| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
До тебе впала я із неба
Дощем солоним,тихим сном.
Життя на хмарах вже не треба,
І діалогів із теплом.
До тебе впала несміливо,
Листком зеленим до щоки.
Тоді ти ще не вірив в диво,
А я промовила: "Лети."
І десь отам,де б'ється серце,
Де кров,мов струм,йде по дротах,
Кольнуло щось гарячим перцем,
Щось блимнуло в скляних очах.
До тебе впала й залишилась,
Стояла мовчки між машин,
Серед смутного шуму вулиць
І співу дощових краплин.
Стояла тихо і дививлась,
Як світ гортає календар,
Як полем ніч ішла й молилась,
Як місяць ходить,мов вівчар.
Земля птахів десь розгубила,
Колись до хмарки прилітали.
Я з неба впала й полюбила,
Навіщо мені білі хмари ?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2011