| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Надворі морозно та зимно
І січень місяць в гості йде.
Всі поспішають, що не дивно,
Свята вечеря вдома жде.
І я виходжу із трамваю,
Крокую швидко навпростець,
А біля тротуару скраю
Сидить жебрак, неначе мрець.
В його очах той біль помітний,
Що розтривожить душу враз,
Колись він також був амбітний,
А зараз? Зараз без образ.
Ти для суспільства не існуєш,
Тебе забули навіть ті,
Кому ти й зараз не забудеш
Подати руку у дворі.
Та більше вже не сподівайся,
А краще взагалі забудь.
В своїм болоті ти купайся,
Не загороджуй іншим путь.
Тебе ніхто не зрозуміє,
Чому життя в тебе таке
І звідки вітер сильний віє,
Що так пронизує тебе...
Збіжать роки, неначе миті,
Ніхто не скаже "прощавай!"
Всі поспішають і надалі
У переповнений трамвай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2012
Мій погляд летить у небо -
Туди,де лелечий ключ.
Напевне,все це так треба,
Ти більше мене не муч.
Не муч мені моє серце,
Занадто воно слабке,
Розбите і все замерзле,
Знекровлене,неживе.
Ти хочеш сказати – Вибач!
Догледіти не змогла.
Тепер по щоці у тебе
Побігла гірка сльоза.
Не думала,не гадала,
Що прийде розлуки час
І наче смертельні жала
Пронизує смуток нас.
Той смуток гірке полиння,
Ті сльози – то біль і щем,
Всихає моє коріння,
А листя змите дощем.
Колись казав тобі – Мамо!
Та зараз стаєш чужа
І завтра буде так само,
Бо віри більше нема.
Услід кричиш мені – Сину!
І руки тремтять тобі,
- Без тебе я тут загину
У цій холодній зимі.
Болять задавнені рани,
В душі спокою нема,
Довкола густі тумани,
Залишусь з ними одна.
Не буде поруч нікого,
Наче голодні вовки,
Ординці завиють соло,
Потім розтягнуть кістки.
Не буде ніде могили
І не поставлять хреста,
А хату давно розбили,
Лиш в небі душа літА.
Пройдуть роки,наче миті,
Потрапиш додому ти.
Погасне сонце у літі,
Мене не зможеш знайти…
(Нью Йорк,2012)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2012
Я вас люблю,мої львів'янки
За вашу вроду і прекрасний стиль
Хоч гордовиті ви панянки
Але для вас я подолаю сотні миль
І за секунду втрачу рівновагу
Як тільки-но погляну в очі чарівні
Хіба не покохаєш таку панну
Котрою мариш в найсолодшім сні
У тих очах чарівність всього цвіту
Небесна радість і земна краса
Не закохатись в них - це втратити півсвіту
А полюбити - загубити небеса
І ваша горда та струнка постава
Дасть приклад кожній із жінок
Неначе пишна королівська пава
Розважено ступає кожен крок
У вас душа відкрита й дуже добра
Немає місця в ній неправді і брехні
А проти всього злого в'на хоробра
Невігластву і кривді скаже ні
Я вас люблю,мої львів'янки
І розлюбити вже ніколи не зумію
Нехай вам заздрять полтавчанки і киянки
А ви продовжуйте плекати мою мрію
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2012
Поезія – це завжди неповторність,
Тонка пронизливість у сутність і буття.
Відверта, мов свята церковна сповідь,
Розмова з світом про гармонію життя.
Не кожен зможе зрозуміти вічність
І в майбуття не всім ввійти дано.
Та для людей життєва необхідність
Крізь перешкоди подолати зло.
Поет – це вічний месник з того світу,
Він вміє все розставить по місцях.
Його думки, мов сплетені із цвіту,
Суцвіття розуму і мудрості в очах.
Те гостре слово пролетить стрілою
І розіб’є одвічний біль в душі.
Поезія не визначає твою долю,
Але прислухатись до неї можуть всі.
Буває так, що стане зовсім важко,
І я відкрию ті подерті сторінки.
Буду ковтати, буду пити спрагло
Життєву мудрість, зібрану в роки.
Душа воскресне і неначе пташка,
Затягне ніжної мелодії мотив.
Пройде життя, як незабутня казка,
Яку завжди у мріях я носив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323442
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2012
Літній дощ, мокра львівська бруківка,
Йду по вулиці, встеленій цвітом.
По спині стікає води тонесенька цівка,
Торкаючись мене своїм тілом.
Ми зустрілися з нею цілком випадково,
Я йшов мокрим асфальтом додому назад.
А вона прилетіла десь звідти раптово,
Де високо у хмарах її ранішній сад.
І спитати мені якось так не під силу,
Чом із тисяч людей ти обрала мене.
Я боюся злякати твою хіть особливу,
Що так манить й чарує і ніяк не мине.
Вона хоче погратись, мов юнка проворна,
І шепоче на вухо непристойні слова.
Її мова звучить, як зима біло-чорна,
Кожним звуком цілуючи мої вуста.
Поцілунки ті пахнуть казковим нектаром,
Що так ніжно тривожить мої почуття.
Хочу я володіти небесним цим даром,
Де зливається наше із нею життя.
Тож нехай ці короткі, але радісні миті,
Принесуть нам з тобою багато п'янкого тепла.
Ми раптово зустрілись у нашому літі
Після того, як нас розбудила красуня-весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321718
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.03.2012
З якими цінностями ми живем на світі?
Які завдання ставим за мету?
І чи чогось навчаться наші діти
Зійшовши завтра на свою стежу?
Чи вміємо тримати слово честі
В хвилини як розсіяться думки
Й коли стоятимем на перехресті
Щоб вибирати правильні шляхи?
Чи вміємо любити і кохати
І чи навчились розуміти так
Щоб потім не доводилось казати
Що все життя один суцільний fuck?
Чи не пропаде в нас духовна спрага
До нових блискавичних перемог
І наша рідна внутрішня відвага
Нам допоможе геть прогнати зло?
Чи буде хтось для нас авторитетом?
Кого ми оберемо за взірець?
І хоч не станемо письменником й поетом
Але у кожному із нас сидить митець
Учімось так,щоб потім не жалітись
Берім найкраще від цього життя
Бо завтра все кудись може подітись
А з ним і ми відІйдем в небуття
Бо ті роки,що так пройшли миттєво
Не зможем повернути ми назад
А наші вчинки будуть пожиттєво
Ходити слідом у чужих світах
(Нью Йорк,2012)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319770
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.03.2012
Я не шукаю
У пісках Сахари
Прихисток тіні
Від спекотних днів
Життя моє
Такі болючі рани
Що навіть ворогу
Бажати б не хотів
І день за днем
Ті рани кровоточать
Та не згаса
В душі моїй любов
Лише вона
Дзвінка і стоголоса
В мені запалює
Життєву іскру знов
Коли поломлені
Кістки гуділи болем
А у очах давно
Погас вогонь
Тоді вона прогнала
З серця горе
Віддавши щастя
Зі своїх долонь
Моя любове,
Живи у мені вічно
І не згасай
А кожен день гори
І я той біль
Здолаю героічно
Щоб серце билось
Так як хочеш ти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318542
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2012
Знову і знову сильніше й сильніше
Закохуюсь в тебе немов перший раз,
Всі ті слова,що казав я раніше,
Зараз не можу я вимовить враз.
Ти закрутила цей світ біля мене.
Кожен твій погляд і кожен твій рух.
Твої вуста стали пахнути медом,
А поцілунки легенькі як пух.
Геть розгубився мій розум в коханні,
Марю тобою і вдень і вночі.
Сонячний день проминає в чеканні -
Вечір сьогодні проведемо одні.
Буду тобі говорити ласкаво:
Люба,кохана, принцесо моя...
Твого обличчя торкатись руками,
Від дотику губ божеволію я.
Це божевілля не кара небесна
І не страждання,що мучать мене.
Відповідь тут простенька і ясна:
Я дуже сильно кохаю тебе!
Будемо ми цілуватись до ранку,
Доти допоки нам вистачить сил,
Потім заснемо десь аж на світанку,
Міцно в обіймах розбещених тіл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2012
Твої поцілунки з присмаком кави,
На моїх вустах смак коньяку
І я люблю тебе таку,
Таку гірку...
Таку гірку й таку солодку водночас,
Що так п'янить і так дурманить,
А потім пошаманить
В одну мить...
В одну мить зупиниться весь світ,
Бо ти тепер керуєш цілим світом.
Тебе засиплю білим цвітом
Запахнеш літом...
Запахнеш літом. І я, мов божевільний,
Буду ловити запах твій щоночі,
А потім в снах шукати твої очі
Тепер щоночі...
Тепер щоночі снишся ти мені
І я не бачу в світі більш нічого.
Тепер не покохаю я нікого,
Не знав я цього...
Не знав я цього дотепер ніяк,
Та ти внесла в життя ці корективи -
Нові мелодії й мотиви,
І наче зливи...
І наче зливи, змили увесь бруд,
Твоїм я став і серцем, і душею,
А ти прекрасною зорею
Лише моєю...
Лише моєю будеш назавжди,
Купатимусь в любовному полоні.
Не стане вже ніщо на перепоні.
Твої долоні...
Твої долоні на моїй щоці,
Палаю, плавлюся, згораю.
Давно шукав такого раю,
Я кохаю...
Я кохаю в твоїх очах блакитних
Життєву іскру вічного буття.
Не потребує більше каяття
Моє життя...
Моє життя зазнало змін суттєвих,
В нім радість, щастя, ну, а головне,
Сказала, що кохаєш ти мене -
Це не мине...
Це не мине, це щастя буде вічним
І разом ми шляхи усі пройдемо.
В коханні, в єдності будемо
Любов знайдемо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2012
Дощ у Львові не спить,
Мовби сторож нічний,
Він господар на площах
І блукає неначе сновида.
Хоче гляне в вікно,
Потім знов полетить,
Десь туди,крізь віки,
Де чекає вже подруга Злива.
Вони разом пройдуться
Як панянка і пан.
Поспішати їм звісно
Не треба сьогодні нікуди.
Стукіт крапель об дах
Витанцьовує вальс.
В них є кілька годин,
Бо вже завтра отут їх небуде.
Тож сьогодні як діти
Бешкетують сповна:
Зазирають у вікна,
Оглядають намоклі балкони,
Кожну вуличку міста,
Пролітаючи,не омина
І цілують на стінах
Їх прадавні застиглі ікони.
Поцілунки їх миттю
Згасають нараз
І сльозами налиті
Прекрасні закохані очі,
Бо секунди зостались.
Щоби їх розлучить
Ранок скаже,що сонце
Спати нині вже більше не хоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2012
Вставайте з колін, мої сестри і браття,
Не час вам молитись на ідолів злих.
У ваших серцях знов палає багаття
І внутрішній голос іще не затих.
Той голос вам скаже правдиво і чесно:
Забудьте образи, відкиньте свій гнів.
Тримайтеся разом, куди б не занесло,
Як батько, вмираючи, нам заповів.
Ті цінності вічні, набуті віками,
Що предки здобули в нерівних боях.
Збагачуйте, дбайте, щоб далі з роками
Стократно зродились у рідних краях.
Щоб подвиги вірних синів України
Ніколи не були забуті для вас.
Щоб землі козацькі не знали руїни,
А воля і слава були повсякчас.
Думками розумними, світлими, чистими
Розставте, як треба, усе по місцях
Для того, щоб завжди лишатися чесними
З любов'ю і миром у ваших серцях.
Виховуйте змалку нове покоління,
Даруйте їм світло прийдешнього дня,
Щоб було в них завжди до всього терпіння,
А віра й надія приходять щодня.
Хай чесність й порядність, як символи вічні,
Не будуть ховатись у їхніх серцях.
В хвилини тяжкі, а часом й небезпечні,
Дозвольте їм спертись на ваших плечах.
Ніколи не дайте зневірі і смутку
Залишитись в вашій безсмертній душі,
Немає їм місця там для порятунку,
На вашім шляху вони надто чужі.
Тож встаньте з колін, щоби не спотикнутись,
Погляньте вперед, крок назустріч зробіть!
Щоб щастя і доля для вас посміхнулись,
Свободу і волю всім серцем любіть!
(Нью Йорк,2012)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315279
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2012
Колядувати будем під Рамштайн,
А під Сердючку будем гімн співати,
І на роялі Мурку будем грати.
Бо так ми хочем.
В нас така мораль.
Забудем мову прабатьків своїх,
Що так плекали старанно і вічно,
А зараз це все НЕПРІЛІЧНО.
Оце ми можем.
Зрадимо усіх.
Топтатимем могили чобітьми
І матір продамо ми за доляри,
Одягнемо рожеві окуляри
І...будем гнити
Десь за ворітьми
У нашій хаті веселяться холуї,
Чужинці,бусурмани,казнократи
А після балу будуть в нас стріляти,
Бо так нам треба.
Тут ми не свої.
Життя собак задовгим для нас буде,
Бо без душі не зможем жить ні дня,
Без цінностей,молитви,каяття
І навіть смерть
Про нас забуде
Покищо це приснилося мені
Та думати потрібно вже сьогодні,
Бо завтра будем на краю безодні.
Ти хочеш цього???
Я - однозначно Ні!!!!
(Нью Йорк,2012)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314894
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.02.2012
Як осіння трава,
Що зів'яла без соку.
Тільки шелест легкий
З вітром бавиться в гру.
Ти постала у тьмі,
В тьмі легкого мороку,
Де нічого не видно,
Крім одвічного сну.
Хто тебе розбудив
В таку пізнюю пору?
І заставив шуміти
Ці засохлі листки?
Що десятки років
Для свого життя воду
Пити більше не можуть
Між сипучих пісків.
Ти сказала легким
Шелестінням трави
І поважно,так щиро
Заглянула в очі:
Ти мене розбудив,
Бо не згасло повік
Почуття,що створили
Серпневої ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2012