Tagbir

Сторінки (1/20):  « 1»

Ви голі?


Ви  голі  в  душІ,  чи  голі  в  дУші?
Що  вічне  в  вас,  те,  що  не  в  м’ясистій  туші?
Те,  що  відкриває  серця  уникнувши  замків,
І  не  боїться  ні  болю,  ні  своїх  уламків.

Скажіть  мені,  бо  я  не  бачу,  що  хіба  сліпий!?
Де,  той  кричущий  вчора:  слова,  що  він  крутий.
Помер…Розвіялась  його  матерія?
Перед  такими  завжди  закриваю  двері  я.

Ці  люди  наробили  гнізда  грізні,
Там  є  квадратні  метри,  та  епітет  до  них-тісні.
Високі  стелі,  та  не  видно  космосу,
Душі  повсихались,  дякуючи  тостеру.

Ви  не  любіть  природу,  любіть  Макдональси,
Облийте  матом,  всі  творчі  парфоменси.
Я  ніхто.  Я  пишу.  Не  маю  статусу…
Та  не  прирівнюйте  мене  до  виробу  із  латексу.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2013


Літак


Втомлений  від  буднів,  я  лягаю  у  літак,
Не  Ас,  й  літати  точно  не  мастак.
Лампочки  горять,  прибори  в  нормі,
Телефон  не  телефон,  не  доступний  роумінг.

Вже  пора,  адже  зранку  треба  бути  на  Землі,
Де  не  дерева,  а  люди  гнилі  пустили  корені,
Та  щось  не  так,  думки  законсервувалися  у  банці,
Та  й  не  дають  рушити,  десь  там,  на  старті.

Лети  літак,тобі  назва  «СОН»,  лети!
Та  ні…Стоїть.  Продовжуються  рекрути.
Продовжується  бій,  між  сном  і  думами  про  неї,
Що  поставила  автограф  на  духовній  панелі.

Очі  печуть,  що  аж  на  них  з’явились  піхурі,
Коли  ж  любили  ви  мене,чому  не  обтяли  пазурі…?
Та  це  минуле!  Треба  думати  про  завтра,
Та  новий  чай  не  кинеш  в  чашку,  де  залишилася  заварка.

Ніби  вже  лечу,  тіло  лягає  спати,
В  вас  є  ключі,  там  де  для  всіх  стоять  грати.
Все.  Па-па.  Я  лечу…Спати…  Треба  спати…
Та  все  одно  не  вистачає  вашого  вогню,  тієї  ватри.
28.11.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2013


Догана

Я  пішов  від  вас  не  перший  раз,  а  знову,
Стало  спокійно  –  настрій  не  падає  угору.
З  вами  прекрасно,коли  їсиш  лиш  першу  цукерку,  
Як  вже  кілограм  –  відчуваєш  душу  роздерту.

З  вами  добре,  без  вас  погано,
Та  й  навпаки…напишу  собі  догану.
Зате  що  заблукав,  в  душі  знову  ті  зигзаги,
Зате  що  марнував  і  не  виявив  звитяги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2013


Пусті каштани

Дитя  планети  занесло  у  місто-каштани
Чекало  прийому,  та  зустріли  лиш  тирани.
Все  сіре-  сіре,  з  плямами    чорними.
В  камуфляжі,  білі  літають  ворони.

Всі  схожі  на  мене,  не  марсіяни,
Земляни!  Та  засохли  всі  їх  фонтани.
Очі  в  асфальт,  душа  нижче  пояса,
Коли  приїхав  додому  з  серця  побої  зняв.

Як  так?  Колектив  вбив  індивідуальне?
Соромно  за  вас,  це  мега  фатально.
Місто  каштанів,  тільки  без  листя,  без  дерев,
Ярослав  Мудрий  в  середині  помер.

Радий,  що  живу  я  там  в  провінції
Де  хмільні  душі  приймає  міліція
Де  все  як  в  Україні  по  всюди
Найбільша  гордість  –  є  ще  тут  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2013


До тієї, що зрадила

Так  дивно  я  не  бачив  Вас  вже  цілу  добу,
Хоч  сумую,  та  не  зірву  мною  поставлену  пломбу.
Моя  душа  камінь,  Ви  кинули  його  у  велич  океану,
І  десь  там  серед  водоростей  я  шукаю  свою  нірвану.

Краби,  кальмари,  уважні  дельфіни,
Дивляться  на  мене,  а  я  сцена  -  в  мене  руїни.
Граю  героя,  не  має  живого,  купа  гриму,
Та  душа  живе,  шукає  емоцій  та  риму.

В  людини  є  пальці,  є  і  свої  принципи,
Я  не  відріжу  палець,  не  покину  принципи.
Правда,  вона  одна  в  мене  під  капюшоном,
Так  мені  краще,  бути  душевним  агрономом.

Серед  двох  птахів  не  знав  хто  чорний,  а  хто  є  білий.
Моя  сірість  в  голові  замерзла,  закипіла.
Випадкова,  на  жаль,  очна  ставка,
Виявила  хто  тру,  а  хто  безхребетна  п’явка.

P.S.
Летіть,  Ви  вільні,  там  будуть  інші  простори!
А  я  деревом  і  цвяхом  заб’ю  свою  комору!
14.11.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2013


Зіпсовані слова

Навіщо  на  слова  свої  ви  насипали  косметики?
Я  ж  вірив  їм…відкинув  арифметику.
Де  ліва  півкуля?...не  було  логіки!
В  мені  монах  й  тиран  стали  алкоголіки.

Два  місяці  шукав  Вас,  як  смерть  не  ситий  вовк.
І  от  знайшов  принцесу,  думав  нарешті  буде  толк.
Жаль,  обірвалися  між  стовпами  ті  дроти
Стрибають,  святкують  інетівські  задроти.

Святкуйте…поки  не  прилетів  до  вас  бумеранг,
Я  тим  часом  буду  на  дні,  одягнув  акваланг.
А  знаєте  серед  піску  і  балакучих  риб  не  так  і  погано,
Посиджу  тут,  поки  не  загояться  гнітючі  рани.

А  життя  не  таке  й  погане,  це  всього  лиш  сумний  етап,
Завтра  буде  день,  хтось  та  й  точно  мовить  wake  up!
І  я  піду…  Піду  блукати  в  щасті  хмільному
Не  день,  не  два,  не  бачитиму  дому.
13.11.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2013


Рейс

Ми  їхали  одним  автобусом  та  я  вийшов,
На  зупинку,  де  шум  і  галас,  не  тиша.
Задивився  на  номер  ВО55ГК,
Недовго…секунду…мої  очі  закрила  рука.

Вона  пропонувала  свою,  чомусь  рідну  автівку,
Де  грала  мелодія  до  болю  знайомої  платівки.
А  що  не  так,  скажіть  мені,  Ви  добрі  люди?
Душа  самознищується,  постійно  себе  губить.

Ви  зробите  з  мого  кохання  знову  кістку,
Оближете,  поговорите  та  не  будете  їсти.
Жертва  публічності?  Та  ні,  я  ж  просто  ніхто!
Так  само  як  ви…є  душа,  та  тільки  не  решето.

Може  вистачить,  я  хочу  кохати  вільно!
Живу  в  брудній  Україні,  не  в  Відні.
Якщо  захочете  війти,  то  буде  вам  війна!
На  заздрісних  жуків  є  у  мене  трійка.

Я  сів  за  руль,  прошу  не  підрізайте,
Маєте  своє,  ось  і  своє  і  знаєте!
Навіть  якщо  з  цього  молока  зробиться  кефір,
Відкриє  хто  рота,  все,  беру  зброю  повір.

Буду  стрілятись,  не  сховаєтесь  в  окопи.
Будуть  червоним  віддавати  ваші  полотна!
Вб’єте  одразу,  якщо  заберете  з  кола  одного,
Впаде  планка  на  плінтус,  буде  рідна  підлога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2013


Принтер

Запилений,  старий  чорний  принтер,
Друкує  кардіограму  -  серцевий  мій  ритм.
Дивуюсь  як  так?  Адже  немає  фарби,
Ейфорія  щастя,  ентузіазм  співає  мантри.

Що  то  за  пані,  що  спонтанно  змішує  барви?
Режисер  подій  додав  пристрасні  кадри.
Щасливий  і  ні,  радий?  Не  радий.
В  середині,  в  мені,  зникли  порожні  тари.

Хочу  жити,  та  це  напевно  тимчасово,
Буду  плисти,  річкою  щастя  гонорово.
Нехай  летять  ті  метелики  не  треба  їх  в  сітку!
Я  за  крила  крилатих  випиваю  пива  пінту.

Треба  відкинути  все,  як  ящірка  хвіст,
А  то  за  стаканом  тим,  втрачу  свій  хист.
Свищу,  свищу,  а  ти  чуєш  мій  свист,
Знаю,  знаю,  Войнарський  авантюрист!

Душа  обліплена  болотом,  від  того  кашель,
То  з  новими  ліками  напевно  буде  краще!
Буде  добре!  Але  ж  не  на  віки,
Хочу  вже  і  зараз,  зігріти  її  губи…
7  листопада  2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2013


Мазута

Я  виснажений,  адже  вам  віддав  всю  свою  силу,
Контужений?  та  ні,  немов  як  дерево  трусили.
Плоди  ті,  що  родилися  повинні  бути!
Рушив  поїзд,  і  вже  це  не  можна  забути.

Забудуть  тисячі  людей,  мільярди!
Та  не  забудуть  ті,  що  в  серцях  тримають  ці  петарди.
Це  не  атом,  не  буде  смерті  –  лиш  слова,
В  яких  є  серце,  правда  і  душа.

Зп’яніла,  прісна,  але  ж  душа!
Що  більш  за  неї?  -  Вакуум,  пустота...?
В  яких  степах  б  не  блукали  сакральні  букви,
Є  зло,  добро  та  і  багато  мазути  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013


Пластівці

Ти  зробила  з  душі  моєї  пластівці?
Мені  ж  казали,  та  все  одно  висів  на  нитці.
Канатоходець  тут  лиш  блиск  щастя  у  вісні,
П’яний  наркоман  таскає  відра  та  гантелі.

Чому  один  на  палубі?  Де  всі  матроси?
Порозбігались…  Ви  ж  є  люди  та  не  оси.
Волосся,  шкіра,  душа,  тіло  та  кістки,
В  гармонії  немов  собаки  і  голодні  блохи

P.S.
Дякую  Вам,  Ви  дала  мені  творчу  Ікібану,
Ще  передам  привіт  з  синього  екрану!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013


Без ласки

Я  зробив  те,  що  казав  нізащо  не  буду  робити,
Не  вбив  нікого,  не  зазіхав  на  чуже  корито.
Дроти  душі  й  пластмаси  запхав  в  одну  дірку,
Душа  тікала,  та  я  зачинив  ту  кватирку.

Кохав  не  кохану  п’яний  від  міксованої  бурди,
Благав  пощади,  та  змішались  алфавітні  букви.
Не  було  добре,  піді  мною  лежав  персистий  кат,
Навіщо  вона  прийшла  і  зняла  той  рожевий  халат?!

Навіщо  все  це  –  аххх…кляті  інстинкти?!
Наше  щастя  в  банках  продають  біржові  ринки.
Ви  зробили  зі  шкіри  моєї  пергамент?
Як  курив,  так  і  курю  Бонд,  не  курю  Парламент.

Ейй…  Люди…  Позичте  хто  не  будь  праску,
Зіжмакана  душа  помирає  без  ласки.
Ще  дайте  шампуні,  мила,  порошку.
Дай  боже  виперу  з  душі  я  ту  скотину!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2012


Розбиті бурульки

Ей  ви,  хто  вам  сказав  що  я  бабник?
Загублене  дитя  лиш  шукає  свій  фантик!
Дві  останні  забрали  серце,  там  порожнеча,
Зима  обійняла  душу,  сонце  не  пече  плечі.

Очі  дивляться  на  світ,  з  під-лоба  тривожно,
Запах  з  рота  робить  славу  мені  не  хорошу.
П’яний  альпініст  не  знає  як  лізти  угору...
Сльози  з  гори  в  низ  падають  додолу!

Які  там  сльози,  на  землі  лиш  розбиті  бурульки,
Щастя  луснуло  так,  як  з-під  Орбіта  булька.
Автоматизовані  карабіни  банально  заїли,
Розбилась  душа  й  ворони  взлетіли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2012


Шалена муха

Я  знаю,  не  знайду  кращої  від  Вас!
Моя  душа  алкоголь,  та  мені  дають  лиш  квас.
Кажуть,  що  я  лицемір,  маю  два  обличчя,
Лиш  Ви  знаєте,  як  моя  душа  в  неволі  в’ється!

В  кімнаті  чисте  скло,  я  б’юся  в  нього  як  муха,
Тече  кров  не  солодка,  другої  +  групи.
Навіщо  б’ю…  розіб’ю,  полетять  осколки,
Ті  кристали  в  тілі  будуть  шукати  свої  коморки.

Ахх…  Все  не  те,  все  без  сенсу!
Душа  плаче,  вимагає  творчого  сексу!
Я  один,  та  не  займаюсь  анонімом,
Під  шкірою  не  дощ,  не  сонце,  одні  катаклізми.

Завтра  буде  завтра,  не  буде  вчора!
На  губах  чужа  помада,  кольору  морви.
Прошу,  благаю,  не  лишайтесь  чорною  вдовою,
Це  кажу  я?  Ні  не  я,  а  нас  двоє!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2012


Гра на грані фолу

Я  мало  кому  в  житті  казав  слово  «пробач»!
Це  кричу  тобі,  та  я  й  не  напартачив.
Відстояв  лиш  честь  свою  і  своїх  друзів,
Реагент  життя  виявив  хто  шість,  а  хто  краще  тузів.

Так  мало  бути  –  спина  до  спини  брат,  навіки  буде  братом!
А  той  хитро-добрий  кат,  залишиться  лиш  катом!
Тобі  було  погано,  а  мені???...  та  я  ж  мужик.
Бути  горою  моя  карма,  в  Адама  виріс  кадик.

Я  мало  кому  в  житті  казав  слово  «пробач».
Ця  суєта  суєт  не  дасть  вічності  –  дасть  пустий  калач.
Ти  ж  знаєш,  я  хочу  пирога,  та  ще  зверху  з  вишнею,
Солодкого  як  мед,  не  тонкого,  а  пишного.

Як  буду  мати,  віддам  все,  не  залишу  крихти.
Уявляю  лежу  в  гробу,  серця  ритми  мої  стихли…
Віддам  все  і  вся  до  останнього  вірша!
Це  ж  мої  сини  усі,  зберегли  а  лиш  би…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2012


Привіт, чорнява!

Моя  душа  унітаз?  То  ти  нагадила  у  нього.
Я  не  лавилаз,  не  ставив  в  супереч  корову
Не  сперечався,  не  бився  ні  на  що  об  заклад
Любив  тебе,  як  морж  зиму  та  снігопад

Що  я  зробив  не  так,  скажи  ти  чорнява???
Знаю,  душі  нема,  схожий  на  кінотавра…
А  правду,  правду…  ах….яка  там  правда…
Ніби  й  золота  душа…й…одні  смарагди.

Але  й  хом’яки,    виставляють  великі  зуби
Й  не  кажи!!!  Гостріші  ніж  в  акули
Сижу,  курю,  зжимаю  не  бриті  скули
І  тішуюсь  думкою  що  Ви  мене  забули

Твій  кефірний  хлопчик,  вже  не  любить  кефір
Як  був  так  і  залишився    на  завждиTagbir

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2012


Майбутній мамі

Мати,  я  прошу  вас  лягайте  спати!
Я  ваш  син,  майбутній,  лягайте  спати!
Серед  чужих,  знедолених  не  шукайте  ви  тата!
Ви  в  клубі  мені  зараз  схожі  на  ката!

Смієтесь,  п’єте  зі  злобою  в  бокалі,
Високі  шпильки,  не  зручно,  де  ваші  сандалі?
Ви  грааль  у  п’яно-  сірому  угарі,
Проміняли  на  суспільні,  золоті  медалі.

А  як  же  я,  моя  душа  ,здоров’я?
Я  буду  не  скоро  не  рахуйте  поголів’я!
Заради  мене,  йдіть  додому,  лягай  спати!
Я  ще  надіюсь  через  років  п’ять  на  ноги  стати.

Не  шукайте  тата,  прийде,  дадуть  вам  ще  знак!
І  тоді,  нарешті,  серця  зведуть  ще  свій  стяг.
Час  безпощадний,  біжить  як  вода,
Ще  трохи  і  назву  Вас  Мама!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2012


За склом

Знаєш,  я  хочу  бути  дитиною  завжди,  
Вуса  виросли,  але  залишився  справжнім.  
Змінив  свій  гендер  –  соціума  облік  
Але  лью  сльози,  так  само  як  тОй  рік.  

Нехай  за  склом  літо,  спека  плюс  сорок  
Неважливо  все,  в  душі  стабільно  морок.  
Ти  зробила  назад  крок  –  на  зустріч  до  мене,  
Не  йди  ,  тікай,  ти  ж  знаєш  -  зведу  у  пекло.  

Чи  поганий  я,  судити  тобі  ,  не  людям.  
Я  п’яний…  да…  літаю  статично  у  буднях  
Той  алкаш  має  слова,  від  них  не  відкупитись  
Він  пише,  не  пише,  а  треба  залитись.  

Нехай  за  склом  літо,  спека  плюс  сорок  
Водій  знає  де  газ,  та  тисне  на  тормоз.  
Себто  не  бачив,  не  чув,  не  зрозумів  
Добре  Мати  не  бачить  -  він  точно  здурів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2012


ДЗЕРКАЛА

Я  хочу  бути  там,  де  мене  нема  
Там,  де  результат,  не  труна.  
Я  хочу  бути  там,  де  мене  нема  
Там,  де  світ  не  театральна  трупа.  

Де  співає  риба,  та  мовчить  птах.  
Замість  крові  смола,  тече  по  венах.  
Де  намає  холоду,  тепла  та  світ-ла.  
І  лиш  єдине  серце,  немов  останній  ліх-тар.  

Країна  відображення,  де  люди  дзеркала.  
А  дзеркала  ж  самі,  то  і  є  душа.  
Павуки  літають  –  нетреба  їм  вже  павутиння.  
І  зелені  жаби  то  не  зовсім  жабуриння.  

Якщо  ти  бачиш  сміх,  не  зовсім  то  є  зуби.  
Не  буде  всього  цього,  бо  люди,  ви  ж  верблюди!  
Плюєте  з  розмахом  в  чорні  небеса...  
А  душі  нема  –  лиш  розбиті  дзеркала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2012


Піском по вилах

З  одного  місця  в  інше  -  так  проходять  тижні,
"За  цього  Бога  двісті!"  -  благають  янголи  корисні.
Чи  дам?  Ні...  Творець  у  мене  з  ліва.
Мадам-мертвець...  навіщо  ця  інтрига?

Навіщо  ланцюги  в  хрестах?...  Ви  що  собаки?
Чи  без  пастиря  страшні  вам  сірі  тії  вурдалаки?
Преподобні...ахх...  Вони  ж  такі  як  всі...
Будьте  добрі  люди,  тікайте  з  пекла  на  таксі!

Ви  ще  живі?  Надіюсь  так,  якщо  пишу,
Якщо  ж  ні  -  даремно  пасту  перевожу
Галявина  в  квітках  серед  бетонного  лісу...
Там  не  рай,  але  повісь,  як  я  повісив!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2012


Потіха…

Мадам,  Ви  бачили  в  мені  свого  чоловіка,  
Але  я  ж  птах...  Мені  літати  –  ось  потіха.  
Ці  жалюзі  дають  спати,  спокій  та  не  жити.  
"Прийду  додому  о  котрій?",  -  так  можна  точно  згнити!  

Душа  і  так  в  кайданах,  в  тілі,  в  целофанці,  
Живем,  як  жили  тисячі  років  тому  -  неандертальці!  
Ви  вибачте  мене,  при  пам'яті  живу  лиш  перший  раз,  
І  що  не  так  кажіть  мені  і  людям  напоказ.  

Кажіть,  що  цілував  не  так,  а,  може,  й  не  туди...  
Кажіть  душі  нема  -  лиш  дерев'яні  губи,  
Бо  я  ж  не  знаю,  хто  я  серед  цих  рабів...  
А,  може,  слід  мене  шукати  вже  серед  мерців?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2012