Дядя Вова

Сторінки (2/189):  « 1 2 »

Нам бабусею є Русь! Україна - мати!

Орди  суміш  й  московитів,
Зрадників  слов'янів,
За  якийсь  період  часу,
З,явились  росіяни.

Без  історії  на  них,
Чекало  фіаско.  
Хто  б  з  країн  да  провідних,
Вірив  у  цю  казку.

Їх    історія  проста,
Степи  та  болото,
Русь  була    їхня  мета,
Золоті  ворота.

Провертати  цю  аферу,
Почали  з  крадіжки,
Літописам  тих  часів,
Притулив  хтось  ніжки.

Що  не  вкрали,  те  спалили,
Щось  в  Москві  сховали,
А  гробниці  всі  розрили,
Гірше  ніж  вандали.

Поховання  всіх  князів,
Гетьманів  шукали,
Скільки  вивезли  возів,
Ой!  Якби  ми  знали!

Волю  крали  в  козаків,
А  в  народу  віру,
З  нас  робили  кріпаків,
Везли  до  Сибіру.

Тисячі  повстань  було,
Дух  наш  був  незламний.
Сонце  неньки  не  зійшло,
Вітер  дув  полярний.

Світова  прийшла  війна,
А  з  нею  надії.
Та  безбожна  сатана,
Знову  вкрала  мрії.

Серп  і  молот!  Ще  вони,
В  крові  вмили  прапор
Лозунг  масам  продали,
Що  земля  вся.  даром.

Що  народи  є  всі  рівні,
Є  один  лиш  батько,
Він  знаходиться  в  Кремлі,
Не  дай  Бог  хто  рявкне.

Так  і  жили  не  тужили,
Їли  пропоганду.
Хто  не  з'їв,  того  садили,
Не  були  це  жарти.

Та  брехня  завжди  наверх,
Як  гівно  спливає.
Пропоганда  під  кінець,
Не  допомагає.

То  ж  ми  з  Вами  стали  вільні,
Тільки  на  папері,
"Старший  брат"  усі  ці  дні,
Срав  під  кожні  двері.

Всіх  політиків  купляв,
Кагебістів  в  церкві,
У  попів  передягав,
Сажав  всіх  на  бентлі.

Предків  воля  в  нас  в  крові,
Закипіла  знову,
Герої  виросли  нові,
Готові  до  бою.

Нам  бабусею  є  Русь
Мати  -  Україна!
Доленосні  дні  ідуть,
Нам  потрібні  зміни.

Помаранчевий  майдан,
Це  була  пристрілка,
Олігархів    й  кучманів,
Надломилась  гілка.

Їхній  корінь  так    уріс,
У  серце  країни,
Тут  потрібен  був  дантист,
Бжоловод  безсилий.

Нас  в  Європі  впізнають,
Завдяки  спорцменам,
Що  корупцію  куєм,
Вскрізь  у  різних  сферах.

Та  роки,  минали,  йшли,
Підростала  молодь.
На  Європу  курс  взяли,
А  від  влади  холод.

Президентом  став  у  нас,
Ставленик  кремлівський,
Асоціації  злякавсь,
І  утік  геть  звідси.

Бо  народ  знов  на  майдан,
Вийшов  не  на  жарти,
Тож  опущений    пахан,
Показав  лиш  п,яти.

У  кремлі  був  інший  план,
Зелені  чоловічки,
Руський  мір  по  областям,
Ставив  нові  мітки.

Референдум  у  Криму,
Під  дулом  автоматів,
Принесли  руську  весну,
В  кожну  нашу  хату.

Зрадник  президент  утік,
Військо  обікрали,
Зброю  в  руки  взяв  хто  міг,
Неньку  захищали.

Добровольці  де  змогли,
Стримали  навалу,
Як  реформи  провести,
На  банковій  не  знали.

Жадність,  тупість  і  цинізм,
Нашої  "еліти",
Розбудив  в  народу  злість,
Підростали  діти.

А  війна  все  йшла,  та  йшла,
Героїв  забули,
Іловайськ!  Чия  вина?
Пам'ятають  люди.

Мінськ  один,  а  потім  два,
Шоколад  у  моді,
А  кум  путіна  й  братва,
За  ніс  всіх  нас  водять.

Партію  цю  "за  життя",
Всі  канали  просять,
Бо  труба  в  них  не  проста,
Носить  гарні  гроші.

Труба  ржава,  не  корисна,
Так  собі  валялась,
А  став  Петя  у  руля,
То  її  хтось  свиснув.

Він  же  з  статусом  своїм,
Знайшов  і  судами,
З  держ  реєстру  перевів,
Тихо.,...без  реклами.

Медом  змазали  її,
Стали  липнуть  бжоли,
Трутень  Вітя  на  коні!
Все  пішло  в  обшори.

Так  і  жили,  воювали,
Вибори  чекали.
Перший  йшов  слуга  народу,
З  фільмом,  без  реклами.

Родом  він  з  Кривого  рогу,
Починав  з  кварталу.
Не  лишивши  ані  шансу,
Горе  конкуренту,
Лиш  прокинувшись  він  вранці,
Бачив  іншу  сцену.

Замість  сцени  він  з  трибуни,
Прочитав  промову
Присягнув  на  вірність  людям,
Дав  повірить  знову.

Поки  рейтинг,  ще  не  впав,
Розігнав  він  раду,
Нових  слуг  понабирав,
А  вони  теж  крадуть.

Прийшли  нові  всі  міністри,
Більшість  із  кварталу.
І  під  цими  тріщать  крісла,
Рейтинг  падав  й  бали.

Один  в  полі  ти  не  воїн,
Хоч  й  вмієш  любити.
Україну  все,  ще  доять,
Як  не  самовиті.

У  реформ  стала  проблема,
Треба,щось  робити,
На  вустах  усіх  ця  тема,
Як  же  їх  зробити?

В  кого  рильця  не  в  пушку,
Малий  має  досвід.
А  позицію  слабку,
Не  сприймають  зовсім.

Поки  держимсь  на  плаву,
Тисне  світ,Європа.
Пропозицію  нову,
Везуть    Шольц  з  Макроном.

Новий  Мінськ,форма  Штанмаєр,
Сильно  давить  Путин.
Підписати  вимагає,
І  про  Крим  забути.

Президент,  хоч  кажуть  комик,
Путина  розводить.
Має  яйця  він  здорові,
І  наставив  роги.

Розізлили  ми  ту  рухлядь,
Злоба  затаїлась.
Почав  військо  своє  рухать,
До  батька  дебіла.

Почали  нам  всі  казати,
Що  війна  вже  скоро.
Було  б  чим,ще  воювати?
Воїнам  від  бога!

Помилки,  за  помилками,
В  цьому  винні  самі.
Тридцять  років  вибирали,
Опинились  в  ямі.

Куди  ділися  ракети,
Літаки  та  танки?
Вже  розроблені  проекти?
Що!  В  кравчучки  й  санки?

Ярлик  вішать  на  одного,
Це  не  справедливо,
Стать  багатими  раптово,
В  нас  не  хватить  сили.

Часу  обмаль,  лютий  місяць,
Ранком,як  фашисти,
Не  дали  поспати  дітям,
Вторглися  рашисти.

Ракет  сотні  прилетіло
Рухались  колони,
Україна  затремтіла,
Чути  крики,  стони.

В  паніці  народ  прокинувсь,
Хто,  куди  тікати,
Дух  козацький,  ще  не  згинув,
Треба  захищатись.

За  три  дні  хотіли  взяти,
І  пройтись  парадом.
Та  коли  їм  наваляли,
Вже  були  не  раді.

Втративши  лице  рашисти,
Орками  ставали,
У  селі,  та  в  кожнім  місті,
Вбивали,  гвалтували.

Вже  пів  року  йде  війна,
Кращі  з  кращих  гинуть,
За  поребриком  стіна,
Мізки  й  далі  миють.

Що  бандеровці  в  нас  вскрізь,
Дітей  розтинають,
А  за  мову  руську  в  піч,
Живцем  укидають.

Для  холопів  все  прокатить,
Бандера  і  мова,
Це  поки  петух  не  клюне,
Або  крякне  Вова.

Тож  тримаймось  українці,
Що  на  них  чекати,
Ми    по  Божій  указівці,
Повинні  перемагати.

Доленосна  перемога,
На  нас  вже  чекає,
Хоч  не  легка  ця  дорога,
Зате  правду  має!

Слава  Україні!  Героям  Слава!
Смерть  ворогам!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022


Читайте помилки в душі

Якщо  ображають  і  кажуть  ніхто,
Не.....поспішайте  ломати  весло.
Нерви  в  коробочку,  мозок  до  купи,
І  не  дивіться,  в  кого  краща  дупа.
Кращий  суддя,  він  на  небі  сидить,
Або  покарає...а    може  й  простить.
І  навіть  не  те  ,  як  що  ви  щось  зробили,
Буває  таке,  що  ви  помилились...
Краще  простіть  й  отпустіть  цю  людину,
Гніву  свого  закопайте  лавину.
Всі  помилки  у  душі  ви  читайте,
На  тих,  хто  образив  .....не  ображайтесь
Всім  щастя...удачі..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020


Ох! Цей інтернет………. .


Сьогодні  ми  зустрілись  в  перший  раз,
Тембр  голосів  мабуть  співпав  у  нас.
Перший  етап  був  пройдений  зв»язком,
І  от  ми  каву  п»єм  в  кафе  разом.

Паринки  кави  кружляють  у  повітрі,
Нам  не  дають  впіймати  запах  рідний.
Слова  до  купи  ледь  –  ледь  збиваєм  ми,
Мабуть  -    це  наслідки  холодної  зими.

Кава  допита  і  чашки  вже  пусті,
Стару  мелодію  лише  чутно  в  душі.
Нам  не  вдалося  перейти  із  Ви  на  Ти,
Виклик  таксі……  і  чути  вже  гудки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2019


Ми дуже терплячі

   

Ми  Українці  і    дуже  терплячі!
Мрії  в  терпінні  шукають  нам  щастя.
В  те,  що  його,  вже  давно  там    немає,
Хтось  нам  повірити  в  це  заважає

Молимось,  віримо  й  знову  страждаєм,
Інколи  гордість  свою  забуваєм.
Дайте,  хоч,  хтось  нам  чарівне  те  слово,
Не  з  язика,  а  що  дійсно  від  Бога.

Що  Україну  всім  серцем  полюбить,
І  не  брехатиме  жодний  раз  людям.
Що  ми  багатші,  могутніші  станем,
А  наша  ненька,  ще  крила  розправить.

Я  все  частіше  звертаюсь  до  Бога,
Щоб  допоміг  нам  знайти  патріота.
Того  єдиного,  справжнього,  чистого,
З  серцем  Вкраїни  і  безкорисного.

Вибори  скоро  –  а  ми    ще  не  зрячі,
Бо  від  брехні  наші  очі  сльозяться.
Боже  всевишній!  Тебе  я  благаю!
Спусти  з  неба  зіроньку,  що  нам  зазяє!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2019


Подорож


Про  щастя  мріємо  й  кохання,
Образ  малюємо  із  снів.
Та  з  дня,  на  день,  ці  сподівання,
Всі  тануть,  як  в  відлигу  сніг.

Ось  знову  ніч,  і  знову  Мрії,
Не  полишають  вони  нас.
Не  можна  жити  без  надії,
Бо  тінь  самотності  –  це  страх.

На  небеса  злітають  Мрії,
Вони  попереду  завжди.
Небесні  скакуни  при  ділі,
Брозди  Надії  віддали.

Зірками  вбрана  колісниця,
Душа  в  ній  з  Вірою  сидить.
Чи  їде,  чи  летить,  чи  сниться,
Зі  щастям  хочеться  їй  жить..

Казкова  подорож  за  щастям,
Яке  з  коханням  десь  живе.
Якщо  його  знайти  нам  вдасться,
Душа  відразу  оживе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2018


ХОЧЕТЬСЯ



Хочеться  жити,  шаленіти,
Без  заздрощів,  просто  любити.
Любити  все,  що  бачиш,  чуєш,
Все,  що  в  душі  своїй  малюєш.

Хочеться  з  мріями  літати,
З  коханою  в  обнімку  спати.
Хочеться  все  ,  що  є  красивим,
Хоча,  вже  ти  стаєш  геть  сивим.

Ти  не  один  –  нас  так  багато!
Для  кого  кожен  день,  як  свято.
А  хочеться,  щоб  стало  більше,
Щоб  всім  жилося  краще,  ліпше.

Вам  п»ятдесят  –  чи  ще  на  носі,
Хто  не  відкрив  –  відкрийте  очі.
Вік  у  душі  –  роки  це  цифра,
І  не  важливо  де  прилипла.

Життя  складне,  але  ж  і  миле,
Хоче,  щоб  Ви  його  любили.
Життя  любити  –  це  є  мудрість,
Хоча  воно  нас  б»є  і  судить.

Поб»є,  поб»є,  тай  перестане,
Дасть  помилки  свої  поправить.
І  міф  розвіє,  що  «десь»  краще,
Живи!  Радій!  Як  не  ледачий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2018


Щоб там не було - а ми живемо



Небо  надувшись  пахучим  дощем,
До  ранку  не  стане  чекати.
Можна  не  бути  прогноз-фахівцем,
Почне,  як  з  відра  поливати.

Наче  в  тій  казці,  проснеться  трава,
Зелено  стане  від  зливи.
Шкода  не  вгледіти,  хто  накривав,
Землю  вбранням  цим  красивим.

Бруньки  розпустить  лоза  та  верба,
Вдягнуть  намисто  красиве.
Трішки  закружиться,  аж  голова,
Від  весняних  переливів.

Взявши  листочок,  й  простим  олівцем,
Не  вдасться,  це  все  змалювати.
Лише  художник  з  життям  за  плечем,
Красу  зможе  всю  передати.

Поглядом  кине,  красою  вдихне,
Щіткою  дасть  зрозуміти.
Щоб  там  не  було  -    а  ми  живемо,
В  найкращій  країні  у  світі  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2015


Быть может

Во  сне  приходит  образ  твой,
Придет  ли  наяву.
Быть  может  снежною  зимой,
Станцуем  вальс  на  льду.

А  может  раннею  весной,
С  подснежником  в  лесу.
Разцвёв  нарушишь  мой  покой,
Я  окажусь  в  плену.

Может  с  ключами  журавлей,
Ты  прилетишь  ко  мне.
С  благословением  морей,
Как  самом  лучшем  сне.

Быть  может  лето  ярких  встреч,
А  солнце  маячок.
Когда  стригут  Божьих  овец,
Любовный  выпьем  сок.

Сентябрь,  октябрь,  может  ноябрь,
Листья  -  когда  кружатся,
Мечты  в  объятья  прилетят,
Чтоб  больше  не  расстаться.

Время  идет  –  смысл  бытия,
Меня  не  оставляет.
Хоть    одиноки  -    ты  и  я,
Но  будем  вместе  –  знаю!

З  днем  закоханих!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559581
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.02.2015


СКРЯБИНУ

Не  віриться,  що  ти  загинув,
Заснув,  чи  просто  помиливсь.
В  душі  моїй  тече  лавина,
Не  гарних  відчуттів  якихсь.

Хтось  каже  доля,  збіг  обставин,
А  хтось  говорить,  що  це  зло,
Яке  ти  дуже  зацікавив,
Словом  розгнівавши  його.

Ти  нам  співав  «давай  мовчати»,
А  сам,  що  думав  говорив,
Біду  накликавши  до  хати,
Її  на  смерть  перетворив.

Пішов  ти  рано  і  поспішно,
Не  дописав  сотні  пісень.
Ти  не  загинув  –  ти  навічно,
Останешся  в  серцях  людей.

Твій  корабель    хай  спочиває,
Зустрінемось    на  глибині.
Наш  океан  ще  більше  знає,
Всі  таємниці  там  –  на  дні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2015


Невже тільки кров’ю

О  Боже  всевишній,
Ти  бачиш  усе:
Де  спілі  вже  вишні,
А  де  деревце,
Своїм  жовтим  листям,
Заслало  крильце.

Де  зло  живе  знаєш,
І  де  доброта,
Гніздечко  шукає,
Як  пташечка  та.

Чи  бачиш  ти  Боже,
Країну  мою?
Чому  вона  й  досі,
Свободу  свою,
Здобути  не  може,
У  ріднім  краю?

Ліси,  полонини,
Родюча  земля,
Червона  калина,
Пшеничні  поля,
Це  є  Україна!
Є  ненька  моя.

Невже  ми  всі  грішні,
Чи  грішна  земля?
Чому  в  цьому  світі,
Де  гірші  поля,
Війська  є  елітні,
Все  є  в  немовлят?
**************
Була  колись  сильна,
В  нас  Київська  Русь.
Від  неї  коріння,
сусіди  крадуть,
Всихає  воно,
Паростки  не  ростуть

Невже  тільки  кров’ю,
Коріння  оте,
Пролитою  знову,
Візьме  й  оживе,
А  дітям  потому,
Воздасться  за  це.

Хоч  віру  у  тебе,
Ми  з  часом  втрачали,
А  той  хто  ще  вірив,
Його  убивали,
Або  в  табори,
В  ночі  забирали.

Але  ж  не  вдалося,
Всіх  нас  залякати.
Вже  так  повелося,
Ми  вмієм  кохати,
Як  рідну  матусю  -
Україну    матір.

О  Боже  всевишній,
Прости  нам  за  все,
Гріхи  всі  колишні,
Дніпро  хай  несе,
А  потім  втопивши,
Нам  мир  принесе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2015


Він нам пророчив ще раніше

Ми  світові  відкрили  очі,
І  те,  що  нам  колись  пророчив,
Тарас  Шевченко  в  «Кобзарі»,
Вже  скоро  збудеться  й  тоді:

Ми  станемо  нарешті  вільні,
А  в  росіян  хай  на  похмілля,
Відкриються  до  правди  очі,
Стануть  в  тирана  дні  коротші.

Як  же  багато  в  нас  неволя,
Забрала  кращі  людські  долі.
Скільки  вже  крові  пролилося,
Щоб  всім  нам  щасливо  жилося?

Скільки  загинуло  синів?
А  скільки  материнських  сліз?
Текло  єдиною  рікою,
Щоб  в  ній  втопилося  все  горе.

Я  знаю  втопиться  в  ній  горе,
І  ми  засієм  нове  поле.
Де  щастя  виросте  й  пшениця  -
А  Україна  відродиться!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2015


З часом



Щось  з  часом  тягне  до  природи,
До  лісу,  до  річок,  полів.
В  місця,  які  вже  вийшли  з  моди,
Яким  в  дитинстві  ще  радів.

Щоб  позабути  негаразди,
А  може  й  навіть  назавжди.
Краси  в  обійми,  щоб  попасти,
Звести  з  природою  мости.

Почути  справжній  шум  берези,
Як  б»ється  серденько  її.
Силу  дубів  ту  всю  безмежну,
Відчути  наче  на  собі.

Життя  все,  геть  перекрутити,
Як  через  сито  борошно.
Та  помилок  більш  не  робити,
Щоб  не  було  так  порожньо.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2014


За що


Хтось  мерзне  на  майдані,
Комусь  із  жиру  біс,
Танцює  у  сметані,
Й  коктейль  готовить  з  сліз.

Хтось  просить  кусок  хліба,
А  хтось  гризе  нору,
В  бюджет,  що  так  потрібний,
Без  дир.  У  цю  пору.

Наш  напрямок  Європа,
Хтось  давить  на  гальма,
Стає  дуже  спекотно,
На  дворі  хоч  зима.

За  що  це  покарання?
Бог  відповідь  нам  дай?
Життя  на  виживання,
Хоч  обіцяли  рай.

Народ  чим  провинився,
Скажи  сьогодні  нам?
Крові  майдан  напився,
А  правду  ложать  в  спам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013


Вставай народ

Вставай  народе!  Піднімайся!
Бандитів  гнати  вже  пора.
Не  гріх  за  правду,  не  вагайся!
Побита  ними  дітвора.

Серце  вогнем  пече  від  болю,
На  кращу  долю  гідні  ми.
Вставай!  боротися  за  волю,
Досить  боятись  сатани.

Вже  вдосталь  ненька  настраждалась,
Сини  матусю  захистіть,
Не  тим  панам  Вона  дісталась,
Їм  Боже  слово  покажіть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013


ПРИТЯЖЕНИЕ

Кто  просит  во  вселенной,  а  кто  то    у  Богов,
Есть  тайна  притяжения  всех  мыслей,  голосов.
Добро  и  благодарность  тянут  к  себе  любовь,
Невежество  и  хамство  -    откроет  злу  засов.

Все  мысли  наши,  чувства  дают  сигнал  судьбе,
Эмоций  положительность  шанс  не  дают  беде.
Мы  благодарны  жизни  и  видим  четко  цель,
Растут  мечтаний  зерна,  они  находят  щель.

А  негатив  эмоций  грызет  весь  счастья  плод,
Беда,  как  наваждение  –  судьбе  ты  не  пилот.
Живем  одним  лишь  прошлым,  а  впереди  стена,
По  жизни  идут  трещины  –  испорчена  она.

Все  состоит  с  материи  –  энергии  внутри,
В  сравнении  дешевом  -  как    флешка  "USB",
Мысли  поток,  как  правило  –  энергии  волна,
А  обретая  форму    -    сбывается  мечта.

Мыслить  и  думать  правильно  –  теория  проста,
Только  не  всем  к  познанию,  на  жаль,  она  дана.
Энергии  достаточно  -    хватит  ее  на  всех,
Направив  ее  правильно  –  есть  шансы  на  успех.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457983
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.11.2013


Навіщо мучити себе



Навіщо  мучити  себе,  якщо  нема  натхнення,
Слова  в  тупик  всі  заведеш,  які  не  з    піднебесся.
Душа  впіймає  творчу  мить,  почує  її  й  серце,
Якщо  ж  небесний  геній  спить  –  будить  немає  сенсу.
Чарівність  прилетить  до  слів,  коли  творець  проснеться,
Пташиний  мелодійний  спів,  міжряддям  пронесеться.
Стовпчик  до  стовпчика  і  вірш,  все  від  душі,  правдиво,
Якщо  між  ними  є  приспів,  то  пісня  вийде  мила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2013


Віра в щастя

Скільки  потрібно  часу,  ще    того,
Щоб  назавжди,  мені  тебе  забути,
Щоб  від  душі  кохання  джерело,
Струмком  у  серце  впадало  без  отрути.

Любов  сліпа  і  дуже  таки    вперта,
На  мозок  давить,  кровинку  тихо  п»є.
Яка    ж,    я    на  рахунку  в  неї  жертва?
Не  знаю!  Та  знаю,  що  мене  не  вб»є!

Незнаю  впевненість  ця,  звідкіля  взялася,
Може  по  генам  все  передалось,
Чи  сила  волі  може  в  кров  впилася,
Сильніший  я  –  ніж  декому  здалось!

Краще  одному,  ніж  жити  з  ким  попало,
Так,  ще  раніше  Омар  Хайям  сказав,
І  хоч  життя  вже  вдосталь  потріпало,
Вірити  в  щастя,  однак  не  перестав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013


Кує зозуля на стіні


Кує  зозуля  на  стіні,
Час  не  стоїть  на  місті,
Стрілки  штовхають  в  пам’ять  дні,
І  щасливі  й  грішні.

Тік  –  так,  тік  –  так  -  стоїть  коньяк,
Думки  лиш  на  закуску,
Що  зроблено  в  житті  не  так,
Чому  в  душі  так  пусто.

Стрілки  ідуть  лише  вперед,
Назад  немає  ходу,
Доля  дала  в  театр    білет,
Вистава  вийшла  з  моди.

Життя  театр  –  актори  ми,
Маємо  різні  ролі,
А  не  знайшовши  себе  ти,
Кидаєш  виклик  долі.

У  кожного  своє  щось  є,
Людина  –  особистість,
Той  хто  шукає  той  знайде,
А  інший  просить  милість.

Сценарій  пишемо  життю,
Самі  –  чи  може  доля,
Якщо  ж  самі,  чому    дитя,
 З  дитинства  бачить  горе.

Кує  зозуля    на  стіні,
Кує  вона  і  в  гаї,
Не  зрозуміло  все  ж  мені,
Скільки?  Чому?  Що  далі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2013


Образ


Образ  себе  нарисовав,
Мужской,  один  из  лучших,
А  наяву  искать  устав,
Тех,  кто  влюблен  -    тихонько  мучишь.

Ведя  войну  сама  с  собой,
Все  в  облаках  летая,
Ищешь  душевный  свой  покой,
Взамен  жизнь  предлагая.

И  все  же,  все  идет  не  так,
Жизнь  запятые  ставит,
Мозгами  управляет  страх,
Но  знай,  что  он  лукавит.

Зачем  идти  на  поводу,
Депрессии  и  страха,
Не  станет  легче  ведь  в  аду,
Подумай  ты,  однако.

Ведь  жизнь  летит,  летят  года,
Амбиции  стареют.
Не  так  горит  твоя  звезда,
Мечты  тихонько  тлеют.

Порви  картину,  образ  тот,
И  опустись  в  реальность.
Любовь  тогда  пробьет  твой  дзот,
Все  убегут  страданья.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447681
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.09.2013


В Одессу



Куда  пойти,  куда  податься,
Чтоб  от  печали  убежать.
Вновь  научится  улыбаться,
А  не  сидеть  и  горевать.

Может  махнуть  -    ка  мне  в  Одессу,
Денька  хотя  бы,  так  на  три,
И  там  найти  свою  принцессу,
С  душою  доброю  внутри.

Заправлю  бак  горючей  смесью,
Железный  конь  пусть  мчит  на  юг.
Не  нужно  мне  джипеереса,
А  на  Гаишников  есть  нюх.

Одесса  мать  почти  родная,
Встречай  с  столицы  ты  гостей.
Коня  дай  только  обуздаю,
Оставлю  возле  сторожей.

«Бомбилу»  местного  поймаю,
Пускай  покажет  мне  места,
Где  я  потом,  пешком  гуляя,
До  тещиного  дойду  моста.

Одесса  слева,  море  справа,
А  может  все  наоборот,
Так  доберусь  я  и  до  пляжа,
Где  загорает  весь  народ.

Пускай  кричат  над  морем  чайки,
В  него  нырну  я  с  головой.
Вот  не  забыть  снять  только  майку,
Теряя  разум  под  жарой.

Черное  море,  шум  прибоя,
Я  наслажусь  сполна  тобой.
Одесса  снимет  стресс  и  боли,
Три  дня  –  и  город  как  родной!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444486
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.08.2013


Свій спокій потрібно берегти


Вже  місяць  сон,  чомусь  тікає  з  хати,
Навіть  за  хмарами  зірки  коли  мутні.
Очі  закриєш,  але  не  можеш  спати,
Пачка  цигарок  пуста  вже  на  столі.

Думки  блукають  в  прокуреній  кімнаті,
Не  можуть  вихід  в  тумані  цім  знайти,
Життя  летить  у  майці  полосатій,
А  хочеться  все  ж  білу  одягти.

Безсонну  ніч  замінить  день  спекотний,
Ледве  не  вспіє  сонечко  зійти,
Що  на  душі  (в  мене)  не  скаже  близький  жодний,
Навчився  я  свій  спокій  берегти.

Від  всіх  невдач  не  хочеться  ламатись,
Невдалому  коханню  скажеш  (тихо)  –  йди,
Мудрість  завжди  говорить  вмій  прощати,
Хоча  межу  цю  складно  перейти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013


Не надо жить боятся

Любовь  порой  уходит  в  прошлое,
Оставив  боль  и    пустоту,
Не  замечая  счастья  сочного,
Ворует  чувства  и  мечту.

Друг  пустоты  разочарование,
А  боль  бывает  и  без  слез,
От  них  в  душе  одни  страдания,
Вся  жизнь,  как  будто  под  откос.

Кто  сильный  -  тот  у  края  выстоит,
Жизнь  перекрутит  сотню  раз,
И  все  начнет  с  листочка  чистого,
Свою  мечту  он  не  предаст.

Для  слабых  -    есть  одна  дорога,
Она  ведет  их  в      никуда,
Страх  поджидает  у    порога,
И  этим  тешится  беда.

Не  надо  значит,  жить  боятся,
Пускай  не  тешится  беда,
Ведь  в  никуда  легко  добраться,
Сложнее  выбраться  из  дна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436743
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.07.2013


Запрет на любовь

Твой  нежный  привкус  губ  давно  не  слышу,
Любимый  образ  приходит  только  в  снах
До  сей  поры,  я  словно  им  живу  и  дышу,
А  в  голове  от  чувств,  еще  сплошной  аншлаг.

Быть  может  рано,  а  может  быть  и  поздно,
Судьба  свела  нас  в  тот  осенний  день,
Ты  пошутила  –  а  я  то,  полюбил  серьезно,
Я  все  стучал    -  но  ты  мне  не  открыла  дверь.

Зимой  и  осенью    –  фальшивые  надежды,
Они  растаяли  с  весной  как  белый  снег,
Но  я  люблю  тебя,  люблю  тебя  как  прежде,
Хотя  наложен  на  любовь  мою  запрет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2013


Пелюстки надій

Навіщо  ти  у  сні  приходиш,
Навіщо  паутину  в’єш.
І  не  дають  думки  проходу,
Шепочуть,  що  на  мене  ждеш.

Бузок  запах,  птахи  співають,
А  в  пісні  чути  голос  твій,
Та  шкода  цвіт  вже  опадає,
А  з  ним  і  пелюстки  надій.

Вже  до  землі  вони  припали,
Померли,йдуть  у  небуття.
Моя  любов  їх  проводжала,
У  сенсі  їх  було  життя!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013


Зачем

Зачем  так  долго  было  врать,
Держать,  как  вещь  -    не  отпускать.
Зачем  дала  в  себя  влюбить,
С  мечтами  в  облаках  парить,
Зачем!?  Зачем!?  -  я  все  пойму,
Правду  скажи    -  и  я  уйду!

Зачем  с  другими  было  спать,
И    ядом  душу  отравлять,
Зачем  так  много  было  пить,
И  счастье  в  водочке  топить,
Скажи  причину  –  я  пойму,
Если  смогу  то  помогу.

*********************

Ты  не  смогла,  ты  не  смогла,
И  дальше  все  врала,  врала,
Врала,  что  совесть  вся  чиста,
Пряча  за  пазухой  креста.
Ты  не  смогла,  ты  не  смогла,
Меж  нами  выросла  стена.
Ты  не  смогла!

***********************

Совесть  быть  может  и  чиста,
Чиста  она    -      но  для  черта,
Кайфует    он  -    от  чистоты,
А  вместе  с  ним  -    кайфуешь  ты,
Зачем!?  Зачем!?    -  я  не  пойму,
От  неизвестности  умру.

Но  время  не  вернуть  все  вспять,
Нам  больше  нечего  сказать,
Я  не  умру  –  умрет  любовь,
Со  временем  остынет  кровь,
Зачем  –  и  было  кому  нужно!
Судьбе  зато  совсем  не  скучно.

************************

Ты  не  смогла,  ты  не  смогла,
И  дальше  все  врала,  врала,
Врала,  что  совесть  вся  чиста,
Пряча  за  пазухой  креста.
Ты  не  смогла,  ты  не  смогла,
Меж  нами  выросла  стена.
Ты  не  смогла!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2013


Божья коровка


Мчит  поезд  под  названьем  «Жизнь»,
Летит  без  остановок.
Станцию  «Мечта»,  в  график  включить,
Забыл  диспетчер  снова.

Он  ведь  на  небе  -  высоко,
Ее  мог  не  заметить.
Вагон  мой  пуст  –  нет  никого,
Путь  пройден  на  две  третьи.

А  за  окном  шум  от  колес,
Скрипит  противно  полка.
Смотрю  в  окошко  я  без  слез,
Божья  в  стекле  коровка.

«Что  ты  здесь  делаешь  одна,
Скажи  кА,  мне  на  милость?
В  тебя,  как  в  птицы  два  крыла,
Своя  неповторимость».

«Хочу  желанья  все  твои,
Поднять  выше  на  небо,
В  порядке  крылышки  мои,
А  у  тебя  проблемы»!

«Мой  поезд  очень  быстро  мчит,
Лишь  горе  остановки,
Пускай  чуток  притормозит,
На  станции  той  новой.

«Счастье»  -  название  ее,
Живет  любовь  моя  там,
Жизнь  не  мила  ведь  без  нее,
Не  рад  лесам,  полям  я».

А  за  окном  все  шум  колес,
Скрипит  противно  полка,
Ветер  гоняет  тучи  грез,
Лети  «Божья  коровка»!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2013


Вяли медленно роз лепестки



Букет  роз  я  дарил  на  прощанье,
Когда  падал  каштановый  цвет,
Дрожь  в  руках,  как  на  первом  свиданье,
Тишина  –  нужных  слов  уже  нет.

Нелюбовь  из  любовью  прощались,
Вяли  медленно  роз  лепестки,
Горе,  счастье  друг  к  другу  прижались,
В  этот  миг  они  стали  близки.
                         Припев:
Падал,  падал    каштановый  цвет,
На  реснице  сидела  слезинка,
В  никуда  был  подарен  билет,
От  судьбы  или  от  невидимки.
Падал,  падал    каштановый  цвет,
По  нему  протопчу  я  тропинку.

Друг  от  друга,  мы  все  отдаляясь,
Попрощались  -  уже  нам  пора
Не  збылося  о  чем  мы  мечтали,
Ты  домой  -      а  я  шел  в  никуда,

Ты  держала  в  руках  эти  розы,
Но  они  ведь  не  смогут  помочь,
Не  поможет  и  ветка  мимозы,
Впереди  ждет  бессонная  ночь!
                         Припев:

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2013


Чим більше знаєш

Взнаєш,  чим  більше  про  людину,
Ніж  того  вона  хоче,
Немає  шансів  на  родину,
Хоча  ви  дуже  схожі.

А  особливо,  якщо  правда  є,
Скажімо,  так  негарною,
Це  наче  в  душу  хтось  плює,
Наче  зустрівся  з  кармою.

Новий  листок  почати  важко,
Це  сильний  лише  зможе,
Йти  до  кінця  в  одній  упряжці,
На  подвиг  буде  схоже.

Провірити  лиш  зможе  час,
На  почуттєву  щирість,
Змінити  все  за  один  раз,
Зайде  у  неможливість.

Останній  шанс  допомогти,
Дати  людині  спокій,
Себе,щоб  потім  не  клясти,
За  ті    чужі  пороки.

Зіграє  доля  ще  на  біс,
Мелодію  душі,
Щастя  чи  горя  повний  віз,
Чи  полоси  круті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2013


Гіркі сльози


Не  допите  вино  у  бокалі,
Гіркі  сльози  течуть  по  щоці,
Витирати  грошима  й  надалі,
Ти  збираєшся  їх  у  ночі.

Мрії  зранку,  десь  щастя  шукають,
Душа  чорту  пішла  під  заклад,
Янгелята  у  Бога  питають,
Як  її  повернути  назад.

Не  питайте!  Навіщо!  Не  треба!
Вона  знає  сама  -  що  робити,
Не  впаде  нова  совість  із  неба,
Від  гріхів  краще  стару  відмити.

Забродило  вино  у  бокалі,
Заблукала  сльоза  на  щоці,
Вже  стомилися    очі  ті  карі,
Тіло  й  розум  вмира  без  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013


Шість літер на екрані


Дзвенить  дзвінок  –  душа  щемить,
Шість  літер  на  екрані,
Як  довго  тягнеться  ця  мить,
Думки  майже  на  грані.

Та  почуття  вже,  брали  верх,
Зелена  кнопка  виклик,
Що  говорити,  що  тепер,
Коли  гудки  всі  стихли?

«Христос  Воскрес»  і  тишина,
«Воістину  Воскрес»  Він,
Цей  рідний  голос  –  це  Вона
Йде  почуттєвий  розстріл.

Скажи!  Що  думаєш  весна?
Знову  невже  фальшивість,
Чи  Богом  справді,  все  ж  дана,
Правду  скажи  на  милість?

Холодна  зустріч,  ще  одна,
Що  можна  й  простудитись,
Чаша  ж  не  випита  до  дна,
Напій  в  ній    соковитий!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013


Хто не живе - той не страждає


Весною  тіло  вітер  гладить,
Від  сонця  промені  летять.
Ніщо  не  може  їм  завадить,
Депресії  підсмажить  зад.

Зранку  до  ночі  спів  пташиний,
Сердечний  змінює  мотив,
А  ключ  у  небі  журавлиний,
Звільнить  з  полону  позитив.

Цвітуть  сади,  життя  триває,
Душевний  біль  от  –  от  пройде,
Хто  не  живе  той  не  страждає,
А  хто  живе,  той  стерпить  все.

Всі  помилки  і  всі  невдачі,
Розбиті  щирі  почуття.
Все  розтвориться  тільки  в  часі,
Лишивши  нам  урок  з  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2013


Хотелось бы узнать

Хотелось  бы  узнать,  как  ты  живешь,
Душевный  обрела  -  иль  нет  покой,
Или  же  в  омуте  «распусты»  с  головой,
Все  еще  тонешь  –  себе  и  близким  врешь.

Плохие  мысли  -    я  прогоняю    прочь,
И  верю,  что  не  пьешь  больше  от  скуки,
А  Бог  простил  -    те  скверные  поступки,
Что  из  -    за  денег  в  аду  топили  ночь.

Время  бежит  и  заживают    раны,
А    чувства  нежные,  вновь  можно  разбудить,
Если  же,  вовремя,  всю  жизнь  перекрутить,
Покаявшись  -    грехи    все  в  омут  канут.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013


Слепая любовь

 Мой  друг  влюбился  в  проститутку,
И  жизнь  вся  кувырком  пошла.
Слепой  он  стал  не  на  минутку,
Пока  месть  не  пришла  весна.

Он  было  радовался  жизнью,
Из  долгой  спячки  вылез  как  медведь.
Глаза  запорошились  лживой  пылью,
А  его  лодочка  искала  себе  мель.

Счастье  обманчиво,  ведь  иногда  бывает,
Оно  как  человек  порою  лжет.
Того  кто  любит  –  но  в  облаках  летает,
Разочарование  как  правило  найдет.

Чувства  нежны  и  вот  Вам  наказанье,
Тому  вина  порочная  любовь.
Измена,  ложь  и  левые  свиданья,
Глаза  открылись  –  но  закипела  кровь.

Он  все  готов  был  выслушать  признанья,
Глоточек  счастья  выпить,  чтобы  вновь,
Но  та  обида,  как  дикая  пиранья,
Съедала  мозги  и  выпивала  кровь.

Любовь  слепа  и  глупая  надежда,
Мешает  начать,  все  с  чистого  листа.
Все  говорят  забудь  -    живи  как  прежде,
Но  для  него  делема  не  проста.

Мешают  чувства  и  искренняя  жалость,
Ему  ей  хочется,  ну  все  еще  помочь.
Душа  болит  –  телесная  усталость,
Бессонница  в  квартире  бродит  ночь.

Он  ей  простит  –  не  может  быть  иначе,
Была  бы  счастлива  и  обрела  покой,
Но  как  решить  ему  эту  задачу,
Его  не  слышат  –  не  видя  жизнь  иной.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2013


Легче найти, иль потерять

Вот  на  душе  опять  тревожно,
С  угла  да  в  угол  бродит  грусть,
А  за  окном,  ну  как  нарочно,
Черные  тучи  -  полно  луж.

Мечты  в  них  вовсе  утонули,
Иллюзий  мир  разрушен  весь,
Все  ангелы  мои  уснули,
А  чувствам  с  неба  пришлось  слезть.

На  сердце  лед,  в  мозгах  разруха,
В  душе  слепой  переполох,
Разлуки  укусила  муха,
Сильнее,  чем  грызет  бульдог.

Легче  найти,  иль  потерять  все?
В  правды  спросить  бы  надо  мне
Ведь  жизнь  всю  надо  поменять  то,
На  те  же  грабли,  чтоб  не  ступать  не  где.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416751
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2013


Альманах любви

 Все  минуты,  собрав  за  все  годы,
Что  мы  вместе  с  тобой  провели,
Побеждая  интриги,  невзгоды,
Любви  книгу  сложить  бы  смогли.

Она  будет,  я  знаю  красива,
На  обложке,  в  нас  счастье  в  руках.
По  страничке,  все  строки  правдиво,
Напечатают  наш  Альманах.

А  потом  когда  мы  постареем,
Не  забыть,  чтоб  не  капли  всех  чувств,
В  спальне  вечером,  в  теплой  постели,
Прозвучит  она  вновь  с  наших  уст.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414922
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.04.2013


Ступай, иди себе домой



В  душе  гуляет  месть  слепая,
Ведя  войну  из  добротой.
Сколько  терпел  ты  унижаясь,
Порой  теряя  облик  свой.

Но  чувствам  это  не  расскажешь,
И  не  отдашь  приказ  отбой,
Правду  найдешь…все  потеряешь,
Ну  а  потом  хоть  волком  вой.

На  люстрах  пыль,  в  квартире  дымно,
Пустые  пачки  сигарет,
И  за  себя  бывает  стыдно,
Когда  стучится  в  дверь  сосед.

Зачем  ко  мне  ты  постучался?
Зачем  тебе  мой  геморрой…
От  лживости  я  потерялся,
Ступай…иди  себе  домой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013


Щастя втопилося в гріхах

Хтось  любить  тілом  і  доброю  душею,
І  серденько  вискакує  з  грудей,  
А  почуття  небесні  ці  шалені,
Кружляють  і  в  ночі  та  цілий  день.

Хвилини  разом  –  ніжна  насолода,
Ти  на  землі  а  нібито  в  раю,
Віддати  душу  за  мить  оцю  не  шкода,
Серце  на  блюдечку  -    це  наче  віддаю.

Та  шкода  світ,  цей  без  гріхів  не  в  моді,
Звабливість  ходить  за  нами  ,  як  чума,
Щастя  лежало  майже  на  долоні,
Хвилини  слабкості    -  і  його  нема.

І  все  даремно  –  назад  все  не  вернути,
Коханню  ненависть  танцює  гопака,
Прийти  до  тями  –  пізніше  лиш  збагнути,
Що  щастя  це  втопилося  в  гріхах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013


Глаза открылись

Глаза  открылись  –  а  тело  онемело,
Все  кончено!  Душа  опять  больна.
Зима  ушла!  Забрала  акварели,
В  любовь,  которыми  игралася  она

Конец  игре  –  нервишки  пошалили,
Любви  картины  не  осталось  и  следа,
Быть  может  мы  так  сильно  не  любили!?
Разлука  счастье  -  или  опять  беда!?

Весна  пришла,  ведя  войну  с  снегами,
Мороз,  лишь  на  ночь,  впуская  на  порог,
А  я  устал!  –  любовь  пусть  воет  под  замками,
От  безответных  чувств  я  сильно  занемог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410534
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.03.2013


Скляне серце

Рідній  людині  душею  весь  віддавшись,
Просив  у  Бога  щастя  та  тепла,
Коханням,  сонцем  ніжно  називавши,
Серце  не  бачив  ....  що  її  із  скла.

На  всю  порочність  очі  закривались,
Сліпе  кохання  –  від  нього  сліпнем  й  ми,
Та  чорні  хмари  швидко  насувались,
Несли  бездушність  і  трішечки  ганьби.

Даремні  спроби  вигнати  грішливість,
Хвилини  щастя  і  ті  коту  під  хвіст.
Кому  потрібно  це  було  (  скажіть)  на  милість?
Навіщо  між  серцями  звівся  міст?

Розвівся  міст  цей  грішною  душею,
Між  нами  прірва  –  не  видно  в  неї  дна,
Всі  почуття  сховались  під  землею,
Все  марно  –  хоча  й  прийшла  весна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013


Кажуть, що час усе лікує

Горшки  побивши  із  коханням,
До  біса  йти  йому  сказав,
На  щастя  мить  всі  сподівання,
За  сто  грам  вечором  віддав.

Ці  сподівання  були  марні,
Усім  їм  знаю  гріш  ціна,
А  так  хоч  вип’ю  на  прощання,
На  мить  забудеться  біда.

Мине  ця  мить  –  душа  проснеться,
Стогнати  стане  як  дитя
Сильніше  серденько  заб’ється?
Й  рана,  рубець  на  все  життя.

Кажуть,  що  час  усе  лікує,
Та  віра  в  нього  вже  слабка,
Доля  годинник  цей  малює,
На  всіх  -    чи  хватить  полотна?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013


Листа від долі розгорни

Думками  декілька  разів,
Піти  хотів  –  лишався.
Себе,  її  не  розумів,
В  коханні  признавався.

Мій  розум  інше  говорив,
Душа  кураж  впіймала,
В  небі  висів  кохання  пил,
А  зверху  чорна  хмара.

Подує  вітер  –  дощ  піде,
Чи  прожене  цю  хмару?
Кохання  до  землі  приб’є,
Чи  в  пил  добавить  жару?

Проснися  вітре  –  та  зроби,
За  мене  добру  справу,
Листа  від  долі  розгорни,
Закінч  оцю  виставу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2013


Не могу иначе

Зачем  другого  любишь  ты,
Чужого  и  женатого.
Летают  в  облаках  мечты,
Слеза  течет  с  закатами.

Сердце  горит  твое  огнем,
Душа  по  жизни  мается,
Вам  никогда  не  быть  вдвоем,
Ведь  он  с  тобой  играется.

Я  мысленно  веду  войну,
С  страданьями  твоими,
В  них  если  надо  утону,
Не  стану  хоть  любимым.

Судьбу  помочь  мне,  попрошу,
С  нею  решу  задачу,
Ведь  я  тобою  весь  живу,
И  не  могу  иначе.

Знаю!  Встречать  будешь  закат,
Ты  нежною  улыбкой.
Все  звезды  выйдут  на  парад,
Счастье  войдет  в  калитку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403483
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.02.2013


Прости любовь

В  бесчувственном  пространстве,
Тонет  любовь  моя.
Душа  живет  как  в  рабстве,
Чуть  стоны  издая.

Мечты  все  в  барабане,
Как  шарики  в  лото,
Мне  у  судьбы  не  выиграть,
Опять  не  то  пальто.

Поставил  на  лошадку,
Да  видно  не  на  ту,
Ведь  все  ее  повадки,
Вбивают  красоту.

Фигура,  ноги,  тело,
И  что  мне  из  того!?
Тупо  в  виду  имела,
Зачем  и  для  чего.

Прости  любовь  родная,
Прости  меня  за  все,
За  то,  что  утопаешь,
А  я  сломал  весло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402917
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.02.2013


Пустые карие глаза

Устал  от  твоего  я  равнодушия,
Смотреть  в  пустые  карие  глаза,
Только  надежда,  что  все  у  нас  получиться,
Мне  не  дает  сойти  пока  с  ума.

Ты,  как  та  роза  -    красива  и  колючая,
В  душе  метелится  холодная  зима,
Моя  любовь  в  сугробах  твоих  мечется
Быть  может  лучше,  замерзнет  пусть  она.

В    твоих  снегах,  ей  шансов  нету  выжить,
Помучится,  помучится  –  умрет.
Души  капризы  мелодий  не  услышат,
Весенний  ветер  их  в  небо  унесет.

Устал  от  твоего  я  равнодушия,
Смотреть  в  пустые  карие  глаза,
Все  ближе  чувство,  что  вряд  ли  все  получится,
Кого  ругать,  что  нас  судьба  свела?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398798
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2013


Тільки чомусь їй не хотілось

Зійшлись  навіщо  дві  дороги?
Навіщо  повернувся  світ?
Хто  з  нас  збивається  з  дороги?
Потрібен  мабуть  аудит!

Удвох  так  гарно  і  так  важко,
Від  долі  хочеться  втекти,
А  інколи  буває  страшно,
Та,  як  цей  страх  перемогти?

Втекти  від  долі  -  а  від  себе?
Від  мрій  своїх  і  почуттів,
Скільки  зірок  вже  впало  з  неба?
Впіймати  я  свою  хотів.

Горить  душа  тепер  і  тіло,
І  начеб  то  вона  в  руках,
Тільки  чомусь  їй  не  хотілось,
Світити  для  обох,  для  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2013


Між нами сотні кілометрів

Рідна  душа,  рідна  кровинка,
В  моєму  серденьку  живе.
Три  дні  не  бачити  людинку,
Як,  же  її  не  дістає!?

Нас  розділяють  кілометри,
Кохання  стало  зв’язковим.
Ця  відстань  зменшилась  на  метри,
І  не  боїться  сніжних  зим.

Дає  зв’язок  цей  чути  подих,
І  серденька  чарівний  стук.
Від  щастя  кров  ось  –  ось  забродить,
Якщо,  ще  вчуєш  присмак  губ.

Один  лиш  день  й  ми  знову  разом,
На  небі  зійдуться  мости,
Ми  віч  -    на  -    віч  під  зорепадом,
Будемо  почуття  плести.

Сотні  любовних  волосинок,
Сотні  довіри  волосків.
Сплетемо  все  це  воєдино,
Бантик  зав’яжем  своїх  мрій….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013


Не там шукаєш ти його

Невже  в  горілці  плава  щастя,
Що  ти  шукаєш  там  його,
Якщо  в  житті  щось  не  вдалося,
Щастя  у  чарці  стає  злом.

Ти  прокидаєшся  раненько,
А  в  голові  якийсь  дурдом,
Ти  рідну  мучиш  ту  людинку,
Що  тішиться  твоїм  єством.

Любов  вбивати  і  повагу,
Чумною  гніватись  на  світ,
А  відчуття  ради  забави,
Вийде  гіркий  оцей  гамбіт.

Терпіння  все  не  є  безмежним,
Як  і  коханню  є  кінець,
А  полюси  два  протилежні,
Зведуть  все  разом  нанівець.

Душа  гуляє,  тіло  скаче,
І  сексапільність  з  тебе  пре,
А  Бог  на  небі  все  то  бачить,
Разом  з  коханим  терпить,  жде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013


Колись я щастячком вмивалась (Спогади дівчини) 3 частина



Дзвінка  нечутно  було  тиждень,
Аж  раптом  СМС  прийшла,
Мабуть  сумує,  якщо  пише,
Відповісти  сили  знайшла.

В  рядках  ми  довго  сперечались,
Все  нісенітниці  плели.
Потроху  пристрасті  вчухались,
Все  ж,  почуття  мабуть  були.

У  нього  нерви  мабуть  слабші,
Відважився  зробить  дзвінок,
Та  й  наміри  були  найкращі,
Зробивши  висновки,  урок.

Мій  голос  і  його  пом’якшав,
Ми  говорили  просто  так.
Мабуть  тому,  що  був  Він  старшим,
Й  близький  по  знаку  зодіак.

І  знов  чекала  я  на  зустріч,
Це  відчуття,  як  в  перший  раз.
З  нами  прокинулася  мудрість,
А  розбудив  нас  другий  шанс.

Пристрасть  ставала  знов  сильніша,
І  не  було  для  ласок  меж,
А  кожна  ніч  була  миліша,
Про  неї  пам’ять  не  зітреш.

                   ***********

На  Новий  рік    будемо  вмісті,
Сказала  вчора  я  собі.
Вже  не  було  нітрохи  злості,
Бунт  вчух  у  нас  на  кораблі.
                                       *****

Останній  день  старого  року,
На  кухні  запахи  смачні,
Утя,  курча  пеклося  поки,
Його  чекала  у  вікні.

Дев’ять  годин  –  дзвінок    у  двері,
Мій  дід  мороз  мабуть  прийшов.
Горіли  оченьки  веселі,
Ловили  час,  як  він  ввійшов.

В  руці  червоненькі  троянди,
В  цю  мить  я  з  ними  розцвіла,
Ми  знову  разом  із  коханим,
А  почуття  любов  плела.

В  духовці  страви  допікались,
Шампанське  ждало  на  столі,
Зі  старим  роком  попрощатись,
Хотілося  йому  й  мені.

Щоб  негаразди  ми  бажали,
Усі  забрав  цей  старий  рік,
Коли  дзвеніли  наші  чарки,
По  тілу  сік  кохання  тік.

Щоб  наша  зустріч  ця  зосталась,
В  обох  серцях  на  все  життя,
Щоб  ранком  щастячком  вмивались,
Коханню  не  було  кінця.
                                         *******

Ось  поздоровлення  лунає,
Шампанське  в  келихах  бурлить,
Над  нами  щастячко  літає,
І  Новий  рік  в  стільці  сидить.

В  вікні  кружляли  феєрверки,
Зірки  співали  нам  пісні,
Ми  замахнулись  на  десерти,
Шампанське  спало  вже  на  дні.

Летіло  купа  поздоровлень,
То  в  СМС-  ці,  то  в  дзвінках.
Ми  без  ніяких  тих  соромлень,
Кохалися,  як  в  кращих  снах.

Постукав  сон  потім  до  хати,
В  обіймах  чувся  тихий  храп,
Терпіння  теж  потрібно  мати,
На  те  нас  Бог,  придумав  баб.

                           ***********

Ранок  почався  з  поцілунків,
Пристрасть  будила  ще  не  раз.
Шибки  були  без  візерунків,
Мороз  і  той  втомивсь  від  нас.

Сон,  ще  пробув  одну  годинку,
І  розтворився  у  вікні.
Я  рідну  гладила  людинку,
А  Він  шептав  люблю  мені.

Знайшлися  сили  встати  з  ліжка,
На  себе  кинувши  халат,
В  ньому  була,  як  білосніжка,
Він  виглядав  немов  мулат.

Кава  зварилась  дуже  швидко,
Запах  чарівний  з  кухні  дув,
Влетів  в  кімнату,  як  намисто,
Відразу  ти  його  відчув.

Каву  в  у  ліжко,  дим  сигари,
Дозволили  ми  в  перший  раз,
Начеб  то  не  гарно  -    це  ми  знали,
Та  щось  не  зупиняло  нас.

Десять  годин  ми  ще  у  ліжку,
І  знову  чути  нам  дзвінки.
Поки  дзвеніли  було  смішно,
А  потім  стало  навпаки.

Наважилась  я  взяти  трубку,
Дзвонять  подруги  –  от  так  -  так,
Кажуть  вдягай  тихенько  шубку,
Та  їдь  швидесенько  до  нас.

В  цю  мить  забулося  кохання,
Чи  кава  в  голову  дала
В  гості  іти  було  бажання,
Відриву  сила  знов  несла.

                 *********

З  ним  не  хотілося  на  люди,
Виходить  в  гості  до  подруг.
Надувши  свої  гарні  губи,
Стала  гаряча  ,  як  утюг.

«  Мабуть  пора  вже  віддихати»
Сказала  різко  я  йому.
«Ступай    ріднесенький  до  хати»
Він  здогадався  все,  ж,  чому.

І  почалися  перебранки,
Він  слово,  а  я  йому  всі  три,
Вже  не  хотілося  сніданку,
До  того  йшло,  що  треба  йти.

Зібравшись  швидко  без  вагання,
Почав  виходити  з  дверей,
Дивився  в  очі  на  прощання,
Була  якась  це  карусель.

В  останню  мить  десь  взявши  сили,
Подумавши,  що  я  роблю,
Встигла  дверцята  ледь,  закрити,
Може  й  насправді  я  люблю?

                       ***********

Геть  різні  відчуття  крутились,
В  душі  моїй  був  феєрверк.
Сім’єю  жити  розучилась,
І  це  напевно  брало  верх.

В  цей  перший  день  Нового  року,
Була  я  з  ним  і  в  роздумах.
Любовного  хватало    соку,
Все  ж,  брак  свободи  віяв  страх.

Може  подругам  все  сказати,
Та  якось  боязко  було,
«Від  чоловіків  далі  триматись»…
Я  говорила  всім  давно.

Моя  гординя,  як  й  раніше,
На  першім  місці  –  по  при  все.
На  другий  день  на  дискотеку,
Пізніше  розповім  про  це.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2013


Время пришло большой любви

Судьбу  просил  он  очень  долго,
Не  превращала,  чтобы  в  Волка.
Жить  стало  грустно  одному,
С  самим  собой  вести  войну.

И  вот  она  вдруг    улыбнулась,
Все  чувства  нежные  проснулись.
Проснулась  с  ними  и  мечта,
Зажглась  на  небесах  звезда.

Чувства  в  душе,  они  на  сердце,
Живая  кровь  бежит  как  прежде,
Они  у  входа,  у  двери,
Родную  ждали  Натали.

Ах,  Натали,  ах  Натали,
Время  пришло  большой  любви,
От  красоты  горит  огонь,
В  счастье  поверь  тихонько  вновь.

Мамы  цветок  уже  расцвел,
А  он  влюбился  -    но  не  вор.
Хочет  просить  ее  руки,
Годам  своим  всем,  вопреки.

Не  говорите  только  нет:
Другой  ищи…  мол  ты  букет,
Ведь  для  него  растет  цветок,
Это  судьбы  такой  итог.

Растили,  нежно  берегли,
Глаза  ее  с  ума  свели.
Пеките  свадебный  пирог,
Любовь  всему  тому  предлог.

Ах  Натали,  ах  Натали,
Дороги  две  в  одну  сошли,
Ведь  не  всегда  судьба  -    воровка,
Зачем  гневить  ее  без  толка!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390754
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.01.2013


Что будет дальше

Она    влюбилась,
Но  с.ерва  жила  в  доме.
Она  молилась,
Чтоб  та  лежала  в  коме.

Стал  мир  прекрасней,
Ушли  сырые  будни.
В  любви  горячей,
Две  растворялись  судьбы.

Что  будет  дальше,
Они  совсем  не  знали.
В  любовь  без  фальша,
Вдвоем  легко  играли.

Нервоза  в  кому,
Все  больше  погружалась.
Она    родному,
Человечку  отдавалась.

Что  будет  дальше,
Они  совсем  не  знали.
От  чувств  -  все  жарче,
Но  лед  искать  не  стали.

Он  был  нежнее,
Плюшевого  Мишки,
Она  краснела,
Лицо  горело,  ушки.

Что  будет  дальше…………..?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389707
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2013


Колись я щастячком вмивалась (Спогади дівчини) 1 - 2 - 3 частина

1.ч
Колись    я    щастячком    вмивалась,
Неначе    квітка    вся    цвіла,
Від    ніжних    слів,    так    напивалась,
Що,    аж    крутилась    голова.

Хто    міг    подумати,    що    справжнє,
Кохання    може    так    втекти,
Мабуть    було    воно    уявне,
То    ж,    не    вдалося    зберегти!

Зкував    ланцюг    коваль    жорстокий,
Нечисту    силу    зачинив,
А    потім    з    мене    випив    соки,
Та    чорну    відьму    полюбив.

Тепер    в    душі    нечиста    сила,
Керує    серденьком    моїм,
Надламані    обоє    крила,
Не    віриться    очам    своїм

Болить    голівонька    і    тіло,
І    дух    життя    майже    помер,
Де    справжнє    щастя    те    осіло?
Шукати    де    його    тепер?

Ланцюг    потрібно    розірвати,
Звільнити    душу    від    злих    сил,
Але    чи    зможу    покохати,
Якщо    не    має    в    мене    крил?

Просила    долю    я,    благала,
Чи    можеш    чимсь    допомогти?
Вона    тихесенько    сказала:
«Ще    трішечки    ти    потерпи.

Одного    дня,    майже    під    вечір,
Зустрінеш    щастя    ти    своє,
В    очах    твоїх    він    все    побачить,
Ланцюг    любов»ю    розірве».

Я    їй    повірила    і    стала,
Чекати    вечора    свого,
У    хвилі    мрій    легких    пірнала,
Літала    разом    з    НЛО.

                       *****

І    ось    настав    цей    день,    цей    вечір,
Зустріла    друзів,    як    завжди,
Хтось    ніжно    обійняв    за    плечі,
Знайомий    друзів!Це    був    –    ти.

Я    обернулася    і    грізно
Сказала:    «Руки    забери»
Але    мабуть    вже    було    пізно,
Ці    погляди    кудись    вели.

На    нас    дивилася    подруга,
Ревнивість    блимала    в    очах,
А    мій    ланцюг,    душі    кольчуга,
Став    розсипатися    на    прах.

На    дворі    почало    світати,
По    вулицям    бродив    туман,
Пора    гостей    вже    проводжати:
В    подруги    не    тверезий    стан!

Вона    тягла    тебе    з    собою:
Сама    не    зможу    мов    дійти.
Мої    думки    кипіли    з    кров»ю,
Але    ж,    Він    мусив    був    іти!?

Через    годину    повернувшись,
Палив    цигарку    під    вікном,
Листок    паперу    розвернувши,
Почав    дивитись    в        телефон.

І        я    дивилася    -    не    спала,
Той    запах    чула    крізь    цей    дим,
Світло    в    кімнаті    не    вмикала,
На    це    хватило    в    мене    сил.

Туман    забрав    його    до    дому,
До    мене    з    ранку    прийшов    сон,    
Я    народилась    наче    знову,
Почну    новесенький    альбом!

Він    шепотів    мені    на    ушко,
Що    в    цьому    світі        щастя    є,
Що    сама    гостренька    колючка,
Колись    кохання    пізнає.
                                                                 ***
Розпочинався    день,    як    завжди,
З    стуку    трамвайного,    коліс,
Це    наче    хтось    зривав    петарди,
Чи    стукав    в    двері    п’яний    гість.

Він    розбудив    мене    так    рано,
Що    сон    аж    трохи    розізливсь,
Не    докрутивши    мелодрами,
В    повітрі    різко    розтворивсь.

Тиск    наче    в    нормі,    стук    у    серці,
На    кухні    чайник    вже    кипів,
Хоч    вчора    дали    трохи    перцю,
Буває    гірше!    Не    до    слів!

Попросиналися    вже    й    друзі,
Постійно    телефон    дзвенить,
Може    сказати    все    подрузі?
Ні!    Серце    моє    не    велить!

Піду    я    краще    прогуляюсь,
Зайду    в    найближчий    магазин,
На    другий    день    не    похмеляюсь,
Куплю    додому    апельсин.

Замок    відкрила,    ручку    тихо,
Натиснув    вниз    і    от    так    -        так,
На    щастя    моє,    чи    на    лихо,
З    дверей    записка,    як    літак.

Вона    вже    впала    на    долівку,
Виднівся    надпис:    «    Подзвони»,
Як    би,    хто    зняв    мене    на    плівку,
«Із    повним        ротиком    води»!

Все    ж,    підняла    оту    записку,
Із    телефонним    номерком,
Якомусь    мабуть    приколісту,
Ну,    нічого    було    робить.

Швиденько    набраний    був    номер,
І    довгенькі    пішли    гудки,
-«Алло!    Це    смольний!    Ви    здорові?»
Не    знала    що    відповісти.

-«Не    вдалий    жарт!?    Ви    мабуть    хворі»!,
-    Хотілось    скинути    дзвінок,
Вслід:    «Вибачай!    Ну    «AEYM    SORI»,
Ми    танцювали    вчора    вдвох»!

Спочатку    я,    аж    розгубилась,    
Не    знала,    що    відповісти,
У    грудях    серденько    забилось,
На    проводі,    впізнала    -    Ти!

-    «Привіт,    як    спалося,    як    справи,
Що    Вас    до    мене    привело»?
-«    Любовної    напився    кави,
І    закохавсь    в    твоє    єство».

Я    переводила    на    жарт    все,
Сміялася    собі    на    гріх,
Але    ж    горіти    стало    серце,
Таких    нема    від    нього    лік.

                             ***

Ми    домовлялися    про    зустріч,
У    двох,    щоб    вечір    провести,
Щоб    почуття    свої    не    мучить,
І    долю    потім    не    клясти.

В    наступний    день,    після    роботи,
Зустрілися        біля    метро,
Він    йшов    із    розами,    навпроти,
Все    ж,    якось    боязко    було.

Юрба    людей,    стоять    маршрутки,
Сліпили    в    очі    ліхтарі,
Секунди    бігли    не    забутні,
А    з    ними    всі    думки    мої.

Ось    протягнув    букет    гарненький,
Сказав    в    емоціях    привіт,
Поцьомав    в    щічку    солоденько,
Цим    почуттям    відкривсь    ліміт.

Лиця    людські    були    байдужі,
І    номери    маршруток    всіх,
Не    обминаючи    калюжі,
Все    ж    перейшли    межу,    поріг.

Ми    милувались    одне    одним,
Хоч    я    приховувала    це,
Шкода,    не    зовсім    був    Він    модним,
Але    ж    добро    в    душі    несе.

Сміятись    разом,    говорити,
Мовчати,    теж    приємно    з    ним,
Здалося    враження,    що    старість,
Не    поженеться    не    за    ким.

                           *****

Дорога    нас    вела    із        парку,
До    ресторанчика    під    зруб,
Жіночу    я    держала    марку,
Ховала    посмішку    між    губ.

На    щастя,    столик    був    ще    вільний,
До    нас    швиденько    підійшли,
Мені    дівчині    сексапільній,
Меню    відразу    принесли.

По    залі    музика    кружляла,
Вальс    танцювали    почуття,
Коньяк    з    кохання    розбавляли,
Нам    посміхалося    життя.

Велась    розмова    просто,    ніжно,
Ну    ні    про    що,    ну    просто    так,
З    цього    нічого    було    смішно,
У    наших    все    було    руках.

Час    промайнув    тут    дуже    швидко,
Але    ж    потрібно    було    йти,
Та    й    почуття    вже    на    підпитку,
Додому    треба    їх    нести.

Забрала    їх,    й    тебе    до    себе,
Не    раз    не    стукнув    в    душу    страх,
Світили    зорі    нам    із    неба,
Він    так    хотів    мене    –    ще    б    пак.

Переборовши    я    цей    натиск,
Розклавши    вільний    ще    диван,
Не    в    перший    день    ж,    йому    віддатись,
Не    передати    цей    вам    стан.

Нарешті    почуття    заснули,
І    Він    тихесенько    хропів,
Потерпить    милий,    якщо    любить,
Ще    вдосталь    буде    вечорів.

У    мріях    трішки    політавши,
В    віконце    запустила    сон,
Думками    руки    зав’язавши,
Тихенько    випустила    стон.

                             *****

Раненько    задзвенів    будильник,
І  новий  день    чекав    на    нас,
Ми    прокидалися    повільно,
В    країні    був        зимовий    час.

Не    перевівши    свій    годинник,
Пили    ми    каву    на    льоту,
Чомусь    пусті    були    зупинки,
Трамвай    не    їхав    по    дроту.

Свіже    повітря    й    малолюдність,
До    істини    нас    привело,
Що    правда    є    а    не    ймовірність,
Годинник    йде    не    правильно


Година    швидко    промайнула,
Я    на    роботу    і    він    теж,
Ніжні    слова    ще    раз    почула,
Для    них    не    було    якихсь    меж.

                             *****

                             2.ч      

Робочий  день  тягнувся  довго,
Думки  літали  в  голові.
Розпочалася  гра  любовна,
Що  так  потрібненька  мені.

Закінчилась  нарешті  зміна,
А  я  чекала  на  дзвінок,
Побачити  його    хотіла,
Хоча  б  хвилиночку  –  разок.

Підняв  бажання  легкий  вітер,
Поніс  до  милого  мого.
Йому  не  було  куди  дітись,
Бо  в  цьому  щире  щось  було.

Ось  ця  зупинка  -  дуже  людно,
В  руці  держу  свій  телефон,
І  сумнівів  немає  жодних,
Не  може  бути  Він  в  не  зон.

Нарешті  музика  заграла,
І  потепліло  на  душі,
Це  Він  -  серденько  підсказало,
З»явилась  посмішка  в  лиці.

Я  відчувала,  що  хтось  поруч,
Бігли  мурахи  по  мені,
Ці  відчуття  приємна  здобич,
Нести  не  треба  на  спині.

Швиденько  тисну  кнопку  виклик,
Знайомий  голос  чую  в  мить,
І  затаївши  ніжний  подих,
Нижня  губа  моя  дрижить.

«Hello»  Я  поруч  озирнися»,
Пробігла  радість  по  мені,
Мабуть  хтось  з  нас  із  двох  влюбився,
Сказала  я  в  цю  мить  собі.

                     *****

Ми  зустрічались  кожен  вечір,
Вели  розмову  ні  про  що,
Він  обіймав  мене  за  плечі,
До  ліжка  почуття  дійшло.

Було  нам  гарно  цілий  місяць,
І  тут  на  мене  щось  найшло,
Та  й  від  проблем  куди  нам  дітись,
Далеко  дуже  все  зайшло.

                     *****

Подруги  кличуть  погуляти,
Розвіятись,  хильнуть  вина.
Мені  Він  став  чуть  заважати,
Набридло  з  ним  одне  кіно.

Ми  стали  зустрічатись  рідше,
Остапа,  як  мене  несло,
Та  й  на  душі  ставало  гірше,
Язик  ставав,  як  помело.

Його  повчання  набридали,
До  грубих  слів  усе  дійшло,
І  на  дзвінки    не  відповідати,
Повільно  в  звичку  все  зайшло.

Слова  кохання  дратували,
Гординя  їла  почуття,
Подруги  в  п’янці  натякали,
Що  Він  мені  не  для  життя.

Знову  дзвінок,  знову  проблеми,
Мене  Він  хоче,  а  я  ні.
Малюються  на  ранок  схеми,
Як  не  лишитися  одній.

Минає  день,  а  з  ним  і  ще  два,
Чому  не  дзвонить  любий  мій?
Що  розлюбив,  це  є  не  правда,
Не  полишаю  я  надій.

Але  ж  гординя  знову  давить,
На  серце  і  на  мозок  мій.
Керує  мною  хтось,  чи  править,
Нечиста  сила,  чи  то  змій.

І  знову  долю  я  позвала,
Але  Вона  чомусь  мовчить,
Що  далі  буде  не  дізналась,
Стогне  душа,  серце  болить.

Вже  Новий  рік,  майже  на  носі,
На  ноги  ніжний  сніг  летить.
Дзвінка  не  чую  я  і  досі,
Сама  не  можу  подзвонить.
                     
На  щастя,  може  на  біду  все  ж,
Любов  сховаю  від  душі,
Без  неї  може  ж,  не  замерзнеш,
Подумала  я  у  ночі.

Подруги  є,  багато  друзів,
Розвіюся  на  Новий  рік,
А  потім  якось  воно  буде,
Любовний  не  закисне  сік.

                     *****


                           3ч
 
Дзвінка  нечутно  було  тиждень,
Аж  раптом  СМС  прийшла,
Мабуть  сумує,  якщо  пише,
Відповісти  сили  знайшла.

В  рядках  ми  довго  сперечались,
Все  нісенітниці  плели.
Потроху  пристрасті  вчухались,
Все  ж,  почуття  мабуть  були.

У  нього  нерви  мабуть  слабші,
Відважився  зробить  дзвінок,
Та  й  наміри  були  найкращі,
Зробивши  висновки,  урок.

Мій  голос  і  його  пом’якшав,
Ми  говорили  просто  так.
Мабуть  тому,  що  був  Він  старшим,
Й  близький  по  знаку  зодіак.

І  знов  чекала  я  на  зустріч,
Це  відчуття,  як  в  перший  раз.
З  нами  прокинулася  мудрість,
А  розбудив  нас  другий  шанс.

Пристрасть  ставала  знов  сильніша,
І  не  було  для  ласок  меж,
А  кожна  ніч  була  миліша,
Про  неї  пам’ять  не  зітреш.

                   ***********

На  Новий  рік    будемо  вмісті,
Сказала  вчора  я  собі.
Вже  не  було  нітрохи  злості,
Бунт  вчух  у  нас  на  кораблі.
                                       *****

Останній  день  старого  року,
На  кухні  запахи  смачні,
Утя,  курча  пеклося  поки,
Його  чекала  у  вікні.

Дев’ять  годин  –  дзвіночок    в  двері,
Мій  дід  мороз  мабуть  прийшов.
Горіли  оченьки  веселі,
Ловили  мить,  як  він  ввійшов.

В  руці  червоненькі  троянди,
В  цю  мить  я  з  ними  розцвіла,
Ми  знову  разом  із  коханим,
А  почуття  любов  плела.

В  духовці  страви  допікались,
Шампанське  ждало  на  столі,
Зі  старим  роком  попрощатись,
Хотілося  йому  й  мені.

Щоб  негаразди  ми  бажали,
Усі  забрав  цей  старий  рік,
Коли  дзвеніли  наші  чарки,
По  тілу  сік  кохання  тік.

Щоб  наша  зустріч  ця  зосталась,
В  обох  серцях  на  все  життя,
Щоб  ранком  щастячком  вмивались,
Коханню  не  було  кінця.
                                         *******

Ось  поздоровлення  лунає,
Шампанське  в  келихах  бурлить,
Над  нами  щастячко  літає,
І  Новий  рік  в  стільці  сидить.

В  вікні  кружляли  феєрверки,
Зірки  співали  нам  пісні,
Ми  замахнулись  на  десерти,
Шампанське  спало  вже  на  дні.

Летіло  купа  поздоровлень,
То  в  СМС-  ці,  то  в  дзвінках.
Ми  без  ніяких  тих  соромлень,
Кохалися,  як  в  кращих  снах.

Постукав  сон  потім  до  хати,
В  обіймах  чувся  тихий  храп,
Терпіння  теж  потрібно  мати,
На  те  нас  Бог,  придумав  баб.

                           ***********

Ранок  почався  з  поцілунків,
Пристрасть  будила  ще  не  раз.
Шибки  були  без  візерунків,
Мороз  і  той  втомивсь  від  нас.

Сон,  ще  пробув  одну  годинку,
І  розтворився  у  вікні.
Я  рідну  гладила  людинку,
А  Він  шептав  люблю  мені.

Знайшлися  сили  встати  з  ліжка,
На  себе  кинувши  халат,
В  ньому  була,  як  білосніжка,
Він  виглядав  немов  мулат.

Кава  зварилась  дуже  швидко,
Запах  чарівний  з  кухні  дув,
Влетів  в  кімнату,  як  намисто,
Відразу  ти  його  відчув.

Каву  в  у  ліжко,  дим  сигари,
Дозволили  ми  в  перший  раз,
Начеб  то  не  гарно  -    це  ми  знали,
Та  щось  не  зупиняло  нас.

Десять  годин  ми  ще  у  ліжку,
І  знову  чути  нам  дзвінки.
Поки  дзвеніли  було  смішно,
А  потім  стало  навпаки.

Наважилась  я  взяти  трубку,
Дзвонять  подруги  –  от  так  -  так,
Кажуть  вдягай  тихенько  шубку,
Та  їдь  швидесенько  до  нас.

В  цю  мить  забулося  кохання,
Чи  кава  в  голову  дала
В  гості  іти  було  бажання,
Відриву  сила  знов  несла.

                 *********

З  ним  не  хотілося  на  люди,
Виходить  в  гості  до  подруг.
Надувши  свої  гарні  губи,
Стала  гаряча  ,  як  утюг.

«  Мабуть  пора  вже  віддихати»
Сказала  різко  я  йому.
«Ступай    ріднесенький  до  хати»
Він  здогадався  все,  ж,  чому.

І  почалися  перебранки,
Він  слово,  а  я  йому  всі  три,
Вже  не  хотілося  сніданку,
До  того  йшло,  що  треба  йти.

Зібравшись  швидко  без  вагання,
Почав  виходити  з  дверей,
Дивився  в  очі  на  прощання,
Була  якась  це  карусель.

В  останню  мить  десь  взявши  сили,
Подумавши,  що  я  роблю,
Встигла  дверцята  ледь,  закрити,
Може  й  насправді  я  люблю?

                       ***********

Геть  різні  відчуття  крутились,
В  душі  моїй  був  феєрверк.
Сім’єю  жити  розучилась,
І  це  напевно  брало  верх.

В  цей  перший  день  Нового  року,
Була  я  з  ним  і  в  роздумах.
Любовного  хватало    соку,
Все  ж,  брак  свободи  віяв  страх.

Може  подругам  все  сказати,
Та  якось  боязко  було,
«Від  чоловіків  далі  триматись»…
Я  говорила  всім  давно.

Моя  гординя,  як  й  раніше,
На  першім  місці  –  по  при  все.
На  другий  день  на  дискотеку,
Пізніше  розповім  про  це.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2012


Колись я щастячком вмивалась (Спогади дівчини) 1частина

Колись  я  щастячком  вмивалась,
Неначе  квітка  вся  цвіла,
Від  ніжних  слів,  так  напивалась,
Що,  аж  крутилась  голова.

Хто  міг  подумати,  що  справжнє,
Кохання  може  так  втекти,
Мабуть  було  воно  уявне,
То  ж,  не  вдалося  зберегти!

Зкував  ланцюг  коваль  жорстокий,
Нечисту  силу  зачинив,
А  потім  з  мене  випив  соки,
Та  чорну  відьму  полюбив.

Тепер  в  душі  нечиста  сила,
Керує  серденьком  моїм,
Надламані  обоє  крила,
Не  віриться  очам  своїм

Болить  голівонька  і  тіло,
І  дух  життя  майже  помер,
Де  справжнє  щастя  те  осіло?
Шукати  де  його  тепер?

Ланцюг  потрібно  розірвати,
Звільнити  душу  від  злих  сил,
Але  чи  зможу  покохати,
Якщо  не  має  в  мене  крил?

Просила  долю  я,  благала,
Чи  можеш  чимсь  допомогти?
Вона  тихесенько  сказала:
«Ще  трішечки  ти  потерпи.

Одного  дня,  майже  під  вечір,
Зустрінеш  щастя  ти  своє,
В  очах  твоїх  він  все  побачить,
Ланцюг  любов»ю  розірве».

Я  їй  повірила  і  стала,
Чекати  вечора  свого,
У  хвилі  мрій  легких  пірнала,
Літала  разом  з  НЛО.

                             *****

І  ось  настав  цей  день,  цей  вечір,
Зустріла  друзів,  як  завжди,
Хтось  ніжно  обійняв  за  плечі,
Знайомий  друзів!Це  був  –  ти.

Я  обернулася  і  грізно
Сказала:  «Руки  забери»
Але  мабуть  вже  було  пізно,
Ці  погляди  кудись  вели.

На  нас  дивилася  подруга,
Ревнивість  блимала  в  очах,
А  мій  ланцюг,  душі  кольчуга,
Став  розсипатися  на  прах.

На  дворі  почало  світати,
По  вулицям  бродив  туман,
Пора  гостей  вже  проводжати:
В  подруги  не  тверезий  стан!

Вона  тягла  тебе  з  собою:
Сама  не  зможу  мов  дійти.
Мої  думки  кипіли  з  кров»ю,
Але  ж,  Він  мусив  був  іти!?

Через  годину  повернувшись,
Палив  цигарку  під  вікном,
Листок  паперу  розвернувши,
Почав  дивитись  в    телефон.

І    я  дивилася  -  не  спала,
Той  запах  чула  крізь  цей  дим,
Світло  в  кімнаті  не  вмикала,
На  це  хватило  в  мене  сил.

Туман  забрав  його  до  дому,
До  мене  з  ранку  прийшов  сон,  
Я  народилась  наче  знову,
Почну  новесенький  альбом!

Він  шепотів  мені  на  ушко,
Що  в  цьому  світі    щастя  є,
Що  сама  гостренька  колючка,
Колись  кохання  пізнає.
                                 ***
Розпочинався  день,  як  завжди,
З  стуку  трамвайного,  коліс,
Це  наче  хтось  зривав  петарди,
Чи  стукав  в  двері  п’яний  гість.

Він  розбудив  мене  так  рано,
Що  сон  аж  трохи  розізливсь,
Не  докрутивши  мелодрами,
В  повітрі  різко  розтворивсь.

Тиск  наче  в  нормі,  стук  у  серці,
На  кухні  чайник  вже  кипів,
Хоч  вчора  дали  трохи  перцю,
Буває  гірше!  Не  до  слів!

Попросиналися  вже  й  друзі,
Постійно  телефон  дзвенить,
Може  сказати  все  подрузі?
Ні!  Серце  моє  не  велить!

Піду  я  краще  прогуляюсь,
Зайду  в  найближчий  магазин,
На  другий  день  не  похмеляюсь,
Куплю  додому  апельсин.

Замок  відкрила,  ручку  тихо,
Натиснув  вниз  і  от  так  -    так,
На  щастя  моє,  чи  на  лихо,
З  дверей  записка,  як  літак.

Вона  вже  впала  на  долівку,
Виднівся  надпис:  «  Подзвони»,
Як  би,  хто  зняв  мене  на  плівку,
«Із  повним    ротиком  води»!

Все  ж,  підняла  оту  записку,
Із  телефонним  номерком,
Якомусь  мабуть  приколісту,
Ну,  нічого  було  робить.

Швиденько  набраний  був  номер,
І  довгенькі  пішли  гудки,
-«Алло!  Це  смольний!  Ви  здорові?»
Не  знала  що  відповісти.

-«Не  вдалий  жарт!?  Ви  мабуть  хворі»!,
-  Хотілось  скинути  дзвінок,
Вслід:  «Вибачай!  Ну  «AEYM  SORI»,
Ми  танцювали  вчора  вдвох»!

Спочатку  я,  аж  розгубилась,  
Не  знала,  що  відповісти,
У  грудях  серденько  забилось,
На  проводі,  впізнала  -  Ти!

-  «Привіт,  як  спалося,  як  справи,
Що  Вас  до  мене  привело»?
-«  Любовної  напився  кави,
І  закохавсь  в  твоє  єство».

Я  переводила  на  жарт  все,
Сміялася  собі  на  гріх,
Але  ж  горіти  стало  серце,
Таких  нема  від  нього  лік.
                             ***

Ми  домовлялися  про  зустріч,
У  двох,  щоб  вечір  провести,
Щоб  почуття  свої  не  мучить,
І  долю  потім  не  клясти.

В  наступний  день,  після  роботи,
Зустрілися    біля  метро,
Він  йшов  із  розами,  навпроти,
Все  ж,  якось  боязко  було.

Юрба  людей,  стоять  маршрутки,
Сліпили  в  очі  ліхтарі,
Секунди  бігли  не  забутні,
А  з  ними  всі  думки  мої.

Ось  протягнув  букет  гарненький,
Сказав  в  емоціях  привіт,
Поцьомав  в  щічку  солоденько,
Цим  почуттям  відкривсь  ліміт.

Лиця  людські  були  байдужі,
І  номери  маршруток  всіх,
Не  обминаючи  калюжі,
Все  ж  перейшли  межу,  поріг.

Ми  милувались  одне  одним,
Хоч  я  приховувала  це,
Шкода,  не  зовсім  був  Він  модним,
Але  ж  добро  в  душі  несе.

Сміятись  разом,  говорити,
Мовчати,  теж  приємно  з  ним,
Здалося  враження,  що  старість,
Не  поженеться  не  за  ким.
                               *****

Дорога  нас  вела  із    парку,
До  ресторанчика  під  зруб,
Жіночу  я  держала  марку,
Ховала  посмішку  між  губ.

На  щастя,  столик  був  ще  вільний,
До  нас  швиденько  підійшли,
Мені  дівчині  сексапільній,
Меню  відразу  принесли.

По  залі  музика  кружляла,
Вальс  танцювали  почуття,
Коньяк  з  кохання  розбавляли,
Нам  посміхалося  життя.

Велась  розмова  просто,  ніжно,
Ну  ні  про  що,  ну  просто  так,
З  цього  нічого  було  смішно,
У  наших  все  було  руках.

Час  промайнув  тут  дуже  швидко,
Але  ж  потрібно  було  йти,
Та  й  почуття  вже  на  підпитку,
Додому  треба  їх  нести.

Забрала  їх,  й  тебе  до  себе,
Не  раз  не  стукнув  в  душу  страх,
Світили  зорі  нам  із  неба,
Він  так  хотів  мене  –  ще  б  пак.

Переборовши  я  цей  натиск,
Розклавши  вільний  ще  диван,
Не  в  перший  день  ж,  йому  віддатись,
Не  передати  цей  вам  стан.

Нарешті  почуття  заснули,
І  Він  тихесенько  хропів,
Потерпить  милий,  якщо  любить,
Ще  вдосталь  буде  вечорів.

У  мріях  трішки  політавши,
В  віконце  запустила  сон,
Думками  руки  зав’язавши,
Тихенько  випустила  стон.

                           *****

Раненько  задзвенів  будильник,
Робочий  день  чекав  на  нас,
Ми  прокидалися  повільно,
В  країні  був    зимовий  час.

Не  перевівши  свій  годинник,
Пили  ми  каву  на  льоту,
Чомусь  пусті  були  зупинки,
Трамвай  не  їхав  по  дроту.

Свіже  повітря  й  малолюдність,
До  істини  нас  привело,
Що  правда  є  а  не  ймовірність,
Годинник  йде  не  правильно


Година  швидко  промайнула,
Я  на  роботу  і  він  теж,
Ніжні  слова  ще  раз  почула,
Для  них  не  було  якихсь  меж.

                                         *****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2012


Новый год

Только  стрелки  две  сойдутся,
Остановятся  на  миг,
А  бокалы  все  нальются,
И  шампанским  забурлит.

Как  услышишь  звук  хрустальный,
Взрыв  питард,  веселый  крик.
Новый  год  пришел  желанный,
Поздравление  летит.

В  нем  любовь,  добро  и  ласка,
Счастья  много  на  розлив.
Белая  еще  есть  краска,
Жизни  сказочный  мотив.

Пусть  течет  слеза  от  счастья,
И  в  груди  сильней  печёт.
Старый  год  Ваши  ненастья,
За  собою  унесёт.

С  Новым  годом!  С  новым  счастьем!
Всем  желаю  я  добра.
Оле,  Юле  Ване,  Насте,
Как  семья  Вас  назвала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387594
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2012


Лежать весільні рушники

Красива  дівка  молода,
Із  долею  все  грається,
Кохання  з  рук,  як  та  вода,
Бажання  не  збуваються.

Багатий  був  –  душа  не  та,
Свобода  забирається,
Сумне  ставало  це  життя,
Тіло  і  серце  мається.

Звичайний  полюбив,  простий,
Навіщо    ці  проблеми,
На  нього  дивлячись  з  гори,
Все  зірку  жде  із  неба.

Їй  не  потрібен  геморой,
В  душі  пусте  те  місце,
А  перейти  межу,  кордон,
Не  хочеться  –  ну  звісно.

Красива  дівка  молода,
Із  долею  все  грається,
Ніколи  не  бува  сама,
А  тіло  й  серце  мається.

Краса,  фігура,  все  при  ній,
В  чому  ж,  тоді  проблема?
Може  гординя  у  напій,
Підсипалась  із  неба.

Хто  в  змозі  їй  допомогти,
Багатство  чи  кохання,
Лежать  весільні  рушники,
А  на  душі  страждання!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2012


На опушке

На  опушке  две  избушки,
В  снегу  белые  стоят,
Возле  них  как  те  старушки,
Сосны  с  ветром  говорят.

Вся  природа  сговорилась,
Видать  любит  красоту.
Солнышко  взошло  на  милость,
Снег  сверкает  на  лету.

Новый  год  ведь  на  подходе,
Рождество  Христово,
Хочется    простой  природе,
Краше  сделать,  ново.

День,  играясь  с  красотою,
Не  заметит  ночи,
А  она  пришла  с  луною,
Светлой  -    между  прочим.

Выйдешь  ночью  на  опушку,
Лунная  дорожка.
Смотришь  соснам  на  макушки,
Все,  как  на  ладошке.

Звездочки  по  небу  ходят,
Падают!  Но  иногда.
В  звездопад  любовь  находят,
Знаю!  Только  не  всегда.

Вот  медведица  большая,
Но  она  совсем  одна,
Никому  там  не  мешает,
Чашу  пьет  свою  до  дна.

С  неба  спустишься  на  землю,
По  тропиночке  пройдешь,
Кто  –  то  спрятался  за  елью,
Ты  его  сейчас  спугнешь.

Снегом  замело  дорожку,
Под  ногами  все  трещит,
Вдруг  тот  кто  –  то  стал  на  ножки,
Сломя  голову  бежит.

Ночь  светла,  луна  сияет,
Светит  ярче  фонаря.
Явно  заяц  убегает,
Светлой  ночью  декабря.

Ах,  декабрь!  Прощай  родимый,
Дай  дорогу  январю.
Новый  год  идет  любимый,
И  ведет  он  к  рождеству!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387342
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.12.2012


Спроба отруїти

Я  п’ю  сьогодні  цілий  вечір,
За  мудро  сказані  слова:
«Ти  з  дуба  впав  чи  може  з  печі,
З  чого  ти  взяв,  що  я  твоя»!

Дим  сигарет,  думки  літають,
Горілка  в  горлі  вже  стоїть,
А  почуття  все  не  згасають,
Безмежний  їхній  цей  політ.

Спроба  кохання  отруїти,
Спиртним,  та  димом  сигарет,
Себе  в  наркозі  пожаліти,
Даремна  –  знав  це  наперід.

Тепер  голівонька  страждає,
В  два  рази  більше,  ніж  раніш,
І  «доларен»  не  помагає,
Хоч  жменю  за  один  раз  з’їж.

По  хаті  перегар  літає,
Яга,  як  баба  на  мітлі,
Поясненню  не  підлягає,
Чому  сказали  це  мені.

Із  цього  всього,  я  Вам  друзі,
Пораду  гарну  цю  даю,
Коли  горілочка  у  пузі,
Прокинешся  ти  не  в  раю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2012


Не земная

Не  земною  красотою,
Ты  одарена,
Мне  за  счастье  из  тобою,
Гулять  до  утра.

Положительность  и  ум,
Бьют  электрошоком,
Там  где  ты  -  там  сразу  бум,
Зло  проходит  боком.

Все  добро  -  вокруг  тебя,
Ангелы  хранители,
И  хранят  они  любя,
Как  дитя  родители.

Ты  энергию  питаешь,
Из  небес  господних,
И  всегда  в  мечтах  летаешь,
Только  в  благородных.

Пред  тобою  мир  и  я,
Станет  на  колени,
Для  тебя  любимая,
Расцветут(зимой)  сирени.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382053
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.12.2012


В сказке

Я  словно  в  сказке  побывал,
Лишь  несколько  минут.
В  дороге  взгляд  не  отрывал,
Краснел  от  своих  чувств.

Весь  ослеплен  был  красотой,
Умом  пронзенный  в  сердце.
Сравнить  нельзя  ее  с  другой,
Мне  на  слово  поверте.

Это  Джек  -    пот,  –  подумал  я,
С  ней  ехать  было  вместе.
И  день  прошел  совсем  не  зря,
Что  есть  еще  прелестней??????

Сколько  же  надо  тех  минут?
Приятных  тех  мгновений.
Чтобы  душа  нашла  уют,
И  не  было  затмений!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382049
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.12.2012


Как больно было

Как  больно  было  и  тревожно,
После  разлуки  года  два.
Найти  себя  порою  сложно,
Падая  вниз  как  та  листва.

Рисуя  все  картины  серым,
Был  на  слуху  один  мотив.
В  мой  рацион  один  из  первых,
Входил  острейший  негатив.

Кормились  им  душа  и  тело,
Хватало  порций  для  стыда.
Он  затромбировал  все  вены,
Стала  подругою  беда.

Но  кто  -    то  свыше  есть  на  свете,
Во  сне  пощечину  мне  дал.
Раздвинул  тучи  -    заприметил,
И  душу  в  дьявола  отнял.

В  мой  рацион  теперь  как  прежде,
Милейший  входит  позитив.
Мотив    душевных  слышу  песен,
Нет  больше  серых  тех  картин.

Вернулась  без  обид  улыбка,
Сбежала  дряхлая  беда.
Из  сказки  золотая  рыбка,
Привет  с  теплом  передала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381641
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.12.2012


Думки читати я не вмів

В  твоїх  очах  я  бачив  сум,
А  на  щоці  доріжку,
По  ній  текла  сльоза  від  дум,
Коли  лежали  в  ліжку.

Думки  читати  я  не  вмів,
Мені  було  байдуже,
А  тільки  згодом  зрозумів,
Що  ми  лиш  гарні  друзі

Дружба  і  секс  знімає  стрес,
В  слоьзах  багато  солі,
Доріжка  та  поділась  десь,
Вже  почуття  на  волі.

Все  ж,  на  душі  не  чути  спів,
Лиш  стогнуть  важкі  ноти,
Про  тебе  мріяв  і  хотів,
А  ти  стосунків  проти.

І  що  тепер,  де  той  кінець,
Де  вузлика  розв»язка,
Щоб  не  звести  й  це  на  нівець,
Щоб  розцвіла……ромашка!

Дружба  і  секс  знімає  стрес,
В  слоьзах  багато  солі,
Доріжка  та  поділась  десь,
А  я  в  руках  у  долі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2012


Про чоловіче. Що не потрібно.

Навіщо  слів  дуже  багато,
Їй  говорити  про  любов,
Коли,  не  та  в  тебе  зарплата,
Й  лишитись  можеш  без  трусів.

Навіщо  зайві  обіцянки,
Що  все  житя  і  на  руках,
До  рота  не  візьмеш  і  чарки,
Що  купиш  білий  каділак.

Ще  не  потрібно  говорити,
Що  вірний  будеш,  як  той  пес,
До  рота  не  візьмеш    цигарки,
Цей  все  життя  нестимеш  хрест.

Яка  б  не  була  та  зарплата,
Все  ж  віддавати  всю  не  слід,
Не  дай  боже  в  сім»ї  блокада,
Будеш  смоктати  тільки  лід.

Ще  не  порібно  більше  разу,
В  ночі  до  жінки  приставати,
Цим  доведеш  її  до  сказу,
Почне  із  дуру  ревновати.

Більше  одного  дня  в  неділю,
Посуду  не  потрібно  мити,
Бо  в  щирість  Вашу  не  повірить,
Почне  любовниць  всіх  лічити.

Ще  не  потрібно  каву  в  ліжко,
Коханій  з  ранечку  носити,
Вона  не  встане,  як  те  тісто,
Сніданок  не  почне  робити.

Якщо  підеш  ти  на  рибалку,
Купи  зарання  карасів,
Бо,  якщо  зловиться  русалка,
Не  відбересся  синяків.

Якщо  захочеш  на  охоту,
Із  другом  в  ліс,  колись  піти,
Роги  не  смій  нести  дохати,
Бо  дома  будуть  вже  такі.

Цей  гімн,  частушка,  чи  то  байка,
Для  справніж  нас  чоловіків,
Про  це  не  знає  лиш  незнайка,
Ця  мудрість  йде  з  спокон  віків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2012


Коли ти поруч

Коли  ти  поруч,  дуже  близько,
То  в  мене  свято  на  душі,
А  небо,  наче  б  то,  так  низько,
Ще  трохи,  й  зірка  у  руці.

Вона  найкраща  і  так  світить,
Лишилось  рученьки  піднять,
Небесний  сторож  не  помітить,
Коли  почну  її  знімать.

Світити  буде  вона  вічно,
І  в  горі,  й  радості,  завжди,
Зі  щастям  ми  категорично,
До  мрій  дістанемось,  й  мети!

Коли  ти  дихаєш,  й  смієшся,
То  тілу  хочеться  злетіть,
А  серденько,  так  сильно  б»ється,
Все  ж,  заважати,  тут  не  слід.

Не  заважатиму  любити,
Не  заважатиму  боліть,
А  сум  твій,  разом  будем  пити,
На  двох  поділим  різний  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2012


Покохай

Щось  таке  рідненьке,
Знаю  в  тебе  є.
Ти  ж  така  гарненька,
А  все  ждеш  своє.

Те  своє  омріяне,
Що    приходить  в  снах,
Тільки  щось  для  втілення,
Нехватає  так!?

На  душі,  як  тепленько,
Серденько  мовчить.
Вибираеш  з  декількох,
Голова  болить.

Коли  серце  стукає,
То  в  душі  мороз.
Розум  його  слухає,
Не  сприйма  в  серйоз.

Люба,  мила  дівонько,
Долю  не  дратуй.
Пожалій  голівоньку,
Душеньку  рятуй.

Бо  без  неї  рідної,
Все  коту  під  хвіст.
В  мрії  заповітної  -  
Схоже  безліміт.

Щось  таке  ріднесеньке,
Знаю  в  тебе  є.
Ти  ж  така  гарнесенька,
Покохай  мене!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2012


Худеем

Ты  мне  сказала,  что  худеешь,
И  хочешь  скинуть  семь  кило.
На  десять  лет  помолодеешь,
За  триста  с  чем  -  то  лишь  гринов.

Меж  нами  разница  предельна,
Умножится  всего  на  два,
И  вся  любовь  кратка,  постельна,
Тебе  запомнится  едва.

Быть  может  мне  купить  таблетки,
И  начать  бегать  по  полдня,
Забить  на  мясо,  на  коклетки,
Пускай  чуть  кости  позвенят.

Худеешь  ты  -    и  я  худею,
От  безответной  той  любви.
Ты  молодеешь,  я  старею,
А  седина  пошла  в  виски.

И  не  пришлось  мне  даже  бегать,
Кощеем  смертным  стаю  я.
Спрошу,  признаюсь  я  коллегам……..
А  не  слепа  ль  любовь  моя?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379943
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.11.2012


Я подарю

Я  подарю  тебе  доброе  утро,
И  настроения  целый  мешок.
Ты  думай  волшебник  я  будто,
Который  попал  на  крючок.

Еще  подарю  тебе  день  я,
Он  будет  милей  из  всех  тех,
В  которых  любви  и  везенью,
Наложен  был  кем  -  то  запрет.

Украсить  хочу  еще  вечер,
Чтоб  нежно  тебя  он  согрел,
Зажгутся  любви  пускай  свечи,
А  дым,  чтоб  от  счастья  запел.

За  вечером  ночка  наступит,
И  звезды  заглянут  в  окно,
А  тот,  кто  тебя  очень  любит,
Наверно  ему  повезло!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379897
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.11.2012


Набор слов

Набор  слов  собирается  в  стаю,
В  ней  мудрейший  стает  вожаком.
По  куплетам  ее    разбивает,
Притирая  своим  наждаком.

В  воображении  диком  рождаясь,
Сходство  душ  к  себе  ищут  везде.
И  любовью  со  строк  наслаждаясь,
Дают  в  жизнь  воплотится  мечте.

По  куплетам  разбросаны  мысли,
Они  разные  как  мотыльки.
С  настоящей  и  будущей  жизни,
Освещают,  как  путь  светлячки.

Если  в  стае  вожак  будет  лучшим,
То  стихи  пролетят  сквозь  века.
Не  понравится  лишь  равнодушным,
Но  не  станет  бездарней  строка!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379213
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.11.2012


Злата

Почув,  хто  перший  раз  твій  спів,
Голос  дзвінкий  пташиний,
На  сто  відсотків  зрозумів,
Він  на  землі  єдиний.

Душа  співає,  з  ним  летить,
Немає  меж,  кордонів,
Зозуля  й  соловей  в  цю  мить,
Підспівують  у  полі.

Побачив  хто  тебе  в  живу,
Жіночністю  обвитою,
Зайшов  не  наче  в  кропиву,
Мурахи  тіло  смикають.

Врода,  краса  і  ніжність  вся,
Та  голос  мелодійний,
Ведуть  тебе  в  незабуття,
Вінок  плетуть  з  проміння!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2012


Нам щастя тільки снилося

Ти  любиш  птаха  журавля,
А  я  люблю  синичку.
В  нас  правда  в  кожного  своя,
Та  й  щастя  тільки  сниться.

Кому  любов,  кому  престиж,
В  тупик  зайшла  розмова.
Я  кіт,  який  не  ловить  лиш,
Мишей  за  ради  шоу.

Дивлюся  в  очі  я  тобі,
Ти  дивишся  на  небо.
Сама  собі  на  розумі,
Душа  живе  окремо.

Не  кажеш  так,  не  кажеш  ні,
А  відстань  все  росте.
Думки  мої  лише  сумні,
Та  й  мрій...  те  саме  жде.

Мабуть  я  сам  це  слово  –  Ні,
Скажу  таки  скрізь  зуби.
Пливти  у  драному  човні  -
Ні!  Краще  все  забути!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2012


Если бы мог

Если  бы  мог  к  тебе  залезть  я  в  душу,
И  в  ней  о  чувствах  быстро  прочитать,
Притом    покой,  чтоб  хрупкий  не  нарушить,
Но  только  как  –    Ах!  если  бы  мне  знать?

Ведь  вся  она  судьбою  так  побита,
Иль  за  грехи,  скорей,  что  просто  так,
Вера  в  любовь  и  в  жизнь  почти  убита,
Горя  и  слез  достигнут  был  аншлаг.

Помочь  ли  смогут  лекции  и  жалость,
И  каждый  день  одежды  черный  цвет.
В  нутри  невидимое,  что  -  то  оборвалось,
Струн  не  хватает  для  жизненных  тех  нот.

Их  не  купить  в  обычных  магазинах,
Даже  за  Евро  -  целый  миллион,
Они  прочны  лишь  с  виду  и  красивы,
В  душе,  же  эхо  и  непонятный  стон.

Струны  души  плетет  лишь  только  время,
И  постоянный  добрый  позитив,
Но  для  начала  прорастить  лишь  надо  семя,
То,  из  которого  со  струн  пойдет  мотив.

Прости!  Все  ж  в  душу  лезть  (впрочем)  не  буду!
Ведь  книгу  чувств  мне  так  не  прочитать,
Ну  а  покой  твой  все  же  я  нарушу,
В  кошмарных  снах,  что  б  не  смогла  (больше)  летать!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371388
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.10.2012


НЕИЗВЕСТНОСТЬ

Любовь!  Быть  может  увлеченье,
От  красоты  твоей  затменье,
Черты  лица,  улыбка  тело,
Как  сильно  все  меня  задело.

Ты  как  подснежник  вся  нежна,
Ты  как  богиня  ,как  княжна,
Наряд  любой  тебе  к  лицу,
Понятно  это  и  мальцу.

Вся  в  светлом  ,  ты  еще  нежнее,
Очаровательней,  милее,
Вся  в    голубом  !  Как  ангел  с  неба,
Но  не  свободно,  вот  делема.

Ты  исчезаешь  временами,
Наверно  занята  делами,
Как  божья  улетишь  коровка,
Чтобы  сменилась  обстановка.

А  появляешься  внезапно,
Но  все  равно,  мне  так  приятно,
Всегда  твой  голос  рядом  слушать,
Приятно  слушать,  как  ты  дышишь.

Легко  дыханье,  как  походка,
С  тобой  все  чувствуют  комфортно,
Имея  сильный  позитив,
С  небес  его  идет  прилив.

Когда  же  долго  нет  прилива,
В  тебя  есть  внутренняя  сила,
Сила  любить  и  сила  духа,
Боится  сильно  тебя  скука.

Избранная  ты!  Посланец  бога,
Вперед!  Вперед!  Светла  дорога!
Там  впереди  большое  счастье,
Оно  тебе  сполна  отдастся!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370760
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.10.2012


Ставка на Зеро

Ты  ранним  утром  влетела  в  мою  душу,
А  я  стоял  испуганно  смотрел.
В  миг,  этот  стереотип  весь  был  разрушен,
Своими  мыслями  вдруг  к  счастью  полетел.

Мое  молчание  улыбка  разбудила,
Смех  необычный,  детский,  не  как  все,
Но  все  слова  безалаберные  были,
И  шансов  не  было  почти,  что  на  успех.

Рассвет  блудил  по  темному  пространству,
А  дворник  счастье  все  пугал  метлой,
Душа  в  душе  и  чувствам  нет  баланса,
Как  будто  встреча  называется  игрой.

Играли  чувства,  эмоции  и  шутка,
Судьба  вошла  в  роль  главного  крупье,
Последний  шанс  для  чувства  -    одна  крутка,
Все  ставьте  на  Зеро….скорей…  месье!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370623
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.10.2012


Пока тишина

Патроны  потрачены  все  на  беду,
Давно  уж  веду  я  с  нею  войну.
На  фронте  любовном  пока  тишина,
Флаг  белый  похоже  подняла  она.

Беда  вся  побита,  я  раненый  весь,
В  душе  любовь  к  жизни  пока  еще  есть.
А  время  залечит  все  раны  мои,
Не  выбить  теперь  меня  с  колеи.

Полна  жизнь  сюрпризов  и  перемен,
Кидает  порою  в  те  вихри  измен.
Хоть  сложный  внутри  у  него  лабиринт,
Пытаемся  выбраться!  –  хватит  ли  сил?

Ищите  в  себе  неземные  те  силы,
И  в  жизнь  упивайтесь,  как  эти  вампиры.
Она  так  прекрасна  и  так  коротка,
Не  надо  пускать  же  ее  с  молотка.

Желаю  я  каждому  силы  и  духа,
В  душе  не  стелите  беде  и  разрухе.
А  пусть  поселится  любовь,  доброта,
И  к  счастью  откроются  ваши  врата.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368981
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.10.2012


Душі моєї амплітуда

Душі  моєї  амплітуда,
Немає  зайвих  коливань.
Кохання  вже  не  давить  в  груди,
Вже  досить  з  неї  тих  страждань.

Все  ж,  набридати  став  цей  спокій,
В  крові  тече  адреналін.
Не  головне  нам  скільки  років,
Душа  і  тіло  хоче  змін.

Зміню  свій  стиль,  зміню  я  моду,
Задію  весь  експеримент.
Крутну  свого  життя  я  глобус,
На  зміни  ці  візьму  патент.

Патент  на  щастя,  на  удачу,
На  дух  на  силу,на  любов.
І  до  гріхів  стану  обачний,
Щоб  не  ламати  більше  дров.

Сила  і  дух  з  танцюють  польку,
Циганку  з  виходом  в  кінці.
Щастя  й  удача,  як  обновка,
До  тіла  буде  й  до  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2012


Женщины

Есть  много  женщин  одиноких,
И  все  мечтают  о  любви.
Голубоглазых  кареоких,
У  каждой  разное  в  крови.

В  одной  по  венах  течет  радость,
В  душе  активный  позитив.
В  другой  бежит  тихонько  слабость,
И  сексуальность  на  розлив.

Есть  женщины  еще  вампиры,
Мужскую  любят  очень  кровь.
Все  в  основном  почти  красивы,
Не  всем  хватает  нежных  слов.

Грешат  бывает  полнотою,
Но  доброта  с  нутрии  идет.
Слезу  роняя  из  тоскою,
Не  подают  зря  на  развод.

Есть  барышни,  ну  как  картинки,
Через  одну  почти  модель.
Эммануэль,  Монро,  Мальвинки,
Стоишь  пред  ними  ты  как  пень.

Еще  есть  стерв  полно  и  много,
В  них  деньги  только  в  голове.
Полюбят  даже  голубого,
В  кого  есть  деньги  в  портмоне.

Красивых  много  Вас  и  разных,
Всем  не  хватает  холостых.
Плывет  кораблик  мой  бумажный,
С  ним  все    несбывшиеся  мечты!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366719
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.09.2012


Твой образ

Смотрю  на  твое  фото,
Становится  тепло.
Быстро  прошла  суббота,
Осталось  только  но.

Ты  в  мире  виртуальном,
И  я  наверно  там.
Ты  хочешь  быть  желанной,
А  мне  не  нужен  Спам.

Душ  наших  притяженье,
Между  мирами  есть.
Но  есть  еще  сомненье,
Что  можно  вновь  зажечь.

Любовь  зажечь  и  счастье,
Дать  волю  чувствам  всем.
Чтобы  вдвоем  в  ненастье,
Не  создавать  проблем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365966
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.09.2012


Осень

Пришла  осень  в  сентябре,
Листья  пожелтели.
Что,  по  старше  на  траве,
Тихонько  присели.

Налетались,  накружились,
Ветер  загоняли.
От  стыда  сбежать  решились,
И  цветные  стали.

Осень,  осень  на  дворе,
Сон  стучит  в  окошко.
Разбудил  он  на  заре,
Сделал  все  нарочно.

Красота  ведь  за  окном,
Листья  на  пороге.
Все  в  шатре  стоит  кругом,
В  душе  нет  тревоги.

Потянусь  я    пару  раз,
Выпью  сок  осенний.
Солнышко  засветит  в  глаз,
Отблеском    растений.

Лучи  солнца  по  листве,
Пробегут  с  росою.
Словно  в  сказке,  в  колдовстве,
Ты  одной  ногою.

А  другою  ты  ногой,
Октябрь  наступаешь.
Заметет  он  все  листвой,
Ты  и  сам  все  знаешь!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365414
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.09.2012


Гордая

Гордая,  богатая  к  мужикам  предвзятая,
Ищет  одного.
К  жизни  чуть  пассивного,  душой  и  телом  сильного,
Знает  для  чего.

Женщина  семейная,  порой  необыкновенная,
Ищет  и  найдет.
Все  мечты,  фантазии,  приоткрыв  все  жалюзи,
Впустит,  дав  им  ход.

Будет  все  по  честному,  минуты  будут  вечностью,
Растает  в  сердце  лед.
Женственность  удвоится,  убежит  бессонница,
Души  пробьется  дзот.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365296
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.09.2012


Любовный треугольник

То  весело  –  то  грустно,
Средины  не  найду.
В  душе  проснулось  чувство,
На  счастье  иль  беду.

Она  добра,  красива,
Но  не  свободная.
Судьба  нас  поманила,
Как  зелье  приворотное.

Грешить  хоть  очень  больно,
Бросать  и  убегать.
Все  вышло  произвольно,
Кто  наперед  мог  знать?

В  нее  есть  муж  достойный,
Такими  бредят  все.
Бермудский  треугольник,
Теперь  висит  на  мне.

Боялись  мы  постели,
Но  страсть  то  не  унять.
Достали  акварели,
И  стали  рисовать.

Мы  рисовали  чувство,
Мы  рисовали  грех.
Но  все  без  богохульства,
Был  разноцветен  свет.

Любовь  творила  чудо,
Движеньем  кистьев  рук,
Рисуя  амплитуду,
Замкнулся  ею  круг.

Как  выбраться  из  круга,
Теперь  не  знаем  мы.
В  нашей  судьбы  подруги,
Последней  нет  главы

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364947
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.09.2012


Идеал

Я  сегодня  лишь  мечтаю,
Здраво  мыслить  не  могу.
Книги  иногда  читаю,
С  головою  в  них  тону.

У  поэмах  и  романах,
Идеальную    ищу.
Но  не  вижу  на  радарах,
Все  мне  как  -  то  не  к  лицу.

А    прочитанные  книги?
Быль  там  -  или  же  обман!?
Сплошь  и  рядышком  интриги,
Приготовленный  капкан.

Может  быть  я  ошибаюсь,
Тупо  верить  не  хочу.
Может  часто  обжигаюсь,
Идеал  чужой  ищу.

Взять  Ромео  и  Джульетту,
Их  любовь  могу  понять.
Сунешь  в  губы  сигарету,
И  судьбу  клянешь  опять.

Судьба  женщина  -  старуха,
Ты  прости,  коль  я  не  прав.
Что  в  душе  сидит  разруха,
Потерял,что  вкус  и  нрав!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356346
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.08.2012


Хто відповідь нам дасть

Шукаєш  Ти,  шукаю  Я,
Кохання  те  могутнє,
Щоб  народилася  сім’я,
І  вітер  дув  попутний.

Чому  ж  тенденція  пішла,
На  швидкісні  розводи,
І  так  у  колію  ввійшла,
Що  не  виходить  з  моди.

Куди  тікає  та  любов,
Що  нам  в’язала  вузи,
Від  щастя  наче  від  «кийов»,
Влітає  в  різні  лузи.

Хто  відповідь  (на  це)  нам  дасть,
Система  –  чи  Держава,
Чому  життя,  як  чорна  масть,  -
Пікова  грає  дама.

Жіночий  може  винен  рід,
Чи  разом  все  до  купи,
Смачним  був  заборонний  плід,
Чому  так  мало  бути?

Чи    винен  чоловічий  рід,
Навіщо  дав  зірвати?
Горя  надкушений  той  плід,
І  був  Ісус  розп’ятий.

І  Я  один  і  Ти  одна,
Таких,  як  ми  багато,
В  сім»ї  Українській  біда,
Самотньо  стало  спати.

******************
Робіть  же  висновок  з  цього,
Про  рід  хто  наш  подбає?
Прислухаймось  всі  до  Його,
Бог  є  і  силу  має.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2012


Судьба

Я  жизнь  свою  всю  поменял,
Со  старой,  да  на  новую.
Но  лишь  со  временем  понял:
«Близняшки  они  клеевые».

Только  судьбу  решил  сломать,
И  вдруг,  она  проснулась.
Кружится  начала,  летать,
Ко  мне  вся  прикоснулась.

Шепнула,  тихо  не  крича:
«Живи,  как  сердце  скажет,
И  не  руби  все  с  горяча,
Бог  есть  и  он  накажет".

И  я  задумался,  присел,
В  душе  искал  протеста.
Но  разум  мысли  поимел,
Ведь  жизнь  то  интересна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355400
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.08.2012


Сто стихов

Мне  написать  бы  сто  стихов
Их  посвятить  любимой
Хватило  бы  прекрасных  слов
Для  нежной  и  красивой.

Хоть  мы  не  перешли  на  ты
Боясь  все  совершить  ошибку
У  всех  есть  разные  мечты
По  разному  играет  скрипка.

Но  есть  и  общие  они
Есть  тайные  желанья
Узнай  !  Пойми!  И  позови!
Если  в  душе  страданья

Но  как  найти  и  как  понять
Да  чтоб  не  ошибиться
Ее  мечты  к  себе  принять
Боюсь!  Вдруг  разозлится?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354222
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.07.2012


На ухо наступил медведь

Мне  хочется  так  песню  спеть,
Но  слуха  нет,  гитары.
На  ухо  наступил  медведь,
Сбежали  все  октавы.

И  я  сижу,  пишу  опять,
Днем  реже,  чаще  ночью.
В  мир  доброты,  тоски  манят,
От  слов  наевшись  строчки.

Порой  бывает,  чушь  съедят,
Стих  выйдет  так,  не  очень.
Недели  две  диеты  вряд,
Родится  целый  очерк.

И  если  с  сотни  хоть  один,
На  стих  мой  скажет  браво.
Значит  душою  близок  с  ним,
Есть  общие  в  нас  нравы.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354008
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.07.2012


Дороги не знаю

Дорога  далека,
Літає  лелека,
На  дворі  світає,
Півень  співає.

Дороги  не  знаю,
Ходжу  і  блукаю.
Праворуч  болото,
Стає  вже  спекотно.

Комарі  й  оводи,
Не  злазять  з  спини.
Кусають,  ще  руки,
Вони  вже  опухли.

Зверну  я  ліворуч,
Гайок  росте  поруч.
Блукаю  по  гаю,
Про  себе  співаю.

Соловей  помагає,
Бо  голос  він  має.
Берези  стоять,
На  вітрі  шумлять.

Дуб  поруч  один,
Жук  кров  з  нього  пив.
Дятел  присів,
Його  мабуть  з’їв.

Лунає  від    дуба,
Мелодія  люба.
Гарно  у  лісі,
Вже  поруч  узлісся.

Сяду  в  травичку,
Зорву  дві  сунички,
Горе  забуду,
Подалі  від  люду.

Візьму  задрімаю,
Про  щастя  згадаю.
Нехай  воно  сниться,
Й  прозора  водичка.

Хай  горе  покине,  
І  стане  все  миле.
В  сні  сили  знайду,
Посплю  і  піду.

Піду  навпростець,
Де  цвірчить  горобець.
За  ним  вдалині,
Блискучі  огні.

Це  річка  тече,
Блищить  у  лице.
Вода  у  ній  тепла,
Скупатися  треба  б.

Пірнути  на  дно,
Чисте  ж  воно.
Під  водами  тихо,
Немає  там  лиха.

А  риби    тікають,
Осоку  колихають.
Повітря  хоч  мало,
Легше  все  ж  стало.

Вийду  на  берег,
стряхнуся,  як  селех.
Надіну  одежу,
Ще  трішки  посиджу.

Ось  кущ  і  тіньочок,
Курну    тут  разочок.
Та  день  кінець  має,
Вже  сонце  сідає.

Піду  я  до  хати,
Досить    блукати.
Душі  легше  стало,
Біль  в  серці  вчухала...................

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2012


Грехи все в мешочек

Мы  пол  жизни  с  грехами  прожили,
Не  замечен  был  их  весь  разгул.
В  детстве  двойки  домой  приносили,
Ну  а  юность  –  уроков  прогул.

Чуть  по  –  позже,  когда  повзрослели,
Мы  влюблялись,  бросали,  все  жгли.
Когда  надо  краснеть,  не  краснели,
На  других  не  смотрели,  все  шли.

Наша  жизнь  по  пятам  шла  за  нами,
А  судьба  разводила  мосты.
Мы  то  в  брод,  то  мы  шли  чигирями,
Проходя  через  Божьи  посты.

На  плечах  мы  несли  всю  усталость,
Она  старая  очень  больна.
И  давила  все  время  на  жалость,
Нас  седлала,  как  будто  коня.

Силы  наши,  ведь  не  безразмерны,
Наступает  когда  то  конец.
И  пути  не  всегда  были  верны,
А  грехов  развязалсь  "узолец".

Мы  пол  жизни  прошли  и  устали,
Силы  нет  и  дорог  не  видать.
Как  давно  свою  жизнь  не  листали?
Пролистать  бы  ,  в  чем  дело  понять.

Пролистаем!  Грехи  все  в  мешочек,
Соберем  и  завяжем  узлом.
Чистый,  белый  достанем  листочек,
Навсегда  попрощаемся  с  злом.

А  мешочек  желательно  в  церковь,
Когда  правится  утром  снести.
Исповедуясь  батюшке  честно,
Чтоб  душевный  покой  обрести.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353639
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.07.2012


Когда знакомишься - не говори люблю

Мы  познакомились,  признался  я  в  любви,
Ты  улыбаясь,  в  ответ  сказала  нет,
И  растворившись,  в  толпе  между  людьми,
Я    слышал  эхо:  «нет…»  твое  во  след.

Тогда  пароль  твой,  к  сердцу  не  нашел,
Был  впечатлён  и  сам  я  был  не  свой.
Зачем  так  рано  язык  любовь  приплел,
Теперь  ищи,  или  хоть  волком  вой.

А  где  искать?  Ведь  мир  такой  большой,
И  сколько  может  это  все  продлится.
Я  не  хочу  теперь  иной,  (совсем)  другой,
На  пол  пути  нельзя  остановится.

Мы  познакомились,  признался  я  в  любви,
Ты  улыбаясь,  в  ответ  сказала  нет,
И  растворилась  в  толпе  между  людьми.
А  я  ищу!  Не  мил  без  тебя  свет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353105
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.07.2012


Игра

Играя  жизнь  с  судьбою  в  шахматы,
Сначала  выбрав  цвет  фигур,
Ее  порой,  пугая  шахами,
Надеется  на  своих  тур.

То  в  наступленье  идут  белые,
Фигуры  жертвуя  свои.
Контратакуют  потом  черные,
Ползут  везде  как  муравьи.

За  ними  скачут  кони  темные,
Вот  потому  и  не  везет.
А  офицерье  в  жизни  наемное,
Команды  не  дает  вперед.

Когда  судьбой  сто  раз  шахуется,
Ну  если  белыми  она,
Нам  столько  в  жизни  раз  ликуется,
Помрет  любая  сатана.

В  этой  игре  ведь  нету  разницы,
Какого  цвета  в  них  король.
То  жизнь  дает  нам  всем  по  заднице,
А  то  судьба  сыграет  роль.

Мы  все  в  игре  ждем  перемирия,
Чтоб  на  доске  была  ничья,
Чтоб  в  жизни  не  было  насилия,
При  нас  всегда  была  душа!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353012
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.07.2012


Любви лимит

Как  быстро  ты  живешь,
Везде  все  успеваешь.
Где  правда,  а  где  ложь,
Как  различить  -    не  знаешь.

Я  медленно  живу,
А  почему  не  знаю.
Течением  плыву,
Тебя  все  догоняю.

Как  долго  ты  молчишь,
Следы  все  заметаешь.
С  кем  хочешь  с  тем  и  спишь,
Измены  не  прощаешь.

Я  жить,  как  не  пойму,
Все  без  тебя  страдаю.
С  судьбой  веду  войну,
Ее  не  побеждаю.

Как  быстро  жизнь  плывет,
О  ней  ты  много  знаешь.
Дай  хоть  один  намек,
Где  чаще  ты  бываешь.

Я  вижу  седину,
Все  старость  догоняю.
И  каждую  весну,
Тебе  я  изменяю.

Как  можешь  ты  винить?
Ты  говорят  слепая.
Чувств  вечен  твой  лимит,
Я  это  точно  знаю!!!!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352924
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.07.2012


На долю я жалітися не буду

На  долю  я  жалітися  не  буду,
А  залікую  сам  свою  застуду.
Раз  Бог  ці  іспити  послав  мені,
Слізьми  дороги  не  прокладеш  м'які.

Віра  слабка  у  щастя  те  майбутнє,
Та  у  любов  до  смерті  незабутню.
Все  ж  виклик  мушу  дати  своїй  долі,
Звільнити  душу  з  темряви  й  неволі.

Потрібен  час  і  він  усе  розсудить,
Із  цього  стану  виведе  –  розбудить.
Такі  ми  є  –  земні  нате  ми  люди,
Що  можемо  злякатися  й  застуди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2012


Осінь в гості до нас рветься

Осінь  в  гості  до  нас  рветься,
Яблуня  від  яблук  гнеться,
Вечори  вже  прохолодні,
Кавуни  їмо  городні.

Телевізор,  як  ввімкнемо,
Все  побачимо,  що  «треба»:
Півгодини  йде  реклама,
Потім  виступає  дама.

П’ять  хвилин  йде  серіал,
В  ньому  сльози  і  скандал.
Півгодини  ще    реклами,
Ми  сидимо  всі  з  рогами.

Канал  інший,  як  ввімкнемо,
Там  не  кінофільм  про    «Немо»,
Там  трансляція  із  Ради,
Мордобій,  ідуть  дебати.

Куди  братись  каламбуру,
Коли  маємо  структуру,
Що  приймає  так  закони,
Плачуть  від  яких  ікони.

Осінь,  осінь  наступає,
Кожен  Українець  знає:
Йде  реклама  кандидатів,
Різних  кольорів,  форматів.

Почне  листя  шелестіти,
Ой,  чи  стане  легше  жити?
Йдемо  всі  голосувати,
Не  голодним  хоча  б  спати.

Зло  велике,  зло  мале,
Нас  на  вибори  веде.
Вибираймо  менше  зло,
Поки  щастя  не  прийшло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2012


Від СРСР і до тепер

Ми  в  школу  ходили  в  УРСР,
Ленін  кричали:  живий,  ще  не  вмер.
Він  в  мавзолеї  на  площі  червоній,
З  верху  написані  букви  здорові.  
 
Ленін  маленький  -    а  букви  великі,
Великі  ідеї  -  до  них  були  звикли.
Багато  народу  збирав  мавзолей,
Квіти  носили  йому  кожен  день.  
 
Площа  червона  -  столиця  Москва,
Зайве  щось  скажеш  –  то  плаче  тюрма,
Може,  ще  бути  Сибір  Соловки,
Туди  посилали  людей    залюбки.  
 
Сталін  і  Берия,  Брежнєв,  Хрущов,
А  клич  піонерів:  «Завжди  будь  готов!»
Все  це  по  різному  в  час  наш  трактують,
В  школу  із  пивом,  а  запах  не  чують.  
 
Лозунг:  Учитись,  учитись  і  вчитись,
Раніше  на  нього  могли  й  спокуситись.
Зараз  же  грошей  побільше  давай,
За  тебе  хтось  вчиться,  а  ти  віддихай.  
 
А  якщо  купиш  чиновницький  чин,
Грошей  насипле,  як  борошно  млин.
Слів  більш  на  вітер  крилатих  пускай,
Повітряний  змій  не  зупиниться  знай.  
 
Підпис  за  гроші,  кругленька  це  сума,
В  зами  потрібно  брати  лиш  кума.
Тільки,  щоб  рідна  кровинка  була,
А  за  плечима!  Ще  краще  –  «тюрма»  
 
Схема  «надійна»  над  нами  вісить,
Любіть    Україну  !  -  раптом  пощастить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2012


Долі хрищеня

Без  дозволу  заходиш  в  душу,
Несеш  тривогу,  щастя  міф,
Та  спокій  хочеш  той  порушить,
Що  гартувався  стільки  літ.

Кохання  справжнє,  чи  спокуса,
Життя  мого  ти  може  гріх,
Як  та  змія  вповзеш  укусиш,
Стає  отруєним  мій  світ.

Це  невідоме  щось  не  звичне,
Йде  по  життю,  як  тінь  моя.
В  ночі  слабке  а  в  день  величне,
Це  мабуть  долі  хрищеня

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2012


День народження

День  народження  у  доці,
Їй  шістнадцять  років.
В  світ  дорослих  на  порозі,
Лишилось  кілька  кроків.

Ми  назвали  тебе  Юля,
Ім’ям  ніжним,  милим.
Хай  кує  тобі  зозуля,
Цілий  день  щосили.

На  ку  –  кує  тобі  щастя,
Щасливую  долю.
Душі  щедрої  багаття,
На  життя  все  волю.

Поздоровлення  хай  лине,
Із  різних  куточків.
Шлях  до  щастя  не  зупинить,
Знаю!Ніхто  –  точно!

Тебе  любить  мама,  тато,
Та  сестричка  Оля.
Для  всіх  нас  сьогодні  свято,
Тост  cкажу  я  стоя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2012


Мої бажання будуть в силі

Мій  розум  зносить  в  мене  дах,
А  я  не  можу  знайти  шлях,
Який  веде  до  тої  мрії,
Де  доброта  завжди  при  ділі.

Я  бачу,  чую  негаразди,
Якщо  до  купи  все  це  скласти,
То  бомба  вибухне  відразу,
А  нелюди  помруть  від  сказу.

Мої  бажання  будуть  в  силі,
Доки  кінець  прийде  насиллю,
Те,  що  веде  у  прірву  нас,
Зупинить  на  сто  років  час.

Країни  бачу  іншу  долю,
Але  чому  вона  в  неволі,
Хто  закував  її  в  кайдани?
Чому  стаємо  ми  рабами?

Куди  подівсь  патріотизм?
Чому  взяв  верх  толітаризм?
Хто  винен!  -    знаємо  усі!
За  свої  держимось  штанці!

У  мене  ,  в  тебе  хата  з  краю,
Але,  що  буде  з  нами  далі,
Один  лиш  Бог  знає  про  це!
Колись  візьме  нас  під  крильце!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2012


Тихий вальс

Лягаю  спати,  мозок  щось  шепоче
Душі,  яка  танцює  тихий  вальс,
Зі  сном,  що  розгулявся  до  пів  ночі,
Не  наче  це  його  останній  шанс.

Стомився  мозок  –  треба  віддихати,
Душа  розважиться  хоч  трохи  хай  в  вісні.
Та  й  зайвий  раз  навіщо  заважати,
Попереду  бурхливі  трудодні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012


Марш Мендельсона нас благословлял

Сколько  сердец  разбито  было  женских,
А  путь  к  единственной  -  ну  все  еще  далек.
Сколько  же  слов  сказать  мне  нужно  нежных,
Чтобы  распутался  весь  этот  узелок.

Сим  –  сим    откройся!  Узел  развяжися!
Из  жизни  прожитой  я  взял  себе  урок.
Ну  погоди  удача!  Ну  держися!
Потанцевать  с  тобой  найдется  тот  предлог.

Станцуем  танец  –  выпьем  за  удачу,
Любовь  посадим  нежно  за  рояль,
Втроем  решим  мы  эту  не  задачу,
Марш  Мендельсона  нас  благословлял!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350999
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.07.2012


Жизнь продолжается

Расстались  мы  с  тобою  уж  давно,
В  душе,  как  в  чайнике  кипела  злоба,
А  состояние  в  котором  все  равно,
Заставило  забыть  любовь  до  гроба.

Мне  разум  говорил  умей  прощать,
И  не  судить,  что  бы  не  быть  судимым,
А  гордость  не  хотела  вовсе  знать,
Как  мог  я  стать  чужим  и  не  любимым.

Год  первый,  год  кошмаров  пробежал,
Покой  стучался  чаще  в  мою  душу,
За  чаепитием  спокойно  убеждал,
Что  мир  иллюзий  надо  бы  разрушить.

Идут  года,  мгновенья  пролетают,
А  старость  смотрит  в  свой  волшебный  чан,
При  виде  прошлого  куплет  свой  напевает:
Ты  близок  мне  -    как  много  в  тебе  ран.

Раны  рубцуются  -    так  седина  полезла,
Пока  в  виски  -  а  в  прочем  все  равно,
Жизнь  продолжается  –  всем  не  гвоздя  не  жезла!
Ведь  рано  нам  сушить  свое  весло!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350889
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.07.2012


За счастьем первая была

Жила  семья  в  поселке  тихом,
У  всех  соседей  на  виду.
В  ней  не  было  не  сор,  не  крика,
Детишки  бегали  в  саду.

Родили  яблони,  клубника,
Цветами  пахло  со  двора.
С  кувшина  счастье  здесь  разлито,
О  нем  в  селении  шла  молва

Хозяин  был  красив  и  строен,
Силен  и  с  доброю  душой.
Руками  дом  он  сам  построил,
Дружил  и  в  пьянке  с  головой.

Жена  же,  всем  на  удивление,
Невзрачная  совсем  была.
А    женщин  ело  угрызение,
Чем  мужика  взяла  она.

Всегда  мужик  спешил  с  работы,
Его    любимая  ждала.
И  за  совместные  все  годы,
Любовь  здесь  ауру  сплела.

Но  вот  соседям  все  неймется,
Живут  лишь  сплетнями  они.
В  лицо  хозяюшке  смеются,
Словесно  гадят  из  дали.

Ее  уродкой  называют,
Что  нет  ей  места  на  земле.
Лишь  зависть,  зло  исповедают,
Как  злая  бабка  на  метле.

Однажды  утром  выйдя  с  дома,
Мимо  соседей  проходя.
Здороваясь  тихонько,  скромно,
В  дет.сад  вела  свое  дитя.

Дитя  трет  заспанные  глазки,
В  притоп  за  мамочкой  идет.
А  ветер  сплетни  взял  в  удавку,
За  ними  по  небу  несет.

Вдруг  развязалась  та  удавка,
И  сплетни  полетели  в  низ.
А  наша  добрая  хозяйка.
Чуть  не  растаяла  вся  в  них.

Добро  и  мудрость  побеждает,
Не  даст  потехи  силам  зла.
Назад  с  дитём  их  возвращает,
В  тот  миг  она  была  мудра.

Все  сплетницы  вдруг  замолчали,
Смотрели  молча  на  нее.
Событий  поворота  ждали,
Поднялось  в  небо  воронье.

И  вот  тихонько,  очень  смело,
Им  женщина  рассказ  вела:
«Такое  в  детстве  было  дело,
Была  девчёнкой  я,  спала,

Бог  раздавал  красу  умело,
Вот  я  ее  и  проспала,
Когда  же  счастье  прилетело,
Я  в  списке  первая  была»

И  сразу  молча  развернувшись,
Ей  стало  легче  на  душе.
Ушла,  не  раз  не  оглянувшись,
С  небес  все  видел  протеже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346817
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.06.2012


Пенсійна реформа

Пенсійна  реформа,  пенсійна  реформа
Це  наче  корову  тримати  без  корму
Доїти  три  рази  на  день  по  відру
А  хвіст  відірвати,  зробити  метлу.
 
Коли  молоко  перестане  давати
Навіщо  даремно  її  годувати?
Де  ближче  знайти  м’ясний  комбінат
Бо  трапитись  може  серцевий  напад.
 
Подвійний  підйом  за  корову  візьмемо
І  знову  телят  молодих  розведемо
Зробити  з  телят  корівок  мутантів
В  політиці  є  в  нас  багато  талантів.
 
Щоб  їли  потрошку,  багато  давали
Язик-в  холодець,  щоб  мовчки  стояли
Навіщо  потрібні  корови  лаючі?
Шукати,щоб  чимсь  затулити  всім  уші?
 
А  мітли  з  хвостів  потрібні  тоді
Щоб  ними  писати  в  кінці  по  воді
Це  наче  прислів’я  народне  змінити
Бо  вилами  можна  колись  й  нахромитись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2012


Чарівний порошок

Почавши  день  раненько  будувати,
Хоча  чомусь  хотілось  дуже  спати.
Матеріал  в  думках  своїх  знайшовши,
За  розчином  до  мрій  пішов  я  мовчки.

Фундамент  швидко  виложивсь  на  славу,
Сигару  закурив  і  ледь  попивши  каву,
Почав  кути  тихенько  підганяти,
Щоб  дім  добротнішої  мав  вигляд  хати.

А  ж  раптом  все  пішло  не  так,  як  має  бути,
Цемент  почав  мій  гуснути  в  посуді.
Потрібен  порошок,  що  робиться  з  кохання,
І  тут  розвіялись  мої  всі  сподівання.

Минають  тижні,  місяці  з  роками,
Мої  старання,  що  обросли  мохами,
З  матеріалом  взятим  в  борг  в  думок,
Дали  мені  в  житті  іще  один  урок.

Нема  кохання  і  порошку  не  буде,
Щоб  збудувати  дім  життя,  як  мають  люди,
Які  закохані  всім  серцем  і  душею,
Його  не  купиш  і  за  зелених  жменю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012