| Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
Буває мить, як все зникає –
Бажання наші й почуття;
Усе у полум’ї згорає
Й несеться димом навмання.
+++
Здається нам – кінець вже близько,
Душа розірвана в клаптя́.
І наче не впадемо низько,
Та вже немає вороття.
+++
Нема бажання далі жити,
Нема бажання далі йти;
Усе лиш хочеться розбити,
В вогні пекельному спалити.
+++
Аби не було більше сліду,
Ні попелу, ні жару, ні тепла.
Щоб розпрямити свої крила
Й втекти туди, де вас нема.
8:55
29.05.2014р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502073
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 29.05.2014
Твоє життя – моя примара,
Що бачу в сні і наяву.
Любов сліпа – моя це кара,
Що не забуду усмішку твою.
+++
Тонни миль і кілометри часу
Заплутали реальність в голові.
Я п’ю міцну розчинну каву,
Запарену в засоленій воді.
+++
Я не забуду миті щастя,
Хоч їх було всього лиш дві;
Вони дали мені кохання,
Сліпе, наївне, як у сні.
2:04
24.05.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500982
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 24.05.2014
Світ згорає почуттями,
Кожен день в нас щось новé
І час приводить все до тями,
Коли пізнáєм щось своє.
+++
В житті багато є біди й надії,
Багато щастя й каяття
Та не під силу і Месії
Забрати в нас ці відчуття.
+++
Живіть моментом, знайте радість
Пізнайте й силу того зла,
Що придає любові ревність,
Та й щастя цього почуття.
+++
Живіть неначе це востаннє –
Гуляйте босі по траві
І по снігу, доки не стане
Вже сили встати на ступнí.
+++
Життя одне, ніщо не зміниш,
Хоч каже Будда «Це фігня» :).
Та ти живеш допоки ціниш
Найменшу помилку старого дня.
+++
Прокидайся та іди,
Іди у пошуках надії
Ніколи більше не засни
Допоки не досягнеш мрії.
6:39
29.01.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497711
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2014
I hate every word you said,
I hate every feeling what I get,
With you…,
But I scary love you.
Still waiting for you,
Still searching you.
But it kills inside
Like the devils bite.
My mind burns alive,
But heart keeps the life.
I love you, I hate you,
But can’t live without you…
I just want to go,
Please, leave me alone
Destroy the feelings grow
And give the power to get lone.
Soon I’ll go, I promise you
You life will be better
And you know it’s true.
2:19
16.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014
Немає сили вже молитись,
Просити Бога про одне…, –
Щоб серце знов могло забитись
І я відчув у нім тебе.
Молитва, не розкрише камінь, –
Не екзогенний це процес;
Та все надіюся на промінь,
Що піднесе ще до небес.
Серце вже давно не мóє,
Душа втопилась у тобí.
Ти думаєш, та час не зможе
Убити все це у менí.
Я зрозумів, що Бог безсилий, –
Прошу я в нього лиш одне…
Моє життя – як лист пожовклий,
Його ніщо вже не спасе.
Уже не прийде більш світанок
Моїй утопленій душі,
Я не виходитиму з рамок,
Хоч все горить мов у печі.
Та як не як, буду молитись,
Надія – це моє життя.
Хоч Він не буде і дивитись
І утрачу своє я…
6:36
21-22.02.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488168
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.03.2014
Спускають сутінки на місячнім канаті
Маленькі чоловічки, без назви та ім’я.
Стікає світло як вода у ванні
У сон впадає вся сонячна земля.
Темніє небо, промені все гаснуть,
Уже навколо чорна пелена.
Усе заснуло, верби вже не плачуть,
А в моїх дýмках тільки ти одна.
У небі лиш поодинокі хмари,
Зірки освітлюють Чумацький шлях.
Як олень влип у твої чари
Й думки літають в небесах.
Останні промені на небосхилі,
Останні думи і слова;
Переді мною очі милі,
Я засинаю як дитя…
22.05.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2013
В житті кожної людини,
Усіх живих і мертвих нас
Існує віра, що дає нам сили
Для існування у цей час.
***
Кожен інший, всі ми різні,
У когось Бог, сім"я, Аллах,
Та не зупинить це всі війни,
Що йдуть по наших же кістках.
***
Війна за мир, війна за віру,
Для чого нам ця чортівня?!
Самі ж загнали себе в прірву,
Життя в руїнах -- не життя.
***
Любов втопили в клубах диму,
Душа захлинулась в крові;
Цей світ пішов у хмарах пилу,
Він впав при вранішній зорі.
***
Віра нас і погубила,
Її нещирість й незнання.
В думках реальність заклинИли
Й загнали в гріб ще за життя.
***
Бог не в силах зупинити
Людей, їх дурість й чорну злість;
Самі все мусимо змінити
Й знайти в душі цю віри нить.
1.03.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405333
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2013
Пустота всерЕдині настала,
Невже душа моя пропала?
У п"янім мозку заблукала
Без серця щирого зів"яла.
***
Ця пустота мене лякає,
Вона у безвість затягає;
Та вже надії і немає,
Її ніхто(ніщо) вже не плекає.
***
Її нема, я вже порожній,
А ревність з"їла серця спокій,
Тепер лишився сірий попіл,
Мене врятує тільки постріл...
27.02.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405332
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.03.2013
Тиха морозна ніч,
Місяць й зорі ясно сяють.
Наче впав тягар із пліч,
Що його всі проклинають.
XXX
Йду я темною тропою,
А наді мною неба світ.
Немов би вийшов із запою,
Що тьмарив сонця й часу хід.
XXX
Іду,
Так тихо.
Стою,
Так чисто.
XXX
В моїй душі мов щось співає
Й дає початок відчуттям,
Які вже думав не згадаю
Через прокляття почуттям.
XXX
Морозна ніч,
Так тихо й добре,
Упав тягар із моїх пліч
Й почнеться у житті щось нóве. =)
15.11.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2013
Життя проходить мов за вітром,
В очах блистить німа імла,
Всю кров проймає чорним страхом,
А з серця куля вже пройшла.
Сльози сохнуть в страшнім жарі,
Уста тріпочуть клапті слів,
А серце б'є, немов у шалі
Аби прожити кілька днів.
Легені кров'ю заливає,
А з рота йде гидка піна,
Отак кінець і наступає
У світі, де одна війна.
Та смерть—лише дорога в вічність,
У світ, де щастя вже нема,
Де пропадає твоя смілість,
А страх з'їдає самота.
Ти вмить забудеш свої муки,
Що перед смертю відчував.
Відчуєш, мов укус гадюки,
Що все життя ти змарнував.
Прожив, не тямлячи що робиш,
Не знав для чого ти тут є,
Та вже нічого не поробиш…
Повір, усе життя таке.
Цим людям всім немає ліку,
Що в смерті істину знайшли.
Вони віджили свого віку
І в царство вічності пішли.
28.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398257
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2013
Я докурю останню сигару
І згадаю сльозою тебе.
Хоч піч уже повная жару,
Та серце і далі морозом пече.
В нас забрали останні хвилини
І не дали дожити ті дні,
Смерть забрала тебе до могили
Й уже не тріпочуть уста молоді.
Як з-за рогу з'явилась машина
І ти впала в осінній імлі.
Хай же здохне тая скотина
І хай в пеклі згорить увісні!
От навік розірвалось кохання
І я бачу тебе лиш в труні,
Не почуєш ти моє зізнання,
Що хотів я сказати тобі...
От стою на могилі, сльози пада дощем
І відкрию я серце перед твоїм лицем.
Не кохав я ніколи поки тебе не зустрів
Й відпускаю я серце у світ вічних снів.......
27.11.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2013
Надія, де ти є?
Де чортú носять твоє бісове лоно?
Чи прийде час, коли тебе уб’є
Твоє ж проклЯте зліснеє гроно?
Ти знову зникаєш,
Кидаєш у пастку
І прекрасно же знаєш –
Не знайдý твою ласку.
Навколо óрди сліпих і забутих,
Що йдуть за тобою у небуття;
Сотні людей кайданами скутих
Тисячі душ без віри в життя.
Навіщо тримаєш, за що це прокляття?
Навіщо зникаєш із вірою в щастя?
Ти кров роздираєш, в душі тільки клаптя,
Уже не згадаєш криваве розп’яття…
І знову цей біль, і знову цей страх,
“Надія, де ти?” – знову в думках.
Знову розкол і знову надія,
“Надіє, прийди!” – це знов моя мрія.
4:33
17.01.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395500
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 25.01.2013
Сонце зникає у чорній пітьмі
Й небо палає неначе в вогні.
Води у морі наповнені кров’ю
І люди вмирають не бравши і зброю.
Міфи й пророцтва стають наяву
В ворота пускають всю нечисть оту.
Цей день настає раз в тисячу літ,
Несе він нещастя і тисячі бід.
А чорнії монстри блукають в пітьмі,
Вони всіх вбивають за муки свої.
В їх венах тече горючая кров
З ненависті тої, що світ їх прокляв.
Та з променем світла приходить їх смерть
І люди вбивають пекельну цю чернь.
А сонце все сходить, горить в клубах диму
Та світ вже шукає нового Месію.
13.12.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394391
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 21.01.2013
Повік забутий й невідомий
Цей острів в кризі віковій.
Тут час один лишень – зимовий,
Це пам’ять проклятій душі.
Вона жила й не знала страху,
Що дух життя їй готував.
І все ж тепер зазнала краху,
Що душу й серце їй скував.
Ввійшла у серце сила болю,
Що ти любов’ю називав,
Не знайдеш проти неї зброю
Бо це чуття ніхто ще не вбивав…
І так умерши, зникнувши, пропавши
Ти серце кригою повік скував
І кайдани важкі убравши
Повік в Антарктиці пропав.
3.12.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2013
Так тихо в серці й на душі,
Невже кінець прийшов мені?
Невже забув як відчувати
І серцю ритму задавати?
Не можу встати, бачу тіні, –
Це душі мертвих полетіли.
Не знаю хто я, що я є,
В думках немов усе пливе.
Час не йде, життя стоїть,
Усе забув немов за мить.
“Хто я?! Що я?!” –
У думкáх палає
Та все ж надія не згасає…
Надія є усе згадати,
Думки й життя своє пізнати.
У глибину душі упасти,
На серце шви нові накласти.
Забутий…
Немов піщинка у піску,
Убитий…
За ще не згадану вину.
Один, забутий в світі тіней,
Та не такий як мертвий іней.
Сам, єдиний в свому роді
І не підданий хибній долі.
Єдиний в світі, де життя –
Всьогó лиш смерті здобуття.
Нема в живих нікого більше
Хто б дав надію на щось ліпше.
Немов у сні спостерігаю,
Неначе Бог на небесах,
Хоча можливо пригадаю,
Можливо я і є цей Бог?...
21.12.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013
Усі автобуси і поїзди,
Що прибувають на вокзал.
Несуть бажання утекти
Й забути цей буденний шал.
XXX
Протяжні ниті й павутиння колій
Немов затягують у рай.
Ти не пізнав ще вічний спокій,
Тому летиш на сáмий край.
XXX
Ці поїздú – частина світу,
У них живе своє життя.
Ти поринаєш із думками
У фарби світу, та буття.
XXX
Летиш, зникаєш в почуттях,
Не віриш, що це дійсно рай,
Та сонце сяє у очах
І повертає в рідний край.
XXX
Слова пливуть неначе пісня,
Ти їдеш в даль, куди не знаєш
Та наче серцем відчуваєш,
Що не забудеш це опісля.
16.11.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013
Коли вже зрада наступає,
То серце льодом обростає,
Або назавжди пропадає…
Бува кохання дуже щире,
Горить воно п’янким огнем.
Тому й не бачиш ти,
Й не чуєш,
Як жар помалу пропадає,
Як сильний дощ з громами б’є.
І так помалу, і помалу
Усе багаття відімре…
Тоді відчуєш біль, скорботу,
Хоч думатимеш – “все о’кей”,
Що все ще буде, ще вернеться
Жаринка в крижаний твій світ,
Та помиляєшся, не знаєш,
Що зрада – це вже самий край,
Бо гріха більшого немає
За вбите серце, кинуте удаль…
24.05.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2013
Життя прекрасне!
Хоч сам цьому не вірю…
Але кажу завжди я всім,
Щоб було в них,
Хоч заздрю, що не в мене…
Було б життя із променями мрій.
Я знаю – в темряві живу,
Боюся променя безсмертної надії.
Та жду того, що станеться невдовзі,
Коли весь світ скує Армагедон
І зникне все, і промені надії
Зжере вогонь із лави тої,
Що вирветься із недр земних.
Не стане щастя, болю, смутку,
Не стане свіжої трави,
А буде попіл, лава, трупи
І стане Пекло на Землі…
15.04.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393472
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 18.01.2013
Усе, чого душа бажає—
Спуститися у ніжну тінь.
Де вже ніхто про тебе не згадає,
Та не відчуєш знову біль.
XXX
Душа помре, а тіло зникне,
Коли вернеться в пустоту,
Тоді вже ворон і не крикне,
Ти наче ляг в домовинý…
XXX
Бажання є – ніщо не знати,
Лиш прокидатись та іти,
Куди іти – ніяк не знати,
Усе забути, й просто йти.
XXX
Не знати більше горя, щастя,
Не відчувати каяття,
Забути, що таке кохання
Й забути, що таке життя…
XXX
Поринути у вічний спокій,
Де час не йде і не стоїть.
Заглибитись у сон утопій,
Що у думках все тріпотить.
XXX
Це моя мрія, сенс життя –
Знайти в собі цю силу,
Щоб повертатись в небуття…
15.11.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013
Час все плине наче річка,
Я не знаю, що шукаю.
У житті горить все свічка,
Та не знає свого краю.
Час іде, життя все плине,
Радість, щастя, є й журба
І ніщо в думках не гине
В п’яних пошуках буття.
Світ неначе камінь, глиба
І я шукаю інструмент,
Що розіб’Є цю твердість, сила,
Яка розкрише цей цемент.
Час горить, важка буденність,
Та я знайдý у ній себе
І не настане більше темність,
Коли дізнаюсь хто я є.
11.01.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013
Любов, немов чуттєвий осередок,
Де я шукаю лиш тебе…
В душі знаходжу я порядок,
Та серце тягне за живе.
XXX
Все тягне та життя зжимає,
Немов змію у холодку,
Та часу лишнього немає,
Щоб віднайти лиш саме ту.
XXX
Я віддаю всі часу сили,
Аби знайти лише одну,
Що не здобуде мої віри,
А просто визнає мою…
XXX
Можливо час лікує рани,
Та час і ранить навмання
І наче закриває крани,
Хоч все життя – це каяття…
XXX
Уся ця мука, це життя,
Воно не зникне, хоч вбиває
Й усе втягає в забуття,
Де вже ніхто і не згадає
Мою частинку почуття…
5:55
17.11.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2013
Буває тяжко у житті,
Коли зникає все і всі.
Душа полином обростає
Й коріння глибше забиває.
І так минає день за днем,
Життя тьмяніє, пропадає,
Все те що було— забуває…
У яму мрії закидає
Й болотом чорним засипає.
Життя жорстоке!
І не мрій,
Що будеш в ньому ти серед своїх.
Ти будеш сам, один серед болота
Між тяжких мук отруєних журбою.
Не знайдеш щастя ти ніде,
Бо ступиш крок— й загрузнеш у багнюці.
Тому й живи собі в своєму озерці
І не брудни його, бо не одна дорога
У Царство Мертвих відійде
Їх буде дві:
Уверх і вниз.
І час ще є щоб все змінити:
Згадати щастя, сльози, сміх
Й щоб потім душу не ятрити
Знайти в житті фінальну ціль.
9-10.05.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389907
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 04.01.2013
Алкоголь в жилáх палає,
Тягне душу в небуття.
Тепер уже ніхто не знає,
Що на серці і в думках.
Тішить намір все забути,
Потопити у вині
Й більше щастя не здобути,
А здати все у боротьбі.
Алкоголь все поглинає
Забирає твоє “я”
Час із легкістю згасає
І ти пірнаєш в забуття.
Як же добре все забути,
Втопитися у хмíльному вині
Й не знати, як тепер вже бути, –
Поринути у безвість почуттів.
Світ з’їдає небосхили,
А ти неначе у раю.
У тобі вже немає сили
Аби вступити в боротьбу.
Це відчуття не знає рівних,
Ця безвість, щирість в почуттях
Це відчуття коли безсилий
Таке ж прекрасне як життя.
4:33
16.12.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2013
У чорному світі, де час не летить,
Ніщо не існує, хоч кров ще кипить.
Тут хмари із пилу, із чорного жаху,
Що падає вниз, в світ темного страху.
Тут люди померли, лишились бездуші,
Неначе згоріли усі їхні духи.
А тіло живе в лукавому світі
Й помалу гниє, неначе вже трупи.
Це мовби відстійник темного зла,
Сюди потрапляє вся нечисть буття.
Людина ж зникає поміж чорного лиха,
Що падає вниз, так сильно як злива.
Тут тільки зима одна настає
І падає сніг, що білим не є.
Він всіх поглинає, з’їдає в пітьмі,
А потім лишає лише чорний лід.
29.03.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389686
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 03.01.2013
Я взяв тебе за твою руку милу,
Й попрямували ми у темну даль
І я знайшов в собі ту силу,
Що зникла у вогні проклять.
Не знав, що трапилось зі мною,
Неначе силу ти знайшла
І розтопила кригу мою,
Що в мене в серці наросла.
Любов воскресла, біль пропала
І вийшов морок весь з душі
Неначе туга вся розтала,
Що все з'являлася вночі.
З душі могильної моєї
Неначе камінь здійняло,
Й руки торкнувшися твоєї
Навік кохання пройняло.
10.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2013
I hate every word you said,
I hate every feeling what I get,
With you…,
But I scary love you.
Still waiting for you,
Still searching you.
But it kills inside
Like the devils bite.
My mind burns alive,
But heart keeps the life.
I love you, I hate you,
But can’t live without you…
I just want to go,
Please, leave me alone
Destroy the feelings grow
And give the power to get lone.
Soon I’ll go, I promise you
You life will be better
And you know it’s true...
2:19
16.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2013
Б’ється в грудях, неначе скажене,
Кров прибуває, немов би суха,
Смерть забирає твоє темне серце,
А тіло живе, хоч мертва душа.
Ти болі не знаєш,
Любов тебе вбила
І світ проклинаєш,
Твоя ж це могила.
Твоє серце зів’яло у чорних грудях,
Неначе поплило в минулих віках.
Ти час проклинаєш за мертве буття
У безвість кидаєш всі рештки життя.
Ти жити не хочеш,
Та смерть не знайдеш,
Ти будеш терпіти,
Та ввірветься терпець.
Впадеш із обриву, але не помреш,
Поріжеш ти вени, та кров не піде.
І мусиш коритись, ніде не підеш,
Бо Смерть не людина, що як схочеш прийде.
15.03.2010р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389205
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 01.01.2013
Небо повне крихт із раю,
Що тихо падають униз.
Я зірку свою там шукаю
Аби поринути увись.
Піти із нею в Царство Ночі,
У відблиски небесної імли,
Аби скоріш усе забути
Й лишитися в солодкій тьмі.
Заглянути до того ж раю,
А потім впасти просто вниз.
Відчути в тілі силу болю
І вогкий та спокійний бриз.
Хоч як не хочеться вертатись
На рідні терени Землі.
І часу цього дожидатись
Щоб знову зникнути в пітьмі…
24.09.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389204
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 01.01.2013
Усе життя – це течія,
Тієї річки, що не знає краю.
Вона несе в човні людину,
Що прокладає собі шлях в могилу…
І пропливає поміж хвиль,
Поміж порогів, рифів,
Лише для того, щоб дізнатись,
Що буде далі – кайф, чи біль,
Кохання щире, чи жахлива доля...,
Що кине десь на мілині
Й зупинить шлях її на півдорозі…
А що ж поробиш, все життя таке –
Не попадеш, невміло станеш
І за секунду ти – мерець,
Тому й не знаєш чи вгадаєш,
Чи прально станеш, чи впадеш,
Чи занесе до водоспаду,
Де страх і знову ж той кінець…
21.04.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388899
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 31.12.2012
Тьмяніють зорі, небо з уяви зникає,
Ось ще мить і пропаде іскра.
Дух твій піде і життя вже не стане,
Вмить зникне усе із твого буття…
Не побачиш ти зорі, не відчуєш тепла,
Все залишиш у гробі свого забуття.
Не кохатимеш знову, вже не впаде сльоза,
Ось був ти недавно, а тепер вже нема…
Всього лиш секунда остання летить,
Вже серце не б’ється, уже не болить.
А Смерть вже стоїть і манить рукою
До себе, до мертвих, до Царства Пітьми:
“Ти підеш зі мною, туди твоя путь,
А хоч залишися – і будеш гнить тут.”
І він залишився, намучивсь бідак,
Він привидом став, він тут, серед нас…
17.05.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388898
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 31.12.2012
Усім життям й усіми снами
Керує сила не жива.
Її шукають вже віками,
Та час для неї не біда.
Вона сама віки будує,
А хоче – нищить на шматки,
Бо всім живим вона керує
І люди їй лише ляльки.
Любов і смерть для неї камінь,
Війна і мир – крихкий кістяк.
Для долі щастя не буває,
Вона ж для нас лише маяк.
Стоїть і манить в Царство Ночі,
У світ, де вогник не горить,
Де вже не світять мертві зорі,
А місяць очі не сліпить.
Вона стоїть у темнім вбранні,
Неначе ворон на гіллі.
І кожен з нас її шукає,
Аби не вмерти уві сні.
16.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388696
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 30.12.2012
Поміж примарних небосхилів
І всіх розтрощених гробів
Гуляє дух, що встав з могили,
Він сотні літ збирав ці сили,
Лише для того, щоб піднятись
Й за вітром кинутись у даль,
Піти туди, де за ним плачуть,
Де роки суму ще летять;
Аби вернутись в рідну хату,
Де діти знову скажуть “тату”…
Та вже не стало і дітей,
Цей дім набачився смертей –
Як роки скорбні пролітали
Й в могилу всіх їх забирали…
І знов залишився ти сам,
Один в безкраїй пустоті,
Тому й вертаєшся назад, --
У край тих трощених гробів…
17.06.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388695
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 30.12.2012