Lena Greys

Сторінки (2/152):  « 1 2 »

що ВАЖЛИВО

Важливо  думати  ВАЖЛИВО.
Розважливо,  без  негативу.
Втручання  в  мене  неможливе!
Бо  я  і  є  тим,  що  ВАЖЛИВО.  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2014


а ти ж а я ж

а  ти  кричав  і  говорив  образи,
а  я  тримала  гудзики,  складаючи  у  вазу.
а  ти  впадав  у  транс,  закривши  щільно  очі,
я  різала  світлини,  де  погляд  мій  дівочий.
а  ти  хапав  мене  за  худорлявії  зап,ястя.
а  я  не  чула  болю,  бо  вже  померло  щастя.
а  ти  кохав  отак,  стрибаючи  у  пекло,
а  я  почула  стук  і  за  дверима  дехто.
а  ти  пірнув  у  рай,  де  я  і  не  чекала,
бо  пекло-то  моє!  мені  у  нім  цікаво...
а  ти  ж  мене  убив.  ти  знищив  мою  сутність,
а  я  живу  відтак,  шукаючи  подібність...

а  ти  ж...  а  я  ж...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2014


si è persa

Зачинилася,  закрылась,  closed...
Нехай  тепер  шукає  ключа  осінь.
Зачинилася,  zamknięte,  cerrado,
більше  скидається  на  після,  ніж  на  ДО.

Зачинилася,  chiuso,  geschlossen...
мої  пальці  намацують  досі,
заблукаю,  get  lost,  si  è  persa,
я  кохаю  юпітер  у  марсі.

...  зачинилася  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2014


Та хто б зі мною зміг?


З  тобою  в  нас,  неначе  вічний  сніг.
Морозами  вдаряю  поступово…
Та  хто  б  зі  мною  жити  зміг?
Як  би  не  закохався  так  раптово…

Зі  мною  гаряче,  пекельно,
Розтоплюю  і  нагріваю  лід
І  він  шкварчить  і  закипає  пильно!
Та  хто  б  зі  мною  жити  зміг?

Ти  засланий  до  мене    з  неба,
На  вічну  каторгу,  де  сніг…
Кохатимеш  тепер,  бо  ТРЕБА…
Та  хто  б  зі  мною  жити  зміг?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2014


Колись

Колись
я  жила  на  верхівці  гори,
грілася  вогнищем,
харчувалася  сонцем,
пила  дощі,
танцювала  з  вітрами.
Колись
я  знала  свої  землі,
була  у  безпеці,
намащувала  тіло  жиром
і  ходила  снігами  боса.
Колись
я  обрізала  коси  каменем,
кричала  в  простір,
бігала  під  небом
і  молилась  кольоровим  богам.
Колись
я  народжувала  одинадцять  дітей,
годувала  їх  грудьми,
молоко  текло  по  моїм  колінам
і  залишало  солодкі,  липкі  полоски.
Колись
я  розрізала  своїми  молитвами
кінець  світу,
створюючи  продовження,
яке  розливалося  льодовиками
і  перетворювалось  в  океани.
Колись
моє  тіло  вкривали  сотні  візерунків,
які  значили  ЩОСЬ,
про  що  ніхто  не  запитував
і  це  було  прекрасно!
Колись
мій  чоловік  був  Богом,
який  чуттями  знав  ДЕ  я,
дощами  омивав  мене,
вітрами  осушував  мене,
сонцем  зігрівав  наш  рід.
Колись
я  не  боялась  нічого!
Бо  то  була  МОЯ  земля,
яка  оберігала  наш  рід.

Минулого  життя  я  була  вирвана  зі  своєї  землі,  принесена,  наче  чужа  насенинка,  в  неродючі  для  неї  землі.  Прижитися  складно,  хоч  і  проросла,  невідома  нікому  квітка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2014


Я ПРЕ

розбиті  ліхтарі.
стає  страшно  і  моторошно,
що  ми  тут  ненадовго...
в  моїх  руках  застиглі  сни
і  я  пірнаю  в  ранок.
відчуваю  досконалість
і  перевершеність...
НАДлюдськість...
відчуваю  сьогодні  ПРЕ!
ПРЕ  перед  всіма!
Я  ПРЕ!....
не  збираюся  нічого  пояснювати!
Щось  створюю  безкінечно.
І  нехай  так  і  зникну,
залишившись  незрозумілою,
та  я  все  ж  ПРЕ!
не  торкайтеся  мене  НІКОЛИ!
не  смійте  чіпати  мою  душу!
ВИ  НЕ!
а  я  ПРЕ!
у  пошуках  досконалого
знаходжу  справжнє...
мої  руки  ще  пахнуть
білим  бісером,
а  ти  вже  його  забув.
створюю  щось,
для  Всесвіту  і  вас,
та  надихаюся  світлом...

-  обійми  мене!  обійми!!!!!!!!!!!!!!!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2014


ХТО Я?

Мабуть  я  стерво...
та  все  ж  я  найкраща!
В  мені  Амстердам,
море  трав  зацвіли...
-Ти  хочеш  палити?

Мабуть  я  сучка...
та  все  ж  я  є  справжня!
В  мЕні  цілий  Париж,
і  копиця  брелків...
-Ти  носиш  ключі?

Мабуть  я  пОшла...
та  все  ж  я  відверта!
В  мені  дивний  Гданськ
і  мільйони  доріг...
-Ти  йдеш?

МабУть  я  Олена...
та  все  ж  я  є  Лєна!
В  мені  ціле  море,
а  відтак  -  ОКЕАН...
-Ти  пливеш?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2014


зо два життя

додаю  шаленості
у  ці  самотні  ночі.
малюю  бірюзовим  очі,
наче  на  шкірі  голкою,
залишаючи  слід,
в  який  просочеться  світло...
більше  світу
у  кожному  подиху,
бо  дихання  тоді  безцінне.
з  кожним  кроком
ближче  до  наступного  життя.
каяття  не  буде!
люди  засудять  і
спалять,  додаючи  дерев...
така  собі  моя  надія
на  "збереження"  цього  життя...
ти  пахнеш  морем...
напевно.
даремно  втрачений  час  
на  спогад,
згас,  як  віконечко  о  другій  ночі.
а  твої  очі,
вони  наче  з  волоського  горіху...
Нехай  це  буде
мій  найсолодший  гріх!
коли  ковтатиму  тебе  у  себе,
задихаючись  від  усвідомлення,
кусатиму  твої  губи,
щоб  аж  боліло  до  крові...

Ти  залишатимеш  мене  саму,
обернуту  до  неба...
я  житиму  без  тебе
іще  зо  два  життя.....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2014


Я невідома істота

завтра  піду  пішки  до  лісу,
заплету  волосся  в  тугу  косу,
можливо  буду  боса,
якщо  ітиме  дощ...
потягну  полосу  змін
за  собою,  червону,
залишаючи  на  дорозі
нитку,  наче  муліне...
кинуся  на  дерева,
вилізу  на  сосни,
роздмухую  усіх  птахів.
і  кричатиму,  кричатиму,  кричатиму....
кричатму...
Мене  почує  тільки  небо,
яке  поглине  мої  очі...
а  як  стане  бірюзовим,
дух  морів  загорне  мій  голос
у  п,ятиметрові  хвилі
і  розіб,є  в  піну...
поглинеться  дном,
розкладеться  на  піски,
залишиться  там  наВІКИ...
Тим  голосом  співайте  колискові!
Своїм  продовженням  і
димними  світанками...
Я  невідома  досі  істота
з  голосом  вітру...
небом  осліпну,
дощами  знімІю,
віками  зотлІю,
оглухну  мушлями  світових
океанів,  на  атласі  синім...
Обведи  олівцями,
запам,ятай  і  розкажи
мудрецям,
які  заспівають  майбутнім,
написавши  кінець...

я  неіснуюча  істота
минулих,  нереальних  змін...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2014


к. і…а. ю…

відчуття,  що  мені  брешуть...
приховують  суть.
А  вони  всі  "зассуть",
коли  я  окріпну!
застану  всіх  разом,
за  круглим  столом,
які  п,ють  чай...
кінчай!
швидше!  бо  ранок!
жовтим  медом
розлиєшся,
водою  з  мене  відмиєшся,
сподіваєшся,
кохаєшся  довго,
як  я  люблю...
татуювання  знов  роблю
на  болючому  тілі...
остання  надія  на  диво!
-  криво!
ти  повісив  мій  лист  криво,
на  холодильнику,  зліва...
така  сильна  злива!
що  я  знов  хочу  в  ковдру.
...  з  тобою...
а  давай,  не  чіпай!
просто  слухай  мій  РАЙ,
до  грудей  припадай
вухом...
там  серце,  навіть  два...
нам  вистачить  чаю,
і  я....  к.і..а.ю....
-  вкуси  мене!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2014


Кава з перцем



 Торкаюся  ТЕБЕ...
 ТвОго  світу.
 Впускаю  ТЕБЕ
 У  особистий  простір...
 Пальцями  проводжу
 По  Твоїй  душі,
 Як  колись  по  фортепіано,
 У  дитинстві...
 Снишся  мені
 І  збуваєшся  
 в  МОЇХ  снах...
 Співаю  ТЕБЕ,
 Знаючи  мелодію  на  пам’ять...
 Слова  зАйві,
 Коли  ТИ  і  є
 МОЇ  слова...
 Найсолодші  спогади
 розмішую  з  чаЇнками,
 Наче  цукринки...

 Я  люблю  каву...
 З  перцем  чилі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2014


05:48

мій  вибір  задушливий,
до  пізньої  рвоти,
я  ріжу  шматок  себе,
роблЮ  бутерброда...
Намащую  вибір
на  руки  в  образах,
заварюю  кров
і  судинки,  як  стрази...
Мій  вибір  гірчить,
наче  викид  із  жовчі,
я  душусь  сльозами,
я  ненавиджу  ночі...
мій  вибір  життя,
через  призму  "  два  вбивства".
моє  каяття
вже,  напевне,  запізно...
мій  вибір  х*йовий,
пахне  викидом  газу,
я  буду  знайома,
що  блокує  образу...
мій  вибір  противний,
схожий  на  БІОмассу.
Так,  наче  тобі
не  хватило  оргазму...

Я  вмру  після  циклу
"ще  хочу,  ще  треба"...
05:48
і  Я  замість  неба....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2014


приречені вірші

Мої  вірші  приречені
на  самотність,
незрозумілість,
нерозуміння...
Мої  вірші  приречені
на  глум,
на  недОданість,
на  неОбраність...
Мої  вірші  обділені
римами,
рифмами,
темпами...
Мої  вірші  пОрвані,
знищені,
вмерлі
і  неодмінно  бридкі  для  ТЕБЕ...

-  Люди!  Я  ненавиджу  вас!!!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2014


ТИ останній

Сьогодні  йду  дощем...
вдягаю  старе  пальто,
у  кішені  суха  хризантема,
як  спогад  минулої  осені...
Стає  всерівно  і  байдуже...
Ти  далеко,
я  тут  це  мінус,
дві  неможливі  полоси
це  плюс...
Густий  туман  роздмухує  ранок,
є  щось  важливе  за  вікном,
щоб  я  могла  вважати  чимось  дивним?...
Чужа  оселя  стала  рідною
і  спорідненою  з  новобудовою  в  дворі...
гніздуються  люди,
наче  птахи...
і  гнізда  тимчасові.
Кава  холОне  самотньо,
в  очікуванні  на  мій  дотик,
знищую  ковтками.
Час  відрізаю  кроками
по  брудному  під,їзду...
Нажаль,
ТИ  ОСТАННІЙ...
ПІСЛЯ  тебе  велика  війна,
Самотній  атом,
і  сотні  забруднених  кілометрів  життя...
МИ  народились  надто  ПІСЛЯ,
щоб  бути  почутими  і  зрозумілими...
Мабуть,
зараз  мене  має  не  стати,
щоб  народитись  знову,
для  ТЕБЕ,
цієї  зими...
Не  треба  чекати!
Все  відбудеться  ПОЗАнами  і  БЕЗнас...
Час  жорстоко-невпинно
наповнюється  терпінням,
наче  криниця
Під  одиноким  небом...
ЧЕКАТИ  НЕ  ТРЕБА!!!
я  і  так  зараз  вмираю,
у  свОму  роді...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2014


ще 40 років…

Дев,ятим  вільним  вітром
Летітиму  до  Тебе.
Спускатиму,  наче  затвОру
усі  свОї  страхи...
Сотнями  кілометрів  шляху
Торкатимусь  до  простору,
розуміючи,  що  всліпу...
Другою  необхідністю
Ти  є  зараз  для  мене,
бо  першою  є  МИ...
Хочу  ці  ще  40  років  свОго  життя
і  хай  вони  будуть  другим  диханням,
серед  тисяч  і  тисяч  літ  вічності...
Третій  поверх,
квартира  праворуч,
заходь.  І  залишайся
тут,  в  серці  і  в  середу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2014


П, ятниця…Початок…

Привидами
пронизана
підсвідомість,
постійно
підводить...
Пусто
під  сонцем,
прикро
прощатись...
Поцілунками
підкреслюю
приналежність  ДО...
Прийду
під  ранок,
під  вікно,
постукаю
птахом...
Пусти!
Прошу!
Півтора
поверхи
поспіль
падаю...
Пустельно-паперОво
під  серцем...
Подробиці
прошепочу
потім...
Підемо
полем...
Попливемо
по  ріці,
пропустивши
падаючу  зірку...
Просто
підведись,
приступи  і
пригуби  мене...
Плакатиму  на
плечі,
проситиму
помочі...
Пізно...
Повний  місяць...
Припустимо,  це
провал...
-  Я  виживу???
...  П'ЯТНИЦЯ...  
...  ПОЧАТОК...
Lena  Greys

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2014


хліб для ворон

Я  загорну  себе  у  простір,
з  надією  на  те,  що  ДЕСЬ
мене  такі  немає...
Десь  я  не  кидаю  в  повітря
свої  слова,
не  займаю  всесвіт  
своїми  думками...
Десь  мене  не  чути,
десь
мене  не  треба  розуміти..
Десь
я  не  здаюся  божевільною,
бо  там  мене  просто  НЕМАє...
Десь  я  не  зустріла  тебе,
бо  моя  відсутність  оправдана
смертю...
Ти  розгортаєш  серветку,
на  якій  мій  номер...
номер  невідомо  чого...
Моє  ім,я  відсутнє  в  реєстрі
паспортного  столу...
І  я  не  повернусь  додому,
бо  там  живуть  люди,
з  якими  не  доведене  моє  рідство...
Вивчаючи  рід,  мою  клітинку
пропустять,
бо  я  у  клітці...

Коли  мене  попУстить?

-  Ворона  на  гілці!

Доплету  косу,
відріжу...
і  здам  її  на  вагу,
за  гроші,
які  витрачу  на  хліб  для  ворон....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2014


Вітер з Дощем…

Танцюю  на  пальчиках...
Босими  ногами  торкаюся  повітря,
яке  холодне  від  темряви...
Малюю  собою  у  просторі
невідомі  досі  картини...
Відчиняю  вікно,
впускаю  до  себе  вітер...
Він  довго  спостерігає,
як  я  прорізаю  тілом  час,
як  я  обволікую  час
у  свОї  бажання....
Ми  кохатимемось!
Він  огортатиме  моє  тіло,
не  відпускатиме  мене,
звільнятиме  мене  від  одягу,
страждань,  думОк  і  обрАз...
Ще!  Іще  раз!!!!
Не  зникай!
Покохай  мене  вдруге...

Танцюю  на  пальчиках,
над  прірвою,
під  музику  вітру...
А  він  кохається  з  дощем...
Який  же  це  щєм....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2014


Ко Ра Лі

Приходиш  в  цей  світ,  не  маючи  жодних  почуттів,  жодних  емоцій.  Все,  як  комп,ютерна
програма,  закладене  в  тебе  природою.  Вискладено,  наче  бісером,  мамою  і  татом.  Богом...
Маленькими  пацьорками  викладається  полотно  твого  різнобарвного  характеру.
Ось  ця,червона  -  то  ЛЮБОВ.  До  себе,  до  батьків,  до  дітей,  до  світу.  Любов  до  Бога.
Впала  і  покотилась  по  венах,  по  судинах  цегляно-пурпурова  краплинка-СПІВЧУТТЯ.
Яскраво-синім  ультрамарином  засяяла  у  дрібних  оченятах  миготливим  світлом  ПОВАГА.
Ось  і  бурштинові  намистинки  ЖАЛЮ  зацюркотіли  тонесенькими  нервовими  закінченнями.
Все  складено  в  кольорові,  яскраві  коралі  почуттів,  які  згодом  надягну  на  себе,  щойно
встигну  народитись.  Назавжди...
Моє  намисто  сплетене  мамою  і  татом,  всіма  пацьорками,  що  в  них  були.  Мені  віддали  всі
перлинки-почуття,  які  їм  не  знадобились.  Нанизали  на  трімку,  шовкову  ниточку  моєї  душі
непотрібних  їм  камінців.  Крім  однієї  важливої  детальки-застібки.  БАЙДУЖОСТІ...  Яку
залишили  собі...  Та  мені  й  не  треба,  триматиму  в  руці,  зав,яжу  колись  на  гудзик...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014


ТоПОля

Хитаючись  від  болю
На  вітру  тремтіла  гола,
Спотворена  морозами
Тополя...
Ховаючись  від  сорому,
Ганьби,  нахабних  поглядів,
Схиляючись  від  холоду
У  полі...
Вдивляючись  у  небо,
Вся  згорблена,
Похилена  до  долу,  зморена.
Це  доля...
Покорена  смиренна,
Роздягнута  зимою,
Знедолена  болючими  вітрами.
Сама  з  собою...
І  звикша  до  байдужості,
Знесилена  могутністю,
Самотністю,  жорстокістю.
Тополя..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014


Міжвимір

Давай  потрапим  у  міжвимір,
між  строк  ми  збудемось  удвох.
Лежатимемо  вже  новими,
на  чомусь  схожому  на  мох...

Давай  кохатися  в  астралі,
цілунками  вкривати  час.
покИ  ще  стогнуть  магістралі,
загОрнуті  в  облАву  нас...

Давай  розірвемо  цей  простір,
Торкнемо  душами  реаль.
А  потім  вб,ємо  це  все  просто,
неначе  це  був  сон,  вуаль...

Давай  розкрутимо  планету,
нехай  гойдається  собі.
На  щастя  кинемо  монету,
і  пощастить  цей  раз  ТОБІ!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2014


МИ будем останні

Я  готова  чекати...
Кохати  ,  мабуть,  вічно.
ловити  сни  тантричні.
Створювати  руни
на  зустріч...
Йому  віддам  пОлосу,
а  може  і  дві.
Йому  скажу  вперше
за  сто  років  
"ні"...
Тоді  чекатиму,
коли  вишні  перетвОряться  
в  прозорий  конфітюр...
Вранці  збудить  самотність.
Закритість,
ув,язненість  назавжди
в  свОїх  вбивчих  думках...
І  твій  особисТІСНИЙ
страх,
тепер  схожий  на  мОю  кімнату...
Мене  поведуть  на  страту
через  повішання  музи...

...  Тепер  я  сама  ...

І  в  твОїм  чеканні.
і  в  мОїм  коханні,
Ми  будем  останні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2014


Кохайся

Наснися  мені!
Я  благаю!
Наснися!
Прийди  хоч  у  сні!
І  до  мене  торкнися!
Розлийся,
Як  чай  розчинися!
неначе  я-лоно,
Ти  із  мене  родився!
Кохайся!
Творися,
Пишися!
Співайся!
неначе  я  ноти,
Неначе  Ти  пісня!
Наснися  мені!
Я  благаю!
наснися!
Неначе  до  мріїї
до  мене  торкнися!
Молися,
Дивуйся,
Відкрийся.
Родися!
А  потім,  прокинусь...
А  ТИ  залишися...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014


Вдруге десяте життя

Якби  я  народилася  вдруге,  то  це  було  б  моє  десяте  життя.
Я  б  втекла  з  дому  у  віці  десяти  років  і  оселилася  б  в  підвалі,  жила  б  там,  доки  не  перетворилася  б  у  кішку...  Худорляву,  чорну  кішку  з  блакитними  очима.  Я  б  по-кошачому  цінувала  Свободу,  любила  би  весну,  грілася  б  на  сонці  і  спала  б  де  заманеться,  не  переймаючись  нічим...  
Я  обрала  б  собі  тих  людей,  з  якими  хочу  жити,  довго  мявкала  б  під  їх  дверима,  а  коли  відчинять,  то  дивилася  б  їм  просто  в  душу...  Вже  за  мить,  пила  б  молоко  з  блакитної  тарілочки  із  золотим  оберемком...
Я  грілася  б  узимку  на  батареї,  аж  допоки  моя  блискуча  шубка  не  ставала  б  від  того  гаряча.  Я  стрибала  б  на  підвіконня  і  спостерігала,  як  кружляє  лапатий  сніг.  Скручувалася  б  в  клубочок  на  колінах  свого  господаря  і  муркотіла  б  аж  до  сАмого  ранку.  Ловила  б  перших  мух  у  березні  і  дихала  б  на  повні  свої  груди  першим  весняним  разючим  повітрям  на  веранді  з  вазонами...
А  в  квітні,  я  б  вислизнула  в  прочинені  двері  на  вулицю...  І  моя  Свобода  була  би  безмежно-гармонійною  і  незобов,язливою  у  цьому  десятому  житті...  Адже  Я  -  кішка,  яка  гуляє  сама  по  собі...
GREYS

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014


Камікадзе, начинена щастям

Ці  нові  відчуття...
Я  почала  відчувати  і  чути.
Вночі  сни  приймають  форму  життя,
наперед  знаю  цей  ранок,
Твоїми  думаю  віршами...
У  тебе  і  у  мене  є  ЩОСЬ,
що  неможливо  відібрати,
ніколи...
І  ЩОСЬ  може  дихати
і  жити  поряд,  де  б  ми  не  були...
Ти  далеко  і  ти  біля  мене,
це  важливо  і  це  є  в  мені...
Тридцять  днів  я  ітиму  до  Тебе.
Тридцять  діб  я  ховАтиму  ЩОСЬ
під  своєю  пуховою  курткою...
Але  Ти  не  зважай!
Ти  живи  і  кохайся!
Я  жертОвна,  я  знаю,  
так  має  бути...
Скоро  я  в  рукавицях  прийду,
принесу  ЩОСЬ  в  долонях,
Камікадзе,  начинена  щастям  ущент!....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2014


Зміст Зими

Збудив
Запах
Зими...
Знайшла
Записник,
Записала
Зміст
Значимості...
Звабливе
Зображення...
Заварю
Запашної
Замбіки,
Збережу
Зміст
Зерен...

Зима...
Забуття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2014


Конверсія

Сьогодні  знову  червоні  нігті.
Знову  черговий  день,
чергова  кава  і  люди  в  черзі,
по  каву  по  знижці...
Усмішка  в  натовпі,
вирвана  пОспіхом,
я  рахую  пошепки  решту...
Вже  запізнилася  на  все  можливе.
Вітер  заплутує  волосся,
яке  не  підкорилося  в  косу...
Віршую  вітання,
складаю  їх  в  рими,
по  звичці...
А  людей  офОрмлюю  в  рАми,
бо  вони  і  так  обмежуються.
Обмежено  в  часі  і  місті  мрій...
Не  взявши  телефон
наближую  себе  до  ідеалу,
допоки  пОтяг  на  вокзалі
не  розпрощався  з  нАтовпом  людей...
...прощання...
це  ще  одна  надія  на  зустріч.

-  відпрАвлення  з  першого  перону.
-  на  другий.  

Конверсія  руху,
як  безнадія  щось  вдіяти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2014


Мама! Нам надо разговаривать…


Мама!  Нам  надо  разговаривать  чаще!
О  том,  что  на  душе,  что  болит  и  как  эта  жизнь  даётся…
О  том,  как  ты  жила  всё  это  время,  заключенная  в  четыре  стены  глухой  своей  души…
О  т  ом,  как  я  жила  всё  это  время,  без  твоих  слов,  мама!
О  том,  как  сложно  было  обнять  тебя  и  сказать  «люблю»,  потому  что  не  давало  мне  это  сделать  что-то  внутри  меня,  наверное  гордость…  Прости,  мама!
О  том,  как  мне  хотелось,  что  б  ты  нашла  мой  дневник,  мама,  и  прочла  всё  то,  что  сложно  было  сказать  словами  и  вслух…
О  том,  как  я  влюбилась  впервые  и  страшно  боялась  этого  чувства,  потому  что  внутри  меня  всё  распирало  и  ныло  внизу  живота,  я  боялась  от  этого  умереть,  представляешь,  мама!
О  том,  как  я  ждала,  пока  ты  уснёшь,  что  б  сказать  тебе  «спокойной  ночи»,  ведь  тогда  тишина  в  ответ  была  оправдана…
Мама!  Я  прошу  тебя!  Умоляю!  Давай  наконец  разговаривать!  Даже  спустя  этих  долгих  30  лет,  что  знаем  друг  друга,  я  хочу  с  тобой  говорить,  мама!
Мне  не  хватает  твоих  слов,  какими  бы  они  уже  не  были!  Мам!  Давай  поговорим!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531851
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 23.10.2014


ЙОМУ тоді…

І  знову  осінь...

Ти  пишеш  свої
безцінно-нетлінні  вірші...
Моє  життя  для  тебе  нецінне,
бо  воно  неоцінене  ще  тобою
і  не  буде  ніколи.
Я  блукаю  по  колу  у  твоїх  віршах,
шукаю  зАчіпку  у  цих  словах,
які  ти  так  вміло  римуєш...
Ти  мене  не  руйнуєш,  ні!
Навпаки  ти  будуєш.

І  знову  осінь...
Листя  застрягло  у  мОїм  волоссі,
золотиться  на  забутому  сонці...
Ти  складаєш  у  рими  життя,
а  я  блукаю  у  них,
як  у  великій  зАлі,
де  складАтиму  іспит  узимку,
я  зробила  помилку,
а  ти  її  не  помітив,
бо  для  тебе  я  всього  лише  "нік"...

Я  спалю  свій  словник...
другого  січня,
напередОдні  "різдва"...

02.09.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014


це цикл безкінечного життя….

....Як  би  ти  тільки  знав,
як  ти  мене  болиш...
мені  важко  дихати  поруч,
від  почуття  непричасності  до  тебе...
закінчилися  усі  сподівання,
ти  не  мій...  і  крапка...
проплачу  до  рАння.
А  як  вирішую  у  вАнній,
що  тебе  забуду,
думати  не  буду,
ТИ  пишеш...
"  прийди  до  мене"...
Що  ти  робиш?
Ти  мене  ріжеш,
їж,  п,єш  і  вертАєш  назад...
І  я,  абортОвана  тобою,
повертаюся  у  карцер  свОїх  думок,
про  тебе...

Як  би  ти  тільки  знав,
як  ти  мене  болиш!................
Я  лікую  свОю  долю,
продовжую  зшивати  останнє,
клянуся  дожити  до  смерті,
та  ти  знову  мене  вбиваєш,
народжуєш  шестимісячну,
не  дбаєш...  і  я  вмираю...

Це  цикл  безкінечного  життя...

Якби  ти  тільки  знав,
як  ти  мене  болиш!!!!!................

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014


я могла б з тобою вмерти…….

Знаєш...
я  люблю  спостерігати  за  тобою...
як  ти  ловиш  дим  від  своєї  сигарети...
як  проводиш  пальцем  по  столу,
збираючи  крихти  у  єдино..
я  могла  б  народити  Тобі  сина!
Та  ти  хочеш  самотності.
Знаєш...
я  люблю,  коли  ти  чіпаєш  мою  шию,
відсуваючи  волосся....
потім  цілуєш  її,  довго  і  повільно...
І  я  тоді  тлію,  як  твій  недОпалок...
Я  могла  б  жити  для  Тебе!
Та  тобі  тогО  не  треба.
Знаєш...
я  люблю,  коли  ти  до  мене  спиною,
відчуваю  тебе  тоді  краще,
уявляю  твій  погляд,
Я  могла  б  бути  поряд,
та  ти  любиш  самотність.
Знаєш...
я  люблю,  коли  ти  мовчиш...
я  говорю  і  говорю,
розповідаю  вже  сотий  раз
про  своє  дитинство...
Я  могла  б  з  тобою  вмерти,
та  ти  хочеш  жити...

Знаєш?..
я  могла  б  з  тобою  вмерти!
Ти  той,  з  ким  я  хочу  вмерти!,
бо  жити  із  тобою  я  не  можу....................................................

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014


ЛЛЛ липень


Вік  людини  відповідає  певній  порі  року...
Я  зараз  липень,  так  відчувається...  Це  коли  ТАКА  спека!  Літо  вже  у  розпалі,  але  половина  його  наче  ще  попереду.  Квіти  вже  вражають  своїми  кольорами,  я  бачу  свої  плоди,  засіяні  навесні,  та,  втім,  ще  можу  щось  поправити,  не  все,  але  вагому  частину...  Скоро  серпень...  Потрібно  підготуватися  до  осені...  Бо  восени  вже  збиратиму  врожай.  Такий,  як  є,  такий,  який  сіяла  навесні,  який  поливала  влітку,  за  яким  дбала...  Восени  у  мене  ще  буде  змога,  позбиравши  плоди,  показати  буйство  своїх  барв,  десь  до  початку  листопада,  бо  там  далі  сніги  і  перші  морози...  Аж  допоки  віти  не  оголяться  під  гострим  вітром  і  все  залишеться  історією...  А  навесні  буятиме  молода  листва,  як  моє  логічне  продовження  ...  ...  ...  ...

Дбайте  про  своє  продовження,  з  любов,ю,  Ваша
Lena  GREYS

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531177
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.10.2014


тебе хочу…

я  плутала  свОє  волосся  на  палець...
сиділа  на  кухні,  притиснувши  душу  коліном.
ковтала  свій  чай,  гарячий  і  майже  нетлінний,
бо  його  все  більше  від  кожного  разу...
Тримала  у  сплетінні  сонця  образу.
щорАзу  я  намагаюсь  стрибнути,
та  мене  зупиняєш  не  ТИ...
Від  усвідомлення  темноти
мене  нудить  і  я  вмикаю  світ...
-  О,  привіт!
я  радше  промовчу,  ніж  відповім.
чекаю  на  Тебе,  хоча...  Втім
ми  не  можемо  бути  поряд...
Я  читала  колись
про  якийсь  дивний  обряд,
де  виймають  душу,
перетворюють  її  на  курку...
птаха,  яка  не  літає...
ніч  вже  майже  минає.
ранок  каву  поруч  ковтає,
сидячи  за  мОїм  плечем.
я  збудила  всесвіт  свОїм  плачем...
-  Пробач!  Я  не  навмисно.

я  розплутала  свОє  волосся...

-  Тепер  видно  очі...
-  я  ТАК  тебе  хочу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2014


Топись в мені зараз…

Подаруй  мені  свої  сльози,
і  я  плакатиму  ними  із  свОїх  очей,
не  спАтиму  ними  із  сотню  ночей,
які  ТИ  недоспав...
Подаруй  мені  свою  біль,
і  я  знесу  у  собі  звідусіль
усе  те,  що  не  в  силу  тобі
булО  знести...
Подаруй  мені  весь  свій  страх,
і  я  його  в  небеса  відпущу
наче  рік  вже  не  бУло  дощу,
я  покличу  бездомних  птахів,
яких  ти  не  знаєш...
Подаруй  мені  свою  слабкість,
перетвОрю  її  на  стару  вишню,
яка  зсОхне  і  згризуть  її  миші...
Я  спалЮ  її  потім  на  річці,
яку  ти  переплив...

Я  віддам  тобі  свОго  кохання.
ТИ  не  бійся!  Топись  аж  до  рАння,
А  із  першим  ранковим  світанням,
ТИ  винИрюй  у  свОї  гріхи...

-  "  Це  ТИ?"  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014


в білі цятки

Сірим  птахом  у  білі  цятки
я  живу  на  твОїм  даху,
не  звивАючи  гнізд
я  вкриваюся  власним  пір,ям.
Ми  рахУєм  на  небі  сузір.я,
але  кожен  по  свОму,
і  на  свОму  небі.
Мені  б  бУло  добре  у  тебе,
та  ти  не  впускаєш...
Дивним  чином  мене  відпускаєш
літати  в  чужих  небесах.
Та  навечір  вертаюсь  на  дах,
в  якому  живу...
Просто  над  тобою...
пам,ятаєш?  Минулою  зимою
я  билась  крильми,
а  ти  не  спав,  слухав,
потім,  на  підвіконні  на  чай  дмУхав...
Я  причаїлась  і  чекала,  
що  покохаєш,
та  ти  не  спішив...
Потім,  навесні,  залишив...
А  я  ж  далі  живу  на  дахУ,
Своє  пір,я  ховаю  в  пухУ,
щоб  зробити  для  тебе  ДИВО...
Уявляєш?  Це  буде  красиво!
Сіра  птаха  у  цятку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2014


Я ВІТЕР

Дивно  сьогодні...
тихо  і  прозоро  у  вікні,
темним,  графітовим,
як  колись  олівець...
Я  покинута  тут,  у  просторі,
так  тихо  і  самітньо...
Наче  нікому  не  потрібна
у  білій  кімнаті,
як  колись  у  халаті
в  горошки,  в  палаті...
Коли  народжувала  дітей,
самітня
і  на  ту  мить
нікому  іще  непотрібна...
Коли,  давши  життя,
залишилася  зовсім  сама,
і  пусто  в  мені  стало...
І  так  сумно,  що  так  замАло,
щось  тоді  я  в  собі  надломала,
як  колись  у  дитинстві...
Тато  важко  кричав,
на  малесенкій  кухні,
я  боялась  і  страх  приймав  форму
опуклих  вікОн...
Мама  мовчала  одна,  в  унісон
із  вродженим  даром  терпіти...
І  мене  ненавИділи  діти
з  сусідніх  дворів,
бо  я  знала  їх  долю,  напевне...
Я  прожила  тоді  так  даремно,
як  в  тупому  кіно...
А  тепер  я  танцюю  на  ліжку,
і  пишу  в  словнику  СВОЮ  книжку,
повЕрх  літер...  так  страшно,
я  ВІТЕР.....

-  "...  потримай  мою  руку..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2014


І ми померли?…

Так  вишукано  ти  сидів  навпроти.
Так  пристрасно  я  дихала  на  чай,
Здається,  ти  майже  був  не  проти?
Та  я  собі,  розливши  чай,  пішла...

Так  довго  ти  дзвонив  у  двері.
Так  довго  цілувала  я  замок,
Здається,  поміж  нас  пустеля?
Та  ти  тоді  дощенту  змок.

Так  глибоко  тебе  впускала.
Так  довго  ти  не  розумів  віршів,
Здається,  я  тоді  тобі  іще  писала?
Та  ти  читати  не  хотів.

Так  довго  ти  чекав  на  мене.
Так  швидко  я  покінчила  з  життям,
Здається,  ти  тоді  роздряпав  двері?
неначе  кіт,  неначе  відчував.

Так  сильно  ти  тримав  образу.
Так  не  викАзував  жалю,
Здається,  ти  помер  відразу?
На  третій  день...І  Ми  зустрілися  в  РАЮ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014


Страждаєм навзаєм

...  Босими  ногами  торкаюсь  холодного,
сирого  і  липкого  листя...
Сьогодні  іду  від  тебе  навмисне...
Увісні,  не  розтуляючи  долонь,
в  яких  тримаю  я  усе  своє  терпіння!
Так,  нехай  я  божевільна,
нехай  іду  одягнута  в  журбу,
я  хочу  просто  жити...  я  живу...
...  кохаю  інше!  Чуєш!
Я  КОХАЮ  ІНШЕ!!!!
Кохаюсь  в  іншому,  давно...

Впаду  на  мокру  землю,
вмиватимусь  осінніми  краплинами  дощу...
Задушу  почуття  провини,  відпущу...
Я  задихатимусь  від  горя,
вибльовуючи  по  шматку  тебе...

Я  не  народжу...  Чуєш!
Я  НЕ  НАРОДЖУ  БІЛЬШЕ  СУМ!!!!
Сумую  за  собою,  і  давно...

Наранок  я  народжуся  ізнову...
Прийду  додому...
Ти  обіймеш  і  простиш...
Я  шитиму  до  вечора  голкАми  свої  крила,
які  намисне  загубила...
А  ти  зшиватимеш  пробАченнями  вУзли,
якими  примотУзиш  ти  мене,
і  знов  НАЗАВЖДИ...
А  я  наранок  битимусь  крильми  по  вікнах,
роздмУхуючи  пудру  із  тендітної  душі...

Я  НЕ  ПІДУ  НІКОЛИ!  ЧУЄШ!
Ти  так  наглУхо  вже  мене  пришив...

...  страждаєм  навзаєм...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014


Гейша


Дбайливо  покриває  поцілунком,
Зникає  з  першим  подихом  наранок,
Кохає,  наче  це  є  подарунком,
Граційна,  ніби  це  останній  танок...
І  ніжно  огортає,  наче  мати,
Шепоче  колискових  про  кохання,
Ніхто  не  дасть  ніколи  ТАК  багато,
Як  подаровано  тобі  нею  востаннє...
Віршів  складає  безліч  дуже  вміло,
А  сукні  її  завжди  бездоганні,  
І  нереально  ідеальне  тіло,
як  чуєш  ти  слова  її  востаннє...
Від  доторків  злітаєш  в  піднебесся,
назавжди  позабувши  про  погане,
Корицею  пропахлося  волосся,
Мабуть,  цей  аромат  тобі  востаннє...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2014


БЕЗоДНЯ

Моя  прозорість  вражає
своєю  відвертістю
натяком  на  інтим
і  шаленістю...
Моя  натхненність  вражає
пристрасним  танцем
на  вікні  відбитком  помади
залишеною  кавою  в  чашці...
вранці...

Моя  рука  має  тріщину
незагоєну  дівчину
тріпає  на  вітрі...
ти  схопи  правою
за  ліву  і  розвій...
Моя  сукня  зажди  бездоганна
напахнена  духами  і  
чисто  попрана,
бо  я  вічна  мама...
перфекціоністка
із  фобією  вмерти...

ахахахахахахахахахахахахахахаха!
Я  швидше  безодня,
аніж  примітивна!

-  "  Ти  дивна  "  ...
-  "  Іди  до  біса  "...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014


…Ж І Н К А …

Жінка...
Народжена  на  страждання
біль  по  цілому  життя,
як  собака-повадир!
Веде  за  собою  цілий  світ...
Народжена  без  любові
народжує  в  любові...

Жінка...
Народжена  для  щастя
нещастями  забута,
як  хронічно-набута
твоя  безстрокова  залежність...
Її  приналежність  до  щастя,
мабуть,  очевидна...

Жінка...
Народжена  двічі
утричі  безсмертна
за  весь  світ  цілком  взятий...
Вона  стократ  краща,
неначе  востаннє,
Мабуть,  точно  знає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2014


АНТИтіла

Коли  зриваєшся  з  небес
і  туго  крила  зав,язавши
неначе  хочеш  ти  востаннє
померти  точно  назавжди...

Коли  стрибаєш  у  ліси
й  волоссям  плутаєш  гілляки
так,  наче  крик  безсмертної  собаки
лунає  ехом  у  степи...

Коли  пірнаєш  у  тіла
шукаючи  там  душі  дуже  цінні
знаходячи  лише  антитіла
аби  продовжити  нетлінне...

Коли  втікаєш  від  очей
якими  всесвіт  дуже  стежить
шукаєш  зміст  простих  речей
які  нікому  не  належать...

Коли  вертаєшся  наверх
все  усвідомивши  напевне
тоді  мотузка  рветься  з  крил
і  ТИ  стаєш  для  всіх  таємним...

Коли  народжуєшся  знов
не  встигнувши  як  треба  вмерти
ТИ  усвідомлюєш  ЛЮБОВ
яку  ніхто  не  зможе  стерти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2014


Ванільно-бісквітне

ЛЕТИ!
Ванільними  й  бісквітними  словами  ...
Строкатим  хмарам
дай  ривок,
хай  твОі  сни
життями  стануть  ...
ЛЕТИ!
Солодкими  й  цукровими
дощами  ...
хай  твій  політ
назАвжди
в  небі  стане,
і  хмарами  по  світі
тягне  ...  тебе
у  неземний  потік!
Я  розучилася  ходити  ...
Не  вмію  більше  говорити  ...
Лечу  !!!
І  ТИ  ЛЕТИ  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014


і я закінчилась в твоїх руках

Торкалася  я  ніжними  крильми
до  твогО́  зовсІ́м  не  ніжного  ладУ́,
я  пір,ячко  на  тіло  покладу.
а  ти  не  радий...  Божевільний!
Я  ж  пропоную  бути  вільним!!!!
Ти  не  готовий  при́йняти  себе
блокуючи  дива́  і  всю  мене.
Малюю  у  повітрі  квіти  і  серця,
яким  немає  поки  що  кінця,
я  не  готова  ще  до  смерті,
що  аж  у  горлі  все  роздерто.
Благаннями  продовження  себе
я  втратила  всі  сили  і  тебе...

:  "  Давай  потанцюємо  ...  останній  раз  "  ...
:  "  Не  йди  ...  Не  закінчуйся  в  моїх  руках  "  ...

Торкалася  я  ніжними  крильми
До  тебе  і  сріблилася  в  повітрі...

Мене  не  сатло  в  тебе  в  квітні  ...́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014


оце знаю…

Солодка  стрічка  наших  бажань
перетинає  сьогодні  вечір
я  потанцюю  тричі  і  піду...
Брутальним  думкам  даш  знати
коли  вже  можна  зачиняти
двері  у  під,їзд...
Яскраві  пОдумки  з,являться
пОшепки  осядуть  в  мізках
ти  знайдеш  знак!  І  це  жах!
Солені  слова  наплутані  тут
і  ти  майже  пропустиш  стук
у  броньовані  двері...
Я  повернулась  за  ЗНАКОМ...

І  так  ненароком  дивишся
до  вікна  по-дитячому  схилишся,
наче  проводжаєш  свою  маму...
Як  лікар,  раджу  -  зроби  кардіограму,
бо  серце  якесь  не  стрімке...

А  я  оце  знаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014


ЧУЖИНКА і на чужині

Поворотами  долі  
і  ЗА  їх  поворотами  ми  впали...
Десь,  проживши  лише  крок
нас  риторично  і  просто  не  стало...
Усі  слова,  вірші,  думки  розтали...
Протягнутої  руки  було  мало  
і  НЕ  треба...
Я  врізала,  як  торт,  кусок  неба
і  просто  з,їла...  з  кавою...
Сита  тоді  твоєю  правдою!
Та  ліпше  ти  б  брехав!!!
Ти  надто  чистий  і  сумлінний!
А  я...  Я  швидкоплинна,
як  ріка...
І  ти  це  точно  знав,  хоча...
Ти  ризикнув...
І  я  кричала,  що  тебе  не  варта!
Та  і  не  варто...  
НЕ  варто  булО  так  мучитись
і  катуватись...
Бо  то...  Скоріше  світ  не  вАртує  мене...
Бо  я  не  звідси...
ЧУЖИНКА  і  на  чужині...
Чи,  може,  НІ???  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014


Допалити …

Я  повертатимусь  щоразу....
Привидом  в  темряві
Татуюванням  на  руці
Променем  сонця  у  вікні
Вітром  вранці
Кавою  в  чашці
Рештками  в  тарілці
Залишковим  кашлем
Болем  в  лівому  боці
Словами  незрозумілими  в  блозі
Невідомим  номером  ввечері
Загубленим  і  знайденим  ключем
Дитячим  надвОрі  плачем
Новою  стрижкою
Свіжою  книжкою
Дикими  емоціями
Випадковим  зв,язком
Новим  коханням
Чистим  бажанням  ...
Я  повертатимусь  щоразу,
Навіть  якщо  вже  допалив...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014


Чуєш? квіти…

Квіти...
Подаруй  мені  квітів.
щоб  я  задихнулася  від  їх  пахощів...
А  потім  ти  нестимеш  мене
по  лісовій  дорозі...вглИб...
Вглиб  наших  стосунків,
затулятимеш  мені  рота  квітами,
напихаючи  їх  туди  із  силою...
Ти  просуватимеш  трояндові  шипи
просто  в  тіло,  щоб  задушити  душу...
Ти  встромиш  у  мене  себе
і  цим  остаточно  зламаєш...
Та,  втім,  мене  і  не  було  у  тебе...
Ніколи  не  було...  ЧУЄШ???

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014


чужа жінка на чужій землі…

До  моря  ще  зовсім  трохи  ...
очікую  його,  як  порятунку,
якого  потребую,  як  ніколи  ще  ...
Нехай  промайнуть  за  вікном  міста,
інші  міста  ...  чужі  і  невідомі  ...
Нехай  буду  далеко  від  дому,
так  довго  і  напротязі  багатьох  днів  ...
Та  я  все  ж  вимкну  телефон,
вимкну  себе,  заблокую  все  ...
І  намагатимусь  віднайти  нову  ...
Нову  і  нікому  ще  невідому,
чужу  для  всіх  дівчинку  ...
Я  спишу  сотні  зошитів  віршами,
дев'ять  олівців  і  чотири  ручки,
запоню  карту  пам'яті  словами,
які  не  писала  ще  досі  ніколи  ...
Мені  ще  лиш  дотик  до  моря  ...
Хай  чують  дельфіни  і  чайки,
як  я  криком  плачу  сама  і  самітня  ...
В  обіймах  привітного  і  гарячого  каменя  ...
Торкнуся  до  мокрого  волосся,
розчешу  його  пальцями  і  підітну  хусткою  ...

Чужа  жінка  на  чужій  землі  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2014


Синие киты ХОКУ

У  меня  вопрос:
почему  мы  не  киты?
Любить  навсегда...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502226
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.05.2014


намОлювання НИШКОМ

Наблизилась
Ніч...
Нанизую
Намистинки
На
Нейлонову
Нитку...
Насамоті...
Неочікувано-
недовгими
намалювалися
наші
недОлі...
НарАнок
Наснишся
нетверезим
нишкоСНОМ...
Нишком...
Наче
нехотячИ...
Не  йди!
Не  чіпай
нашого
набутого
нишкоЩАСТЯ...
Нудьгуючи
нишпорять
На  душі
нАбожні  коти...
Намалюю
небо
неоновим.
Настає
новий  день,
наступний...
Непомітно.
НамАцую
намисто
на  ліжку...

Напевно
не  пам,ятаю
нашого
набУтого
нещастя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014


вільна від Бога відвертість

Тримаю  у  руці  чашку  з  гарячою  кавою...
Тримаю,  що  аж  пече  і  болить,
Хочу,  щоб  всесвіт  випив  її...
Але  всесвіт  не  любить  кави,
Всесвіт  надає  перевагу  відвертості...
І,  не  будучи  відвертою,  я  зраджу  собі
і  всесвіту  також...
При  такому  розкладі  Я  ЩАСЛИВА,
а  при  інших  -  я  глибоко  нещасна...
Якщо  дивитися  знизу,
де  вітер  підтинає  мою  блакитну  сукню,
відверто  граючись  з  моїми  ніжками,
то  Я  ЩАСЛИВА!
А  якщо  дивитися  зверху,  
де  сонце  смажить  моє  оголене  плече,
то  я  глибоко  нещасна...
Якщо  глянути  праворуч,
звідки  ластівка  обережно  споглядає  на  мене
з  сусіднього  вікна  старого  будинку,
то  Я  ЩАСЛИВА!
А  якщо  глянути  ліворуч,
звідки  видно  верхівку  старої  Ратуші,
на  якій  бамкає  щогодини  годинник,
то  я  глибоко  нещасна...
Та  я  все  ж  таки  перевертаю  вкОтре  чашку,
кава  повОлі  розливається  по  розпеченому  бетону
мого  сторічного  балкону,
та  й  іду  собі  ГЕТЬ!
В  обійми  прохолодної  кімнати,
яка  обожнює  мене
з  моєю  божевільною  відвертістю...
Зачиняю  балконні  двері,
залишаючи  всесвіт  наодинці  ...

А,  доки  не  забула,  я  думаю  вгОлос...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2014


згвалтована птаха

Сьогодні  грілася  на  сонці,
примруживши  очі,
як  кішка...
Вітер  лоскотав  мої  губи,
кидаючи  на  них  моїх  чорних  пасмів  волосся...
Надривно  кричала  птаха,
наче  її  хтось  гвалтує,
але  цей  крик  мені  подобався,
настільки  подобався,
що  я  хотіла  ЩЕ...
В  повітрі  тримався  їдкий  запах  диму,
змішаного  з  чимось  терпким,
я  не  досліджувала  чим...
На  мить  розплющила  очі,  
а  в  небі  біла  полоса,
залишена  літаком...
Як  я  залишила  на  тобі,
у  тобі  таку  полосу...
Ну  може  і  не  зовсім  білу.
Байдуже...
Тебе  нема...
Вже  кОтрий  день  поспіль  я  дихаю...
У  повній  однині,  безпідстАвно...
Так  затишно  і  тихо
буває  тільки  перед  дощем.
І  ця  птаха  кричить,  наче
згвалтована  тобою...
Та  бАйдуже,
бо  я  такі  тихаю,
не  шукаючи  тебе  у  променях
крізь  пальців  своєї  руки...
Дай  но  опущу  голову,
точно  тебе  нема?
І  я  ще  жива?...
хм...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2014


Не боли мене!

Не  боли  мене  спрАва,  трохи  нижче  легень!
Не  тисни  мені  зліва,  де  серце!
Я  прошу  в  тебе  спокою  на  сьогоднішній  день,
Я  благаю!  Хай  біль  цей  минеться!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014


молебінь до ТЕБЕ

Шукаю  Тебе  в  усіх,  щоразу  помиляюся  ...
Чим  я  недогодила  цьому  світу?
І  що  в  мені  НЕ  ТАК?
Чому  думки  хворіють  вже  невиліковно?
Як  можу  я  страждати  ТАК  стосовно
тоїх  дій  ...
Вже  не  давай  мені  надій!
Благаю,  лежачи  на  замороженій  землі  ...
Кричу,  зриваючи  мільйон  птахів  із  неба!
Я  божеволію  щоночі,  в  обіймах  спогадів  ...
РозкрАєна,  змордована  і  квола  вже  душа  
ЯК  можеш  катувати  безкрАйньо  мене  так?
Залиш  мене!  ОбдЕрту  при  дорозі!
Залиш!  Та  не  тягни  вже,  ТИ  не  взмозі!
Кристалізуюся  в  Твоїх  руках  наВІЧНО  ...
Розсиплюсь  бісером  на  склі,  ТАК  гармонічно!
Закинь  мене  у  всесвіті  подалі!
Не  снись  мені!  Не  снись  мені  надАлі!
Та  не  збувайся  вже  мені  на  ранок!
Бо  я  вже  хочу  вмерти!  Це  мій  останній  тАнок!
Невже  не  бачиш,  що  немаю  вже  я  сили!
Не  муч  мене!  Благаю!  Дай  зотлію!  ...
Кинь  моє  тіло  у  старий  забутий  човен!
Штовхни  ногою,  най  пливу  собі,  на  спОмин  ...
Забудь  мене!  Не  думай  і  не  сподівайся!
Я  не  прийду!  І  повернУть  не  намагайся!

НЕ  МУЧ  МЕНЕ!  НЕ  МУЧ!  БЛАГАЮ!
Ти  бачиш?  Я  з  птахАми  відлітаю  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014


кіберЛОВ

Як  карту  пам,яті  із  серця
Я  витягну  всі  почуття.
Але  нічого  не  змінилось,
В  моїй  душі,наче  сміття.
На  флешку  може  записати?
А  потім  підпалити  все...
На  стелю  довго  споглядати,
Думки  за  вітром  понесе...
Та  все  ж  душа-то  не  планшетка.
І  серце  зовсім  не  айфон.
Змалюю  все  під  трафаретку,
Запишу  все  на  телефон.
Сфотографую  разів  двадцять.
І  фото  друзям  розішлю.
У  цифровому  все  форматі
Я  в  інтернеті  розміщу.
На  слупі  з,явиться  об,ява:
«Зніму  квартиру.  
Молода  сім,я:
ВКонтакте,  ноутбук  і  Я…

(2011  рік)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014


щомісяця

Щомісяця  Ти  їздиш  у  столицю…
У  поїздах  всі  незнайомі  лиця…
І  ти  не  спиш…
Ти  дивишся  в  вікно
На  синє  небо-полотно…
І  ти  не  спиш…
Ти  пишеш  знову  СМС
Йому…  На  ТОЙ  кінець…
І  так  уже  пів  року…рік…
І  він  вже  звик…
І  ти  навчилася  вже  спати
В  поїздах…
Не  помічати  дивний  страх,
Який  живе  у  грудях…  ЩОМІСЯЦЯ…  Lena  Greys

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014


занищівНІ

Торкаюся  твогО  суму
розриваю  свідомість  криком
боляче  дихаю  тобі  у  потилицю
стрибаю  в  твої  думки
і  барахтаюсь  там,  скидаючи  з  полиць
все,  що  наскладав  роками  ...
Ні!  Не  чіпай  мене  руками!
Ти  все  спсуєш  ...  умить  ...
Давай  кохатися  думками,
підривати  мости  і  будувати  їх  знову  ...
нарАнок  ...
Давай  одягнемось  в  світанок
і  я  зварю  тобі  каву  ....
з  нічого  ...  налию  в  ніщо  ...
Мабуть,  я  тим  тобі  й  цікава,
що  не  існую  в  дотиках  ...
Ні!  Не  дивись  на  мене!
Я  затуляю  твої  очі
повітряними  цілунками,
а  ти  не  вмієш  дихати  на  вітрі  ...
Давай  співатиму  тобі  у  шию,
мурашками  від  цього  шкіру  вкрию  ...
Ти  весь  здригАєшся  і
просиш  і  благаєш  мого  дотику  ...
Ні!  Не  чіпай  мене  руками!
Ти  все  спсуєш  ...  умить  ...
Від  дотиків  мене  болить  ...
Ти  бачиш,  я  ж  уся  у  ранах  ...
Від  доторків  у  мене  плями  ...
Бо  руки  в  вас  усіх  занищівні  ...
...  занищівні  ...

...  ти  не  чіпай  мене  руками  ...
Давай  кохатися  словами  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014


Протяг

Соленими  від  сліз  губами
роздмухую  попіл  на  підлозі...
я  спалила  останнє,
що  тримати  було  вже  не  взмозі...
Липкими  від  цукру  пальцями
згрібаю  спогади  на  купку,
яку  перетворю  згодом
на  хенд-мейд  прикрасу...
Майже  любов  ще  б'ється  крильми
у  прочинене  вікно...
Пізно!  Протяг...  Я  не  впУщу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014


А щастя бродило навшпиньках

А  щастя  бродило  навшпиньках,
вночі  так  темно,
що  доводиться  творити  щось  нове,
самостійно,  знову  і  зАново...
В  мені  так  тихо,
що  доводиться  притулити  вуха
до  громадної  мушлі...
Я  прошу  зробити  знижку
на  чорнобривцях
і  отримую  її...
кидаю  полуницю  в  каву
і  вона  наповнюється  коричневим,
складаю  пальцями  бузкові  квіточки
на  білому  столі...
Ти  дихаєш  поряд,
напОмацки...
Береш  мою  руку  і  облизуєш  палець,
я  смикаюсь,  бо  лоскотно,
а  ти  міцно  тримаєш  мене,
я  кладу  до  рота  п,ятипелюсток
і  загадую  бажання...
Воно  незмінне  ...

-  Дякую,  що  ТИ  є  в  моєму  житті...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014


Слабак !!!

Научитесь  УДАЛЯТЬ,  слабаки!
Научитесь  удалять!  ...
Стирать  из  памяти,  забывать...
Убивать  и  что-то  новое  рожать  ...
Творить,  правду  говорить,
на  правду  глаза  открывать!  ...

Научитесь  ГОВОРИТЬ,  слабаки!
Научитесь  говорить!  ...
набрать  номер,  позвонить,
может  что-то  объяснить  ...
просить,  петь,  из  глины  лепить,
счастье  своё  замечать  ...
хотя  бы  утром  ...
хотя  бы  молча  ...

Научитесь  ЖИТЬ,  слабаки!
Научитесь  жить  ...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014


фінальний танець

Рожевими  нюансами
окутані  ми  із  тобою.
Унеможливлене  просте
і  від  того  робиться  складно.
Читаю  склад  круасана  докладно
вже  другу  годну,
на  кухні  у  білому  пледі.
Сьогодні  танцюватиму  боса
на  центральній  вулиці  міста,  
отримаю  свій  диплом  магістра
і  ніде  не  застосую  себе...
Немає  такої  професії.
Я  викликаю  агресії
зі  сторони  МЕДакадемії.
Вони  бажають  мОго  провалу...
Я  ж  нікого  не  обманюю!
Я  така,  яка  є...
Ставте  крапку  ....................
А  я  танцюю  свій  танець  помАлу,
завернута  в  прозорі  вуалії.
не  стосуюсь  я  зовсім  реалії,
мене  швидше  нема,
ніж  існуюю...

і  я  тисну  ДОДАТИ  ВІРША  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2014


брутальна!

Брутально-вроджене  в  мені  це  відчуття...
Почуття  любово-ненависті  до  жалюгідних
і  недостойних  цього  життя...
В  всі  вже  десять  ПО  народженню
і  немає  назад  туди  вороття,
а  такі  дурні,  що  аж  по  три  освіти!
Ви  п'єте  чай  з  пакетиків  і  щасливі,
що  цейлонський!  
Ха!  Це  жалюгідно!  Люди!!!!!
Ви  консервуєте  вишні,  щоб  споживати
узимку  те,  що  померло  в  червні...
Ви  маринуєте  свої  почуття  НАЗАВЖДИ,
навіть  не  усвідомлюючи,  що  ви  тут  тимчасово!  ..
Люди!  Це  жалюгідно!!!!!
Як  можна  вважати,  що  порядок-то  чисті  рушники,
рівно  поскладені  на  поличці?...
Як  можна  затуляти  шторами  вікна?..
Ви  ж  ховаєте  себе  від  світу!
В  труні  буде  темно  ...
Ви  жалюгідні!!  Люди!
 Брутально-вроджене  в  мені  це  почуття...
І  я  люблю  свою  дупцю,  бо  вона  краща!!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014


Ідіть ви…. .

Я  можу  робити  що  хочу?
Залиште  мене!  Я  живу!
Не  заздріть  мені,  якщо  можна!
Бо  я  дуже  сильно  вкушУ!

Я  хочу  робити  помилки,
Щодня  і  щомиті,  ось  так!
І  хочу  на  весь  двір  кричати,
що  мій  сусід  зверху  ДУРАК!

Я  хочу  лежати  в  під,їзді,
Вся  гола  і  вкрита  піском,
І  щоб  під  спиною,  там  сзАді,
пухнастим  мотати  хвостом!

Я  хочу  літати  із  вікон,
Стрибаючи  вранці  з  дощем,
Куплю  собі  модний  я  NIKON,
І  сфоткаю  Твій  стильний  ЩЕМ!

Я  хочу  послати  всіх  НА  Х.у.й!
Розбити  весь  посуд,  взірвати  зірки!
І  душі  всі  ваші  продати,
дияволу,  що  вірно  служить  мені!

Я  хочу  щоб  ви  всі  заткнулись!
Залиште  мене!  Не  чіпайте  мене!
Дивіться  у  свОї  тарілки!
І  щастя,  повірте,  всіх  вас  не  мине!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014


Ахатіна

Сьогодні  на  кухні  холодно.
Мої  пальці  заніміли  і  зблідли.
я  розшиваю  свої  старі  крила,
розтягую  пір'я,  по  одному.
Леонардо  Да  Вінчі  говорить  зі  мною
зі  своєї  книги...  Спроектовуєм  нові  крила,
щоб  ТИ  міг  літати.
Мені  болить  Твій  сум.  Хоч  ТИ  і    не  віриш  мені...
Я  б  розбила  себе  на  молекули
задля  того,  щоб  ТИ  взяв  собі  те,  
чого  Тобі  не  вистачає...
Подарована  Тобі  кров,  не  є  втраченою...
В  моєму  віці  вже  не  відростають  крила,
та  я  вже  вдосталь  політала!  ...
Безкрайнім  небом  вкривається  вечір
і  я  знову  перетворююсь  на  АХАТІНУ.  ...
Ще  знадобиться  125  ночей,
щоб  зробити  для  Тебе  ДИВО!  ...
Тільки  б  ТИ  прийняв  його!
Бо  я  знаю,  що  не  довіряєш  і  не  віриш  мені...
Даремно  і  дуже  шкода  ...
Бо  я  вже  стою  на  підвіконні
цілковито  обезкрилена  ...
Для  Тебе!  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014


Двісті

Дихаю  твоїм  голосом,
живу  ним  і  в  ньому.

Дощами  вмиваю  свій  сум
і  перетворююсь  на  вчора.

Дивом  залишаюся  жива
після  тисячі  пострілів  у  серце.

Днями  старію,
ночами  омолоджуюсь.

Дурними  снами  багатію
і  розпродую  їх,  обмінюючи  на  захоплення...

Думками  завжди  не  в  собі,
вони  окремо  від  мене,  десь  на  півночі.

Дим  вчорашнього  дня  вже  змішався  з  вітром
і  я  продовжую  народжувати  його  знову!

Докладно  формулюю  невідоме  досі  слово
і  доводжу  його  змістовність  істерикою...

Додаю  тебе  вкОтре  до  свого  життя
і  вкОтре  видаляю  знову...

Додому...  Мені  пора  вже  додому...
Поки  птахи  ще  не  покинули  мої  гнізда  .......................

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014


…слушай…

Я  расскажу  тебе  о  своём  одиночестве,
которое  ползает  по  стенам  и  вяжет  паутины
в  моём  сердце  с  овальным  незакрытым  окном.
Я  расскажу  тебе  о  своём  сумасшествии,
которое  живёт  в  кладовке  с  мокрым  потолком
в  моей  интрофицированной  голове  с  одним  файлом.
Я  расскажу  тебе  о  своей  трагедии,
которая  произойдёт  когда  лимит  секунд  исчерпан,
и  больше,  чем  можно-нельзя.
Я  расскажу  тебе  о  том,  как  мне  выключают  воздух,
сверху,  с  утра,  унизительно  мучая  меня  до  первого  вдоха,
пока  судорожно  мои  руки  не  схватят  горло  в  диком  страданьи.

Пойдём  на  ветер!...

...  слушай  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498891
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.05.2014


Пий моє світло!

Пий  моє  світло!
Перетворюйся  в  щастя!
Спостерігай,  як  ТИ  
поглинаєшся  мною...
І  робишся  промінням.
Десь,  де  немає  нікого,
де  ТИ  не  в  рабстві,
Де  старі  будинки,
де  більше  сонця  і  тепла,
де  пір,я  багато
і  можна  складати  в  крила  його...

Пий  моє  світло!
Споживай  мою  душу!
Не  бійся!  Надкушуй!
Мені  і  так  забагато,
а  жити  так  мало...

Пий  моє  світло!
ПИЙ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014


Спричинити ЩОСЬ

Можна  спричинити  ЩОСЬ,
а  потім  довго  збирати  на  підлозі
колючі,  як  голки  дикобраза,  сльози....
Солені  калюжі  наповнюють  змістом
наше  із  тобою  місто...
Завтра  впевненість  
перетвориться  на  хмару.
Я  пишу  вкОтре  слова  і
мені  не  вистачає  однієї  літери,
якої  не  існує  в  світі.
Твої  вірші  на  магніті,
а  я  чіпатиму  змісту  і  змістом
своїми  хворими  думками...
Хитається  побита  птаха
на  розбитій  люстрі,
на  кухні  у  вазі  з  водою
мої  фантазі  ї...
встромлятиму  туди  по  одній
троянди,  з  шипами...
Щоб  боляче,
щоб  запам,ятали...
Безкровні  і  зрадливі,
нежорстокі,  але  красиві...
Можна  спричинити  ЩОСЬ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014


їжак на дверях

І  в  тому  сумрАку
народжена  Я...
Істиною  прихОвана
і  просОчена  бажанням.
Попільничка  димиться  на  стелі
і  розгОйдується  їжак  на  дверях...
Малиновим  варенням
тебе  сонного  обмАщу,
бо  не  дав  би  те  зробити  інакше.
Ховаються  за  штори  ворони,
бо  не  хочуть  заздрити  стороннім...
Присмак  фіолетових  стразів,
запах  бірюзового  оргазму,
І  полетіли!
Про  весь  світ  забули...
наразі...  поки  що....
А  як  що,
то  розплющи  очі!
Поринь  у  мОї  зіниці
і  розтопися  білим  шоколадом
на  моїх  губах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014


Співай мені!

Співай  мені,
 Поки  я  не  засну.
 Твої  слова  щось  таке,
 Що  піддається  сну.
 Співай  мені,
 Поки  триматиму  руку.
 Твої  пісні  такі,
 Які  приємні  звуку.
 Співай  мені,
 Поки  дихаю  рівно,
 Твої  слова  такі,
 Якими  дихаю  всерівно.
 Співай  мені,
 Поки  я  сіпаю  бровою,
 Твої  пісні  такі,
 Які  придумали  з  тобою...
 Співай  мені!
 Бо  так  ніколи  не  засну!

 Lena  Greys*

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014


Симфонічно

Сипле  снігом...
 Сирим  і
 самотнім...
 Сірим  і
 сивим
 суботнім
 світанком...
 Симфонічно  і
 синхронно
 споріднені  наші
 сни...
 Собі
 сиджу
 сама  і
 самітня...
 СиничкоПТАХА...
 СОнечкоПТАХА...
 Світла...
 Сплітаю
 Свідомість  у
 сни...
 Спазмують
 серце  і
 судини...
 Святі
 скарбують
 сузір,я...
 Скоро
 світАтиме...
 Спи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014


равликом

Мені  так  хочеться  
 сховатись  в  себе,
 ВІД  себе,
 Перестрибнувши  себе...
 Накритися  собою
 і  заснути,
 наснитися  собі
 у  своїм  сні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2014


інколи, деколи, часом буває

мрію  жити  там,  де  МРІЮ...
 Де  можу  ЖИТИ  і  дихати.
 Де  ніхто  й  ніколи  не  посміє
 Крила  мої  відрізати...

 Я  мрію  думати  так,  як  вмію,
 Так,  як  я  це  роблю  зАвжди...
 Своїми  віршами  я  руки  грію,
 а  як  зле  мені,  то  де  ти,  ДЕ  ТИ?..

 Я  мрію  забирати  волосся
 в  тугу  кОсу,  ходити  боса...
 Я  мрію  не  чути  нісенітницю,
 яку  верзеш  ти,  як  провидиця...

 Я  мрію  бути  такою,
 Яку  боїшся  ти,  яку  не  знаєш  ти...
 І  в  гучнім  співі  весною,
 щоб  загубив  весь  зміст,  і  щоб  спалив  думки...

 ...  я  якась  божевільна...
 ІНКОЛИ,  ДЕКОЛИ,  ЧАСОМ,  БУВАЄ...

 GREYS

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014


враховано

Засипано  порохом,
 А  щось  снігом  засипано.
 І  кількістю  днів
 майже  вдвічі  враховано.
 Кожна  помилка
 і  кожна  неправильність
 Порахована...  Зарахована...
 І  нема  перездач,
 "Переграти"  не  тиснеться.
 Мої  втомлені  ноти
 Не  звучать  вже,  як  хочеться.
 І  нечисті  вже  кадри,
 Швидше  схожі  на  СЕПІЮ...
 Це  якась  десять  тисяч
 дев,ятсот  шоста  серія...
 Мої  зіпрані  сни,
 Що  пустили  три  кольора,
 На  зіпсовані  дні
 Беззмістовного  гонору...
 ...Кожен  день  подаровано...
 ...Кожен  день  пораховано...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014


Відпускаю синіх птахів

Відпускаю  синіх  птахів!
З  глибин  і  низин  себе!
Зриваюся  з  відчинених  дахів,
Які  тримають  так  мене...

Випускаю  назовні  шості  чуття!
Якими  грілася  вічність...
І  страх,  що  більший  за  життя,
Перетворю  у  вдячність!..

Відпускаю  синіх  птахів!
Лови  і  люби  у  них  свободу!
Закохуйся  у  їхній  спів,
Я  поряд  вже,  мабуть,  не  буду…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014


Вітрам…

Час  тягнеться...
Так  хочеться
ЗвинУтися
В  клубок,
Від  почуття
Надмірної  тривоги...
Підтиснути  до  серця
Ноги.
Так,  щоб  аж  душу
ПритиснУти...
Заснути...
УпАсти  в  сон,
Щоб  аж  з  вікОн
ТугА  повилітала,
Я  їх  навмисно
Всі  повідчиняла...
Так  боляче...
Ще  сподіваюся
На  аспірин...
Шукаю...
Риюся
В  картоновій  коробці...
ЗнахОджу  тільки
Анальгін...
Це  все-НЕ  ТЕ!
Я  хочу  бути
З  ним!..
Реальність  неймовірна!
Жорстока!
Майже  вбивча...
Мости  розвЕдені!
Я-ТУТ
Він-ТАМ...
Час  втрачено...
Віддам  любов
Вітрам...                                          

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014


ПИШИ МЕНЕ !!!

Пиши  мене!
 Неначе  безкінечним  тиражем
 Писав  би  свОю  книгу!..

 Співай  мене!
 Так,  наче  вічну  пісню,
 Співатимуть  сто  поколінь!..

 Малюй  мене!
 Неначе  незавершену  картину,
 Яку  не  домалюєш  за  життя!

 Танцюй  в  мені!
 Так,  наче  свій  останній  танець,
 БестЯмний  вальс,  де  ТИ  і  Я...

 Кохай  мене!
 Неначе  Ця  любов  остання,
 Та  й  перша  за  ціле  життя!

 Пришиий  мене!
 Так,  наче  гудзик  до  сорочки,
 Яка  улюблена  твоя!..

 Вдихай  мене!
 Неначе  це  останній  подих,
 Яким  надихатись  НІЯК!..

 Розлий  мене!

 Так,  наче  кров  по  венах,
 Змішались  разом  ТИ  і  Я!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014


Я наділена божевільністю…

Я  наділена  божевільністю...
 Майже  свідомо  пірнаю  у  вічності.
 Вмощуюсь  в  гніздах  птахів,
 Потім  літаю  до  втрати  свідомості...

 Я  наділена  божевільністю...
 Обділена  схОжістю,  звичністю.
 Вирізаю  хмари  і  склеюю,
 Потім  магнітами  і  на  стелю  їх.

 Я  наділена  божевільністю...
 Вкрита  навкОлишнім  і  байдужістю...
 Малюю  на  небі  акрилами,
 Потім  змиваю  і  знов  божеволію...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014


титри

Тремтяча
Тінь
Тантричним
Тоном
Тисне  на
Тебе...
Тимчасово  і
Тривало
Тліє  і
Тускніє
Тагетес...
Тайм-аут...
Танцюєм
Танго...
Та  в  нас  із
Тобою,
Табу  на
Тіло...
Тому  -  
Танцюєм
Тарантелу!
Торкаюся  боязко
Твого  плеча...
Ти  задаєш
Темп...
Тет-а-тет...
Ти  і  Я...
Тепло...

Титри.................



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014


відчути


Почути  вітер
Холодний,  стрімкий...
Купити  квіти
Додому,  собі...
Зробити  татуювання
На  животі...
Потім  все  довго
Перечитати  тобі...
Відчути  холод
Від  сонця,  згори...
Почути  голос,
Зовсім  чужий...
Попрати  плаття,
Червоне  із  маками,
Згадати  минуле,
Занотоване  знаками...
Побачити  вулиці,
Пусті  і  знедолені...
На  моїй  руці  
Подарунок  від  осені...
Знайти  два  каштани,
На  стіл  їх  поставити...
Зварити  свій  чай
Тебе  ним  зацікавити...
Відчути  осінь...
У  собі...  У  тобі...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014


я залежна

Хтось  є?
Допоможіть!
Що  то  за  залежність
від  віршів!
Я  не  чую  нікого,
не  бачу  снів,
Я  залежна  від  його  віршів!...
Допоможіть!  !!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014


Читаю ТЕБЕ

Якийсь  невідомий  вірус
в  мені...
То  як  максимум  мінус,
чи  ні?
Як  мінімум  я  літаю  у  сні
і  то  вже  виправдовує  судоми
урАнці...
Я  мрію  про  твої  слова
вже  вкОтре,
не  живу  вже  без  них
Боже!
Я  БОЖЕвільна!
Від  обов,язків  вільна
і  від  пояснень  звільнена
на  сьогодні...
НадвОрі  пси  голодні
виють  аж  у  мОїй  душі!
Ми  з  тобою  у  сОбі  самі
і  напевно  назавжи  самІтні...
То  було  вже  задесять  у  квітні,
я,  здається,  чекала  у  залі
очікування...  когось  чи  чогось...
А  давай  МИ  не  боємОсь!
Бо  боятись-то  діло  для  слАбих...
Знову  ніч  поглинає  свідомість
залишає  надію  натОмість...

І  я  далі  читаю  ТЕБЕ...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014


birds

Щоразу  як  складатиму  пазл
мріятиму  завершенням....
Я  не  можу  більше!
Пусте  і  нерівне  віконечко
самотнє  назавжди,  мабуть...
Страх,  викликаний  мною  ж,
Невпевненість  і  невизначеність
жорстока  і  вперта...
А  тобі  нецікаві  мої  вірші,
так  само  рівно  як  і  Я...
І  нічого  не  знаєш  про  мене.
Як  я  люблю  наіння  чорнобривців,
яке  в  унісон  з  сонцем  дихає;
Як  я  танцюю  у  темній  залі,
де  тільки  одні  очі...
Як  я  обожнюю  торкатися  думки
і  вмію  це  робити,  від  народження...
Не  знаєш,  що  я  самітня
і  безкрайньо-вільна!  !!!
Що  я  вмію  любити
і  можу  літати,  не  дивлячись  у  низ...
І  ти  так  і  не  дізнаєшся,
що  я  харчуюся  віршами...
не  сплю  ночами,  і  сиджу  на  дахах,
спостерігаючи  за  birds...  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2014


Сссс…. . ка!

Якимось  баклажановим  кольором
розтерта  моя  кров  на  асфальті...
Я  стою  у  фіолетовім  платті
і  плачу  собі  на  руки...
С..ки!
Тепер  навчуся  ненавидіти,
завдяки  ТОБІ!
На  холоднім  і  бездушнім  зефірі
сидить  муха...
С...ка!
Що  вона  собі  дозволяє?  що?
Піду  від  тебе  у  простір...
Хоч  ТИ  дарував  повітря,
а  воно  мені  цінне,
бо  не  вистачає  регулярно,
вранці  і  в  ночі...
Але  то  пох...ер!
То  ж  не  тобі
задихатися  ранками,
харчуватись  світанками,
каву  пити  захлинаючись,
притиснувши  до  плеча  слухавку...
А  я  не  снідаю....
НІКОЛИ!
В1  собі  вкОлю...
Прощавай!
Чи  що?
То  треба  бути  простішою,
тупою,
Такою,  як  всі!
Ай,  прости...

Lena  Greys

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2014


диалог с НИМ…

Сложно  добывать  души  Вам!
Сложно  теперь....очень....
Трудно  покупать  на  рынке
свежие  сердца,
часто  подсовывают  гниль...
Трудно  мне  работать  на  Вас!
Уважаемый  ОН!
То,  что  я  продала  Вам  свою  душу
по  высокой  цене,
совсем  не  значит,  что  я  теперь  Ваша!
Душа-ДА!
А  я-НЕТ!
Да  горите  Вы...
В  АДУ?
-  Да!...
-Странно...
-Что  именно?..странно,  что?
-Что  в  АДУ.  Ведь  я  и  так  там...
-хм...  тогда  заллей  Вас  вода!  По  горло!
-  Я  не  боюсь...
-  а  я  запила...  надолго...  наверное....
-Да  и  пусть!  пей!  Сколько  еще?
-  двести...
-двести  грам?
-двести  лет...
-  :)  Ты  наглая!
-я  знаю...
-  хочу  уже  жечь  твои  руки...
-  НА!  НА!  НА!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496408
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.05.2014


Убейте меня!

Убейте  меня!......
 Развейте  ветрами,
 засыпьте  моими  стихами,
 не  лейте  своими  словами...
 Оставьте  один-на  один  ...
 Убейте  меня!
 Сожгите  энергией  солнца,
 мой  прах  заровьётся,
 мой  дух  не  вернётся...
 Оставьте  один-на  один...
 Забудьте  меня!
 Не  тратьте  Вы  воспоминаний,
 Не  вызывайте  в  себе  Вы  страданий,
 Не  загадайте  желаний...
 Оставьте  один-на  один...
 Забудьте  меня!
 Разбейте  в  бокале  без  газа,
 Напейтесь  теперь  до  отказа,
 Не  подымайте  на  фото  и  глаза...
 Оставьте  один-на  один...

 Lena  GREYS

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496407
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.05.2014


ВОСТАННЄ

Відпускаю  тебе!
Пливи  від  мене  вітром,
за  спогади  чіпайся  думками,
обгортай  тонку  талію  руками
востаннє...

Відпускаю  тебе!
НехотячИ  обертаєшся,
за  все,  що  бУло  каєшся,
за  моє  волосся  тримаєшся
востаннє...

Відпускаю  тебе!
Хворобливо  блідим  ранком,
ти  підеш  під  руку  з  світанком,
холодний  і  босий,
По  чужим  в  цій  місцині  рОсам
востаннє...

Відпускаю  тебе!
Розмотавши  останню  нитку,
Ти  вхопишся  за  неї  швидко,
І  поки  надвОрі  ще  видко,
Іди!  Я  благаю!  
востаннє...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014


Народження птахів

Народження  птахів...
 Десь,  серед  неба-небес,
 серед  лісу  і  посеред  поля,
 Серед  сірого  гілля,
 серед  сирого  вугілля,
 яке  не  горить...
 Серед  квітчастого  поля
 мого  подолу,
 серед  покинутих  будівель,
 серед  всіх  часів...
 ВідбУлося  народження  птахів!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014


НАШ ВІК

НАШ  ВІК  

Бажання  вижити  
З  твоїм  умінням  жити  
У  часі  перебувати  
Із  тобою  літати  
За  руку  тримати  
Думки  у  простір  
Це  так  просто.  
Без  слів  кричати  
На  весь  світ  мовчати  

У  
тобі  продовження  шукати  
Нікуди  не  відпускати  
Серця  відчиняти  
Як  ключ  у  двері…  
Вікно  на  стелі  
Твоя  дивна  робота…  
Я  торкаюсь…каюсь…  
Тобі  цілком  відкриваюсь…  
Скоро  НАШ  ВІК…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014


НІ! Я не….

Лети  за  мною!
Біжи  по  нервам,
Стрибай  крізь  страх
І  минай  образи!
Забудь  про  спокій,
Відкинь  стабільність,
То  все  не  в  тєму,
Це  все  ВІДМІННІСТЬ!
Лети  зі  мною!
Тримай  повітря,
Гортай  картинки,
Де  ти  і  все  ж  Я!
Пірнай  у  мЕне!
Душися  світлом,
яке  у  тЕбе
в,їсться  магнітом...
Іди  до  мене!
Відкинь  вагання!
Ні!  Я  не  відьма!
Я  дам  кохання!
Помри  на  ранок!
Забудь  вдихнути!
І  цей  світанок
вже  не  забути!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014


Саме час

Саме  час  знов  збожеволіти
 собі  кудись  знову  піти.
 Проливні  дощі  знову  пити.
 І  сонячним  промінням  знову  жити...

 Саме  час  знов  зірватися
 Вмерти  сто  разів,  розірватися,
 на  сто  шматків  і  розкластися,
 наче  паззл...  розплакатися...

 Саме  час  знов  зійти  з  розуму,
 сісти  на  підвіконні,  на  морозному,
 в  сніг  мокати  морозиво...
 І  з,їсти,  з  печаллю  розвезене...

 Саме  час  знов  побитися,
 об  заклад  і  налИсо  побритися,
 зістриженим  волоссям  знову  вкрится,
 і  до  самого  світанку  зревітися...

 Саме  час  знов  стриматися,
 десь  безглуздо  глузду  набратися,
 все  зібрати  і  вдягатися...
 довго,  щоб  аж  рознервувало  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014


тік-так…тік-так…

Я  слухаю  годинник
 Тік-Так...  Тік-Так...
 Я  відчуваю  скорочення
 Відстані  до  Тебе
 Крізь  і  через  ЧАС...
 Я  майже  відчуваю
 Нас...
 Разом.  І  окремо
 Один  від  одного...
 Просто  десь  поруч
 Снів  і  слів  ТИ...
 Я  слухаю  годинник
 Тік-Так...  Тік-Так...
 Стрілки  цокотять  собою
 За  склом  по  той  бік...
 Думаю,  що  Ти  
 Вже  звик  до  такого
 Складного
 Повороту  долі...
 І  Ти  Д  О  Л  І  таєш
 До  мене  в  думках...
 Тік-Так...  Тік-Так...  Lena  Greys

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2014


дождь дишит

...Дождь  дышит...
 Ветром  и  влагой...
 Небом  слышит,
 Говорит  прохладой...
 Дождь  видит...
 Даже  под  зонтом...  Lena  Greys

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495217
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.04.2014


Ти і є моїм змістом!


Здається,  я  бачу  нарешті  зміст...
Нехай  він  ще  незрозумілий,  не  варто,
Та  й,  зрештою,  вже  і  не  білий  лист...
Тепер,  коли  небо  трохи  ближче,
Я  почала  відчувати  себе  у  цьому  світі.
Нехай  і  не  зовсім  всеціло,  та  ти  ще
можеш  все  виправити,  хоч  ми  вже  і  не  ТІ.
Тепер,  коли  я  розумію  смак  сухого  вина,
такого  терпкого  і  глибокого,  усвідомленого...
Нехай  цей  смак  не  подобається,  п,ю  до  дна,
змиваю  день  ароматною  піною...ВтОмлена...
Тепер,  коли  так  швидко  минає  весна  і  літо,
Я  почала  цінувати  прості  і  короткі  миті...
Тепер,  здається  я  почала  насправді  ЖИТИ,
І  хоч  так  скоро  доведеться  все  це  залишити...
Берегти,  цінувати,  кохати,  вірити  і  жити...жити..
Збираю  тепле  насіння    у  свої  долоні,
Бо  ТИ  і  є  тепер  моїм  змістом!  Доню!

Lena  Greys

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014


відчувати слова

Відчувати  слова...
Фізично  і  всеціло.
Торкатися  до  істини,
Пальцями  і  душею.
Відімкнути  мозок,
Активувати  серце...
По  шкірі  морозом
Ємоції  все  це!
Заради  моментів
і  вічності  миті,
Заради  секунди,
Життя  зупинити...
Відчувати  невидиме...
Фізично  і  всеціло.
Торкатися  до  повітря,
Яке  уже  в  тілі...

Ти  ЖИВЕШ!!!

Lena  Greys

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014


ЇЇ крила

По  ній  одній,  як  по  канату
Перебирався  на  той  бік.
Своє  життя  лишав  позаду,
В  минулому  від  себе  втік.

ЇЇ  сльозьми  він,  як  водою
Вмивався  мало  не  щодня.
Від  мук  душевних  вже  не  мав  покою,
Втікав  від  неї  навмання.

По  снам  її,  як  по  дорозі,
Відверто  потрапляв  у  віт,
Який  без  неї  віднайти  не  взмозі,
Без  її  снів,  потрапити  туди  б  не  зміг.

ЇЇ  віршами,  як  повітрям  дихав,
Забувши  зміст  і  суть  себе.
ЇЇ  думки  щоночі  слухав,
Своїми  мислив  де-не-де.

Вона  була  для  нього  змістом.
Всім  тим,  без  чого  вже  не  міг.
Тепер  блукає  сивим  містом,
ВбачАючи  ЇЇ  у  всіх.

Вона  десь  Є,  але  ЇЇ  немає...
Вона  десь  поруч,  та  не  з  ним...
Сьогодні  ввечері  він  політає.
З  даху  будинку  №  7...

P.S  А  крила  ТОЧНО  є...У  неї...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014


Птицы в волосах

Я  вплету  в  волосы  птиц.
Сквозь  их  клюв  не  видно  лиц,
Которые  мелькают...
Я  молчанием  накрашу  губы,
Не  сказать  лишнего  что-бы,
Тем,  кто  ожидает...
Я  уверенность  надену,
Что  б  не  заметить  стену,
Которая  между  мной  и  миром...
Я  обуюсь  в  откровенность,
Что  б  прикрыть  свою  надменность,
Которая  всех  продует...

Lena  Greys*

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494784
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.04.2014


Ти більше не знайдеш такої

Коли  промінь  сонця  до  землі  торкнеться,
 Ти  повір  мені!  Воно  тобі  вернеться!
 Краплями  важкими  чи  дощю,  чи  болі,
 Ти  вже  точно  не  знайдеш  ТАКОЇ...
 Коли  сивим  і  самотнім  вечором,  чи  ранком,
 Ти  захочеш  крикнути,  чи  зникнути  з  світанком!
 І  слова  лунатимуть  і  вІрші  мОї,
 Ти  вже  точно  не  знайдеш  ТАКОЇ...

 Lena  Greys*

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014


Высокосный год

Когда  утро  начинается  незаметней,  чем  прошла  ночь.
 И  не  в  твоих  больше  силах  самой  себе  помочь.
 Когда  что-то  важное,  нужное  и  нежное  разбито,
 И  ты  понимаешь,  что  это  было  именно  То,
 Что  тебе  нужно  и  необходимо...
 Когда  розовые  лучи  касаются  бежевых  облаков,
 И  ты  понимаешь,  что  сложно  будет  выжить  без  этих  слов.
 Когда  физически  чувтвуешь  развязавшийся  шнурочек  счастья
 И  слов  не  хватает,  что  б  выразить  и  вырвать  комочек  несчастья...
 Когда  белые  и  острые  снежинки  разбиваются  на  закрытых  глазах,
 И  ты  понимаешь  чего  стоили  эти  мгновения,  пускай  и  в  снах...
 Тогда  весь  мир  блокирует  для  тебя  кислород,  будто  специально,
 И  ты  понимаешь,  что  умираешь  по-настоящему  и  моментально...
 Сакрально,  медленно,  незаметно  и  ненужно...  НИКОМУ...
 Существование  жестоко,  но  оправдано  цикличностью.
 Безвыходностью  и  безысходностью...  Всем  "НА  ВЫХОД"...
 Слышишь?  ВСЕМ!  Я  повзрослела  на  целый  высокосный  год...
 Lena  Greys*

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494514
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.04.2014