Alex Fur

Сторінки (1/21):  « 1»

Свобода

Послухай,  що  каже  свобода
І  думки  не  затьмарять  твій  шлях.
Ти  почуєш  в  тобі  грає  ода,
На  просторих  зелених  полях

Зрозумій,  що  немає  законів
Роби  кроки  вперед  і  не  стій.
І  тоді  вже  не  стане  кордонів
Ти  покинеш  затьмарений  стрій.

Не  важливо  як  довго  прожити
І  чи  ти  щось  вагоме  створив.
Головне  –  як  це  будеш  робити
«Він  не  раб»  щоб  весь  світ  говорив!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013


Багряне море

Розломи,  війни,  стихійні  лиха
Для  когось  страхи,    для  когось  втіха
Одним  це  гроші  або  розваги
Ігрове  поле,  що  гідне  уваги
Матері  плачуть,  а  вони  сміються
Рідні  об  стіну  лобом  вже  б’ються  
Потоки  сліз  біжать  у  моря  крові
Пекуча  суміш,  як  нитки  нервові
Слово  одне  лиш    хотілось  сказати
Щастя  ніколи  не  буде  той  мати
Хто  за  спинами  над  плачем  сміявся
І  над  кістками  бездушно  плювався
Гроші  хто  брав  у  людей  вбитих  горем
Хто  вже  напився    багрянистим  морем


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2013


Пустота між небом і землею

Тихий  ранок,  він  мене  почує.
Й  зрозуміє  темна  ніч  думки.
Сон  сьогодні  в  мене  не  ночує
Й  так  він  забирав  в  мене  роки.

Я  зроблю  один  ковток  повітря,
В  небі  брасом  швидко  пропливу.
І  пройдусь  один,  назустріч  вітру
Світом,  крізь  росисту  трин-траву.

Під  собою  я  ще    чую  землю.
Над  землею    бачу  небеса.
А  між  ними  вакуумну  греблю.
І  на  ній  дорогу    Кербер-пса.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424775
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.05.2013


По своїх шести струнах

Не  живи  чужими  акордами,
Послухай  свої  ноти  в  душі.
Хай  можливо  трохи  мінорними,
Та,  щоб  легко  лягали  вірші.

І  нехай  уже  пальці  у  шрамах,
З  мозолів  виступатиме  кров.
Та  не  бійся  ударів  по  струнах,
Починай  свою  гру  знов  і  знов

Можна  тихо  собі  грати  соло.
Знати  тільки  сім  нот  не  своїх.
Але  краще  із  басом,  роздоло,
На  барре,  дивувати  усіх.

Вийти  ширше,  далеко  за  грані,  
Щоб  всі  правила  стали  твої.
Щоб  думки  стали  без  маркування
І  з  собою  не  було  війни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420101
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2013


З пташиного польоту

Зірватись  пташкою  і  вдаль  злетіти.
Розкрити  крила  й  вітру  покоритись.
Забутися  на  мить,  й  затамувати  подих
І  вік  кружляти  по  степах  роздолих.
Над  горами  німими,  зеленими  лісами,
Над  ріками  швидкими,  глибокими  морями.
Дивитися  на  світ  з  пташиного  польту,
Забути  всі  закони,  забути  про  турботи.
Не  бачити  й  не  знати  горизонту  меж.
Помчавши  уперед  ніяк  не  гальмувати  
Щоб  серце  так  забилось,  палало  від  пожеж!
І  як  повітря  наше,  розкуто  пливти  в  часі
Так  тихо,  безтурботно  по  всій  земній  осі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2013


Думки

Забудь  про  всі  невдачі  і  падіння
Подумай  лиш  своєю  головой
Побачиш  ти  життєве  мерехтіння
На  згарищах  утопії  в  думках
В  думках  царів  правителів  нещасних
Вони  себе  вже  ставлять  вище  нас
Забудь  свої  скорботи  затопи  їх
Не  заливай  їх  лиш  тим  що  пече
Не  став  в  собі  клеймо  гаряче
І  душу  не  зіпсуй    чужу  ніяк
Бо  станещ  монстром  як  і  всі
Що  їсть  невинну  плоть  
Й  дає  лиш  щастя  мить
Не  буть  таким  як  є
Будь  вище  моря
Стань  кругозором,  як  цар  наш  океан
Забудь  що  бачив
Що  чув  кого  топив  і  хто  топив  тебе
Задумайся  над  тим  ким  став
 Ким  був  чи  той  ти  зараз  є
Почуй  цей  дивний  голос
Він  там  німий
Отам  в  тобі  він  є
Світ  мерехтливий
То  світло  бачу  я  то  темноту
Проблематичність    навкруги
Чи  в  самому  мені  так  мучать  час
Всіх  нас  турбує  час  його  проблеми
Ми  вільні  думаєш?    Чи  ми  раби?
Зроби  сьогодні  крок  
Попробуй  засвітити  ліхтаря
Та  не  для  себе  чи  царя
Для  всіх  хто  у  тобі  живе
Там  у  душі  де  голос  є
Де  є  душа…
Розрізуй  свою  темінь
Там  та  не  собі…
Це  лічить  час  повір
Ти  не  той  звір
Що  плоть  гризе
Хто  ріже  все  й  шкребе
Ти  десь  отам
Ще  трішечки  Людина
Так  крихту  цю  хоча  б  не  загуби!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413205
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2013


Відчай

Відчай
Крик  і  пустота
Відчуй  це
Тремтіння  моста
Тріск  і  біль
В  проваллі  буття
Хаос  в  голові
Думки  веду  до  пуття
Шляхом  тяжким
Став  голос  глухим
Губи  сухими
Води  попросив  би
А  потім  розбив  би  стакан
Як  яду  не  буде
То  гляну  на  сонце
Якщо  сонце  живе
Якщо  там  ще  кружляє
Гріє  а  когось  і  вбиває
Я  заграю  в  думках
І  співатиме  вітер  зі  мною
Й  танцюватимуть  хмари
Якщо  й  в  них  я  не  знайду  омани…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413199
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2013


Солодкий момент з пам'яті!

Твоя  рука  в  моїй  долоні,
А  я  навік  в  твоїм  полоні.
Загляну  в  очі  й  прочитаю,
У  них  написано:  «кохаю».
Пульсації  в  моєму  серці
Розділять  твої  кілоргерци
І  в  морі  цього  резонансу,
Під  звук  любовного  романсу,
З  тобою  разом  полетим  
Над  рівнем  неба  золотим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412203
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.03.2013


Вічна Зима!

Ти  думаєш,  прийшла  весна?..
Ти  думаєш,  бажана  і  прекрасна?
Ти  помиляєшся!...

За  мурами  із  льоду-брил,  
Зима  тримається  щосил.
І  заметіль  гуде-гримить,
Удари  холоду  щомить!
Коли  і  світло  і  тепло
Покинуло  нас  як  на  зло.
Природа  дика  і  страшна
Коли  між  порами  війна!
Коли  всі  армії  стихій
Готові  вже  прийняти  бій!

Прийде  Весна,  тепло  і  цвіт,
Але  в  цій  грі,  так  жартома
Свої  закони  зробить  світ.
Тоді  забудь,тепер  вічна  зима...
Зима  і  вічна  тьма...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013


Природа - і Я…

Похилий    дуб  розкидав  свою  крону,
Маленьке  пташеня  щебече  в  далині,
А  в  мене    молодого-  посивіла  скроня
Від  сили  почуттів  що  сховані  в  мені…!

Я  буду  милуватись  ранньою  росою,
Омию  рани  й  пройдусь  босоніж.
Порізала  ти  серце  як  косою
Всромила  глибоко  отруйний  гострий  ніж.

Отам  з-за  краю  світу,  сонце  виринає
Спочатку  так  пригріє  ,  потім  запече.
Ну  а  душа  моя  твоє  тепло  згадає,
Як  зігрівала  ти  моє  плече.

Оглянусь  навкруги,  усе  живе,  буяє.
Травичка  молода  і  квіти  польві
Іх  дарував  тобі…  я  знаю..  пам’ятаєш
Хоча  б  частинка  мене  в  твоїй  голові…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2013


Згарище порубаних мостів!

А  я  уже  навіть  хотів  змінитись,
Забути  звички,  змити  злість  з  лиця!
До  тебе  я  не  міг  комусь  коритись.
Широким  кроком  йшов  я  до  кінця.

Тоді    ще  не  побачив  в  тобі  с*ки…!
Не  думалось  що  ти  -  брехлива  мраз!
Як  легко  я    відкривсь,  простягнув  руки,
Та  це  зробив  дарма,  то  була  грязь!

Я  можу    видалити  номер  телефону,
В  контакті  на  тобі  поставить  хрест,
Або  звалити  десь  далеко:  за  кордони,
Та  хоч  сховатись  аж  на  Еверест!

Але…  душа  -  не  телефонна  книга
І  в  серці  не  натиснеш  делете.
Це  не  була  якась  проста  інтрига,
Яку  і  вітер  подихом  змете.

Клубок  оцей  уже  не  розмотати
Й  вузли  вже  не  розв’яжуться  ніким!
Потрібно  просто  всі  мости  рубати,
Спалити  що  було  і  піти  в  дим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404147
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.02.2013


Лабіринт

Просто  є  моменти  коли  хочеться  кричати.
Закриваючи  очі  ти  не  можеш    вже  спати.
Втупившись  в  точку  можеш  вічно  блукати
Лабіринтами  серця  й  розуму.  Переплітати
Свої  чорні  канати,  рвати  себе,  бачити  в  небі
Лиш  плач  і  лиця  в  осяянні  повного  місяця.
Вбивати  мрії  собі  собою  обіцяні.  Тут  немає  кінця
Тут  точно    не  можна  падати  чи  лежати  в  комі.
Не  рухатись  в  перед,  або  бути  в  полоні,
Витри  піт  зі  скроні,  і  в  будинок  не  впусти  сторонніх,
Мертвих,  і  тих  хто  краде  твою  силу,  твій    подих…
Викличи  подив  на  обличчя  оточуючих  лиць
Аж  поки  старим  тебе  не  кинуть  в  яму  голілиць…

P.S  
“Якщо  ти  впав,  то  рахуй  що  тобі  повезло  –  зможеш
 відпочити  перед  наступним  ривком…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398900
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.02.2013


Просто я…

Я  є  я…А  ти  є  ти
І  не  пробуй  мене  наслідувати
Я  не  є  ні  взірець,  а  ні  клон.
А  ти  клоун  що  сів  на  мій  трон,
Ні,  не  царський  –  людський.
Я  людина  проста,  і  не  горда.
А  ти  йдеш  як  орда,
Бо  гнила  ця  у  тебе  порода.

Не  бери  з  мене  приклад
Ти  повір,  я  поб’юсь  об  заклад,
Я,напевно,  за  тебе  ще  гірший!
Я  скупий  і  бездушний…
Моя  совість  чорніє  на  дні
Я  живу  усі  дні  як  останні
Чи  спасеться  душа  в  покаянні?...
Я  не  знаю,  що  буде  в  мені?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394738
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.01.2013


Такий хороший початок…

Вдалині  я  почую  твій  голос,
Ти  впізнаєш  мене  з  поміж  всіх.
Як  у  полі  наповнений  колос
Принесу  тобі  радість  і  сміх.

Вітер  буде  волосся    гойдати,  
Запах  твій  я  впізнаю  здалік.
Я  за  тебе  готовий  віддати:
Серце,  душу,і  навіть  свій  вік.

Твою  руку  легенько  зжимаю,
І  ковтаю  твій  подих  ясний.
Ти  напевно  усе  що  я  маю.
Наш  зв'язок  став  настільки  тісний.

Я  б  твоїх  губ  солодких  торкнувся,
В  унісон  би  забились  серця,
Я  тобі  тоді  весь  і  відкривя,
Без  думок,  що  ми  йдем  до  кінця.

Гримів  грім,  злива  й  град  бушували.
Ми  с  тобою  навік  розійшлись.
Серце  спогади  вщент  розривали.
А  душа,    як  голодна  й  зла  рись.

Я  не  впав,  я  щепив  міцно  зуби
Встав  з  колін,  й  мовчки  далі  пішов
Не  проб’ють  серце  вже  й  льодоруби
З  криком  болі  тебе  відколов…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394737
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.01.2013


Ля-бемоль

……………………………
Під  шалені  звуки  рок-н-ролу,
Ми  наливали  віскі  і  колу.
Хмільні  голоси  і  руки  п’яні  
І  гучні,  сильні  звуки  гітарні.    

Три  аккорди  й  залізних  шість  струн,
Ще  налити  й  піднять  вище  тон.
Горло  рвалося  хрипіло  до  болю.
Бійки,  сміх  і  удар    ля-бемолю...

………………………………..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393716
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 19.01.2013


Один крок над розколом

Світ  накрився  густим,  сніжно-білим  туманом,
Це  омана  реальності,один  крок  над  розломом.
Всесвіт  впав  на  коліна  на  розбитому  склі
Перед  ворітьми,  що  закрились  назавжди  в  пітьмі.
На  великий  замок,  кований  в  лаві  й  вогні  блискавиць
Закували  ворота.  Рай  закритий  для  всіх,  а  для  нас  лиш  в’язниця.
І  весь  люд,  блідий  білолиций,  потягли  ці  гидотні  створіння
Вириваючи  плоть  на  ходу,  кидаючи  плоть  на  гаряче  каміння.
В  темноті  було  видно  лиш  погляди  монстрів,
Що  пекли  душу  так,  як    мільйони  кострів…

Один  крок  над  розколом  вже  ступили  усі,
В  казани  вже  вкидають  людей,  світ  в  розрусі.
Де-не-де  чути  стогони  тіл,  розшматованих  навпіл,
Де-не-де  черепи  обгорілі,  де-не-де  просто  попіл…

Кінця  світу  не  буде,  він  настав  вже  давно.
Просто  тіло  живе,  а  душа  опустилась  на  дно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392838
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.01.2013


Така гірка воля

Тепер  я  боюся  кохання,
Попікся  я  ним  досхочу.
Як  ту  цигарку  останню,
Ногою  потолочу.
Я  більше  любити  не  буду,
Цю  звичку  навік  подолав.
Та  в  серці  холодному  буде
Тяжкий  нікотиновий  сплав.
Раніше  травився  тобою
Вдихав  твій  оманливий  яд,
Він  був  золотою  тюрмою
Тікати  захтів  би  навряд.
Щоденно  ці  грати  міцніли
А  я  був  сліпим  і  глухим!
Все  тіло  моє  заніміло,
Весь  мозок  занурився  в  дим,
Без  тебе  був  день  наче  мука
Секунда  як  день  пролітав.
Цілунки  твої,  й  ніжні  руки
Крізь  сон  я  завжди    відчував

А  потім  легені  забились
Твій  смол  мене  просто  вбивав
Ковтнути  повітря  схотілось,
А  смол  твій  мене  не  пускав.
Горло  так  сильно  здавило
І  кашель  з  тобою    боровсь.
Тоді  й  мої  очі  відкрились
І  вуха  почули  усе…

Від  мене  пішла  ти  без  болю.  
І  жертву  вже  нову  знайшла
А  я  отримавши  волю.
Зрозумів...  так  спокійна  душа!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385474
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.12.2012


Живем не живі

Рука  міцно  лещатами  здавить  стакан,
Ядом  диму  терпкого  наповню  легені.
Чорні  смоли  і  попіл  в  мені  як  вулкан  ,
Розриваюча  магма  тече  в  моїй  вені

Вмию  вітром  лице,  очі  свої  закрию
Й  подивлюсь  на  життя,  оціню  темноту.
Мовчки  я  закричу,  дим  у  гору  повію,
Ще  зроблю  два  ковтка,  я  заллю  пустоту

Знаю  смислу  нема,  це  лише  гіркота
Це  усе  нам  ніколи  не  дасть  перемоги
Це    омана  спасіння,  й  дорога  не  та,
Перед  цим  ми    впадем  від    знемоги


Перетворені  в  роботів  ми  помираєм,
Хоча  ще  і  живем,  але  вже    не  живі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382785
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2012


Оптимізм на фоні песимізму …

Серце  тверде  як  камінь,  і  як  криця  міцне.
У  вогні  закалилось,  слабини  вже  не  буде.  
Не  підступить  більш  мука,  не  оп’янить  спиртне
Ти  вже  сам  по  собі,  ти  не  як  лялька  вуду.

Затверділи    рубці,  й  рани  не  кровоточать  
І  омани  в  очах  вже  немає,  реальним  став  світ.
Чорнобіло  навкруг,  сонце  більше  не  світить…
Та  не  впав,  я  живий,  й  не  пишу  заповіт.

Очі  кров’ю  налиті,  й  погляд  мій  кам’яний
Сухі  губи  пустельні,  зуби  міцно  зціпились  
Вже  напевно  на  вік  світ  буденний  і  тьмяний
Адже  мрії  у  проваллі  глибокому  десь  загубились…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382780
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.12.2012


Розбите…

Розбите  скло,  відкриті  двері
І  протяг  дихає  мені  в  моє  лице.
Рядок  вже  тихо  ляже  на  папері,
А  серце  рветься,  дивиться  на  це

І  прийде  осінь,  вітер  підійметься.
В  вікно  шматки  паперу  полетять.
Зіллються  з  жовтим  листям,  засміюсь  я,
Це  лиш  листки,  нехай  собі  летять

Згадаю  я  тебе,    цим  дивним  літом
Прогулянки  у  двох,  розкішна  мить  
Коли  взлітаєш  ти  над  усім  світом
Так  ніжно    ти  уміла  цілувать.

Затихне  вітер,    листя  вгомониться  
Закрию  двері,  протяг  перейде
А  серце  б’ється,  б’ється  й  буде  биться
Та  скло  повік  ніхто  вже  не  складе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382567
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.12.2012


Я той хто є - лиш там де я один

Час  йде  в  перед  його  не  повернути,  
Тавро  у  серці  ми  не  стрем  повік.
У  кожного  є  те,  що  не  забути
Не  наче  муки  ти  собі  прирік.  

Всі  виходи  і  входи  у  свій  дім,
Щільно  закрий,  наповни  темнотою,
Забудься  помовчи  і  стань  німим,
Давно  ти  ждав  в  житті  цього  покою

А  з  зовні  дім  яскравий  і  величний,
Неначе  в  нім  панує  позитив,
Створи  ілюзію,  обман  оптичний,
Щоб  як  маяк  усім  навкруг  світив.

Я  той  хто  є  -  лиш  там  де  я  один
А  в  іншому  фальшивка    я…
Простий  актор  на  декілька  годин
Пік  айсберга,  лише  верхівка…а  далі  просто  лід,  у  серці  лід…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382566
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2012