Ksiufka

Сторінки (1/7):  « 1»

Мы умираем

Моя  любовь  теперь  вам  только  в  тягость  -  
Не  надо  оправданий,  я  пойму.
Ничто  уже  не  доставляет  радость,
И  вы  живете,  как  в  глухом  плену.

Моя  душа  в  груди  у  вас  угасла,
Осталось  нечто  -  долг,  привычка,  быт?
Но  я  же  вижу:  совершенно  ясно,
Что  наш  бокал  вина  уже  разбит,

Что  вас  уже  не  очарую  взглядом,
Чертами  столь  привычного  лица.
Я  просто  не  нужна  вам  больше  рядом,
А  думала,  что  буду  до  конца.

Но  вы  молчите,  мучаясь  ночами,
Не  зная,  как  об  этом  мне  сказать...
Мы  умираем,  умираем  с  вами  -  
Любовь  ложится  пеплом  на  кровать.

Не  возвращайтесь  к  томному  началу,
Ведь  пробовать  сызнова  смысла  нет.
Я  отпущу  к  другому  вас  причалу  -  
Идите,  покупайте  свой  билет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775363
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2018


Еще не теперь

Ты  привык  к  ней.  И  хочется  нового  чувства,
И  рутиной  уже  насладился  сполна.
Год  за  годом  любить  -  непростое  искусство...
Ты  в  смятеньи.  Но  разве  повинна  она?

Ты  привык  к  изумительно  нежному  телу,
К  обаятельным  взглядам  застенчивых  глаз,
Но  и  в  них  постоянство  достигло  предела,
Прежде  пылкий  огонь  как-то  вдруг  поугас...

Ты  не  первый,  она  не  последняя  тоже,
У  кого  "все  испортил  заезженный  быт",
Кто  со  сном  делит  некогда  общее  ложе,
Грустной  мыслью  о  страсти  увядшей  убит.

То  ли  в  поисках  этой  забытой  тревоги,
То  ли  просто  в  желаньи  себя  оживить
Ты  с  букетами  топчешь  к  подружкам  дороги,
Ощущая  их  чувства  тончайшую  нить.

Вот  и  все.  С  легким  сердцем  встречаешь  другую,
Закрывая  на  время  реальности  дверь  -
Не  надолго  -  она  все  равно  не  ревнует.
Ты  вернешься  к  ней  позже.  Еще  не  теперь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768847
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.12.2017


В її очах немає вже життя…

В  її  очах  немає  вже  життя,
Вони  вже  віддивилися  на  небо  –  
Усе  покрила  чорна-чорна  тля,
Медикаментів  знищивши  плацебо.

Повільне  існування  невпопад,
Коли  ти,  мов  тягар  собі  і  людям,
Та  серце  так  уперто,  наче  град,
Ще  досі  свій  торує  шлях  у  грудях.

Воно  одне  лишилося  живим
В  змарнілому  ненависному  тілі
Й  мандрує,  мов  самотній  пілігрим,
У  спогади,  з  роками  посірілі.                                                                  

Туди,  де  руки  ніжними  були,
Не  вкрившись  ще  пошерхлою  корою,
Де  щастя  ще  іскрилося,  коли
Ніхто  не  називав  її  старою.

А  зараз?  Тимчасовий  емігрант
В  очікуванні  вічної  зупинки.
У  ній  вже  згас  блискучий  діамант  –  
Ігриста  врода  молодої  жінки.

Та  байдуже…  Стежиною  небес
Вона  вже  йде  туди,  де  сонце  гасне,
Щоб  залишити  тут  обридлий  хрест  –  
Її  земне  життя  уже  невчасне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741375
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.07.2017


Він прийде по неї

Її  забрали  з  рідного  села
В  чужий  асфальт  міських  байдужих  вулиць.
На  старість  доля  якось  підвела  -  
Щоб  доживати  віку,  мов  прибулець.

Уже  й  онуки  виросли.  У  них
Своє  життя  і  незліченні  плани.
І  нарікати,  Боже  правий,  гріх,
Але  самотність  їй  болить,  як  рани.

Яке  заняття  між  квартирних  стін?..
Усе  давно  самі  встигають  діти.
Очікування  ж  на  останній  дзвін
Не  вийшло  з  ним,  єдиним,  розділити.

Він  жартував,  що  зморшки  до  лиця,
Підримував  любов'ю  і  душею...
Та  ця  самотність  добіжить  кінця  -  
Він  поряд.  Вже  чекає  за  межею.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730999
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.04.2017


Ти - тільки пасажир

Вже  осінь  вітром  дихає  в  обличчя,
Лишаючи  останні  літні  дні
На  сірому  життєвому  узбіччі.  
А  я  стою  й  дивлюсь:  вони  ж  мої.

Мої  хвилини,  задуми  і  плани,
Відкладені  старанно  на  колись,
Стають  щодня  померлими  думками,
Подіями,  що  вже  не  відбулись.

Здається,  ще  нічого  й  не  вдалося,
А  осінь  вже  чекає  під  вікном
Й  повільно  припорошує  волосся
Сталевим  невблаганним  волокном.

Усе  іде  за  заданим  маршрутом.
Але  чи  кожен  вибір  справді  мій?
І  венами  повзуть  слова  отрути:
"Ти  тільки  пасажир,  а  не  водій".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696876
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2016


Ти просто проживеш мене

Мені  від  тебе  надто  мало  слів,
Я  так  і  не  почула  головного.
А  ти  б  мовчанням,  тишею  радів,
Лишивши  зайві  тексти  за  порогом.

Ти  просто  проживеш  мене.  Як  день.
І  з  легкістю  подивишся  у  завтра.
А  я  наївно  вийняла  з  кишень
Усе  й  тобі  поставила  на  карту.

Й  програла...  Світ  продовжить  відлік  зим,
Весною  зійдуть  чорно-білі  квіти.
Біда  у  тому,  що  мені  із  тим
Потрібно  буде  знову  вчитись  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016


Німа

Німа  серед  тисяч  слів,
Глуха  в  розмаїтті  звуків...
Мотузки  рутинних  днів
Вузлом  зав'язали  руки.

Вдихнути  б.  Та  хижий  страх
Надвечір  стискає  груди.
Мій  відчай,  мій  вірний  птах,
Літає  за  мною  всюди.

Я  більше  не  бачу  снів  -  
Кошмари,  самі  кошмари...
Мов  зграї  голодних  псів,
За  мною  біжать  примари.

Чи  згас  мій  вогонь,  чи  я,
Мов  свічка,  цілком  згоріла?
Без  полум'я  все  життя  -  
То  лише  доріжка  сіра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616394
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2015