| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Але не я, але не ти, але не ми з тобою
Почнемо день, почнемо ніч і сон
І заговорим мертвою й німою
Сліпою тінню заспаних вікон.
Але не ти, але не я, але не наші тіні
Помруть удень, помруть уніч сліпу.
Ми заживемо в нашому творінні
Й на нього глянем разом крізь лупу.
Але не я, не ти і не творіння,
Яке коханням звуть споконвіків,
Не будем вічно вірити в спасіння,
Яке в собі знайти хтось захотів.
Та не знайшов й, утративши свідомість,
На землю впав, неначе дощ грозою,
Хтось буде жити, може і насовість,
Але не я, але не ти, але не ми з тобою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2012
Вони творили вічне, незабутнє:
Перо, папір, натхнення і рука.
І крізь віки лунатиме могутня
Словесна доля - спрагла і важка.
Але не вмруть і виживуть в неволі
Рядки, які палили вже не раз,
І наче діти змучені та голі,
З усіх сторін чекатимуть образ.
Роки пройшли, а слово не змінилось,
Душа у ньому й досі ще живе,
Його топили, але не втопилось,
Дніпро Шевченка й досі ще реве.
Не можна слова вічного забути,
Бо доля в нього була не легка.
І не дадуть в кайдани нас закути
Перо, папір, натхнення і рука!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319129
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.03.2012
Красивий, ніжний, незрівнянний,
Манливий, вічний і жаданий,
Страшний, болючий, неймовірний,
Колючий, підлий та нетлінний.
Іде, спішить, кричить, сміється,
Пливе, летить, горить і ллється,
Цвіте, ридає та кохає,
Жаліє, падає, вмирає,
Кінець, початок, середина,
Тварина, пташка і людина,
Ріка, пакет, коробка, бокс.
Слова і знаки – парадокс!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012
Природа і дощ оповили навіки
І раділи вже змучені мрії.
Навкруги бачив я переповнені ріки
І твої порцелянові вії.
А на небі красива веселка сіяла,
Полоняла мене як і ти,
Моє серце і душу у вузлик зв’язала,
Мов колючі нещадні дроти.
Твої губи були, наче пишні троянди,
Я дивився у вічі тобі.
Недалеко в траві нам сміялись лаванди,
І волошки цвіли голубі.
У обіймах дощу ми топилися двоє
І навколо все слухало нас,
Бо життя – це роман, і ми в ньому герої,
І так буде, повір, увесь час.
Ці хвилини солодкі пливли наче хмари,
Ми стояли в обіймах життя,
Поцілунки лились, мов небесні нектари,
І не було уже вороття.
Ми в коханні літали, неначе у мрії
Ти моя, а я твій навіки.
І сіяли твої порцелянові вії,
Як торкалась рука до руки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012
Вона сміялася, а він лише мовчав,
Навколо глухо наче у труні,
І тихий голос в тій труні шептав
Шептав слова болючі і сумні,
Що це кінець, кохання більш немає,
Та він не вірив, думав це обман.
Вона його собою полоняє,
Але між ними ліг густий туман.
Хотів піти, але не зміг – спинився.
І крок назад повільно він зробив.
У вічі їй востаннє подивився,
Згадав ті дні, як мріяв і любив.
Тепер іде, щоб тільки не зустріти
Її убивчий погляд і уста.
Тепер душа буде його боліти,
І кожна мрія гола і пуста.
Проходять дні, і тижні, і роки.
А він її лиш образ пам'ятає,
І ніжний дотик теплої руки,
Який ще душу змерзлу зігріває.
Одного дня негода лютувала:
На дворі вітер, град і ураган
Йому у серце блискавка попала,
І у очах розсіявся туман.
Крізь біль і смерть почув слова кохання,
Та він лежав, кінець вже наближався.
Й було у нього лиш одне бажання –
Щоб більше так ніхто не закохався…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2012
Я йшов по площі Ринок, було темно,
В калюжах грілись очі ліхтарів.
І тут зненацька голуб дуже чемно
На мокру лавку зсюпившись присів.
Трамвай повільно цокав каблуками,
Пробігло ехо стінами домів.
Йшов чоловік (на вигляд трохи п'яний)
І щось собі під носа тихо плів.
Десь звіддаля гармошку було чути,
З кав'ярні запах вплівся між людьми.
Та важко так мені тепер збагнути,
Що скоро йтиму площею Зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2012
Похмурий день (мабуть, вже буде сніг).
За Краківським ще досі варять пиво
І кіт собі на вулиці приліг.
Йому це все, напевно, неважливо.
А я іду: бруківка не блищить
І в магазині люду вже немає,
А кіт собі скрутився і лежить.
Йому, мабуть, ніщо не заважає.
І тут сніжинка перша пролетить,
Підійме кіт до неба свої вуса
І щось собі тихенько промурчить.
Він бідолаха бігти тепер мусить.
Біленька шерсть і плямка на чолі
Й зелені очі світло-мерехтливі.
Кіт підстрибнув і зразу на гіллі —
Злетять птахи маленькі й полохливі.
Я далі йду, а кіт собі сидить.
Він тут живе, мені ж іще додому.
Тепер я сплю і він, напевно, спить,
Бо надворі вбиває свою втому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012
Навіщо жити і кохати,
Якщо це все пропаде вмить?
І серце знову буде в ґратах,
Ну а душа в вогні згорить.
І чорний ангел – змій-розпусник,
Мов той крилатий купідон,
Візьме й стрілу у серце впустить,
А сам піде без перепон.
А може, просто сяде збоку
І смакуватиме наш біль,
Ще й душу з’їсть він крок за кроком,
Немов тканину жадна міль.
А що, як все іще минеться
І міль тканини не зжере,
А чорний ангел усміхнеться
Й стрілу із серця забере.
Але у світі все непросто
Й давно уже не ті часи.
Життя, як свічка, що із воску,
Щоб не згоріла – погаси.
І тільки-но вона погасне,
В цю ж мить закінчиться усе,
Й тебе у світ такий прекрасний
Твій чорний ангел понесе.
А може, кине на дорозі,
І ти конатимеш віки,
Дібратись в рай не будеш в змозі…
А що, як буде навпаки?
І може, будеш ти у раї,
Де завжди сині небеса
Такі чудові та безкраї…
О Боже мій, яка краса!
Та всі слова ці – лиш банальність,
Й людина кожна просто вмре.
На жаль, така сумна реальність,
В якій черв’як тебе зжере.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012
Запахло калиновим цвітом,
Волошки синіють в траві.
Красиві і завжди нові
Ознаки надходження літа.
Мов кров’ю троянди облиті
Червоно горять наче жар.
Немає прекрасніших чар
Такої звабливої миті.
Все небо в загадці палає
І сонце за обрій лягло,
Проміння по хмарах текло,
І світ цей здавалось кохає,
Кохає усе теплим літом,
В обіймах він ніжить простори,
І там де журилися гори
Запахло клиновим цвітом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012
Корогви і дзвони церков.
За престолом вже свічка палала.
Нас з’єднала чаклунка любов.
Ти сьогодні мене обіймала.
На тобі була біла фата.
І відчули себе ми у раї.
Хоч погода на дворі не та,
Але мрії в нас теплі й безкраї.
Ми надінем обручки на руки,
І солодко лунатиме «гірко».
Вже не буде шляху до розлуки,
Знов у небі народиться зірка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012
Життя біжить, і люди всі, як тіні,
Спішать кудись у вічній суєті.
Та їх усіх чекатиме прозріння,
Що вкриє нас, мов крила золоті.
Згадаємо роки, яких немає, —
Забрали їх холодні заметілі.
Хоч серце й досі вірить та кохає —
життя пройшло і скроні посивіли.
Лиш тільки очі сяють, як колись
(Вони навіки будуть молодими),
Коли душа летітиме увись
І пам'ять наша стане просто димом.
Пробігли дні, тепер вони — як миті,
І лиш на фото молодість цвіте,
Пливуть роки... не втрачені — прожиті!
Й хоча зима надворі ще мете,
Ми бережемо віру і надію,
Несемо в серці змучену любов,
І має кожен ще єдину мрію:
Хоча б на мить зустріти юність знов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
В моєму серці — знаки запитання,
В моїй душі проставлені абзаци,
В моїх очах — сльозинки бездоганні,
В тобі колючки, зірвані з акацій.
Немає слів, лишилася мовчанка.
В квадраті снів пропали всі кути.
Тепер лиш є трапеція-коханка,
Але й від неї хочеться втекти.
В суцвітті мрій з'явилася репреза.
Я усміхнувся й знову замовчав.
Всі почуття співставили терези.
Хтось їх схопив і, наче, розірвав.
Від парадоксів думка заблукала
І зруйнувалась матриця часів.
У псевдосвіті вічність доконала,
Зогнила в жменях наших лжебогів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
Суцвіття снів квітчасто-кольорових
Лягли в мою свідомість візерунком.
І запах рос травнево-світанкових
Оплів весну — фіалкову чаклунку.
Білюща ніч усміхнено ридає,
А дуб від вітру скривившись скрипить.
Лебідку лебідь ніжно обіймає
Своїм крилом. Минає час, мов мить.
Струмок голубить лагідно каміння
І сивий місяць знову лічить зір.
Як тішить світ, коли пора весіння
Кохання в серце шле, мов струни лір!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2012
Сумна мелодія, і дощ тече по скронях —
Вже літо добігатиме кінця.
Краплини дві на різних двох долонях,
Неначе ми, чекатимуть вінця.
Зів'яли квіти осінь наступила,
І дощ тепер частіше надворі.
В обіймах крапля краплю полонила,
З'явились в небі дві нових зорі.
Та ось зима, всі хмари почорніли,
Зірок нема, а з ними і дощу.
Їх вкрала ніч, така холодна й біла —
Я навесні за це їй відімщу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2012