Галина Весняна

Сторінки (1/34):  « 1»

Ще в 2012 році. День Незалежності.

День  Незалежності...
Де  радість,  де  стяги  ?
Усе  окремо.  Мило.  Та  замшіло…
Бо  розпинають  Україну  на  шматки,
А  з  телевізора  бажання  всі  брехливі.

О  люди-вишиванки,  молодці…
Тримайтеся!  Усіх  же  не  здолати…
Підступні  усмішки  у  владності  людців,
Щоби  державу  знову  розтерзати.
Як  мати-жінка,  що  зазнала  сліз,
Лиш  тихо  умивалася  журою,
Так  Україна  -  велич  із  сторіч
Покрила  свої  рани  пеленою.

Так  може  й  треба,  -  бо  великий  гріх,
Коли  свої  свідомо  продавали.
І  тішились  сусіди-вороги,
Що  кращі  землі  знову  відбирали.
Всі  розуми,  таланти  –  марнота,
Лиш  погляд  із-під  брів  ховають,
Несуть  хоругви  не  свої  -  чужі,  
Що  ж,  неборакам  гроші  не  злітають.

А  жити  треба!  В  соромі  й  брехні,
Усі  пересуди-суди  перебувають
І  група  відчайдухів  в  боротьбі
Ту  Україну  люблять  і  латають.
Старий  закал  тотальності  людей
По  території  землі  шикує,
А  обиватель  тішиться  й  цькує
Та  марить,  що  це  він  панує.
Лиш  страх  кує,  застінки  розпина,
Новий  ГУЛАГ  на  чатах  лиш  чекає,
Коли  зламається  іще  одна  душа,
І  на  колінах  скаже,  що  вмирає…

У  планах  самознищення  сторіч,
Масонських  ложей  та  ілюмінатів,
Стоїть  держава  вічно  молода,
І  добрим  людям  є  про  що  сказати:
Де  доброта,  -  там  радість  і  любов,
Де  щире  слово  не  належить  Мові,
І  рветься  з  глибини  оков
Не  куце  -  а  величне  слово!
В  пристосуванстві,  в  мІзерній  хвальбі,
Дещиця  правди  не  буде  мовчати…
День  Незалежності!  У  серці  і  душі,
Це  треба  заслужити  й  відстояти.

Якщо  ти  сам  по  духу  Незалежний,
Лакузно  не  стряхатимеш  пилки,
Тоді  Вкраїна  буде  незалежна,
Бо  в  силі  духу  гостряться  думки.
І  починати  жити  треба  з  себе,
Не  пнутись  на  золочені  щаблі,
То  незалежність  прийде  з  неба,
Бо  ти  створив  Гармонію  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2020


Буття невивчений урок

У  світі,  де  панує  хаос,
Ти  змушений  тримати  крок.
І  запланований  не  нами
Буття  невивчений  урок.

Ідеш  по  світі  і  не  знаєш,
Де  правда,  а  де  ница  лож,
Чи  квіти  стелять  під  ногами,
Чи  павутин  хиткий  клубок.

А  музика  душі  все  знає,
Та  щоби  фальш  не  допустить,
Ти  вір,  що  є  у  світі  чари,
І  всіх  ілюзій  не  розбить.

Бо  добра  Муза,  сестра  Феба
Освячує  твій  кожен  крок,
І  запланований  не  нами
Буття  невивчений  урок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020


Життя прекрасне

Життя  прекрасне!
Хоть  болить  й  пече,  щось  тисне  в  грудях...
А  сльоза  тече...  Так  скупо,
Ніби  сил  нема...
Неправда!  -  ще  прийде  весна!
Вернуться  посмішки  Фортуни,
Примхливі  образи-примари,
Мінливість  мрій  пізнають  струни,
Яких  і  досі  ще  не  знали.
Життя,  ж  прекрасне  і  смиренне
В  красі  жіночій  щедрий  дар
Зросте  у  вічність  покоління
Як  насолода,  як  нектар.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2016


Благословення - уклін (на передову)

Ми  кланяємось  Вам,  захисники!
З  молитвою  у  небо  ми  звертаємсь.
Щоб  Бог  поміг  Вам  у  тяжкій  борьбі,
Щоб  вражі  кулі  Вас  всіх  обминали.

І  з  вірою  надії,  просим  Вас,
Щоби  здоровими  вертались  !!!
Тримайтесь  хлопці  !  Мужні  і  міцні.
Ви  переможці  -  ми  це  твердо  знаєм!

Прокляті  виродки  -  безсилі  проти  Вас.
Бо  ви  за  правду,  за  жінок,  за  діток  !..
Земний  уклін  !  Благословляєм  Вас  
На  щастя-долю  в  цім  чудовім  світі  !  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578806
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.05.2015


Болить душа

Притихло  горе..  Зачаїлась  смута...
з  зів'ялих  квітів,  спалених  свічок...
Те,  що  відбулось!  -  Буде  незабуто!..
У  кожнім  серці,  що  буравить  мозг...
ВерЕниця  скорботності  і  жалю
В  сльозах  іде  за  ангелом  в  похід
віддати  шану  в  невимовнім  горі
тим,  що  на  небі..  І  не  будуть  тут...

Всі  вибрані.  Із  ясними  очима...
Обезголовлені...  І  тих  -  що  не  знайшли...
Це  варварство  ніхто  не  передбачив...
Та  жах  відбувся!  На  святій  землі...

Лиш  час  притупить  болю  свіжі  рани,
У  стогін  виллєлься  тяжка  журба...
Та  пам'ять  долі  буде  вічно  з  нами
Схиляєм  голови...  У  всіх  болить  душа

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578804
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2015


ПОЧУТИЙ ГОЛОС З МАЙДАНУ

Ще  трохи  хлопці...    Трохи...    Вже  світає...
БатькІвський  голос  диктора  звучить...
Із  серця  рветься  слово,  що  благає
Та  заохочує,  до  днини,  щоб  прожить

Всі  втомлені,  покраяні  чеканням
Та  кіпоттю  із  чорних  шин...
Ще  трохи  хлопці,  трохи!    Вже  світає...
Пророче  голос  диктора  звучить...

А  сліз  нема.  Лиш  камінь  душу  тисне.
За  тих,  що  з  нами  й  тих,  що  Бог  забрав...
Ще  трохи  хлопці...  трохи.  Вже  світає...
Настане  ранок  з  багрянИх  заграв...

Прости  нас  сотнику  та  дикторе  з  Майдану!
Що  ми  не  там!...    Не  з  вами!..    Не  в  борнІ  !..
Що  лиш  молитвою  частково  помагаєм
І  снайпер  не  поцілить  в  сльози  ці...

Лиш  цівка  крові,  що  лилАсь  з-під  каски
Та  сильний  невмирущий  дух
Безмовно  твердить:  "  Хлопці,  вже  світає!
Борімся!  Не  допустим  мук...  "

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481866
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2014


Очі можуть все сказати…

Очі  можуть  все  сказати...
Принизити  й  поцілувати,
Закрутити  в  танкУ  чарівнІм,
Осудити  в  докОрі  німім...

ЛЮблю  очі  лиш  карі...
Вони  з  голубими  в  парі,
Та  до  кохання  охочі
Зранку  до  пізньої  ночі...

Вони  мов  джерельце  натхнення
Й  нікому  не  знати  наймення!..

В  кого  очі  ті  карі?..
Що  з  голубими  в  парі  ?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2013


Немов в раю

Немов  в  раю,
цілющий  запах  лісу
загоює  всі  виразки  міські.
Берізки  та  розкішні  липи
латають  те,  що  збереглось  в
душі.
Блаженний  спокій  -  усміху
пробуда
від  самоти,  що  іноді  гнітить,
зникає  із  очей  полуда
від  аури,  що  є  у  тишині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2013


Хтось любить як море шумить …

Хтось  любить  як  море  шумить,
хтось  любить,  як  б'є  блискавиця,
хтось  знає,  як  серце  щемить
від  слова,  мов  зігнана  птиця.
Хтось  любить,  як  пахне  трава,
хтось  хоче  росою  умиться,
хтось  знає,  як  плаче  душа,
хтось  хоче  чар-зілля  напиться.
Хтось  скриє  пекучу  сльозу,
хтось  знає  глибинність  мовчання,
ти  знаєш,  що  прИйде  любов,
розгонить  всі  сумніви  давні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2013


Чому ?

Чому  сліпий  не  бачить  ?
Німий  -  не  заговорить  ?
Бездушний  не  заплаче
із-за  чужого  болю.
Нема  без  мами  роду,
без  зеренка  -  хлібини
нема  сміхУ  у  сльозах,
без  доброти  -  людини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2013


"Ода" алкоголю (побачив непитущий)

О  алкоголь,  ти  Бахуса  нащадок.
Я  ж,  спостеріг,  всі  "радощі  життя"
Ти  не  в  одного  одібрав  весь  спадок,
у  тебе  "сильна"  й  "владна"  є  рука.
О  алкоголь,  ти  душу  розкриваєш
у  немічного,  хама  і  митця,
до  тебе,  пройдисвІта,  я  звертаюсь,
щоб  оголити  сумніви  буття.
О  алкоголь,  під  музику  небесну
полуду  ти  зриваєш  із  очей,
всі  мрії  та  слова  облесні
ти  б'єш  свавільно  каменем  й  мечем.
Ти  бачиш,  як  комусь  то  ж  гірко
і  завдаєш  удар  в  плече,
а  пісня  гине  п'яно  й  стрімко  
у  безталанності  ночей...
О  алкоголь,  ти  хитрий  ненадійник
всіх  здОгадок,  бажань  та  перемін,
хто  зрячий  -  вже  тобі  не  спільник
у  прагненні  травневих  мрій.
Не  дасть  спокусі,  як  би  не  старався,
ЗатуманИти  болісні  думки,
Ти  тверезиш  його,  о  ниций  благодійник,
як  весело  тобі,  то  сумно  все  мені.
О  алкоголь,  ти  ніжний  божевільник,
ще  й  присмакУєш  душеньку  чужу
Із  слабкодухих  -  ти  поробиш  сильних
а  із  відважних  -  робиш  сміхоту.
Ти  можеш  все!  Забрати  і  віддати,
скупати  в  трійлі,  у  вині  хмільнім...
Ох-Ох...    які  ж  нестерпні  втрати,
ховаєш  на  самому  дні.
Бог  вакханалій,  мордобоїв,
ти  підступом  береш  граніт,
Тобі  одному  "оду"  я  співаю,
Щоб  в  морі  горя  не  втопились  всі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2013


Пробудження

Ти  у  буднях  бачиш  миле  свято...
У  вікнах  світло...  кухня..  телефон...
Для  простого  щастя  це  багато
І  для  обивателя  це  -  тон...
Хочеш  так  за  гратами  сидіти  ?!
Ні!  Зміни  в  блакитний-свіжий  фон
Всю  палітру  серця!  В  партитуру  -  
Ти  впиши  чуттєвий  саксофон...
Хай  приглушені  і  тайні  звуки
Згадують  не  ретро-патефон,
Хай  відчують  подих  та  розлуку,
Хай  співають  гучно  в  мікрофон  -  
Я  щасливий  !  Дійсно,  я  щасливий!
Звідкіля  ж  узявся  вірний  тон  ?
Це  з  душі.  Весна  уже  проснулась...
Будеш  мріять...  слухать  саксофон...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2013


Задума

Задума  літнього  дня...
просить,  не  йди  навмання,
хай  не  точить  серденько  зневіра
в  променях  сонця  є  крила.
Вітер  обійме  пестливо,
згоїть  все  те,  що    боліло,
грім  серед  ясного  дня
зніме  морщину  з  чола...
Задума  літньої  втоми
скаже  про  щось  невідоме,
мрію  віднайде  тобі,
стежки  й  дороги  нові.
Казку  нову  розпічнеш,
радість  надії  знайдеш,
в  задумі  літнього  дня
крила  обновиш  сповна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2013


Подяка дню

Ти  прошепчи  молитву  вечорову...
Подякуй  дню  за  радість  та  журбу,
У  стані  спокою,  з  присутністю  любові,
Подякуй  за  усе...  подякуй  дню...

Хай  снігова  завія  білить  вікна,
Нехай  прилипне  лист  в  пожовклий  день,
Лілея  зацвіте  в  лалатті  листя,
У  озері  відобразиться  день.

У  храм  ідеш  в  молитві  вечоровій,
Прощення  просиш  за  вчорашній  день,
Ступай  сміливо  в  храм  любові,
Утвердиш  в  нім  прийдешній  день...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013


Не судіть

Не  судіть  її  так  строго,
що  не  все  зробила...
не  вимела  чисто  хату,
квіти  не  полила...
Хіба  судять  чисте  небо,
що  хмара  закрила.
Хіба  судять  літо  красне,
що  осінь  замліла.
Не  судіть  її  так  строго
поглядом-докором,
що  не  встигла  спозаранку,
та  й  зазнала  втоми.
Хіба  судить  хтось  каліку,
що  такий  вродився,
хіба  судять  мед-горілку,
що  хтось  та  й  напився.
Не  судіть  її  так  строго
за  дивну  задуму,
не  судіть  за  сині  очі,
що  зазнали  суму...
Хіба  судять  щирі  сльози,
що  думки  зморили,
хіба  судять  болю  зморшки,
що  роки  зробили.
Не  судіть  її  так  строго,
зла  вам  не  бажала,
спеленала  туга-втома
й  радості  не  знала.
Хіба  судять  гори-звори,
гірські  полонини,  що  
далеко  добиратись  -  
то  ж  не  стане  днини...
Не  судіть  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013


Очі

Очі  чорні,  сині,  карі...
повні  радості  й  печалі,
в  них  таїться  дум  натхнення,
мрій  і  магій  одкровення.
Сил  небес  нуртує  чар  -
непідвладний  божий  дар.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013


Пройде ще час, і все розтліє …

Пройде  ще  час,  і  все  розтліє,
І  ненадовго,  й  не  на  мить...
Лиш  холодом  тебе  обвіє
Той  давній  спогад,  що  дзвенить,
Й  дарує  милу  серцю  тугу,
Щемливу  пісню  по  ночах,
А  іскри  полум'я  розвіють...
І  повернуться  назад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013


Розрада

Людино!  Зупинись,  подумай...
Очі  долу  не  гніти,
У  молитві  тихій-щирій
Дяку  Богу  вознеси.
Не  шукай  у  смутку  ради,
Ніч  пройде  і  засія
У  твоїй  душі  розрада
Світанкова  мов  роса.
Ти  умийся,  щоб  полуда
зникла  й  зморшки  із  чола.
Бо  у  тебе  є  наснага!
Мить  пройшла  ...І  майбуття
Дасть  кермо  у  сильні  руки,
Думка  зладить  вороття
і  припинить  біг  на  місці,
бо  на  світі  є  весна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013


Знак

На  дорозі  знак  -  тупик!
Авто  -  зупинилось...
Об'їжджай  навколо  гак,
А  чи  буде  сила?..
А  чи  буде  вільний  час?..
Чи  будЕ  бензина  ?..
На  дорозі  знак  тупик!
Що  за  вража  сила  ?!..
Розвертай  скоріш  назад
стерті  коліщата,
Є  дорога,  лід  блищить,
недалеко  хата...
На  дорозі  знак  -  тупик!
невелика  втрата.

Поміркуй  та  вір  мені,
                   тупиків  багато:    ...
...пішоходу,  водію,  мрії  паводковій...
сніг  під  чоботом  хрумтить  також  тупиковий...
Бо  підходить  вже  весна,
розмива  дороги,
і  появиться  стезя
ще  не  тупикова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013


Маестро

Готується  до  виступу  оркестр,
Настроєні  всі  інструменти,
Замовкла  тиша.Перед  ним
стоїть  Людина  із  званням
маестро.
Він  владним  помахом  руки
заставить  плакати  й  сміятись,
з  акорду  -  викреше  граніт,
а  струни  -  одягнЕ  у  шати.
Тут  флейта  ніжно  заспіва,
їй  втОрять  трепетно  гобої,
натягнута  жива  струна
з  талантом,  серцем  і  снагою.
Звучить  оркестр.  ВрочИста  мить!
Ти  з  музикою  воєдино,
Маестро!  В  величі  своїй
Світ  біля  ніг  твоїх,  людино!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013


О мріє!. . Ніжний дзвін струни (Гітара)

О  мріє!..    Ніжний  дзвін  струни
Повідай  нам...  Удвох  з  тобою
Зустрінем  пахощі  весни
Та  квіт  з  ранковою  росою.
За  руки,  вдвох,  хоч  навмання,
і  промінь  пестить  ясні  очі,
бо  за  вікном  уже  весна
хвилює  щемно  і  дівочо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013


Безсонна ніч і тяжість дум…

Безсонна  ніч  і  тяжість  дум,
Затих  машин  буденний  шум,
І  прихилившись  до  вікна,
В  безмежнім  світі  ти  одна.
І  не  від  будня  суєти
Не  йдуть  до  тебе  тихі  сни,
І  не  від  втоми,  що  гнітить,
Ти  тихо  скажеш:  Боже  мій,
Невже  життя,  що  десь  буя,
Обходить  боком  це  буття...
Лиш  ніч  і  штора  на  вікні,
Це  свідки  дум,  що  марять  в  сні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013


Мені дуже всеодно…

Мені  дуже  всеодно...!
Двері  є,чи  є  вікно,
Чи  на  кухні  є  наїдки,
Кекс  згорів  чи  у  сусідки?
На  столі  віконна  рама,
Сміх  та  й  годі.  Панорама!
Із  дверей  висить  гачок,
мов  на  дереві  сучок,
кіт  нявчить  посеред  хати,
бо  не  може  він  впізнати
де  вершки,  де  молоко  -
тільки  б  з'їсти.  Все  одно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013


Розповідь

Про  що  нашептала  сосна?
Про  край,  де  трава  все  зелена...
про  мрію  весни  в  заметіль,
кохання  берізки  до  клена.
Про  те,  як  пробудиться  день
і  сонце  прикрите  туманом,
звагомить  твій  завтрашній  день,
і  крок,  що  полишив  в  омані.
Про  те  нашептала  сосна,
як  вітер  пестИв  в  верховітті...
Була  полуденна  жара,
Чекала  в  жаданні  лебідка.
Як  Мавка  в  розкішнім  вінку
чар-долю  усім  віщувала,
сміялись  русалки  в  воді,
мрійливо  тебе  присипали...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013


Усе уже минулось

Усе  уже  минулось...
Тягар  душі  щемить,
та  ще  шепочуть  губи,
щоб  щастя  на  гнівить.
В  безсонній  тиші  ночі,
У  мареннях  пустих
Настане  знову  спокій,
що  серце  так  гнітить...
Згадається  лиш  погляд,
і  дотик  чуйних  рук,
невимовлений  погляд
незрозумілих  дум...
Кудись  іти  б,  втікати,
погамувати  біль...
І  знову  не  зазнати
стехії  почуттів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2013


За вікном шепоче вітер… (Подрузі… )

За  вікном  шепоче  вітер
про  любов  і  про  красу,
мрії  й  втіхи  Афродіти,
про  затихлий  шум  дощу,
про  дзвінкий  легкий  серпанок
спогадів  і  сподівань,
про  п'янкий  духм'янок  ночі
й  нерозгаданий  туман...
Снігові  вершини  хочуть
обійнять  смерічки  стан,
та  ялиці  їм  шепочуть,
що  немислимий  обман  -  
їм  спуститися  додолу
їз  вершини  всіх  чеснот,
як  не  можуть  білі  хмари
осягнуть  людських  висот.
Не  пізнати  їм  кохання,
горя,  щастя,  забуття,
щирих  слів  і  сподівання,
чим  живе  твоя  душа
горда  і  щемка  до  болю
у  своїх  вже  ...надцять  літ,
будь  завжди  сама  собою
поперЕду  -  цілий  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2013


Мій народе…

О  мій  народе,  ти  такий  багатий
На  щедроту  духовних  втіх,  
Твої  таланти  -  мов  розкішні  шати,
Не  мали  в  поколіннях  королі.

О  мій  народе,  бережи  цю  силу,
Що  Бог  послав,  роздаючи  дари,
Шануй  людей,  що  у  своїх  творіннях
Прославляють  рід  і  красоту  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408565
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.03.2013


Сліз нема…

Важко  плакати  без  сліз,
Це  єства  нестерпний  стогін,
Не  орОсять  твоїх  щік,
Біль  душі  глушить  не  в  змозі...
Серце  рветься  і  щемить,
Сліз  нема  -  гниюча  рана,
Що  ж  комусь  чиясь  краса,
Що  ридає  з-за  обману.
Заздрість  -  ницості  сестра  -  
Розум  плутає  дурманом,
Ти  не  знаєш  чи  жива,
Сонце  ж  заслане  туманом...
Розбуди  мене,  сльоза,
В  омовінні  є  надія,
Хай  не  черствіє  душа,
І  від  болю  хай  не  мліє.
Я  молитву  вознесу
До  очей  сухих,  безмовних,
Ясна  синь  небес  не  спить,
Кривда  має  послідовність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013


Наказ

Ти  мусиш  вірити  у  простір,
у  думку-мрію,  висоту,
чарівну  квітку  едельвейсу,
у  вірність,  щирість,  доброту.
Тоді  лиш  крок  будЕ  несхитний,
бажань  розквітне  повнота,
мов  мальви,  що  струнчать  при  вікнах
як  чорнобривців  теплота.
Візьми  дари  природи  в  руки!
До  дуба  прихилися  так,
щоб  він  твої  сердечні  муки
забрав  у  верховіть  гілля.
А  яблуньку  хай  пестить  сонце,
покинь  на  неї  дУмки  всі,
у  грунт  та  на  пожовкле  листя
покинь  всі  спогади  сумні!
Ти  мусиш  всім  єством  сягати
До  зІрки,  що  горить  вночі.
Повір,  нема  такої  плати,
якщо  мовчиш...  ходяходячи  спиш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013


Спогад

Селянська  доля  не  проста...
Давно  пішов  із  хати,
Перед  очима  все  стоїть..
Моя  старенька  мати...
Радіє,  що  вернувся  знов,
Не  знає,  де    садити,
Не  віднайде  потрібних  слів
Та  чим  би  ж  пригостити.
А  я  такий  як  був  колись...
Лиш  скроні  посивіли
І  до  одвірка  притуливсь,
Згадав  усе,  що  миле.
Дитинство,  босоніжжя  трав,
Дністер,  його  левади,
Біжу  маленьким  пастушком,
Веду  гусей  громаду.
Черешня  в  лісі,  як  колись,
Плодами  медоносить,
А  я,  в  душі,  як  був  малий,
Спішу  до  сінокосів.
Бо  серцю  миле  все  земне,
Мене  ось  тут  зростили,
Криничну  воду  налили
І  молоком  поїли.
Батьківська  хата  вже  не  та
Лишилось  лиш  обійстя...
Ще  яблунька,  стежина  є
Та    спогадів  намисто...
Я  також  посадив  свій  сад
Там  яблука  та  вишні.
Мій  син,  колись,  як  я  прийде
Та  поклониться  низько
Землі,  що  в  світі  є  одна
Бо  це  вона  ростила,
Давала  мудрість  і  любов
Та  життєдайні  сили.
Моє  село,  та  люди  всі,
Що  жили  -  розїжджались,
Вертались  до  корІнь  своїх
І  щиро  прославляли
Всіх  скромних,  добрих  трударів,
Криївки,  хлопців  з  лісу,
Що  не  повЕрнуться  сюди
Пропали  в  лиховісті...
Земному  щастю  поклонюсь!..
Селу,  що  дало  крила!..
У  вишиванку  одягнусь
Бо  мама  так  навчила...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013


Невивчений урок

У  світі,  де  панує  хаос,
Ти  змушений  тримати  крок.
І  запланований  не  нами
Буття  невивчений  урок.

Ідеш  по  світі  і  не  знаєш,
Де  правда,  а  де  ница  лож,
Чи  квіти  стелять  під  ногами,
Чи  павутин  хиткий  клубок.

А  музика  душі  все  знає,
Та  щоби  фальш  не  допустить,
Ти  вір,  що  є  у  світі  чари,
І  всіх  ілюзій  не  розбить.

Бо  добра  Муза,  сестра  Феба
Освячує  твій  кожен  крок,
І  запланований  не  нами
Буття  невивчений  урок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013


У всьому є своя краса…

У  всьому  є  своя  краса,
У  вирі  дум,  що  розпинають,
В  передчутті,  що  йде  гроза,
І  ти  від  болю  знемагаєш...

Є  море  радості  з  очей,
Що  німо  стверджують  визнання.
В  безсонні  тисячі  ночей,
Своя  краса,  своє  зітхання.

З  надією  у  ясну  синь,
Обнявшись  з  спогадом-журою,
Переплелися  із  сивин,
Роки  їз  думкою  святою.

Про  вічність  і  небесний  дар,
Про  сонце  і  дитячий  усміх,
Струни  не  гаснучий  орган,
І  втомлену  від  часу  пісню.

Бо  щедрість  лЮдської  душі,
Що  не  зносила  бутафорій,
Знайшла  відбиток  у  красі
Чеснот  і  перепЕтій  долі.

У  всьому  є  своя  краса,
У  вирі  дум,  що  знають  втому,
Та  вірять  в  радість  і  любов,
І  те,  що  зветься  "невідоме"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013


Метелик

Метелик  без  звуку,  грайливо
З  листочка  на  гілку  присів,
Він  мислив  собі  нежурливо,
Який  же  прекрасний  цей  світ.

Не  знав,  бідолаха,  що  скоро
Із  крилець  відбуде  життя,
Що  хтось  його  зловить  у  пастку,
І  скоро  минеться  краса…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2013


Осінній ліс

Осінній  ліс..  твоя  краса  так  тихо  обпада,
Самотній  лист  в  задумі  дня,
Вже  знає  –  йде  зима.
І  молить  вітер    -  не  зганяй  моїх  чарівних  мрій,
Не  опустош  моє  гілля,
Дай  ще  пожить.  Повір,  я  пам'ятаю  птАхів  спів,
Духмяний  запах  трав,  джерельця  милий  солоспів,
Що  ніжно  колихав,  моє  зітхання.Те  чуття,
Що  осінь  вже  близька,  що  гасне  літо.  Серцю  жаль,
Минає  барв  краса...  Самотній  лист  тужив,  зітхав,
Надії  не  втрачав.  Та  вітер  хтиво  засміявсь!...  
І  лист  до  долу  впав...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2013