| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
В долонях ти тримаєш чашку чаю.
Від неї забираєш все тепло.
Я по інстинкту чітко відчуваю,
Що там в душі, все снігом замело...
Ти хочеш розтопити - не виходить.
Багато льоду, та розчарувань.
І пар від чаю у повітрі бродить,
Немов відлуння всіх твоїх бажань.
Година..Друга... Час від нас тікає...
Ми мовчимо. Навіщо ті слова?
Нехай у чашці вже тепла немає,
Наші думки й енергія жива.
Вона дає наснагу і надію.
Такий собі, коловорот подій...
Поглянь у очі. Бачиш мою мрію?
Це задзеркалля всіх твоїх надій...
Ну що, продовжим? Я уже й не знаю...
Твої й мої змішались почуття.
Гарячий чай у чашку наливаю,
Немов новий період у життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2012
Одного разу, в небі на хмаринці,
Перепочити Бог тихенько сів.
Й маленькій, ненародженій дитинці,
Щось терпеливо стиха говорив.
А їй було усе-усе цікаво:
«-Я ж завта вже народжусь!Правда,Боже?».
Кивнув він головою враз ласкаво.
«-А хто ж мені там бути допоможе?
Отам внизу, нічого я не знаю,
Як жити, й що робити в тому світі?».
«-Ти не турбуйся, я уже подбаю,
Промовив Бог- щоб добре все зробити!»
Він усміхнувся. «Будеш не сама!
На тебе янгол з радістю чекає,
Тож не хвилюйся, крихітко моя!
Тебе всьому він научити має!».
«-Говорять-обізвалася малеча -
Що там внизу, там лиха й зла багато!
За це не бійся янголові плечі,
Будуть тебе завжди оберігати!
У нього серце любляче й святе,
Любов у ньому мною дана з неба,
Усю біду від тебе відведе,
Й життя віддасть якщо так буде треба».
З’явились сльози на очах дитини,
« -Я буду за тобою сумувати!».
«-Ти знаєш, янгол люблячий і щирий,
Про мене все буде розповідати!
А я, почую, і злечу із неба,
Теплом своїм тебе враз обійму,
І буду поруч, я завжди як треба,
Адже тебе маленька, я люблю!».
«-́Велике тобі дякую мій Боже,
Лише одне хотіла запитати,
Мій янгол вірний, що мені поможе,
Скажи на ласку, як же його звати?».
Тут Бог на неї пильно подивився,
Його ім’я просте, й душа ласкава,
І до дитини тихо нахилився,
Й прошепотів на вушко слово: «МАМА».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2012
Зведи мене з розуму, одним тільки дотиком,
Маленькими дозами, любові наркотиком.
Зведи мене з розуму, надай ейфорії.
Маленькими дозами, шалені надії.
Хай лине судинами, та пристрасть палюча,
Блукає клітинами, солодко-колюча.
Відтінює в серці, оазис бажання,
І тихо озветься - солодке благання....
Воно теплим сяйвом наповнює тіло,
П"янким сподіванням, чекаючи дива....
Зведи мене з розуму.... А може не треба?
Маленькими дозами - торкатися неба....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2012
Я стану для тебе ніжною,
Можливо, трішки лукавою...
Я стану для тебе грішною,
В тобі розчинюся кавою.
Звабливим її ароматом,
Ти станеш немов у серпанку.
Ми лишим собі небагато.
Лиш кілька годин...
Лиш до ранку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2012
Великий зал, де присмерки панують,
Лише йде світло від маленьких свіч.
Десь там, далеко музика, танцюють,
Й давно на землю опустилась ніч.
Бокал вина іскриться мов рубін,
Відчую смак, зробивши лиш ковток.
Зненацька, погляд. Озирнулась- він.
Нас розділяє невеличкий крок…
Хто такий, тоді я ще не знала,
Лише забилось серце наче птах.
І ніжне танго, раптом залунало,
Я ж опинилась у твоїх руках.
Обняв за стан, і в очі подивився,
Той погляд був палючіший пожеж,
Здавалось світ у прірву провалився,
А ми удвох танцюємо без меж…
Ось крок за кроком йдемо в танці ми,
І музика так пристрасно лунає,
Посеред залу , й ніжної пітьми,
Любов тихенько в танці нас єднає…
В твоїх руках, я наче віск розтану,
Мене далеко ти не відпускаєш .
В прекрасну мить, таку мені жадану,
Так пристрасно, і ніжно обіймаєш.
Сердечний стук летить у небеса,
Я наче вся в повітрі розчинилась,
Цей ніжний танець. Ох, яка краса!
На жаль уже мелодія скінчилась…
Я знов тихо за свій столик сіла,
В думках своїх задумавшись на мить.
Вина ковток легенько пригубила,
А на душі, неначе щось кипить…
Та враз твій дотик всю тривогу зняв,
Мій пристрасний і дорогий обранець.
Мені троянду ніжну ти подав:
«Це вам, мадам, за ваш прекрасний танець!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2012