Heven

Сторінки (1/10):  « 1»

Молитись

Молитися,  бажати  миру.
Про  більше  навіть  і  не  мріяти.
В  важкі  часи  людського  світу,  
Молитись,  щоб  ніхто  не  гинув.
Просити,  з  усією  силою,  про  захист,
про  диво  миротворче.
І  так  чекати  з  міцною  вірою,
що  день  прийде  на  зміну  ночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2015


в голові

 В  мене  на  тобі  гештальт,
А  я  тобі  -  ніхто,  на  жаль.
 Дивно  мені  те,  що  ти  -
Кожен  день  у  моїй  голові.

 В  мене  до  тебе  нема  питаннь,
побажаннь,  мрій,  привітаннь.
Та  було  б  не  погано  знати,  що
тобі  припадає  про  мене  згадати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2015


Не взаємне

Я  тобі  -  головніше  в  меседж,
а  натомість  мовчання  безмежне...
А  натомість  байдуже  серце
і  життя  одиноке,  смертне.
Я  тобі  океан  кохання,
а  від  тебе  безкрила  стала.
Всі  свої  забуваю  бажання,
і,  мабуть,  їх,  крім  тебе  не  мала...
Зупинятись  на  кожнім  кроці.
Я  застигла.
І  серце  схололо.
я  без  радості  і  без  злості...
Нащо  це  і  за  що  зі  мною?!?
Всіх  фарб  світу  не  вистачить  зараз,
щоб  мій  смуток  у  них  втопити.
Я  поставила  все  на  карту.
Довелось  пів  душі  зашити.
Не  чекаю  від  себе  нічого,
захолонув  давно  мій  меседж.
Мов  життя  молодий  потік  мого,
вимкнув  хтось  з  світової  мережі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362739
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.09.2012


Зміни мене…

Зміни  мене...
Бо  я  себе  не  хочу.
Віддай  мені  себе
І  обіцяй  на  віки  бути.
І  піднеси  мене  так  високо  над  світом,
щоб  один  одного
ми  не  змогли  забути.
Я  лиш  клубок...
страхів  і  мрій  примарних.
А  серце  прагне  щирих  почуттів.
Збуди  в  мені  і  дай  мені  кохання,
очей  дитячих  блискіт  золотий.
Стань  тим,  за  кого  і  життя  не  шкода,
віддати  чи  прожити  в  щасті  днів.
І  кожну  мить,  даруй  мені  свободу  від
марності  печальних  змін...
Зміни  мене...
Бо  я  заради  цього.
Готова  стати  краще  в  сто  разів.
Та  різне  дуже  "стати"  і  "готова"-
Зміни  в  мені  рішучості  порив.
І  вирви  із  буденності,  назавжди,  
повагою  і  щирістю  укрий.
І  поряд  хай  ідуть  дві  долі  наші
усе  життя  крізь  вирії  подій...́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362729
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.09.2012


Про кохання 2

В  тебе  так  гарні  шкарпетки!
В  тебе  сорочки  усі  чудові!
Коли  ти  не  вдома,  торкаючись  їх,
я  тихо  розмовляю  із  тобою.
В  тебе  гарні  усмішка  і  погляд.
І,  здається,  без  тебе  я  помру...
Гарно,що  це,  наче  не  сон.
І  в  шафі  твої  і  мої  речі.  Разом...
Наяву.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012


Про кохання 1

Все  знову  добре.
Слухаючи  джаз,
яке,  скажи,  до  мене  діло?
Змарнілі  дні  на  білім  тілі,
Розмови  закороткий  час.
Кохання  це  така  лиса.
Грайливо,  зуби  упиває
в  твої  дитячі  ще  вуста.
За  хвіст  ловлю  -
вона  втікає.
На  серці  шрамів
більше  ста.
І  хто  просив  тебе  з'явитись?
Мою  розбити  самоту.
Тобі  піти  -  мені  лишитись.
Не  втратитит  б  душі  цноту...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012


Постаті

Я  дивлюся  на  свої  руки  і  розумію,що  все  на  світі  досить  складно,
і  інколи  очі  не  можеш  розплющить,  а  вже  захід  сонця  видніє  виразно...
І  в  день,  і  в  думках  ти  -  самотній  мисливець,  який  так  ніколи  і  не  зрозуміє,
що  все,  що  для  щастя  потрібне  давно  вже  в  твоїй  жорстокій  пастці.
А  в  небі  літає  один  хтось  й  літак  його,  вірний  супутник,  ніколи  не  зможе  зіграти  партію  в  шахи  із  ним...
Я  шахи,  наприклад,  бездумно  і  щиро  повагою  грію,
а  ти  любиш  поетів  бездольних  і  їхні  болять  в  твоїм  серці  вірші.
Картини  в  метро,  як  на  тілі  малюнки,  мені  завжди  були  дуже  знайомі,
 теплом  своїм  нагадували  оленів  біг...
А,  знаєш,  колись  я  не  зраджу  довіри  і  в  море  червоне,  мов  вітер,  пірну,
і  десь  там,  на  глибині,  де  не  зможу  вже  довго  триматись,  побачиться  мені  щаслива  усмішка  твоя...
Хоча  я,  навряд,  знаю  як  це...
Коли  виникає  бажання  побити  обличчя  слабкому,  то  стіни  тримають  за  руки,  а  душа  кричить  десь  у  грудях.
І  знову  самотності  страх  розливає  свої  їдкі  хвилі  на  твою  тінь,  і  ти  вже  не  можеш  тікати,  і  поміч  тобі  не  потрібна.
Вона  -  не  легка  твоя  здобич,  вона  лиш  звичайна  людина,  одна  з  тих  звичайних  людей,  що  здаються  смішними  і  сивими,а  отже  слабкими  і  дурними...
І  кому  б  ми  усі  не  брехали,  і  як  би  кудись  не  спішили,  але  в  наших  втомлених  і  розрухою  вбитих  серцях...
Завжди  буде  Париж,стадіони,ВОКЗАЛИ,чиїсь  теплі  ліжка,  туалети  і  голі  постаті  тих,  хто  усюди  був  і  є  з  нами.
А  зранку  знов  память  кудись  втече  і  ти  ще  довго  сердитимешся  за  те,  що  я  серед  сну  тебе  потурбую  зовсім  не  потрібними  для  тебе  речами,  
адже  ти  ніколи  не  розумів  сутність  моїх  до  тебе  листів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2012


Старше дни

Это  -  не  зависимость,  это  -  потребность    в  близости.
В  такой,  о  которой  поймёт  только  женщина.
Это  потребность  высокого,  потребность  в  искренности,
а  зависимость  -  оправдание  бездарей.
Это  -любовь,  расствориться  в  ней  хочется,
А  если  нет  -  утонуть  в  отчаяние.
Говорить  обо  всём  -  не  морочиться,
не  бояться  давать  обещания.
Так  не  бывает,
Так  в  книгах  и  фильмах  лишь.
Так  обманули  меня  в  последствие.
Катятся  слёзы  из  глаз  моих.
Стало  прекрасное  вмиг  посредственным.
Больно  душе  аргументами  сожраной,
Мелкой  печалью  стучится  осенью.
Детство  давно  уже  нам  не  свойственно
Мыслями  сердце  стало  с  проседью.
Но  когда  память  ворошит  прошлое,
Гладит  его  по  челу  лучистому,
То  улыбаясь  танцует  ножками,
То  кошками  скребёт  когтистыми.
Сладкою  горечью  всё  становится,
и  вспоминаю  я  дни    беззаботные...
Не  было  в  них  не  капли  пошлости,
Были  мы  в  них,  словно  небо  -  свободными...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336679
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.05.2012


Радіо

А  на  радіо  всі  радіють  і  дуріють  в  прямому  ефірі!
І  розводять  полеміки  мирні,
 І  п’ють  чай  з  бутербродом  із  сиром.
А  за  вікнами  небо  сіре,  всіх  украло  в  свої  обійми,
Довго  ніби    про  щось  просило  і  нахмурилось  нам  невірним.
А  на  радіо  гомін  і  спека,  знову  гості  в  прямому  ефірі,
Знов  про  щось  балачки  веселі,
Знов  якісь  «весільні»  турніри.
І  не  треба  шукати  таблетки,
Та  тікати  у  джунглі  чи  в  гори.
Бо  на  радіо  весело  завжди,  
у  хвиль  знайомім  діапазоні,  
і  діджеї,  мов  лікарі  хворого  -
серце  твоє  від  самотності  заговорюють…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336401
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 10.05.2012


Словно брошенный пёс

Словно  брошенный  пёс,  бездомный,
я  скулю  от  тоски  внутри.
Всё  пытаюсь  искать  в  знакомых,
кого-то,  с  кем  по  пути.
Мне  б  покаяться,  мне  б  поменять  всё,
в  конуре  свой  наладить  быт,
но  пробелы  вокруг  и  пятна  у  всего,
что  казалось  своим.
Всё  так  временно,  непостоянно,
Всё  так  снова  и  снова  с  нуля.
Но  пробелы  вокруг  и  пятна,
где-то  очень  внутри  меня.
Мне  б  к  хозяину,  хоть  на  минуту,
прижаться  мордой  своей.
И  ходить  за  ним  следом  утром,
верно  так,  до  скончания  дней...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336361
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.05.2012