| Сторінки (1/95): | « | 1 | » |
Життя це гра із самим собою
Сам в ній виграв і сам програв
Я б хотіла прожити з тобою,
І щоб була вільна мов птах.
Життя це кавалок щастя,
Жменька суму –піску на дні,
І не злічені твої дні,
В ньому злічені тільки нещастя.
Проживи, не обрізуй все,
Не ставай на шляху до долі,
Може злічені й твої дні,
Та не злічена твоя воля.
Ти не бійся, ступай, біжи,
Може, падай, та все ж піднімайся,
Ти іди, йди на зустріч меті,
А об труднощі лиш спіткайся.
І ридай, і кричи, й вмирай.
Не забудь воскрешатись з нову,
І на аркуші кожне слово,
Ти виводь як останню весну.
І люби, так щоб в грудях стискалось,
Й ненавидь, так щоб в них аж пекло,
І в емоціях захлинайся,
Бійся лиш щоб це все пройшло.
Ти не бійся цього, це ж прекрасно.
Існувати змогло і «воно».
Вибирай чи ти просто створіння,
А чи власне творець життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
Життя це гра із самим собою
Сам в ній виграв і сам програв
Я б хотіла прожити з тобою,
І щоб була вільна мов птах.
Життя це кавалок щастя,
Жменька суму –піску на дні,
І не злічені твої дні,
В ньому злічені тільки нещастя.
Проживи, не обрізуй все,
Не ставай на шляху до долі,
Може злічені й твої дні,
Та не злічена твоя воля.
Ти не бійся, ступай, біжи,
Може, падай, та все ж піднімайся,
Ти іди, йди на зустріч меті,
А об труднощі лиш спіткайся.
І ридай, і кричи, й вмирай.
Не забудь воскрешатись з нову,
І на аркуші кожне слово,
Ти виводь як останню весну.
І люби, так щоб в грудях стискалось,
Й ненавидь, так щоб в них аж пекло,
І в емоціях захлинайся,
Бійся лиш щоб це все пройшло.
Ти не бійся цього, це ж прекрасно.
Існувати змогло і «воно».
Вибирай чи ти просто створіння,
А чи власне творець життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
Думала, а може ну його оте кохання
Його нема, одні розчарування
Я гордою ходою ступаю по житті.
Нехай собі надіються дурні,
А моє щастя – незалежність і кар’єра.
Сама собі володарка й потіха
Закохані ж з*їдають тонну лиха
Та й вже немає далі куди йти
Лиш стій й терпи.
Сотні нещасних ззламаних сердець,
В своєму ж домі як сирітки долі
Не хочу цього, краще вже сама
Але мораль в вірші зовсім проста
Бо слово «думала», тепер люблю й сама.
І якось байдуже плюси чи мінуси
Своє життя будуєм тільки ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Я не дам тобі забути поцілунки моїх губ
Я не дам комусь відчути потепління моїх рук
Моє серце тільки твоє
Твоє серце тільки моє
І не інакше.
Отака в мене любов, вона не слабне
Скорше холодом пройметься кров, але на завжди.
Не половина, ціла і єдина
Кохана людина
Я ж не тварина.
Не стам на коліна хоч як не любила б
Себе б спопелила, та не опустила
Так страшно
Коли просто шмата
Нічого не варта
Яка ж тут любов?
Багато віддала б, з душі відідрала б
Якщо б попросив
За тебе б страждала щоб ти тільки жив
Та силою свою не візьмеш живою
Ні краплі мене
Нахабно рукою стягнеш із собою
Все моє тепло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Зима – це дещо більше ніж пора року,
Це ідеологія, стиль життя.
Нікому не вдавалось обдурити природу,
Епоху - може, а її -- дарма.
Вона не якась самозванка:
Купа гриму, пилюка в очі,
Завітайте до нас хто хоче
ми на гостів завжди охочі.
Ні, вона революція, переміна
Їй немає потреб догоджати.
ЇЇ покликання панувати,
лише - панувати.
Це пора грації й холодної любові
Вона не дусить спекою, хмелем у крові.
Повільно, не поспіхом, оповиє білим мороком -
І ти на завжди у її полоні.
Не женеться, не кричить, не нападає,
Не прагне комусь сподобатись.
Вона – цариця, це добре знає.
Змирись і упокорись, куди ж ти дінешся?
Горда. Сам впадеш їй у коліна,
Благатимеш, а вона візьме, справді візьме у свої обійми.
Покаже світ іншим, не кращим, не гіршим.
Своїм. Витончено суворим.
Хто сказав що холод – не затишно?
А краса не повинна бути гордячкою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013
Так боюсь обманутись тобою,
Я не хочу погратись «в дуреп».
Залишитись лишень би собою,
Із надій не зробивши склеп.
І вже склалося так – не ламалась,
Все, що було моїм, й далі є.
І як досі ніщо не зросталось,
Може, й лишиться так як є?
В кожнім серці безодня болю,
Так судили вже нам небеса,
Як заповню її тобою,
Чи не втоплюсь тоді сама?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013
Кажуть, щасливі не пишуть віршів.
Певно, не пишуть... Де ж їх знайдеш?
Отих щасливих, не тих, що вівці,
які покірно, "куди веде туди і йдеш".
А як же інші? В яких супротив?
Їм не нав*яжеш свої думки,
і від образ перехопило подих,
не від рожевої мари.
Чомусь людині право вибирати
куди іти не хтось дав, навіть Бог,
то чи посміє відбирати
це право злодій, а чи інший хтось?
Посміли...сотні гноблених сердець,
Віддавши свою волю в чужі руки.
Тепер мабуть жнива й пройшовся жнець,
Що не відстояли у тому й будем жити.
Роки мовчав, чому ж тепер кричиш?
Словами було кормлено і їх же сієш
Хіба не знаєш, те саме зійде ж,
і ти покірно сядеш на коліна...
Кажуть, щасливі не пишуть віршів.
Певно, не пишуть...
Не слова - діла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2013
Невже і жити, й не тужити дано людині лиш в казках?
І на хвилиночку спинившись – ти відчуваєш страх і жах.
Піддавшись раз на вудку мрії, уже не буде, як колись.
І замість втілить, що леліяв – перед тобою спад і крах.
Невже не суджено людині щасливо жити кожну мить?
Невже не можна ідеалу повстати з попелу на надій?
Й мені, й тобі відважну славу подарувати, - не пролить
На землю зболену обманом те, чим живе він й те, чим снить?
І раз у пастку втрапивши ілюзій,
Побачивши, про що і страшно мріять,
Невже нам суджено тоді конати
І до останку кроки мірять.
Чому так важко, раз споївшись морем,
Із калабань ковтати чужу кров?
Чому так серце облилося болем,
Коли повірила в твою любов?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2013
Я для тебе була безмовною,
Навіть в миті судом душі
А у відчаї трішки сонною,
Трішки іншою, чи то не в собі.
Я для тебе була порожньою:
І тоді, як давилась в журбі,
І коли захлиналася втомою,-
Була просто тобою в собі.
Я для тебе була сніжною,
Коли ти обпікав думки,
Як старалася бути ніжною.
Я-то була, не бачив ти.
Я хотіла тобі відкритися,
Непочуті котились слова.
Чому жінка всього лише загадка?
Їй не згадки потрібні, а ви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2013
Не маю права.
Не моя справа.
І так минущість усе зжере.
А я кохала.
А я гадала.
Не відпускають, що дороге.
Все ж помилилась.
Все ж опустилась.
А біль – вода.
Пробач, не зразу.
Пробач, заразу.
Мале, дурне.
Тепер – не вірю.
Тепер – не мрію.
Життя таке.
Той хто літає.
Той хто не знає.
Той впаде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2013
Вірші завжди допомагають розібратись і на непотребі поставить хрест.
Чи би посміла просто закохатись, чи всього на всього широкий жест?
Чи зачіпаєш моє серце, друже, ти ніжним почуттям – яке любов,
Чи просто своїм нескоримим грузом вселяєш гордості п’янке вино?
Заплуталась до кінчиків волосся, не сплю уже я котру ніч підряд,
Зовсім закинула я давніх милих друзів, як вартовий біля тюремних грат.
Корити тебе можу чи не смію, може, сама загралася в любов?
Може, не ти мене, а я тебе чарую, бо просто час мені, уже хміліє кров?
Як розібратися - чи ти мене так змучив, чи я сама розвазі піддалась?
Як кажуть, що кохання вірні слуги, може, сама їх скорювать взялась?
Ну що, скажи, мій милий друже, яке коріння в мого почуття?
Уже й в молитві в щирості просити чи може таки краще каяття?
На очі часто сльози навертались, стискало серце в поштовху життя.
Якби кохала, то чи сміла б гратись…чи у тобі вгляділа б це буття?
Не можу розібратись, хоч стараюсь. Ну точно щось до тебе в мене є,
Але вагаюсь…як же я вагаюсь..в тобі твоє я бачу, чи своє?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013
В мене не серце - камінь без душі.
Думок багато, та немає сенсу.
Граю спектакль - не тобі, собі.
Помовкнуть струни і забракне часу.
Зерно взаємності із примхи не росте.
З зусиль усіх - лиш каламутим правду.
Якщо під ребрами зосталось щось живе -
Лиш страх самотності і співчуття до тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013
Моя покірність. Дивно, не лякає.
Гадюкою обплелася довкруж.
Отрутою налилася до вуст.
А ти стоїш, немов чогось чекаєш.
Моя покірність. Де ж вона взялась?
Невже скорив гордячку у пів сили?
Невже вона прокралась в її жили?
Не було тут. І мабуть, не буде.
Моя покірність. На очі пелена.
Лякати мала б гірше від образ,
І істеричних та надривних фраз,
А ти повірив – мене підмінили.
Моя покірність. Чи не марнота?
Немає гірше за холодну помсту.
Як відключились усі почуття
І все, що є – вона й її жага.
Моя покірність. Лиш на рівні маски.
Її боятись слід, мій милий друг.
Бо замирає совість й сім лукавих слуг
Чигає, щоб в тебе забрати ласки.
Моя покірність. Зрадлива гадюка.
Бійся її
бійся її
…мене люби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013
Мені хочеться просто трішки…
В мене вдосталь всього, лиш…
Коли бродиш по вуличках пішки,
Відбивається кожна мить.
Часом серце…таке холодне.
Якось дивно, немов мовчить.
Ти говориш до нього потай.
Не питай, що це в нього болить.
Сумно, звісно, коли зовсім порОжньо,
І крім крові…нічого нема.
Як казала брехлива ворожка:
Й почуття, не що інше – вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2013
Мені боляче зараз… чесно.
Як почала писати - пройшло
Так вигадують люди проблеми,
Як на мозок миттєво найшло.
Розумію, що логіки мало…
Та інстинкти часом беруть верх,
Але якось здобутки культури
З них зробили хвилинний нерв.
Заклякаю, червоні очиці,
Тяжко дихати, ллється сльоза.
Ну що дурі такій поробити,
Як із місця втекла голова?
Всі проблеми – сама ж бо роздула.
Інтелект у відпустку пішов
і про глузд здоровенький забула -
це ж дрібниці, і зовсім не біда.
Я така ще дурна й молода,
Й витрачаю даремно ті сили,
Що природа з любов’ю дала,
На якісь безпричинні проблеми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2013
Я тобі розкажу, як мрійлива акація
Прошепоче в останнє : “Люблю…”
Й випадково колись причарована грація
Орошає в безумстві журбу.
Я тобі розкажу, як кохають сполохані,
Шкода тільки одне – лиш раз.
Й як метелики сонячним сяйвом зчудовані
Лічать радісним зайчиком час.
Я тобі розкажу… та про все, що я знаю й не знаю.
Лиш як сильно люблю, ти навряд чи мене розпитаєш.
Я тобі розкажу….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2013
Я втікаю від тебе уже котрий рік.
Напевно, ще ніщо не давалось так важко,
Як знімати закоханість з твоїх повік.
Знов заганяю оті знавіснілі мурашки.
Що робити, як доторк твоїх диво очей
Знову змушує серце оскаженіло битись
і без того не зібрані з сотню мінливостей гадки
ще раз зустрічатись й тоді остаточно губитись?
Й спотикнувшись, впадаю у твої обійми.
Так не хочеться з них вириватися знов.
Як же так, неприборкана й непокірна
Тобі вірна, мов зчарована кимось на кров?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2013
Отак і плентаюсь по кулі цій земній -
у серці холодно, гарячка на обличчі.
Йому її було даровано аж тричі,
мені б хоч раз спивати цей нектар.
Самотність дужче розїдає душу.
Чому мене так злісно обділив?
Знову кидаєш усмішку байдужу,
і знову мрію прагматизм зіпсув.
Звичайно, вдячна, - не дано страждати,
та в цього теж свій неповторний смак.
Мені б лише хвилиночку кохати,
мені її пізнати хоча б раз.
Давно дізналась - за все слід платити,
а я не маю, й не плачУ, й не плАчу.
І знову збоку проводжа весну,
коли всім тілом хочеться любити.
Отак самотньо, що коли лягаю,
стискає груди, ломить у душі.
Невже мені самотній й умирати
на цій прекрасній сонячній землі?
Хтось поруч буде, вірю - по любові,
а що ж мені, як не даног любить,
коли у моїй, хоч й червоній крові,
не сміє пристрасть й рік собі прожить.
Невже мені так суджено довіку
любити друга, брата, це життя,
і так усе ж ні разу не кохати?
Оце мій дар, чи кара злих велінь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2013
Розкіш – відчути себе слабкою.
Тендітна дівчинка в твоїх руках,
Від себе вільна наче птах,
Який нарешті вирвався на волю.
Бо так вже тошно думати про все:
Твоє майбутнє, ну і свою долю,
А хочеться віддати все це морю -
І що вже буде, те нехай буде.
Набридло і змагатися з тобою,
І в бій іти з спокусою спокою.
Лиш крапля відчаю й шаленство пустоти,
Ніщо не зміниться, хоч як би не моли.
А мені що, я не здаюсь так просто
Й кожна клітинка в мені повстає:
Усе змінити – своє і чуже,
Усе здолати чесно і не чесно.
Не йду ніколи я на компроміс,
Скінченність сил, та не здоланність духу.
Жадаю вічного, як спокій руху -
Своє отримає, тоді уже умре.
Отак завжди – хотітиму покори,
Безсилля визнати і бити поклони.
Проте ніколи в це не упаду.
Себе не зміню, хоч як не люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2013
Дозволь хоч трішки жінкою побуду -
Слабкою і залежною від долі,
Яка б топила сльози в синім морі,
А не несла з собою тягарем.
От чесно, часом хочеться покори,
Покласти щоку на його плече,
І байдуже, що було й що буде,
Із ним разом ми звернемо і гори.
Слабкою бути хочеться мені,
Тендітна жінка в впевнених руках,
З себе самої звільнена, мов птах,
Кого кохає, тому й довіряє.
Проте того, шо розпускає крила,
Із гордості навряд чи підпущу.
Отак собі кричала і молила
Слабка на мить й безсила на життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2013
Ідіот без таланту,
Як повія в театрі,
Ніби грає,
але щось не те.
Їй бракує і шарму,
І гордині, й повадок,
Як невизнаний геній,
Не цінують її.
І у оплесків зливі
Їй скотині зрадливій,
Ніби мариться
Те, що забрав.
Із її то талантом
Упереджений критик
Здумав втіяти
отакий жарт.
І отак не поважно
Ще її поетесу,
Ще й яку то принцесу
Він пустив на розніс.
Не несуть їй букети,
Із презирством Джульєти
Ігнорують її і красу,
Шкода, тільки по різному боці.
Часто так і у нашім житті:
Без таланту й клепОк в голові
Все ж зітхає невизнаний геній,
Бачте заздрісні всі і дурні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2013
Люди мріють про спокій, вірність,
маленьку і затишну хатку,
разом прокидатись щоранку
й здійматись в останній політ.
Люди планують казку:
завжди говорити правду,
завжди обіймати щиро,
ну й мати спільну квартиру.
Не хочуть дивитись на інших,
й огидна лиш думка про зраду.
Самі ж не приводять до ладу
і закутки власних душ.
Чекають, що разом у воду
й в вогонь без вагання ступлять,
і пристасть свою не згублять
за рік, чи за два, пять.
Як любить, то більше життя,
як вірна, то точно назавжди,
А разом, мов свято вогню
й здоланні усі негаразди.
Забуде про гордість, пробачить,
на подвиг піде, не залишить,
він щиро мене так любить
й дурний егоїзм забуде.
Навіщо чекати казки?
готова на це задарма?
якщо й він так буде, я також.
Життя ще душніше казарми.
На зло їй він в відповідь зрадить,
від ревнощів в неї свій коник.
Навіщо порочить словами
такий романтичний спогад?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2013
Не смій мене лишати без уваги,
Такі як я - без неї не живуть,
Такі як ти - зів’януть без поваги
Й здаватиметься згірклою ця путь.
Не смій мене лишати без любові.
Мені потрібен до безумства смак,
Мені потрібні почуття на зломі,
І радість зустрічей, й очікування втрат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2013
Переплились в мені любов й ненависть,
стискає сум в журливім вальсі душу,
без тебе жити можу, та не мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013
Ти один з головних пороків,
І ледь чутно рахую кроки,
Коли згорнені залишки снів
Ідуть геть від моїх сторін.
Ти приходиш, як довге безсоння,
затяжними останками сліз,
Й коли дико ревеш у постіль,
Коли кожен твій погляд – ніж.
Вирізаєш спочатку нирки,
Щоб не сміла фільтрат почуттів
Викидати й казати: «Потім!»,
Забуватись від твоїх слів.
Контролюєш мій кожен подих,
Прокрадаєшся в сутності глиб,
Зупиняєш увесь колообіг…
убиваєш, - і так кожна мить.
Найжаданіший мій наркотик…
Не сказала би так – лиш порок,
Коли ти вирізаєш спокій,
То вбиваєш й звучання нот.
Тимчасовий недолік думки,
Викорінюю знов тебе.
Ти приглушуєш мої звуки,
Вбивши їх і мене уб’єш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013
Я досі тільки гралася в любов,
Кидалась в неї, як в жадане диво.
Чекаєш, що банально закипає кров,
В той час вона проходить невловимо.
Отак завжди я не влучала в ціль,
Усе не те, все з присмаком іроній.
Як справжнє йде, то ж має бути біль,
У мене тільки залишки агоній.
І скільки б не бродив по цій землі,
Найбільша істина, яку ти можеш ждати:
Якщо любов, то тільки в простоті,
Немає сенсу ні чекати, ні шукати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2013
Пообіцяй - не станеш тягарем.
І так прив’язана своїм духом до тіла.
Й по молодості хочеться в політ,
Та тут прикута, щоби не злетіла.
Пообіцяй не зломити єство,
Нехай буду завжди така бездумна,
І від емоцій трішечки «того»,
І від кохання краплю нерозумна.
Пообіцяй не стати моїм дном,
Мені так солодко жити самій по собі,
І бачити життя в твоїй особі,
Й впиватись щастям, як терпким вином.
Для мене ти як воля – найдорожчий,
Й пробачити зуміла б мабуть все,
Лише ніколи не забуду я одне,
Якщо для мене станеш мій останній
Ковток повітря і політ у небо,
Бо я із тих, хто без такого вмре.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2013
Весна не обов’язково сонячна,
Якщо ніч, то не завжди зоряна,
А обійми так часто не щирі.
Ми живемо з тобою у мирі,
Тобто байдуже, якось так.
Як зустріну завжди посміхаюсь,
Заговорю, мовчу, завагаюсь.
Ніби все як колись.
Все колись.
Тобто зараз нічого нема.
Інші кажуть, що важко забути,
І не знають самим їм як бути.
В нас все легко,
Було й не було.
Розійшлися й лишилось – нічо.
Отак знову пройду повз тебе,
Зупиняти мене не треба,
і залазити знову під ребра,
Чуєш?..кажу в останній раз.
Шкода тільки, не буде нас.
І начхати без мене сумно
І плювати без тебе пусто.
Як розходитись то назавжди
Як закохуєшся у справжніх,
Ролей вдруге уже не зіграть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2013
Кожен раз - неначе в останнє,
Ці слова не із моїх казок.
Я кохаю… лиш щоб до світанку
Я закохуюсь, щоб до зірок.
Почуттям не потрібно напруги,
Вони вища і так благодать.
І не стерплять ніколи наруги,
Не посміють ніколи брехать.
І злукавлю, якщо поклянуся.
Чи ручатись за вічність того,
Що не ясно ні звідки взялося,
Ні для чого у наш дім прийшло?
І єдине що знаю – кохаю,
Хай сьогодні, хай тільки в цю мить.
Та в хвилину печалі згадаю,
Що так гріло сердечно колись.
Я ще дужче тебе обіймаю,
Поки любиться треба любить.
Щоб коли почуття проминають,
Нам було що згадати й чим жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2013
А ти люби, і байдуже, що було.
Нехай боліло, може, і пекло.
А ти живи, погане вже минуло.
Хоча, можливо, ще не зажило.
А ти люби, нехай і не взаємно,
Нехай і холодно у тебе на душі,
Хай не тобі вона писатиме вірші,
Але повір - їй це буде приємно.
А ти чекай, хоч може на тепер
в її душі ще не знайшлось кохання,
та знов і знов розтерзують вагання,
що ж то таке, ота диво-любов?
Чи тиха пристань чи все ж океан,
Коли мурашки бігають по шкірі,
Коли у двох, як здичавілі звірі,
Коли ледь-ледь оговтуєшся з ран.
Можливо коли просто разом легко,
І посміхаєшся як бачиш дідусів
І розумієш, будете старенькі,
То це вже точно, що тільки разом.
Твоя надійна тиха ніжна пристань,
Нарешті серце віднаходить штиль…
А так хотілося високих хвиль,
Ну а знайшлося – таке рідне щастя.
А ти чекай, до неї ще дійде.
І не засуджуй, що поки не баче.
Ти ж сам колись читав сестрі казки,
А їй от їх навіть вплітали в кіски.
А ти не злись, їй же потрібен час,
Вона подякує, бо ти в неї найкращий,
По правді, й перший рідний – справжній.
Не було б їх, то не було б і нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2013
Життєвий вир нас затнув у свої сіті.
В’язні земних утіх, які здались в полон.
У ньому, певно, їхнім костям й гнити.
Так сумно, що колись могли любити,
А зараз тільки й втіх, що пий і їж.
Між ребер ти мені втикаєш ніж
Свого спомину про колишню волю.
Та горді ж бо вони не проклинають долю,
У них і доль же як таких нема.
Моя відрада і минула втіха,
Вкотре шкодую, я що не твоя.
Покора вже давненько не мій козир.
Пробач й повір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013
Страшно звикнути, що ти поруч.
А там раз - і тебе нема,
Я стою одна біля вікна
І сьорбаю давно остогидлу каву.
Ти всміхнешся мені лукаво.
Знову, уже в котрий раз.
Нам повітря було мало,
Та й, по правді, було мало нас.
Все швидше спливає час,
Цікаво навіщо чекаєм суду.
Давно вже не мій, він – ваш.
Та знову все ж трощить лиш мою посуду.
Люди, невже вам байдуже на нас,
Сучасних Ромео, і давню Джульєтту?
Шкода, коли знову до мене прийдеш,
Відішлю в мармурову (по далі) печеру.
Ось знов на годиннику 20:15,
Досьорбала чашечку, тепер чаю.
Закохані гірше сплять,
А вільна – без змісту страждаю.
Як важко, то я прощаю,
Навіщо мені тягар.
Окрилено покохаю,
Страждання ж це також дар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013
Ти один з найпрекрасніших моїх літніх ранків,
Найчаруючий трунок, дарований сліпим дощиком.
Від зливи твоєї любові не сховаюсь під зонтиком,
Я до шквалу звикла, проте фальшивих слів.
Так шкода не довго, ти будеш моїм сонечком.
Інші більше, напевно, потребують твого тепла.
У мої самотній галактиці – я єдина незгасла зоря,
А тобі у своїй - залишитись суджено дощиком.
Так вже створено світ, протилежності тягнуться,
Ми ж з тобою проте два плюси - однойменні полюси,
І навряд чи від тимчасового затемнення зміниться
Наше вище призначення і ціль згори.
Я буду ложкою цукру в чиємусь гіркому чаї,
Ти малюватимеш зорі на чорному полотні.
І єдине у чому впевнена на оцій землі -
Ми ніколи не будем одні. Дні.
Ти будеш моїм світлом у кінці тунелю,
Я поглинаючою темрявою, яка відволіче від турбот.
Знаєш, а моє щире «Люблю»,
Можливо знову приб*є до твоїх тихих вод.
Набери його в рот, освіжись. І світи для неї.
А моя планета цвістиме і з одним Сонцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
Ось знов зруйнувався мій світ
В обманів довічному танці.
І спокій давно спав із квіт,
не лишилось і сліду рум*янця.
Ось знов зруйнувалися мрії
І обертом йде голова.
Самотній де ти, там лелії,
А де я сама – там дурман.
Ось знову згадалось минуле,
Твої вічні сонні повіки,
Моє вічно пряне вино,
Єдині залишені ліки.
Так рада, що все це було.
Так шкода, що знову не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
Не люблю прісної їжі і нудних людей,
що призводять до абортивних судом дітей-ідей.
ненавиджу, коли віддаються на половину -
тобі частину і мені частину.
Надто приторно проникаєш у мою свідомість
вишукуєш мою слабкість, твоя ж кволість
не дозволить ніколи капітулювати
моїй хворій уяві від яду твоєї втрати.
Сумно це визнавати,
ти не змусив коливати
жоден нерв мою чудну уяву.
її гнітять привиди псевдо-кредо
й лже-інтелекту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013
Ви бачили, як горда закохалась?
Не бачили? І я, мабуть, мабуть також…
Коли б і тілом, і душею здалась,
То уже точно не у твій полон.
Полоній крок за кроком убиває,
Стікає, закипівши, алкоголем дух.
Але про те, що горда закохалась,
Ніхто б не смів пророчити у слух.
В віршах і в прозі тільки б припустити
Й незграбним словом кинути у путь,
Може, й мільйони тобі б поклонились,
У неї ж - очі й безпричинний сум.
Так важко гордій впасти на коліна,
Про це, напевно, мариться їй в снах.
Душа у неї вільний дикий птах
Й не скориться, хоч як би не кохала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013
Кульбаби цвіт, суничний рай,
Мій персональний Миколай.
Сліпеньким дощиком пройшов,
Легкою тугою зійшов.
Мій легкий протяг у кімнаті,
Мій сон коли спішу до хати,
Мій вересневий аромат
І плодовитий рідний сад.
Моя опора і надія,
У серці мрія, що лелію,
В травневу нічку зорепад,
В квітневій втомі крапля вад.
Такий близький, такий далекий,
Ти той із ким здіймаюсь в небо,
Ти мій крилатий, мій земний,
Таких багато, мій – один.
Посидь зі мною хоч до ранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013
Насправді кохання з присмаком м*ятного чаю.
Легкий ореол, не тримає й не відпускає.
Воно ніжність - абсолютна, вже знаю.
Що ж попереду нас ще чекає?..
Вкортре я перед сном відчуваю,
як дурман з голови млосно сходить.
як на мене в ті миті находить
розуміння, що таки люблю.
Якось думалось мені, гадалось,
що в стіну кам*яну закохаюсь.
Силу й мужність, відвагу і твердість.
...а з тобою постійно вагаюсь.
Чудо-юдо ідейного світу,
ну от як це я так закохалась?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2013
Кохання.
Одне слово і дно зневіри.
Від віри
У ньому залишилось не більше ніж від могили.
Для Віри
У ньому грам щастя і година крику,
Для левиці – рику,
Коли кігтями хтось неквапливо лічить краплі
Крові-любові.
Так шкода, що після цього землетрусу
В місці гіпоцентру залишаються лише крихти долі.
А сьогодні ми вдвох на морі
Банально, але зорі
Поряд лише у ньому.
Сьогодні вірна тобі одному.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013
Моя
Крапля
Нової вічності
Прісно
Пісно
Тісно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
Кажуть, біль лікується рядом магічних зіль -
випив настій й забув на вічно про колишні втрати.
Проте, не піддають страті
властивій слабкій статі
вади.
Кажуть любов –
почуття сильніше за гордість,
Яке даруючи радість
в решті решт позбавляє її на віки.
Та є ліки.
Чужа врода.
Шкода, що вона руйнує усю ілюзію
і зводиться все да тваринних інстинктів.
Проте всі, що вижили від таємничої хвороби – кохання,
Стали в’язнями все тих же лабіринтів.
Зустрінеш іншу – стрункішу,
В своїй люті трішки милішу,
Лицем рум’янішу,
Серцем духмянішу,
Оту – іншу.
А мене…
Ні, не забудеш –
Позбудешся від залежності
І тоді у вічності ми зможемо іти пліч-о-пліч
Тягар з наших душ, роса з вій.
В моєму колі завжди будеш – свій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2013
Я - жертва.
Ти віриш у казки?
Ніколи б не подумала...
які ми ніжні...
Я мучусь?
Звіділь такі примарні здогадки взялись?
Ніколи б не подумала...
ми такі творчі...
Я стерплю?
ну що ж можливо в іншій
якійсь такій дзеркальній
площині...
мабуть, бо мазохізмом зараз не страждаю.
Скорюся?
Я бачу - начитався ти віршів.
Уже біжу, корюся і здаюся,
і ще між інших душу розтулю...
Угу-угу...
у твої брудні руки...
і на додаток серце на підносі
ех...все ж романтики живуть ще на землі...
Ну хай живуть, мене лиш не чіпайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Я тебе люблю напевно тією самою любов’ю -
Такою легко, повітряною, злегка вітряною,
Не відчутною одразу, не помітною,
Але такою всюди сущою, могутньою,
Не нав’язливо вічною і стабільною.
Зв’язані волею – безглуздо,
Не розумно, абсолютно не логічно,
Якось по божевільному контрастно,
А байдуже, бо все ж таки не марно.
Це любов, яка не приземлює спустошені мізки.
Це любов, яка руйнує кайдани,
Відв’язує глиби, що тягнуть на дно.
Ми за поглиблення,
Прихильники ніжного вільного падіння
Із висоти сердець,
Отакої ненав’язливої інтеграції
Із душ і просто навпростець.
Нам якось не до того, щоб марнуватися
Розпорошуватись на непотрібних людей.
Блиск і лоск – якщо є між нами, то тільки справжні.
Якщо відважність – то суто на рівні природного інстинкту.
Сплели павутинку нервові волокна наших тіл,
Проте вода потрапила до її полону.
До дому не хочеться,
Ти мій дім.
З тобою поряд я знаходжу точку опори.
Левітація – існує,
Коли я у твоїх обійма.
Йогам роки, а нам двійко поглядів.
Що ж це напевно наше спільне смиренне божевілля.
Закохані , задружені,
Волею зв’язані недужі.
Я просто я.
Ти просто ти.
Лови мене у свої обійми
щирої простоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Вічно закохана у проміння
від поодинокого прозріння
того, в чому суть життя.
Якось так закохалася у божевілля,
що байдуже мені на зімління
залишків незмістовного каяття.
Невбалагано рухаюсь уперед
дурнуватий пірует.
Дощ таки талановитий поет.
Й кожен відсоток мого сердечного кризу
промовляє твоє ім*я як репризу.
Жменя рису.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013
Золото моє любить збирати фантики
Моїх очей.
Зрадники
Ніколи не знатимуть холоду тихих вод.
Рот
Закриваєш мені своїми промовами.
Мовами наче говориш із інших світів.
Моє золото -
Трохи блискуче,
відполіроване
Власними муками
Й тяжкістю своїх думок.
Я ніколи нікому
не дозволю його кривдити.
Воно моє,
а за нього звір.
Коли жінка закохана,
Байдуже їй на грубість.
Коли жінка закохана,
Вона ладна на все.
Хоч сполохана, але точно не скорена.
Може злякана, тільки з коханих очей.
Моє золото кожного дня посміхається.
Моє золото,
Воно просто моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2013
Шаблон оригінальності,
На жаль, у нашій реальності
Дурні вважають проявом індивідуальності.
І йдучи на усі ці банальності,
Враз кричать про свою сміливість,
Революційність у поглядах,
спротив суспільній думці.
Натовп протестує проти одиниці.
Як на мене, то це дурниці.
Ти не такий як усі – значить, стандартний.
Хтось у нас гіпернеадекватний.
Ось до чого доводить популяризація індивідуальності,
Втрата хоч якоїсь оригінальності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2013
Комусь занадто твоїх обіймів.
Комусь недостатньо мого тепла.
Когось сонце осяює своїм промінням,
Комусь меланомою продірявлює захисний шар.
Для когось місяць – доволі банально,
Комусь – беззоряна кожна ніч.
Для когось кохати – потреба нагальна,
А комусь частковий недолік душі.
Для когось холод причина некрозу душ,
Когось навпаки очищає від мікроорганізмів.
Я – та яка об*їлася груш,
Ти в*язка спорохнявілих дрів.
І я поняття не маю чому,
Але люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2013
Так хочеться когось поруч,
Щоб звільнити свою шию від тягаря.
Так хочеться один спомин
Розтягнути на відрізку життя.
Коли на серці пусто й холод,
Коли душа крижана,
Мої думки на тятиву-голод
Розлила сльоза-вода.
Так хочеться повернути ліворуч,
Втекти від буденних турбот,
А тягне чомусь праворуч -
До тихих домашніх вод.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2013
Весна...напевно точно на кохання
напевно точно на літа
які сповняються надії
в яких здійсненні усі мрії
а в мене - знову самота.
Весна...напевно точно на любов
коли усе в буянні своїм сліпне,
коли в зачаруванні все німе
я охолола, лімфа й кров,
на диво й яке від грипу не зігрілась
Весна...напевно точно на казки
а нам же, сповненим туги
напевно тільки й того - говорити
не чути інших, а ще гірш - себе
як жаль, нема кому дурманити мене.
Весна...напевно точно на квітки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2013
Пече
Моє плече
Відсутність волого вітру
Твоїх легень
Новий день
Знов починаю без
Твоїх обіймів
Замерз
Іній
На вікні
У страшному сні
Його малює вітер
Твоїх легень
Шкода що я по ту сторону
Кватирки
Гортаєш сторінки
Біло
Мене нема
Тала вода
Саме та
Чиста
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2013
Чашечка чаю духмяним теплом створює затишну атмосферу.
Мої емоції і почуття згорнуться в блискавку-півферу.
І сенс цього життя напевно заховався в моїм світі.
Ну що ж, тобі зрадію в будь-якому виді.
Тріпатись будуть люди на планеті.
І їх плітки, подібними кометі,
З підібганим хвостом повз нас промчать.
Давно забута знать, й не більше.
В вузькому колі наших диво-стрічок
Не зміг час знайти ладу своїх стрілок.
Й в нас затягнулось мимохіть буття.
Ну от, тебе кохаю все життя.
І навіть більше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2013
Вересова ніжність перебування поруч
кришталева вічність, штучний холод
атомний реактор -
небезпечний фактор
наших почуттів.
Натхнення від споглядання тендітної фіалки
Примхливі сніданки, спільні ранки,
збиті орієнтири
запізнілі прерогативи
чужих велінь.
Розряд струму, зупинка серця.
Так ми ніколи не наповнимо наші озерця
вересовим трунком.
В горлі ком,
шукав, та не знайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2013
Киш-миш
Не той, що виноград
А той, що миш,
Скребеться у кутку моєї мрії.
Киш,брись.
Тобі не світять вогники надії.
Ти – йди.
Мене бентежать твої спроби.
Й зустрічні кроки,
То скоріш від тебе.
Киш, миш,
тікай далеко.
Геть з днів мого падіння й злету.
Киш, брись.
Врятуй свою планету,
бо моє сонце точно спопелить.
Забирай геть, спалю твою комету.
Не долетить
Вона із твого неба.
Йди, звір.
Киш, миш.
Згинь з мрій.
Я не жорстока й не знущаюсь з почуттів,
ти просто в диких пошукових ловах звір.
Та вибачай, я аж ніяк не олениця,
Я просто волелюбна птиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2013
Переплились в мені любов й ненависть,
стискає сум в журливім вальсі душу,
без тебе жити можу, та не мушу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Не корюся грубості та чужій силі,
я сама іноді в жорстко агресивній манері
висловлюю свої думки,-
прямо, переступаючи розбиті черепки.
Не бачу перешкод на своєму шляху
і даремно, що весь час стою,
я ще встигну доволі сходитись.
Не здаюся в полон,
бо такі як я,
коряться тільки власній волі,
а твоїх безглуздих спроб мені доволі.
Я ніколи не дам себе гнітити,
просто так,
це поганий знак,
і я зроблю щось,
щоб звести на нівець усі твої кривди.
Страх - то всього на всього птах,
як не полетить, розчавлю, переступлю, обійду,-
ну це вже в крайньому випадку, на біду.
Я буду білою вороною,
чорні уже усім обридли,
лебеді- доволі банально
а от білі ворони - стандартні,
але класика, кажуть, вона вічна.
Знаєш, чому на тобі зупинився мій вибір?
Не знаєш? От і молодець,
я проти того, щоб спинятися на місці.
А тобі, може я й не здамся,
проте перемир*я теж часом затягуються на усе життя.
Ти як? Я ж - тільки за.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Мороз.
Сльоза,
За нею друга.
Зітканий сніг,
Який вкриває туга.
Моя весна.
Прийде і все зігріє.
Твої уста. То мої мрії.
Життя.
Чотири дива-кроки.
Пшеничний спокій,
Як колись не мій.
Шалений рій, -
Твій.
Не жаль мене.
Не жаль мене?
Знов зима.
Знов одна.
Вона.
Сумна.
Прийде весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2013
Люблю себе в хвилини, що ти поруч,
Дитину що в душі моїй живе,
І сміх – із волі дикістю й надривом.
Люблю коли мене кидає в жар,
Люблю коли мурашки бігають по шкірі,
Люблю наш тихий спільний океан
Який чомусь назвали льодовитим.
Надми в останній раз свої вітрила.
Даремно, що наш путь тут розвели.
Пливи далеко, поверни ці крила,
Які колись нахабно відібрав.
Прощальним криком я звеличу наше горе,
І кинусь чайкою у скелі і колись
Повстане та любов, що з нами була
Чи то з руїни, чи то із піни.
Проте байдуже, що нам насудили,
Люблю тебе й закохану себе.
Люблю поспішність в наших рухах й мріях.
Люблю незграбність наших спільних дій,
Розгубленість й сполоханість у тобі.
Люблю рум’янець ніжний на щоках.
Й люблю цей страх, що підведуть вітрила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2013
Закохай мене своєю полохливістю,
щирою незрадливістю,
посмішкою своєю закохай.
Залюби мене своєю милістю,
жасминовою ніжністю,
пряністю своєю журби.
Не відпусти,
Не зачини,
Будь поряд.
Не сполоши мене
своєю вірністю,
щастя безмірністю,
вір і не лякай.
Буду непокірною,
і божевільною,
і легковажною,
і легковірною.
Дикістю своєю не карай.
Обіймай,
Цілуй,
Кохай.
Знайдеш свій Рай,
мій точно поряд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2013
Твоєю неквапливістю
затягується моє щастя
і з цим же розтягується моє невдоволення.
Я ніколи не люблю розпорошувати в просторі
ні усмішки, ні гіркі сльози.
Я прихильниця блискавичності,
вибухової свіжості нових днів.
Якщо сміх, то лише концентрований,
якщо біль - то хоч ріже й колиться,
але мить - і його нема,
тільки спогади.
Наша доля вимірюється мінливістю
й одна туга розтягнута на усе життя
м*яко кажучи - не цікаво.
Так пусте ніколи не наповниться
а мене не приваблює пустота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2013
Нам напевно не суджено бути разом,
з тобою боляче,
без тебе - добре.
Вже пробач, що про це не сказала одразу -
сама не знала,
засліплена, знечулена була твоєю казкою.
Спочатку думала, так проявилась закоханість -
теплим холодом,
як тоді, коли перестоїш на морозі.
Нічого доброго,
лише повільний некроз наших душ.
Що ж з почуттів, якщо без них зима
а з ними...ну скоріш - нічого,
нема тепла, то вже і не буде.
Своїми долонями в останній раз
я зігрію тебе для щастя.
Нехай і поволі,
та вірю ти знову вернешся
до своєї наївної Герди...
Таким же теплим і ніжним хлопчиком
Каєм, на жаль, не моїм Раєм.
Ну а я Снігова
біля тебе стікаю кровю.
Кажуть,притягує протилежні полюси,
якщо вони очікую весни,
наша ж сума на рівні нуля
коли замерзають навіть почуття.
І не жаль,
нам просто не суджено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2013
Наше майбутнє скоріше із жанру фантастики
ти прибулець, а я з минулого
Й ті хто нас тут звели - зрадники
для них люди цукерки-фантики
Найдорожче для мене істина
може й справді я падша, грішниця
але сенсу сюди прийти
якщо ти не моя спокута
Все життя присвятила пошукам
й мала честь я отут знайти
тебе янгола, себе грішницю
й точку відліку наших доль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2013
Я сумую та вже не за тобою.
Проїхав повз наш потяг навздогін
із тими хмарними підгірками могили.
У груді снігу заховався крик,
моя пелена горя давно спала,
так жаль, що я тоді тебе не знала.
Нам байдуже до таїни землі,
і якось легковажно посміхнешся,
як оповідку нам свою розкаже сон.
Ось знов втечу до тебе у обійми,
глухоніма в безумстві своїх криз
і так безтямно зніжена в молитві.
У крижаних обіймах хижих лап
сховалося любовне томне серце
й криваві ріки поцілунку душ.
Чекаю твого променя в віконце,
тремтіння схвилювало нашу тишу
і збурено пустилося в танок.
По правді, ті рядки, що зараз пишу,
присвячені тобою складеним казкам.
А оповідку про кохання храм
я все таки для тебе не допишу
її нехай продовжуєш ти сам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013
У мене якось дивно проявляється закоханість
жодних мурашок і безсонних ночей
немає нудкого запаморочення
і божевільно нав*язливих думок
Немає ні надзвичайної сміливості
ні емоційної мінливості
нема переляку
трепету невагомості
усе абсолютно буденно
приторно
якось доволі стандартно
й не виразно
Відстутнє повністю божевілля
й через кілька днів у мене не настає похмілля
та й по правді я й не п*янію ніскільки
не дурію, не сходжу з розуму
в хмарках теж не літаю
Ні єдності ні порятунку
ніскілечки не жадаю
відсутні переживання
нетривкі бажання
ну і нудке чекання також відсутнє
Немає краху
ні особистості
ні гідності
ні світогляду
усе як було вчора
позавчора
надцять днів до того
і надцять після
Відсутнє вагання
й мої сподівання
обмежуються
звичайним банально щасливим
ендом
та як не дивно, мені від цього
ні тепло ні холодно
отаке у мене кохання
не те щоб не палке
сіре
злощасне
нудке
воно суцільне
стабільне
позитивно звихнуте
гармонійно вигнуте
Усе моє життя суцільне змагання
емоційний вибух
ейфоричні обух
в шаленстві віднаходжу спокій
й в коханні теж...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013
Думаєш мені невідоме відчуття болю?
За кожну ж усмішку ціна сльозою
А я готова знову й знов оце робити
Платити так платити
Я ж хочу жити
Не можна мати все і зразу
Це міф ілюзія неправда зло
Усе що хочеш мрієш знаєш бачиш
Має ціну свою чужу його
І як банально це би не звучало
таке життя
не нам його мінять
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013
Капля
ніжності
оповиває
пянке прозріння ночі
у ностальгічності
усі слова пророчі
Трепетно згадую
спільні проблиски вічності
й навіть якщо не у цій
то вже точно в якійсь іншій наступній дійсності
втіляться і твої і мої
наші спільні
мрійності
Злива ніжності
захлисне нас без залишку в ночі
і оці мої слова
виявляться, як і інші, пророчі
Ну а поки
крапля
й як на мене нам і цього досить
закохані збирають роси босі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2013
Нехай я одна із тисяч
І в твоєму житті мені відведено зовсім мало місця
Нехай таким як я не заздрять ні ті що в паральному всесвіті
Ні ті що тут на землі
Й нехай своїм поглядом ти зігрієш не мої долоні
І тепло твоєї посмішки пеститиме чужу щоку
Я зумію на чхати на те, що зруйновано
Й дивитимусь широко розплющеними очима на нову –
Повну здійснених мрій реальність
Знаєш, а нам разом було добре,
Твої вагання завжди оживляли трепет у моїй душі
І оці наші дитячі дурощі
Додавали неповторного нашим будням смаку
І сьогодні, я згаду це... й посмішка
З невагомою лінню розтягується по моїй зрошеній
ностальгуючою сльозою щоці
А тоді то все було по іншому
З недитячою швидкістю пульсувала кров
Серцебиття сягало максимуму
А називали ми все це просто – наша любов
Сьогодні залишились вони - оті найніжніші спогади
І наші, все ще такі ж дитячі серця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2013
У твоїх очах я бачу відзеркалення свого життя
у них заховалось п*янке божевілля бунту
А ти сам - незримий скарб нескоримих принад,
і я з тих, що жадають цього гіркого трунку.
Так незвично було помічати
зніяковіння й незграбність у твої рухах
погляд втечі від моїх очей
і водночас безжальний спротив.
Й я і зараз не знаю, що відчуваю,
але те, що твій погляд краде мій спокій,
і підсилює гіркоту нерішучості твого бунту,
доказ наявності хоч якихось почуттів.
І не зважаючи на те, що в хвилини слабкості
сльози котяться по моїй щоці
я збираю залишки своєї гордості
і із спротивом йду повз твої пастки.
І як чесно, так жаль, що не вмію коритись слабкостям...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2013
Зазираєш крізь чорну пелену ночі
на поодинокі проблиски ліхтарів
І не можеш заплющити очі
і звільнити тягар отих днів
Ти втікаєш сама від себе
бо від нього біжати дарма
він частиночка твох ночей
він і частка твого дня
Може з болем я стала сильна
може й правда - в стражданнях життя
але знаєш, я ще не скорилась
я зате як ніколи жива
І нехай оповиє морок
наше сонце в останній раз
Я загляну крізь пелени ночі
до твої потаємних надр
І мов вперше, й немов в останнє
проговорю чарівні слова
Я люблю тебе щиро, правда,
але ,знаєш, я не твоя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2013
Незважаючи на байдужість і легковажне ставлення до усього,
на якому я сама акценую...знову й знову
Мені зовсім не байдуже, та й не легко
І від цього не випєш заспокійливої таблетки.
Це моя вроджена вада,набутий недолік,
коли проникаєшся співчуттям до чужої долі,
Коли не байдужі почуття он того
...та й серця...А до свого?..
а про своє не факт чи й згадаєш...
Отак мучишся,думаєш, гадаєш...
як не скривдити,допомогти, врятувати..
А на тебе...а на тебе усім попросту- начхати...
Й розумієш - сама посадила себе за грати...
Своєї вічної небайдужості до всього -
до революцій,криз,страхів,
до руйнації,міфів і чужих світів...
до вигадок, ниття, почуттів...
коли чужі сльози гіркіші за свої
коли чужі серця крихкіші за своє
коли чужі життя цінніші за своє
коли... коли чужі страхи... уже твої...
А ти....а ти сильніша, усе можеш..
стерпіти,забути,пробачити,перенести...
Змінити свій і їхні світи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013
Ти викликаєш у мене змішані почуття,
й ,здавалось, знаю достатньо про це життя.
Та ти той, що змушує внести корективи
й я редагую своє світосприйняття.
Підлаштовуюсь під власні примхи
як-не-як вбивають почуття
не від нього втечі,
а гонитви.
Й як-не-як у нас одне життя.
Ти спускаєшся немов по лезі бритви
по струнні мого серцебиття.
І в оцій нечесній все ж гонитві
переможу я,а не вона.
Я не знаю,що від мене хочеш,
дружбу маєш
решту - почекай.
Ти не мій казковий лицар,
а життя не вічне - тож не згай.
Не змарнуй у ньому й інші миті,
вже ж ітак упущено не раз.
Книгу мого серця ти гортаєш,
думаєш відкрилася тобі
й ти про мене вмить усе пізнаєш.
якби так...щоб часом не пізнав...
Може зараз не тебе кохаю,
може завтра когось розлюблю.
Я ж сама цього іще не знаю.
Бо як любиться то я собі люблю.
Ти ж мені у цьому дорікаєш...
що ж...нехай...
Та я зате живую!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2013
Крапля сентиментальності,
немов із іншої реальності
ніжність, обійми, почуття,
ромашкові доторки,
волошкові зашморги
і пришвидшене до нестями серцебиття.
Й я впадала у крайнощі,
й я любила без залишку,
поринала у мрійності.
Ну і звісно з байдужістю
сприйняла усі ризики,
хто ж про них і подумає,
коли дух в небесах.
Як літається солодко,
поринати у докори,
ще страшніше мабуть,
ніж отут на землі.
Там і болі звеличені,і падінням скаліченим
оживається знов і знов.
Може рани й залічені,
але душі розтерзані,
навіть тут у хмарках,
шрами болем помічені,
й долі...а доль вже нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013
Якби могла,то взяла б до долонь усю свою любов
й наповнила би нею твою кров,
і ми були би разом: я і ти,
я б жила у тобі,а мною жив би ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2013
Ваші образи сприймаються як визнання мого успіху
й та прихована,але щира частиночка мого усміху
напевно ще більше і більше взбішує вас.
Я торжествую. І явно тішуся своїй прямоті.
Правда,раніше думалала,що може в мені щось не те...
не тим шляхом йду, повільно розвиваюся,
в суті життя не розбираюся чи ще щось таке.
Та ні,є образи й якщо так дивитися,
я маю чим гордитися.
Ну що ж,це чудово коли визнання приходить так рано
коли зусиль ще потрачено так мало
проте ти переможець
й торжествуєш як головна дама балу.
Заздрість наповнює моє життя якимось неповторним смаком,
в той час як ви плюєтесь своїм ядом.
Й ні,скажу більше,мені не те щоб не огидно,
мені приємно.
Розкидаєтесь певно
найціннішим що у вас є.
Сприймаю образи як прекрасну
сповнену шарму (то твоя заздрість) похвалу
й тішусь і запевняюся у своїй геніальності
й вашій пустоті.
Що ж, я королева балу,а ви...
а хто ви,це вже по суті без толку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2013
Ти тої рідкосної породи людей,
які викликають мурашки -
і від замилування, і бажання вбити.
Твої слова просякнуті зніяковінням
і грубістю.
Не знаю,жаліти тебе
чи осуджувати.
Боюсь і те і інше вилізе мені боком.
Не слід забувати,
це я сильна, а ви слабкі.
Ну що ж,
ти мій породистий,
як скажеш з тобою чинити?
карати чи помилувати?
Так боляче буде кривдити,
твій біль -
то є мій жах.
Й карати тебе -
й себе ранити.
Ну що ж мені,
породистий мій робити?
Так боляче буде втратити
та гірше оце стерпіти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2013
Ну ось і настав цей момент
вірші про кохання перестались писатись,
з голови мабуть вивітрився весь дурман.
Все б нічого,якби натомість не завівся -
тарган.
В душі спустошення,
сумно,мабудь, краще ніж просто ніяк.
Ніяк - це коли на все пофіг - якось так.
Не хочеться змінюватись,
немає цілі до якої йдеш,
нема такого неймовірно приємного запаморочення,
коли йдеш..і усе навколо ніби також кружляє,
обертає тебе і весь світ.
Напевно в моєму серці зарився занудний сліпий кріт,
який і не дає мені бачити
все як і раніше в рожевих тонах.
Отак..сліпа - і не бачу любові
Й вірші мої містять у собі або приторні роздуми
про суть життя
і поради як його провести,
(звичайно, суто з моєї точки зору,яка зараз як відомо дещо засліплена,
а тому і невдала),
або про те як бачте мені сумно
бо нема через що сходити з розуму
повільно,божевільно,з насолодою.
Шкода що коханння не можна просто викликати,
Захотілось - і вуаля.
Я б,якщо чесно, уже за оце й приплатила би,
як-не-як всі розваги виставляють свою ціну
Так ні...нема ціни,
та й на торгах,на жаль,також не виставлено.
Мій милий принц,
напевно, коли пробігав повз якесь ущеля на своєму шляху,
упустив туди свого кишенькового гусака
та й застряг,
й його вже отут - в моєму серденьку нема.
Та й зізнаюсь у цьому не та гікота,
що б заставила мене скривитись.
Найгірше те,
що його нема
і він не потрібен мені й дарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2013
Знаєш,ти улюблений мій "не мій"
й згадки про тебе ніколи не турбують мене ночами
перед сном не ввижається твій погляд
на вулицях не байдуже на прохожих
Не відчуваю ніколи болю
принаймні спричиненого тобою
не шкодую про те чого не було
та й якщо чесно й про те що було також не шкодую...
Навіть якщо бути без залишку чесною
Не має причин не визнати
Ти ідеальний мій "не мій"
Який не приносить болю
А виключно пряність у моє мислення.
Вісник втраченої надії,який вбиває її здійсненням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013
Знаєш,ми живемо у двадцять першому столітті
і те про що написано десь з сотню легендарних книг
для нас залишилось примарою минулих..
хоча й чаруюючих літ.
Й багато що,уже давно
сприймається як старий,
проте добре відомий міф.
У ньому криється крихта правди,
можливо навіть є якась прихована суть,
проте,як відомо,правда також міняється з часом.
У ньому бажане видається за явне,
не відоме пробують пояснити з іншої сторони.
Проте,на щастя чи на жаль(я точно не знаю)
воно для нас уже не актуальне -
Застарілі дані і не більше,
гарна історія - от і все.
Й байдуже,що за цим причаїлась
небезпека втратити ідентифікацію себе
як частини довготривалого харчового ланцюга
я це з легкістю відкидаю.
Живу сьогодні - і сама буду редагувати це життя,
виписувати закономірності,
шукати паралелі,
ставити перед фактом.
І всі закони,виведені не мною
із величезною насолодою передоводити,
спростовувати,стирати в порошок.
Якщо вже було дано життя
то навіщо його переводити
пробуючи прожити ще чиюсь долю,
імітуючи чужі емоції,
підкоряючись чужим законам.
Вони ж уже були частиночкою чийогось житття,
але,на щастя, не твого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013
Зійшлися дві дороги восени.
Одна вела у край молочно-білий,
а інша прагнула дістатись тьми.
Одна жила у мріях,мала крила,
а інша прагнула руйнації життів.
Проте вони взяли і перетнулись.
Зреклись самі себе й стали ніким.
Отак ті протилежності зіткнулись.
Й так жаль, що плюс на мінус не виходить плюс..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2013
Моя замріяна дівчинко,
досить жити в ілюзії світу.
Пам*ятай,що фантазія -
це додаток лише до душі.
І насправді вся магія
заховалася глибоко
у буденності сірі мости.
Й у асвальті доріг
причаїлось незвідане
ні тобою,ні мною й у сні.
Зрозумій,моє сонечко,
не для того в реальності
було створено мрійності
незвичайні краї,
щоб у них і прожила ти
до кінця своїх днів.
І для того дано тобі
вільний простір фантазії,
щоб у ньму поринути
в планування Землі.
І там,моя ти дівчинко,
створюй просто ескізики.
А тоді у буденності,
намочивши в палітрі зір
свій малесенький пензличок,
малюватимеш все на яву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2013
З жалю нам будувати не Майбутнє,
Минуле? - може,але не Тепер.
Терпець ввірвався,час тобі додому.
Бери ілюзію і з нею проживи -
щасливе,добре,довге...та без мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2013
Сум,біль,страх,
Усіх мрій крах,
Заплакані очі
Й прокляті ночі,
Зруйноване життя
І пошматовані серця,
Розвіяні ілюзії
Та моральні конвульсії,
Нема чим дихати
Та є чого жадати,
Але немає навіть,
Що згадати,
Не хочеш лежати,
Та не можеш встати,
Хочеш кричати,
А можеш лише ридати.
Та всі оці рядки з чужої драми,
Яка написана чужими почуттями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2012
Ось знову з’являється роса коли думаю про тебе
Ти мій самообман ти ніхто який раз у пів року стає кимось
Хоч у решту днів я не бачу нашого майбутнього
Проте знов і знов ти приходиш й примушуєш вірити
Не знаю хто ти і що нас притягує
Не підвладне поясненню горе
Чи диво яке виринає із нікуди
Я заплуталась не приховую
Від ілюзії ніде дітися
Ти примара із темряви
І єдине пояснення
Певно хтось дивним методом
Із нудьги для потіхи просто так
Жартома усе змінює
Паралелі схрещує а потім вирівнює.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2012
Моє життя змінюється з боку нещастя.
Гірка правда теж приносить
солодке відання.
Знаєш, та гіркота тільки підсилює
пориви ейфорії.
Я не сумую,
я насолоджуюсь
солоним присмаком.
Якщо хочеш мене
кривдити,
даремні твої намагання -
у мене навіть падіння
окрилені.
Вмію знаходити цінність,
користь,
переваги.
Дякую -
Не саркастичне
і зовсім без докорів,
щире,сповнене радості
пізнання.
Ти розвіяв ілюзію-привидів.
Хіба зникнення духів смерті зветься
якось крім очищення?
Шкода
не можу тим же віддячити.
Моя сила
в особливості сприйняття.
Й щоб невдачі
приносили окрилення
треба розуміти мій
субєктивний погляд
на це життя.
Ніяких претензій до тебе
Ти призвів до зцілення,
які тут можуть бути
поранення?
Сльози...їх немає,
по мінімуму від щастя
або як результат виведення
блуду.
Знаєш,
я так собі заздрю.
Ти безсилий проти моєї ідеології,
тому мій сад вічно квітнутиме.
Твої стріли трояндові,
мої мрії плідні.
Твої кривди-спроби
у мене рясно розквітнуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2012
Так боляче сміятися крізь сльози
й ридати боляче як щастя на душі.
Та що зроблю,як заметілі й грози
затьмарюють свідомість - і щодня
Все знов і знов повторюється колом -
нещирі усмішки,емоції,слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2012
Для тебе є пропозиція
не зважаю,що позиція
спротиву й опозиції
характерною є тобі
Все ж осмілюся
й розкажу про те
що отримаєш
якщо скоришся
І погодишся
на оте одне
що у тебе
зажадаю я.
Хочу просто тебе,
цілком і повністю,
без залишків інтеграції у навколишній світ,
щоб ти мною жив,
дихав і одну любив.
А за оце, таке
дрібязкове й просто смішне
ти отримаєш мене
усю мене
Звичайно,так само
без слідів інтеграції в навколишній світ,
які б могли завадити
нам разом провести обід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2012
Міліардний відвідувач мого серця
ти знову потрапив не у ті двері
Тут же ж,зовсім близько,по сусідству
універсальний розпродаж любові
От там із бонусами і при знижці
ти можеш підібрати до душі
не тільки ключик зламаного серця
але й усі додатки включені.
Ти можеш навіть і не поспішати -
усе для вас,немає вихідних,
оптом дешевше,брак - за пів ціни.
Тому іди туди,мене лиши.
Я для торгівлі не годжусь нізащо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2012
Ти дивишся на світ крізь призму свого
давно застарілого ЕГО
убитий ним ще дихаєш ..
і визнаю,формально ти живеш
Стереотипне мислення у твому світогляді
усе вже лже...передбачено
не сприймаєш оновлення
й актуалізація даних
для тебе уже давно й остаточно....
не актуальна
це банально...
Застарілі погляди
на очі надіта повязка осліплення-відання
навряд чи від луї чи від вітон
Наївно купився:нема куди далі йти
ти ж бо давно досянув своєї мети
пізнав світ
сліпий кіт
Отак дурять лицемірів
неосягненні
противники прогресу і віри у непізнані світи
початок регресу - дурман прогресу
сумно
але він над тобою взяв верх
Де тобі - до любові
такому розумному
просвітленому
раціонально приторному
а якщо коротко формулювати -
дурному
Шкода,що не смію тебе змінювати
Куди ж мені
такій
як то іноді кажуть -
глупоті
зазіхати на твоє високоінтелектуальне...
мислення
Для мене ще стільки незвідано
треба встигнути хоча б мінімально
капля до каплі
атом до атома
пізнати простий геній цього світу...
головне встигнути
до світанку омертвіння твоєї душі...
Може хоча б опритомнієш
й зявиться хоть натяк
на досягнення тобою мудрості
- що усі мудреці - дурні
Й ти пізнаєш істину цього світу - любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2012
Тричі йому являлася любов
хоч як на мене то мабуть ні разу
а може все ж трапляється таке -
за один рік по сто чотири рази
Але для мене все то не любов
я віру у сліпу примару казки
і так щоб раз але вже до кишок
і так щоб швидко але вже на завжди
Не дано серцю поділитися на частки
любові можна здатися лиш раз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2012
Іноді губишся у непорозуміннях
і щось згасає у тебе над головую
ніби й є сонце
але щось в ньому не те
Напевно тому не помітне його проміння...
Іноді губишся в лабіринті інтриг
ніби лишала усмішки-мітки
проте якесь жахливе античудо
вороже їх стирало на шляху
Напевно тому я забула що таке щирість...
Іноді губишся в компанії псевдо друзів
обійми є,слова теж через край
але зжерає їх у напрямку до серця
геніально жорсткий фільтр
Певно через те мені й відомо що це -
справжні друзі...
Не завжди перешкода -
перепона на шляху до щастя
а лабринти взяли собі за ціль
тебе ошукати
Як я люблю казати - усе що твориться -
стовідсотково на краще
Й блукаючи, - завжди є шанс звернути на правильну дорогу
Й переглянути координати власних сердець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2012
Ось знову пережила кінець світу…
Укотре…й певно не в останній раз
Моя душа до воленьки летіла
А серце віднайшло спочинок й рай
Отут близенько у мої країні
Ну що ж невільниця я рідної землі
Нехай ми досі всі омлілі
Неждана воля
Сковує думки
І сліпить очі сяйво свого дому
Ну що ж переживем і зміним світ
Навіщо нам рівнятися до когось
Прикладом будем,хай ідуть до нас.
Не безлад зараз й зовсім не руїна.
Перехворіти,це наш власний шлях
І розцвіте всесильна Україна
Як не за нас
Тоді при наших дітках.
А відчай,як на мене регресивна.
Нам революція потрібна у серцях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2012
Ось знову з’являється роса коли думаю про тебе
Ти мій самообман ти ніхто який раз у пів року стає кимось
Хоч у решту днів я не бачу нашого майбутнього
Проте знов і знов ти приходиш й примушуєш вірити
Не знаю хто ти і що нас притягує
Не підвладне поясненню горе
Чи диво яке виринає із нікуди
Я заплуталась не приховую
Від ілюзії ніде дітися
Ти примара із темряви
І єдине пояснення
Певно хтось дивним методом
Із нудьги для потіхи просто так
Жартома усе змінює
Паралелі схрещує а потім вирівнює.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2012
Коли опівночі згасають ліхтарі
й Земля вбирається без залишку у ночі
так люблю постояти у дворі
і поринати у північні очі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2012
Сьогодні ясно розумію:
була любов.
Та ні,все ж не було...
Хоча таки була - мій егоїзм.
Зізнаюсь,й твоїм віяло немало.
Такі ми є,нам іншими не буть...
Проте ,здається, збилася із теми...
Кохання не було,то був Амур.
Маленький,з крильцями і луком,
точніше із веслом ну і без стріл
Та й взяв і з дурі гепнув по макітрі -
мене веслом,ну а тебе крилом.
Отак й два ідіота закохались -
Сліпі від зір,а також й від пір’їн.
Та з часом наша буря вгамувалась,окріпли егоїзму почуття
й як закохались,так і розкохались...
Принаймні я,принаймні на тепер...
Й з минулого нічого не зосталось...
Крім тих очей...
Хоч й ті вже не такі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2012
Квітне вишня,
все ж така запашна ця весна.
Ти не зайва,
бо усе це лиш твоє життя.
Квітне вишня,
вітер сипле ніжні пелюстки.
Квіти щастя
ще крихкіші за квіти весни.
Сипле листя,
сипле щастя ніжні квітки.
Весна пізня
й спали з вишні її пелюстки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2012
Слабкість асоціативні переляки
В темряви ведуться пошуки істин
Наші долі заховані
Попід попелом крайнощів
Ти мій світ
Я не знаю причин
Не бракує зухвалості
Щось стримує не тебе а мене
Мені страшно здаватися
А боротися -дріб’язок
Це життя й в цьому певно криється суть
Твої крижані напасті
Сіті сковані ранками
Ти наляканий дикими
Ні не скажу світанками
В тобі криюся повністю
Й не відкрито
Зачинено
Двері є
Але пом’яті
Не думки а ілюзії
Знову схрещуєм погляди
Й забуваюсь в агонії
Ти мій рай
Й сенсу більше нема
Щось
А хоча – ніщо
Крапка та ще не кінець
Слова забуваються
Сни стираються
Час тобі уже йти
Це не мій хрест
Не дави мене наглістю
Не бажаю я кривдити
Але що ж
Твоя дія моя протидія
Розрахунок страшний
На боці справедливості
Ти скидаєш у прірву
Залишки моїх сліз
Скажу так вже є рішення
Ти мій гість і тобі пора
Як то кажуть іти
На усі три сторони
А одна моя…
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2012