Відочка Вансель

Сторінки (19/1846):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Ти просто донечку хотів

Ти  просто  донечку  хотів.
Але  не  зараз.Якось  потім.
Запізнювавсь  весь  час  на  потяг.
Кохав.Казав  так.Та  не  вмів

Мене  взяти  в  своє  життя.
Ти  відкладав  на  завтра  щастя.
Як  мрії  кращії  здійсняться.
А  в  мене:два  серцебиття.

Та  як  сказати?В  тебе  час
На  інше  просто  розписався.
Чи  нам  там  місце?Хто  б  дізнався?
А  в  мене  нині  є.Де  нас

Не  буде  певно.
-Ти  візьмЕш
Мене  за  жінку?Чи  відпустиш?
Спитала  з  жартами.
-Не  мусиш...
-Ну...Через  рік  сама  прийдеш.

Бо  ще  не  час.
-Я  зрозуміла.
Ну  що  пояснювать  тобі?
Я  не  сама.Зникну  в  юрбі.
З  одним  клуночком  в  потяг  сіла.

Якось  минуло  двадцять  літ.
Чи  було  в  тебе  часу  більше?
Чи  ти  читав  десь  мої  вірші?
Чи  меншим  став  без  мене  світ?

Перон.Наш  потяг  знову  тут.
Де  двадцять  зим  і  весен  двадцять.
Нікого  ж  бо  не  винуватять.
Щось  в  нас  однаковий  маршрут.

І  доля  знову  нас  звела.
Так  випадково.Чи  здається?
Ось  твоя  донечка.Сміється.
-Це  донька...Анна.А  це  я.

Як  я  чекала  оцю  мить.
Ти  на  колінах.Та  для  кого?
Хіба  ти  бачиш  десь  святого?
Хіба  тебе  отут  болить?

Ти  плакав  просто  і  тремтів.
А  я  розпитувать  не  стала.
Я  просто  час  не  відбирала.
Ось  маєш  час.Як  і  хотів.

-Біжи.Запізнишся.Бувай.
Це  твоя  донька.Ти  ж  бо  мріяв.
Ти  час  на  щастя  десь  відміряв.
На  просто  потім...

-Зачекай!..

-Але  усьому  свій  є  час.
Ти  відпустив-я  вільна  стала.
Хіба  ти  знав  як  я  ридала?!
Як  я  завжди  хотіла  нас?

Перон  нас  звів  на  мить  одну.
Я  за  цілунком  повернулась.
Я  обняла  і  посміхнулась.
-Літ  через  двадцять  я  прийду.

Як  плакав  сивий  чоловік!
Як  він  з  колін  не  піднімався!
Старішим  на  сто  літ  здавався.
Чи  знайде  доля  йому  лік?
Ну  хто  на  біль  його  прирік?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2020


Я Вас не знаю

Я  Вас  не  знаю.Вірите  мені?
Та  в  душу  не  боюсь  свою  впустити.
А  потім  просто  щиро  полюбити.
І  промовлять  мовчанням  в  тишині.

Я  Вас  не  знаю.Та  це  все  життя.
Від  Бога  всі  і  радощі,і  зради.
Так  мало  в  світі  бачать  просто  вади
Душі  моєї.Я  ж  як  те  дитя

Сміюсь  і  вірю,мрію  і  лечу.
Я  змайструвала  з  віршів  зараз  крила.
Я  би  підфарбувать  Вас  попросила.
За  це  Вам  я  коханням  заплачу.
І  віршів  Вам  напишу  досхочу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2020


Корона з терня



Корона  з  терня-нам  вже  не  вінець?!
Благаю  люди!Досить!Схаменіться!
Від  безневір'я  й  остраху  просніться!
Бо  як  заснем  у  сні  отім-кінець

Цілому  світі!Господи!Пробач
Мене,людей,сліпців  незрячих  нині.
Допоможи  кожнісінькій  людині!
Почуй  дитинки  і  народу  плач...

Відкрий  же  очі  владі  хоч  на  мить!
Чого  бояться?!Вірусу?!Чи  пекла?!
Ви  уявіть:там  страшно,а  не  тепло!
Всі  ПРАВОСЛАВНІ!!!Хочу  Вас  молИть:
Давайте  разом  Господа  просИть!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2020


ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА



Володимир  Олександрович!
Колись  я  дозволила  собі  займатись  агітацією.За  Ваше  крісло.Безкоштовно.

Мені  здавалось,що  в  моїй  країні  можливі  зміни  лиш  з  появою  людини  с  нестандарним  світоглядом  і  почуттям  гумору.

Смію  Вам  пояснити  що  і  перше,і  друге  мають  властивість  примінення  не  тільки  на  святкуванні  якихось  важливих  чи  радісних  подій  в  державі.А  і  ось  в  таких  ситуаціях.Як  зараз.Як  похід  по  світу  КОРОНИ  й  ВІРУСУ.

Пояснюю  наперед,що  я  медик.Шляхи  передачи  і  все  інше  трішки  можу  диференціювати.

Весь  світ  вирішує  це  правильним  шляхом.Хай  вирішує.

Я  знаєте...Зараз  не  за  світ.В  мене  своє  бачення.

Це  в  них  там  гарно  одностатеві  шлюби,майже  законна  порнографія,очолювання  церкви  жінкою-лесбіянкою.

Мій  народ  інший.В  мого  народу  ще  є  ДУШЕВНІ  очі.Мій  народ  молиться.І  я  молюсь  за  свій  народ.

Я  і  за  Вас  молюсь.Щоб  Бог  Вам  давав  багато  розуміння  і  Ви  нас  любили.Як  отой  король  з  казки!Вам  потрібно  просто  любити  свій  народ!

Бо  любов  допоможе  Вам.А  тоді  і  нам.

Станьте  першим  Президентом  в  світі,котрий  обере  міністра  ДОБРОТИ.Станьте  Президентом  з  казки,котрий  любить  нас.

Колись  Ви  сказали  нам,щоб  ми  Вас  в  церкві  не  шукали.А  шукали  Бога.Ви  пам'ятаєте?..Я  пам'ятаю...Жаль...Що  ми  навіть  тоді  Вас  там  не  побачили...

Підтримайте  нас.З  почуттям  гумору.З  Вашою  посмішкою.Видаліть  ці  шаблонні  звернення.Для  кого  Ви  хочете  бути  правильним?Для  світу?Ви  ж  наш  Президент.

Я  медик.І  знаю,що  таке  вірус.

Але  Вам  варто  знати  слова  Господа:"БЕЗ  МЕНЕ  НІЧОГО  РОБИТИ  НЕ  МОЖЕТЕ."

Та  поставте  Ви  в  українську  казну  хоч  всі  гроші,які  існували  за  все  існування!Та  без  Господа  нічого  не  зробите...

У  Вас  такі  прекрасні  батьки.Невже  вони  Вам  цього  не  сказали?Невже  не  навчили  мати  велику  ДУШУ  і  ЛЮБЛЯЧЕ  СЕРЦЕ?

Може  Церква  сама    вирішить  як  їй  бути?Хіба  вона  не  окремо  від  держави?

Згадайте  історію.Хто  не  програв  жодної  битви?Згадали?А  по  якій  причині?!

Він  не  оминув  жодну  церкву!!!Прочитайте.Згадайте.В  Господа  ВИПАДКОВОСТЕЙ  немає.

Відповідь  Вам.

Дитина  Господа  і  українка

Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869616
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.03.2020


КОРОНАвірус

Боженьку!Дай  запустити
Нам  ЛЮБОВІвірус!
Я  тоді  ЛЮБЛЮ  напишу
На  товстий  папірус

І  ходитиму  містами
По  всій  Україні.
Друзі  рідні,що  між  нами?
Що  коїться  нині?

Вже  не  можна  обнімати
Вас  мої  рідненькі?
Вже  не  можна  цілувати?
Тулить  до  серденька?

Вже  КОРОНАМИ  лякають?
Може...Познімаєм
З  голови?..Чого  чекають?
Що  пообіцяєм

Налякатись?Та  Бог  з  нами
Ісус,Божа  Мати.
Я  ходила  би  містами,
Щоб  ЛЮБЛЮ  роздати

Хоч  по  крапельці  маленькій
У  родину  кожну.
Я  ЛЮБЛЮ  мої  рідненькі.
Поцілую.Можна?

Я  не  вірусів  боюся.
Боюсь  не  обняти
Всіх  на  світі!Я  молюся.
З  нами  Божа  Мати!

З  нами  Бог!Ходіть  зі  мною
ЛЮБОВ  засівати!
Україно!Що  з  тобою?..
Треба  нам  вставати!
Бога  прослявляти!


P.S.малюнок  Інеллочки  Огнєвої

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2020


Яка…Прещаслива

Як  же  все  добре!Яка  прещаслива!
Тільки...Як  душу  оту  відігріти,
Щоб  потопилась  від  сліз  сильна  злива?!
А  так-прекрасно!Ще...Вчить  і  радіти!

Як  же  прекрасно!Де...Слів  би  набрати,
Щоби  залатать  в  душі  тій  шпарини
Болю  великого?!Щоб  не  прохати
Про  те  кохання  якесь  щохвилини?

А  так-прекрасно!Стара  правда  трішки.
В  транспорті  місце...Старіші  вступають.
Досі  шукає  із  казки  горішки.
Знайде-на  них  у  ту  мить  наступають.
Принци  шкарлупки  з  землі  в  руки  пхають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2020


Закохайся в мене на хвилину

Закохайся  в  мене  на  хвилину...
Ти  сказав:
-Ну  як  таких  кохати?
Я...Шукала...Погляд  і  причину...
Щоб  душею  дуже  не  ридати.

Я  стояла  ніби  та  жебрачка.
Руку  до  душі  я  простягала.
Ти  сказав:
-Та  ти  проста  дивачка.
-Так...Ти  знаєш...Я  це  навіть  знала.

До  душі  душа  тягнула  руку.
Ти  у  неї-камінь,що  найважчий.
А  душа  біднесенька  ні  звуку.
-Він...Напевно...Просто...В  світі  кращий...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2020


Янголоподібна

Думали,що  вона  вміє
Вміло  римувати.
А  душа  її  змаліє
Як  слова  не  ткати.

Як  ті  літери  не  шити
У  любов  і  сльози?
Як  тоді  на  світі  жити?
Як  тоді  занози

Із  серденька  витягати,
Щоби  не  боліло?
Що  й  кому  про  неї  знати?
Чи  б  вона  схотіла?

Як  сльозинками  мочила
Скориночки  хліба.
Їла  тихо,відпочила.
І  ожила  ніби.

Як  їй  крила  обрізали!
Їх  вердикт-не  личать!
Що  вони  про  неї  знали...
Що  Янголів  кличе,-

А  вони  летять  до  інших.
Вона  їх  годує.
І  в  сльозах  пере  всі  вірші.
Та  ніхто  не  чує.

Хоче  інших  рятувати.
Просто  обнімає.
Потім  хоче  цілувати.
Та  це  всіх  лякає.

І  ніяк  не  розуміє:
Любов  не  потрібна?
Ще  ж  бо  жити  геть  не  вміє
Янголоподібна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2020


Янгол-охоронець


Вона  зустріла  дивака
Ну  майже  в  сотий  раз!
У  нього  зламана  рука.
-Пішов!
-Це...Що?..Наказ?

Чому  вона  отак!Хіба
Казала  так  колись?!
І  в  душу  вкралася  журба.
А  він  їй:
-Помолись.

Та  хто  він?!Досить  їй  порад!
Бабуся...Як  жива...
Давала  тисячу  їй  раз...
І  сто-у  день  Різдва.

Просила-Янголу  молись.
Проси  допомогти!
Бабусю...Де  ж  ти?!Ну  озвись!
Та  різні  в  нас  світи...

Сьогодні  сльози...Сльози...Знов
Червоний...Перейшла...
Не  пам'ятає...Звідки  кров?!
Ну  як  же  в  дім  зайшла?

Ну  хто  її  у  дім  приніс?!
І  кров  чия  була?
Подряпаний  гарненький  ніс.
Вона  ж...Йти  не  змогла!

Заснула.І  приснився  сон:
Бабусенька  жива.
І  дев'яностий  знов  псалом
Чомусь  у  день  Різдва...

А  через  рік  отой  дивак
В  дворі  її  чекав.
-Чому  ти  ходиш  завжди  так...
Ну...Ніби  все  ти  знав!..

Не  соромно,ти  весь  брудний!
Ти  прати  одяг  вмів?
І  одяг  твій  такий  смішний!
Як  з  неба  ти  злетів!

-Ти  догадалася?..Скажи...
Я  Янгол...Янгол  твій...
-Ти?!Янгол?!Крила  покажи!
Брехать  мені  не  смій!

-Бабуся  просить,щоби  ти
Псалми  читала  знов.
Бо  різні  в  Вас  тепер  світи.
Та  у  світах-любов.

Вона  цілує  хліб,коли
Тобі  на  стіл  дає.
А  потім...Хрестить...А  колись
Руками  подає

Тобі  всю  їжу.Ти  маля
Для  неї  в  двадцять  літ.
Таке  гарненьке  Янголя,
Що  ще  не  бачив  світ.

Спитай,що  хочеш...
-Що  вона
Залишила  мені?
Ікона  та  із  полотна...
Чому?..Не  на  стіні

Бабуся  запитала...
-Як?
Дізнатися  ти  міг?!
Ди  геть  брудний  такий  дивак.
Тоді...Ти?..Допоміг?!

-Так.Я.Пробач,що  забруднив
Я  килим  білий  твій.
Я  ще  за  лікарем  ходив.
За  хлопцем...З  твоїх  мрій.

-Ти  ж  познайомив  нас?!Скажи?!
Я  дякую...Пробач!
Рідненький...Крила  покажи...
Ріднесенький...Не  плач...

-Нема....
-Ти  ж  Янгол!Де  вони!
Ті  білі!До  небес!
-Тобі...Віддав...Ще...Восени...
А  сам...Як  бачиш...Без...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2020


Буде Хрещення Господнє!

Боженьку,так  хочу  дива
Для  усіх!Щоби  щаслива
Кожная  була  людина.
Боженьку?..Я  ще  дитина?

Боженьку,а  як  змінити
Всіх  людей,щоб  їх  навчити
Лиш  любові.Це  можливо?
Я  тоді  буду  щаслива.

Буде  Хрещення  Господнє!
І  ми  змінимося!Згодні?
Вас  із  святом  я  вітаю.
Бог  нас  любить  всіх.Я  знаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2020


Напишіть мені:ЛЮБЛЮ

Напишіть  мені:ЛЮБЛЮ.
Буду  зберігати!
І  ні  краплі  не  проллю!
Боженьку  благати

За  тих  буду,хто  писав!
Щастя  Вам  просити!
І  за  тих...Хто  проклинав.
Буду  й  Вас  любити.
Вам...Же...Важче  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2020


Родився Ісусик

В  ясельках  маленьких
Ісусик  родився.
Чи  йому  тепленько?
Принесу  хутенько
Ковдру,щоб  вповився.

На  простій  соломі
Цар  цілого  світу.
Він  у  кожнім  домі.
Кожному  знайомий.
І  старим,і  дітям.

Треба  пеленати,
Хай  перепочине
Мати  Божа.Спати
Її  попрохати
Хоч  одну  хвилину.

З  золота  б  палата
В  нього  могла  бути.
Заплачена  плата
За  нас  пребагата.
Ми  могли  й  забути.

Ісусику  рідний!
Пробач  нас  ми  просим.
Ми  такі  не  гідні,
Ще  й  душею  бідні
Тобі  дари  носим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2020


Божа Матінка обходить землю

Божа  Матінка  сьогодні
Землю  всю  обходить.
Ночі  стали  прехолодні.
Де  вона  народить?

В  кожне  стукає  серденько,
Щоб  її  впустили.
Ми  у  той  час  далеченько,
А  не  поряд  жили.

Ми  про  інше  турбувались-
Як  столи  накрити.
Цінам  нині  дивувались.
Так  ми  вмієм  жити.

Як  багач-собак  спустили,
Хоч  вони  не  справжні.
Як  же  мало  ми  молились.
Які  неуважні.

Які  дари  ми  принесем
Ісусу  малому?
Лиш  для  себе  благ  всіх  хочем.
Що  дамо  святому?

Божа  Матір  ходить  нині
По  земельці  нашій.
Довго  молиться  дитині.
А  що  в  душі  Вашій?

Божа  Мати,заступися
Ти  за  Україну.
А  Ви  рідні  помоліться
За  Вашу  родину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2020


Не навчилася писати

Не  навчилася  писати.
Літери  кладе
У  слова,щоб  не  кричати.
І  від  сліз  паде.

Не  навчилась,не  навчиться.
Графоманство  все.
І  не  знає  як  годиться.
Літери  пасе

В  небі,в  зорях.Плід  збирає
У  рядки  із  слів.
Ну  не  вміє.Та  гойдає
Думи  в  тисяч  снів.

І  словами  обнімає
Тисячі  людей!
І  цілує,притуляє
До  своїх  грудей.

То  ж  не  в  правилах  причина.
Хто  ж  бо  їх  писав?
Вчить  любові  всіх  повинна.
Так  Господь  сказав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2020


Спатоньки лягаю

Спатоньки  лягаю,
Боженьку  благаю

Для  усіх  рідненьких,
Стареньких  маленьких,

Бідних  і  багатих,
Хто  не  має  хати.

Маленьких,дорослих.
Хвореньких,що  досі.

Боженьку,ти  ж  можеш...
Ти  ж  всім  допоможеш?

Навіть  всім  невірним.
Зроби  небо  мирним.

Врятуй  Україну,
І  мою  родину.

Ти  ж  бо  мене  чуєш.
Де  ти  сам  ночуєш?

Завжди  поза  часом.
Та  приходиш  вчасно.

Прости  нас  всіх  грішних.
І  мене  за  вірші.

Може  й  непотрібні.
Уваги  не  гідні.

Підросту  й  напишу
Кращі  і  залишу

Янголам  у  небі.
Може  їм  хоч  треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2020


Закінчилась любов

Я  певно  щось  не  так  сказала,
Бо  вмить  закінчилась  любов.
Я  Янголам  позатуляла
Швиденько  очі.Щоби  знов

Вони  не  плакали.Для  чого?
Навіщо  їм  ота  журба?
Порахували  як  святого
Вони  тебе.Та  це  життя.

Я  певно  не  така  як  треба?
Є  стільки  кращих  на  землі.
Залиш  собі  ти  наше  небо.
Чи  зорі  там  були  малі?

Чи  я  не  те  надарувала?
Потрібно  було  гроші.Це?
Я  ж  зорі  перецілувала
Як  дарувала.І  тебе...

Та  не  потрібні  поцілунки.
А  я  старалась  Боже  мій!
Я  дякую  за  подарунки,
Що  не  мені,не  з  моїх  мрій...
Ти...Сумувати  лиш  не  смій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2019


Ми всі живемо на території Бога

Ми  всі  живемо  на  території  Бога.А  країна  чи  національність-то  просто  місце,де  ми  зараз  проживаємо.

Якщо  ми  живемо  на  території  Бога-то  головними  мають  бути  Божі  заповіді.А  потім  всі  інші  закони.Які  можна  і  щохвилини  поміняти.

Якщо  ми  порушуємо  закони  Господні-то  це  гріх.Якщо  в  душі  нашій  присутній  гріх-це  в  той  же  час  буде  народжуватись  хвороба.Тихо.Підступно.Непомітно.Але  обов'язково.

Нас  лікують  хімічними  пігулками.По  людським  законам,знанням  і  міркам.Тільки  одиницям  дана  властивість  бачити  причину  хвороби.

Є  лікарі  ще.Хороші  і  звичайні.І  в  нас  час  майже  немає  таких,котрі  вкажуть  на  основну  причину:на  душу.

Певно  ми  просто  живемо  неправильно?

Хто  турбується  про  нашу  душу?Хто  вчить  як  піклуватись  про  неї?

Ми  одягаємо,годуємо  тіло.Ми  приділяємо  йому  багато  часу,грошей.Ми  намаємось  тримати  його  в  чистоті,гарно  одягати,взувати,прикрашати.

Як  ми  турбуємось  про  душу?Скільки  їй  приділяємо  часу?

Ми  забруднюємо  її  даремним  проведенням  часу,наріканням,телевізором,мертвою  їжею.Смакуємо  брудні  передачі.

Якщо  Ви  ще  навчились  піклуватись  про  свою  душу  правильно-то  трішки  підлікуйте  її.Любов'ю.До  Господа,до  ближнього,до  світу,до  нашої  планети  Земля.

Бо  планета  теж  жива.Ходіть  по  ній  обережно.Щоб  не  зробити  боляче.

Турбуйтесь  про  свою  душу.Я  Вас  благаю.Бо  Ваша  душа-це  найбільша  цінність,яка  може  бути.

Якщо  Ви  зможете  володіти  світом,а  душі  зашкодите-яка  Вам  буде  з  цього  користь...Знаєте  ці  слова?..

Лікуйте  душу.Любов'ю.Обіймами.

Люблю  Вас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859654
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.12.2019


Що ж ти покинув мене?

Що  ж  ти  покинув  мене?
Так  якось...Душу  розтрощив.
Потім  сказав:все  мине.
Гарно  словами  прикрасив.

І  ні  сльозиноньки  вслід.
Усмішка  й  благословіння.
Це  є  молитвоньки  плід.
Це  для  душі  є  спасіння.
Що  ти  не  мій-як  прозріння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019


Ти знаєш зимо?

Ти  знаєш  зимо?Ну  ніхто  ж  не  любить.
А  мені  просто  жити  з  цим  і  жити.
І  навіть  грудень  душеньку  не  студить.
І  він  не  хоче  навіть  полюбити.

Та  це  нічого!Ні!Я...Не  жаліюсь.
Я  просто...Звикла...Звикла!..І  це  страшно.
Отак  тепер  швиденько  зістаріюсь.
А  він  прийшов!..Навіщо?!Так  невчасно!
Закрила  двері  я  у  щось  прекрасне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019


Розгубила друзів

Розгубила  друзів,тих,що  і  не  мала.
Від  людей  багато  завжди  вимагала.
А  люди-лиш  люди,душі  зовсім  різні.
Розгубила  зовсім.Повертатись  пізно.

На  себе  дивилась,себе  виправляла.
Краплю  хоч  змінитись  собі  обіцяла.
А  немає  друзів-говорю  з  святими,
Бо  вони  все  чують.Вони  є  живими.

З  святим  Миколаєм  нині  розмовляла.
Стати  крихту  краща  я  пообіцяла.
Матір  Божа  ходить,молитви  збирає.
Янгол  Охорононець  спати  не  лягає,
Бо  роботу  має-всіх  оберігає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2019


Осінь, він вже не кохає

Осінь...Не  кохає...Осінь,не  втішай!
Вчора  мені  кинув:назавждИ  прощай.
Каже-безталанна,вроди  Бог  не  дав.
Вітер,а  сьогодні  й  ти  не  обнімав.

Осінь...Так  буває.Знаю  я  сама.
Добре,коли  буде  десь  в  душі  зима.
Добре  як  морози  заморозять  сум.
Треба  ще  від  долі  потерпіти  глум.

Осінь...Безталанна...Ну  і  що?Живу.
Для  душі  ще  й  вітер  інколи  я  зву.
Осінь...А  кохання  я  ж  не  знаю  смак.
Осінь  подивилась  і  сказала:так.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2019


Що ж мене всі кинули?

Що  ж  мене  всі  кинули?!Ну  хіба  так  можна?
Чи  порахували,що  душа  порожня?
У  клунок  зібрали  викинуті  вірші.
Що  ж...Я  все  приймаю.І  не  пишу  більше.

Осінь  побудує  з  листячка  будинок.
Там  для  мене  буде  гарний  відпочинок.
Буде  він  без  даху,щоби  Бог  дивився,
Щоби  Охоронець-Янгол  притулився.
Перший  сон-від  тебе  цілунок  приснився...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2019


Давайте працювати дивовижниками (ІНЕЛЛОЧЦІ ОГНЄВІЙ)


МОЇ  НАЙДОРОЖЧІ  І  НАЙКРАЩІ  ЧИТАЧІ.ВСІ  МОЇ  ЗНАЙОМІ  І  ВСІ,ХТО  ПРОЧИТАЄ  МЕНЕ  ВПЕРШЕ:ДАВАЙТЕ  БУДЕМО  ТРІШЕЧКИ  ДИВОВИЖНИКАМИ!ДАВАЙТЕ  РЯТУВАТИ  ВСІМ  СВІТОМ  НАЙКРАЩУ  ДІВЧИНКУ!

ЗНАЄТЕ,ДЛЯ  ЦЬОГО  ПОТРІБНО  ТАК  БАГАТО  І  ТАК  ЗОВСІМ  МАЛО!ВИ  ДУМАЄТЕ-ДЛЯ  ЦЬОГО  ГОЛОВНЕ  ГРОШІ?ЗОВСІМ  НІ.ДЛЯ  ЦЬОГО  ПОТРІБНА  ЛЮБОВ.ДО  НЕЗНАЙОМОЇ  ЛЮДИНИ.

ДО  ДІВЧИНКИ,ЯКУ  МИ  НІКОЛИ  НЕ  БАЧИЛИ.АЛЕ  В  ЯКОЇ  НАЙКРАЩА  ДУША  І  НАЙГАРНІШІ  ВІРШІ!ВІРШІ  В  НЕЇ  ДИВО...СПРАВДІ...

ДАВАЙТЕ  ХОЧ  ОДИН  ДЕНЬ  ПРАЦЮВАТИ  ДИВОВИЖНИКАМИ!ХОЧ  ДЕКІЛЬКА  ХВИЛИН!

ЩОБ  ВРЯТУВАТИ  КОГОСЬ  ЦІЛИМ  СВІТОМ-ДОСИТЬ  ОДНІЙ  ЛЮДИНІ  ВІДМОВИТИСЬ  ВІД  ЧАШКИ  КАВИ,ВІД  ОДНІЄЇ  ГАРНОЇ  ЦУКЕРКИ,ВІД  ОДНІЄЇ  ТРОЯНДИ!І  ПЕРЕВЕСТИ  ЇЙ  ЦІ  ГРОШІ.НАС  ТАК  БАГАТО!

ЩОБ  ВРЯТУВАТИ  КОГОСЬ  ОДНОГО  ЦІЛИМ  СВІТОМ-ДОСИТЬ  З  КОЖНОГО  ХОЧ  7  ГРИВЕНЬ.ТРЕБА  РОБИТИ  ПРОСТО  З  ЛЮБОВ'Ю.ТОМУ  ЩО  ЛЮДИНУ  ВРЯТУЮТЬ  НЕ  ЛІКИ,НЕ  ЛІКАРІ.

ДІВЧИНКУ  МОЖЕ  ВРЯТУВАТИ  НАША  НЕБАЙДУЖІСТЬ.ПОМНОЖЕНА  НА  ВЕЛИКУ  ЛЮБОВ.

БО  БОГ-ЦЕ  ЛЮБОВ.

І  НЕ  ТРЕБА  ІНКОЛИ  БАГАТО  ГРОШЕЙ.А  ВСЬОГО  ЛИШ  ПЕРЕВЕСТИ  ВАРТІСТЬ  ОДНІЄЇ  КАВИ,ЧИ  ПРОЇЗДУ  МІСЬКОГО  ТРАНСПОРТУ,ЧИ  ВАРТІСТЬ  ГАРНОГО  ШОКОЛАДУ.

ПОВІРТЕ:НЕ  БУВАЄ  ЧУЖИХ  ДІТЕЙ,ВИПРОБУВАННЯ.ЦЕ  І  НАС  ГОСПОДЬ  ОСЬ  ТАКИМ  ЧИНОМ  ПРОВІРЯЄ...

ЯКБИ  ВИ  ЗНАЛИ  СКІЛЬКИ  В  ЦІЙ  ДІВЧИНЦІ  ВДЯЧНОСТІ!

БЛАГАЮ:ДАВАЙТЕ  КРАПЛИНКУ  ПЕРЕД  РІЗДВОМ(Я  ЗНАЮ,ЩО  ВОНО  ЩЕ  ДАЛЕКО!)ПОПРАЦЮЄМО  ДИВОВИЖНИКАМИ  ДЛЯ  ТАКОЇ  ДИВОВИЖНОЇ  ДІВЧИНКИ!

І  НА  РІЗДВО  В  НЕЇ  БУДЕ  ВСЕ  ДОБРЕ!ПРАВДА?

НЕ  МОЖЕ  Ж  ГОСПОДЬ  НЕ  ПОСМІХНУТИСЬ  ПІСЛЯ  НАШИХ  ХОЧ  МАЛЕСЕНЬКИХ  МОЛИТОВ  ЗА  НЕЇ.

ДАВАЙТЕ  РЯТУВАТИ  СВІТ  ЛЮБОВ'Ю!

Я  ВАС  ЛЮБЛЮ!ДУЖЕ!

З  ЛЮБОВ'Ю  ВІДОЧКА  ВАНСЕЛЬ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855349
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.11.2019


Інеллі Огнєвій (ДОПОМОЖІТЬ!)


Захворіла  дівчинка
Гарна  і  вродлива,
Котра  пише  вірші,
Де  є  Божа  сила.
Ні,не  нарікає,
Просить  допомоги.
Вона  стільки  знає!
Вірить  в  перемогу.
Вона  пише  вірші
Легенькі  як  небо.
Їй  би  щасливіших
Зробити  всіх  треба.
Я  би  так  просила
За  неї  молитись!
Бо  в  молитві-сила
Дівчинці  зцілитись!
Хоч  одну  хвилину
В  день  їй  подаруйте!
Врятуймо  дитину.
Я  молю:почуйте!
Світ  такий  великий!
Зберім  по  краплині...
Господечку  любий-
Поможи  дитині.
Бо  нема  байдужих
В  вкраїнській  родині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2019


Дощ, скажи

Дощ,скажи,тільки
Правду  скажи:
Це  так  завжди  потрібно?
Щоб  мені  отак  йти
Пресамотній,
Його  не  гукати?
Я  ні  краплі  не  плачу.
Так  соромно.
Зовсім  не  гідно
Я  велася  із  ним.
Та  про  гідність  
Хіба  мені  знати?
Дощ,скажи.Ось  перон.
Я  стою...Відпустив...
Наче  кішку...
Та  що  кішку...
Цей  погляд  його...
Ось  що  треба  забути.
Я  залишила  крила  свої
Всі  для  нього  у    ліжку.
Та  безкрилим  ці
Крила...
Для  чого?
Хіба  їм  збагнути,
Як  зрізаєш.Кровить...
І  ридаєш,
Щоб  їм  не  почути...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2019


Врятовані нею усі

Врятовані  нею  усі.А  вона
Лежить  на  підлозі  і  переступають.
Тихенько,беззвучно  по  черзі  пинають.
Ніколи  про  душу  її  не  питають.
І  знову  однесенька  зовсім.Одна.

Чекають  від  неї  всі  звичності.Біль
Її  крізь  молитви  проходить.Зникає.
Бо  знає,що  з  Господом.Просто  благає
Усіх  врятувати.Та  часу  не  має  
На  душу  свою.І  мете  заметіль

Всім  холодом  в  світі.Одненька  лежить.
Рятує.Чому  ж  її  душу  волочать?
І  звичношаблонності  вкотре  попросять.
Без  зойку  малі  Янголята  голосять,
Коли  вона  знов  на  підлозі  лежить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2019


Її не читали

Її  не  читали,
І  не  цитували,
І  декілька  віршів
В  шухляду  запхали.

Вона  виклала
Всю  душу  й  ревіла.
Вона  непочутою  
Бути  посміла.

Її  не  читали.
Для  кого  писала?
Для  себе  напевно.
І  все  розірвала.

А  просто  мовчання
Її  погубило.
Усіх  читачів...
Та  вона  їх  любила.

Шукала,шукала,
Гукала  їх  завжди.
І  їх  обнімала.
А  їм  треба  правди.

А  вірші-то  просто
Плетіння,драбинка.
До  самого  неба
Манюнька  сходинка.

Читач  не  почує.
Вона  не  почута.
Душа  заночує
На  небі.Припнута

До  холоду  душ,
Що  вона  відчувала...
Натомість  кожненького
Поцілувала.

Забута  дитина,
Спалила  всі  вірші.
До  неба  драбина
Спустіла...Найгірші?..

Напевно...Ну  що  
Вона  вміла-писати?!
Летіла  на  землю
Щоб  всіх  цілувати.

Не  було  образи,
Душа  не  боліла.
Хтось  буде  читати
Той  попіл?Тремтіла

Від  холоду  тільки
Усенького  світу.
Любила  усіх.
Дощ  старесенький  хвірту

Гойдав.Зачепив
Душу,  з  неба  що  впала.
І  дощик  кропив
ВІрші,що  поховала.

Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2019


Я Вас кохаю-вірите чи ні

Я  вас  кохаю-вірите  чи  ні.
Мені  не  треба  певно  зізнаватись.
Колись  давно,на  першій  ще  весні,
Що  з  вами  разом-  сміла  закохатись.

Я  вас  кохаю.Хай  це  тільки  сон.
Бо  не  зізнались  ви  мені  і  досі.
Ми  танцювали  смішно  так  чарльстон
Учора  вранці  вулицею  босі.

Я  вас  кохаю...Це  взаємно?Так.
А  ви  мене  цілуєте  і  тільки.
Замовк  швиденько  дощ,такий  співак
Самої  тиші  щоби  слухать  Рільке.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2019


Що ж я наробила?

Що  ж  я  наробила?
Я  літати  вміла!
А  з  тобою  любий
Зовсім  розхотіла!
Це  таке  кохання,
Що  землею  ходить?
Звечора  до  рання
Крилам  моїм  шкодить.
Що  ж  я  наробила?
В  шафі  мої  крила.
Я  ж  тебе  просила:
Купи  хоч  вітрила.
І  удвох  у  небо
До  самого  Бога.
Що  ж  бо  тобі  треба?
Моя  допомога?
А  ти  був  звичайний:
Дім,робота,гроші...
Годинник  пісочний
Носить  листоноша.
І  листи  в  нікуди
Мої  відправляє.
Не  зі  мною  будеш.
Віда  відпускає...
І  таких  звичайних
Знов  благословляє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2019


Я згубилася в віках

Я  згубилася  в  віках,
Що  тепер  робити?
Розчинилася  в  думках.
Треба  б  догодити

Трішки  липню  в  наші  дні.
Трішки  б  серпню  навіть.
Ходять  місяці  сумні.
І  штовхають  пам'ять.

А  вона  заснула  геть
У  віках  саменьких.
У  постолах  сам  поет
Ходить  пребідненьких.

Що  ж  залишилось  тепер?
Тебе  геть  забути?
Ну...Давай  в  оцей  четвер.
Ще  б  тебе  почути.

Ще  побачити  хоч  мить.
Крапельку,краплинку.
За  тобою  так  болить
Серце  в  цю  хвилинку.

Розчинилася...Нема...
Що  віки  без  тебе?!
Це  ж  віднині  я  сама.
Стебло  серед  стебел...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2019


Що ж я наробила?!

Господи  рідненький!
Що  ж  я  наробила?
Я  його  здається  
Зранку  полюбила.
Це  ж  тепер  назавжди.
Що  ж  мені  робити?
Це  ж  з  таким  коханням
Століть  сто  прожити!
Мільйон  поцілунків  
На  день!Це  багато?
Ти  мені  даруєш  
Щохвилини  свято.
Боже!Ну  невже  я  
Стільки  заслужила?
Це  за  те  що  дуже  
Бога  я  любила?
І  собі  кохання  
Просто  намолила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2019


Некохана

Не  твоя,не  чужа,некохана  ,покинута.
Під  дощем  простояла  сьогодні  весь  день.
Хустка  тепла  на  плечі  тендітні  накинута.
Обніми  її  вітер  тихенько  лишень.

Не  твоя,не  чужа.Без  кохання  ,без  дотиків,
Без  обіймів  ,цілунків,без  квітів  і  слів.
Що  не  бачила  зовсім  ніколи  романтиків,
Що  зривають  зірки.Хтось  таки  та  й  зумів!

Посміхалась.Щаслива.Вона  б  догадалася
Попросити  у  Господа  долі.Та  ні.
Щастя  є.Щастя  є!В  цьому  й  не  сумнівалася.
Некохана?Все  добре!Чи  очі  сумні?
Та  здалося...Вже  ніч  у  святковім  вбранні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2019


Дощ

Кулачками  у  віконце
Старий  дощ  постукав.
Де  сховалось  моє  сонце?
Дощик  взяв  за  руку

І  повів  мене  тихенько
По  своїх  долоньках.
Дощ  теплесенький,рідненький,
Це  струмок  на  скроньках?

Це  ти  ніби  став  вже  сивий?
Старий  такий  зовсім?
Що  ти  ходиш  геть  тужливий?
Чи  ти  плачеш  досі?

Де  сховались  дощенята,
Просять  черевички?
З  вами  ходять  Янголятка
Зовсім  невеличкі?

Поховались  у  волоссі
Дощихи  самої.
Ну  яка  в  дощаток  постіль?
Листи  на  сувої

Пишуть  Янголятка  діткам,
Щоби  прочитали.
Сльози  у  дощат  на  щічках.
Бачили?Не  знали?

Плаче  дощ,бо  повертатись
В  ліженько  на  небо.
Воно  мокре.Накриватись
Якось  йому  треба.

Витирає  своє  личке
Дощик  у  святиню.
А  дощатка  невеличкі
Дають  милостиню.

Це  ж  бо  треба  так  красиво
Дощат  тих  навчити.
Хай  же  будуть  всі  щасливі.
Будем  всіх  любити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840010
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.06.2019


Життя починати спочатку??!

Життя  починати  спочатку??!Не  треба!
Я  просто  живу  далі  ночі  і  дні!
У  мене  є  Бог!Я  щаслива  й  без  тебе!
Я  буду  співати  й  складати  пісні!

Життя  починати  спочатку??!Я  далі
Живу  прещаслива  собі  на  землі!
Тебе  не  залишу  й  на  згадку!Медалі
За  зраду  кохання  бери!Що?!!Малі??
...Тобі  б  випасати  свиней  у  селі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2019


Закрий за собою двері!

Закрий  за  собою  двері.
Бажаю  зустріти  долю.
Сьогодні  якось  ввечері
Відріжу  шматок  весь  болю
І  викину  весь.Замолю.

Приходять  для  чогось  зайві
В  життя  твоє  люди.Годі!
А  треба  мені,щоб  сяйво
Було  кожен  день  як  в  моді!
Спить  день  на  старім  комоді.

Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2019


Є люди -небо, люди-сонце

Є  люди-небо,люди-сонце,
Є  люди  ніби  милість  Божа.
Є  люди-місто,охоронці,
Є  Янголи.І  є  прохожі.

Є  ті,кого  би  відпускати,
Є  люди-радість,сміх  і  щедрість.
Такі,яких  лиш  обнімати.
Є  люди-ніжність,обережність.

Є  люди  як  ціла  планета,
Є  люди-космос,люди  Бога.
Для  них  знайдеться  у  поета
Рядок  чи  книга,чи  підмога.

Є  ті,кого  тримаєм  в  серці,
Є  ті,що  нам  дають  уроки.
Є  щирі  люди  і  відверті,
Є  з  каменем  за  кожним  кроком.

Такі,з  якими  б  і  літати,
Що  серцем  навіть  обнімають.
Є  ті,кого  нам  покохати.
А  є  такі  ,що  завжди  сяють.

Є  Янголи...Є  ті...Що  згублять.
Є  люди  ніби  покривало.
Є  ті,що  й  словом  приголублять.
Святі  є  навіть.Та  їх  мало.

Є  люди-свято,є-епоха.
Є    люди-добрі  Янголята.
Та  всі  ми  з  Вами  діти  Бога.
Його  ріднесенькі  малята.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019


Ну для чого вірші?!

Ну  для  чого  віршІ?!
Відриваєш  з  душі
Шмат  великий  
І  клеїш  у  слово.
Ну  навіщо  вони?
Щоб  було  до  весни.
Щастя  людям  всім
Обов'язково!
Скажуть:все  то  пусте.
Ну  навіщо  оте
Рим  складання
І  осуд  вселенський?
Але  може  когось
Втішить  вірш  і  спасе!
Хоч  один,хоч  
Манюнький,
Одненький.
І  тоді  я  перо
Знов  у  руки  беру
І  рятую  когось  
Так  швиденько.
І  слова,що  прості
У  красиве  вдячну.
І  на  серці  так  стане
Тепленько.
І  вклонюсь  читачам
Всім  низенько.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019


Змайструй мені крила

Змайструй  мені  крила,щоб  я  є  наліталась.
Здається,я  знову  уже  закохалась.
Зробив...І  у  спину  цвяхАми...Тримались.
Справжнісінькі.Справжні...Такими  здавались.

А  я...Не  літала.Бо  цвяхи  важкенькі.
І  геть  зчервоніли  крильцятка  біленькі.
Я  дуже  хотіла  у  небо,до  Бога!
Та  тільки  там  інша  ,вузенька  дорога.

Я  Матінку  Божу  просила  вказати,
І    в  небо  молитвою  шлях  прокладати.
Не  треба  на  згадку  ні  крил,ні  кохання.
Благословляйте  усіх  без  вагання.

...Я  просто  хотіла  як  Янгол  літати.
Та  звідки  мені  отоді  було  знати,
Що  можна  в  молитві  літати  до  неба.
І  Бога  просить,що  душі  моїй  треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2019


Ви ненавидите мене?

Ви  ненавидите  мене?Благословляю.
Молюся  за  Вас  завжди  щиро  і  люблю.
Залишуся  такою  далі.Обіцяю.
Я  в  храмі  за  Вас  свічечки  святі  палю.

Ви  проклинаєте  мене?Та  це  ж  прекрасно.
Ворони  білі  інші  й  дуже  мало  їх.
Та  помоліться  й  Ви  за  себе  завжди  вчасно,
Бо  кожен  з  нас  відмолює  свій  власний  гріх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2019


Все, що гарне в мені-це від Господа

Все,що  гарне  в  мені-це  від  Господа  Боженьки  мого.
Не  судіть.Чи  судіть...І  не  зважуйте  мого  хреста.
Не  така  як  усі.Це  ж  прекрасно.І  що  тут  такого?
Цв'яхи  теж  є  мої.Я  людина.І  я  не  свята.

Вчуся  я  доброти,вчуся  трішечки,крапельку  зовсім.
І  впускаючи  в  душу-я  лавочку  збила  сама.
Щоб  присіли  Ви  там.Не  зтоптали...Босесенькі...Босі.
Я  мовчатиму  з  Вами...Щоб  Бог  нас  почув...Не  дарма
Я  співала  Псалми  з  Янголятками  аж  сімома.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2019


І падав травень

І  падав  травень,просто  падав  травень,
Коли  стомився  дощ  і  відпочив.
Лиш  вітер  вкотре  термінові  справи
Сьогодні  навіть  липньові  вручив.

І  падав  травень,облітав  журбою,
Додавши  фарби  в  листя  і  слова.
Розгойдувалось  небо  піввесною,
Вигойдуючи  травень-немовля.

Все  зовсім  так  як  ніби  сотні  років:
Цілунки,спів,кохання  і  життя.
І  як  тоді...Минуло  ж  тисяч  років,
Коли  зустрів  мене...До  забуття
Кохаєш  досі...Чи?..До  чар  зняття?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2019


Між землею і небом

Я  прийду  ще  до  тебе...Можливо...У  котрий  з  разів?..
Я  тихенько  присяду  Янгеликом,очі  зцілую.
Розійшлися  навіки...Як  ти  і  хотів  й  не  хотів.
Я  вже  зовсім  не  та.Я  на  хмарах  вже  вкотре  ночую...

Я  прийду  ще  до  тебе...Торкнуся  до  твого  лиця.
Ти  мене  не  відчуєш.Та  так  і  потрібно.Ти  віриш?
Буду  вірна  тобі.Буду  тільки  твоя...Лиш  твоя...
Розійшлися  з  тобою.Між  небом  й  землею...Ти  мрієш,

Що  могла  б  цілувати  тебе?Ти  б  мене  відчував.
Я  не  стала  би  Янголом.Жила  б  в  твоєму  будинку.
Не  літала  до  тебе.Ти  б  каву  варив.Цілував.
Та  не  сталося  так.Прилетіла  до  тебе  на  хвильку.

Це  мої  фотографії  в  тебе.Альбом  вже  старий.
Я  такою  була?Я  могла  відчувати?Сміятись?
Ти  на  них  такий  рідний,красивий,такий  молодий.
Ми  могли  так  сидіти  і  так...Довго  так  обніматись...

Я  не  раз  прилечу.Та  побач  мене!Прошу!..Пробач...
Ось  метелик  малий!Подивись!Це  твоє  Янголятко.
Хочу  бути  живою!Ти  бачиш  мене!Ну...Побач...
Я  торкаюсь  тебе.Я  торкаюсь...Але...Це...Як  пастка...



Між  землею  і  небом...Допоки  мене  ти  кохав...
Ти  відчуєш  мене...Я  ще  тут...Тільки  де  моє  місто?!
Я  кохаю  тебе...І...Я  хочу...Щоб...Більш  ...Не  чекав.
Ти  дозволиш  мені  біля  тебе  рідненький  присісти...
Я  б  хотіла  відчути  цілунок!..
Про  все  розповІсти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2019


Ніби Бог ходить поміж нами

Давайте  жити  ніби  Бог
Сам  ходить  поміж  нами.
Тому  життя  вже  без  тривог!
Молитвами-нитками

Залатано,де  сумнів,біль,
Розчарування,сльози.
Бо  кожен  день-маленький  бій
Коли  якісь  занози

З  душі  витягуєм.За  хрест
Свій  власний  славим  Бога.
Бо  сам  Христос  за  нас  воскрес.
Це  ж  смерті  перемога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2019


Я молилась до тебе мій Боже

Я  молилась  до  тебе  мій  Боже,
Я  читала  псалми,Отченаш.
Я  хотіла,щоб  завжди,щоб  кожен
Йшов  до  тебе.Чекаєш  ти  нас.

Я  молилась  тобі.Я  благала
Всіх  на  світі  оцім  врятувать.
Я  тобі  кожну  мить  розказала,
Я  ж  бо  грішна.Що  можу  сказать?

Я  так  хочу  добру  всіх  навчити,
Я  так  хочу  любові  навчить.
Та  чи  вмію  з  тобою  я  жити?
Та  чи  можу...Хоч  мить  не  грішить?

Від  випробувань-стала  чистіша,
Через  біль  ти  очистив  мене.
Я  так  дякую.Тільки  б  частіше
Пам'ятати,що  все,що  земне

Для  душі  не  завжди  є  корисним,
І  молитись  за  всіх  на  Землі.
Дай  всім  Боженьку  нині  і  присно...
Бо  ми  діти  Господні  малі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2019


Варавви скрізь

Варавви  тут.І  не  втікають  навіть
Коли  ми  в  небо  списки  подаєм.
Понтій  Пілат  зшиває  нашу  пам'ять
Вмиванням  рук...Ось  далі  і  живем.

Варавви  скрізь.Їм  часто  амлодуєм.
Здається  нам-ми  кращі!Грішні?!Ні!
Ми  з  неба  Янголяток  плач  не  чуєм.
Кузьми  колись  прокручуєм  пісні.

Подеколи  згадаємо  і  Діллі,
І  жити  далі...Умиванням  рук...
Не  думати...Неначе  в  божевіллі...
І  посивів  від  крику  старий  крук...
Бо  розумів  весь  біль  від  цих  розлук...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2019


Ви думали як плаче Матір Божа?!


І  ніс  він  хрест  смиренно  на  Голгофу,
Що  відчувала  матір  у  цю  мить?!
Він  Бог!..І  серце  рвалось  не  потрОху...
Хіба!Ніхто  не  зможе  й  підсобИть?!

Що  відчувала  МАТІР  в  цю  хвилину?!
Варрава  тут.Здоровий  і  живий...
О,люди!Люди!Ви  ж  ...Мою  дитину!
А  він  же-Бог!Він  людоньки  святий!!!

Що  відчувала  матір?..Він  же    мертвих
Із  лона  смерті  вкотре  піднімав.
...Ми  інколи  забудемо  це  в  церкві,
Як  хрест  він  ніс  за  нас...Як  обіцяв

Розбійнику...Розбійник-теж  дитина
Чиєїсь  мами...Боженьку...Пробач...
О,Матір  Божа...Скоро  ж  ця  хвилина,-
Під  хрестом  впаде  син!Не  плач...Не  плач...

Ви  думали,як  плаче  матір  Божа?!
За  що  її  дитину?!Люди!..Так!
Ну  як  вона  дитині  допоможе
Хоча  б  води  подати...Люди...Як?!

Товклися  люди,і  місця  займали,
Щоби  розгледіть  цвяхи  на  руках.
...Ми  інколи...Їм...Молоток  давали...
Як  забували  Бога  в  молитвах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2019


На старому будинку старий Янгол

На  старому  будинку  старий  Янгол
Морозиво  комусь  колись  купив.
Не  дав  він  впасти  вчора  бумерангу,
Бо  крилами  когось  він  боронив.

Не  бачили  його.А  на  драбині
Пір'їнки  ніби  хтось  ліпив,ліпив.
Він  кожен  день  допомагав  людині,
Заснув...І  впав...І  серденько  розбив.

А  в  нього  серце  ніби  з  порцеляну,
Не  зшити,злікувати?Як  і  чим?
Я  підійшла.Врятую?Ні?Хоч  гляну.
Ну  як  допомогти  мені  святим

Янгеликам?Тримала  ніч  за  руку.
Тулила  його  просто  до  грудей.
Він  очі  не  відкрив...Чи  я  на  муку
Їх  прирекла?Біля  моїх  дверей
Лежав.Всміхався.Мервий..До  людей...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2019


Ти все робиш правильно!

Не  прокручуй  в  голові  інші  варіанти  подій.Якби  ти  зробила  так  чи  краще.Якби  в  тебе  була  гарніша  сукня,вищі  підбори.Чи  ти  була  би  більш  ніжнішою.

Не  прокручуй.Бо  лише  ця  мить  і  є  твоє  життя.Це  все,і  все  ти  зробила  правильно.

Насправді  ми  живемо  в  теперішньому  часу  і  це  все,що  може  в  якійсь  степені  трішки  бути  нашим.

Теперішній  час.Ось  ця  мить.З  таким  можливо  зовсім  несподіваним  сценарієм.

Всі  митті,всі  спектри  почуттів-  проживати  і  рухатися  далі.

Ось  ця  мить  і  є  наше  життя.Час  теперішній.А  не  минулий  і  майбутній.

Стан  душі...Гармонія  в  душі...Блаженство...

Тому  що  ніякі  соціальні  стандарти  не  будуть  гарантом  нашого  щастя.Ніякий  соціальний  статус,успіх,слава  не  можуть  бути  гарантом  довгого  щастя.Все  насправді  не  так...

Просто  навчитись,що  нам  трішки  належить  ЗАРАЗ.А  не  КОЛИСЬ  І  ПОТІМ.

Якби  я  так  не  поступила!А  якби  отак!А  якби!..

Господь  веде  нас.І  всі  Ваші  вчинки  неправильні  насправді  були  правильними.

Божого  благословіння  всім  Вам.І  Божої  любові.Завжди.На  все  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832908
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.04.2019


Коли я зустрінусь з Господом

Коли  я  зустрінусь  з  Господом-він  не  спитає  мене  скільки  разів  і  яким  я  бачила  сонечко.Він  спитає:
-А  ти  була  Сонцем  для  когось?

Коли  я  зустрінусь  з  Господом-він  не  спитає  скільки  людей  мені  допомогло,коли  ...Здавалось...Весь  світ  відвернувся.Господь  спитає:
-Ти  була  з  кимось,коли  цілий  світ  був  проти  цієї  людини?..Я  через  тебе  рятував  її.

Коли  я  зустрінусь  з  Господом-він  спитає:
-А  ти  бачила  в  цьому  обідраному  і  знесиленому  жебракові  мене?

Коли  я  зустрінусь  з  Господом-він  спитає:
-В  тебе  була  ЛЮБОВ  до  тих,хто  каменем  тобі  в  спину?Ти  просила  мене  пробачити    і  забути  їх  провину?

Коли  я  зустрінусь  з  Господом-він  спитає:
-Де  була  твоя  віра...Коли  я  випробовув  тебе?Коли  я  посилав  до  тебе  людей,яким  ти  довірилась  і  які  зрадили  тебе?Невже  ти  не  розуміла,що  я  тоді  тримав  тебе  на  руках?

Коли  я  зустрінусь  з  Господом-він  спитає  мене:
-А  ти  любиш  кожну  людину?Бо  кожна  людина-це  моє  творіння.

Коли  я  зустрінусь  з  Господом-він  не  спитає  чи  пила  я  каву.Він  спитає:
-А  скільком  людям  ти  подала  води?Коли  я  через  твої  руки  хотів  це  зробити?

Коли  я  зустрінусь  з  Господом-він  спитає  мене:
-Скількох  людей  ти  навчила  ЛЮБОВІ?

Коли  я  зустрінусь  з  Господом-він  спитає:
-Ти  знала,що  коли  я  з  тобою-то  хай  цілий  світ  повстане  проти  тебе!Та  я  триматиму  тебе  за  руку.Бо  я  знаю,що  ти  мене  любиш.

ЛЮБЛЮ  ТЕБЕ  БОЖЕНЬКУ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832903
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.04.2019


Блаженні

Блаженні  ті,хто  бачить  в  кожній  дрібниці  диво  і  задум  Божий.

Блаженні  ті,що  несуть  всіх  хрест  без  нарікань  і  стелять  його  як  кладку  через  прірву.

Блаженні  ті,що  роблять  добрі  вчинки  не  на  показ.І  не  для  себе.А  щоб  зменшити  біль  Ісуса  Христа.

Блаженні  ті,що  бачать  в  кожному  ближньому  Господа.

Блаженні  ті,що  знають,що  ближній-це  не  завжди  привітна  і  добра  людина.

Блаженні  ті,що  навчились  молитись  за  ворогів.

Блаженні  ті,що  годують  навіть  голубів.Бо  часто  Отець  небесний  обнімає  нас  і  робить  це  нашими  руками.

Блаженні  ті,що  піднімають  хліб  на  дорозі,щоб  на  нього  ненароком  не  наступила  людина,яка  його  не  побачить.

Блаженні  ті,що  живуть  щасливо  тут  і  зараз.А  не  потім  і  тоді  коли...

Блаженні  ті,хто  надіється  на  Господа.

Блаженні  ті  ,що  знають,що  Господь  нам  дав  право  вибору.Але  вибирають  волю  Господню...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832781
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.04.2019


Ти-ідеальна!

Ти-ідеальна.Завжди.У  всьому.В  твоїй  посмішці,в  твоїх  задумах,в  твоїх  сумнівах.

Ти-ідеальна.Такою  тебе  зробив  Творець  світу.Така  душа  лише  у  тебе,така  хода  лише  у  тебе,такі  теплі  обійми  лише  у  тебе.

Ти-ідеальна.Навіть  коли  хтось  бачить  твої  сльози  чи  невдачі.Навіть  коли  тобі  в  п'ятдесят  потрібно  починати  все  з  білого  аркушу.

Ти-ідеальна.Якщо  потрібно  починати  все  спочатку-то  ти  жива!Господь  дає  урок.І  екзамени  важко  здати  як  в  школі.Тут  все  по  справжньому.

Ти-ідеальна.Твоє  волосся,твоє  тіло,твій  недосконалий  макіяж,твоя  сукня,твої  черевики.

Ти-ідеальна.Навіть  якщо  весь  світ  говорить  протилежне.

Ти-ідеальна.В  своєму  виборі  коханої  людини,в  своїх  сльозах  про  розлуці,в  своєму  щастю,в  своїх  сумнівах.

Ти-ідеальна.Навіть  якщо  ніхто  тобі  не  говорить  цього,навіть  якщо  твій  телефон  мовчить.І  здається,що  ти  нікому  не  потрібна.І  ніколи  не  зустрінеш  вже  справжнього  кохання.

Ти-ідеальна.Бо  віриш,що  задум  Господа  навіть  на  сьогоднішній  день  був  найкращим  для  тебе.Бо  тільки  він  знає,що  краще  для  його  ідеальної  дитини.

Ти-ідеальна.Ти  знай  це.Навіть  якщо  тобі  ще  ніхто  і  ніколи  цього  не  казав...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832780
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.04.2019


Отче мій

Отче  мій!Навчи  мене  не  тільки  вірити  в  тебе.Навчи  мене  вірити  тобі  завжди...

Отче  мій!Навчи  мене  просити  тебе.Ти  можеш  дати  мені  все  і  в  одну  секунду.Ти  можеш  дати  мені  стільки,що  цілий  Всесвіт  не  вмістить!

Отче  мій...Та  чи  буде  це  добре  для  моєї  душі?Бо  лиш  ти  один  знаєш,що  буде  добре  для  мене.

Отче  мій...Навчи  мене  повторювати  після  всього:"ХАЙ  БУДЕ  ВОЛЯ  ТВОЯ..."

Отче  мій.Навчи  мене  не  турбуватися  про  завтрашній  день.Про  їжу  на  моєму  столі,про  тепло  в  моєму  будинку.Бо  ти  один  піклуєшся  завжди  про  мене.

Отче  мій.Навчи  мене.Що  все  від  тебе.Що  якщо  ти  допустив  щось,від  чого  я  в  своєму  маловіррю  пролила  багато  сліз-то  ти  вів  мене  через  шлях,що  став  мені  екзаменом.

Отче  мій.Навчи  мене  більше  дякувати  тобі.Веди  мене  дорогою.Я  завжди  як  маленька  дитина  візьму  тебе  за  руку,закрию  оченята  і  йтиму  за  тобою.

Отче  мій...Я  відламаю  шипи  з  твого  тернового  віночка.Щоб  менше  плакала  Матінка  Божа.

Отче  мій...Навчи  мене...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832757
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.04.2019


Ця мить і є твоє життя

Не  прокручуй  в  голові  інші  варіанти  подій.Якби  ти  зробила  так  чи  краще.Якби  в  тебе  була  гарніша  сукня,вищі  підбори.Чи  ти  була  би  більш  ніжнішою.

Не  прокручуй.Бо  лише  ця  мить  і  є  твоє  життя.Це  все,і  все  ти  зробила  правильно.

Насправді  ми  живемо  в  теперішньому  часу  і  це  все,що  може  в  якійсь  степені  трішки  бути  нашим.

Теперішній  час.Ось  ця  мить.З  таким  можливо  зовсім  несподіваним  сценарієм.

Всі  митті,всі  спектри  почуттів-  проживати  і  рухатися  далі.

Ось  ця  мить  і  є  наше  життя.Час  теперішній.А  не  минулий  і  майбутній.

Стан  душі...Гармонія  в  душі...Блаженство...

Тому  що  ніякі  соціальні  стандарти  не  будуть  гарантом  нашого  щастя.Ніякий  соціальний  статус,успіх,слава  не  можуть  бути  гарантом  довгого  щастя.Все  насправді  не  так...

Просто  навчитись,що  нам  трішки  належить  ЗАРАЗ.А  не  КОЛИСЬ  І  ПОТІМ.

Якби  я  так  не  поступила!А  якби  отак!А  якби!..

Господь  веде  нас.І  всі  Ваші  вчинки  неправильні  насправді  були  правильними.

Божого  благословіння  всім  Вам.І  Божої  любові.Завжди.На  все  життя.

Ваша  Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832755
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.04.2019


Люби себе

Люби  себе.  Як  би  не  складалися  обставини  -  люби  себе.

Люби  себе.  Тоді  ти  щаслива  мама,  щаслива  донька,  дружина.  Тоді  всі  щасливі.

Люби  себе.  Даруй  собі  подарунки.  Завжди.  Сукні,  черевички,  догляд.  Любити  себе.  І  трішечки  більше,  ніж  його.  Бо...  Якщо  ти"наливаєш"  в  філіжанку  більше,  ніж  вона  може  вмІстити  -  зайве  проллється.  Люби  себе  більше.

Люби  себе  настільки,  щоб  вміти  вийти  з  зони  комфорту.  Якщо  життя  змусить.

Люби  себе.  Якщо  тебе  розкохали  -  люби  себе.  Ти  просто  дізналася,  що  твій  шлях  зовсім  не  з  ним.  Відпусти  і  подякуй.

Люби  себе.  В  тебе  є  ти.  Ніколи  і  нізащо  нікому  не  жалітись.  Посміхатись  людям,  посміхатись  сонцю.

Люби  себе.  В  тебе  є  життя.  Любити  всіх.  Вони  колись  теж  дізнаються,  що  любити  себе  -  це  любити  світ.  І  Бога.

Люби  себе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826837
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.02.2019


Не згадуй мене. Не треба

Не  згадуй  мене.  Не  треба.
Ти  іншим  даруй  хоч  небо.
Не  згадуй.  Була  твоєю.
Казав  :
-Будь  завжди  моєю.

Писав  ти  листи  і  вірив,
Що  наші  стосунки  -  мрії
В  століттях  пройдуть...  Що  ж  сталось?!
Не  так...  Якось...  Нам  кохалось?

Я  дякую  за  кохання.
Я  дякую  за  чекання.
Не  знаю...Де  все  поділось?..
Не  вірилось...  Не  гоїлось...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2019


Ти запросиш мене на побачення?

Ти  запросиш  мене  на  побачення,
Коли  зрадить  цілісінький  світ?
Бо...  Вже  часу  в  нас  стілечки  втрачено,
Що  врятує  лиш  в  небо  політ.
Нам  дивилися  Янголи  вслід...

Ой...  Намріяла.  Мрійниця.  Дівчинка.
Я  дивлюся,  чи  ти  уже  йдеш.
Я  Принцеса  ж.  Маленька  горошинка
Перетворена  в  диво  з  чудес.
Моя  віра  в  кохання  без  меж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2019


Я з тобою

Я  з  тобою.  Завжди.  Чи  то  дощ,  чи  то  сніг.
Я  з  тобою.  Тоді,  коли  вічна  зима.
Я  з  тобою  до  старості  днів  наших,  літ.
А  без  тебе  мене  ж  бо  немає,  нема.

Я  з  тобою,  коли  відвернуться  усі,
Цілий  світ.  Коли  бідність,-я  сльози  зітру
Як  заплачеш.  Ми  разом.  У  нашій  душі
Є  дві  пари  прелюблячих,  люблячих  рук.
Хай  ніхто  і  ніколи  не  знає  розлук.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2019


Хороший… Мій

Хороший...Не  знаєш,  що  ти  моє  щастя,
Ти  навіть  не  знаєш,  що  кращий  такий.
Нам  різні  і  порізно  сни  досі  сняться.
Який  ти  прерідний.  Який  ти...  Ну...  Мій...

Змішалося  сонця  з  краплинами  смутку,
Тебе  зустрічаю  вже  вкотре  у  сні.
А  вітер  прийшов  і  пішов  дуже  хутко.
Він  каже  :
-Ти  будеш...  Дружина...  Мені?

А  я...  Ну  а  я...  Вже  дощу  обіцяла,
Красива.  Красуня...  І  сумно  якось.
Ще  завтра  тебе  я  сама  цілувала...
А  вчора  ніколи  й  ніщо  не  збулось.
І  заміж  за  дощ  йти  мені  довелось.

Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2019


Дякую

ДЯКУЮ

Де  б  Ви  не  були,  з  ким  би  Вас  не  зводило  життя,  які  б  не  були  обставини  в  житті  -  дякуйте  за  все.

Дякуйте  за  все  і  всім.  Навіть  якщо  Вам  здається,  що  вони  ні  краплиночки  на  це  не  заслуговують.  А  Ви  дякуйте.

Дякуйте  в  відповідь  коли  подякували  Вам.  Здається...  Звучить  трішки  нерозумно.  Та  Ви  спробуйте.

Дякуйте,  коли  Вам  просто  посміхнулась  незнайома  людина.  Коли  дощ  по  драбині  сходить  з  хмар.  Коли  вітер  грається  Вашим  волоссям.

Дякуйте  за  все.  За  рідних,  за  друзів,  за  ворогів.  За  тих,  хто  проклинає  Вас  і  ненавидить.

Дякуйте  за  шматок  хліба,  за  воду,  за  очі,  за  ноги,  за  руки.  За  те,  що  бачите  сонце,  що  посміхаєтесь,  що  можете  плакати.

Дякуйте  за  все.  Кожної  хвилини,  кожній  людині.  Дякуйте  ночі,  що  прийшла  і  вклала  Вас  в  ліжечко.  Дякуйте  сонечку,  що  будить  Вас.

Дякуйте  зимі.  Бо  вона  вже  зібрала  валізи  і  купила  квиток.  Дякуйте  весні.  Бо  вона  вже  сіла  в  потяг  і  замовила  каву.

Дякуйте  за  все.  Бо  вдячність  -  велика  молитва.  А  Бог  бачить  і  посміхається.  Давайте  будемо  так  робити.  Кожного  дня.  Кожної  хвилини.  Кожної  миті...

Дякую  Вам.

Ваша  Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826023
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.02.2019


Молитва дитиночки

Ісусе  рідненький,
Я  ж  маленька,  знаєш.
В  ліженьку  тепленькім
Ти  мене  вкриваєш.

Як  мама  не  бачить,
Я  на  стільчик  стану.
Ти  ж  мене  пробачиш?
До  ран  я  дістану

Твоїх...  Поцілую.
Тебе  ж  так  боліло.
Я  твій  голос  чую.
Болить  твоє  тіло,

Коли  цвяхи  били
В  рученяточка,  ноги.
Ми  тебе  любили
Малі  дітки.  Змоги

Хрест  нести  не  мали.
Чи  нас  би  пустили
На  Голгофу?  Знали
Як  тебе  там  били.

Як  тобі  віночок
З  тернячка  зробили.  
Почуй  нас  діточок,
Що  тебе  молили.

Обніму  Ісуса,
Як  світ  ляже  спати.
Й  за  тебе  молюся.
Буду  обнімати

Тебе  цілу  нічку,
Витру  твої  сльози.  
Я  запалю  свічку.
Витягну  занози

З  твоїх  ніг,  зцілую.
Обніму  Ісуса.
Мати  твоя  чує,
Коли  я  молюся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825985
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.02.2019


Молитва дитини

Боженьку  рідненький,
Матінко  Ісуса!
Врятуй  всіх  маленьких.
А  я...  Помолюся.

За  тата,  за  маму,
Бабусю  рідненьку.  
Я  піду  до  храму,
Вислухай  маленьку  

Відочку  Ісусе,  
Матінко,  святенькі.  
Я  за  всіх  молюся.  
Всі  ж  люди  рідненькі.  

Похмурі,  сердиті,  
Й  ті,  що  проклинають.  
Боженьку  великий  
Вони  ж  бо  не  знають,  

Що  добро  робити  
Хоч  маленьке  зовсім.  
І  усіх  любити.  
Я  молюся  досі.  

Матінко  Ісуса  
Благай  свого  сина.  
А  я  помолюся  
За  Ваші  родини.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019


У Любові немає віку

У  Любові  немає  віку,  у  Любові  немає  рамок,  Любов  -  це  безкінечність.

Любов  ніколи  нічого  не  просить  взамін,  Любов  -  це  Бог.  Якщо  немає  Любові  -  то...  Як  побачити  Бога?

Бачити  Бога  можна  в  кожній  людині,  в  кожній  дитині,  в  старій,  в  дорослій,  в  тільки  що  народженій.

Якщо  жити  так,  щоб  бачити  в  кожній  людині  Бога  -  можна  змінити  світ.  Ось  так.  Без  політиків,  без  впливових  людей,  без  матеріального  статку.

Синхронність,  випадковість,  синхронність...  Кожний  маленький  вчинок,  кожна  щира  посмішка,  кожен  тактильний  дотик,  обійми  -  і  ми  переводимо  стрілки  самого  Всесвіту.  В  сторону  любові.  В  бік  Бога.

Вище  Любові  тільки  Любов.  Любов  не  буває  залежною,  за  неї  не  треба  боротися.  В  неї  чисті  очі  і  вона  не  порівнює.  Віку,  розміру  грудей,  гаманця  і  всього,    чого  нас  намагаються  навчити  глянцеві  журнали  і  модні  психологи.

Навіть  якби  ми  літали  і  вміли  пересувати  гори  і  дерева,  але  не  вкладали  в  це  Любові  -  ми  були  б  тільки  людьми  ще  не  вигаданої  професії.

Любіть  цей  світ.  В  ньому  так  багато  технологій.  Але  так  чомусь  мало  Любові.

Обніміть  сьогодні  людину.  Якій  холодно  на  душі.  І  Господь  поміхнеться.

Ваша  Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825720
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.02.2019


Інколи ти зустрінеш дорослих дітей

Інколи  в  житті  ти  зустрінеш  прекрасних  дорослих  людей.  Вони  будуть  як  малесенькі  діти.  Як  найкращі  Янголи.

Інколи  тобі  пощастить  і  ти  зустрінеш  зовсім  дорослих  дітей.  В  них  не  буде  жодних  рамок.  Вони  не  знають  дорослих  правил.  Вони  завжди  посміхаються  і  щасливі.

Коли  ти  зустрінеш  таких  людей  -  вони  навчать  тебе  радіти  кожній  хвилині,  дощу,  стрибати  по  калюжам.

Коли  ти  зустрінеш  таких  людей  -  вони  вчитимуть  тебе,  що  старості  немає.  Що  можна  бути  дитиною  і  в  сто  років,  і  бути  старезним  навіть  в  сімнадцять.

Коли  ти  зустрінеш  таких  людей,то  вони  начать  тебе  посміхатися,  коли...  Навіть  соромно.  Коли  не  завжди  все  виходить.

Коли  ти  зустрінеш  таких  людей,  вони...  Не  начать  тебе  мріяти.  Бо...  Вони  навчать  тебе,  що  все  прекрасне  задумане  -  збуваються!  Тільки!  Трішечки...  Не  цього  дня.  Та  збуваються!

Бо  вони  розмовляють  з  самим  Боженьком!  І  сам  Боженька  їх  цілує  на  ніч.  А  вони...  Стелять  йому  ліженько.  Коли  він  стомиться.  Бо  його  болить  кожна  сльозинка  такої  дитинки.

Боженька  любить  всіх!  Всіх!  Він  мені  це  завжди  говорить.

Я  люблю  Вас.

Ваша  Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825578
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.02.2019


Боженьку! Навчи мене

Боженьку!  Навчи  мене,  щоб  я  запам'ятала,  що  випадковості  не  буває.  Що  кожна  зустріч  дарована  тобою  мені  для  чогось.

Для  того,  щоб  я  допомогла  людині,  щоб  якщо  не  змогла  допомогти  -  подарувала  їй  посмішку  або  обійми.

Що  людина  ця  має  навчити  мене  чомусь.  Хорошому.  Або  дуже  хорошому.  Або  щоб  я  допомогла  цій  людині  стати  на  одну  краплинку  кращою.

Тоді  зміниться  весь  світ.  Від  такої  моєї  маленької  великої  участі.

Боженьку!  Навчи  мене  мовчати,  коли  хочеться  відповісти  грубістю  на  грубість.  Навчи  мене  відповідати  посмішкою.

Боженьку,  навчи  мене  говорити  лише  про  прекрасне  на  цій  землі.  І  ніколи  не  скаржитися.  Навіть  якщо  вся  душа  в  сльозах.

Боженьку,  навчи  мене  кожну  хвилину  дякувати  тобі.

Боженьку,  навчи  мене  молитися  так,  щоб  ти  посміхався.

Боженьку,  я  тебе  люблю.

Твоя  Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825574
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.02.2019


Я за тебе молюся і вдень і вночі

Я  за  тебе  молюся  і  вдень  і  вночі,
Я  за  тебе  так  вдячна  великому  Богу.
Засинаю  тепер  на  твоєму  плечі.
Ти  знайшов  мій  коханий  до  мене  дорогу.

Я  за  тебе  молюся  і  прошу  святих,
Щоби  Господа  завжди  за  тебе  благали.
Ще  не  було  у  світі  щасливих  таких!
А  в  минулому  році  ми  цього  й  не  знали.
Нас  на  небі  всі  Янголи  разом  вінчали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2019


Інструкція :як втримати і зберегти чоловіка!

Так.  Для  початку  певно  потрібно  купити  дуже  велику  морозильну  камеру.  Все,  що  всередині  -  викинути.  Щоб  чоловік  там  спокійно  зберігався.

А!  Можна  ще  купити  ділянку  землі  і  побувати  вольер.  Великий,  великий!  Як  для  справжніх  биків!  Утеплити.  Закрити  (якщо  прочитали  всі  інструкції  і  Вам  вдалося  зловити  такий  скарб,  як  особа  чоловічої  статі).

Якщо  прийде  пізно  і  не  в  гуморі  -  купити  велику  тацю  і  поставити  на  неї  пиво,  горілку,  абсент.  Перед  цим  зробити  макіяж.  І...  Намочити  прозору  кофтинку  (водою  просто!),  щоб  сексуальніше  виглядати!

А  тепер  мої  хороші,  справжні,  милі  дівчатка  і  Принцеси!  Якщо  Вам  треба  когось  втримати  і  Ви  навіть  читаєте  такі  дурні  поради  -  то  навіщо  він  такий  Вам?!  Для  чого?

Якщо  він  не  розуміє,  що  Ви  найбільший  скарб  на  землі  -  відкрийте  йому  двері,  зберіть  всі  речі  і...  Подякуйте!  Обов'язково!  Що  він  був  у  Вашому  житті!

Головне  :запам'  ятайте!  Знайте!
Ви  гідні  найкращого  кохання!  Найкращого  чоловіка  на  землі!  Якщо  Ви  будете  це  пам'ятати  -  Ви  притягнете  в  своє  життя  такого  чоловіка!

Що  буде  просто  сидіти  і  милуватися  кожною  Вашою  посмішкою!  Кожною  малесенькою  зморшкою.  Буде  дякувати  Господові,  що  Ви  просто  є!

Якщо  Ви  зустрінете  такого  чоловіка  -  Вам  не  потрібно  буде  думати  як  втримати  і"зберегти"  його!

І  пам'ятайте  :скільки  б  Вам  не  було  років,  як  би  журнали  і  передачі  не  вчили  такої  дурниці  (як  втримати  і"зберегти"!)  -  Ви  гідні  найкращого!  Ви  Принцеси!

І  хай  День  святого  Валентина  буде  в  кожної  кожного  дня!

Я  бажаю  Вам  щастя  і  кохання!

Ваша  Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825319
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.02.2019


Просто пообіцяй бути щасливою

Просто  пообіцяй,  що  після  дощу  ти  віднесеш  всіх  равликів,  яких  зустрінеш  на  дорозі  -  в  місце,  де  вони  зможуть  жити  далі.

Просто  пообіцяй,  що  кохатимеш  того,  кого  не  потрібно  змінювати.  Якщо  ти  захочеш  його  змінити  -  то  він  просто  вибраний  тобою.  А  потрібно,  щоб  зустріч  дарував  Господь.  Удосконалити,  прикрасити  можна  будинок  і  ялинку  на  Різдво.  А  людина  або  твоя,  або  чужа.  Якщо  ти  хочеш  його  змінити  -  це  не  кохання.

Просто  пообіцяй,  що  будеш  дякувати  Господу  за  все.  За  прекрасний  день,  за  втому,  за  сміх,  за  сльози.

Просто  пообіцяй  бути  живою.  Радіти  коли  радість.  Плакати  коли  боляче.

Просто  пообіцяй  дивуватися  сніжинкам,  у  яких  сім  куточків.  Просто  пообіцяй  зараз  посміхнутись.  Якщо  навіть  щось  не  так.  Якщо  добре  і  трішки  самотність.

Просто  пообіцяй  бути  щасливою.

Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819316
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.12.2018


В твоєму житті буде багато зустрічей

В  твоєму  житті  буде  багато  зустрічей.  Багато  стосунків.

Хтось  прийде  з  найгарнішими  обіцянками  як  в  найкращих  романах  -  і  не  залишиться  в  твоєму  житті  надовго.  Не  пройшовши  випробування  разом.  А  хтось  залишиться  назавжди.

Всіх  людей  нам  посилає  Бог.

В  зимовий  період  навіть  Янголи  можуть  допомагати,  щоб  зустріч  відбулася.
І  тому  зв'яжіть  Янголу  рукавички.

І  зовсім  не  тому,  що  Янголи  мерзнуть.  Просто  інколи  їм  хочеться  бути  схожими  на  справжніх  людей!  Правда!  Правда!

Цієї  зими  в  Вас  будуть  найкращі  зустрічі  і  стосунки.  Ви  зустрінете  справжніх  Янголів.  Які  ходять  по  землі.

І  коли  Ви  в  один  день  візьметесь  за  руки  (в  enсто  років)  і  будете  стояти  в  небі  шукаючи  драбину  до  раю  -  то  Бог  скаже  :"А  хіба  Ви  так  і  не  здогадались,  що  перед  цим  там  і  жили?.."

А  поруч  копатиме  влітку  сад  Янгол  в  шапці,  що  Ви  колись  зв'язали  для  нього...  Для  справжнього  Янгола...  А  ще  в  нього  будуть  шкарпетки...  Які  Ви  сьогодні  йому  подарували...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818816
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.12.2018


Тобі без мене добре? То живи

Тобі  без  мене  добре?  То  живи.
Вдягай  на  душу  вечори  і  ранки.
Я  каву...  Ну...  У  дві  ще  філіжанки
Сьогодні  зранку...  Я...  Тепер...  На  Ви

З  тобою  буду...Навіть  у  думках.
Зчужілі  душі  в  Всесвіті  настільки,
Що!..Нічого.  Вибач.  Видно,  це  на  стійкість
Мене  провірив  Бог.  І  на  руках

Я  Божих  засинаю.  І  живу.  
Я  виплакала  сльози.  Їх  немає.  
Тепер  уже  весь  біль  кудись  зникає.  
А  я  любила  зИму  дощову.  
Я  з  Боженьком  усе  переживу.  

Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2018


Давайте просто жити

Давайте  хоч  цієї  миті  не  хотіти  від  життя  більше.  Давайте  насолоджуватися  тим,  що  в  нас  є.

Давайте  не  заганятися  себе  під  стандарти  афоризмів,  законів,  моди,  стосунків.  Це  наше  життя.

Давайте  не  вимагати  нічого  від  інших.  Навіть  якщо  вони  можуть  дати  нам  більше  і  дуже  багато.

Давайте  жити  в  чистоті.  Від  чистоти  душі  і  тіла  -  до  чистоти  фіранок  на  вікнах.

Знай,  що  ти  найкраща.  Не  в  порівнянні  з  чужими  успіхами  і  досягненнями.  А  просто  прекрасна.

Навчитись  думати  кожного  разу  по  своєму.  В  кожній  ситуації.  В  радості,  болю,  випробуваннях.  А  не  вичитувати  готові  шаблони  і  афоризми.  Їх  хтось  написав  з  погляду  своєї  ситуації,  з  погляду,  власної  сили  і  випробувань.

Давайте  розглядати  сніжинки.  Можливо...  Давайте  шукати  семикутну  сніжинку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817074
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2018


Одне добре слово

Одне  добре  слово,  Ваша  посмішка,  Ваші  обійми  -  і  в  одну  хвилину  зміниться  все.

Одне  слово...  Говоріть  людям  гарні  слова,  кажіть,  що  в  їхній  душі  цілий  Всесвіт.  Говоріть  добре.  Про  інших.  Що  в  них  не  так  -  вони  і  самі  знають.  А  Ви  говоріть  гарні  слова  іншим.

Коли  весь  Всесвіт  у  когось  падає  -  Ви  просто  потримайте  в  той  час  за  руку.  І  помовчіть.  Не  треба  повчань.  Не  треба  казати  як  правильно  робити.

Кажіть  добрі  слова.  І  даруйте  посмішки.  Щирі  посмішки.  Це  так  потрібно.  Ось  в  цей  похмурий  вечір.  Ось  в  цей  вечір,  коли  сніжинки  про  щось  розмовляють  і  затримуються  в  небі.

Якщо  Ви  зараз  це  читаєте  -  то  в  Вашому  житті  буде  більше  дива.  На  цілий  один  Всесвіт!  На  цілу  зиму!

Я  обнімаю  Вас.  І  я  завжди  буду  тримати  за  руку.  Коли  мене  попросять.  Коли  я  це  відчую...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817062
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2018


Зима, зимонька моя

Зима,  зимонька  моя.
Помічниця  я  твоя.
Хмари  буду  я  трусити,
Щоби  дива  наробити.

Снігу,  сніженьку,  лети,
У  дитиночки  світи.
Щоби  дітки  всі  -  здорові.
Щоби  свята  всі  чудові.

Трішки  Віда  зажурилась,
До  Ісуса  притулилась.
Ми  дорослі,  не  маленькі,
Чуєш  Мамко  Божа  ненько?

Прочитай  листи,  малюнки
Усіх  діток.  Я  пакунки
З  Миколайчиком  віднесу.
Почуй  Відоньку  Принцесу.
Пишу  діток  всіх  адрЕсу.

Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815964
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.12.2018


Зима, зимонька моя

Зима,  зимонька  моя.
Помічниця  я  твоя.
Хмари  буду  я  трусити,
Щоби  дива  наробити.

Снігу,  сніженьку,  лети,
У  дитиночки  світи.
Щоби  дітки  всі  -  здорові.
Щоби  свята  всі  чудові.

Трішки  Віда  зажурилась,
До  Ісуса  притулилась.
Ми  дорослі,  не  маленькі,
Чуєш  Мамко  Божа  ненько?

Прочитай  листи,  малюнки
Усіх  діток.  Я  пакунки
З  Миколайчиком  віднесу.
Почуй  Відоньку  Принцесу.
Пишу  діток  всіх  адрЕсу.

Відочка  Вансель

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815963
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 01.12.2018


Боже! Випав перший сніг!

Боже,  випав  перший  сніг!
Янгол  з  дощику  ліпив
Диво!  Диво!  Стільки  зміг,
Що  земельку  всю  накрив.

Матір  Божа!  Подивись!
Скоро  прийде  Миколай.
Мала  дівчинко,  молись,
І  бажання  загадай!

А  давайте  -  всі  про  мир
Для  Вкраїни.  Для  всіх  нас.  
Ще  помолимось  Псалтир.
І  всі  разом  ОТЧЕ  НАШ.

Бог  почує  нас  малят!
О,  який  гарненький  сніг.
Це  з  пір'їнок  Янголят
Диво  падає  до  ніг!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815961
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.12.2018


Без друзів. Без одного. Я і Бог

Без  друзів.  Без  одного.  Я  і  Бог.
Ось  так  на  світі  живемо  ми  вдвох.
Ось  так.  Виходить.  Літо,  осінь...  Сніг.
Так  диво  просто  падає  до  ніг.

Ось  так.  Буває.  Грудень.  Новий  рік.
Ось  так  тихенько  час  у  небо  втік.
Ось  так.  Чекати  щастя  і  Різдва.
Ось  так...  Життя  й  малесенькі  дИва.  

Ось  так  буває.  Тільки  це  життя.  
Ось  так.Здаєтьсч,  що  серцебиття  
Твоє  у  тиші  Янгол  лиш  почув.  
Ось  так,  маленький,  ти  мене  відчув...  
Тихесенько...  Він  на  душі  заснув...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2018


А я ще і досі шукаю любов

А  я  ще  і  досі  шукаю  любов,
Виймаю  ножі,  зашепочую  рани
Молитвою  тільки.  А  скільки  розмов
Було  про  майбутнє!  Та  не  з  порцеляну

Душа  моя,  справді!  Впаде  -  обітру,
Реп'Яхи  і  попіл  я  змию  водою.
Хоч  боляче  буде  -  все  потім  зітру...
І  житиму  в  Всесвіті  з  Богом.  Зимою

Як  випаде  перший  справжнісінький  сніг  -
Я  лист  як  дитя  Миколаю    напишу.
Щоб  чисте  кохання  мені  приберіг.
А  зараз...  Чекаю...  І  слухаю  тишу.
Приходь...  Я  ніколи  тебе  не  залишу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2018


Присвячення "ДІЛЛІ"

Ма,  я  не  писав,  та  мандаринки
Передам  святому  Миколаю.
Щоб  тобі...  Малесенькі  частинки
В  смак  дининства...  Ти  не  плач.  Благаю.  

Ма,  повір,  я  все  рідненька  знаю.
Що  сумуєш,  що...  Не  все  так  просто.
Мам,я    до  Вкраїни  прилітаю.
Але  зараз...  Тільки...  Знаєш...  Гостем...

Мам,  напишеш  потім  Миколаю?
Я  писав.  Та  не  казав  нікому.  
Скоро  ж  бо  Різдво.  Рідненька,  знаю,
Розкажи  про  біль  цьому  святому.

Він  тобі  розкаже  справжню  казку,
Мандаринки  під  ялинку  нашу.
Мам,  я  знаю,  що  завжди...  Що...  Важко...
Мамко,  кожний  має  болю  чашу.
Мам,  для  тебе  посмішки  попрошу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815245
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2018


Роману Гурику


Стільки  часу  пройшло.Я  тепер  не  про  це.
Скільки  справжніх  героїв  пішли  в  небеса.
Я  не  знаю  чому,  та  одненьке  лице
Виринає  нізвідки.  Такі  чудеса.

Я  не  знала,  хто  він,  я  не  знала,  ким  був,
Я  не  знала  пісень,  що  він  просто  любив.
Я  не  знала,  що  в  мить  він  останню  відчув.
Я  лиш  знала,  що  Янгола  хтось  таки  вбив.

Стільки  часу  прошло.  Навіть  слово  "війна"
Не  внесли  до  сторінки  країни  ніяк!  
Я  не  знала  його!?Інші  ж  є  імена!
То  чому  це  лице  памятаю  я  так?!?  
Коли  скінчиться  все?..  Ти  подаш  нам  хоч  знак?..



P.  S.  Я  постійно  пам'ятаю  його...  Я  не  знаю  чому...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815243
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2018


Я здалася

Я  здалася.  В  мить.  В  одну  хвилину.
На  колінах  хмари  сиві  топчу.
Бог  любив  мене...  Малу  дитину...
А  я  душу  на  візку  волочу.

Я  здалася.  Скінчилася  сила.
На  візку  колеса  розламались.
Боженьку,  я  все  тебе  просила.
Дав...  Давай...  Чому  ж  я  нарікалась?
В  небо  впала.  Все...  Я  відліталась.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2018


Без віри й надії

Без  віри  й  надії.  Дихати.
Кисень  давно  весь  випитий.  
Закінчились  просто  виходи,
Каменем    вхід  десь  вилитий.

Цвяхи  в  долоні  -  прикрасами.
Ключ  з  душі  ржавістю  зтрощений.
Ліженько  в  прірві  молитвами
Матір'ю  Божею  мощений.
В  рай  перехід  буде  спрощений.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2018


Боженьку, Ісусе

Боженьку,  Ісусе  Чи  я  неслухняна?
Чи  я  не  молюся,  чи  така  я  грішна?
Скоро  буде  січень,  ніченька  різвяна.
Буду  без  дарунків.  Я  геть  не  печальна.

Буду  я  дивитись  диво  за  віконцем,
Буду  Миколаю  чай  варити  й  каву.
Він  ходить  як  зорі,  хоч  він  любить  сонце.
Ось  таку  я  друзі  буду  мати  справу.

Все,  що  Ви  молили  -  я  передавала.
Все,  що  Ви  просили-все  у  Вас  і  буде.
Матінку  я  Божу  на  ніч  цілувала.
За  усіх  на  світі...  Якщо  хтось  забуде...
Боженько  всіх  любить...  Та  чи  чують  люди?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814889
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.11.2018


Нікому навіть писати

Нікому  навіть  писати,
В  мене  лиш  небо...  І...  Небо...
Та  коли  є  що  втрачати,  -
Може...  Нічого  й  не  треба?

Поговорити...  Лиш  з  Богом...
Вірші  якісь  цитувати.
Пазли  життя  скласти  словом.
Й  трішки  самотність  цькувати.

І  дочекатися  часу
Як  Петро  в  рай  ключі  згубить.  
Випити  болю  всю  чашу.  
Зникнути.  Янгол  розбудить.  
І  за  весь  відчай  засудить.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2018


Я кохала тебе

Я  кохала  тебе.  Крила
Позрізала  на  перину.
Щоб  для  тебе...  В  мене  сила
Для  нас  двох  літати.  Гину

У  цю  осінь.  Ти  не  бачиш.
Ти  байдужістю  встеляєш
Мені  пам'ять.  Ти  тлумачиш  :
Не  кохаю.  Що  ж  чекаєш?

Що  я  впаду  на  коліна,
Що  благатиму  сльозами?
Бачиш,  згублена  пір'  їна
Прірву  мостить  не  між  нами...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2018


Люблю тебе

Люблю  тебе.  Ти  сердишся  за  це?
Закрила  я  долоньками  лице.
Я  пила  в  небі  з  Богом  нині  чай,
Я  бачила  сьогодні  навіть  рай.

Та  я  з  тобою  буду  на  землі,
Хоч  в  місті,  хоч  в  старенькому  селі.
Цілуй  мене.  Люблю  тебе.  Ось  так.
Ти  в  мене  пресправжнісінький  дивак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2018


Я не знаю кохання

Я  не  знаю  кохання,  ніколи  не  знала.
Та  я  долі  постійно  якось  пробачала.
Що  кому  і  для  чого  -  навіщо  питати?
Я  не  мала  його  -  не  могла  і  втрачати.

Я  не  знала  кохання  і  смак  поцілунку,
Я  не  мала  такого  простого  дарунку.
Та  життя  я  можливо  не  раз  проживала...
І  в  минулих...  Отих...  Я  до  хмар  всіх  літала...
Я  не  мала  кохання...  Й  про  нього  благала  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018


Я не знаю кохання

Я  не  знаю  кохання,  ніколи  не  знала.
Та  я  долі  постійно  якось  пробачала.
Що  кому  і  для  чого  -  навіщо  питати?
Я  не  мала  його  -  не  могла  і  втрачати.

Я  не  знала  кохання  і  смак  поцілунку,
Я  не  мала  такого  простого  дарунку.
Та  життя  я  можливо  не  раз  проживала...
І  в  минулих...  Отих...  Я  до  хмар  всіх  літала...
Я  не  мала  кохання...  Й  про  нього  благала  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018


Я просто черниця

Мій  хороший.  Мій  справжній...  Я...  Просто  черниця.
І  тому  -  тобі  воля!  Яка  чарівниця?!
Маєш  змогу  кохати  кого  тільки  схочеш!
Маєш  змогу  забути  і  душу!  І  очі!

Маєш  волю  давати  свій  час  тепер  іншим.  
Я  закопую  в  землю  кохання  і  вірші.  
Все  пусті  такі.  Люди  їх  геть  не  читали.  
А  кохання...  Немає...  І  всі  про  це  знали!..
Ну  чому  лиш  мені  не  сказали?!  Мовчали...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2018


Ти закохаєшся в мене сьогодні

Ти  закохаєшся  в  мене  сьогодні!  
Навіть  по  справжньому,  навіть!..  Так  дуже!
Ти  подивився.  Твій  погляд  холодний  
Ніби  всіх  Всесвітів  випив  байдужість.

Я  помилилася.  Знову...  Не  вперше...  
Ти  так  писав!  Як...  Для  мене  всі  вІрші!  
Знаєш...  А  в  тебе  гарнесеньке  серце.
З  іншими  будемо  більш  щасливіші?!
Я...  Вас  цілую...  В  душі?..  Вам  тепліше?..  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2018


Лупили душу

Лупили  душу  як  м'яч  на  полі,
А  завіряли  :вона  на  волі!
І  ще  до  неї  :
-Лиш  не  здаватись!
І  посміхатись!..  Ось  так...  Знущатись?..

І  жебракує  сама  у  себе.  
У  своїх  віршах  знаходить  небо.  
У  цьому  світі  одна  дорога  
Веде  тихенько  її  до  Бога.  

Душа  вдягає  не  сукню  білу,  
А  біль  саменький  на  голе  тіло.  
На  черевиках  старі  підбори.  
Закриті  на  ніч  усі  собори...  
Щоби  зігрітись  -  палила  твори...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2018


Душею по лезу

Душею  по  лезу...  Обачність.
Вдягаючи  крила  як  вдячність.
І  заздрити  мертвим  сьогодні.  
Вони  ж  у  оселі  господній.  

Душею  по  лезу...  Тихенько...  
І  цівочки  крові...  У  жменьку.  
Від  сліз  мокрі  крила...  І  впала.  
Дурненька.  Людина?!!  Літала?!!  
Ніколи!  А  вірити...  МАла...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2018


Не чекай мене навіть

Не  чекай  мене  навіть,
Не  мішай  мою  пам'ять
Із  майбутнім,  ні  треба.  
Мені  вистачить  неба.  

Не  цілуй  мене  в  вІршах.  
Я  насправді  найгірша.  
Настрій  зранку  холодний.  
Плаче  вітер  голодний.  

Я  не  буду  писати.  
Час  тебе  забувати
І  без  зустрічі...  Віриш?  
Ти  себе  сам  ще  дуриш.  

Все  пройшло...  Посміхаюсь.  
Я  тому  причащаюсь,  
Що  і  з  Богом  спілкуюсь.  
Молитвами  лікуюсь....  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2018


Напевно, що вірила

Напевно,  що  вірила  більше,  ніж  треба.
Літаючи  небом,  самісіньким  небом.  
Кохаючи  серцем,  душею  і  світом.  
Її  проганяли  і  холодом,  й  вітром.  

Сама  залишилАсь.  Без  того  кохання.
Без  того  до  Бога  самого  прохання,  
Щоб  їй  дарували.  І  полем  ходила.  
Саменькі  молитви  як  ковдри  стелила.  

Ще  зовсім  гарненька,  весь  час  посміхалась.  
У  чому  причина?  Причинна  зосталась.
Гарніша  від  всіх  і  душею,  і  тілом...
Сміялися  з  неї.  Та  це  не  боліло.  
У  полечку  спала...  Ось  вже  й  сутеніло...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2018


Ось… Стояла душа

Ось...  Стояла  душа.  Хтось  її  десь  відніс.
Трішки  в  небо  від  слів...  Наліталася  знов.  
Ось  стояла  собі  на  цілісінький  зріст.
А  в  кишенях  у  неї  одненька  любов.  

І  в  підлогу  з  небес  -  головою!  Болить.  
Певно  трішки  забула  смиренність.  То  й  так.  
А  замріялась  лиш  на  однесеньку  мить.
Може...  Гордості  трішки  пізнала  на  смак?
Спить  вночі  сам  Христос  на  усеньких  хрестах...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2018


Лист Миколаю від діток

Ходить  святий  Миколай.
Йде  в  садочок  наш  на  чай.  
Що  ми    будемо  просити?  
Будемо  із  ним  молитись!  

Він  втомився.  Світом  ходить.  
Він  велику  справу  робить!
Хто  йому  постелить  ліжко?
Поцілує  ніжно  в  щічку?

Ось  тому  в  садочку  нашім  
Ми  йому  солодку  кашу  
Наварили  й  погодуєм!
Подарунків  накупУєм!

Миколаю.  Ми  чекаєм.  
Всім  садочком  ми  гукаєм  :
Чобітки  тобі  купили!
Рукавиченьки  пошили!  

Ми  найкращі  в  світі  діти!  
Будеш  зустрічі  радіти!
Ковдрочку  тобі  пошили,  
Бо  тебе  завжди  любили!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811688
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.10.2018


Мій рідненький Миколаю

Мій  рідненький  Миколаю,
Скоро  святечко,  я  знаю.
Не  чекаю  подарунків.  
Бачив  ти  мої  малюнки?

Ось  тому  ми  всі  в  садочку  
Тобі  пишем  по  рядочку.  
Заявляєм  офіційно  :
Подарунки  -  в  благодійність!

Ми  дорослі!  П'ять  нам  рочків!
Тому  просим  всім  садочком  :
Моли  Боженьку  самого.
Ти  ж  близесенько  до  нього.  

Не  неси  нам  подарунків.  
Наші  бачив  ти  малюнки?
Україні  нашій  -  миру!
Всім  безхатченькам  -  квартиру.  

Ми  поставим  чобіточки.  
Але  нам  по  п'  ять  вже  рочків.  
Ми  заглянем  у  віконце  -  
А  там  справжнє!  Мирне  сонце!  

Всі  додому  повернулись  
Із  війни.  І  пригорнулись  
До  матусеньки,  до  діток.  
Ось  тоді  будем  радіти!  

Ми  листа  тобі  писали.  
А  адреси  ми  не  знали.  
Тож  поставим  в  чобіточки.  
Твої  донечки,  синочки.  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811683
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.10.2018


Заснути в Бога на руках…

Кохала?  Так?  Можливо...  Хто  би  знав.
Складала  осінь  в  тайстру  сум  і  щем.
Її      дощ  просто  зрадив  і  продав,
Вимішуючи  хмари  олівцем  .

І  почергово  грудень,  листопад  
Місили  холод  в  небі  кожен  день.  
Посипав  сніг  з  ваніллю  невпопад
Із  Янгола  малесеньких  кишень.

Коли  тебе  покличу  -  не  приходь!
Май  мужність  просто  жити  у  думках!
Пробач...  За  нього  теж...  Мене  Господь.
Заснути  б  Боже  на  твоїх  руках.  
Я  спала  тут  на  всіх  своїх  хрестах...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2018


Кохання суд

Та  ти  пішов  десь  до  завжди,
Де  більш  мене  нема.  
Ти  підпалив  мої  сліди  
Як  міст.  Горить  зима

Снігами  листя  із  дерев,  
Де  насінини  лиш  
Народяться.  Сто  королев
Танцюють  сніг.  Ти  спиш  

В  кімнаті,  де  любов  сама  
Не  може  гріти  рук.  
Підкинь  дрова.  Зима,  зима  
З  самісіньких  розлук.  

В  кімнаті  старий  циферблат  
Тік-тук,  тік-тук,  тік-там.  
Кохання  суд...  Понтій  Пилат...  
Я  йому  меч  подам.  
Навіщо  воно  нам?!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2018


Спізнився я з листом (присвячення"Діллі")

Пробач,  пробач,  спізнився  я  з  листом.
Рідненька,  тут  не  вміють  сумувати!
Я  для  країни  був  захисником!..
Та  сліз  твоїх  мені  не  зцілувати.

Пробач.Та  я  щасливий  тут  такий,  
Що  Янголи  -  і  ті  всі  дивувались!
Коли  дуркую  -  то  такий  смішний,
Що  мною  до  тепер  ось  милувАлись!

Тобі  чарівних  снів.  Ну!  Посміхнись!
Ти  в  мене  така  гарна.  Ти  вродлива!
Не  треба  мені  сльози...  Ти  молись...  
Люблю  тебе.  Матусенько!  Ти  диво!
І  пам'ятай  :твій  син  завжди  щасливий!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810262
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.10.2018


Андрію Кривичу. Небесному Ангелу

Я  пишу  тобі  лист.  Ледь  знайшов  я  перо!
Догадався!  Із  крил!  Бо  мій  паркер  десь  впав!
Ти  ж  бо  вчила  мене  :роби  завжди  добро!
Я  робитиму...  Завжди...  Я  пообіцяв!

Ти  не  плач.  Ну,  не  плач.  П'ю  із  Богом  я  чай.
Що  ж  із  цим  нагороди  мої  на  землі?!
Усміхнись!  Помолись!  Ну!  Давай!  Ну  давай!
Як  тут  Янголи  грають!  Які  скрипалі!
І  вклоняються  низько,  низенько  мені!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810047
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.10.2018


Не грайте в війну

Не  грайте  в  війну,  не  треба.
Бо  десь  на  підлозі  мати  
КвилИть  у  саменьке  небо.
Й  не  може  уже  кричати.  

Не  грайте  в  війну.  Благаю.
Десь  донька  чекає  тата.  
Я  крилонька  знов  вдягаю  
І  в  небо.  Лелеченята

Просили  :
-Візьми  з  собою!
Ми  Матір  вблагаєм  Божу.  
Війну  зупинить!  Юрбою
Попросимо...  Вірю...  Зможем.
Молитися  мусить  кожен...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810006
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.10.2018