| Сторінки (1/29): | « | 1 | » |
Навіщо ми вчимось любити,
коли душа літати вміє.
Ми хочемо разом ділити,
буденні справи з тим, хто зрозуміє.
Ми можемо читати казку,
хороший день ховаючи у тінь.
І знаєм, що немає збоку ласки,
коли між нами сотні стін.
Хто руку кинув у вогонь,
тому нема в житті усмішки.
А хтось сідає у чужий вагон,
не вистачає щастя трішки.
Ми хочемо лише тримати
в своєму серці теплоту.
Але продовжуємо шукати
тривогу й вічну самоту.
Ми чимось схожі, і бува
твоя розлука не єдина.
Я, знаєш, коли очі закриваю,
то бачу, ти моя людина.
Якщо моя зупинка осінь,
ти ніжно з уст моїх читай.
Не йди повз мене, лиш на зовсім,
мене у пліч своїх тримай.
Тримай мене, і не кажи,
що нас ніхто не зможе розлучити.
Моє єдине слово-БЕРЕЖИ,
якщо не хочеш загубити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2016
Не спешите бежать из детства,
не вернуться нам в него никогда.
В жизни этой нет места мести,
а игрушки не уйдут со двора.
Там друзья с тобой вместе играют,
лепят снежки, делят конфеты.
Только взрослые часто вздыхают,
они детство не могут вернуть.
Мир детей не понять многим,
почему же снежинка расстаяла?
Как же всё показалось далёким...
Но у памяти нашей осталось.
Не спешите от детства бежать,
эти годы никто не заменит.
Лишь прийдётся с грустью сказать,
Детство нами во время не ценится!
И когда проходят года,
мы с улыбкой альбомы листаем.
Помним, как мирились навсегда
и вернутся к друзьям мечтаем.
А сейчас душу лечим не чаем,
и вино-далеко не черта.
Только взрослые это знают,
что за боль приходят счета.
Сколько нам не говорили,
мы хотели повзрослеть.
И когда мы детство отпустили
Хочется немножко в нём побыть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639714
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.01.2016
А ты живи
Пусть небо забирает все следы…
Была печаль-и нету,
Давно ушедшего лета…
Ссоры,нету интереса,
Я забыла ход часов…
И говорю себе я честно,
Я устала не от слов…
А ты живи
На свете есть мечта…
Иди,по волнах плыви,
Еще ты не устал…
Не минута,и не час,
Строят человека…
Сколько времени у нас,
Идёт так далеко…
А ты живи
Пусть небо плачет…
Снежинки радости лови,
Они так много значат…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2014
А небо часто плаче
краплинами дощу.
Підставимо своє плече,
хай стане краще.
Не так вже й довго
гроза лютуватиме.
Не зміниться нічого,
коли болітиме.
День тебе питає,
чи почнеш нове.
Ніхто цього не знає,
бо хтось за тебе не живе.
І знову високо літаєш,
пізно як завжди.
Ти ще не уявляєш,
як замете сліди.
Кого побачити хотіла,
хвилин за день середи?
Я швидко так забула.
як минули скінченні секунди.
І прокинусь від дощу,
сон мій зникне.
Старі моменти відпущу,
а з часом-звикну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2013
А холодно часом
Буває у день.
І сонце ранком
Не гріє тінь.
Дощ не спішить
Людей проводжати.
Хтось його попросить,
Трішки зачекати.
Гаряче під снігом,
Зима зрозуміє…
Ти побачиш з віком,
Як багато минає…
Засинає цілий світ
Ти не спиш один.
Облітає цвіт,
Не знає провин.
Зупиняється вагон,
А людей нема.
Він тепер стоїть один,
Бо прийшла зима.
Не страшна вона,
Як про неї пишуть.
Це не жорстока війна,
Що її не запросять.
Холодно і літом,
Де відповіді не знаєш.
Спекотно й морозним сном,
Якщо чекаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439467
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013
Ще вчора бачила вві сні
Шукала м’яти аромат.
Сьогодні забуваю твоє «ні»
Згоріли фрази від порад.
І ніби сплю…
Сльоза тече…
Я не люблю…
Удар в плече…
Пошепки скажу
Як тебе побачу.
Я довго не сижу
Тим більше не плачу.
Вчора усміхалась всім
І суму не було.
Сьогодні о вісім,
Спекотні дні минули.
Не важливо чи ти є…
Я уже не вмію…
Брати речі не свої…
Коли пожаліла…
І жити сьогодні…
Чекати шести…
Що зробити завтра ладні?
Мовчки піти…
Не шукай мене в четвер,
Я сьогодні йду.
І не знаю який буде вечір,
Коли я прийду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013
Обіцяєш?
Як сонце землю обіймає,
Кохання житиме моє.
Коли душа тіло покидає,
Тоді і серце затихає.
Допоможеш?
Тягар візьму на себе,
Коли не в силах буде йти.
Підтримаю,як треба,
Близького знайти.
Штовхнеш?
Лише у щастя,
У всій його красі.
У нас одне життя,
А шанс є не у всіх.
Пораниш?
Стрілкою Амура,
Що даруватиме тепло.
Нехай болітиме вся шкіра,
Мене повільно пройняло.
Підеш?
По квіти ароматні,
Що довго не зів’януть.
Вони у місті не одні,
Мою любов проявляють.
Надовго?
Поки б’ється пульс,
Я з тобою поруч.
І ніхто не розлучить нас,
Навіть зозулин плач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2013
Сьогодні особливий день,
Остання зустріч з вчителями.
Покидаєм рідні стіні,
А очі заповнені слізьми.
Усмішка сяє й сльози течуть,
Діти маленькі букети несуть.
Однокласники стоять так сміливо,
А погляд їхній такий мінливий.
Ми так чекали цього свята,
Коли дорослими прийдем.
А спогадів було багато,
Тепер зі школи ми підем.
Наша парта теж сумує:
Де він зник,мій учень?
Вона завжди тебе чекає,
А сьогодні прощатись день.
І мінливе небо,
Намалює діамант.
Нам уже не треба,
Одягати бант.
І форма шкільна,
Лежатиме тихо.
Прощавай,кімната класна,
Ти нас виховала.
Перший дзвоник пролунає,
Побіжить вся дітвора.
Але нас він вже не об’єднає,
В нас уже нове життя.
Однокласники,ми всі однокласники,
Через довгі важкі часи…
Ми зустрінемось,згадаємо вогники,
Що горять ще й досі у кожній душі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2013
І вітер принесе на хвилях ніч,
Коли у серці виросте надія.
Як закохаєшся у дивну річ,
І знову згадуєш подію.
За горизонтом все чуже
У мить зникає.
Не запитай у журавля,
Чи зачекає.
А сонце змінить всі події,
Як зійде туман.
Залишиш спогади і мрії,
Це вже не обман.
Немає вічності у снах,
Одна ілюзія.
Коли радість на крилах,
Не будь як я.
Шляхи замкнулись на завжди
Назад не повернеш.
Не забудь в свій край піти,
Як нову дорогу обереш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2013
Ти не тужи,серденько,
Що не поруч сонце.
Воно вже не близенько,
І заблукало за віконцем.
Край неба зорі мерехтять,
А ось-як не було.
Вони багато шляхів змінили,
Та їх не пройняло.
А що болить всередині
Не хочеш казати.
Не треба кожній людині
Рани відкривати.
Ти усміхайся,личенько,
Фарби не шкодуй.
Все так,як звично
Тільки порахуй.
Скільки пролито сліз
Не знаєш,не знав.
Мене давно відвіз
Та не зачекав.
А човник пливе
Течія допомагає.
Він весело живе
А хтось переживає.
Ти забудь,зітри
Старі документи.
Швидше нове створи
Їх кордони знайди.
І не зважай на посторонніх,
Чужі-це не свої.
Читай по губах,
Коли прийдуть твої.
Мовчання…шелест аркуша…стіна,
З думками знову ти одна….
Лише минуле не чіпай,
А в майбуття-поринай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2013
Нам закохуватись дано несподівано
А триватиме це кілька днів.
Прийшла,побачила,зачепило,
Та пройшло через трійку снів.
Бувало,тільки глянеш,
І вже усміхнено не спиш,
Романтично щось придумуєш,
А серцем казково мрієш.
О,почуття,захопленість,краса,
Чи,може,сподобалась душа.
Спочатку пізнаєш лице,характер,очі,
А потім йдеш далі.
Не завжди зовнішність допомагає в ночі,
Якщо в середині пусто,розуміння на нулі.
Лиш з часом ти зрозумієш,
Що правильно,бо на перід не знаєш.
Поки не спробуєш сама,
Не слухаєш нікого.
Тобі казали,як краще,ти ж дама,
Але старалась привернути увагу його.
Звичайна зустріч,вони гуляли,
Тихий вечір проводжали.
Вона,його чергова «єдина»
Маленька,миленька,кохана.
Це тільки на словах
Всі люблять,доглядають.
А насправді,як на справах,
Все брехня,всі знають,яких вибирають.
Дівчина тобі вірить,
Щиро,ніжно любить,
А ти просто її хочеш,
І даремно використовуєш.
Кому потрібні твої почуття,
Якщо їх не цінують протягом життя.
«Люблю,ти мені потрібен,я сумую,
Тебе бережу і з нетерпінням чекаю.»
Слова втрачають дійсність та значення,
Бо ти мене не розумієш..а я?
Готова заради тебе на все і більше,
А ти проміняєш,кинеш…підеш дальше.
А дівчат треба любити,
А не кожен день змінювати.
Щоб хотілось бути разом,сидіти,
Та не всіх підряд перебирати.
Так,як вона,його не кохатимуть,
До зустрічі секунд не рахуватимуть,
Пройдуть роки,а він згадає,
Що такої,як та,на світі більше немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2013
Коли не вистачає слів
І на душі болить.
Не відчуваєш гнів
І серце не кричить.
Тягнуться струни
А сенсу нема.
Вбивають почуття вини
Ніби залишилась зима.
Де шукати сили
Коли згасли ноти?
Холодно…не зачекали
Треба повертати.
Віє вітер по обличчю
Дивний незнайомець.
Напевно,мені личить
Дивитись у кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421326
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.04.2013
Ти кажеш,що нещасний,
Не таланить в житті.
Кохана зрадить,часом,
Хочеться зостатись в самоті.
А я щасливий,усміхаюсь,
Хоч посмішки не бачу.
Який я є-вже не дізнаюсь,
Та я й не плачу.
Я не побачу море,
Нехай-це таємниця.
Навіки закриті гори,
Та це дрібниця.
Чую,чую,люди переживають,
Я можу допомогти.
Вони,нещасливі,мене хай кличуть,
Я прийду підтримати.
Боже,дякую тобі за життя,
Цей світ такий чудовий.
Я знаю,ти подаруєш людям щастя,
І я побачу твій погляд добрий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013
Я чимало доріг зустрічала
на швидкому вдихові жалю.
І людей дорогих проводжала
за яких ще й досі молюсь.
Віра,що поруч іде
не минає жодного "друга".
Кожна мить їх не забуде
бо й зникає туга.
Мій друг далеко,задививсь,
на чужі картини.
О,ти так від мене віддаливсь,
нам не пройти стежини.
Ще вчора пліч об пліч були
сміялись,аж зорі ясніли.
А сьогодні,звично день прожили
і погляд ти,чомусь,відхилив.
Біль в грудях-це колись засне
як літо змінить барви у зими.
Мій друже,може,це тебе пройме,
коли прийдеш у край,де сиділи тільки МИ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
Здавалося,зовсім просто,
Живемо на світі ми,
Здавалося,зовсім барвисто,
Наші помилки між людьми.
Здавалося,не зовсім правильно робим,
Бо думаєм добре,а погано чиним.
Здавалося,не зовсім радісно вчимось,
Але ж навчаємось чогось.
Ми любим рідних, школу,вчителя,
Ми прагнем здобути високі знання,
Там де виріс,здійснилися бажання.
Ліси,озера та хатина,
Родина,гай моя Україна,
Тут все мені близьке та миле,
Тут щодня знаходжу нові сили.
Бувало, не задумаєшся,скажеш,
А потім весь день жалієш.
Ти такий як всі,здавалося,
Такий же білий,русий чи чорнявий,
Те саме,що іншим тобі снилося,
У справах був інколи правий.
Ні, такого як ти немає,
Може хтось схожий,але зовсім інший,
Здавалося,кожен про тебе знає,
Але ти набагато кращий.
Хочеш вір,а хочеш-ні,
Ти найкращий,моторний,
У знанні та у навчанні,
Тільки ти такий на землі неповторний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2013
Їй не було й 15-ти
А на очах-переживання й біль.
Не знала,навіщо їй жити,
Крім нього усе має сіль.
Колише вітер листки,
Змінює людські думки.
Не чекаєш нікого,
Поплачеш і далі.
Не зміниться нічого,
Більше нема сили.
Їй не було й 14-ти,
І ніколи не буде.
Її можна з старшими рівняти,
Та її не знайдеш.
Шукала ідеалу,
Ще зовсім дитина.
Залишалось часу мало,
Щоб укрила провина.
Вона не відсвяткує свої 13
Не затанцює випускний вальс.
Їй здавалось,що це кінець
І навік замкнулась.
Небом марила давно,
І в 12 років,
Підійшла на дах спокійно,
І не чула своїх кроків.
Вперед,де весело житимеш,
Як думала,на хмарках літатимеш.
Птахом з крилами ти стала,
І життя земне згубила.
І 13 чи 20,
Ти не відчуєш.
У свої 12,
Ти під могилою спиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2013
може зупиниш мене колись
та запитаєш котра година.
я відвернусь убік погляну який час
і згадаю що він за людина.
привітаєшся і поглянеш в очі
чи навіть пригадаєш згаслі ночі.
як ми сміялись і все перебирали
а саме теми й невідомі інтеграли.
фінішна пряма паралельно
дихання швидко-швидко.
якось можна вільно
і сказати чітко.
все нормально,а ти як?
подорослішав,не такий розбишака.
думаю що ти змінився
та в душі колишнім залишився.
знаєш,завтра у тебе буде сім"я
і не згадаєш що існую я.
і в мене теж є кохана людина
і,мабуть,ця любов тепер єдина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2012
Осінь як завжди малює
Кордон для забутих країв.
І знаю,що дехто завітає
До добре старих забутих шляхів.
Коли ти шукав
І лиш на мить зупинився
Перед тобою образ постав.
І різко крок змінився.
А як же тебе забути
І далі по світу піти?
Коли важко собі уявити
Що треба якось без тебе жити.
Якби викреслити штрихами
То небажано би пішла.
Але почула вухами
І знову в серці бурю зайняла.
Одна людина скрізь чатує
Навіть коли вона далеко.
Як хтось про неї запитає
Так любі риси виплинуть глибоко.
Теплом домівка зігріє
Тебе в холодний час.
Що до нитки змокнеш-не хвилює
Бо кожному не вчити нас.
Проведеш у злагоді-печалі
Вільний від навчання день.
І ніби мимоволі
Ховаєш власну тінь.
Осінь,а ти моя знайома
Уже не перший рік.
Постав де крапка,а де кома
Повинна бути у мій вік.
Не в силах вивчити
І ніхто не зуміє.
Прошу,допоможи розпочати
Нову сторінку і аркуш відкрий.
Хочу виправити все до кінця
І з помилками якось розберусь я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2012
Синими тучами небо
рисует свои зеркала.
И каждый хотел бы,
чтоб его мечта ждала.
Птица имеет крилья,
а чолевек и ноги,и руки.
Вот только в высоте есть усилье
не всем дано вернуться из-за реки.
Мы ходим и спокойно
без лишних переживаний.
А сами убиваем,как же страшно
не думаем и подсознанием.
Вы знаете,что птицы ждут
как нас с вами,дома.
И больно им родным,не тот уют,
а осталась неполноценная семья.
Кто дал вам право убивать
жызни других лишать?
Ето ненависть без наказаний
ходит-бродит человек.
Ему,наверное,мало знаний
ведь не научил его век.
Не прилетел домой,и вечер
всё тихо догорел.
И сколько было тех потерь
пока злой веселиться ходил.
Угасли ноты с песни
а дочка и любимый сын
попросили:лишь рядом усни,
ты отказал,ведь думал план.
Пойми,что каждому жызнь дана,
дорога и бесценна.
Не губи её никому,ведь бездумно,
цель есть,не забирать её нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373819
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.10.2012
Я назвала,а чи почув
ти мій далекий голос.
Може,не знав
що той вогник ще не згас.
Не подолають сніги й опади
та й неочікуваний іній.
Якщо чуєш,можеш прийти
бо не потрібний хтось інший.
Не думай,що я забула,
чи швидко заміну знайшла.
Люблю,а не просто слова,
які сказала і вилетіли знову.
Коли не розумієш,чого ж мовчу,
так не ображайся.
Скоро я тебе навчу,
тільки ти прислухайся.
Скільки існує причин і відмов,
я не роздумуватиму що казати.
Не треба розкладів на безліч днів,
а просто в той момент подумати.
Я не пищу щохвилини,
та більше і не треба.
Не хочу пояснювати кожній людині,
що ти мені самий любий.
Насправді багаті фрази
не показують почуття.
Коли існують вони внизу
не підведе тоді тебе чуття.
Я часом не скажу,
що чесно ти для мене означаєш.
Ти пам"ятай що не сижу
без настрою коли ти питаєш.
Прошу,йди з ким хочеш,але не забудь,
про ту,що щосекунди за тебе переживає.
І добре знаєш,що коли-небудь,
та дівчинка тебе почекає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2012
Я ставлю перед собою питання
що хвилює мене давно.
А чи існує справжнє кохання,
щоб жило воно вічно.
Проживши лиш 15 років,
спостерігаю за стосунками.
Усі пережили чимало страхів,
плакали і блукали сторінками.
Слово "люблю" викликає оману,
це здається не тільки мені.
Як можна присягатись одному,
а далі зраджувать на стороні.
Ніщо на світі не постійне,
у всьому існує кінець.
Ніхто не може бути надійним,
бо кожен власного життя гравець.
Буває,довіряєш як собі,
ніколи злого не запідозриш.
А людину псує сторону тобі,
в той час,як ти говориш.
Симпатія і прив"язаність,
турбота та захопленість.
Існують ці поняття,
що змінюють життя.
Кохання-це тільки обман,
що не вписується у твій план.
Його нема у природі,
хіба що тільки у воді.
Рано чи пізно,
пізно чи рано..
Принесе,ніби й то звичайно,
глибоку у серці рану.
Де є сильні почуття
там і недовіра.
Ось так же думала і я
що скрізь буває віра.
Нема справжнього кохання
близько чатують зради.
Не допоможуть і знання
коли переважають перешкоди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2012
Очі-це як душа,
тендітна і мінлива.
Буває море,навіть суша,
коли пройде злива.
Погляниш,але чи подумаєш,
наскільки добре ти людину знаєш.
Якщо довіряю-не перевірю,
а коли ж ти мені ніхто,
я згадаю,що люблю,
схожого на тебе ніби-то.
Ти не усвідомлюєш
і замикаєшся десь далеко.
Часом і домислюєш,
бо ж буває всяке.
А очі як дзеркало,
ведуть нас крізь життя.
Коли ж мене щось чекало,
то не відверталась від тебе я.
Без слів і захоплення
сум та журба.
Знаєш,гарні слова минають,
коли набридає повтор.
З уст мимоволі зникають,
а де залишаються,тоді ще вір.
Колір світлий чи темний,
байдуже,якщо ти бажаний.
Як посварились,примирення чекаєш,
і перша на поступки йдеш.
А очі,що давно не бачив,
шукаюсь в просторі близьку людину.
Напевно,ти пробачив
навіть якщо не визнав провину.
Хіба можливо довго злитись,
коли ж кохання досі живе у серцях.
Треба з цим змиритись,
і відчути турботу в руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2012
коли я тебе любила
і твого візиту чекала.
ти насміхався і керував
й мені навіть не казав.
не в силах розуміти
я закрила очі.
а ти змусив мене повірити
а телефонував щоночі.
вибач що я така маленька
але ти мені брехав.
думав що я дурненька
а такого не очікував.
уся любов яка живе
у мені відкривала етапи нові.
скрізь омана на вітрині
і цінники приховані.
коли пізнаєш річ у крамниці
то дорого обійдуться навіть дрібниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2012
Давно погасли свечи
и сумрак ходит рядом.
Усталость ложиться на плечи,
и ето перед каждым сном.
Много изменилось,
с тех пор прошедших.
Уже набралась новых сил,
и стало как-то лутше.
Сколько времени потеряла,
но так не поняла.
Что если бы я раньше знала,
то напрасно б не ждала.
Ушла,хотя любила,
так искренно смотрела.
Пойдёшь ли ты с другой.
Если б я знала,что чуствуешь,
сразу бы поняла.
Но к сожаленью,не услышала,
что ты меня забываешь.
Безразличность подходила ближе,
а понимание скрыто.
Я просто сдержываюсь и сижу,
лишь думаю,зачем мне врал ты.
Не надо ложь менять
и правду глубоко таить.
Всё ето давно пережила,
увы...я так устала.
Никто в слова не поверит
и сама их не скажу.
Как люди людей портят
часто очень вижу.
Я ж любила тебя..понимаешь?
и сколько же пережила.
Наверное,ето никогда не узнаешь
потому что часть скрывала.
Я тебя любила...сильно
но ето уже в прошлом...
мне было очень больно,
я рада что теперь забыла о нём...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373344
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.10.2012
Так хочу все змінити,
якось по іншому прожити...
Якби ж то так було,
позвонити,почути те "алло",
звичним тобі голосом, а не так,
як зараз, просто абияк!
Набридло все, давно не плачу,
хіба для когось це важливо?
А знаєте,що я хочу?
щоб все було реально, не брехливо.
Якщо справді любиш, не приховаєш,
від людей ховаєшся, але почуття не переграєш.
Будь з тим, хто близький,
а не далеко бродить.
Якщо навіть й так,то вихід який?
не зможеш так спокійно жить.
Завжди хочу повернутись назад,
виправити попередні помилки.
А розумію, вже все не в лад,
бо все зламалось як сухі гілки.
Колись були такі люди,
з ними спілкування було чудом,
а зараз вони "просто так",
ніхто, з ними вже ніяк!
Так, я головне зрозуміла,
що робиться, то все на краще...
Колись багато я писала,
а тепер воно навіщо?
Боляче в очах бачити злість,
А ще гірше- байдужість.
а колись... що там рівняти?
неможливо зрозуміти!
А як можна зовсім кинути людину?
можна ж дати спробу ще одну.
Але навіщо,якщо для неї це не треба?
і ти вже не її потреба...
"Забути не можна,
повернутись неможливо"
не скористався вчасно шансом-твоя вина,
твоє життя, вирішуй що для тебе справедливо!
Люби,живи,спілкуйся,
і ні під кого не підлаштовуйся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2012
І знову та ніч,
набрид мені мій плач...
Ох,якби повернути дні назад,
побачити його погляд,
впевнено поглянути на нього,
це бажання,вже не буде цього всього...
Усміхнусь,може дам номер телефону,
а серце довіряє лиш одному.
Навіщо відпустила любов єдину,
всеодно належатиму я йому.
Відпусти мене-кажуть очі,
але сльози ллються щоночі.
Зачекай-тремтить душа,
а на серці уже тиша.
Немає слів,вони ніщо,
переживання,біль-мені за що?
Ти вільний іди,гуляй,
на мене уваги не звертай.
Я буду сильна,витру сльози,
але в душі-колючками рози,
в серце проникають,
і думки зникають...
Дивлюсь на тебе,
та вже не бачу себе.
Прогрес,майже не боляче без тебе,
спокійно,вдихаю знову.
Всеодно подобаєшся для мене,
які ж незвичайні про тебе слова!
Хочу навчитись жити,
я не можу тебе не кохати.
Видихну...забуду тебе,
ніхто не пожаліє мене...
Спогади,твої дзвінки,
погіршились мої оцінки.
Близько до неба...самота,
думаєте стрибну?але ж я одна.
Ні,мене не полишає думка ота,
чому не я?чому вона?
Усміхнусь-бо було,
а не сумуватиму,що пройшло.
Починаю з чистого листа жити,
так набридло падати,але вставати.
Не бачиш ти мене,а жаль, було нас двоє,а вже нуль.
А я старалась піднятись,
гордість намагалась-прогнати.
Повірити важко,є я і ти,
могли б разом далеко піти,
але немає нас,
та минув той шанс...
Спасибі,друже дорогий,
хоч вже не мій,але такий близький!*
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2012
Людей всяких я по жизни встречала,
Кто-то уходил,я о них забывала.
Тот остался на миг,ненадолго,
Я запомнила голос только.
Каждий вечер мне звонили,
И гулять звали.
Я открила им душу,
А они что взамен?
Мне уже от них ничего не нужно,
Ведь теперь не вернуть времён.
Одних отпускала,
На них зла не держала.
Пусть уходят прочь,
Но приходила ночь.
Вновь так холодно знать,
Что кому-то на тебя наплевать.
Но тех,кто сейчас со мной,
Я люблю,очень-очень.
Есть что вспомнить нам с тобой,
И в ночь,и в день,и в день,и в ночь.
А может ссорились,не говорили,
Но они мне всегда поддержку дарили.
Быть может и много красивых,
И часто влюбляюсь в них.
Бывает,как-то к человеку тянет,
Но ето вовсе не любовь.
Мне с ним интересно даже в сети,
Уже рассвет,а спать не хочется ити.
Уже внимание на всех не обращаю,
Другим на смс.не отвечаю.
А знаешь,я еще не розлюбила,
И безразличность живет во мне.
Прошлое не вернуть,хоть хотела,
Чуства даже не остыли .
Так приятно,когда ты пишеш,
Красиво,мило говоришь.
И настроение сразу поднимается,
А целый день никуда не девается.
Я в тебя верю,знаешь,
Ты станешь тем,кем хочешь.
Может не сейчас,но обязательно,
Ведь ты все делаешь правильно.
Примерно за неделю,ты стал мне интересен,
Ты стал мне другом,хорошим и смешним,
Твой голос как в песне,
Показался таким романтическим.
Я очень рада,что ты есть
Простой и умный парень.
Хочу около тебя присесть
В теплый летний день.
Спасибо за всё,что ты делаешь,
Пусть ето глупо звучит,
Но ты улибатся меня заставляешь,
А я не грустчу с тобой ни чуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369277
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.10.2012
Вновь в комнатке пустой
Услышу голос свой.
И тихо скрипнет дверь
Но так привыкла я теперь,
Никого не ждать
Чтоб потом не потерять.
Не видно слёз,лишь глаза
Не понимают время.
Когда можно,когда нельзя
Просто смотреть любя.
Без слов и взгляд выдаёт
И ничего сказать не даёт.
О,неужели,можна бросить,
Как сигарету розтоптать,
Жывые чуства человека
Пустить на ветер в облока.
Присяду край окошка
Услышу неба тишыну.
Включу я музику немножко
А воздух осторожно выдохну.
Чем больше любим мы
Тем меньше нас…
Говорим с другимы людьми
Хоть они предавали нас не раз.
Вечер..телефон..гудки..интернет
Кто-то есть,кого-то нет.
Чтоб стало лутше-я пишу
А через минуту вижу
Что незнакомый встречу предлагает
Он видимо не понимает,
Как мне не хочется ити
Ни ехать,ни стоять на пути.
Я тебя люблю,родной
Милый,блокнот мой…
Пишу тебе свои все мысли
А ты как будто меня слышишь.
И музика меня понимает
Всё знает,что бывает.
Спасибо вам Bahh Tee и другим
За песни со смислом.
Что учат жизнь понимать,
И по пустякам не переживать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369070
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.10.2012
І ненависна мить,
Все в раз перевертає.
Як в серці щось шумить
І ось вже затихає.
Чи усмішка байдужа
Стоїть перед вікном.
Не хочеш правди,друже.
Ховаєш під замком.
Скажи собі,подумай,
Хвилини не втрачай.
Бо пізно зрозумієш
І шанс ще раз прогавиш.
Живи сьогоднішнім
Про завтра не гадай
Обернеться минулим
А ти не зрозумів.
Що кожному найближче довіряєш
Смак стилю довго не міняєш.
Пройшов стежину краю
А ти все не вгаваєш
Шепочеш тихо,я чекаю
Бо це ніяк не приховаєш.
Несерйозно,порожні слова
Ти думаєш,що думка ожива?
Не в той момент побачиш,
Коли зробити щось захочеш.
Дійсність не відповідає,
Тому,що ти бажаєш.
Одне на думці,інше на устах
Що сниться кожну ніч у снах.
Не втрать можливості,спіши,
Сказати важливі рядочки.
Не йди у далечінь,спогад залиши,
Бо не повернеш часу згаяні шматочки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2012