Lilafea

Сторінки (7/656):  « 1 2 3 4 5 6 7 »

ПРОКЛЯТА…


Напевно,  проклята  людьми,  чи  Небом,
Прийшла  на  землю,  щоб  «по  лезу»  йти,
Лечу  за  долею,  як  та  бджола  за  медом,
Щоб  смак  зібрати,  а  чи  її  солод  віднайти…

Не  розумію  нащо  справді  народилась,
Де  справжній  сенс  перебування  на  Землі,
Чи  може  Зіркою  чомусь  сюди  скотилась,
А  моя  доля  десь  отам  далеко  у  горі…  

Світ  не  приймає  не  стандарти  мої  дивні,
Бо  в  душу  підступу  не  допускатиму  дурман,
Так  часто  зайва  й  незручна  навіть  родині,
Якщо  вказала  на  фальшивість  їх  й  обман…
 
Напевно,  проклята  людьми,  чи  Небом,
Але  живу,  якщо  уже  сюди  прийшла,
Не  піддаюсь  інстинктам,  як  потребам  –
Оберігаю  душу  від  наруги  й  зла…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
09.02.2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022


ПОМІЖ НЕБОМ І ЗЕМЛЕЮ

Живу  я  поміж  Небом  і  Землею,
Закута  міцно  доленосності  печаль,
Як  та,  що  витягли  із  озера  Лілею,
Та  помістили  у  німий  кришталь…

Душею  лину  до  Небес  щоразу,
А  тілом  падаю  в  земні  гріхи,
Навчилась  пропускати  і  образу,
Яка  летить  від  ближнього  пихи…

Вже    довіряти  можу  лише  Богу,
Бо  навіть  рідні  часто  мов  чужі,
Мамони  вибравши  і  зла  дорогу,
У  серці  кров’ю  змочують  ножі…

Я  доживаю  поміж  Небом  і  Землею,
Бо  Воля  Божа  так  мені  велить,
Світитиму  згораючи  свічею,
Допоки  вік  земний  мій  догорить…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
09.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022


ПРОКЛЬОНИ ВБЕРІГАЮТЬ

Мене  прокльони  вберігають,
Незримо  спокій  стережуть,
Від  світу  всього  закривають,
Заслін  від  злого  надають…

Хто  проклинає,  навіть  мовчки,
Змивають  не  один  мій  гріх,
А  чи  й  провину  відпускають,
Серце  і  душу  вдівши  в  оберіг…

Коли  летять  болючі  стріли
Чи  лихослів’я,  чи  лихих  образ,
Що  від  нахабства  знахабніли,
Будують  крил  моїх  каркас…

Щоб  я  могла  отак  злетіти,
Молитвою  в  Господній  Рай,
Щасливими  були  щоб  діти,
Коли  й  піду  за  небокрай…

Усі  гріхи  малі  й  великі
Прокльони  змиють  із  рідні,
Мій  рід  щоби  Небес  Владика,
Благословив  хоч  на  землі…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
08.02.2022


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022


ЯКЩО ДИЯВОЛ ПОСЕЛИВСЯ…

Якщо  Диявол  вже  у  комусь  поселився,
Що  свій  язик  він  вже  не  здатен  зупинить,
Ричить  скажено,  мов  недавно  похмелився,
Брудною  лайкою  навіть  душа  його  кипить…

Якщо  в  сім’ї  немає  виховання  та  науки,
Ніякі  вищі  школи  й  інститути  не  спасуть,  
Та  скільки  не  складав  би  в  покаянні  руки,
Слова  брудні  уже  до  Пекла  точно  донесуть

Якщо  змалечку  не  навчила  мама  до  поваги,
Не  виховала  чистоту  культури  мови  й  слів,
Сама  тоді  отримає  усі  оці  «дари»  зневаги,
Не  раз  що  інші  чули  від  "ричань"  її  синів…

Коли  нема  насправді  прикладу  від  батька,
Як  завжди  варто  поважати  всіх  жінок,
Своїх    навчити  не  зуміє  цей  «голобородько»,
Та  не  покаже  дітям  прикладом  життя  урок.

Якщо  Диявол  вже  у  комусь  поселився,
Нехай  скоріше  йде  кудись  далеко  в  засвіти,
Щоб  смородом  словесним  більше  не  ділився,  
Та  його  слів  брудних  поменше  чули  ми…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
08.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022


ПОРИ РОКУ

Якось  зібрались  Пори  Року,
Щоб  вирішити  врешті  спір,
Красою  вдався  хто  нівроку,
А  хто  величніша  й  від  гір…

Так  сперечаючись  кружляли,
Всі  вмить  зливаючись  в  одну,
Що  люди  не  розпізнавали
Стрічають  Зиму,  чи  Весну…

То    Літо  з  Осінню  сплелося,
Чи  й  Весну  все  не  відпуска,
Недозріваюче  колосся,
Вкриває  зеленню  трава…

То  сніг  у  червні,  зливи  взимку,
Чи  навіть  блискавка  і  грім…
То  лютий  тягне  павутинку,
На  сміх  і  горобцям  усім…

Пора  зібрати  Пори  Року
Аж  до  Всевишнього  на  Суд,
Щоб  припинити  цю  мороку,
Яка  всю  землю  вводить  в  блуд…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
07.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022


СКОРО ВЕСНА


Скоро  Весна…вона  в  дорозі
Валізу  вже  зібрала  в  мить
Не  ту  «тривожну»  на  морозі,
Але  таку,  де  МИР  лежить…

Скоро  Весна…нас  атакують
То  віруси,  то  «братні»  вороги,
Панічним  страхом  провокують,
Стрес  почуттів  аж  до  туги…

Скоро  Весна…давайте  разом
Всю  нечисть  з  снігом  проженем,
Закривши  в  душі  шлях  образам,
Молитвою  й  сердець  вогнем…

Скоро  Весна…тож  оптимізму
Патріотизму  всім  й  добра,
Щоб  усю  гниль  сепаратизму
Забрала  врешті  ця  Зима.

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
07.02.2022


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022


ЛЮБИ САМА СЕБЕ…

“Люби  свого  ближнього,  як  самого  себе”  
(Матвій  22:37–39)

Люби  сама  себе,  тоді  насправді
Полюбиш  близьких,  а  чи  й  ворогів,
Інакше  будеш  завжди  наче  в  зраді,
Поселиш  згірклий  до  душі  своєї  гнів…

Ніяк  нікому  ти  любові  не  покажеш,
Якщо  для  себе    не  віднайдеш  почуттів,
Бо  й  не  глухому  те  напевно  не  розкажеш,
Розгледіти  що  в  власнім  серці  не  зумів…

Люби  сама  себе,  тоді  насправді
Полюбиш  ближніх,  як  Господь  любив,
Служитимеш  завжди  тоді  лиш  правді,
Якщо  хтось  навіть  серце  роз’ятрив…

Якщо  полюбиш  власну  свою  душу,
То  не  дозволиш  поселятися  в  ній  злу,
Як  у  привабливім  ведмедику  із  плюшу,
Не  знайдеш  квітів,  якщо  пхав  туди  золу.

Люби  сама  себе,  тоді  насправді
По-божому  життям  своїм  пройдеш,
Тоді  й  при  лайці,  чи  брудній  пораді,
Для  серця  свого  спокій  віднайдеш…

В  житті  люби  себе,  як  нам  заповідали,
Думками  навіть  не  твори  й  німих  гріхів,
Тоді  хоч,  як  тебе  життям    не  поламали,
Не  здатен  будеш  до  лихих  лайливих  слів…

Люби  сама  себе,  тоді  насправді
Господь  завжди  оберігатиме  твій  шлях,
Якщо  не  раз  і  звинуватять  у  безвладді,
Для  злого  будеш  геть  не  по  зубах…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
01.02.2022


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022


ЛЮТИЙ, ПРИВІТ!



Лютий,  привіт!  Чого  бажаєш,
Прикривши  снігом  білий  світ?
Хвальби  давно,  мабуть,  не  знаєш,
Бо  добавляєш  тільки  сивини  до  літ.

Лютий,  привіт!  Фініш  зимовий
Звершаєш  знову,  як  і  кожен  рік,
Мов  напій,  згіркло-полиновий,
Псуєш  фантазій  та  думок  політ…

Лютий,  привіт!  Ти  совість  маєш?
Тікай  скоріш  вже  в  засвіти,
Бо  вік  короткий  справді  маєш,
Щоб  навіть  геть  з  календаря  піти…

Лютий,  привіт!  Вже  не  лютуєш,
Хоч  скиглить  в  помислах  Зима,
Дзвінких  мелодій  не  почуєш,
Бо  в  серці  навіть  струн  нема…

Лютий,  привіт!  Весна  вже  скоро,
Хоча  ти  тільки  нині  народивсь,
З  душі  холодні  зірвано  окови  –
Всевишній  так  розпорядивсь.

Лютий,  привіт!  Тобі  ми  раді
Тому,  що  приведеш  Весну,
Коли  в  гірському  водоспаді
Вона  прокинеться  від  сну…

Лютий,  привіт!  Хочу  забути
Про  сльози  не  від  лютої  Зими,
Щоб  сенс  життя  всім  нам  збагнути,
У  вільнім  Краї,  без  наруги  і  війни!

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
01.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022


А У СЕСТРИЧКИ ЮВІЛЕЙ


А  у  сестрички  нині  Ювілей
Який  насправді,  мабуть,  не  цікаво  -  
Вона  у  мене  буде  завжди  молода,
Скільки  б  тих  літ  життя  не  накувало...

Вітання  щирі  знову  линуть  звідусіль,
Щоб  мрії  всі  здійснились  безперечно,
А  я  бажаю,  щоб  кружляла  щастя  заметіль,
Здоров’я  більше,  бо  все  інше  недоречно…

Душею  завжди  так  й  надалі  молодій,
Живи  активно,  незважаючи  на  інших,
Коханням  щирим  та  любов’ю  володій,
Якщо  думок  часом  і  забагато  грішних…

Бажаю  фарту  навіть  в  будні  дні,
Порозуміння  від  сім’ї  та  від  родини,
Щоб  звинувачення  були  лише  німі,
А  побажання  щирі  не  лише  на  уродини…

Любові  й  ласки  і  від  внуків,  й  від  дітей,
Як  довгих  літ,  то  при  здоровім  глузді,
Побільше  позитивно-радісних  вістей,
Щоб  поряд  завжди  були  тільки  вірні  друзі…

А  у  сестрички  нині  Ювілей
Бажаю  всього,  що  сама  собі  бажаєш,
Щоб  потопала  в  щасті  кожну  мить  і  день,
Навіть  тоді,  коли  уже  нічого  не  чекаєш…

А  у  сестрички  нині  Ювілей...

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
21.01.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022


ГРІХА НЕ ЗМИЄШ…


В  Йорданській  річці  гріха  не  змиєш,
Хоч  в  вишиванці,  а  чи  з  рушником,
Душу  очистити  тоді  лише  зумієш,
Якщо  з  молитвою  пройдеш  постом…

У  ополонках  нам  чужі  оті  обряди,
Гординя  слави  це,  котра  поміж  людей,
Для  Бога  справді  це  ознака  зради  –
Так,  наче  душу  продавав  в  бордель…  

В  Йорданській  річці  гріха  не  змиєш,
Морозом  душу  вже  не  воскресиш,
А  лише  гниллю  та  облудом  вкриєш,
Чи  й  Божу  Іскру  в  серці  погасиш…

То  ж  не  спішімо  свій  знімати  одяг,
Сивоголові  там  старі,  чи  молоді,
Вгамуймо  тіла  гріховний  потяг,
Бо  перед  Богом  ми  усі  нагі…

В  Йорданській  річці  гріха  не  змиєш,
Спокуту  в  водах  тих  не  віднайдеш,
Шляху  до  Неба  свого  не  відкриєш,
У  Царство  Боже  точно  не  ввійдеш…

В  Йорданській  річці  гріха  не  змиєш…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
18.01.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2022


ЖИТТЯ ЧОРНО-БІЛЕ


Життя  чомусь  у  мене  чорно-біле
Не  бачу  в  ньому  кольорових  барв,
Мрії  холодні  та  бажання  посивіле,
Душа  прозора  наче  віковічний  скарб.

Безбарвні  ранки,  темно-чорні  ночі,
А  кожен  день  у  сірих  вже  тонах,
Неначе  в  спадок  дані,  карі  очі,
Життю  моєму  пророкують  крах.

Та  не  змирившись  жити  чорно-біло,
Я  розфарбовую  свій  кожен  новий  день,
Душа  навчилась  навіть  мовчки-оніміло
Писати  тексти  для  яскравіших  пісень…

Життя  чомусь  у  мене  чорно-біле,
Та  Бог  дарує  всю  палітру  кольорів,
Щоб  серце,  що  холодно-скрижаніле
Моє  ніхто  вже  розтоптати  не  зумів…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
14.01.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022


З ВЛАСНИМ ДЕМОНОМ БОРЮСЬ


Я  з  власним  Демоном  борюсь,
Щоб  не  травив  даремно  душу,
З  колін  й  розбита  піднімусь,
Бо  сильна  стати  знову  мушу…

Молюсь,  щоб  не  впадати  у  гріхи,
Підступного  втішавши  Звіра,
Душа  від  Бога  у  безсмерті  на  віки,  
То  ж  не  підвладна  їй  лиха  зневіра…

Я  з  власним  Демоном  борюсь,
Щоб  іншим  ним  не  повтішатись,
Бо  навіть  з  пекла  повернусь,
На  осуд  щоб  не  піддаватись…

Хоч  не  свята,  не  в  тому  річ,
Щоб  вижити  у  грішнім  світі,
Якщо  в  житті  й  настане  ніч,
Залишу  мрії  в  буйноцвітті…

То  ж  з  власним  Демоном  борюсь,
А  Богу  вдячна  за  Його  підтримку,
Нехай  і  в  клоччя  тілом  розірвусь,
Душі  повік  не  дам  уже  спочинку…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
14.01.2022


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022


ЗАГУБИЛАСЯ В ДИТИНСТВІ


Я  загубилася  в  дитинстві,
Там  де  ще  мріялось,  жилось,
Де  Миколай  носив  гостинці,
Все  що  наснилось  –  відбулось…

Ялинок  аромат  пухнастих
П’янив  де  й  дарував  дива,
Сніжинок  магія  сріблястих,
Навіть    в  морози  зігріва…

Я  загубилася  в  дитинстві,
Санчатами  спустившись  вниз,
Вертепи  де  в  святковім  дійстві,
Різдвяних  сповнені    реприз…

Душею    повертаюсь    знову
В  дитинство,  тато  де  живий.
Там  вишиванку  мама  нову
Одягне  в  настрій  різдвяний…

Я  загубилася  в  дитинстві  –
Мене  не  варто  там  шукать,
Бо  в  божевільному  шаленстві
Літа  мої  там  не  летять…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
14.01.2022


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022


НЕ АНГЕЛ Я…


Не  Ангел  я  і  не  Принцеса,
Картаю  свій  нелегкий  вік,
Пишу,  хоча  не  поетеса,
Рокам  своїм  згубивши  лік…

Прийшла  непрохана,  напевно,
З’явившись  на  цей  білий  світ,
Шукала  щастя  надаремно,
Де  в  почуттях  був  пустоцвіт.

Лиш  Волю  Божу  виповняю,
Життям  ступаючи  своїм,
Лихі  думки  геть  проганяю,
Докорами  себе  не  їм…

Не  Ангел  я,  а  просто  жінка,
То  ж    в  Бога  прощення  прошу,
Душа    розламана  мов  гілка,
Хоча  гріхів  не  ворушу…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
14.01.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022


Синочку мій, що на Небесах

Синочку  мій,  що  там,  на  Небесах,
День  Ангела  ти  знову  свій  святкуєш,  
Навік  вколисаний  у  Господа  руках,
А  материнських  ласк  давно  не  чуєш...

Ти  ніжним  Ангелом  пішов  туди,
Де  вже  немає  сліз,  журби  та  болю,
Я  ж  сиротою  залишилась  назавжди,
Заради  Бога,  мабуть,  кинута  тобою...

Сьогодні  знову  твій  святкую  День,
День  Ангела,  який  давно  уже  без  тебе,
Тому  веселих  нині  не  співатиму  пісень,
А  лише  мовчки  споглядатиму  у  Небо...

В  нім  вічний  спокій  і  блакить  твоїх  очей,
Що  так  глибоко  проникає  в  мою  душу,
Не  дарував  мені  недоспаних  ночей,
Тому  змирившись  з  горем,  жити  мушу...

Ти  вічний  Ангел  мій  в  хмаринках,  що  вгорі,
Молюсь  за  тебе  і  молитись  завжди  буду,
Хоч  не  на  довго  Богом  був  дарований  мені,
Господній  Дар  цей  вже  ніколи  не  забуду...

Святкуєш  нині  знову  ти    на  Небесах...
Мій  Ангел  Охоронець  й  для  родини,
Тому  смиренно  я  долатиму  свій  шлях,
Прийнявши  Волю  Божу,  як  дитина...


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
09.01.2022
(синочку  Степану  в  День  Ангела  присвячується...)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2022


ЗГАДАЙМО, ХТО НА НЕБЕСАХ

Згадаймо  тих,  хто  вже  на  Небесах  
Різдво  сьогодні  й  Новий  рік  святкує,  
Хто  обіймає  рідних  тільки  в  молитвах,  
Бо  сутність  їх  вже  інших  ласк  не  чує…  

Це  задля  них  кутя  на  покуті  й  свічки...  
Не  їх  вечеря  та  уже,  на  вишитім  обрусі,  
Ялинки  прибрані  не  ними  у  стрічки,  
Чи  сніговик,  що  у  смішному  капелюсі…  

Вже  не  співатимуть  дзвінкої  коляди,  
Не  виглядатимуть,  як  ми,  Різдвяну  Зірку,  
Коли  родина  нині  вся  вечірньої  пори,  
Вогні  з  гірлянд  розвісить  на  причілку…  

Згадаймо  тих,  хто  вже  на  Небесах  
Сьогодні  з  Богом  нас  благословляє,  
Освітлюючи  наш  життєвий  шлях,  
Допоки  ми  їх  любим  й  пам’ятаєм…  

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
06.01.2022



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2022


ЙДУ В НОВИЙ РІК 2022-й

Йду  в  Новий  Рік  2022-й
Наче  дитина,  вірю  в  Магію  Різдва,
Закрити  щоб  оцей  болюче-недолугий,
Лиш  позитивні  підбиратиму  слова…

До  Тигра  Синього  із  острахом  ступаю,
Не  нарікаючи  на  свій  прожитий  вік,
Тому  життя  під  Волю  Божу  відпускаю,
Прийму  покірно  й  цей  черговий    рік…

Немає  щастя  у  житті    та  в  гороскопах,
Свого  тому  навіть  в  роках  не  віднайшла,
Надії  мимо  всі  промчалася  в  галопах,
Хоч  обережно  ніби  молодістю  йшла.

Наївно,  мабуть,  знов  чекати  Чуда,
Чи  сподіватися  що  не  минулося  усе,
З    душі  давно  вже  щезла  мрій  облуда,
То  ж  навіть  Ангел  мого  щастя  не  спасе…

Йду  в  Новий  Рік  2022-й,
Та  вірю,  що  приємним  буде  він,
Не  добавлятиме  гіркого  горя  й  туги,
А  принесе  уже  нових  щасливих  змін.

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
29.12.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2021


СВЯТА НІЧ


Свята  вже  Ніч  настала  знову,
Ми  всі  чекаєм  Магію  Різдва,
Коли  Марія  заспіває  колискову,
Оповіщаючи  народження  Христа.

Ця  Ніч  у  грудні,  а  чи  в  січні,
Можливо  й  восени,  чи  навесні,
Але  шануючи  традиції  одвічні,
Різдвяні  нині  ми  співаємо  пісні…

Різдва  чекаєм  наче    Чуда,
Про  нього  Зірка  нам  оповістить,
У  душах  щезне  враз  уся  облуда,
А  серце  Бога-Сина    прихистить…

Так  хочеться  щоб  всі  збагнули,
Різдво  нам  послане  з  Небес,
Щоб  Силу  Господа  відчули,
Свій  донести  життєвий  Хрест…

Святая  Ніч  на  землю  сходить,
Архангельський  лунає  спів,
Для  нас  Марія  Сина  родить,
Господь  щоб  вгамував  свій  гнів…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
23.12.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2021


ЗАВТРА РІЗДВО…


Завтра  Різдво,  а  чи  пізніше…
Але  душа  уже  святкуючи  співа
Вдихаймо  Магію  Різдва  повніше,  
Бо  в  серці  трепетна  уже  лунає  коляда…

Так  хочеться  Різдва  в  усіх  домівках,
Родинам  щирості  й  єднання  за  столом,
Щоб  Миколай  не  загубився  у  мандрівках,
А  щедро  всіх  обдарував  і  щастям,  і  добром…

Щоб  всі  міцні  й  здорові  святкували,
Температура  наростала  лиш  в  печі,
Шампанське  разом  щоб  відкоркували,
А  на  обруси  клали  щоб  духмяні  калачі…

Кутю  на  покуті  й  Дідух  внесемо  в  хату,
Прикрасим  разом  всі  Різдвяне  Деревце,
Та  будем  вірити,  що  премію  й  зарплату,
Нам  Миколай  на  Свята  врешті    принесе…

Завтра  Різдво,  а  чи  пізніше…
Найважливіше,  щоб  в  серцях  воно  було,
Бажанням  й  мріям  даймо  волю  сміливіше,
Щоб  Магію  подарувало  всім    Різдво!
 
©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
23.12.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2021


ЦЬОГОРІЧНИЙ МИКОЛАЙ…

Цьогорічний  Миколай  до  нас  в  калошах,  
Чи,  мабуть,  у  ґумових  чоботях  прийде,
Бо  загубилася  зимово-сніжна  десь  пороша,
Лиш  дощ  нестерпно  навіть  в  душу  ллє…

Та  Миколай  і  дощ  знайде  шляхи  до  хати,
Де  чемні  діти  вже  співають  молитов,
А  чи  солдата  свого  виглядає  знову  мати,
Бо  зліг  в  окопах  проти  «братніх  язиков»…

Святий  усіх  доволі  щастям  обдарує,
Для  кожного  гостинців  Він  припас,
Бо  Миколай  усіх  щоденно  добре  чує,
Піклується  та  вберігає  грішних  нас…

Чи  ще  малеча  ти,  чи  вже  сивоголовий,
Для  Миколая  –  всі  господні  дітлахи,
Бо  вірить  кожен  в  час  Різдва  казковий,
Що  відпускає  нам  на  Небі  всі  гріхи…

Ми  нині  знову  всі  чекаєм  Миколая,
Хто  вірить  і  хто  сам  вже  Миколай,
Якщо  душа  у  кого  й  трішки  кам’яная,
Він  також  ладен  звеселити  рідний  край…

А  хтось  чекає,  мабуть,    на  Антипка,
Щоб  разом  з  ним  творити  далі  чортівню,
Так  моторошно,  коли  грає  їхня  скрипка,
В  догоду  ворогу,  щоб  знехтувать  війну…

Цьогоріч  мокрий  Миколай  іде  з  дощами,  
Мабуть  такий  він  через  сльози  матерів,
Тому  що  ворога  хтось  тішить  ластощами,
Хоча  топтати  нашу  землю  він  посмів…

Давайте  разом  щиро  будемо  співати,
Молитва  спільна  щоб  лунала  до  Небес,
Щоб  мир  приніс  нам  Миколай  до  хати,
Та  зник  назавжди  той  московський  Хрест…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
13.12.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2021


УБИВЦІ…


На  жаль,  убивці  близькі  іноді  бувають,
Ми  навчені  уже,  хто  він  "товариш-друг",
Коли  довкола  люди  з  голоду  вмирають,
То  відбиратиме  й  останній  хліб  і  плуг...

Зовуться  братами  наче  ті  оскаженілі,
В  братах  шукаючи  найгірших  ворогів,
Як  зомбі  з  ядом,  що  в  совєтах  отупілі,
Готові  вбити  власних  матерів  й  синів...

Акт  геноциду  того  завжди  пам'ятаєм,
Бо  у  скорботі,  мов,  ворушиться  земля,
Невже  є  ті,  що  зачерствівши  забуває,
Смак  крихти  хліба,  що  у  крові  "куркуля"...

Від  голоду  тоді  загинули  мільйони,
Бо  "старший  брат"  совєтський  захотів,
Покірно  щоб  його  лиш  слухали  закони,
Та  заперечити  й  в  думках  ніхто  не  смів...

Втішалась  марно  та  червоная  потвора,
Що  український  знищить  дух  й  народ,
Бо  на  своїй  землі,  з  благословення  Бога,
Ті,  навіть  мертві,  досягли  нових  чеснот...

То  ж  не  забудьмо  нині  голови  схилити,
А  в  кожнім  серці  свічку  спільну  запалім,
Не  дозволяймо  новий  геноцид  творити,
Бо  цього  хтось  вже  знову  явно  захотів...

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
27.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021


ОСТАННЯ МЕЛОДІЯ ОСЕНІ


Остання  мелодія  Осені…
То  вітром  звучить,  то  дощем,
Сніжинки  не  ждані,  не  прошені,
Танцюють  свій  вальс  над  кущем…

Ще  листя  кружляючи  парами,
Завершує    шлях  свій  в  ставку,
А  місяць  виспівує  з  хмарами,
Шукаючи  нот  в  квітнику…

Природа  злилася  в  мелодію,
Що  лине  до  самих  Небес
У  душах  залишивши  копію,
Неначе  для  захисту  хрест…

Остання  мелодія  Осені…
Співанку  веде  голосну
Де  трави  зім’ято-столочені,
Чекатимуть  нову  Весну!

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
26.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021


ВИГЛЯДАЮ МИКОЛАЯ


Мабуть,  я  також  виглядаю  Миколая,
Ніби  ота  маленька  дівчинка  колись,
Хоча  бажань  насправді  вже  не  маю,
Бо  всі  із  небуттям  давно  зрослись…

Та  в  молитвах  благатиму  Святого,
Щоб  стежу  до  сердець  не  забував,
Навіть  до  тих,  хто  не  просив  нічого,
А  помисли  свої  на  благо  спрямував…

Ще  досі  в  кожнім  з  нас  живе  дитина,
Котра  чекає  завжди  Миколая  і  Різдво,
Закарбувалася  у  нашій  пам’яті  картина,
Чекали  як  гуртом  на  Новорічне  торжество…

Та  не  лиш  в  снах  ми  виглядаєм  знову
На  Миколая,  спів  колядок  й  щедрівок,
Як  завжди,  мабуть,  хочеться  в  обнову
Одіти  знову  дім,  усіх  дорослих  та    діток…

Давайте  дітьми  завжди  залишатись,
А  не  лише  на  Миколая,  чи  Різдво,
Якщо  і  не  любити  всіх,  то  поважати,
Гіркої  смути  щоб  в  родинах  не  було…

Потрібно  вчитися  нам  щирості  такої,
Як  у  дітей,  що  свято  вірять  у  дива,
То  ж  не  вбиваймо  паростки  любові,
Якщо  й  покрила  скроні  сивина…

Мабуть,  я  також  виглядаю  Миколая,
Хоч  не  пишу  давно  Йому  листи,
Про  всі  бажання  й  мрії  забуваю,
Щоб  душу  в  вічність  гідно  донести…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
26.11.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2021


ОДИНОКИЙ ЛІХТАР


Душа  моя,  немов  ліхтар,  що  серед  лісу,
Котрого  хтось  отак  безглуздо  помістив,
Немов  омита  в  мертвих  водах  Стіксу,
Хоча  про  смерть  ніхто  не  сповістив…

Я  не  даремно,  як  отой  ліхтар  у  хащах,
Життям  палаючи,  освітлюю  пітьму,
Хоча,  можливо,  записали    до  пропащих,
На  перекір  усім  яскравістю  живу!

В  житті  нічого  не  буває  на  даремне,
Бо  жоден  волос  ще  із  голови    не  впав,
Явно  освітленим  стає  завжди  таємне,
Коли  Всевишній  цього  справді  забажав…

Ото  ж  живу  і,  як  ліхтар  цей  одинокий,
По  Волі  Божій,  світлом  теплим  догорю,
Душевний  завше  буду  зберігати  спокій,
Бо  в  небуття  безслідно  і  по  смерті  не  піду…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
26.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2021


ОСІНЬ ПРОЩАЙ!


Осінь  прощай!  Лети  далеко,
Весь  біль  і  тугу  забери  туди,
Не  долетять  куди  й  лелеки,
У  пошуках  тепла  й  води…

Прощаючись,  я  не  заплачу,
Укрившись  спомину  плащем,
Твою  печаль  в  собі  пробачу,
Сльозами  вмиту  та  дощем…

Осінь  прощай!  Пора  настала
Шукати  нових  щирих  днів,
Болюча  серце  лють  скувала,
Від  «благородства»  ворогів…

Я  не  клену,  а  лиш  молюся,
Щоб  Бог  геть  всіх  оберігав.
Навіть  в  тумані  розчинюся,
Якщо  б  Всевишній  забажав…

Осінь  прощай!  Твої  причуди
Не  в  силі  більше  я  терпіть,
Вдихатиму  на  повні  груди,
Кляніть  мене,  чи  не  кляніть…

Нікому  лиха  не  бажаю,
А  лиш  усім  в  стократ  того,
Що  я  від  кожного  з  них  маю,
Достатку  того  й  спокою  мого…

Осінь  прощай!  Не  буду  інша,
Якщо  й  цей  біль  переживу,
Мабуть  не  вмію  бути  ліпша,
По  Волі  Божій  бо  живу!

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
25.11.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2021


РІЗДВО ВЖЕ ЗАГЛЯДАЄ


Різдво  вже  знову  заглядає  в  дім
В  узори  дивні  розфарбовує  фіранки,
Хоча  ще  іноді  чутно  осінній  грім,
Де  вітер  з  листя  робить  витинанки…

Боюся  вірити  в  нові  якісь  чуда
А  Свят  вже  навіть  з  острахом  чекаю,
Гуляє  доки  світом  неподолана  біда,
Що  далі  буде,  навіть  Ангели  не  знають…

Можливо,  знову  не  зустріну  Новий  Рік,
Та    в  болях  й  клопотах  не  бачитиму  Свята,
Але  крутитиметься  і  без  мене  білий  світ,
Допоки  цього  хоче  Божий  Син  і  Янголята…

Різдво  вже  знову  заглядає  в  дім
Стежок  шукає  щоб  зігріти  кожне  серце,
Господь  щоб  керувати  зміг  життям  моїм,
В  душі  допоки  б’є  живе  надій  джерельце…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
25.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2021


ЯК ХИТРИЙ ЛИС…

Бувають  люди,  наче  Хитрий  Лис,
Такі  ж,  часом,  облесливо-ласкаві,
До  фарисейства  мають  добрий  хист,
Щоб  неугодних  очорнить  в  неславі…

Пухнасті  ніби  та  яскраво-чарівні,
Клянуться,  що  і  помислів  не  мали,
Всі  горе-пакості  зробили  ті,  чужі,
Які  в  житті  про  тебе    і  не  знали…

Бо  Лис-святоша  завше  ні  причім,
У  нього  й  шубка  дорога  лиснюча,
А  на  хвості  пухнастому  й  густім,
Ворсинка  кожна  дорога  й  пахуча…

Чому  не  бачите  як  «німб»  уже  горить
Над  вушками  лише  у  цього  Лиса,
Достойний  він  добро  усім  творить,
Якщо  з-за  пазухи  і  витягає  списа…

Лис  і  курей  ніде  ніколи  не  чавив,
Бо  любить  всіх  і  білих,  й  зозулястих,
Невже  не  чули,  Півень  як  його  хвалив,
Той  хвіст  у  плямах  буро-червонястих…

Бо  ж  це  не  кров  була  на  тім  хвості,
Не  пір’я  прикрашало  вуса  морди,
Це  на  червонім  пофарбованім  мості,
Лис  голубам  складав  нові  акорди…

Брехні  ніколи  Лис  не  говорив,
Навіщо  ж  так  достойного  чіпати,
Він  тільки  благо  ближнім  сотворив,
Коли  й  померлих  здатен  обізвати…

Бувають  люди,  наче  Хитрий  Лис,
Таких  я  раджу  всім  остерігатись,
У  душу  встромить  смертоносний  спис,
Коли  найменше  будеш  сподіватись…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
24.11.2021



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2021


ХОЧЕТЬСЯ В ДИТИНСТВО

Часом  так  хочеться  в  дитинство,
Коли  ще  свято  віриться  в  дива,
Де  й  в  снах  готовий  на  шаленство,
Від  мрій  та  планів  кругом  голова…

Коли  санчата  й  сніжки  розважали,
Чи  хитрий    кіт  розвеселяв  рудий,
Любили  всіх  усі  коли  та    поважали,
Ти  був  дебелий  може,  чи  й  худий…  

Часом  так  хочеться  в  дитинство,
Де  чари  Миколая  за  вікном  й  хода,
Непослух  де,  як  гріх-злочинство,
Живий  де  тато  був  і  мама  молода…

Ялинка  де  стояла  в  кожній  хаті,
Та  калачі  на  покуті,  узвар  й  кутя,
Коли  усі  були  щасливі  та  багаті,
Старий,  дорослий,  чи  мале  дитя…

Часом  так  хочеться  в  дитинство,
Щоб  знов  спуститися  туди  з  гори,
Де  щастя  в  домі  головне  убранство,
Але  не  тільки  щоб    різдвяної  пори…


Де  посівальників  всі  радо  зустрічали,
А  чи  колядники  гуртом  то  тут,  то  там,
Коли  вінчуючи    весь  світ,  колядували,
Й  раділи  просто  навіть  свіжим  пирогам…

Часом  так  хочеться  в  дитинство,
Коли  чекали  всі  гуртуючись  Різдва,
Було  де  в  мріях  щастя  й  материнство,
Й  лялькам  шептались  почуттів  слова…

Де  вірність,  щирість  була  у  родинах,
Благословенні  в  вишиванках  образи,
Коли  підтримка  й  у  важких  годинах,
Якщо  й  багатшим,  може,  був  в  рази…

Часом  так  хочеться  в  дитинство,
Туди,  де  сніг  пухкий  й  грайлива  дітвора,
Не  косить  де  ще  заздрість  й  фарисейство,
А  вся  родина  щиро  колядує  круг  стола…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
24.11.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2021


ЖИВУ…


Живу,  допоки  моя  свічка  ще  не  згасла,
Хоч  болем  згірклим  в  серці  пломенить,
А  над  душею  наче  смерть  уже  нависла,
Бо  втомлена  до  Господа  спішить…

Давно  відомо,  що  не  варто  всім  годити,
Не  варто  вірити,  що  люди  щирі  всі,
Бувають  ті,  хто  ладен    й  мовчки  вбити,
Щоб  змити  так  свій  гріх  в  твоїй  крові…

Коли  ти  поряд,  дехто  надто  скаженіє,
Та  всіх  довкола  переконує  весь  час,
Що  так  спасає  людство  й  світ  жаліє,    
Від  тебе  грішної  геть  всіх  і  водночас…

Кому  занадто  ненависна  й  завжди  зайва,
Бояться,  що  ти  раптом  стежку  перейдеш,
Затьмарити  посмієш  їх  яскравість  сяйва,
Чи  нагадаєш  знову,  що  жива  ще  і  живеш…

Живу,  допоки  моя  свічка  ще  не  згасла,
Відкрита  завжди  перед  Богом  та  людьми,
Якщо  ж  в  окремих  з  злоби  кров  уже  загусла,
Не  скажу  грубо,  куди  справді  їм  піти…

 

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
23.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021


ВІНОК…

ВІНОК…
Батьків  закоханих  зв'язок  –
Вінок…
По  шлюбі  в  храмі,  йдуть  в  танок  –  
Вінок…
Сестричка  бавить  вже  ляльок  –
Вінок…
Мій  «шанс»  не  жити,  в  мами  шок  –
Вінок…
На  землю  перший  роблю  крок  –
Вінок…
Хрестини,  вквітчаний  візок  –  
Вінок…
На  перший  привели  урок  –
Вінок…
Дитинство  зіткане  з  пліток  –
Вінок…
Останній  прозвучав  дзвінок  –
Вінок…
Екзамени  вступні  з  двійок  –
Вінок…
А  юність,  мов  в  лице  пльовок  –
Вінок…
Життя  тягну,  немов  кийок  –
Вінок…
Гуртожитки,  де  й  бій  склянок  –
Вінок…
Кохання  мертве  –  гріх,  чи  рок  –
Вінок…
Набридливий  якийсь  панок  –
Вінок…
Паски  з  печі,  стук    крашанок  –
Вінок…
Колядки,  різдвяний  сніжок  –
Вінок…
Не  доспівавши  веснянок  –
Вінок…
Життя  розбите,  мов  збанок  –
Вінок…
Сім’я  пуста  без  сторінок  –
Вінок…
Син  у  могилу  без  стежок  –
Вінок…
Душа  позбавлена  зірок  –
Вінок…
Своїх  не  маю  й  фіранок  –
Вінок…
До  грішних  кинули  жінок  –
Вінок…
В  мені  шукають  коханок  –
Вінок…
Життям  копчу  мов  казанок  –
Вінок…
Знов  в  серце  хтось  вбива  клинок  –
Вінок…
Могильна  тиша…холодок…    –
Вінок…
Нарешті  вільний  в  вічність  крок  –
Вінок…
Вінок…  
і  ще  вінок…

(PS:  особливо  грамотних  та  освічених,  слізно  прошу  не  намагатися  виправляти  наголоси  й  риму  в  «строках  мого  життя»,  яке  на  кожному  кроці,  увінчується  «вінком»,  мов  болючий  клинком…)


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
23.11.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021


СПОКУСНИЦЯ ЗИМА


Спокусниця  уже  спішить  Зима…
До  шибки  нишком-тишком  заглядає,
П’янких,  що  з  присмаком  ігристого  вина,
У  душу  пристрастей,  мов  трунку  доливає…  

То  сніжну  шубу  білу  стелить  на  луги,
А  то,  Морозом  заворожена,  всміхнеться,
Розправить  крила,  наче  в  парі  голуби,
Так  наче  Вітру  в  вірності  клянеться…

Спокусниця  уже  спішить  Зима…
Їй  байдуже,  що  Осінь  календарна,
Думки  підступно  убиває  крадькома,
Німа  й  холодна,  мов  плита  цвинтарна.

У  серце  паморозь  узорами  кладе,
Гарячі  мрії  в  нереальності  морозить,
Безцеремонно  сподівання  всі  краде,
Небес  прощення,  каючись,  не  просить.
 
Спокусниця  уже  спішить  Зима…
Та  в  свою  душу  не  впущу  оце  ледащо,
Хай  тратить  лють  підступну  на  дарма  –
Не  спокусити  моє  серце  їй  ні  за  що…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
22.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021


ЗАСНІЖИЛО В ДУМКАХ…


Засніжило  в  думках  й  серці,
В  жилах  болем  холоне  кров,
Блиск  в  очах  наче  на  озерці,
Скута  в  кригу  стара  любов…

Почуття  в  льодянім  танці
Завірюхою  линуть  геть,
Як  голки  уп’ялись  в  пальці,
Вишивають  життям  смерть…

В  неминучість  бреде  доля,
Сум  закутавши  у  сніги,
Править  світом  Його  Воля,
Додає  відчуттям  снаги…

Засніжило  в  душі  й  серці,
Кучугури  лягли  в  думках,
В  кров  розбиті  стальні  берці,
Свій  босоніж  довершу  шлях…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
17.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2021


РИБКА «ЗДІЙСНЕННЯ БАЖАНЬ»


Наснилась  Рибка-«здійснення  бажань»
Така  прозоро-ніжна    і  така  тендітна,  
Підступних  задавала  море  запитань,
Уп’явшись  в  душу,  наче  ворожея  хитра…

Відверто  мною  управляла  без  розмов,
Своє  нав’язуючи  верховенство  й  волю,
Щоб  дослухалася  її  порад  та  настанов,
Відрікшись  планів  та  самоконтролю…

Це  рабство,  а  не    «здійснення  бажань»,
Коли  наказують  повинна,  як  чинити,
Для  помислів  коли  не  маєш  сподівань,
Бо  інші  вказують,  як  мріяти,  щоб  жити…

Наснилась  Рибка-«здійснення  бажань»,
Але  така,  що  вороги,  мабуть,  прислали…
Я  ж  лиш  Всевишньому  готова  дати  дань,
Допоки  долю  ще  найближчі  не  прокляли…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
15.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2021


БУВАЄ ОСІНЬ МОЛОДОЮ


Буває  Осінь  молодою,
Не  в’яне  з  віком  у  моїй  душі…
Допоки  почуття  ідуть  ордою,
Мов  дикий  наступ  мурашні…

Порив  думок  не  зупинити,
Чи  жовтень  у  житті,  чи  листопад,
Дощами  молодість  мою  не  змити,
Якщо  й  римую,  часом,  невпопад…

Осінній  вік  уже  мій  календарний,
Та    Весну  відпускати  не  спішу,
Зібравши  солод  літ  нектарний,
Думками  ще  не  раз  бува  грішу…

Стрічаю  Осінь  молодою,
То  ж  не  страшить  мене  й  Зима,
Хоча  уже  болючою  різьбою,
Вп’ялась  у  скроні  сивина…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
12.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2021


ВІДЛІТАЄ ОСІНЬ


Вже  Осінь  знову  відлітає,
Крилом  багряним  лопотить,
Життя,    мов  листя  вигорає,
Спішить,  щоб  вік  мій  вкоротить…

Весна  ще  в  серці  пломеніє,
Пожовклим  килимом  в  душі,
Та  молодість  уже  сивіє,
Мов  паморозь  на  спориші…

Вже  Осінь  знову  відлітає,
Танцюючи  прощальний  вальс,
Всі  мрії  в  смуток  огортає,
Як  в  персональний  аусвайс…

То  ж  знову  виглядаю  Зиму,
Різдвяну  казку,  мабуть,  жду,
Чи  новорічну  магію  незриму,
Що  в  неї  новий  сенс  вкладу…
   
Вже  Осінь  знову  відлітає,
Думками  лине  в  Небеса,
Любов,  Надію  й  Віру  обіцяє,
Що  воскресять  моє  життя…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
12.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2021


ВТРАЧАЮ СЕНС ЖИТТЯ

Втрачаю  сенс  свого  життя  –
Нема  ні  мрій  уже,  ні  планів.
Душа  мов  стоптане  взуття,
Забуте  між  старих  парканів…

Не  зрозуміло  нащо  йшла,
Роками  між  колючих  тернів,
Якщо  спокою  не  знайшла,
Перетерпівши  навіть  дурнів…

Втрачаю  сенс  свого  життя  –
Готова  душу  відпустити,
Бо  не  навчившись  каяття,
Не  здатна  світ  уже  любити…

Все  марно,  навіть  передзвін,
Що  в  серці  іноді  колотить,
За  смертю  лину  навздогін,
Котра  в  вічність  перекотить…

Втрачаю  сенс  свого  життя  –
Благаю  Бога  про  пощаду,
Спокою  дав  щоб  й  укриття,
Простив  за  песимізм  і  зраду…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
11.11.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021


ПИШУ НЕ В ТИХ ТОНАХ…



Терплю,  яким  би  тоном  говорили....
А  кажуть  я  уже  пишу  не  в  тих  тонах.
Чомусь  повинна  кожному  годити,
Немає  часто  хто    поваги  й  у  словах  ...

Я,  виявляється,  умію  нахамити,
Навіть  тоді,  коли  насправді  промовчу,
Мені  ж  порадять,  як  повинна    жити,
Якщо  бува  душею  занімілою  кричу...

Психологи  тепер  великі  є  довкола,
Що  навіть  в  текстах  відчувають  тон,
Самі  ж  не  підбирають  часто  слова,
Чи  не  знімають    з  голови  "корон"...

Не  смію  навіть  думати  й  мовчати,
Бо  раптом  хтось  відчує,  що  не  так...
Додумає,  хотіла  що,  мабуть,  сказати,
Чи  поглядом  не  той  поставить  знак...

На  жаль  лиш  підлабузники  в  пошані,
Дозволено  їм  завжди  все  і  досхочу...
Мені  ж  гріхом,  щоб  бути  в  тому  стані,
Коли  пишу,  про  що  і  в  снах  мовчу...


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
04.11..2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2021


ОДІНУ МАСКУ НА СВОЄ ЖИТТЯ

Одіну  маску  на  своє  життя,  
Щоб  тільки  очі  мовчки  говорили,  
Кричали  німо  та  просили  каяття,
За  те  кохання,  що  підступно  вбили…

Жила  й  постійно  оглядалась  навкруги,
Старалась  кожному  в  усьому  догодити,..
Повчили  рідні  так,  не  те  щоб  вороги  –
«Вважай,  що  люди  будуть  говорити?»

Одіну  маску  на  своє  життя,  
Та  не  медичну  від  смертельної  зарази,
А  ту  що  дасть  мені  свободи  відчуття,
Щоб  по  губах  моїх  не  зчитуються  фрази…

На  осліп  йшла  життям,  немов  чужим,
Навіть  кохала,  прислухаючись  до  інших,
Бо  нав’язали  нам  «савдепівський»  режим,
Де  й  праведні  шанують  думку  грішних…

Одіну  маску  на  своє  життя,  
Стерильно  буду  думати  й  мовчати,
Щоб  вже  ніхто  не  вліз  в  серцебиття,
А  душу  зболену  не  заставляв  кричати…

Коли  пора  прийшла,  що  Осінь  у  душі,
А  мрії  в  вирій,  наче  птахи,  відлітають,
То  до  Всевишнього  я  йду  у  самоті,
Бо  «як  живаєш?»  уже  і  рідні  не  питають…

Одіну  маску  на  своє  життя,  
А  душу  буду  перед  Богом  відкривати,
Бо  часом  маю  вже  таке  передчуття,
Що  хтось  вирішує,  коли  мені  вмирати…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
03.11..2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021


ЗАДОЩИЛО


Задощило…вже  Осінь  втрачає  красу,
Ніби  квітів  покоси  дощем  покосило,
Вже  Зима  розплітає  небесну  косу,
Чепуриться    засніжено,  ніжно,  красиво…

Задощило…вже  скроні  сріблить  сивина,
З  парасольками  в  парі  ще  вітер  гуляє,
Хоч  життєва  минула  давно  вже  весна,
Осінь  мрій  в  небуття  ще  моїх  не  пускає…

Задощило…а  серце,  мов  листя,  тремтить,
Бо  душа  від  болючих  зітхань  завмирає,
Не  помітно  моє  так  життя  пролетить,  
Про  яке  навіть  дощ  навесні  не  згадає…

Задощило…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
02.11..2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021


ВЖЕ ОСІНЬ В ПОЧУТТЯХ


Вже  Осінь  навіть  в  почуттях
Кружляє  жовтнем  в  листопаді,
Розбите  серце  ще  й  в  рубцях,
Прогіркле  у  підступній  зраді…

Як  жовте  листя  кануть  дні,
Коштовним  килимом  спадають,
Стосунки  наші  не  прості,
Обман  із  підлістю  вінчають…

Промерзлі  дотики  руки,
Холодні  навіть  поцілунки,
Як  рицаря,  що  край  ріки,
Свої  залишив  обладунки…

Нам  весну  вже  не  розбудить,
Що  в  вирій  птахом  відлетіла,
Серця  чужі  коханням  полонить,
Якщо  вже  наші  душі  не  зуміла…

То  ж  Осінь  навіть  в  почуттях
Вплітає  сиву  паморозь  у  коси,
Ми  в  цьому  світі  лиш  в  гостях,
Доки  п’янять  ще  ранні  роси…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
01.11..2021




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2021


ПРИВІТ, November-ЛИСТОПАД


Привіт  November-Листопад,
Чарівний,  теплий  та  такий  багряний,
Знову  прогірклий  провокуєш  словопад,
Немов  цілунків  смак  солодко-пряний…

Бунтуєш  вітром  навіть  помисли  мої,
Туманом  сивим  душу  покриваєш,
Вкладаєш  вірші  у  нові  сумні    пісні,
Хоча  дощами  негаразди  омиваєш…

Привіт  November-Листопад,
Давно  вже  почуттів  не  виглядаю,
Хоча  думки  мої  гуляють  невпопад,
Життя  своє  з  покірністю  приймаю…

У  душу,  мабуть,  падолистом  залетиш,
Морозом  серце  обпікаючи  до  болю,  
Любов,  Надію  й  навіть  Віру  спопелиш,
Всевишнього  таку  здійснивши  Волю…

Привіт  November-Листопад…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
01.11..2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2021


А МОРЕ МАЛЮЄ ДОЛЮ


А  море  малює  долю,
Закохану  в  глибину,
Душі  не  дає  спокою,
Тонку  ніби  рве  струну…

Люблю  часом  сперечатись,
Приймаючи  сенс  життя,
Думкам  не  даю  втручатись,
Не  стерли  щоб  почуття…

А  море  малює  долю,
Всевишньому  в  унісон,
Розбавивши  фарби  сіллю,
Псує  оптимізму  фон…

Господню  приймаю  Волю,
А  з  морем  підпишу  пакт,
Щоб  не  малювало  болю,
В  життєвих  моїх  стежках…

А  море  малює  долю,
Вітрами  встеляє  шлях,
Щоб  мріями  молодою,
Була  навіть  в  Небесах…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
27.10.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2021


НЕМОВ У ЧОРНІМ ЛІСІ

Живу,  немов,  у  Чорнім  Лісі,
Панує  Чорний  Ворон  де,
Там  й  горобців  нема  у  стрісі,
Де    вік  мій    в  темряві  пливе…

Усе  життя  шукаю  стежку,
Щоб  вибрести  на  білий  світ,
Мов  діамантову  сережку,
Яка  б  не  додавала  літ…

Крокую  в  холоді  злиденнім
Душею  гострою,  мов  ніж,
Що  заблукала  в  лісі  темнім,
Немов  жебрачка  босоніж…

Не  бачу  просвіту  й  світанку,
Довкола  ліс  глухих  проблем,
Мов  ніч  розвісила  фіранку,
І  над  життєвим  Кораблем…

А  Чорний  Ворон,  як  принада,
Що  має  владу  над  життям,
Немов    прощальна  канонада,
Поміж  гріхом  та  каяттям…

Живу  немов  у  Чорнім  Лісі,
Та    Божу  Волю  не  клену,
Хоч  й  помиратиму  на  пласі,
Свій  Хрест  покірно  донесу…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
26.10.2021



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021


ЧАС ЛЕТИТЬ…


Час  летить  наче  птахи  осінні,
Завмираючи  десь  в  вишині,
Вік  спинився  в  німім  отупінні,
В  віршах  рояться  думи  сумні…

Нове  щастя  давно  не  планую,
Все  пішло,  як  повинно  пройти,
Серця  свого  давно  вже  не  чую,
Не  пишу  й  не  читаю  листи…

Безупинно  життя  пролітає,
Зафарбовую  хоч  сивину,
Моє  тіло  ніхто  не  кохає,
Та  в  душі  не  шукає  струну…

Без  жалю  відпускаю  минуле,
Не  шукаю  в  майбутнє  шляху,
Мрії  навіть  давно  дременули,
Павутину  лишивши  крихку…

Час  летить  наче  птахи  осінні,
Не  повернеться  вже  й  навесні,
Розчинюся  в  його  безгомінні,
Лиш  думки  залишивши  рясні…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
22.10.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2021


ПРОСТИ- ПРОБАЧ


Прости  мене  сліпа  Фортуно,
Що  в  щастя  вірила  дарма,
Навіть  коли  душа  безструнно,
Картала  долю  крадькома…

Пробач,  що  сподівалась  чуда,
Коли  вбивав  нестерпний  біль,
Й  думками  правила    облуда,
Проївши  серце  наче  міль…

Прости,  що  віру  розгубила,
Життєвим  шляхом  ідучи,
Навіть  себе  недолюбила,
Хрест  Свій  в  покорі  несучи…

Пробач,  Всевишній,  нарікання,
Що  роз’їдають  й  оптимізм,
Бо  не  боролась  за  кохання,
Неначе  в  цьому  героїзм…

Прости  мене  сліпа  Фортуно,
Що  безталанням  вік  пройшла,
Завершу  шлях  свій  тихоплинно,
Так  наче  справді  й  не  жила…  

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
22.10.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2021


КАВА З ПРИСМАКОМ ЖИТТЯ

Прогіркла  кава  з  присмаком  життя,
Холодно-чорна,  навпіл  з  почуттями,
А  присмак  той  –  це  біль  від  каяття,
За  всі  роки,  які  чомусь  не  шанували…

Щоденно  питиму,  хоч  й  не  смачна,  
На  гущі  з  кави  собі  щастя  наворожу.
Але  на  Суд  Господній  йтиму  я  одна,
Туди  пройти  безгрішною  не  можу…

Судилась  кава  з  присмаком  життя,
Часом  гаряча,  що  аж  кров  бунтує,
Коли  кохання  викидають  на  сміття,
А  серце  музики  душі  давно  не  чує…

Самотня  кава  з  присмаком  життя,
Заманює  хоча  б  ковток  її  хлебнути,
Отак  потроху  вип’ю  сенс  свого    життя,
Щоб  присмак  щастя  в  нім  не  проминути  …



©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
07.10.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021


А МУЗИКА -ЛЮБОВ


Нехай  звучить  мелодія  в  душі,
Хоча  у  серці  ритми  затихають,
Мої  літа  уже  давно  не  молоді  -
Коханням  почуття  не  зігрівають...

Померли  звуки  в  мріях  і  думках,
Нема  мелодії,  що  сили  додавала.
Лечу  життям,  немов  підбитий  птах,
Хоча  собі  такої  долі  не  бажала...

Відомо  всім,  що  музика-любов,
Чи  вправно  зібране  міцне  намисто,
Коли  у  жилах  закипає  навіть  кров,
А  ноти  всі  виспівують  врочисто...

Не  всім  кохання  подаровано  з  Небес
Свята  мелодія,  що  спонукає  жити...
Але  посильний  даний  власний  Хрест,
Та  Воля  Божа,  щоб  любити  і  творити!

©  Іванна  Осос
#поезія_Іванна_Осос
02.10.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021


ЛЮБОВ ЖЕБРАЧКА

 
Моя  любов,  як  та  жебрачка  босонога,
Що  бродить  містом  в  пошуках  тепла,
Не  чула  впору,  мабуть,  засторог  від  Бога,
То  ж  навмання  шляхом  чужим  пройшла…

Незрячою  зависла  між  світами,
Шукає  струни,  що  обірвані  в  душі,
Дослухалась  порад  від  тата  й  мами,
Та  безталанність  не  клене  свою  в  житті…

Моя  любов,  як  та  жебрачка  босонога,
Жива  душею,  хоч  вкровавлена  болить,  
Не  судить  й  не  винить  давно  нікого,
Своїм  життям  уже  не  дорожить…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
01.10.2021р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2021


ЧАРІВНІ ЗЕРНА


Чарівні  Зерна  в  кожного  вкладає,
Господь  наш,  що  отам,  на  Небесах,
Так  віднайти  свій  шлях  допомагає,
В  земних  щоб  не  загубитися  житах…

Одним  Чарівні  Зерна  для  науки,
А  іншим,  щоб  могли  хліби  ростить,
Комусь  талант  дає  й  майстерні  руки,
Писать  ікони,  вишивати,  чи  ліпить…

Чарівні  Зерна  свої  варто  шанувати,
Важливо  в  ґрунт  який  вони  впадуть,
Щасливо  в  долі  будуть  проростати,
А  чи  засохнуть  і  нікчемно  пропадуть…

Господь  благословляє  не  даремно
Одних  на  спокій,  інших  на  війну.
Болить  тому  і  серцю  неприємно,
Коли  обманом  рвуть  душі  струну…

Чарівні  Зерна  що  дає  Всевишній,
Життям  своїм  плекаймо  та  ростім,
Йдучи  шляхом  і  на  землі  цій  грішній,
Чужі  провини  в  власну  душу  не  берім…

Свої  ж  таланти  свято  вберігаймо,
Примножуймо,  мов  Зерна  Чарівні,
На  Господа  щоденно  уповаймо,
Безслідно  щоби  не  зогнити  у  землі…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
29.09.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021


КАВА ПОЧУТТІВ


А  почуття  бувають  різні,
Неначе  кава  часом  за  смаком.
Бувають  нотки  дуже  ніжні,
А  чи  п’янкі,  як  з  кон’яком…

Надто  гарячими  бувають,
Або  холодні,  мов  «Фраппе»
Одні  всю  душу  зігрівають,
Інші,  як  кава,  що  в  купе…

А    почуття  бувають  різні,
Як  чорна  кава,  чи  «Лате»,
Кавово  часом  білосніжні,
Легкі  неначе  торт-суфле…

Смаки  у  кожного  інакші,
По-різному  всім  подавай,
Не  відчуває    хтось  і  фальші,
Якщо  налито  через  край…

А  почуття  бувають  різні,
Нав’язливі,  чи  й  не  смачні,
В  кав’ярні  як  в  години  пізні,
Акційні  черстві  калачі…

Та  почуття  з  смаком  кохання,
П’ють  потайки  лише  удвох,
Неначе  кава  в  ліжко  рання,
Котру  благословляє  Бог…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
28.09.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021


МЕЛОДІЯ КАВИ


У  кожнім  є  мелодія  своя  –
Одна  у  вітру,  інша  в  моря,
Гірка  у  кави  іноді  й  сумна,  
Буває  навіть  з  смаком  горя…

Коли  ти  вранці  каву  п’єш,
Зазвучатимуть  й  бінаруальні,
Тому  що  в  новий    день  ідеш,
А  мрії  й  сни  стають  реальні…

Обідня  кава  мов  «релакс»,
Коли  ще  день  не  закінчився,
Магічних  в  каві  знайдеш  фраз,
Активно  мозок  щоб  включився…

А  я  обожнюю  нічну,
Коли  буваєм  на  одинці,
Міцну,  гарячу  та  гучну,
Ту  каву,  у  чарівній  скринці…

Кавова  музика  в  віршах,
Що  проростає  навіть  в  серці,
Звучить  мелодія  в  піснях,
У  ароматах  нових  терцій…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
24.09.2021



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021


ЖИТТЯ, ЯК КАВА З МОЛОКОМ


Життя,  як  кава  з  молоком,
По-різному  смакує  –
Спожите  все  одним  ковтком,
Чи  й  краплею  дратує…
 
Солодке  часто,  чи  гірке,
З  корицею,  чи  з  перцем,
Чи  надокучливо-  важке,
Хоча  й    керує  серцем…

Життя,  як  кава  з  молоком,
Кому  яке  вже  вдасться  –
Прокисле  часом  із  медком,
А  іншим  з  смаком  щастя…

Хтось  капучино,  чи  лате,
Флейт-вайт  іще,  можливо,
А  інший  полюбив  фраппе  –
Холодним  п’є  дбайливо…

Життя,  як  кава  з  молоком,
Всім  різним  подається,
Не  всім  гаряче  та  з  смаком,
Хтось  і  «бурди»  нап’ється…

Комусь  замінник  подавай,
Без  кофеїнну  каву,
Та  головне  не  заважай,
Гординю  влити  в  славу…

Життя,  як  кава  з  молоком,
Кремове  й  чорно-біле,
Не  розрубаєш  і  ціпком,
Якщо  вже  скам’яніле…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
24.09.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2021


Я КАВІ ЗІЗНАВАЛАСЬ В ПОЧУТТЯХ



Я  Каві  зізнавалась  в  почуттях,
Бо  лиш  вона  завжди  мене  любила,
Давала  ритми  серцю,  що  в  рубцях,
Життєві  сумніви  в  душі  моїй  убила…

Теплом  кавовим  день  у  день  живу,
Заради  неї,  мабуть,  прокидаюсь,
Обману  скинувши  рожеву  пелену,  
Грішу  коханням,    але  і  не  каюсь…

В  судинах  також  кави  аромат,
Щоб  кров  моя  у  них  не  закипала,
Коли  життя  дрейфує  мов  фрегат,
Туди,  про  що  не  мріяла  й  не  знала…

Я  Каві  зізнавалась  в  почуттях,
Вона  одна  життя  моє  бентежить,
Коли  вагаюсь  і  в  передчуттях,
Господь  за  мною  через  неї  стежить…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
24.09.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2021


МЕТЕЛИК КАВУ ПОЛЮБИВ


Метелик  Каву  полюбив,
Чи  закохався  навіть…
Нічого  іншого  не  пив,
Щоб  почуттів  не  ранить.

Та  Кави  він  не  скуштував,
Хоч  часто  й  любувався,
Життя  даремно  змарнував,
Бо  з  нею  не  побрався…

Крилом  до  себе  пригортав
Літаючи  над  нею,
Та  якби  палко  не  кохав,
Не  стати  їм  сім’єю…

Він  свято  вірив  у  тепло,
Що  з  ароматом  терпким,
Для  неї  залишив  й  стебло  –
Став  експонатом  стертим…

Та  Кава  –    це  чиясь  любов,
Що  відає,  напевно,
Кому    судилось  гріти  кров,
А  хто  літав  й  даремно…

Ото  ж  пильнуймо  у  житті,  
Щоб  так  не  закохатись,
Зациклившись  на  почутті,
Життя  свого  зрікатись  …

Метелик  Каву  полюбив,
Кохав  би  ще  й    донині,
Та  вона  випита  давно  –
А  він  лиш  на  світлині…
 
©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
24.09.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021


РУДОВОЛОСА…

Рудоволоса  знову  тліє  Осінь…
Плаксива  надто,  не  привітна  і  сумна,
Оділа  душу  в  почуття  холодно-босі,
Щоб  в  серці  болем  обірвалася  струна...

Рудоволосу  Осінь  ми  чекали,
Благословення  щоб  укутала  плащем,
Мов  поїзди  спустошені  й  вокзали,  
Чекають  нових  пасажирів  під  дощем…

Руда,  потворна,  злобно-підла  ворожея,
Дощем  надії  всі  розбивши  об  асфальт,  
Мелодія,  немов,  Вольфганга-Амадея,
Соната  Моцарта,  що  не  пізнала  шпальт…

Рудоволоса  стукається    Осінь…
Приймаєм  серцем,  хоч  не  чепурна,
Розвієм  сум  в  мелодій  безголоссі,
Для  щастя  вип’єм  Осінь    цю  до  дна..!

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
24.09.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021


ОСІННІ ПОЧУТТЯ

Осінні  почуття,  мов  лебеді  останні,
Що  восени  шепочуть  ніжно  на  ставку,
Як  листя,  що  у  трепетнім  торканні,  
Пожовклим  килимом,  спадає  на  траву…

Осінні  почуття,  мов  пізні  зливи,
Що  небо  навпіл  блискавками  рвуть,
Немов  солодкі  переспілі  сливи,
Які  душі  у  тілі  нову  суть  дають…

Осінні  почуття,  немов  світанки,
Солодким  поцілунком  на  устах,
Мов  виноград,  що  дозріває  п’янко,
Навіть  пересудів  забувши  страх...

Осінні  почуття,  як  темні  ночі,
Що  заворожують  без  слів  і  сну,
Коли  бентежать  ніжно  рідні  очі,  
Думкам  навіюють  нову  Весну…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
22.09.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021


ВДИХАЮЧИ ОСІННІЙ АРОМАТ


Вдихаючи  осінній  аромат,
Життям  пройду  багряно-переспілим,
Де  без  надрозкоші  та  золотих  палат,
Не  на  віки  душа  поєднана    із  тілом…

Молюся  на  тернистому  шляху,
Свій  вік  вкладаючи  в  років  покоси,
Не  маю  навіть  перед  вічністю  страху,
Допоки  йду  життям  в  осінні  роси…

Кохати,  мабуть,  розучилася  давно,
Йду  навмання  за  ритмом  свого  серця,
В  майбутнє  доки  не  закрилося  вікно,
Та  сподівань  нових  не  висохли  озерця…  

Співає  потайки  нову  мелодію  душа,
Таку  реальну,  з  співом-переспівом,
Якщо  за  нею  вже  не  буде  й  ні  гроша,
Не  здатна,  щоб  звінчатися  із  гнівом…

Вдихаючи  осінній  аромат,
Надію  маю  на  звучні    іще  веснянки,
Життя  зостався  геть  маленький    шмат,
Який  завершу,  мабуть,  в  ролі  полонянки…  

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
21.09.2021  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2021


РОМАНТИК ДОЩ

Романтик-Дощ  у  шибку  тихо  стукає  
Літу  романси    ще  співає  залюбки,
Та  навіть  Вітер  вже  його  не  слухає,
Бо  хилить  верби  в    Осінь  край  ріки...  

Романтик-Дощ    у  шибку  тихо  стукає,
Асфальтом  чеше    в  ритмі    ча-ча-ча,
Напевно  вересень  із  травнем  плутає,
Яскраво  клумби,  поливаючи,  вкітча...

Романтик-Дощ  у  шибку  тихо  стукає
Торкає  струни  тонкі    в  серці  та  душі,
Зозуля  років  скільки    ще  накукає,
Не  знає  і  старий  годинник  на  стіні...


©  Іванна  Осос
#поезія_Іванна_Осос
17.09.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2021


ЗНОВ ВІДСІКАЄМ ГОЛОВУ

Знов  відсікаєм  голову  Предтечі
Мечем  наруги  й  богохульства  злом…
У  храмах  чиним  неугодні  Богу  речі,
Хрестителя  й  Христа  проливши  кров…

В  наш  час,  на  жаль,  є  також  «Соломії»,
У  танці  Іроду  котрі  бажають  угодить,
Пророка  топчуть  нашого,  мов  Змія,
Щоб  у  корону  власну  голову  всадить…

Навіть  не  слухавши  порад  Іродіади,
Спішать  Хрестителя  Івана  погубить,
Отримавши  ту  довгождану  Тацю  Зради,
Уже  й  самі  себе  не  здатні  полюбить…

То  ж  «Соломії»,  що  безумно  танцювали,
Позбавивши  чеснот  Пророка  й  голови,  
Чи  втішились,  коли  той  «дар»  дістали,
Втопивши  свою  душу  власну  у  крови..?

Як  покровителька  моя,  Свята  Іванна,
Оберігаю  Голову  Хрестителя  в  душі,
Щоб  навіть  думка  не  торкалася  погана,
До  Його  пам'яті  в  життєвій  метушні…

Знов  відсікаєм  голову  Предтечі
До  Святості  зневагою  й  Святинь...
Не  варто  в  серці  допускати  порожнечі,
Хоч  й  не  приймали  постриг  монахинь…

©  Іванна  Осос
#поезія_Іванна_Осос
10.09.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021


ВАРТО…


Варто  тонути  часом  наче  корабель,  
Тоді  з  життя  «щурі»  всі  повтікають,  
А  не  співатимуть  облесливих  пісень,  
Що  ніби  люблять  щиро  та  кохають...

 Хворіти  іноді  буває  до  снаги,  
Бо  як  здорова,  то  усяк  тебе  шанує,  
Коли  ж  потреба  є  тобі  допомогли,  
У  клопотах  твій  біль  ніхто  не  чує...  

Корисно  в  бідності  та  скуті  побувать,  
Щоб  зрозуміти,  що  лиш  тим  потрібна,  
Хто  твої  статки  й  не  подумав  рахувать,  
Бо  ти  найближча,  навіть  коли  бідна...  

То  ж  не  сумуй,  якщо  і  Бог,  і  Небеса  
Дають  неначе  непосильні  покарання  –  
Твоє  життя  Господь  насправді  очища  
Від  "п’явок"  підлості  й  страждання…  

©  Іванна  Осос
 #поезія_Іванна_Осос  
30.08.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021


ЧОРНО-БІЛИЙ ВАЛЬС


Завжди  лише  Білий  Вальс,
Бо  в  Чорнім  мелодія  дна...
Що  в  прірву  віднесла  нас,  
Де  в  клавішах  чорна  дира...

Завжди  лише  Білий  Вальс,
А  Чорний  із  сумом  звучить,
Даремно  втрачаємо  час  -
Життя  новизни  не  навчить...

Завжди  лише  Білий  Вальс,
Де  Чорний  втрачає  ритм,
Коли  занімівший  пульс,
Втира  чорний  в  білий  титр...

Завжди  лише  Білий  Вальс,  
Вальс  Чорний  зримую  я,
Щоб  шмат  додаткових  рельс,
Проклав  шлях  мого  життя...

То  ж  свій  Чорно-Білий  Вальс
Не  з  білих  створила  нот,
Приборкавши  в  серці  джаз,
Життєвий  знайду  розворот...


©  Іванна  Осос
#поезія_Іванна_Осос
29.08.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021


А ЛІТО ВЖЕ ПРОЩАЄТЬСЯ


А  Літо  вже  прощається,
Фліртує  з  вітерцем,
На  сонці  зігрівається,
То  скроплює  дощем…

Збирає  в  поли  потайки,
Палітру  кольорів,
Дарма  не  било  байдики,
Не  жде  поводирів…

А  Літо  вже  прощається,
Складає  чемодан,
Без  поспіху  збирається,
Завершивши  роман…

На  крилах  у  метеликів
Танцює  па-де-ґрас,
Немов  беззвуком  келихів,
Призупиняє  час  …

А  Літо  вже  прощається,
Біжить  за  небокрай,
З  Весною  поєднається
На  новий  урожай…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
26.08.2021






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2021


З САМОТНІСТЮ ЗВІНЧАНА

Я  з  самотністю  звінчана,
Без  обрядів  й  церков,
Доля  хоч  моя  вквітчана,
Ще  вінком  молитов…

У  самотність  закохана,
Йду  життям  навмання,
Наче  пташка  сполохана,
У  капкан  з  незнання…

Із  самотністю  потайки
Почуттями  втоплюсь,
На  життя  свого  поминки,
В  сиву  долю  вдягнусь…

Бо  усе,  що  минулося,
Геть  не  варте  й  сльози,
Все  найгірше  забулося,
Хоч  кусюче,  мов  пси…

Я  з  самотністю  звінчана
В  Пеклі  десь,  чи  в  Раю,
Моя  Казка  вже  скінчена  –
Шлях  добіг  до  краю…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
26.08.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2021


ЗА ФІРАНКОЮ – ОСІНЬ

А  за  фіранкою  вже  знову  Осінь,
Блакиттю  Літа  зазирає  ще  в  вікно.
Підступно,  мовчки,  в  безголоссі,
Неначе  титри  в  чорно-білому  кіно…  

Отак  вступає  в  силу  непомітно,
Теплом,  що  уже  з  легким  вітерцем,
Чи  пригасивши  трішки  літнє  світло,
Листя  багряним  мітить  ніжно  олівцем…

Хоч  не  бажаємо  ще  Осінь  зустрічати,
Але  вона  вже  стрімголов  спішить,
В  календарі  сторінки  чемно  відриває,
Неначе  Небом  зачарована,  летить…

А  за  фіранкою  вже  знову  Осінь,
Впускаймо  щедрість  в  душу  та  серця,
Щоб  щастя  налилось  рясним  колоссям,
Здійснивши    Волю  Господа-Творця!

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
20.08.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021


САМА СОБІ СПОКУСНИЦЯ


Сама  собі  спокусниця,
Долаю  шлях  вперед…
Ворожка  й  ясновидиця,
Що  не  бере  монет…

А  долю,  мабуть,  викрала
Ще  ніч  мого  народження,
Рядки  до  дир  всі  витерла,
Про  істину  походження…

Сама  собі  спокусниця,
Мов  мед,  що  з  полину,
Думок  своїх  заложниця,
Нікому  ж  не  клену…

Не  маю  «Іскри  Божої»,
Бо  правдою  живу,
Хоч,  як  у  жінки  кожної,
Є  право  й  на  брехню.

Сама  собі  спокусниця,
В  кров  скута  почуттям,
Знедолена  наложниця,
Що  бореться  з  життям…

Я  фантазерка-мрійниця,
Шукаю  завжди  злет,
Хоч  в  шафі,  як  у  кожної,  
Захований  скелет…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
20.08.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021


СТАРІЮ ДУШЕЮ…


Мабуть,  душею  також  вже  старію,
Бо  струни  в  серці  затихаюче-сумні,
Спішить    не  варто  –    я  це  розумію,
Але  в  душі  турботи  зовсім  не  земні…

На  жаль,  не  можу  душу  розбудити,
Старечо-сиву,  що  заснула  у  мені,
Бо  вже  не  здатна  навіть  полюбити,
Щоб  окриляти  помисли  в  журбі…

Вже  посивіли  мої  мрії  та  бажання,
Немов  жебрачка,  в  Бога  молю  сил,
Душевні  щоб  забрав  мої  страждання,
Але  взамін  за  це  нічого  не  просив…

Нема  косметики,  щоб  душу  відновити,
Хірурги  навіть  не  усунуть  з  неї  ран,
Де  шрами,  мов  життя  мого  кредити,  
Глибоко  в’їлись,  як  розбитий  жбан…

Так  вірилось  –  душа  моя  безсмертна…
Зламалась  доля,  то  ж  її  покрила  сивина,
Моя  реальність,  що  болюча  і  нестерпна,
До  старості,  на  жаль,  і  душу  довела…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
18.08.2021


PS:  хто  придумав  тут  цей  дурний  ЛІМІТ  -    що  лише  2  твори  за  добу  маєш  право  публікувати?!!!

виходить  однаково  можна  публікувати  і  тим,  хто  раз  в  місяць  напише...а  якщо  мені  написалось  3-4  твори  за  добу  то  "STOP!",  як  посміла  душа  твоя  аж  стільки  наговорити???  НЕ  БІШЕ  2-х!!  як  колись  при  совєтах  НЕ  БІЛЬШЕ  2-х  БУХАНОК  ХЛІБА  В  ОДНІ  РУКИ,  чи  що???

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021


ПИШУ…



Пишу  лиш  серцем  по  своїй  душі,
Хоча  комусь,  можливо,  на  радість,
Бо,  часом,  гострі  й  з  перцем  ті  вірші,
Псують  чиюсь  «авторитетну»  старість…

Думками  справді    керувати  не  дано,
Котрі  так  часто  роз’їдають  душу,
Життя  –  це  не  сценарій,  як  в  кіно,
Тому  до  серця  прислухатись  мушу…

Пишу  лиш  серцем  по  своїй  душі,
Для  чогось,  мабуть,  Богу  так  угодно,
Тому  пробачте  навіть  «пан-отці»,
Коли  зі  мною  вам  буває  прохолодно…

Якщо  неправду  бачу  тут,  чи  там,
Не  пишеться  в  рядках  «Осанна!»,
Бо  я  не  в  силі  приклонятися  чортам,
Коли,  чомусь,  й  добралися  до  сану…

Пишу  лиш  серцем  по  своїй  душі,
Можливо,  й  в  пеклі  я  за  це  сконаю,
Докори  ж  подолавши  й  пересуди  злі,
Лише  у  Господа  притулку  я  благаю…

«Коли  побачиш  мерзость  у  церквах…»  –
Мабуть,  якраз  тепер  таке  твориться,
Господня    Воля  вже  витає  в  куполах,
Бо  скоро  Суд  Всевишнього  звершиться…

Пишу  лиш  серцем  по  своїй  душі,
Але  читати  це  ніяк  не  заставляю,
Джек-потами  зриває  хтось  куші,
А  я  на  Бога  лиш  надію  покладаю…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
18.08.2021
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021


ЯБЛУКО СПОКУСИ


Сама,  неначе,  Яблуко  Спокуси,
Життям  своїм    йду  всім  наперекір,
То  ж  не  завадять  навіть  землетруси,
А  чи  каміння  ті,  що  котяться  із  гір…

Ступаю  шляхом,  Богом  мені  даним,
Крокую  впевнено  угору  та  вперед,
Неначе  степом,  досі  незораним,
Даремно  сіяти  де  навіть  очерет…

Я  спокусилась  жити  тут  сьогодні,
Прийшла  у  грішне  це  земне  життя,
Мов  полум’я,  що  вирвалось  з  безодні,
По  Волі  Божій,  мого  Господа  Творця…

Сама,  неначе,  Яблуко  Спокуси,
Та  спокушати  інших  не  берусь,
Бо  скуштувавши  почуттів  укуси,
До  Неба  більше  я  не  піднімусь…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
17.08.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021


ДИТИНСТВО І ОСІНЬ…


Моє  дитинство  десь  над  морем,  
Хоча  літа  уже  до  Осені  пішли,
Життя  прожила  навпіл  з  горем,
У  Бога  не  просивши  похвали…

Дитинство  досі  ще  гуляє,
Співаючи  й  дзвінких  пісень,
В  душі  струна  вже  завмирає,
У  ритмах  серця  день  у  день…

Ще  хочеться  перлин  із  моря,
Дитинство  щоб  розвеселить,
На  скронях  сивиною  ж  доля,
Вік  вкоротити  мій  спішить…

Радіти  сонечку  дитинство,
Як  завжди  кличе  й  досі  зве,
Щасливе  навіть  материнство,
Чомусь  знедолено-криве…

Дитинство  берегів  шукає,
Щоб  парус  щастя  віднайти,
Вік  же  на  горло  наступає,
Перекресливши  шлях  мети…

У  мріях  гріється  дитинство,
Свій  віднайшовши  оберіг,
Чиєсь  спотворене  іудство,
Знову  спокушує  на  гріх  …

У  спогадах  моє  дитинство
Наївно-чисте,  мов  святе,
Але  «пихато-рідне»  хамство,
Нещадно  й  душу  розіпне…

Піти  б  скоріше  вже  до  Бога,
Віднісши  всю  себе  туди,
Дитинства  де  мого  дорога,
Знайшла  щасливі  береги…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
17.08.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021


НАСНИЛИСЬ МАЛЬВИ


Наснились  мальви  у  бабусі  під  вікном,
Я  молода  й  така  замріяно-щаслива,
У  сукні  кольору  волошок  з  люпином,
Коли  ще  вірилось,  що  доля  незрадлива…

Життя  галопом    пролетіло  повз  вікно,
В  очах  погасли  «бісики»  бажання,
Якщо  ж  у  молодості  щастя  не  дано,
В  книжках  я  не  шукатиму  кохання…

Наснились  мальви  у  бабусі  під  вікном,
Хоч  і  без  запаху,  та  ніжно-ніжно  рідні,
Моє  кохання  схоронивши  під  вінком,
Надії  в  щастя  розтоптали  жалюгідні…

Так  хочу    знову  прогулятися  туди,
Де  мальви  мовчки  з  сонцем  розмовляють,
Сп’яніло-щирі    від  вчорашньої  роси,
Мене  у  снах  ще  в  молодість  вертають…

Наснились  мальви  у  бабусі  під  вікном,
Бо  тільки  їм  німим  думки  свої  читала,
То  ж  Божу  Волю  об’єднавши  з  віщим  сном  –  
Пробачу  й  долю,  що  весь  вік  мені  брехала…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
17.08.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021


А МІЖ НАМИ ЗИМА…


А  між  нами  Зима  років,
Крига  спогадів  в  почуттях,
Переправи  чужих  мостів,
Обірвали  всім  мріям  шлях…

Свище  віхола  зла  в  думках,
«Вірус»  шириться  в  інтернет,
Щастя  в  наших  було  руках,
Та  до  інших  пішло  планет…

Зникла  музика,  що  в  серцях,
Вже  не  кличе  нас  на  катки,
Адже  я  там    на  ковзанах,
Ти  ставатимеш  на  «коньки»…

У  серцях  перемерзлий  стук,
А  сльоза  захлинулась  в  схлип,
Віртуальним  торканням  рук,
Не  вловити  душевний  ритм…

То  ж  спілкуємось  і  без  слів,
Крізь  мерзлоти  та  Океан,
Проведем  шляхом  кораблів,
Як  піратський,  ми  свій  роман…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
16.08.2021



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021


ВЛАСНІ ПОМИЛКИ…

Робити  варто  тільки  власні  помилки  –  
А  не  в  угоду,  навіть  мамі  й  тату,
Хоча,  можливо,  й  хибні  в  нас  думки,
Та  лише  ми  за  них  отримаєм  розплату…

Батьки  не  можуть  відчувати,  як  в  дітей
В  душі  кипить,  а  чи  в  серцях  глибоко,
Хоч  правильних  бажають  нам  речей,
Але  ж  насправді  вони  також  не  пророки…

У  них  є  власні  почуття  та  відчуття,
Свої  смаки,  бажання,  вподобання,
То  ж  влюбувавши  дітям,  пару  для  життя,
Часом  руйнують  й  Господа  старання…

Нам  часто  кажуть:  «Бог  це  допустив!»  
Тому,  мабуть,  саме  таке  тобі  й  судилось…
А,  може,  хтось  і  Волю  Божу  пропустив,
Коли  диявола  послухати  хотілось…

Вважається,  що  дослухаючись  батьків,
Ми  завжди  чинимо  лише  Господню  Волю,
Але  ж  ламаючи  чужі  та  власні  почуття,
Ми  в  Пекло  душі  віддаємо  у  неволю…

Робити  варто  тільки  власні  помилки  –  
Тому  смиренно  ними  й  в  Пекло  я  ступаю,
Якщо  судились  навіть  лабіринтові  шляхи,  
В  коханні  душу  донесу  свою  до  Раю…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
16.08.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021


МОЇ ДВАДЦЯТЬ…


Ще  ніби  вчора  мені  двадцять  було,
Та  уже  Осінь  навіть  в  скронях  настає,
Але  кохання  наше  з  віком  не  заснуло  –
Болючим  спомином  по  серцю  досі  б’є…

Не  вицвіло  воно  навіть  з  роками,
Бунтуючи  що  раз  шалену  кров,
Кохання,  що  зароджене  між  нами,
Хоча  й  за  дружбу  видаємо  вже  любов…

Ніколи  двадцять  нам  уже  не  повернути,
Життя  минуло  й  в  Осінь  відплило,
Лиш  серцю  дні  насправді  не  забути,
Коли  про  щастя  мріялось  давно…

Вже  пізно  всі  помилки  виправляти,
Чомусь,  мабуть,  так  захотіли  Небеса,
Що  людям  нас  вдалося  роз’єднати,
А  почуття  незгасно  тліли  у  серцях…

Та  я  щаслива,  що  кохала  так  шалено,
Не  кожен  здатен  як  насправді  у  житті,
Хоч  закувала  в  спомин  почуття  черлено,
Бо  легше  битись  серцю,  з  ними  взаперті…

Нема  жалю,  що  роки  вже  минули,
А  все  омріяне  ніколи  не  збулось,
Уста  ж  медових  тих  цілунків  не  забули,
Хоч  тільки  спогадами  жити  довелось…

Ще  ніби  вчора  мені  двадцять  було,
Та  молодість,  на  жаль,  не  повернуть.
Життя  хоч  безталанно  промайнуло,
Душею  вмію  в  почуття  завжди  пірнуть…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
16.08.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021


А МОРЕ ХВИЛЮЄТЬСЯ…


Десь  море  без  мене  хвилюється,
Можливо  уже  й  Океан…
Егейське  й  Червоне  бунтується,
А  часом  вже  кличе  й  Тасман…

То  ж  мріями  в  водах  купаюся,
А  в  снах  і  по  хвилях  пройдусь,
Як  в  морі  проблем  задихаюся,
В  життєвих  штормах  захлинусь…

Знов  море  роботи  нахлинуло,
Ще  й  море  дурних  запитань,
Бажання  творити  покинуло,
Нема  співчуття  до  страждань…

З  морями,  на  жаль,  моніторами
Єднаюсь  тепер    в  почуттях,
Мандруючи  теле-просторами,
По  грецьких  пройдусь  островах…

Часом  й  на  Мальдівах  поснідаю,
А  ввечері  Трогір,  чи    Рим…
Моря  геть  усі  так  провідаю,
З  пультом  подружившись  отим…

Ось,  вчора  гайнула  на  Ібіцу,
Й  Кариби  побачила  знов,
Поплавала  дном  Адріатики,
Розслабившись  так  перед  сном…

Вночі  "Сенді  Лейн"  мені  марився,
Та  острів  отой  Барбадос…
А  зранку  мов  розум  потьмарився,
Й  в  думках  зародився  хаос…

Бо  моря  бажаю  реального,
Хвилюється  вже  не  одне…
Та  поки  хоч  від  віртуального,
Душі  моїй  спокій  пливе…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
12.08.2021
 





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021


СЕРЦЕ МОЄ, А НЕ ДАНКО!

Це  серце  моє,  а  не  Данко  –
Не  здатна  його  ганьбить,
Хоч  іншим  воно  приманка,
Без  нього  не  зможу  жить…

Готова  служити  людям,
Освітлювать  всім  життя,
Коли  й  нарікають,  й  судять,
За  ритм  мій  серцебиття…

Це  серце  моє,  а  не  Данко  –
Не  вирву  його  з  грудей,
Картинами  й  Приймаченко,
Не  хочу  дразнить  людей…

Якщо  уже  й  після  смерті,
Гріх  з  серця  мого  впаде,
Мабуть,  за  думки  відверті
Розплата  ще  надійде…

Це  серце  моє,  а  не  Данко  –
В  нім  помисли  не  святі,
Занадто  і  тісно,  й  терпко
Йому  в  тілі,  без  душі…

Нехай  мене  всі  осудять,
Та  в  жертву  себе  не  дам,
Де  серце  моє  спаскудять,
Віддавши  на  суд  волхвам…

Це  серце  моє,  а  не  Данко  –
Що    в  Небо  мене  веде,
Хоч  в  крові  омите  п’янко,
Там  спокій  душі  зднайде…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
11.08.2021
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021


ПОЛЕ МРІЙ

День  сьогодні  хоч  мій  і  не  мій  –
Згіркло-кислий,  солоно-солодкий,
Серце  кличе  ще  в  Поле  до  Мрій,
Ноги  ж  скуті  в  недолі  «колодки»…

Кажуть,  мрії  ще  варто  ростить,
Зустрічаючи  ночі  й  світанки,
Хоч  життя  дуже  стрімко  летить,
Й  вже  не  чує  мої  забаганки…

Мабуть,  в  снах  попрямую  туди,
Де  квітують  пелюстки  надії,
В  Поле  Мрій,  у  Кохання  Сади  –
Тугу  й  сумніви  там  я  розвію…

Полем  Мрій  пробіжусь  й  на  яву,
Сонце  в  душу  вплету  спозаранку,
Витру  чорну  з  думок  киптяву,
З  почуттями  пограю  в  мовчанку…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
11.08.2021
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021


ПРО ЩО МЕТЕЛИКИ ШЕПТАЛИ


Про  що  Метелики  шептали,
Та  ліс  про  що  тоді  мовчав,
Як  з  безталанністю  звінчали,
Тих,  хто  ніколи  й  не  кохав…

Про  що  шуміли  листопади,
Чи  дощ  вистукував  в  містах,
Церковні  змовчують  лампади,
Про  це  не  пишуть  в  молитвах…

Душа  про  що  тоді  кричала,  
Топтавши  почуття  тайком,  
Що  доля  нагло  оббрехала,  
Вп’явшись  осиновим  кийком…

Нема  довіри,  честі,  правди,
Давно  чесноти  –  маячня,
Обманом  прикривають  зради,
Які  породжує  брехня…

Про  що  Метелики  шептали…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
9.08.2021
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021


МАБУТЬ СТАРІЮ…

Мабуть  старію  швидко  й  не  на  жарт,
Кажуть  й  пишу,  на  жаль,  без  позитиву,
В  житті  нема  давно  козирних  карт  –
Пасьянсу  шістку  викину  зрадливу…

Життя  минає  так,  неначе  й  не  було,
Щоденне  колесо  уже  втрачає  ритми,
Давно  пробачила  усім  образи  й  зло,
Коли  й  вкровавлена  виходила  із  битви…

Мабуть  старію  швидко  й  не  на  жарт,
То  ж  мріям  не  дозволю  більше  злету,
Якщо  не  трапився  мені  життєвий  фарт,
То,  мабуть,  мовчки  покидатиму  планету…

Сюди  прийшла  за  промислом  Творця,
Тому  Його  повинна  лиш  чинити  волю,
Хоч  не  достойна  навіть  Божого  Вінця,
Душі  своєї  потоптати  не  дозволю!
 
Мабуть  старію  швидко  й  не  на  жарт,
Та  тілом  сильна  ще  і  помислами  вільна,
Хоча  із  серця  справді  вивітрився  гарт,
Душа  оголена  моя,  але  не  божевільна…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
9.08.2021
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021


ЯКЩО ПІДУ…

Якщо  піду  якось  нежданно,  
Нікого  прошу  не  винить,  
Бо  Небо  кличе  неустанно,
Та  в  височінь  свою  манить...  

Колись,  казали  –  не  судилось  
Мені  в  земне  життя  прийти,  
То  ж  каялись,  що  помилились,  
Всі,  хто  посмів  таке  ректи...  

Та  я  прийшла,  переборовши,  
Лихі  прогнози  та  страхи,  
Кровавим  болем  окропивши,  
Терново  вплетені  шляхи...
 
Для  чого  я  живу  на  світі,  
Не  визнана  моя  де  роль…  
Шукаю  сенс  у  розмаїтті,  
Стоптавши  душу  у  мозоль...  

Та  Богу  дякую  за  ранок,  
Благословенний  кожен  день,  
За  ніч,  що  запалить  світанок,  
Співаючи  й  сумних  пісень...

Права  не  маю  нарікати
На  Богом  даний  днів  потік,
Судилося  хоча  страждати,
Доп’ю  смиренно  я  свій  вік…

Якщо  піду  якось  нежданно,  
Нікого  прошу  не  винить  –
Душею  завжди  буду  з  вами,
Хоч  моя  свічка  й  догорить…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
9.08.2021
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021


ТРОЯНДА Й СВІЧКА


Троянда  в  Свічку  закохалась
Для  неї  навіть  станцювала  твіст,
Плющем  довкола  обвивалась,
У  вогняний  сховавшись  хвіст…

Таке  кохання  не  для  жарту,
Що  й  не  зігрівши  спопелить,
Не  дочекатись  в  парі  фарту,
Хоч  почуття  обох  п’янить…

Їм  навіть  Вітер  не  до  пари,
Одну  зламає,  іншу  погасить,  
Любовні  там  не  діють  чари,
Бажання  де  згорають  вмить…

Троянда  в  Свічку  закохалась,
Розчарувавшись  в  почуттях,
Із  Вітром  потайки  звінчалась,
Осіла  згарищем  в  серцях…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
3.08.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2021


МЕНІ НАСНИВСЯ БІЛИЙ КІНЬ…



Мені  наснився  Білий  Кінь,
Хтось  каже,  що  до  смерті…
В  картинах  не  пишу  терпінь,
Що    на  життя    мольберті…

Сприймаю  позитивні  сни,
Лиш  віщі    й  про  кохання,
Тому  і  поміж  двох  проблем,
Загадую  бажання…

Оптимістично    так  живу,
Невиліковна  зроду,
В  душі  натягши  тятиву,
Думкам  даю  свободу.

Для  мене  завжди  Білий  Кінь,
Посланник  Бога  й  Неба,
Що  манить  мрії    в  далечінь,
Допоки  є  потреба…

Мені  наснився  Білий  Кінь,
То  ж  вірю  в  його  щирість,
Що  після  болю  й  потрясінь,
Віднайду  Божу  Милість…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
26.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2021


БУЛА Я ТАКОЖ ДИТИНОЮ


Була  я  також  дитиною,
Ходила  і  в  школу,  й  садок
Я  мріяла  бути  щасливою,
Та  цей  пропустила  урок...

Пишалась  і  я  косичками,
В'язала  щоранку  банти,
Училися  разом  з  сестричкою,
Як  сенс  свій  в  житті  віднайти...

Я  була  ще  тая  бешкетниця,
Із  хлопцями  грала  в  футбол,
Котів  витягала  з  штахетниці,
Лялькам  призначала  укол...

Не  була  дитиною  тихою,
Ганяла  гусей  на  ставок,
Подружок  збирала  під  липою  -
Спустившись  з  гори  без  санок...

Гаївки  водила  під  церквою,
Совєтські  коли  патрулі,
Зухвалістю  надвідвертою
Псували  й  Великдень  мені...

Не  була  занадто  спокійною,
Боротися  вчилася  з  злом,
Тому,  як  і  завжди,  відвертою
Шляхом  йду  своїм  на  пролом.

Як  діти,  вставала  і  падала,
Вже  навіть  в  дорослім  житті,
Нікому  ж  ніколи  не  радила,
Як  власні  шукати  путі...

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
23.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2021


ЧОРНИЙ КІТ

Чим  завинив  вам  Чорний  Кіт,
Очима,  шерстю,  чи  мурчанням,
Що  часто  дико  гоните    з  воріт,  
Неначе  вашим  заважа  старанням…

Його  природа  сотворила  так,
Пухнастим  теплим,  чорно-ніжним,
Масажувати  часом  він  мастак,
Бо  й  перед  Богом  є  безгрішним…  

Чим  завинив  вам  Чорний  Кіт,
Хто  дозволяв  його  ганяти,
До  ваших  часто  лащиться  чобіт,
Від  неспроможності  обняти…

Можливо  й  ви  коту  не  до  душі,
Дратують  нюх  його  чиїсь  парфуми,
Але  не  спльовує  на  вас  у  метушні,
Та  не  м’явкоче  забобонні  бздури…

Чим  завинив  вам  Чорний  Кіт,
Прийшов,  можливо,  він  із  казки.
Щоб  не  лякав  ніякий  вас  пристріт,
Даруйте  більше  всім  тепла  і  ласки…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
22.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2021


НАСНИВСЯ БІЛИЙ КІНЬ


Мені  наснився  Білий  Кінь,
Чи,  може,  й  не  наснився,
Ходив  за  мною  наче  тінь,
Мов  з  казки  приблудився…

Можливо  він  з  моїх  думок
Проник  в  лиху  реальність,
Коли  з  душі  років  струмок,
Зганяв  всі  мрії  в  давність…

Мені  наснився  Білий  Кінь,
Прозоро-  віртуальний,
Що  мчав  мене  у  далечінь,
У  світ  той,  ідеальний  …

Він  зазивав  мене  туди,
Блакить  де  піднебесна,
Де  Ангели  плетуть  вінки,
Роль  й  сутність  не  тілесна…

Мені  наснився  Білий  Кінь,
Що  біль  забрав  й  печалі,
Клубок  змотавши  поколінь,
Життям  ступаю  далі…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
21.07.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021


ЛІТАЮ


Я  літаю  допоки  мрію,
Бо  душа  ще  в  мені  кричить.
Йду  життям  своїм,  як  умію,
Доки  серця  струна  бринить…

Мені  крила  вручила  доля,
А  Господь  дарував  шляхи,
Моїм  злетам  потрібна  воля,
Бо  для  рабства  не  маю  сил…

Хай  ведуться  лихі  розмови,
Що  бажають  мене  спинить,
Не  прощаю  і  рідним  змови,
Коли  прагнуть  мій  дух  убить…

Я  дозволю  собі  літати  –
В  піднебесся,  чи  знову  вниз,
Бо  святою  не  мрію  стати,
Не  шукаю  коштовних  риз…

То  ж  не  слухатиму  безкрилих,
Що  ламатимуть  й  норов  мій,
Бо  з  потоком  думок  зогнилих,
Крил  не  мають  для  власних  мрій…  

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
16.07.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2021


РОЗЦІЛУЮ


Розцілую  геть  всіх,  зацілую,
Хто  навчив  цінувати  життя,
Роль  життєву  не  взявши  святую,
Відкидаю  з  шляху  все  сміття…

Розцілую  за  те,  що  й  грубили,
Бо  сильніша  ставала  чим  раз,
Вдячна  тим,  що  любити  навчили,
Ще  тоді,  як  пішла  в  перший  клас…

Розцілую  геть  всіх,  зацілую,
Допомогу  хто  вдячно  приймав,
Та  вино  знов  собі  відкоркую
І  за  тих,  хто  мене  проклинав…

Розцілую  за  те,  що  й  реально
Лицемірство  розкрили  самі,
Обнімаючи,  мов  ідеально,
В  мене  витерли  руки  брудні…

Розцілую  геть  всіх,  зацілую,
Бо  душа  в  мені  з  Богом  жива,
То  ж  думки  свої    далі  друкую,
Завершаючи  долі  жнива…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
15.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2021


ПОМИЛКОВИЙ КОРАБЕЛЬ


Мабуть  у  помилковий  сіла  корабель,
Отой  життєвий,  що  пливе  до  щастя,
Тому  що  слухала  не  серце,  а  людей,
Гадаючи,  що  все  в  житті  удасться…

Бо  навіть  помилково  в  світ  прийшла,
Наперекір  усім  світилам  медицини,
Та  випадково  Ніч  народження  знайшла,  
Коли  батьки  мене  у  Бога  попросили…

Мабуть  у  помилковий  сіла  корабель,
А  мій  ще  й  досі  десь  за  обрієм  блукає,
Причалює  до  островів  чужих  й  земель,
Не  розуміючи  чому  мене  немає…

Спостерігаючи  отак,  життям  пройду,
А  щастя  мимо  в  далях    пропливає,
Мабуть,  коли  нарешті  в  Небеса  піду,
Господь  помилку  цю  повиправляє…  

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
15.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2021


СПЕКОТНО

Спекотливії  дні,  
Прохолода  на  серці
Немов  пекло  в  душі,
Й  дії  надто  відверті…

Спекотливо  вночі,
Зледенілі  думки,
Коли  правдою  в  очі
Злі  замкну  язики…

Спекотливії  дні,  
Попел  у  почуттях,
З  «козерем»  в  рукаві
Не  втрачаємо  страх…

Спекотливо  вночі,
Гарячкують  мов  ритм,
Примхи  й  дії  жіночі  -
Складний  лабіринт…  

Спекотливії  дні,  
Роз’їдають  серця  –  
Вже  байдужа  рідні,
Навіть  в  ролі  мерця…

Спекотливо  вночі,
Перехоплює  дух,
Хто  живе  кленучи,
Той  ні  ворог,  ні  друг…

Спекотливі  слова,  
Полум’яні  думки  –
Так  й  життя  проплива,
Мов  пекельні  струмки…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
15.07.2021



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2021


АНГЕЛ СЕСТРИЧКИ


Сьогодні  Ангела  сестрички
Зустріла  вранці  край  води.
Він  заплітав  у  коси  стрічки,
Збирав  з  Небес  рясні  плоди…

Мав  намір  він  посвяткувати
До  храму  мабуть  поспішав,
Бажання  встигнути    зібрати,
Де  іменинниць  хтось  вітав…

Чи,  мабуть,  знову  запізнився,
А  інший  в  клопотах  й  забув,
Що  в  Ангеліни    іменини,
Хтось,  може,  взагалі  не  чув…

А  я  витаю  всіх  сьогодні,  
Бо  Ангел  нині  їх  хрестив,
Ім’ям  надавши  Ангеліна
Й  свої  обов’язки  зложив...  

Носи,  сестричко,  ім’я  гордо,
Бо  Ангел  завжди  при  тобі,
Та  попередь  нарешті  твердо,
Що  маєш  жити  і  сама  собі…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
14.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2021


БАГРЯНО


Так  хочеться  жити  багряно,
Кохаючи  не  навмання,
Щоб  не  попадати  в  оману,
Якщо  і  нема    визнання…

Багряного  хочу  світанку,
Цілунків  із  вітром  в  морях,
Та  жодного  примусу  в  рамку
Запхати  свої  почуття…

Щоб  забагряніли  надії,
Стелились  шовками  в  думках,
Втрачали  щоб  міць  лиходії,
Безсилі  зламати  мій  шлях…

Щоб  мріям  багряну  іскринку,
Господь  дарував  хоч  на  мить,
Допоки  не  знаю  спочинку,
Життя  доки  ще  пломенить…

Я  душу  в  багряне  сповию,
Сховавши  від  злоби  людей,
З  думок  усі  сумніви  змию,
Не  рвали  щоб  серце  з  грудей…

Багряно  життям  порадію,
Вкладаючи  сенс  у  рядки,
Над  прірвою  сумнів  розвію,
Душі  багряніть  щоб  віки…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
14.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2021


МОРСЬКА СОНАТА

Невже  насправді  винувата,
Коли  буває  навіть  в  снах,
Хвилює  дух  Морська  Соната,
Що  з  гіркотою  на  устах…

Навіть  душа  співає  з  сіллю,
Про  суть  всього  мого  життя,
Коли  й  прокльони  заметіллю,
Від  рідних  замість  співчуття…

Та  кожному  своя  відплата,
Давно  чекає,  мабуть,  в  Небесах,
Моя  Морська  звучатиме  Соната,
Думками  вільна  доки  я,  мов  птах…

Мелодію  мою  співає  море,
Бо  ми  із  ним  давно    на  «ти»,
Тому  і  по-коліно  навіть    горе,
Допоки  справді  прагну  до  мети…

Морська  моя  звучить  Соната
Без  нових  звуків  та  без  слів,
Там  де  уява  вичурно-строката,
Розбила  мрії  об  борт  кораблів…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
14.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2021


РОМАШКОВИЙ НАСТРІЙ

Ромашковий  настрій
Прозорий,  чи  ніжний  –
Не  бачу  симетрій  
Між  праведно-грішним…

Зів’яли  пелюстки,
Літа  пролетіли,
В  болючі  мотузки,
Недолю  сповили…

Наповнивши  серце
Ромашковим  полем,
Я  словом  із  перцем,
Справляюся  з  болем…

Мабуть,  я  –  Ромашка,
Ота,  без  пелюсток,
Вже  мріяти  важко,
Де  в  помислах  згусток…

А  любить-не  любить
Хто  вік  ворожив  –  
Той  мрій  не  осудить,
Що  в  гробі  зложив…

Ромашковий  настрій
Думки  не  зручні  –  
Життєвий  сценарій
Творю  в  метушні…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
13.07.2021


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2021


РОЗПРАВЛЯЙМО КРИЛА


Минуле  варто  легко  відпускати,
Без  сумніву,  докорів  та  жалю,  
Метеликом  і  Гусені  не  стати,
Якщо  не  змінить  суть  свою...

Не  здатен  виростити  крила,
Минулим  вперто  хто  живе,
Бо  доля  любить  незрадлива,
Тих,  хто  вперед  сміливо  йде...

Тому  не  варто  оглядатись,
Якщо  минуле  і  болюча  суєта,
Щоб  у  майбутнє  підніматись,
Потрібна  впевненість  й  мета...

Тож  розправляймо  свої  крила,
Звільнившись  з  кокону  проблем,
Щоб  доля  щастя  шлях  відкрила,
По  Волі  Божій  нинішнім  пройдем...


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
11.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021


МОЯ НІЧ…

Знов  Купальську  чекають  Ніч,
А  мені  кажуть  –  надто  пізно,
Сотні  й  тисячі  протиріч,
Мою  душу  вмивають  слізно…

Ніч  Купальська  –  вона  моя,
То  ж  в  якому  не  була  б  віці,
Свого  чутиму  солов’я,
Де  вінок  загубила  в  річці…

Вже  мені  не  шукати  Цвіт,
У  Небес  не  просити  долю,
Доки  милий  мені  цей  світ,
Не  таїтиму  в  серці  болю…

Ніч  Купальська  –  вона  моя,
Хоч  давно  посивіли  коси,
Бог  в  цю  Ніч  мені  дав  життя,
Почуттів  де  буяли  роси…

Хай  пробачать  мене  усі,
Цвіт  шукаючи  хто  ворожить,
Я  ж  купатимусь  в  цій  росі,
Доки  Суд  не  покличе  Божий…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
5.07.2021  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2021


ГОРОБЕЦЬ І СОЛОВЕЙ (БАЙКА)


Зібрались  Горобці  пархаті,  
Ще  давні  ті,  з  совєтської  пори,  
Та  стали  Солов'їв  повчати,  
Доречніше  як  підбирать  тони...  

Бо  всім  цвірінькать  подобає,  
Про  що  цвірінькать,  як  й  коли,  
Вони  ж  бо  Горобці  статечні,  
То  ж  їм  видніше,  там  згори...  

Кого  скубти,  а  чи  й  полаять,  
А  в  кого  "Іскру  Божу"  віднайти,  
Та  Горобці  себе  лиш  славлять,  
Цвіріньком  від  відлиги  до  зими...  

У  зграї  можуть  позлітатись,  
Щоб  оцінити    співи  Солов'їв,  
Чи  знов  над  тими  познущатись,  
Цвірінькати  хто  не  схотів...  

То  ж  постараймось  розпізнати,  
Хто  Соловей,  хто  ж  Горобець,  
Маленьке  сіре  кожне  та  пернате,  
А  перед  Богом  –  лиш  один  співець!


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
5.07.2021  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2021


НЕ МРІЯЛА


Я  не  мріяла  бути  Принцесою
Не  складала  про  себе  казок,
Та  з  дитинства  була  поетесою,
Хоч  писала  думки  у  рядок…

Народилася,  не  заплановано,
Бо  казали  не  варто  іти
У  життя,  що  тобі  подаровано,
Геть  для  іншої,  мабуть,  мети…

Я  не  мріяла  бути  Принцесою,
Замків  не  будувала  і  в  снах,
Божа  Воля  служила  прикрасою,
Та  життєвий  вказала  мій  шлях…

Пролетіли  роки  поміж  хмарами,
Сонцем  гріті,  чи    вмиті  дощем,
Душі  не  оселяються  парами,
Коли  в  Небо  й  навіки  підем…

Я  не  мріяла  бути  Принцесою,
Без  корони  й  життям  перейшла,
Помилилася  доля  адресою,
То  ж  жила  я,  немов,  й  не  жила…

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
2.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021


СЕКРЕТ…


Який  в  життя  мого  сюжет  –
Секрет…
Коли  падіння,  коли  злет  –
Секрет…
З  чого  формую  свій  бюджет  –
Секрет…
Чи  маю  я    кабріолет  –
Секрет…
Коли  був  мій  парад  планет  –
Секрет…  
Чим  хвіст  малюю  для  комет  –
Секрет…
Чи  прислухаюсь  до  прикмет  –
Секрет…  
Чи  є  улюблений  браслет  –
Секрет…
Чом  не  читаю  я  газет  –
Секрет…
Скільки  скурила  сигарет  –
Секрет…
Підкорюю  чим  інтернет  –
Секрет…
Чом  не  боюсь  його  тенет  –  
Секрет…
Чи  шкодить  ультрафіолет  –
Секрет…
Чи  полюбляю  я  омлет  –
Секрет…  
Чому  я  не  люблю  балет  –
Секрет…
Який  улюблений  букет  –
Секрет…
Чи  гострий  слів  моїх  стилет  –
Секрет…
Чим  заряджаю    пістолет  –
Секрет…  
Яких  бракує  ще  монет  –
Секрет…  
Чи  був  в  роду  моїм  поет  –
Секрет…  
Чи  здатна  до  нових  сонет  –
Секрет…
Для  чого  весь  цей  хитросплет  –
Секрет…
 
©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
2.07.2021



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021


ЖИТТЯ – ВИНО


Моє  життя,  немов  вино,
З  роками  все  п’янкіше,
Як  недовершене  кіно,
Що  дознімуть  пізніше…

Смиренно  п’ю  своє  життя,
Не  надто  згіркле  доки,
Бурлить  у  серці  каяття,
Рядками  в  мріях  спокій…

Так,  не  п’яніючи  доп’ю,
Спустошивши  надії,
Що  наспівали  солов’ю
В  пророцтвах  лицедії…

Життя  смакую  в  самоті,
Неспішно  допиваю,
Бокали  навколо  пусті,
Що  не  ведуть  до  Раю…

Перебурлить  отак  життя,
Спливаючи  без  тостів,
Нема  в  минуле  вороття,
Бо  в  світі  цім  –  ми  гості!

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
2.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021


ШОСТИЙ ДЕСЯТОК…

Шостий  десяток,  можливо..?
Тільки  в  душі  ще  весна,
Вік  бережу  свій  дбайливо,
Доки  звучить  мрій  струна.

Хтось  попрікає,  що  досі
Вірші  пишу  та    пісні,
Але  природньо  що  й  Осінь,
Щедра  на  квіти  рясні…

Вік  мій  далеко  за  двадцять,
Снігом  в  висках  сивина,
Та  даруватиму  щастя,
Не  обламавши  пера…

Може  комусь  насолила,
Словом  пекучим  моїм,
Небо  комусь  затулила,
Всім  безталанням  своїм..

Голос  хто  там  піднімає,
Знов  докоряти  мені,
Той  всі  гріхи  обмиває,
Що  натворю  в  метушні…

Шостий  десяток,  можливо..?
В  творчості  вся  моя  суть  –
Богу,  мабуть,  надважливо,
Так  щоб  пройшла  свою  путь…


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
1.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2021


ПРОЗРІННЯ

 
Ось  завершилися  терпіння,  
Ніби  з  душі  прибрала  бруд,  
Бо  вже  в  свідомості  прозріння  –  
Відчула,  хто  насправді  друг...  

Не  бачу  в  людях  ті  чесноти,  
Яких  там  навіть  зроду  не  було,  
Фантазій  нових  не  плекаю  ноти,  
Мов  у    індійському  кіно...
 
Бо  і  родина  -  не  родина,  
Та  друзі  зовсім  не  брати,  
Коли  ти  теж  проста  людина,  
Якій  бракує  йоти  теплоти...  

Раз  сто-п'ятсот  допомагаєш,  
Ніхто  тоді  не  цінить  загалом,  
Коли  ж  сама  добра  бажаєш,  
Віддячать  приторності  злом...  

Як  сил  нема  проблеми  інших,  
Вирішить  знову  там,  чи  тут,  
То  снігом  попрікнуть  торішнім,  
А  серце  й  душу  розіпнуть...  

Хоч  на  могилі  скажуть  слово,  
Згадають  що  добро  було..?  
Чи  й  мертву  лаятимуть  знову,
Вмокнувши  в  попрікань  лайно...  

Прозріння  дав  мені  Всевишній,  
То  ж  разом  з  Ним  моя  душа,  
Фільтрує,  хто  є  зайвим-лишнім  
Що  труїть  ядом  сенс  життя...  

©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос  
1.07.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2021