Салтан Николай

Сторінки (2/184):  « 1 2 »

Зима на півстоліття

[img]https://pp.userapi.com/c836125/v836125008/5186c/31RPzeZniw4.jpg[/img]
Так  хочеться  зими  на  півстоліття
Без  паузи  відлиги  і  тепла.
Нехай  мороз  тріщить,  немов  лахміття,
Що  догорає  в  полум’ї  дотла.

Нехай  тріщить  по  закуткам  й  щілинам,
Хай  вимерзне  вся  нечисть  і  сльота.
І,  може,  лиш  тоді  простить  провини
Земля  обітована  і  свята.

Хай  щезнуть  всі  запроданці  огидні,
Куми,  свати  і  всякий  їхній  збрід.
Хай  замете  усі  нажитки  видні
І  пропаде  ганебний  того  слід.

Хоча  і  рівність  вигадка  поетів,
Блукаючий  утопії  маяк,
Та  прірви  ті  глибокі  і  нестерпні.
І  як  тут  не  озлобитись,  ну  як?

Не  втримався.  І  в  ярості  всесильній,
Що  ніби  пес  зірвався  із  цепів,
Бунтарський  дух  оскаженілий,  синій,
Туманом  сів  від  моря  до  степів.

Вдихнули  всі  цей  присмак  "бути  вільним".
Але  чому  всі  стали  мов  кроти?
Такі  чутливі,  аж  до  божевілля.
Проте  не  бачать  справжньої  біди.

Немає  змін  від  псевдореволюцій,
Від  світлих  помаранчевих  ідей
І  обіцянок  всіх,  немов  пилюка.
(То  ширма  для  засліплення  людей).

І  знову  скажуть:  "Стадо  ідіотів!
Народ  цей,  певна  річ,  що  пропаде".
А  де  вожді  і  вірні  патріоти,
Які  б  вели  обвуглених  людей?

Вони  горіли  в  полум’ї  воєннім,
Пізнали  невідступний  страх  біди,
Тверділи  світлі  душі  їх  щоденно
В  ілюзії  людської  доброти.

Душилась  віра  в  натовпі  безлюднім,
Бо  всі  здавалось  статуї  німі.
Коли  кричало  тіло  повне  люті,
Весь  світ  ховався  знову  в  тишині.

Та  вихід  є  -  зима  на  півстоліття!
І  хай  вирує  вічна  мерзлота!
Бо,  може,  лиш  тоді  земля  зуміє
Почати  все  із  чистого  листа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740122
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.07.2017


Імператриця

[img]https://pp.userapi.com/c638629/v638629008/2e582/zJl0YMC9AH8.jpg[/img]
Ну  що  мені  на  долю  нарікати:
Зустрів  тебе  у  розквіті  років.
Таку  солодку,  ніжну  мов  цукати,
Імператрицю  західних  пісків.

Струнка,  граційна  і  така  поважна,
Хода  твоя  тихіша  за  листву,
Що  падає  на  землю  неосяжну,
А  я  цей  шелест  чую  за  верству.

І  це  тому  що  ти  моя  відрада,
Мій  вірний  компас,  мудрий  поводир,
Шалена  згуба,  невтамовна  спрага
Моїх  бажань  весняно  молодих.

Твій  погляд  оживляє  тлінну  душу,
Як  крапля  світанкової  роси
Відроджує  понівечену  сушу,
Даючи  шанс  усьому  прорости.

І  ллються  в  серце  ароматним  медом
Вишнево-стиглі  всі  твої  слова,
Що  тягне  тіло  у  безкрає  небо
На  танець  душ  весільний  карнавал.

І  сипле  золотом  казкових  меланхолій
Шалений  світ  добра  і  красоти,
Лиш  нас  веде  нестримним  ритмом  колій
В  яких  давно  обірвані  мости.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2017


Тьма

[img]https://pp.userapi.com/c636627/v636627008/58efc/sEXCKNVclBY.jpg[/img]
Такий  холодний  вечір
І  руки  крижані.
Хтось  дихає  у  плечі
У  закутку  в  тіні.

То  хитра  і  ворожа
Нічна  морозна  тьма
Вривається  безбожно
У  серце,  як  чума.

Колотить  несвідомо,
Руками  в  груди  б’є
Що  мучать  аж  судоми.
(Ну  хто  така  ти  є?).

Так  холодно  сьогодні,
Що  ноги  ледве  йдуть.
Мов  пси  напівголодні
Вчепились  і  гризуть.

Немає  для  рятунку
Ні  сил  ні  каяття,
І  ніби  за  лаштунки
Іде  тепер  життя...

Тремтить  душа  надвечір,
Коліна  заодно.
Вже  в  сотий  раз  про  втечу
Ти  мрієш  все  одно.

Про  Африку,  Європу,
І  може  інший  світ,
Але  й  туди  галопом
Ця  тьма  тобі  услід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721386
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.03.2017


Мовчання

[img]https://pp.vk.me/c630717/v630717008/1421c/wTI1RB4egsc.jpg[/img]
Зима  за  вікном.  Холод  сковує  руки.
Ні  кроку  ступити  назад  чи  вперед
І  не  вберегтись  від  печалі  розлуки,
Хай  навіть  любов  загорнути  у  плед.

І  не  відігріти,  і  не  розтопити
Їх  душі  сталеві,  холодні,  мов  лід.
І  не  відшукати  в  таємних  молитвах
Тієї  любові  згасаючий  слід.

Пройшли  почуття.  Все  розтало  в  тумані:
І  очі,  і  руки  й  веснянки  її.
Розсіялись  ночі  напрочуд  духмяні
Окрилені  співом  в  саду  солов’їв.

Але  все  одно  щось  тримає  на  грані,
Бо  щастя  не  ллється  у  них  через  край,
Не  світяться  очі,  колись  полум’яні,
І  навіть  не  сниться  омріяний  рай.

Розірвані  навпіл  безжальним  мовчанням,
Фальшиво  кульгають  обірвані  дні.
І  може,  зібравши  вже  сили  останні,
Всю  правду  відкриють  собі  в  глибині:

Години  пливуть.  Розчиняється  вічність.
А  часу  все  менше  у  їхнім  житті,
І  може  у  тому  банальна    трагічність:
Безтямно  кохають,  але  в  самоті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2016


Щастя

[img]https://pp.vk.me/c627718/v627718008/24125/rpAWPe1C8gQ.jpg[/img]
Юна,  позитивна,  щира  і  смішна,
Кучеряві  коси,  лагідна  душа.
Очі  волошкові,  руки  теплий  май
Ти  мене  міцніше,  мила,  обіймай.

Бо  прийдуть  хвилини  смутку  і  жалю,
Замість  тисяч  «лю́блю»,  лиш  одне  –  «терплю».
Розлетиться  щастя  полино́м  гірким
В  пурпурове  небо  в  золоті  зірки.

І  до  того  світла  невідома  даль,
Як  же  мені  прикро,  як  же  мені  жаль:
Почуття  розтали,  як  в  стакані  лід,
Залишивши  холод  і    пекучий  слід  .

А  була  ж  велична  та  любов  для  всіх:
Ставили  за  приклад  (що  гріха  таїть).
А  тепер  на  по́сміх,  кури  лиш  клюють,
Ми  не  зрозуміли  в  чому  щастя  суть!

А  воно  не  в  то́бі,  навіть  не  в  мені,
Щастя  -  коли  маєш  радості  земні.
Але  ти  для  мене  стала  неземна,
От  тому  і  доля  каторга  одна:

Лиш  тебе  любити  і  до  скону  днів
Про  любов  кричати  тисячами  слів.
А  у  час  смирення,  коли  я  помру,
Знаю  не  згадаєш  ти  печаль  мою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015


Пустота

[img]https://pp.vk.me/c625118/v625118008/43b13/MxJFcoL83ig.jpg[/img]
[i]Їм  немає  місця  на  землі,
                                                         але  вдосталь  в  нашім  серці…[/i]

Сонце  стало  нічною  зорею,
Сохнуть  квіти  у  літнім  саду.
Душу  біль  роз’їдає  іржею,
Залишаючи  там  пустоту.

Роз’їдає  так  люто,  бо  знаю,
Опустіла  сьогодні  земля,
І  відкрились  ворота  до  раю
Під  палаючий  звук  скрипаля.

Ти  не  грай  мені  пісню  криваву,
Не  тривож  мої  струни  німі,
Оберни  лиш  страждання  в  відвагу
Проживати  ці  дні,  як  у  сні:

Ніби  знову  запахло  весною
До  мурашок,  до  приступу  сліз,
Ніби    голос  знайомий  до  болю
Знову  кличе  до  рідних  беріз.

І  той  сон  дивовижна  реальність,
Закрадається  потай  в  думки.
Але  мрію  мою,  щиру  радість
Вщент  руйнують  останні  рядки:

Легше  гори  зрівняти  з  землею,
Океан  весь  розлити  в  пляшки,
Аніж  Вас  повернути  зорею
Хоч  на  відстань  моєї  руки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605467
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.09.2015


Безвихідь

[img]https://pp.vk.me/c629202/v629202008/5897/Z4g37Fvcku4.jpg[/img]
Зупинилась  на  мить  вся  планета
Від  безмовного  болю  сердець,
То  затягує  душу  в  тенета
Невгамовний  та  підлий  ловець.

Ти  хоч  мрій,  хоч  наспівуй  сонети
І  загострюй  тупий  олівець  
Все  одно,  мов  проклята  комета,
Це  життя  попливе  нанівець.

Але  втім  не  втішатиму  зовсім
Добротою  стосказаних  слів,
Бо  не  стане  теплішою  осінь
Від    щасливих    нездійснених    снів

І  не  стане    твій  ворог  добріший,
Коли  другом  його  ти  назвеш.
Бо  обійми  такі  то  ще  гірше,
Аніж  сотні  нестримних  пожеж.

І  не  зміниться  світ  цей  ніколи,
Хоч  молитви  щоденно  звучать
Всіх  розбитих,  самотніх    і  кволих,
В  кого  в  серці  дрімуча  печаль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2015


Краплинки весни

[img]https://pp.vk.me/c624317/v624317008/1cf0b/LiLMW4rjK-Y.jpg[/img]
Затріщали  лютневі  морози,
Снігу  всипало  –  важко  іти.
Злісний  вітер  навіяв  погрози
І  у  душу  мені  гіркоти.

Та  не  стану  коритися  долі,
Крізь  негоду  до  тебе  піду.
Зачерпну  повні  пригорщі  волі
І  в  кишені  любов  покладу.

Бо  як  згину  я  по́серед  поля,
Як  останній  відважний  солдат,
Ти  знайдеш  на  тім  місці  тополю,
Ніби  серця  мого  сурогат.

Та  впізнаєш  мене  не  відразу
(Очі  часом  підводять  людей),
Але  любляче  серце  ні  разу
Не  залишилось  в  тобі  тверде.

Заіскрилися  ніжності  чари
І  усмі́шка  пливла,  мов  човни.
Та  насправді  вони  так  кричали:
Твої  очі  -  краплинки  весни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2015


Далекі світи

Розвели́  нас  життєві  дороги
На  два  різні,  далекі  світи.
Тільки  там  я,  напевно,  ніколи
Не  зустріну  такої,  як  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2015


Дістало

[img]https://pp.vk.me/c623416/v623416008/179bc/htSIx_cRwh8.jpg[/img]
Набридла  осінь!  А  зима  -
Дістала,  кажучи  відверто.
Якби  ж  вона  прийшла  сама,
Та  за  дверима  пахне  смертю…

Як  після  жнив  горить  стерня,
Горить  і  наша  Україна.
Вмирають  діти,  вся  рідня,
Але  не  станем  на  коліна.

Чия  ж  вина,  що  там  війна?
Чиї  там  гинуть  рідні  діти?
І  хто  згадає  імена
всіх  тих  розвіяних  по  вітру?!!

Хто  приютить  старих  людей,
В  яких  немає  більше  хати?
Хто  відповість  за  сіль  ночей?...

Та  видно  всім  уже  начхати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557473
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2015


Барсик

Охопила  осінь  всю  округу
В  неповторну  мідну  жовтизну,
І  понесла  Барсика  по  кругу,
Як  жених  у  танці  молоду.

Певно,  осінь  і  йому  забава  -
Цілий  день  валяється  в  траві,
То  жуків,  то  мух  наздоганяє
У  жовтневій  тихій  метушні.

Навіть  дощ  йому  не  перешкода,
Все  радіє  ніби  на  весні.
(Може  й  нам  потрібно  у  негоду
Зберігати  радість  у  душі.)

Енергійний  Барсик,  мов  та  куля,
Шаленіє  подихом  вітрів,
Розкидає  листя,  ніби  шухля,
Але  тим  він  радує  усіх.

Та  сьогодні  в  Барсика  зажура  
Від  прощальних  криків  журавлів,
І  від  цього  осінь  так  похмуро
Проникає  в  серце  і  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531073
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2014


Жовтий іній

[img]https://pp.vk.me/c625724/v625724008/ef5/FmmrkGKAzLM.jpg[/img]
Пожовтіли  зелені  каштани,
Поріділа  вже  пишна  трава,
На  столі  лежать  аркуші  рвані,
Там  для  тебе  писав  я  слова.

Підбирав,  сортував,  видаляв  їх,
Тільки  правильних  я  не  знайшов.
Може  в  мене  замало  уяви,
Щоб  мою  пояснити  любов.

Підійти  я  ж  до  тебе  не  смію,
А  не  те  щоб  сказати:    Люблю!
Може  й  ця  затята  бездія
І  накликала  нашу  біду.

Лиш  просебе  тебе  запитаю:
Чи  ти  любиш  мене  чи  ні?
Та  надію  мою  відбирають
Твої  очі  уже  крижані.

На  дерева  осів  жовтий  іній,
Облетить  він  з  осіннім  дощем...
Ти  щасливою  будеш  із  іншим,
Ну  а  я  сумніваюсь,  що  теж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2014


Маленька куля

[img]https://pp.vk.me/c619121/v619121008/1586a/zn8hQcka0EI.jpg[/img]
Коли  закінчиться  війна  і  грім  гармат  не  буде  чутно,
Я  значить  вижив,  я  зумів  прорватись  там,  де  було  скрутно.
І  я  не  здався    ворогам,  ні  смерті,  іродам,  нікому,
Там  сотні  друзів  полягло,  моє    життя  -  дарунок  Бога.

Для  Вас  закінчилась  війна,  я  ж  до  цих  пір  не  можу  спати,
І  як  в  дитинстві,  як  колись,  мене  втішає  лише  мати.
Кохання  в  мене  вже  нема  -  не  діждалась  чи  не  хотіла,
Коли  вернувся  я  живий,  на  мене  й  глянути  не  сміла.

Та  я  ж  не  винен,  що  мені  все  тіло  гради  шматували,
Не  винен  я,  бо  ми  усі  є  просто  люди,  не  титани.
І  навіть  куля  та  мала  життя  велике  відбирала,
А  люди  в  величі  своїй  забули,  що  його  так  мало.

Ну  що  принесла  ця  війна:  розруху,  смерть,  моє  каліцтво?
Лиш  з  фотокарток  впізнаю    свого  дитинства  рідне  місто.
Та  краще  б  я  тоді  помер  і  став  навіки  вже  героєм,
Чим  проклинати  день  за  днем  оту  війну  пропахлу  горем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520312
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 29.08.2014


Усе забудеться

[img]https://pp.vk.me/c619621/v619621008/13e9e/mYFdv3zyxoc.jpg[/img]
Закрию  очі  і  не  віриться:
Твої  вуста  ціловані  вже  ним.
Не  визнаю!  Але  у  дійсності  -
Ти  все  життя  хворітимеш  одним.

В  поривах    хибної  могутності
Я  підривав  всі  зведені  мости,
І  не  важливо,  що  посутності,
Лише  з  тобою  розпочав  цвісти.

Тепер  я  став  затятим  мрійником
І  у  житті  щось  значать  небеса,
Але  ніколи  вже  не  змінюся
І  моя  вірність,  зовсім  не  роса.

Бо  не  розвіється  туманами
І  не  промиється  потоком  злив,
Ти  стала  ближча  некоханою,
Тому  для  мене  ще  існує  «ми».

Нехай  думки  стають  поганими,
Нехай  мій  біль  нікого  не  пече,
Ти  знаєш,  а  мені  однаково  -
Я  підкладу  не  раз  своє  плече…

Одного  дня  усе  забудеться
І  твої    очі  кольору  весни,
І  навіть  та  безлюдна  вулиця...
Але  не  присмак  підлої  війни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2014


Незабудка

[img]http://cs619926.vk.me/v619926008/9d57/WJCL-ImyPLM.jpg[/img]
Ромашки  у  волоссі  і  посмішка  в  очах,
Такою  ти  назавжди  залишися  в  думках.
Медові  твої  губи,  веснянки  на  щоках  
Забути  неможливо,  а  я  лиш  цьому  рад.

І  знову  у  неволі,  і  знову  у  тюрмі,
Коли  згадав  я  очі,  каштанові  твої.
Ну  як  вони  горіли,  ну  як  вони  цвіли,
Немов  ранкове  сонце  виходило  з  імли.

А  вітер  розвіває  ті  кучері  смішні,
Через  які,  можливо  ,сподобалась  мені.
Твій  голос,  ніби  пісня  -  милуються  усі,
Зі  мною  трохи  інша  –  мабуть,  у  всій  красі.

Так  прикро  визнавати  -  безсмертного  нема,
І  та  любов,  що  вічна,  трагічною  була.
Я  не  приймаю  правди,  тому  і  прокричу:
Ловлю  щасливі  миті  -  без  тебе  проживу!

Ти  в  світі  не  єдина,  ти  в  світі  не  одна,
Але  моєму  серцю  милішої  нема.
Давно  ти  не  зі  мною,  але  у  серці  рай,
Тебе  я  не  забуду  і  ти  не  забувай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2014


Лист татові

[img]http://cs619926.vk.me/v619926008/8607/qn1wi1ZG_wg.jpg[/img]
Маленький  син  не  знав  розлуки,
Із  татом  сильним  був  завжди,
Але  тепер  затерпли  руки  -
Він  пише  татові  листи:

«Якби  я  був  хоч  трохи  старший
І  зміг  тримати  автомат,
Я  був  би  поруч,  був  би  з  Вами,
А  не  ось  тут  писав  листа.

Повірте,  тату,  так  сумую,
Як  ще  ніколи  не  умів,
І  сам  не  знаю  чим  вгамую
Цей  недитячий  в  серці  біль.

Я  знаю,  Вам  не  дуже  легко,
Та  не  із  власної  вини
Обрали  шлях  такий  далекий
Братозамовної  війни.

Ваш  командир  сидить  у  штабі
І  лиш  команди  роздає,
Але  ніколи  він  не  взнає,
Як  серце  татове  пече.

Бо  завтра,  може,    день  некращий
І  сонце  більше  не  зійде,
А  душі  воїнів  пропащих
Ніхто,  ніде  не  віднайде.

Ви  знаєте,  матуся  каже:  
Лист  не  дістанеться  до  Вас...  
Вона  весь  день  сьогодні  плаче,  
А  я  не  знаю,  що  не  так...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505214
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2014


Семиповерхівка

[img]http://cs619926.vk.me/v619926008/504f/Ov03fiiZvas.jpg[/img]
Я  напевно  помру  від  міської  нудьги,
Від  бетонного  ґрунту  повсюди.
Душу  крають  мені  чорно-білі  сніги,
А  повітря  міське  стисло  груди.

Проміняв  я  дерева  на  сірий  пейзаж
Із  балкону  семиповерхівки,
Кожен  ранок  вдивляюсь  -  картина  все  таж,
А  звикати  не  хочу,  ніскільки.

Не  літають  у  місті  на  жаль  журавлі,
Лиш  надмірно  набиті  маршрутки.
Ностальгійно  малюю  на  мокрому  склі
Із  дитинства  свого  візерунки:

Ніби  сняться  мені  серцю  милі  луги,
Старі  липи  в  нічному  покрові,
Білі-білі  сади  майоріли,  цвіли  -
Я  там  вперше  зізнався  в  любові.

Ну  а  місто  моє  невблаганно  пливе
У  безодню  людського  провалля.
Тільки  хто  вбереже  зубожілих  людей,
Якщо  більшість  набита  мовчанням?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501133
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 25.05.2014


Шматочок раю

[img]http://cs606923.vk.me/v606923008/6613/Kb-BC9Cxy1o.jpg[/img]
Волів  би  вітер  щастя  заплітати  
В  зелене  листя  ранньої  весни.
Отак  і  я  хотів  би  відчувати
Твої  обійми  теплі  з-за  спини.

Бо  ти  для  мене,  мов  шматочок  раю,
Серед  весни  лапатий  ніжний  сніг.
До  губ  твоїх  невільно  припадаю,
Що  аж  земля  пливе  з-під  моїх  ніг.

Пянію  я  від  ніжності  цілунків,
Та  тільки  тих,  що  память  береже  -
Ось  так  життя  позводило  рахунки,
Що  серце  досі  пробирає  щем.

Я  сподіваюсь  ти  колись  пробачиш
Мою  невчасну,  спізнену  любов.
І,  видно,  час  тепер  не  мій  товариш  -
Тебе  несе  від  мене  стрімголов.

І  не  знайти  відради  в  сьогоденні,
Що  так  невпинно  змушує  мене
Забути  все,  любов  свою  блаженну,
І  навіть  те,  що    небо  голубе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2014


Любити, як колись

[img]http://cs7009.vk.me/c616420/v616420008/788b/_MreG95EZVs.jpg[/img]
Небо  вічно  прихиляв  я
До  твоїх  ласкавих  рук,
Твердо  вірив  -  ти  остання
Із  моїх  найкращих  мук.

В  насолоду  були  сльози  -
Після  них  блаженства  мить,
Як  ранкові  чисті  роси,
Зачерпаєш  із    трави.

Освіжила  прохолода  -
Знову  чую  голос  твій,
Неповторна  яка  ж  мова,
Наймиліша  із  усіх.

З  часом  світ  перемінився
І  твій  голос  трохи  стих,
Ми  ж  руками  все  тяглися,
Та  торкнутись  не  могли…

Може  небо  важче  стало  
(Подалося  вже  увись),
Може  сил  мені  забракло
Так  любити,  як  колись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2014


Розцвітай в мені

[img]http://cs607821.vk.me/v607821008/2cd8/K0s9wlMWE1Q.jpg[/img]
Відлютують  страшні  морози,
Неодмінно  пройде  печаль.
Але  ти  не  сховаєш  сльози
За  туманну  свою  вуаль.

Мені  прикро,  сумно  від  того,
Що  в  очах  твоїх  біль  та  сум,
Ти  чекала  мене  так  довго,
А  я  вкотре  тебе  відштовхнув.

Дошкуляв  тобі  до  знемоги,
Коли  завжди  мусив  іти,
Але  знову  вели  дороги
У  юнацькі  твої  світи.

Я    для  тебе  був  ненадійний,
Як  осінній  вітер  в  полях,
Але  точно  тобі  покірний
І  до  того  ж  вірний  слуга.

Часом  біль  відкривав  обійми
І  я  з  радістю  їх  приймав,
Може,  був  я  занадто  вільний,
І  цей  біль  мене  відпускав.

Так  і  ти  –  набралася  сили,
Оніміла,  але  змогла,
Відпустила  мої  вітрила
І  чимдуж  від  мене  пливла.

Не  зумів  тебе,  моя  мила,
Відпустити,  хоч  ти  чужа.
Я  хотів  би,  але  ж  несила
Засадити  в  серце  ножа.

Не  підніму  руку  щоб  вбити,
Навіть  те,  чого  вже  нема…
Ех,  кохана  моя,  якби  ж  ти
Ще  хоч  раз  в  мені  розцвіла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2014


Маки розцвітають на снігу

Ти  підняв  на  брата  руку,
З  легкістю  натиснув  на  курок,
А  в  очах  не  було  смутку,
Ніби  Ворошиловський  стрілок.

Куля  ж  волі  не  зламає,
Навіть  смерть  страшна  не  зможе  це.
Все  тому,  що  нас  єднає
Доньки  й  сина  зболене  лице.

Серце  дивно  кровоточить  -
Маки  розцвітають  на  снігу,
А  у  мами  плачуть  очі
Через  демократію  таку.

І  в  січневі  ці  морози
Ллють  дощі  (на  диво),мов  з  відра.
Не  лякають!  Бо  в  прогнозах
Мрія  в  нас  залишилась  одна.

Розцвіте  моя  країна,
Як  весною  щастя  первоцвіт.
Я  горджусь,  що  українець,
І  кричу  про  це  на  цілий  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475789
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.01.2014


Надто дихав я любов’ю

[img]http://cs408828.vk.me/v408828008/73b9/nRcbnkL16Jo.jpg[/img]
Вечір  знову  настрій  гріє.
Ми  не  разом!  Ну  той  що!
За  вікном  вчорашня  мрія  
Закінчилась,  як  кіно.

Тільки  кляті  режисери
Закрутили  все  не  так  -
Ніби  справжні  мародери,
Познущалися  з  собак.

Попрощались  ми  з  тобою,
Попрощались  назавжди,
Але  досі  я  весною
Розцвітаю,  мов  сади.

Знаю,  в  це  ніхто  не  вірить,
Та  собі  хоч  доведу,
Що  любов  одна  на  світі,
Так  я  з  нею  і  помру.

Ну  а  там  собі  дам  волю,
Але  знаю  все  одно:
Надто  дихав  я  любов’ю,
Щоб  закінчилось  кіно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2014


Заручник

[img]http://cs606516.vk.me/v606516008/7c/aDVR0CfVSKc.jpg[/img]
Я  вперше  у  житті  не  хочу  мріяти,
Не  хочу  бачити,  як  піде  перший  сніг.
Увіковічений  моїми  мріями
Він  буде  танути,  а  я  не  так  хотів.

Ловлю  сніжинки  всупереч  реальності
І  огортаю  їх  своїм  теплом  руки.
Нехай  розтануть,  може  за  невдячності,
Та  краще  мить  тепла,  ніж  холод  навіки.

Ну  а  твоє  тепло  -    лише  ілюзія,
Примара  вирвана  з  обірваного  сну,
І  у  житті  твоїм  я  був  прелюдія,
А  хто  для  мене  ти  -  я  досі  не  збагнув.

І  все  ж  не    намагаюсь  стерти  з  пам’яті
Ті  почуття,  що  загорілись  на  життя.
Заручник  я,  по  власній  волі  замкнутий,
Забуду  все,  але  не  те,  чого  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2013


Зриваю з уст твоїх слова

[img]http://cs310216.vk.me/v310216008/5123/5Vi5nHr_rdo.jpg[/img]
Зриваю  з  уст  твоїх  несказані  слова,
Як  вітер  осені  зриває  листя  клену,
А  їх  мелодія  така  мені  сумна,
Коли  лягають  з  криком  на  холодну    землю.

Не  чув  би  я  оті  слова:  вогнем  печуть,
Зривають  дах  і  віднесуть  його  далеко.
Пожовкле  листя  ще  б  росло,  але  чомусь,
Так  повелось,  втрачати  тих,  кому  нелегко.

А  ти  страждала  мила  –  сохла,  як  той  клен
І    листя  непомітно  стало  облітати.
Якби  ж  ти  тільки  знала,  як  мене  шкребе,
Що  не  зумів  те  листя  вчасно  позбирати.

Надію  мав  –  чекав  наступної  весни,
Тому  що  все  на  світі  оживає  знову...
А  на  засніжених  полях  стояла  ти,
І  я  ...    не  зміг  сказати  ані  слова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2013


Холодний погляд

[img]https://pp.vk.me/c310218/v310218008/49ff/2U_UhTrbVPY.jpg[/img]
Тихим  шепотом  дібров  проводжаю  осінь,
Проводжаю  журавлів  і  ти  теж  в  дорозі.
Всі  покинули  мене,  і    душевний  спокій.
За  два  кроки  до  зими  став  я  одинокий.

І  в  самотності  своїй,  так  як  і  в  торішній,
Винен  сам,  бо  зрозумів,  що  цінив  щось  інше
Надлишкова  пустота  поглинає  вперше,
Може,  й  спогади  візьме  -  знаю  буде  легше.

Прохолодою  вітрів  серце  не  остигне,
Та  й  зимові  палачі  будуть    тут  безсильні.
Не  погасить  мій  вогонь  і  сибірський  холод,
Тільки  я  боюся    твій…  твій  холодний  погляд.

Руки  зціпивши  в  кулак,  проводжав  я  осінь,
Та  прощатись  не  хотів,  бо  і  ти  в  дорозі…
Знаю  -  осінь  вернеться,  журавлі  –  мабуть,
Лиш  не  повертаються  –  в  кого  інша  путь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2013


Любов без меж

[img]http://cs320116.vk.me/v320116008/522d/YsSAfEdqE7w.jpg[/img]

Певним  чином  тобі  заздрю,  
Що  змогла  тоді  піти.
Яким  дивом,  я  не  знаю,
Ти  позбулась  самоти.

А  зі  мною,  мов  прокляття,
Хоч  шукав  нові  шляхи,
Тільки  серце  своє  в  шмаття
Я  розбив  під  три  чорти.

Позбирати  не  проблема
І  зустріти  іншу  теж,
Як  спростити  теорему  -
Що  любов  не  має  меж?!

Не  росте  трава  в  камінні,
Риби  гинуть  без  води,
Коли  дні  передосінні  -
Всі  прощаються  сади.

Не  можливо  в  світі  жити,
Коли  сенсу  вже  нема,
А  кохання  оповите
У  приречені  пута.

Посивіло  вже  волосся  -
Не  хвилююсь  я  за  це,
Шкода  лиш  –  надворі  осінь,
А  в  душі  -  те,  що  без  меж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2013


Чужа

[img]http://cs303700.vk.me/v303700008/4404/gEF00BoFor4.jpg[/img]
Коли  причин  життя  не  бачив,
Я  часто  згадував  тебе,
Не  замінив  я  цим  нестачу,
Але  здавалось  біль  мине.

І  все  минуло.  Більше  того  -
Минула  молодість  моя,
Поміж  розгубленого  броду
Ти  стала  так  мені  чужа.

Не  гріють  очі  волошкові,
Не  вабить  твій  жагучий  стан,
Бо  впився  цим  уже  доволі,
Бо  ти  отрута  для  життя.

Розбіглись  коні  вітробокі,
Хоч  той  табун  в  дитинстві  пас.
Отак  кохання  -  вітер  в  полі,
А  я  йому  життя  віддав.

Ти  долю  з  іншим  збудувала
І  в  серці  знов  кохання  є,
А  я  збираю  з  листопаду
Те  листя,  що  до  ніг  впадЕ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2013


Люблю я сум під час дощу

[img]http://cs9413.vk.me/v9413008/25e7/dx9hKLw6oBU.jpg[/img]
Люблю  я  сум  під  час  дощу,
Під  гул  дерев  в  поривах  вітру,
Люблю  у  небі  нічний  шум
І  спів  птахів  вже  трохи  тлінний.

Тому  що  осінь  за  вікном
І  журавлі  летять  у  вирій,
І  я  гортаю  той  альбом,
Де  збереглись  останні  миті.

Сумую  я  під  гул  дротів,
Що  вітер  рве  з  усеї  сили.
Сумую  я  …,  але  хотів,
Щоб  ми  були  лише  щасливі.  

Та  не  вернути  час  назад,
Хоч  і  не  раз  того  хотіли.
Роки  життя,  як  листопад  -
Вмирають  зірвані  вже  квіти.

Це  розумієм  кожен  раз,
Коли  на  дворі  править  осінь,
Коли  життя  дає  аванс,
Але  цінити  ми  не  в  змозі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2013


Випадковість

[img]http://cs319216.vk.me/v319216008/af8b/n7Fxl_JvNys.jpg[/img]
Опустила  верба  гілля,
Бо  у  милої  весілля.
Не  радіє  все  від  того,
Бо  ти  з  іншим  випадково.

Затужила  й  стара  липа...
Як  же  прикро:    не  змогли  ми
Відірватись  на  півкроку
Від  землі  до  щастя  свого.

Зорі  в  небі  потускніли
Чи  то  очі  помутніли  -
Налилися  сліпим  соком
Щоб  не  бачив  я  глибоко.

Вже  було  того  кохання  -
Були  сльози  і  страждання.
Хтось  відкриється  у  нове
І  зізнається  в  любові…

Та  для  мене  все  інакше  -
Я  такий!  І  буду  завше.
Краще  раз  в  житті  кохати,
Ніж  ще  сотню  прикидатись.

Краще  знати,  що  ти  з  іншим,
(І  надіятись  між  іншим,
Що  і  я  щасливим  стану)
Ніж  любов  я  нашу  зраджу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2013


Не целуй ты солнце губ…

[img]http://cs308827.vk.me/v308827008/8f06/5TB5dAuYhVI.jpg[/img]
Попрошу  тебя  я,  дождь,
Ну  не  падай  милой  на  ресницы,
С  глаз  ее  пусть  лучше  ложь
На  моих  останется  страницах.

Не  целуй  ты,  солнце,  губ,
Еще  я  тайком  не  насладился,
Может,  молод,  даже  глуп
Я  как  ветер  на  руки  б  ложился.

Не  печаль  мою  тоску,
Вечер  тихий,  памятью  вчерашней,
Мне  осталось  жить  к  утру,
Как  и  листьям  осени  опавшей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443036
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.08.2013


Уламками весни

[img]http://cs402521.vk.me/v402521008/8f9f/La0ofzlcxwI.jpg[/img]
Взлітали-падали  
Магічні  почуття,
Якби  ж  то  знали  ми
Кохання  це  війна.

Застигли  намертво
Палаючі  серця,
Коли  ти  зрадила
Всі  задуми  творця.

Горіли-мріяли,
Летіли  до  небес,
О,  як  хотіли  ми
Торкнутися  чудес.

Сліпі,  не  бачили,
Що  щастя  у  руках,
Та  рано  втратили
Сльозинки  на  очах.

Просила-плакала,
Вже  тліюча  душа,
Щоб  я  не  згадував  -
Ти  стала  до  вінця.

Блукаю-маюся
Уламками  весни,
І  посміхаюся  -
Бо  в  серці  досі  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2013


Забуду я очі

[img]http://cs402521.vk.me/v402521008/89f5/QVfKqixWKiY.jpg[/img]
Чому  твої  очі  сняться  щоночі
І  згадують  губи  п’янкий  аромат?
Тих  юності  днів  вернути  не  зможу  –
Не  витру  ж  я  сльози  як  сум  у  очах.

Обіймів  нових  ніщо  не  пророчить,
Хоч  квіти  чекають  у  старім  саду:
Для  тебе  їх  рвав,  кохана,  щоночі,
Тепер  все  скінчилось  -  туди  не  піду.

А  квіти  цвітуть  і  ваблять  самотніх,
Та  тільки  не  тих,  що  віддали  життя
За  щиру  усмішку,  очі  тернові,
Що  ніжно  манили  аж  мліла  земля.

До  неба  злітають,  в  холоді  в’ються
Далека  усмішка,  чужа  вже  хода,
Зробила  мене  одвічним  вигнанцем
Зі  світу  любові,  де  місця  нема.

Не  варте  життя,  хай  навіть  на  волі,
Без  подиху  рідного,  ласки  й  тепла,
У  мене  ж  своя  приречена  доля  -
Любити  і  знати,  що  ти  не  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013


А нас і ніби не було…

Без  тебе  рік,  без  тебе  два,
А  я  все  жду  тебе  однак.
Прийшла  весна  -  ні  ти  ні  я
Не  відігріли  почуття.

Забути  можу,  але  все  ж,
До  тебе  хочу…  і  ти  теж…
Кохаєш  іншого…  і  я  -
Про  іншу  мрію  (це  слова).

До  неба  лину…    де  ти  є?
Вчорашнє  щастя  -  не  моє.
Відгомоніло  все,  пройшло,
А  нас  і  ніби  не  булО…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2013


Згадую тебе

[img]http://cs312627.vk.me/v312627008/bdc/udhEV5F6wa0.jpg[/img]
Я  сумую  за  тобою
В  ці  казкові  дні  весни,
Розцвітають  вже  тополі,
А  ми  досі  не  змогли.

Пух  на  вії  опадає,
А  я  згадую  тебе  -
Як  же  ніжно  цілували
Твої  губи  лиш  мене.

А  тепер  цілують  інших,
Може,  навіть  там  любов.
Не  важливо  хто  з  нас  грішний  -
Охолола  наша  кров.

Почорніли  наші  мрії…
Зачерствіли  наші  дні…
Тільки  в  серці  мене  гріє  -
Прилетять  ще  журавлі.

Хай  летять  над  небокраєм
Не  до  мене  -  до  людей.
Бо  від  того  вже  щасливий,
Що  я  жив  і  знав  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2013


Цілую губи як востаннє

[img]http://cs306700.vk.me/v306700008/5d79/WgfNHITWLgc.jpg[/img]
Даремно  думав,  що  в  коханні
Щасливі  станемо,  але….
Цілую  губи,  як  востаннє,
Цілую…  як  і  ти  мене.

Останнім  кинутим  трамваєм
Щоночі  в  пошуках  тебе,
Наївно  зустрічі  шукаю,
(Але  ж  ніхто  мене  не  жде).

Кохання  наше  відцвітає,
Бо  ти  повільно  з  серця  йдеш,
Та  навіть  квіти  в  нашім  гаї
Повільно  сохнуть...  і  я  теж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2013


Остання ніжність

Не  тримай  кохання  у  мовчанні,
Як  цвітучу  квітку  в  темноті  -
Може  миті  ніжності  останні
Нам  залИшились  уже  в  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2013


А там невірні серцю

[img]http://cs309229.vk.me/v309229008/66a5/7LWVOccBWpw.jpg[/img]
В  нічному  небі  погасли  ліхтарі
І  місяць  лиш  торкається  смереки,
В  своїй  печалі  самотньо  занімів,
Бо  час  прощання  серцю  так  нелегкий.

Вона  ще  юна,  а  він  не  молодий,
Роки  в  коханні  зовсім  непомітні,
Та  невідривно  їх  зв’язані  вузли
Розтанули,  як  сніг  позаторішній.

А  голос  півнів  сьогодні  не  зумів
Торкнутись  тих,  кого  серця  любили.
І  не  знайти  їм  в  полоні  навіть  снів,
Що  втратили  -  забути  нема  сили.

Вогонь  у  грубці  іще  не  догорів  -
Із  димарів  щось  біле  вгору  в’ється  
І  місяць  досі  шукає  берегів…
А  там  не  ждуть,  а  там  невірні  серцю.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2013


Зневіра

Ця  зима  вже  лихоманить  -
Сніг  іде,  а  радості  нема.
І  ніхто  вже  не  запалить
Мого  серця  так,  як  ти  змогла.

Руки  у  тепло  не  вірять,
Бо  мороз  не  раз  їх  обпікав.
Вже  весна.  Чому  ж  зневіра
В  те,  що  ти  будеш  колись  моя?

Не  моя.  І  я  це  знаю.
Холод  твій  лютіший  за  мороз.
Я  присяду,  хоч  би  скраю,
Там,  де  в  мріях  ми  були  разом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2013


Так боляче любити не тебе

Так  боляче,  так  ніжно  любити  не  тебе,
І  ці  метелики  ловити  безнадійно.
Коли  погасло  світло,    залишилось  одне  -
Ховати  свої  сльози  у  посмішці  постійно.

І  очі  твої  знову  шукати  уві  сні,
Благати  Бога,  щоб  на  мить  скоріш  забути.
Думки  про  тебе,  як  у  гарячому  вині,
П'яніють  так,  що  ніби  випив  я  отрути.

Я  не  чекатиму!  Навіщо?  Любов  пройшла!
Твоя…  Моя…  З'явилася  потрібна,  інша.
На  диво,  вистачає  усім  сповна  тепла,
Якщо  чужа  для  мене  стала  наймиліша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2013


Любов до забуття

Всі  чекають  на  відлигу,  та  своєї  не  дождусь,
Швидше  я  себе  погублю,  та  тебе  не  відпущу.
Я  тебе  вже  не  тримаю,  бо  давно  зробив  свій  крок,
Не  тримаю!  Відпускаю!    Бо  кохаю!  Ну  то  що  ж?!

Будь  щаслива  і  я  знаю,  що  згадаєш  ти  любов,
Що  із  посмішки  родилась,  та  померла  у  нас  двох.
Посміхнешся  випадково,  посміхнешся,  як  завжди
Тільки  іншому,  напевне.  Чи  полюбиш  його  ти?

Лиш  не  думай,  що  турбота  всі  замінить  почуття,
А  що  ніжність  -  це  те  саме,  як  любов  до  забуття.
Не  любов  -  якщо  вже  навіть,  руку  й  серце  попросив.
Не  любов!  Та  не  відмовиш!  Знаю  я  і  знаєш  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2013


Плаче небо

В  зимовий  вечір  глянь  на  небо:
Там  зорі  посміхаються  тобі.
І  ти  згадай,  як  я  відверто,
В  коханні  зізнавався  при  дощі.

Та  все  змінилось  -  зорі  стихли,
І  голос  мій  не  милий  вже  тобі,
А  серце  досі  не  остигло,
Хоч  ніби  місяць  лютий  на  дворі.

Я  знаю,  слів  моїх  не  треба,
Вони  розвіються,  мов  білий  дим.
І  от  відкрив  в  собі  поета,
Мабуть,  щоб  не  залишитись  німим.

А  я  писатиму  щоденно,
Допоки  вітер  віє  в  небесах,
І  ти  не  знатимеш  напевне,
Кому  присвячені  мої  слова.

В  зимовий  вечір  плаче  небо  -
Це  зорі  захлинаються  від  сліз,
А  все  тому,  що  ми  так  грубо
Розбили  вщент  казковість  наших  мрій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2013


Невже і ти мене кохаєш

В  останні  дні  свого  життя,
Мабуть,  я  думав  би  про  тебе.
Та  зайвим  буде  каяття,
Коли  запізно    та  й  не  треба.

У  тебе  буде  вже  сім’я,
І  дітлахи  такі  веселі
В  саду  зовуть  твоє  ім’я  
(маленькі    мамині  моделі).

Та  все  ж  згадаю  наші  дні,
Коли  так  віддано  кохали.
Які  ж  ми  були  молоді  -
Наївно  вірили,  прощали.

Мабуть,  ми  виросли  уже,
Чи  щось  змінилось  поміж  нами,
Що  так  горіло  -  не  пече,
Ми  вбили  власними  руками.

І  не  знайти  нам  новий    шлях,
Поки  блукаємо    ще  стАрим.
Ну  як  зійти,  якщо  в  очах,
Ще  досі  липи  розцвітають.

В  останні  дні  свого  життя
Я  розумію,  що  кохаю,
І  маю  дивне  відчуття…
Невже  і  ти  мене  кохаєш?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2013


Я візьму з собою небо

[img]http://cs307205.userapi.com/v307205008/5ef6/26dHYuJ_yoI.jpg[/img]
Я  б  покинув  рідний  край,
Щоб  не  думати  про  тебе.
Я  піду  -  ти  не  зважай,
Лиш  візьму  з  собою  небо.

Я  молитиму  Богів,
Не  жалітиму  і  крові,
Тільки  б  я  перегорів,
Тільки  б  знову  краплю  волі.

Я  не  сплю  ні  в  день  ні  в  ніч,
Очі  вицвіли  від  солі,
Руки  терпнуть,  в  ногах  біль,
Та  живу...  живу  поволі.

Не  почули  молитов,
Не  почули...  кляті  Боги!
Дарували  знов  любов.
Ну  за  що?  За  що,  Ви  Боги?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2013


Ти не любиш мене

[img]http://cs406417.userapi.com/v406417008/40f9/F9slRkvEF6c.jpg[/img]
Ти  не  любиш  мене.  
Я  не  люблю  тебе.
Тільки  знову  здається  ми  в  фальші.
Рік  за  роком  іде,  
а  я  знаю  одне,
Що  любов  просто  так  не  минеться.

Ти  уже  не  одна,  
але  часто  сумна,
Хоч  смієшся  на  людях  щоденно.
Уникаєш  мене,  
та  і  я  тебе  теж  -
Боїмося  зустрітись  напевно.

А  я  втратив  тебе,  
хоч  любив  над  усе,
І  я  знаю  –  любила  не  менше.
Тільки  де  та  любов,  
що  була  ніби  сон,
Як  дві  краплі  ранкового  сонця.

Не  змогли  вберегти,  
ці  дві  краплі  води,
Що  злилися  колись  випадково.
І  збагнув  лиш  тепер  –  
(дощ  так  рясно  іде)
Їх  мільйони  цих  крапель  навколо.

Пощастило  обом.  
Та  не  йшли  напролом,
І  ми  здались  так  легко  без  бою.
Обійшли  всі  шляхи,  
що  тернисті  були,
І  знайшли,  ніби  кращу  дорогу.

А  на  мОїх  очах,  
як  у  твОїх  думках,
Тане  сніг  випадково  в  морози,
Я  б  повірити  зміг,  
але  ж  тане  не  сніг  –
Це  кохання  прощається  з  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2013


Сніжинки у долонях

Ти  святкуєш  Новий  Рік
П’єш  вино.  Багато  втіх.
Я  сиджу  десь  край  вікна,
Хоч  самотній  -  не  біда.

Вже  не  гріє  теплий  спогад,
Та  й  на  серці  все  тривога,
Що  втрачаю  не  хвилини,
А  життя!  Та  як  спинити?

Я  налив  собі  вина
І  згадав  твої  слова:
"Не  розлюбиш  ти  мене,
Бо  кохання  лиш  одне".

За  вікном  летять  сніжинки,
Їх  рахую  без  спочинку.
Ті  сніжинки,  що  в  долонях
Як  життя,  все  тануть...  шкода.

Ти  пішла  з  мого  життя,
А  точніше....  це  був  я!
Ти  не  знала!  Я  любив.
Як  оті  два  голуби.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2013


Казковий зимній вечір

[img]http://cs417619.userapi.com/v417619008/589e/6Euv_S-aKC0.jpg[/img]
Казковий  зимній  вечір
І  запах  мандарин,
Сніг  падає  на  плечі
У  відблисках  вітрин.

А  люди  так  щасливі,
Гуляють  всі  удвох,
Я  про  таке  й  не  мрію  -
Така  вже  доля!  Що  ж…

Та  мріяв  я  про  тебе,
Тобою  дорожив,
І  радувався  небу,
Як  серце  я  відкрив.

Зламала  туди  двері
І  ходу  вже  нема,
Скалічені,  та  щирі
Залишились  слова.

І  згадую  все  ж  нині
Підсніжник  лісовий,
Коли  знайшов  я  милій
В  період  хуртовин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2012


Не бачу в тобі друга

Хотів  би  стати  тобі  другом,
Якби  лиш  тільки  не  любов,
Даремно  думав,  що  убога  -
Вона  ж  гаряча  стала  знов.

Думки  підвищують  напругу,
Бо    знаю  -  більше  не  моя,
Ну  що  за  доля  недолуга,
Хоча...  моя  у  тім  вина.

Боюсь  зустрітися  з  тобою
(Десь  випадково,  просто  так)
Коли  побачу  -  стільки  болю
Ховаю  я  в  своїх  очах.

А  нові  пристрасні  стосунки
Не  зруйнували  почуттів,
Лиш  ніби  випив  я  отрути,
Та  жити  хочеться  мені.

Пробач,  не  бачу  в  тобі  друга
Бо  ще  кохаю  …  але  втім  -
Це  не  важливо!  Бо  не  треба  
Ламати  твій  казковий  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2012


Ти червонієш, як і завше

Не  плач,  прошу,  мале  дитя,
Ти  витри  сльози  ті  печалі,
Візьми,  ось  і  рука  моя,
Бо  серце  ти  давно  тримаєш.

Приємно  згадувати  дні,
Як  червоніли  твої  щоки,
Як  ти  ховала  крижані,
Від  лютого  морозу  руки.

А  я  соромлюся  і  ти
Все  червонієш,  як  і  завше,
Та  як  наважитись,  змогти
Поцілувати  тебе  вперше.

(Христинці  Рикмас)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2012


Самотня, як і осінь

[img]http://cs418825.userapi.com/v418825008/138c/a1ZbCGo6oeg.jpg[/img]
Білим  покривалом  стелиться  туман,
Огортає  землю  жовтувата  шаль,
А  за  небокраєм  і  десь  далі,  там,
Ти  сидиш  самотня,  а  в  очах  печаль.

Цьогорічна  осінь,  як  і  ти,  сумна  -
Плаче  болем  небо,  листя  обліта,
Тільки  ти  не  плачеш  -  сліз  тепер  нема,
Витекли,  напевно,  з  відчаю  до  дна.

Ти  не  плачеш!    Навіть  боляче  якщо,
Почуття  не  вмерли  -  у  тобі  любов,
Ставши  на  коліна,  крикнеш  ти:  За  що?
А  в  душі  слова  ті  згадуються  знов.

"Я  сказав  цій  осені  і  тобі  скажу:
Ти,  пробач  кохана,  більше  не  люблЮ,
Та  відкрию  серце,  хай  і  на  біду,
Уже  іншій,  мила…  ти  ж  мене  забудь".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2012


Звичайне співчуття

Нічна  тепер  самотність  …  і  в  дощ  я  під  вербою,
Там  згадую  миттєвість,  несказані  слова,
І  знову  хочу  бути  обманутим  тобою,
Бо  щось  не  гріє  серце  осіння  ця  журба.

Замерзли  мої  руки,  потерпли  мої  щоки,
Від  холоду  такого  замерзла  і  любов,
Словами  не  зігрієш,  бо  стільки  то  мороки  -
Вже  тисячі  відбулись  пустих  отих  розмов.

В  обмані  важко  жити,  і  знати  чи  не  знати,
Де  гола  твоя  правда,  а  де  густий  туман,
Та  я  не  розумію,  бо  може  і  не  вартий,
Відчути  ще  раз  присмак  гарячий  на  губах.

Мені  хоча  б  хвилинку  побути  біля  тебе,
Повірити  у  мудрість  миттєвості  життя,
Я  знаю  ти  зуміла  б,  злетіла  би  до  неба,
Та  не  замінить  щастя  звичайне  співчуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2012


Віддав життя я недарма

Тебе  я  більше  не  люблЮ,
Але  і  менше  чомусь  також.
В  любов  я  щастя  піділлю
І  ти  злетиш  у  небо  птахом.

Відчуєш  радість  неземну,
Ось  ту,  що  так  давно  чекала,
І  мов  пір’їнкою  в  раю,
На  крилах  ти  уже  літала.

Я  споглядатиму  десь  там,
Де  зорі  сяють  до  смеркання,
Нема  рахунку  тут  літам,
Шкода,  але  й  нема  кохання.

Своєю  посмішкою  світ
Ти  пригортаєш  безупинно,
Та  тільки  я  уже  не  міг
Торкнутись  вуст  твоїх  так  ніжно.

Лиш  не  питай  чого  нема
Мене  з  тобою  тепер  поруч  -
Віддав  життя  я  недарма
За  твоє  щастя  світанкове.

                             …А  бути  щасливим  -  не  завжди  бути  разом,  
                               бо  щастя  для  мене  -  бачити  сміх  її  знов…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2012


Промінчик казкових чудес (Олесі Шевчук)

Осіння  погода:  і  дощ  і  туман…
Всі  люди  навколо  насуплені  й  так.
А  в  дівчини  очі  не  те  що  весна  -
Виблискують  щиро,  хтось  скаже:  Смішна!

Не  вірять  ті  люди  у  щирість  очей,
А  їй  не  байдуже,  бо  сильно  пече.
Зневірені  болем  серця  оживуть,
Як  дівчина  мовить:  Пробач  і  забудь!

Куди  не  погляне  -  повсюди  вже  рай,
Якщо  одинокий  -  ти  спробуй,  кохай!
Коли  від  розлуки  стомлені  очі  -
Ну  що  ж  -  зустрічай  гостей  серед  ночі.

А  юна  красуня  -  то  ангел  з  небес,
Маленький  промінчик  казкових  чудес,
Ніхто  не  помітив…  самотньо  іде,
Лиш  вітер  розвіяв  волосся  руде.

Він  ніжно  торкався  тендітних  плечей,
Як  мама  з  любов'ю  голубить  дітей,
Тоді  ще  не  знали  та  вірили  в  те,
Що  доля  навіки  любов  принесе.

Ангел  -  Олеся  Шевчук
Вітер  -  Володимир  Шевчук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2012


Все рідше згадую тебе у віршах

[img]http://cs421921.userapi.com/v421921008/b96/IG81wEtXVi8.jpg[/img]
Все  рідше  згадую  тебе  у  вІршах,
Все  рідше  ти  полониш  і  думки,
Можливо,  ти  вже  стала  зовсім  інша,
Та  я  не  повернУся  більш  туди.

Вчорашній  сум,  здається,  вже  позаду,
Хоча  залишив  шрами  на  щоці,
Від  сліз  гарячих  (ще  від  листопаду),
Що  майже  рік  текли  в  моїй    душі.

Хоч  ти  старАнно  ставиш  досі  мури,
Я  їх  без  сили  все  одно  зітру,
Бо  осінь    грає  швидко,  без  цензури  -
Заповнить  вмить  осілу  пустоту.

На  твоє  фото  знову  я  дивлюся…
Без  ненависті,  злості  і  образ.
З  теплом  до  нього  щиро  пригорнуся,
Щоб  спогади  прийшли  хоча  б  ще  раз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2012


А що їй вірність…

Багато  знаєте  про  вірність?
Ви  ж  бо  ніколи  в  цьому  не  клялись,
А  їй  синонім,  для  Вас  –  підлість,
Яку  подарували  сміючись.

В  кохання  «гратись»  Ви  уміли  -
Цілунків  розсип  і  бравада  слів,
Мажорні  дотики  по  тілу  -
Відсутність  почуттів  не  зрозумів.

Любив  безмежно  і  без  краю
Таку  холодну  (думав  я)  весну,
Схиливши  голову,  питаю:
Чому  я  не  побачив  в  ній  змію?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2012


Скрипаль мінорно грає звуки (співавтор: Мотрук Інна)

Не  хвилюйся,  що  надворі  осінь,
На  порозі  лютая  зима,
Хай  тебе  зігріють  на  морозі,
Ну  хоча  б  скупі  мої  слова.

Осінь  сипле  золотом  яскравим,
Голосом  твоїм  шумлять  вітри,
Всі  слова  заплутаються  в  травах,
Затремтять  краплинками  роси.

Біль  і  щем  у  серці  від  розлуки,
Осінь  ця  закрила  всі  мости,
А  скрипаль  мінорно  грає  звуки,
Де  щасливі  були  я  і  ти.

Ніби  душі  сплетені  в  акорди,
За  вікном  танцює  листопад,
Тільки  ми  усе  виводим  ноти,
Ті,  що  разом  вже  не  зазвучать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2012


Не по твоїй, не по моїй вині

[img]http://cs303102.userapi.com/v303102008/2e38/wPb_rqHQLw4.jpg[/img]
Сумую  я  за  осінню  шалено,
Сумую…  полетіли  журавлі,
І  ти  підеш,  я  думаю,  напевно  -
Не  бережеш  любові  взагалі.

Крізь  стрІчки  слів  приховані  лиш  сльози  -
Не  по  твоїй,  не  по  моїй  вині.
Та  от  чому  тепер  ось  ці  морози
Картають  моє  серце  у  журбі?

А  ти  холодна!  Хоч  така  холодна,
Та  я  тобою  пристрасно  горів,
І  не  потрібна  мені  досі  жодна,
Бо  серцем  відпустити  не  зумів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2012


Снег пушистый на щеках

«...Как  в  смирительную  рубашку,
Мы  природу  берем  в  бетон...»  Есенин  С.

Как  природа  хороша,
Вижу  я  и  грусть  тая,
В  эти  зрелые  года
Понимаю  -ты  моя.

Да!  Моя!  Ты  так    и  знай,
Снег  пушистый  на  щеках
И  весенний  нежный  май
Я  люблю!  Но  вот  беда…

Ты  моя,  но  сердцу  больно  -
Умираешь  ты  невольно,
Я  не  в  силах  уберечь
Оттого  теряю  речь.

Люди,  люди,  ну  куда  же?
Вы  как  звери,  хуже  даже,
Не  тревожьте,  ради  Бога
Ведь  природа  и  жестока.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377262
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.11.2012


Мрії розбив китайський iPhone

Вона  тільки  прокинулась  і  вже  в  контакті…  ще  зовсім  заспані  очі,  а  від  втоми  навіть  рухатись  не  хочеться…..  та  бажання  слухати  музику  сильніше  за  будь-яку  втому….  грає  її  улюблена  пісня  «Penelopa  Cruz  –  Cocaine»  …..  я  кожен  раз  її  чую  замість  гудків,  коли  вона  не  бере  трубки  …  а  коли  ми  разом,  часто  слухаємо  «Михайла  Хому  (Дзідзьо)  –  Наречена»  …  так  наївно…  по-дитячому  мріємо,  що  ти  будеш  моя  наречена…  Десь  на  березі  річки…  в  колі  близьких  людей…  буде  цей  щасливий  день…  на  весіллі  в  тебе  обов’язково  буде  дві  сукні…казково-біла  денна  …  а  вечірня  -  найрозкішніша…  що  кожен  чоловік  із  заздрістю  проводжатиме  поглядом  ту,  що  стане  навік  моєю…  ту,  що  не  буде  більше  ні  з  ким…  вона  ж  належатиме  тому,  хто  її  безмежно  кохає…  мені  …  І  навіть  зараз  замріявся,  адже  розповідав  про  її  улюблені  пісні...  Та  насправді,  не  важливо,  яку  вона  любить  музику:  адже  її  оживляє  любий  ритм  …  він  вселяється  кожною  ноткою  в  її  клітини,  наповнюючи  юне  і  втомлене  тіло  енергією  життя….  Босоніж….  по  холодній  підлозі  ….  дрібними  крочками….  дотягується  до  холодильника  …..  Ананасовий  сік….  це  ж  її  улюблений  ….  а  вона  навіть  не  підозрює,  що  я  його  терпіти  не  можу  ….  І  кожен  раз  коли  купуємо  сік,  я  завжди  беру  її  улюблений….  А  знаєте,  а  я  й  навіть  його  полюбив  …..  Вона  любить  читати  романи,  хоча  про  любов  ніколи  не  знала…..  І  чого  вона  добавляє  «Вконтакті»  до  друзів  всіх  хлопців,  які  роблять  запит  на  дружбу?  Хоча….  це  ж  не  важливо,  це  ж  просто  «контакт»….  Ну  не  буде  ж  вона  з  ними  зустрічатись  -  вона  ж  мій  вірний  Хом’ячок  ….  в  неї  такі  гарні  та  пухкенькі  щічки….  а  вона  мене  називає  Їжачок,  тому  що  я  часто  ображаюся  -  «наїжачуюся»  …  Я  ненавиджу  китайські  «Айфони»,  адже  кожен  раз  додзвонююся  до  неї  з  декількох  раз…..  він  часто  в  неї  вимикається  -  ні  з  того  ні  з  сього…..  і  от  через  цих  китайців  я  не  сплю  ночами,  переживаючи  за  свою  маленьку  дівчинку…  яку  кохаю  до  безумства…  яка  стала  для  мене  цілим  світом  …  цілим  океаном  щастя.  А  тепер...  океаном  болю…  таким  глибоким,  що  навіть  зараз  я  все  не  можу  його  перепливти  ...  А  я  усе  не  вірю…  я  хочу  взяти  той  клятий  телефон,  хочу  почути  коханий  голос  і  байдуже,  що  ота  казка  закінчилась…  закінчилась  навіки  палаючим,  вогненним  словом  "Зрада"......  А  я  згадую,  як  ти  чинила  зі  мною  і  навіть  уявити  не  можу,  щоб  я  був  здатен  на  таке...  А  я  так  хочу,  щоб  ти  відчула…  зрозуміла,  як  рвалось  на  шмаття  моє  серце…  як  вистукувало  у  висках  -  "зрада!!!...  зрада!!!",  ти  не  відчуєш  ...  ти  не  знала  зради  ...  То  я  зраджу  тебе  хоч  у  рядках…  нехай  уявно  …  бо  в  житті...  я  би  не  зміг  ...  кляте  кохання...  Якщо  колись,  від  нічого  робити,  ти  забредеш  у  світ  моїх  віршів…  читай  …  можливо  і  твоя  душа  завиє  від  пекучого  болю...  Читай!!!  …  Ти  цього  варта!!!  Нехай  мій  біль  заб’ється  в  твоїм  серці…  нехай  оселиться  у  нім...  навік  ...  аби  нікому…  нікому  більше  не  завдала  такого  болю...  

Сьогодні  слухаю  Пенелопу  Круз,  
І  що  це  зі  мною  -  мабуть  я  загруз,  
А  ввечері  п’ю  ананасовий  сік,  
Хоч  інший  купити  я  все  таки  міг.  

Ніколи  в  житті  не  читав  романи,  
Мабуть,  мене  хтось  уже  заарканив,  
Та  ні,  то  здалося!  Вмикаю  «контакт»…  
О,  як  це  прикольно  …  іду  на  контакт.  

Тут  море  можливостей,  море  пригод…  
Та  все  надоїло  -  піду  я  в  народ,  
Зустріну  дівчИну  -  файну  красуню,  
Не  те,  що  «вконтакті»  -  я  не  жартую.  

Ми  вип’ємо  кави…  почнеться  прогрес,  
І  тут  обломав  тихий  звук  еСеМеС  -  
Кохана  дзвонила,  разів  уже  п’ять,  
За  голову  взявся:  "Твою-мою  мать"  

«О,  ні  не  хвилюйся  кохана  -  я  сплю,  
Про  тебе  лиш  мрію,  тобою  живу,  
Ну,  а  ти  іди  спатки,  мій  хом’ячок,  
Я  ніжно  цілую  тебе.  Твій  їжачок»  

Що  ж  це  робити?  Тут  дівка  під  боком,  
Кохана  дзвонить,  на  лихо,  так  довго.  
Не  хитро  придумав:  «Turn  Off»  телефон,  
А  завтра  я  скажу:  Це  глючний  iPhone!!!  

Turn  off  (терн  оф)  –  вимикати

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2012


Аргумент недоспаних ночей

[img]http://cs419023.userapi.com/v419023008/b3e/p3eVRs53Xts.jpg[/img]
Повільно  затікає  у  скроні  мої  осінь,
І  крадькома  проникла  в  серця  близьких  людей,
Та  тільки  в  моїм  серці  весняна  досі  повінь,
Що  стала  аргументом  недоспаних  ночей.

У  тебе  у  долонях  посохли  білі  квіти,
І  відсиріла  палаюча  колись  любов,
Ну  що  ж,  пройшло  кохання  -  нема  чого  жаліти…
Бо  хто  умів  любити  –  полюбить  вірно  знов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2012


Плохой актер

Я  продаю  себя  нелепо
Любой,  кто  дарит  мне  свое  тепло,
Лишь  оттого,  что  так  небрежно,
Ты  сердце  раскудрявила  мое.

Ты  каждой  ночью  не  для  славы,
Касанье  рук  подаришь  для  других,
А  я  дурак,  так  ждал  награды
За  верность,  что  дарили  журавли.

Я  счастлив!  Ты,  наверно,  тоже.
Я  плачу  …  хватаю  алкоголь,
И  вот:    веду  себя  негоже  -
Распутный  я  теперь  уже  король.

Ну,  наконец-то  –  изменяю…..
Плохой  бы  вышел  из  меня  актер,
Хотя  уже  не  вспоминаю,
Но  жаль,  я  все  еще  в  тебя  влюблен.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375958
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2012


Вітер надії їм вже не повіє

Любов  жива,  та  я  її  ховаю,
В  очах  її  надія  досі  не  згаса,
Тепер  стояти  бідному  до  краю
І  говорити  невмираючі  слова.

Та  я  в  таку  наївність  вже  не  вірю,
І  може,  краще  відпустити  в  небеса,
Бо  ця  любов  пробуджує  лиш  звіра,
Що    розриває  мою  душу  навмання.

Любов  мізинцем  трималась  за  будь-що,
Лиш  би  залишитись  і  жити  у  думках…
В  моїх…  в  моїх  дитячих.  А  навіщо?
Я  все-одно  тебе  Всевишньому  віддам!

В  очах  її  благання.  Скупі  слова:  
«Ти  не  вбивай  мене,  бо  я  іще  твоя,
Невже  згрішила,  невже  не  дорога?
Колись  же  були,  милий,  тільки  ти  і  я».

«Невже  в  холодні  ночі  я  не  гріла?
Мороз  на  дворі,  а  ти  тримався  сміло.
А  в  пристрасні  хвилини  не  горіла?
Коли  від  божевілля  палало  тіло».

«Ну  так  для  чого  вбиваєш  ти  мене?
Невже  любов  небажане  дитя  твоє?
Не  думай,  що  біль  ось  так,  візьме,  мине,
Якщо  ти  навіть  і  уб’єш  чи  варто  це?»

Сльози  солоні  і  мокрі  лиш  вії,
Це  все  на  що  здатен  і  глибоко  вірив,
Вітер  надії  їм  вже  не  повіє  -
Залишився  сам,  бо  стояв  біля  прірви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2012


У чому винні квіти?

Обвінчаний  в  холодному  чеканні,
В  руках  тримаю  чарівний  букет,
Слова  мої,  затримані  в  мовчанні,
Малюють  знову  ніжний    силует.

Поміж  дерев  (в  осінньому  убрАних),
Легенькою  ходою,  не  як  всі,
Немов  весна,  пройшлась  несамовито,
І  оп’янила    радість  на  землі.

А  ти  летіла  (не  ішла)  до  мене  ,
І  подих  мій  важкішав  на  шагу,
Із  поглядом  казково-ніжним,  наче,
Поцілувала  тепло  у  щоку.

А  я  тремтів,  не  знаючи  ні  слова,
Лише  любов  іскрилася  з  очей,
Ті  квіти,  що  приніс  тобі,  ти  взяла,
Але  не  пригорнула  до  грудей.

Холодний  погляд  важко  так  забути,
А  очі  світлі,  ніби  з  темноти,
Ну  і  скажи,  у  чому  винні  квіти,
Чому  їх  грубо  розтоптала  ти?

А  в  серці  біль  …  ослаблені  дерева  -
В  душі  моїй  зламала  ти  гілки,
І  не  знайшла  пояснень  -  та  й  не  треба,
Все  пояснили  вмираючі  квітки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2012


Fata Morgana ( для Halyna*)

Я  поглянув  в  твої  очі
І  безодню  бачив  там,
От  не  сплю  тепер  дві  ночі,
Може,  в  тому  винен  сам?

Бо  помітив  серед  сотень
Твою  душу  та  тепло,
І  принесла  мені  осінь
Незабутнє  "еНеЛО".

Ти  граційна  і  вродлива,
Та  пусті  мої  слова.
Скільки  серць  вже  полонила
Неземна  твоя  краса?

Та  я  знаю  -  ти  кохана,
Це  помітно  по  вустах,
От  тому  і  ти  МоргАна  -
Усіх  зваблюєш  у  снах.

Ось,  тепер  і  я  чекаю,
Коли  прийдеш  в  мої  сни,
І  Всевишнього  благаю,
Щоб  зумів  тоді  втекти.

Fata  Morgana  -  фея  Моргана,  обманює  примарними  видіннями

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2012


Загрустила осень, загрустил и я

Загрустила  осень,  загрустил  и  я,
Много  так  вопросов  в  сердце  у  меня,
Люди  молодые  слезы,  не  тая,
Проливают  с  болью,  все  еще  любя.

Листья  золотые,  так  как  никогда,
Ветер  раздувает  будто  бы  печаль,
Жаль,  вчерашний  вечер  не  вернуть  назад  -
Мы  закрыли  двери  в  этот  календарь.

В  городе  холодном    брожу  я  один
И  мысли  тяжелые  -  нужно  ли  жить?
А  все  оттого,  что  глуп...и  без  причин
Начал  я  прошлое  свое  ворошить.

В  парке  на  скамейке  ты  сидишь  ...  и  я,
Только  ведь  с  тобою  в  разных  городах,
Я  был  в  парке  Горького,  а  ты  там  –  одна,
Вспоминаешь,  может,  с  нежностью  в  глазах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372120
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.10.2012


А на очах твоїх сльозинки

Лишень  поглянь!  Ранкове  небо  -
Там  зорі  видно  де-не-де,
А  другі  півні  так  нечемно
Пробуджують  зі  сну  тебе.

Ну,  зачекай  і  сонце  Ясне
Твій  сум  туману  розжене,
І  поцілує  ненавмисне
Недоспане  твоє  лице.

А  рук  твоїх,    ласкаво-ніжних
Торкнулось  кошеня  мале,
І  ти  згадала  дотик  рідний,
Як  повідомлення  моє.

Я  написав  в  листку  (в  клітинку),
Як  щиро  я  люблю  тебе,
А  на  очах  твоїх  сльозинки  -
«І  я  кохаю»  промайне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2012


До останньої краплі дощу

[img]http://data.whicdn.com/images/16651772/302961_260626800646113_107151212660340_700035_677013140_n_large.jpg[/img]
До  останнього  подиху  вітру,
До  останньої  краплі  дощу,
Серце  юне  любитиме  вірно,
А  в  душі  лиш  питання:  Чому?

У  коханні  цінив  я  довіру,
От  тому  і  довірив  життя,
Я  по-іншому  просто  не  вмію,
Бо  була  ти,  мов  щире  дитя.

По-наївному  вірив  у  вірність,
Тільки  в  тобі  її  не  знайшов,
Жаль  пройшли  ті  часи  і  та  юність,
Коли  легко  повірити  знов.

Ти  поглянь,  вже  і  вітер  не  сильний,
Та  і  дощ  не  такий-то  рясний,
То  чому  ж  тоді  досі  я  вірний,
І  цей  світ  для  нас  двох  замалий?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2012


В серці метеликів рій

А  знаєш…    хоч  ти  не  кохаєш,
У  серці  моїм  оселився  метеликів  рій,
Ти  душу  мені  спопеляєш,
Кохання  ж  моє  убивати  безслідно  не  смій.

Ти  плачеш?  Чому  ж  ти  не  бачиш,
Що  світ  завмирає,  коли  ти  не  маєш  надій.
Ти  плачеш!  Не  чуєш  одначе  -
Любов  так  і  просить  вернути  хоч  залишки  мрій.

Так  дивно  …    тепер  не  кохаю,
А  сльози  і  досі  зривають  гіркий,  тихий  сміх,
Бо  я  розумію  і  знаю,
Що  нашому  щастю  завадив  легкий    помах  вій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2012


Любов…тепер лише ім’я

Я  зустрічаю  знову  осінь,
Хоч  в  серці  ще  моїм  весна,
Такі  холодні  тепер  ночі,
А  ти  десь  плачеш  там  одна.

Сьогодні  у  обіймах  інша,
Чому  ж  ти  нас  не  зберегла?
Можливо  скаже  хтось:  «Ти  грішна!»,
Але  ж  ти  досі  у  думках.

В  осінній  вечір  поміж  хмари
Я  бачив  знову  погляд  твій,
І  лиш  болючими  словами
Згадав  я  наше  місто  мрій.

Тепер  іду  я  в  цьому  місті
І  все  здається,  мов  сміття  -
Згоріло  почуття  те  чисте,
Що  називав  твоїм  ім’ям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2012


Молитва к Богу

Прошу  тебя  я  милый,  Боже,  ты  дай  мне  жизни  лишь  глоток,
Осталось  дней  моих  дороже  просить  прощенья  у  нее,
Так  мало  дней  и  темных  нОчей,  ну  а  на  сердце  лишь  комок,
Лишь  оттого,  что  я  влюбленный,  а  надо  мною  воронье.

Прошу  тебя  я  снова,  Боже,  верни  мгновение  весны,
Ты  дай  надежду  мне  увидеть  те  мимолетные  мечты,
А  маки,  Боже,  эти  маки,  что  видел  утром  у  реки  -
Напомнят  мне  глаза  любимой,  что  много  раз  во  мне  цвели.

Я  помню  вольный  ветер  еще  кудрявил  волосы  мои,
Как  дождь  прошел,  а  мы,  обнявшись,  у  клена  все  еще  стоим,
Не  холодно,  не  мокро  нам,  ведь  от  любви  сгорали  мы…
Костер  угас,  а  сердце  тает  в  остатках  брошенной  любви.

Позволь  увидеть  хоть  бы  слезы  моей  утраченной  родни,
Я  не  прошу  счастливых  дней  в  судьбы  -  мне  этого    не  надо,
Лишь  дай  увидеть  их  глаза,  пускай  и  грустных  и  усталых,
Пускай  минуты  иль  мгновенье,  но  только  бы  еще  живых.

Еще  прошу  тебя  я,  Боже,  помочь  сиротской  детворе,
Что  не  познали  теплый  взгляд      и  не  играли  во  дворе,
И  когда  вырастут  они,  в  глазах  их  будут  слезы  боли,
Ведь  в  детстве  так  были  нужны  еще  отцовские  ладони.

Прости  меня:  я  сделал  в  краткой  жизни  очень  много  горя,
Но  сам,  своими  же  поступками  напророчил  я  судьбу,
И  может,  оттого  сдаюсь  впервые  в  жизни  я  без  боя,
Прости  меня  ты,  Боже  –  но  жить  так  больше  вовсе  не  могу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368975
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.10.2012


Ти зрадила, а я тобі ще вірний

Ти  мені  не  ворог,  ти  мені  й  не  друг,
Та  твоє  ім’я  мені    досі  ріже  слух,
Ти  зрадила,  а  я  тобі  ще  вірний,
І  відкидаючи  образи  ще  люблю.

Ніби  я  на  волі,  серцем  у  полоні,
Та  чому  вуста  мої  такі  солоні?
Ти  мені  не  мила  -  серце  лиш  розбила,
А  можливо  просто  ти  не  долюбила.

І  тепер  не  знаю,  хоч  і  я  кохаю,
Чи  розквітнуть  квіти  до  весни,  до  раю?
А  зима  так  близько!  Боже,  буде  слизько,
Як  би  не  упасти  з  любов’ю  так  низько.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2012


Твоєму коханню немає життя

Твоєму  коханню  немає  життя,
Бо  ти  й  ніби  вільна  і  ніби  моя,
А  осінь  зрадлива,  допоки  жива,
Зриває  сльозинки  з  сумного  лиця.

Додолу  покотяться  біль  та  печаль  -
Не  стримує  пісню  самотній  скрипаль,
Та  музика  лине  крізь  небо  у  світ,
Лиш  ти  не  почуєш,  бо  серце  -  граніт.

А  я  не  скриваю  -  вже  віри  нема,
Згоріла  й  надія  у  жовтні  до  тла,
Та  я  відчуваю,  що  в  грудях  щось  є,
Можливо,  кохання  -  лиш  тільки  слабке.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2012


Букет в душі зів’ялий

Не  болить!  Моє  серце,  дивно,  не  болить,
Хоч  на  нього  тони  болю  припадає.
Закриваю  очі  -  а  світ    не  так  горить,
Хоч  у  ньому  тисячу  зірок  палає.

Не  дивись  тим  поглядом  на  мене  ніжно,
Все  одно  тримають  тебе  думи  грішні,
Ну  для  чого  я  кохав  тоді  так  вірно?
Все  одно  не  любиш  ти  солодкі  вишні.

Хоч  і  я  тепер  букет  в  душі  зів’ялий,
Осінь  в  серці,  а  в  думках  -  лиш  ти  одна,
Я  тепер  кидаю  свої  мрійні  справи,
Бо  кохання  в  неї  досі  ще  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2012


Кохання лише на словах

Сьогодні  у  Києві  дощ!
І  так  тут  самотньо…  безпомічні  ночі  –  не  в  двох.
Відбитки  оголених  площ
Залишать  у  пам'яті  тепер  сумний  епізод.

Погода  сьогодні  лютує!
І  холод  проникнув  мені  навіть  в  скроні  й  до  ніг.
А  може  вона  ще  сумує?
Просто  заплуталась  і  серце  не  знає  доріг.

Душа  помирає  від  болю!
Та  сліз  не  побачиш  -  не  треба  цієї  краси.
Не  зможу  змінити  я  долю  -
Твій  подих  для  мене,    як  крапля    живої  води.

Ти  завжди  була  мовчазною!
Та  вечір  осінній  розставив  всі  крапки  над  «і».
В  житті  ти  була  лиш  Любов’ю,
Для  мене  ж  ти  стала  дорожча  за  весь  земний  світ.

А  щастя  текло  мов  рікою!
Ще  вчора  здавалося  жити  хотів  не  дарма…
Сьогодні  здаються  без  бою,
Лиш  ті,  хто  кохав  досить  ніжно  лише  на  словах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2012


Не потрібно серцю лиш жалю

Ти  пам’ятаєш,    як  весною,
Коли  проникла  в  душу  й  стала  мною,
Піддався  так  тобі…  без  бою,
І  не  гадав  я,  що  буде  все  тюрмою  ….

Життя  це  мить,  та  лиш  з  тобою,
Але  без  тебе    не  залишилось  причин,
А  я  розІп’ятий  журбою,
Та  в  цім  стражданні  -  не  вгамую  біль  нічим.

Чому  в  словах  моїх  шукаєш
Лукавий  привід,  ніби  досі  я  люблЮ?
Холодний  камінь  не  здолаєш,
Бо  не  потрібно    цьому  серцю  лиш  жалЮ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2012


Любовь, похоже, только сон

Любовь,  похоже,  только  сон,
Но  только  мой…  всего  лишь  мой.
И  зазвонил  вдруг  телефон  -
Проснулся  я...  а  мир  иной.

Где  нет  любви,  кругом  тоска,
Но  сердце  бьется,  чуть  дыша,
Здесь  аксиома  непроста  -
Любовь  твоя  лишь  на  словах.

Сколько  слез  …пролить  мне  надо?
Чтоб  оживить  твой  зимний  сад,
Сколько  дней…    любить  нам  рядом?
Чтоб  разогнать  хмельной  закат.

Хоть  чувства  есть,  но  как  вода,
Они  бегут,  куда  не  знают,
А  время,  словно,  из  песка,
Любовь  нещадно  убивает.

Сердца  не  бьются  в  унисон  
И  ум  тоскливо  не  скребет.
О  том,  что  был  в  тебя  влюблен,
Мне  даже  ветер  не  поет.

Наши  встречи  отмечтались,
Наши  будни  сожжены,
Мы  с  тобою  наигрались,
Но  не  чувствуем  вины.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365731
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2012


Мне жизни не хватит …

Не  стар  я  еще,  еще  я  не  стар,
Но  жить  мне  осталось  так  мало,
Но  кто  ж  виноват,  что  я  не  начАл,
Любить  свою  жизнь  слишком  рано?

Мне  жизни  не  хватит  глаза  целовать,
Твой  образ  чарующе  яркий,
О,  как  бы  хотелось  потом  увидать
Глаза  нашей  дочки  смуглянки.

Мне  жизни  не  хватит  стихи  прочитать,
Что  душу  мою  согревают,
И  хочется  много  еще    написать,
Но  мысли  мои  умирают.

А  музыки…  сколько  еще  не  слыхал,
Что  сердце  мое  замирает,
Родителей  только  во  снах  целовал  -
Такой  вот  я  сын  -  неудачник.

Не  важно,  умру  я  с  душою  пустой,
Но  миром  не  буду  обманут,
Быть  может,  я  там,  обрету  свой  покой,
Стихи  же  мои  не  увянут.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365379
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.09.2012


Нет любви твердили люди

Нет  любви!  -  твердили  люди,  
Нет  любви!  -  твердили  мне  друзья,  
Этот  мир  сплошных  иллюзий!  -
Все  твердили  -  только  лишь  не  я.

Рано  утром  ...    день  вчерашний,
Осень,  дождь  и  ветер  во  дворе,
Был  я  пьян,  такой  пропащий,
А  теперь  же  с    болью  на  душе.

Этой  боли  не  унять  мне,
Этой  болью  только  я  живу,
От  чего  дрожат  колени,
Почему  дышать  я  не  могу?

Что  со  мною?  Сердце  бьется,
Сто  ударов…  болью  по  руке,
А  печаль  не  отзовется,
Пусть  и  жизнь  моя  на  волоске.

Я  отдам  ее…  как  хочешь,
Ведь  без  боя  сердце  отдавал,
Что  любить  меня  не  сможешь,
Я  наивен  был  -  не  понимал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365187
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.09.2012


Сльозами біль не приховаєш

Ти  близько,  але  так  далеко  -
На  відстані  дотику  рук,
О,  як  же  з  тобою  нелегко,
Бо  відстань  -  пожива  для  мук.

Я  вірний  їй  в  своїм  чеканні,
Немов  самотній  в  небі  птах,
Та  не  зізнаюсь  у  коханні,
Бо  сльози  й  досі  на  очах.

Я  витру  сльози  –  посміхнуся,
Хоч  і  лукаво  -  все  одно,
І  щиро  Богу  помолюся,
Щоб  дарував  тобі  любов.

Бо  ти  не  любиш,  не  кохаєш,
А  я  тебе  –  повір,  давно,
Сльозами  біль  не  приховаєш…
Лягли  слова  твої  на  дно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2012


Ти не любиш - тобі лиш здається

Вкотре  я  благаю  допомоги,
Навіть  гордість  свою  приховав,
Це  життя  із  присмаком  хвороби  -
Не  такого  зовсім  я  шукав.

Кожним  словом  німим  ти  все  душиш
Мої  ніжні,  терпкі  почуття,
Сильну  спрагу  тоді  ти  відчуєш,
Коли  мрії  підуть  в  небуття.

Ти  не  любиш  -  тобі  лиш  здається,
Бо  кохання  трагічне  у  нас,
Не  так  просто  у  світі  вдається
Знов  любити,  щоб  вогник  не  згас.

Та  не  зможем  з  тобою  кохати
Ніжно-віддано...  до  вівтаря,
Не  зумів  я,  сліпий,  розпізнати,
Що  любов  -  не  любов  ти  моя.

А  в  осінньому  парку  шаліти
На  пожовклому  листі  в  ночі,
Будуть  інші  закохані  пари,
Бо  з  тобою  тепер  ми  чужі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2012


Любовь моя – еще ты малое дитя

Ты  слез  моих  не  видишь…
Казалось  бы  и  надо,
Но  все  равно  не  слышишь,
Хотя  ругаюсь  матом.

И  в  этой  буре  пыток
Стараюсь  сохранить  я,
Клубок  отсохших  ниток
Ушедшего  мгновенья.

Но  сделаны  ошибки,
Я  не  пытаюсь  верить,
Что  этот  морок  зыбкий,
Отыщет  параллели.

Но,  любовь  моя  беда,
Ох,  и  малое  дитя,
До  чего  ж  она  юна  -
Силы  нет  в  ее  ногах.

Ты  удержи  за  руку,
Уведи  на  край  земли,
С  тобой  все  позабуду,
Хоть  писать  свои  стихи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364250
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.09.2012


Тебе обніму, а в самого сльози

Ти  пригорнись  з  теплом  до  мого  серця,
Як  ніжно  горнеться  до  мами  малий  син,
І  так  тужливо  в  ньому  все  озветься,
Коли,  здавалось,  не  залишилось  причин.

Тебе  обнІму,  а  в  самого  сльози,
Та  не  з  очей  –  з  самого  серця  потекли,
В  душі  весна,  пройшли  люті  морози,
І  від  кохання  твОго…  танули  річки…
́́́́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2012


Я подарую тобі дощ

Якщо  я  скажу,  що  кохаю  -
То  це  нічого  не  скажУ,
Ти  зрозумій,  що  слів  замало,
Щоб  передати,  як  люблю.

А  я  життя  не  уявляю,
Без  тебе  і  твого  вогню,
Лиш  в  темноті  пообіцяю,
Що  збережу  миттєвість  ту.

Я  простелю  під  ноги  квіти,
Я  подарую  тобі  дощ,
І,  як  дитина,  буду  бігти,
Поміж  осінніх  мокрих  площ.

І  дивний  я  в  своїм  зізнанні  -
Любов  таку  не  бачив  в  снах,
А  ти  ховаєш  у  мовчанні
Щасливі  сльози  на  очах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2012


П’янкий дурман … і знову по губах…

Окрилені  любов’ю  летіли  над  землею,
Такі  були  щасливі,  ми  думали  так  треба,
Горіли  ми  сердечно,  але  так  небезпечно,
Злетіти  аж  до  сонця  -  яка  ж  була  халепа.

Від  тепла  гарячого  ти  чомусь  перегорів,
Може  я  занадто  сильно  хотіла  почуттів,
Може  зовсім  трохи  забракло  ніжно-теплих  слів,
Тому  й  не  помічала,  а  любити  ти  не  зміг.

Все  минуло,  в  серці  слід  залишився  нестерпний,
Ти,  мабуть,  не  пам’ятаєш…  та  і  я    забула,
Але  часом,  так  здається,  біль  мій  нескінченний,
Знову  рветься  мені  в  душу,  щоб  я  все  відчула.

Дозволяю  я  собі,  плакати  на  самоті…
Повір,  я  не  слабка,  а  навіть  досить  сильна,
І  не  піддамся  слабкості,  примхливій  гіркоті,
Бо  я  уже  повільно  стаю,  як  божевільна.

І  дякую  тобі,  що  стала  безсердечна,
А  думала  колись  –  любов  моя  безмежна,
Такий  п’янкий  дурман…  стікає  знову  по  губах
А  я  не  вірю,  тим  казково-лагідним  словам…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2012


В душі пов’яли з тобою бур’яни

Ти  знаєш…,  а  я  вже  не  плачу,
Ночі  холодні  не  такі  вже  й  сумні.
Я  думав,  тобі  не  пробачу,
Що  серце  моє  проживало  в  пітьмі.

Життя  змінилось!  Не  одразу,
Хоч  рани  бУли  п’янкої  глибини.
Та  не  тримаю  я  образи  -
В  душі  пов’яли  з  тобою  бур’яни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012


Юність ніби за плечима

Хоч  юність  ніби  за  плечима,
Але  чомусь  соромлюсь  Вас.
Дивлюсь  квітучими  очима  -
Вогонь  в  душі  моїй  не  згас.

А  я  боюсь  торкнутись  губи,
Хоч  цілував  до  Вас  не  раз,
Ті  очі  -  дві  краплинки  згуби…
Я  все  відав  би  без  вагань.

Боюсь  зізнатись,  що  кохаю,
Хоч  я  кохав  уже…  кохав,
Але  тепер  чомусь  чекаю,
Мов  я  його  не  зустрічав.

А  в  серці  тріснуло  каміння  -
То  все  вона...  Любов  одна,
Я  бачив  в  ній  своє  спасіння,
Як  і  вона  ...  в  мені  життя.

Закрию  очі  –  задихаюсь,
Чи  справді  Ви  на  світі  є?
Я  тут  вагаюсь...  Ви  ж  ...  натомість  -
Віддано  кохаєте  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2012


Прости, что я писал тебе стихи

Прости,  что  я  писал  тебе  стихи,
Но  все  они  рождались  от  любви,
А  в  нежных,  недосказанных  словах
Таилась  правда  только  на  губах.

Прости,  что  написал  тебе  письмо,
Хотя  и  не  открыла    ты  его,
Прости  за  легкие  поступки,
Что  ждал  тебя  у  дома  сутки.

Прости,  за  все  подарены  цветы,
Что  больше  не  положишь  в  вазу  ты.
Прости  такую  верную  любовь,
Что  в  миг  наивный  я  поверил  вновь.

А  ты  разбила  сердце  на  кусочки,
Оттого  и  грустные  все  строчки.
Но  я  тебя  любимая  простил,
Ведь  боль  в  душе  я  как-то  подавил.

Простил  тебе  я  даже  нелюбовь,
Как  руки  часто  разбивал  я  в  кровь.
Но  не  прощу  тебя  я  никогда,
Ведь  ты  сказала  ему  нежно  ДА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358769
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.08.2012


Я в этот город больше не вернусь

Как  странно,  но  я  уже  во  Львове,
Сижу  в  кафешке,  кофе  пью  один,
Еще  вчера    был  я  на  свободе  -
Сегодня  пленник  у  твоих  вершин.

Утром  в  парке  по  худой  аллее
Развеюсь  я  от  этой  суеты,
Молодое  сердце  не  хладеет
И  меж  деревьев  показалась  ты.

Но  облажался  -  пара  молодых
Обнялись,  будто  не  было  беды.
А  я  припомнил  -  в  помыслах  благих  -
Сковали  свое  счастье  в  кандалы.

А  мы  мечтали  …  прочитать  «Люблю»
На  наших    лицах,  лишь  бы  к  февралю,
Но  вот  беда  -  уже  почти  весна,
На  наших  лицах  только  пустота.

Запах  в  воздухе  и  аромат  земли,
От  дождя  промокший  -  пьяный  от  любви,
Сотни  километров,  а  теперь    -  шаги,
Только  ты  родная  все  сожгла  внутри.

***

Я  в  этот  город  больше  не  вернусь,
Хотя  и  сердце  в  нем  свое  оставил,
И  с  головой  в  любовь  не  окунусь  -
Мой  мир  тобою  сладостно  отравлен.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358475
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.08.2012


Умирая, мечтал про любовь

Насупился  холод.  Замерз  голубок.
А  он  не  воркует,  и  голос  умолк.
Никто  не  согреет  -  нет  пары  ему,
Как  жить  стало  сложно  теперь  одному.

Дождь  начинается.  Куда  полететь?
Скажите  Вы  люди  –  ну,  дайте  ответ!
А  если  промокнет?  Ведь  холод  такой!
Не  выживет  голубь  еще  молодой.

А  он,  умирая,  мечтал  про  любовь,
Быть  может,  воскреснет,  но  в  ком-то  другом,
И  кто-то  почувствует  жажду  любви,
Что  птица  за  жизнь  не  сумела  найти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358368
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.08.2012


Она стояла у перрона

Она  стояла  у  перрона,
Слеза  катилась  по  щеке,
В  руках  ...  лишь  номер  телефона
Сжимала  трепетно  в  тоске.

Он  успокоил  легким  взглядом,
Прижал  покрепче...да  к  плечу,
А  сердце  билось  ...  сто  ударов,
В  душе  как  будто:  «Не  смогу…».

А  в  тишине,  что  между  ними,
Был  слышен  зов  проводников,
Они  так  радостно  зевали,
Смотрели,  как  на  голубков.

Осталась  им  одна  минута,
Он  шепчет  ей:  «Люблю,  люблю…»,
В  глазах  и  радость  утонула,
"Дождись  меня"  -  тебя  молю.

Ее  улыбка  стала  страхом
Разлуки  долгой  без  него,
Вот  так  мечта  и  стала  прахом
...уехал  поезд  далеко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358233
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2012


А осень жжет меня воспоминаньем (соавтор: Мотрук Инна)

Поспешает  осень  в  дом  мой  без  тоски,
Где  горит  тихонько  огонек  любви.
Сказкою  объята  желтая  листва,
За  окошком  стужа,  а  в  душе  весна.

И  не  скроет  вовсе  от  больных  потерь
Даже  на  замок  закрывшаяся  дверь,
Осень  смотрит  в  окна,  я  ей  улыбнусь,
Отпущу  печали  и  теплом  упьюсь.

Во  дворе  я  вижу  дети  до  зари
Под  дождем  играют  …  сердце  жжет  внутри,
Я  мечтал  о  счастье,  о  любви,  семье,
Но  любовь,  как  пламя,  все  сожгла  во  мне...

Прежде  я-то  верил,  но  не  стало  сил
И  в  осеннем  парке  с  болью  раздавил.
Листьями  опала  мерзлая  душа,
И  лилась  дождями  по  щеках  слеза.

Только  эти  слезы  выжгли  мне  глаза,
Оттого  не  вижу  счастья  у  крыльца.
В  сердце  тлеет  радость  и  любовь  живет,
Но  боюсь,  что  осень  счастье  унесет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358001
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.08.2012


Забываю…

Забываю…
В  тумане  утренней  росы
Тебя  я  забываю…

Понимаю...
Что  сердце  плачет  без  любви
Я  с  болью  понимаю…

Обнимаю...
Своею  нежною  рукой
Еще  я  обнимаю…

Зажигаю…
Таким  холодным  сердцем
Как  странно…  зажигаю…

Замерзаю…
Без  нежных  теплых  слов  твоих
Уже  я  замерзаю…

Мечтаю  ...
Проснуться  рядышком  с  тобой
О,  как  о  том  мечтаю…

Убиваю…
В  последних  страстях  я  любовь
Тихонько  убиваю…

Исчезаю…
Туманом  в  яркую  погоду
Навсегда  я  исчезаю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357999
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.08.2012


Обниму бродячую собаку

Что  за  день!  В  душе  земная  радость  -
Необъятная  минутно  гладь,
Что-то  мне  сегодня  замечталось  -
Всех  готов    я  нежно  обнимать.

Обниму  бродячую  собаку,
Поцелую  уличных  котов
И  не  лезу  я  сегодня  в  драку  -
Хоть  полным-полно  и  дураков.

Я  нарву  букет  красивых  лилий,
Первым  встречным  дамам  подарю,
Мне  не  жалко…  а  они  забыли…
Песню  им  веселую  спою.

И  каждый  день  уже  благодарю,
Что  вижу  солнце  на  рассвете,
Что  снова  в  жизни  прокричу:  Люблю!
Ведь  ты  же  есть  на  этом  свете.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357394
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.08.2012


Пір’їнкою запала мені в серце

Пір’їнкою  запала  мені  в  серце,
Так  ніжно-ніжно  взяла  у  полон,
І  ніби  привідкрилося  віконце,
Коли  відчув  тепло  твоїх  долонь.

Та  не  питай  чого  на  серці  тепло!
Чому  так  гірко  сльози  пролились!
І  не  питай,  чого  я  вірив  в  пекло…
Ти  не  питай…  а  просто  пригорнись.

А  я  згадаю  ще  не  раз  цей  серпень  -
Він  дарував  забутому  єство,
І  допоміг  втекти  від  неповернень
В  омріяний  лиш  мною  статус-кво.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2012


А я і мріяти не смів

Тримаю  почуття  в  кутку,
Тримаю...  що  ж…  бо  їх  уже  замало,
І  як  у  спраглому  ковтку,
Твоє  тепло  мене  так  оживляло.

А  я  лиш  ніжно  обійму,  
Не  скАжу  слів  -  вони  тут  зовсім  зайві,
Ну,  як  зустрів  тебе  таку?
Що  навіть  в  дощ,  все  в  сонячному  сяйві.

А  я  і  мріяти  не  смів,  
І  навіть  в  теплих  снах  його  не  бачив,
Того  кохання,  що  без  слів,
Сліпого  без  вагань  відродить  зрячим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2012


Одинокий вечер душу мне калечит

Одинокий  вечер  душу  мне  калечит,
Я  сижу  у  моря,  ярко  звезды  светят,
Боль  мою  тупую  время  не  излечит,
Я  спросил  прохожих  -  только  нет  ответа.

Тихий  ветер  снова,  что-то  громко  шепчет,
Обещает  много  –  но  ему  не  верю,
Это  только  сказка,  что  пока  лишь  дремлет,
Но  другой  исход  я  просто  не  приемлю.

Чайки  в  море  недоверчиво  кружатся,
Будто  сказки  эти  лживые  все  знают,
Слез  своих  от  них  по-прежнему  не  прячу,
Ведь  в  твоей  я  жизни  ничего  не  значу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355324
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.08.2012


Грустная осень

Листья  кленовые  сохнут  от  холода,
Даже  береза  сегодня,  как  брошена  -
Что-то  грустит…  да  и  слезы  не  прячет,
Осень  в  душе,  видно,  много  ей  значит.

Как  сумрачно  стало!  Но  птицы  летали,
И  даже  вчера  мы  уже  понимали:
Радость,  что  бЫла,  теперь  исчезает,
Как  пыль  улетела  в  синие  дали.

У  осени  сырой  холодные    нравы  -
Срывать  лишь  улыбки  для  милой  забавы,
А  птицы,  деревья...  хотя  без  сердец,
Но  все  ж  понимают,  придет  их  конец.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354758
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.08.2012


Ты целуешь… губы терпнут

Ты  целуешь…  губы  терпнут,
Ведь  несладкие  они,
Голос  с  сердца  что-то  шепчет:
«Как  же  мы  не  сберегли?»

Это  чувство  было  нежным,
А  теперь  все  под  откос,
В  этот  раз  уже  последним
Был  букет  из  желтых  роз.

Времени  пройдет  немалость,
Весны,  лето  и  зима,
Жизнь  уйдет,  оставив  жалость,
...не  познал  любви  сполна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354129
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.07.2012


Да, ты тело мне согрела

Снег  на  улице  резвится,
Мне  от  холода  не  скрыться.
Да,  ты  тело  мне  согрела,
Но  душа  моя  и  сердце,
Кто  согреет  мне  их  вновь?
Ведь  не  верю  я  в  любовь!

Ты  пыталась,  ты  старалась
И  душа  твоя  терзалась,
Но  не  рушил  с  места  лед,
Он  как  будто  что-то  ждет,
Не  смогла  ты  растопить
И  любовь  мою  испить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353831
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.07.2012


Сердце плачет в тишине

Какая  ночь!    Но  звезд  не  видно,
Лишь  месяц  отражается  в  реке.
Какая  ночь!  А  мне  обидно  -
Ведь  ты  не  плачешь  вовсе  обо  мне.

Ты  проливаешь  слезы  даром,
О  том,  кого  и  рядом  давно  нет,
Кто  бросил  чувства  с  листопадом,
Отсохшей  юности  прошедших  лет.

Но  не  виню  тебя  родная,
И  все  же  больно  как-то  на  душе,
Ведь  я  люблю  тебя  без  края,
А  сердце  плачет  снова  в  тишине.

Печаль  уйдет  с  рассветом  нежным,
Но  только  нужно  что-то  изменить,
Быть  может,  стану  я  небрежным,
Чтобы  смогла  любовь  мою  убить.

А  ты  убей…  убей  без  страха,
И  я  не  буду  вовсе  горевать,
Придет  весна…  и  я,  мечтая,
Начну  немного  верность  забывать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353267
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.07.2012


Я нарисую нежную улыбку

Я  нарисую  нежную  улыбку,  
Коснувшись  робко    твоих  губ
И  бережно  возьму,  как  нитку,
Тот  образ  девушки  без  мук.

Я  подарю  тебе  мгновенье,
Что  будет  длиться  целый  век,
Не  будет  больше  тут  забвенья,
Как    старые  дороги  вместо  рек.

А  я  люблю  тебя  безмолвно,
Дарю  тебе  свои  года,
И  ты  же  любишь  так  покорно,
Ко  мне  бежишь  ты,  как  вода.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351683
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.07.2012