Ксенія-Кароліна

Сторінки (1/15):  « 1»

Коханому…

Так  дивно...Чистий  аркуш  та  слова  вже  є,
Написані  чорнилом  в  долях  наших,
Лише  тобі  належить  серденько  моє,
Ти  мій,  не  треба  вже  людей  інакших.

Я  щиро  вірю  в  те,  що  зможеш  все,
Розправиш  крила  наче  сильний  птах.
Бо  віра  в  себе  перемогу  принесе,
Ти  полетиш,  лише  забудь  про  страх.

І  навіть  впавши  й  вдарившись  об  черствий  лід,
Зламавши  крила,  і  з  нестерпним  болем,
Проклявши  все:  себе  й  увесь  цей  світ,
Ніколи  не  здавайсь,  не  відповівши  боєм!

Ти  очі  підніми  й  поглянь  навколо,
З  колін  устань  й  сміливо  йди  вперед.
Бо  інколи  потрібно  лише  слово,
Щоб  не  зламатися  між  грому  посере́д.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014


Тебе немає…

Вибач...  
Тебе  немає  в  моїй  казці,
Слова  забуті  й  почуття.
Щодня  приходиш  в  новій  масці,
Не  ціниш  ти  своє  життя.

Тебе  немає  в  моїй  долі,
Ти  зник  безслідно  й  назавжди,
Не  мучиш  більше  у  неволі,
Й  не  кажеш:  "Постривай...  Зажди".

Нема  тебе  вже  й  в  моїх  снах,
Там  нові  люди,  персонажі,  
Інші  думки  вже  зносять  дах,  
Проходять  часу  екіпажі.

Ти  лиш  зі  спогаді  не  зник,  
Вони  ніколи  не  покинуть,
Коли  в  душі  безсилий  крик,  
Вони  тебе  усю  поглинуть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2012


Серед сірих хмар…

Коли  усмі́шка  на  обличчі  не  згасає,
Хоча  душа  розбита  наче  скло,
Коли  про  справжні  почуття  ніхто  не  знає,
Бо  викорінює  добро  те  зло,

Коли  ти  хочеш  просто  бути  поруч,
Не  як  кохана,  а  хоча  б  як  друг.
Хоча  не  знаєш,  вправо  чи  ліворуч?
Чи  зупинитись  й  припинити  рух?

Коли  так  близько,  але  так  далеко,
Бо  ця  реальність  гірша  ніж  кошмар.
І  линеш  ти  до  неба  мов  лелека,
Щоб  загубитись  серед  сірих  хмар...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2012


Безкрила

Де  твої  крила?  Чом  ти  не  летиш?
А  гинеш  на  землі  серед  людей,
Постійно  думи  дума  та  не  спиш,
Бо  тонеш  в  хаосі  чужих  ідей.

Де  твоя  гордість,  жага  до  життя?
Невже  тебе  так  легко  подолати?
Опустиш  руки  через  те  сміття,
Що  так  і  не  навчилося  кохати?!

Ей,  підведися,  плечі  ти  розправ,
І  сльози  витри,  він  того  не  вартий.
У  тебе  купа  часу  й  безліч  справ,
Забудь  його  усі  любовні  жарти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012


Тривога

Хоч  ти  смієшся  і  радієш,
Та  в  глибині  живе  тривога.
Ти  фантазуєш  та  все  мрієш,
Хоча  давно  не  віриш  в  Бога.

Ти  боришся  і  не  здаєшся,
Але  так  хочеться  тепла.
Навіть  незламне  часто  гнеться,
Невже  розтануть  не  могла?

І  розум  ясний  не  врятує,
Коли  так  хочеться  кричати.
Та  чи  ця  біль  таки  вартує,
Щоб  заново  усе  почати?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2012


Незламна

Хоч  скільки  крила  не  ламай,  
У  небо  знову  я  взлечу.
Хоч  скільки  правду  не  питай,
У  відповідь  я  промовчу.

Ламай  мене  або  ж  катуй,
Або  ж  і  не  скажи  ні  слова.
В  останню  мить  вже  не  рятуй,
Фальшива  просто  твоя  мова.

Фізично  вбий  мене,  зруйнуй,
Мій  дух  незламний,  нездоланний.
Даремно  часу  не  марнуй,
Бо  ні́коли.  Ти  ж  бездоганний.

Чи  зрозумієш  ти  колись,
Скорить  мене  тобі  не  вдасться.
Краще,  за  інше  помолись,
Здайдеш  ще,  друже,  своє  щастя.

А  я?  Мене  ти  відпусти,
У  небо  ясне;  і  в  останнє,
Пробач  мені,  й  прошу  прости,
За  зламане  навік  кохання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370296
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2012


Я не скажу тобі

Те,  що  було  колись  прекрасним,
Розтануло  всього  за  мить,
Зробивши  серденько  нещасним,
Тому  воно  тепер  болить.

В  один  момент  всього  не  стало.
У  небуття  пішли  рядки,
А  ми  потішились  так  мало,
Продовжила  б  я  залюбки.

Та  ти  все  вирішив  один,
І  біля  тебе  вже  не  я.
Минуло  кілька  лиш  годин,
Коли  вже  більше  не  твоя.

Не  буду  плакати,  молити,
Тебе  благати  зрозуміть,
Не  можу  я  без  тебе  жити,
Та  гордість  ні́куди  подіть.

Хоч  як  погано  би  не  було,
Я  не  скажу  тобі  "вернись".
Рушниці  не  врятує  дуло,
Хоч  серце  каже:  "  Залишись..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2012


Не треба вже…

Не  втрималася  я  від  сліз,
Бо  спогади  сильніші  волі,
В  історію  мою  заліз,
Змінив  веління  неньки-долі.

Хоч  так  далеко,  але  ти,
Став  в  серці  раною  німою.
Дай  руку,  не  кидай,  не  йди,
Побудь  ще  трішечки  зі  мною.

Та  це  лише  коротка  мить,
Ти  не  погасиш  мій  вогонь.
Бо  час  вперед  завжди  летить.
Не  треба  вже  твоїх  долонь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012


То я біжу, то зупиняюсь…

Час  зупинився,  подих,  погляд,
Порушить  тишу  білий  вірш.
Ти  тут  зі  мною,  ти  тут  поряд,
Але  мені  від  цього  гірш...

Нервово  пальці  заплітаю,
І  ду́ма,  що  мені  робить?
Постійно  в  мріях  я  літаю,
Хай  не  завершиться  ця  мить.

Ти  тут,  ти  поруч,  ти  так  близько,
Не  скажеш  ні  привіт,  бувай,
А  я  ж  наївнеє  дівчисько,
Все  вірю  в  чудо,  і  нехай...

Сидиш  усміхнений,  щасливий,
Не  повертаєш  голови,
А  я  позаду,  ти  мій  милий,
Лиш  не  мовчи,  а  говори...

Я  не  скажу  тобі  ні  слова,
В  твоїх  очах  лиш  кусень  льоду,
І  не  здригнеться  звично  мова,
Хоч  ти  забрав  мою  свободу...

Твій  виступ,  люди  аплодують,
Ти  зірка  тут,  ти  є  талант,
А  глядачі  весь  час  ликують,
Ти  не  король,  лише  інфант.

Я  тихо  вийду  в  коридор,
Несила  витримати  це,
Сидіти  поміж  всіх  потвор,
І  бачити  твоє  лице...

То  я  біжу,  то  зупиняюсь,
Не  знаю,  що,  куди  і  як,
Тебе  не  бачу  -  задихаюсь,
А  бачу  -  не  подам  і  знак...






́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2012


О нём…

Твои  глаза  притягивают  как  магнит,
Твоя  ухмылка  заставляет  улыбаться.
Твой  образ  с  дальней  глубины  манит,
Лишь  ты  сумеешь  сердца  моего  касаться.

Тебя  ищу  я  каждый  день  в  толпе,
А  не  найдя,  спокойствие  теряю.
Ты,  яркий  свет,  в  кромешной  тьме,
благодаря  тебе  я  жизнь  свою  меняю...

Когда  я  слышу  нежный  голос  твой,
Я  таю  в  его  нотах  словно  лед...
Ты  знаешь,  кажется  же  мне  порой,
Что  ты  так  сладок,  словно  мед...

Едва  услышавши  звучание  гитары,
Охватывает  мое  тело  дрожь...
Мечтаю,  станем  мы  влюбленной  парой,
Но  грезы  эти  все  -  сплошная  ложь...


P.S.  Можливо,  цей  вірш  не  такий  хороший  і  не  має  глибокого  сенсу,  але  це  крик  моєї  душі,  те,  що  змушує  серце  битися  частіше  і  змінюватися  лише  в  кращу  сторону.  
Присвячується  нездійсненому  і  нездійсненному  бажанню...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331912
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.04.2012


Те небо.

Так  солодко,  але  водночас  гірко,
Не  гріє  сонце,  причаївся  світ.
Чому  не  гоїшся  же,  в  серці  дірко?
Тобі  не  вистачає  стільки  літ?

Сміється  й  плаче  небо  зранку,
Співає  в  вітах  соловей,
І  знову  клюнеш  на  приманку,
Далекий  вже  до  всіх  людей.

Те  небо  стало  нам  спасінням,
І  втечею  від  всіх  проблем.
Природа  обійме  корінням,
І  приголубить,  день  за  днем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012


Борись, живи і мрій

Холодний  ранок,  за  вікном  -  дощі,
Серцебиття,  неспокій  на  душі.
Гнила  свідомість,  розум  без  думок,
Боїшся  без  вагань  зробити  крок.
Твоє  життя,  здавалося  б,  просте,
Бажання  мати  гроші  в  нім  росте.
Тобі  уже  плювать  на  почуття,
Ти  не  придатний  для  цього  життя.

Тусовки,  клуби,  море  алкоголю,
Мій  друже,  що  ж  це  діється  з  тобою?
Чи  ти  забув  для  чого  народився?
Чому  ж  суттєво  так  твій  шлях  змінився?
Не  чуєш  сміху  ти,  і  не  бачиш  сліз,
Знову  твою  щирість  криє  темний  ліс.
Завісою  прикрив,  посмішку  дитячу,
Не  зрозумієш  ма́тері  своєї  пла́чу...

А  ти  ж,  насправді,  не  такий  жорстокий,
І  світ  великий,  ти  не  одинокий.
Лиш  озирнись,  бо  він  і  так  прекрасний,
Не  будеш  знову  сам,  знову  нещасний.
Ти  душу  й  серце  всім  відкрий  на  мить,
Тоді  помітиш,  що  вже  рана  не  болить.
Бо  сонце  сяє  і  хвилини  швидко  йдуть,
Ти  не  здавайся,  ще  знайдеш  свій  путь.

Борись,  живи  і  мрій  без  міри,
Не  покидай  своєї  віри...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2012


Неспокій

Не  можу  більше  я  мовчати,
Коли  так  хочеться  кричати.
Коли  проходять  марно  дні,
Як  в  зачаклованому  сні.

Коли  на  серці  спокою  нема,
Хоча  пройшла  холодная  зима.
Здавалося  б,  усе  чудово,
Але  тріпоче  в  горлі  слово...

Кому  це  слово,  й  взагалі  для  чого?
Хто  винуватець  стану  отакого?
Що  заважає  жити  повноцінно?
Хто  відповість,  заплачу  я  безцінно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012


Зміни…

Все  змінюється,  й  час  невпинно  плине,
Все  те,  що  було,  зупиниться  й  загине...  
На  жаль,  людина  теж  неб́́́́́́́а́йдужа  до  змін,
Яскраве  сонце  знищить  в  ній  шалений  грім.

Можливо,  зміни  людям  підуть  і  на  краще,
Врятують  від  безодні  створіння  вже  пропаще,
Відкриють  новий  подих,  ма́буть,  в  останній  раз,
Позбавлять  від  усіх  турбот,  проблем  або  образ.

Та  люди  і  не  розуміють,  що  є  у  них  шанс,
Руйнують  все,  що  бачать,  змінюють  баланс,
Баланс  добра  і  зла,  що  в  серці  тихо  спить,
Щоб  розбудити  демона  потрібна  лише  мить.

Одна  єдина  мить,  щоб  зруйнувати  все  життя,
Хоч  скільки  Богу  не  молись,  не  буде  каяття.
Звичайні  будні  перетворюються  в  пекло,
За  спокій  вічний  боряться  живі  запекло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2012


Змішані думки

Весняний  спокій.  Яскраве  сонце,  сяйво
Задушливо.  Ковток  повітря  дай  негайно
Це  світло  ріже  очі.  Серце  ж  ріже  ніж
Ти  виберу  одну.  Одну  з  доріг  всіх  між
Знов  загубилась?  Все  одно  не  в  перший  раз
Похмуро?  На  платівці  тихо  грає  джаз
Щоб  зрозуміти  істину  потрібен  час

Усмішка.  Реліквія  нова  суспільства
Нехай.  Незламна  згадка  із  дитинства
Безхмарне  небо.  Місто  ж  у  тумані
Не  справжньому.У  фальшивості  й  обмані
Розмова.  Люди  стали  мовчазними
Безодня.  Відкривається  між  ними
Близькі  тобі,  усі  стають  чужими

Ти  мрієш.Весь  час  живеш  у  лоні  снів
Буденність.  Проявиться  у  плині  днів
Так  солодко.  Відчути  смак  свободи
Ти  вільний.  Бо  нікому  співати  оди
Тебе  чекають.  Дім,  сім*я  і  друзі
Моменти  щастя.  Всі  у  їх  заслузі
Підтримку  ти  відчуєш  у  напрузі

Настане  ніч.  Нема  кому  сказати  й  слова
Дзвінок.  Про  кого  знову  йдеться  мова?
Знову  мовчання.  Все  на  що  ти  здатний?
Наших  стосунків.  Термін  чи  придатний?
Збій  у  мережі.  Як  це  тривіально
Все,  що  просто.  Насправді  геніально...
́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2012