| Сторінки (2/200): | « | 1 2 | » |
Мені б кудись подалі звідси,
На крилах полетіти,наче птах...
Втекти з реальності в'язниці,
Звільнити руки в ланцюгах.
Вдихнути справжнього повітря,
А не вдихати запахи війни.
І,спати,коли грає колискова пісня
І,бачить лиш хороші сни...
Радіти,коли ,раді мама й тато,
Сестричка голосно сміється
Спокійні ,і бабуся,і дідусь.
І серденько рівненько б'ється!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Так легко душу ранить,
Так важко гоїть рани ті.
У саму глиб ,як вірус ,вразить
І вмить ,як скло, її розбить...
Душа не гра,не іграшка,не річ,
Вона із серцем нерозривно зріє
І почуттями майорить,
Немов камін ,у грудях,гріє.
Душа болить,тріпоче,світить,мріє,
Вона під серцем,мов пташина в'ється.
Буває чиста і не без гріха,
Так палко бореться і не здається..
За щастя битва зла і добра,
Вона є доказ-що ти Людина.́
І як її не ранили б звідусіля,
Вона,немов камін,у грудях гріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022
Я все ще вірю-ми зустрінемось колись,
Моя рука в твоїй знов буде грітись.
І як тоді… неначе існували тільки ми
Та місяць й зорі сонні лiтнi.
I тим теплом ,що йде у тебе вiд душi-
Мов два лiхтарики,у темнотi,
Твоï манливi очi знов будуть свiтитись…
Обнявшись ми будемо йти,
Назустрiч долi ,разом,у майбутнэ…
Незвiданi нам досi цi свiти
Вiдкриють простiр нашим почуттям,
A почуття цi незабутнi!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2020
От ми кажемо не ми такi-життя таке...До чого ми докотилися...Я кожну свою змiну стою в електричцi,вагони горять,смердить навколо,дверi та вiкна не вiдчиняються i всим байдуже.Цей дивний туман уже який день,а всим байдуже...Люди стали байдужими до всього.Кожен сам за себе.Життя стало сiре i кожен намагаэться забутись по своэму....
А саме мене засмучують люди .Нi в кого нема не жалею,не поваги.Злi i агресивнi,наглi.Але це не життя Винне,ми самi створили таке життя...Кожен начебто й знаэ як жити,так розумно говорить-"диваннi експерти"...Всi думають мене це не торкнеться...У свiтi все взаэмопов'язане,нiхто не безсмертний,не вiчний.А електричка...все зламане,горять. Кожен день постiйно стоят,бо по 5-6 вагонiв īздить...наше поколiння з таким здоров'я й до 60 не доживатиме...Що ми наробили...Люди...Чи ви справдi,люди?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852432
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2019
Себя не переделаю,увы,
У Бога не заказывала латы..
Судить ведь будете не вы,
И не получите моей вы платы.
За что платить?За то,что сердце,
Зовёт и плачет,любит и тужит?
И за закрытой дверцей-
Желеет,ноет,в тишине молчит...
И никому ,и никогда,навеки не войти.
И лишь тебе в него путь всегда открыт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851701
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.10.2019
Где мой дом,
Где найти тепло мне родное?
Потерялась наверно навек...
Где уют в нем,
Где счастье моё неземное?
Я ошиблась ,ты мой ль человек?
Где мой дом,
Я так думала,здесь,рядом с тобой?
Я многое променяла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2019
Привет,любимый сайт,давно я ничего здесь не публиковала,словно кусок жизни вырван,как листик из книги...Я словно надолго потеряла себя,спсибо сайт,что ты есть,как напоминание о прежней мне...Я немного запуталась в своей жизни,немного потерялась на путях,я не помню какая я была и не понимаю какой я стала,другие люди встречаются мне,кто то ненавидит меня,кому то я может быть нравлюсь,а кому то вообще стало все равно...Время летит,а я не знаю поменялась ли я или просто ненадолго выпала из ритма жизни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845778
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 22.08.2019
Я слезы все в улыбку спрячу,
Ведь в мире лучшей маски нет...
Я думала с тобой я вольной птицей стану,
Но ты не дал- не волю не ответ.
Кто я тебе?Раба или любима?
Ты на руки кандалы мне надел.
Ведь я тобой больна непоправимо,
Меня счастливой сделать не сумел...
За что ты волю мою топишь?
За что слова обиды говоришь?
За что ножами сердце мое колешь?
И почему уста твои немы?..
Ведь ты любил,и мы хотели счастья...
Что же ты теперь ослеп?
Ты вспомни наши дни,ненастья,
Что мы с тобой вдвоем пережили.
Всегда была с тобой я рядом,
В толпе тебя лишь я искала взглядом.
Все мысли о тебе да о тебе,
Увы,взамен любви не дал ты мне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845777
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.08.2019
Она не спеша шла вдоль железнодорожных путей.Опоздала на последнюю электричку.Ей было немного страшно,все таки ночь,вокруг никого.Только тёмное холодное небо и сеточка из звезд.То и дело время от времени она оглядывалась вокруг,поднимала голову и смотрела вверх.В наушниках играла любимая музыка,слова выучены наизусть,мотив звучал в мыслях.Она представляла себя одной из героинь фильма о супергероях...Казалось она идёт спасать этот жалкий мирок,людишек,которые боятся только за свои деньги.Она не слышала шорохов и это плюс,музыка предавала ей уверенность.Галька впивалась в кеды,волосы ерошил ночной ветерок.За спиной любимый рюкзачок с брелочком крольченка.Рваные джинсы и футболка заношенная до дыр...Супергероиня?Та куда ей...А так хотелось бы стать важной,нужной,востребованной.На работе она была серой мышкой,дома серой мышкой...Она пыталась взяться за себя,но мир подавлял её попытки...
Очередной раз спеша домой с работы она опоздала на последнюю электричку,благо жила она три остановки от города.Так что решила пройтись пешком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836473
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 25.05.2019
Не треба боятись осені,вона плавно готує нас до зими,морозів...Природа поволі засинає,поринає у глибокий сон,небо стає таємничішим і холоднішим,якимсь далеким.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811644
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2018
В полоні я чи мо в раю?
Не знаю я як це назвать...
Мене родила мама щоб як птах літать,
А я своє серце цепами скувала.
Хто розтлумачить долю мою?
Що жде мене там,за роками?
Я немов з тобою в полоні,
А з іншого боку,з тобою в раю...
Сама у собі я загубилась,
Не знаю як тобі розказать...
Я тихо вночі сумувала,
А вдень усміхалась я знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803103
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.08.2018
Думками летіти б до тебе,
Мов птахом летіти все вище
І бути до тебе,коханого,все ближче і ближче,і ближче...
І вітром у вухах хай свище,
Хай крила - вітрила важкі
Думками б летіти до тебе,і це важливіш понад все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018
Буває накипить ,немов ціла кастрюля кампоту,в душі...Так і хочеться вилитись за краї.Так і хочеться чи висказатись,чи викричатись.Але розумієш,що ніхто не почує.якби голосно ти не кричала...Люди чують тільки те,що їм до вподоби.Вони вміють обкидати брудом,оббалакати,обмаружити,наплювати цілу калюжу бридоти тобі в душу,затуманити очі,та все...але тільки не вислухати чи підтримати.Кожен намагається тебе упекти за щось.Щось комусь не подобається,щось робиш не так,чи виглядаєш не так.Але ж людоньки,Бог створив нас за своєю подобою,але ж душі,внітрішній афемерний світ у кожного різний.Якби ми були однакові,то світ населяли б клони.Якби не старались книжки,вчителі,які тільки й твердять нам,що ми особистості,а потім принижують нас говорячи,що в тебе не вийде,навіть не старйся,закрийте роти та дайте людині право вибору,адже ви теж були дітьми,і вам теж було тяжко від того,що колись і ваші батьки чи друзі засуджували вас за щось чи не розділяли ваші інтереси.
А що це за мода пішла лізти в чужі відносини чи цікавитись:одружились вже?шо там да як там?...Ви не розумієте що це бридко.Ви б ще білизну чужу понюхали.Це майже теж саме.Просто людям треба про щось говорити,адже люди "ні про що не говорять",вони обсуждають,вибачте за російське слово,точніше суржик.Скільки ж можна...Не всім цікаво,що у Галі вже третій чоловік,який її б'є,чи у Лесі викидень...чи Людка отравилась і вже десятий день у лікарні.Поспівчувай та забудься.У кожного "СВОЄ ЩАСТЯ І СВОЄ ГОРЕ".Чого лізти у чужу душу,коли в самого невирішені проблеми.Скільки живу на цім світі я й досі в нерозумінні,того що відбувається.Немов потрпила на планету "АД" (Абсолютний Дибілізм) ,на якій живуть створіння,які прагнуть до розрухи і хаосу,а не до процвітання та життя.
Одумайтесь.Подумайте ,що не так в вас,а не в тих людей,що вам муляють очі,а вже потім робіть висновки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800819
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2018
В глазах печаль,на сердце мудрость столетий,
Верность и сила - в душе.
Ты верная мужу была,всегда его тихо ждала,
И Бога о нем все молила,к силам природы звала.
Дни и мгновения молча считала,
У твоих ног были все пять стихиий...
Властью дана тебе Русь была, Святая
На семнадцать лет рукам твоим.
Сильная женщина,умом и честью жила,
Ты в памяти будешь нашей всегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800817
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 26.07.2018
Гу Рин .
Ее фиолетовые волосы от природы отдавали фиалками,чуть чуть васильками и немного бирюзовыми нотками.Конечно характер не совсем совпадал с ее внешностью.На вид Рин была принцесской,такой маленькой аристократкой,но в душе она была воином великой династии,одной из нескольких стихий.
Первое впечатление она производила на людей маленькой девченки,взбалошной и привыкшей к богатым розкошным покоям.Ее одеяния всегда покоряли своим блеском и воздушностью,легкостью.А на самом деле ей просто нравилось выделяться из этой толпы вычурных и вечно скучающих дам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797930
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 02.07.2018
Если бы ты знал, какая у сердца стояла стража, какой к душе построен был забор.
И если я одна из картин Эрмитажа, то ты самый умелый вор.
Ты завоевал мое сердце с первой минуты,как только я тебя увидела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2018
Она была очень одинока...Что от того,что она могла говорить с ветром,играть с ним в догонялки,от того,что ее понимали деревья,или просто пытались понять...Ее душа,как бездонный океан,была так одинока,что ивы грустили вместе с ней,и опускали свои косы до самой воды...Лес был ее домом,теплый мох был ее кроватью.Она была одета как царевна,самые лучшие шелка,парча,кружева,зеленый подходил ей к цвету глаз.Она бродила между берез,играла нежными пальчиками с бутонами цветков.Сидела на берегу лесного озера и думала о вечном.
Когда то она видела как на берегу этого озера стояли двое.Это были люди,существа далекие от ее мира.Она слышала,как ветер рассказывал ивам об этих существах.Но на самом деле никогда их не видела...И вот...Как они нашли это озеро она не знала.Судя по одежде это была девушка в красивом пышном платье цвета лазури,в шляпке с веночком из маленьких фиалок.Они ей очень подходили,эти цветы,они как и она излучали нежность.Только она смотрела не на озеро,а на стоящего рядом юношу.А он в ответ улыбнулся ей и они соприкоснулись губами.Наверно это и есть поцелуй."Любовь"-подумала лесная фея.Что такое любовь...?Она не знала что это значит,просто это слово осело в ее мыслях и склонив голову она печально посмотрела на гладь воды.
Однажды в тех краях охотились охотники самой королевы.Им было приказано поймать 10 зайцев и 5 лисиц для ее величества.Они охотились почти весь день.Устали.Решили переночевать здесь,развели огонь,а когда поужинали уснули крепким сном.Их разбудил рассвет и легкий ветерок,который нес запах дождя,не теряя ни минуты они собрались и снова отправились в путь.
Один охотник,который спал чуть поотдаль от остальных все еще спал,его не тривожил ни прохладный ветер,который сулил весенний дождь,ни шум деревьев.
Когда он открыл глаза ,то увидел что рядом никого не было.Он понял что проспал.Собрал свои вещи в клунок и сел на коня.Долго бродил он среди леса.Позабыл дорогу обратно,заблудился.Отчаянно скакал то в одну сторону ,то в другую...
Она проснулась рано,потянулась,зачерпнула рукой немного воды из озера,умыла лицо,расчесала длинные волосы.Теперь можно и прогуляться,посмотреть все ли в порядке в ее владенияхЛесная фея всегда начинала утро с осмотра своих владений.Она была мудрой правитильницей и заботливой.Она прошла до самой густой рощи,когда услышала стук копыт.Выглянув из за лещины,увидела человека на коне,немного вспугнулась.Но решила проследить за ним,не навредит ли он кому то или чему то.Она шла по роще ,и наблюдала,как он мечется туда-сюда.Случайно увидела его лицо-это был юноша.Симпатичный,темноволосый и кареглазый.И что то в ее сердце затрепетало,словно самой ранней весной расцвели все цветы мира,не дожидаясь своего череда."Любовь"...пронеслось мимо нее,словно ветром.
Начался дождь.Первый весенний дождик веял свежестью и прохладой.Она увидела,что юноша стал хукать на своми руки и обтирать плечи,он был легко одет.Она вышла из за деревьев,поклонилась и сказала чтобы он следовал за ней.Он в недоумении не понял,откуда она появилась,и откуда здесь девушка в таком богатом одеянии.Но ему было холодно и он последовал за ней.Рассмотрев ее он увидел,что платье ее богатое,из шелка и дорогой парчи,а вот ноги босые.Как ей не холодно?Она привела его в свой уютный уголок под ивами,на теплом мху было уютно и сухо.Она положила перед ним бутон с росой.Он удивился,но выпил ее.Очень вкусно.Она улыбнулась ему.Девушка была неплоха собой.Светлые волосы,в которые вплетены веточки мяты и ивы,зеленые глаза цвета первых ранних трав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2018
І наче день не день,і наче ніч не та,
І я не я,коли поруч тебе нема...
Сумую за тобою я безмежно.
І наче вічність мить,години тянуться роками,
Сумую за твоїми я устами...
Як по краю прірви хожу не обережно.
Вітрами руки схолодило,душа немов у кризі
Сумую за теплом твоїм....
Сумую за тобою я безмежно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2018
Спливає час немов пісок,коли ти поруч,
Минають дні,немов у сні...
Я подумки цієї ночі
Благаю : "Милий мій,прийди".
Прийди до мене любий , зігрій в своїх обіймах,
І поцілуй мене,як навесні...
Нехай для нас серед зими
Засяє сонце і розквітнуть трави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2018
Моя душа,ти моє щастя,
Коханий мій,я лиш твоя...
На руки твої снігом впасти,
Відчуть тепло,розтануть в мить.
Ми двоє у коханні власті
Я є твоя,а ти є мій-ми разом
В цім вихорі подій
Душа моя до тебе лине,мов птах летить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2018
Давненько я не була тут,на своєму творчому бережку...Стільки всього трапилось...Стільки часу минуло..
Я не перестаю дивуватись які зараз стали жорстокі люди,ці плітки,образи,тикання пальців...Хто де,що робить,те не правильно,сміх,глузування...У кожного своє життя і своя голова на плечах,тому на мою думку кожен повинен слідкувати за собою і жити так як хоче...
Ось цікаві слова :"У каждого из нас свой ад и
рай. Свой потолок, своё
седьмое небо. И кофе по утрам
и даже чай, И свой кусочек
хлеба. У каждого из нас свои
дела Свои закаты, и свои
рассветы Своё понятие добра и
зла Свои вопросы и на них
ответы..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762786
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2017
Сьогодні я в полоні мрій своїх...
Моя душа тремтить від ніжних слів твоїх.
Нагадай мені,як солодко співали солов'ї,
У спогадах у наших ранньої весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017
Обними меня - скрой меня от всего мира,
Позови меня за собой...
Посмотри на меня,прошепчи мое имя
Я на край света пойду за тобой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016
И в этом мире
Так неслышно можно затерятся,
В тебя влюбляясь вновь и вновь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016
Я думаю про тебе дні і ночі,
Ти той,хто душу полюбив мою.
Твої чарівні карі добрі очі-
Від ніжності я в них немов тону...
Ім'я моє так солодко злітає з твоїх уст,
Від шепоту твого втрачаю глузд...
Ти гаряче мене так обіймаєш,
Від усього мене оберігаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2015
Как доказать тебе свою любовь,
Как рассказать,что сердце шепчет...
Как обьяснить,что не хватает вновь
Твоих обьятий крепких.
Как доказать,что тоскно на душе,
Что мир вокруг становится весь серым...
Как обьяснить,скажи,что от любви к тебе,
Мое сердечко вдруг стало смелым?
Как доказать,что ты мне снишься,
Что твоя улыбка мне милее всех...
Как грустно,когда с друзьями веселишься,
Со мной ты видишься навспех...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617848
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.11.2015
Ветер гонит по небу синие тучи,
Мы оба знаем,как будет лучше...
Наша встреча-это не случай,
Давай не будем друг друга мучить.
Октябрь,листопад,снова дожди,
Чувства нахлынули,голова снова кругом
Давай будем вместе,будь мне хоть другом,
Будь мне хоть кем-то,только не уходи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616198
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2015
Неначе темрява і світло
Існує в світі зло й добро.
Тобі одному вибирати
Торкнеться що до серденька твого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607397
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2015
Мій янголе,я подарую тобі мрію,
Мій янголе,тепло усе своє тобі віддам...
Мій соколе,всім серденьком своїм я вірю,
Що ми зустрінемось чи тут,чи там.
Мій милий,я буду вірна лиш тобі одному,
Мій милий,зроблю усе,що побажаєш ти...
Мій рідний,я стану місяцем у небі темному нічному,
Лиш тільки ти й мене люби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015
Сколько раз я ставила прочерк
В графе Любимое имя,
Сколько раз вспоминала ночи и дни я,
Те,что говорил мне "Привет".
Сколько было поставленных точек,
Но они превращались в многоточия,
Сколько раз я искала ответ-
Любишь ты меня или нет.
Я пыталась забыть и не думать,
Но сердце ничего не хочет,
Лишь каждый вечер шепчет :
"Спокойной ночи"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605214
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.09.2015
Я все ще вірю-ми зустрінемось колись,
Моя рука в твоїй знов буде грітись.
І як тоді... неначе існували тільки ми
Та місяць й зорі сонні...
Я пам'ятаю як ми з тобою сиділи до ранку лише вдвох,ти грів мої руки...Це був немов сон,який мабуть не повториться...Пробач,що нав'язалася тобі...Ти просто знай,що ти подарував мені крила одним лише доторком руки...Ти зробив мене щасливою,я літала вище хмар.І нехай я боляче впала до долу,заліковую свої рани і змазую йодом місце,де були ті крила,ти все одно мій найкращий спогад,ти як промінь сонця-теплий і ніжний,ти як солодкі ліки...Твої очі манять,не розумію саме чим,але коли я дивлюсь на тебе все перестає існувати навколо...Знаю,тобі не потрібні мої почуття,ти ніколи таку як я не полюбиш...Знай,що я ніколи ні до кого такого не відчувала...Я рада,що знайома з тобою і .що ми на одній з тобою планеті...Мабуть,я люблю тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015
Люблю тебе,люблю як небо,сонце,зорі і життя,
Нехай цих слів від мене не бажаєш чути...
Моя душа навіки лиш твоя,
Твоїх очей мені ніколи не забути.
Люблю тебе як вітер,хмари,шоколад,
Солодша липового меду твоя усмішка...
Хтось скаже:"Щоб так любить...Не може бути!"
Твоїх очей мені ніколи не забути.
Люблю тебе як колискову,як теплий чай і сон,
Такі для мене недоступні твої цілунки і обійми...
Такий звабливий голосу твій тон,
Твоїх очей мені ніколи не забути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2015
Зникнути,забутись,загубитись
Хоча б на трошки,хоча б на день,на два...
Не бачити нічого і не чути
Подалі звідси утекти,до тиші,й на самоті побути.
Забути біль і сум,усе,що серце ріже,
Вдихнути присмак волі,її повітря свіже...
Дивитись на зірки,безкрає небо
І головне не думати,нічого більш не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2015
Я словно падаю,
То снова поднимаюсь.
То над обрывом бережно ступаю,
То в бездну безоглядно мчусь...
Я словно сплю
Ведь я летаю...
Быть может,я мечтаю
А может вовсе брежу наяву?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580617
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.05.2015
Никто не знает почему я поступаю так или иначе...никто не знает глубину моей души и океаны мыслей...Я не знаю кем меня считают дурой или стесняшкой,которая боится и слово сказать...Но это не так... Я есть я.Я просто хочу быть вежливой,ведь этого так не хватает в нашем мире,я хочу быть доброй,веселой,счастливой,любимой,но реальность зла и я выступаю в роли неудачницы..((((Так что не узнав меня получше не судите пожалуйста...Не причиняйте мне боль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2015
Якось Петрик прийшов до Василька і почав підбурювати його.щоб накрасти вишень у діда Івана.Василько довго відмовлявся,мовляв-це погано,крадіями будем,а раптом дід Іван побачить.Але вишні у діда були смачні і солодкі,а тому Василько думав та й передумав.Полізли хлопці через невеликі дерев'яні ворота у двір старого Іващенка.У його саду росли три розкішні вишні,які гарно вродили цього року.Як завжди Василько почав сперечатись з Петриком хто ж полізе рвати вишні.Після того,як у Василька двічі виходило,що ножиці ріжуть папір,йому довелося лізти на дерево,а Петрик стояв на вахті.Дід Іван якраз повертався додому з поля і за ним біг Сірко-вірний пес і охоронець.Сірко відразу ж щось почув.Василько нарвав вишень і вже було почав злазити з вишні як гілка обірвалсь і з тріском хлопець повалився на землю,а тут як тут і Сірко.Зякалися хлопчаки не на жарт.Поки хлопець біг,потираючи спину, оговтувався з переляку,то помітив,що Петра і близько нема.От друг називається!Більше Василько не слухав свого товариша і вишень не крав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2015
Ну разве поступать так можно?
Я думала-ты не такой как все!
Но для тебя лишь
в редких случаях я существую,
А так я не нужна тебе.
Ведь если скучно или больно,
То ты об этом пишешь мне,
А если рад и счастлив то другой,
А я твой образ-идеал рисую.
А вот сегодня,я так нуждалася в тебе,
Разве пару слов черкнуть так сложно?
И от того душе моей тревожно,
Что ты не вспомнил обо мне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579112
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.05.2015
Тихий день,небо хмарне,похмуре,
Вітер гуля у волоссі беріз.
Чомусь мені згадалося минуле
І спогадів густий туман навис...
Роки минають,мов облітає з вишні цвіт,
Величні хмари по небу походжають.
Немов в очікуванні дива зупинився світ,
Я поглядом їх у дорогу проводжаю.
Думки несуть мене,як човен по ріці,
Я згадую твій погляд...
Розгадати б всі твої думки,
Та згас в душі надії вогник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015
Мы такие разные,
Мы живем в разных мирах...
Ты слушаешь песни классные,
А я живу в своих мечтах.
Мы такие разные,
Мы словно на разных берегах...
Твои мысли почти реальные,
А мои словно в снах.
Мы такие разные,
Мы точно не паралели...
Твои друзья отвязные,
На таких как я плевать хотели.
Мы такие разные,
Нам,видимо,не по пути...
Ты прагматичен,не любишь неясное,
А я вижу закаты прекрасные.
Мы такие разные,
Ты уверен в себе и саркастичен...
Я не люблю шутки развязные,
Мой мир нереалестичен.
Мы такие разные,
Ты не веришь в мистику...
Я верю,что во тьме что-то опасное
И не терплю резкую критику.
Мы такие разные,
Но все же что-то манит к тебе...
Знаешь,иногда или фазами
Ты ночами снишься мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575911
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.04.2015
Людина, на яку я хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І якщо мами немає вдома ,і ні з ким поділитися своїми проблемами чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли мама мене вислухає, то стає легше.Іноді мама кричить на мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду,а я ображаюсь і, буває, навіть з нею не розмовляю. Та найчастіше я розумію,що була неправа. А коли розумію це, йду до матусі і прошу вибачення. І,диво, мама мене завжди вибачає, як би я не провинилася.Адже для неї я самий найцінніший скарб,лише вона може так щиро і ніжно любити все життя,навіть коли стаєш дорослою,для неї ти назавжди її маленька донечка.
Тільки мама може пожаліти і зрозуміти,не дивлячись на усі наші суперечності.
Я хочу бути такою ж працьовитою,рукодільницею,гарною,вміти смачно куховарити,вишивати,плести.Моя мама найкраща в світі.Вона справжня людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015
Ми не задумувалися над тим,яке буде наше майбутнє,а особливо майбутнє нашого села.Я розумію,що й справді воно залежить від нас усіх,воно залежить і від мене.В наш час люди нічого не цінують,не слідкують за чистотою і порядком свого села.Як то кажуть “Моя хата з краю-я нічого не знаю...Байдужість псує нас,через неї стається багато бід.Але навіть маленька добра справа може все змінити.Потрібно лише зупинитись на мить і звернути увагу на те,повз чого проходив,навіть не помічаючи.
Я можу змінити майбутнє на краще,просто посадивши дерево,просто кинувши сміття не на землю,а у сміттєвий бак.Просто підмівши сухе листя,або посіявши клумбу.Це не важко,зробити щось корисне,щоб приносило і користь, і красу.Праця вчить нас бути сумлінними,наполегливими,совісними,вона вчить нас бачити справжню красу.
Якщо ти робиш щось корисне для свого села чи міста,то ти дбаєш в першу чергу про себе і своїх рідних,про своє здоров'я і майбутнє життя тут.Я не маю великих можливостей чи коштів,але велика діла починаються з малих.Думаю,саме це і означає бути справжньою людиною.
Але це стосується і держави загалом.Вона повинна виділяти певні кошти на благо свого розвитку і процвітання.Держава повинна дбати про кожен населений пункт,піклуватись про порядок,достаток,забезпечувати всім необхідним для життя.Люди повинні об'єднуватись і творити добрі діла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015
Так сложно не знать твоих мыслей,
Не знать,что у тебя на душе
Не знать есть ли у тебя чувства ко мне
Твое безразличие придает непонятного смысла...
Ты вдруг подаешь мне надежду,
То отдаляешься снова,
Ты со мной обо всем говоришь,
То не скажешь не слова...
Проходишь мимо меня,словно дразнишь,
Ты стеснительный или не смелый?
Или я ненравлюсь тебе?
Ты по-немногу меня убиваешь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572184
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.04.2015
Мне бы только взглянуть на тебя издали...
Запомнить твой профиль,глаза,
Линии скул и линии век,
Знай,ты мой дорогой человек.
Хочешь меня от себя прогони,
Если проблем я тебе задала...
Хочешь меня осуди,
Хочешь меня из друзей удали,
Только дай лишь взглянуть на последок,
Знай,что я рядом всегда...
Просто будь моим сном,
Моя запретная мечта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572178
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.04.2015
Я б'юсь немов в глуху стіну,
Як довести,що мені ти не байдужий...
Як знати,що почуття мої не засмієш
І правильно їх зрозумієш?
Я погляди твої ловлю-
Ти дивишся кудись крізь мене...
Твій голос я без меж люблю,
Та почуттів моїх тобі не треба..
Я бачу-зайва я,зайва на усій планеті,
Не народилась я талановита і
Красою не вдалась...
Та я не злюсь на тебе...
Бажаю щастя,
Прощавай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2015
Ніхто не зна,яка вона,
Як гаряче у грудях її серце б'ється,
Ви не побачите як тихо плаче уночі ,та,
Що вдень сміється...
***
Чому ти серденько так завмираєш?
Чому вночі знов спати не даєш?
Кому ти знову довіряєш
За ким сумуєш,кого кохаєш?..
***
Відкрию вікно-впущу вітер в кімнату
І очі закрию,подумки буду літати...
Крил я не маю,та маю я мрію
До неба я нею як птах полечу.
***
Немов загубила дорогу,
Немов заблукала...
Я падала,
Потім знов підіймалась.
В зачинені двері я рвалась,
Я сліпла і знов прозрівала.
Крізь терни і крізь колючки
Я йшла по дорозі своїй...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2015
Зачем же выпал этот снег
Словно на душу осадок…
Жизнь только-только начала свой бег
Но наступил вдруг сил упадок.
Тоска вновь сердце захватила
В плен холода и вечности печали...
Небо синее тучами закрыло,
От боли ангелы кричали.
Ты близко так и снова далеко,
Мы только взглядами знакомы...
В мечтах летала высоко,
Казалось,мысли невесомы.
Но я тебе ,как оказалось,
безразлична...
И взглядом провожаешь не меня
Но я не обижаюсь,все отлично,
Я все равно не удержу тебя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570343
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.03.2015
Прислухайся,то плаче пташка...
Вона у клітці ,б'ється у неволі-
Їй всидіти в тій клітці дуже важко,
Вона не в силах підкориться долі.
Вона до неба лине всім серденьком,
Розкрити крила вітру на забав...
На волі прокидалася раненько,
Допоки хтось її у сіті не спіймав.
Вона то падала,то підіймалась
У білих хмарах плавала,немов у морі
Тепер сама .тут на землі зосталась
Їй боляче у клітці,і у горі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015
И вроде бы нашла ответы,
Но снова многоточия зовут
Встречая желтые рассветы,
Я слушала как старые часы идут...
***
Ты нравишься мне,
Плевать на недостатки...
Но за тобою плачут все,
Теряя гордости остатки.
***
Я стать невидимой хотела,
Когда надежду потеряла...
Теперь когда тебя я повстречала
Болезнью неизсвестной заболела.
***
Твои амбиции и принципы понятны
Я ни слова против не скажу.
Но мне твои сужденья неприятны,
Я не узнав получше человека не сужу.
***
В глазах моих стояли слезы
Вы не заметили их,жаль...
Я шла ступая на занозы,
А вы спокойно удалялись вдаль.
***
Алые розы пахнут разлукой,
Но мне их ты не даровал...
Тебя я выдумала и это стало мукой-
Ждать человека,который не существовал.
***
Уснуть бы и проснуться,
Когда все будет хорошо...
Руки твоей слегка коснуться
Но ты то близко,то снова далеко.
***
Сердце,милое сердце,
Хватит,не бей мне в виски...
Я ему безразлична,
Таких не любят,как я.
***
Лень,апатия,психоз-
Мерзнет душа и сердце...
Множество острых заноз-
И в душу закрытая дверца.
...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569015
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.03.2015
Іноді здається,ніби тіло-це оболонка душі...І коли тобі дуже погано хочеться вирватись з неї і полетіти кудись ввись а потім вперед,неважливо куди,головне подалі звідси...Хочеться відчути легкість і свободу,побачити небо у всій його красі,а не уривками над дахами будинків,хочеться відчути себе невагомою,відчути пориви вітру і впасти вниз,щоб знову злетіти,доторкнутись до хмаринок...Але реальність,гул машин,крики дітей за вікном знову вертають мене з моїх думок.І тоді я дивлюсь в дзеркало...Тіло-це просто :мозок,шлунок,серце та інші органи,5 літрів крові,невдала фігура,ніс картоплиною над яким усі сміються...і хочеться плакати...Я прикована тяжінням до свого тіла,до цього життя,до цих проблем і сірих буднів.Хоча я й літаю у снах,але ж кожного ранку прокидаюсь...Я дивлюсь на сірі будинки і голі дерева - і розумію,що чудес не буває,якби там і що хто не писав типу "Творіть самі","Люди самі творять дива" Ні...диво-це те,до чого не причетна людина,що стається саме по собі,коли дуже цього хочеш.Це те,що читає твої думки,бачить твою душу...Це щось високе,особливе...А те,що творять люди,не все,але приносить самі лише проблеми.Часто я дуже жалкую,що народилася романтиком,що у мене таке чуттєве відчуття реальності і інакший світогляд...Мені дуже важко жити у світі прагматиків і реалістів...Я живу мріями і ці мрії розбиваються щодня,щомиті,щосекунди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2015
Хто дав вам право,люди,
Коли у вас є влада чи посада
Ніс сунути в чуже життя?
Хто вам сказав,що все життя так буде,
Що лукавість,черствість це чеснота,а не вада?
Та ви не вічні,час плине як вода...
Ви будете жаліти,що колись
Людські невинні сльози пролились,
Побачите,наступить мить така.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015
Весна моя плаче сьогодні
Заглянула в душу мою.
Іі теплі очі вмить стали холодні
Розчулила душу свою.
Дощем розлива тепер сльози
І ронить на сірий асфальт...
Немов на вікні моім роси,
Краплина як камінь базальт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015
Я разучилась верить-
Все люди лицемерят.
Я в душу закрила дверцу
Любить запретила сердцу.
Остатки вери в правду
Разбавила крепким ядом
Из лживих фраз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566625
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.03.2015
Ты спросишь как дела?
Мне нечего тебе ответить...
Может быть, я не права,
Но так хочеться верить,
Что что нибудь хорошее нам принесет весна...
Мне б стать на небе облаком,
Рекою или садом,
Чтоб распуститься на весне
И стать чем нибудь прекрасным,
Чтоб невидимкой вновь не быть,
В себя поверить,мечтать
И жизнь вновь полюбить.
Мне солнца свет не мил сегодня,
Мне облака дымом серым в небесах плывут.
Когда же дни хоршие прибудут,
А дни плохие навсегда уйдут?
Ну почему живу я на земле,
Как подвести итог?Зачем страдаю я
И почему со мною этот мир жесток?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564415
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.03.2015
Ты спросишь как дела?
Мне нечего тебе ответить...
Может быть я не права,
Но так хочеться верить,
Что я еще тебе нужна
И ты мне вновь откроешь двери...
Что снова ты меня обнимешь
И скажеш "Все будет хорошо".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564414
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.03.2015
Я в тишину шепчу :"Простите..."
Я взглядом провожаю облака:
"Простите,за мои грехи земные,
Мои таинственные небеса."
Я каюсь за свои слова,поступки,
За то,что многое я не ценю.
Вы шли мне на огромные уступки,
А я впустила в душу тьму...
Теперь желею,плачу и горюю,
Прошу,мои таинственные небеса,
Пошлите света лучик,капельку любую-
Я обещаю,что в душе моей растает тьма!
И белокрылые мои вы херувимы,
Мои вы ангелы-воины добра.
Вы добрые и справедливы
Мне ваша дружба и поддержка так нужна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561928
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.02.2015
Светлячками в темноте
Фонарики играются...
Что то есть прекрасное в зиме,
Когда в окошках огоньки зажигаются.
Когда снежинки белые кружатся,
На землю падают без суеты...
Реснички от мороза мружатся,
А щечки прячутся в шарфы.
Когда на небе звездочки сияют
И весь мир словно в серебре...
Деревья веточками голыми виляют
Такого не увидишь в сентябре!))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558958
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.02.2015
Чомусь в цю мить згадалась новела Коцюбинського Intermezzo ... Мабуть тому,що я відчуваю себе стомленою...Моя втома і душевна,і фізична...Душевна-стосується моїх спостережень і висновків за життям.Фізична-застудилася.Я не дуже люблю зиму.Звісно, коли навколо біло-біло,немов у казці про Снігову королеву це чудово,прекрасно...Але для мене зима тягнеться вічність.Я хочу щоб скоріше прийшла весна.Весною я відчуваю себе пташкою,яку випустили з клітки на волю.Зараз,коли на вулиці холодно і небо затягнуте хмарами моє серце тріпочеться в грудях,шукає якоїсь відради,спокою,тиші,тепла.Я з великою радістю і водночас з тугою згадую минулу весну...Я згадую як сиділа у садку і на моєму обличчі грались промінчики сонечка,а волосся сплітав у коси вітерець,як пах цвіт яблуні і вишні,як гарно,ніжно виспівували пташки...Мені здавалось,що я десь в іншому світі.Світі,де все добре,де немає місця злу,брехні,болю,відчаю...Весною моє серце тане від криги,звільняється з крижаних рам.Весною і зорі ясніше світять,і місяць здається не таким холодним і сердитим.Весною небо блищить,сяє,переливається,миготить,розкидає перли по землі,промінчиками витанцьовує на воді річки.На березі Бистриці перешіптуються старі верби,шелестять своїми косами над водою і скриплять дуби й берези,згадуючи свої пригоди взимку...У повітрі літає запах благодаті і щастя,солодкий присмак чогось світлого,теплого,ніжного.Я згадую ,як сиділа вечорами під виноградом на лавці і милувалась заходом сонця над рікою,зачаровано спостерігала як пропливають хмарки і слухала шепіт вітру у перших листочках.Серденько тріпотіло як маленька пташечка...от так було гарно й любо мені.А зараз...зараз мені сумно,я сумую за тими вечорами і річкою,за вітерецем і сонечком,за пташками.Я сумую за зоряним небом і весняними ночами,коли зорі і темне тло неба здавались мені шовковою хустиною,яка вкривала мої плечі...Я сумую за пахощами першої травички і першими ароматами квітів,першими росточками городлини,за синявою річки.Я сумую...Скоріше б весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558492
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.02.2015
Я в розпачі,в розчаруванні,в холодній безнадії,
Тремтять мов листя восени мої чорняві вії...
Немов джерельце серед поля,біжить гірка сльоза
Ось-ось як вісниця дощу,забрязкотить гроза.
Чому так швидко наступили дні холодні,
Темні ночі і болючі вечори?
Усім байдужа стала я сьогодні,
А кажуть ,друзі не покинуть у біді...
Картаю я себе,що щиро довіряла,
Що серце душу людям віддавала,
Свої думки і мрії розкривала...
Я думала,що зможу пожуритись,
Порозмірковувати,часом похвалитись
І не засудять,не образять- заспокоять,
І рани трішечки загоять.
Тепер одна сиджу я і ковтаю сльози,
Спасибі,друзі дорогі
За те,що я закрила двері в душу на замки
І в темне море закинула ключі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2015
Мене спитали якось
І в роздуми ввели:
"Мадам,ви вірите в дива?"-
Якийсь дивак помітив все ж у натовпі мене.
Я швидко йшла,а потім зупинилась
Та мить постояла,на небо задивилась...
-Я вірю в справедливість і дива Господні,
Та день такий,я сподіваюся,що швидко він мине.
А може і в дива я вірю,але не зараз,тільки не сьогодні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557003
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.02.2015
Я думала бувають дні сумні лише осінні
І небо хмурим поглядом бентежить лиш тоді,
Коли листочки падають,немов із неба
І дощик перли розкида свої.
Я думала,що сірим світ буває в пізню осінь,
А взимку світ хоч трохи оживає.
Але на дворі січень
Густим туманом землю покриває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015
Чому не маю крил я ,як в птахів?
Чому я,мамо,не літаю?
Чому не бачу крил я у вітрів,
Але вони увисоті кружляють?
***
Стоять дерева сірі й голі,
Безлисті,тлілі і сумні.
В безмежне сіре небо
Все дивляться вони...
Чомусь не спиться
Місячної ночі.
Думки все лізуть
До моєї голови...
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2014
У чому щастя ти мене питаєш?
У чому радість у моїм житті,
Минули місяці,роки...
-Невже і досі ти не знаєш?
-У зорях щастя,в місячному сяйві,
У осені дарунках золотих
У літа різнобарв'ї...
У хмарах ніжних і пухких.
-У шумі верб і шепоті трави,
У сяйві сонця,у дощі,
У блискітках отих, що на ріці,
Є певне щастя і у хлюпанні води.
Потрібно бачити,а не дивитись,
Ти не слухай,а почуй...
Лиш треба вчасно зупинитись-
Тремтіння струн весни відчуй.
Ти чуєш?То вітру лине пісня
На полях,в лісах,долинах,
У горах,у садах,степах...
То казка давня і чарівна.
Бо то відлуння мрій і голоси усіх віків,
Покkадені на музику,відбиті у моїх віршах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2014
Знаете,а я теперь понимаю,что такое одиночество...одиночество-это когда ты среди целой толпы людей,но никому не интересно то,что ты говоришь,о чем думаешь...обо всем этом тебе некому рассказать,не с кем помечтать,посмотреть любимый фильм...Одиночество-это когда даже твоим родителям не интересно то,что ты слушаешь,читаешь или пишешь...Никому это не надо,просто то ли из вежливости,то ли так сложилось,заведено кто то да прислушается к тебе,но до него никогда не дойдет смысл твоих слов...Никто никогда не увидит мир и вещи твоими глазами...Никто не почувствует как бьется твое сердце,когда ты слышишь красивую музыку,когда ты смотришь на облака,на снег или дождь..не важно...Никто не почувствует твою боль,никто не узнает какого тебе,когда тебя не понимают...Вот что действительно грустно...(((
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540054
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 28.11.2014
Я в сні живу,я снами марю,
Від темної реальності втікаю...
Як киснем ,мріями живу
І в серденьку надію я плекаю.
Мені казали-"Досить марить!
Подорослішай врешті-решт..."
Мене буденнісь ваша травить,
Це покарання,мій арешт.
Мені казали-"Ненормальна",
А я читать книжки любила...
Усі сміялись -"Жалюгідна"
А я фантазіями захворіла.
Я замків тисяч сто набудувала,
Повітряних,немов ті хмари в небесах...
Реальність враз їх зруйнувала,
А люди розпалили біль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2014
Чому ти не впустила казку?
У дім свій місячної ночі,
Чому проплакала всю ніч?
Змарніли карі очі...
Чому ти серденько картаєш,
Що б'ється,б'ється так шалено?
Куди дітися не знаєш,
Коли він навпроти тебе...
-Я плакала,бо інші руки він гріє у своїх,
І вії слізьми омивались,
Бо він очей цурається моїх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2014
За вікном моїм-сірий світ,
Бо осінь всі барви забрала.
Принесла,показала
І знову за пазуху все заховала...
Це щоб зимі нічого не зосталось
І ми не довго милувались.
Безжалісна осінь,а з нею зима
Прийде на зміну їй холодна і люта.
Зморозить руки і наші серця,
На душу ляже білим серпанком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2014
Осінь...ця пора для мене ніби початок сну...Сну який огортає і природу,і мене саму...Я відчуваю,як поволі засинають мої почуття,щоб не замерзнути взимку.Вони спатимуть в очікуванні весни,в очікуванні тепла і сонця.Вони бачитимуть сни,купатимуться в мріях і лиш раз у раз будуть надсилати мені теплі імпульси,щоб моє серце не скрижаніло...Я люблю зиму,люблю сніг.Так красиво,коли дерева стоять ніби в теплих хутряних шапках,а під ногами риплять пластвці-сніжинки...Та я не люблю холод...мороз завжди намагається якнайболючіше ущипнути мене за щоки,кольнути в очі,приморозити пальці,пробратись до самої душі і вкрити її крижаним серпанком...
Восени мій сум накриває мене з головою,своєю полум'яною ковдрою,яка не гріє,а просто люто і грізно пече...намагається задурманити мій розум і змусити збитись з мого шляху...Я не прошу допомоги,я кричу,але ніхто не чує...Я побачила тебе і щось хвилею сколихнулось в душі,то мабуть струни душі дали слабинку...Ти перший хто на них заграв,хоч усього лише мить...Я чомусь одразу почала будувати повітряні замки і хмарочоси із мрій,але буревій реальності сильніший і він одним лише подихом зруйнував все,зніс на перший погляд міцні стіни і повибивав шиби.Скоро зима...скоро зима,тому моє серце шукає без тями тепла і того,хто б хоч руки зігрів у своїх долонях...Але ця розкіш не для мене...така душа і таке серце,як мої нікому не потрібні...Але я не впадаю у відчай...я просто змирюсь,я просто буду плисти по течії...У мене ж є небо,місяць,зорі,вітер...я довіряю їм свої таємниці.Є ще й музика,вона одна проливається не лише звуками,а й сльозами з моїх очей тихої ночі,в пітьмі,в якій ніхто не осудить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529631
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.10.2014
Везде всегда одно и тоже
Ты правды здесь и не ищи.
Ни сью минуту ни чуть позже
Найдешь лишь зло и много лжи.
Нет справедливости на свете...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2014
Если ты боишься мне сказать...напиши...будет легче...Всю тяжесть слов возьмет в себя бумага,чернилом ляжет скорбь твоя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522412
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.09.2014
Мені б кудись подалі звідси
На крилах полетіти наче птах...
Втекти з реальності в'язниці,
Звільнити руки в ланцюгах.
Вдихнути справжнього повітря,
А не вдихати гази і пари.
Спати,коли грає колискова пісня
І бачити лише хороші сни...
Бачити,що раді мама й тато,
Що раді бабуся і дідусь...
Сестричка весело всміхається
І мрії наші всі збуваються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2014
Сегодня последний день лета...Очень грустно расставаться с летом,теплом,солнышком...осенее солнце уже не то...На душе почему то чувство обреченности и одиночества...Летние ночи,прошайте....Прощай летний воздух и тихий прекрасный ветерок...Скоро птицы улетят и небо опустеет...Листя опадут и деревья снова станут серыми и голыми...А небо будет глядеть на нас своими большими серыми грустными,обиженными глазами....
Спогади(прекрасні/ненавистні)
Часом,спогади гріють мене наче сонце,
А буває,рвуть душу мою на шматки...
Заглядають світлом зоряним до мене в віконце,
А буває влітають як тіні бридкі.
Ну чому все біжить,все тече,все пливе?!
Ну навіщо мучити серце моє?
Навіщо душу мою кожен раз розбивати
Й надію останню криваво вбивати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2014
Я літо корабликом по течії відпускаю
І з ним своє серце на ключ зачиняю.
Щоб осінь хитра дикунка
І зимонька люта
Його не схолодили...
Я буду чекати,тебе миле літо.
А поки душа моя відлітає за вітром,
Не можу я муки терпіти такої,
Не треба мені осені,
Ні чарівної,ні золотої...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2014
На очах моїх вкотре гіркі сльози-
Знову приходить ненавистна осінь...
Вона забере все тепло і всю радість,
Спогади й дні,а залишить ненависть.
В серці посіє зерна печалі,
Боюся того,що буде далі.
Подумки й досі я літо тримаю
У серці й душі,я його не пускаю.
Так добре було вечорами,
Так гарно зорі світло своє розсипали...
Співали пташки,стрекотіли комашки,
Пахнули квіти — матіола й ромашка.
Ми разом були і ми веселились,
Наша дружба — як сонце,ми грілись...
Лились наша пісня і музика дивні,
Танцювали в танку у місяця світлі.
Невже це пройшло?Я й досі не вірю.
Так сумно,так гірко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2014
Ніч прекрасна.
Тихо навкруги.
Місяць світить ясно,
Мерехтять зірки.
Так любо й мило на душі
Не хочу,щоб ця мить минула...
А ось стоїть схилился верба
Її листя в річці потонуло.
Вона росте однісінька-одна,
А час іде,біжить немов вода.
Він забирає все : і добре,і сумне.
-------
Минуло півжиття уже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014
Не радує літо і сонце,
Не радує ніч і зоря.
Прийшли до нас відчай і горе,
Прийшла до нас люта війна...
Війна не потрібна нікому,
Народ наш давно вибрав - МИР!
Війна вібира нашу волю
І кидає нас в темний вир...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014
Ангелы устали защищать нас.Они больше не спускаются к нам...они лишь тихо смотрят на землю с небес,наблюдая за нашими поступками...Они плачут,видя как мы рушим то,что сотворили своими руками...Они посылают нам сны,в которых мы видим Рай...Ведь в мире где властвует хаос,в мире из которого люди делают Ад,только и остается жить с надеждой,что когда-то мы попадем именно туда и наши души будут чисты...
Глава 1
Небеса давно решили,что будут лишь наблюдателями и исполнителями воли Господа Бога.Верные хранители света больше не решались спускатся на землю.Ангелы больше не считали людей равными.В чем разница между ангелами и людьми?В главной Высшей Книге Света и Духа написано : «Души ангелов — не внутри и не внешне,ангел и есть душа,в которой нет места порокам,душа,которая предназначена нести свет и чистоту,благо,мудрое и доброе слово.Люди же просто давно забытые творения небес,которые спрятали свои души внутрь своих тел,подальше от света,и свет больше не может тронуть их сердца.Люди забыли о своих душах.Неся разрушения и хаос они живут на земле,они видят материю,видят то,к чему можно прикоснуться руками,а не душами,они видят лишь то,чему можно найти обьяснение.Люди сложные и противоречивые создания.Если не силы природы,то они сами найдут способ уничтожить свой мир...»
Высшая Книга Света и Духа.От двух дней начала писания.
Эту книгу заоблычные писари начали вести после одного события,произошедшего буквально два дня назад,поэтому в книге были заполнены лишь две страницы.Первая — повествовала о храбром ангеле,который до последнего верил в людей.Его,а точнее ее звали Хассанаэла-девушка добрейшего характера и светлейшей души.Все ангелы до сих пор были потрясены поступком ангелессы.
А особенно из-за кого она стала падшей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510125
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 08.07.2014
Досить!Досить,зупинись,
Досить,не сій зернята болю
На цій святій землі...
Досить!Досить,схаменись
І так багато горя,
Руки у крові твої...
Невже ти не бачиш
Як плачуть небеса?
Невже ти не чуєш-
Кричить її душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014
Невеличкий епізод з розповіді
Учні підійшли ближче до великого ставка.Вода в ньому була прозора наче кришталь,а верби ніби ловили своє відображення на воді,так низько вони над нею схилились.Сюди кожного року прилітало шестеро лебедів.Гарних гордих,білосніжних птахів.Вони ловили рибу і насолоджувались прохолодною водою ставу.
-Поб'ємось об заклад,що вони пiдпливуть?-радо вигукнула Софiя.
-Хаха!Як же ти їх сюди прикличеш?А давай,якщо така хвастлива,спробуй!-зареготались її однокласники.
Та дівчина знала,що робить.Вона пригадала все чого навчив ii дiдусь Степан.
Дiвчина пiдiйшла до ставка i подивилась на лебедiв.Вона стала струнко i вигнула елегантно шию як вони.Потiм змахнула руками наче крильми i низько тричi вклонилась до самої землі.I ось диво : вони почали пiдпливати.
-Як у тебе вийшло?Це чари?-широко повідкривавши очі учні не могли повірити своїм очам ці горді птахи справді плили до їхньої однокласниці.
-Нi,ніяких чар.Звичайна ввiчливiсть ...-відповіла без краплі іронії серйоно і по-дорослому учениця 5 класу.
Так сила ввічлиавоссті он яка...а ми цього не розуміємо і на кожному кроці бажаючи у свій бік добра і поваги,ми лютуємо і хамимо своїм ближнім.
Далі буде)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505745
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.06.2014
Блукає твій погляд
У натовпі вулиць...
Розгублений,зляканий,
Кого він шукає?
***
Сладкий привкус свободы
На алых устах
Небо и звезды сияют
В глазах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2014
Пішов автор в далекі краї-
Лишилася книга його на столі...
Листям прикидано чорнії літери,
Вітер гортає її сторінки.
Тихо і сумно стало без нього,
А книгу ніхто не читає...
Автор не вернеться,скільки не жди,
Він кращої долі далеко шукає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2014
О,небеса,я напишу вам величаву оду:
Про вашу синю глибочінь,
Про вашу неймовірну вроду
І неосяжну широчінь...
Навіки ляжуть на папері
Хмари білі-білі кораблі.
Немов до раю двері
Із грішної і чорної землі...
О,небеса,ви так прекрасні,
Ви ніч і день - казкові,чарівні.
Багато втратив той,хто вас не бачив,
Багато втратив той,хто вас не поміча...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014
Моя печаль як мед солодка,
Як глоду кетяги гірка...
Моя печаль не одинока,
Моя печаль така як я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014
Я сльози в посмішці ховаю,
Тримаюсь,щоб не плакать зі всих сил...
І дні мої,у муці,темнії минають,
Надії кришаться на пил.
І замки всі,мої повітряні фортеці,
Так легко погоріли всі мости...
Що ж буде далі?Я не знаю,
Але шепочу на майбутнє : \"Прости мене,прости...\"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014
Я б так хотіла,щоб усе було інакше,
Щоб ми з тобою зустрілися раніш...
Щоб духом я була сильніша
І дихати могла вільніш.
Я б так хотіла повагу щиру заслужити
І в цім житті на краще щось змінити...
І тільки радість і тепло всім дарувать,
І лиш хороше в усьому відшукать.
Та спочатку,звісно,жити не почнеш
І щось міняти,мабуть,надто пізно...
І ти повз мене пройдеш,обминеш,
І вслід дивитимешся грізно.
У тебе буде іншеє життя,
А я ...а я як завжди буду існувать...
Ідти по-малу в майбуття,
Свій вірний шлях одна буду шукать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014
Мої надії мов примари,
Біжать,летять,неначе хмари...
Летять у ирій,кануть в лету,
Минають альфу і омегу.
Вони як птахи,з курсу збились
І на просторах космосу згубились...
На крилах вічності у прірві темній
На дні лежать,і всі даремні.
Мої надії мов примари...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014
Чомусь на серці не спокійно,
Воно тремтить мов пташеня...
Маленьке і безахисне створіння
Наївне,наче правдоньки не зна.
Не зна,який цей світ насправді:
Без фарб яскравих і солодких слів.
Ніхто тут не живе по правді
І краще б я жила у світі снів...
Пробач,мені моє серденько,
За те,що біль в тобі ношу...
За те,що плачу уночі тихенько,
Що я тобі й собі брешу.
Пробач,що я лукавим словом,
Немов отрутою тебе пою...
І під нічним покровом
Я безнадійно мрію і зірки ловлю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014
У відчаї душа моя...
Бо стежку я свою згубила,
Зійшла з дороги і тепер
В житті моєму грози й злива.
Душа немов маленька пташка
Все мечеться туди-сюди...
Хто ж допоможе їй й мені?
Хто путь мою поможе віднайти...
Так боляче і сумно,серце плаче..
Про допомогу я молю.
Неначе чорний ворон кряче
Мій відчай тягне душу у пітьму...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014
Мамочко,матусю,рідна нене,
Ти найцінніший скарб,
Що є у мене!
Пробач,пробач мене за те,
Що я засмучую тебе...
За те,що гордістю не стала я для тебе,
За біль і сум, і недоспані ночі.
За заплакані твої,прекрасні карі очі...
Для мене ти неначе сонце,
Що гріє у найхолодніші дні,
Ти наче зіронька яскрава,що вночі
Мене від темряви рятує...
Ти найніжніша пісня,
Що заколисує мене.
Твої обійми затишок дарують,
Твої слова ,неначе знов,життя дарують...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014
Сентябрь.Осень даже еще толком не началась,а листья уже перекрашивались в зелено-желтые,оранжево-красные цвета...они легко падали на сырой от дождя асфальт.Странно всегда шумный и переполненный парк был пуст.Тишина пряталась под каждым кустиком,под каждым листочком.Она обволакивала и одинокую девушку идущую по дорожке из гравия.Сегодня ей было как никогда грустно.Просто так грустно,без особых причин...Так же как кто знает из за чего грустит небо и льет на землю свои слезы,так же как без причины солнце прячется за облака,а ветер волком воет за нашими окнами.Лика своим чарующим взглядом.который так нравился многим,оглядывала местность.Она видела ивы над прудом,которые склонили свои уже пожелтевшие косы до самой воды,облака бегущие вдаль и одиноких птиц,которые прятались от мелкого дождика.Все пытались укрыться от холода и дождя,только она одна шла с распущенными волосами.на которые уже успели нападать маленькие капельки и листочки с ивы и равнодушно стряхивала капельки с ресниц.Ей не было холодно...Этот холод не сравнить с тем холодом,что обволок ее сердце и залетел ветерком в душу...В мыслях она представляла,что дождь-это слезы неба и что оно грустит вместе с ней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496943
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Користуючись такою можливістю хочу написати свої думки щодо сучасної літератури...
Багато сучасних авторів пишуть занадто відверту літературу.В наш час книги як \"50 відтінків сірого\" можливо й доцільні,адже усі ми люди і у кожного свої \"уподобання\"...\"таргани\" в голові.
На мою думку,література повинна хоч трошки,але відвертати нашу увагу від нашого сірого,буденного життя,з нашими негараздами,болем,втратами...Вона повинна лікувати наші душі і серця,а не навпаки зароджувати в них злість,хтивість,розбещувати нас і наші покоління.Книга не повинна викликати огиду.Так,можливо комусь і подобається та відвертість,про яку пишуть сучасники,але ж подумайте...в нашому житті і так багато такої \"мерзоти\" .Що якщо такі книги прочитають діти?Не завжди батьки думають,що дитина не знайде якусь ними ж заборонену літературу...А потім ще й дивуються звідки ж моя дитина таке знає?І чому дітям кортить дізнатись всі сторони дорослого життя? Краще читати про красу природи,пригоди,нехай будуть і романи,кохання,але було б краще,якби автори писали менше відвертих книг...
Звичайно КОЖЕН МАЄ ПРАВО ВИБИРАТИ І ЧИТАТИ ТЕ,ЩО ВІН ХОЧЕ... але я просто висловила свою думку.Я особюисто хочу бачити в літературі спасіння від тяжкої хворобливої реальності,а не її відображення.Хотілось би,щоб хоч в книгах описувались гарні сторони світлого почуття любові,дружби,поваги,взаєморозуміння.Хотілось би,щоб книга повчала нас і наших дітей,навчала бути Людиною,як збудувати краще майбутнє без сутичок і ворогування один з одним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493588
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Як гірко стане на душі,
Ти в садок біжи мерщій.
Слухай вітра шепіт ніжний
І вдихай повітря свіже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Так хочуть в крові потонути
Так хочуть в'язнуть в гріху...
Ті люди,що про вічнеє забули
І вірять у всілякую брехню.
Ті люди,що самі кров проливають
І нищать душі,ходять по кісткам.
Та їм усе чомусь прощають,
А людей добрих,хто не попади, гнідять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2014
Хотіла б я стати тополею,
Щоб слухати пісню вітрів...
І володіти сама собі волею
У краї рідному,навіки-віків.
Хотіла б промінчиком стати
І линуть на землю теплом...
Хотіла б крила я мати
Летіть над вишневим садком.
Назавжди лишитися тут,де душа,
Де серце радіє,сміється...
Лишитися тут,а не там,
Де,мов кришталь,мрія б'ється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
Спи,моя донечка,
Спи,моє сонечко,
Спить місяченько,
Хмаркою вкрившись...
Спи,моя лялечка,
Спи,засинай,
Буде гойдалочка
Тебе колисать...
Спи,моя донечка,
Закрий оченятка,
Хай дрімотонька
До тебе прийде...
Спи,моє сонечко,
Спи,засинай,
Сон у віконечко
До нас прийде нехай.
Спи,моя радосте,
Спи,засинай,
Сон,як дитиночка,
До тебе в колискочку
Проситься спать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
Так боляче за неньку Україну,
Так боляче за те,до чого ми так довго йшли…
Мені так боляче за рідну Батьківщину
І за людей,які живуть й колись жили.
Війна-це зло...невже не досить тих двох,що принесли пекло на землю....Нам треба думати як зберегти мир,а не як швидше взяти до рук зброю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014
Ночами я молюсь за нас-
За наш народ і Батьківщину,
Моє село,мою родину...
І я надіюся лише на краще
І в Бога я за нас прощення все прошу.
Я знаю,я слабка по духу
І діяти не можу через страх...
Мені так соромно перед небесами,
Та подумки я з вами
Простіть мене,таку слабку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014
Сьогодні й вчора хмарне небо.
Журливо хмари вдаль пливли…
Над нашим краєм пісня лине,
Та пісня суму,болю і журби.
І навіть птахи не злітають
Літають близько до землі…
В серцях людей лиш віра ще жевріє
Й надія в душах майорить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2014
І край наш рідний ми любили-
Любили небо над полями,
Ліси й поля,річки й долини.
Любили сад і рідний дім,
Любили Божих храмів передзвін.
Та не хотіли в рабство тим здаватись,
Кого сумлінно ,а може й ні,
На службу нашому народу обирали
І вірили лукавій їх брехні!
Хто думав,плакав,
Хто просто голову вернув
Усіх напасть нас зачепила.
І ті були із поміж нас
Хто не боявсь і йшов вперед
Й за теє лихо
Положили серце,душу й тіло…
Велике співчуття рідним та друзям загиблим.
Слава Україні!Героям слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2014
Колись усе це марним стане
І піде тихо в небуття...
А він угору очі підведе і в неба
Шукати буде каяття.
Дивись,бо буде вже запізно,
Молись,прощення заслужи!
Не бійся,Бог усім нам допоможе,
Бо злії люди не прощають,а він простить усі гріхи!
І я в молитві тільки спокій і знаходжу,
І поглядом у неба синяві тону...
Душа знаходить порятунок в нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2014
Порою люди так жетсоки...
Как будто сердца нет у них в груди.
Порою мы так одиноки,
Порою сами же кричим :"Уйди!"
Мы кровью землю поливаем
И души посылаем в Ад!
Мы ничего вокруг не замечаем...
Но время не вернуть назад.
Мы за слова друг друга осуждем,
А за поступки,у которых есть вина
Невинные поплатятся сполна...
А всех в том виноватых орденами награждем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475322
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.01.2014