| Сторінки (1/45): | « | 1 | » |
Зайшлося зарево за полем, гречаний душить аромат,
Лиш дві тополі, край дороги, тріпочуть листям біля хат.
До вуликів, що пахнуть медом, злітають бджоли, як струмок,
А вдалині, під синім небом, багать встеляється димок.
Гуде комар, шукає крові, та щось йому не таланить…
А над моєю головою – цвіркун занудливо цвірчить.
Я бачу степ, і перші зорі, думкам свобода, чистий шлях,
Та мріяти мені доволі, пора блукати уві снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2016
Стріляю вверх, стріляю вниз,
А в центр не влучаю.
То мабуть тренер мій, мене,
Неправильно навчає.
Все плутаю де тятива?
А де стріла, чи мушка?
Та й збоку в лука, ще стирчить,
Маленька завитушка.
Вже скоро третій рік мине,
Як взяв до рук я лука.
Занадто видалась складна,
Для мене ця наука.
Шлях лучника мабуть пройду,
Через мораль буддиста.
Надіюсь, що душа моя,
Для цього справді чиста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016
Нічого кращого немає, мені вір,
Ніж сон, коли про щастя мрієш,
Де бачиш розмаїття синіх гір,
І кожній квітці у саду радієш.
Нічого кращого немає в тій порі,
Коли від свіжого повітря млієш,
Коли на згаслій вранішній зорі,
Промінчик сонця перший яскравіє.
Нічого дивного немає, що роса, густа,
Блиснула сріблом посеред туману,
Твої звабливі, лагідні вуста,
До себе кличуть, за собою манять.
Нічого ластівко не буду говорить,
Коли прийду до тебе й приголублю,
Скажу лиш тихо, на коротку мить,
Що зіронько моя, тебе я люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016
Я не люблю мелодію сумну,
Коли гітара плаче,
Коли з кларнету видувають ноту «мі».
Моя мелодія – це звук стріли, політ,
Тугої тятиви удар по луку вслід,
І звуку кращого немає на землі,
Ніж той, коли стріла влучає в ціль.
Лишень поставиш правильно приціл.
І не здригнуться ані трохи руки,
Я не дарма вивчав стрільби науку.
Холодний розум, вірне око маю,
Стрільба із лука – я тебе кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2016
Не згас ще промінь, сяє світло,
Хлюпоче мирно з джерела вода,
Закохано ласкає парус вітер,
За мить він не лишить по нім сліда.
А хвилі берег розбивають вічно,
Вгамуйтесь – вам цю скелю не здолати.
Ваш плескіт твір нагадує музичний,
Який лиш композитор зможе записати.
Здається завжди міг би милуватись,
Як море поглинає сонця диск.
Думками у дорогу буду я збиратись,
Що утворив на хвилях місяцевий блиск.
Зійшлися дві стихії море й вітер,
Посеред них людина лиш комар.
До них людину тягне попри все на світі,
Як комара на сяючий ліхтар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Мені так холодно було, так сумно,
У вересні скорочуються дні.
Не сподівався, що тебе зустріну
І буду бачити ночами уві сні.
Руки твоєї несміливий дотик,
Шалено розганяє серця бій.
Гарячий і хвилюючий твій подих,
Душевний спокій розриває мій.
Манери, стан, красивий голос,
Величність погляду твоїх очей,
Із золотим відливом русий волос,
Ти муза для нових моїх ідей.
Ми двадцять років вже з тобою разом,
Кермуємо сімейним кораблем.
І душі наші з’єднані навіки,
Божественно-небесним сургучем.
Хай квітне мак, веселка веселиться,
Хай літо нас за плечі обійма.
Мені ще й досі перша зустріч сниться,
І перші твої сказані слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013
Зранку сонце піднялося, починає новий день,
Косарі отаву косять, соловей співає пісень,
Горобців весела зграя підіймає пилюгу,
Овід сів коню на спину, відганяє йому нудьгу.
Запах квітів ароматний з вітерцем лоскоче ніс,
Недалеко квакчуть жаби, вихваляють рідний плес,
В березі пасуться вівці, відійшло мале ягня,
Завертать його побігло невеличке цуценя.
У дупло верби старої залетів бджолиний рій,
Щоби рій піймати лізе за ним пасічник Мусій.
Одноокий, шкутильгає, ласий на чуже майно,
Зліз покусаний бджолами, верещить – оце .айно!
Говорливий скрекіт чаплі долинає крізь рогіз,
Ось над темною водою вже туман густий поліз.
Б’ється крилами об груди лебединий отаман,
Із лебідкою у парі назріває в них роман.
Трохи далі, на болоті зріс стіною очерет,
Звідти качка вилітає, чути пострілу дуплет.
Дід Іван нахмурив брови, щось йому не таланить,
Підійшов до мене просить – дай цигарку запалить.
Я знизав йому плечима, вибачайте, не палю,
А сюди прийшов тому лиш, що природу я люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2013
Течуть дорогами швидкі струмки,
Поволі сходить лід із річки,
На гілочках берези прокидаються бруньки,
По вечорах зірки горять, як свічки.
П’янким та незабутнім запахом весни,
Я упиваюсь ароматом на всі груди.
Цей аромат думки мої звільнив,
З’явилося бажання бути всюди.
Піду тим шляхом, що мені від снігу,
Звільнило сонце, чарівний маршрут.
За зиму заскучали йти землею ноги,
Що без зупину уперед мене несуть.
Загляну в кожен закуточок лісу,
І непомітно промине щасливий день,
Під вечір вийду й сяду на узліссі,
На свій улюблений, сосновий пень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013
Хвороба відступила і якось ненавмисно
Під ковдрою лежати стає дедалі тісно.
Вже й горло не болить і зняв пов’язку,
Що перед тим дружина умочила в спирт,
Та слина й досі ще гірка й доволі в’язка.
Підвівсь, в люстерко подививсь – о лихо!
На мене дивиться зарісший чоловік та тихий,
Його я чую стогін, немов би ехо то було.
Присів, чоло покрилось потом, від того,
Що бачив не себе я а якусь примару.
І перша думка, що голитись треба незабаром,
А потім – їсти, доволі вже валятись, спати,
Я скучив за життям, за світлом, за повітрям
І як ніколи хочу працювати…та їсти.
Назавтра вийду до людей і заявлю про себе,
Вони мене впізнати мусять, хоча б по одягу,
Або по впевненій моїй чіткій ході,
Сподіваюсь, що вона такою буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2013
Широкий Український степ,
Посеред степу річка протікає,
Тополі примостились над водою,
Неначе велетні чогось чекають.
Закохані в таку красу,
Стоять старі хатини аж до краю.
У кожної із них жива душа,
І серце є, але людей немає.
Нема кому сказати добрий день,
Та ввічливо спитати про здоров’я.
Попід стіною зріс старезний клен,
Сльозу свою пускає під корою.
Проходжу поряд, щось скрипить, бува…
Та ні, то двері вітер так гойдає.
В вікні неначе заблищало скло, хіба…
Ні, просто сонце в ньому грає.
Та лиш на пагорбі, в кінці села,
І люд знайшовся…і хрести й могили.
Могили поросли вже бур’яном,
Хрести попадали, давно, й погнили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2013
Я вдячний батьку, що подарував життя мені
І виховав, хоча не завжди був разом із нами.
Навчив як жити в ладі із людьми,
Та як боротися потрібно з ворогами.
Завдячую тобі своєї юності тріумф,
У руки мої вклавши стародавню зброю.
В Черкаси ти вселив великий спорт,
Стрільба із лука не розлучиться з тобою.
Хороші люди рано помирають,
І ти пішов від нас, нікому не зробивши зла.
Та знай, що рідні за тобою завжди сумують,
Не вистачає нам твого душевного тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2013
Гаснуть зорі, як ті краплі, падають у воду,
Кожна дівчина шукає від батьків свободу.
Пестить юності уяву це чарівне слово,
У життя пірнають піну, не шукають броду.
Мимо вуха пролітають батьківські накази,
Хочуть спробувати разом, усього й одразу.
Молоді та впевнені, гарні та завзяті,
Хлопці вас дуритимуть, хитрі та пихаті.
Часто в юності кохання сліпі очі має,
В кожнім ліпшім дівчина принца уявляє.
Запряже коня гнідого, ба – дивись то кляча,
Бо веде її за руку поводир незрячий.
Тільки тоді мати будеш від людей повагу,
Коли слово батькове не мине уваги.
Не від примхи свої він вас научає,
А тому лишень, шановні, що він досвід має.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2013
В весняні квіти ти себе вбрала,
Вінок з мімози собі сплела,
На грудях вишила червоні рози,
Та все коханого виглядала.
Де ж мій веселий, чарівний хлопець,
Чому так довго не заходжа.
Де тебе доля сьогодні носить,
Без тебе ллється з очей сльоза.
Сльозою вмилась, не дочекалась,
Надворі темно, гримить гроза.
В саду вишневім гулять зосталась,
Вінок з мімози з себе зняла.
Зняла й порвала та дала клятву,
Коли зустріну не подивлюсь.
Мого кохання ти вже не вартий,
Тебе зрікаюсь, сама лишусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2013
Замріяно дивилась вдалеч,
Рожеві губи надулись,
Свою ти показала велич,
Я поглядом твоїм скоривсь.
Скорився, бо скоритись мушу,
Від погляду твого в грудях,
Щось закололо попід серцем,
Й слова застигли на вустах.
Слова про біль, кохання, зраду,
Що вже не зможу пробачать.
Та все ж я дам тобі пораду:
- Із почуттям не можна грати.
Не можна дати лиш надію,
А потім взяти й розтоптати.
Усе спаплюжене тобою
Не буде більше розквітати.
Не будуть двері розчинятись,
Які ведуть у райський сад.
В очах огонь не заіскриться,
Кохання прийде лише в снах.
Зів’яне пристрасть і надія,
У жилах кров не закипить.
Тандем з тобою лише мрія,
Ми були разом тільки мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2013
Чарувала, дуже ніжно обіймала,
До серденька, наче мати свого сина пригортала.
Так спокійно, тепло лагідно мені в твоїх обіймах,
Поцілунки, як у сокола ростуть у мене крила.
Ой дівчино, ой навіщо ти мене приворожила,
Своє серце, свою душу ти для мене відчинила.
Тільки пізно, ти до мене із коханням забарилась,
Моє серце із другою вже навіки залишилось.
Зорепадом поцілунків тебе всиплю наостанок,
В теплім ліжку ти залишишся із квітами на ранок.
Прошепочу, на губах лишу слова, що пробачаюсь,
Винуватий, до єдиної своєї повертаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013
Скажи мені вітер, чому ти сердитий,
Ганяєш ватагу замучених хмар?
З тобою навіжений і думки сповиті,
Із іскри ти можеш роздути пожар.
А може так треба? Бо ми зачекались,
Під злежаний камінь вода не тече.
Без тебе не зможе і буря родитись,
І гордий вітрильник по хвилях не йде.
Я думаю прагнеш ти волі святої,
Сховатися хочеш, тому і летиш.
Ти всіх дивуватимеш завжди собою,
А жити для когось, людині залиш.
Залиш почуття і журбу і тривогу,
Тобі ж не знайомі такі відчуття.
Коли будеш знову збиратись в дорогу,
У тебе не буде назад вороття.
Уже не повернеш той край де родився,
Змінившись назавжди його не впізнать.
Навічно у всесвіті ти оселився,
І силу твою будуть всі пам’ятать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2013
Розсіялись, розплелися лісові доріжки,
Як у гарної дівчини з плеч спадають кіски.
На одну доріжку станеш, дійдеш до кринички,
Підеш іншою, невдовзі наїсись сунички.
Одна може завести в густу, темну хащу,
І тоді не знайдеш ти вже дорогу кращу.
Інша виведе в обійми коханій людині,
Будеш жити в мирі, в ладі у своїй родині.
Кожен сам свою дорогу всюди обирає,
Хто на скільки розуму і уяви має.
І не треба потім гірко проклинати долю,
Якщо скоро залишишся один в чистім полі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013
Завжди любив своє село,
Де жителі привітні, працьовиті.
Воно козацької слави набуло,
Забори наші виноградом оповиті.
Було і озеро в селі, де карасі водились,
Обабіч лісу зеленів баштан.
Траву високу косарі косили,
Жінки носили їсти косарям.
Простір, воля, український дух,
Джерела з кришталевою водою.
Увечорі дзвеніли вулиці в піснях,
Козак кружлявся в танці з дівчинОю.
Край лісу вже давно відцвів баштан,
Жінки не носять за плечима граблі.
Де озеро було – поріс бур’ян.
Де чисте джерело – повиростали дачі.
В село наїхало одне мурло,
Ще й нас повчають, як хазяйнувати.
Вже не повернеш те, що в нас колись було,
Стискає серце від тяжкої втрати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2013
Дивлюсь я на небо, зірками багате,
Ті зорі підказують правильний шлях.
І мрію при цьому, думками крилато,
Пройтися на човні по дальніх морях.
Веслом розбивати навіяні хвилі,
По вітру тримати заточений ніс.
І гордо корити замучені милі,
Ще й знати при цьому, що користь приніс.
Та мріям не збутись, я це розумію,
Не зможу вже вибрати точний маршрут.
Щось сталось зі мною, я більше не вмію…
Щось тягне на дно, велетенське, як спрут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2013
Живи яскраво, завжди вір,
Думкам нестриманим бажання.
Вслід за метою йди і всі,
Виконуй дані обіцяння.
Не гнись під когось і не бійся,
Життя в страху, то не твоє.
Завжди на себе лиш надійся,
Цінуй усе, що в тебе є.
Забудь чиїсь гіркі образи,
З душі зніми важкий тягар.
Ніколи слабкість не показуй,
Якщо потрібно буде – вдар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012
Жовті очі, гнилі зуби, в роті цигарка,
На вусах висить сопля, бо йому не жарко.
Хитрий погляд, криві ноги, надіті заброди,
Попід річкою, на лузі часто вночі ходе.
Вдивляється в очерет, заглядає в нори,
Жмурить очі, вмика світло, стріляє у воду.
Вилітає стрімко шріт, попадає в качку,
Плигає за нею вслід, його зла собачка.
Браконьєр радіє цим, і йому не шкода,
Що наніс нестерпний біль, матінці природі.
Далі встрелить в воді видру, в лісі куницю,
На горбочку гляне в нору, пошука лисицю.
Прийде в хату, зніме шапку, познімає шкіри,
Руки вимиє від крові, заварить чифіру.
Сяде й буде уявляти, як продасть ті шкірки,
Та накупить цигарок собі та горілки.
Він не жадний, пригостить ними матір й жінку,
Та згадає ненадовго, кинуту дитинку.
Як такого земля носить, не можу збагнути,
Зло усьому, що він робить не буде забуте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2012
Осінній ліс, чудова днина,
Орнамент листя золотого на землі.
На гілці колихається пташина,
На зиму знову прилітають снігурі.
Не скоро ще почую солов’їну пісню,
І в небі жайвір не покаже пірует.
В застеленому землю листі бачу,
Зими холодної суровий силует.
І як привіт із літа, наостанок,
Ожини ягід лісової наберу.
Щоб взимку скуштувати смак бажання,
Духмяного варення наварю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2012
З дитинства в мене був сусід,
Нічим значним не вирізнявся.
В селі роботи не знайшов,
Тож жити в місто він подався.
Минули юності стрімкі роки,
Все рідше Гриць в селі з’являвся.
Із сумом дивляться в вікно батьки,
Та він додому шлях вже забувався.
Недавно в місто я потрапив на авто,
На мене паркувальник очі витріщає.
До нього придивився – це ж Грицько!
Протягує правицю і вітає.
Ну як там мати? Гриць в мене пита,
А в голосі я чую хвилювання ноти.
Та слава богу, поки що жива,
Не відчуває правда синову турботу.
Грицько зам’явся, погляд відвертає,
В мене ж сім’я, робота, діти,
Та й інших справ до горла, вистачає,
Що ніколи і світу божому радіти.
А ти як бачитимеш матір передай,
Палкий привіт від мене і вітання.
А ось іще тримай і їй віддай,
Червонець грошей всунув на прощання.
Обпік мені долоні папірець,
Як міг він так із матір’ю вчинити.
За ласку і турботу батьківських сердець,
Зневажливо грошима відплатити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2012
Ти чванилась мені, сміялася грайливо,
Із моря віяв теплий вітерець.
Я поцілунком огорнув тебе, щасливий,
Омріяне кохання двох сердець.
За обрій сонечко сховалося, стемніло,
Південної романтики букет.
Ти голяком зі мной скупатись захотіла,
Побачив я стрункий твій силует.
Чого лиш варте пишногруде тіло,
Волосся диво, хвилями спадає з плеч.
Ти увійшла у море так красиво,
Що в мене підійнявся комірець.
Вода нас огортала як намистом,
Відчув на шиї руки я твої тонкі.
Шовковими ногами ти мене здавила,
Я зрозумів, мені від тебе не піти.
Кидали хвилі нас постійно в жар,
А я тримав тебе за ніжну жопку.
Я довго був в полоні твоїх чар,
А ти на згадку залишила мені фотку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
Життя як хліб, життя як сало,
Життя як сушений червоний глід.
Недавно всі ми жирували,
А зараз лиш пісний обід.
Минули лозунги де: «всі ми браття».
На себе кожен тягне теплий плід.
Забули про людей простих багаті,
Плюються їм, як холуям своїм услід.
Вже інші в них турботи й хвилювання,
Як вкрасти у країни зайвий мільйон.
А у трудящого народу є бажання,
Шматок покласти м’яса у бульйон.
Стає крилатим вислів: «хліба і видовищ»,
Ні в що людей не ставлять буржуї.
Але я знаю, в нас вистачає сили ще,
Колись піднімуться з народу бунтарі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
Я полину синім птахом,
За безкрайню вічну даль.
Розчинюсь в повітрі димом,
Вмить забуду про печаль.
Чарівливо вабить око,
Хмар грайливих пектораль,
Десь за обрієм далеко,
Із зірок блищить вуаль.
Білим каменем на груди,
Місяць давить крізь туман,
Простягну до сонця руки,
Суну промені в карман.
Метеор за хвіст впіймаю,
Над землею пролечу.
Краплями дощу рясного,
На траву густу спущусь.
Зранку очі відкриваю,
Здивувався, де ж я був?
Снідаю, голюсь, вдягаюсь,
Через час усе забув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012
Солодка мить, на серці сльози,
Тремтіння рук, в душі весна.
Коли стоїш на п’єдесталі,
Емоції охоплюють сповна.
Ця мить здається верх бажання,
Думки лунають – фаворит.
І мить цю хочеться продовжить,
А на грудях медаль блищить.
Сльозою ледь туманить погляд,
Дивлюсь на сонячну блакить.
Безмежну відчуваю силу,
Я зміг вершину цю скорить!
Так жаль, що все у нас не вічно,
Із п’єдесталу ногу зняв...
Пройшовши подіум ще трішки,
Я до шеренги з краю став.
На завтра знову тренування,
Солоний піт, мозолі в кров.
І буде лиш одне бажання,
Іти до перемоги знов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2012
Нарешті, після 300 літ поневірянь,
В цей день ми незалежність здобули.
Сказав Хмельницький всім нам на прощання,
Не в ту ми сторону тоді разом пішли.
Одне ярмо ми скинули, в інше потрапили,
Знову вільні Українці стали жити, як раби.
В минулому столітті дико правили,
Жорстокі, як кати – більшовики.
Жаль незалежність наша тільки на папері,
Замулить очі, лише щоб мовчав народ.
Насправді нами вся Європа править,
Не бачити нам як своїх ушей свобод.
Нам звідти коригують курс валют,
Ціну на газ, на ліки, на навчання.
Так до яких же пір, ми діти козаків,
Терпіти будемо над собою знущання.
Я щиро вірю, що колись настане час,
До рук ми візьмемо самі свою свободу.
За муки наших бувших поколінь,
Здобудемо разом незалежність для народу.
Щоб наша Україна розцвіла мов сад,
Щоб потекли степами чисті ріки.
Хазяйнували щоб самі в полях,
Трудолюбивий Український люд – навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354556
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.08.2012
В кімнаті я сиджу один,
І світла ніби вистачає.
Надворі впала синя ніч,
Денна краса свій сенс втрачає.
Гнітить вбранням тут чистота,
Відсутність звуків як в могилі.
Сьогодні день такий нудний,
Мов скачки верхи на старій кобилі.
Чогось зникає апетит,
Крокую по діагоналі.
Думки мої про суїцид,
Читаю сам-собі мораль я.
І щось підказує – піди,
На двір та трохи освіжися.
Або в церковнім джерелі,
Водой святою окропися.
Забуду все, що вдень було,
На сон веде мене дрімота.
Ну що за день такий нудний?
А пригадав – та це ж субота!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012
В дитбудинку сирота дивиться в віконце,
На скло видихнула паром і малює сонце.
Вимальовує проміння від нього навколо,
За віконцем дітлахи стали напівколом.
Один каже намалюй поряд маму й тата,
А як вистачить там місця, намалюй і брата.
Намалюй, як принесуть нам вони дарунки,
Хоч найкращий подарунок їхні поцілунки.
Потекли із оченят у дитини сльози,
І згадала вечір пізній на лютім морозі.
Ожеледь, велика швидкість, занесло машину,
Та слова останні батька про погані шини.
Підійшов комок до горла у малої дитини,
Нема кому пожаліти бідну сиротину.
Не погладять по голівці рідні мама й тато,
Вже не буде більше гратись із маленьким братом.
Може статись, що потрапить у нову родину,
Тільки там не будуть балувати, як свою дитину.
За любу провину грізно стануть потурати,
Не замінять вони рідних маму, тата й брата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2012
Над краєм лісу вийшов місяць ясний,
В широкім небі блиснула зоря.
І очі твої блимнули прекрасні,
Блакитні мов волОшкові поля.
Даремно ти так мило посміхнулась,
Я усмішку як натяк розцінив.
Твої вуста солодкі і пекучі,
Неначе мед п’янкий я пригубив.
Поплив туман над лугом білим димом,
Траву встелила блискотом роса.
Запахла ароматом свіжим сіна,
Дівоча туго зібрана коса.
І тільки дуже рідкісний комарик,
Нам іноді пискляво заважав.
На голе тіло вороном скаженим,
Немов на свою здобич він сідав.
Я вранці проведу тебе додому,
За талію тоненьку обійму.
На згадку подарую пишну квітку,
І назавжди від тебе я піду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012
Немає до дитинства вороття,
Не залишайте щастя при дорозі.
Щоб за даремно страчене життя,
Не проливались материнські сльози.
Не забувайте рідне джерело,
З якого пили ви холодну воду.
І ту стареньку хату край села,
Що боронила в дощ, жару й негоду.
Не думайте, що у чужих краях,
Ви знайдете добробут і свободу.
Не буде та свобода дорогА,
Як взимку не потрібен кусень льоду.
А як захочете відчуть тепло,
Ви повертайтесь до старої хати.
Пізнайте вдома радість і добро,
Та пригорніть до себе рідну матір.
Пробачить вам старенька за журбу,
Проплакані в подушку довгі ночі.
Солону витре рукавом сльозу,
Та підведе до неба сірі очі.
-Спасибі Боже, що моя дитина є,
Жива, стоїть зі мною, веселиться.
Його волосся все таке-ж густе,
Чоло вкриває, в'ється, золотиться.
Візьме за руку сина, поведе в садок,
Там яблуні цвітуть і виноград густиться.
Троянди кущ під вікнами росте,
-Це та земля, де в світ ти народився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2012
В старом парке без ограды,
Под сиреневым кустом.
Живет пес бездомный Шарик,
Из обрубаным хвостом.
Средь заброшенных деревьев,
С неухоженной травой.
Редкий гость бывает странник,
Затерявшийся порой.
Пес бежит к нему игриво,
Куцым машет он хвостом.
Человеческую руку,
Лижет мокрым языком.
Человек с брезгливым видом,
Из штанов стирая ворс,
С нескрываемым садизмом,
Бьет ногой собаку в нос.
От обиды взвоет Шарик,
Подожмет короткий хвост.
Спрячется под куст с надеждой,
Вдруг пройдет добрее гость.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339204
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.05.2012
Посеребрило сонную дубраву,
Вчерашним снегом землю замело.
Достану с чердака родительские сани,
Пойду кататься с горки, за село.
Ребят здесь собралось уже немало,
Не чувствует усталости никто.
Несутся быстро кованые сани,
Спускаемся с горы, пока светло.
Покличут нас домой родные мамы,
И скажут, на дворе уже темно.
Наиграно ругать начнут словами,
И будет на душе от них тепло.
Я вырос, у меня свои детишки,
Свой дом, в котором радости полно.
И как в далеком детстве ребятишки,
На улице ждут сына моего.
Из чердака сниму родные сани,
Как память прошлых, отшумевших лет.
Я передам их сыну по наследству,
Как древний и бесценный амулет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339062
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.05.2012
Наділи наручники, зачинили за грати,
Відібрали волю, почали долю ламати.
Безкоштовно возять, годують, відбивають нирки,
В кінці кожного допиту ставлять жирні крапки.
Змайстрували швидко справу, білими нитками,
Повезли на чесний суд, з усіма пожитками.
Там давно вже вирішили, що з тобою робити,
Скільки довгих, тяжких років, у тюрмі прожити.
В зал зайшов суддя поважний, розпитав про справу,
Вислухав мене уважно, поміркував про кару.
Стальним голосом, коректно, іноді категорично,
Тримав слово прокурор, говорив логічно.
Виступили опоненти, прикрасили події,
З їхніх слів, були у мене, хуліганські дії.
І не соромно було, їм отак брехати,
Хоч ви й люди безпринципні - треба ж совість мати!
На промові адвокат виступав з запалом,
Їхні доводи розбив словесним ударом.
Через те, що говорив він досить риторично,
Маю змогу я писати вірші поетично.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338194
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 18.05.2012
Загудів у лісі вітер, сосни нагинає,
Наче граючись недобре дерева ламає.
Похилив низько верби над темною водою,
Позривав з гілок листя, забрав із собою.
Попід вербою парубок дівчину вмовляє,
Попри вітер на сопілці мелодію грає.
Ти віддай мені мила дороге, що маєш,
Тоді разом зі мною рай в душі пізнаєш.
Закохана скорилась, може правду каже,
Забруднила честь дівочу в густу чорну сажу.
Як я матері тепер в очі подивлюся,
Дума краще у ставку піду утоплюся.
Лиш подумала недобре у воду пірнула,
На всі груди, глибоко, воду вдихнула.
Запекло усе нутро, смерть приходить грізно,
Зжалкувала здіяним та було вже пізно.
Забрав парубок у дівки життя особисте,
Так, як вітер з верб плакучих позабирав листя.
Не пізнала душа ніжна неземного раю,
Бродить десь попід вербами у рідному краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335247
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.05.2012
Не старіють душей ветерани,
Вже нема кому більше старіть.
Відболіли давно ваші рани,
Чисті душі злетіли в блакить.
Залишилися лиш одиниці,
Тих, хто кров проливали в боях.
І хто друзів залишив полеглих,
В Українських безкрайніх полях.
Будували для нас ви країну,
В повоєнні голодні роки,
Пам’ятатимуть вас покоління,
Всі наступні прийдешні віки.
Ми вклоняємось вам дуже низько,
За щасливий теперішній час.
І я буду молитися богу,
Щоб завжди пам’ятав він про вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335244
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.05.2012
Вечір тихий, лагідний, навкруги оселі,
Закрутилась в хороводі молодість весела.
Захотілось мені з ними поринути в танці,
Щоб прийти додому з коханою вранці.
Я не буду їй божиться у вічнім коханні,
Все скажу їй поглядом і своїм зітханням.
Вона гляне і не зможе мені відказати,
Таню всю ніч, до світання, буду цілувати.
Місяць ясний, лагідний, не ховайсь за хмару,
Не ховай від мого зору молодого стану.
За її вродливі очі, ладен я молитись,
Коли пройде тиха нічка, буду я журитись.
Я згадаю з сумом, з жалем, наші поцілунки,
Буду мріять знов відчути, всі твої дарунки.
Зичу щастя тобі люба над усе на світі,
Хай тебе цілують ніжно, твої любі діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2012
Не знаю чого я більше прагну, життя чи смерті,
Чи може просто тліти в рутинному бутті.
Колись пустила в світ мене на щастя мати,
Не думала, що буду жити в вічнім каятті.
Не милим став мені тутешній світ,
І вже не вірю, що здійсниться заповітна мрія.
Як у вогні остання гілка догора,
Згасає разом з нею і моя надія.
Не так давно я ще радів усім святам,
І в перспективі планував в житті події.
Та переломним став один жахливий день,
Коли розбились вщент мої щасливі мрії.
Я щиро вірю, що немає в світі бога,
Інакше ці страждання я терплю від кого?
А якщо є, навіщо так жорстоко,
Рве мою душу на шматки для чого?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2012
Морозным, пасмурным деньком,
Когда из неба снег валило,
Мужик с распахнутой душей,
Купил шерстяный свитерок для сына.
Чуть позже, встретив своего дружка,
Наговорившись вдоволь про былое,
Они в таверне лихо напились,
И вышли, прихватив с собой спиртное.
Расстались скромно, кинув пару фраз,
Пожав друг другу на прощанье руки,
В взаимном уважении поклялись,
Какой бы долгой не была разлука.
Шатающейся, сонною походкой,
Ушел мужик в бескрайнюю пургу.
Чтобы дорогой к дому бесконечной,
Нелепо испытать свою судьбу.
Пройдя немногим больше полдороги,
Ко сну блаженно начало клонить,
Не ощущая никакой тревоги,
Прилег совсем немного отдохнуть.
Не чувствуя, что замерзают щеки,
Похолодело белое лицо,
В карман засунув согнутые руки,
Уснул, его забвеньем замело.
Приснилось жаром пахнущее лето,
Травы зеленой несравненное сукно,
И дом родной, весь озаренный светом,
Жена и дети, устремив свой взор в окно.
Согрел его лишь теплый свитерок,
За пазухой, так бережно храним для сына,
И сразу стало ясно все, светло,
Кольнув под ложечкой, бродягу озарило.
Озябшею рукою упираясь в снег,
И с жаждой жизни поднимаясь на колени,
Решил с судьбой бороться человек,
Домой решил добраться непременно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332045
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.04.2012
Невпинно мчать літа, безповоротно протікають роки,
З складних життєвих ситуацій виносимо свої уроки.
В волоссях проступає сивина, як знак,
Набута досвідом це мудрості ознака.
В минувших днях я не жалкую ні про що, і навіть,
Якби я зміг, нічого не хотів би поміняти.
В житті ми кожен режисер своєї долі,
Зібрати лиш потрібно силу волі.
Забувши про свої незгоди, відкинувши сумні думки,
Відкрити друге дихання життя потрібно.
І не надіятися більше ні на кого, крім себе й бога,
Щоб не стряслось, не ображай, прошу тебе нікого.
До світлих задумів схиляйся над усе, велично,
Залишити потрібно після себе щось, бо ти не будеш жити вічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2012
За вишневими садами,
Поміж двох високих гір.
Тече темно-синя річка,
Іменується Салгир.
Із вершин стікає стрімко,
Закружляє водограй.
Підхопивши камінь гулко,
Понесе в чарівний край.
Де на сонячному схилі,
Зеленіє виноград.
Вечорами чути дзвінкий,
Невгамовний спів цикад.
Заворожить красотою,
Приверне до світлих мрій.
Заколише шумом моря,
Величавий краю мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2012
Рано вранці, ледь проснувшись,
Швидкоруч зібравши речі.
Взяв з собою бутерброди,
Рюкзачок надів на плечі.
З сейфа витягнув рушницю,
Йде мисливець на пшеницю.
Там, домовившись раніше,
Вже чекають його інші.
Всі одіті в камуфляжі,
Поза поясом ножі,
Йдуть в загінку до межі.
Де кінчається пшениця,
Починається рілля.
На ріллі, сховавшись в ямку,
Сидить заєць спозаранку.
Щоб сіренького підняти,
Треба голосно кричати.
Розійшлись мисливці в ряд,
Стали голосно кричать.
Сполохавсь вухатий враз,
І давай що душ тікать.
Бах, бабах зусіль лунає,
Заєць швидше ще втікає.
І лиш в мріях у мисливця,
Залишається пшениця,
І той заєць, що тікає,
Всі надії відбирая.
Голосно, щось крикнув матом,
Подивившись зайцю вслід,
Сів мисливець на обід.
Розстелили скатертину,
Повсідались навкруги,
Витягли шматочки сала,
Огірочки, цибулину.
Дядя Вітя, так хвастливо,
З торби витягнув линину.
В кожного горілки пляшка,
Розв’язались язики.
Роззнайомившись потроху,
Всі давай чесать байки.
Хто про вдале полювання,
Про рибалку на ставку,
А комусь потрібно просто,
Вилити з душі журбу.
П’ють, їдять, гульба вирує,
Захотілось пострілять.
Порозставили пляшки,
На деревах в лісосмузі,
Порозвішали шапки.
Кожен взяв до рук рушницю,
Навіть той, хто проти був.
І відкрилась канонада,
Мертвий степ увесь загув.
Що за радість полювання!
На природі відпочити,
І не саме головне в нім,
Звіра дикого убити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326529
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 31.03.2012
Біля броду, край дороги ягоди червоні,
Кущ калини звісив грони у мої долоні.
Я вклонюсь йому покірно, запитаю згоди,
Його ягоди гіркі стануть у пригоді.
Серед красенів дубів він зростав поволі,
Все тягнув свої гілки на широке поле.
Серед трав густих зелених він хотів спочити,
На яскраве сяйво сонця прагнув подивитись.
На не зміг кущ відірвать від землі коріння,
Рознесуть лиш снігурі по полях насіння.
Проросте насіння там, де хотіла мати,
Щоб її мале дитя почало зростати.
Старий кущ зігнувсь, зів'яв, поламалось гі'лля,
Та не згасло у душі щирого весілля.
Дав нове життя й красу в юнім поколінні,
Переніс в густу траву він своє коріння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2012
Темно, сиро, листопад, покидаю батьківщину,
Задля блага всій сім'ї їду я в чужу країну.
На очах в дружини сльози, відвертають погляд діти,
Залишаю на півроку найдорожчих в світі.
Буду часто сумувати, згадувати матір,
Напишу листа з Європи, підбадьорю тата.
Я згадаю вашу ласку, як мене малого,
Умивали рано, вранці чистою водою.
В Португалії тепло' спіють мандарини,
В ресторанах дони Педри п'ють червоні вина.
Барабанить в вікна дощ, кожен день тут зливи,
Плаче по своїм синам ненька Україна.
Посміхнись моя сім'я, скоро буде свято,
Їду я із чужини, дім свій будувати.
І лиш в спогаді моїм буде та країна,
Де великі трударі п'ють червоні вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2012