| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
На самоті сам із собою до тебе Боже я молюсь,
На вірність рідній Україні Тобі одному поклянусь...
Бо вже нікому я не вірю, усюди зради в нас давно,
Всі на словах за Україну, насправді їм усе одно.
Болить душа і серце плаче, за рідний, за свій народ, Чому він спить, невже не бачить, немов води набрав у рот.
Грабують неньку Україну, усе святе від нас беруть
І скоро мову соловїну у найми ,, друзям” віддадуть.
Все менше чути слово рідне, навкруг усе чуже кричить
Вони готові найрідніше, в брехні, в ненависті втопить.
...
І на ніщо вже не зважають, щомиті брешуть нам щодня
Готові вже російську ввести, щоб теж державною була. Хіба у світі ти побачиш, щоб німець другу мову мав? Щоб поляк мову - найріднішу, на злоті, євро, поміняв ?.
...
Або в Москві щоб росіяни, відкрили школу хоч б одну,
Садок дитячий збудували, чи гарну пісню заспівали,
Про Україну чарівну...
...
Усе давно в нас по- російськи – газети, радіо, кіно.
Вже й Київ мову забуває, йому немовби все одно...
Прокиньтесь сестро, друже, брате, не дайте скривдити святе,
Поки є слово українське, то Україна не помре!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2011
Розмова з онуком !
В мене тихо сидить дорогий мій онук на колінах,
Притулившись до мене і тихо говорить слова:
,,Розкажи Ти дідусю, мені, що за слово таке, Україна?
Без якого, Ти знаю, не можеш прожити і дня”.
Подивився я ніжно, у очі його, так ласкаві,
По голівці погладив і мовив до нього слова:
,,Україна, онучку, це наша велика держава,
Це земля, де родилась, уся українська рідня.
Україна- це гори високі, до самого неба - Карпати ,
І бурхливі потоки річок- Черемоша, Дністра і Прута.
Україна- це Ти, твій дідусь, твій татусь, твоя мати,
І сестричка маленька, як сонечко, мила така.
Україна- це жайвір високо у синьому- синьому небі,
І донецькі степи, колосисті лани і поля.
Україна – це спів соловїв у гаях, на червоній калині,
І високі круті, береги, дорогого нам сердцю, Дніпра.
Україна- це Січ Запорізька, це гордість і честь, наша слава,
Це волинські озера, де чиста вода як сльоза.
Україна- це древній наш Львів, славний Київ й Полтава,
Дорогі наші села і славнії наші міста.
Україна- це прапор наш жовто- блакитний і тризуб,
Славний гімн, що так гордо над світом щоранку луна.
Україна- це мова така, що гарнішої в світі немає,
І це все що Ти чув , це усе - УКРАЇНА СВЯТА!!!.”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2011