Юлия Несс

Сторінки (1/25):  « 1»

Ти той про кого пишуть в книжках

Ти  той  про  кого  пишуть  в  книжках
Герой  мого  сьогодення
Ти  потрібний  мені  весь  час
І  це  не  змінити  напевно

Під  страхом  живучим  в  легенях
І  нижче
(де  літають  метелики,  бушує  весна)
Коли  ти  зупиняєш  свій  погляд  
На  мені...
Повір,  я  твоя.

Я  співвісную  з  цим  світом  для  тебе.
Ти  моя  скеля  і  ти  моє  дно
Боюсь  що  для  тебе  я  не  потрібний
Елемент  якого  повсюди  повно..

Боюсь  тебе  втратить..
Так  смішно  й  наївно
Ти  напевно  дивуєшся  там
А  я  просто  вже  більше  не  вірю
Що  може  існувати  «любов»

А  в  цей  час  ти  вже  спиш  і  не  знаєш
Мій  страх  мене  губить..
Я  лякаюсь  всього
Зради  коханої  людини  
Від  порожної  лодоні  в  метро...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2013


Чи кохання це чи просто ліжко?…

Знесилення  від  правди
Яку  не  почули
Не  повірили  
Чи  не  хочуть  знати
А  ти  виплеснувся
Як  той  дурень
Знову
Благаючи  пощади
А  ти  ніби  для  інших  
Стараєшся
Просиш  повірити
Чи  помилувати
Ти  зробив  вірний  крок
А  тебе  знову  відштовхнули
І  відкинули
Ти  виплескуєшся  душею  на  виворіт
Хочеш  показати  середину
Що  в  голові  твориться
Чи  розпорядок  на  днину
Хочеш  щоб  тебе  розуміли
Знали  на  перед  що  треба,  що  можна
Щоб  вірили  як  собі  ,чи  таке  щось
Чи  пізнали  до  кісток  і  мозку
Тому  що  немає  людини  вже
Якій  ти  хоч  каплю  вірив
Яка  закривала  очі  на  твої  постійні  зриви
Хотіла  тебе  розуміти
Питала  плани  на  тиждень
Вірила  в  твої  мрії,  таракани  чи  щось  більше...
Довіряти  стало  нудно
Ця  гра  не  для  моїх  мізків
Тому  питатиму  вічно
Чи  кохання  це  чи  просто  ліжко?...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443770
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.08.2013


Ніч. Зелений чай. Ванільний секс.

Ніч.  Зелений  чай.  
Ванільний  секс.
Ти  не  дізнаєшся  зв’язку  всіх  слів
Та  і  не  треба
Тобі  це  не  важливо...
Однозначно
А  я  стримлюсь    до  ідеалу
Ось  книжки  читаю
Та  ти  ж  знаєш,
Що  все  не  просто
І  я  не  так  як  всі-
Я  відрізняюсь.
Я  всіх  лякаю  своїм  поривом
Своєю  думкою,І  своїми  цілями
Вони  не  такі  вже  як  раніше
«Щоб  всі  на  світі  були  щасливі!»
Тепер  настала  пора  реальності
Причудів
Порнографії  і  алкоголю,
Нічних  відверто-тупих  «а  знаєш..»
Еротичних  сцен  на  смартфоні.
Оголених  душ  на  твоєму  ліжку
Противно  заливаючи  склянки  віскі
Спорту,  атлетики  і  бігу
Від  своїх  минулих  привидів
І  знаєш  я  втікаю,
(Хоч  на  секунду  але  вириваюсь)
Від  колишніх  язикових  заціпенінь
Від  сцен  перед  твоїми  «коханими».
Пройшло  вже  й  не  мало    часу
Але  амбіційність  не  полишає
Коли  ти  пройдеш  поряд
Не  змовчи,  скажи  прощавай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418024
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.04.2013


А нехай зранку все зміниться.

А  нехай  зранку  все  зміниться.
І  життя  набере  нового  образу
Нехай  кожен  заповнить  свою  історію
І  сповниться  хоч  трішки  Любов’ю
Адже  вічне  питання  про  людяність
Про  можливість  співіснування  
На  безхребетних  вулицях
І  затуманених  ресторанчиках
Про  відлунок  часу
І  просторове  обмеження
Я  бреду  метаморфозами
А  не  суцільними  фразами
Змінюється  екстравагантність
Залюднюється  твоє  «море»
Як  казали  пустивши  туди
Обречеш  нових  знайомих.
не  зачіпаю  твоїх  тараканів
не  заморюю  своїми  проблемами
ти  живеш  для  себе  -  я  знаю
привіт  твоїм  новим  коханим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416924
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.04.2013


Св'ято з присмаком психлікарні

Наближається  день  народження
це  св'ято  з  присмаком  психлікарні
всі  грають  вічливо  на  публіку
а  завтра...та  це  вже  завтра...
Ненавиджу  дні  перед  бурею
краще  б  швидко  все  зникло
нема  просто  щирих  друзів
нема  тих  кому  це  потрібно..
Лиш  просто  картинки  в  голові  
вк,  однокласниках,  твітері
а  на  душі...істреричний  біль!
так  жаль,  що  ти  нікому  не  потрібен.
І  не  хочеться  вже  святкування..
ти  не  віриш  у  вічні  слова
тупі  тости  про  щастя-кохання
щоб  здоровя  побільше,  добра
Краще  б  викреслити  цю  дату  з  памяті,
викунути  календарі  з  будинку
ніхто  і  так  не  знадає
якби  не  нагадування  в  мобільнику!...
Ти  ніби  прикутий  до  ліжка  сорочками
тебе  звязали  санітари  лікарні
ти  мусиш  слухати  тест  на  образливість
найгидкіші  у  світі  вітання..
П.С.  І  18  це  не  досить  мало
щоб  зрозуміти  ненависть  до  себе
ти  нічого  з  себе  не  представляєш
ти  нікого  цим  не  зацепиш....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416923
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.04.2013


А чи памятаєте ви його запах?

А  чи  памятаєте  ви  його  запах?
та  чи  знаєте  ви  про  його  "скелети"?
так  не  лізьте  до  нього  в  ліжко
махаючи  своїми  бедрами...

Ви  не  спробували  смак  його  тіла
його  зморені  з  ночі  футболки
не  старались  приготувати  каву
з  півтора  ложками  любові...

Піклуватись  про  його  судини
бити  по  рукам,що  тягнуться  до  сигарети
знати  всі  тонкощі  болю
коли  ви  говорили  "а  якщо  ми..."

Відчути  з  ним  перші  крики
сваритись  до  ляскань  по  шкірі...
ударів  по  шкафі...
нервових  зривів...
тупих  перевірок,  гидотної  правди
і  вічної  недовіри...

Вперше  почуть  "ти  набридла!"
вперше  втікати  із  дому
не  знаючи  куди  подітись
від  пристального  зова  свідомості

А  ти  скачеш  до  нього  на  ліжко
стараєшся  справити  враження
ти  не  знаєш  який  він  в  біді
та  й  не  дізнаєшся  його  в  радості...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416471
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.04.2013


Когда человек тонет, не время давать ему уроки плавання.

Когда  человек  тонет,  не  время  давать  ему  уроки  плавання
И  вообще  важно  его  не  затрагивать
Что  бы    не  чувствовать  вини  за  собой
А  кстати  так  делают  многие.
Их  не  волнует:  ты  мёртв,  или  живой
Им  просто  меланхолически    похуй
Они  не  запачкают  руки  твоей  умершей  головой
Не  стесняясь,  уйдут  «не  по-английски»
И  никто  не  скажет  «Постой!»
Это  норма  в  нашей  с  вами  жизни.
Безразличие,
Говорили  оно  хуже  войны
Теперь  я  осознано  согласна.
Спасибо,  вам  милые  люди  мои
Ваша  помощь  как  всегда  уместна
Как  всегда  вовремя
Когда  подыхают
Исчезают
Роняются  по  пустым  городам
Теряются  по  унылым  вокзалам
А  всем  то  не  вовремя,  то  на  работу  спешу
То  на  поезд  уже  опаздываю
То  просто  мимо  пройду
Я  же  не  один  такой,  правда,  ведь?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390440
рубрика: Поезія, Литературная пародия
дата поступления 07.01.2013


Зимняя херня

Никогда  слышишь  никогда  не  возвращайся
И  учти,  что  если  я  и  жду
Имей  право  отказать  мне  в  блаженстве
Я  тебя  ещё  потом  отблагодарю

Не  возвращай  мне  старые  подарки
Не  жди  у  входа  под  моим  окном
Я  сожалею,  что  мы  встретились  однажды
Я  пью  коньяк,  закусывая  льдом

И  страшно,  что  болтаюсь  я  по  свету
Как  неизвестный  якорь  с  мыслью,  где  упасть
Я  приплыву  ещё  к  своему  причалу
Я  упаду  с  уверенностью  в  глазах

И  пусть  под  теплим  пледом
меня  не  будет  согревать  твоя  рука
когда  машины  зарыты  под  снегом
и  дети  лепят  снеговика

Учти,  я  люблю  только  ночь
она  приносит  осознание  мысли
варежки,  кофе  и  сон
в  объятиях  твоих  жёстких.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390207
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 06.01.2013


Похороните меня за плинтусом.

Похороните  меня  за  плинтусом.
Чтобы  без  адреса  и  почтового  индекса.
Чтобы  найти  можно  только  по  памяти.
Я  -  всего-то  сумма  квадратов
Косинуса  и  синуса.
Да,  помню,  что  человеку  нужен  человек,
Иначе  он  просто  невозможен.
Ведь  даже  целая  жизнь
Может  оставаться  ложью
Если  ты  никогда  никого  не  любил..
Но  все  же.
Ты  уткнёшься  носом  в  любимую  постель
Где  когда-то  в  сверкающем  свете
Мы  просто  тихо  сидим  
поглаживая  руки  и  плечи
и  разговоры  то  в  принципе  не  о  чем
но  до  утра  не  смолкали
говорили,  как  прошёл  день  или  ночь
я  уже  не  припоминаю...
А  где  то  в  прохладном  застеклённом  мире
Так  чтобы  никому  не  известным
Так  что  бы  не  стучались  в  двери  
И  не  сыпались  чужие  мысли
Мы  ужасно  до  дрожи  хотели
Исполнять  свои  предназначения
Рисовать  по  морозу  картины
И  танцевать  ничего  не  жалея
Разложить  по  этажам  взгляды  
Рассматривать  ночные  прожекторы
Душится  от  истощения
И  боли  в  грудной  клетке
Томить  свои  чувства  в  движения
Смотреть,  как  темнеет  здание
В  пути  любить  только  музыку
И  как  что  то  мимо  проезжает….

Сочинять  про  тебя  истории
И  ненавидеть  тупые  идеалы
Находить  тебя  в  каждом  прохожем
Будто  бы  держась  за  руку

Носить  твои  белые  рубашки  
Отталкивать  и  снова  падать  в  объятья
Готовить  в  постель  завтрак
И  утром  тебя  же  стесняться  

и  я  счастлива,  что  где-то  заранее
мы  оказались  друг  другу  предначертаны.
и  что  мы  с  тобой  являемся  синонимами
с  одним  общим  в  сердце  значением.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390047
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 05.01.2013


Гра зі своїми мізками.

Ті  двері  що  я  зненавиділа
Побачивши  вперше  на  недобудовах
Вони  здались  трухлими
А  ні  це  така  реальність

Соромно  визнавати  програш
Особливо  коли  гра  з  своїми  мізками
Ти  обречена  на  посміх
Ти  не  реалізована  в  житті  особистість

Вони  відкрились  навстіж
Заманюючи  майбутнім
Я  не  з  тих  що  назавжди
Але  все  ж  приглянулось

Закривши  все  інше
Щоб  не  створити  протягу
Щоб  не  простигнути
І  лежати  убитою…

Досягнуто  залежність
Я  увійшла  на  довіру
Та  двері  зачинились
В  непотрібну  хвилину

Залишивши  спогади  минулої  прогулянки
Ти  прогресивно  налаштована
Знищити  об’єкти  ненависті
Та  вони  вже  анульовані…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390027
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.01.2013


А я весь час не розумію чому люди кохають.

А  я  весь  час  не  розумію  чому  люди  кохають
Чи  їм  мало  болю  на  свою  голову
Чи  їх  це  підбодрює  у  тяжку  днину
Що  їм  бреде  в  цю  хвилину?

І  якого  прекрасного  я  ламаю  собі  час
Заради  незнайомої  людини
Яку  не  схвилює  чи  я  лікуюсь
Коли  стало  тяжко  в  легенях

Не  розумію  коли  кожну  п’яту  
Можна  називати  єдиною
І  трахаючись  на  стороні  
Просити  вибачення  на  колінах

Люди  тупі  однозначно
Це  з’ясовано  вченими
Кохання  триває  вічно
А  не  те  що  ви  собі  придумали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389712
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.01.2013


240 км

а  ведь  подумав,  ты  поймёшь  
что  и  тогда  на  мыслях  плыло
одно  твоё:  «Ты  все  поймёшь»
а  я  такая:  «Будет  мило…»

и  жаль,  что  наши  рельсы  не  сошлись
с  каждой  минутой  мы  все  дальше
то  ли  240  км  может  больше  
но  ты  писал,  что  очень  ждёшь

как  на  морозе  снежинки  лепились  на  белый  шарф
а  волосы  белели  на  руках
а  мы  только  встретились  на  раз
тут  понеслось  моё  начало

а  радость  в  аллегории  сначала
и  может,  преувеличивай  
но  потом  футболками  менялись
в  01.12  ночи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389711
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 04.01.2013


Я твій герой! Вбивай до кінця!

Заляканий  світ
Захоплений  моїми  монстрами
Ви  не  пізнаєте  їх
Страчені    менструаціями
Кого  хвилює  чуже
Воно  потрапило  в  спам
Ви  відсилаєте  всіх
Неначе  не  потрібний  хлам
Спаскуджене    вкотре
Без  лінійне  життя
Немов  лійкою  наповнене
незрозумілим  сенсом
Буття..
Проміжний  етап  ти
Я  навіки  твоя,пане
Пройдений  на  відмінно
Пом’ятий  на  ліжку
Не  нами
Вдягнені  постаті  керують  життя
Ми  дійство,ми  гра
Привіт  персонаже!
Я  твій  герой  
Вбивай  до  кінця!
Протерті  нашими  підошвами  
Дороги  
Де  ми  зіткаємось  кожного  дня
Щасливі  моменти
Пробач  що  це  рідко
Вже  вміння  показую,вчителя!
Спокусившись    на  шматочок
Чи  щастя  чи  горя  
Невідомо  де  і  з  ким  тепер
Ти  терпітимеш
Наповнюючись  пійлом
І  вказавши  що  так  і  було
А  я    завжди  під  ковдрою
Можливо  дивитимусь  різнобарвні  сни
Де  ми  любити    уміємо
Десь    4  години  раненько
А  ти  спи
 А  я  додивлюсь
 Ати  спи..
Хоч  і  п’яний
А  я  додивлюсь….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382546
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.12.2012


Похороните меня за плинтусом…

Похороните  меня  за  плинтусом.
Чтобы  без  адреса  и  почтового  индекса.
Чтобы  найти  можно  только  по  памяти.
Я  -  всего-то  сумма  квадратов
Косинуса  и  синуса.
Да,  помню,  что  человеку  нужен  человек,
Иначе  он  просто  невозможен.
Ведь  даже  целая  жизнь
Может  оставаться  ложью
Если  ты  никогда  никого  не  любил..
Ты  уткнёшься  носом  в  любимую  постель
И  даже  не  припомнив
Что  там  кто  то  страстно  любил
А  может  все  же?  Мы  просто  придумали  себе  любовь
Чтобы  как  у  всех
Очень  мило
А  сами  завариваем  только  один  чай
Себе  любимому
А  где  то  в  прохладном  застеклённом  мире
Так  чтобы  никому  известным
Так  чтобы  некогда  было
Рисовать  по  морозу  снежинки
И  танцевать,  танцевать,  танцевать
А  я  только  прислушиваться
Как  ногами  по  полу  стучат  
Или  твои  руки
Может  и  тело
Может  все  что  тебе  не  хотелось
Сейчас  выплеснулось  наружу
Ты  же  сам  когда-то  говорил  мне
Что  для  страсти  тебе  нужна  музыка
Ну  и  чувства  конечно  же
Точно
Мы  хороним  себя  заживо  не  замечая  причин
Мы  на  курящих  смотрим  з  предвзятые
Ну  а  сами  себя  же  губим
Намного  хуже
Они  хоть  за  деньги  
А  мы  бесплатно  истомляем  ножи
И  друг  другу  чтобы  сильнее
Со  всеми  глупостями  внутри


похороните  меня  за  плинтусом.
чтобы  без  адреса  и  почтового  индекса.
чтобы  найти  нельзя  даже  по  радио.
я  синус  ста  восьмидесяти  градусов.
Да  я  может  и  не  понятная
Да  и  вовсе  не  люблю  оправдываться
Я  просто  очень  упрямая
Я  не  такая
Увы  давай  прощаться
Не  идеальная  не  стремлюсь  пока
Полна  изюма  и  своих  привычек
Я  вредна,  возможно  сильно
Перед  тобою  я  буду  честной
Все  кто  знал  очень  долго  просились
Я  увы  не  люблю  таких  сцен
Умоляю,  пустите  в  мир  свой
Я  тут  уже  на  исходе  сил
Очень  мило  люблю  улыбаться
Никогда  не  скажу  вам  люблю
Ну  когда  не  правда  ведь  можно?
А  может  просто  промолчу..

похороните  меня  за  плинтусом.
Можно  просто  наедине  с  птицами
Чтобы  не  так  грустно  мне
Казался  конец  света…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381609
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.12.2012


"читай книгу". .

Невідома  книга
Зі  своїми  сторінками
І  частинами
З  записами  по  краях
Загорнутими  сторінками
З  доступними  деталями
Неначе  хтось  її  читав  .
Я  прочитала  лише  вступ
З  деякими  фразами
Нічого  конкретного
Та  мені  досить  твоїх  рук
Вони  лежали  на  моїх  мертво
Без  п’яти  ранку…
Перегорну  сторінку
Відкрию  для  себе  інше  життя
Хореограф
Так  дивно
Ти  моє  нове  відкриття
Бездоганне,чимось  лячне
Інтерпретоване  в  моє  життя
Нереальне
Непередбачуване  ніби  з  фільма
Або  частина  зі  сна…
Нове  починається  з  кожним  рядком
Непрочитана  книга
Безліч  пустих  сторінок
Я  тобі  життя  винна
«Читай  книгу»
С.К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381091
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.11.2012


Хореограф

А  ти  не  бійся  а  просто  спробуй
І  рух  піде  за  тобою  сам
Хореограф
Ніби  танцюєш  на  легенях
По  сердечним  вузлам
По  душевним  тривогам
Зі  страхом  в  колінних  суглобах
Під  тиском  моралі
Під  пресингом  слів
У  болі  сердечній
Мурашкам  по  тілу
Оголеному  правдою
І  пристрастю  дій…
Підступні  думки  суспільства
Що  лишають  тебе
Миті
Зникаюча  біль
Від  чужих  обіймів
Замість  рідних
Не  можлива,  believe…
Ми  ніби  позбавлені  права  на  слово
Ми  постаті  часу
Ми  душі  без  тіл
Коханні  без  вірності
Без  пориву
Ніби  танець  без  музики-
Німий..
Залишилось  лиш  спати  в  чужих  обіймах
Поповнювати  келихи  питвом
І  за  минуле  ричати  гірко
Ти  хореограф
Ти  чужий…
Захлинатись  ночами  від  страху
І  кричати  що  є  сил
Ти  не  станцюєш  мені  на  похоронах
Хореограф,please  come  back  to  me..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378993
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.11.2012


Так мало потрібно для щастя

Малозначність  часу
Нетерпимість  думок
Прохолодний  подих
Я  ніби  твоє  скло
Розпис  пальчиками
По  моєму  лиці
Цінуй  миті
Я  твоє  все…
Цілуй  пристрастю
Ти  об’єкт  мого  щастя
І  безстидно  кричи
По  осінніх  парках
Долоні  разом
Втеча  від  вітру
I  am  very    happy
 thank  you…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377850
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.11.2012


Паралельні світи

Повна  протилежність  світів
Думки  розкидані  в  метро
Проведені  перелелі
Ми  наче  інші
Все  одно
Не  рішучість
Незайманість  слів
Ми  охолоджені  душі  подаємо  на  стіл
Один  одному
Наче  ніколи  не  кип’ятили  їх
В  казанку  любові,змирись…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377849
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.11.2012


Мої  почуття  перетворюються  в  нуль.
Цієї  осені  я  захворію  байдужістю.  
Твої  думки  неначе  вистріл  пуль.
Я  знову  бреду  чужою  мрійливістю...
Такі  оголені  субєкти  в  просторі
Їхня  обєктивність  бажає  плоті
Я  заховаюсь  під  скроном  чесності
І  буду  віщувати  прихід  літа...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376014
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.11.2012


Я люблю тебя ветер мой Веришь? Ты стал давно мой…

Несколько  гигабайт  историй
За  год…или  немножко  ещё
Ты  прав  это  не  наша  история
Но  я  хочю    увековечить  ее.
Бредовые  мысли  находят
Я  прячусь,  я  помню,  учил
Писать  стихотворение  молча
 можно  лишь,  когда  не  любил…
А    я…  просила  по  возможности
не  делать  меня  такой
Ты  кричал,  ты  любил  немножко
Всего  лишь  пару  ночей.
На  чёрной  простыне  однажды
Мы  создали  веру  в  людей
И  от    собственных  тел  жажды
Мы  голую  прятали  тень…
Мы  печально  кричали,  небрежно
Поражаясь  собственных  сердец
Мы  хотели  стонать  так  вечно
Но,  увы  это  уже  конец.
Мы  по  темним  углам  терялись
И  жалея  про  уходящий  день
Мы  другими  замять  питались
Не  любя  целовали  их  тень…

Буква,  слово  за  слово
Так  и  можно  про  нас  сказать
Я  тебя  не  представляю  снова
Я  пытаюсь    реактивно  сбежать.
Бить  не  может  ты  -  это  скорость
Это  точно  ты  такой…
Я  люблю  тебя  ветер  мой
Веришь?  Ты  стал  давно  мой…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358006
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 17.08.2012


Истина рождается спорами как грибы…

Истина  рождается  спорами  как  грибы
Хоть  и  дождь    наши  слезы
Мы  привыкли  портит  мечты
Разрывая  душевный  порох
Мы  нечаянно  можем  любить
Мы  плюём  на  остаток  дней
Наши  мозги  не  умеют  жить
Мы  не  знаем  вкус  морей
Только  соль  в  нас  на  уме
Только  то,  что  читали  мы
Мы  позировали  во  сне
Утром  просыпались  людьми.
Ты  не  знаешь  всех  этих  чувств
Но  наивно  хочешь  обжечь
Будто  мы  все  не  ровни
Ты  взрослый,  а  я  нет?
Ну  и  пафосно  на  тебя  смотреть
Все  попытки  набраться  в  хлам
Лишь  бы  ту  дуру  забить
Что  не  даёт  спать  по  ночам
Бредишь,  я  знаю  все
Будешь  долго  ещё  вспоминать
Все  прекрасны  движения  мышц
Взмахи  длинных    ресниц  моих.
Подошёл,  и  обнял,  и  все?
И  потрёпана  речь
Что  прости?
Ты  же  пьян,  вновь  за  своё
Меня  не  втопить  в  вине…
Не  меня,  а  чувства  свои
Ты  запомни  уже,  наконец
Любовь  не  берут  ни  мосты
Ни  года  на  чужой  стороне…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358000
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 17.08.2012


Бред молчания…

с  начала  приказали  люби...
потому  узнаеш  что  это...  
и  вообще  нужно  ли  это...
терпение!  ты  ведь  любим...
ты  просто  должен...
ведь..
слухи  пошли  что  когда  ты  обнимаеш
весь  мир  исчезает...
ты  знаеш,я  уже  сто  раз  так  проверяла...
не  помагает..
а  мы  читали  много  всего  как  сохранить  чувства
а  нужно  было  одно...
просто  почувствовать...
но  это  так  трудно...
мы  напивались  в  хлам  лишь  би  позвонить  друг  другу...
хотя  за  барной  стойкой  наполняли  бокал...
было  пофиг...
настолько..
настолько  любили  мы  а  может  привичка...
я  до  сих  пор  не  скажу  твое  имя...
да  истеричка...
ты  говориш  как  страдал
а  я  ни  чуть-чуть  
я  ведь  убивалась  в  дрова  только  бы  это  слишать....
да  непонятние  чужие  глаза  мне  спасали  душу  
может  я  даже  влюблена...
хотя  кому  я  вру  уже....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357754
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.08.2012


Шутник…

Enter  нажат  
к  чему  теперь  ридания...
без  слов  имеющих  мотив
ты  убиваешь  
но  так  красиво,  что  все  страдания
теряют  смысл  
ничтожный  вид
а  босиком  пройтись  по  нашим  душам
а  умереть  во  имя  вечного  огня  
а  как  же  те  слова,  что  произносил  тихо
и  шёпотом  чтоб  не  слышала  земля
ты  притворялся?  ты  скажи,  ты  притворялся?
В  то  время  как  худели  ми  всерьёз  
мы  от  любви  сонетами  кричали
мы  по  ночам  брели  про  вечный  сон
я  думала  ты  мальчик  с  тех  
на  веки,  может,
ты  произносил  те  вечные  слова…
а  может  ты  и  был    такой  философ
что  бред  мог  только  сочинять  для  меня…
мы  молча  посидим…
ты  не  такой  чтоб  слушать
ты  и  меня  также  учил…
и  знаешь  если  захотеть  немножко..
может
ты  увидишь  как  твой  мир  меня  манил
дыша  так  тяжело
без  воздуха  по  лёгким
без  нижнего  белья
без  твоих  рук
ты  меня  просто  уничтожил
и  мир  рухнул
ты  от  меня  избавился?
Шутник…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357753
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 16.08.2012


Кожен герой

У  кожного  своя  історія  
І  свій  час...  
І  кожному  прийде  печаль  
Щоб  світ  згас...  
У  кожного  своя  мука  
І  свій  біль...  
У  кожного  свій  герой  
А  ти-мій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353223
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.07.2012


Кожен добре памятає з ким він забувався.

Кожен  добре  памятає  з  ким  він  забувався...
Коли  трепетно  торкався,
Потім  всі  слова  втрачав...
З  гематомами  на  тілі
Ніби...
Та  цей  час  пропав...
Будучи  простими
Дітьми?-Ні...
Можливо...хоча  де  там!
Ці  незрозумілі  фото,
Та  цінніші  за  весь  час...
Тим,що  чай  пили  не  в  чашках
На  матрасах...
Та  вже  пас...
Наче  нам  наказом  було,завжди,вкотре!!!
на  землі...
Пляж...і  хвилі...тисяч  миль.
Я  і  ти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353221
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.07.2012