Віра Дутчак

Сторінки (1/88):  « 1»

ЗЕБРЕНЯТКО

В  Африці  жило  звірятко
Полосате  Зебренятко.
До  Малятка  завітало,
Щоб  маля  із  ним  програло.
У  кімнаті  заховалось
І  Малятку  посміхалось:
«Ти  мене  малий  знайди  -
І  смачненьким  пригости!...»  
.................................

©  Віра  Дутчак,  2020р.

Так  починаються  захоплюючі  пригоди  Зебренятка  і  малюка  в  грі  для  раннього  розвитку  дитини  "ЗЕБРЕНЯТКО"  -  деталі  Instagram:  @zebrenyatko

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2021


ПОДАРУНОК МАЛЮКУ

Що  бажа  на  Новий  рік
Малюк  в  подарунок?
Повний  іграшок  мішок.
Й  мамин  поцілунок.
Щоб  коли  він  засина,
Мама  заспівала…
Й  на  подушку  поряд  з  ним
Дрімку-сон  поклала.

©  Віра  Дутчак,  2020р.

Більше  цікавинок  від  автора  для  малюків  та  мам  у  проекті  @zebrenyatko  (Instagram)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2021


МАЛЕНЬКИЙ КОВАЛИК

А  у  кузні  тато  коваль
Викував  паркан  чудовий.
Тату  син  допомагав:
І  клепав  він,  і  кував.
Викував  казкові  квіти  –  
На  паркан  щоб  їх  одіти.
От  такий  малий  ковалик  –
Тата  гарний  помічник.
До  роботи  із  натхненням
Із  дитинства  він  вже  звик.

©  Віра  Дутчак,  2021р.

Більше  цікавинок  від  автора  для  малюків  та  мам  у  проекті  @zebrenyatko  (Instagram)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2021


ЗАБОРОНЕНІ МАЛЕЧІ СМАКУЛИКИ

Що  у  мами  в  чашці?  -  Кава!
Ой,  яка  ж  вона  цікава!!!
Мама  каву  п'є  і  п'є,
А  малому  не  дає!

Щось  матуся  знов  смакує  -
Шоколадку  то  куштує.
Тихо  точить  знов  сама,
А  малому  -  зась  -  нема!

В  мами  були  іменини,
Принесли  їй  мандарини,
Знов  не  ділиться  з  малим,
Хоч  і  пахнуть  на  весь  дім.

То  не  можна  все  малечі  -
Не  корисні  для  них  речі.
Молочко  потрібно  пити,
Щоб  ніколи  не  хворіти!

10.09.2019р.©  Віра  Дутчак

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870555
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 03.04.2020


СИНОЧОК – ПЕРШІ ЦІЛІ

Пригорну  до  серця  рідного  синочка.  
Поцілую  в  лобик,  поцілую  очка.  
Тільки  ти  не  сердься,  що  не  дотягнувся
До  своєї  цяці  -  поряд  же  матуся.

Тільки  ти  не  хникай,  перші  твої  цілі
Разом  ми  досягнем  -  вони  такі  милі:
Доповзти  до  зебри,  брязкальце  лизнути.
Скільки  ж  ще  потрібно  в  світі  осягнути?

06.09.2019р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2020


СИНОЧОК – ПЕРШІ ЦІЛІ

Пригорну  до  серця  рідного  синочка.  
Поцілую  в  лобик,  поцілую  очка.  
Тільки  ти  не  сердься,  що  не  дотягнувся
До  своєї  цяці  -  поряд  же  матуся.

Тільки  ти  не  хникай,  перші  твої  цілі
Разом  ми  досягнем  -  вони  такі  милі:
Доповзти  до  зебри,  брязкальце  лизнути.
Скільки  ж  ще  потрібно  в  світі  осягнути?

06.09.2019р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869873
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 29.03.2020


СИНОЧОК – ПЕРШІ ЦІЛІ

Пригорну  до  серця  рідного  синочка.  
Поцілую  в  лобик,  поцілую  очка.  
Тільки  ти  не  сердься,  що  не  дотягнувся
До  своєї  цяці  -  поряд  же  матуся.

Тільки  ти  не  хникай,  перші  твої  цілі
Разом  ми  досягнем  -  вони  такі  милі:
Доповзти  до  зебри,  брязкальце  лизнути.
Скільки  ж  ще  потрібно  в  світі  осягнути?

06.09.2019р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869872
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 29.03.2020


СИНОЧОК – ПЕРШІ ЦІЛІ

Пригорну  до  серця  рідного  синочка.  
Поцілую  в  лобик,  поцілую  очка.  
Тільки  ти  не  сердься,  що  не  дотягнувся
До  своєї  цяці  -  поряд  же  матуся.

Тільки  ти  не  хникай,  перші  твої  цілі
Разом  ми  досягнем  -  вони  такі  милі:
Доповзти  до  зебри,  брязкальце  лизнути.
Скільки  ж  ще  потрібно  в  світі  осягнути?

06.09.2019р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869871
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 29.03.2020


ПАМ’ЯТІ АНДЖЕЛИ ШМИГОЛЬ

Коли  уходить  Великий  Учитель
Так  рано  із  свого  і  твого  життя,
Ти  згадуєш  світлі    чарівні  ті  миті,
Які  навічно  пішли  в  небуття…

Людина  із  серцем  великим  і  щирим…
Талант  неймовірний  –  політ  неземний…
Любов’ю  своєю  Ви  нас  всіх  зігріли
І  скарб  залишила  нам  всім  дорогий.

Ми  Ваші  нащадки,  не  лишим  таланти
І  дітям  своїм  Ваш  дар  віддамо!
Щоб  пісню  казкову  могли  пам’ятати
Від  роду  до  роду  –  на  вічне  добро.

30.01.2019р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869869
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.03.2020


ПІВОНІЇ

Відквітли  швидко  так  півонії  в  саду…
Весна  промчала,  а  за  нею  й  літо,
Але  так  пам’ятаю  аромат,  красу
Від  того  пишного  п’янкого  квіту.

Весною  дивишся  на  квіти  і  душа
Наповнена  теплом  і  мріями  сповита.
А  в  літку  квітка  вже  не  та,
То  ягода  жадана  й  соковита.

Півонії  відквітнуть,  але  знай,  -  
Тепло  і  сонце  в  серці  залишаться.
Про  ніжність  і  любов  не  забувай
І  взимку  ті  півонії  присняться…

24.08.2019р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869334
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2020


ОСЕНІ МОТИВ

Кожна  барва  осіння  казкова…
В  ній  краплинка  від  літа  живе.
Це  почата  у  серпні  розмова,
Що  до  теплого  краю  зове.

Чує  осені  голос  діброва.
Те  відлуння  її  золоте,
Що  дає  оксамитова  мова,  -  
Кожне  слово  тут  дуже  просте.

Кожне  слово  –  це  промінь  осінній…
І  діброва  тремтить  в  унісон
Незабутній  цій  сонячній  днині,
У  мажорний  улюблений  тон.

16.10.2018р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869333
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2020


ОСІННІ ПЕРШІ ДНІ

Осінь,  Осінь,  що  ти  скажеш  мені?
Розмалюєш  дерева  в  жовто  дивному  сні?..
Павутиння  чіпляєш  між  кущів  і  трави
І  дарунки  готуєш  чарівниці  Зимі…

Сонце  гріє  тихенько,  але  гріє  не  так.
Промінь  швидко  звернувся  у  осінній  гамак
З  павутиння  і  листя,  що  зробив  вітерець,
Святкувавши  учора  теплий  літа  кінець.

Осінь  дивом  чарує  і  дарує  любов,
Мальовничим  пейзажем  захоплює  знов.
Золотаві  листівки  збережи  у  душі
І  про  бабине  літо  теплий  спомин  лиши.

ІХ.2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696357
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.10.2016


КВІТУЄ КИЇВ

Квітує  Київ  пишними  садами  –
В  розмаїтті  бузку  потону,
Знов  на  крилах  Дніпра  зустрічаю
Неймовірно  казкову  весну.

В  витинанках  кружляють  каштани
І  конвалії  бісер  дзвенить.
Солов’ї  знов  романси  співають,
В  вербах  дощик  на  струнах  бринить.

Київ  кручі  прибрав  в  малахіти,
Уквітчав  все  яскраво,  мов  рай…
Аж  солодке  повітря  навколо  –  
Так  бентежить  чарівний  розмай.
 
V.2016  р.  Віра  Дутчак  ©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665557
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.05.2016


ЗРІЛІСТЬ

«Життя  прожить  –  не    поле  перейти»  -  
У  вираз  цей  заклали  сенс  великий,
Бо  лиш  тоді  ти  зможеш  до  мети  дійти,
Коли  ти  розумієш  світ  дволикий.

А  розуміння  мають  тільки  ті,
Хто  вже  пройшли  життєву  ниву  пішки,
І  радість  розуміють  у  житті
Лиш  ті,  кому  для  щастя  треба  зовсім  трішки.

Х.2015  р.  Віра  Дутчак  ©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619475
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2015


Тихесенько ступає Літо

Проміння  Сонця  нанизає  намистини
З  пелюсток  квітів  й  вранішньой  роси.
Неначе  посмішка  маленької  дитини
Зігріє  серце  ранок  –  тільки  попроси.

Буяє  все  навколо  пишним  квітом
І  дух  захоплює  від  літньої  краси  ‒
Тихесенько  ступає  тепле  Літо
І  Сонце  кличе:  "Щастя  принеси!!!"

VI.2015  р.  Віра  Дутчак  ©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584822
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.06.2015


Я ОСОБИСТІСТЬ

Я  особистість!  Це  звучить  зухвало…
Буденність  сіра  не  зламає  мій  політ.
Мені  для  щастя  мрії  мало,
Побачити  я  хочу  цілий  світ!

Побачити  через  книжки  і  пісню…
Полинути  до  сили  джерела,
Що  напуває  нас  водою  істин,
Де  сила  правди  й  волі  не  мала!  

На  ниві  права  істину  шукаю:
В  судах,  в  науці,  просто  у  житті.
До  купи  я  знання  усі  збираю  ˗
Топчу  стежки,  але  чомусь  не  ті…

З  добром  прийдеш,  із  миром  в  своїм  серці  -
Гармонія  не  треба  воякам…
Коли  чиїсь  долоні  в  гострім  перці,
До  меду,  не  доречно  тим  рукам.

Чому  бувають  люди,  наче  звірі?
Бажають  розірвати  на  шматки…
Цінують  не  по  правді  й  вірі,
А  вірять  тому,  що  дали  їм  їх  роки.

Чому,  коли  тримаєш  в  серці  світло
І  хочеш,  щоб  любов  жила  в  душі,
Щоб  все  навколо  мов  весною  квітло,
Знайдеться  той,  хто  скаже:  «Залиши!!!

Навіщо  нам  така  весна  і  радість?
Навіщо  щастя,  віра  і  любов???  
Нехай  панує  в  світі  зрада,  заздрість  –
Зручніше  мати  арсенал  «рабов».

Вони  тобі  за  гріш-копійку  
Весни  ілюзію  зимою  принесуть…»
І  так  стає  на  серці  гірко…
Але  думки  мене  у  кращий  світ  несуть!!!

Не  спинні  мрії  –  у  думках  літаю,
Але  буденність  таки  тягне  до  землі.
Але  не  здамся!!!  Сили  маю!!!
І  плани  маю  не  малі!!!

©  Віра  Дутчак,  31.10.2014  р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533808
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2014


УКРАЇНУ НЕ ЗЛАМАТИ

Чорні  беркути  злетілись,  круки  закружляли...
Скільки  люди  не  просили,  скільки  не  благали  ‒
Не  почули  їх  молитви,  слова  не  почули,
Але  віри  не  зламали,  гідність  не  зігнули!

Не  повернеш  мамі  сина,  жінці  чоловіка,  ‒
Вкоротила  темна  сила  їм  людського  віку...
Але  рідну  УКРАЇНУ  вовік  не  зламати,
Скільки  б  нелюд  не  збирався  життів  забирати!

В  українців  сила  чиста!  Патріоти  в  вірі:
Ми  здолаєм  темні  сили  ‒  жити  будем  в  МИРІ!
В  мирі  з  світом!  В  мирі  з  братом!  З  власною  душою!
Кожен  має  вибирати,  що  робить  з  собою!

Що  нащадкам  залишити,  що  змінить  в  країні,
Щоб  не  страшно  було  жити  матері  й  дитині?
Щоб  нащадки  мали  гордість  за  Діда,  за  Тата!
Щоб  у  МИРІ  в  УКРАЇНІ  була  кожна  хата!!!

Треба  разом  українцям  об'єднати  сили,
Вигнать  нелюда-чужинця  з  НЕНЬКИ  УКРАЇНИ!!!
Тільки  віра  в  світлі  справи  допоможе  браття
Виплекати  в  наших  душах  силу  і  завзяття!

©  Віра  Дутчак,  03.08.2014р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515777
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.08.2014


Моей музыкальной школе

В  эту  школу  мы  вошли  семь  лет  назад
И  каждый  был  и  весел,  рад,  
Что  в  мир  волшебной  музыки  принят,
Который  солнечным  сиянием  объят.

Совсем  мы  были  малышками
И  хочется  мне  поделится  с  Вам,
Как  академ-концерт  играли  в  первый  раз,
Каким  он  сложным  был  для  нас.

Да,  это  был  наш  первый  класс,
Как  он  далёк  от  нас  сейчас.
А  как  сольфеджио  уроки  проходили,
Как  мы  уроки  те  любили.

Мы  терцию  и  кварту  путали  местами,
Но  был  учитель  добрый  с  нами.
Учитель,  Ви  всё  нам  объясняли
И  в  трудную  минуту  всегда  нам  помогали.

Мы  благодарны  всем  учителям,
Отдали  душу  все  Вы  нам.
Вы  хор  и  муз.  литературу  нам  преподавали,
И  мы  хотим,  что  б  все  вы  знали,

Что  труд  мы  не  забудем  Ваш  тяжёлый,
Ведь  мы  не  расстаёмся  с  нашей  школой.
В  сердцах  беречь  мы  будем  все  ёё  всегда,
Пускай  летят,  летят  удаль  года.

Мы  будем  помнить  Баха  и  Шопена,
Пускай  нам  новая  прейдёт  всем  смена.
Мы  не  забудем  праздник  Девятого  мая,
Когда  мы  почести,  стояли,  отдавая

Погибшим  и  живым  солдатам…
Да,  это  было  всё  когда-то…
Теперь  мы  говорим  всем  до  свиданья,
Пусть  будет  радостной  минута  расставанья.

Учитель,  нас  Ты  не  забудь!
Благослови  у  дальний  путь!!!
Что  б  с  музыкою  вместе,  навсегда
На  будущие  долгие  года!!!

2000  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441090
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.08.2013


О. Зорі

В  Кривому  Розі,  нашім  місті,
Є  своя  Зоря.
Вся  вона  живе  у  світі
Й  нам  давно  сія.

Її  вірші,  як  пісня  колискова,
І  як  струмок  дзвенять  вони,
В  них  звучить  вкраїнська  мова,
І  їх  не  забуваєш  ти.

Вірші  ті  сповнені  любові,
В  них  чуєш  ніжність,  доброту,  
В  них  завжди  бачиш  поклик  долі
Нести  у  світ  свою  мету.

Нехай  же  ці  вірші  чудові
Почує  вся  наша  Землі,
Нехай  же  лине  пісня  їхня  по  діброві.
Нехай  же  не  згаса  наша  Зоря!!!

2000  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441089
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.08.2013


Цілую щодня я мамині руки

Цілую  щодня  я  мамині  руки,
Які  натерпілись  в  житті  вони  муки.
Вони  працювали  на  чорній
І  хліб-паляницю  робили  мені.

І  шили  вони,  і  вишивали.  
Коли  ж  вони  милі  відпочивали?
Не  бачу  я,  коли  матуся  спочива…
Але  працює  мама  не  дарма!

Матусенька  мене  зростила
І  мови  рідної  навчила!
Це  вчителька  перша  моя!
Моя  світанкова  зоря!

Матусю  я  дуже  люблю,
Всю  радість  мамі  віддаю!
Матусю,  он  сонце  зійшло!
Бажаю,  щоб  щастя  тобі  принесло!

Щоб  мамина  пісня  летіла  у  світ!
Щоб  мамі  всміхався  весни  диво  цвіт!
Щоб  мамі  пташки  всі  пісні  дарували!
І  зорі  вночі  колискову  співали!

І  нам  не  спинити  життя  швидкий  час,
А  мама  єдина  у  світі  у  нас!
Любіть  й  поважайте  матусю  свою!
І  я  перед  мамою  на  коліна  стаю!

2000  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435639
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.07.2013


Бабусі в День народження (Присвята Любченко О. І. )

В  день  зимовий  та  холодний  хочу  я  згадати
Те  тепло,  що  Ти  несеш  до  моєї  хати.

В  холод  Ти  завжди  зігрієш,  тихо  приголубиш.
Знаю,  Ти  мене,  як  доньку  рідну  свою  любиш.

Пам’ятаю,  як  маленьку  мене  доглядала,
Як  хворіла  я  й  не  спала,  той  Ти  не  лягала.

А  сьогодні  хочу  щиро  Тебе  привітати.
Щастя,  радості  добра,  Тобі  побажати.

Щоб  ніколи  не  хворіла  та  біди  не  знала.
Що  ми  любимо  Тебе,  щоб  не  забувала.

2000р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435636
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.07.2013


Трагічна спадщина…

                                           «Ніколи  ще  раніше  людина  
                                               не  зводила  собі  історичного  хреста,
                                               на  якому  сама  ж  і  була  розп’ята...  
                                               Таким  «хрестом»  став  для  України  Чорнобиль...»  

     Не  знаю  чиї  то  слова,  але  пронизані  болючою  правдою.  Чорнобильське  лихо  –  страшна  трагедія,  відгуки  якої  можна  спостерігати  і  в  теперішні  часи.  Багато  років  віддаляють  нас  від  того  злощасного  дня,  коли  відбувся  вибух  на  четвертому  реакторі,  що  забрав  не  одну  сотню  життів,  скалічив  долю  не  одній  людині,  а  цілим  населеним  пунктам…
     Можна  довго  перелічувати  ті  страшні  данні,  які  пов’язані  з  цим  днем,  але  мене  найбільше  вражає  те,  що  багато  моїх  ровесників  так  і  не  з’явилися  на  цей  світ.  Вони  не  змогли  народитися,  бо  стали  б  обузою  суспільству  із-за  своїх  каліцтв.  Чому  за  помилки  розумних,  раціональних  ,  винахідливих  дорослих  повинні  платити  нащадки  роду  людського?  Вони  не  гналися  за  високими  технологіями,  а  просто  хотіли  жити…  Вони  б  могли  зараз  крокувати  по  життю  поряд  з  нами  …  Але…  прогрес  вбив  їх  ще  ненародженими.  Яку  ми  заплатили  ціну  за  чиюсь  необачність  та  самовпевненість?  Що  є  дорожче  за  нове  життя?  За  посмішку  матері,  що  тримає  на  руках  немовля?
     Чорнобильська  катастрофа  не  тільки  лишила  дітей  батьків,  батьків  дітей,  а  лишила  Україну  нащадків,  які  б  творили  майбутнє.
     Зараз  багато  розмов  кружляють  навколо  питання,  що  саркофаг  з  четвертим  енергоблоком  руйнується,  що  потрібні  реставраційні  роботи…  Але  ніхто  серйозно  не  відноситься  до  цих  даних.  Лихо  минуло,  про  нього  майже  забули.  Людство  змагається  в  гонках  за  владу,  за  гроші,  за  щасливе  майбутнє,  не  розуміючи  складності  тієї  проблеми,  що  всі  матеріальні  блага  не  можуть  замінити  чистого  повітря,  зеленої  трави  і  прозорої  питної  води.  Людство  не  може  зрозуміти,  що  є  загроза  не  однієї  такої  аварії  як  Чорнобильська.  Потрібно  зараз  думати  про  наше  майбутнє,  бо  потім  може  бути  запізно.  Чорнобиль  –  важка  спадщина  для  майбутніх  поколінь…  І  поки  що  в  наших  силах  відвернути  такі  «дарунки»  нащадкам!

                                                                                                                               2008  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434790
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.07.2013


МІЙ КРИВИЙ РІГ

Кривий  Ріг  мій  рідний  дім.
Гарно  жити  мені  в  нім.
Вранці  снце  зустрічаю
І  про  нього  я  співаю.

Сонце  зійшло,  сяє  воно
Своїм  промінням  мені  у  вікно,
Вітер    в  деревах  шумить
Гарна  в  моїм  місті  ця  мить!

В  Кривому  Розі  народилась  я,
Тут  живе  моя  сімя
Місто  рідне  добре  знаю
І  його  я  вихваляю.

І  якщо  його  покину,
На  чужині  я  загину,
Бо  його  свята  земля
Стала  на  завжди  моя!

1999р.

Більше  цікавинок  від  автора  для  малюків  та  мам  у  проекті  @zebrenyatko  (Instagram)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2012


ЗИМОВЕ ДИВО (пісня на муз. Ткаченко О. М. )

І.  Подивися,  подивися
     Сонце  сходить  над  горами,
     Наче  хвилі  розлилися
     Дивним  морем  понад  нами.

Пр.  Подивися  і  послухай
             Вітер  пісню  як  дарує,
             І  сніжинка,  наче  муха,
             В  танці  дивнім  нам  танцює.

ІІ.  Подивися  і  замрійся,
         Та  полинь  у  гори  білі.
         Полетіти  ти  не  бійся
         Там  побачиш  диво-схили.

Пр.  Де  ялиці  снігом  вкриті,
             Наче  зіткані  із  срібла.
             Не  забудеж  цьої  миті.
             Не  забудеш  цього  дива.

2009  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382519
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2012


ВЕЛИЧНА МУЗИКА ОРГАНУ

Я  знову  зайшла  у  костьол:  такий  сумний,  такий  похмурий…
Орган  взяв  перший  свій  акорд  і  зникли  вмить  ті  сірі  мури!
Всі  ноти  стали  в  звукоряд,  то  Баха  залунали  твори…
Неначе  хвилі  всіх  морів  ударили    в  могутні  гори.

Токата-фуга,  наче  птах,  злетіла  в  небо  в  дивне  світло.
До  щему  в  грудях  на  душі  щось  так  затьохкало  привітно.
Могутнє  сяйво  з-поміж  нас    дарує  музика  органу,
Лікує  душу  кожний  раз,  мов  давню  зашиває  рану.

ІХ.2012р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2012


МОЯ МРІЯ

Хотіла  я  тваринку:
Маленьку  морську  свинку.
Та  мама  не  купляла,
Бо    я  на  хутро  алергію  мала.
Я  ночами  не  спала  
Та  матусь  благала.
І  ось  прийшов  мій  зірковий  час,
Коли  пішла  я  в  шостий  клас
Купили  мені  морську  свинку,
Таку  дорогу  для  мене  тваринку.
Назвали  Кузею  пацюню,  -
Невеличкий  та  гарнюня!
І  розумний!  І  швидкий!
Кузя  мій  от  такий!!!

1998  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378637
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.11.2012


СОБОР ДУШІ

В  моїй  душі  собор  стоїть.
Каскад  свічок  золотоверхих
Він  береже,  й  душа  летить
До  ненароджених  і  мертвих.

І  в  стінах  тих  собору  є  
Все  те,    що  для  життя  потрібно.
Там  щастя  сховане  моє
Для  злого  ока  непомітне.

Надія  й  віра  там  живе
У  те,  що  кожний  день,
Нам  радість  і  щастя  принесе
У  райдузі  пісень.

Любов  в  соборі  тім  горить
Як  свічка  золота
І  може  всіх  вона  зігріть,
Коли  вона  свята.

І  мрія  лине  в  кращий  світ:
Летить  над  куполами  в  небо.
Й  легкий,  й  чаруючий  політ,
Неначе  крила  є  у  тебе.

Собор  мій,  запевняю  Вас,
То  не  руїна  цегли  й  бруду,
То  витвір,  що  спиняє  час
І  душу  повертає  люду.

Тому  прошу  Вас,  не  руйнуйте
Те  все  святе,  що  є  в  людині,  
А  храм  життя  Ви  побудуйте
І  відродіться  із  руїни.

©  Віра  Дутчак,  2004  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2012


БЕЛЫЙ ПОДСНЕЖНИК

Белому  подснежнику  надоело  спать,
Белый  подснежник  начал  прорастать.
Белый  подснежник  заждался  весны,
Снились  ему  красочные  сны.

«Эх,  зима  колдунья  синяя
Уходи  ты  прочь  длинная.
Пусть  весна  примчится  ясная,
Девица  яркая,  прекрасная.

Эх,  не  вейте  ветра  бурные,
Пусть  идут  дожди  буйные
Я  заждался  солнца  ясного
При  раннем  рассвете  красного.»

Вот  пришла  весна  красненькая,
Выбежала  на  лужайку  девочка  маленькая,
Сорвала  подснежник  беленький.
Понесла  в  подарок  маме  миленькой.

Белый  подснежник  из-под  снега  пророс  –  
Всем  женщинам  на  свете  счастье  принес.

1997  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377073
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 11.11.2012


МОЄ КОХАННЯ

Моє  кохання  ніжне  та  тендітне,
Але  сильніше  всіх  стихій  землі.
У  лютому  зимова  казка  квітне  –  
Кохання  жар  палає  у  мені…

2009р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2012


ЛЮБИ Й ОБЕРІГАЙ КАЗКОВИЙ РІДНИЙ КРАЙ

Люби  й  оберігай
Казковий  рідний  край,
Де  сонечко  встає,  
Де  щастячко  твоє.

Казковий  сон  і  рясний  сад,
Де  достигає  соковитий  виноград.
Узимку  біліють  поля,
Покрита  ковдрою  земля.

Весною  дзвоники  дзвенять,
У  ліс  дівчатка  йдуть  гулять.
Улітку  тут  зелений  ліс,
Що  щастя  нам  усім  приніс.

А  осінню  і  дині  й  кавуни,
Які  тоді  смачні  вони…
Люби  і  бережи  наш  край,
Поки  для  нас  він  є  ще  рай!!!

1999р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376862
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.11.2012


ЧИ МАЮ Я ЩАСТЯ?

Що  краще    щастя  в  житті  є?
Питання  це  до  всіх  моє.
Я  маю  щастя,  маєш  його  й  ти,
Але  не  довелося  усім  його  знайти.

Моє  щастя,  що  я  живу,
І  радісно  долю  приймаю  свою.
Що  бачу,  як  сходить  сонце  щодня
І  чую  прекрасний  спів  солов’я.

Що  ходити  й  радіти  я  можу
У  днину  похмуру  й  погожу.
Що  батька  і  маму  я  маю,
Що  весело  в  піжмурки  з  друзями  граю.

Тому  що  в  країні  немає  війни,
У  школу  вранці  йдемо  ми.
Незгоди  і  горе  потрібно  стерпіти
І  в  щасті  та  злагоді  мирно  всім  жити!!!

1999р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375484
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.11.2012


ПІД ТЕМНИМ ПОКРИВАЛОМ НОЧІ

Вечірня  зірка  в  небі  спалахнула.
Прокинулось  сова,  що  у  дуплі  заснула.
На  полювання  полетіла  хижа
Ловити  миш  малих.

Під  темним  покривалом  ночі
Заснув  і  тихий  ліс
За  деревом  світились  очі,
Що  так  лякали  всіх.

Стояли  дивнії  дерева,
Неначе  поміж  них  ходила  Єва.
Та  ні,  то  Мавка  лісова  блукає,
Куди  іде  сама  не  знає…

1998р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375464
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.11.2012


СЕРПНЕВІ РОСИ

Серпневі  роси  ляжуть  на  покоси
І  жниварі  збирають  знов  жнива,
Достиглі  яблука  мережать  оси,
А  осінь  літу  пісеньку  співа.

Сміливі  роси  в  травах  заблукали,
Де  зорепади  квітів  і  моїх  думок.
Вони  яскраве  сонечко  шукали.
Воно  ж  сховалось  у  нічний  ставок.

Прозорі  роси  ранок  загубили,
Такі  криштальні,  чисті,  мов  дитя…
Чому  ви  роси  літо  так  любили?
На  сонці  висушили  все  своє  життя…

Грайливі  роси  в  сонці  потонули  –  
Знайшовся  ранок  їм  на  щастя  і  журбу.
Що  тануть  в  літі  роси  не  збагнули…
Побігли  грітися  у  скошену  траву…

ХІІІ.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363937
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.09.2012


НУЖНО ГОЛОВУ ПОДНЯТЬ И ВВЕРХ ИДТИ

Посмотри,  как  поезд  быстро  мчится,
Все,  сметая  на  своем  пути.
В  жизни  может  всякое  случится,
Нужно  голову  поднять  и  вверх  идти.  

Топать,  топать  по  ступенькам  к  цели,
Пусть  не  лёгким  путь  бывает  иногда  у  нас,
Стрелки  пусть  сомкнутся  в  дни,  недели,
Но  придет  твой  долгожданный  час.

Поезд  может  увезти  куда  угодно,
Только  от  себя  самого  не  уйдешь.
То,  что  иногда  бывает  ярко,  модно,
Истинно  бывает  грязь  и  ложь.

Истину  постигнуть  очень  трудно,
Может  исчерпаться  жизни  путь,
Так  что  люди  поступайте  мудро  –  
Сделанный  поступок  не  вернуть…

VI.  2012  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363421
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.09.2012


ПОСТУЧАЛАСЬ В ДВЕРИ ОСЕНЬ… (песня)

І  .  Постучалась  в  двери  осень  проливным  дождем,
И  по  лужам    желтых  листьев  мы  идем  вдвоем.
Как  же  хочется  мне  лета  –  солнца  ярких  дней,
Только  лето  где-то  бродит  за  спиной  моей.

Пр.    Море  цветов,  море  любви,
Ты  мне,  прошу  ,  этот  рай  подари.
Пусть  все  осенние  серые  дни
Сотрут  поцелуи,  объятья  твои.

ІІ  .    Искры  радуг  -  хризантемы  радуют  меня,
Хоть  умчалось  солнце  лета,  за  собой  маня.
Хризантемы  я  в  охапку,  милые,    возьму
И  любимому  улыбку  счастья  подарю.

Пр.

ІІІ  .    Пусть  осенний  серый  вечер  принесет  уют,
На  душе  светло  и  ярко,  если  дома  ждут.
Хризантемы  я  поставлю  в  вазу  на  столе,
Для  меня  цветы  –  подарок  лучший  на  Земле.

Пр.

Х.2011г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2012


ПЕРШОКЛАСНИКУ

Дзвоник  перший  пролунає,
Школярів  всіх  привітає.
Поспішай  до  знань  іти
Та  дванадцяти  нести
Мамі  з  татом  на  утіху.
Радості  бажаю,  сміху,
Гарних  друзів-школярів,
Щоб  ніколи  не  хворів!

Х.2011р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361275
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.09.2012


ПОДРУГЕ

Летят  самолеты,  бегут  поезда,
Мы  сами  мчимся  не  зная  куда…
Несемся  торпедой  куда-то  вперед,
А  время  не  хочет  замедлит  свой  ход.

Теперь  между  нами  дорог  провода,
Границы  стран,  огней  города,
Все  крутятся  в  вихре  своей  суеты,
Общения  друзей  сжигая  мосты…

А,  может,  не  нужно  лететь  и  бежать,
Не  нужно  себя  по  кускам    раздавать
Всем  тем,  кто  не  ищет  дороги  к  тебе,
Кто  молча  замкнулся  в  своей  суете?

Подруга,  ты  слышишь?..    Уже  сколько  лет
Меняет  время  движенье  планет…
Но  дружбе  границы  совсем  не  страшны,
Когда  мы  друзьям,  как  родные  нужны.

ІХ.2011  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361209
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.08.2012


КВІТНУТЬ ВИШНІ

Квітнуть  вишні  білою  мрією
І  співає  пташками  весна
І  душа  оживає  надією,
Бо  в  кохання  знов  вірить  вона.

Квітне  все,  наче  в  білому  мареві.
Задаю  я  питання  собі:
"Ой,  чому  у  вечірньому  зареві,
Я  повірила  знову  тобі?  

Ой,  чому  у  вишневому  інеї
Мов  у  вальсі,  кружляє  душа?  
І  літають  думки,  наче  вирієм,
Мрія  десь  до  небес  вируша…"

IV.2008р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012


ВИШИВАНКА МОГО КОХАННЯ

Хочу  разом  з  тобою  летіти
Понад  хмарами  в  диво-краї.
Хочу  тільки  твоїм  життям  жити,
Ти  ж  щоб  втілював  мрії  мої.

Щоб  мене  лиш  одну  в  своїм  серці
Ти  беріг  від  незгоди  і  зла,
А  любов  в  моїм  серці  озветься,
Наче  взимку  розквітне  весна.

Ніжні  квіти    повз  кригу  прорвуться
І  мороз  їм  не  буде  страшний.
Пелюстки  їх,  мов  сонце  проллються  
На  холодний  сніг,  мертвий,  німий.

І  розтає  той  лід  і  струмочком
Заспіває  про  літо  пісні,
Як  орнамент  на  білій  сорочці,
Квіти  ті  вишиваю  тобі.

Вишиваю…  за  ниткою  нитку
Я  в  узор  заплітаю  думки:
То  листочок  вплітаю,  то  квітку,  –  
Вишиваю  любов  на  віки.

ХІ.2007  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2012


І ОСЬ, МЕНІ ЗНІМАЮТЬ ВЕЛЬОН

По-за  обрій  сіло  сонце  -    
Понесло  вітання  ночі.
Промайнули,  пролетіли  
Молоді  літа  дівочі…

Як  весна  буяла  цвітом,
Наречена  білим  сяйвом  
Повінчалася  із  літом
В  ці  серпневі  дні  останні.

Літа  ніжний  поцілунок
Залишив  в  душі  тривогу:  
Спомин  –  ніжний  подарунок,
Юність  –  пройдену  дорогу...

VІІІ.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2012


МІЙ ВОГОНЬ

Як  заплющу  свої  очі,  
То  я  бачу  лиш  тебе,
Мій  єдиний  і  коханий,  
Моє  Сонце  золоте.
Все  тепло  своє  віддам  я,
Запалю  вогонь  кохання.
Хай  усе  життя  палає,
Тобі  душу  зігріває.

ІІ.2008  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012


ДРУЗЬЯ

Звёзды,  звёзды  вы  скажите
Почему  так  грустно  мне.
Вы  дорогу  осветите
В  полуночной  темноте.

Солнце,  солнце  подари-ка
Радость  нынешнего  дня.
Пусть  лучи  мелькают  бликом
Вдаль  за  радугой  маня.

Ветер,  ветер  как  услышать
Песню  нежную  твою,
Я  её  как  можно  тише
Для  любимого  спою.

Небо,  небо  ты  бескрайне,
Жизни  вечность  покажи.
Может,  ты  скрываешь  в  тайне?
Мне  же  тайну  расскажи!

Звёзды,  солнце,  ветер,  небо,  -  
Вы  друзья  мои  всегда.
Тайны  все  узнать  мне,  где  бы,
Что  б  навек  ушла  беда?

Что  бы  крылья  я  раскрыла,
Полетела  в  небеса  …
Что  бы  искренне  любила
Мудрые,  как  мир,  глаза!

ІХ.2007  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360748
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.08.2012


ПОСМІХНИСЯ, МОЄ СОНЦЕ

Посміхнися,  моє  Сонце,
Пригорни  мене  до  себе.
Я  так  ніжно  поцілую,  
Доторкнусь  вустами  неба.

Силу  всю  твою  я  вкрию
Ніжністю  свого  кохання  
І  мені  ти  будеш  снитись
Співрозмовником  світання.

Як  світанок  доторкнеться
Поглядом  своїм  віконця,
Я  відчую  теплий  дотик
Всіх  думок  про  мене,  Сонце.  

Х.2007  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012


СКРЕСЛА КРИГА…

Скресла  крига  моєї  душі,
Бо  її  розтопило  кохання.
Я  тепер  посміхаюсь  весні,
Бо  здійснить  вона  кожне  бажання.

ІІІ.2008р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012


Чому вони квітнуть?

Може,  й  в  інших  містах    нашої  країни  можна  спостерігати  таку  аномалію,  але  вже  третій  рік  поспіль  я  бачу  квітучі  каштани  у  вересні.    Всупереч  законам  біології,  вони  піднімають  свої  свічки  на  вулицях  нашого  міста.  Йдеш  по  Карла  Маркса  і  милуються  твої  очі  цим  дивом  аж  до  самісіньких  морозів.
                 І  задаєшся  ти  питанням,  що  ж  може  бути  передумовою  цього  явища?  Викиди  шкідливих  речовин  з  Коксохіму  чи  уран,  що  лежить  в  надрах  нашого  міста?  Невже  екологічна  ситуація  Кривого  Рогу  настільки  жахлива,  що  навіть  природа  дає  про  це  знак.
                 Чи,  може,  просто,  каштани  хочуть  подарувати  місту  другу  весну.  Хочуть  сказати  всьому  світу,  що  квітнути,  радіти  життю  і  закохуватися  по-справжньому  можна  не  тільки  весною…
                 Тому  збираймо  дарунки  бабиного  літа,  бережімо  в  душі  тепло  сонця  і  квіт  каштанів  незалежно  від  пори  року.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360244
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.08.2012


Йде дощ…

Йде  дощ…  він  такий  мокрий  і  сильний,  що  здається  мені,  що  та  волога  проникла  до  моєї  душі.
         Йде  дощ…  він  такий  же  холодний,  як  і  ти.  Він  весняний,  але  ще  не  може  дати  тепла  і  радості…
         Він  ступає  поважно,  крок  за  кроком,  полишаючи  свої  мокрі  сліди  на  асфальті…  Такий  же  слід  він  залишив  в  моїй  душі  –  сірий,  дуже  сірий.                        
         Можливо,  завтра  буде  сонце  і  цей  дощ  допоможе  з’явитись  на  світ  першим  весняним  квітам.  Та  чи  розквітне  моє  єство,  чи  потопне  в  брудній  калюжі,  буде  залежати  тільки  від  сонця,  на  скільки  сильно  воно  зможе  зігріти  мене,  замерзлу,  своїм  промінням…
         А  зараз  йде  дощ…


2006р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360243
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.08.2012


Чому?

Чому  мене  в  небо  несуть  мої  крила?
Чому  зорі  сяють  у  мене  в  руках?
Чому  на  рожевих,  мов  мрія,  вітрилах
До  тебе  я  лину  на  всіх  вітрах?

Х.2007р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2012


РОЗЫ

Посадила  розы  раннею  весною,
Чтобы  жарким  летом  они  зацвели.
Чтоб  сутра  умыться  свежею  росою,
Которую  дарят  розы  лепестки.

Вот  пришло  и  лето,  розы  распустились,
Красная  и  белая  рядышком  растут.
Бабочки  и  пчёлы  к  розам  опустились
И  нектар  чудесный  на  зиму  берут.  


2006  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2012


ДЛЯ ТЕБЕ…

Як  хочу  я  дивитись  в  твої  очі,
Як  хочу  я  сказати  ті  слова,
Що  я  у  сні  кажу  тобі  щоночі,
Коли  стою  біля  дверей  одна.

Так,  хочу  я  відкрити  в  серце  двері,
Я  хочу  заглянути  до  душі.
Неначе  річкою  серед  німой  пустелі,
Я  хочу  оживити  дні  твої.

Я  хочу…  хочу  просто  бути  поруч…
Радіти  всім  досягненням  твоїм.
Як  треба,  розірвати  горя  обруч,
Зігріти  в  холод    полум’ям  своїм.

Я  хочу  запалити  сонце  в  небі,
Таке  яскраве,  тепле  і  живе.
Я  хочу  буть  єдиною  для  тебе,
Щоб  прожили  разом  життя  одне.


ІІІ.  2007  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012


ЗИМА-ЧАРІВНИЦЯ

Місяць  тихо  посміхнувся  до  холодного  вікна,
Там  малюнки  залишила  ще  увечорі  Зима.
Підібрала  гарні  пензлі,  малювала  досхочу.
І  сказала:  «Домалюю,  до  сусідів  полечу!»

А  уранці  у  сусідів  всі  шибки,  немов  вітраж,
Так  Зима    намалювала  диво-барвами  пейзаж,
І  дерева,  і  полянки,  і  птахів  таких  чудних,  -  
Для  дорослих  просто  диво,  казка  для  усіх  малих.

От  така  то  чарівниця,  зачарує  всіх  і  все.
Подив,  радість,  трохи  щастя  всім  на  світі  принесе.
І  нехай  холодний  вітер,  і  мороз  лякає  всіх,
Та  кружляє  у  таночку  срібний  та  веселий  сніг.


ІІ.2008  р.

Більше  цікавинок  від  автора  для  малюків  та  мам  у  проекті  @zebrenyatko  (Instagram)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2012


ОСІННІЙ ВАЛЬС

Кружляє  лист  у  мене  на  очах,  
Неначе  він  танцює  вальс  останній,
То  осені  він  признається  у  коханні,  
Мов  лист  ожив  в  моїх  думках.

Кружляє,  крутиться,  летить
І  жовтим  фраком  він  дивує  око,
У  душу  залетів  той  лист  глибоко
І  залишився  в  ній  він  не  на  мить.

Він  там  накреслив  жовтий  слід,  
Ту  барву  осені  відому...
Я  повернулася  додому,
А  лист  продовжив  свій  політ...

Дивлюсь  в  вікно,  ловлю  проміння,
Що  з  листям  теж  в  танок  вплелось,
І  наче  так  мені  здалось,
Що  та  мелодія  осіння

Лунає  в  темпі  вальсу  тихо
І  листя  їй  кружляє  в  такт.
В  осінню  казку  віриш  так…
І  забувається  все  лихо.

Х.  2006  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359451
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.08.2012


ДОРОГІЙ БАБУСІ (Любченко О. І. )

Твоя  любов,  твоє  тепло
У  наших  душах  не  погасне.
Ти  залишила  в  них  добро,
Була  для  нас  як  сонце  ясне.

Пройдуть  роки,  життя  мине
Та  ми  турботи  не  забудем,
Бо  наша  пам’ять  збереже,
Що  ти  нас  вивела  у  люди.  

2005  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359434
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.08.2012


РАЗНОЦВЕТНЫЕ КАПЕЛЬКИ ЛЕТА пионерам ІІІ смена 2007

******
Посмотри  на  небо,  солнышко  смеётся  
И  прекрасный  лучик  прыгает  с  небес  –  
Это  песня  лета  на  душе  играет.
Наш  отрядик  лучший,  это  знают  все!


                               ******
Разноцветные  капельки  лета
Собрали  мы  все  вместе  друзья.
И  горячего  солнца  приветы
Будем  помнить  всегда  ты  и  я.

VII.  2007  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359230
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 22.08.2012


ЦВЕТОЧНОЕ ВИДЕНЬЕ пионерам ІІІ смены 2007 ДОЛ Дзержинец

Танцуют  все  цветы  Земли
Под  песню  пробуждения
И  нет  прекрасней  на  Земле
Цветочного  виденья.

Кружится  роза,  василёк,
И  одуванчик  нежный,
И  воздух  пахнет,  словно  мёд
Цветочный,  сладкий  свежий.

И  бабочка  с  пчелой  кружатся
Слетая  вверх,  то  вниз  с  цветов.
И  феи,  что  порою  снятся
Пришли  из  сказочных  цветочных  снов.

                                                                                                                                   
VII.  2007  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359227
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 22.08.2012


ПОДАРОК НЕПТУНУ (пионерам ІІ смены 2007 ДОЛ "Дзержинец")

Здравствуй,  здравствуй  повелитель
Всех  подводных  царств  Земли,
Всех  морских  глубин  смотритель  –  
Мы  подарок  принесли!

Вот  письмо  и  поздравления,
У  вас  сегодня  –  День  рожденья!

Морские  акулы  –  глубин  короли,
Они  Нептуну  подарить  могли:
Корону  из  камня,  что  дно  покрывает,
Жемчужину  солнца,  что  в  море  ныряет.

Сокровища  все,  что  лежат  на  дне
Не  могут  сравнится  с  кладом  в  душе.
И  вот  все  акулы  в  дар  Нептуну
Приносят  заветную  счастья  струну.

Струну  что  из  дна  они  подняли,
По  морю  Азовскому  вместе  несли.
Струна  заиграет,  мотив  зазвенит
И  музыка  счастья  в  наш  мир  прилетит

VII.  2007  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359026
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 21.08.2012


НА ІВАНА, НА КУПАЛА піонерам ІІ зміна 2007 ДОТ Дзержинець

Ой  на  Івана,  ой  на  Купала
В  довгий-довгий  сонця  день
Німфи  Лісу  й  Моря  все  літали
І  співали  запальних  пісень.

Господині  магії  купання,
На  зелене  свято  у  вогня
Виплітали  всім  вінок  бажання,
Щоб  здійснилось    на  заході  дня.  

Молодий  і  гарний  хлопець
Заблукав  у  мріях  у  своїх.
Папороть,  він,  -  квітку  сонець
Все  шукав  у  хащах  молодих.

Німфи  хлопця  так  зачарували,
Що  він  втратив  все    єство  своє.
На  душі,  як  на  сопілці  грали  -  
Загубили  серце  молоде.  

VII.  2007  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358940
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.08.2012


ОДНОКЛАССНИКАМ

Прозвенел  последний  наш  звонок,
Детство  помахало  нам  рукой.
Больше  не  зайдём  мы  на  урок
В  класс  любимый,  милый  и  родной.

Наши  парты  будут  для  других,
Наша  сцена  тоже  нас  забудет,
Будим  одноклассников  своих
Мы  искать  в  чужих  обломках  судеб.

Я  прошу  тебя,  не  забывай
Всё,  что  связывает  нас  с  тобой,
Двери  в  прошлое  не  закривай,  
Где  мы  были  под  одной  звездой.  

2004  г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358738
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 20.08.2012


КОЛИСКОВА ДЛЯ МАТУСІ (пісня)

Спи,  засни,  моя  матусю,
Ненечко  моя.
Я  на  тебе  все  дивлюся
Донечка  твоя.
Сонечко  давно  заснуло,
Тиша  навкруги.
Колискову  вам  співаєм
Діти  ваші  –  ми.

Засинайте  всі  матусі  
Нашої  Землі.
Хай  присняться  ніжні  сни  вам
В  барвах  і  теплі.
Вже  заснули  всі  діброви,
І  ліси,  й  гаї,
Сплять  давно  вже  у  колисках  
Діточки  малі.

Місяць  вийшов  вже  на  небо,
Між  красунь  зірок,
Вже  давно  сплели  матусі  
Зіроньки  вінок.
Ти  стомилась  після  праці,
День  твій  був  важкий
І  матусі  допоможе
Ніжний  спів,  легкий.

Хай  хворобу  і  недугу
Спів  мій  відверне,
Хай  нещастя  в  цьому  світі,
Від  матусі  відійде.
Спи,  засни,  моя  матусю,
Ненечко  моя.
Я  на  тебе  все  дивлюся
Донечка  твоя.

1998  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358639
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.08.2012


ТІЛЬКИ ЗАРАЗ…

Знов  осяюють  дорогу  зорі  молоді,  
Я  несу  в  душі  кохання,  віддаю  тобі.
Знов  я  бачу  твої  очі,  сповнені  тепла,  
Погаса  в  душі  тривога:  я  вже  не  одна.

Осінь  всім  принесла  холод,  а  мені  тепло,  
Щось  в  моїй  душі  померле  знову  ожило.
Освітило  сонце  небо,  засліпило  ніч.
Задаю  собі  питання:  «Так  у  чому  ж  річ?»

Як  могла  тебе  зустріти  тільки  зараз  я?
Поєднали  нас  з  тобою  небо  і  земля
Тільки  зараз,  як  осіння  казка  ожила.
Я  ж  про  це  подумати  зовсім  не  могла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2012


ЗИМА

Знов  зимова  тиха  днина.
Сипле  снігом  хуртовина
Нам  так  щедро  у  вікно,
Стало  візерунками  воно.

Зима  чаклунка  білая
Зачарувала  все:
І  небо  чисто  синєє,
І  сонце    золоте.

Горобчики  купкуються,
Іде  сріблястий  сніг.
Грачі  снігом  любуються,
Стрибають  на  поріг.

Дівчатка  і  хлоп’ята  зробили  годівнички,
Злітаються  до  них  горобчики  й  синички.
І  раде    птаство,  і  веселе,
І  долітає  галас  аж  до  мене.

1997  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358423
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.08.2012


МЫ САМИ ВРЕМЯ ПОДГОНЯЕМ

Мы  сами  время  подгоняем  –  
Летим,  бежим,  спешим  вперёд  …
И  незаметно  мы  теряем
Друзей,  любимых  каждый  год.

Весна  зиму,  а  осень  лето
Торопят,  замыкая  круг.
Живёт  и  крутится  планета
Среди  галактик  звёздных  вьюг.  

Минуты  прыгают  по  кругу,
Летят  листы  календаря
И  не  встречаем  мы  друг  друга,  
Листая  книгу  жизни  зря.

2006  г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358304
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.08.2012


ЛЕТНЕЕ МОРЕ

По    волнам  по  морским  серебрится  луна.
Лету  жаркому  время  подарила  весна.
Побегу  по  дорожке  -  на  лунный,  на  свет,
И  услышу  от  моря  я  лета  привет.

Эта  лунная  ночь  до  чего  хороша,
Что  поёт  от  восторга  земная  душа.
И  луна,  словно  солнце,  освещает  песок,
И  прибоя  шумящий  слышно  нам  голосок.

Волны  нежно  ласкают  ноги  босые  нам
И  так  хочется  мчаться  и  лететь  по  волнам.
Серебристое  море  подарила  нам  ночь,  
Полететь  над  волнами  хочет  ветер  помочь.

Вот  такие  подарки  лето  дарит  не  зря,
Лето  искренне  верит,  что  проснётся  заря
И  по  морю  промчится  солнца    луч  в  новый  день
На  песке  отобьется  с  новым  днём  наша  тень.  

VIII.  2007  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358301
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.08.2012


НАРИСОВАННАЯ МНОЙ КАРТИНА

Хочу  любить,  любить  взаимно,
Чтоб  знать,  что  любишь  ты  меня.
А  ты  всего  лишь  нарисованная  мной  картина,
Которую,    увы,  у  жизни  не  встречала  я.

Нарисовала  всё:  любовь  и  счастье,
Придумала,  наверное,  тебя,
Гадая,  вытянула  карту  неизвестной  масти,
Тебя  придуманного  искренне  любя.

Гадалка  мне  когда-то  нагадала,
Что  встречу    тебя  в  двадцать  лет,
Но  в  жизни  мне  простого  счастья  мало  –  
Я  жду  и  жду  гадания  ответ.

И  вот,  мне  –  двадцать,  принца  нету,
И  конь  его,  не  бьёт  копытом  под  окном,
И  масти  неизвестной  нет  валета,
Не  ночью  не  встречался  мне,  не  днём.

В  гаданье  верить,  значит  верить  в  сказку,
А  верить  в  сказку,  значит  верить  в  жизнь.
Играя  жизни  роль,  мы  надеваем  маску,
Хотя  без  маски  хочется  нам  к  звёздам  унестись.    

ІІІ  .  2007  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358198
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.08.2012


НОКТЮРНЫ

***
Кружат  снега  холодною  зимою,
Летят  года  куда-то  далеко.
И  как  же  хочется  порою
Дарить  и  получать  любовь,  тепло…


                                     ***
Звенит  весна  ручьями  и  скворцами.
Ласкает  тёплый  ветер  щёки  мне.
И  делится  весна  цветами  с  нами.
Мы  постепенно  забываем  о  зиме.


                                     ***
Звуки  музыки  рвутся  из  сердца,
Не  дают  спокойно  мне  жить.
И  открыв  неизвестную  дверцу,
Хочешь  верить  ты  в  жизнь  и  любить…

 2007  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358183
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.08.2012


РАССВЕТ

Я  снова,  снова  полюбила
Как  девочка  в  двенадцать  лет.
Ему  улыбки  я  дарила
И  в  счастья  верила  рассвет.

Рассвет  пришёл,  а  счастья  нету,
Любви  наверно  не  было,  увы.
Желанье  загадала  на  комету,
Не  на  падение  ушедшей  в  ночь    звезды.  

Погасла  ночь,  рассвет  целует,
Меня  у  губы,  словно  ты.
И  песня  утра  так  волнует,
Что  снова  верю  я  в  мечты.

                                                                                                                                                   
VIII.  2007  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357926
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.08.2012


ОНА ЛЮБИЛА ПИАНИСТА…

Она  любила  пианиста…
А  он  играл,  играл,  играл…
Она  любила  пианиста,
А  он  её  не  замечал.

Когда  она,  подняв  глаза,
Смотрела  скромно  каждый  раз,
Он  пианино  обнимая,
Играл  весёлый  модный  джаз.

Она  любила  пианиста
Не  год,  не  два,  а  много  лет,
А  он  с  призванием  от  Бога
Дал  музыку  любить  обет.

Она  любила,  так  любила…
А  он  играл,  играл,  и  пел,
Людей  простых  не  замечая,
В  любви  людской  он  не  был  смел…

Он  музыку  любил  всецело.
Она  одна  его  мечта  …
Рояль  его  второе  тело,
Мелодия  –  его  душа…

Она  любила  пианиста…
А  он  играл,  играл,  играл…
Она  любила,  так  любила...
А  он  её  не  замечал.

V.2007  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357919
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.08.2012


РЕЧЕНЬКА-ПОДРУЖКА

Был  чудо-вечер,  дивный  месяц  кидал  дорожку  по  воде.
Шептала  речка  тихо  повесть  о  неизменчивой  судьбе.
Видала  речка  много  судеб,  ласкала  ноги  им  водой.
Дарила  людям  свежесть  летом,  каток  серебряный  –  зимой.

Сегодня  вечер  просто  сказка  и  речка  шепчет  иве:  «Пой…».
Как  много  раз  сидели  вместе  под  этой  ивушкой  с  тобой.
Как  много  раз  слыхали  песню  мы  ивушки  у  этот    час.
Как  много  раз  река  ласкала  своей  водичкой  нежно  нас.

Но  этот  вечер  был  особый.  Не  знаю  только  почему…
Река-подружка,  ты  ответь  мне.  –  Могу  я  доверять  ему?
Могу  ли  я  свою  судьбу  связать  навеки  с  человеком,  
Что  здесь  сидит  на  берегу    под  лунным  серебристым  светом.

И  речка  мне  ответ  прислала  кувшинкой  лилии  ночной,
Что  так  внезапно  вдруг  открылась  над  тихой  вечною  водой.
И  мне  понятно  стало  сразу,  что  речка  повенчала  нас
В  ту  чудо-ночь  июля-братца,  в  тот  тихий-тихий  звёздный  час.

VІІ.      2006  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357676
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.08.2012


ОСЕНЬ, УСЛЫШЬ ОДИНОКОЕ СЕРДЦЕ

Белый  туман  покрывает  дома,
Серый  асфальт  мокрый  и  грязный.
Снова  иду  по  аллее  одна,  
Взглядом  ловлю  этот  вечер  не  важный.

Осень  теряет  жёлтые  краски,  
Дни  всё  темнеют,  в  ночь  уходя,
Люди  снимают  рабочие  маски,
Сонно  и  вяло,  к  дому  спеша.

Осень,  услышь  одинокое  сердце,
Бьётся  оно  музыке  в  такт.
Хоть  и  закрыты  к  любимому  дверцы,
Нужно  любить  и  любить  просто  так.

Я  не  хочу  за  любовь  ничего:
Не  шикарных  цветов,  не  пышных  одежд.
Изредка  видеть  хочу  я  его,  
Жить  и  любить  в  мире  надежд.


ХІ.2006  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357675
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.08.2012


МОКРЫЙ ДОЖДЬ…

Мокрый  дождь  барабанит  по  крыше,
На  асфальте  горят  фонари,
В  нашем  доме  становится  тише,  
Мы  остались  в  квартире  одни.

Снова  холодно,  сыро  и  зябко,  
Хоть  уже  наступила  весна.
На  тебя  посмотрела  украдкой  –  
Подари  мне  хоть  крошку  тепла.

Расскажи  мне  о  солнце  и  лете,
Я  согреюсь  в  объятьях  твоих.
Нет  дороже  тебя  в  этом  свете  –  
Я  запомню  чарующий  миг.

Видишь,  капли  бегут  по  окошку
И  сливаются  вместе  навек.
Не  хочу  я  любви  понарошку,  
Милый  мой,  дорогой  человек.

Я  хочу,  что  б  как  капли  слились  мы,  
И  прошли  рядом  жизнь  до  конца,  
Но  закончится  дождь,  и  уйдёшь  ты,  -  
Капли-сльозы  сотру  я  с  лица.

Будет  день  завтра,  солнце,  улыбки,  
Кто-то  дарит  кому-то  цвети…
Может,  я    допустила  ошибку?
Но  хочу  я  твоей  доброты!

Может,  взгляд  мой  когда-то  обидел  …
Не  подумала,  может,  когда  …
Но  любви  ты  моей  не  увидел
И  проходят  в  пустую  года  …


ІІІ.  2006  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357404
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.08.2012


МОЖЕТ БЫТЬ…

Может  быть,  когда-то  в  этом  мире  
Встречу  я  тебя  мой  милый  друг.
Верю  в  то,  что  даст  мне  Бог  те  силы,
Что  бы  выстоять  от  снежных  вьюг.

Может  быть,  тогда  пойму  я  счастье,
Солнца  свет  и  неба  синеву.
Всё  исчезнет  горе  и  ненастья.
Я  тогда  пойму,  что  я  живу.

Ты  найдёшь  меня,  я  в  это  верю,
Пусть  пройдут  года  –  я  буду  ждать.
Не  отдам  я  сердце  зверю,
Даже  если  буду  умирать.

Солнца  свет  в  конце  туннеля
Мне  покажется  когда-то  в  темноте,
Неужели,  милый,  в  самом  деле
Ты  не  скажешь  «здравствуй»    тихо  мне.

Я  не  верю  в  то,  что  лгут  мне  взгляды.
Взгляды  близких  и  друзей  –  они  не  те.
Может,  в  душах  этих  скрыты  клады,  
Только  главный  клад  в  твоей  душе.

2005  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357392
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.08.2012


ДВА ПТАХИ

Блукає  тихий  спокiй  по  темрявi  вiкiв.  
Шукає  рiдний  подих  далекий  вiд  усiх,  
Гримлять  трембiти  грому  серед  нiмих  снiгiв  
І  чути  непорушний  i  нездiйсненний  смiх.  

Завмерло  все  довкола,  бо  чорна  та  вуаль  
Покрила  небо  й  зорi  i  мiсяць  золотий.  
Неначе  птах  то  чорний  летить  в  далеку  даль,  
Розкривши  крила  неба,  як  сокiл  молодий.  

Стоять  дерева  в  сумi,  схиливши  руки  в  низ,  
І  тихо,  дуже  тихо,  неначе  свiт  весь  зник.  
Лиш  пугач  дуже  сонний  в  дупло  своє  полiз  
І  чути  десь  далекий  сови  жахливий  крик.  

І  ось,  неначе  обрiй  вогнем  хтось  запалив,  
Промiння,  наче  фарбу  по  килиму  розлив  
І  вiзерунки  з  золота,  неначе  хтось  створив.  
І  сонця  ясне  коло  у  небi  засвiтив.  

То  птаха  бiлий  лебiдь  летить  до  нас  хуткiше  
І  бiлi  дiаманти  розсипав  щедро  вiн.  
І  стало  все  довкола  прозорiше,  яснiше.  
І  десь  далеко  чути  чарiвний  рiчки  дзвiн.  

Проснулось  все  довкола…  Спiває  тихий  лiс.  
Галявинки  й  дiброви  чарують  око  всiм,  
Той  птах  чарiвний  бiлий  нам  подиву  принiс  
І  хочеться  всiм  казки:  дорослим  i  малим.  

І  бiлий  птах,  і  чорний  -    брати  два  дорогi  
Дарують  радiсть,  смуток  i  щастя  всiм  вони.  
І  знаймо,  що  птахи  цi  несуть  усiй  Землi  
Далекi  й  невiдкритi  людиною  свiти.  
                                                                                                                     
                                                                                                                         2003  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2012


МОЯ ЗВЕЗДА

В  небе  светит  звезда
Улыбается  вечер.
Этот  вечер  грустя  
Буду  помнить  я  вечно.

Как  звезду  с  неба  взять?
С  любовью?  Надеждой?
Чтобы  мог  ты  понять,
Как  люблю  тебя  нежно.

Но  звезда  высоко
В  синеве  тёмно-синей.
К  ней  дойти  не  легко.
Как  же  цели  достигнуть?

А  ответ  мой  простой,      
Если  любишь  и  веришь,  
В  небосводе  людском  
Все  откроются  двери.

2001  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357165
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.08.2012


ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ

Стоїть  солдат  і  руку  в  небо  простягає,  
Немов  би  просить  і  благає
У  неба  щастя  на  землі
І  щоб  ніколи  не  було  війни.

Стоїть  той  пам’ятник  не  рік,  не  два,  
Минає  літо,  осінь  і  зима,
А  квіти  там  лежать  щодня
І  вічне  полум’я  пала.

Як  згадка  про  страшну  війну,
Людину,  що  забрала,  не  одну.
Червоні  гвоздики,  троянди,  тюльпани,
Неначе  то  кров  із  солдатської  рани.

Солдате,  я  звертаюся  до  тебе,
Ти  вірив  у  прозоре  і  безхмарне  небо,
Своє  життя  за  нас  ти  всіх  віддав,
Щоб  кожний  з  нас  і  знав,  і  пам’ятав

Про  ті  страшні  й  тяжкі  роки,
Коли  ще  наші  прадіди  й  діди
Боролись  за  свою  країну,
За  світлу  і  щасливу  днину.

І  вклонимось  тепер  ми  низько
Під  тим  похмурим  обеліском
Всім  тим  солдатам  і  народу,
Що  в  сорок  п’ятім  принесли  свободу.


©  Віра  Дутчак,  2003  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356886
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.08.2012


ХЛІБ - ЗОЛОТО ЖИТТЯ

Злотавим  ранком,  золотим  промінням
В  землю  уляглося  золоте  насіння.
Цілу  весну  й  літо  колос  наливався,
Соками  живими  із  землі  набрався.

Жайворонки  в  небі  пісні  дарували,
Щоб  оті  зернята  сили  набирали.
І  набрався  сили  колос  золотавий,  
Щоб  його  у  серпні  жниварі  збирали.

І  зібравши  в  купу  золоті  краплинки,
Млинар  чаклував  з  ними  не  хвилинку.
І  куди  ж  те  золото  чарівне  поділось?
Білим,  легким  снігом  в  мішки  розлетілось.

А  тоді  в  пекарні  пекар–трудівниця,  
Зробила  уміло  білу  паляницю.
І  настало  щастя,  урочиста  мить,  -  
Паляниця  ніжна  на  столі  лежить.

І  тепер  благаю,  люди  дорогі,
Не  кидайте  хліба  черствіть  на  столі.
Не  ліпіть  із  нього  коники  веселі,  
Вони  не  прикрасять  вашої  оселі.

Поважайте  працю  людей,  що  створили
Вам  оту  казкову  паляницю  білу.
Бо  святіш  за  хліб  тільки  рідна  мати,
Тому  ми  повинні  хліб  всі  поважати!

©  Віра  Дутчак,  ІV.    2004  р.  
́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356879
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.08.2012


ТИ І ТВІЙ ХЛІБ

Рано  вранці,  на  світанку,  вийду  в  поле  золотаве.
Там  промінчики  сміються,  заплітають  коси  травам.
Там  з  повагою  красив    злаків  всіх  живе  цариця.
Серед  всіх  вона  найкраща,  найдобріша  –  це  ж  пшениця.

Ніжно  сонце  приголубить,  вітер  тихо  вколихає.
Так  зернятко,  її  серце,  у  любові  і  зростає.
Колоситься  поле  в  серпні,  руки  в  небо  простягає,
Хвилі  щирі,  наче  море  сонцем  жовтим  виграває.

А  коли  приходить  осінь,  то  пшениця  своє  серце,
Віддає  людині  з  щастям,  наче  сповненим  озерцем.
Те  озерце  нас  годує,  змалечку  його  ми  знаємо.
І  його  завжди  з  пошаною  хлібом  всі  ми  називаємо.

Хліб  живе  завжди  із  нами  і  в  обрядах,  і  в  піснях,
Він  прославився  з  роках,  залишився  у  віках.
І  тепер  він  всім  дарує  ніжний  подих  літніх  днів,
Щирість,  ласку  і  турботу  хліборобів-трударів.

То  ж  цінуймо  ми  ту  працю  і  шануймо  тих  людей,
Що  зростили  нам  пшеницю  і  спекли  нам  хліб  оцей.
Хліб,  що  всім  дарує  щастя  й  серце  поля  золоте,
Хліб,  що  нам  життя  дарує,  найдорожче  і  одне.

©  Віра  Дутчак,  2003  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356665
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.08.2012


РЯТУЙМО НАШЕ МАЙБУТНЄ

Калина  червона  і  небо  блакитне
До  нас  в  сьогоденні  не  дуже  привітні.
Бо  всі  ж  ми  природу  не  оберігаємо
І  що  ж  ми  від  неї  в  майбутньому  чекаємо.

Ліси  помарніли  й  засохли  поля.
І  стогне  від  цього  вся  наша  Земля.
Замуліли  озера  ,  річки  повсихали.
Моря  й  океани  мілкішими  стали.

Заводи  і  шахти  працюють  невпинно,
Від  цього  природа  страждає  невинна.
Тварини  й  птахи  з  планети  зникають.
Що  роблять  всі  люди  мабуть  і  не  знають.

Не    знаю,  що  все  це  для  них  важливіше,
Від  бруду  не  стане  планета  гарніша,
А  буде  у  смозі  і  димі.
Про  це  треба  думати  нині!

Коли  ти  у  лісі  або  у  діброві,
То  димом  не  псуй  зірки  світанкові.
І  пролісок  ти  на  весні  не  зривай,
Про  це,  я  прошу  тебе,  запам’ятай.

Сміття  у  річку  не  можна  кидати.
Невже  не  казала  тобі  цього  мати?
Чому  ти  не  слухаєш  мудрі  слова?
Від  цього  природа,  як  свічка  згора.

«Згорає?  Нехай  собі  далі  горить,
А  ми  цим  часом  будем  гав  всі  ловить?»
Погано,  що  багато  людей  так  вважають,
Стискають  плечима  й  «що  буде?»  питають.

Якби  ви  розмови  дарма  не  вели,
А  разом  природі  допомогли,
Якби  рвати  квіти  забороняли
І  звірів  нещасних  з  рушниць  не  стріляли.

Якби  заповідники  гарні  робили
І  в  лісі  зеленім  багать  не  палили.
Рятуймо  майбутнє,  планету  рятуймо!
Закони  природи  скоріш  опануймо.

Бо  свічка  природи  як  догорить,
Де  будемо,  люди,  тоді  ми  всі  жить?
Рятуймо  природу  останній  є  шанс!
Планета  Земля  –  не  тільки  для  нас!
                                                                                                                           
2001  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356664
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.08.2012


ТАРАСУ ШЕВЧЕНКУ

Не  у  минуле,  а  у  майбутнє  
До  тебе  я,  Тарасе  йду,
Вічне  слово  твоє  незабутнє
Я  у  душі  своїй  несу.

Багато  ти  в  житті  своєму
Зазнав  і  горя  й  бід,
Але  твоє  слово  живе  в  серці  моєму,
Залишив  ти  у  ньому  великий  слід.

Твої  страждання  за  рідну  країну,
Твій  високий  духовний    політ  
Залишився  навіки  на  кожну  годину,  -  
На  сотні  ,  на  тисячі  літ.

Митця  вже  такого  ніколи  не  буде,
Бо  він  лиш  один  на  Землі.
Тебе  пам’ятати  завжди  будуть  люди:
Дорослі  і  діти  малі.

«Кобзар»  Твій  -  це    книга  життя.
Де  вчиш  ти  нас  жити  у  згоді,  
Покинути  злість  в  небуття  
І  бути  корисним  в  народі.

Завжди  бути  вірним  своїй  Батьківщині,
Для  неї  життя  все  прожити,
Радіти  щораз  кожної  днини
І  краєм  своїм  більш  за  все  дорожити.

Тому  з  твоїм  словом  завітним
Я  все  життя  проживу,
Під  небом  українським  блакитним
Нащадкам  його  доведу.

Щоб  слово  це  знову  і  знову
Лунало  по  всій  Землі,
Увійшло  в  кожну  розмову,
Було  в  кожній  українській  сім’ї.  

2001  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356458
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2012


ЖИЗНЬ

Жизнь,  она  такая  штука,
Что  её  ты  не  поймёшь.
То  она  как  будто  шутка,
То  она  бросает  в  дрожь.

Утром  встанешь  –  солнце  светит,
Ночью  –  звёздочки  блестят  …
Всяк  она  бросает  человека,
А  дни  за  днями  все  летят,  летят…

Покидает  нас  всех  детство,  
Вот  как  будто  был  и  первый  класс,
Думаешь:  восьмой  уж  наконец-то,  
Скоро  детство  кончится  для  нас!

Может  быть,  оно  давно  промчалось,
Унеслось  в  безоблачную  даль,  
Солнцем  на  рассвете  показалось,
Было  как  цветущий  май?

Ведь  недавно  птицы  в  стаи  собирались
И  в  края  далёкие  всё  летели  вдаль,
А  сегодня  ветви  от  снега  поломались,
Зашумела  вьюга,  наступил  февраль.

Бывает,  счастье  улыбнётся,
И  вот  покинет  тебя  вновь,  
Но  в  жизни  с  человеком    остаётся,
Всегда  надежда,  вера    и  любовь.

2001  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356457
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.08.2012


ПОЖЕЖА

Червона  троянда,  а  може  і  ні,  
То  знову  будівля  палає  в  вогні.
Червоні  то  змії  навколо  людей…
О,    скільки  пов’язано  з  ними  смертей.

Нещадно  те  полум’я  всіх  пожирає,  
На  крики,  моління  воно  не  зважає,
А  робить  щось  страшне  і  в  день  і  в  ночі.
Його  називають  вогнем  люди  всі.

Вогонь,  що  ти  робиш?  Навіщо?  Скажи.
Невже  це  все  людям  за  їхні  гріхи.
Але  і  маленькі,  невинні  ще  діти,
Чому  вони  в  полум’ї  мусять  горіти.

Чому?  А  тому  що  ви  люди  самі
На  нашій  нещасній  планеті  Землі,
Не  робимо  все  для  безпеки  своєї.
Послухайте  ви  поради  моєї.

У  лісі  багаття,  прошу,  не  паліть,  
Ремонту  газ  плит  самі  не  робіть.
Дітей  з  сірниками  самі  не  лишайте,  -  
Живете  лиш  раз  на  Землі  пам’ятайте!

©  Віра  Дутчак,  2000  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356237
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.08.2012


МОЯ ЛЮБОВЬ

Вот  день  за  днём  идёт,
А  у  меня  дней  сбился  счёт.
Пришла  ко  мне  любовь
И  всё  вернулось  вновь!

Тот  свет,  который  мне  уж  не  светил,
И  каждый  день  мне  люб  и  мил,
И  радость  у  меня  бежит  в  крови,
И  все  это  из-за  любви.

Луна  мне  ночью  солнцем  светит,
И  не  найти  меня  счастливей  на  планете,
Планете  под  названием  Земля.
Сегодня  вся  она  моя!

Сегодня  вспыхну  я  звездой  ночной,
Что  б  быть  лишь  миг  один  с  тобой.
Мой  милый  друг,  мой  добрый  друг
И  днём  ведь  без  тебя  темно  вокруг.

А  ночью  –  просто  мрак  и  темнота,
Когда  сижу,  смотрю  в  окно  одна.
Когда  на  небе  нет  моей  звезды,  
И  в  этом  виноват  лишь  ты.

Задам  тебе  вопрос  простой:
«Я  знаю,  камень  сточится  водой.
И  вот,  сточился  камень  твой.
Но  вот  водой,  с  реки  какой?»

Ведь  камень  этот,  это  ты,-  
Мои  лишь  грёзы  и  мечты.
А  вот  вода,  -  чья  то  нежность,  доброта,
Той  девушки,  которая  твоя  мечта.

Не  знаю,  если  это  я,
То  мы  с  тобой,  любовь  моя,
Сошлись  как  две  звезды  в  галактике  одной,
И  я  твоя  Джульетта,  и  ты  Ромео  мой.

А  если  нет,  то  брось  скорей  меня,
Пусть  в  пропасть  полетит  Земля,  
Пускай  летят  за  днями  дни,
Теперь  они  уж  не  мои.

Пускай  все  звёзды  ночью  пропадут,
Пускай  мои  мечты  умрут.
Я  буду  без  любви  одна.
И  пусть  погаснет  для  тебя  моя  звезда!                                                    

2001  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356235
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.08.2012


ВЖЕ СКІЛЬКИ РОКІВ ПРОМАЙНУЛО…

Вже  скільки  років  промайнуло,
Але  знову  і  знову  в  душі,
Ожива  те  далеке  минуле  
І  замріяні  очі  твої.

Я  не  знаю,  що  знову  з  душею.
Чому  в  снах  ти  приходиш  тоді
Як  розстануся  з  тугой  своєю
І  зустріну  любов  у  житті.

Відпусти  ти  мене  я  благаю.
Хочу  жити,  кохати,  цвісти.
Як  обірваний  цвіт  облітаю
І  виною  цьому  тільки  ти.

ХІ.  2006  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356127
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.08.2012


БУКЕТ ЖАСМИНА

Я  тебе  улыбнулась  украдкой,
Солнце,  небо  и  эти  цветы,
Станет  жизнь  мне  чудесной  и  сладкой,
Ведь  дороже  на  свете  всех  ты.

Пусть  летят  годы  вдаль  бесконечно,
Всходит  солнце  и  тает  рассвет,
Про  жасмин  буду  помнить  я  вечно,
Про  июльский  душистый  привет.

Ведь  у  жизни  любовь,  будто  сказка,
Будто  небыль  и  быль,  будто  сон…
Это  счастье,  веселье  и  ласка,
Скажет  каждый,  кто  раз  был  влюблён.

Пусть  жасмин  зацветёт  и  зимою,
И  весною  всегда  пусть  цветёт.
Будет  милый,  всегда  лишь  со  мною,
От  меня  никуда  не  уйдёт.

2001  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356126
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.08.2012


ПРОСТО ЩАСЛИВА

Повний  місяць  моєї  душі
Знов  по  хвилях  доріжку  малює,
Мов  коханий  у  лоба  цілує
І  щебечуть  пташки  навесні…

Я  іду  по  воді,  як  у  сні,
Наче  крила  до  неба  підносять,
Наче  зорі  у  мене  всі  просять
Заспівати  про  долю  пісні…

Я  співаю  пісні  не  сумні,
А  веселі,  щасливі  про  себе
І  дивлюся  в  блакитне  я  Небо,
І  вклоняюся  низько  Землі!

Я  збираю  всі  мрії  свої
Й  вранці  Сонцю  тихенько  шепочу,
Що  щасливою  бути  Я  хочу
У  Твоєму  й  Своєму  житті…

2007  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355804
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.08.2012


НАЙДИ МЕНЯ

Звучит  таинственный  сонет
За  не  открытой  дверью.
Боюсь  услышать  слово  «нет»,
Найдя  свою  потерю.

Тебя  искала  много  лет,
Ты  мне  давно  знакомый,
Но  где  тот  яркий,  тихий  свет
Окошка  в  твоём  доме.

Но  знаю  я,  что  ты  придешь,
Раскрасишь  мир  мой  в  краски,
Меня  полюбишь  ты,  поймешь
И  будет  всё,  как  в  сказке.

Пока  летит  мечта,  звеня,
Среди  миров  далёких,
Найди,  мой  друг,  прошу,  меня,
Хоть  будет  путь  нелёгким.  

2004  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355801
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.08.2012


ПЕРШИЙ СНІГ

Щось  в  повітрі  забіліло
І  поля  й  ліси  покрило.
Чисто-біле  полотно,
Вабить  очі  всім  воно.

Перший  сніг  почав  іти,
Дітям  радість  всім    нести.
Всі  раділи.  Посміхались
І  швиденько  одягалась.

Вибігли  на  двір!
Тільки  ти  повір!
Де  все  ділось?  Все  розтало.
А  хіба  вам  цього  мало?!

Це  ж  був  перший  сніг!
Перший,  перший,  перший  сніг!  

1997  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2012


МУЗИКА

Краплинка  дощу  прилетіла  на  квітку,
І  пташка  зозуленька  сіла  на  гілку,
І  чуєш  як  вітер  в  деревах  шумить,
Тонка  павутинка  як  дзвоник  дзвенить.

Мелодію  чути  дударика  в  полі
І  звуки  танцюють,  неначе  у  колі.
Далеко  летить,  мчиться  пісня  над  гаєм,
Неначе  природа  хорали  співає.

То  музику  чути...  Чудесні  мотиви,
Що  викликають  душевні  приливи.
І  мрієш,  і  линеш  в  далекі  світи,
Де  музика  буде  с  тобою  завжди.

О,  музико,  мила,  чарівна,    казкова,
У  мене  почнеться  з  тобою  розмова.
Про  всі  ті  далекі-далекі  світи,
Полинемо  разом  в  забуті  роки.

Згадаємо  Баха,  Шопена  з  тобою,
У  них  не  була  ти  ніколи  простою.
В  мистецтві  була  ти  завжди  золотою.
Навіки  залишся,  прошу  я,  зі  мною.

Полину  з  тобою  я  навіть  в  майбутнє,
Нехай  все  це  стане  навік  незабутнє.
Хай  музика  грає  і  пісня  лунає,
До  неба,  до  сонця,  до  зірок  злітає.

О  музика  мила,  душевна,  чудова,
З  тобою  потрібна  щоденна  розмова.
Навчиш  нас  із  користю  в  світі  цім  жити,
Мистецтво  прекрасне  всім  серцем  любити.

2001р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2012


ПЕСНЯ ЛЕТА

Лепестки  акаций,  тополиный  пух
Мне  чуть-чуть  напомнили  танец  зимних  вьюг.
И  пусть  солнце  яркое  и  жара  стоит
Этот  снег  загадочный  все  летит,  летит.

И  так  лету  рада,  что,  закрыв  глаза,
Солнцу  улыбаюсь  я,  счастья  не  тая.
Этот  снег  воздушный  в  руки  я  беру,
И  со  смехом  звонким  ловлю  по  ветру.

Белые  комочки  –  снежные  шары
Вовсе  не  растают  от  такой  жары.
Лето,  лето,  лето,  так  тебя  люблю,
Что  тебе  на  память  песню  подарю.

Песню  о  снежинках  летних  тополей,
Про  тепло  и  ласку  солнечных  полей.
Про  восточный  ветер,  что  принес  с  собой  
Брызги  очень  нежной  прохлады  ночной.

VІ.  2007  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355346
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.08.2012


ПОЕТ

Він  творить  казку,  і  частинку  дива
Несе  він  у  собі  завжди.
Мелодія  його  душі  красива,
В  ній  бачиш  не  відкриті  ще  світи.

Він,  як  художник,  пензлем  щось  малює,
То  замальовки  радості  й  страждань.
То  птаха,  то  тварину  він  вполює,
Та  все  чека  на  долю  сподівань

На  те  життя,  що  наче  і  приснилось
І  понеслось  в  країну  мрій.
Куди  ж  обличчя  те  поділось?
І  де  медовий  той  напій,

Яким  народ  ти  напуваєш
Із  зілля  і  серпанка  молодого,  
Що  рано  вранці  ти  збираєш  
І  вчиш  дорослого  й  малого

Тій  правді,  що  навіки-вічні  на  Землі
Від  самого  початку  існування?
А  твори  –  діти  лиш  твої.
Поет  –  це  цілий  світ  пізнання.

2002  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355345
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.08.2012


УЖЕ НЕ ОДИНОКАЯ ДУША

Возьми  мои  крылья,  возьми  и  лети…
По  небу,  за  небо  к  галактикам  звёздным.
И  душу,  и  разум  мои  Ты  пойми,  
И  станешь  тогда  моим  другом  серьезным.

В  глаза  посмотри  мне,  там  солнечный  свет  –
Сиянье  добра  и  надежды  всесильной.
Как  много  прошла  одиноких  я  лет,
Что  б  стать  для  Тебя  дорогой  и  любимой.

Возьми  мои  руки  в  свои,  и  держи,
Как  можно  сильнее,  -  люби  бесконечно.
Как  можно  быть  вместе  с  Тобою,  скажи,
Да  так,  что  бы  пела  душа  моя  вечно.

Мой  демон  и  ангел,  мой  раб  и  мой  царь,
Тебе  подарю  мой  венок    из  забвения.
Не  сможет  разрушить  какая-то  тварь
Любви  нашей  вечность,  блаженства  мгновенья…  

ІІІ.  2007  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355176
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.08.2012


КУКЛА

Я  похожа  на  куклу,  только  куклу  живую.
Всем  дарю  я  улыбки  и  под  ниткой  танцую.
Кто-то  дёргает  нитку  –  это  высшая  сила  –  
Я  опять  улыбаюсь  и  шагаю  красиво.

Куклу  можно  обидеть,  только  я  ведь  живая!
Вновь  молчу,  улыбаюсь  и  сквозь  слёзы  моргаю.
Не  хочу  на  витрине  я  стоять  ожидая
Миг,  когда  на  купюры  меня  поменяют.

Не  за  душу  и  разум,  а  за  локоны,  платье
Покупают  все  куклу,  чтоб  потом  упрекать  ей,  
За  стеклянные  глазки,  что  не  дарят  тепла.
Ну,  а  кукла  страдает,  страдает  сама.

Ведь  она  тоже  хочет  улыбаться,  шутить.  
Ведь  она  тоже  хочет  быть  счастливой,  любить.
Я  похожа  на  куклу.  Куклу,  но  не  игрушку.
Не  отдам  в  злые  руки  с  ниткой  жизни  катушку.    

V.  2006  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355175
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.08.2012


ТІНЬ ЧОРНОБИЛЯ

Був  квiтень.  Чарiвний!  Чудовий!  
Бринiли  струмки,  щебетали  птахи.  
Зеленi  ялицi  й  бiлявi  дiброви  
Зчорнiли  в  той  день  на  довгi  роки.  

Блакитними  плямами  небо  
Мiж  бiлих  хмаринок  було,  
Воно  всiх  манило  до  себе  
І  настрiй  весняний  несло.  

Та  ось,  двадцять  шостого  квiтня  
Краса  ця  пропала  навiк.  
Та  гарна  природа  привiтна  
Десь  зникла  i  вирвався  крик.  

І  крик  той  лунав  над  ланами  
В  далекi  та  близькi  краї:  
,,Реактор  четвертий  зiрвався  над  нами  
В  Чорнобильськiй  славнiй  землi”  

,,Що  сталось?’  —  питали  всi  люди,  
,,Що  буде?”  —  цiкавились  всi.  
Невже  ж  на  землi  цiй  життя  вже  не  буде?                              
Чи  люди  всмiхнуться  веснi?  

І  плач  покотився  землею,  
Де  грали  струмки,  достигали  хлiба,                                        
Прощалися  люди  з  землею  своєю,                                                                    
Життя  їх  уносила  чорна  бiда.  

О,  скiльки  людей  повмирало,  
А  скiльки  зосталось  калiк,  
Людинi  було  всього  мало  
І  атомний  винайшла  свiт.
                                                                                                                                   
І  що  вона  має  вiд  нього?  
Багато  хвороб  i  смертей.  
Не  знала  людина  простого,  
Вбиваючи,  власних  дiтей.  

Тому  люди  знаймо  i  вiрьмо,        
З  природою  краще  дружити.  
Тому  намагаймося  й  вмiймо  
У  злагодi  з  нею  всi  жити.  

Бо  дiтям  своїм  ми  повиннi  
Не  чорнi  руїни  лишити.  
А  в  кожнiй  годинi  i  днинi  
Їм  шлях  у  життi  освiтити.

©  Віра  Дутчак,  2003  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354921
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.08.2012


РАНОК

Посміхнулось  сонце  в  моїх  світлих  мріях,
Птахи  прилетіли  із  далеких  днів,
Загорівся  вогник  в  жаринках-надіях,
Ти  прийшов  з  казкових  і  дитячих    снів.

І  нехай  планети  ходять  по  орбітах,
І  зірки  кидають  промінь  до  Землі,
Буду  я  іти  по  весняних  квітах,
Ноги  полоскати  в  ранішній  росі.

Промінь  сонця  знає  де  його  домівка,
Але  загубився  він  в  моїх  очах,
І  злетіла  в  небо  пташка-перепілка,
Покинувши  темінь,  де  блукає  страх.

Промінь  знов  стрибає  на  моє  обличчя,
Пестить  мені  лоба,  липне  до  щоки,
В  серці  щось  щебече  –  дивно  і  незвично,
І  хвилини  мчатися  –  линуть  у  роки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2012