| Сторінки (1/50): | « | 1 | » |
Напевно, в цей час, всі ми зрозуміли,
Що таке щастя, його справжня мить...
Яка це все-ж цінність- гарячі обійми,
І коли ніч, тихо й лагідно спить.
Багатство-це справді, щось геть не важливе,
Майно чи то статус- не показник.
І все, що раніше так сильно хотіли,
Неначе туман,що за обрієм зник.
Цей скрутний час, показав нам , хто друзі,
Якими ж насправді все-ж є вороги.
І хто з них з тобою і в горі, й напрузі,
А хто в важкий час не подасть і води.
Віра, кохання, в душі порожнеча.
Сльози, надія, єдність, і дух.
Всередині нас це все є, безперечно.
Не стане нам легше від власних розрух.
Ми вистоєм, зможем! Ми все подолаєм!
І запалають іскринки в очах,
Бо правда за нами! Ми точно це знаєм!
Незламність і віра завжди у серцях!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023
Ira Shmidt
А справді добре там, де нас нема.
Ох, як же любим ми себе "жаліти".
Зимою дуже хочемо тепла,
А осінню завжди бажаєм літа.
Не віримо ми у останній шанс,
Та зіпсувати вміємо одразу,
Того, хто вірний, поруч біля нас,
Відштовхуєм, через сліпу образу.
Не любимо метро ми у час-пік...
Людей багато , сіро , непривітно...
Кому самотньо, той до цього звик...
Не все в житті таке одноманітне.
Люблю, а може ні, не розумію,
Так хочу кави , ні... келих вина.
Стривайте, а про що насправді мрію?
Мрія реальна? Чи її нема...
Так важко подолати вічний сумнів.
Та чорно-біле -класика життя...
Бо серед всіх оцих, звичайних буднів,
Знайдеться протилежне сприйняття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023
Здається загубила я тебе.
У вимірі не тих моїх історій.
Вміють думки вхопити за живе.
І вмить стає все видним і прозорим.
Для мене став ти зовсім не таким
Дивлюсь на тебе і не розумію.
Чи став твій погляд сірим і чужим,
Чи просто я тобі тепер не вірю?
З надією звучать якісь слова,
Наповнюючи сумнівом бажання.
Та думаю, що це усе дарма.
Нема довіри, то й нема кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2019
Подумай ти в присутності зірок,
Що відбувається у серці? Що насправді?
Ніколи не втечеш від помилок,
Не думай, що вони всі непоправні.
Залиш позаду, те, що біль несе,
Залиш мелодію, що розбиває мрії.
Залиш, усе, що тобі душу рве!
Не озирайся! Є завжди надія!
Щоб не було, в житті себе цінуй,
Бо щастя геть не любить програвати!
І головне, свій час ти не марнуй,
На тих, хто щирість вміє лиш вдавати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2019
Я ніби лечу крізь повітря.
І вітер мене розуміє.
Мені так замало світла,
І сонце мене не гріє.
Я, ніби лечу крізь тумани,
І лиш відчуваю тривогу,
Я хочу далеко за хмари,
Але не знаю дороги.
Так часом потрібна самотність.
І просто вдихнути повітря.
Відчути якусь безтурботність,
І знов повернутись до світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2019
Насправді ти не дуже таки сильна.
Так легко зачепити лиш словами.
Життю ти посміхатися повинна,
Але пливеш десь поміж течіями.
Навчитись треба впевнено стояти!
Не всі хороші, навіть, якщо милі.
Не легко ,ой не легко, довіряти.
Навколо маски...а от, що за ними?
Не бійся помилок своїх ніколи.
Вони не просто так усім даються.
Ти прагни до душевної свободи,
Тоді усі вузли в мить розплетуться.
Насамперед будь впевнена, собою!
І загартовуй міцність свого серця,
Бо подорож життям є не простою,
А час таки назад не повернеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019
Святковими вогнями місто сяє,
А снігопад танцює танець свій.
Старий рік Новому вже руку потискає.,
Бажає, щоб здійснив, той сотні мрій.
Багато спогадів вирують в голові.
Я дякую за кожен день прожитий,
Я обіцяю впевнено собі,
Що буду більше мріяти й радіти!
Я дякую за нові відкриття,
І за такі потрібні мені зміни.
Я дякую, що я не є одна,
Є люди, що ніколи не покинуть.
Цей рік для мене був, ніби початом.
Початком до пригод і до мети.
Так, знаю, що не буде усе гладко,
Та головне-це впевнено іти!
Стоїть вже на порозі Новий рік.
Для кожного із нас несе він щастя.
Хай будуть завжди в серці радість й сміх!
І кожен день все кращим буде й кращим!
З Наступаючим!🌲🌲🌲♥️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2018
Бережіть своїх близьких і рідних.
Бережіть життя і себе.
І стирайте з життя всіх негідних.
Пам'ятайте! Ви можете все!
Ви радійте кожній хвилині.
І цінуйте промінчик сонця,
Подивіться у небо синє,
І відкрийте душі віконце.
Бережіть ви у серці кохання.
Не кидайте кохану людину!
Прокидайтесь ви двох на світанні,
І забудьте усі провини!
Ви вдихніть повні груди повітря.
Зрозумійте, життя прекрасне!
Постарайтесь ви жити гідно,
Щоб в житті було більше щастя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2018
В житті крім сонця може бути дощ.
Я чесно, правда, геть не розумію,
Як люди брешуть тим, тим найдорожчим,
А потім кажуть, що у правді сила.
А знаєте, так легко всім судити,
Хто як живе, і що в кого не так.
По-своєму всі мають право жити,
Щоб кожен день лишався у думках.
Чомусь в житті страшенно я боялась,
Тих гострих слів, чужих, не тих порад.
Та зараз пам'ятаю, щоб не сталось,
Все буде добре! Мусить бути так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2018
Приходить він додому день у день.
В самотності посидить, поміркує...
Він вже не чує радісних пісень,
Бо серце вже давно його пустує.
Приходить, чай заварює міцний.
За звичкою вже до вікна підходить.
І любить дощ і сильний і рясний,
Бо ніби дощ завжди з ним заговорить.
І запевняє він самообманом,
Що не самотньо, так живеться добре.
А знаєте, таких людей не мало,
Життя зламало, а були хоробрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2018
Я люблю тебе так і знай.
Всі слова мої це для тебе.
Я кажу собі зачекай..
Та мені назавжди ти треба.
Бачу щирість в твоїх очах.
Ти насправді мене розумієш.
І пробач мені що не так..
Але знаю мене зігрієш.
Та любов наче гарний сон.
Я забути тебе не можу.
Я пишу наший другий том.
І на перший він геть не схожий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2018
Малюють всі по-своєму життя.
Для себе кожен барви вибирає.
Таких картин однакових нема,
Бо різні, кожна, почуття вбирає.
Хтось вибирає різнобарвні фарби,
Сюжет незвичний, ракурс непростий.
І не важливо чи виходить гарно,
Бо це для нього дивовижний твір.
А дехто вибирає для картини,
Не фарби, темно-сірий олівець.
Усі штрихи здаються не простими,
Не вийшло щось, ну певно це кінець.
Бувають й такі, що і не хочуть,
Свою картину чимось заповняти,
І думають, що хтось прийде й охоче,
Почне його картину малювати.
Ми різні всі і різні в нас картини.
Потрібно їх уважно берегти.
І добавляти ярке, щось, не сіре,
Бо ця картина- це життя, це ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2018
Я у душу закрию двері...
Щоб ніхто і ніколи не зміг,
Будувати там каруселі,
Від яких тільки смуток, не сміх.
Вже не буде до серця дороги.
Тільки терни високі, колючі.
Вистачає мені застороги,
Від усіх отих слів болючих.
Відтепер чужі будуть очі.
Я емоції буду ховати.
Буду тільки звертатись до ночі.
Буде тільки вона усе знати.
Я не хочу жити брехнею.
Мене нудить від лицемірства.
Більш рішучою бути треба.
Як сумую я за дитинством.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018
Є такі люди, ну немов наркотик.
Без них не так, і все кругом не те.
Відчути хочеш хоч маленький дотик,
Почути слово, бажане, просте.
Ти розумієш, що таки не варто,
Тонути у людині, мов в воді,
Та серце таке схильне до азарту,
Що навіть хвилі шторму не страшні.
Душа звикає, думає, що рідна...
Усмішка рідна, очі і уста.
Тобі людина просто необхідна,
Всередині без неї пустота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018
А знаєте, я більше не боюся,
Що все може змінитись в одну мить.
В минуле я таки не повернуся,
Туди, де моя мрія тихо спить.
Для кожного своя зона комфорту.
Свої є рамки, "хай буде як є",
Але в житті існують повороти.
Мене, неначе, в океан несе.
Несе до змін, несе крізь якісь межі.
Себе по трохи я не впізнаю.
Я буду будувати власні вежі,
Мети своєї справді досягну.
І знаєте, таки, переконалась,
На все свій час, і не усе дарма.
Повірте те чого ніби боялась,
Стало частинкою до нового життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2018
Знайди себе, роби те, що ти любиш!
Не слухай тих, хто ніби знає все.
Бо не помітиш та й себе загубиш,
А щастя це тобі не принесе.
Здивуй усіх своєю прямотою.
Не бійся осуду чужого, чужих слів.
Ти думай серцем, а не головою.
Побачиш, зробиш все чого хотів.
Нехай радіє серце і душа.
Нехай твоя усмішка усіх гріє.
Не забувай, в тебе одне життя.
Воно прекрасне, коли маєш мрію!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2018
Мене кличе осінь на каву.
На теплу, душевну розмову.
Пальто в неї жовто-багряне,
А сукня ну просто казкова.
На шиї намисто червоне,
Виблискує сонцем й росою,
А очі немов синє море,
Чарують своєю красою.
Вона мене раптом спитала...
Чому серце смутком покрите?
Що їй сказати не знала.
За мене сказав усе вітер.
І осінь дала пораду...
Усе, що турбує минеться.
І все, що погане позаду.
На краще усе стається.
Мені усміхнулась щиро,
І зникла за горизонтом.
Я довго ще каву пила,
Що аж під дощем промокла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2018
А найчастіше в 1:30 ночі,
Приходять в гості спогади й думки.
І вже не хочуть закриватись очі,
Бо купа тих гостей у голові.
Ти на чарівність дивишся зірок.
І за хвилину і радієш й плачеш,
Не вистачає маминих казок,
Не вистачає снів отих дитячих.
Не покидають спогади й думки.
Затримуються в гостях, заважають.
Не розуміють,що вже 3:03...
Їм байдуже...на сон твій не зважають.
Ти згадуєш усе, що на душі,
Усе, що сталося, і що тебе турбує.
Ті спогади з тобою назавжди.
Тебе без них здається не існує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2017
Ти цінуй хто по -справжньому любить.
Хто навіює гарні думки.
Хто ніколи тебе не осудить.
Хто пробачить усі помилки.
Тільки той ,хто візьме твою руку.
І повірить у мрії твої.
Не допустить, щоб чвари й розлука.
Погасили вогонь почуттів.
Не втрачай ти того хто у скруту,
Чи в хвилину для тебе важку..
Просто скаже: " Так, зараз я буду,
" І все добре, витри сльозу!"
Справжнє ,щире ,одразу відчуєш.
В тому сумнівів навіть нема.
Серця стукіт свого ти відчуєш.
І за щастя борись до кінця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2017
Переплелися наші два світи.
Не розумію твого, мого не сприймаєш,
Не знаю чи стояти, чи іти.
Ти дивишся...мені не довіряєш.
Моя душа летить у височінь,
А серце від тривог врятує крига,
І світ оцей здається вже не мій,
Бо ти в якийсь момент мені повірив.
У місті сірих парків і доріг,
Ти промайнув веселкою у небі.
Ти мій наркотик і напевно гріх...
Чомусь впустила я тебе до себе.
Переплелися наші два світи.
І я цьому не хочу заважати,
Бо ти є я, а я вже майже ти...
Не заборонить нам ніхто кохати!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2017
Тихий звук нестримної душі.
І відлуння мрій що не здійснились.
Так нелегко пишуться рядки.
І важливе те, що ще не снилось.
Всі твої і всі мої слова..
Це лиш хвиля різних почуттів.
В яких правди певно вже нема.
І це бачити ніхто з нас не хотів.
Варто знати, що ти означаєш...
Варто знати ,ворог ти чи друг..
Все руйнується ...ех- ти не помічаєш.
Бо ти сам ніби замкнутий круг.
Знаєш, втратити своє не дуже важко.
А чи повернеш потім все назад?
Ти завжди думав так нам буде краще...
І геть нажаль не чув простих порад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2016
Десь далеко я бачу твій облік.
Ти ідеш так спокійно неспішно...
І до тебе десь кроків сто сорок.
Та здається мені що йду вічно.
Серцем я відчуваю ту силу,
Від якої мурашки по шкірі...
Я тобі лиш по справжньому вірю,
Не стою на ногах, я безсила.
Ти далеко, неначе і близько,
Мовчимо так як ніби говорим,
Дарував ти з надії намисто,
Та воно розлетілось на двоє.
Я не знаю куди ти прямуєш,
Я лиш бачу тебе за туманом,
Я кричу , ти мене вже не чуєш.
Я жила тільки самообманом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2016
Заберіть мене хто небудь,
Десь подалі...я більше не можу,
Я не можу дихати тут,
Я постійно в якійсь тривозі.
Та нехай тільки йдуть дощі,
Ніби так на душі спокійно,
Я тоді із собою на ти.
Тоді сліз моїх ніби не видно.
Щось не так , все настільки не те..
Осінь вносить свої корективи..
Навкруги все чуже, не моє.
У душі щось сидить депресивне.
Ех..поїхати б десь за край світу
Я так хочу в далеку дорогу..
Відпочити..вдихнути повітря.
І абсурдно хотіти додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2016
Для нас слова просто стали лишніми.
Ми говорим одне проти одного,
Ми не зможемо бути ріднішими,
Навіть для поцілунку холодного.
Ми не зможемо бути рідними
В слові рідними і в дружбі кращими.
Виглядати, просто негідними,
Вибач не буду, ну справді "пробач мені".
Ти завжди будеш рідним мені,
Ти завжди будеш самим найкращим,
Ну от справді признайся мені,
Чи ти любиш мене по справжньому?
Не обманюю , правда , люблю я,
Твої очі невинні прозорі....
От "халепа ", от певно тону я..
Не важливо тепер хто ти й хто я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2016
Давай підемо поговорим.
Ну просто так, без лишніх слів.
Там десь у мріях шумить море,
У вирі різних почуттів.
Давай ми просто так посидим,
Не думаючи наперід,
Якою завтра буде хвиля,
Справ різних, доказів, подій.
Давай вдихнемо запах кави.
Запах тепла в холодні дні.
На хвильку ми давай уявим,
Що біля нас горить камін.
Давай повірим разом в казку,
В осінню казку...див і мрій.
В якій щаслива лиш розв'язка,
Неначе побував у сні.
І в цей момент так добре, тихо.
Нічого не тривожить, не гнітить,
Розум і серце для проблем закриті,
Лиш осінь листям шелестить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2016
Здається, що життя несправедливе.
Здається все іде наперекір.
У краще вже давно немає віри.
Для боротьби немає більше сил.
Світ постає сумним і сірим.
Не видно там ні сонця , ні добра.
Життя твоє є чорним , потім білим.
І різнобарвних кольорів нема.
Не вірить серце у кохання , щирість.
В душі панує тільки пустота...
Для них вже не існує слова: "вірність"...
Сенс втратили довіра й доброта.
Не сяють радістю блакитні очі,
Не усміхаються тонкі уста.
Солоні сльози капають щоночі.
Життя звичайно штука непроста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2016
Тихий вечір мені щось шепоче,
Я дивлюся у небо ледь синє,
Мені вечір про мрію " бурмоче ",
Та чомусь я у неї не вірю.
Залишилась сама поміж вітру,
І не знаю куди б мені дітись,
Та не хочу я зараз до світу,
Щось не вмію я там радіти.
Хочеш плакати - ти смієшся
Ти смієшся, а сльози рікою,
" Божевільна "- десь голос несеться,
Не важливо! Я буду собою.
Довіряєш, а зрада поблизу,
Бачиш зраду , не віриш в довіру,
Озирнешся а ти десь там, знизу,
І ніхто вже тобі не вірить.
Ти кохаєш, ненависть от, поряд
І так важко з усім тим боротись,
Відкидаєш - кохання враз знову,
Відкриває усі простори.
А мене чує тільки вечір,
Тільки небо оце ледь синє,
Обіймає проміння за плечі...
Ніби сонце про щось теж мріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2016
Сидить поет " сучасний " у задумі...
Із монітора виглядає білий лист,
" Сьогодні ну думок щось не існує...
А може все ж я втратив талант, хист..."
Він з поспіхом ну щось таки друкує.
Там про кохання, зраду, ну таке...
Стирає, знову падає в задуму,
" Чому ж це не виходить? Що таке???..."
Уже із злістю закриває ноут,
І дивиться, сервант його стоїть.
Йому напевно вже ну під сто сорок.
Поет чомусь від захвату горить...
Дверцята від серванту відкриває.
І дістає запилене перо,
В чорнильницю чорнило наливає,
До ноута вже просто все-одно.
Дістав листок біленький А4,
Перо у руки взяв...ну ось воно!
Натхнення ніби знову прилетіло.
Вже не важливо що там за вікном.
Перо саме думки його наводить,
І так приємно бачити слова.
Він думає: "Ай, що мені ваш ноут,
Мені натхнення з ним, ну геть нема."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2016
Я знаю, зараз дуже складно жити.
І сліз багато...безліч і невдач.
Та головне близьких людей любити,
І вміти говорити: " Ти пробач..."
Я обіцяю, буду я розумно,
І відчувати, думати, робити.
Не забувати що там б 'ється в грудях.
Життя своє надармо не губити.
В житті крім сонця може бути дощ.
Я чесно, правда, геть не розумію,
Як люди брешуть тим, тим найдорожчим,
А потім кажуть , що у правді сила...
А знаєте, так легко всім судити,
Хто як живе...і що в кого не так.
По-своєму всі мають право жити,
Щоб кожен день лишався у думках.
Чомусь в житті страшенно я боялась,
Тих гострих слів, чужих, не тих порад.
Та зараз пам'ятаю, щоб не сталось,
Все буде добре! Мусить бути так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016
Я не терплю обману, лицемірства.
І не люблю фальшивості очей.
В моєму серці зраді нема місця...
Не варте це заплаканих ночей.
Не можу бути я у центрі недовіри.
Для мене найдорожча прямота.
Я поважаю мужність серця, силу...
Хоча вся правда не така проста.
Я не люблю ляльковості і фальшу.
Це дуже низько, навіть для слабких.
Мені здається у житті найкраще-
Правдиві очі ніж фальшивий сміх!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2015
Прокинувся ти вранці- УСМІХНИСЯ!
Відкрий вікно, вдихни свіже повітря,
І навкруги уважно подивися...
Піймай від сонця теплоту і світло.
Ти вийшов з свого дому- УСМІХНИСЯ!
І подаруй свій настрій всім прохожим,
Невдач в цей день і труднощів не бійся!
Якщо ти віриш в себе все і зможеш!
Прийшов ти на роботу -УСМІХНИСЯ!,
На хвилю позитиву налаштуйся...
Пригніченню, напрузі не корися,
Все буде добре, просто не хвилюйся.
Свій день завершуєш, ти знову УСМІХНИСЯ,
Коли відпочиваєш в кінці дня.
Цим настроєм ти щиро поділися,
Щоб усміхались друзі і сім"я.
Зайшло вже сонце, місяць прийняв зміну,
Лягаєш спати- пролистай свій день.
І завтра знову УСМІХНИСЯ, неодмінно,
Щоб тільки радість линула з очей!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2015
Чому так боляче? Чому?
І в серці щось мене тривожить...
Ну перестань. Тебе прошу...
Ти цим собі не допоможеш.
Ну от чому? Чому? Чому?
Я плачу тихо, біль присутня ...
Я за собою сум несу...
Той біль і сум такі могутні...
Чому так гірко на душі?
Чому я відчуваю рани?
Вони глибокі і важкі...
Хоча...ховаю їх старанно.
Я не прошу.....я не прошу.
І розуміння і прощання.
Чомусь...чомусь себе гризу.
Не знаю...я не знаю... правда.
Я хочу сили і терпіння.
Потрібні ліки від тривог...
Я хочу квітів запах і насіння...
А не зів ялих стебел чи гілок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014
Говорить хтось що час таки лікує....
Можливо так, не сперечаюсь я,
Але для когось ліків не існує.
Таких що залікує пів життя.
Пройшов для когось час і все минуло...
І спогади, і біль , і самота.
Але для іншого все ж серце не забуло.
Позаду все, попереду стіна.
Хтось все забув, спалив, відкинув, змусив...
Від помилок себе надалі вберегти,
А той, той інший тільки себе душить,
Бо з болем тим не може далі йти.
Один відкриє новий, білий аркуш.
І починає знов своє життя.
А другий стер, але розводить краску,
Щоб знову всі наводити слова.
Дозвольте собі жити. Відпускайте...
Своє минуле...те що там гризе.
Лише чернетки помилок лишайте.
І впевненісь знайдіть. Можливо все!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014
Нам жити заважає страх.
І він несе невпевненість в собі.
І наяву і навіть в своїх снах,
Остерігають погляди чужі.
Чомусь живемо ми чужим життям...
Порадами і різними думками,
А залишитися з собою сам на сам,
Не можемо...бо страх іде за нами.
Ми показати боїмося свій талант.
Бо інші не сприймуть... що скажуть люди?
А треба впевнено стояти на ногах.
Як має бути так воно і буде.
І рідко ми доводим правоту.
І впевнено не досягаєм цілі,
Бо слабість путають і доброту.
А виживають в цьому світі сильні.
А те, що думають не так і вже важливо.
Важливо те, що думаєм про себе ми.
Якщо себе сприймати будем гідно.
То цінувати й поважати будуть всі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Я дякую за те, що я живу,
За те, що бачу, чую, відчуваю.
За те , що маю люблячу сім"ю,
Яка завжди мене оберігіє.
Я дякую за сонечко ясне,
Яке дарує усмішку і настрій.
Воно щоранку радує мене,
Приносить радість, позитив і щастя.
Я дякую за мить кожну в житті.
Вони є різні і завжди не схожі.
Шляхи до успіху не дуже і легкі,
Та їх маршрут завжди змінити можна.
Я дякую за все ,що в мене є,
За все і всіх ,що поруч із-зі мною...
За те ,що б"ється серденько моє,
Яке знайоме з радістю й журбою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Так часто життя ламає,
І сильним вже важко бути,
Коли підтримки немає...
І теплих слів не чути.
Тоді для тебе світ сірий,
І люди чужі, непривітні...
Давно не існує вже віри,
В хороше щось, добре і світле.
Важливо не розкисати,
Не піддаватись проблемам!
І завжди одне пам'ятати-
Жити й боротись треба.
Собі кожен день доводити,
Що все ж таки чогось вартий,
Себе до нуля не зводити,
І нове життя починати.
Без горя не тим є щастя.
Без поразки не та перемога.
В житті не так страшно впасти,
Якщо піднятись є змога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014
Буває дивишся в очі, а там пустота...
І холодні такі , наче крига...
Не важливо вже що там говорять уста,
Бо ті очі на все відповіли.
Не знаєш ,що криється справді в душі.
Що насправді відчутно, біль, радість.
Чи вона радіє, від смутку кричить.
Тільки очі це все розкажуть.
Буває не віриш у щирість думок,
Чи правдивості слів не віриш,
Не роби одразу у відповідь крок.
У вічі поглянь-зрозумієш.
Багато не знає, що нас видають,
Наші очі,які ми ховаєм.
Вони знають серця обман чи красу,
Тому часто ми їх опускаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Так бережливо і тихенько дує вітер.
І сонця загасають промінці.
А місяць вже готується світити.
На небі зіроньки з"являються ясні.
Відчутно запах цвіту навкруги.
Він оповитий ніжністю й красою.
Легенько так літають пелюстки,
А вранці умиваються росою.
Доспівують вже пісеньку птахи.
Із-з сходом сонця дивували співом.
Вони у пісні весну принесли,
Щоб кожне серце радісно бриніло.
Довкола все готується до сну.
І різнобарвні закриваються тюльпани.
Щоб зранку дарувати нам красу.
Світліше на душі і в серці стане.
І тільки чути тихий вітерець.
Навіює він щирі , ясні мрії.
Цей день знайшов вже свій кінець.
Вже скоро новий сонечком пригріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
Чому лиш втративши, ми починаєм цінувати?
Не бережем поки воно в нас є.
На світі все ми хочем чомусь мати,
При тому не цінуючи своє.
Чому сміємся з бідних і змарнілих,
Натомість,щоб допомогти?
Можливо ви остання їх надія,
Але все ж легше байдуже пройти...
Чому ми "пхаєм" носа в чужі долі,
Їх заздрим перемозі, радіємо біді?
А от своє життя змінити ми не в змозі,
На роздоріжжі вже не знаєм куди йти...
Чому ми відкидаєм тих людей,
Яким ми дорогі і не байдужі.
І серед різних тисячі очей,
Вони взаємності чекають дуже!
Чому ми забуваєм про сім"ю,
Коли вже виростаєм й самостійні?
Вона ж дарує радість й теплоту.
І рідні, ніжні, лагідні обійми.
Чому собі ускладнюєм життя?
До тих проблем ще створюєм нові.
І думаєм ,що виходу нема,
Та забуваєм, вихід є завжди!
Лиш треба пам"ятати хто ми є!
І що живем ми тільки один раз!
Потрібно залишатися людьми.
Не марнувати дорогий нам час!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
Ми один одного часто судимо…
Не розібравшись зі всім до кінця…
Бо знаєм точно…такими не будемо…
І не жалієм дурного слівця.
На когось дивимся ми найчастіше…
Але при цьому про себе забувши.
За себе чомусь все шукаємо гірших.
При тому свої всі гріхи проминувши.
Чому люди стали жорстокими?
І немає довіри ніде?
І розмови стали короткими…
На допомогу ніхто не прийде…
Зараз мало кругом доброти…
Всі чекають від неї підстави…
І немає в душах красоти…
Бо вона вже зачахла й пов яла….
Ми людей із життя викидаєм…
Мов якесь непотрібне сміття…
Про важливий факт забуваєм…
Що в людей цих є ще серця.
Після того вони розбивають…
Мрії інших і їхні серця.
І вже тих без сердець залишають…
Тому певно немає кінця.
Люди зараз зраджують брешуть …
Чи то іншим чи то собі…
І цей список далеко не весь ще..…
Кожен правила знає свої..
По різному люди впливають…
Бо різна у всіх душа…
У одних вона світла й навчає.
А у других темна й гнила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2013
Себе в житті важко знайти.
Буває комусь неможливо.
До цьогопотрібно іти.
Для когось і це не важливо.
Людина живе одним днем.
Майбутнього їй не існує.
Життя колить гострим ножем.
Її чогось це не турбує.
Їлюзії, мрії одні.
Бажання але не реальні.
Панують в її голові.
Несуть одні тільки страждання.
Не цінує здається нічого….
Ні друзів а ні сім’ ї…
Не розуміє простого….
Що витягло б з ями її….
Людина створила свій світ….
І обраних в нього пускає…
Але не пускає своїх…
І їх за бортом залишає.
Людина не має мети…
Не знає чого вона хоче…
І духом не прагне рости….
І шлях вибирає коротший.
Будуєм самі нашу долю.
Вирішуєм як краще буде.
Діям думкам даєм волю.
І знаєм що Бог тільки судить.
Треба таке пам’ ятати.
Життя одне ми не вічні.
Потрібно що є цінувати.
Робити кроки успішні.
Почуттям не давати волю.
Реально сприймати речі.
І думати головою.
Багато не брати на плечі.
Пригод і розваг не шукати.
Знайти потрібно себе.
Людей для життя вибирати.
І Щастя до тебе прийде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013
Життя – це книга, і в одному екземплярі.
Немає ні чернетки, ні пробного листка.
І те, що проживаєм й проживали,
Усе вміщає у собі вона.
На розділи поділена ця книга,
І кожен розділ – це прожитий рік.
Обкладинка символізує душу й тіло,
І вказує на досягнувший вік.
Вона товста, сторінок в ній багато.
Сторінка кожна – це прожитий день.
Увагу кожній приділяти варто,
Забути про невпевненість і лінь!
Так часто ми вертаємось в минуле,
Гортаючи сторінки все назад.
Про попередні розділи забули,
Але вже пройдений переглядаєм шлях.
Щоб далі заповняти свою книгу,
Потрібно виправляти помилки.
І в щастя світле відновити віру,
Боротися за мрії ще живі.
Не запиляти обкладинку – душу…
Цілком не довіряти, бо порвуть.
Потрібно дорожити нею дуже,
Бо це життя і в тому його суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2013
В людині головна не є краса!
Немає значення чи ти багатий, бідний.
А в серці має бути доброта…
Я думаю зі мною кожен згідний.
Повинні бути щирість і любов…
Та хоч краплинка того милосердя.
І проявляти їх потрібно знов і знов…
На стежці доброти стояти твердо.
Коли пішов ти з рідної домівки,
Куди б життя тебе не завело…
Не забувай ти рідних батька й неньки,
Щоб потім надто пізно не було…
Коли хтось просить в тебе допомоги,
Не ігноруй прохання ти цього!
Бо різні у життя дороги.
На місці можеш бути ти його!
Коли побачив ти на дворі пса,
Який голодний, вимазаний брудом.
Ти нагодуй його – тим подаруй життя.
І стане він тобі хорошим другом!
Запам'ятай! Коли робиш добро,
Воно до тебе завжди повернеться.
Відкрий ти серце – це воно прийшло.
Життя тобі, як сонце посміхнеться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2013
Не золото, не діаманти,
Не замки, не кількість землі,
А щастя велике й багате…
Найважливіше в житті!
У цьому понятті ховається,
Щось світле, усміхнене, щире.
Від нього людина змінюється.
Життя стає схожим на диво!
Щастя – коли прокидаєшся,
Бачиш ти сонце ясне…
Це коли з смутком прощаєшся.
День новий радість несе.
Щастя – коли ти кохаєш…
Маєш хорошу сім'ю.
З коханим світанок стрічаєш,
Віриш у мрію свою.
Чуєш гомін діброви,
Ступаєш в холодну росу…
Щастя – це бути здоровим,
Бачити світу красу.
Щастя приходить до тих,
Хто його сильно чекає,
Хто вже боротися звик,
Хто всі образи прощає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2013
Молодість і зрілість стали говорити…
Про усе….в цілому про життя….
Молодість казала: " Мені краще жити…"
Зрілість це перечить: " Маю досвід я".
" Ти живеш так сумно…нудно і серйозно…."-
Молодість доводить власну правоту…
" Ти не розумієш жити це не просто…"-
Зрілість все говорить думку золоту…
Молодість вже злиться і не відступає:
" Весело цікаво кожен день живу…
І турбот й проблем я як ти не маю…
Погодитись зі мною я тебе прошу…"
Зрілість посміхнулась тихо так сказала:
"Ще не розумієш слова щастя ти.
Це не тільки мода друзі і гуляння…
Тобі щоб сперечатись треба підрости…"
Молодість почула та не промовчала:
" В чому ж таки щастя? Ти скажи мені…
Особисто ти, щастя в житті знала?
Що це я не знаю? Просто поясни…"
" Список цей великий "- Зрілість їй говорить…
" Це коли щаслива вся твоя сім' я…
Це коли хвороби в гості не заходять,
Ти цінуєш все що дає життя…"
Молодість мовчала наважилась спитала:
" - А чому ти плачеш тихо у ночі? "
"-А тому я плачу бо не цінувала…
А мою помилку ти не повтори."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
Чому все так?
Чому все не інакше?
Де щастя те, обіцяне життям?
А небо за вікном дощами плаче.
Душа моя підвладна почуттям.
Люблю тебе, сумую за тобою…
Та ти напевно вже забув мене.
Серце моє укрилося журбою,
Та знаю я. Любов колись мине.
Пролине час і я забуду:
Твою усмішку, очі, голос твій.
Я сильною наперекір всім буду,
Змирюся з думкою, що ти уже не мій.
Змирюся з тим, що не мене цілуєш.
Змирюся з тим, що іншу обійма.
Та знай мене вже не почуєш!
В житті твоєму зайвою була.
Та я себе запитую одне:
Чому зустрілись ми, якщо тепер не разом.
Чому я досі так люблю тебе,
А ти й не згадував мене ні разу…
А за вікном ще й досі дощ іде.
Укрилось небо тугою, журбою.
Повільно б'ється серденько моє.
Воно сумує сильно за тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2013
Мамо! Тату! Озвіться! Де ви???
Я достукатись хочу до вас!
І нічого мені так не треба…
Тільки поруч щоб були весь час.
Мамо, рідна, пограйся зі мною…
У ляльки чи у іншу ігру…
Так важливо бути з тобою…
І крім того ніщо не прошу.
Тату, чуєш, ходімо пограєм…
Ми у м' ячик отам на дворі…
Знаю точно мене обіграєш,
Але ти піддавайся мені.
Мамо, тату сьогодні у школу…
Перший раз у житті я іду…
Буду вчитись простому, важкому…
І багато я знань наберу.
Задали мені, мамо, уроки.
Допомога потрібна твоя…
Я надіюсь не будеш проти…
Бо задачка тут геть не проста…
Мамо, тату, я захворіла.
Зовсім важко зараз мені…
Горло дуже своє застудила…
Будьте поруч, мої дорогі.
Мамо, мамо, я закохалась…
Що робити? Мені підкажи.
Я ще з жодним не зустрічалась…
Розкажи як себе вести….
Мамо…тату сьогодні в мене…
Випускний...школо прощавай…
І прошу вас…не плачте… не треба…
А тримайте шкільний коровай…
Мої рідні, я поступила…
В найкращий університет…
На успішну дорогу ступила…
Мені випав щасливий білет…
Мамо рідна і татку любий…
Ще багато чекає мене…
Вас нема і практично не було…
Знали тільки життя своє…
Я хотіла щоб були поруч…
Кожний кадрик мого життя…
Ви для мене були б як поміч…
Вона потрібна мені була….
Мамо…тату…де ви були?
Коли я чекала на вас…
Забули про мене ви…
А я пам ятала весь час…
Мамо….мамо…а де ти зараз?
Таки знову тебе нема….
В моє серце дороги не знаєш…
А вона вже не є проста…
Слава Богу, що зараз у мене…
Мої рідні бабуся й дідусь…
Вони поруч як тільки треба…
Боже милий…за них я молюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2013
Як тихо, спокійно уранці,
Коли сонце тільки зійшло.
Яке все ж маленьке щастя...
Новий день разом з щастям.
Прокидається ніжна природа.
Все здається тендітним таким,
Найкраща уранці погода.
Настрій добрий до неба злетів.
Відчуваєш нестримну свободу,
Уявляєш пташиний політ.
Відкидаєш сум і тривогу...
Зовсім іншим здається цей світ.
Тихо, тихо, немає нікого.
Ще не чути людей, метушні.
В цей момент вже не треба нічого.
Тільки радість і спокій в душі.
Як же все-таки світ красивий.
Без людей...і на самоті.
Ідеальним здається...милим...
Коли сонце повинне зійти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2012
Я так люблю мелодію дощу,
Коли в задуму поринає небо.
Вона наштовхує мене на самоту,
Де тільки я. Нічого більш не треба.
Коли немає смутку й метушні...
Ти наодинці з власними думками.
І спогади хороші і сумні,
Стають пізніше вдалими рядками.
Я так люблю лишатися сама,
Коли немає нарікань і слів.
Здається в душу вже прийшла зима...
Холодна і морозна заметіль.
А за вікном ще йде маленький дощ.
Чомусь лиш він навіює життя.
І хочеться сказати хоч би щось,
Але зі мною тільки самота.
Вона мені допомагає зрозуміти,
Яка була, якою стала я.
І що я можу у собі змінити.
Для чого дане це мені життя.
Вже дощ повільно стишує свій звук.
Мелодію його уже не чути...
А стрілки у годинника все йдуть і йдуть.
Ми сильними усі повинні бути!
Випробування, розпач і журба...
Все це ми маєм пережити.
У кожного із нас своя мета.
Своїм життям потрібно дорожити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2012
Так хочеться повірити у казку...
У диво світле, мрію дорогу...
Щоб люди зняли з себе темну маску,
Відкрили серце і душі красу.
Щоб зникла ворожнеча і проблеми,
Щоб тільки вогник щастя мерехтів,
Щоб кожен почав вірити у себе!
Перебороти страх, невпевненість зумів...
Зумів лишитися таким як є, собою.
І за чужим сценарієм не жив,
Щоб кожен став з проблемами до бою.
Від бою того кубок залишив.
Так хочеться, щоби старе минуле,
Безслідно зникло, зникло назавжди.
І щоб поганих спогадів не було,
Щоб смуток й біль вони не принесли.
А все насправді дуже-дуже просто.
Самі будуєм ми своє життя.
Буває, що стіна є замість мосту...
Життя буває рветься як струна.
Від нас самих майже усе залежить.
Чи будем мати ми життєву ціль.
Це наша доля, нам вона належить!
Буває в ній і радість, щастя й біль...
І в кожної людини своя казка.
І кожен вірить в диво у душі.
В ній має бути перемога чи поразка.
І нагороди в кожного свої!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2012