила  розвиток  сюжету.

Коли  Варварин  батечко  дізнавсь,
Скандал  в  маєтку  розразився  громом.
Останні  дні  Шевченко  пробувАвсь,
Був  мовчазним  й  холодним,  як  ніколи.

Різдво  не  довелось  зустріти  вдвох...
Коли  ж  прийшлось  Тарасу  від'їжджати,
Вона  йому  перехрестила  лоб  -
 Прожогом  вибіг  чоловік  з  кімнати.

Текли  роки  через  життєвий  сплин,
У  кожного  своє  життя,  та  в  ньому
Відбитком  залишився  Яготин
І  ті  слова,  що  їй  він  не  промовив...

Роки  підйому,  слави,  визнання,
Роки  заслання  і  роки  гоніння...
Тоді  для  нього  янголом  була:
Заступницею,  генієм,  сумлінням.

А  стрілися  -  і  пролягла  межа.
Дививсь  на  неї  крізь  тавро  страждання:
І  він  старий,  й  вона  чомусь  чужа...-
Запік  жорстокий  біль  розчарування.

І  розійшовсь  з  Варварою  Тарас,
Помер  на  чужині  у  самотині.
Та  перед  смертю  згадував  не  раз
Земного  янгола  -    свою  княгиню.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461780
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2013


Предтечі хрест тяжкий…


Народ  пустелею  водив
Всі  сорок  довгих  років.
Євреї  вибилися  з  сил  -
Не  вірили  пророку.

А  він  же,  Господи,  хотів
Достукатись  до  люду.
Та  чи  не  вистачило  сил,
А  чи  не  сталось  чуда...

Мойсей  народу:  "Озирнись!
Ось  Палестина,  близько!"
Та  очі  втупило  униз
"Ледаче  кочовисько".

І  рішення,  тяжке,  як  грім:
Геть  з  табору  Мойсея!
А  він  же  все  віддав,  що  міг,
Заради  іудеїв...

Пустелею  старий  бреде,
"За  що?!  -  душа  волає.-
Куди  дорога  приведе?"
За  сумнів  смерть  чекає.

...  Ісус,  Мойсей,  Тарас,  Франко  -
Етапи  йдуть  через  віки.
І  плечі  -    вниз,  і  руки  -  в  кров:
Предтечі  хрест  завжди  важкий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461776
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2013


Остання любов Шевченка

І  що  у  тій  Лукерці  він  шукав:
Така  ж  пісна  була  і  неохайна...
Ну  свіжа...  Ну  юрлива...  Молода...
Йому  б  -  до  пари,  а  вона  ...звичайна.

Чи  він  не  слухав,  а  чи  не  хотів,
А  говорили  ж  бо  про  неї  люди...
До  неї,  мов  на  крилечках,    летів,
І  мріяв,  як  удвох  любитись  будуть:

Зів'ють  гніздечко,  заведуть  діток
(Це  добре,  коли  в  хаті  сміх  дитячий).
І  все  удвох.  І  цілий  світ  на  двох...
От  так...  Любов  засліплює  і  зрячих...

А  потім  -  зрада...  І  не  стало  крил.
Не  вмів  кохати  він  наполовину.
Як  він  любив...  Він  так  її  любив...
Так  і  помер  з  думками  про  родину.

Його  могилу  в  Каневі  щодень
Видублюють  вітри,  дощі  полощуть.
А  он-де  жінка  в  чорному  бреде  -
Через  віки  -  до  генія  на  прощу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460697
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.11.2013


Іванко та Марічка


   -  Любчику  Iванку!  Ци  будемо  в  парi  усе?
   -  Єк  Бог  даст,  моє  солодашко.
("Тіні  забутих  предків"  М.  Коцюбинського)

Трагічна  долі    Йванка  і  Марічки  -
Це    виклик  ворогуючим  родам.
Як  закохався  він  біля  потічка  -
Навіки  спокій  втратив,  туск  віддав.

Дітьми  ще  бавилися  біля  річки.
Як  підросли  -  у  інші  ігри  грали.
-  Чи  ж  будем  в  парі?  -  вабила  Марічка.
-  Усе  від  Бога!  -  грав  він  на  флоярі.

Та  мусив    легінь  йти  на  полонину  -
(І  сум,  і  радість  міцно  обнялись)
Пасти  овець,  улюблену  маржину.
 -  Вернуся  скоро,  тільки  не  журись!

Мов  потічок,  лились  тужні  співанки
Марічки  до    розлучниці  весни.
Флояра  плакала  в  руках  Іванка,
І  вдень,  й  вночі  про  любку  бачив  сни.

А  повернувся  -  і  жахлива  звістка
Ударила  Івана  під  ребро:
Дізнався,  що  немає  вже  Марічки  -
Журба  лягла  на  серце  і  чоло.

У  водах    Черемоша  не  впізнав
Оту  Марічку,  що  кохав  без  тями.
Шість  років  горами  німий  блукав,
Про  любку  милу  нудився  думками.

Та  й  повернувся  у  село  серака,
Блідий,  змарнілий,  знать,  лікує  час...
Пізніше  одружився,  неборака,
Й  зажив,  як  більшість  так  живе  у  нас.

Зважав,  що  він  газда,  вона  газдиня.
А  чи  кохав  дружину?  Певно,  ні.
В  роботі,  у  турботах,  в  ворожінні
Біля  худібки  їх  минали  дні.

Свободи    дух  байдужості  не  терпить:
Дізнавсь  Іван,  що  зраджує  жона.
З  мольфаром  вдвох  бажають  смерті,
Тож  нидіє  Іван,  знать,  не  дарма.

Знемігся...  Та  думок  горіла  свічка:
"Хай  пропаде  все  пропадом  майно.
Піти  б  у  гори,  де  колись  Марічка...
Видать,  умерти  від  жони  дано..."

Почувся  в  лісі  голос    серед  тиші.
Марічки  голос  -  з  неба  чи  землі.
Так  добре  стало  Йванку,  як  раніше.
-  Ходи,  кохана!  -  звав  її  в  імлі.

Марічка-нявка  звала  за  собою,
Манила,  шепотіла,  в  даль  вела.
Неначе  Черемош  не  вкрив  габою...
І  знов  співаночок  вінок  плела.

О,  як  же  добре  з  нею...  Згадки...Згадки...
Кружляла  Йванка  злобна  карусіль.
-  Іва!  -  гукала  в  муках  звабно  нявка.
-  Іва!  -  лунало  хлопцю  звідусіль.

Помчав  Іван  на  голос,  мов  шалений,
І  вже  не  чув  ні  хрускоту  кісток,
Ні  грунту  під  ногами...  Мила  нене!
-  Навік  твоя...  -  все  линув    голосок.

Та  він    не  чув...  Трембіти  трембітали.
За  перевіз  дзвеніли  мідяки...
Уже  відголосили  -  танцювали  -
Любов  в  співанках  залишилась  навіки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460377
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2013


В сповитку рук твоїх



Потроху  дощ  осінній  сіє
В  імлі  нічній  напівтони.
Мій  сум,  зачаєний  на  віях,
Здмухни  й  назовсім  прожени.

Стоять  дерева  напівголі,
Скидаючи  вбрання  на  брук.
Свій  смуток  струшую  поволі
В  долоні  теплих  твоїх  рук.

За  вікнами  краплини  рясно
Овечками  бредуть  у    череді.
В  сповитку  рук  твої  так  щасно,
Неначе  пташці  у  гнізді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460259
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.11.2013


Сонечко

Із  кринички  сонечко  умивалося,
Рушничком-травичкою  утиралося.
На  всі  боки  яснеє  обернулося,
Світу  чисто-білому  усміхнулося.

Із  малим  горобчиком  привіталося,
До  калини  пишної  пригорталося.
В  піжмурки  погралося  із  хлоп'ятами,
Бавилось  з  маленькими  жабенятами.

Золоте  лиш  ввечері  спохватилося,
За  ліси  дрімучії    закотилося.
А  на  щічках  хлопчика,  у  Василечка,
Залишило  сонечко  ластовиннячко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459972
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.11.2013


Щоб не летіть на бал до сатани




«А  что  же  вы  не  берёте  его  к  себе,  в  свет?»  —  спросил  Воланд.
 «Он  не  заслужил  света,  он  заслужил  покой»,  —  ответил    Левий  Матвей.

Колише  небо  місячну  колиску
В  безмежжі  зорянім,    нічнім.
І  начищають  янголи  до  блиску
Бліді  зірки  у  мреві  золотім.

Пірнають    вниз  стрімкі  метеорити...
Пульсує  й  до  сьогодні    шал  в  мені.
Та  тільки,  як  прекрасна  Маргарита,
Не  продаю  я  душу  сатані.

Мені,  як  Майстру,  спокою  не  треба,
Бо  прагну  я  до  світла  -  не  пітьми.
За  допомогою  іду  до  Неба,
Щоб  не  летіть  на  бал  до  сатани.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459656
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2013


Вагітна сонцем

Змагають  одне  одного  знайомці  -
Свята  і  будні...  Так  минають  дні.
Народжується  в  лоні  сонце
І  визріває  осінню  в  мені.

Пори  цієї  менше  світла:
Дощі  в  роботу  дружно  запряглись.
Хай  злегка  сонечко  поблікло  -
Тай  менш  ймовірно  стало  обпектись.

Хтось  скаже:  "Світить,  та  не  гріє!"  -
Тепло  дарує  сонце  й  восени!
І  тріпотить  в  душі  надія:
Поволі  зріє  осінь  у    мені!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459098
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.11.2013


Ти не плач, берізко…

Відбула  сніги  ти  і  міцні  морози,
І  січневу  хугу,  люту  заметіль.
А  весна  вернулась  -  покотились  сльози
На  купоннолисту  трав'яну  постіль...

Ти  не  плач,  берізко,  не  тужи,  рідненька,
Ждати  вже  недовго  -  згинуть  холоди.
Подарує  серги  квітень-місяченько
І  покриє  листям  -  це  надасть  снаги.

Зацвітуть  кульбабки  -  зарояться  бджоли,
І  запахне  медом  сад,  ліси  й  луги.
Ну  чому  ж  ти  плачеш,  сестро  білокора?
Витри  свої  очі  -  гарно  ж  навкруги!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458581
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.11.2013


Із самотою тет-а-тет

Краплини  по  вікну  блукають.
Сиджу,  закутавшись,  у  плед.
Ковточками  смакую  каву
Із  самотою  тет-а-тет.

Я  відчуваю  твою  близькість.
З  тенет  звільнившись  супокою,
Моя  душа  -  чуттів  колиска  -
Бажає  зустрічі      з  тобою.

Громи  удалині  гуркочуть,
Тривожать  стомлену  ріллю,
А  дощ  за  вікнами  шепоче:
"Люблю  тебе...  люблю...  люблю..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458185
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.11.2013


Від літа залишились хризантеми

Від  літа  залишились  хризантеми  -
Терпкі  цілунки  стиглих  кольорів.
Вкривають  землю  задубілі  клени
Черленим  листям  від  стрімких  вітрів.

Вітри  шматують  небеса  на  клапті,
Птахів  женуть  на  південь  табуном.
А  за  вікном  палахкотять  багаття...
Огудиною  пахне...  І  вином...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457731
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.10.2013


Бо я жінка-атом

Колись  ми  не  знали  ні  дня  супокою,
За  місце  під  сонцем  боролись  навік.
В  затятім  сімейнім  невпиннім  двобої
Шукав  неземної  земний  чоловік.

А  я  так  хотіла  лише  притулитись,
Відчути  тремтіння,  тепло  твоїх  рук.
З  очей  темно-сірих  любові  напитись,
Та  очі  сталеві  окреслили  круг.

Роки  пролітали  удаль  журавлями,
І  я  уже  в  осінь,  і  ти  до  зими.
І  я  битим  шляхом,  і  ти  -  манівцями...
Що  ж  вдвох  наробили,  де  ділися  МИ?

Як  хочеться  зараз  вернутися  в  весни,
Та  я  розумію:  любов  невловима.
Й  мене  не  поділиш,  і  крига  не  скресне,
Бо  я  жінка-атом,  і  вже  неділима...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457434
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.10.2013


Батьківська хата





Колись  у  цій  хатині  стільки  люду
Збиралося  на  свято  за  столом!
Лунала  пісня  радісна  повсюду,
Дитячий  сміх  розносився  селом,

Велись  розмови  щиро  і  затято.
Коли  ж  сідало  сонце  за  поля,
Світилася  віконечками  хата,
Щасливо  усміхалася  здаля.

Так  сталося,  що  розбрелась  родина...
До  хати  стежку  листям  замело.
Кривавими  слізьми  рида  калина,
Зове  дітей  відвідати  село.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457232
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.10.2013


Ворони


Ворони

Позліталися  ворони  в  зграї,
Лапи  їх  нагадують  корчі.
Живляться    паскудними  плітками,
В  смітті  душ  шукаючи  харчі.

Каркають  птахи    на  непогоду,
Трупам  вони  віченьки  клюють.
Мовчазним  горіхам  твердолобим
Дроблять  череп,  мозок  Ясний  п'ють.

У  бундючних  темних  кардиналів
Чорне  горло,  злісний  силует.
Тож  тримайтеся  від  них  подалі  -
Цілим  буде  мозок  і  хребет!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456737
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2013


Який твоє кохання має смак?



То  що  нагадують  слова  твої:
Чи  передгроззя,  а  чи  вітру  шепіт,
А  може,  лагідний  весняний  легіт?
То  що  ж  нагадують  слова  твої?

Чим  пахне  почуття  твоє  палке:
Чи  шалом,  чи  оманним  звабним  трунком?
Не  чахнуть  на  щоках  слова-цілунки...
Чим  пахне  почуття  твоє  палке?

Який  твоє  кохання  має  смак:
Терпкого  полину,  лимона,  вишні?
Нагадує  він  молодість  колишню.
Який  твоє  кохання  має  смак?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456250
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.10.2013


Догорає сонце …

Догорає  сонце  у  вечірній  млі,
І  бентежить  душу  пісня  соловейка.
Розпитай,  коханий,  про  мої  жалі,
Розкажи  про  себе,  голубе  сивенький.

Ні  ,  ти  не  розкажеш,  бо  далеко  ти,
Стежечка  до  мене  поросла  травою.
А  колись  там  квіти  мали  прорости...
Як  стужилось  серце,  милий,  за  тобою...

Де  бриніла  пісня,  туга  промовля,
Де  сміялось  щастя,  там  живуть  зітхання.
В  неба  високості  жевріє  здаля
Зіронька  яснА  -  вІдгомін  кохання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456068
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.10.2013


Ступаю в осінь

Прошу  лишити  літечка  ковток,
Хай  ще  побудуть  деревця  зелені.
Та  кидають  черлено-жовті  клени
Мені  під  ноги  листячка  жмуток.


Усе  минає,  час  не  зупинить,
Бо  невблаганна  матінка-природа.
Повіє  вітер  з  заходу  чи  з  сходу  -
Ріка  життя  поволеньки  біжить...


У  ній  не  молоко  і  не  вино,
А  причаїлась  неба  звабна  просинь.
Ну  що  ж  поробиш...  Я  ступаю  в  осінь,
Неначе  в  уповільненім  кіно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455652
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2013


Задивилось небо на дерева вниз

Задивилось  небо  на  дерева  вниз  -
Залишило  колір  синій  у  воді:
Танцювали  з  вербами  від  душі  стриптиз
І  тремтіли  в  ражі  клени  молоді.

Тріпотіло  листя  ніжних  осичин,
Шаленіли  клени  від  сестер  -вербичок.
Залишались  верби  без  тісних  кофтин
І  звільнялись,  звабні,  від  легких  спідничок.

А  вітрисько-вітер  вигравав  їм  пісню,
Потім  вверх  здійнявся  -  поминай,  як  звали!
Схаменулись,  діви,  та  було  запізно.
Залишились  голі  -    їм  незручно    стало...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454924
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2013


Роздуми про людські вади

Скавучала  Заздрість:  "Давить  жаба..."
Жалкувала,  і  стогнала,  вила  в  ніч.
Хитрість  же  лукава,  звабна  баба,
Удавала,  що  радіє  з  наших  стріч.

Лютувала  Злість  попри  коректність,
Піднімала  Глупота  на  кпини  й  сміх.
Тільки  поміркована  Шляхетність
Посміхалася  від  марних  потуг  їх.

І  замовкли  вади  -  сестри  рідні,
Стухли,  мов  щури  перед  котом.
Не  завжди  нам  щит  і  меч  потрібні  -
Мудрість  стане  для  розважливих  щитом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453609
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2013


Бабусенько, бабусечко, бабу…

Бабусі,  яка  пішла  на  Різдво,  присвячую...

Різдво  вже  близько,  зіронька  встає,
Та  мироточить  сердечко  моє...
Колядники  не  обминуть  цю  хатку,
В  ній  скоро  задзвенять  гучні  колядки.

Я  ж  стрічі  з  Вами,  як  пришестя,  жду,
Бабусенько,  бабусечко,  бабу...:
Притиснуть  до  грудей  пошерхлі  руки,
Які  хрестили  і  дітей,  і  внуків.
 
На  стіл  поставити  святкові  страви,
Вслухатися  у  голос  Ваш  ласкавий,
Свічі  вогонь  різдвяний  запалить,
І  гомоніти,  гомоніти,  гомоніть...

Задзвонять  уночі  величні  дзвони  -
Святі  воскреснуть  на  стіні  ікони.
І  не  збагну:  янголики  чи  Ви
Біля  ікон  прошепчуть  молитви...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452867
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.10.2013


Якщо захочеш зрадить ти…

Якщо  захочеш  зрадить  ти,
Страждати,  плакати  не  стану.
Увечері  я  вип'ю  кави,
Спалю  під  ранок  всі  мости.

А  вдень  я  Богу  помолюсь.
Час  потім  перев'яже  рани.
Хоча  тебе  забути  рано,
До  сонця  щиро  посміхнусь.

Хай  серце    буде  ще    саднить,
Сприйматиме  події  ревно,
Одне  лиш  знатиму  напевно:
Я  і  без  тебе  буду  жить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451713
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.09.2013


З захопленням байдужість ходить…




Щодня,  від  ранку  до  смеркання,
Їй  шепотів  слова  кохання.
Як  живодайную  водицю,
Спивав  її  -  не  міг  напитись.

А  потім  стало  усе  звичним,
Як  попіл  в  мідній  попільничці,
Мов  злегка  гіркувата  кава,
Як  свічка  в  церкві  величава.

Захоплення  полуда  спала  -
І  Муза  стала  нецікава.
Не  в  змозі  жити  без  кохання,
Вона  розтанула  в  смерканні...

Міняв  з  тих  пір  жінок  чимало  -
Та  жодна  Музою  не  стала.
І  зрозумів  в  осінній  день  він:
Йдуть  поруч  свято  і  буденність.

З  нудьгою  радість  хороводить,
З  захопленням  байдужість  ходить...
Шукав  Її  -  зі  шляху  збився,
А  Музи  слід  навік  згубився...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451118
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2013


О, як вона стукала в двері…




О,  як  вона  стукала  в  двері,
Уперто,  і  лунко,  й  затято  -
Вважали  її  за  химеру,
Боялися  їй    відчиняти.

Й  востаннє  не  сталося  чуда  -
Панянка  махнула  рукою.
Глухі,  недовірливі  люди
Не  стрілись  сьогодні  з  Любов'ю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450553
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.09.2013


Нам ще багато треба розказати




Серед  зневаг,  розчарувань,  зневір
Ту  синь  очей  я  пам'ятаю  й  досі.
І  хай  ще  лІта  нам  дано  надмір,
Та    вереснем    запапахне  мудра  осінь.

Мої  долоні  візьмеш  у  свої  -
Я  знов  потраплю  у  міцні  тенета.
А  слів  не  треба  -  їх  за  стільки  літ
Сказала  в  зболених  палких  сонетах.

Й  на  велелюднім  білім  світі  цім
Промовисто  ми  будемо  мовчати.
Я  потону  у  морі  голубім  --
А  так    багато  треба  розказати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450054
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.09.2013


Оксиморон життя

Оксиморон  життя

   
Примхлива  доля  розклада  пасьянс:
Упереміш  -  красиве  і  потворне.
А  ми  з  тобою  -  дивний  мезальянс,
Як  день  і  ніч,  неначе  біле  й  чорне.

А  ми  -  жива  вода  й  п'янке  вино,
Стрімка  ріка  і  бережок  пологий.
Знайомі  із  тобою  так  давно,
Але  роман  нам  випада  недовгий.

Нехай  це  буде  спротиву  кураж,
Сніжинки  влітку  швидко  тануть.
Але  такий  виток,  такий  віраж!
Оксиморони  теж  в  житті  бувають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449871
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.09.2013


А полум'я танцює степ…

Нахабний  дощ  все  стукає  в  вікно.
Не  впустимо  його  -  він  третій  зайвий.
Годинник  забиває  доміно
І  додає  азарту  а  чи  драйву.

Сьогодні  нам  так  хороше  удвох:
Ти  в  светрі,  я    сиджу  під  теплим  пледом.
Хай  краплі  стукотять,  немов  горох,  -
Є  ти  і  я,  й  нікого  нам  не  треба.

І  скоро    стане    непотрібним  плед:
Ми  розведемо  вдвох  вогонь  в  каміні.
Танцює  полум'я  затято  степ,
А  на  стіні  -  дві  наші  світлі  тіні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448930
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.09.2013


Наснилась мрія…

Наснилась  мрія,  і  така  принадна...
Я  відчувала  дихання  тепло.
Була  вона  відкрита  і  всевладна  -
Вбирала  запах,  гладила  чоло.

Вслухалася    -  і  жебоніла  юність,
Злітаючи  у  небо  голубе.
Здалось  на  мить:  в  минуле  повернулась
І  в  мрії  упізнала  я  тебе.

І  не  було  ні  болю,  ні  образи,
Стирались  відстані  напіввсумні.
В  душі  запанувала  тиха  радість
Від  того,  що  навідав  уві  сні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448791
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.09.2013


А дощ іде…



А  дощ  осінній  обриває  квіти,
На  клені  мерзне  листячко  слабе.
І  сумно  так  відходить  в  далеч  літо,
З  собою  забираючи  тебе...

Лиш  болісно,  що  почуття  живими
Так  різко  обірвались  в  одну  мить...
Ми  все  ж  були...  Все  інше  -  не  важливо.
А  дощ  іде...  Його  не  зупинить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447868
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.09.2013


Розмова з бабцею

Прийди  вві  сні,  рідненька,  тихо  сядь.
В  садку  достигли  груші  й  виноград.
Похилі  вишні  поганенько  родять,
І  яблуньки  старі  уже  підводять...

Ніхто  наливки  не  готує  з  слив,
На  Маковія  не  пече  коржів.
Насіння  в  вузличках  не  зберігає,
І  "Отченашу"  на  ніч  не  читає...

Не  знається  на  травах  так,  як  ти,
З  війни  не  перечитує  листи...
Ми  твою  хату,  бабцю,  продаєм,
Немовби  серця  частку  віддаєм...

Лунатимуть  чужі  в  хатині  кроки,
Чужу  розмову  слухатимуть  крокви.
Усе  проходить,  рідна,  все  минає,
Та  позабути  не  дозволить  пам'ять.

Пішла  тихенько,  бабцю,  за  межу,
Я    за  тобою  до  сих  пір  тужу...
Ти    ж  сяєш    зіркою  у  небі  синім,
Душі  моєї  вічна  Берегине!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447249
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.09.2013


Осіння зустріч

З  осіннім  присмаком  сльоти
Та  наша  зустріч  в  надвечір'ї.
Було  бурштиновим  подвір'я,  
Палали  пристрасті  мости.

Мене  ти  поглядом  стинав.
Напоєна  любовним  трунком,  
Ловила  звабливі  цілунки.
О,  як  нестримно  ти  кохав!

Серед  небесних    партитур
Очей  твоїх  зваблива  просинь...
Мов  жаром,  обпалила  осінь.
Пройшов  повз  мене.  
                         Близько  так...
                                                         Впритул...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446910
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.09.2013


Розмова з Тарасом

Ой,  Тарасе,  батьку  щирий,
Горе  з  матінкою  сталось,
Бо  ж  козацькії  могили
Так  розритими  й  зостались.

Бо  вкраїнськії  гетьмани
Всі  лежать  в  землі  сповиті.
Пишні  шапки  та  жупани
Міллю  забуття  побиті...

Тільки  душі  козаченьків
Сумно  в  небесах  витають
Та  на  Україну  -неньку
Тужно-тоскно  поглядають.

А  сини  її  земнії
Ділять  шкуру  з  батька  й  брата
Й  про  Ісуса  забувають,
Що  за  них  був  розіп'ятий.

Дім  лишають  пташенята,
Бо  батьки  не  научають.
У  заморській  дальній  хаті
Ген  пороги  оббивають...

Бездуховності  бравада
Топить  розум  в  оковитій...
Та  пробудиться  громада,
Стрепенуться  сонні  діти!

Ой,  Тарасе,  батьку  щирий,
Ще  серденько  в  грудях  б'ється!
Ще  не  вмерла  Україна,
Тільки  тяжко  їй  живеться...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446193
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.08.2013


Приходять пращури у сни…

Приходять  пращури  до  мене  в  сни...
Кремезні,  цілісні  й  донині,
Питають  із  німої  давнини,
Як  нам  живеться  в  Україні.

"Ще  довго  не  піднімуться  сини
З  тяжкої    темряви-неволі..."
І  тільки  чутно  стогін  з  тишини...
Мене  ж  пече  їдучий  сором.

Заплачуть  предки  із  болючих  снів
Над  долею  Вкраїни-неньки...
"Я  ще  жива",  -  почую  ніжний  спів,
Пророчий  спів  малого  соловейка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444611
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2013


А у руці тремтіли Ваші пальці…

Ось  ми  й  зустрілися...  Тепер  на  Ви...
Кружляли  у  тіснім  осіннім  вальсі.
Роки  чуття  впокорити  змогли,
Лиш  видавали  нас  тремтливі  пальці.

А  вечір  звабою  нас  напував
І  клав  на  плечі  невимовну  ніжність:
"А  я  без  Вас  відтоді  й  не  жила..."
"В  минуле  повертатися  запізно..."

Ніким  не  сказані  в  пітьмі  слова  -
Зневажені,  розіп'яті  вигнанці...
Моє  волосся  вітер  цілував,
А  у  руці  тремтіли  Ваші  пальці...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443927
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.08.2013


Щиро вірю

Щиро  вірю  (  в  житті  так  частенько    буває):
У  пістрявому  натовпі,  в    всіх  на  виду,
Серед  сотень  облич  я  тебе  упізнаю,
Серед  тисяч  зірок  я  свою  віднайду.

Не  біда,  що  тебе  до  сих  пір  не  зустріла:
Зачарований  милий    на  тисячу  літ.
Ти  не  думай:  я  вірною  бути  зумію,
Я  зніму  з  тебе  чари  -  почнемо  політ.

Та  одне  тільки  знай:  не  прощу  тобі  зради,
Не  захочу  з  брехнею  прожити  свій  вік.
Бо  ж  найліпша  у  світі  для  жінки  принада    -
У  щасливій  родині  -  мудрець-чоловік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442959
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.08.2013


Махає бабуся з дитинства рукою…

Як  пахли  ранети  в  бабусиній  хаті,
Долівка,  притрушена  квіт-осокою...
А  руки  у  бабці,  швидкі  і  завзяті,
Не  знали  утоми,  не  мали  спокою...

І  я,  невеличке  дівча  у  сукенці,
Зігріте  увагою  й  диво-любов'ю...
Як  щасно  було  у  малої  на  серці,
Коли  поринала  у  світ  з  головою!

Коза-Дереза  і  муркотик  учений  -
Здавалося  все  неймовірно  казковим...
Так  тепло  сьогодні,  і  тужно,  і  щемно
Махає  бабуся  з  дитинства  рукою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442594
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.08.2013


Серпневий вечір плине в млості

Серпневий  вечір  плине  в  млості.
Серед  кропив  і  бур'янів
Медвяний  степ  зове  у  гості
Звабливим  співом  цвіркунів.

В  колисці  маків  і  левкоїв
Я  позабуду  про  печаль.
І  наодинці  із  собою
Скажу:  минулого  не  жаль.

Воно  лиш  фаза,  полустанок,
Що  не  міняє  мою  сутність.
А  ніч  мине  -  і  свіжий  ранок
Прочинить  двері  у  майбутнє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441865
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2013


Я щиро, Боже, Тобі вдячна



Я  щиро,  Боже,  Тобі  вдячна
За  кожний  день,  що  прожила.
В  минуле  не  дивилась  лячно,
В  майбутнє  впевнено  ішла.

І  перед  брутами  земними
В  дугу  зігнутись  Ти  не  дав.
Тоді  не  стала  на  коліна,
Коли  продажний  люд  ставав.

Хвалу  Тобі,  Господь,  складаю,
Що  мову  рідну  піднесла.
Що  й  дотепер  не  покидаю
Свого  святого  ремесла.

Що  в    дні  тяжкіі  моя  опора  -
Це    віра,  і  любов,  і  честь,
Що  на  свою  життєву  гору
Нестиму  з  гідністю  свій  хрест.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441621
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.08.2013


Вже не болить…

Вже  не  болить,  що  осінь  наступає,
І  що  весна  лиш  в  споминах  щемить.
І  байдуже,  що  друзі  покидають
В  тяжку,  здавалося  б,    для  мене  мить.

Вже  не  бентежить,  що  зникає  вірність,
Оспівана  в  баладах  і  піснях.
Не  розливається  по  жилам  ніжність,
Коли  дивлюсь  на  сонне  немовля.

Вже  не  хвилюють  вечори  й  світанки,
Де    білі  лебеді  в  імлі    ячать.
Не  хочеться  з  коханим  аж  до  ранку
Зануритися  в  трави  і  мовчать.

Дивитися  й  дивитися  на  небо,
Де  безліч  зір  і  серед  них  -  твоя...
У  сказане  вам  вірити  не  треба:
Болить  мені  минуле...  Іще  й  як...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440814
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.08.2013


Творчість і митець


Куняють  сонні  ліхтарі,
І  місяць  позіха  на  дроті.
Мережить  майстер  на  зорі
Листки  в  старенькому  блокноті.

Тоненька  віршів  філігрань
Поету  не  дає  заснути.
Митець  стирає  зриму  грань
Між  тим,  що  є,  й  що  може  бути.

Урешті  слів  стрімкий  виток
Зупиниться  в  кімнатній  тиші...
Розбудить  списаний  листок
Ще  не  дописаного  вірша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439949
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.07.2013


Юність і зрілість

Навесні  світ  пірнає  в  цвітіння,
Осінь-  соняхів  стиглих  пора.
Лише  юність  жбурляє  каміння,
Тільки  зрілість  каміння  збира.

І  парфуми    весни  протестанські  -  
Осінь  пахне  гірким  полином.
Відкорковує  юність    шампанське,
Стигла    зрілість  смакує  вино.

О,  весна  -  це  не  осінь  статечна,
Обминає  спокут  каяття.
Лише  юність  грайлива  й  безпечна,
Тільки  зрілість  цінує  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439357
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2013


Співає вечір цвіркунами

Співає  вечір  цвіркунами,
Закутались  річки  в  тумани,
В  напівпрозорі  зоряні  боа.
Спивають  трави  прохолоду,
Пірнають  ясні  зорі  в  воду,
В  цілунках  губляться  слова...

Іще  попереду  розлука,
І  серце  лунко-лунко  стука,
Хвалу  коханню  воздає.
Ніхто  ще  не  стоїть  між  нами,
Співає  вечір  цвіркунами,
Дарує  літепло  своє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2013


Тремтливий лист - мої вуста

Тремтливий  лист  -  мої  вуста,
І  лебедями  -  твої  руки.
А  геометрія  проста:
Для  нас  настала  мить  розлуки.

За  все  приходиться  платить:
За  пристрасть,  зустріч,  розставання...
І  швидко-швидко  миготить
На  кінчиках  повік  страждання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436957
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.07.2013


Медведик

В  берлозі  ранок  розтулив
Повіки  ведмежатку.
Ведмедик  ліжко  застелив,
Робити  став  зарядку.

Почистив  зубки,  розчесав
М'якеньку  шерсть  пухнасту,
Молитву  Богу  прочитав
І  сів  до  столу  вчасно.

Матуся  меду  налила
У  блюдечко  для  сина.
Окраєць  хліба  подала
І  лісову  ожину.

"Здоров'я,  синку,  набирайсь,
Рости  міцним,  великим.
З  малого  хлопчика  ставай
Ти  справжнім  чоловіком!

Як  будеш:  з  старшими  на  "Ви",
З  молодшими  -  у  мирі,
Ми  з  татком  скажемо:  "Диви,
От  наш  синок  і  виріс!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436876
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.07.2013


На городі

Вже  квокче  картопля  на  нашім  городі,
В  гніздечку  капусти  вітрисько  ущух.
Спіткнувся  гарбуз  -  спочива  на  колоді,
Із  тину  звисає  його  капелюх.

Руді  огірки  поховались  від  спеки
У    жерхлі  намети  пожовклих  огудин..
Бурчать  помідори:  "Сюди  б    дискотеку!"-
Убрались  в  червоне  і  випнули  груди.

На  плаці  шикуються  воїни  браві  -
То  службу  проходять  болгарини-перці.
У  млості  завмерло  і  зілля,  і  трави...
Лиш  літечко  мчить  у  шаленому  герці!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436873
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.07.2013


ЯНГОЛЯТА

На  рік  Новий  маленькі  янголята
(Це  правда,  в  снах  їх  бачать  малюки!)  -
Біленькі  льолі,  стомлені  крилята  -
Розвішують  на  небі  зірочки.

Вони  приносять  діткам  подарунки
І  тихо  під  подушечки  кладуть.
А  потім  білі-білі  візерунки
На  шибах  вікон  інеєм  прядуть.

І,  запаливши  вогники  ялинки,  
Приклавши  пальчики  до  ніжних  вуст,  
Виходять  з  дому  янголи  навшпиньках.
Ви  чули,  певно,  снігу  тихий  хруст?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435859
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.07.2013


І буде день, і буде знову пісня!

І  БУДЕ  ДЕНЬ,  І  БУДЕ  ПІСНЯ!

 Заскімлить  десь  авто  на  повороті,  
 Ще  мить  -    на  місто  ляже  звабна  тиша.
 Порине  місто  у  м\'яку  дрімоту,  
 Лише  поет  натхненну  сповідь  пише.

Слова  відверті  у    блокнот  лягають  -  
І  оживає  образ  на  стіні:
Огненні  птиці  з  вірша  виринають,  
Тріпощуть  крила  янгола  в  пітьмі.

Горщечки  визирають  із-за  тину,  
Сумують  мальви  за  низьким  вікном.
Летить  додому  зграя  лебедина  -  
Вже  відпускає  діток  закордон...

Перед  поетом  -  безкінечна  траса,  
Усе  життя  майне:  і  до,  і  після...
А  завтра  осідлає  знов  Пегаса,  
І  буде  день,  і  буде    знову  пісня!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013


А може, уже пора?…

\"Не  встромляйте  голки  у  наші  маленькі  серця!\"  (із  твору  дитини)

Це  вірші  дітей.  А  думки  не  дитячі,
В  очах  цих  рядочків  -  і  розпач,  і  біль:
Покинув  їх  тато,  а  мама  незряча,
А  друг  нюхав  клей  -  і  немає  в  живих...

Якби  ж  люди  вміли  життя  цінувати,
Що  Бог  дарував  їм  на  їхній  же  вік...
Не  тільки  про  себе  -  про  діток  подбати:
І  сиріт,  й  безхатьок,    маленьких    калік...

Каліки  ж  не  діти  -  янголики  падші  -
А  їхні  неправедні,  блудні  батьки...
А  може  дорослим  і  треба,  й  пора  вже
Почать  виправляти  СВОЇ  помилки?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435342
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.07.2013


Я буду жити, доки вам потрібна!

Вітаюся  із  кожним  деревцем.
Ось  абрикоска  медом  налилася.
"Добридень!"  -  повертається  лицем.
"Здорова  будь!"  -  горіх  старий  озвався.

"Тобі  ще  многих  літ!"  -  хитає  вишня
Від  ягідок  рясних  тужаві  віти.
"Топчіть  довгенько  ряст",  -  шепнуть  у  тиші
Маленькі  яблучка,  теплом  зігріті.

Життя  бажати  здавна  повелося.
Земля,  дерева  -  все  до  болю  рідне.
Тепло  знайоме  в  серці  розлилося:
"Я  буду  жити,  доки  вам  потрібна!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435169
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.07.2013


Все питалася доля…

Все  питалася  доля:  "Людино,  скажи,
Що  б  змінити  в  житті  ти  хотіла?"
-  Щоб  дідусь  молодим  повернувся  з  війни,
Щоб  бабуся  жила  й  молоділа...

Щаб  матуся,  моя  метушлива  бджола,
Не  вгрузала  у  землю  від  часу...
Щоб  дві  доні  -  два  біло-рожевих  крила  -
Мали  сім'ї  успішні  і  щасні...

-    А  для  себе  чого  б  ти  хотіла  найбільш,
Може,  статків  в  земному  двобої?
-  Ти  найкращий  даруй  мені,  доленько,  вірш,
Не  написаний  досі  ще  мною...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435168
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.07.2013


У моєму царстві

У  моєму  царстві  сонце  світить,
Соловейко  пісню  зачина,
Голуби  купаються  у  літі.
А  в  твоєму  -  крижана  зима.

Кошеням  ласкавим  в  моїм  царстві
Злагода  вмостилась  біля  ніг.
У  твоєму  -  замерзають  пальці,
А  у  домі  не  лунає  сміх.

У  моєму  царстві  -  вись  і  злети,
І  чужу  не  треба  грати  роль.
Ти  ж  не  можеш  розірвать  тенета,
Бідний,  зачарований  король...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2013


Парубкує літо

Довгождане    літо  парубкує

Мчить    стежиною  в  дзвінкі  поля.

Сонечко  тепло  своє  дарує,

І  у  млості  дихає  земля.


Голубіють  дзвоники  й  левкої,

Маки  посміхаються    у  житі.

Я  краси  не  бачила  такої,

Хочеться  забутись  -  і  любити!


Хочеться  зануритись  у  трави

І  лежати  горілиць  в  полях.

Хай  лоскоче  вітерець  ласкавий,

Цвіркунець  сюрчанням  промовля.


Визбираю  в  тиші  звабні  звуки,

Уберу  у  себе  літа  щем.

Деревій  хапа  мене  за  руки:

"Ти  не  йди...  Побудь  іще!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433228
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.06.2013


Літня пара

Відчиняє  ніч  небесні  двері:
Місяченько  зір  жене  отару.
А  на  лавці  у  зеленім  сквері
Вітерець  голубить  літню  пару.

Сріблом  припорошене  волосся  -
В  молодість  немає  вороття...
І  так  хочу  вірить,  що  вдалося
У  стареньких  пройдене  життя...

Ось  підвівся  чоловік  і  руку
Неквапливо  спутниці  подав.
Щоб  чуттів  одвічних  не  розхлюпать,
Ніжні  плечі  тихо  обійняв.

І  пішли  обоє  в  надвечір'я,
Як  ходили,  певно,  сотні  літ...
А  статечні  із  небес  сузір'я
Заздрісно  дивилися  їм  вслід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433132
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.06.2013


Вбирала старенька портрет свого сина

Вбирала  старенька  портрет  свого  сина:
Васильки,  чебрець  -  хлопчаку  молодому...
На  полі  чужому  геройськи  загинув,
Далеко  від  отчого  рідного  дому...

Квітчала  -  і  руки  тремтіли  у  неньки,
Порепані,  струджені...  "Жить  би  та  жить..."
І  бачиться  жінці:  синочок  маленький
До  сивої  мами  назустріч  біжить.

Білява  голівка,  мов  ніжна  кульбабка,
Малі  рученята  торкнулись  подолу.
"Ну,  здрастуй,  онучку,  ти  зовсім  як  татко,
Так  схожий...",  -  упали  васильки  додолу.

Розсипалась  туга  -  і  зойкнула  хата,
Пронизливо-журно  розхлюпався  звук.
Маленьке  внучатко  голубило  бабцю
І  гладило  щоки  долоньками  рук.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432247
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2013


ВТРАТА ЧАСУ НАЙТЯЖЧА

"З  усіх  утрат  втрата  часу  найтяжча."  (Г.Сковорода)

Безтілесні  німі  дзеркала
Чують  в  тиші  годинника  кроки.
За  віконцем  пташина  мала
Мов  горішки,  видзьобує  роки...

Розлузала  іще  один  день  -
Під  ногами  багато  лушпиння...
А  мені  б  повернути  назад
Час,  який  пролітає  невпинно...

Я  ж  іще  не  устигла,  життя,
Заспівати  ту  пісню  найкращу...
Наодинці  шепне  каяття:
"Втрата  часу,  людино,  найтяжча"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431336
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2013


Вишенька-черешенька

Вишенька-черешенька  в  маминім  садку...
Уродили  ягідки  -  жбаночки  медку,
Мов  дівочі  перса,  купола  пругкі,
Золотаві  сонечка,  ясно-пломінкі.

У  зеленім  листячку  грає  вітерець,
Пестить  тугі  ягідки  бравий  молодець.
Запашні  черешеньки  соком  налились,
Так  до  рота  й  просяться...  Вийди,  подивись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430703
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.06.2013


Удаваній подрузі

Зовеш  даремно  ти  до  броду:
У  каламутну  з  гниллю  воду
Я  більше  входить  не  бажаю.
Де  серденько  бере  початок,
Не  стану  в  чоботах  пускати.
Де  дружба,  бруду  там  немає.

Підміна  слів,  ерзац  стосунків,
Жахні  іудині  цілунки
Чи  снитись  будуть,  чи  ввижатись.
Ти  підеш  -  я  ще    довго  буду
Від  заздрощів  і  пересудів
Паркет  ретельно  відтирати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428951
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.06.2013


Гріхи. Заздрість

Уже  в  Едемі  не  було  людини,
Спокутувала  гріх  свій  на  землі.
Чи  навесні  тоді  цвіла  калина
І  чи  роїлись  над  кущем    джмелі?

А  як,  напевно,  птиці  щебетали
І  теплий  легіт  музику  творив!
Довірливий,  не  знав  тоді  ще  Авель,
Що  брат  його  уже  приговорив...

Де  заздрість  чорна  -  Бога  там  немає,
Де  розрахунок  -  там  зника  любов...
Від  братньої  руки  хитнувся  Авель  -
І  пролитлась  на  землю  чиста  кров...

Спливло  відтоді  не  одне  століття,
Загрузло  людство  в  соромі  й  гріхах.
І  множаться,  як  гусінь  на  суцвітті,
Ті  ж  каїни  на  зрошених  грунтах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428018
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2013


Парад геїв

Хотіли  європейського,  плебеї,
Не  вітчизняного,  а  екстра-класу?
Так  нате!  В  Києві  парадом  геї
Цивілізацію  несли  у  маси.

Дарма  в  пістрявий  зброд  жбурляли  яйця
Й  спиняли  на  колінах  християни.
А  мер  рудий  німецький  дивувався:
Чому  ж  це  мера  Києва  немає?!

Чи  ляпас  черговий,  чи  просто  ж...,
А  чи  на  збочення  приходить  мода?
Цинічно  насміхалася    Європа:
"Немає  стержня  у  цьогО  народу!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427764
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.05.2013


Розмова з осінню

Ти,  може,  скажеш,  осінь  золотава
(Бо  це  мене  бентежить  як  людину),
Чому  одних  вважають  мудрецями,
А  інші  душу  сушать  на  скорину?

Однакові  ж  усі,  із  плоті  й  крові,
Та  лиш  поглянь:  не  чоловік  -  гібрид...
І  ,  в  створеному  для  добра  й    любові,
Зника  навічно  і  наймення,  й  вид...

Який  же  генетичний  код  народу
Залишимо  ми  в  доньках  і  синах?
Вона  мовчить,  лиш  душу  ворохобить,
Настояна  на  тЕрпких  полинах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427639
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2013


Янгол і юрма

Ніс  янгол  чистий  свічечку  в  руці,
Вона  яскраво  у  пітьмі  палала.
Напевно,  бачив  у  хвилини  ці,
Як  праведні  до  раю  потрапляли.

Пусту  ж  юрму  на  манівці  тягло:
Хто  за  життя  уже  вважався  тліном,
Хто  в  любощах  згорав,  хто  сіяв  зло,
Перед  нечистим  падав  на  коліна...

Хтось  крила  ближньому  навік  підтяв,
Ще  й  вихвалявся:  так  йому  і  треба!
А  інший  крав,    дурив,  брехав,  вбивав
Й  молився  про  перепустку  до  Неба...

Диявол  спокушав:  "Покинь  свічу!
Оця  юрма  вогню  твого  не  варта!
Витай  у  небі  і  радій  життю,
Про  те  не  думай,  що  там  буде  завтра.."

Не  слухав  янгол:  він  любив  людей,
Сльоза  котилась  по  щоці  у  нього.
У  безтілесного  посланця  із  грудей
Лилась  молитва...  Й  серденько  кололо...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427393
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.05.2013


Нічна гроза


 
Тебе,  о  Господи,  молю
Спинить  розбурхану  природу.
Молитву    в  темряві  творю,
Щоб  обійшла  мою  господу.

"Довірся,  -  Ти  мені  сказав,  -
Усе  в  Моїй,  дитино,  волі:
І  Світло  Боже,  і  гроза,
І  небо,  і  вечірні  зорі..."

Хоч  грім  опасисто-басистий
Уперто  блискавки  жбурляє,
А  я  в  руці  Твоїй,  колисці,
Немов  дитина,  засинаю.

Сліпий  ліхтар  біля  аптеки
Поволі    про  своє    скрипить.
А  ген  далеко  вже,  далеко
Гроза  ображено  бурчить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426782
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.05.2013


Напевно, я тобою відболіла

Напевно,  я  тобою  відболіла,
Відплакала,  згоріла  у  вогні...
Стужилось  і  поволеньки  зомліло
Серденько,  бовваніючи  в  мені.

І  радість  мої  будні  не  мережить.
Розкритися  б  -  лишилися  жалі...
Озватися  б  на  голос  твій  бентежний  -
Але  в  душі  не  грають  скрипалі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426383
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.05.2013


Коза, мова і баран

Козу  з  забитого  села
В  науку  віддали  до  міста.
Згубила  кізонька    слова
Разочки    мовного  намиста.

Чужою  бекає  коза,
Своєю  зовсім  вже  не  мека,
Бо  їй  сказали,  що  лоза
Смакує  ліпше,  ніж  смерека.

Копитця  лаком  навела,
Очиці  синім,  вії  -  чорним,
Стрибає  кізка  із  села
Перед    баранчиком  моторним.

До  нього  "бе"  вона  та  "бе".
Та  мовив  молодий  сіпака:
"Ти  меншовартісна  коза,
Мені  ти  зовсім  не  до  смаку.

Хоч  і  копита  підвела,
Харчуєшся  уже  лозою,
Для  мене,  супербарана,
Лишишся  назавжди  козою".
 ------------

Хто  мову  забуває  далебі
І,  як  баран,  чужою  мека,
Й  людину  губить  у  собі,
І  не  знаходить  "челАвека"!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2013


Любов'ю дихає природа


Гаптоване  зірками  небо
Шепоче  місяцю:  "Зажди..."
Десь  чутно:  "Милий  мій,  не  треба!.."
І  вже  тихіше:  "  Не  губи..."

Чутливо  квилить  пташка  в  вітті,
Спиває  дзьобиком  росу.
Тобі,  найліпшому  у  світі,
Любов  в  долонечках  несу.

Боюсь  розхлюпать...  В  серці  лунко,
Мов  молоточками,  кує...
Весна  бентежні  поцілунки
Усім  коханим  роздає.

А  на  душі  така  свобода
Тремтить  на  вістрі  почуттів!
Любов'ю    дихає    природа,
Виходить  травень  з  берегів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425672
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.05.2013


ТУДИ, ДЕ ТИШУ РВЕ ТВІЙ ГОЛОС…

Весна  убралась  гожа  в  колодки.
Сріблястий  серпик  місяця  тонкого
Заплутався  у  брості  осоки
Й  легкий  туман  розсіяв  над  рікою.

У  гаї  покотилася    луна:
Нестямно  соловейко  серце  крає,
Бринить,  немов  натягнута  струна,
Десь  усередині  твоє  "кохаю".

Літа  зозулька  мудро  роздає
Із  щедрістю  прадавньовіковою.
І  я  лечу  туди,  де  тишу  рве
Твій  голос,  переповнений  жагою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425424
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.05.2013


Українцям Заходу і Сходу

Українці,  українці,
На  землі  своїй  чужинці!
Давить  жаба,  мучать  пранці,
Бідні  мої  ошуканці...

Що  ж  ви,  любії  синочки,
Точите  ножа  в  куточку
Не  на  ворога,  на  ката  -
На  ріднесенького  брата?

Гризуть  його  звідусюди:
І  чужі,  недобрі  люди,
І  свої  брати-браточки
З  ближнього  деруть  сорочку.

Так  болить  ваша  упертість,
Злість  жадоба,  пиха  й  зверхність,
Недолугість  й  небажання,
І  відмовка  "хата  з  краю"...

Українці,  милі  браття,
Як  потрібне  нам  завзяття
І  міцна,  як  криця,  спілка!
Одного  ж  народу  гілка!

Хай  любов  до  України
Об'єднає  доньку  й  сина,
Брата  з  Заходу  і  Сходу
У  міцний  союз  народу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423906
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.05.2013


Із Днем Перемоги, мої українці!

Ідуть,  ідуть  на  Пагорб  ветерани,
Та  значно  поріділи  їх  ряди...
Статечний  вік,  болять  і  ятрять  рани,
І  спогади  печуть  у  день  ходи...

А  у  підніжжя  Пагорба  синіє
Дніпро-ріка  й    вітання  шле  свої.
В  скорботі  верби  голови  схилили,
Бо  ще  не  стерлись  в  пам'яті  бої...

Зустрілися  солдати-побратими,
Згадали  і  загиблих,  і  живих...
Неквапно  час  за  бесідами  лине,
І  швидко  так  життя  біжить,  біжить...

Бринить  весна  бузками  на  подвір'ї,
Із  Перемогою  салютами  віта.
Зозулечка  у  чистім  надвечір'ї
Кує  солдатам  многіє  літа!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423683
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.05.2013


Молю Господа не відлучати від Слова

Слова  струмочком  чистим  жебонять,
То  струмом  б'ють,  гуркочуть  грізно  громом.
То  лащаться  ласкавим  кошеням,
А  то  мечем  рубають  по  живому.

Вони  у  сні  тривогою  кричать,
Зривають  із  ще  теплого  дивана.
А  то,  буває,  тоскно  так  мовчать...
І  думаєш:  кінець  чи  це  нірвана?

Я  потім  ті  слова  переберу,
Зернята  відділивши  від  полови...
Щовечора  я  Господа  молю
Не  відлучати  від  живого  Слова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423502
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2013


ТАК НЕБАГАТО ХОЧЕТЬСЯ ЛЮДИНІ…

Звучать  пташок  веселі  переливи,
Усе  навколо    квітом  зацвіло.
Яка  це  радість  -  буть  з  собою  в  мирі,
Яке  це  щастя  -  дарувать  тепло!

Дзижчать  джмелі  і  кузьки  на  калині,
І  жити  все  в  природі  поспіша!
Так  небагато  хочеться  людині:
Щоби  співала  веснами  душа!

І  хочеться  не  зникнуть,  не  пропасти,
А    в  нетолочені  упасти  спориші.
І  великодню  оду  сонцю  скласти
Та  збруненій    любові  у    душі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423234
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2013


Світле Воскресіння

Важкий  ніс  хрест.  Цвіла  весна.
Душа  наповнена  любов'ю  вщерть.
Та  до  видовищ  жадібна  юрма
Не  доросла  до  надлюдських  пожертв.

...Пройшли  віки.  А  істина  сумна:
Не  осягнути  людям  жертви  Бога.
Бездухі,  а  чи  горе  від  ума,
Але  до  Нього  ой  важка  дорога...

Посвятять  паску,  крашанки  і  сіль,
Й  вино,  що  схоже  на  Ісуса  кров...
А  Він,  напевне,  не  цього  хотів,
Коли  самотній  на  Голгофу  йшов...

Бажалося,  щоб  люд  запам'ятав:
Син  Божий  згинув  за  НАРОД  і  ВІРУ.
Не  зрадив  БАТЬКА.  Смерть  Ісус    прийняв,
Як  і  належить  справжньому  Месії.

Лунає  у  соборах  і  церквах:
Тих,  хто  ПОКАЄТЬСЯ  ,  чека  спасіння!
Тож  хай  цвіте  у  душах  і    в  серцях
Любов,  і  Віра,  й  Світле      Воскресіння!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422920
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.05.2013


НЕ ШУКАЙ У МЕНІ НЕЗЕМНОЇ…

Не  шукай  у  мені  неземної
І  до  рангу  святих  не  возводь.
Я  все  та  ж,  бо  із  плоті  і  крові,
Як  раніше,  до  мене  приходь.

Я  все  та  ж.  У  щасливій  знемозі
Освічу  тобі  в  темряві  шлях.
Просто  бачу  я  зорі  у  прозі,
Чисту  музику  чую  в  віршах.

Я  все  та  ж,    тільки  сивіють  коси...
Ти  приходь  -  і  уже  навіки!
Бо  безжальна  зозуленька-осінь
Все    рахує,  рахує  роки...


І  експромт  мого  друга  Ягуара65

Всі  ми  зроблені  з  крові  і  плоті,
Та  бажаємо  благ  неземних...
Лиш  на  жаль,  в  остогидлім  болоті
Стільки  жаб!  І  звикаєм  до  них.

Скільки  в  світі  очей  завидющих,
Стільки  ж  різних  нечистих  думок.
Але  я  все  шукаю,  тому  що,
Ти  моя.  Неземна.  Ти  мій  рок.

І  нехай,  що  зозуля  кувала  -
Не  зважаю,  що  плинуть  роки.
Лиш  тебе  мені  не  вистачало...
Твого  серця...  Твоєї  руки.

В  мене  теж  вже  посивіли  скроні,
Але  ж  б'ються  серця  в  унісон!
Цілуватиму  ніжно  долоні,
Щоб  навічно  продовжити  сон..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2013


А ЧИ СПРОБУЄМ?

Ти  приходиш  до  мене  у  сни,
Зазираєш  замислено  в  очі.
Свіжий  вітер  стрімкої  весни
У  душі  ніжним  щастям  хлюпоче.

Ти  запитуєш,  як  я  жила
Ці  роки  в  самотині  без  тебе,
Чом  ні  разу  любов  не  цвіла
І  не  пурхало  серденько  в  небі.

Усміхаюся  щиро  тобі,
До  щоки  доторкаюсь  рукою.
Звабу-зустріч  в  солодкому  сні
Уявляла  завжди  я  такою.

Залишився  легкий  попілець.
Чи  не  в  нім  ти  кохання  шукаєш?
Не  буває  початком  кінець!
А  чи  спробуєм?  Як  ти  гадаєш?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421970
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.04.2013


СКАЖИ, ДІДУСЮ, ЧИ НЕ ЯТРЯТЬ РАНИ?

             
   Дідусеві    Найдену  Олексію  Леонтійовичу  присвячую


Скажи,  дідусю,  чи  не  ятрять  рани?
Як  спиться  тобі  там,  в  чужій  землі?
Що  тобі  сниться,  вічний  партизане,  
Який  поліг  на  Другій  Світовій?

А  в  нас  весна!  Земля    уже  проснулась,  
Джмелі  гудуть,  цвіте  в  саду  бузок.
Моторні  бджоли  з  квіточок  у  вулик
Несуть  на  крилечках  легких  медок.

А  пахне  так,  що  хочеться  літати!
Тепло  і  мир  панує  навесні...
Нуртує  травень,  бо  іде    дев'яте,  
Лунати  буде    переможний  спів.

В  колонах  йтимуть  ветерани  сиві,  
Ой,  поріділи  їх  стрункі  ряди...
Твої,  дідусю,  вірні  побратими
В  історії  лишились  назавжди...

Та  серед  них,  на  жаль,  тебе  немає  -
Бо  від  Румунії  до  нас  не  близько...
Щороку  я  кладу  букет  конвалій
Чиємусь  дідусю  до  обеліска...

Весна  бентежить  груди  ветеранів,  
Сміються-плачуть  в  травні  солов'ї.
Скажи,  дідусю,  чи  не  ятрять  рани?
Як  спиться  тобі  там,  в  чужій  землі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420753
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.04.2013


ТАВТОГРАМА С

               Стеле  Сонце  Стежку  Світлу  -
               Скаче  Сніг  Сьогодні  Світом.
               Сіє  Самоцвіти  Сині,  
               Сввітлий  Стан  Скує  Стежині.
               Скрекотять  Сороки  Соснам.
               Сердоліком  Спалах  Сонця  -
               Серце  Сплин  Стрімкий  Стискає:
               Смуга  Сковзає  Смеркання,  
               Сповиває  Степ  Спотайна.
               Соловіє  Світ  Спонтанно.
               Споглядають  Сосни  Смерком:
               Скаче  Сніг  Сьогодні  Степом.
               Сплеск  Сльоти  -  Снігів  Сюїту
               Синій  Сон  Станцює  Світу...
                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420635
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2013


ДОЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЕТІВ

Від  Поетів  -
             силуети
чи  за  Мову
               чи  за  Слово
чи    за  Віру  -
               у  сибіри
в  сандармахи
               по  етапам
і  на  плаху
               пригвоздити!
геть  згноїти!
               таврувати!
роз  стрі-  ля-ти!
               по  етапам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420581
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.04.2013


ЩАСЛИВИЙ ТОЙ, ХТО ДАРУЄ!

Дитя,  що  лиш  на  ноги  зіп'ялось,
Мені  сказати  щось  важливе  хоче.
Запитує:  "А  що  таке  добро?"
-  У  нього,  синку,  великодні  очі.

Добро  не  потребує  коректур,
Ним  неможливо  злі  діла  мережить.
Це  щит  і  меч  для  совісних  натур,
Воно  тобі,  малий,  тепер  належить.

Неси  його  -  надбання  поколінь  -
Тому,  хто  його  конче  потребує.
Даруй  -  і  не  чекай  добра  взамін:
Щасливий  той,  хто  не  бере  -  дарує!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420532
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.04.2013


ПИШУ… МОЖЛИВО, ХТОСЬ І ПОЧИТАЄ…

Пишу...  Можливо,  хтось  і  почитає...
Сльозу  ізронить...  Тихо  посміхнеться...
Сидять  мої  вірші  під  образами
І  лоскотом  бентежать  чиєсь  серце.

Сьогодні  серед  темпів  і  модерну
Вони  зніяковіло  причаїлись.
Та  серед  них  однак  немає  скверни,
Минуле  і  сучасне  в  них  зустрілось.

Пізніше,  коли  марево  безкрає
Злегка  торкнеться  рук  а  чи  плеча,
По  духу  такий  рідний  хтось  згадає,
Як  плавилась  біля  ікон  свіча...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420290
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.04.2013


По тоненькому лезу життя

По  тоненькому  лезу  життя
Свою  пісню  несу  небайдужу.
І  назад  вже  нема  вороття,
І  вперед  важкувато,  мій  друже.

Я  несу  її,  -  ніжну  свічу,
Прикривааю  від  хуги  і  вітру.
"Не  спіткнись,  не  впади...  -  я  шепчу,-
Щоб  сумні  не  ридали  трембіти..."

І  промовила  пісня:  "Дитя,
Від  підступного    сплину  видужуй,
Бо  назад  вже  нема  вороття,
Вирви  там  і  глибокі  калюжі.

"Не  здаватись!  Вперед!  До  кінця!"  -
Вчила  бабця  тебе  ще  ізмалку.
Там,  попереду,  простір  життя,
Після  заходів    стільки  світанків!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420056
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2013


РОЗСИПАЛАСЬ РАДІСТЬ ПЕЛЮСТКАМИ КВІТІВ

Розсипалась  радість  пелюстками  квітів.
Де  стрілися  двоє,  бурштином  іскрилось  вино,
В  малинових  сутінках  бавилось  літо,
Духмяна  черемха  сміялась  до  них  у  вікно.

Попереду  в  них  зорепадові  ночі,
Мрійливі  світанки,  стосунки  у  всій  повноті.
Сьогодні  коханці  вдивляються  в  очі,
Купаються  в  щасті,  полощуться  у  забутті.

Зайде  місяченько  -  новий  день  наступить.
І  буде  багато  красивих  і  лагідних  слів...
Дай,  Боже,  цим  юним  любов  не  розхлюпать
І  пити,  і  пити  із  амфори  чистих  чуттів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419325
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.04.2013


ЗІРКАМИ МЕРЕЖАНА СТЕЖКА ДО ТЕБЕ

Синє  прядиво  хмар,  
                                           жовте  стеливо  неба    -
То  зірками  мережана
                                           стежка  до  тебе.
Світ  снігами  не  скутий  -
                                           яка  ж  благодать!
Можна  "завтра"  забути
                                         і  "сьогодні"  віддать!
Пахне  листя  преніжно
                                         в  звабнім  мареві  тиш.
Потрапляю  в  обійми  -
                                         ти  вже  поруч  стоїш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419089
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.04.2013


МАЛА ЖЕБРАЧКА

На  перехрестях  поглядів  несхожих
Глибокі  очі,  наче  два  озерця.
Та  байдуже  численним  перехожим  -
Турбот  й  турбот  у  кожного  на  серці...

Вони  ж  сигналили,  на  поміч  звали  -
Спіткнулись  об  байдужості  браваду.
Дівча  маленьке  -  квіточка  зів'яла  -
Просила  милостині  Христа  ради...

Дитині  мовчки  булку  простягнула  -
Як  брала  хліб,  то  пальчики  дрижали...
Неначе  ватра,  вмить  я  спалахнула:
То  сором  пік  -  за  себе  й  за  державу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418766
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2013


ГУМОР, ДІД І КОЗА

До  хатки  міцно  тулиться  дідок,  
Й  такий-то  він,  що  господи  прости!
Ізсушений,  малесенький  грибок,  
Зігнули  його  праця  і  вітри.

Обличчя  йому  видубило  сонце,  
Знекровились  порепані  вуста.
І  ось  не  втримали  старечі  руки
Мотузку,  яку  смикала  коза.

"І  де  коза,  на  біса,  узялася!  -
Беззубий  рот  виштовхує  грозу.  -  
Нема  на  неї  гикавки  і  трясця!"  -  
Коза  ж  тягає  діда,  дід  -  козу.

Коза  чи  дід?  І  хто  кого  знеможе?
А,  може,  дідова  тонка    лоза?
Тупу-тупу  сивенький  переможець  -  
Позаду  теліпається  коза.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2013


ПОВІДАЙ, ПОЛЕ ЗОЛОТАВЕ…

Повідай,  поле  золотаве,  
Чи    пам'ятаєш  на  своїм  віку
Держави  славу  величаву,  
Реалій  давніх  істину  гірку?

-  Я  чуло  плач,  і  крики,  й  стогін...
Де  хлібороб    і  сіяв,  і  орав,  
Синів  вкраїнських  мчали  коні
На  тлі  криваво-визвольних    заграв.

Боролись  з  ворогом  затято,
Лишаючи  найкращих  у  полях…
Поникли  мальви  біля  хати,  
Осиротіло  плакала  земля.

І  мироточили  ікони
Слізьми  сестер,  дружин  і  матерів.
В  церквах  дзвонили  довго    дзвони
За  убієнних    праведних  синів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418364
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.04.2013


ДУМКИ СТАРОГО ПРАЛІСУ

Старесенький,  неначе  лунь,  праліс
Укрився  пледом  із  туману.
О,  скільки  від  людей  зазнав  він  сліз,
І  горя,  і  біди,  й  обману...

»Де  ж  подівалися  гірські  стежки,
Повиті  сонцем,  споришами?
Чому  сумні  замулені  струмки,
Грунти  покрились  кураями?

Чому  вода  у  річечці  гнила,
Ріка  усохла  і  змаліла?
Чом  риба  у  агонії  вмира,
Дерева  в  лісі  поріділи?

Чому  людині  зовсім  не  болить
Те,  що  природа  справді  гине?
Рубає  гілку,  на  якій  сидить,
Немудра  в  забутті  людина..."

Так  думав  ліс,  старий  премудрий  ліс.
Ех,  якби  молодість  вернулась...
Щоб  більше  не  було  біди  і  сліз,
І  щоб  людина  схаменулась.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418231
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.04.2013


ЗОЗУЛИНІ ЧЕРЕВИЧКИ

Їх    називають    «черевичками  Кіпріди",  тобто  Венери,  або  Афродити,
—  богині  кохання  і  краси.    Ці  чарівні  своєю  неповторною,  оригінальною
формою  квіти  дещо  нагадують  черевички  східних  народів.    Українці  ж
називають  їх  "зозулиними  черевичками",  а  ще  -  мрією.  Адже  знайти  їх
 у  лісі  нелегко.  Особливо  їхній  цвіт,  бо  цвіте  рослина  раз  на  18  років
(це    авторитетно  підтверджують  учені).
   

Загубила  зозуленька
В  лісі  черевички.
Заплакала  кукуленька  -
Птичка-невеличка.

Не  помітила,  як  спали
Туфлики  маленькі.
Крильцем  очі  витирала
Пташечка  сіренька.

Там,  де  слізонька  упала
В  зелену  травичку,
Ніжна  квітка  проростала  -
Жовті  черевички.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418223
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.04.2013


НЕ ТРЕБА ДО ПОЕЗІЇ - РУКАМИ!



У  темряві    палахкотить  свіча,
Її  плекаю  бережно,      роками.
Уперто  ви  рубаєте  з  плеча  .
Не  треба  до  поезії  -  руками!

Свіча  була  залишена  не  вам,
Вона  була  зоставлена  не  вами.
Слова  до  краплі  іншим  я  віддам.
Не  треба  до  поезії  -  руками!

Коли  ж  свіча  зрадливо  затремтить
І  захитає  "доля  терезами",  -
Чиясь  душа  тихенько  заболить...
Не  треба  до  поезії  -  руками!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418007
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2013


МОЄМУ ТАРАСОВІ



Мій  пророчий  Тарасе,  пройшло  двісті  літ
З  того  часу,  як  ти  народився  на  світ...
Над  землею  зійшла  ясна,  світла  зоря,
Твоя,  страдний  Тарасе,  зоря  Кобзаря.

Мріяв  ти,  щоб  прозріли  сліпії  раби,
Щоб  з  колін  піднялися,  зняли  ланцюги.
Збудували  б  суспільство,  де  воля  і  мир,
У  пошані  був  Бог,  а  не  інший  "кумир".

Де  розвилися  б  ниви  на  місці  пустель,
Полилася  би  пісня  із  бідних  осель,
Де  у  шати  зелені  б  убралась  земля,
Де  матуся  б  чекала  свого  трударя,

Свою  дружну,  і  вольну,  щасливу  сім'ю.
Соловей  би  прославив  кохання  в  гаю,
Де  Вітчизна  б  твоя  мала  гідних  синів,
Що  б  любили  Вкраїну  і  друзів-братів.

Де  б  не  стерся  у  пам'яті  прадідів  код,
Шанувалися  б  люди  -  вони  є  народ!
...  О,  якби,  мій  пророче,  усе  так  і  сталось:
Щоб  і  сором  не  пік,  і  чужі  не  цурались...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416955
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.04.2013