Любов Ігнатова

Сторінки (5/493):  « 1 2 3 4 5 »

У кожній душі є свої мінотаври

У  кожній  душі  є  свої  мінотаври,
Свої  лабіринти  і  пошук  шляхів,
І  біла  голубка  із  гілкою  лавру,
І  сни  неосяжні  про  велич  віків.

У  кожній  душі  є  свої  межі  світу,
Своя  черепаха  і  трійко  слонів,
І  плечі  атлантів,  і  сонце  в  зеніті,
І  писані  глечики  повні  вітрів.

У  кожній  душі  є  у  шафах  скелети
І  скринька  Пандори,  і  попіл  листів,
Синці  від  падінь  і  окрилені  злети,  
І  безліч  затінених  «п‘ятих  кутів».

У  кожній  душі  є  свій  молот,  горнило,
І  вибір  тернових  вінків  і  хрестів...
І  тільки  поет  бузиновим  чорнилом  
Усе  це  складає  у  руни  зі  слів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2019


Мигдаль

Ви  знов  мені  наснилися  сьогодні.
Якийсь  чужинський...  В  посмішці  печаль...
А  очі...  як  в  покійника  —  холодні...
Ви  —  даль...

І  руки...  Я  ж  любила  Ваші  руки!
Вони  для  мене  —  як  святий  грааль!
А  уві  сні  вони  подібні  крукам...
На  жаль...

І  чорна  сукня  у  червоних  маках,
Шампанське  переповнює  кришталь...
А  я...  Мені  так  хочеться  заплакать...
Ви  ж  —  сталь...

Прокинулася  серед  ночі  —  змерзла.
У  шибці  хмарно-місячна  вуаль...
Уже  не  сплю,  та  гіркота  не  щезла.
Мигдаль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2019


Замальовка

Кава  з  ваніллю  і  дрібка  кориці.
Затишна  книга  і  сніг  за  вікном.
Фото  старе,  дерев‘яні  полиці,
Хата  огорнена  спокоєм-сном.

Ранок  вже  стука  в  віконниці  сині.
Десь  там,  за  обрієм,  сонце  встає.
Вітер  дріма  у  безплідній  калині.  
Пташка  шукає  зернятко  своє.

Кицька  згорнулась  клубком  –  до  морозу,
А  до  весни  залишився  лиш  крок...
Сплять  у  бруньках  нерозплющених  грози,
Теплі  дощі  і  надії  ковток.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019


Тихий дощ

Цей  тихий  дощ  про  вічність  шелестить,
Освячує  молитвою  вікно.
Осіння  мить  щемить...
                                                         щемить...
                                                                               ще  мить-
Глінтвейном  стане  сутінків  вино

Із  ароматом  падолисту  й  снів,
Із  присмаком  морозу  на  вустах,
З  мускатним  шлейфом  перезрілих  днів,
Що  губляться  у  пам‘яті  й  літах.

А  тихий  дощ  іде  собі  й  іде,
В  свідомість  падає  і  мрячить  у  думках...
Знов  схуднув  календар  на  цілий  день
І  хризантемить  світ  Чумацький  шлях...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2019


Весняний настрій

Надихатись  весною  до  сп'яніння,
Напитися  дощами  до  безтями,
Врости  у  тебе  серцем  і  корінням,
Засолов'їтись  світлими  гаями

Так  хочеться,  що  відчуваю  небо
В  своїй  душі  безмежно-веселкове.
А  знаєш,  я  всміхаюся  до  тебе,  
Мугичу  щось  наївно-  сопілкове...

І  говорю  з  тобою  без  упину
Про  все  на  світі...  навіть  трохи  більше...
Я  б  простелила  хмарку,  мов  перину,
Лягли  б  з  тобою  і  читали  вірші,

Дивилися  б  у  пролісковий  вечір,
І  лоскотали  б  вітрові  за  вухом,
А  ти  б  тихенько  обійняв  за  плечі
Мене,  ту  жінку,  що  уважно  слухав...

І  в  ніч  ввійшли  б,  як  у  святе  причастя,
І  спрагу  гамували  б  аж  до  ранку...
Напевно,  це  і  є  жіноче  щастя  —
Чиєюсь  бути...  бути  до  останку....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019


Босорканя

Затихло  все.  На  лінії  мовчання
Серед  стриножених  зимових  вечорів
Брела  собі  прадавня  Босорканя
У  світлі  придорожніх  ліхтарів.

Неначе  тінь  несла  химерне  тіло,
Крива  ковінька  цокала  об  брук.
А  позад  неї  врочисто  біліло,
Неначе  саван  падав  з  її  рук.

Деревам  роздавала  еполети,
Як  полководець  після  вдалих  битв,
Гротескно  станцювавши  піруети,
Збирала  краплі  сонячних  молитв.

Немає  сонця...  Захмарі‘ло  небо.
Стара  чаклунка  пристріт  навела...
Ввібравши  барви  осені  у  себе,
Завіяла  навколо,  замела...

І  в  тиші  снів  зимового  мовчання,
Вдягнувши  розпач  снігу,  як  вінець,
Шукала  скрізь  самотня  Босорканя
Тепла  і  затишку  невтрачених  сердець...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2019


Білий вірш

Дивлюсь,  як  плачуть  абрикоси
Пелюстям  білим,  наче  сніг,
Неначе  іній  білий  в  роси
Зірками  білими  приліг...

І  білі  хмари  метушаться  —
Жене  їх  вітру  білий  сон,
Дрімає  на  гілках  акацій
Весільний  завтрашній  вельон...

І  білий  терен  огортає
Мої  думки  у  гронах  днів...
І  лине  квітень  небокраєм,
Туманом  білим  посивів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740550
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.07.2017


Я хочу дощ…

Я  хочу  дощ...  І  плакати  під  ним...
Чомусь  так  важко  в  грудях...мабуть  втома...
Ще  видихають  хати  в  небо  дим,
Хоч  від  зими  давно  у  них  оскома.

Весна...  весна?  Невже  я  дожила?
Невже  мороз  сховався  у  барлозі?
Я  вірила,  я  мріяла,  змогла...
Ліси  синіють  в  пролісків  облозі.

А  я  дощу  так  прагну,  як  тебе...
Та  тільки  дощ  на  цілу  вічність  ближче.
Катую  свою  душу  і  себе...
А  може,  то  не  втома,  а  вітрище?

То  він  мені  вдихнути  не  дає  —
Збиває  подих  і  тривожить  душу,
І  розвіває  все  життя  моє...
А  край  дороги  зацвітає  груша...

А  там  і  перший  грім,  і  солов'ї,
І  келихи  тюльпанів,  як  граалі...
Ну  що  ж  на  груди  тисне  так  мої?..
Напевно,  то  сніжинки  нерозталі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2017


Ти давно володар моїх снів

Ти  давно  володар  моїх  мрій,
Ти    —  сюжет  і  головний  герой.
Хочеться  кричати:  «Тільки  мій!!!»
Та  я  просто  нулик...Я  —  зеро...

Випаде  на  мене  шанс  —  чи  ні?
Десь,  колись,  в  наступному  житті
Зіштовхнемось  у  чиємусь  сні,
У  якомусь  з  тисячі  світів...

Ти  мене  знайдеш  чи  я  тебе...
Та  яка  різниця  —  хто  кого?
Сяятиме  небо  голубе
В  розкоші  омріяння  свого...

І  зіллємось  ми  у  чарах  вуст,
В  дотиках  вогненних  язиків
В  найсолодшій  із  усіх  розпуст
На  долоні  пройдених  віків...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2017


Побажай мені доброї ночі…

Побажай  мені  доброї  ночі
І  не  дай  заснути  до  ранку  —
Розбуди  мою  сутність  жіночу.
Я  —  кохана  твоя  і  коханка.

Я  для  тебе  —  джерельна  водиця:
Спрагло  пий  мою  душу  і  тіло.
Я  —  твоя  неполохана  птиця,
Я  до  тебе  крізь  рими  летіла...

Зацілуй,  до  свідомості  втрати,
До  зупинення  часу  навколо...
Я  хотіла  би  хмаркою  стати,
Чи  засіяним  зорями  полем,

Я  хотіла  б  злетіти  у  небо
І  віддатись  тобі  до  останку...
Я  не  хочу  вже  жити  без  тебе,
Бо  кохана  твоя...  І  коханка..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2017


Вербовий затишок

Наливсь  медами  місяць  —  роздобрів,
Ліниво  котиться  між  зорями  до  ранку.
Із  берега  за  зграйкою  човнів
Спостерігає  вітрова  коханка  —

Гнучка  верба,  схилившись  до  води,
Купає  в  прохолоді  довгі  коси...
А  я  приходжу,  зранена,  сюди,
Коли  у  душу  зазирає  осінь,

Коли  голосять  в  тузі  журавлі
І  дощ-в-мені  налагоджує  скрипку,
Щоб  виплакати  всі  свої  жалі
Вербі  і  вітру,  місяцю  і  рибкам.

Щоб  причаститись  співом  солов'їв,
Ввійти  у  чароспокій  вечоровий
І  віднайти  крилатість  своїх  снів,
Де  ти  і  я,  і  затишок  вербовий...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738541
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.06.2017


Дещо філософське…

Море  злизує  з  берега  рани,
Залишаючи  сіль  цілунків,
І  приправлена  сонцем  прана
Пророста  у  Всесвітню  Думку.

Розбентежене  небо  у  хвилі
Губить  ясно-червоне  коло
І  вітри  махаонокрилі
Пахнуть  піснею  матіоли.

Вечір  сутінь  підмішує  в  барви,
Як  мільйони  століть  до  мене,
Ще  бродили  тоді  кентаври,
Ще  співали  тоді  сирени,

Ще  блукало  світами  Кохання  —
Неприкаяне  і  не  грішне  —
Як  пречиста  сльоза  прощання
І  як  листя  терпке  торішнє...

Море  злизує  з  берега  рани,
Пестить  пінисто  шлях  зворотній,
Перетворює  біль  на  шрами,
Заживляючи  слід  самотній...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738113
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2017


Я не вірю туману…

Я  не  вірю  туману...  А  ти?
Чи  тебе  не  лякає  омана?
Часом  є  відчуття,  що  світи
Інших  рас  поховались  в  туманах.

І  здається,  що  дихає  хтось
У  потилицю  холодом  люті...
Озираєшся  —  ні,  то  здалось...
Та  очима  ж  не  вбачити  суті.

А  душа,  як  маленьке  дитя,
Просто  хоче  торкнутися  світла...
І  тому-то  у  вирій  летять
Журавлі  наших  рим  нерозквітлих...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2017


Мадонна українського села

Мадонно  українського  села,

Ґвалтована,  катована,  розп'ята,

Я  вірю  в  тебе.  Доторкнусь  чола,

Де  у  віночку  і  калина,  й  м'ята  —

Благослови!  Дай  сили  і  снаги

У  світ  нести  твоє  дитя  і  волю

Попри  дощі,  тумани  і  сніги,

Щоб  відшукати  оту  згубу  —  долю,

Що  до  Сибіру  прадідів  звела,

Які  посміли  не  скоритись  звіру...

Мадонно  українського  села,

Тебе  і  досі  ще  несуть  в  офіру...







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711263
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.01.2017


Пам'яті невинних

Дитя  замовкло...  ссе  порожні  груди...
Сльоза  солона  матері  пече...
—  Залиште  хоч  окраєць!..  Чи  ж  ви  —  люди?!
Та  відповідь  —  мороз  чужих  очей.

—  Не  плач,  Іванку,  вірю  —  будем  жити!
Вже  до  весни  —  рукою...  там  —  врожай...
Побачиш  колос,  сонечком  налитий!
Не  плач,  маленький,  серденько  не  край...


Дитя  заснуло.  Мати  пригорнулась
До  тільця,  де  ледь  жевріла  душа...
А  однією  із  сусідніх  вулиць
Печальний  Янгол  Смерті  поспішав...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701957
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2016


Я хочу бути деревом

Я  хочу  бути  деревом.  І  біль
З  плечей  струсити  листям  пожовтілим,
І  огортати  душу  білим-білим,
Коли  вальсує  сива  заметіль.

Прокинутися  вранці  навесні
І  зацвісти,  укотре,  без  вагання,
Леліяти  наївні  сподівання,
Що  соловей  співає  лиш  мені.

Я  хочу  бути  деревом.  А  ти
Зірвавши  плід,  по  осені  достиглий,
До  мене  принесеш  сокири  й  пили,
Щоб  в  дім  тепло  узимку  принести...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2016


Я колись промину

Я  колись  промину,  як  минає  осіннєє  листя,
Як  минають  сніги,  теплі  леготи  і  первоцвіт,
Як  мина  колискова  у  тихій  порожній  колисці,
Як  минають  зірки,  що  завершують  дивний  політ.

Я  колись  промину.  Що  залишу  на  згадку  про  себе?
Материнську  любов  у  якій  променіє  душа?
Вірші  —  бризки  думок,  подаровані  милістю    неба?
Росянисті  сліди  у  пухнастих  м'яких  споришах?

Я  колись  промину.  Все  минає  на  нашій  планеті.
Ви  не  плачте  за  мною,  а  краще  співайте  пісень,
Щоб  душа  моя  вічна  всміхалась  щасливо  на  злеті,
Щоб  летіла  не  в  ніч,  а  у  сонячний  лагідний  день...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697921
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.11.2016


Я повернусь…

Я  повернусь,  не  плачте,  мамо!
Обов'язково  повернусь!
В  осіннім  небі  журавлями
Безсоння  Вашого  торкнусь.

В  зимовій  тиші  до  порогу
Снігами  спрагло  припаду,
Молитимусь  за  Вас  до  Бога,
Щоб  Він  відвів  від  Вас  біду.

Вернуся  гомоном  весняним,
Струмком  до  серця  потечу  —
Воно  боліти  перестане.
А  Ви...запалите  свічу...

Я  повернусь,  не  плачте,  мамо,
Віддайте  літечку  сльозу  —
Нехай  воно  понад  полями
Відсвітить  по  мені  грозу...

Я  повернусь...  Я  поруч  з  Вами,
Я  буду  жити  у  душі.
Я  —  попід  Вашими  ногами
Росою  вкриті  спориші,

Я  —сонця  промінь  на  світанні,
Кульбаби  сивина  в  траві,
Холодні  вранішні  тумани
І  трелі  рідних  солов'їв...

Я  повернусь.  Не  плачте,  мамо.
Торкнуся  вітром  верховіть,
Умию  ріднокрай  дощами...
А  Ви...  за  мене  доживіть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2016


Нічна жриця

Я  тебе  роздягну  
                                                         безпардонно,  нахабно  і  грубо,
Оближу  язиком,  
                                                         і  вдихну  неземний  аромат...
На  тобі  затанцюють  
                                                         мої,  такі  жадібні,  губи,
В  напівтемряві  ночі,  
                                                         у  спокої  тихих  кімнат.
Тільки  ти...  тільки  я...  
                                                           І  безмежна  у  рухах  свобода...
Я  забуду  усю  
                                                           сотню  тисяч  журнальних  порад...
Куштувати  тебе  —
                                                           то  така  неземна  насолода,
Мій  гіркий  і  солодкий...
                                                           маленький  грішок    —  шоколад...
       .              

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696852
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.10.2016


Просто дощ за вікном…

Дякую  Оленці  Вишневській
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696378

Просто  дощ  за  вікном...просто  осінь  бринить
На  обірваних  вже  павутинках...
І  римується  з  сумом  оця  дощомить,
Застигає  в  графічних  картинках.

Просто  дощ  за  вікном...І  в  душі,  чомусь,  дощ
Тихо  грає  мінорні  мотиви.
І  дзеркалить  калюжно  бруківку  у  площ
Ця  осіння  замислена  злива.

Просто  дощ  за  вікном...  Силуети  людей
Розпливлись  у  хвостатих  краплинах...
І  танцюють  думки,  як  в  театрі  тіней,
На  старих  чорно-білих  світлинах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696525
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2016


Я тебе ніяк не розкохаю

Я  тебе  ніяк  не  розкохаю...
Рву  із  серця,  із  життя,  з  душі...
А  ти  знову  й  знову  проростаєш,
Як  ростуть  весняні  спориші.

А  ти  знов  приходиш  в  мою  думку,
Коли  я  втрачаю  спокій-сон,
Дістаю  всі  спогади  із  клунків,
І  ридаю  з  вітром  в  унісон...

І  чому,  навіщо  і  для  чого
Я  себе  вбиваю  день  за  днем?..
Десь  згубились  пройдені  дороги
Вибитим  у  бурю  вітражем,

Розгубились  кольорові  скельця,
Втрачено  минулого  сюжет...
Там  було  моє  розбите  серце
Чи  покрите  шрамами  твоє?

Хто  зна...вже  ніхто  не  відгадає...
Може  тільки  я  в  зимовий  час
Намалюю  знов  на  небокраї
Дві  химерні  тіні...тобто  нас...







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2016


Учора

А  знаєш,  учора  гриміло  в  нас...знов...
І  вечір  жбурляв  у  шибки  хмаровиння...
А  я  все  складала  уламки  розмов,
Зчищаючи  з  них  загрубіле  лушпиння...

                                                                   Ревіло  і  бликало  в  пащі  вітрів,
                                                                   І  так  гоготало,  як  полум'я  в  пеклі...
                                                                   Я  знаю,  ти  поруч  би  бути  хотів...
                                                                   Та  швидко  захмарилось...  ще  швидше  смеркло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2016


Промокла пір'їнка

І  знову  блукають  дощі  у  моїм  Закрайсвітті,
Збиваються  в  купу  чи  просто  вервечкою  йдуть
Туди,  де,  напевно  думки  спочивають  невмиті...
А  може,  вони  просто  втратили  сонячну  суть?

Клубочаться  хмари  димами  старезної  люльки,
Яку  палить  Всесвіт,  поринувши  в  мудрість  віків.
Йому,  час  від  часу,  нагадує  сива  зозулька,
Що  він  ще  не  все  відлюбив,  відстраждав,  відхотів.

Земля  вже  всотала  у  себе  водиці  по  вінця,
Уже  обважніла  і  хлюпає  тихо  з-під  ніг.
І  дихати  важко  промоклій  маленькій  пір'їнці,
Дощем  розіп'ятій  за  ним  же  придуманий  гріх...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695053
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2016


Дощ - розбишака

Дощ  -  розбишака,  дощ  -  хуліган
Десь  розгубив  свої  ноти
І  обіймає  вербицю  за  стан,
Листя  торка  позолоту.

Краплі  дрібненькі  збирає  в  туман,
Мрячить  і  сіється  з  неба,
І  запрягає  вітри  в  шарабан,
В  коси  сплітаючи  стебла.

Зрошує  сріблом  засіяний  лан
І  горобцям  мочить  свитки,
Ковдрою  снів  накриває  лиман,
Хмари  попрявши  на  нитки.

Це  розбишака?  Це  хуліган
Пестить  березові  коси?
Просто  у  нього  таємний  роман  —
Він  закохався  у  Осінь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694342
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.10.2016


Блукає осінь Ірпенем

Блукає  осінь  Ірпенем
В  пожухлих  травах,
Тумани  змішує  з  дощем,
Немов  приправи.
Розводить  тишу  перестук
Коліс  і  колій,
А  ще  грози  далекий  звук
І  вітер  в  полі.

Блукає  осінь  Ірпенем
В  опалім  листі,
В  терпких  жаринах  хризантем,
В  роси  намисті.
Ховає  душі  ліхтарів
У  морок  ночі,
І  силуети  у  вікні  —
Як  поторочі.

В  калюжі  хмари  і  зірки
Спивають  вічність,
Сідає  мжичка  на  гілки  —
То  нелогічність?
Листок  багряний,  як  тотем,
Упав  на  коси...
Блукає  осінь  Ірпенем,
Самотня  осінь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693999
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.10.2016


Синдром хронічної втоми

Синдром  хронічної  втоми
У  осені  і  у  мене,
І  стіни  в  моєму  домі
Тоскно-сіро-зелені...

Не  радує  душу  вітер,
Ще  теплий,  іще  грайливий,
Що  з  листя  склада  і  з  літер
Цей  вірш...ні,  не  особливий,

А  просто  осінній  віршик
Про  те,  що  душа  сумує,
Про  те,  що  не  пише  більше,
Чомусь  вона  не  римує...

Синдром  хронічної  втоми...
А  може,  моє  безсилля...
І  стіни  мойого  дому
Ховають  моє  безкрилля...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691741
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.09.2016


Що тобі до мене, сивий волхве?

Що  тобі  до  мене,  сивий  волхве,
Що  вітрами  дивишся  з-під  брів
І  шепочеш  листям  пересохлим
Щось  на  грані  осені  і  снів?

Що  у  мареннях  твоїх  зірчастих?
Чорні  хмари  в  мене  над  чолом?
Блискавиці  —  вісниці  нещастя?
Напівтіні  предків  за  столом?

Не  кажи  нічого,  чуєш,  волхве?!
Краще  плід  солодкий  незнання.
Вже  давно  передчуття  замовкло,
Я  бреду  наосліп,  навмання...

Чом  вдивляєшся  так  пильно  в  очі?
Там  безодня  чи  небесний  рай?
Ні,  не  ворожи  мені,  не  хочу!
Звергнутих  богів  не  закликай!

Що  тобі  до  мене,  сивий  волхве?
Що  побачив  у  душі  моїй?..
Чи  слова,  чи  листя  пересохле
Навздогін  кидає  вітровій...









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690813
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2016


От ми й зустрілись…

От  ми  й  зустрілись,  Осене.  Привіт!
Ти  відкоркуєш  пляшку  із  дощами?
Чи  ти  спочатку  розфарбуєш  світ,
Прикрасиш  синє  небо  журавлями?

А  можна  і  мені  з  тобою  в  ліс
Вплітать  березам  золото  у  коси,
Чи  місяцю  в  туман  сховати  ніс,
Заколихати  до  весни  покоси?

Я  сумувала,  Осене,  повір,
Моїй  душі  тебе  не  вистачало,
Вона  томилась,  ніби  дикий  звір,
В  якого  клітка  волечку  забрала...

От  ми  й  зустрілись...  через  стільки  бід...
Минули  квіти,  вишні  і  суниці...
Я  так  чекала,  Осене,  привіт!
Додати  в  чай  і  меду,  і  кориці?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690379
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.09.2016


Осінь в мені

Осінь  в  мені  розпорошує  фарби  —
Жовтогарячі,  багряні,  терпкі.
Сонце  свічею  у  канделябрі
Промені  сипле  червоні  меткі.

Вечір  схиляється  нишком  до  поля,
Кутає  верби  в  тумани  легкі.
Ніби  сторожа,  принишклі  тополі.
І  перші  зорі,  як  мрія,  крихкі...

Вечір  осінній,  призахідне  сонце,
І  вітерець  кошенятком  рудим
Спить  на  ще  теплій  кленовій  долоньці,
Там,  де  багаття  клубочиться  дим...






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689923
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2016


Не тривожте душі моєї

Не  тривожте  душі  моєї  -  
Не  приходьте  до  мене  в  сни.  
Я  -  не  згусток  тепла-єлею,  
Просто  день  на  краю  весни,

Просто  квітка  безпелюсткова  
(лиш  осердя  лишилась  міць),  
Журавлиночка  паперова,  
Що  не  може  у  вись  злетіть...  

Не  тривожте.  Вона  заснула,  
Заклубочилась  кошеням...  
Відлітають  слова  в  минуле  -  
Залишається  біль-стерня.  

Косовиця  була  завчасно  -  
Не  достигли  іще  жита...  
Вчора  зірка  на  небі  згасла...  
А  я  вкотре  пишу  листа...  

Не  тривожте  душі  моєї,  
Світлим  спогадом  не  будіть  -  
Сльози  сплять  під  крилом  у  неї  
І  закрито  тривогу  в  кліть...  

Павутинно  снується  думка  
Поміж  подихів  голосних  :
Я  для  себе  сама  -  брехунка...  
Ви...приходьте  до  мене  в  сни.....  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2016


Чудеса у небесах

В  небо  вдивляюсь.  По  ньому  пливе  
Слоник,  метелик  і  літера  "Ве",  
І  крокодильчик  (а  може,  дракон)  
Ледь  не  торкається  лапками  крон.  
Замок  пливе  -  в  ньому  Фея  живе,  
Далі  он,  лебідь  і  бджілка  пливе.  

Очі  заплющу,  рахую  до  ста  -  
Бачу  вже  квітку  літак  і  кота.  
Бачу  вітрильник  я  і  пароплав...  
Вітер  дмухнув  -  і  усе  розмішав...

В  небо  вдивляюсь.  Від  сміху  аж  плачу:
Слонометелика  з  хвостиком  бачу,  
Лебідь,  от  цирк,  осідлавши  кота,  
Ловить  те  чудо  уже  за  хвоста.  
А  крокодильчик  (а  може,  дракон)  
Ласує  смачно  собі  літаком.  

Замок  десь  зник.  Пароплавобджола  
Жалить  вітрильник  (яка  ж  вона  зла!)  
Далі  он,  вже  квіткоконик  приліг...  
-  Дякую,  любі  хмаринки,  за  сміх!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669239
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.05.2016


Я нікого не звинувачую…

Я  нікого  не  звинувачую  -  
Ні  себе,  ні,  тим  більше,  Вас.  
Просто  долею  не  призначено.  
Просто  вимір  не  той  і  час,

На  ромашках  не  тих  гадалося,
Говорились  не  ті  слова...
От  тому-то,  мабуть,  не  склалися  
"Одинички  "  в  жадане  "два"...  

Я  вважатиму  Вас  удачею  
(хоча  й  кіт  на  душі  шкребе)...  
Я  нікого  не  звинувачую...  
Може  трішечки...і  себе...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016


Колискова

Коли  загораються  зорі,  
А  місяць  гуляє  дахами,  
І  вітру  крильцята  прозорі  
Жонглюють  чарівними  снами,  

Тобі  розкажу  тихо  казку,  
Пухнасте  моє  Кошенятко.  
Заплющуй  очиці,  будь  ласка,  
Бо  час  уже  грайликам  спатки.  

На  стелі  гойдає  дрімота  
Якісь  візерунчасті  тіні  -  
Немов  відкриває  ворота,  
Щоб  в  хату  ввійшли  сновидіння;

Залишимо  печива  трішки  
І  чашечку  м'ятного  чаю  
На  столику,  побіля  ліжка,  -  
До  тебе  нехай  прилітають  .

Присядуть  нехай  на  подушку  
І  крильцями  ніжно  лоскочуть,  
І  тихо  шепочуть  на  вушко  :
"Спи,  Котику,  доброї  ночі...  "

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668721
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.05.2016


Піщинка

Я,  певно  що,  -  піщинка  на  долоні  :
Дмухнеш  -  і  зникну  серед  сотень  інших.  
І  тільки  галасливе  гайвороння  
Згадає,  що  були  якісь  там  вірші...  

Ну  може,  вітер  інколи  згадає,  
Як  ніжно  пестив  моє  тіло  зночі,  
Як  з  ним  літали  аж  за  небокраєм,  
Як  золотили  зорі  мої  очі...  

І  дощ  згадає...бо  не  раз  в  краплини  
Ховав  мій  біль  і  розпач  від  невдачі,  
Не  раз  голубив  і  до  мене  линув,  
Як  я,    бувало,  потайки  заплачу...  

А  ти?  Згадаєш?  Поспішиш  забути?  
Чи  й  не  помітиш,  що  здмухнув  піщинку?  

А  я  до  тебе  ланцюгом  прикута...  
А  я  без  тебе  -    посивіла  жінка...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2016


Вечірній етюд

Гойда  весну  на  китицях  бузок  
Під  ніжну  солов'їну  колискову.  
Попід  шатром  із  шовку  і  зірок  
Вітри  згубили  місячну  підкову.  

Старий  горіх  іще  смакує  сни  
Про  зиму,  про  сніги  і  холоднечу,  
Та  у  бруньках  ефірних  і  ясних  
Леліє  твердобоку  вже  малечу.  

Десь  "ойка"    сичик  серед  ясенів.  
Під  вербами,  в  ставку,  регочуть  жаби  :
Напевно,  розсмішити  їх  зумів  
Блискучоперий  селезень-незграба.

Муркоче  кіт,  куйовдить  спориші  
Обабіч  стежки  до  моєї  хати...  
Так  хороше  і  легко  на  душі,  
Що  хочеться  й  собі  замуркотати...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667405
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.05.2016


У місячній безодні

Десь,  у  місячній  безодні,  
Гаснуть  зорі,  
Тіні  постають  холодні  
І  прозорі,
І  думки  стають  твердими,  
Ніби  криця,  
І  літають  Херувими,  
Наче  птиці...  

Десь,  у  місячній  безодні,  -  
Інший  вимір.  
Там  гуляє  Звір  голодний  
(ще  не  вимер),  
Іклами  і  пазурами  
Тягне  світло  
До  задимленої  ями  -  
Щоб  не  квітло.  

Десь,  у  місячній  безодні,  
Дні  -  пустелі:
І  безлюдні,  і  безводні  -  
Невеселі.  
Замість  перекотиполя  -  
Мертві  душі.  
І  жене  їх  вітер-доля  
За  край  суші...  

Десь,  у  місячній  безодні,  
Сни  про  тебе,  
Що  наснилися  сьогодні  
Без  потреби...  
Розсівають  хмари  просо  
Небокраєм  :
Чи  то  сльози,  чи  то  роси  -  
Хто  їх  знає?..  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666903
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.05.2016


Чай з імбиром

Я  до  чаю  додам  теплий  відзвук  імбирної  ноти  
І  корицевий  шлейф,  ніби  сонячний  промінь,  густий...  
Щось  приваблює  погляд  у  гладі  люстерка  напроти...  
Тінь  якась  невиразна...та  я  майже  впевнена  -    ти...  

Не  відводжу  очей,    бо  боюся  укотре  згубити  
Павутинку  тонку,  що  тебе  у  мій  сон  приведе...  
А  за  вікнами  вечір,  п'янким  абрикоссям  налитий,  
Із  зірницею  вдвох  витанцьовують  свій  па-де-де...  

Попід  стелею  сплять  врівноважені  штучні  світила,
І  годинник  стіка,  як  з  полотнища  пензля  Далі,
Чай  схолонув  давно,  а  мені  відірватись  несила  
Від  химерної  точки  на  сріблом  покритому  склі...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2016


Нахаба Дощ

Як  дивно...  Дощ?!  Дивись,  це  справді  -  Дощ...  
Прийшов  в  мій  дім  нахабно,  без  запрошень...  
Тепер  сидить  і  уплітає  борщ,  
Поставивши  в  куток  свої  калоші.  

І  позіхання  похапцем  хова  
У  грубі  і  обвітрені  долоні...  
І  розкладає  всі  мої  слова  
Серветками  на  білім  підвіконні.

Мої  слова...  Я  розгубила  їх  
Колись  давно,  осінніми  листками...  
Вони  вмерзали  у  грудневий  сніг...  
Вони  текли  весняними  струмками...  

Де  він  узяв  їх?  І  яким  богам  
Він  мусив  принести  себе  в  офіру,  
Щоб  повернути  в  Мого  Серця  Храм  
Вогонь  Любові  і  Надії,  й  Віри?..  

Цей  дивний  Дощ...  Оцей  нахаба  Дощ,  
Що  в  мої  вікна  стукав  спозаранку,  
Сидить  і  мовчки  уплітає  борщ...  
А  я...  Ще  підкладу  йому  сметанки...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2016


Поклич мене

Поклич  мене  гуляти  в  тиху  ніч,  
Де  солов'ї  і  місячна  соната,  
Де  стерті  грані  різних  протиріч,  
Де  вітерець  грайливий  і  крилатий.  

І  я  піду  з  тобою  хоч  на  край  
Усесвіту...  а  може,  навіть,  далі...  
Веди  мене,  цілуй  мене,  кохай,  
Вплітай  мене  до  сяйва  пекторалі!..

Поклич  мене  гуляти  в  тиху  ніч,  
Де  окрім  нас  -  лиш  зорі  і  дорога,  
Де  ми  з  тобою  будем  віч-на-віч  
З  собою,  з  небом  і,  напевно,  з  Богом...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2016


Не моляться до сонця пшениці

Не  моляться  до  сонця  пшениці,  
Лиш  маки  бовваніють,  наче  рани,  
На  тілі  незасіяного  лану,  
Де  Янгол  зі  свічею  у  руці  
Ллє  сльози  по  Вкраїнському  талану...  

Цьогоріч  вродять  знов  одні  хрести  -  
У  Смерті  дуже  щедра  косовиця.  
Втомилася  стинать  її  правиця  
Ті  долі,  що  могли  б  ще  розцвісти,  
Та  душить  їх  нещадно  повитиця...  

Зрікаються  крилаток  ясени...  
Бентежний  дощ  мигичить  над  полями,  
Як  посивіла  колискова  мами  
Чиї  у  муках  зроджені  сини  
У  вічність  відлітають  журавлями...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664328
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.05.2016


Слова твої пахнуть лавандою

Слова  твої  пахнуть  лавандою  - 
Як  спокій...як  місяць...як  ніч,
Де  я  між  сузір'їв  розгадую 
Тайнопис  твоїх  протиріч... 
       
Думки  твої  пахнуть  поли'ново-
Як  вітер  спекотного  дня, 
Де  кисло  -  солодко  -  ожиново 
Нам  сонячні  струни  бринять... 
       
Мовчання  твоє  пахне  холодом  - 
Як  сни-візерунки  на  склі...  
Сміється  Мороз  в  сиву  бороду
І  сипле  снігів  кришталі... 

І  пахнуть  цілунки  цукатами... 
Гіпотез  кружляють  рої  :
Якими  п'янять  ароматами 
Мене  теплі  очі  твої?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2016


Чорний біль

І  упала  зоря  Полин  
Чорним  болем  на  наші  долі...  
І  міста  неживі,  схололі,  
Не  турбує  вже  часоплин...  

У  квітневий  гопак  садів  
Увірвався  уламок  Сонця,  
І  зростив  "дуже  мирний"    стронцій  
Найпекельніший  із  грибів...  

І  весняна  гірчить  ваніль  -  
Бо  не  скоро  ще  в  Лету  кане  
Ця  на  тілі  планети  рана  
І  цей  чорний  пекучий  біль...  



http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662338

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2016


Доторкнутися до тебе

До  тебе  доторкнутися  не  смію...  
Банальне  "здрастуй"    на  просте    "привіт"...  
І  заганяю  в  клітку  птахомрію,  
І  замикаю  знов  свій  власний  світ...  

До  тебе  доторкнутись  -    як  до  неба  -  
Напевно,  тільки  обраним  дано...  
Я  бачу  сни  про  крила  і  про  тебе,  
Спиваючи  бажання,  як  вино...  

До  тебе  доторкнутися  не  смію...  
Очима  обіймаю  -    от  і  все...  
Мою  слабку  розтоптану  надію  
Північний  вітер  в  зиму  віднесе...  

До  тебе  доторкнутися  б  губами...  
Щоб  поцілунок  -  довжиною  в  сон...  
Щоб  знов  і  знов  здаватись  вечорами  
У  твій  солодкий  ніжності  полон...  

До  тебе  доторкнутися  так  хочу...  
Та  знову    "здрастуй"    на  просте  "привіт"...  
І  тільки  мрія  крильцями  тріпоче  
У  клітці,    де  зачинено  мій  світ...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2016


Елегія дощу

Вслухаюся  в  елегію  дощу  
Затамувавши  подих...    Насолода!..  
І  навіть  вітер  крила  склав  -  ущух.  
Є  тільки  дощ...і  небо...і  свобода...  

Є  тільки  крапель  мельхіорний  спів  
І  відзвуки  громів,  немов  кантата,  
І  шепіт  набубнявілих  садів,  
Де  літнє  сонце  бджолами  зачато.

І  більш  нічого...  Тільки  я  і  дощ...  
Сповза  з  душі  утома  і  скорбота...  
Є  тільки  музика  всесвітніх  прощ,  
І  кожна  мить  у  ній  бринить,  як  нота...  

Я  день  пройдешній  в  Лету  відпущу  -  
Нехай  пливе  кульбабовим  віночком...  

Вслухаючись  в  елегію  дощу,  
Стаю  маленьким  весняним  струмочком...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2016


Ліліт

Буденність  знімаючи  з  одягом,  
Змиваючи  з  тіла  наліт,  
Легеньким  невидимим  протягом  
У  ніч  відлітає  Ліліт...  

Як  птаха  -  ніким  не  впокорена,  
Сягає  до  сяйва  зірок.  
Вона  була  іншою  створена!  
Вона  ж  бо  -    найперша  з  жінок!  

Удень,  заховавшись  за  маскою,  
Сіреньким  живе  мишеням  -  
З  каструлею,  шваброю,  праскою  
Офіру  несе  трудодням...  

Та  тільки-но  ніч  зблисне  зорями,  
Вона  починає  політ  -  
Вогненна,  п'янка,  невпокорена,  
Зваблива  цариця  Ліліт...  



***
Ліліт,  в  єврейському  фольклорі  жіночий  демон  ночі.  Вважалося,  що  вона  насилає  еротичні  сновидіння.  Згідно  з  повір'ям,  Ліліт  прагне  навести  псування  на  немовля  і  його  матір  або  зовсім  їх  вбити,  особливо  в  перший  тиждень  після  пологів.  У  раввіністічній  літературі  слово  «Ліліт»  пов'язувалося  етимологічно  з  єврейським  словом  «лайла»  («ніч»).  Проте  ймовірніше,  що  це  гебреїзована  форма  імені  Ліліту,  духу  бурі  Дворіччя  .
За  повір'ями,  саме  Ліліт  була  першою  жінкою  на  Землі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2016


Мого дитинства пройдені стежини

Припорошили  вранішні  сніги  
Мого  дитинства  пройдені  стежини,  
Де  мала  крила  срібно-журавлині,  
Де  все  було  можливе  й  до  снаги.  

Вплітались  в  коси  сонечка  кульбаб,  
Веснянками  цвіли  на  білих  щічках.  
Всесвітнім  Морем  уявлялась  річка,  
А  Велетнем  -  старезний  сивий  граб.  

І  вірилось  у  Казку  і  Добро,  
І  мчали  вдаль  велосипеди  -  коні,  
І  падало  в  обвітрені  долоні  
Омріяне  Жар-птицеве  перо...  

Спускалися  зірки  на  моріжки,  
Спадали  роки  росами  в  отави...  
І  першим  снігом  прихилило  трави  
На  всі  мої  вже  пройдені  стежки...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2016


Знов по колу буття

Знов  по  колу  буття  -    знов  зустрілися  Авель  і  Каїн,  
А  це  значить  -  попереду  Ноїв  Ковчег  і  потоп.  
Та  не  буде  Розп'яття,  бо  двічі  його  не  буває.  
І  життя  -    не  чернетка  із  безліччю  справлень  і  спроб.  

Відбудуються  знову  зруйновані  мури  і  храми,  
Над  невірством  волхвів  пролуна  єрихонська  труба.  
Десь  у  Всесвіті  плаче  наш  Янгол,  напевно,  над  нами  -  
Зорепадами  в  землю  його  опадає  мольба...  

Завтра  буде  світанок...    Та  ми  не  повернемось  завтра  -  
Нам  дано  час  до  півночі...    Й  знову  за  вітром  злетить  
На  чужих  помилках  розікладена  заново  ватра...  
Знов  по  колу  буття,  де  з  нас  кожен  -  розвітрена  мить...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659849
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.04.2016


Весняний сніг

Безжальний  весняний  сніг  
Підкрався  вночі,  як  злодій,  
І  в  дивному  хороводі  
Лягає  мені  до  ніг,  

І  в  пролісків  синій  сон
Вдирається  невблаганно...  
І  сиплеться  сіль  на  рани  
Вітриськові  в  унісон...  

Пташиний  лунає  спів  
В  сніжинковій  витинанці.  
Цей  Березень  в  лихоманці    -  
Напевно  він  захворів...  

Цей  Березень...  Як  він  міг  
Пустити  собі  у  душу  
Нахабність  Зими  байдужу  
І  цей  знавіснілий  сніг?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659310
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.04.2016


Тримай

Візьми  мене  до  рук  своїх  -  
Не  відпускай!..  
Допоки  вітер,  поки  сніг  
Мете  за  край,  
Допоки  вишні  сплять  в  саду  
І  сонце  снять,  
Не  відпускай,  бо  я  впаду  
У  жар  багать...  

Тримай  мене  за  крила  снів,  
За  сяйво  рим,  
За  сіру  тугу  журавлів,  
За  сльози  ринв.  
Тримай  міцніше  -  не  пусти  
Моїх  долонь,  
Бо  лиже  язиком  мости  
Страху  вогонь...  

Ти  знаєш,  не  боюсь  падінь  -  
Боюся  втрат...  
Дзвенить  тривожно  височінь,  
Немов  набат,  
Бо  Звір  Страшний  на  волі  знов,  
Що  душі  п'є...  
І  ставить  на  зеро  любов  
Старий  Круп'є...  

Тримай  мене  -    не  відпусти  
В  буремний  час  -  
Хисткі  руйнуються  світи  
Довкола  нас.
Холоне  сонце  у  бруньках  -  
Мете  зима.
І  тільки  ниточка  тонка  
Мене  трима...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016


Не хвилюйся за мене

Не  хвилюйся  за  мене  -  я  просто  виплакую  зиму,  
Це  дощами  виходить  із  рани  пекучої  сіль.  
Я  ще  трішки  поплачу  -  і  сонце  у  грудях  нестиму,
Заспіваю  веснянку,  щоб  став  у  танок  березіль...  

Ще  хвилинку,  будь  ласка...я  хочу  побути  слабкою,  
Пригорнутись  до  неба  і  душу  у  нім  віднайти...  
І  я  знову  зречуся  престолу  у  Храмі  Покою...  
І  я  знов  відбудую  попалені  вкотре  мости...  

Це  весна,  розумієш,  -    весна  всі  сніги  розтопила,  
Журавлями  лоскоче  ще  сонний  і  зморений  світ...  
Щось  свербить  на  спині    -    то  мої  прорізаються  крила...  
Щось  тривожить  мене...  Мабуть,  просто  вже  час  у  політ...  

Не  хвилюйся  за  мене  -  я  сни  непобачені  плачу.  
Ще  хвилинку,  будь  ласка,  -    я  знову  себе  віднайду...  
Розумієш,  весна  -  це  час  прощі,  спокут  і  пробачень...  
Дай  хвилинку  мені  у  моїм  Гетсиманськім  саду...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2016


Квітень

Достигає  у  пролісках  квітень,  
Нетерплячку  сховавши  в  бруньках,  
В  насінинах  майбутнього  літа  
Почина  нуртувати  життя.  

Пшениці  виграють  росянисто,  
І  ясніють  калюжниць  зірки,  
І  бджолине  збира  товариство  
Аромати  весни  в  стільники.  

Вже  бузьки  розхапали  білети  -  
Анонсовано  жаб'ячий  хор,
Пише  вітер  у  вербах  памфлети,  
І  дощі  перейшли  в  до-мажор.  

Журавлями  видзвонює  небо,  
Розливаючи  щедро  блакить...  
І  душа  відчуває  потребу  
Хоч  у  мріях  до  сонця  злетіть...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657148
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.04.2016


Подалі від людської суєти…

Подалі  від  людської  суєти,  
В  гармонії  з  природою  й  собою,  
Я  зможу  Шлях  до  Істини  знайти,  
Що  душу  проведе  до  супокою...  

В  обіймах  лісу  і  шовкових  трав,  
Думками  долучаючись  до  Світла,  
Скидаю  шкаралупу  вічних  справ,  
Щоб  знову  рима  віршами  розквітла...  

І  оживаю!  Ніби  джерело,  
Що  навесні  пробило  панцир  криги,  
Стаю,  неначе  птаха,  на  крило,  
Залишивши  землі  свої  вериги...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656823
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.04.2016


Я плакала крізь сон…

Я  плакала  крізь  сон...  Не  пам'ятаю, 
Чи  снився  ти...чи,  може,  навпаки  - 
Тебе  шукала  десь  за  небокраєм, 
І  не  знайшла...  І  падали  зірки... 
       
Вогонь  горів...але  якийсь  холодний... 
І  мерзла  я  крізь  товщу  сновидінь... 
І  дикий  страх  -  незнаний,  первородний  - 
Тягнув  мене  в  якусь  крилату  тінь... 
       
Я  кликала  тебе  на  допомогу  - 
І  навіть  камінь  виронив  сльозу  ... 
Та  оминули  всі  твої  дороги 
Маленький  світ  і  гори  поблизу... 

Я  плакала  вві  сні  ...  І  навіть  після... 
Тихцем  ковтала  сіль  колишніх  втрат... 
Спав  грудень  за  вікном...  І  тільки  місяць 
Збирав  сльозини  для  своїх  сонат... 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2015


Спинилась ніч…

Спинилась  ніч...  Куди  їй  поспішати? 
Їй  добре  й  тут,  у  стомленій  душі... 
Сама  собі  -  фортечні  мури  й  ґрати... 
Сама  собі  -  сумА  і  бариші... 
       
З  чортополоху  й  перекотиполя, 
З  дощів  морОсних,  вичавлених  з  хмар, 
Змостила  лігво  в  павутинні  болю, 
Покликала  сторожових  примар...
       
Спинилась  ніч...  Не  цокає  годинник... 
Півні  мовчать  -  не  проженуть  мару... 
І  стогне  вітром,  плаче  безупинно,
Ховаючи  обличчя  у  чадру... 

Душа  мовчить...  Вже  ні  жива,  ні  мертва...
Застигла  у  граніті  чорна  мить... 
Спинилась  ніч...  Собі  і  кат,  і  жертва...
Спинилась  ніч...  Їй  нікуди  спішить... 
       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629472
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2015


Віщий сон (дитяче, новорічне)

Незабаром  Новий  рік  зазирне  до  хати...  
Подарунки  зароблять  треба  починати!  

Я  спочатку  приберу  всі  свої  машинки...  
Ні!  Напевно,  із  паперу  виріжу  сніжинки.  ..  

Ні!  Найперше  -  треба,  мабуть,  олівці  зібрати...
Ой,  згадав  :ще  помиритись  треба  мені  з  братом...  

Чи  протерти  пил  з  полиці?..  Чи  помити  посуд?..
Як  же  важко  вибирати  щось  на  власний  розсуд...  

Вже  сиджу  я  три  години  у  тяжкій  зажурі...  
Може,  спершу  їсти  дати  любій  киці  Мурі?..  

-Милий  синку,  поможи!  -  кличе  мене  мама  ;
Тільки  ніколи  мені  за  цими  думками.  

Так  і  день  минув...  Вже  ліжко  кличе  мене  спати,
На  подушці  он  сидить  світлий  сон  крилатий...  

І  наснилося  мені,  що  попід  ялинку  
Дід  Мороз  приніс  мені  лиш  одну  крижинку...  

І  написано  на  ній  :"Любий  мій  Вітюшо!  
Я  не  знаю,  що  тобі  дарувати  мушу  :

Чи  машинку,  чи  бінокль,  може,  якусь  книжку,  
Чи  конструктор,  чи  папугу,  чи  біленьку  мишку?...  

Довго  -  довго  я  сидів,  обирав  і  думав  
І  для  тебе  подарунок  у  мішок  не  всунув...  "

Ну  і  сон...    Та  розгадав  я  його  уміло!  
Чесне  слово,  я  сьогодні  вже  візьмусь  за  діло!  

Помагатиму  матусі,  слухатимусь  чемно,  
Щоби  потім  подарунок  не  шукать  даремно!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628851
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.12.2015


Зимова казка

Заховалося  небо  у  віхолу, 
Колючками  вітрисько  пройма, 
По  крайнебу  на  санЯх  проїхала 
В  горностаєвім  хутрі  Зима... 
     
Зачепилась  намистом  перлиновим-
Розірвалась  вервечка  тонка, 
І  на  землю  сніжинки  полинули
В  бальних  сукнях  і  срібних  вінках. 
       
Розійшлась  -  розгулялась  хурделиця, 
Цілий  світ  у  танок  повела.
І  пухнастою  ковдрою  стелиться
На  стежинах  по  краю  села... 

І  малює  на  склі  візерунками  - 
Серцем  казку  її  прочитай,
Де  вже  зваблений  вкотре  цілунками 
Губить  Герду  свою  змерзлий  Кай... 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625869
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2015


Плаче свічка…

Пам'яті  жертв  голодомору...  

Плаче  свічка  на  моїм  вікні... 
Мовчки  котить  сльози  своїм  тілом... 
І  гарячим  воском  у  мені  - 
Пам'яті  жарина  розпашіла... 
       
Вогник  віддзеркалився  у  склі... 
Моторошно...холодно...і  страшно... 
Ніби  десь  там,  у  нічній  імлі 
Очі  світять  смерті  сіромашні... 

І  хрести...хрести...кругом  хрести... 
Де-не-де  ще  бродять  люди-тіні... 
Вже  немає  сили  віднести 
Дитятко,  заснуле  в  домовині... 

...  Щось  болить  і  плаче  у  мені... 
Вогник  ріже  серце,  ніби  бритва  - 
Плаче  свічка  на  моїм  вікні, 
Встромлена  в  пшеницю,  як  в  молитву... 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624671
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.11.2015


Чом ти знов не спиш, моя тривого…

Чом  ти  знов  не  спиш,  моя  тривого? 
Чом  шкребеш  на  серці  пазурами?.. 
Розійшлись  із  осінню  дороги, 
Встелені  промоклими  вітрами... 
       
Хтось  у  небі  розтрощив  клепсидру  - 
Час  водою  котрий  день  стікає... 
І  мугиче  пісеньку  нехитру 
Ліс  безлистий  -  сторож  виднокраю... 
       
Чи  зима  тривожить  мою  душу? 
Чи  туман-  обманщик  і  нероба? 
Чи  то  знов  піщаний  замок  рушить 
Недовіри  здавнена  хвороба? 
       
Чом  же  ти  не  спиш,  моя  тривого? 
Чом  на  серце  каменем  лягаєш,  
Сиплешся  думками  на  підлогу,
Котишся  по  снах  моїх  курАєм?..  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623730
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2015


Місто

Нічне  Місто  зібрало  всі  зорі  на  небі  і  простягло  мені  їх  на  долонях  :
-  Обирай  будь-яку!  На  згадку.  На  повернення...  
Я  дивилася  на  ці  різнокольорові  сяйвочка,  ніби  в  очі  зазирала  Великому  Всесвіту  і  намагалася  віднайти  у  них  себе  -  маленький  атом,  нікчемний  і  важливий  водночас...  
-  То  ти  хочеш,  щоб  я  повернулася?  
-Звісно!  Адже  твої  кроки  уже  увійшли  в  мою  історію,  а  твоя  душа  долучилася  до  мого  храму...  Ти  ж  відчувала  мене,  правда?  
-  Правда.  Як  і  ти  мене...    
Зірочки  все  ще  підморгували  мені  з  величезних,  але  таких  вразливих  і  лагідних  долонь.  
-  Я  візьму  оцю,  зеленаву,  можна?  
-  Бери.  Вона  завжди  буде  у  твоєму  серці  часточкою  мене...  
Я  обережно  взяла  маленьку  зірочку  і  сховала  її  за  пазуху  від  липкого  туману,  що  потихеньку  розповзався  нічними  вуличками,  чомусь  оминаючи  головну  артерію  Міста.  
-Дякую  тобі!  Я  обов'язково  повернусь,  щоб  ще  хоч  раз  доторкнутися  до  твоєї  вічності...  
...  Автобус  розмірено  погойдував  мене,  стрімко  віддаляюсь  від  Міста.  Я  востаннє  поглянула  йому  в  очі  -    втомлені,  але  напрочуд  добрі  і  мудрі.  Темрява.  Тільки  за  пазухою  світилась  і  зігрівала  мене  маленька  зеленава  зірочка  -    подарунок  величного  Міста,  яке  стало  частиною  моєї  історії...  














адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623174
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2015


Застуджена осінь

Небо  залите  оловом... 
Хмар  поминальне  коливо *
Вітер  несе  розхристаний 
В  далеч  опалолистяну... 
       
День  розговівся  мОросом... 
Півнячим  рветься  голосом 
Вранішня  тиша  ватяна, 
Зночі  дощами  латана... 
       
Сніда  пташА  калиною... 
Замість  плаща  -  рядниною 
Плечі  покриті  Осені, 
Сіротуманноросяні;

Всі  черевички  зношено  - 
В  зиму  шкребе  калошами, 
Хлюпа  тихцем  калюжами 
Стомлена  і  застуджена... 


*  Ко'ливо  -    поминальна  обрядова  страва,
 готується  із  поламаного  печива,  залитого  узваром  
чи  солодкою  водою.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621971
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.11.2015


Невідомому…

Ніхто,  окрім  рідних  його  не  згадає... 
Людей-бо  багато  (звичайних  людей)... 
І  тільки  зоря  упаде  з  небокраю, 
Із  вдихом  останнім  змертвілих  грудей... 
       
Мовчатиме  завтра  ранкова  газета, 
В  новинах  -  ні  слова  (не  зірка,  либонь)... 
Лиш  мати  старенька  в  усіх  силуетах 
Вбачатиме  сина  крізь  призму  безсонь...
       
...  Розквітла  у  маках  солдатська  могила
Краплинками  крові  в  осінній  журі...  
І  хусточка  чорна,  мов  янгола  крила, 
Тріпоче  від  вітру  на  сивім  чолі... 
           
...  Зима  замітає  стежину  до  хати, 
 Де  згасло  в  печі  її  серце  -  вогонь... 
І  супиться  хмарами  небо  кошлате, 
Узявши  свічу  до  змарнілих  долонь....  


Дякую  за  натхнення  :


 www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621292

Автор  Крилата  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621589
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.11.2015


Я все ще…

Я  все  ще  намагаюся  розбити  
Те,  що  було  не-мною-у-мені...  
Напевно,  ми  з  життям  у  чомусь  квити,  
Якщо  воно  згорає  у  вогні?..  

Із  воску  виливаються  фігури  -  
Товстезний  накип  злазить  із  душі...  
Хтось  замовля  видовища  -  тортури,  
Бо  сам  до  бою  стати  не  спішить...  

Я  ж  на  арені  псевдо-колізею  
Стою  з  мечем  любові  проти  зла  
І  відчуваю,  як  в  мені  змією  
Зневіра  -  відчай  -  втома  проповзла...  

По  чім  квитки  до  лев\'ячої  пащі?  
А  можна  у  розстрочку  чи  кредит?  
Іще  одне  питання  можна?  Нащо  
Ламати  руки  у  Каріотид?  

Вони  ж  тримають  на  долонях  небо...  
Що  буде,  коли  небо  упаде?  
Де  істина  в  вині,  там  є  потреба  
У  вожакові  для  сліпих  людей  :

Бо  суне  зграя  просто  у  провалля...  
Хто  спинить  їх?  Хто  далі  поведе?  
А  темний  світ  кривого  задзеркалля  
Хапає  душі  де  запопаде...  

...  А  я  воюю  все  ще  із  собою...  
Вже  час  давно  все  це    перерости...  
За  еру  непотрібного  двобою  
Із  болем  збрудершафтились  \"на  ти\"...  



















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620874
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.11.2015


Захворіло Сонечко…

Захворіло  Сонечко  -  
Ліки    п'є  ;
І  хова  в  долонечки  
Личенько  своє...  
Вкрилася  периною  
Неба  вись,
І  блука  хмариною  
Дощик  -  он,  дивись!  
Заберу  малесеньке  
З-під  дощу,  
Дам  рушник  м'якесенький,  
Чаєм  пригощу;
Запрошу  я  Сонечко  
До  душі,  
Дам  йому  в  долонечки  
Казку  і  віршІ  ...
Завтра  розпогодяться  
Небеса  -  
Бо  з  любові  рОдяться  
Справжні  Чудеса!  




















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015


Метелик

   Сьогодні  вночі  мене  розбудило  тихе  зітхання...  Очі  ще  не  встигли  розплющитися,  а  мій  напівсонний  мозок  уже  малював  мені  монстрів  одного  страшнішого  за  іншого...  Потім,  таки  прокинувшись  зовсім,  я  подумала,  що  якщо  це  і  страшко  якесь,  то    нещасне,  бо  зітхає  дуже  вже  сумно...  
   Обережно  відкривши  очі,  я  роздивилася  навколо...  Хм...нікого...  І  тут  знову  почулося    зітхання..  .  Зовсім  поруч...    Раптом,  на  долоні  у  місячного  променя,  який  майже  щоночі  приходив  мене  цілувати  надобраніч,  я  побачила  звичайного  нічного  метелика...  Подумки  записавши  себе  на  прийом  до  психіатра,  я  пошепки  (щоб  не  злякати  тендітне  створіння)  запитала  :
-У  Вас  щось  трапилося?  
І  уявіть  мій  подив,  коли  (знову  зітхнувши),  метелик  відповів  (його  голос  був  схожий  на  шепіт  квіткових  пелюсток)  :
-  Я  сьогодні  почув  надзвичайно  сумну  історію...  
   У  кімнаті  запанувала  тиша....  Навіть  годинник  затамував  подих,  щоб  почути  метеликову  оповідку  (а  що  вона  буде  не  сумнівався  навіть  скептичний  павук  Вася,  який  жив  за  бильцем  мого  ліжка  і  уперто  відновлював  свою  павутину,  після  того,  як  я  щоранку  її  прибирала)...  Ми  не  помилилися.  
-  Я  сьогодні  був  на  ближньому  полі  -  там  живе  мій  брат  (а  сам  я  тутешній)...  Ну...ми  інколи  літаємо  один  до  одного  на  гостину...  Так  от...  (сумне  зітхання  перервало  розповідь)  Прилітаю  я,  значить,  до  брата,  а  він...  плаче...  (знову  зітхання...)  Я  вперше  бачив  ,  щоб  він  плакав...  
   Тепер  уже  притих  вітер  за  відчиненим  вікном  (я  завжди  підозрювала,  що  він  не  просто  так  гойдається  на  гілці  абрикоси....)  Метелик,  ще  раз  зітхнувши,  вів  далі  :
-  Знаєте,  що  він  мені  розповів?  -  і  не  чекаючи  моєї  відповіді,  продовжив  :  Що  вчора  втратив  кохану...    
   У  світлі  місяця  я  побачила,  як  щось  блискуче  (схоже  на  пилинки  у  сонячному  промені)  розлетілося  довкола....  "Сльози  метелика!"  -    майнуло  у  моїй  голові...  А  вголос  запитала  :
-  Метелики  уміють  кохати?  (краще  б  я  прикусила  язика...)  
 Мій  нічний  гість  махнув  крильцями  і  злетів....  
-  Вибачте!  -  голосно  сказала  я:    поверніться,  будь  ласка!...  
 Метелик  зробив  коло  кімнатою  і  знов  сів  поруч  мене...  Кілька  миттєвостей  ми  просто  дивилися  один  на  одного...  
-  Вибачте  -  вже  шепотіла  я:  Я  не  хотіла  Вас  образити.  Просто  це  все  так  дивно...  Я  розмовляю  з  метеликом  про  кохання...  Та  дивно,  що  я  взагалі  розмовляю  з  метеликом!  
   Мій  співрозмовник  підійшов  до  мене  ближче  :
-  Добре,  я  розумію,  що  Вам  не  віриться...  Скажи  я  своїм,  що  розмовляв  з  людиною  -  мені  теж  не  повірять...  Та  я  зараз  не  про  те...  Розумієте,  коли  мій  брат  утратив  кохану,  я  зрозумів,  що  все  у  цім  світі  тримається  на  тоненькій  павутинці,  тоншій,  ніж  у  Василька...  І  тому  вирішив  сказати  своїй  коханій,  що  люблю  її.  Більше  за  життя  люблю!...  
-  То  скажіть!  -  прохопилося  у  мене...  
-Так  я  і  говорю...  -  метелик  перелетів  на  мою  руку  :  я  Вас  уже  давно  кохаю...  Щоночі  я  залітаю  у  відчинене  вікно,  щоб  доторкнутися  до  Вашої  щоки  поцілунком...  
-  А  я  думала,  що  то  місячний  промінь....  
-Щоночі  я  шепотів  Вам  казкові  сни...  
-А  я  вважала,  що  то  вітер  бавиться....  
-  Щоночі  я  залишав  відбиток  свого  крила  на  Вашому  телефоні..  
-А  я  щоранку  протирала  екран  і  не  могла  зрозуміти,  де  він  міг  забруднитися...  
 Ми  замовкли...  У  кімнату  знову  вповзла  тиша...  Вітрові  стало  нудно  і  він  жбурнув  абрикосиною  у  підвіконня.  Цей  звук  стрепенув  нас  і  ми  знову  почали  розмову.  
-  Дякую  Вам  -  прошепотіла  я,  підносячи  метелика  до  свого  обличчя  :  дякую  за  Ваше  кохання!  Воно  відкрило  мені  двері  у  інший  вимір...  
-  Ви  впевнені?  -    пильно  дивлячись  у  мої  очі,  запитав  метелик.  
-ТАК!  Я  ще  ніколи  і  ні  в  чому  не  була  так  впевнена!  
   Метелик  злетів  наді  мною  і  затріпотів  крильцями.  На  мене  посипався  якийсь  золотавий  пилок  і  я  відчула  дивну  легкість  у  тілі....  Руки  самі  собою  змахнули  і...я  злетіла....  Маленьким  нічним  метеликом  випорхнула  у  відчинене  вікно,  розкуйовдила  кучері  вітру,  востаннє  озирнулася  на  порожню  кімнату,  в  якій  спочивав  холодний  місячний  промінь,  а  павучок  гойдав  тишу  на  павутинці  і...  
Я  стала  щасливою!  






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594553
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2015


Липень

Якийсь  не  літній  липень  цей...  Здається  :
Ось-ось  затужать  в  небі  журавлі,  
І  перші  ноти  листопадних  терцій  
Долонями  торкнуться  до  землі...  

Шепоче  дощ  вже  котрий  день  сюїту,  
Наносячи  на  шибку  вітражі  ;
І  розбивають  гострокриллям  вітер  
У  піднебессі  ватянім  стрижі...  

Покоси  пахнуть  холодом  туманів,  
Босоніж  ходить  ранок  по  стерні  ;
З  упертістю  затятих  кавоманів,  
Спивають  ночі  по  краплині  дні...  

Якийсь  не  літній  липень  цей...  Одначе  
У  тихому  мінорі  дощоднів  
Він  -  той,  єдиний,  хто  зі  мною  плаче  
На  перехресті  зоряних  шляхів...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2015


Наш век

В  соавторстве  с  Потусторонним.  


Наш  век  смеётся,  плачет  невпопад,

Играет  смело  в  "русскую  рулетку  ";

И,  созерцая  тусклый  звездопад,

Махровым  матом  мягко  стелет  клетку  ...

И  "секонд  -хенд  "  беря  на  абордаж,

По  весу  тряпок  раскупая  души,

Из  фильможизней  лепит  антураж

Лапше  "пророков  "  подставляя  уши  ...

Переосмыслив  формулу  любви,

Собрал  манатки  ...И,  кляня  дорогу,

Построив  мегаполис  на  крови,

Ногой  стучится  в  ожидальню  к  Богу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592914
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.07.2015


Хто я?

Хто  я?  Зоря  -  а    чи  неба  окалина?  
Свічка  у  храмі  -  чи    зблиск  сірників?  
Я  догоріла?  Я  заживо  спалена?  
Вогник  душі  -  чи  пожежа  віків?  

Хто  я?  Поетка?  Чи  зайда  в  поезії?  
Може,  не  свій  колись  вибрала  шлях?  
Вірші  пишу  -  чи  словесні  суспензії?  
Я-  Квітка  Сонця?  Чи  просто  реп'ях?  

Хто  я  для  тебе?  Лірична  мелодія?  
Фуга  органна?  Ревіння  вітрів?  
Може,  я  -  просто  бездарна  пародія?..  
Ти  навіть  слухать  мене  не  схотів....  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2015


Сучасним літописцям

Не  ворушіть  прадавніх  поховань  
Думками,  що"  колись  було  все  краще  ":
Життя  у  вимірі"  якби  "-  пропаще  
В  контексті  історичних  міркувань...  

Нехай  і  Скіф  спочине  і  Сармат  -  
Охороняє  древній  степ  могили  ;
Вони  свій  хрест  уже  давно  зносИли...  
А  ми  ніяк  не  розпочнем  свій  старт...  

Шукати  правду  нині  -  моветон  :
Історія  -  одвічна  куртизанка  :
Лиш  тридцять  срібних  -  і  вона  коханка  
Того,  хто  нині  посідає  трон...  

...  Ще  безліч  бовваніє  запитань,  
Де  відповіді  совісті  -  тернисті...  

Сучасності  придворні  літописці,
Не  ворушіть  прадавніх  поховань....  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015


Я іноді тобі снитимусь…

А,  знаєш,  про  що  мені  мріється?  
А,  знаєш,  чого  мені  хочеться?..
У  ніч  повновидого  місяця  
Знайти  ту  єдину  пророчицю,  

Що  Книгу  читає  Зоряну  
І  знає,  ЩО  в  ній  написано  
Від  сАмого  Літостворення  -  
До  звершення  Літочислення...  

І  стати  її  ученицею,  
Обітницю  дати  Усесвіту,  
У  нім  розчинитись  корицею,  
Дружиною  ставши  для  Леготу...  

І  стати  ,  як  він  -  крилатою,  
Утративши  тіла  видимість,  
ЗАвжди  тебе  цілуватиму...  
Я  іноді  тобі  снитимусь...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2015


Задощилося

Дощовечір.  Дощодень.  
Дощоніч  і  дощосни.  
Все  співає  нам  пісень  
Стиглий  дощопад  рясний.  
Дощонастрій.  Дощостан.  
Дощолітній  сірий  сум...  
Все  плете  самообман  
Цей  меланхолійний  шум...  
Дощороси.  Дощокрай.  
Дощодзеркало  калюж.  
І  повзе  дощоручай  
По  дорозі,  ніби  вуж...  
Дощовимірний  портал  
Десь  прорвала  повінь  вод...  
І  якийсь  дощовандал  
Щиро  тішиться  з  негод...  
З  дощонеба  повсякчас  
Дощохмара  цебенить...  
І  промоклий  мій  Пегас  
П'є  у  вірші  дощомить...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590542
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.06.2015


Колючки

Дякую    Касьяну  Благоєву  
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590123


Живу,  дарую  своє  серце,
Таке,  як  є,  без  солі  з  перцем...
Натомість  маю  звідусіль
Біль...
***
Які  ж  то  вірші  пишуть  нам  мужчини  :
Букет  троянд,  загорнутий  у  рими....
В  житті  ж  :  сумки,  ганчірка,  посуд...
Осуд...
***
Коли  ти  друзям  віддаєш  останнє,
Коли  на  все  готовий  для  кохання,
Спочатку  окуляри  витри  гарно-
Аби  не  марно!
***
Коли  тобі  хтось  крила  подарує  -
Радій,  літай  -  не  втрать  те  диво  всує...
Тільки  дивись,  щоб  та  ж  людина  крила
Не  спалила....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590239
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.06.2015


Я - просто так….

Я  -  просто  подих  вітру  на  губах...  
І  більш  нічого...  Чуєш  :  більш  нічого...  
Моє  життя  -  Чумацький  Зорешлях  :
Удень  його  нема  -  є  тільки  спогад...  

Я  -  просто  павутинка  під  дощем  :
Промокла,  та  все  та  ж  -  дзвінкоголоса...  
Отруйним  упивається  плющем  
У  зранену  ментальність  хижа  осінь...  

Я  -  просто  птаха,  вигнана  з  небес...
За  що  -  не  знаю  -  відібрали  крила...
Мій  світовимір...він  кудись  пощез...  
Чи  я  його  собі  сама  наснила?..  

Я-крихітна  росинка  на  листку  :
Безслідно  зникну,  як  пригріє  сонце...  
Лиш  Всесвіт  на  Калиновім  Містку  
Тримає  мою  душу  на  долоньці  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2015


Чомусь не сплю…

Шепоче  ніч  солодкі  дощосни-
Відчинене  вікно  вбирає  звуки, 
А  морок  надто  в'їдливо-масний 
Мене  тримає  холодом  за  руки... 
       
Чомусь  не  сплю...  Снує  павук  думки, 
Вплітаючи  секунди  в  павутиння... 
Так  хочеться  намалювать  зірки 
На  ватяне  промокле  хмаровиння... 
       
У  тишу  закарбоване  "тік-так"-
Годиннику  не  спиться  і  без  кави... 
Вітрисько  -  розкуйовджений  відьмак, 
У  темінь  викликає...для  забави... 
       
Іти  -  чи  ні?  Так  страшно  квилить  птах  - 
Напевно  править  опівнічну  месу...
А  що,  цікаво,  снить  замшілий  дах?
Чи  мають  Янголи  свою  імейл-адресу? 
       
Як  лялечка,  щільніше  загорнусь 
У  ковдрококон  -  для  метаморфози...
А  ранок  -  затуманений  дідусь  - 
Зітре  зі  щік  мої  безсонні  сльози... 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015


Не відпусти

Тримай  мене  за  руку  -  не  пусти,  
Бо  я  впаду  під  ноги  людостаду...  
Попереду  у  нас  -  місток  хисткий,  
Та  спалені  дороги  -  вже  позаду...  

Не  відпусти...  Не  рви  тоненьку  нить  -  
Вона  з  клубочка  діви  -  Аріадни...  
Відчуй  всім  серцем  цю  тендітну  мить  :
Початок  -  це  і  просто,  й  дуже  складно...  

Тримай  мене  за  руку  -  не  пусти,  
Не  дай  згубити  відчуття  надії...  
Кидає  осінь  звОхрені  листи,  
Де  я  писала  сни  -  дівочі  мрії...  

Не  відпусти...  Тримай  мене  міцніш  -  
Бо  кожен  крок  -  Русалоччина  мука...  
Та  поцілунок  зболений  -  п'янкіш,  
А  шепіт  ніжний  -  наймиліші  звуки...  

Тримай  мене  за  руку  -  не  пусти!  
Вона  в  твоїй  долоні  пташенятком  
Потроху  забува  свої  хрести  
І  починає  вірити...  спочатку...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2015


За місяцем….

Отак  іти  за  місяцем  у  безвість,  
Сховавши  душу  за  тугий  замок,  
Вростаючи  свідомістю  в  безмежність,  
Де  сліз  нема,  ні  болю,  ні  думок...  

Вінок  із  будяків  з  чола  здійнявши,  
У  плащаницю  загорнувши  сміх,  
Сузір'ям  стати  (хоч  дрібним)  назавше...  
Та  тягне  в  баговиння  Єви  гріх...  

І  засихає  вкотре  сіль  на  віях...  
Чи  є  мета  в  розлуки  -  вища  суть?  
Я  алгоритм  життя  не  розумію  -  
Та  чи  дано  комусь  його  збагнуть?..

...Ця  ніч  на  двох  -  в  ній  тільки  я  і  місяць  ...  
Отак  би  йти  за  ним  у  небуття..    
Мій  поводирю  світлий,  ти  не  смійся  -  
Я  нерозумне  і  сліпе  дитя...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015


Холодне літо

У  кошиках  ромашок  стигне  літо...  
Чому  ж  тоді  так  холодно  мені,  
І  дощосльози  залишає  вітер  
На  підвіконні,  на  моїм  вікні?  

У  полуницях  рум'яніє  ранок,  
Мережать  ластівкИ  примхливу  даль...  
Чому  ж  мені  дістались  на  сніданок  
Солоні  краплі  і  гірка  печаль?..  

Поля  лоскочуть  небо  колосками,  
Лелеки  цибатІють  у  гнізді...  
А  я  кариатидою,  руками,  
Тримаю  Всесвіт  в  лихоманці  днів...  

Летить  над  світом  літечко,  співає,  
Леліє  -  пестить  вишнями  сади...  
А  в  мене  пересохшим  водограєм  
Лишились  рим  потріскані  сліди...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2015


Душа…

У  сонмі  блискавок  -  заграв,  
Поміж  запльованих  криниць,  
Де  люд  байдужий  поспіша
У  край  приручених  синиць,  

Лежить  зґвалтована  душа  
Обабіч  пройдених  доріг  -  
Уже  не  варта  ні  гроша,  
Лиш  так...ганчірочка  для  ніг...  

Посеред  слів  важких  -  в'язких,  
З  ножем  по  саму  рукоять  -  
За  те,  що  вірила  в  казки,  
Що  можна  душу  покохать...  

Наївна!..  Зовсім,  як  дитя...  
Обличчя  й  тіло  -  над  усе!  
Тоді  на  блюдечку  життя,  
Напевно,  щастя  принесе...  

...  Там,  на  розпутті  доль  і  мрій,  
Де  душ  загублених  базар,  
Котилась  болем  з-попід  вій  
Чи  то  дощинка...чи  сльоза....  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015


Світанкове…

З  вдячністю  Касьяну  Благоєву  
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585730

Коли  на  сході  запалає  день,  
Зцілуй  росинки  на  моїх  долонях,  
Збери  з  волосся  залишки  пісень,  
Наспіваних  шаленістю  безсоння...  

В  твоїх  очах  ще  зоряні  шляхи,  
Що  ми  пройшли,  тримаючись  за  руки  ;
І  наші  свідки  -  небо  і  птахИ  
Вплітають  в  ранок  срібнодзвонні  звуки...  

Зігрій  мене  пригубленим  теплом,
Щоб  розлилося  венами  винОво,  
Щоб  огорнула  шОвковим  крилом  
Нас  черешнева  пристрасть  світанкова...  

Сьогодні  і  назавжди  -  я  твоя...  
Не  приторно-солодка,  трохи  з  перцем...  
Не  відпускай!..  Без  тебе  згину  я...  
Без  тебе  змовкнуть  вірші...змовкне  серце...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2015


Запроси ти мене до осені

Запроси  ти  мене  до  осені  
Літнім  дощиком  з  грозовицею,  
Може,  ранком  прозоро  -  росяним,  
Чорнокавою  із  корицею...  

В  журавлинім  знайди  клинописі  
Мого  імені  знаки  -  музику  -  
У  вітрів  семиструннім  голосі  
Розв'яжу  всі  мінорні  вузлики...  

Твою  осінь  зігрію  сонячно,  
Розчинюсь  у  тобі  веселкою;
Проведу  між  сузір'їв  поночі,  
Прожену  туман  -  зраду  спекою...  

Кожен  з  тисячі  моїх  дотиків  
ВідізвЕться  в  тобі  мурашково...  
І  прогнозам  на  зло  синоптиків  
Розіллється  тепло  ромашкове...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2015


Жива!. .

Я  дивилась  на  неї  крізь  морок  нічної  палати  -  
На  бліду,  ніби  з  місяця  зіткану,  шкіру...  
І  не  плакалось  вже...не  хотілось  ні  їсти,  ні  спати..  
За  плечима  десь  Янгол  тримав  мою  віру...  

В  завіконні  береза  сердечками  -  листям  тремтіла,
Виплітаючи  з  тіні  якісь  силуети...  
Лікар  стомлений  -  час  крокував,  одягнувши  бахіли,  
Внутривенно  вливав  мені  "завтра"    в  катетер...  

І  набридлива  думка  снувала  "якби"    недоречне,
 Оплітаючи  серце  липким  павутинням....  
І  від  станції  "видих"  до  станції  "вдих  ''  -  безкінечність...  
І  байдужим  дощем  розповзлось  хмаровиння...  

Я  тримала  її  півпрозорі  тонесенькі  пальці...  
Від  тривоги  з  душі  всі  слова  відлетіли...  
...  Десь  під  ранок  лягло  на  тендітно  -  знервованій  шальці  
Світле  слово  :"  жива  ",  як  метелик  несмілий....  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2015


Сьогодні ( п'ятниця)

Сьогодні  суд  у  Пилата...
За  святість  Його  знущання.
Його  вже  чекає  страта 
(Обіцяна  у  Писаннях  )

Що  більше  болить  -хто  знає? 
Чи  тіло  Його  побите, 
Чи  серце,  що  Божим  краєм 
Несло  благодать  молитви?.. 

Сьогодні  -дорога  хресна... 
І  натовп  в  самоомані... 
Із  дерева  хрест  важезний.... 
Завіса  роздерта  в  храмі... 

"Прости  їм,  Пресвітлий  Отче...  "
І  смерть...між  землею  й  небом... 
І  день,  що  темніший  ночі... 
І  списове  вістря  в  ребра... 
       
Сьогодні  було  розп'яття... 
І  учнів  розчарування... 
...Позавтра  -День  Благодаті 
І  нОвих  надій  світання...
       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2015


Сьогодні (четвер)

Сьогодні  Він  митиме  ноги  
Всім  учням  Своїм...та  Юді...  
Змиватиме  пил  дороги,  
Утому  і  пересуди....  

І  хліб,  і  вино  -востаннє...  
Сьогодні  і  тут...назавше...  
А  завтра  -Його  заклання...  
І  смерть...во  спасіння  наше...  

Сьогодні  -сад  Гетсимані...
Молитва...до  кровопоту...  
І  прОщення,  і  прощання...  
Щоб  завтра  йти  на  Голготу...

Терновий  вінок...і  цвЯхи...  
І  хрест  -як  щабЕль  останній...  
І  темінь  над  битим  шлЯхом...  
І  нОвих  надій  світання...  






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2015


Веснокрилиться

Ще  пів  неба  співає  сонячно,  
А  пів  неба  вже  хмарокрилиться;  
Із-за  обрію  мряка  войлочна  
Вогко  диха  вітрам  в  потилицю...  

І  хова  зірочки  калюжниця  
Старотрав'ю  в  торішню  бороду...  
І,    неначе  Зими  прислужниця,  
Віддається  Веснянка  Холоду...  

А  назавтра,  дощами  вмитая,  
І,  як  фенікс  зі  смерті  зроджена,  
Ніжне  тіло  прикривши  свитою,  
Розпочне  своє  нОве  сходження...  

І  садами  пройде  квітневими,
І  посяде  на  трон  царицею...  
Черевичками  кришталевими  
Грім  розбудить  із  Блискавицею...  

...Хай  Зима  в  навісній  агонії  
Холодить  ще  вітрам  потилиці,  
Та  проклюнулися  півонії...  
І  пів  неба  вже  веснокрилиться....  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015


На мої долоні ляже вірш…

Дощ  звучить    за  вікнами  дзвіночком  -
То  весна  кує  тепла  мечі...  
Хочеться  згорнутися  клубочком,  
Муркотіти    на  твоїм  плечі...

Заховатись  від  думок  і  світу
В  затишку  твоїх  надійних  рук,  
І  на  ноти  веснянОго  вітру  
Твого  серця  заспівати  стук...  

Пригорнутись,  ніби  на  прощання,  
До  тремтіння,  щоб  відчути  щем...  
Споглядати  як  прийдЕ  світання  
Вмите  до  рум'яності  дощем...

Щоб  душа  позбУлась  обладунків...  
В  неї  ж  крила,  Янгола  незгірш....
...ПелюсткАми  ніжних  поцілунків  
На  мої  долоні  ляже  вірш...  

ПІСЛЯМОВА.  
Нам  на  сьогодні  сніг  передають...
Весна  холодна,  мабуть  в  тому  й  суть,
Що  захотілось  крапельки  тепла,
Тому  цей  віршик  Муза  принесла...
Він  не  найкращий  з-поміж  інших  рим,
Та  якось  стало  мені  добре  з  ним...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2015


Вітер б'ється грудьми у шибку…

Вітер  б'ється  грудьми  у  шибку,  
Як  сліпий  заблукалий  птах  -
Чи  то  неба  йому  невидко,  
Чи  то  втратив  на  волю  шлях?..  

Розлітається  снігопір'я,  
Припада  до  брудних  узбіч  -
Покрива  наготу  ганчір'ям  
Ця  зазИмлена  весноніч...  

Виє  вовком  і  стогне  хрипко,  
Плаче  слізно  -чи  їй  болить?..  
...Каніфолить  смичок  для  скрипки  
Опівнічна  незрима  мить:  

Завтра  знову  концерти    зранку  -
Дежавю  навісних  погод...  
І  осінні  руді  останки  
Де-не-де  ведуть  хоровод...  

І  маленьке-в-мені-дівчисько,  
Загорнувшись  у  ковдру  мрій,  
Все  шепоче:  "Весна  вже  близько!..  "
Ніжно  -пролісковій  зорі...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015


Я купила весну на ниточці…

-Продається  весна  на  ниточці!  
Ось  купіть  собі,  люба  жіночко!  
У  квітчастій  блакитній  свиточці  
І  легесенька,  як  пір'їночка...  
Лиш  погляньте:    повітрянокульково  
Рветься  в  небо,  немов  неприв'язана!  
Тільки  вітер  ще  коле  бурульково...  
Тільки  казка  її  нерозказана...  

Я  б  купила...  Та  ,майже,  розтрачено  
Все,  що  мала  душа  замріяна:  
І  сльозинки  з-під  вій  освячені,  
І  дитинство  ,  любов'ю  сіяне...  
Тільки  гудзик  в  чотири  дірочки  
У  кишені  лежить  самітником  
І  маленька  яскрава  зірочка,  
Що  дощем  подарована  -лІтником...  

-Ну,  беріть!  Не  вагайтесь!  Дешево!  
Ні  грошЕй  не  потрібно,  ні  золота!  
Тільки  снів  осяйне  мереживо...  
Тільки  іскри  з-під  долі  -молота...  

-Тільки  сни,  щоб  весну  окрилити?!  
Тільки  іскри,  щоб  дать  їй  волечку?!  
...І  за  мить,  разом  з  чеком  вибитим,  
Я  веснянку  тримала  -сонечко...  

І  змахнула  веснянка  крилами...  
Пересіяла  хмари  ситечком...  
...І  лягла  на  папір  чорнилами  
Перерізана  мною  ниточка...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2015


Квіти….

Квіти  вмирають  стоячи  -
Мовчки...  таємно...  боляче...  
Сиплять  пелюстям  -душами,  
Сірість  навкруг  затрушують...
Завтра  їх  просто  викинуть  
(В  зіткану  безвість  митями  )...
...
Тільки  з  небес  залатаних  
В  скрипко  -дощах  заплаканих  
Їм  зазвучить  адажіо  -
Щиро...  розбито...  наживо...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2015


Не спали мене, небо…

на  твір:  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567938
автор  Наталія  Циганова.  

Не  спали  мене,  небо...
Ні,  не  птаха,  не  зірка  я...  
І  святіший  хто  -небудь  -
То  перлина  і  є  твоя...
Та  дозволь  хоча  б  краєм,
Хоч  по  хмарах  пройти  мені...
Просто  я  догораю
У  холоднім  чужім  вогні...

Не  карай  мене,  небо,
За  зухвалість  мою  таку...
Ні,  без  прав  я  на  тебе...
Та  щастить  же  і  жебраку...
Так  подай  мені  милість...
Не  на  довго...  хоча  б  на  мить...
І  болюча  безкрилість
У  обійми  твої  злетить...

А  тоді  -хоч  у  прірву...
Хоч  у  темінь  болотних  вод...
Обіцяю,  я  вирву
Із  душі  твій  секретний  код...
Не  ховай  мене  ,небо  ,
Не  цурайся  колючих  сліз...
Дай  торкнутись  до  тебе...
А  тоді...  можна  впасти  вниз...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2015


Там…

Там,  у  світі  моєму,  вже  вкотре  блукають  дощі,  
Вимиваючи  біль  з  посірілих  за  вічність  асфальтів;  
І  душа  неприкаяна,  в  наскрізь  промоклім  плащі,  
Грає  тихо  мінор  на  старім  і  розладнанім  альті...  

Там,  у  світі  моєму,  все  виють  -голосять  вітри,  
Викидають  на  берег  човни,  обриваючи  мрії;  
Я  не  можу  заплакать,  бо  сіль  і  без  того  ятрить  
Свіжі  шрами  від  ран,  звідкіля  вигризала  надію...  

Там,  у  світі  моєму,  палають  останні  мости,  
У  багрянець  фарбують  розп'яте  утратами  небо...  
Я  тебе  не  тримаю:  як  хочеш  -будь  вільним!  Лети!  
Я  жила  якось  до...  Значить  ,зможу  прожить  після  тебе....  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015


Весняному Вітру….

О,Вітре  весняний,  -близький  і  далекий    коханцю,  
Ти  пестиш  так  ніжно,  що  тіло  листочком  тремтить,  
Ведеш  мене  знову  у  снах  до  весняного  танцю,  
Вплітаєш  у  коси,  як  стрічку,  омріяну  мить...

Мене  знов  тривожиш,  розвітрюєш  заспане  серце,  
Роздмухуєш  знову  в  мені  первозданний  вогонь...  
І  жінка  навпроти  (в  чарівнім,  напевно,  люстерці  )
Бере  знову  сонце  до  теплих  дбайливих  долонь...  

Ти  знаєш,  мій  Вітре,  як  я  сумувала  ночами,  
Зимове  колюччя  шпигАло  нестерпно  у  бік...  
І  йшли  сірі  дні,  як  до  храму  смиренні  прочани...
Я  їх  розгубила,  вервечці  утративши  лік...  

Ти  знов  повернувся...  На  тебе  цю  вічність  чекала....  
Цілуй  мене,  Вітре,  отак,  як  умієш  лиш  ти!  
І  буде  весни  нам,  як  завжди,  напевно,  замало,  
Щоб  знову  пізнати  далеких  галактик  світи....  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2015


ВЕСНА

Це  вже  весна...  Розумієте,  люди,  -  ВЕСНА!!!  
Та,  що  нарощує  в  душах  троянди  і  крила;  
Та,    що  торкає  солодким  бажанням  у  снах;
Та,  що  фарбує  в  червоне  безбарвні  вітрила...  

Гей!  Це  ж  -ВЕСНА!!!    Розумієте  -все  оживе!  
Знову  співатиме  птаство,  літатимуть  бджоли...  
Значить,  ми  всі  починаємо  коло  нове...  
Значить,  у  нас  заборонене  слово  "НІКОЛИ!  "

Чуєш:    ВЕСНА!!!    Значить,  час  відкривати  себе!  
Душу  провітрити,  щоб  не  було  в  ній  застою...  
Клин  журавлів  розірвав  синю  тишу  небес...  
Руку  -но  дай  -полетімо  за  ними  з  тобою!..  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015


Про хворобу…

А  я  нещодавно  десь  вірус  впіймала  
(Хворіть  навесні...  Чи  зими  мені  мало?  )...

Дротами  Кахикало  горло  лоскоче,  
Чоло  розпіка  і  заклеює  очі...  

У  вусі  стріляє  гармата  (ЦАРЬ-ПУШКА!!!!!  )
І  ядра  летять  у  моє  бідне  вушко...  

Ще  й  гад  якийсь  Землю  гойдає  і  крутить...  
(Ото  б  заловить  його,  дать  йому  прута  )...

Та  ще  й  неслухняні  мої  тарганята  
В  моїй  голові  облаштовують  свято;  

Мені  ж  замість  тортиків  і  танцювання  -
Мікстури,  пігулки,  гіркі  полоскання...  

*****
Та  я  -оптимістка:    у  всього  є  плюс:  
Допоки  хворію  -хоча  б  відісплюсь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565346
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.03.2015


Я любила дощі…

навіяне  твором  "  Воскресить  мы  пытались  любовь."  Автор  Потусторонний.  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564948

Я  любила  дощі  і  твій  сміх...
Тепло  -сонячний...  тихий...  привітний...
І  пили  ми  удвох  напівгріх,
Все  блукаючи  небом  і  квітнем...

Грали  ми  у  чотири  руки
(Так  здавалося  нам  )  вальс  весняний...
Та  вже  тліли  потроху  містки
І  фальшивило  фортепіано...

Чи  було  то  коханням?..  Хто  зна...
Може,  просто  хотілося  казки?
Я  була  не  чужа  -мовчазна...
Просто  щастя  хотіла  і  ласки...

Хто  ж  із  нас  віднайти  не  зумів
Срібний  ключик  до  спільного  раю?...
..І  вслухаючись  в  музику  слів,
Розуміла:  тебе  я  втрачаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2015


У скронях пульсує ніч…

Зі  щирою  вдячністю,  повагою  і  любов'ю  до  Оленки  Зеленої,  яка  надихнула  і  дозволила  використати  назву  її  чудового  віршу:  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564381



У  скронях  пульсує  ніч...
Годинник  ковтає  тишу...
І  плетиво  протиріч
Сумління  гризе,  як  миша...

Який  розділовий  знак
Поставлять  нулі  дисплею?
Цілую  в  уста  (про  всяк  )
Улюблену  орхідею...

За  штучним  світилом  -бра
Ховається  згусток  темний...
І  гусне  нічна  пора
Як  млосний  шербет  гаремний...

Від  приторності  чекань
Тремтіння  душі  і  тіла...
Чи  вартий  ти  хвилювань?
Чи  то  я  тебе  зустріла?

Знов  опік?  Чи  вітер  змін?
Болітиме?  Чи  загоїть?
Торкаюсь  холодних  стін
У  пошуках  супокою...

А  в  скронях  пульсує  ніч  -
Безжальна,  глуха,  байдужа...
І  зорі  -мільярди  свіч  -
Не  гаснуть  чомусь  в  калюжах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015


Ішла містом вечірнім дівчина…

Не  красуня,  але  й  не  чудовисько,  
Ішла  містом  вечірнім  дівчина  -
Ішла  гордо,  повз  вічне  збіговисько  
З  теплим  вітром  і  місяцем  звінчана...  
Не  скарбів  не  несла,  ні  придАного,  
Тільки  мрії  безмежне  сяєво,  
Тільки  душу,  шипами  зранену,  
Тільки  серце,  на  два  розкраєне...  
І  брела  навпростець  грозами,  
І  босоніж  брела  калюжами...  
Тільки  верби  з  гнучкими  лозами  
Не  бували  до  сліз  байдужими...  
Навздогін  їй  летіли  камені,  
І  зловтіха  лилась  отрутою...  
Два  крила  ледь  кровили  зламані  
За  інакшість  її  спокутою...  
Йшла  за  місто  бруднюче  смілИво  -
Де  дорога  кінчалась  прірвою...  
Крок  останній...  І  сірість  в'їдлива  
Вже  невладна  над  птахою  білою...  
...Не  красуня,  але  й  не  чудовисько-
Просто  трохи  інакша  дівчина  -
Стала  лебедем  над  збіговиськом  
У  призахідних  сонця  промінчиках...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2015


Хочеш?

А,  хочеш,  я  буду  твоєю  веснянкою  -
Розвітреноніжною,  сонячноквітною?..  
Звучатиму  сміхом,  або  колисанкою?..  
Чи  пташкою  стану,  до  неба  привітною?..  

А,  хочеш,  сніжинкою  стану  останньою  -
Впаду  на  долоні  п'янкою  краплиною?  
У  вікна  зорею  світитиму  ранньою...  
У  каві  корицею  стану  -жариною...  

Чи,  хочеш,  я  квіткою  стану  підсніжною,  
Тією,  що  з  дійсністю  бореться  сірою?  
Чи  стежкою  стану  длятебепідніжною...  
...Не  зрань  мене  тільки  своєю  невірою...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2015


Місячний вірш…

Сьогодні  туман  -ніби  зітканий  з  місяця,  
Просякнутий  ним,  ніби  маревом  снів....  
Напевно  із  крил  світлих  янголів  звісився,  
Щоб  виткать  вельон  на  весілля  весні...  

Сміливо  зайду  в  це  звучання  сонатове,  
У  нім  розчинюсь,  відродившись  у  нім;
Зі  світлом  зіллюсь  до  останнього  атома,  
Сузір'ям  лишусь  в  піднебессі  нічнім...  

Тріпоче  душа,  ніби  в  іншій  реальності,  
У  вимірі  нот  і  скрипічних  ключів,  
На  рівні  чуттів,  ейфорії  ментальності,  
Де  тільки  Любов  -без  щитів  і  мечів...  

Вже  вени  мої  повні  місячним  променем....  
Ще  мить  -і  політ...  Але  я  повернусь!  
У  землю  вросту  розгалуженим  коренем,  
У  кожнім  струмку  кришталево  озвусь...  

Спадає  туман  на  волосся  перлинами...  
Цілує  вуста  прохолодністю  зим...  
Та  думку  мою  пропікає  жаринами  
Цей  місячний  вірш  -моїх  снів  пілігрим...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2015


Вірш, написаний за чашкою чаю

Зелений  чай,  ватрушка  на  сніданок,  
У  вікна  -неймовірний  сонцесяй,  
Лиш  де-не-де  шифоновий  серпанок  
Спустив  на  луки  обважнілий  край.  

Загрався  кіт  -розсипав  муркотИнки,  
Тепер  танцюють  штори  пірует...  
І,  нанизавши  плани  на  хвилинки,  
Годинник  метрономить  часолет...  

В  родзинках  сну  ще  солодИться  думка,  
Хоча  буденність  вже  гризе,  як  міль...
І  ранок  поруч  потихеньку  хрумка  
Корицю  ночі  і  зірок  ваніль...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015


Я досі вірю в те, чого нема…

Я  досі  вірю  в  те,  чого  нема...  
Все  намагаюсь  осягнути  вічність...  
Ховає  свої  щупальця  пітьма  
У  місяцем  розчинену  північність...  

Стаю  потроху  "річчю  -у-собі  "
(Пробачте,  Канте,  за  таку  зухвалість  )...
На  крила  почорнілих  голубів  
Наклеюю  думок  недосконалість...  

Під  абажуром  заховались  сни  -
Червоні  маки  посеред  ромашок...  
Напередодні  балу  у  весни  
Малюю  сніг  мазочками  "гуашок  "...

У  музиці  нестало  півтонів  -
Бемоль  з  дієзом  зрадили  палітру...  
І  попелом  легесеньким  злетів  
Останній  вірш,  написаний  для  Вітру...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015


Про вірші

Під  небесним  шатром  шовковим,  
Там,  де  вишиті  сни  -сузір'я;  
Візерунком  із  мрій  квіткових
Покривається  хмаропір'я;  

Де  ховається  дощ  -маестро,  
Загорнувши  у  спогад  скрипку;  
Спочивають  весни  оркестри,  
Час  від  часу  бурмочуть  хрипко;  

Саме  там,  де  блукають  грози,  
І  Амури  ладнають  стріли,  
І  парфуми  із  туберози  
Огортають  любові  крила;  

У  таємних  садах  словесних,  
Де  сунички  найчервоніші,  
У  весЕлкових  перевеслах  
Я  свої  відшукала  вірші....  

То  колючі,  то  дуже  ніжні,  
То  сумні,  то  в  іскринках  сміху,  
То  холодні,  зимово-сніжні,  
То  тепла  принесуть  утіху...  

Зазирають  мені  у  очі,  
Як  малі  пустотливі  діти,
Ніби  душу  мою  лоскочуть...  
Ну  і  як  же  їх  не  любити?..  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015