Пташка

Сторінки (1/5):  « 1»

Байдужий зовсім вірш

Чорніє  круком  за  вікном  
холодна  пані  Ніч.

Хтось  черговий  допише  том,  
а  потім  кине  в  піч.

Років  вороняче  крило  
зітре  з  лиця  землі

Все  ненаписане  пером,  
заховане  на  дні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2012


Затяжний оклик

Неперевершеними  рухами,  діями  і  протидіями,  беручи  перевагу  над  опором,  покоряти  і  панувати,  крізь  гілля  і  листя,  милувати  і  карати.
На  пів-шляху,  у  вогкому,  до  пуття  не  доведеному  етюдові,  розплескатися.  
Розпластатися,  зібратися  і  вилитись  всією  імпресією!
пригальмовуючи,  згасити  полум'я  після  виконаної  страти..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333118
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.04.2012


Напів'

Важкі  зимові  листування,
Липкого  холоду  коштовність,
Сумлінні  муки  прокидання
У  забуття,  у  беззмістовність.

Короткочасні  перемоги,
Довгострокові  переїзди,
«Легкі»  душевні  переломи
І  хворі  їх  неологізми.

Загорнуте  в  бетонних  стінах,
Отруєне  важким  повітрям,
Тяжіє  серце  в  теплих  линвах,
Отруєне  Амура  вістрям.

(3.12.2010)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2012


Березень

Вміння  танути  приходить  у  сніги,
Прибігає  час  у  звичне  русло.
Твій  прихід  у  власні  береги
Залиша  в  моїх  легенях  згусток.

Здатність  виживати  –  видихай,
Витискай  застояне  повітря,
Струм  від  цих  сумнівних  коливань.
Витягай,  із  ран  іржаві  вістря!

Легше…легше  огорни  теплом,
Ніби  першим  снігом  мерзлу  гілку.
Я  колодязю  твоєму  буду  дном,
Ти  –  моєму  дереву  верхівка.

(2010)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2012


Можливості

Я  випадаю  з  реального  світу.    День  за  днем  виникає  враження,  що  насправді  мене  немає.
Є  тільки  якась  субстанція,  що  і  є  я.
починаю  помічати  щось  дуже  просте,  але  й  водночас  майже  невловиме
і  якщо  звільнити  себе  -  світ  починає  тебе  наповнювати.    самостійно  і  майже  безболісно.
проте  з  часом  він  тебе  спустошує  і  ти  інтуїтивно  зачиняєшся..

ми  -  це  дуже  просто:
це  дві  літери,
дві  людини.

а  вам  майже  однаково,
є  я  чи  не  я.
«я»  для  вас  завжди  братиме  верх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332281
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.04.2012