free-lastivka

Сторінки (1/8):  « 1»

Научи меня летать

Научи  меня  летать  -  
я  словно  бабочка  без  крыльев.  
Прошу,  заставь  меня  дышать...  
я  задыхаюсь  в  этой  пыли.  

Завязаны  глаза  мои  -  
не  вижу  больше  света.  
Капканом  для  моей  души  
послужит  это  лето.  

Мне  больно,  холодно  и  страшно  
бродить  одной  в  пустыне  снов.  
Не  верь,  что  было  все  напрасно,  
что  лишь  летела  лента  слов.  

Ты  помнишь,  как  горел  огонь?  
Нам  в  нем  было  так  сладко!  
Хочу  твою  держать  ладонь  
и  видеть...  хоть  украдкой.  

Ты  говоришь,  что  надо  ждать.  
Но  это  так  непросто...  
но  я  хочу,  хочу  летать!  
И  снова  видеть  звезды!  

Пусть  пройдет  год,  а  может  два...  
и  все  равно  я  буду  ждать!  
Я  верю  :  нас  свела  судьба.  
И  ты  заставишь  вновь  дышать!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336724
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.05.2012


Если Тебя не будет

Если  меня  не  будет,
Если  меня  не  станет,
Если  душа  растает
И  сон  не  повторится,
Будешь  ли  ты  смеяться,
Будешь  ли  притворяться,
Будешь  ли  волноваться,
Ведь  я  теперь  разбита?
Когда  замолкнет  буря,
Когда  потухли  свечи,
Когда  исчезли  птицы,
Сможешь  ли  ты  молчать?
После  забудут  люди,
После  закрасят  окна,
После  меня  не  станет,
Если  Тебя  не  будет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336722
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.05.2012


Мушля

Дивна  мушля  -  від  себе
Чи  від  світу  хата.
В  ній  давно  вже  хтось  живе
Без  дверей,  без  свята.
Мійцний  дах,  але  глухий,
Щоб  доща  не  чути.
Щедрий  дар  -  куток  малий-
Є,  де  тиші  бути.
Люди  йдуть.  Не  бачать  "дім",
Бо  його  немає.
Його  не  побачить  всім,
Хто  його  минає.
Дивна  мушля-  від  усіх,
Від  себе  та  люті.
В  ній  усі  на  самоті
У  себе  закуті.
Щоб  не  бачить  і  не  чуть,
Як  живуть  щасливі.
Щоб  любові  не  ковтнуть-
Бо  не  п`ють  за  щирість.
Щоб  торкаючись  тепла,
Пальці  не  зігріти.
Щоб  крізь  мушлю  в  небеса
Не  побігли  квіти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2012


Наши сутки

И  будет  гроза,  будут  слёзы.
И  небо  смешает  все  краски  в  одну.
И  будут  колючими  розы  –
Губы  твои.  Прямиком  я  ко  дну.

И  будет  закат  очень  ясен.
И  солнце  споет  свой  прощальный  романс.
И  будет    наш  вечер  прекрасен,
Только  лишь  звезды  вновь  вспомнят  о  нас.

И  будет  прозрачное  утро.
Будет  ветер  ласкать  пробужденьем  росу.
И  будет  объятьями  смутно
Окутывать    сонную  встреч    полосу.

И  будет  туманный  рассвет.
И  мы  будем  слепо  искать    наш  причал.
Не  будет  последнего  «нет».
Ведь  наш  вечер  еще  не  звучал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336162
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.05.2012


Добий мене

Добий  мене.  
Ну  чого  ж  ти?  Давай!  
Це  ж  так  легко  зробити!  
Ну  давай!  Не  барись!  Мені  серця  не  край.  
Воно  ж  поки  вміє  любити.  

Зламай  мене.  
Ну  чого  ж  ти  стоїш?  
Підійди.  Відітни  мені  руки.  
Отоді  ти  ураз  улетиш.  
Ну  а  я...заберу  твої  муки.  

Спали  мене.  
Ну  а  чому  б  і  ні?  
Підпали.  Запали.  Я  згорю.  
Я  ж  вже  знаю,  як  то  "горіти  в  огні"!  
І  тому  я  щаслива  згорю.  

Утопи  мене.  
Лише  річку  знайди.  
І  таку,  щоб  вмістилося  щастя.  
Заберу  його  -  тобі  легше  іти.  
Які  б  не  прибігли  напасті.  

Удуши  мене.  
Ти  в  обіймах  своїх.  
Що,  не  хочеш?  Це  важче  зробити..  
Ну  тоді  поцілуй,як  ніхто  не  зумів!  
Ти  же  вмієш.  Чого  ще  воліти...  

Застрели  мене.  
Щоб  все  швидше  було!  
Прям  у  серце.  Давай.  Та  хутчіше!  
Що,не  можеш?  Давай  у  чоло!  
Якраз  навкруги  така  тиша...  

Ну  добий  мене!  
Зламай,  Застрели!  
Задуши,  підпали  мою  душу!  
Чи  візьми  розбуди.  Розбуди!  
Пригорни  і  будь  поруч.  Я  прошу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2012


Хто б сказав

Кому  потрібні  всі  ці  вірші?
 Кому  потрібна  ця  любов?
 Чи  то  з  криком,  чи  то  в  тиші
 Охолоне  моя  кров.
 
Чи  сумуєш  ти  так  само?
 Чи  рахуєш  ночі,  дні?
 Чи  болять  пекучі  рани,
 Що  загоюю  у  сні?
 
Чи  горять  кохані  очі?
 Чи  палає  той  вогонь,
 Що  запалює  всі  ночі
 І  тепло  твоїх  долонь?
 
Чи  болючі  мої  сльози
 На  твоїх  палких  щоках?
 Чи  страшні  тобі  морози,
 Коли  ти  в  моїх  руках?
 
Чи  шукаєш  порятунку
 Ти  з  полону  моїх  снів?
 Чи  поганого  ґатунку
 Ясне  сяйво  наших  днів?
 
Чи  болять  мої  зізнання?
 Чи  почую  твої  знов?
 Все  одно!  Лише  прохання:
 Не  забудь  мою  любов!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2012


Лист з минулого

Пишу  в  минуле  я  листа,  
Мабуть,  ще  прочитаєш.  
Таємна  рима  непроста,  
Але  мою  впізнаєш.  

Пишу  про  те,  що  не  збулось,  
Про  те,  чого  хотіли.  
Пишу,як  довго  не  спалось,  
Як  сни  до  нас  летіли.  

Пишу  про  те,  що  було  зле,  
Коли  були  не  поруч.  
І  ми  про  те,  що  все  мине  
Не  думали  ніколи!  

Пишу  слова,  які  пекли,  
Які  боліли  завше.  
Пишу  слова,  як  текли    
Потоками  "назавжди".

Пишу  про  казку  весняну,  
Зимову  та  осінню.  
Про  те,  як  сіяли  канву    
любовним  тим  насінням.  

Пишу  про  дощ  і  про  грозу,  
Коли  нам  було  страшно.  
Пишу  про  ніжність  весняну.  
Про  сварки  не  наважусь!  

Пишу  про  те,  як  ти  і  я.  
Як  я  і  ти.  Навіки.  
Пишу,  коли  нема  тепла  
І  знов  важкі  повіки.  

Пишу,  що  все  це  не  дарма.  
І  не  жалкуй  ніколи,  
Що  завжди  буду  я  твоя.  
Ми  ж  пов`язали  долі!  

З  минулого  лови  листа  
І  бережи  легенду.  
Майбутньому  рядок  зостав,  
І  напиши  казки  про  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2012


Без назви

Коли  любові  стає  забагато,  
для  когось  вона  знецінюється,  
для  когось  переоцінюється,  
а  хтось  просто  серце  віддав.  

Коли  боляче  стистувши  руки,  
хтось  до  зірки  може  дійти,  
хтось  із  пекла  ладен  втекти,  
а  хтось  просто  сильно  кохав.  

Як  буває  нам  іноді  страшно,  
що  загубимось  десь  у  товпі,  
що  помремо  на  самоті,  
а  хтось  втратив  споріднену  душу.  

І  всім  так  мало  нам  завжди  
дощу  та  сонця,  
світлого  неба  в  віконці,  
а  хтось  твоє  серце  забрав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2012