| Сторінки (1/70): | « | 1 | » |
сьогодні квіти мовчать
сьогодні спинились планети
і тільки останні слова
народжують тихі поети
у попіл спалене листя
кружляє вихором в полі
скільки ще тих колись
віддали ми спомином долі?
і тих, що тримаєм в руці
і ті, що у скронях палають
ми тут, ми там, ми в собі
а де - все одно ще не знаєм
розмиті кімнатні двори
що в тілі ховаються досі
до серця таємні ходи
ми будем тримати назовсім
ми будем шукати вітрів
які би колись нас розкрили
бо як нам тепер до птахів,
світлих, теплих і милих?
збудуємо свій Ермітаж
потонемо в своїй безодні
а поки хай квіти мовчать
і тихо минає сьогодні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2015
ви знову в мені - мої тихі посірені миші
складаєте оди розпусних могильних прощань
невтомно і вміло гризете усю мою тишу
щоб випити вкотре весь трунок із моїх чекань
всі ваші орбіти - примари, утопії світу
історії блазнів і їхні химери зі снів
вони ваші в'язні, скульптури застиглого міста
ламають канони у світлі незрячих богів
ви знову мов тіні, що лізуть в прочинені вікна
паломники світу, догматики нових ідей
пророки й творці, не засушуйте втомлені квіти
хай ті знов проростуть
у силі
свої́х
надлюдей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
ви - риби
живете у нутрощах несвоїх ідей
чужих і далеких з сюжетом "висохле море"
з покорою тихих зів'ялих лілей
вам зовсім далеко додому
ви - риби
без пам'яті стихлих покинутих снів
з прибоєм до уст й знемогою в очі
камінь підводний весь почорнів
щось надто вже він є пророчим
ви - риби
пливете у напрямку забутих боліт
зі спокоєм правди й догматами віри
та хоч би углиб! а то просто убрід
знову в своє наболіле
ви - риби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2015
Спомин солодкий і пахне як розпарена м'ята
ти знаєш, прийди, із себе приготую я чай
поглянь-но на ноти, що в собі забуто розп'яті
послухай всі звуки у нутрощах моїх зітхань
Вкотре, як завше, убрід перейду всі святині
осквернені часом з вироком - надто холодні
знічев'я спинись й подивися на спалену спину
тих грішних бажань, сплетених у мою безодню
Суворі прибої, що сиплються рештками долі
спокій і світло спалюють у ранішній славі
ти ж бачиш мій погляд, в собі спустошено хворий
той що так ревно знову ошукуєш далі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
Коли ти підеш
зачини за собою двері
надто боюся північних сторонніх вітрів
вони легко зруйнують кордони наших імперій
швидко задавлять дотичність минулих світів
Коли ти підеш
не дивися на минулі шаблони
їхні колізії обпікатимуть згубою й страхом
втомилась піхота, з'їхали старі ешелони
дощенту зламалося все, що колись було вартим
Коли ти підеш
не опускай свої очі додолу
там, угорі, вся сила у по́честях й славі
ти просто живи десь поблизу натхненного бога
там, де за тінню захована чаша грааля
Коли ти підеш
по собі залиш мені постіль
ту білу і чисту, той символ нашої змови
хай пробуде у мене тисячу років поспіль
просто піди, щоби потім вернутися знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2015
Дощі все далі течуть по поламаних карнизах
хоч починають вранці, та кочують вони аж до ночі
і наче б хотілось вгору, та знову пливуть донизу
по старих рамах, мов по ключицях, бажаних та жіночих
мов старі пілігрими, що знову рушають в дорогу
шукаючи чуда поміж грішної недосвятості
я бреду вулицею, що веде подалі від втоми
у тінь власної надспроможності чи бодай вартості
у нинішніх споминах вчорашньої миті про завтра
шукаю той сенс під старою стріхою спогадів
цей світ артефактів нічого без тебе не вартий,
жодних правдивих свідчень чи фальшивих поглядів
наслідки від розмов породжують порожні пляшки
все моє сумління у склянці на дні поміж кави
і, маючи вибір, нам потрібно обирати "іти"
і, маючи море, нам потрібно шукати причали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2015
мої сльози,
ви ті, що назавше і вічно
ви там, у кронах оплаканих днів
у тих, що до болю трагічні
у подихах старих літаків
мої надії,
чуючи шум диких градів
колихалась земля, та не ви
беручи до рук автомати
ви були антиподом війни
мої любі
даруючи світові небо
і мир у дитячих серцях
я знаю: ви боролись й за мене
ви долали безмежність і страх
мої величні
ви спраглі до нових вершин
всіх звершень нечужого народу
ваша стійкість - це сила лавин
нескоримість нової свободи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2015
Найцікавіше лишається десь поза кадром
десь за богемним обличчям затятих митців
все ж знову чекаєш десь під аркадами
а чого - невідомо,
чого б ти хотів?
замерзла пора -
якась недороблена осінь
все сіре сплелось у шатро підземних ходів
в ущелинах пусто- нічого ніяк не вдалося
у звуках колон ось останній вагон прочадів
і знову прем'єри, і знову вони задешеві
всі їхні анонси - як тіні забутих вождів
такі спрагло величні
такі жалюгідно нікчемні
всі сталі канони - це слід, що давно прожеврів
сакрально-таємне ти ніяк, на жаль, не побачиш
вечірні алеї,
силуети вчорашніх садів
вони знову говорять, та їм ти ніяк не пробачиш
що надто минулі їхні мірила чуттів
усе те незгадане є надто притихло-забутим
усе пересказане ламає опору мостів
чому так боїшся занадто багато відчути
коли все цікаве -
за ширмою інших світів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2014
Мій лихочинцю, ти покрав все в мені
не залишив нічого для інших
чи не думаєш ти, що в цьому вбрані
ти ніколи не станеш святішим?
Ошукані часом, згубились закони
ти знову увів все в оману
всі твої розписки й чужі протоколи
блукають в кімнатних туманах
Ексцеси на грані: свідчень замало
у кронах таємної змови
піднятий вгору, причетний,зухвалий
тримаєш софізму опору
і твої слова - такі архетипні
як завжди, до біса нестримні
скільки не було би вчинків розмито
залиш це строго таємним
Хоч твої закони - неписані світом
їх ніхто не захоче читати
мій лихочинцю, не буду я свідком,
я стану твоїм адвокатом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2014
Ви тут непричетні,
ви тіні німих епілогів
як постіль в лікарні,
з пом'ятим обличчям доріг
уся ця свобода -
апріорі занадто убога
і ваше бажання -
не надто надійний нічліг.
ви втома ідей,
спорожнілозабутих шаблонів,
намарні амбіції
стихлих до крику епох
у вашому горлі -
томлінння старих коридорів,
яких так замало,
щоб ділитися всоте на двох
вам тут не відчинять,
забута вже ваша хвилина
незмога до звершень
розмотує втоптане дно
ви десь поза часом,
в забитих запліснявих ринвах
ви ті, що є вчора,
ви ті, що "колись" і "давно".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2014
В зарослих щілинах сухотами плавиться тиша
томління її долітає до нижчих чортів
все те, що в утробі, нікого тепер не колише
бо кашлем у скронях, в легенях тепер й поготів
таврує у пам'ять хвилини завмерлого вжитку
розвінчує примхи, впокорені крихтами крон
всі наші мовчання зомліли поро́стям ужинку
поховані в славі, руйнують старий Вавилон
свобода у жмені - така іпостась не потрібна
занадто сумісна до ролі вблаганних епох
та тиша вже хвора, і надто вона жалюгідна
вже краще слова, хоча їх і замало на двох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014
Ти всіх продаєш
себе віддаєш на розп'яття
малюєш хрести
на храмах строкатих прозрінь
ти їх забереш
і нічого не зможеш віддати
бо все що забуте
коридорно стікає у тінь
в кімнатах закрито
і вікна розбиті надвоє
та німа сліпота
як стоптане схоплене дно
всі ті що у тобі
насправді далеко не твої
невизнані "хто"
давно вже підвішене "що"
знов в стінах смеркає
і кігті вростають у тіло
у собі згортаєш
стелі набутих слідів
а блудниці ж далі
шукають страшенно завміло
тих твоїх незрячих
паскудно-повсталих світів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2014
Самотнім спокоєм скована система
символи скалічені, сичать старі стихії
слова січуть симфонію себто стара схема:
стоголоссям світ собі самотньо скніє.
Схизматки старіють, сиплються святині
статути самозречення - спосіб сталювання
силуети суджень стають станком сатири
сакральний спомин слугує сповіданням.
Санскрити спопеляють, сіються сюжети
ску́льптури сплітають софізму сто споруд
століття самозвершень спалює сонети
субтильний соціум складає самосуд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2014
Богемні сліди розпечених тисяч надходжень
вкривають всіх тих, що таємно убиті блюзнірством
ті, що розп'яті - навмисно чужі перехожі
ті, що вклоняються так ревно моєму невірству
Всі мо́ї закони мною ж всоте спростовані
так, аби вниз, щоб нікому не було помітно
нові ґатунки у тінях німих зашифровано
тих моїх тікань, надто помітно гранітних.
Хай хтось там чекає - часу пройшло задостатньо
непокірність моя не перейде ніколи в покору
я - твоя безбожність, ти - моя святість
ніхто нас не спалить, як спалили Содом і Гоморру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2014
Чого кричите, мо́ї солодкі,
мої жагучо-нестерпні?
втомою пройняті,
тишею зморені
змоклі, хворі, далекі
слідів не шукайте
в птахах перелітніх
крила обпалені зрадою
но́ві декади всоте розмиють
бажано-відданий квітень
більш не чекайте
шаблонів затертих
просто розплутуйте пам'ять
в вузлах замасковано
погляди сковані
темні, густі і відверті
Чого не спите, мої байдужі,
мої розпалені ша́тра?
стримані й схоплені
кронами спокою
спіть, мої любі, до завтра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2014
вщент загаптовані часом, вони поснули
десь у раковинах минулого року
десь у мокрих підвалах
наче старезні ошукані пророки
на зшитих скронях сліпих прозрінь
ти шукав для них нового простору
притулку безпечно-кращого
аби самому не зали́шитись осторонь
вони, що роздавлені від твоєї інертності
вже не глумляться й не б'ють на сполох
надто самотні у темних підвалах,
в ущелинах тугої неволі
все ще замарковані кронами споминів
вони проростають від могильної тиші
нікому вже непідвладні
ненависні чужі і колишні
презирством отруєні, підлістю зв'язані
вони - поранені воїни твоєї зневіри
наслідок твого дезертирства
ідеї, які ти вбивав так повільно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2014
Вона знову кричить - не хоче чекати завтра
струмом по тілу - словом затерта мішень
всі як завше холодні, а вона нескорима й гаряча
прийде собі тихо, мов війна в непроханий день.
Мов кулі у тілі, гниють розтріпані рани
та що їй до того, як вона є сильніша від втрат
сьогодні-не завтра, рештки стирати зарано
що живуть собі разом поблизу убогих кімнат
Звиклий до тіней, натовп не чує свободи
нащо ж це небо, що б'є у вісімсот кіловат
він тихо кричить про старцями розтоптану сповідь
й про те що довкола - тривожо-нестримний набат
Та їй не до того, бо надто втікає той час
що був у долонях, неначе в страшному полоні
тепер він чужий, задушений сотнями фраз
і вона тепер зайва, байдужа і болісно квола
Але вона є, й вона знову пакує валізи
примчить на вокзал, чужі зігріватиме виходи
і байдуже те, що довкола лиш звуки колізій
бо чекання її - це бажання навчитися дихати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2014
ти малював мене
малював, як сотні своїх картин
пензликом тихо черкав розпашілі долоні
так вітер цілує хвилі морської води
так хмари затримують сонце
що горить у тривкому полоні
і фрески говорять
і гучно шумлять магістралі
розвінчаний часом, лунає наглухо мотив
коли фарб стає менше
й бракує якогось півграма
сміливо іди, туди, де раніш не ходив
під твоїм конвоєм
лишились розмиті шматки
що тримають у собі сліди розпашілого воску
ти збирай мене тихо,
як опалі осінні листки
і знову малюй, так ніжно і просто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2014
Ексцеси на ранок забуті і всоте відбуті,
власне тобою, не ховайся вже ти в небуття!
Не завжди спокійно, де бурі затихлі й нечутні,
і завше так тепло, де поруч є твоя рука.
Всі обриси твої розвінчують нам порожнечу
і вірою тихо будують нову вертикаль,
скільки б не було зашито вже наших "до речі",
і скільки б не падав залитий словами скрижаль.
Я нову епоху змалюю з прожитих романів,
завербую наш час: він надто звабливий герой.
Ми збудимо вирій, як збудили сотні вулканів
залиш мене в себе, я житиму з твоїх долонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014
Надто жорсткі,
ці акорди двобоїв з собою,
що на нотному стані
не поляжуть за тихий мотив,
знову звуки прибою
глушать тихі бемолі
скрипковим ключем
карбуються таємні ходи
музика грала
та чомусь її раптом не стало
злякалася шуму
(який власне творила сама?)
схоже, мало із тіней
надвечір у мене зосталось
надто сухо і різко
шепоче розбита струна
і тепер так багато,
наскільки не знає сам бог
тих треків, що хвилі
тихо розбивають у скронях
скільки було вже
і скільки ще буде епох
поки прийде лиш те,
що житиме тільки сьогодні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014
поквапся, просто трішки поквапся
не заливай бетон у безбожну блакить
може, думаєш ти
де немає тебе, буде краще?
чи коли ти стоїш, то світ сам не летить?
ти іди, хоч там мохом заросла земля
і вже й руни на зброї стали занадто чужі
не чекай, коли прийде забута весна
і погасне вогонь на стихлій кривавій війні
розчеши, заплети розвіяний вітер
що не вщухає у кронах зморених скронь
знаєш, він ж не холодний
коли його в со́бі пригріти
іди, бо час швидко стікає з долонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Розпуста і хтивість
тональністю вище
твій рецидив - це омана
вакуум світла
по незайманій тиші
всоте мене лихоманить
дешеві прогнози
на завершене завтра:
мінливість буває заразна!
нестримні ідеї,
як розпалена ватра,
знов поглинають нас разом
амбіції стихли -
бажання ж повстало
гени твої ілюзорні
в придуманій касті
інтимність зухвала,
залишиться в тіні безодні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014
тво́я палітра надто порожня
на тобі сьогодні
розмиті розводи води
ти наче не ти
а насправді на тебе так схоже
знову ідеш
і знову кудись не туди
твоїм реаліям надто затісно
де тебе носить
і що називаєш своїм?
де ти блукаєш
між веснами стихлого міста?
знову десь там
де надто багато сторін
твої сліди ще вивчені вчора
малюнки на шкірі -
тонкі філіали душі
аквареллю по стінах -
і знову ти наче у дома
зрештою, тут
і сво́ї бувають чужі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
заграй мені тихо
заграй мені майже беззвучно
спогадом вірно обіприся на моє плече
звільнися з долонь
ти у них вже давно не заручник
опустися до мене солодким весняним дощем
заграй мені тихо
заграй, щоби люди не чули
і звуком валторни розкрий новий горизонт
коли все минає
залиш це, бо то вже минуле
а сам пригадай орбіти розвінчаних нот.
заграй мені тихо
заграй, щоби було востаннє
скрипковим ключем намалюй розмиті сліди
вже не буде як завше
ми - назовсім забуте повстання
і миль забагато до тепер вже чужої весни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Спустошеність - це вичерпність ілюзій
розмов про завтра й тихої весни
чи знаєш ти, що це і не байдужість?
Лиш згаслі зорі й спалені мости.
Бо те, що було, вже не повернути,
а те, що буде, нам не віднайти
чи знаєш ти, як тисне незабуте,
як холодом проймають грона самоти?
Відлуння слів вщухають на перонах
там протяг сліз з розкритої душі
чи знаєш ти, що у моїх канонах
розмиті дні не стануть нам чужі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
в конвульсіях всоте палає небо
залатано діри дощами
ми знову все ті ж
(і знову хто-небудь?)
загублені в світі гущавин
загублені завше, як попіл чи дим
кружляєм по тонкій магістралі
як би не було,
нам замало картин
на потоці брудної моралі
розжарили хтивість сво́їх ідей
в ідилії ніжного світу
ми є не одні
і ми зна́йдем людей
тих, кого зможем зігріти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2014
в касетних платівках та стрічках суміжності дії,
в сповільненій зйомці розкрито чужий саботаж,
зависли прямі, розкрадені, нестримні ефіри
тепер не до світла: навколо новий антураж.
вже зацвіли канони, роздерто наскрізь релізи,
сценарії з крихт, написані для розбурених мас,
не чекай, спаковуй стареньку валізу,
ідея живе, ось настав вже нарешті наш час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014
знову залито розмиту молитву,
знову клубочиться роз'ятрений дим
залиш ти мені хоча би субтитри,
коли ти ідеш, кіно виходить німим
коли ти ідеш, тиша моя на грані
літає в канонах промоклих ідей,
пульсують і ниють порожні тумани
та обрієм висне ще один день
коли ти ідеш, картини мої із воску,
ті що сарказм малює на грані "чекай"
зрештою, знаєш, все не так просто,
краще не йди, залиш обіцяний рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
я не знаю людей та й, мабуть, ніколи не знала,
бо у світі вони - це завжди нерозгадане чтиво
і скільки не знайдеш відгадок - їх буде замало
надто несправні слова: поламані їхні штативи
зовсім не варто стояти на стрімкому бескеті,
коли потопаєш під тиском розкуйовджених злив
ще скільки провести тобі вертикалей, поете,
скільки ві́ршів сховати під спраглий, жагучий мотив?
дихати римами краще ніж зацвілим повітрям
вони надихають без муз, малюючи нові штрихи,
не спіши жити, зрештою, роби це повільно
у кронах століть залишайся зі світом "на ти".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2013
" У житті немає нічого складного.
Це ми складні. Життя - проста штука,
і в ньому чим простіше, тим правильніше."
Оскар Уайльд
у просторі надто багато місця
забагато для двох
та мало так на одного,
коли ти шукаєш, в якій би системі зігрітись
вирієм холод літає навколо
надто мало хвилин, коли ти один
коли ти слова
які вщент втоптали у змелю
засихати у шквал заряджених злив
і потопати на людях
монотонно й буденно
зрештою, ти -це не просто сталий шаблон
і не синоптик
з обманним пустим монологом
ми не зшиті з шедеврів
не зійшли ми з ікон
ми "просто..."
а далі хай ідуть епілоги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
скажи, що робити, якщо ти не поруч зі мною
коли засохла імла позаду нічних ліхтарів
що там у тінях, скажи мені, що за стіною
де підлога надламана і слід розбитих дахів
ще лиш півкроку, зробити б хоча би півкроку
до твоїх ключиць, вмонтованих в проміжну вертикаль
хай мовчать всі канони, хай затихнуть пророки
в ідилії відчаю воскресити б непройдену даль
знову б мовчати, байдуже, що тиша на грані
і небо давно малює вже не наші портрети
ми в світі одні, ми будемо в ньому останні
щоб залишитись разом просто під грифом "секретно"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013
Мій хлопчику,
чи знаєш, як пахне далекоглядна весна?
чи досі живеш тихою минулою осінню?
чи хочеш ти
відчути тілом, як приходить наша зима,
і всі зорі, які падають з неба так голосно?
мій хлопчику,
знаєш, як тісно й самотньо з чужими людьми?
бо вони не твої, не мої, вони чиїсь інші
чи зможеш ти
обійти всі капкани та розмиті кути,
щоб навчитися жити в моїх загублених віршах?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2013
мені б просто тебе долюбити
до ще одної холодної осені
до ще одного теплого дотику
з переходом самотності
так треба тебе долюбити
коли за межі виходить кисень
як річка зі своїх берегів
це наша придумана пристань
це гра в невідомих богів
мені б далі тебе долюбити
тихо до часу "назовсім"
до відчуття реальних мотивів
до оптичної вісі відносин
так хочу тебе долюбити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013
Накрохмалена постать у сірому
розмальовує наші анексії
ти-мене,я-тебе
створюєм нові лінії
пишемо нову концепцію
стигми заплутаних слів
розбурюють ще одну осінь
фалангами пальців
хтось перецвів
на стику фальшивих відносин
і ти вже без маски
а я вже без масті
залишилось дивна завіса
ну що? йдемо́ до розв'язки?
без епілогу, на щастя
знову ця постать у сірому
безжально стирає свідчення
бережи себе
не затискайся стінами
не розбавляйся відчаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2013
твій парус тоне в ущелинах дешевих коливань
без змін,без страху самотності та відчаю
ти всоте здираєш слід від почорнілих часом ран
подихом на грані фальшиво-підлих свідчень
нестримно й глухо час ламає тонкі силуети
струмом совісті проходить криком диких злив
ми всі митці, художники, поети
та як же мало тих, хто це в собі відкрив.
під ризами святості спустошено буденністю віки
лиш сіра маса розгулює тихо по колу
потрощено і спалено до тла живі мости
нове "сьогодні" стане знову крихким "вчора".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446485
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2013
Ти залиш мені крихту ніким ще несказаних слів
і рештки думок що краще тримати в долоні
не чекай на пристані далеких чужих кораблів
мене зачекай, мене в час мого безбороння.
У стінах де мармур прокладає сво́ї дороги
на підвіконнях заржавілих іскристих ідей
кожен вірить собі у свого найкращого бога
ти повір лиш у мене, як повірила я у людей.
Торкнися думок вони стануть твоїм зорепадом
і світлом червоним запалає марево днів
ще дуже далеко до змитого вщент листопаду
круїзи у крайність, на грані глибин почуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2013
шукання наосліп голою голкою
проходить крізь вихор спустошень
неонова лінія тихо та тонко
розпалює ще одну осінь
і голосно плаче музика міста
сяйвом чистого неба
тисяча кроків -сполохана відстань
що хочеш та чого вже не треба
межею відкрито навстіж панелі
щемом запалено скроні
розтини тіла-розмиті фанери
стерті до крові долоні
напрямки руху чужих векторів
створюють но́ві закони
поділено місце двох секторів
розірвано стихлі канони
розтягнуто лінію німих директив
між тишею глушиться втома
мало секунд і так мало годин
коли шепотом ллється розмова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2013
Твій образ зникає як тіла тверда панорама
а обриси неба затулили безкарні мечі
всі знамена що були залишились між нами
були найближчі свої а стали найдальші чужі.
Покоління невдач охопила межа недозвершень
смугою втоми лягли перипетії розлогих світів
ми давно вже не ті, та хіба з цього легше?
обірвано шлях й не лишилось додаткових ходів.
Сплавом застигли розпечені сонцем романи
а розчини віршів догоріли тихим памфлетом
на узбіччі доріг час зализує роз'ятрені рани
минулі хвилини давно у майбутніх тенетах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2013
Спорожніле безголосся
покрите пліснявою
згустками попелу осідає на скронях
не все що чекали збулося
не все що хотіли зійшлося
бажанням властиво згасати
коли на долонях зникають канони
твого вичерпного світу
шукати далі таємниці чужої свідомості
що проростають гірким самовіллям
одержима страхом самотності
без меж шукати сліди
які б вивели назовні із сьомого кола
нестерпності
бо надто вже голосно
кричить тиша чужими думками
змарнілими та розп'ятими
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2013
ти теж чекав чогось правда?
тримаючи весь світ у руці
слухав нікчемні поради
а навіщо?
невже мало на душі синців?
тебе теж боліло я знаю
коли до крові здирали коліна
будували стіни між нами,
холодні мури
об які ми далі стирали тіло
ти також плакав, не бійся
що побачило сльози небо
нехай все летить до біса
домовились?
створюємо свою планету
ти теж зажеврієш утретє
і горизонт відімкне береги
і наша з тобою планета
ще запалає
ти лиш живи, світи, гори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2013
Життя розділене на до і після
твого довгого-довгого дотику,
що розтоплює повністю тіло
у риси темної готики
не сміливо, але так вміло
розкриває закриті завіси
можна води?прі́сної.
горизонт підіймає весь простір,
який наново створює лінії,
я чекатиму рівно о шостій
твої очі, засипані інеєм.
Ти правда підеш за мною?
відкривати багряні світанки
у кронах небесних колізій
разом до шостої ранку
пірнати в спалах ілюзій
чи то літом, чи навіть весною
можна тебе?з собою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2013
Розсипаються попелом зірвані квіти,
ті що колись невтомно цвіли у долонях,
а тепер східно-західний вітер
розвіює їх, мов зорі над морем.
Так хочу відчути устами весну,
та охоплено вітром не моє бажання,
а очі...очі чекають останню сльозу,
яка б здійняла голос мовчання.
Яка б пробила завісу стриманих снів
і відкрила б нові магістралі,
та надто багато вже сказано слів
надто брудною стала епоха моралі.
Розливається морем гіркий саботаж
відчаєм тихо розвінчано втому
реальність надворі, як в пустелі міраж,
розливається так невагомо.
Птахом здіймаються чорні повіки,
та відлітати давно вже немає куди,
бо розвіяно попелом зірвані квіти,
бо розтанули їхні нетлінні сади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2013
Нестерпно швидко згасає те, що горіло віками,
що поривалось всім тілом до світу багряних ідей,
ще намагаєшся зловити мить своїми руками
та куди ж це ти? Там прірва, охоплена тиском ночей.
Розкритими стінами тиша німа давить у скронях,
(десь між страхом ілюзій оповитих раннім світанком)
сховано на карнизах спогади вчорашнього моря,
а на стелях відбито невправно-обшарпані рамки.
Розбито ущент давні зорі, що світили для тебе
може, згасли вони, може, просто згоріли в системі
тільки ти не зникай, не оголюй пошарпані ребра,
бо далеко ще так до птахів, що кружляють у небі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2013
Тонути у морі, розкиданому по узбережжях,
В такому, де холод проходить до прозорих кісток,
І відпускає воно, і далі тримає у межах
Так міцно, що знемагає навіть гарячий пісок.
У кожного своя дорога і рай на двох островах
Який вже нікому осягнути більше не можна,
Жевріють зорі в невтомно-палючих, криштальних очах,
Де біль розсипається попелом тихо й тривожно.
В пориві пізнього вітру не видно чайок над морем,
Які так тихо кружляють в тінях небесних вітрил,
Тонути в глибинах, таких зовсім покинутих й кволих,
Долаючи хвилі. Щоб здійнявся крихкий небосхил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013
Тобою живу і не треба ніяких означень,
а кров все невпинно циркулює судинами
так плавно прямує до пункту свого призначення,
збагачуючи кисень новими глибинами.
До тебе іду, збираючи все світло з світанків
(і знову так легко до тебе крізь хмари пливти)
кров надалі продовжує виливатись за рамки
кудись туди, де на межі і реальність, і сни.
Я без тебе не я, бо без тебе зорі не світять
(важко горіти, як небо жевріє безмовно)
а розмиті промені хвиль творять наше століття
половинки серця завжди працюють синхронно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2013
У цьому полі, синьому, як льон,
супроти тебе — сто тебе супроти.
В.Стус
Вони боролись із вітром розмитих ворогів
не боялися смерті, що скрізь чатувала,
у полум'ях битв дух свободи горів,
а молода кров проливалась дощами.
Вони стояли на полі спина до спини
і лиш до неба простягались думками,
до перемоги так далеко і важко іти
тут, на землі, вони боролись віками.
І лилася кров - ціна перемоги велика
та лиш вона ще зігріє рідну стерню,
проходить крізь тіло срібною ниткою
заклик до подвигів: розпочато борню.
Вони не чекали, як прийде вже воля,
вони боролись за неї: "Хто як не я?"
Помираючи, оживали всоте на полі
без страху до смерті, з жагою до життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422539
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.05.2013
" Весь сенс життя полягає
в нескінченному завоюванні невідомого,
у вічному зусиллі пізнати більше "
Нас зустрічають нові похмурі потяги
і чекають чужі непривітні перони,
міряючи щастя дрібненькими кроками,
переходимо в "нове успішне сьогодні".
Нас давно вже немає в вчорашніх хвилинах,
і вічне минуле розміняне втомою,
та ми все ще живемо у наших світлинах,
які тримаємо, стоячи на холоді.
Нам важко знайти таку бажану істину
(може, тому, що її насправді немає?)
як важко б не було підкоряти відстані,
ми таки розвіємо навислі тумани.
Ми покидаємо потріскані вулиці,
заквітчані свіжими мріями-квітами,
та, мабуть, тут вже наша ера минулася,
мабуть, варто завоювати незвідане.
присвячено Любові
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2013
Розливається проміння між римами
шукаючи свіжі крихти віршів
слова падають нестерпними зливами,
карбуючи в тихих ямбах свій біль.
У неповному змісті ліричних ідей,
що проростають дужим корінням,
нестриманий кожен наступний катрен
породжує нове творіння.
Змальовуючи чорно-синє чорнило,
пером обводити лінії,
такі зовсім неясні та полохливі,
створювати віршовані виміри.
Вигин на зовні розлогих метафор
вимальовує правду над небом,
описана тиша зміцнілих ще амфор
застигла досконалим сонетом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2013
На розгорнутих зруйнованих вулицях
заржавіли обличчя розтріпаних мас,
застиг сталевий вигляд на вилицях
і відстань розпусних розпливчастих трас.
Німі ліхтарі, що бачили так забагато,
свідчать у залі присяжних ідей,
бо розкинуті ночі такі пелехаті
забруднені століттям нових людей.
І знову дорога, довга нестерпна дорога,
якою завжди ідуть всі ночі та дні,
виривається з неї тіниста свобода
що так давно палає у чужому вогні.
Морщиться вітер від розкинутих злив
й знову час проходить крізь нові фрагменти
тут вже нічого, світ все спопелив
свою історію, свої забуті легенди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2013
Ти загублений у сузір'ях зірок,
у суцвіттях прозорих небосхилів,
ти думаєш достатньо розмов,
коли жару бракує кадилу?
Коли горизонт співпадає із тінню,
яка колише розтріпаний вітер,
той, що в римах, десь між корінням,
де вже засохли розкидані квіти.
Немає мостів, що б єднались в єдине,
лиш думки, які розсипались втомою,
ти думаєш достатньо години
до меж, покритих іконами?
Віковічні епохи моралі
залишились в минулих канонах.
Як холодно на пустому вокзалі.
Як тихо на крикливих перонах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2013
Ти вже не ти
і небо вже червоне
від сліз, а може, від дощів
ловив чуже повітря у долоні
все тут вже там, все те що ти хотів.
Ключем шукав своєї наскрізь тиші
чорнило сліз ти вилив на папір
сьогодні ми свої, а завтра - інші
і це не запис, вже прямий ефір.
Ми вже не ми
і вікна наші темні
розділені ці два світи
коли суттєве і таке даремне
ховається у хащах самоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013
Людське життя - це контрастний горизонт подій, у якому кожен переходить з багряного сходу на перламутровий захід. Людина через долю секунди стає іншою: змінюються її переконання, світогляд, думки та вчинки. Двічі в одну річку не ввійти, як і не стати вам тим, ким були хвилину тому. Зміна - це мотивація до щастя. Ви змінюєтеся- значить ви живете.
Людина схожа на метеор. Коли це тіло проходить крізь атмосферу, воно залишає в небі яскравий слід, який ніколи не запалає знову на колишньому місці. Люди думають, що коли все добре, стабільно та надійно, тоді і можна вважати себе щасливим. Та наскільки ж вони помиляються! Це все миттєво переростає в буденність, до якої людина швидко звикає, як і монотонне відчуття щастя переходить у звичайний стан, від якого вже н́ічого чекати. Як би не було легко та на перший погляд чудово, без змін люди приречені на крах справжнього колоритного життя. Тоді й починається існування, навіть якщо ви знаходитесь на "сьомому небі".
Краще спотикатися, падати та всоте підійматися, але саме тоді ви відчуєте бажану ейфорію, яку дарує всесвіт, у якому творите і вдосконалюєте своє життя. А по-іншому, людині й повітряні замки набридають, якщо в них нічого не змінювати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414726
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.04.2013
Володіти людьми чи просто чужими душами,
відчинивши вікна, вимальовувати їх контури
слухати вулиці, забиті нестримними віршами,
дивитись у очі, пожовклі такі, розтоптані.
Давно стало не модно жити епохами вічності,
виробляючи з ідей невдало поспішні розтини,
у всесвіті, де всі схожі, тисячі розбіжностей
канони життя бувають до болю таки сполохані.
Руками торкатися, на шматки розбирати тіло,
обвите самотністю, болючими гіркими спазмами
музика роз'ятрює все, що не зовсім ще обгоріло,
в людях іноді тісно, там все ділиться класами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013
«Бережіть собори своїх душ»
О. Гончар
Що ж небо розпилене мільйонами зламаних фраз,
кричить горілими, нестримними зливами,
це ж не іронія долі та й, мабу́ть, не сарказм
людино, чому вдовольняєшся схилами?
Людино, покривджене тобою створене місто,
брехнею, що осіла на скронях спалених зір,
немає ідей та й немає запалених іскор,
все поглинуте подихом палючих зневір.
Всі святині, що ти так і не змогла вберегти,
всі чаші загублено, у яких лиш твоя провина,
зруйновано в душах собори та твої церкви,
чуєш? ти лиш згадай, що ти у житті - людина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2013
У сітківці ока лиш крига несповнених мрій,
що навіть повіки не можуть звично закритись,
у долонях протертий, нікому не потрібний сувій,
приховує мовчання, що словам не хоче коритись.
Помирають холодом побиті розірвані квіти,
тихо й без крику, шепотом роз'ятрюють небо,
вже не обійме волосся її улюблений вітер,
який наскрізь ріже долю затупленим лезом.
На стежці між римами будує знову мости,
щоб не казали, що сил не достатньо піднятись,
вона ж не стоятиме, вона знову зможе піти
з молитвою в серці вона вже не буде боятись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2013
Куди ж вони зникають, вірші написані в прозі?
Нащо хвилини летять у байдужу знецінену вічність?
Знаєте, небо не плаче, воно вивільнює грози,
ті, що сонетами падають в душі й породжують ніжність.
Де починаються рамки, що спаклюжують простір?
Те що назавжди твоє, і все те що тобі не належить
чуєте, доля насправді ніколи не грає "у кості".
Нам творити! Без псевдо канонів й незграбних обмежень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2013
Мова дотиків багатша від гри палаючих слів,
від неї аж кров нестигла забивається в венах,
коли відчуваєш суть двох нестримних світів ,
коли, мов голкою, так ніжно проводять по ребрах.
Кожною клітиною тіла відчувати ночі тепло,
яке розливається морем, що щемом лягає на скроні,
навіть тиша, яка беззвучно впадає на дно,
не спроможна стримати навали німої розмови.
Угору, де літають пориви людського бажання,
підійматись хвилину і чекати неба півподиху ,
віями торкнутись до тіла крикливим мовчанням
і обгорнутись дотиком, оголеним порухом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2013
У смуток горнулися, бачили не сповнені сни.
У тиші під'їздів вбивали розшматоване світло.
У кронах дерев ми вбачали незнайомі сліди.
Пройшов кінець, тож шукати початок запізно.
Пройшли ті хвилини, що щастям кричали без тями.
Забули ми стежку, якою вічність, здавалось би, йшли.
Немає там щастя, де біль обнімає вітрами,
Де реквієм грають покинуті нами мости.
Де тісно у рамках, самотність сама не буває.
Вона, як той човен, кружляє у морі життя.
Поруч і хвилі, і сонце, і небо безкрає -
океани й свобода, а не гніт і людська метушня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2012
Ми ховаємось за спинами, за довгими віями,
руйнуємо всесвіт, який належить не нам,
живемо з примарами, з чужими надіями,
віддаємо мрії холодним не нашим вітрам.
Не шукаємо неба, забули ангелів з крилами,
не будуємо колій, сполучень людської душі,
не маємо висот - вдовольняємось схилами,
не бачимо світу в іронії кривавих дощів.
Ми стираємо хвилями намальовані лінії,
гасимо світло, у відчаї палимо стіни,
плачемо зливами, далеко не зоряним інеєм,
ховаємо очі, залишаючи холодні руїни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2012
Закутана ніжність в зимових тонах
і присмак в ній чаю з лимоном,
і ще не зігріта у стиглих руках
крихка й непомітна в долонях.
Розкидана осінню вщент без турбот,
Жагучою й рясно живою,
А ти все шукаєш осінніх чеснот
До яких би торкнутись рукою...
В обіймах надії примарних ночей,
вогонь обпікає судини
я поруч, я тут, я обабіч дверей,
бачиш? До щастя мого лиш хвилина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2012
Здавалось би сонце ніколи не вийде вже знову,
і не шукатиме більше нестриманих потоків ночей,
з сумом сховавшись за обрій не промовить ні слова
і закине за хмари двотомний збірник огнистих ідей.
Здавалось би завжди ти грітимеш мої долоні,
цілуватимеш губи, потріскані у холодній імлі
збережеш у руці подаровану мною ікону,
яку залишиш навічно у провулках крихкої душі.
Здавалось би поруч, та це не те що було в очах
коли ми разом в унісон так нестримно мовчали,
а прихована суть не крилась в кривавих словах-
у тиші, коли ми над містом двоє змивались дощами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2012
Не сповнена щастям, розвіяна морем,
думками покрита, нескорена світом,
під місячним небом, без точки опори
доля...народжена в хвилини без світла.
Живе без надій і повітряних замків,
лише спогад про вічність тримає в руці,
там, де немає вщент розбитих світанків
тільки чиста сльоза на холодній щоці.
Без погляду вгору свідомість на грані,
слова потонулі не зможуть повстати,
боляче дивитись на роз'ятрені рани...
жаль що є крила, але не можна літати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2012
Розплети свій відчай спустошених миль,
розкрий обійми на краю безодні
...тріщини в долонях крихких хвиль...
і всі емоції в прожитому «сьогодні»
Підніми зорі з опалого, тихого неба,
і сльози зі стомлено вічних дощів
...заховані в тінях затуплені леза...
знайди слід наших закинутих ключів.
Врятуй душу, заковану в кайдани
і ще музику, понівечену містом
...побиті протоки німих океанів...
і щілини у кронах прихованих істин...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012
І знов павутиння осіло на стомлені вії
і стало нестерпно гаряче й пусто в очах
чи це непомітно так осінь молода ще сивіє,
непевно осівши на літніх тендітних плечах?
І так без крихких нарікань і зайвих іроній,
у проміжку полохливо стомлених тіней...
залиш замість повітря тонни вічних симфоній
які перейдуть у щось ясно-сліпуче...осіннє.
Все глибше вітер впиває незайману тишу,
яка відчайдушно кричить від незнаного болю
ось моя рука, що позаду тебе не залише
у вічних дощах плакучої осені-долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2012
Необережністю торкнись до мого смутку,
на струнах болю забудь про запах сліз,
у хвилях розпачу не шукай нам порятунку...
Душа надщерблена і знов кровить поріз.
За що мій сміх зруйнований тобою?
Чому знесилив погляд дальніх днів?
Забрав ти радість холодною рукою,
та на розстріІл мою любов повів.
Обірвав і без того пошарпані крила,
лиш два рубці - як дві могили снів.
Твоя ж весна мене до тла спалила,
важко піднятись з поламаних колін.
Додому йти, спустошеній, босоніж.
Обкраденій, розбитій, без душі.
Повторюю відлунням знов "you promise"...
мовчить злий вечір в відповідь мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2012
Думками летіти у небо
і бачити осінь...
шукати у парапетах
дотики наосліп.
Закривати осиротілі вії,
набряклі від брудної брехні,
доступні і дешеві, як повії,
рахувати пусто прожиті дні.
Лікувати сіллю мертві рани,
дуло підставивши до скроні,
все ще далі комусь мало
повітря у долонях.
Легка іронія
розпеченої сталі очей
підсвідома колонія
занадто щасливих ночей.
Світло розбитого ліхтаря
ховає потрощене скло
знову від недопитого дня
залишилось мокре тавро.
Відповідати за слова,
якими кидались у людей,
залишилась лише смола
від безпритульних ідей.
Думками летіти у небо
і бачити осінь...
так, віднайти все ж треба
сліди пожовклих відносин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012
Приходить момент, коли залишаєшся один,
без слів тривожних, нікому не потрібних,
коли немає сенсу рахувати часу-плин,
поряд нема людей, таких для серця рідних.
Летить у небо, важке і зовсім непрозоре
повітря...Задихаюсь від гнітючої пустоти
небо пусте, хоч і на світанку видно зорі,
сумні, вже спалені давно їхні мости.
Межа самотності проходить крізь обрив,
фарфорОвих емоцій і скляних думок
де ж їхній, бажаний такий, мотив?
не дійшов до світла, загубився один крок.
Приходить момент, коли немає більше рим
важкі роздуми залишились обабіч дороги
коли все заповнює в'язкий болючий дим
немає прологу, навіщо тоді епілоги?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2012
Так легко просто втікати
від себе, байдуже куди
тепер мода така? -покидати
ще цвітучі батьківські сади?
На відстані любити легко,
те, що тепер вже не твоє
від проблем ж рідних далеко
загублені останні сліди.
Так просто забувати себе
не пам'ятати музики душі
а совість? вона ще живе?
чи загубилась серед метушні?
"Це ж такі жадані перспективи,
бажана робота, освіта"
не правильні тепер мотиви-
жити...розлітатись по світу.
А як тепер рідна країна,
яке таке право її залишати?
тендітна квітка, яка без коріння
не зможе ніяк існувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2012
Страшно дивитись прямо,
не повертаючи голови назад
що за суцільна драма
пустих, непотрібних розрад?
Далі зважати на слова-
обіцянки марні й нескінченні
яка ж це низька висота
просто ж смішно, злиденно!
Зґвалтована наша країна
ідеальними людьми,це ж влада
а що далі? самотня руїна?
нащо нам брехня? нащо зрада?
Кричати:"Люблю Україну",
й у провалля кидати без жалю
топтати червону калину
і не зважати на віру опалу.
Як шкода нам рідні краї
щоб не сталось-все їхня провина
Легше дивитись,як шахраї
Вбивають нашу ж Батьківщину.
Що далі?Страшно,тривожно?
А що зробити? Вже злякались?
діагноз-не спроможні.
Та чи ми хоча б намагались?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328816
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.04.2012
Жити у світі реально без холодних,примарних надій
спіткнувшись не впасти у прірву незнаних стихій
просто іти,на колінах повзти та іти від тужливої метушні
забути минуле-усі спустошені вже не свої...чужі дні.
Збагнути що ти у світі обірваних недогорілих шпалер
ти сам,без нікого.не підкаже як жити жоден суфлер.
Слухати тишу,вона не говорить пустих не потрібних слів
залишає спогад.Вічний,шалений,без колючих шипів.
Віднайти щиру правду,тихе щастя. Пірнути у вічність.
Так.Варто боротись.Завжди.За радість, за ніжність.
Просто знайди закинуті сили, розплутай важкі думки.
не намагайся стати кращим за когось-за себе живи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012