Іван Безликий

Сторінки (1/15):  « 1»

Філософський асоціативний

На  дорозі  немає  маршруту:
Рухатись  по  прецесії.
В  ейфорію  чи  в  скруту;
Чи  лише  в  демо-версії?

Білим  вистрелити  з  бруду  -
Проти  звичних  конвенцій.
За  грати  в  залі  суду
Із  виміру  статичних  проекцій.

Хай  вектор  лише  одиничний,
Але  більший  усіх  нульових.
В  порівнянні,  є  точно  величним
Чи  багато  різниць  сумних?

Серія  правильних  вчинків
Границі  множини  стуля.
При  безмежності  поєдинків
Прямує  все  до  нуля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577139
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2015


Дощі замку Кастамер (переклад "The rains of Castamere")

Хто  ти  такий,
Що  я  низько  кланятися  маю?
Лиш  звір  іншої  масті  -
Другої  правди  не  знаю.
З  гербом  червоним  чи  золотим
Пазурі  в  лева  все  свої.
І  мої  гострі  й  довгі,  друже,
Гострі  й  довгі,  як  твої.
Так  він  казав,  о  так  казав
Лорд  замку  Кастамер.
Та  зараз  дощі  йдуть  над  його  залом
І  кожен  друг  навкруг  неначе  вмер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014


Про легенди

Де  чарівний  ліс  і  долина,
Де  перелесники  ходили?
Де  поділись  мавки  польові?
А  чи  є  русалки  річкові?

Колись  давно  вони  гуляли,
Раніш  малечу  забавляли.
Це  про  них  легенди  складали  -
Люди  розраду  собі  мали.

Ось  вже  втікає  в  страху  мавка  -
Стічна  труба  йде  через  балку.
На  озері  в  сіть  чи  в  удавку
Піймали  ледь  живу  русалку.

Водяника  піймали  на  гак.
Той,  що  греблі  рве  теж  пав  отак.
Нема  лісовика  при  дубі  -
Старий  дуб  у  новому  зрубі.

Знедолена  блукає  Доля;
В  цемент  вліплена  стара  воля.
Занесли  Чугайстра  у  кадастр.
Зник  соловейко  -  співу  майстер.

Вже  плавить  пластик  перелесник:
Упав  останній  вогню  месник.
Невже  чоловік  став  духів  власник?
Не  зустріне  їх  більш  наш  сучасник...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014


Роздуми

Часто  кажуть  люди:
"Шукай  свою  стежину,"-
Та,  як  її  знаходиш,
Принизять  без  причини.

Вони  живуть  в  широкім
Світі  своїх  шор.
"Хіба  є  щось  інше?"
Нащадків  на  повтор.

Ось  так  воно  й  виходить:
Жити,  лиш  би  жити.
Мало  є  сміливців,
Щоб  коло  це  розбити.

Та  хіба  це  вихід  -
Жити,  щоб  померти?
Я  так  не  вважаю,
Кажучи  відверто.

Як  жити,  так  для  чогось,
Для  вищої  мети.
Треба  в  собі  користь
Для  світу  віднайти.

Так  з'явились  Сковороди,
Шевченки  і  Патони.
Вони  справжні  месії
І  наук  патрони.

Жить  для  свого  щастя?
Це  все  єресь,  фарс!
Це  егоїстичний
Парад  сліпих  бездарств!

Як  не  можеш  комусь,
Окрім  себе  помогти
Чи  слід  тоді  ілюзію
Щастя  берегти?

Стану  поверх  цього
І  допомагатиму  я  тим
Хто  цього  потребує.
Власне  благо?  А  чорт  з  ним!

Та  досі  я  не  вірю,
Що  долю  цю  обрав.
Допомагатиму  нужденним
У  тім  світі,  що  уже  без  барв.

І  хай  кажуть:  "Дурень."
Вони  ж  бо  не  вважають,
Кого  років  через  тридцять
Люди  ще  згадають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2014


Він не вернувся із бою (переклад пісні В. Висоцького)

І  чому  все  не  так,  наче  все  як  завжди:
І  те  небо  яскраво-блакитне,  і  той  ліс,
Те  повітря  і  та  ж  бо  вода,
Тільки  він  не  вернуся  із  бою.
І  той  ліс,  те  повітря  і  та  ж  бо  вода,
Тільки  він  не  вернувся  із  бою

І  тепер  невтямки,  хто  правий  був  із  нас
В  суперечках  без  сну  і  покою.
А  не  вистачає  його  тільки  тепер,
Коли  він  не  вернувся  із  бою.
А  не  вистачає  його  тільки  тепер,
Коли  він  не  вернувся  із  бою.


Він  змовчав  не  тоді  і  не  в  такт  проспівав;
Він  завжди  говорив  про  щось  інше.
Мені  спати  не  дав,
Він  зі  сходом  вставав,
А  вчора  не  вернувся  із  бою.
Мені  спати  не  дав,
Він  зі  сходом  вставав,
А  вчора  не  вернувся  із  бою.
 
Те,  що  пусто  тепер  не  про  те  іде  річ.
Тут  помітив  я:  нас  було  двоє.
Для  мене  зимова  була  холодна  та  ніч,
Коли  він  не  вернувся  із  бою.
Для  мене  зимова  була  холодна  та  ніч,
Коли  він  не  вернувся  із  бою.
 
Ось  тут  вирвалась,  наче  з  полону,  весна.
Випадково  покликав  його  я.
Друг  лиши  прикурить,  а  відтіль  -  тишина.
Він  вчора  не  вернувся  із  бою.
Друг  лиши  прикурить,  а  відтіль  -  тишина.
Він  вчора  не  вернувся  із  бою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014


Клопи або погляд ззовні

Ви  вірите  в  історію  тих,
В  кого  вона  без  століть.
Про  своїх  предків  німих
Забува  тоді  мимохіть.
Ви  слова  чужі  модні  хапаєте,
Безкровну  солов'їну  змахнувши.
Її  ж  бо  ви  забуваєте,
Братові  чужою  гукнувши.

Ви  забули  князя-героя,
Що  від  половців  го́роди  спас.
Ви  забули  того,  що  у  морі
Бусурманів  скинув  ураз.
Забули  й  діда  з  УПА,
Що  за  істину  розстріляли.
Не  бере  вас  у  серці  журба
За  того,  що  з  бруківкою  вклали.
Чи  за  ту,  що  його  витягала.
Чи  за  тих,  що  їх  закривали.
Чи  за  волю,  що  з  ними  конала.
Чи  за  юнака,  що  вже  зі  сходу  прислали!

Ви  читаєте  клопівські  журнали,
Берете,  що  ті  клопи  дали.
Дітей  по-клопськи  вчите  розмовляти.
Чому  клопами  не  можу  вас  кляти?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509335
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.07.2014


Занепад ( неповний переклад пісні Disturbed - Decadence)

Вони  знають,  що  ти  знов  боровся  сам  із  собою.
Чи  вони  не  знають,  що  ти  вже  повний  болю?
Вони  знають,  що  ти  поранив  себе  отак.
Занепад  це  непросто,  чи  не  так?

Потім  ти  повільно  пригадуєш  свої  думки:
Чому  твоє  серце  охололо;  надія  зникла  навіки?
Всередині  мертвий.
Ще  одна  самотності  жертва.
Пригадай-бо  повільно  свої  думки.

Якщо  ти  когось  налякаєш,
Хай  не  тікає  зі  сльозами.
Ти  біль  приховував  роками.
Хоч  не  нарікаєш.

Так,  вони  знають,  що  ти  знов  боровся  сам  із  собою.
Чи  вони  не  знають,  що  ти  вже  повний  болю?
Так,  вони  знають,  що  ти  поранив  себе  отак.
Занепад  це  непросто,  чи  не  так?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495167
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.04.2014


Грім?

Бува,  сидиш  собі  ввечері  за  столом,
Думаєш  про  своє.
І  вдарає  різкий  бас  грому.
Чи  хтось  бомби  кидає  на  місто  твоє?
Раптом  проймає  безмежний  страх.
Чи  міг  я  подумати  ще  вчора,
Що  буду,  як  той  ховрах,
Лякатися  шуму  простого,
                                                                                       а  чи  війни  на  порозі  двору?
Нема.  Минулося.  Наверзлось.
І  те  ,  що  колись  налякало,
Злістю  в  душі  запеклось:

Хочеш  стріляти  -  стріляй.  
Звідки  вагання  взялось?
Хочеш  втекти  -  то  втікай.
Потім  не  нарікай,  що  те  не  забулось.
Що  гірше  ,  ніж  іти  на  смерть?
Гірше  -  не  мати  дороги  зовсі́м.
Не  пускають  у  небесну  твердь
Тих,  хто  не  господар  собі  передусім.
Політики?  Дипломати?
 Всі  будуть  в  одному  котлі.
Не  їм  думати,  як  жити
Тобі,  саме  тобі.
Здається,  тобі  тепло  гнити...
А  все  ж  треба  жити.
Жити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014


Безсмертний

На  плечах  нова  шинель,
На  обличчі  усміх  відвертий.
Не  боїшся  мушкетів-шабель,
Все  тому  що  ти  безсмертний.

В  одному  окопі  всі  -  давні  друзі,
Коли  поруч  гуркіт  ракетний;
Не  знаєш  з  ким  ти  справді  в  союзі,
Та  все  ще  ти  безсмертний.

Перша  куля  пройшла  по  щоці.
Ти  вже  воїн  славетний.
То  пістолет,  то  граната  в  руці.
Чи  справді  ти  все  ще  безсметний?

Згори  видно  краще  відсту́п.
Свій  бачиш  прострілений  труп.
Ввесь  батальйон  стертий.
Ти  вже  став  знову  безсмертним.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485479
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.03.2014


I've seen you only once

I've  seen  you  only  once,
But  still  recall  your  name.
My  memory  is  foe,
It  makes  me  feel  insane.

You're  not  here  with  me,
Really  far  away.
The  only  thing  I  have
Is  your  attractive  name.

You,  graceful  as  a  deer,
May  have  forgotten  me.
But  I  remember  you.
I  swear  that  you  will  see.

Perhaps,  it  is  too  late;
But  maybe  soon  enough.
I  believe,  that  day  will  come,
The  day  when  you  will  laugh.

I  keep  on  thinking  it's  okay
That  we  don't  meet  so  much.
You  are  extremely  good,
I  hope  I'm  worth  of  such.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013


Бо навряд чи…

Вірша  не  присвячую,
Бо  навряд  чи  почує
Його  в  моїм  читанні.

Їй  не  признаюсь,
Бо  навряд  чи  відчує
Правду  в  моїм  зітханні.

Серенад  не  співаю,
Бо  навряд  чи  почує
На  відстані.  Без  сподівання.

Нікому  не  скажу,
Бо  навряд  чи  втамує
Нещастя  у  моїм  коханні.

Лиш  вірш  цей  напишу,
Щоб  інші  почули
Біль  у  моїм  почуванні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013


Лиш уночі

Ніч  -  моя  подруга.
Ніч  -  провідниця.
Приходить  чуття,
Коли  гаснуть  зіниці.

Лиш  вночі  можу  бути
Я  своїм  "я".
Лиш  вночі  моє  серце
З  душею  гуля.

Лиш  вночі  можу  жити,
Не  ховаючи  взору.
Можу  слізьми  полити
Свою  душу  хвору.

Лиш  вночі  можу  бути
Таким  як  я  є.
І  між  зірок  спливає
Ймення  твоє.

Лиш  вночі  можу  бути
Поруч  з  тобою.
Хоч  в  мріях,  та  все  ж
Трохи  більше  спокою.

Лиш  вночі  можу  бути
Оддаль  світу  того́,
Бо  ж  ніхто  не  бачить
Силуету  мого...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2013


Нестерпна омана

Зда́леку  видно
В  день  цей  зимовий,
Що  йду  і  сміюсь  я
Назустріч  негоді.

Всі  здалеку  бачать,
Що  я  так  щасливий,
Хоч  світ  навкруги
Нестерпно  мінливий.

Іду  невгамовно
Туди,  де  є  успіх.
Їм  же  ж  здається:
Від  цього  мій  усміх...

Насправді  нема  в  мені
Щастя  ні  каплі.
По  життю  як  іду
Все  ступаю  на  граблі.

Насправді  не  сміюсь
Шквальному  вітру  на  зло  -
Я  щурюсь,  бо  замало
Для  спротиву  сили  було.

А  здалеку  видиться
Ніби  я  радий.
Бо  близько  нема  нікого,
Кому  б  міг  довіряти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2013


В кулаці чи на кутні

Багато  козаків
На  кутні  злягло.
Кровію  грілись,
Наче  вкриті  рядном.

На  кутні  сміялись
Браві  бурлаки.
Плювали  в  гусарів,
Волю  в  кулаки.

Сміються  мерці,
Їхні  тіні  волають.
Бо  знають,  за  що
На  тій  палі  конають.

Є  вірні  ідеї,
Нема  лиш  гетьмана,
Що  зміг  би  докупи
Всіх  звести  до  ради.

Бо  палець  за  пальцем
Легко  зламати.
Коли  кулак  разом,
Спробуй  здержати.

Так  і  у  нас
Є  усі  пальці.
Нема  лиш  гетьмана
Їх  звести  уранці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013


У лабіринті

В  лабіринті  родивсь,
В  лабіринті  росту.
Лиш  шукаю  проходу,
Тим  і  живу.

Лиш  тіні  сумні
І  стіни  високі.
Я  марю  спасінням,
Шука  входу  пороги.

І  чую  я  шепіт
В  чужих  коридорах.
Та  не  вздрів  ще  нікого
У  себе  на  сходах.

Крізь  щілини  проходить
Світло  яскраве.
Та  не  дістатись  мені  
Тієї  заграви.

Поверх  велично  стоїть
Кам’яна  Афродіта.
Не  можу  дивитись.
Де  б  око  подіти?

А  в  повітрі  голодні
Круки  літають.
На  мене  косяться  -
Смерті  чекають.

Не  був  я  ні  разу
У  тому  ж  місці.
Тоді  б  що  зробив?
Не  зміг  відповісти…

Хочеться  сісти,
В  пітьмі  розтопитись…
І  так  не  бачать!
Чого  двічі  журитись?

Та  йду  усе  далі,
Нові  повороти.
Іду  я,  хоч  знаю:
За  ними  незгоди.

Та  як  не  іти…
Хіба  є  варіанти?
Краще  в  шляху,  
Ніж  в  калюжі  зів’яти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013