Любов Чернуха

Сторінки (4/398):  « 1 2 3 4 »

Почекай. .

Почекай..
Твого  раю  земного  –  руїни  зростуться  по  швах.
Жовто-синіми  квітами  вкриються  сиві  рубці.
І  не  буде  смертей  на  безкраїх  зелених  полях
І  ніхто  не  влучатиме  в  мирну  беззахисну  ціль.

Почекай..
Скоро  осінь  прикриє  собою  ще  свіжі  сліди.
Буде  лити  дощем,  змивати  і  кіптяву,  й  бруд.
Та  ніхто  не  забуде  ті  тисячі  чорних  годин,
Коли  миру  просив,  брехнею  замучений,  люд.

Почекай..
Може  змінять  над  нами  свій  танець  небесні  зірки,
Може  світу  набридне  тваринний,  засліплений  страх.
І  наступний  свій  ранок,  ти  знову  побачиш  таким  –
Відзеркаленням  неба  в  дитячих  щасливих  очах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2014


Не пиши больше писем

Не  пиши  больше  писем,  не  могу  снова  слушать  о  море.
Твоих  слов  тихий  всплеск  оседает  на  дне  моих  снов.
Ты  развратом  портов  до  последнего  камушка  болен
И  рабыни  любви  –  вечно  ждущий,  манящий  улов.

Меж  стихий,  по  ночам,  твоё  тело  мечтает  о  ласке,
О  горячем  дыхании    чужих  зацелованных  губ.
А  холодные  волны  влекут,  поражая  контрастом,
Не  прощая  тех  дней,  когда  с  ними  не  ласков  и  груб.

На  лице  всех  конвертов,  что  почта  лениво  приносит,
Соль  немых  расставаний,  коротких  и  долгих  разлук.
Я  ждала  наших  встреч,  как  лето  прохладную  осень,
Как  безумная  мать  –  сыновей  в  повоенном  тылу.

Не  пиши  больше  писем,  я  хочу  прикоснуться  губами
К  побелевшим  ресницам,  от  солнечных  тёплых  лучей.
И  вобрать  тёрпкий  запах  на  долгую-долгую  память
Всех  любимых  тобою  –  далёких,  солёных  морей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513871
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.07.2014


Не спеши, мой малыш

Не  спеши,  мой  малыш,  мы  и  так  очень  быстро  стареем…
Помнишь  море  в  окне  пробегающих  вдаль  поездов.
Ты  улиток  искал  на  лощёном  асфальте  алеек,
Понимая  мой  взгляд  и  не  слушая  азбуку  слов.

До  пяти  ещё  верил,  что  ведьмы  живут  и  драконы.
К  непослушным  они  очень  долго  приходят  во  сне.
Даже  лестницы  в  доме  казались  до  неба  –  огромны
И  по  ним  подниматься,  наивно,  хотелось  к  луне.

Не  спеши,  мой  малыш,  в  твоём  детстве  остаться  мечтала.
Вновь  учиться  читать,  изрисовывать  мелом  весь  двор.
Только  времени  ветер  года  разгоняет,  устало
И  не  слушает  наш,  такой  долгий  ночной  разговор.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508682
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.07.2014


Інша

Затісною  для  двох  стала  лавка  у  літнім  парку.
Дуже  густо  запахла  в  повітрі  вечірня  фіалка.
Ти  хотів  зберегти  в  мені  дівчинку,  милу  таку
І  любити  її  несерйозну  й  довірливу  палко.

Недоречно  прокинулась  жінка  із  власним  чуттям,
З  глибиною  у  погляді,  з  вірою  в  завтрашній  день.
І  та  інша,  чомусь  стала  просто  новим  відкриттям,
Що  кохання  на  власний  вівтар,не  до  ніг,  покладе.

Ніби  ніжні  дзвіночки,  пташині  звучать  голоси.
Ковдри  квітів  так  манять  босоніж  іти  в  далечінь.
Ти  давно  в  мені  іншу  –  жорстоку  і  сильну  –  зростив,
А  ще  й  досі  шукаєш  забуту,  з  минулого,  тінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2014


А ти не спиш

А  ти  не  спиш,  коли  нестримний  вітер
Ганяє  листя  жовте  за  вікном.
Коли  бузок  в  саду  веснянім  квітне
І  пахнуть  ночі  молодим  вином.

Не  спиться  там,  де  стоптані  дороги
Звертають  у  безмежність  сірих  скель.
І  не  щадить  великого  й  малого
Холодна  сирість  від  чужих  земель.

Не  спатимеш  від  гроз  зухвалих  червня,
Під  градом  сніжних  і  колючих  куль.

Спиши  на  стреси  і  розбитість  нервів
Чи  травами  духмяними  злікуй,
Своє  слабке  і  повне  сил  безсоння,
Що  тисне,  тисне  знахабніло  в  скроні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014


я сумую

Я  сумую..
День  від  тиші  стогне
В  порожнечі  прибраних  кімнат.
За  вікном  ліхтар  –  єдиний  вогник,
Проникає  в  серце  невпопад.

Я  сумую..
Третій  вільний  ранок
Неквапливо  сіється  крізь  ніч.
Розставання  –  вічна  сіль  на  рану
Без  мікстури  в  поспіху  сторіч.

Я  сумую..
Швидше  б  день  та  вечір.
Час  біжи!  Будь  швидшим  за  грозу!..
Одягну  твої  великі  речі,
Що  тепло  крізь  відстані  несуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014


Время для перемен

Время    для    перемен  выбрано  неудачно.
Звёзды  сошлись  не  в  танец,  а  в  дьявольский  круг.
Хоть  давно  лето,  но  небо  всё  время  плачет
В  надежде,  что  капли  –  боль  и  тоску  сотрут.

В  минуты  отчаянья  приходит  надежда
И  вера  –  символ  спасенья,  крылья  для  птиц.
Мы  не  хотим  больше  так,  как  было  прежде,
Но  и  не  можем  снести  эту  траурность  лиц.

Во  времена  перемен  сложно  быть  сильным,
Можно  закрыть  глаза    и  стремиться  вперёд.
Хорошо,  что  туманно…    будущего  не  видно,
Никто  не  поймёт,  когда  уже  их  черёд..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505562
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.06.2014


Там стояв він один

Там  стояв  він  один,  де  зійшлися  зірки  у  танку,
Де  нескорений  лід  міг  розтанути,  але  тримався.
Дуже  прагнув  піти,  але  ніг  невагомість  п`янку
Не  примусив  до  руху..  й  без  бою  удосвіта  здався.

У  несправжніх  листах,    де  лиш  погляди  й  помахи  рук
Наскрізь  видно  думки,  що  не  завжди  озвучував  голос.
І  крізь  лід  поцілунків  пульсує,  мов  граючись,  струм
Замикаючи  світ  у  знебарвлене  стиснуте  коло.

Не  помітить  ніхто  його  трохи  безглуздий  кінець,
Не  напишуть  на  плитах:  «Герою  сміливому  –  слава!»
Він  прикриє  собою  болючий  глибокий  рубець,
Що  без  дозволу  робить  машина  чужинця  кривава.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2014


ВОТ ТАК И ЖИВУ

Вот  так  и  живу  –  в  недоверии  жёстком,
К  миру,  в  котором  так  жить  непросто,
К  людям,  которые  моют  кости,
К  песням,  которые  ввысь  возносят.

Вот  так  и  стою  –  боясь  оступиться  снова.
Вольный  порыв    запретом  лететь  –  скован.
И  если  б  не  ты  –  святая  святых    слово
Небо  давно    стало  б  моим  кровом.

Вот  так  и  кричат  –  первый,  второй,  третий.
Смех  –  вся  цена  достойным  словам  этим.
Миф  –  это  всё  о  чём  мы  расскажем  детям,
Пусть  хоть  для  них  доброе  солнце  светит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501859
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.05.2014


Щастя мого фантом

Ковдра  прим’ята    з  теплих  упала  ніг.
Пестить  промінчик,  торкається  темних  вій.
Час  зупинив  постійний  шалений  біг,
Чується  голос  тихий  тремтливий  твій.

Легко  візьмеш  на  руки  й  безбарвний  світ
Стане  таким  яскравим!  Кружляй,  кружляй!
Пести,  цілуй  долоні,  вуста,  живіт.
Я  вже  не  тут,  я  лину  за  небокрай!

Дихати  разом..  вдихати  твої  слова,
Довго  триматися  на  висоті  обом.
Під  своїм  серцем  долю  мою  сховай,
Світ  недосяжний,  щастя  мого  фантом

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014


Ода предателю

Как  спится,  товарищ?  Не  слышен  наш  вдовий  вой?
Не  виден  дымок  от  шин  догорающих  всюду?
Не  бойся  забвенья,  мы  вечно  пребудем  с  тобой,
слова  и  поступки  не  скоро  теперь  позабудем.

Как  там  на  чужбине?  Дают  тебе  хлеб  и  соль?
Не  дует  ли  в  замке,  мороз  не  гуляет  по  коже?
А  мы  не  скучаем,  не  меряем  роли  Ассоль,
прожить  без  тебя  нам  сила  и  стойкость  поможет.

Какая  цена  за  жизнь  не  твоих  детей?
Какое  лицо  у  мести?  Ещё  не  видел?
Но  где  б  ты  не  жил  на  карте  планеты  всей,
мы  болью  наполним  любую  твою  обитель.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014


За углом возле дома


За  углом  возле    дома,  где  старый  разбитый  киоск,
Затерялся  актёр  среди  разных  спешащих  прохожих.
Будто  с  утреней  дымки  в  толпе  незаметно  возрос
На  весёлого  мима  в  костюме  факира  похожий.

Так  же  бледно  лицо,  а  в  руках  небольшие  шары
На  коротеньких  нитях  дрожат,  на  ветру  развеваясь.
И  под  визг  налетевшей  шальной,  как  всегда  детворы
Он  рассказы  читал,  глазами  слегка  улыбаясь.

Сто  улыбок  за  день  подарили  ребята  ему,
Он  ведь  тоже  был  щедр  и  на  сказки  для  них  не  скупился.
Здесь  ему  хорошо,  а  не  то,  что  в  тоске  одному
Ожидать  новый  день,  когда  снова  в  безделье  напился.

Много  лет  он  играл,  забывая  о  жизни,  спешил
И  просил  у  толпы  –  ему  верить,  ему  поклоняться.
Но  теперь  с  детворой  он  понял  и  вовсе  не  жил.
Проиграл…  ведь  не  смог  попросить  просто  рядом  остаться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499647
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.05.2014


Слухати вітер

Слухати  вітер..  навчи  мене  слухати  вітер,
навчи  відчувати  долонями  душу  весни.
І  цвітом  акацій  я  зможу  всю  землю  обвити,
ти  тільки  як  пташку  із  неба,  на  мить,  пригорни.

Співають  крилаті..  навчи  мене  з  ними  співати.
Віддай  усі  сили,  щоб  стати  могла  солов`єм.
І  вільна,  як  сонце  пройду  через  будь-які  грати,
зійду  в  твоє  серце  весняним  ласкавим  дощем.

Дорогами  світу  навчи  мене  просто  чекати,
коли  зовсім  тихо  й  коли  завивають  вітри.
Я  все  по  краплині  навчуся  тобі  віддавати,
як  тільки  відчую  твій  погляд  далекий,  згори...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014


Розлюбити так легко

Розлюбити  так  легко,  граючись,
стати  зовсім  тобі  байдужою...
Так,  навіщо  роки  втрачаючи
я  коханням  нашим  нездужала?

Хай,  образа  збиралась  осадом,
забувала  її,  старалася!
Між  цілунками  й  битим  посудом
зберегла  любов,  що  зосталася.

І  не  квітами  ліжко  встелене  -
колючками  від  слів  і  поглядів.
Доторкнися..  разом  повернемо
почуття,  які  ще  не  програні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014


так солодко пахне зерном

Весь  твій  вік,  ніби  поле...  так  солодко  пахне  зерном,
житнім  хлібом  і  сонцем,  що  тулиться  до  небосхилу,
урожаєм,  що  радує  світ,  без  рівняння  до  норм,
легкокрилим  туманом,  який  підіймає  вітрила.

Не  було  довгих  нив  і  зчорнілого  груддя  ріллі.
Засівали,  лиш  добре,  оброблене  щиро    насіння.
І  той  колос,  що  після  лихої  негоди  -  вцілів,
міг  ставати  сильнішим  в  наступних  нових  поколіннях.

І  ніхто  із  людей,  що  як  птахи  кричали  зрання
не  змогли  відділити  бур`ян,  що  засіявся  щільно.
І  лиш  тільки  земля  вигрівала  у  лоні  зерня,
щоб  змогло  вкоренитись  і  дихати...  дихати  вільно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014


Поема сну

Навіяна  сходом  сонця  -  поема  сну
ласкавим  теплом  осушить  ранкові  роси.
Травневим  дощам  хотіла  сказати  "Досить!"
земля  ж  беззупину  вологи  із  неба  просить
і  вітер  між  хмар  сміливо  у  вись  гайнув.

Торкнутися  світу  в  якому  магічна  ніч
тримає  в  своїм  полоні,  до  болю,  мало
і  сонна  знемога  так  ніжно,  на  мить,  скувала.
Щоб  кожен  світанок,  знов  став  рятівним  причалом
поклич  мене,  нічко,  у  магію  сну  -  поклич!

На  сході  тремтливий  промінь,  як  поводир
підкаже  на  день  майбутній  важливі  плани.
Прощатися  складно  з  магічно-сонливим  станом.
Здається,  що  будить,  як  кожного  дня  -  зарано,
ще  всигну,  на  хвильку,  торкнутися  серцем  зір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014


В порожнечі твоїх дзеркал

В  порожнечі  твоїх  дзеркал  -
Паутиння  і  смуток...
Намагався  прощати,  звикав
(або  може  вдало  вдавав)
й  був  свободою  скутий.

Сперечався  із  власним  "я"
де  сьогодні  заснути...
На  краєчку,  насправді,  боявсь,
Холод  стін,  підсвідомо,  спиняв,
Ніч  ненавидів  люто.

Над  столом  відомий  портрет,
В  шафі  книги  і  фото...
Сторінками  звичний  сюжет,
Слів  гіркий  і  солодкий  мед,
Повторився  усоте.

Порожнеча,  як  епілог,
Недосказане  слово.
Починалася  повість  про  двох...
Почуття,  мов  тоненьке  скло,
вже  не  склеїти  знову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014


Прощення

Завмерла  сторінка  -  сповідь  твого  життя.
По  швах  розповзались  мрії,  надії,  тощо...
І  словом  з  минулого  мама  твердить:  "Затям,
не  буде  споко́ю  без  сотні  щоденних  про́щень".

Ніхто  не  навчив  життю  з  почуттям  вини,
із  болем  від  власних  слів  і  сліпим  безсиллям.
Хоч  хтось  би  порадив:  "Всі  ці  думки  -  жени!"
Та  гра  у  мовчанку  схожа  на  божевілля.

На  краплях  терпіння  збудований  п`єдестал
і  сонце  ще  трохи  світить,  але  не  гріє.
Пробачить  не  кожен,  кого  за  життя  дістав,
насправді,  дістав,  а  не  у  блакитних  мріях.

На  старість,  як  завжди,  совість  немов  ножі,
Знов  лезами  починає  ятрити  душу.
Хоч,  мабуть,  запізно  каятися  й  тужить
та  все  ж  таки  спробуй  камінь  проще́ння  зрушить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014


её охватило огнём. .

её  охватило  огнём..
огнём,  что  сжигает  внутри.
и  голос,  шептавший  о  нём,
скрипел,  как  усталый  старик.

из  пламени  -  искрою  ввысь
поднялся,  грехам  вопреки,
пророчески  скомканный  лист,
где  слово  важнее  руки.

не  фразы,  а  россыпи  букв
кричали,  по  птичьи  скорбя,
а  в  мыслях,  под  страхом  табу,
жалела,  жалела  себя!

остынет  седая  зола...
истлевшая  боль  улетит...
но  если  б  вернуться  смогла,
сгореть  ей  на  том  же  пути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492652
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.04.2014


Снова маму зову сквозь сон.

Снова  маму  зову  сквозь  сон.
Не  прошу,  а  молю  "Прости"..
Факел  споров  опять  зажжён,
Как  же  трудно  его  нести.
На  твоих  плечах  столько  нош,
Не  поднять  молодым  рукам.
Не  смывает  их  тёплый  дождь,
Жизнь  не  делит  напополам.
Надо  бы  иногда  смолчать,
Но  молчанье  ещё  страшней
И  сдержаться  едва  начав,
Значит  рыбой  лежать  на  дне.
Наступая  на  грабли  вновь
Не  умнеем,  а  льём  слезу.
Щурим  глаз,  а  взлетает  бровь,
Мчимся  ввысь,  но  опять  внизу.
Только  руки  твои  крепки
И  границы  у  сердца  -  нет!
За  тобой  видим  мир  таким,
Каким  не  был  он  сотни  лет.
За  тобою,  лишь  степь  молчит,
Да  реки  неземная  гладь.
Ты  поможешь  беду  снести
И  упав,  непременно,  встать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491971
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.04.2014


Любим в вас – златокудрых принцев

Утро  тёрпко  весною  пахнет,
Свет  сквозь  окна  дрожит  слегка,
Муж  на  кухне  над  розой  чахнет,  
Над  вином,  что  налил  в  бокал.

Не  сценарий,  а  жизни  принцип
Чуть  фальшиво  желать  любви,
Любим  в  вас  –  златокудрых  принцев
И  горой  за  семью  стоим.

Не  сворачивать  на  ухабах
Мы  привыкли  вперёд  смотря.
Перестаньте  в  нас  видеть  «бабу»
И  увидим  в  Вас  –  короля!

Оцените  способность  женщин  –  
С  ничего  создавать  дворцы.
Добрый  сон  пусть  вам  будет  –  вещим,
И  в  семье  растут  –  дочь  и  сын.

Настоящим    теплом  весенним
Дышит    утро  и  вся  земля.
Жизнь  кружит  и  её  движенье
Мир  принцессы  и  короля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484150
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.03.2014


мы в ответе

Он  читал  ей  стихи,  а  она  умиляясь  молчала,
Согревала  под    утро,  всё  чаще  пустую  постель.
Когда  в  образ  входил,  называл  её  чувственно:  «Галла».
«Эй,  Галчонок!!»  -  кричал,  когда  пьяным  выламывал  дверь.

На  прогулках,  не  часто,  знакомились    (втайне  надеясь),
Результат,  как  сценарий  –  недолгий  горячий  роман.
Галка  верила  слепо  во  всю  бесполезность  затеи
И  сжимаясь  от  страха  под    дверью  ждала  по  утрам.

Он  берёг  её  верность  и  долго  б  ещё,  может,  жили
Если  бы  пьяный  поэт  вернулся  из  царствия  тьмы.
Мы  в  ответе  за  тех,  кого,  не  стыдясь,  приручили,
Кто  ответит  за  нас,  если  к  слову  приручены  мы.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483007
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.03.2014


Такий сьогодні день…

Такий  сьогодні  день  –  тяжкий  і  недолугий,
Мрячить  холодний  дощ  за  вікнами  зрання.
Пробачити  усе  і  знову  стати  другом?
Іще  слова  образ  відлуннями  дзвенять.

Я  знаю  зміст  життя..  усе  скороминуче.
Сьогодні  ти  –  король,  а  завтра,  знов  –  ніхто.
Якщо  хтось  злом  думок  тобі  у  серце  влучив,
Та  має  два  кінці  його  недобрий  тон.

Такий  сьогодні  день  –  пробачити  й  забути,
Щоб  не  нести  у  світ  гіркий  клубок  образ.
Змиваю  осад,  гнів  словесної  отрути
І  вірю  –  біль  мине  і  буде  все  гаразд

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2014


Загуби мене

Ну  давай,  загуби  мене  між  нерозсудливих  снів,
Між  нездійснених  мрій  у  сталевому  потязі  ночі.
Недописаний  план,  як  зіпсований  плід  –  не  дозрів,
Поміж  крапок,  тире  і  двозначних  типових  скорочень.

Загуби,  щоб  знайти  зовсім  іншу  у  світлі  надій.
У  строкатих  вінках,  що  пасують  до  стертих  ілюзій.
І  люби,  проклинаючи  час,  як  любилось  тоді,
Коли  заздрили  нам  вороги  й  милувалися  друзі.

У  загублених  снах  не  торкайся  моєї  руки.
Не  проси,  не  жадай,  тільки  дихай  тамуючи  подив.
Я  тебе  пам`ятаю  щасливим  і  тільки    таким
Збережу,  десь  під  серцем,  якщо  не  повернешся,  згодом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2014


Примарна тінь

Дивилася  на  тіні  від  імен,
На  тінь  від  правди,  тіні  від  народу.
На  пульс  холодних  від  морозу  вен,
На  промені,  що  маються  зі  сходу.

Дивилася,  як  чубляться  без  сну,
Як  кожен  за  своє  здіймає  руку.
Чекають  вітер  змін  або  весну
І  лине  світом  навіжений  грюкіт.

Дивилася,  торкаючись  висот.
Налита  зрілим  і  гріховним  плодом,
Комічна  і  велика,  як  народ  –  
Примарна  тінь  із  іменем  «Свобода»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014


В небі сонце?

В  небі  сонце?  Ні,  це  очі  дитячі,  як  зорі!
Гріють  душу,  рятують  від  пут  самоти,
В  них  рядки  непрочитаних  нами  історій
І  незламні,  від  серця  до  серця,  мости.

Подих  вітру  чи  небо  схвильовано  дише?
Тануть  криги  від  крапель  солоних  дощу?
Ні,  це  донька  матусю  зажурено  кличе,
Щоб  тепло  від  рідненького  серця  відчуть.

Крила  птахи  боронять  від  протягів  стіни
Чи  туман  доторкнувся  до  стомлених  крон?
Ні,  це  тато  вкриває  у  ліжечку  сина,
Береже  його  тихий,  чаруючий  сон.

Сяють  квіти  яскравими  фарбами  в  лузі
Чи  росою  сріблиться  під  сонцем  земля?
Це  зібрались  у  колі  тісненькому  друзі,
Як  весела  родина,  велика  сім`я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014


Дорога

Блестит  одиноко,  слегка  запылённый,  фонарь.
Дорога  качает,  устало  спускается  вниз.
И  едет  куда-то,  о  чём-то  мечтая  –  она,
А  вечер  в  окошке,  по-зимнему,  светел  и  чист.

Воюют  ветра,  ветвям  не  давая  уснуть
И  выпить  бы  чаю,  чтоб  стало  у  сердца  теплей.
Но  нет  остановок,  всю  жизнь  продолжается  путь,
А  этот  автобус  невидим,  как  будто  –  ничей.

Водитель  не  курит,  но  дым  застилает  глаза.
Здесь  нет  пассажиров,  но  слышится  сдавленный  гул.
И  как  ни  проси,  никто  не  вернётся  назад,
Никто  не  починит  раздавленный    тяжестью  стул.

В  дороге  высокий  подъём,  как  в  Китае  стена,
Он  кажется  страшным,  но  ближе  не  так  уж  и  крут.
И  долго  так  едет,  о  чём-то  мечтая  –  она,
Ведь  там  впереди  её,  обязательно,  ждут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461132
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.11.2013


Листи

Я  писала  листи  на  вологих  асфальтових  вулицях.
Забувала  про  коми,  ховала  в  трикрапках  слова
І  так  вірила  щиро,  що  без  адресата  не  згубиться.
Пам’ятала  усіх,  хто  на  хвильку  читати  ставав.
 
В  них  так  мало  про  мудрість,  все  більше  про  час,  що  лікує.
Про  різницю  у  строках,  коли  заживає  душа.
Зізнавалась  в  безсиллі,  кричала  життю,  що  люблю  я.
Та  безвітряний  ранок  написане    з  сонцем  змішав.
 
Так  в  усміхнених  бликах  блукають  по  світу  послання,
Втішне  слово  для  тебе,  для  нього,  і  навіть  для  них.
Я  писатиму  далі,  щоразу,  як  ніби  востаннє,
Тільки  б  мій  адресат  дочекатися  променя  зміг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2013


На твоєму столі. .

На  твоєму  столі  вічний  безлад  думок  і  рим.
У  моєму  блокноті,  лиш  фраза:  «сьогодні  вільна..»
Ти  встигаєш  із  нею  у  ліжко,  на  каву  –  з  ним,
Я  не  зовсім  терпляча  і  до  запізнень  схильна.

А  на  лавці  старій,  що  за  нашим  сліпим  вікном,
Кожен  ранок  туман  залишає  сліди  вологі.
І  сп’янілий  сусід  грає  пісню  сумну  без  нот,
Грає  мовчки  –  на  більше  просто  не  має  змоги.

На  твоєму  столі  є  усе,  лиш  немає  слів,
Сторінками  ж  блокноту  блукає  єдина  фраза.
Нам  би  разом  в  туман,  що  по  краплі  на  лавку  сів,
Але  слово  за  словом  стікає:  «ми  знов  не  разом»..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2013


Ти знаєш, мамо?

Ти  знаєш,  мамо,  теплий  день  минув,
Осінній  холод  дихає  у  спину.
Вплетемо  падолист  у  сивину,
Грань  міжсезоння  в  дотиках  незриму.

Твоє  тепло,  як  літа  пізня  мить,
Далекі  сни  промінням  зігріває,
Торкається  душі,  там  де  болить…
Все  поверну!  Сторицею,  навзаєм!

Лиш  жовтень  може  ніжно  холодить,
Багрянцем  прикриватися  невтомно.
Твого  життя  незібрані  плоди  -
Збираю  я,  як  спадщину,  умовно.

Так  вітряно,  так  сиро  восени
І  хмари  знов  збираються  у  зграї,
Лиш  запах  листя  прілого  п’янить…
Ти  знаєш,  мамо?..  ти  давно  все  знаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013


Близькість

Опинившись  в  твоїх  руках,  мимоволі,  затихла.
Не  тому,  що  щаслива,  чи  просто  забракло  сили.
Я  відчула  твій  запах,  і  інші  назавжди  зникли.
На  сьогодні  це  те,  без  чого  все  тіло  –  квилить.

На  сорочці  парфум  безкінечно  мене  дратує,
Вже  готова  зривати  по  клаптику  до  сп’яніння.
Легше  зняти  тягар,  який  підсвідомо  труїть,
Аніж  стерти  на  порох  одне  поміж  двох  коріння.

Невідомий  той  рівень,  де  близькість  на  першім  місці.
Не  фізична  –  до  болю,  а  інша,  яка  навіки…
Я  шукаю  твій  запах,  між  жовтим  торішнім  листям
І  чекаю,  щоб  стиха,  до  себе  мене  покликав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2013


Посадили вербу

Посадили  вербу,  понад  берегом  річки  швидкої
І  чекають  плодів  (може  груш,  що  вродили  торік?).
А  вона  підростає,  від  вітру  не  знає  спокою
І  під  віти  розлогі    ховається  сонячний  лик.

Наливаються  світлом  скупі,  літом  зсушені,  роси.
Босоногим  дівчам,  ранок  ступить  торкаючись  їх.
І  хвилюється  стигле,  не  зібране  вчасно,  колосся
За  людську  безтурботність,  за  примхи  своїх  і  чужих.

Безкінечністю  меж  розподілені  землі  і  води.
Та  не  кожен  спромігся  придбати,  щось  справді  своє.
Як  у  віршах  Тараса  –  трудяга  не  міг  верховодить,
Так  верба  зеленіє,  а  плід  до  сих  пір  не  дає.

Розпороли  лани,  розкурочили  землю  умиту.
Рахували  добро,  що  вийде  з  летких  насінин.
А  насіння  це  –  мрії,  це  наші  зростаючі  діти,
Як  не  встигнеш  зросити,  збираєш  гірчак  і  полин.

Не  зламай,  не  втопчи.  Без  любові  не  гоїться  рана.
Серед  рік,  серед  верб  оживає  співоча  душа.
І  далека  планета  домівкою  людям  не  стане,
А  свою  берегти,  як  сліпі,  до  сих  пір  не  спішать.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2013


Ви занадто дорослий

Ви  занадто  дорослий,  щоб  я  закохалася  сліпо.
Не  купуйте,  будь  ласка,  із  сотні  ромашок  букет.
У  ці  ігри  чуттєві,  здається,  надовго  влипла,
Захотіла  погратись  у  щастя  із  «іншим»  хитке.

У  кошачій  манері  вела  себе  хижо,  злісно.
І  не  мишею  гралась,  у  руки  потрапив  –  лев.
Муркотіла  з  нагоди,  ночами  щезала  навмисне,
А  на  ранок  являлась  й  себе  почувала  –  зле.

Ви  занадто  дорослий,  так  будьте  іще  й  мудрішим,
Відступіться  від  мрії,  дарма  не  втрачайте  час.
І,  хоч  ваша  увага  моє  самолюбство  тішить,
Десь  є  -  Ви,  також  -  Я,  та  ніколи  не  буде  Нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013


Блиск софітів

Блиск  софітів  туманить  свідомість,  тамує  втому.
Поцілунки,  автографи,  ніби  бальзам  до  ран
І  у  світі  ілюзій,  вкотре,  надпивши  рому
Поринає  в  життя,  яке  щедро  дарує  екран.

За  межею  куліс,  дерев’яних  старих  підмостків,
Першим-ліпшим  трамваєм  у  царство  своїх  тіней.
Одягає  у  шлейфи  старанно  помиті  кості
І  сміється  з  наївних,  давно  застарілих,  ролей.

Так  хотілось  зіграти  велику  імператрицю,
А  не  всіх  цих  незрілих,  як  дикі  плоди,  простаків.
В  затуманену  ніч,  знов  зоряна  слава  насниться,
В  теплім  мареві  сяйва  далеких  міських  ліхтарів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013


Зрозуміти, пробачити

Зрозуміти,  пробачити  –  мріяв,  але  не  міг.
Як  забути  плювок  у  обличчя:  «У  мене  інший!».
Знову  сниться,  як  їй  волосся  вкриває  сніг,
Як  дивилася  в  небо,  угору  долоні  звівши.

Так  поволі  зійшла  сила  розуму  нанівець.
Він  ще  й  досі  їй  вірить:  «Кохала,  мовчіть,  кохала!».
І  хоч  холодно  в  серці  та  пам’ять  і  біль  живе,
Але  просто  пробачити,  цього  чомусь  замало.

Коли  стріне  щасливу,  як  з  ним  у  минулі  дні,
То  відпустить  назавжди,  навіщо  дарма  хворіти.
Та  наснилися  очі  –  без  сліз,  лиш,  як  дим,  сумні…
Захотілося,  знов,  в  непробаченні  власнім  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2013


Спешила за семь морей

Не  спешила,  как  прежде,  к  звёздам,  спешила  за  семь  морей.
Растворялась  в  песке  -  прибрежной  истоптанной  глади.
Превращалась  в  лучи,  чтоб  быть  согревающе-рядом,
Среди  тонких,  зелёных,  слегка  оголенных  ветвей.

И  когда  сильный  ветер  бросал  снова  камни  и  боль,
Тихий  дождь  за  окном  просил  у  весны  пробужденья,
Повторяла  -  пройдёт,  прогоняла  все  тени  сомненья,
Наслаждалась  мгновеньем,  чтоб  просто  побыть  собой.

Так  мечтала  исчезнуть,  укрыться  меж  скал  и  вьюг.
Пеленать  в  белый  снег  –  любовь,  что  воскресла  в  муках.
И  вдыхать  свежий  бриз,  пленяясь  волшебным  звуком,
Защищая  свой  мир  от  боли,  обиды,  разлук.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440005
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.07.2013


Завмираю обличчям в ніч

Завмираю  обличчям  в  ніч.
У  безмірно  глибоку  тінь.
Не  мовчи,  я  прошу,  поклич,
Чи  з  промінням  тихо  прилинь.

Не  зіркам  розкажу  про  сни
І  не  місяць  думкам  суддя.
Тільки  вітер  і  небо  з  ним
Відчайдушно  мені  годять.

Завивають…  і  я  реву.
Не  від  ран,  не  від  щемних  слів.
Поміж  маренням,  наяву
Розлюбити  мене  хотів.

Та  не  стало  тобі  снаги
Розтоптати  чутливість  фраз,
Розділити  на  -  я  і  ти…
Їх  без  дозволу  ділить  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2013


Нет запретов

Нет,  не  спорить  пришла  с  судьбой.
Не  делить  мир  на  –  свет  и  тьму.
Страшно  быть  меж  цепей  –  другой,
Молча  терпишь,  а  узы  жмут.

Хочеш,  можеш  кричать  и  петь!
Нет  запретов.  Свобода  есть!
По  заслугам  взлетает  плеть…
За  молчанье,  как  пряник,  лесть…

У  посмертных  венков  –  толпа..
Кто-то  вспомнил,  зачем  он  жил.
Вновь  пою,  значит  я  жива,
Не  отнять,  значит,  плетью  сил.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439714
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.07.2013


Тримайся, кохана

Діагноз    не  завжди  -  вирок,  втішалась  часто.
В  літак  майструвала  зачитаний  епікриз
І  настрій,  як  дні  зимою  –  одні  контрасти,
Із  сонцем  –  угору,  а  потім  снігом  униз.

А  рідні  і  друзі  -  у  змові  мовчать  болюче,
Ковтають  всю  правду  за  крок  до  відкритих  дверей.
Ще  й  лікар  ходінням  довкола,  до  бісу,  змучив,
Вже  знає,  що  скаже  на  кілька  годин  уперед.

Знов  снились  міста  в  яких  вистачає  світла,
В  них  фарби  лукаво-теплі,  такі  земні.
І  чується  голос  близький,  як  палка  молитва:
«Тримайся,  кохана,  ти  так  потрібна  мені…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013


Залежність

Танцювали  в  угарнім  диму  воскотілі  свічі,
Лоскотав  прохмелілий  запах  слабкі  тіла
І  скотившись  донизу,  хоч  страшно  та  голос  кличе
Для  хоробрості  духу,  щоб  дозу  свою  влила.

У  хвилини  тремтіння  підвищений  штучно  градус
Рятувальним  човном  віднесе  на  глибоке  дно.
Він  вже  має  свою  безперечно  важливу  владу
І  решітку  з  туману,  що  дивиться  у  вікно.

Незалежна  залежність  –  тавро  на  усій  системі,
Ще  не  списані  з  лав,  як  щоосені  з  нив  –  сухостій.
Подивитись  у  сутність  страшній  і  реальній  проблемі,
Поможи,  не  соромся,  людині  по  духу  близькій.

Не  рахуй  глибину  і  тривожну  надмірність  стадій.
Краще  виміряй  біль,  що  за  потягом  згубних  рис,
Поглинає  усі  –  виліковно-хронічні  вади
І  штовхає  у  сни…,  у  далеку  зморену  вись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2013


І ці — шістдесят, лиш привід зібратись усім

Білявим  дівчиськом  співала  в  п`янких  лугах.
Всі  посмішки  сонця  у  душу  маленьку  вбирала.
У  сни  волошкові  матуся  несла  на  руках
й  дороги  дівочі  снігами  із  цвіту  встеляла.

Берізкою  пнулась  в  безвітряну  синю  даль
і  юність  кружляла,  як  вітер  в  стрімкому  танці.
Років,  що  минули,  лищ  крапельку,  зрідка,  жаль,
як  жаль  тих  хвилин,  коли  спати  хотілось  вранці.

І  повниться  серце  любов`ю  без  стін  і  меж
до  кожного  дня,  що  хранить  безтурботно  доля.
Як  дану  святиню  —  повагу  людську  несеш
і  друзі  так  часто  минуле,  як  рану  солять.

У  свій  календар  записує  тихо  дім
великі  й  не  дуже,  але  такі  рідні  дати.
І  ці  —  шістдесят,  лиш  привід  зібратись  усім,
щоб  Вам  довгих  літ  і  сонячних  днів  побажати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2013


Точила камінь дощова вода,

Точила  камінь  дощова  вода,
Краплини  в  лоні  озерцем  збирала.
Надпивши  з  краю  пташка  молода
Між  хмар  назавжди,    похапцем,  щезала.

Точила  душу  хвилями  смути
Червнева  злива  сповнена  образи.
Лети,  пташина,  не  вертай,  лети
І  я    з  тобою  відлітаю  разом.

Там  тиша  у  захмарному  краю
Вбирає  легко  незліковний  смуток.
Й  тремтить  відлуння  ніжного  «люблю»,
Яке  не  вправі  відтепер  забути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2013


У руці замість ножиць…

 
 
У  руці  замість  ножиць  –  ненависна  фарба  “Блонд”,
понад  чорним  корінням  у  пасма  втирала  зміни.
Імена  затирала  усіх,  хто  в  тих  змінах  винні,
відправляла  у  пам`ять,  в  її  застарілий  фонд.

Цілих  сорок  хвилин  увесь  настрій  псував  аміак
і  думки  норовисті  втрачали  свій  шарм  –  сивіли.
Тихі  чорні  слова,  мов  нальотом  вкривались  білим,
змивши  ті  сторінки,  що  повільно  утратили  такт.

Просушити  на  сонці  сліди  від  пекучих  сліз,
уплітати  у  пасма  зеленого  сну  творіння.
Відросте  через  час  таке  рідне  живе  коріння
і  між  чорним  та  білим  знайдеться  втрачений  зміст.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013


Что сорок мужчине?

Скрипела  под  утро  пружинистая  кровать,
замёрз  у  жены,  слегка  оголённый,  бок.
Не  стоит  ложиться,  ведь  скоро  уже  вставать,
ещё  одна  ночь,  когда  поработать  смог.

А  дети  сопели,  игрушки  обняв  рукой,
спокойно  им  спится  –  папа  хранит  их  сон,
всегда  ради  них  проблемы  роднятся  с  игрой
и  дышится  легче  с  носиками  в  унисон.

Что  сорок  мужчине?  -  начало  из  всех  начал!
Давно  не  пугает  душевный  переворот,
учёба  минула  и  армию  проморгал,
волнует  карьера,  ещё  по  утрам  –  живот.

Посмотришь,  ну  всё  есть  –  машина,  квартира,  жена.
Прекрасные  дети  и  тёща  рядом  живёт.
Есть  плечи-твердыня  и  гордость  мужская  –  стена
и  руки  в  которых  становишся  нежный,  как  кот.

Желать  много  сил  да  денег  мешки  –  смешно,
Ведь  счастье  не  в  том,  на  сколько  велик  карман.
Так  здорово  утром  смотреть  улыбаясь  в  окно
и  строить  на  день  великий  решительный  план.

Пусть  сбудется  всё,  что  ты  загадать  успел:
друзей  полон  дом,  счастливых  с  детьми  минут.
Жена  всё  простит,  коль  будеш  в  постели  смел,
бокал  поднимай,  а  то  без  тебя  уже  пьют

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429849
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.06.2013


Синдром відмінниць

Очі  сльозили  від  перших  переживань,
тиск  підіймався  до  меж  і  беззвучно  падав.
Фонтан  із  болючих,  палких,  незначних  питань
лився  потоком  і  бив,  як  у  травні  градом.

Хвора  з  дитинства,  діагноз,  як  п`ять  у  п`ять
смішно  звучить  –  незліковний  синдром  відмінниць.
Гарні  оцінки,  ще  й  досі  подовгу  снять
й  тиснуть  високі,  батьками  обмежені  стіни.

Кращою  бути  –  і  ціль,  і  проста  мета.
Мости  будувати,  саджати  безцінні  лаври.
Життя,  як  уперте  дитя,  сторінки  горта,
бавить  емоцій  леткі,  соковиті  барви.

Має,  лиш  ...надцять,  а  буде  і  сорок  п`ять,
що  ж  кожен  раз  ревіти  коліна  здерши.
Не  дотягнула  –  дрібниці,  знов  ніч  не  спать,
й  далі  шукати  вершини,  де  завжди  перша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2013


Повертаюсь вранці. .

Повертаюсь  додому..  вранці.  Не  істери.
Чоловіча  сорочка  прозоро  ховає  груди,
І  вологим  волоссям  вітер  плечі  укрив.
Не  дивлюся  у  очі  тій,  що  як  завжди  судить.

Повертаюсь  -  щаслива..  не  чую  дзвінких  питань,
Бо  ще  шепіт  на  вушко  із  розуму  вміло  зводить
І  в  повітрі  грозою  запах  жаги  вита,
Як  шалений  провісник    травневої  непогоди.

Повернулася  ж,  мамо!  Благаю,  не  істери!
Теплі  руки  іще  відчувають  напругу  в  м’язах,
У  сплетінні  нестерпний  вулкан,  як  вогонь  горить.
Відпусти…  поговоримо  потім,  пробач,  не  зараз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2013


Степлілась ніч у повні

Степлілась  ніч  у  повні,
Стиха  гукає  сич,
Плетивом  дивним  зовні
Протяг  торкнувсь  облич.

Звабно  дурманять  квіти,
Сіється  дощ  із  зір.
Понад  дерев  умитих  -
Місяць,  як  поводир.

Плачуть  зелені  віти,
Знітилось  все  живе,
Ліпить  серця  розбиті
Співами  -соловей.

Стогнуть,  тремтять  до  рання
Води  глибоких  рік.
Пишуть  вітри  послання,
Доки  весь  світ  затих.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2013


Приедешь, деда?

Скрипела  дверь.  Сквозняк  гулял  по  коже.
Мелок  белёсый  на  столе  лежал.
Щенок  скулил  навязчиво-тревожно
Забившись  в  угол  под  столом  дрожал.
Седой  старик  молчал,  казалось,  сутки.
В  экран  устало  искоса    смотрел,
От  новостей:  «..столкнулись  две  маршрутки..»,
Он  выдохнуть,  от  страха,  не  посмел.
Смеялась  внучка:    «Деда,  я  приеду!
Вот  только  маму  с  папой  соберу!»
Вчера  смеялась..  в  трубку..  до  обеда..
Что  дать  судьбе,  чтоб  время  повернуть!?
Каким  грехам  не  вымолил  прощенье?
Не  сжёг  десятки,  у  церквушки,  свеч.
Теперь  робел  в  болезненном  забвении,
Двух  слов  ответа  не  сумел  изречь.
 «Вы  слышите?!»  -  слова  вернули  к  жизни.
«Вас  ждут,  любезный!»,  душит  в  горле  ком.
«Приедешь,  деда?»  -  шепот  еле  слышный
Зажёг  огонь,  задутый  стариком.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424956
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.05.2013


Повертаюсь з промінням

Я  люблю,  як  імлисто  туман  виплітає  узори,
Осідає  росою  й  щезає  безслідно  в  траві.
І  краплиночка  світла  -  слабенька,  як  вогник,  прозора,
Ніби  тихо  шепоче:  «Ловіть    мене  швидше,  ловіть».

Завмирають  у  кронах  бліді,  наче  марево,  зорі.
Розступаються  хмари  і  сонце  вибілює  схід.
Засинають  вітри,  утомившись  в  своїй  непокорі
І  тікає  луна,  над  річками  лишаючи  слід.

В  тихім  смутку,  здалека,  видніються  втомлені  гори.
У  полоні  лісів  підпирають  підсинену  вись.
Я  люблю,  полетіти  за  межі  захмарних  історій
Й  повертатись  з  промінням,  росою  ранковою,  вниз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013


Битву програти, не значить - програти війну.

Битву  програти,  не  значить  -  програти  війну.
Не  значить,  що  небо  не  змінить  задимлений  колір.
Не  значить,  що  в’ївся  в  легені  задушливий  сморід
І  діти  колись  за  слабкість  навік  проклянуть.

Порох,  як  доза,  спасає  на  кілька  секунд,
До  першого  болю,  у  міцно  затиснутих  пальцях,
До  страху  у  м’язах,  що  стиха  не  вперше  підкрався,
Як  втеча  у  хмарність  -  далеку-смішну-нестійку.

Темне  сукно  укриє  очей  глибину.
Десь,  поза  краєм,  колишуться  з  маревом  води.
Видніють  стежки,  якими  ступатимуть,  згодом…
Битву  програти,  не  значить  -  програти  війну…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013


Сліпий…

Сліпий  глядач  видовища  німого
Торкнувся  б  тиші  та  немає  рук.
І  терпнуть  ноги  в  осяганні  того  -
 Не  він  просив  розпочинати  гру.
 
Сліпих  мовчань  гарячі  нарікання
У  містиці,  прозорості  зіниць.
Кивати  всім!  У  тому  є  призвання,
А  не  кричати:  «Репліку  зміни!»
 
Сліпий  кобзар  і  торба  за  плечима
Не  аплодує  блазням,  не  хитрить,
Господь  нарік  до  скону  просто  блимать
Й  обрубком  рук  торкатись  де  болить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2013


Донька і мати

Донька  і  мати  -  вишенька  на  гілці,
Стигле  колосся  і  мале  зерня.
Душевний  звук  у  чарівній  сопілці,
Тепле  проміння  в  небесах  зрання.

Дороги  дві  з  уквітчаного  дому,
Тут  біль  і  радість  порівну  на  двох.
Як  береги  з  курсуючим  поромом,
Як  повісті  глава  і  епілог.

Обличчя  два  у  морі  перехожих,
Суть  невід’ємна,  небо  і  земля.
Матуся  мила,  як  на  тебе  схожа!
От  тільки  доля  в  кожної  своя…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2013


Це просто країна моя.

Магістраллю  розбитих  доріг  -  вперед,  на  удачу!
Від  дзеркального  моря  до  точки  засніжених  гір.
Кілометрами  трас  не  засну  і,  напевне,  побачу
Ті  краї,  де  проліг  від  розмітки  затертий  пунктир.

На  південних  полях  зеленіють,  кущаться  озимі,
Їм  би  трішки  дощу  для  яскравості  змішаних  фарб.
Переходять  лани  у  збагачені  надра  незримі,
Щоб  здобути  на  сході,  захований  вічністю,  скарб.

У  центральному  колі  димляться  працюють  заводи.
Недалеко  столиця,  дорога  на  північ  зверта.
У  поліські  ліси  повернемось,  блукаючи,  згодом,
Де  зростає  чорниця  й  бездонних  боліт  мокрота.

Височіють  в  імлі  гонорові  співочі  Карпати,
Росянисто  квітує  багата  здоров’ям  земля.
Кожну  мить  у  дорозі  красу  намагаюсь  ввібрати.
Незабутні  пейзажі!  
Це  просто  країна  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2013


Та жінка, що привиділась тобі. .

Як  гладь  морська,  вона  хотіла  тиші...
Не  дихай  і  торканнями  не  руш.  
Лети  за  тінню.  Підіймайся  вище.  
Біжи  у  ніч,  щезаючи,  чимдуж.  

Солодкий  запах.  Нотки  орхідеї.  
І  шовк  між  пальців  тіло  холодить.  
Ішов  би  вічність,  сліпнучи,  за  нею,  
Без  віри  в  те,  що  образ  лише  снить.  

Невтішно  дико  застогнала  птаха.  
І  вітер  з  моря  хвилями  набіг.  
Влилась  в  туман,  щоб  ранок  знов  заплакав,
Та  жінка,  що  привиділась  тобі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2013


Запізнився

Запізнився,  як  і  сотні  раз.
Не  підвладні  виміру  секунди.
Зустріч  без  емоцій,  без  прикрас,
Стіл  порожній,  спокій  безпробудний.

Не  страждаю  обліком  чекань.
Не  прийшов,  напевно,  не  потрібно.
Увійду  безвітряно  у  рань,
Що  на  двох  вже  зачекалась  хибно.

Запізнився..    на  десятки  літ,
На  одне  життя  у  півхвилини.
Доторкнуся..  ні,  вже  не  болить,
Десь  за  крок,  як  спомин  просто  зринув.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2013


швидкість

Швидкість  польоту  така,  що  сили  коней  не  досить.
Світлофори  зливаються  в  точку  на  навігаторі.
Різко  пропускаючи  весну  влітаєш  в  осінь,
Оминаючи  полюс  опинишся  на  екваторі.

Оберти  кулі  -  непохитні,  як  стала,  в  нормі
І  годинники  -  часу  незламні  вічні  пульсатори.
Навіть  сотня  стоїть,  інші  спішать  непоборні,
Не  звертають  уваги  на  спроби  невдах-аматорів.

Гальма  не  діють,  а  стіни  бар’єром  не  стануть,
Між  бажаннями  точки-пунктири-координатори.
Вперше  лиш  страшно  втекти  від  змістовного  плану,
Не  зіщулитись  в  пульс  за  склом  твого  навігатору.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2013


Отцовская ладонь

Я  там  была,  где  стынут  твои  кости,
Там  сыч  сидел  на  сломанных  ветвях.
Он  как  и  я  стал  регулярным  гостем
Чтил  силу  фраз  сквозь  холод  на  камнях.

Он  слушал  бред  весенних  песнопений,
А  я..  не  вытирала  тёплых  слёз.
Сушил  апрель  поток  моих  сомнений,
Не  верил  в  грусть,  всё  думал  не  всерьёз.

Да  много  лет!,  но  что  это  меняет?
Ведь  память  детства  острая,  как  боль.
Твой  памятник  рукою  вытирая
Я  чувствую  отцовскую  ладонь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2013


Найсильніші слова


Найсильніша  молитва  -  це  та,  що  в  очах,
Що  у  серці  болить  і  уривками  плаче.
Коли  двоє  чи  троє  у  небо  кричать
І  достукатись  хочуть  у  вічність  незрячу.

Найсильніші  слова  не  для  себе,  для  тих
Ким  живемо  щодня  та  з  ким  ділимо  радість
І  почутою  буде  мольба  за  близьких
У  безмірно  далекій  освітленій  гладі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2013


Ничей

Он  был  ничей,  обидно  до  маразма,
Бездомный,  лишний,  просто  зря  рождён.
Не  изувечен  и  не  безобразный,
Сын  дворовых  затасканных  гулён.

Ему  поесть  бы  каши  до  икоты,
Да  молочком  холодненьким  запить,
Но  в  радость  -  банка,  в  ней  же  были  шпроты!
Урчит  живот…,  от  пустоты  скулит.

Недетский  мир  окольных  подворотен
Отверг  мальца,  тот  с  горя  занемог.
Он  тихо  ждёт,  что  мимо  не  пройдёте,
Когда  завоет  слёзно,  как  щенок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2013


Листопадовий настрій

Листопадовий  настрій  плаксиво  вмина  повітря,
В  посмуговану  синь  сріблясті  вплітає  ниті
І  як  тільки  весна  сірий  колір  із  неба  витре,
Стануть  наші  думки  у  росі  світанковій  вмиті.

Опритомніє  світ  від  нудної,  як  сага,  сплячки,
А  надворі  киплять  календарно-травневі  ночі,
Відступає    сезон…  злетів  у  словах  необачних
І  ніхто  теплих  днів  до  весняного  сну  не  доточить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2013


Марила щастям

Марила  щастям
Коротким,  солодким,барвистим.
Замість  троянд  сушила  торішнє  листя,
Замість  дітей  співала  котам  колискові,
Дім  зігрівала  попелом  від  любові.

Ставила  брами
Високі,  міцні,  із  замками.
Зрідка,  під  настрій,  ложе  встеляла  квітками,
Зрідка  шампанське  і  столик  на  дві  персони,
Все  не  навмисне,  то  настрій  такий  і  гормони.

Правила  світом
Маленьким,  солодким,  барвистим.
Знала  -  не  чують,  бо  звуки  в  повітрі  виснуть,
Знала  -  сміються,  тому  й  будувала  брами,
Плутала  дійсність  із  запальними  снами.

Не  божевільна…
Вільна  і  в  тому  сильна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2013


Колискова для малят

Розстеляється  в  небі  ковдра  із  зірочок,
Павутиння-колиску  розіслав  павучок.

Закриваються  двері  до  мурашок  у  дім
І  вмостилася  пташка  у  гніздечку  своїм.

Вже  закрив  оченята  маленький  борсук,
Обійняв  дідуся  напівсонний  малюк.

Ніч  нашіптує  тихо  чарівні  казки,
Прокладає  у  сни  невідомі  стежки.

Вже  матуся  дрімає  і  тато  заснув,
Дітвора  лиш  чекає  на  гостю  одну.

Щоб  прийшла  розігнала  наївні  страхи,
Голосочком  співала  «Поспіть  дітлахи».

Кожну  ніч  із  мандрівки  у  дім  поверта
З  колисковою  піснею  сон-дрімота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013


Все буде

Учора  тримала  весь  світ  на  холодній  долоні,
Сьогодні,  це  крихта  даремно  омріяних  снів
Й  поняття  смішні,  лише  тим,  що  вони  старомодні
Між  пальців  сочились,  як  краплі  олії  масні.

У  безладі  фраз,  у  пунктирах  щоденних  емоцій
Окрайці  надій  і  душевно  найближчих  понять,
І  віра  у  щось  нездійсненне  у  Новому  році,
І  сила  безмежна  образи  усі  пробачать.

Учора  весь  світ,  а  сьогодні  малесенька  крихта
Зігріла  долоню  лишила  на  пальцях  сліди
Й  хвилина  у  мріях,  як  в  казці  весняній  затихла,
Щоб  просто  відчути  -  все  буде,  ти  тільки  зажди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013


Можна я нічого не скажу

Можна  я  нічого  не  скажу
На  твоє  знервоване  -  навіщо?
Не  торкай  словами  попелище.
Не  виходь  руками  за  межу.

Можна  я  візьму  з  твоїх  речей
Книгу  Кінга,  светр  і  листівки?
Вимкни  скрип,  заїжджений,  платівки
Й  так  у  грудях  совісно  й  пече.

Знаю,  що  кораблик  наш  крушу
Без  емоцій,  навіть,  безпричинно.
Завтра  шкодуватиму  невпинно…
Просто  йду...  й  нічого  не  скажу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013


Ще потішить

Баба  Валя  поспішає  автобусом  в  місто.
Парко  в  транспорті,  як  в  бані,  та  ще  й  дуже  тісно.
Їде  в  гості  до  онуки,  везе  передачу,
Зайвий  раз  дівча  рідненьке  хочеться  побачить.
На  зупинці  стріла  бабцю  довгонога  краля,
Й  веселенько,  як  в  дитинстві,  загукала:  «Валя!».
Не  образилась    старенька  -  подружка  все  ж  краще,
Ніж  лишитись  без  уваги,  геть  напризволяще.
У  квартирі  розморило  після  підвечірку,
Йдуть  розмови  під  цукерку  і  смачну  наливку.
Внучка  тисне  в  телефоні    кнопки  на  екрані  
Фотокартки  з  іменин  -  свято  в  ресторані.
Подарунки,  торт,  ведучий..    -це  що  за  хлопчина?
Вуха  заячі  на  лобі  і  голенька  спина!
І  труси  не  як  у  діда,  а  рожеві  в  цятку,
За  резинку,  що  то  пхають?  Квітку  чи  десятку?
Сто  питань  бабуся  Валя  тараторить  р’яно,
Устигає  милуватись  чоловічим  станом.
-  Це  дарунок  мені,  бабцю,  подружки  зробили,
Стриптизер,  щоб  мене  тішив,  вони  заплатили.
***
Бабця  швидко  зазбиралась:  -  Ходім,  ще  не  пізно!
Зайдемо  до  магазину  спідньої  білизни,
Обновити  гардероб  необхідно  діду,
Щоб  на  старості  потішив  подружок-сусідок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2013


Насправді живу!

Кожен  вмирає..    чи  кожен  насправді  живе?
У  бурхливому  світі  -  зради,  гонитви,  неправди.
Де  гладеньким  речуть  -  занедбане  і  криве
І  «успішні»  мріють  роздати  корисні  поради.
 
Чи  назвати  життям  -  рутинність  минулих  літ,
Що  вбиває  бажання  ліпити  своє  творіння,
Але  ж  скільки  вогнів  погасло  у  тій  золі,
Щоб  жбурнути  у  пам’ять    важке,  не  крихке  каміння.
 
З  духом  зібратись,  триматись,  як  лист  на  плаву.
Спочинку  не  знати  крутими  гірськими  шляхами,
А  на  зупинках  кричати  -  НАСПРАВДІ  ЖИВУ!
Й  летіти    щасливим  у  вічності  вись  з  журавлями

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013


Навіщо ти, небо?

Навіщо  ти,  небо,  стікаєш  незрілим  туманом?
Недбало  вплітаєш  проміння  у  коси  весни.
Хвилюючі  звуки    п’янкі,  як  ліричне  сопрано,
Ніхто  не  завадить  у  душу  Землі  донести.

Струснули  плечима  забілені  снігом  дерева,
Відкрилися  сонцю  незаймані,  чисті  лани
І  кірка  річок    ще  вчора,  як  скло  кришталева
Укрилась  росою  -  сльозами  пустунки-весни.

Навіщо  ти  небо  сховало  свої  акварелі?
Дай  зелені  травам  і  синь  не  шкодуй  вечорам.
Тягучим  нектаром  хмільної,  як  мед,  карамелі
Здобрити  світанки  ошатно  квітучі  -  пора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013


Беззахисні руки

Беззахисні  руки  торкали  волосся  матусі,
На  пальчики  теплі  лягали  руденькі  витки,
Між  ними  стікали  солоні  сльози  Настусі,
Яка  підсвідомо  цей  світ  називала  бридким.

-  Прокинься,  рідненька!  Згубився  маленький  ведмедик.
Щовечора  він  турбувався  про  лагідний  сон.
Сьогодні  ж  твій  друг,  смішний  і  не  злий  дядько  Федір
Відніс  подрімати  звірятко  моє  на  балкон.

Я  тихо  благала,  віддайте  пухнастика,  дядьку!
А  ти  закричала,  що  діти  давно  усі  сплять,
Хотіла  привчити  мене  до  якогось  порядку,
Куди  ж  діти  безлад?  Мала  мабуть  стільки  я  знать.

Раз  друга  немає,  приляжу  сьогодні  з  тобою,
Важкі  твої  руки  та  з  ними  не  страшно  вночі.
Хай    сон  накриває  дитинства  страхи  пеленою
І  дощ  для  ведмедя  пісенно  надворі  мрячить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013


Як востаннє

Муляв  подих  у  скроні,

Тремтів  обпікаючи  шкіру

І  тіла  безсоромні

Торкались,  не  знаючи  міри.

Міри  теплому  сонцю,

Що  спалює,  сліпить  в  азарті

Світ  в  тонкій  оболонці.

Ці  втрати  нічого  не  варті.

Варті  тисяч  життів

Хоч  одні  щиросердні  стосунки,

Щоб  не  йшов,  а  летів

Упиваючись  щастям,  як  трунком.

Трунком  слів  і  мовчання,

Незмінністю  правил  і  звичок,

Кожен  раз,  мов  востаннє

Летіти,  як  серце  покличе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013


Зупиняється. .

Зупиняється  день…
Незавершенно-стомлено-правим.
-  Нам  ще  б  кілька  хвилин!  -  метушаться  в  погоні  думки.
І  під  стосами  справ  недочитані  повісті  глави,
Недоказаних  слів  безкінечно  знайомі  витки.
 
Зупиняється  біг…
У  повітрі  звиваються  звуки.
Непотрібні  у  втомі  мереживно-кислі  пісні.
І  свинцевим  дощем,  здається,  наповнені  рухи,
Оповиті  у  сон  й  кайдани  знемоги  тісні.
 
Зупиняється  мить…
Укладається  в  стоси  «до  завтра».
Утішається  хибно,  що  завтра  устигнемо  все.
Доленосна  усмішка,  як  голос,  що  чути  за  кадром,
Загадкову  реальність  у  вир  незабутній  несе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013


У кульбабове поле

У  кульбабове  поле  ступала  легко  ногами,

Там  немає  стерні,  лише  м’якість  нескошених  трав.

Лоскотала  ступню  вологим  стеблом,  пелюстками,

Розчинялась  у  жовтім  промінні,  що  в  небо  зліта.

 

Запліталась  вінком,  звивались  не  торкані  згини,

Проростала  корінням  у  кірку  вологих  земель

Й  росянисте  намисто  сріблить  візерунками  ніби,

Розбавляє  яскравість  в  манірну  весняну  пастель.

 

У  кульбабове  поле,  у  жовте  тепло  на  світанні

Принесла  терпкий  сум,  щоб  сивів  на  безмежних  полях,

Щоб  насінням  злетів  у  незвідані  далі  примарні

І  барвистим  розмаєм  у  сни  уплітався  здаля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013


На перехресті

На  перехресті    міжсезонних  змін
Весна  не  йде,  відразу  прийде  літо.
Зима  хитрує,  тягне  з  неба  клин,
Щоб  снігом  мокрим  землю  затрусити.

Не  затрусити  променистих  рук,
Що  сіють-сіють  проліски  лугами.
Хтось  має  припинити  вічну  гру,
Закрити  міжсезоння  хитку  браму.

Крізь  браму  частоколами  дощі
Вмивають  сірість,  рвучко  мнуть  озимі.
Торкнувшись  сонця,  як  бджола  дзижчить
Весняна  тінь,  прихована  у  гримі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013


Я березі душу віддала

Я  березі  душу  віддала,
Щоб  тремтіла  з  вітром  поміж  гілля,
Що  сховалась  від  негоди  й  зла,
Від  людського  болю  і  свавілля.

Я  березі  сни  свої  віддам,
Хай  вона  слізьми  стече,  як  соком.
Через  призму  підсвідомих  брам
Пронесе  очищені  потоки.

У  берези  спокій  заберу,
Мерехтіння  тіней  світлокоре.
Душу  віддала,  як  світ,  стару,
Попрохала  щастя  неозоре.

Струменіло  сонце  поміж  віт,
Завмирало  променем  у  косах.
-  Відродися  радістю  між  жит…
Лист  берези  тихо  мене  просить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013


Я стану твоїм видінням

Я  стану  твоїм  видінням
Холодним,  як  синь  прозора,
Постійним,  як  вітер  з  моря,
Торкатимусь  струн  сумління.

Я  стану  збирати  попіл,
Що  рани  твої  вкриває.
Мовчи,  не  стогни  навзаєм,
Страждати  жіночий  клопіт.

Як  стану  латати  діри
В  дзеркально-порожнім  ранку,
Вдихай  мене  до  останку,
Це  ж  просто  видіння,  віриш?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013


Фото, як дотик

Кадр  за  кадром  плетуться,  стікають  будні,
Десь  поміж  них  фотографії  звичних  свят.
Дні  іменин  у  лютому,  вересні,грудні,
Теплі  світлини  наводять  у  споминах  лад.

Кожне  Різдво  -  із  батьками,  сімейне  ж  свято,
Зустріч  таких  знайомих,  рідненьких  душ.
Березень  вихідними  зустріне  радо,
Тішить  короткий  день  і  смачненьким  муж.

Масляна,  Пасха,  Трійця  -  обов’язково
Тайна  церковних  свят  проникає  в  дім.
Знову  зберемось  близько  тісненьким  колом,
Вділим  млинців  чи  здоби  нужденним  всім.

Посмішки  на  обличчях  -  щасливі  миті,
Трохи  змінились  за  десять  останніх  літ,
Кадр  за  кадром  стікають,  бо  вже  прожиті,
Фото,  як  дотик  у  пам’яті  нашій  слід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013


Сирітський дім

Сирітський  дім
Скрипучі  половиці
Музично  супроводжували  крок.
Десятки  зим
У  поглядах  іскриться
Надій  весняних  лагідний  росток.
Ступає  день
Крізь  шибок  заборону
Не  скрипне  переляком  у  серцях.
З  теплом  прийде
У  напівтінь  бездонну
Веснянками  до  сонного  лиця.
З  останніх  сил
Утримується  спокій,
Сопуть  носи  торкнувшись  подушок.
Перетрусив
Стежки  й  пороги  вогкі
Вчорашній  вечір  підстелив  сніжок.
Прощай  зима!
Співали  Божі  діти,
Вогні  стрічок,  як  кольори  весни.
Хоч  ще  здійма
Хурделицю  по  світу,
Весна  надії  малюків  здійснить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013


Можна я! (дитячий віршик)

Можна,  я  зберу,  від  сонця,  зайчики  смішні,
Вип’ю  краплі,  що  у  квітах  зранку,  запашні.

Можна,  я  бджолу  змалюю  -  хвостиком  кота,
В  нього  шубка,  як  у  бджілки  чорно-золота.

Можна,  я  відерцем  стану  в  маминій  руці,
Як  по  іншому  скупатись  у  стрімкій  ріці.

Можна,  я  піду  до  ліжка    мрії  пригорну,
Все  здійсниться,  почекайте,  ось  тільки  засну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2013


…когда взрослым становится сын.

Укротив  свою  прыть  на  плече  сердобольной  мамы,
Откусил  пирога  самый  вкусный  румяный  бок.
Несмотря  на  года,  он  остался  таким  же  самым,
Глаз  не  видит  морщин  и  седеющих  прядей  клок.

Вот  бы  матери  счастье  -  один  день  прислониться  тенью,
Каждый  шаг  наблюдая,  судьбу  поправляя  рукой
И  проблемы  решать,  что  толпятся  в  мозгу  мигренью,
Восполнять  все  утраты  -  сторицею,  да  с  лихвой.

Поредели  визиты,  а  встречи  на  удивленье
Теплотой  и  доверьем  пронизаны  до  глубин.
Пусть    скрипуче  зудят  цепких  уз  золотые  звенья,
Не  старейте  душой,  когда  взрослым  становится  сын.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013


Небо спустилося нижче

Сьогодні  небо  на  крок  спустилося  нижче,
Щоб  дихати  сирістю  талих  снігів,
Щоб  в  надрах  почути,  як  дихають,  свищуть
Потоки  нестримні,  весняні,  легкі.

Спустилося  втішити  зсушені  груди,
Зросити  потріскані  спраглі  вуста,
Прогнати  навіяний  вітряний  студень.
Туман  поглинаючий  з  небом    повстав.

Наліг,  щоб  з’єднати  бурхливі  потоки,
Приборкати  вітер,  із  півдня,  сухий,
Пройтися  судинами  -  збудженим  соком,
Як  імпульс  любові  шалений,  палкий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013


До 8-го березня

Узяв  фартух,  між  сковорідок  скаче,
Втирає  піт,  що  струменить  між  скронь.
Ніхто  не  скаже:  -  Трутень  ти  ледачий!
Але  й  не  просять  :  -  Милий,  сядь,  схолонь.

Донька  повільно  фарбувала  брови.
Дружина  все  пиляла…  манікюр,
А  він  повторював:  «Щоб  всі  були  здорові!»
Й  мішав  старанно  дуже  конфітюр.

Весняний  день.  Вітрини  магазинів
Настирно  пишуть  «Мало  заробив!»
Реклами  знижок  -  щедрі  і  гостинні,
А  квіти  перше  із  весняних  див.

Худі  кишені  мацав  мимоволі  -  
Вино  чи  квітку  з  назвою  «тюльпан»?
Купюр  мовчання,  німий  розподіл  ролей,
Так  день  жіноцтва  тихо  наступав.

Вечеря  вдома,  може  в  ресторані.
Шампанське,  квіти,  любий  чоловік.
І  раз  на  рік  у  діях  бездоганних
Захочеш  слів  з  якими  жити  звик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013


Оголена місцями тиша

Оголена  місцями  тиша,
Через  відрізки  рваних  фраз
Забуте  в  темряві  колише
Із  кожним  вдихом  повільніше,
Слова  нанизує  щораз.

Оголене  місцями  слово,
Як  перелітний  дикий  птах,
Знов  долетить  обов’язково,
Летіти  не  крилатих  вмовить
Родючим  зЕрням  по  світах.

Оголена  місцями  рана,
Від  слів  затягнутий  рубець
І  тиша  у  тремтіння  вбрана,
Обкутує,  торкає  пряно
Образи  зводить  нанівець.

Оголені  місцями  долі
Курличуть  з  вЕснами  дощем,
А  тиша  рани  дрібно  солить,
Щоб  паростки  зростити  кволі,
Злетіти  ввись  легким  ключем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013


Неможливо

Неможливо  з’єднати  південь  із  сяйвом  північним,
Неможливо  почути,  як  дихає  танучи  сніг,
Закидати  неправду,    каючись,  прямо  в  обличчя
І  ліпити  палаци  з  уламків  розтрощених  криг.

Неможливо  гортати  книги  із  своїм  минулим,
До  найменших  подробиць  вловивити  безцінний  сюжет.
Розрівнятися  миттю,  якщо  звик  бути  сутулим,
Подивитися  зверхньо,  як  маєш  низький  силует.

Неможливо  втонути  у  краплі  весняної  зливи,
Посміхнутись  в  надії,  що  горе  за  хвильку  мине.
Поборотися  варто  за  кожну  дану  можливість,
Скоротивши  в  рази  безнадійність  щоденних  «не».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013


У моєї мами

У  моєї  мами  -  тополина  доля,
Огорнула  пухом  свій  маленький  світ,
Пропустила  щастя  крізь  сухі  долоні
І  тремтливу  тишу  віданнях  молитв.

Тягнеться  душею  у  захмарні  висі,
Роки  -  жовтим  листям  падають,  як  сніг.
Плечі  у  тривогах  трішки  подалися,
Зморшками  під  очі  сміх  дитячий  ліг.

Коренем  тримає  нас  у  цьому  світі.
В  серці,  як  у  кроні,  кубляться  вітри,
Співом  поміж  гілля  діточки  зігріті,
Лиш  твоє  здоров’я  спокій  наш  ятрить.

Постелити  б  ковдри  на  тверді  дороги.
Насадити  б  квітів,  щоб  ясніли  дні.
Зупинити  б  трішки  швидкоплинні  роки,
Щоб  раділа  мама  лагідній  весні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2013


На вигляд звичайнісіньке дівча

Прозорий  колір  візерунку  шкіри,
Зап’ястя,  ніби  гілочка  лози.
Достатньо  сили  та  замало  віри,
Клубок  енергій  між  думок  сльозить.

-  Не  з  цього  світу!  -  висновок  завчасний
Клеймом  болючим  мітить  кожен  крок.
Звідкіль  береться  незборимий  власний
У  відповідь  віршований  кидок.

І  хоч  думки  тривожить  інший  вимір,
На  вигляд  звичайнісіньке  дівча,
Допоки  з  вуст  не  вирвуться  нестримні
Рядки,  що  медом  з  правдою  гірчать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2013


Люблю життя

Не  зуди,  як  вчорашній  біль,
Не  записуй  всі  «за»  і  «проти»,
Я  -  енергія  синіх  хвиль
І  пливу  у  своїх  висотах.

Не  торкаю  болючих  тем,
Незабутній  вбираю  досвід.
Я  вливаюсь  в  життя  дощем,
З  ним  стікаю  по  краплі  й  досі.

Не  шкодуючи  сил  затям
Переписані  тези  істин,
Я  люблю  це  складне  життя,
Не  шукаючи  в  цьому  змісту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2013


І знову ЧОЛОВІКАМ

Так  багато  сказали  про  плечі  могутні,  мов  стіни.
Про  широкі  долоні,  що  гріють  у  люті  сніги.
Про  великі  серця  -  готові  у  всесвіті  згинуть,
Про  нескорений  погляд,  бояться  його  вороги.

Ви  шукайте  жінок,  що  як  музи  штовхають  до  раю,
Чи  витягують  з  пекла,  замолюють  слізно  гріхи.
Це  для  Вас  всі  зірки  в  піднебессі  шалено  згорають,
Щоб  здійснялись  бажання  з  легкої,  як  вітер,  руки.

Задля  Вас  здаємося,  щоденно,  такими  слабкими,
Молодіємо  легко,  ховаємо  в  посмішках  вік.
Плетемо  віртуозно  в  буденності  сяючі  рими,
Щоб  хотів  захистити,  вісні  й  наяву,  ЧОЛОВІК!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2013


Перші вісники

Першим  вісником  зимних  прощань
Ледь  помітно,  у  складках  туману,
З  під  снігів,  як  між  змінами  грань
Зелень  трав  пробивається  р’яно.

Знов  напружились  м’язи  дерев,
Наливаючись,  з  веснами,  соком,
І  здавалось  заклякле,  старе
Все  ж  прокинеться  в  задані  строки.

З  першим  вісником  теплих  надій,
В  трохи  довшому  денному  ритмі,
У  надмірній  зимовій  сльоті  -  
Послідовність  річних  алгоритмів.

Не  мовчить,  а  співа  календар,
Нетерпляче  міняються  цифри
І  весна,  як  дівча,  молода,
В  наші  дні  підкрадається  вихром.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2013


Ранок 23 лютого

Зараз  сніданок  із  кавою  прямо  у  ліжко,
Капну  на  себе  легкий  наймиліший  парфум.
Настрій  підійме  еротика  звабницька  трішки,
Вивчу  з  бажань  безкінечних  найпершу  строфу.

Пояс  на  талії  ледве  тримає  халатик.
Кава  тремтить  на  підносі  у  лівій  руці.
Вірш  намагаюсь  виразно  йому  прочитати,  
Букви    стрибають  зигзагами  на  папірці.

-  Любий,  не  смикай  за  пояс,  за  стінкою  діти!
Натиск  шалений  зупинить  лише  буревій.
Із  подарунків  -  кохання  миліше  на  світі.
Мій  захисник,  з  ранкових  нестриманих  мрій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2013


Смотрящие меж строк. .

Смотрящие  меж  строк
Всё  ищут  в  них  подвохи.
Не  строен  снова  слог
И  рифмы  будто  крохи.
Душа  в  избытке  здесь,
Щедры  друзья-глаголы.
Сбивайте  быстро  спесь
Двухдозовым  уколом.
Кто  возомнил,  что  он
Поэт  рождённый  страстью?
Что  без  наук  -  умён,
Ведь  просто  настоящий!?
Кто  мыслит  в  этот  час
Что  дар  им  послан  свыше?
Нет,  это  не  о  нас!
Мы  просто  этим  дышим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402843
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.02.2013


Зніми вже фото!

навіяне  "висела  одной  из  его  картин…"
                                                                                     автор  "Поетка  без  імені"...



Пустий  без  розмальовок  коридор,
Снують  туди-сюди  безбарвні    тіні.
Три  дні  ще  перекручую  повтор
Й  стираю  пам’ять  вперто  по  хвилині.
На  тому  тижні  два  порожніх  дні,
Лиш  тільки  пиво,  друг  і  матч  футболу.
Та  від  учора,  знов  гучні  пісні
І  кралі  довгоногі  сплять  довкола.
Буває  зранку  ще  муляє  душа
І  лоб  важкий  вистукує  об  стіни.
Не  втримавшись  надовго  поспіша
Клинок  сумлінно  вишибати  клином.
Так  звик  ховати  погляд  в  пустоту,
В  кутки  холодно  -  ввічливого  дому.
Зніми  вже  фото!  Й  рамку  -  сироту..
Й  пробач  за  все  несказане,  потому..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2013


Спешу

Тяжёлых  сумок  повседневный  быт,
Зимою,  летом  будит  в  сердце  жалость.
Что  б  только  -  он!  был  ежедневно  сыт
И  спрашивал  тревожно  «Мам,  устала?»

Что  б  на  ночь  целовал  морщинки  глаз,
Просил  улыбку  и  «Спокойной  ночи».
Читал  невнятно  заданный  рассказ
И  успевал  шутить  ещё  меж  строчек.

Взрослеет.  Страшно.  Вспомнит  ли  когда
Веселье  детства,  слёзы  и  победы.
И  я  спешу  запомнить  навсегда
Все  будни,  праздники  и  долгие  беседы.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401532
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.02.2013


Суховій

Стирай,  мети  холодний  суховій
Збирай  у  жменю  стоптані  покоси.
В  твоїм  шаленстві,  доблесті  лихій
Десятки  душ  обшарпаних  голосять.

Мовчи.  Не  вий  куплетами    без  слів
Й  без  тебе,  поза  ребрами,  тривожно.
Навіщо  в  серце  промені  заплів?
Аби  лише  погратися?  Безбожник!

Сухі,  терпкі,  украдені  слова
У  горлі  кістка,  сором  на  обличчі.
Це  сушить,  стогне,  вовком  завива
Твій  вітер  змін  -  не  зібраний,  не  звичний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2013


Кохаймо!

Кришталем,  ледь  сонного,  світанку
Охоронець  -  Ангел  дуже  ніжно
Холодив  цілунком  душу-бранку,
Ароматом  зваблював  розкішно.
Й  теплотою  щирого  зізнання
Між  щоденних  просто  «Добрий  ранок!»
Огорнуло  щастям  поєднання
                                             із  коханим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2013


Уквітчані щастям сади

Тюльпанами  викладеш  напис  на  білій  хмаринці,
Осяєш  промінчиком  сонця,  й  розбудиш  мене.
Зрадію  я  щиро,  прекрасній  такій  Валентинці,
І  вітер,  у  захваті,  хмарку  мою  колихне.

У  мене  приховані  також  прекрасні  дарунки.
На  серці  давно  закарбоване  рідне  ім’я,  
Ще  є  в  арсеналі,  не  знані  тобою  цілунки
І  радість  щоденна,  якою  для  нас  є  сім’я.

Прийми,  від  коханої  жінки,  ніжне  вітання.
Дозволь  дарувати  любов  і  турботу  завжди.
Нехай  Валентин  переносить  любовні  зізнання,
А  нам  подарує  уквітчані  щастям  сади.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2013


Гомінкий Кривий Ріг

Колоритним  мотивом,  розлого,  під  небом  синім,
У  мереживі  вулиць  зростають  будинків  ряди.
І  потоки  людські  поспішають  весь  час  невпинно,
Доки  місто  за  спокоєм  без  вихідного  глядить.

Розчинилися  краплями  сніжні  зимові  ноти
У  коротких  піснях  мелодійних  весняних  відлиг.
Прокидається  із  первоцвітом  щорічно    всоте,
Оживає  із  теплим  промінням  гомінкий  Кривий  Ріг.

У  долонях  річок  розмістились  глибокі  балки,
Величезні  заводи,  розмай  дитсадків  та  шкіл.
І  годинник  квітковий  бажає  всім  щастя  зранку  
Різнобарвним  районам,  хатинкам  далеких  сіл.

У  пташиному  краї,  в  польоті  світами-снами,
Увібрати  найкраще  в  шаленому  темпі  устиг.
Прославляють  здобутками,  та  найщедріше  словами,
Із  дитинства    закохані,  в  місто  своє  -  Кривий  Ріг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400866
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.02.2013


Мелодія сходу

Покажи  своїм  тілом  казки  і  мелодії  сходу.
Висікаючи  іскри  повільно  оголюй  живіт
І  хвилястими  рухами  дихай,  втішатимеш  згодом,
Зараз  просто  танцюй,  помісти  у  собі  цілий  світ.

Хай  на  плечі  лягає  м’яке  невагоме  волосся,
І  бринять  ледве  чутно,  співають  у  такт,  мідяки.
Руки  в’юнко  злітають,  кокетливо  в  танець  запросять,
У  спокусливий  ритм,  як  незайманий  ранок,  легкий.

У  напружені  м’язи  віллється  різкими  штрихами,
Заворожлива  пристрасть  від  стегон  іде  до  грудей.
Так  у  гранях  жіночих  блукають,  лиш  погляди  п’яно,
Заборонено  дотик,  бо  з  розуму  миттю  зведе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2013


Хто він?

Хто  він?  
Супутник  у  потязі,  тихий  колега  з  роботи?
Блондин,  чи  жагучий,  як  літа  коротка  мить.
Водій  вантажівки  -  торкає  і  тисне  супротив,
Лікар,  що  відчуває  де  у  мені  болить.

Зростом  високий?  Ні,  очі  знаходять  очі.
З  холодними  пальцями,  ніби  дзвінка  струна,
Весь  загадковий,як  нерозкритий  злочин,
Милий  юнак,  що  й  досі  жінок  не  знав.

Хто  ж  він?
Мабуть  безсоння  з  відвертими  снами,
Плечі-твердиня,  що  створюють  горизонт.
Серце  велике,  хоч  і  затерте  місцями,
Пункт  від  довіри  до  щастя  хмільних  висот.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013


Задихаюсь від мовчання

Не  можу,  задихаюсь  від  мовчання,
Від  осуду,  що  зморшками  між  брів.
Байдужих  поглядів  зів’яле  поривання  
У  версіях  скорочених  листів.

Від  подиху,  крізь  призму  телефону,
Крізь  стін  не  зупиняючий  бар’єр,
Знаходить  тиша  тіло  напівсонне
І  мороком  поміж  сердець  стає.

В  пориві,  від  бажання  діалогу,
Катую  душу  об  колючу  хвою.
Не  викажу  безсилля  і  знемогу,
Лише  скажу:  «Поговори  зі  мною».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013


Відбиток

Завтра  татові  могло  б  виповнитись  62


Відбиток  на  глибі  граніту  ,
На  гострому  камені  болю,
Історія  вчора  прожита
Сьогодні  укрита  травою.
Відлунням  на  кожному  кроці
І  словом  написаним  сріблом,
Всміхається  вранішнім  сонцем
Портрет  із  обличчям  рідним.
Не  просить  зів’ялих  квітів,
Солодкого  чаю  в  чарці.
В  очах  «Ви  приходьте,  діти,
Щоб  в  пам’яті  я  зостався.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2013


На ковзанах

Стискаючи  невпевнено  опору,
Ледь  дихаю  на  гострих  ковзанах.
А  гладь  холодна,  чиста,  і  прозора
Від  неї  сил  немає  у  ногах.

Летить,  розправив  руки,  чолов’яга,
Не  оминути  зіткнення  у  лоб.
Мій  перший  поштовх!  Знайдено  відвагу.
В  його  ж  обіймах  перший-ліпший  стовп.

Помалу,  в  ритмі  з  іншими,  несміло,
За  кроком  крок  долаю  тихо  страхи.
В  котячих  рухах  завмирає  тіло,
А    хочеться  проїхатись  з  розмахом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2013