ХВіСт

Сторінки (1/85):  « 1»

Справжні зірки

Холодні,  як  лід,  
Зірки  у  глибокому  космосі
Зовсім  не  такі,
Як  зорі  з  планети  Земля.
Тут  сяйво  мигтить,
Хвилюючись  кольором  й  формами,
Зірки  мов  живі
І  з  відстані  щось  шепотять.

Холодні,  як  лід:
Хоч  сяють  гарячою  плазмою,
Усю  пустоту
Не  зможуть  прогріти  життям.
І  тіла  їх  світ,
Позначений  в  просторі  крапкою,
Банально  просту
Малює  картину  із  плям.

Вона  не  жива.
Її  оживить  атмосферою
Планета  Земля:
Заставить  крапки  танцювать.
І  в  наших  очах
Найбільшою  стане  проблемою
Зірки  розпізнать
Крізь  призму  свого  сприйняття.

ХВіСт
23.03.2024р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024


*** (Я давно не писала віршів…)

Я  давно  не  писала  віршів
І  хвилююся  через  це:
Раптом  я  вже  не  буду  більше,
Раптом  це  уже  не  моє?

Може  я  розгубила  рими,
Призабула  словесний  ритм,
І  вже  віршам  не  буть  моїми,
А  вдаватись  лише  чужим?

Може  я  розпустила  зовсім
Той  талант,  що  дали  мені,
І  не  вилию  вже  емоцій
У  рядках,  що  живуть  самі?

Чи  то  тільки  проста  етапність:
То  угору  йде,  то  на  спад?
Я  б  хотіла  писати  завше,
Але  це  не  в  моїх  руках.

21.04.2017р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730019
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2017


Фінал ностальгій

Я  дома.  Цим  я  все  б  сказала
І  описала  б  почуття,
Якщо  би  там  мене  чекали
Лиш  мама,  тато  і  сестра.

А  дома  й  ти.  І  ніжний  трепет,
Такий  приємний  і  простий,
Й  думки  легкі  і  теплі-теплі
Прокинулися  у  мені.

Ти  світи  щастям.  І  від  чого  ж?
Бо  повернулась  я,  мабуть.
І  кожне  твоє  ніжне  слово
Хвилює  мою  людську  суть.

А  серце  все  скоріше  б'ється
Лиш  від  одного  дотику,
А  ти  об  мої  щоки  трешся
І  все  муркочеш  котиком.

Отак  взята  б  тебе  й  стиснула
В  обіймах  своїх  теплих  рук.
Я  завдяки  тобі  відчула
Фіналу  ностальгій  красу.

08.09;21.10.2002р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2017


Сніг для хризантем

На  хризантемах  сніг,
Тільки  вони  не  плачуть.
Сонечками  неначе
Наш  зігрівають  світ.

Сонечка  різних  барв
Теплих  лише  відтінків.
Тануть  тому  сніжинки
Блиском  пелюстках.

Це  вже  останній  квіт,
І  про  це  кожен  знає.
Посмішками  засяє
На  хризантемах  сніг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2014


*** (В мого диво-птаха з лап вирвали гроно…)

В  мого  диво-птаха  з  лап  вирвали  гроно,
Поранили  крильце,  насмикали  пір'я.
І  в  рану,  і  зрани  -  побігли  дороги:
Дороги  надії,  дороги  зневір'я.

Мою  Україну  знов  рвуть  на  частини,
Калічать  людей  її,  кидають  в  муки.
Невже  це  в  дорослість  такі  охрестини  -  
Пряма  перевірка  на  зрілість  і  мужність?

Ніхто  не  чекав,  що  в  нас  стільки  героїв,
В  країні,  де  слово  часом  пустозвуки...
Ім  страх  за  майбутнє  -  сильніший  від  болі,
Їм  біль  за  країну  -  сильніший  від  муки.

Моє  різнобарв'я  умилось  сльозами
І  в  спільному  горі  взялося  за  руки.
І  в  одноголосім  стонаціоналлі
У  долі  дешевшої  просить  науки...

21.10.2014р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540274
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.11.2014


Тепла дорога

Я  заїду  в  туман.
І,  мов  на  веретена,
На  колеса  свої
Намотаю  його.
Потягну  в  ниточки,
Ними  встелю  дорогу.
І  хай  не  назавжди,
Хай  лиш  доки  туман.

Не  тривожусь  я  цим,
Я  лиш  кручу  педалі.
Я  нитками  туман
Ще  не  раз  потягну.
Ними  встелю  свій  шлях,
Наче  роблю  тканину,
Яка  в  дні  холодів
Буде  гріти  мене.

Давлю  краплі  роси
На  холоднім  асвальті,
У  тонкі  ниточки
Розтягаю  туман.
Я  дорогу  кладу,
Де  прокдали  до  мене,
Невідчутну  для  всіх,
Але  теплу  мені.

24.09.2014р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526178
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 27.09.2014


*** (Кожнеє літо в малини і лілії…)

Кожнеє  літо  в  малини  і  лілії  
Розпочинається  звичний  конфлікт.  
Хто  із  них  більше  приємного  вигляду?  
Запах  чий  більше  приваблює  всіх?  

А  чи  кортить  нам  конфлікт  їх  вирішувать?  
А  чи  захочемо  кращу  обрать?  
Сядем  під  лілії  їсти  малиноньку,  
І  й  не  подумаєм  їх  порівнять.  

14.07.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2014


Квітнева презентація

Як  красиво  цвітуть  абрикоси!  
Серпанково-хмаринно-туманним  
Ніжно  біло-рожевим  волоссям  
Я  милуюсь  що  рік,  як  востаннє.  

Як  же  ж  пахнуть  розквітнулі  вишні!  
Всю  уяву  приводять  в  неспокій.  
Ароматів  цих  сильних  і  звиклих  
Навдихаюсь  до  запомороків.  

Як  співають  квітки  яблуневі!  
Пісня  їх  відприродно  глибока:  
Заклопотані  бджоли  квітневі  
Нажужукують  радісний  спокій.  

16.04.2014р.  
ХВіСт

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510940
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.07.2014


Чи поділится совість на двох?

Через  тебе  -  в  глухому  куті.  
І  в  тривозі  -  чи  маю  я  право  
На  не  явну:  не  тіла  -  душі,  
Але  всетаки  зраду?  

Чи  спрацює  природи  закон  -  
Десь  прибуло  то  десь  стане  менше?  
Чи  залишиться  хтось  з  вас  лиш  сном?  
Я  не  знаю,  це  вперше...

Чи  поділиться  совість  на  двох?  
Чи  любов  обере  лиш  одного?  
Чи  дозволить  моїй  душі  Бог  
Не  згубити  нікого?

ХВіСт

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2014


*** (А з Високого Замку в підвечірньому місті…)



А  з  Високого  Замку  в  підвечірньому  місті  
Видно  безліч  танцюючих  фар.  
А  з  Високого  Замку  -  Львів  неначе  в  намисті  
Світлосяйних  блукаючих  пар.  

А  з  Високого  Замку  -  місто  мов  на  долоні,  
Скатертина  із  вулиць  й  дахів.  
А  з  Високого  Замку  у  повітрі  прозорім  
Стільки  видно  приземлених  зір.  

А  з  Високого  Замку  старовинні  будинки  -  
Як  казкові  у  світлах  нічних.  
На  Високому  Замку  у  всіх  тих,  хто  не  звикнув,  
Все  побачене  схоплює  дих.  

На  Високому  Замку  в  твоїх  ніжних  обіймах  
Я,  як  вперше,  сьогодні  стою.  
На  Високому  Замку,  де  почалася  мрія,  
Ми  з  тобою.  І  це  -  дежавю.  

17.10.13р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2014


*** (Війна, війна… Ти була лиш далеко…)

Війна,  війна...  Ти  була  лиш  далеко.  
Тепер  так  близько,  що  хоч  йди  воюй!  
О,  як  не  легко!!  Боже,  як  не  легко!..  
Утриматись  не  кидатись  у  бій.  
Утриматись  не  проливати  крові,  
Постійно  заглушати  в  собі  лють,  
Коли  чекаєш  правди  і  свободи,  
Але  їх  добровільно  не  дають.  
Вже  довгий  час  воюю  із  собою,  
З  любов'ю  до  усіх  живих  людей.  
Я  ТАК  НЕ  ХОЧУ  БРАТИ  В  РУКИ  ЗБРОЮ!!  
Та  більш  ніщо  не  вплине,тільки  це...  
Чи  чули  нас,коли  просили  тихо?  
Реагували,як  стояв  Майдан?  
За  спрагу  змін  сказали:"Ви  злочинці!"  
Не  хочу  крові!Але  це-ВІЙНА!..  
ХВіСт  
24.01.2014р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510033
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.07.2014


*** (Щось між нами зламалось. А що ж?. . )

Щось  між  нами  зламалось.  А  що  ж?  
Щось  із  часом  пішло  -  не  вернути?  
Нас  тримало  щось?  Чи  це  здалось?  
Почуття  це  були?  А  чи  пути?  

Поміж  нами  стіна.  Не  стіна?  
Квітів  сад?  Чи  міста?  Океани?  
Чи  ми  просто  магнітики  два  
З  невстановленими  полюсами?  

Ми  не  пара-зразок.  Це  не  так?  
Нам  погано  окремо.  І  разом.  
Поміж  нами  -  така  пустота!  
А  також  -  стільки  всякого  зразу!  

Обірвалася  нитка-контроль?  
Ми  на  хвилі  взаємодовіри?  
Серце  знає.  От  тільки  чого  
Розум  й  далі  такий  ще  несмілий?  

24.06.2014  ХВіСт

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2014


Після смерті (в це також можна вірити)

Чи  смерть  -  шлях  в  нікудИ?  
Кінець?  А  там  нічого?  
Очищення  душі.  
ЗовсІм.  Задля  новОго.  

Чи  смерть  -  це  новий  шанс?  
Надія?  На  все  краще?  
Ні,  це  лише  обман.  
Повір'я.  Щоб  "не  важко".  

Чи  смерть  -  це  рубікон?  
Межа?  Там  все  інакше?  
Ні,  це  лише  закон.  
Стіна.  І  все  спочатку.  

Будуємо  життя  
Беушною  душею  
Із  чистого  листа  -  
На  досвіді  своєму.  

05.07.2014р.  
ХВіСт

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509583
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.07.2014


Неввічливо і некрасиво

Не  ставайте  на  мою  ви  тінь  -  
Це  неввічливо  і  некрасиво:  
Безсоромно  топтати  її,  
Бо  вона  проти  вас  є  безсила.  

Невже  вам  поступитися  лінь?  
Може  вам  це  несе  якусь  радість?  
Тишком-нишком  знущатись  над  тим,  
Хто  відносно  вас  є  безпорадним?  

Це  не  правила  нові  такі,  
І  тому  пояснити  я  мушу:  
Це  неначе  ви  саме  мені  
Потоптатись  залізли  у  душу.  

Абсолютно  упевнена  в  тім,  
Що  відчути  цього  не  можливо.  
Але  все  ж  не  ставайте  на  тінь  -  
Це  неввічливо  і  некрасиво.  

16.03.14р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014


*** (В грудях болить, в грудях ріже і тисне…)

В  грудях  болить,  в  грудях  ріже  і  тисне,  
Наче  між  ребер  ножі...  
Так  не  буває,  щоби  не  навмисне  
Вводили  війська  чужі.  

Так  не  буває,  щоби  випадково  
Зброя  -  просто  в  лице.  
Наглої  смерті  мовчазна  загроза  
Душу  в  лещата  бере.  

Сотня  небесна  покищо  відкрита,  
Ще  не  було  закриття.  
Чи  ця  тривтривога  і  страх  закінчиться  
Знає  хоч  хтось  до  пуття?  

Ми  не  політики,  ми  просто  люди,  
Та  не  минула  нас  гра  
Тих,  що  за  впливи  і  владу  воюють,  
Наче  це  сенси  життя.  

Люди!  Не  йдіть,  не  єднайтеся  з  ними!  
І  не  зовіть  на  біду!  
Складно  й  в  час  мирний  не  бути  грішними.  
Що  вже  казать  про  війну!  

19.03.14р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508240
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2014


Мелодія дощу

Заплаканий  світ  у  заплаканих  шибках  -  
Сміється.  
У  кожній  секунді  -  сто  тисяч  смішинок,  
Здається.  

А  кожна  краплина  малим  барабаном  
Лунає,  
І  кожна  клітина  природи  насправді  
Співає.  

Усе  під  мелодію  крапель  й  дощинок  
Танцює:  
Старанно,  невпинно,  красиво  і  щиро  
Вальсує.  

Умиті  сльозами,  танцюють  рослини  -  
Радіють.  
Впізнати,  де  радість  дощами  пролили,  
Уміють.  

То  ж  хмарки  у  небі  радіють  й  сміються  
Без  тями,  
І  радості  сльози  з  очей  їхніх  ллються  
Дощами!  

11.10.13р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2013


Встигнути в рамки

З  осіннім  вітром  поспішають  хмари  
У  своїх  справах,  швидші  за  літак.  
Осінні  квіти  всіми  пелюстками  
Теж  поспішають  -  вхопити  тепла..  

Осінні  дні  також  заметушились,  
Мов  не  встигають  -  швидше,  швидше,  швидше!  
Плоди  осінні  ще  не  всі  достигли  
Й  теж  поспішають  -  до  зими  дойти  ще.  

Дерева  осінню  -  мов  полякались,  
Що  до  зими  не  скинуть  своє  листя  -  
У  поспіху  вдягаються  в  яскраве  
І  засипають  місто  падолистом.  

Все  холодніші  настають  світанки,  
А  ніч  все  ширить  й  ширить  своє  тло...  
Втиснувши  літо  у  осінні  рамки,  
Стиснувся  день,  стиснулося  тепло.  

24-25.09.2013р  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013


Українці - з трипілля

Ми  в  корінні  -  трипільці.  
Усі  ті,  хто  своєю  душевною  мовою  
Назива  українську.  

Ми  -  культурне  насліддя,  
Безперервно  надбане  у  побуті  й  звичаях  
У  шести  тисщоліттях.  

Мова  творить  ментальність  
(Тому  кожен  вкраїнець  так  схожий  з  вкраїнцями)  
Й  визначає  державність.  

Ми  живемо  у  раї.  
І  тому  землю  нашу  так  хочуть  загарбати.  
І  ці  мрії  безкраї.  

Але  ми  непохитні.  
Скільки  раз  намагались  нас  інші  присвоїти  -  
Ми  змогли  їх  провчити.  

Молода  ми  держава.  
І  не  варто  все  вірити  в  те,  що  написано,  
Лиш  підтверджене  -  правда.  

Нам  не  треба  чужого.  
Ви  з  своїми  до  нас  не  приходьте  всеправдами,  
Ми  не  любимо  цього.  

Крізь  недолі  й  пригоди  
Ми  пройшли  із  піднятими  вгору  обличчями,  
Безсумнівний  народе.  

Не  зрікайтесь  коріння  -  
Воно  глибше,  ніж  часто  собі  уявляємо  -  
Ми  живемо  з  трипілля.  

14.09.13р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450342
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.09.2013


*** (- Тобі не холодно, дитинко?. . )

-  Тобі  не  холодно,  дитинко?  -  Ні,  не  холодно.
Але  мені,  моя  матусе,  дуже  голодно...
А  що  сьогодні  вариться  у  печі?
Як  пахне  смачно!..  -  Це  картопля  в  гречці.
Всміхнулась  мати,  а  сльоза  зрадлива
З-під  вій  по  щоках  долу  покотила...
-  Ти  їж,  дитинко...  -  А  сама  не  стала.
Скінчилась  гречка,  ця  була  остання...
Скінчилась  й  вирита  з-під  снігу  бараболя...
Тепер  -  хоч  з  голоду  вмирай,  а  хоч  із  горя...
Усе,  що  б  мала,  не  собі  -  дала  б  дитині!
Але  нічого,  крім  життя,  нема  від  нині.
"Чому  своє  життя  не  мож  подарувати?!.."  -  
В  цю  зиму  бога  не  одна  питала  мати...

4.09.13р.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2013


Я запитаю. Просто запитаю

Я  не  готова.  
Просто  не  готова.  
До  всеохопних  і  глобальних  в  собі  змін.  
Може  то  втома?  
Віджиттєва  втома?  
Ніяк  не  дасть  мені  підвестися  з  колін?  

Я  в  безнадії.  
Просто  в  безнадії.  
І  день  у  день  проходить  нудно  й  без  пуття.  
Де  моя  віра?  
У  майбутнє  віра?  
Де  зникли  мрії,  ділись  плани  на  життя?  

Я  не  потрібна.  
Просто  не  потрібна.  
Тобі,  із  купою  недоліків  своїх.  
Чи  я  не  гідна?  
Похвали  не  гідна?  
Невже  хороших  рис  не  маю  ні  одних?  

Я  не  чекаю.  
Просто  не  чекаю.  
Що  мої  сумніви  розвієш  у  ділах.  
Я  не  кохана?  
Більше  не  кохана?  
І  тільки  звичка  залишилась  в  почуттях?  

21.22.07.2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2013


*** (В залишках сонця тонуть кораблі…)

В  залишках  сонця  тонуть  кораблі  
З  пухнастих  хмар,моргаючи  нам  мачтами,  
Зароджуються  риси  рідних  міст  
В  вечірнім  небі  різнобарвних  настроїв.  

Біжать  назустріч  різні  кольори,  
Будуючи  основу  для  фантазії.  
А  по  основі  плавають  світи,  
Кожен  свої  даруючи  нам  радості.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2013


Квочко-сонце

Як  курка-квочка  на  гнізді,  
Так  сонце  всілося  в  зеніті.  
Таке  можливо  тільки  в  літі  -  
Росте  все,  як  курча  в  яйці.  

Уже  між  кабачковий  цвіт,  
Між  помідорний,  огірковий,  
І  поміж  клумбово-квітковий  
Від  квочки  розгубився  дріб.  

Із  дня  у  день  в  теплі  крила  
Ростуть  майбутні  кури-півні.  
А  в  сонця  променях  надійних  
Усе  потроху  дозріва.  

15.  07.  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013


*** (Знову захмарилось сірістю небо…)

Знову  захмарилось  сірістю  небо,  
Понад  годину  урізавши  в  дня.  
Запавутинило  краплями  в  землю,  
По  мілілідольці  забравши  тепла.  

Наче  не  літо,  а  вранішня  осінь.  
Он  уже  вишні  пожовклі  листки.  
Дощ  нахиляє  достигле  колосся,  
Що  не  обсушують  тихі  вітри.  

Сумно,  здавалося  б:  сиро  і  зимно.
Та  для  природи  миліше  нема.  
Ніжним  поливом  втішена  щиро  
Приурожаєна  дітьми  земля.  

13.  07.  2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2013


Подарую

Подарую  я  ніч,  лиш  не  чорну,  а  білу,  
Ніч  прозорих  тіней  і  яскравих  світил,  
Подарую  я  зиму  зеленого  снігу  
Й  подаровану  ніч  долучу  до  зими.  

Подарую  мороз  в  подаровану  зиму,  
Й  в  подаровану  ніч  на  снігу  за  вікном  
Хай  малює  він  квіти,  і  живі,  і  красиві,  
Веселковими  фарбами  легким  пером.  

Подарую  я  хмари,  безмежні  і  сині,  
Й  в  подаровану  ніч,  десь  аж  з  їх  глибини,  
Крізь  мороз  подарований  в  подаровану  зиму,  
Жовтий  місяць  нехай  зігріває  квітки.  

Я  знайду  таку  мить,  що  безмежно  триває,  
Поміщу  вній  даровану  зиму  і  ніч,  
Морозець  подарований,  подаровані  хмари  
Й  подарую  я  мить  цю  найдовшу  навік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2013


Через себе

Наступаю  собі  на  п'яти,  
Наступаю  собі  на  горло.  
Я  не  можу  на  місці  стояти,  
Та  не  можу  й  піднятися  вгору.  

Я  топчусь  по  своєму  тілу  
І  по  свому  ж  топчуся  серці.  
Вже  в  потилицю  диха  зневіра,  
Та  я  не  припиняю  дертись.  

Дерусь  вгору,  сама  же  ж  по  собі,  
Вище  себе  і  через  себе.
Проти  себе,  не  чуючи  болю,  
Без  вагань,  чи  цього  мені  треба.  

Бачу  ціль.  Я  прямую  до  неї.  
Намагаюсь  звичайною  стати...  
Та  чи  була  хоч  мить  ціль  моєю?..  
Не  подумають  навіть  спитати...  

13.  05.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424605
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2013


Хочу Осені

Закінчився  вересень  дощами,  
І  почався  ясним  сонцем  жовтень.
А  природа  ніби  і  не  знала,
Що  надворі  цілий  місяць  –  Осінь.

Певно,  вона  збилася  з  рахунку,
Може,  дала  ще  один  шанс  літу.
Як  ж  інакше  пояснить  ті  речі,
Що  листки  лиш  почали  жовтіти?

Вишні,  що  здавались  чуть  не  перші,
Моргають  зеленими  листками.
Чи  про  те,  що  це  уже  не  серпень,
Здогадалися  одні  лише  каштани?

І  здається,  що  в  дерев  цих  траур,
Бо  стоять  вони  самотньо  голі.
А  всі  решта  –  ще  на  літнім  балу,
І  лиш  чепуряться  в  жовтий  колір.

Ей,  природо,  Осінь  ж  ,  схаменися!
Не  збивай  із  ритму  все  навколо.
Бабине  вже  літо  почалося,
Павутиння  є  вже,  мухи  сонні.

Це  якось  незвично:  літній  жовтень.
Де  ж  його  жовтогарячі  барви?
Не  кажи,  що  ти  не  маєш  грошей,  
Вам  ж  не  треба  купувати  фарби.

Я  на  тебе  злюся:  так  не  чесно,
Не  кажи,  що  ти  усе  ще  встигнеш.
Тоді  все  робити  треба  швидко,
Ну  а  швидко  –  це  не  так  красиво.

Ні  тобі  кленових  їжачаток,
Ані  синьовглибленого  неба.
Якщо  разом  цього  не  побачу,
Тоді  краще  Осені  не  треба!

01.10.2002р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013


Остання сторінка…

Ось  ця  сторінка  цього  мого  зошитка
Ще  чиста  була  кілька  хвиль  тому.
Але  натхнення  до  паперу  проситься,
І  ось  –  востаннє  –  в  ньому  я  пишу…

Я  прочитала  знов,  що  вже  написано,
Подумала  про  те,  що  впереді:
Закінчилося  щось,  так  ненавмисне
Вкарбоване  в  аматорські  вірші.

Закінчилося,  разом  із  блокнотиком,
І  цим  кінцем  почалося  нове,
Воно  прийшло  раптовим  ніжним  дотиком
І  новий  зміст  життя  в  собі  несе.

І  це  життя  почнеться  з  новим  зошитком,
Старе  –  в  старому  лишиться  й  в  думках.
І,  може,  букви  стануть  колись  нотками,
А,  може,  і  залишаться  в  віршах.

Усі  крапки  над  “і”  уже  розставлено,
Залишилось,  крім  цього,  два  рядки…
Скажу  лиш:  “просто  так”  почалось  все,
Та  “просто  так”  не  легко  завершить…

23.  06.  2002р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013


*** (Не вмію я любити так, як ти…)

Не  вмію  я  любити  так,  як  ти,
Й  не  розумію,  що  є  цьому  на  заваді.
Так  хочу  в  пам’яті  хоча  би  зберегти  
Те  почуття,  що  ти  в  собі  ховаєш.

Так  боляче,  що  я  не  вмію  жити,  
Так  радісно,  що  ти  мене  навчиш.
П’ять  років  –  все  ж  таки  різниця,
Й  мої  невміння  ти  мені  простиш.
 
Цей  трепет,  ці  хвилинки  щастя,
Ця  біла  заздрість  в  тим,  що  кращий  ти.
Роки  ідуть  –  мені  це  здасться,
Щоби  до  тебе  серцем  дорости.

10.  04.  2002р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013


*** (Дзвінкі співи зраділих пташок…)

Дзвінкі  співи  зраділих  пташок,
Світлі  думки  безмежного  щастя.
Кожен  любить  весною  когось,
Кожен  хоче  комусь  в  цім  признаться.

Мати-й-мачуха  на  солі
На  признання  тихо  ляга,
Такі  щирі  й  до  болю  прості,
Як  кохання,  що  зветься  “Весна”.

…  Нагріває  сонце  папір,
На  якому  лежать  слова
Нездійсненних  моїх  надій,
Незавершеного  життя…

14.  03.  2002р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013


Дядько. Булка. Горобці…

Йшов  чоловік  і  їв  велику  булку.
А  гріло  сонце,  тепленько  було,
Він  сів  на  лавку,  розстібнувши  куртку,
І  повернув  до  сонечка  чоло.

Сидів,  хвилинку  трохи  ще  жувавши,
А  потім  вже  наївся  й  перестав.
Поклав  на  лавку  булку,  полежав  ще  
На  спинці  тої  лавки  і  –  заспав.

Малий  горобчик  з  деревця  навпроти,
Що  ввесь  цей  час  лиш  весело  співав,
Замовк  раптово,  біля  дядька  скочив
І  дзьобиком  до  будочки  припав.

Дзьобнув  –  цвірінькнув  раз  чи  другий,
Напевне  таки  добре  радий  був.
Не  чує  дядько,  певне  сонний  дуже,
Й  про  булочку  свою  зовсім  забув.

Горобчик  собі  стриба,  дзьоба,  чірка,
На  лавку  біля  нього  інший  підсіда.
Попідбирав  спочатку  дальні  дрібки,
А  потім  й  за  велику  булку  взявсь.

Було  їх  двоє,  там  прилетів  третій,
Четвертий,  п’ятий…  Так  собі  досить.
Вже  й  полетіли  ті,  що  були  перші,
А  дядько  й  далі  смачно  собі  спить.

Вкінці  дошарпали  ту  булку  горобці,
Добились  між  собою,  дотовклися:
Шматок  цей  опинився  на  землі,
Під  чоловіком,  що  так  легко  в  сон  впустився.

Проїхала  із  звуками  “ноль-три”  –  
Прокинувсь  й  на  годинник  подивився,
Рухнув  ногою,  долякавши  горобців,
І,  як  говорять,  знову  відключився.

Напевне  йому  добре  таки  спалось,
А  горобцям  припала  булка  до  смаку.
Під  лавку  їх  багато  назліталось,
А  чоловік  ні  разу  навіть  не  рухнувсь.

Тривала  сценка  ця  іще  з  годину:
Спав  дядько,  шумно  їли  горобці.
А  коли  їжа  все  ж  таки  скінчилась,
То  й  сон  пройшов  також  вкінці  кінців.

І  потягнувся  вуйко,  застібнувся,
Встав  з  лавки,  щось  з  ноги  стріпнув.
Про  булочку  свою,  здавалось,  чи  забувся,  
Чи,  може,  спеціально  навіть  і  заснув…

Я  встала,  заховавши  в  сумку  ручку
І  карточку  із  віршем  із  подій…
Невже  йому  там  спалося  так  зручно,
Що  встигли  з’їсти  булку  горобці?

11.  04.  2002р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408784
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.03.2013


І навіщо ж тоді?. .

Колючий  дріт  –  глибокі  рани.
Прості  слова  –  знайомий  біль…
Прости,  що  раптом  поміж  нами
З’явилось  це  без  предподій.

Прости,  що  не  попереджала
Про  паніку  в  моїх  думках.
Мабуть,  мені  замала  стало
Твоїх  обійм  і  твоїх  ласк…

Уже  не  ходим  попідруку,
Хоч  може  це  й  моя  вина,
І  лиш  короткі  поцілунки
Тайком  від  спостерігача…

Я  хочу:  тільки  ти  зі  мною,
Насправді,  як  одна  сім’я.
Хочу  самотнього  спокою,
Від  нас  залежного  життя…

Я  виправдовуюсь.  Це  звичка
Зробити  винними  не  нас.
Я  так  зробила  ненавмисне,
На  мене  так  впливає  час.

Я  й  місяць  можу  потерпіти,
Як  в  цьому  є  потреба.
Та  важко  так,  як  бачиш  жити:
Без  тебе  біля  тебе…

14.  03.  2002р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013


… до дати…

Лише  не  злись…  Так,  я  не  вчилась,
Я  лиш  писала  вірш…  тобі…
Мабуть,  за  силою  такий  же,
Як  те,  що  дихає  в  мені.

Почну  здалека.  Точно  знаю,
Що  у  мені  жила  душа.
А  те,  що  в  мені  б’ється  зараз,
Придумала,  мабуть,  вона.

Душа  –  це  всесвіту  частина,
По  своєрідному  –  любов,
Вона  бере  із  нього  сили,
Як  з  неї  вип’ють  нерви  кров.

Кохання  –  мов  двох  душ  дитина,
Що  повністю  в  батьків  вдалась.
Вана…  воно  завжди  красиве
І  щиро  всміхнене  до  нас…

Вернусь  до  вірша…  і  до  думки,
Що  вилитись  так  прагне  у  папір.
Любов  також  слабка,  як  душі
І  не  відновлює  себе  сама,  повір.

Моя  черпає  сил  із  тебе,
Із  твого  настрою,  із  слів.
Цвіте  з  усмішки,  їй  не  треба
Твоїх  невдач  і  твоїх  сліз.

Вона  живе,  їй  важко  вмерти,
І  не  вбивається  за  раз.
Чіпається  за  білий  світ  так  вперто,
Як  світ  чіпається  за  нас.

Любов,  що  вмерла,  не  воскресне,
Позбавить  душу  всіх  надій…
Якщо  ж  засне  –  збудити  легко,
Включивши  пісню  з  щирих  дій.

Не  дай  моїй  любові  вмерти,
Вона  барвистим  робить  світ.
“Люблю”  говорю,  і  так  легко,  
І  тепло  так  моїй  душі.

Продовжуй  так,  їй  цього  треба,
Якщо  тобі  не  важко…
А  я  люблю,  і  все  для  тебе…
Мені  потрібне  твоє  щастя.

…  Вірш  вийшов  у  егоїстичнім  дусі,
Та  ти,  надіюсь,  зрозумієш  і  простиш…
В  мені  слова  інакші  не  найдуться,
По  другому  це  скажеш  тільки  ти…

21.  01.  2002р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2013


*** (Другу М. І. )

Це  тільки  гра?  Спочатку  –  тільки  гра?
Але  для  чого  ти  вела  її  повільно?
Зміцнить  хотіла  мої  почуття,
Які  й  без  того  були  досить  сильні?

Помстилася?  Жорстока  твоя  помста.
Але  для  чого  було  вести  до  кінця?
Вона  для  нас  обох  пройшла  не  просто,
Бо  я  зумів  усе  ж  з’єднать  наші  серця.

Ти  думала  відчути  злісну  радість,
А  принесла  нам  двом  пекучий  біль.
Коли  б  я  передбачив  твою  наглість,
Пожертвував  би  “щастячком”  своїм.

07.  10.  2001р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013


Діалог

–  Життя  прекрасне,  кажуть  люди,
А  у  душі  моїй  повсюди
Лиш  смуток  і  безмежний  жаль…
–  Ходи,  розвій  свою  печаль!
Душа  болить  –  це  не  смертельно.
–  Говориш  ти  це  надаремно.
В  моїй  свідомості,  одначе,
Залишаться  думки  інакші…
–  Поглянь  –  он  сонце  сяє  в  небі,
Хмарки  пливуть  в  незнану  даль,
Вдягаються  в  листки  дерева,
Немов  жінки  в  тонку  вуаль.
–  І  що?  Я  це  й  без  тебе  бачу.
Ти  думаєш,  я  часто  плачу?
Для  мене  просто  світ  безбарвний.
Не  зовнішній  –  душевний  світ.
Людей  нема.  Я  їх  не  знаю,
Хоча  живу  вже  стільки  літ.
–  А  ти  моїми  глянь  очима,
Забудь  невдачі  й  помилки,
Бо  не  в  навколишньому  сила,
А  у  твоєму  світі  лиш.
–  Мовчи.  Мене  болить  душа,
А  ти  говориш  дивні  речі.
Я  ж  так  живу,  моє  життя  –  біда…
–  Хоч  раз  забудь  свої  переконання.
Життя  –  надія  і  стрічання…
На  Бога,  з  Богом,  із  людьми…
Говориш,  їх  нема?  А  ти  знайди.
–  Тобі  добре,  ти  оптиміст,
А  я  не  знаю,  хто  я.
Не  можу  я  змінить  свій  світ,
Моя  душа  на  волі.
Вона  гуляє  по  думках
І  по  незвіданих  світах,
А  я  живу  без  неї.
–  Ти  дав  мені  ідею.
Так,  легше  жити  без  душі,
Якщо  не  пишуться  вірші.
А  ти  попробуй  лиш  склади
І  у  рядках  себе  знайди,
Поглянь  на  тебе  збоку.
–  Творчі  поля  широкі,
Та  не  для  моїх  вини  рук
І  з  них  натерплюся  я  мук.
–  А!  Що  з  тобою  говорити!
Усе  тобі  не  те,  усе  тобі  не  так!
Живи  з  життям  у  такт!
І  не  звертай  увагу  на  проблеми.
–  Хм,  непогана  лема.
–  Ти  нею  доведи  теорему  життя,
І  мрій  лише  про  майбуття.
Забудь  минуле.
–  Я  все  забув  вже.
–  Уже  ти  забагато
В  житті  своєму  втратив.

23.  05.  2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407107
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.03.2013


*** (Світ випав зорепадом з радіанта…)

Світ  випав  зорепадом  з  радіанта
В  краплинки  білих  пуп’янків  дерев,
Й  зацвіли  зранку  вишні  діамантами
Маленьких  і  пахучих  королев.

Ударна  хвиля  сонячного  променя  
Спинилась  на  суцвіттях  тисячі  корон,
Цих  білих,  в  діамантовім  оздобленні,
Й  присипала  їх  золотим  пилком.

І  запахом  нектарним,  і  оздобленням
Манили-кликали  всіх  бджіл,  джмелів,  хрущів,
Й  відчути  можна  було  королівське:
                                                 ”Ми  вас  любимо…”  –
“І  ми  вас…”  –  відповіді  –  діалог  без  слів.

Краса  маленька,  тиха  і  тендітна,
В  душі  великій,  без  конкретних  меж,
Зароджує  приємне,  ледь  помітне,
Чуття  прекрасного,  і  в  ньому  світ  увесь.

19.  04.  2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013


Два роки нового життя

Новий  крок:  новий  біль,  нові  радості,
Нові  друзі,  нові  вороги,
Нова  воля,  пробуджені  слабості,
Ідеали  нові  і  думки…

Новий  світ,  і  такий  неширокий,
Нові  миті,  що  їх  би  спинить,
Життя  нове,  та  тільки  два  роки,
Нові  зустрічі,  тільки  на  мить…

Нові  люди,  оточення  нове,
Нові  серця,  нові  почуття…
Все  нове,  хоч  усе  і  знайоме
Для  тамтого,  старого  життя.

26.  03.  2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013


Я – ніч, він – день

Я  -  ніч,  закохана  у  день,
Та  з  ним  не  стрілась  покищо.
Ці  вечір  й  ранок...  Господи,  за  що
Вони  нас  розлучають?..  А  час  іде,
І  сльози  мої  пишним  зорепадом
Летять  на  Землю,  та  не  долітають.
А  так  хотілось  слід  йому  лишить,
Що  я  люблю  його  й  буду  любить...
Лише  один  туман  нас  може  поєднати:
Хоча  би  раз  на  рік  крізь  ранок  перейти,
Прийти  до  дня  і  ніжно  обійняти,
Дихнути  ніччю  -  і  у  вік  піти...
Я  жду  на  тебе,
Але  ти  не  сам.
Ти  заглядаєш  в  небо
На  ясний  сонця  стан.
Мабуть,  його  ти  любиш,
Воно  ж  все  світить,  гріє.
Але  ти  все  забудеш,
Як  зміцню  свої  мрії...
Здавалося  б,  як  можу  я  любити,
Як  з  днем  ми  не  стрічалися  ніколи.
Але  колись,  ще  до  початку  світу,
Ми  в  просторі  однім  з  ним  разом  могли  жити.
Та  Бог.  І  за  яку  ж  провину?
По  своїй  прихоті,  по  мрії
Нас  розлучив.  Й  відчула  я,  що  люблю,
Що  образ  дня  ніколи  не  загублю.
І,  може,  він  мене  і  не  любив,
А,  може,  дума,  що  я  в  місяць  закохалась.
Як  був  він  днем,  і  так,  як  днем  він  жив,
Так  в  нього  я  закохана  зосталась.
Але...  Все  ж  час  від  часу
Листи  він  пише  на  вечірніх  хмарах,
Пером  змахнувши,  ставить  крапку,
І  білі,  як  примари
Вони  пливуть  мені  назустріч.
Але  це  рідко,  так,  немов  туман,
Хоча  зароджує  в  душі  надію.
І  я  сприймаю  це  як  жарт-обман...
А  час  іде.  І  все  із  ним  минає,
Та  не  минає  з  ним  моя  любов.
Хоча,  все,  що  було,  я  забуваю,
Та  мрію  знов  і  знов.

27.  12.  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2013


Спогади під гітару

Із  звідкілясь  звучать  гітари
Сумні  акорди  кришталю;
На  хвилях  музики,  думками  
Я  повертаюсь  до  жалю.

В  час  мого  першого  кохання
І  перших  нездійсненних  мрій,
В  дні  черезнічного  гуляння
І  без  кінця  вологих  вій.

Я  плакала  за  Ним  –  єдиним  –  
І  не  втирала  своїх  сліз,
Щоб  очі  мої  стали  сині
Й  щоб,  як  Його,  синіли  скрізь.

Співала  я  про  Нього  пісні,
А  дарувала  їх  усім;
Щоби  чекали,  як  і  інших,
Його  і  мого  голосів.

Співав  Він  гарно  і  без  мене,
А  я  хотіла,  щоб  Він  знав,
Що  я,  як  Він,  люблю  зелене
Й  співаю  так,  як  Він  співав.

Не  раз  я  бралась  за  гітару,
З  надією,  що  зазвучить…
Та  не  виходило…  А  далі…
А  та  гітара  все  бринить…

24.  11.  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013


*** (Світанок променем ясним…)

Світанок  променем  ясним
Збудив  птахів,  зігнав  сон  з  квітів
І  свіжим  вітерцем  дихнув
В  обличчя  літу.

Вже  джміль  купається  в  росі,
У  вальсі  присіда  метелик.
І  все  в  незайманій  красі,
Усе  зелене.  

Вересень-жовтень  2000р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013


*** (Б’є рок із динаміка…)

Б’є  рок  із  динаміка…
Десь  глибоко  в  свідомості
Зламалось  щось,  і  паніка
Все  тіло  перейма.
Болять  у  скронях  ритми,
І  від  артиста  голосу  –
Думки,  що  їх  не  скрити,
Тому  думок  й  нема.

Самі  закрились  очі,
Аж  м’язи  чують  такт.
В  тобі  все  руху  хоче,
І  стриматись  несила.
І  ніби  вибух  бомби.
Щось  стало  все  не  так:
І  ти  –  й  не  ти  вже,  мовби,
Якісь  не  твої  жили.

Лишилась  одна  музика.
Соло  гітари,  дикий  крик.
І  вільність,  і  напруження,
І  забуття  проблем.
Тобі  б  на  сцену  вискочить
Чи  стать  одним  із  них,
Або  хоча  б  єдину  мить
Побути  королем.

23.  10  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013


Забув?. .

Привичка  –  це  велика  сила…
Твій  голос  в  мене  забирає  сум.
Я  “подзвони”  тебе  просила,
А  ти  не  подзвонив  –  “забув”…

Пообіцяв  –  дотримуй  слова:
“Завтра  принесу”  чи  “скажу”.
А  не  викручуйся    від  нього:
Як  не  виконуєш  –  “забув”…

Мені,  як  дітям  шоколадку,
Ти  щастя  показав…  Й  задув
Свічу,  що  загорілася  спочатку…
Про  це  я  пам’ятаю    -  ти  забув…

Навіть  тварина  прагне  ласки:
Об  ноги  треться,  пхає  морду  під  паху.
Задумайся  над  цим,  будь  ласка.
І  не  кажи,  що  знов  забув…

29.  09.  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013


*** (На скельцях окуляр спиняютьсь краплі…)

На  скельцях  окуляр  спиняютьсь  краплі,
І  констактують,  що  закінчився  політ.
Й  не  думають,  що  їх  численні  хляплі
До  невпізнання  викривляють  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405600
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 02.03.2013


Я думаю так…

Я  не  вмію  казати  улесливих  слів,
Щоб  людині  зробити  приємно.
Якщо  щось  насторожило,  хтось  не  зумів  -  
Не  буду  рукоплескать  даремно.

Я  не  вмію  змовчати,  як  хтось  неправий,
Не  до  мене  -  до  інших,  до  себе.
І  якщо  хтось  побачив  мої  помилки,
То,  прошу  вас,  мовчати  не  треба.

Я  не  вмію  рости,  як  людина  і  автор,
Без  до  себе  критичного  ставлення.
Дуже  легко  від  "Гарно"  й  "Прекрасно"  зазнатись
Й  переплутати  правду  з  виставою.

Я  не  критик  -  висловлювач  власної  думки:
Не  кажіть  гарних  слів  "для  тривання  стосунків".

01.10.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2013


*** (Люблю життя, але не животіти…)

Люблю  життя,  але  не  животіти,
Люблю  сміятись,  а  не  лити  сліз.
Люблю  любов,  та  не  люблю  любити
Всіх  тих,  хто  мене  полюбити  не  зміг.

Люблю  тебе,  а  чи  себе  я  люблю?
Іду  вперед,  щоб  не  іти  назад.
Запам'ятати  б  все!  Але  одне  забути:
Що  був  ти  мій,  а  я  твоя  була.

Живу  тобою,  але  це  не  взаємно.
Це  перший  раз,  і  жаль  мені  себе.
Так,  підсвідомість  жінки  незбагненна,
Хоча  здається  їй,  що  знає  все.

04.  11.  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405116
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2013


Життя – це…

Тривожний  сон  з  солодким  сновидінням.
Холодний  жах  з  гарячим  почуттям.
Останній  крик  з  безсмертною  надією.
Вчорашній  світ  із  завтрашнім  буттям.

Колишній  день  з  майбутніми  подіями.
Короткий  шлях  на  безкінечний  день.
Шматок  паперу,  безліч  раз  поділений.
Асфальт  з  слідами  вимерлих  людей.

Нелегка  гра  і  дуже  прості  правила.
Чужих  думок  незірваний  букет.
Один  кінець  і  різні  його  знамення.
Шалений  біг  без  руху  уперед.

Тепло  душі  з  холодною  погодою.
Кінцевий  пункт,  що  пройдений  не  раз.
Погані  дні  з  хорошою  нагодою.
Впроваджений  невиданий  указ.    

Початок  дня,  що  хилиться  до  вечора.
Реальний  сон  без  чіткого  кінця.
Шматок  часу  з  цілої  безкінечності.
Блокнот  віршів  без  імені  митця…

26.  02,  13.  04.  2002р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405115
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2013


Значення

Твоя  злість  припорошує  почуття  мої  снігом,
Ранить  душу,  думки  льодянить…
Ну,  принаймні,  тобі  б  цього  дуже  хотілось.
Так  і  є,  та  лише  одну  мить.

Я  ішла.  З  однокласником,  із  старим  своїм  другом,
Посміхалася  щиро  йому.
Так,  у  мене  є  ти!  Та  його  ж  не  забула,
Адже  я  і  згадками  живу.

В  мене  є,  в  мене  будеш.  Це  ж  на  стільки  дрібничка,
А  тобі  аж  в  душі  віддало.
Ти  ревнуєш.  А  це  –  не  “погана  привичка”,
А,  як  завжди  говорять,  –  любов.

07.  03.  2001р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2013


Убитий

Удар!  Крик.  Біль.  І  кров…
Провалля…  Небо?  Пекло?  Жах…
…Тепло.  І  світло…  Холод.  Знов?..
Надія.  Бог.  Спогади…  Страх!..
Година?  Дві?  Хвилина.  Час…
Куди?..  Кому?  За  що?..  Кінець…
І  небо.  Зорі  Місяць…  Птах…
Секунда.  Дві.  І  мрець…

11.  09.  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404841
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2013


Зимовий вечір

Зійшла  Венера
І  мерехтить  блакитним  оком  
На  веселці  ледь  живого  сонця.
Ніжно-зелена  сфера
Вже  повертається  до  міста  боком,
Й  жовтогарячо  світяться  віконця.

Молодик  місяць
Знов  зупинився  серед  неба
Й  чекає  на  свою  отару,
Що  вибіга  із  лісу.
І  німо,  тихо,  ніби  риби,
Виходять  вівці,  сховані  за  хмари.

І  б’є  годинник…
Лукавий  дзвін  гуля  повітрям
Й  віддзвонює  в  замерзлих  дротах.
Час  йде  невпинно
І  впевнено  нанизує  навістря
Все  незбережене  в  експромтах.

Тріпоче  думка
Тривожить  душу,  губить  спокій
Й  свідомість  поверта  вверх  дном.
Удари  лунко  
Лічать  години,  дні  і  роки
Й  життя  прожите  не  одно.    

03.  12.  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2013


*** (Сміюся тихо я сьогодні…)

Сміюся  тихо  я  сьогодні
Так,  як  сміявся  з  мене  ти
Так  років  три  чотири  тому,
Читаючи  мої  листи.

Сміюся  тихо,  з  гіркотою,
І  заступає  сміх  сльоза.
Тоді  то  я  була  одною,
А  зараз…  звести  вас  –  гроза.

Ти  завжди  пишеш,  що  самотній,
Що  ввесь  цей  час  ходив  один,
Просив:  “Прости!..”  –  слова  холодні,
Бо  ти  змінивсь  з  плином  води.

Ти  ж  жив  колись  так,  як  жилося:
Під  боком  я,  мої  слова.
А  переїхав,  і  здалося,
Що  так  чогось  не  вистача.

Ти  пишеш…  Так,  ти  зрозумів  це,
Але  запізно,  як  не  жаль.
Вернути  б  все,  але  між  нами
Тривоги,  сльози  і  печаль.

І  він:  і  добрий,  і  приємний.
І  час  –  як  ворог  і  як  брат.
В  моїй  душі  ти  став  буденним
І  побліднішав  у  стократ…

Всміхаюсь  гірко  я  сьогодні
Так,  як  всміхатимешся  ти,
Відчувши,  що  уже  по  всьому,
Читаючи  мої  листи.

26.  10.  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2013


*** (Це все…)

Це  все:  і  твоя  усмішка,  твій  погляд,
Твоя  рука,  твій  крок,  твій  порух,  жест,
І  твій  характер,  голос  твій,  ти  поряд  –
Потроху  зводить  з  розуму  мене.
Твій  сон,  твій  подих  і  твоє  волосся,
Твоє  тепло,  твій  запах,  радість,  біль,
Твій  сум,  твій  жаль  –  усе  переплелося
І  сипле  на  свідомість  мою  сіль.

10.  09.  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2013


Прощай, весна

Прощай,  весна.  Ти  раз  на  рік,
Три  місяці,  не  більше.
А  жаль,  хотілося  б  ввесь  вік
Складать  весняні  вірші.

Прощай,  весна.  Лиш  почуття
Залишуться  із  нами;
Ти  ними  все  своє  життя
Призакриваєш  рани.

Прощай,  весна.  Твій  вийшов  час.
Вже  літо  наступа  на  п’яти.
Ти  вправно  готувала  нас
До  цього  горя  й  свята.

Прощай,  весна.  І  дякую  за  все:
За  твій  шумний  прихід,
За  небо  –  синє,  радісне,  –  
І  за  квітневий  цвіт.

Прощай,  весна.  Ти  вже  ідеш
Через  високі  трави.
А  вернешся  аж  через  рік,
Як  знов  твій  час  настане.

Прощай,  весна…  І  день  рида
Останній  за  тобою.
Ти  все  збудила  до  життя
Й  пішла.  Спокійною  ходою.

31.  05.  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2013


*** (Від імені хлопця)

Вона  сказала,  що  у  мене  нема  серця…
Вона  сказала…  А  вірніше,  я  їй  вірю.
Про  це  я  вже  усім  сказав,  здається,
Але  не  можу  розпрощатися  із  біллю.

Вона  сказала…  Її  я  трохи  розумію,
Було  за  що  образитись,  це  правда.
Але  таке  сказать!..  Розбить  усю  надію
На  радість  і  на  щастя.  І,  мабуть,  на  завжди.

Болить.  Говорю  я  цілком  серйозно,
Хоч  дехто  з  цього,  може,  і  сміється.
А  я  цей  біль  забути  зможу,
Лише  почувши,  що  я  маю  серце.

20.  07.  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2013


*** (Моє серце б’ється із твоїм…)

Моє  серце  б’ється  із  твоїм,
Твої  очі  в  моїх  очах…
Через  розум  –  уста  не  говорять,
Але  душі  не  можуть  мовчать.

Мої  руки  –  в  твоєму  волоссі,
Твій  подих  –  на  моїх  устах…
Я  знала,  що  життя  у  нас  переплелося,
Але  не  думала,  що  так…

07.  04.  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401497
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.02.2013


*** (Мене не приваблює Київ…)

Мене  не  приваблює  Київ.
Що  ж  там  у  ньому?
Хрещатик  і  Дніпрові  хвилі.
І  по  усьому.

Говориш:  “Настрій  небуденний.
Усе  ж  –  столиця”.
В  людей,  що  там  живуть  щоденно.
Зморені  лиця.

Махну  на  прощання  рукою,
Якщо  поїдеш.
Я  буду  думками  з  тобою…
Чи  зрозумієш?

10.  10.  2000р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401245
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.02.2013


Унесенные ветром

Унесенные  ветром,  ми  в  небо  взлетим,
Чтоб  сердцами  почувствовать  солнца  тепло.
Но  для  этого  нужно  друг  друга  найти,
И  друг  к  другу  притронутся  чувства  крылом.

Унесенные  ветром,  ми  на  крыльях  любви
Улетим  в  неизвестность,  в  неизвестное  счастье.
Но  для  этого  нужно  идти  и  идти,  
Пока  встретится  нам  на  земле  не  удастся.

Унесенные  ветром,  вдалеке  от  земли,
Высоко  в  небесах,  там,  где  кружится  вьюга,
Ми  все  ищем  любовь,  ту,  что  можно  найти,
Лишь  столкнувшись  внезапно  и  увидев  друг  друга.    

Весна  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401244
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.02.2013


Подрузі

Ти  пішла.  А  чого  приходила?
Не  сказала.  І  була  права.
Ту  причину  я  зрозуміла,
Коли  твій  подарунок  знайшла.

Може  ним  щось  хотіла  сказати?..
Та  на  може,  а  точно  таки...
Знаєш,  я  і  зараз  ще  плачу
І  шепочу  слово  „прости”.

Ти  все  билась  –  я  ж  майже  здалася,
І  мене  чуть  не  зніс  часоплин.
Я  зробила  помилку  –  і  бачиш:
Важко  це  мені  перенести.

Ти  прости.  Я  тебе  пам’ятала,
Та  хотіла,  й  це  правда,  забуть.
Я  надіялась,  але  не  знала,
Чи  для  тебе  я  значу  хоть  чуть.

А  сьогодні  я  зрозуміла:
Ти  терпіла  не  менше,  ніж  я.
Ти  сильніша,  тому,  що  зуміла
Не  боятись  свого  почуття.

Вересень  2002р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400514
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.02.2013


Оце і називається життям…

Оце  і  називається  життям!
Життя  –  тривога,  і  життя  –  надія,
Життя  для  когось  –  це  любов,
А  для  іншого  –  це  мрія.

Живе  один  і  весело  сміється,
А  інший  проклинає  це  життя.
В  житті  нема  мети  –  комусь  здається,
Для  іншого  життя  це  майбуття.

Хтось  все  життя  співа,  як  птиця,
Хтось  все  життя  не  відчиняє  вуст.
Хтось  все  життя  себе  шукає,
А  хтось  і  не  розрізав  пут.

Хтось  радується  дню,  а  інший  –  ночі,
Хтось  дивиться  на  себе,  а  хтось  на  ідеал.
Хтось  ще  живе.  У  когось  гаснуть  очі…
…Оце  і  називається  життям…

Весна  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400513
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2013


*** (Ось знову новий рік, і знову…)

Ось  знову  новий  рік,  і  знову
Я  наче  увійшла  в  нове  життя,
І  знов  з  надією  я  молю  Бога,
Щоб  добре  в  мене  було  майбуття.

Не  раз  знов  рік  старий  згадаю,
Щоденника  перегорнувши  сторінки…
Я  все  життя  від  нового  втікаю,
Немов  у  ньому  небезпечніші  думки.

Я  знаю,  що  життя  не  зупинити,
І  що  воно  іде  лише  вперед.
Тому  я  пробую  його  любити,
Щоби  воно  любило  і  мене…

І  я  чекаю,  чекаю  на  взаємність.
Та  все  ж  чекаю  з  страхом  на  душі:
А  що,  якщо  воно  відвернеться  від  мене,
А  я  і  так  невпевнена  в  наступнім  дні.

…Для  того  ми  і  є,  щоби  чекати,
Тепер,  й  коли  нагряне  майбуття,
Й,  чекаючи,  надії  не  втрачати:
Не  перестане  нам  всміхатися  життя…

23.  01.  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399557
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2013


*** (Вже недалеко новий рік…)

Вже  недалеко  новий  рік,
Останній  рік  двадцятого  століття,
(Черговий  рік  цього  тисячоліття)
Вже  сниться-мариться  усім
Барв  новорічних  розмаїття.

Але  це  “близько”  лиш  умовно:
Сьогодні  тільки  жовтень  ще  почався.
Але  біжить  час  невгамовно,
Немов  вода  тікає  поміж  пальці.

У  подруг,  друзів,  вірних  і  не  дуже,.
На  свято-бучу  гроші  відкладаються.
Хто  з  радістю,  хто  з  сумом,  хто  байдуже,
А  на  шампанське  з  тортом  назбирається.

А  я  і  ти…На  Новий  Рік  зустрінемось.
У  той  же  час,  немов  ми  телепати,
Десь  так,  щоб  недалеко  вже  від  півночі,
Ми  вийдемо  у  центр  погуляти.

І  ти,  мене  одну-саму  побачивши,
З  очима  мокрими,  хоча  й  від  щастя,
Підійдеш,  ніби  ми  змовлялись  про  побачення,
Обнімеш,  як  удар  годинника  роздасться.

А  я…  Чого  це  я  розмріялась,
Що  буде  в  новий  рік,  то  ще  побачимо,
Цього  всього  не  буде,  хоча  я  і  надіялась,
Що  поміж  нами  ще  не  все  є  втрачено.

А  нині  ти  розбив  мою  надію.
Жорстоко  так.  Не  знаєш  ти  страждання,
Які  спричинює  така  от  мрія
І  нерозділене  кохання.

11.  10.  1999р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013


13. 08. 1999р, п'ятниця

Кінець  двадцятого  століття,
Тринадцяте  число  і  восьмий  місяць,
День  -  п'ятниця,  година  –  за  двадцять  північ.
А  я  на  підсвідомому  рівні
Шлю  тобі  сигнали  про  любов…

Ти  спиш.  Тобі  я  вже  не  вперше  снюся,
Хоч  ти  й  не  знаєш  і  чому.
Сигнали  дико  сильні,  і  я  навіть  боюся,
Що  ними  ще  накличу  я  біду.
Сигнали  йдуть,  ідуть.  Не  повернуться.
А  відповіді  я  так  жду.
Я  бачу  їх  путь:  вони  об  твоє  серце  б'ються
І  пробують  у  розум  зазирнуть.
І  ось  тому  тобі  я  часто  снюся,
Та  не  тому  так  часто  снишся  ти  мені.
Я  –  овен,  і  без  кохання  я  не  обійдуся,
Моя  свідомість  без  цього  не  може  обійтись.

Кричить  моя  душа,  а  серце  з  болю  б'ється.
Так,  я  тебе  люблю.  Тобі  це  не  здається.

13.  08.  1999р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2013


Ностальгія за… Тобою

Ти  знов  далеко,  але,  мов  би,  близько,  
Ще  зранку  був,  а  зараз  вже  нема.
І  ручка  знову  пише  щось,  їй  слизько,
Знов  ковзає  по  клаптику  листка.

Рядки  виводить  голубим  чорнилом,
Немов  узор  на  льоді  ковзани.
Тебе  нема,  і  на  душі...  плаксиво,  
І  згадуються  невеселі  сни.

Альбомчик  з  фото,  але  не  моїми,
І  яблука  червоні,  теж  чужі.
А  ти  є  мій,  і  в  мене  ти  єдиний,  
Хоч  й  будеш  недосяжний  кілька  днів.

Лиш  кілька  днів.  Невже  ж  це  так  багато?
А  коли  місяць?  Ну  або  роки?
Хоч  добре  знаю  я,  що  це  не  втрата,  
Та  серце  плаче  так,  як  на  завжди.

Мені  ти  знов  приснишся  нині-завтра
В  глибоко  вностальгічненому  сні...
Пишу  тоді,  коли  мені  є  важко
Ховати  легкий  смуток  у  собі.

В  жахливі  дні  натхнення  не  приходить,
Щасливі  ж  не  карбуються  в  віршах.
Бо  щастя  й  горе  ділить  хтось  зі  мною,
А  ностальгія  не  розділиться  ніяк...

2.09.2002р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2013


Симфонія ночі

Сонечко  зайшло,
Закінчився  день,
Вечір  проминув,
Пора  настала  для  пісень.
Із  тугою  співає  вовк  
На  місяць  високо  у  небо,
Десь  жаби  квакають  гуртом,
І  диригента  їм  не  треба.
Немов  скрипки  взяли  у  руки,
Завели  пісню  цвіркуни.
Надвір,  під  музику  таку,
Босоніж  вийдеш  залюбки.
Лежиш  в  траві  й  душею  чуєш,
Як  лунають  із  неба  пісні,
Немов  оркестр  –  зірки,
А  місяць  –  мов  соліст.
Співзвуччя  грізних  й  ніжних  звуків
Звучить  ще  краще,  як  закриєш  очі.
І  ти  уже  не  тут,  а  між  зірками,
Скачеш  на  коні  в  глибини  ночі.

16.  03.  1999р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013


*** (Написати йому на Валентина…)

Написати  йому  на  Валентина,
Признатись  у  коханні  йому,
Сказать  в  листі,  як  я  його  любила
І  розказать,  що  й  далі  так  люблю…
…Торкнутися  його  щоки  своєю,
Обнять  його  за  плечі  широкі  і  міцні,
Почути  його  голос,  що  ніжно  щось  говорить,
Розплакатись  й  подумать:  “Все  це  в  сні!”

12.  02.  1999р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2013


Ти (під впливом сонетів)

Я  повсюди  шукаю  тебе:
Серед  людства,  тварин  і  комах,
Та  тебе  там  ніхто  не  знайде,
Як  тебе  там  не  було  й  нема.
Може,  ти  десь  у  домі  сидиш,  
В  павутинні  сховався  кутки.
Може,  ти  десь  із  вітром  летиш
Через  ріки,  моря  і…  роки…
Мабуть,  ти  заховавсь  в  пустоті,
І  притих,  мов  тебе  там  нема.
Мабуть,  ти  –  там,  де  сяють  зірки,
І  тобі  не  потрібна  Земля…

Ще  загляну  я  в  душу  собі:
Ти  давно  уже,  мабуть,  в  мені…

10.  12.1998р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2013


Двостатева правда

В  твоїх  думках  -  я  у  твоїй  постелі,  
В  моїх  думках  -  ти  за  моїм  столом.  
Ти  б  ВЖЕ  мене  погойдав  на  "качелі",  
Я  б  ВЖЕ  пішла  з  тобою  хоч  в  вогонь.  

Тобі  б  мене  потримати  за  "тіло",  
Мені  б  тебе  за  душу  ухопить.  
Й  чим  швидше  зможуть  збутись  твої  мрії,  
Тим  менше  шансів  збутися  в  моїх.  

5.02.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398643
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.02.2013


*** (Бабусі…)

Осінній  лист,  обтяжений  туманом,  
Зірвався,  не  полетів  -  впав  униз.  
Самотньо  висів  котрий  день  останнім,  
Та  в  цю  останню  ніч  й  бабусин  подих  стих...  

Це,  мо,  його,  останнії  бабцин  видих,  
Сильніший  змістом  за  життя  листка,  
Забрав  з  собою  в  інший,  кращий,  вимір,  
У  вічну  пам'ять  про  земне  життя...  

Усе  пройшли  -  свої  весну  і  літо,  
Не  згаяли  з  життя  свого  ні  дня.  
І  яблуками  й  ручками  правнучок  гріті,  
Зайшли  в  глибоку  осінь  -  у  вінець  життя.  

Й  не  сплакне  яблунька  за  цим  стійким  листком  -  
Зітхне  полегко  -  до  зими  готова.  
Ми  ж  просльозились,  хоч  до  того  йшло,  
І  скажем  ще  не  раз  хороше  слово.  

Хай  буде  ТАМ  їй  добре  і  затишно,  
Як  в  літній  день,  а  не  в  туманну  зимну  ніч.  
І  в  яблуневих  гілках  -  то  не  вітер  свище,  
То  нам  бабуся  шле  з  небес  привіт.  

26.11.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380774
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.11.2012


Зорі (танець кохання)

На  чорно-синьому  небі
Червоні,  жовті,  зелені,
Салатові,  голубі
Спинились  зорі  ясні.
Спинились,  здається,  навіки,
Та  тільки-но  змежиш  повіки,
Як  закружляють  зорі  у  танці,
Аж  поки  не  згаснуть  у  ранці.
А  музики  танцю  не  чути,.
Та  це,  мабуть,  чуднії  звуки.
Танцюють  ці  зорі  не  вперше  не  востаннє,
Бо  танець  цей  –  танець  кохання.

Осінь  1997р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376304
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 08.11.2012


Минає абсолютно все…

Такий  звичний  мені
Світ  лишає  мене,
Поринаючи  у  небуття.
Люди  рідні  й  чужі,
Без  яких  все  сумне,
Покидають  сучасне  життя.

І  так  серце  щемить,
І  в  душі  пустота
Від  думок,  що  цей  світ  відійде.
Час  так  швидко  біжить
Й  мимохідь  засипа
Й  те,  що,  мріялось,  вічним  буде.

Все  тече,  все  мина.
Ці  слова  не  мої
Лиш  тепер  зрозуміла  сповна.
З  часом:  був  сум  -  й  нема.
Але,  Боже,  -  о  ні!  -
З  часом  радість  чомусь  теж  мина...

22.07.2012р.

Під  впливом  смерті  Ступки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373600
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2012


*** (Боюся сліз…)

Боюся  сліз,
Вони  обпікають  всі  щоки;
Гіркий  їх  зміст,
Хоча  і  глибокий,
Копає  яму
В  такій  вже  дірявій  душі,
І  сил  не  стане,
Щоби  відновити  її.

Боюся  горя,
Від  нього  бувають  сльози,
І  через  нього  –
Душевні  часті  грози,
Що  через  розум
Мов  сковують  всі  рухи,
І  сила  волі  –
Ні  слова  від  задухи.

Боюсь  нещастя,
За  ним  ховається  горе;
Бо  все  не  так,
Коли  воно  приходить,
Щоб,  як  завжди,
Заглянути  у  підсвідомість,
Щастя  згребсти,
Й  нічого  не  дати  натомість.

Тому  ніколи
Стараюся  я  не  плакать,
Нещастя  й  горе
Для  мене  нічого  не  значать,
Мій  щирий  сміх
Підсилює  мою  волю…
Я  не  черства,
Я  просто  не  люблю  болю.

13.  03.  2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373599
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2012


Щасливі дні

А  я  іду,  підчовгую  ногами,
Дивлюсь  в  мету  і  продивляюсь  наскрізь.
За  нею  видно  дотики  руками
І  погляди  закоханої  маски.

І  світить  місяць  з  зорями  у  небі,
І  сонце  сходить  зранку  день  у  день.
А  у  душі  живуть  і  ждуть  на  тебе
Любові,  що  будуються  із  ген.

А  час  іде,  як  ми  з  тобою  ходим,
Повільно  так,  немов  стоїть  зовсім.
Він  з  нами,  ніби  друг,  за  руку  бродить
По  міських  вулицях  у  їх  нічній  красі.

…Іду  туди,  на  наше  місце  зустрічі,
А  ти  вже  там,  душа  це  звідкись  зна.
Турботи  й  горя  бігають  по  вулиці,
А  я  щаслива,  в  мене  сліз  нема.

16.  12.  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2012


*** (Ми дихаєм в такт…)

Ми  дихаєм  в  такт,  наші  серця  стривожені,
Захлинаючись,  стукають  ритми  життя,
А  в  очах  щось  таке,  аж  до  краю  знеможене,
Без  думок,  і  говорять  тепер  почуття.

Щось  у  тебе  в  думках,  щось  у  тобі  заховано,
Це  вбиває  довіру,  я  це  щиро.  Прости…
І  в  свідомості  твоїй.чи  в  душі,  щось  обновлено.
Але  що?  Я  це  змушена  буду  знайти.

Ти  неначе  черствий,  але  й  в  силі  ти  ніжний,
Десь  там  в  душі  жевріє  щось  в  тобі.
Залишайся  таким  протирічним  і  рідним,
І  завжди  пам’ятай  ці  щасливії  дні.  

05.  02.  2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2012


Небо

Прокинулося  небо,
Збудилась  його  синь.
Й  що  день,  то  що  раз  глибшає
В  ту  сторону  глибінь.
І  вітер  бурлить  хмарами,
Мов  океан  –  дощем,
Бездонну  глибінь  моря,
Що  глибшає  уверх.
Й  німе  відлуння  крилами
Всю  Землю  покрива,
Немов  відбилась  в  дзеркалі  –  
Від  неба  вся  краса.
А  синь  блакиттю  дихає
Й  криштальною  стає.
Й,  здається,  в  небі  зорі  ми
Побачим  навіть  вдень.
І  я  люблю  високу  цю
Блакитную  глибінь,
Але,  щоб  передати  це,
Мені  бракує  слів.

Кінець  вересня  2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369369
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2012


*** (Я стою у тебе на долонях…)

Я  стою  у  тебе  на  долонях,
Притуливши  вухо  до  твоїх  грудей,
Подих  твій  гуля  на  моїх  скронях,
Очі  –  в  пошуках  краплин  мїх  очей.

Я  стою  у  тебе  на  долонях,
Каблучком  на  жилку  натиснувши,
Ти  ж  мовчиш,  для  тебе  це  нічого,
Тільки  ще  ніжніше  посміхнувся.

Я  стою  у  тебе  на  долонях,
Твоє  серце  біля  мене  стука,
Нас  сьогодні  звели  наші  долі,
Як  колись  нас  розвела  розлука.

Я  стою  у  тебе  на  долонях,
І  прошу  не  опускать  на  землю,
Я  уже  напилась  тої  волі,
Я  вже  знаю,  як  без  тебе  темно.

Я  стою  у  тебе  на  долонях,
І  вдихаю  широко  повітря,
Та  не  можу  зрозуміть  одного:
Чом  у  нас  розлуки,  як  століття.

Я  стою  у  тебе  на  долонях,
І  завжди  для  тебе  буду  там  стояти:
Де  б  я  не  була,  а  ти  про  мене
Кожен  крок,  як  моя  совість,  будеш  знати.

Я  стою  у  тебе  на  долонях,
Тепло  тут,  спокійно  і  затишно,
І  в  душі,  як  завжди,  мріє  “може”;
Може  ти  мене  вже  не  залишиш.

21.  04.  2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2012


*** (В моїй душі в глибокій самоті…)

В  моїй  душі  в  глибокій  самоті
Моя  любов,  без  форми  і  без  тіла,
Жила  собі  у  безтурботнім  сні,
До  того  часу,  як  тебе  зустріла.

Ти  поглядом  збудив  мою  любов.
Вона  прокинулась  –  і  стрепенулась.
Я  вдячна  Богові,  що  ти  мене  знайшов,
І  долі,  що  ми  все  ж  таки  зустрілись.

Прокинулась  любов  і  в  мене  одягнулась,
Стала  ясніша  дня,  прекрасніша  від  ночі,
І  гарно,  як  стріла,  що  хвилі  доторкнулась,
Полинула  з  моїх  очей  у  твої  очі.

А  в  мої  очі  стукала  твоя.
І  я  впустила  її  в  душу  крізь  зіниці;
Нехай  живе,  бо  не  вернулася  ж  моя,
А  залишилася  в  твоїй  душі-криниці.

Й  тепер,  при  наших  зустрічах  з  тобою,
Ми  розумієм  наші  почуття  без  слів:
Крізь  погляди  любові  поговорять
Й  дають  нам  зрозуміть  свій  стан  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2012


*** (Все велике починається з малого…)

Все  велике  починається  з  малого:
День  із  ранку  тихого  й  ясного,
Дощ  з  краплинки,  година  із  хвилинки,
І,  звичайно  ж,  людина  із  дитинки.
Та  й  маленьке  без  причини  не  буває:
Після  ночі  ранок  наступає,
Крапля  –  з  річки,  з  секундочки  –  хвилинка,
А  від  щастя  і  любові  –  дитинка.

07.  03.  1999р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2012


Катастрофа

Тихий  шепіт  коліс,
Ніжна  музика,  погляди  скоса…
Ми  вже  заїхали  в  ніч,
Як  раптом  –  світло  у  очі!..
І  –  гуркіт  металу,  дикий  скрип,
Твої  руки,  моє  волосся,
Гаряча  кров,  останній  крик!..

В  моїй  мові  раптом  забракло  слів,
І  чомусь  вимовляється  тільки  одне…
Ну  чому,  ну  чому  не  зовсім?..
Боже!..

Ну  чому,  ну  чому  не  зовсім?
Ну  чому  я  лиш  дихаю  важко?!
Над  тобою  вже  скажуть:  ”Амінь”,  –  
Я  ж  буду  як  скалічена  пташка!..

Жити.  Хочеться  жити.
Порух  рук  через  вибите  скло
Болі  будить,  і  хочеться  вити…
З  під  капота  вже  рветься  тепло
І  лиже  пальці,  поляпані  кров’ю.
Машина  ця  –  мов  останнє  житло
Уже  колишньої  любові!..

Я  не  можу  знайти  в  своїй  мові  слів,
І  в  свідомості  світиться  тільки  одне…
Він  ж  залишився  таки  у  ній…
Боже!..

Ти  ж  залишився  таки  у  ній,
А  я  збоку  на  жовтий  пожар  дивлюсь.
І  не  можу  сказати:  “Амінь”,  –  
Бо  без  тебе  жити  боюсь!..

Очі  сліпить  вогонь,
Чорний  дим  забиває  легені.
Не  відриваю  долонь
Від  лиця.  Щось  говорять  до  мене
І  ведуть,  наче  знову  в  нікуди…
Не  торкайтесь  до  мене,  не  треба!
Я  не  хочу  вас  й  бачити,  люди!..

Моя  мова  збідніла  на  тисячі  слів,
І  тверджу  без  кінця  я  лише  одне…
Чому  душу  мою  Ти  лиш  тільки  ранив?..
Боже!..

Чому  душу  мою  Ти  лиш  тільки  ранив,
А  не  вбив,  як  й  його  одразу?..
І  над  нами  двома  не  звучить:  “Амінь”?..
Ми  ж  усюди  й  завжди  були  разом…

Виліковує  час
Покалічену  душу,
Це  говориться  так,
А  я  вірити  мушу…
Та  без  нього  душа
Все  ж  не  стане  на  ноги,
Я  далеко  зайшла,
Я  вже  жила  для  нього!
Небо,  місяць,  зірки  –  
Катастроф  відголоски…
Все  життя,  як  піски,
Пережарене  сонцем…
Все  буває  в    житті,
Усе  трапитись  може…
Мені  все  ж  бракне  слів:
“Боже!..”

26,  29.  07.  2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363060
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 09.09.2012


*** (Ясні-ясні зорі…)

Ясні-ясні  зорі…
Очі  кошеняти
Сумно  плачуть  з  ящика:
Хочуть  мами  й  тата…
Срібне  світло  місяця
Загляда  у  хатку,
В  кутику  освітлює
Постать  кошеняти.
…Десь  машина  їхала,
Шепотіла  шинами,
Там  –  собака  гавкала,
Там  –  ішла  людина…
А  в  світлому  ящику,
Якщо  кинуть  оком,
Кошенятко  зморене
Згорнулось  клубочком.
Йому,  мабуть,  холодно,
Навіть  страшновато,
Та  не  спить:  не  дома  ще
Ні  мама,  ні  тато.

1996р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012


Фотографія

Це  –  ти,  в  глибокому  літі,
Десь  на  межі  землі  і  Світу,
Піднявши  обличчя  угору,
Купаєшся  в  сонячнім  світлі.

Це  ти…  Бо  душа  не  в  папері,
А  в  мені.  Я  була  у  тім  небі.
А  тепер  –  мов  не  я,  а  хтось  інший
Випромінює  віру  у  себе.

Я  глядач.  І  я  ловлю  ці  хвилі,
Й,  як  тоді,  світ  стає  мені  милий.
Ще  не  раз  я  зійду  на  ту  гору,
Ще  не  раз  я  знов  буду  щаслива.

Час  картинку  цю  в  шафах  загубить,
Але  пам’ять  моя  не  забуде,
Як  любов  до  земного  життя
Переповнює  радістю  груди.

20.  04.  2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362952
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.09.2012


Мої журавлі

Вже  хмари  по  небу  літають…
Летять  у  вирій  журавлі…
І  тихо  так  благословляють
Краєчок  рідної  землі.

І  листя  додолу  вже  пада…
І  смуток  на  душу  ляга…
І  чується  тиха  розрада
В  останньому  “Кру!”  журавля.

Розтануть  глибокі  замети,
І  сонце  всміхнеться  землі.
До  рідного  краю  прилетять
Весною  мої  журавлі.

Осінь  1995р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012


Під жовтавою парасолькою

Туманом  задощило  за  вікном.
І  ми  живемо,  наче  не  в  повітрі,
А  у  воді,  мутній,  як  з  молоком,
Що  в  ній  близькі  дерева  ледь  помітні.

Неначе  в  павутинній  сітці  день,
А  хочеться,  щоб  стукало  у  шибку.
Та  хмара  в  чистім  просторі  засне
І  краплями  малесенькими  сипле.

І  мріється,  що  рине  дощ  з  відра,
Своїми  краплями  зачепить  підвіконник.
І  вийду  я  під  зливу  цю  одна;
Для  мене  справжній  дощ  –  ознака  волі.

І  ти  чекатимеш  мене  не  в  соннім  світі,
А  у  живім  потоці  псевдо  сліз.
І  у  жовтавім  парасольки  світлі  
Ми  будем  разом  вже,  а  не  одні.

24.  09.  2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361631
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.09.2012


*** (Моя душа зірветься…)

Моя  душа  зірветься  від  напруги,
Осколки  вдарять  в  стінки  мого  серця,
Яке  давно  уже  порвалося  на  смуги,
Які  у  злих  людей  в  руках  розтерті…

Моя  душа  зірветься  від  чекання,
Й  надії  птиця  лиш  розправить  крила,
Як  знов  розіб'ється,  хоч  і  буде  остання,
Об  мого  порваного  серця  стіни…

Моя  душа  зірветься  від  любові,
І  все  кохання  вилетить  із  неї,
І,  впавши  краплями  коричневої  крові,
Зіткнеться  замість  з  серцем  –  із  землею.

Весна  1998р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2012


Останній день літа

Знов  дощ.  Лише  три  букви,
І  краплі,  хмари  та  вода,
Думки  смутні  і  незабутні,
І  стук  дощинок  до  вікна,
І  небо  –  сіре,  непривітне,
Повітря  –  чисте,  свіже  і  вогке…
Сьогодні  дощ  ще  пада  літнім,
А  завтра  вже  із  осінню  впаде.

Лютий  1998р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2012


Гроза жахлива?

Завершилося  зарево  зоряно...
Звіддаля  замигтіло-заблимало,
Загуло,  задвигтіло,  загримало,
Аж  земля  зовсім  злякано  зойкнула.

Надійшло,  набурмосилось  начебто,
Намочило,  налило,  нахляпало.
Несподівано,  непередбачено,
Накінець,  наостанок  я-ак  ГАХНУЛО!

Помокрілі,  помиті,  почищені  
Посміхнімося  пройденій  пошесті.
Подивіться  -  півмісяць  поблискує,
Підблискіток  приймаючи  почесті.

21.09.2011р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360343
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.08.2012


Моє літо

Життя  з  весни  перепливло  у  літо.  
У  літо  раннє,  рясно  росами  умите.  
І  в  тому  літі  -  місяць  завжди  вповні  ясно  світить,  
І  сонце  гріє  не  одне  -  їх  три.  

І  місяць  пахне  скошеними  травами.  
Два  сонечка  за  шию  зранку  обіймають.  
І  поміж  ними  я  безмежним  небом  почуваюся.  
Й  не  уявляю  свого  літа  вже  без  них.  

05.  07.  2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012


*** (Твої обійми - пояс жару…)

Твої  обійми  –  пояс  жару,
Твій  поцілунок  –  тихий  біль,  
Твій  погляд  –  скупчення  стожарів,
Що  бачать  в  мені  свою  ціль.

Твій  голос  –  тихий  шурхіт  листя,
Твій  настрій  –  світлий  календар,
Твоє  чуття  –  квітуча  вишня
Із  запахом  п’янких  троянд.

Твій  крок  до  мене  –  міра  часу,
Твої  дари  –  завітні  сни,
Тобі  в  дорогу  –  світ  одразу
Втрачає  щастя  півтони.

Твої  листи  –  картки  з  думками,
Твої  рядки  –  живі  слова,
Твій  почерк  –  це  одне  й  те  саме,
Як  ти  б  зі  мною  розмовляв.

25.  09.  2001р.
 
́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2012