Керестен

Сторінки (1/3):  « 1»

Падіння

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0dVDs3AGv50[/youtube]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772575
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 21.01.2018


Німіючі

Ціна  на  привітність  росте,
не  бачити  слів  любові  просто,
і  ми  не  знаємо  хто  це,
не  хоче  освітлювати,  вітрини  блиском  сонця.
-
Невідомі  відстані,
в  пошуках  істини,
перегорнутa  юність,
ми  вкотре  стали  атеїстами.
-
Висновки  в  лабіринтах  кімнатних  думок,
вміємо  жити  ми,  
колоритними  демо-візитами,
що  розпинаємо  в  будні,  будь  чим.
-
3аохочення  до  втрати  юридичного  каліцтва,
вдихай  стандарти,  
на  зустріч  суспільству.
-
Хай  натякають  на  помічені  недоліки,
скільки  емоцій  ти  їм  недоплатив,
проси  світ  про  пощаду,
того  добра  яке  заощадив.
-
Скажи  в  небо:
Я  на  все  готовий!
Заради  зворотності  прокляття,
та  його  перебудови.
Тупість,  лінь,  та  на  щастя  підкова.
-
Це  лихо  карбоване  на  стінах...
-
Нам  справді  пощастило,  
сумувати  в  стінах  військової  частини.
-
Бажаю  з  тобою  перехворіти,  
нестачу  тепла  двадцять  третього  літа,
або  підтримати  спалах  освідчення  в  ненависті,
за  всі  образи,  за  все  й  одразу,
шприц  в  унітазі.
-
Піниста  слина  біжить  на  підлогу
в  падінні  з  небосхила,  бачиш  провал  анонімності  Бога.

(26/04/2013)



Спільнота  автора:  http://vk.com/keresten

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014


Незнайома

Громадський  транспорт,  божевільний  задум,
у  внутрішній  кишені  паспорт.
Наші  шляхи  не  перетинаються.  
-
Певно  я  в  останніх  рядах  театру  осені.  
Вітер  різав  очі,
і  я  ніколи  не  стану,  тим  ким  я  хочу.
-
Ось  воно.  
Наче  моментально  вивчив,  риси  незнайомої  -  ніжне  обличчя.
-
Роблю  незграбний  вигляд  мов  не  дивлюсь,  не  ховай  обручки,  мої  очі  її  знайдуть.  
-
Знову  всередині  мене,  тліє  бажання  тканина,  на  цій  зупинці  виходять  сподівання,  а  я  мабуть
за  ними
-
Спроби  сказати  "привіт"  -  будуть  такі  невдалі.
Наступна  зупинка  моя,
а  ти  певно  їхатимеш  далі.
-
Здавалось  би  так  легко,
змінити  хід  подій  буденних  сірих.
Хочу  знати  тебе,  та  не  впевнений  що  познайомитись  зумію.
-
Проводжаю  твій  погляд  сумний,
ще  до  середи,  потім  легше  стане,  за  нею  ще  один,
а  потім  останній.
-
Незнайома.  .  .  
Надія  тікатиме  та  не  мине,  
а  ти  кохатимеш  -  та  не  мене.  .  .

(10/12/2012)



Спільнота  автора:  http://vk.com/keresten

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014