| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
І байдуже… нехай я все ще перша пишу це безглузде «привіт!»
Нехай для тебе я не буду еталоном… а весь цей світ повен ідеалів..
Та я чудово паятаю день, що сколихнув увесь мій світ..
Від нього уже скільки пройшло днів..
Квітнуть сади, за холодним вікном…
Сонечко світить на небі… а у мене немає вже ані надії
І ні сподівання на рахунок тебе..
Проб’ються крізь скляні повіки
Сліз моїх холодні ріки
Пройдуть роки
Холодні і до болі теплі мене зігріватимуть спогади
А серце замерзне – зима.
Ти був.. ти будеш.. ти є…
Але у мене нема….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
Морозом у душі і бурею в серці – усе пройде, ніщо не вернеться…
І криками німими і жестами сліпими - життя пройде, життя мине, лиш тільки ти й пам’ятаєшся!
І всім живим і всім неможливим, тим, що є рідним і тим, що чужим є…
Бурі на морі минуться, вітер потрохи вщухає … мине усе! Усе мине! Лиш тільки я пам’ятаю тебе…
Історій є мільярди, а мільярди – це люди…
Без них ми німі, без них ми нікуди!
А щастя – це мить, що вже не вернеться!
Кохання – це ти! Ти мені не судився!
І правду кажуть… Ми не з цукру не розтанемо…
Ми гірші! Бо з піску! І ним же станемо…
А серце б’ється так без зупину…
Ти йди, ти біжи я сама тут погину…
І сльози на повіках – це ніщо в порівнянні із болем, що приносить всім нам кохання!
І біль від кохання – це ніщо в порівнянні із щастям, що приносить признання!
Пройдуть віки! Століття минуться! Все поміняється та ніщо не зміниться…
Усе зміниться коли сонце буде згасати ! Тоді вже ніхто не зможе мовчати..
А доки біль…
А доки муки….
І все як є….
Якоїсь…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013
Типовий смак твого погляду...
Трохи терпкості, трохи спокою...
Він і без ніжності мені мариться насолодою.
Гіркотою дійсності, ціною пройденого..
Три крапки... Замість однієї..
І у повітрі цей запах минулого,
На крилах носить події пройдені..
І память силує..усе прокручує...
Навіщо мучиш ти? Для чого згадуєш...
Розбиті мрії ці! Уже не склеїш ти..
І образ з памяті слізьми не змиється.
Згрудей не вирвиться! Для чого згадуєш?
В казки не вірю вже? Вони всі - вигадки!
Типово згадую, звичайна справа вже.
І кожен вечір приходить память ця.
І через силу все знов прокручує.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013