adiddas

Сторінки (1/53):  « 1»

сто відсотків, енергіі душ…

Иван  P.s.  Не  дотримувався  рими,  вона  як
правила  в  житті  ,  хотілося  без  них,  без
рамок,  і  щоб  можна  було  вдуматися  в
кожен  рядок...  

                             Богдана
Надіюся  таки  подарував  Бог
Із  рук  в  руки,  передавав,
або  не  в  руки,  у  серце  глибо'ко,
Не  розумів,  що  за  місце,  вокзал?
тепер  розумію  -  любити.
На  білому  пляма  вина,  червоних  відтінків,
Від  праски  трикутники,  сорочка  сніжно-
свята,
Ти  думаєш  в  душу  падаєш  просто  тінню,
Ти  тінь  сворювати  вмієш,  бо  ти  і  є  душа  ...
Пара  тактів,  серцевих  скорочень  мало,  А  три  і  часто,  досить  щоб  нас  зрозуміти,
Боюся  щоб  тебе  зовсім  не  стало,
Благати  очима,  цілуватись,  розходитись,
не  вміти  далі  жити  ..
Вплетене  пахнюче  волосся,  в  мої
вранішні  думки,  Вірю,  тебе  таки,  подарував  Бог,
Цілуватись  і  далі  разом  йти.....
Вплітай  і  далі,  я  чекаю  наших  дум'ок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574904
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.04.2015


Яскравість і шпалери

Дарувала  безсоння,  чи  сни  незалежної  мрії,
Від  безглуздості  б’ються  надіі,  об  стіни  крихкі,
Зрозуміти,  спізнився  на  ціле  життя,  і  не  вмію,
Полюбити  цей  світ  не  в  тобі….
Дарувала  на  щастя  хвилини  мовчання  далекі,
Тихі  подихи  в  вухо  на  відстані  в  «ми»,
Пакувати  кохання  з  поміж  дипломом  у  речі,
З  неможливістю  жити,  промовити  «йди».
Дарувала  думки’,  заплітала  у  пам'ять  себе,
Мов  за  тонами  скла,  я  без  права  на  щирі  обійми,
Рівно  стільки  кохання  як  простір  безмежних  небес,
А  втрачаю  свою  найяскравішу  зірку.
Дарувала  свій  світ  у  чарівно-холодних  долонях,
В  щирих  посмішках,  в  поглядах  десь  за  край,
Я  шукатиму  ціле  життя  «синонім»
Не  наважившись  взяти  оригінал…
Дарувала  солодке  тепло  у  присутності  ,
Трохи  спокою,  в  тисячних  твої  щирості,
І  благаєш  повірити  в  неіснуюче.
Я  не  вірю,  присягшись  правді  у  вірності.
Дарувала  слова,  що  ніби  усе  як  треба,
Буде  добре  колись,  але  тільки  не  нам  удвох,
Неодмінно  проводячи  паралелі,
А  я  бачу  отой  глухий  куток
Дарувала  на  щастя  хвилини  мовчання  далекі,
Тихі  подихи  в  вухо  на  відстані  в  «ми»,
Пакувати  кохання  з  поміж  дипломом  у  речі,
З  неможливістю  жити,  промовити  «йди».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572140
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.04.2015


заплачено даже за взгляд…

Меня  тревожит,  как  тебе  уснуть
Мне  жалко  от  бездушных  расставаний,
А  может  и  не  в  золоте  тут  суть.
Похоже  что  не  понял  в  белом  Ваня
И  просто  если  сможешь  то  забудь,
Как  ненавижу  я  непонимания,
Тут  покупают  годы  жизни  за  углом,
Кто  то  валютой  пичкает  карманы,
Себя  продать  готовы,  чтобы  сесть  за  стол,
И  может  о  деньгах  толкует  правду  мама,
Заставил  я  себя,  забыл  о  инцидентах,
Кто  любит  так  бомжей,  кто  их  лечить  готов?
Как  с  пол  сотней  тысяч  баксов,  пациента,
Не  покупают  евро,  за  любовь?
Или  любовь  за  евро,  без  морали?
Теряли,  
больше  чем  приобрели,
заставил,  и  забыл,
Там  снова  душу  покупают,
И  как  на  это  вот  глаза  закрыть?
А  может  и  не  жить?
Неправда!?
Может  ее  все  ищут,
Той  правды,  у  которой  есть  цена,
Ее  продали,  мне  вчера  за  тыщу,
А  я  готов  ее  перепродать,
И  может  не  доспал  я  этой  ночью,
Создал  без  смысла,  пару  лживых  писем,
Я  заплатил  минутами  за  эти  строчки,
А  кто  то  сердце  приобрел,  за  тысяч  триста,
Я  не  хотел  обидеть  тебя  вообщем  ….
И  кто  то  книгу  еще  пишет,
Как  жить  тебе,  что  жизнь  не  так  
Тебе  велит,
А  может  ты  ее  напишешь,
Как  отношения  тут  не  купить?
Как  не  купить  любовь,  без  корысти  и  лжи?
Как  Ване  в  белом,  в  этом  мире  жить…

©  Ivan  Grinuyk  2015

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563328
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.02.2015


весна…

Здравствуйте  милая  гостья
Видно  ваш  адрес  весна,
Ну  а  меня  и  не  спросит,
Все  ж  заходи  коль  пришла.

Мне  бы  пожалуй  влюбится,
Взять  свой  блокнот  и  уйти,
там  хоть  не  много  порыться,
выбросить  письма,  стихи.

И  отголосьем  душевным
тихо  послушать  себя
вспомнить  ненужную  ревность
что  то  в  блокнот  записать

как  то  здесь  все  таки  холодно,
видно  ваш  адрес  весна,
вы  ведь  со  мной  и  не  спорите,
все  ж  заходи  коль  пришла

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559971
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.02.2015


13

Она  плакала,  и  вытирала  рукавом  рубашки  слезы,  царапая  пуговкой  бледно-розовые  щеки.
Тринадцатый  понедельник,  застрял  поперек  горла,  плакалось  даже  с  утра,  под  вяканье  новостей.  Чувство  "  все  хорошо",  было  до  того  фальшивым,  что  умоляло  выстрелить  себе  в  висок.  Ей  хотелось  вкуса  клубничной  помады,  очень,  хотелось.  Вопрос:  "Сколько  это  будет  продолжаться?",  так  надоел  что  его  передоз  вызывал  аллергию.  Юность,  вечный  кайф,  оптимизм,  и  сказать  больше,  любовь  -  давно  зарылись  где  то  под  паркет,  ушли  к  соседям,  либо  повесились  на  вешалках  в  шкафу.  На  А  5  листах,  криво  на  стенах,  Есенин  в  четверостишиях  бдил  чтобы  квартира  не  была  пустой,  вместе  с  тем,  выглядел  как  реклама  увиденная  в  сотый  раз.  Шел  85  день,  одинокой  жизни,  безудержной  веры,  и  последней,  умирающей  под  всхлипывания,  надежды.  Просто  так  болели  диваны,  мягкие  ковры,скучая  по  объятиям  влюбленной  пары.
В  дневнике  в  место  сладких
отпечатков  поцелуев,  язвили  соленые  пятна  слез,  которые  беспощадно  смазывали  синие  полосы  листов.  62  пропущенных  звонка  с  работы,  31  от  друзей,  ей  казалось  еще  больше  усугубляли  ситуацию.  Прочную  стену  удалось  
построить  с  последнего  момента  событий.
Именно  последнего  момента,  которым  живет  до  сих  пор.  Каждые  26  минут  будильник  напоминал  ,  что  настало  утро,  хотя  время  суток  для  нее  потеряло  смысл.  Вот  такая  суспензия  чувств,  мыслей,  соплей,  сказок  о  счастье  была  пролита  ей  с  неба  на  голову.  Было  ли  осознание,  что  за  этим  кто  то  выше  стоит?!  
Не  было,  последние  мысли  на  сегодня,  были  смыты  леденящей  водой  из  под  крана,  потом  был  горячий  чай,  и  очередные  повести  которые  помогали  депрессировать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559713
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 14.02.2015


175 дней

Ночная  постель,  вопреки  своей  теплоте,
и  неизменному  уюту,  была  жестокой,
назойливой  и  беспощадной  в  эту
сумасшедшую  ночь.  Окна  издевались,
пуская  через  жалюзи  резаный  свет  луны.
На  лестнице  за  тремя  стенами,  кто  то  целую  ночь  считал  ступеньки,  или
просто  пытался  насильно  впихнуть  в
меня,  знания  азбуки  Морзе.
Вокруг  кровати,  навязчиво  ходило
дежавю,  заглядывая  в  каждую
недоспаную  минуту,  я  осознавал  недостачу  баттлов  наших  дыханий,
шелеста  глянца,  и  щелчка  лампы,
который  мне  всегда  желал  спокойной
ночи,  вместе  с  тобой.  Потом  одеяло  на
двоих,  для  тебя  одной,  меня  как  всегда
спасала  либо  толстовка,  либо  тексты  в  сырых  рукописях,  пророчащей
давности.  Ты  была  согласна  на  тексты,  с
дрожащей  ручкой  в  руке,  лишь  бы  не
online  жизнь,  которая  старалась  меня
полюбить,  больше  чем  получалось  у
тебя.  Не  слушать  подруг,  которые  пытались  освоить  мастерство  вскрытия
кейсов,  ты  тоже  полностью  не  смогла.
После  вечеров  с  ними,  постоянно  искала
свой  ртутный  градусник,  угрожая
разбить  его,  но  в  последствии  целовали
пол,  как  ни  странно,  лед  и  стаканы  из  под  коллы.  Мерила  температуру  наших
отношений,  такое  чувство,  что  ждала
36.6,  шептала:  «ты  не  болеешь
родненький»  ,  а  я  старался  не  перекусить
во  рту  свой  электронный,  который  всегда
умел  тыкнуть  прямо  в  правду.  Я  видел  в  твоей  мимике,  и  детских  жестах  -  чувство
проигрыша,  но  ты  все  время  пыталась
смешать  его  с  солью,  так  это  и
продолжалось.  Моя  любовь  научилась
любить  терпение,  преобладать  здравому
смыслу  так  и  не  судилось.  Выходила  на  балкон,  переваливала  все  через  перила,
изменяла  мне  с  прохожим,  десятью
этажами  ниже,  безвольно  упаковывала
взгляд  и  возвращалась  обратно.
Это  только  тысячная  в  процентах,  того
хлама,  что  мне  пришлось  перебрать,  до  будильника,  с  которым  последний  месяц
я  здороваюсь  по  утрам.  Понимая  наше
общение  тыканья  наугад,  он  глохнет,  но
совсем  не  обижается.  В  диалог  утреннего
сна  как  всегда  пытается  влиться  сирена
«скорой»,  вонзая  в  мой  сон  отрывки  сознания.  Душат  ахинеи  вчерашних
обещаний.  Пытаюсь  поднять  свое  тело,  и
найти  время  для  нового  дня…  Утро.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535290
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.11.2014


Kristina*

Красные  глазки,  желтые  листья,
Снова  осень,  утром  присниться,
Тень  спит,  уснут  жд  пути,
Красиво  постараешься  уйти.
переведешь  слова  в  дешевый  флирт,
который  не  получиться  купить.
пообещаешь  сниться  дальше  по  ночам,
а  я  же  радовался  даже  мелочам,
и  как  теперь  делить  все  пополам,
кричит  душа  я  не  отдам,
сердце  диктует  в  тему,  по  слогам,
"пора  убить  сынок-  ты  просто  отпускай",
"Заткнись"-  кричу,
"тебе  что,  нравиться  страдать?
тогда  придурок,  жди  страдай,
страницу  в  сотый  раз  листай,
лайк  ставь,  сп  другой  поставь,
а  истинна  ведь  так  проста,
все  силы  собирай,  не  умирай,
и  не  стелись  дешевой  тряпкой,
о  чем  то  если  говорить,  то  говорить,
не  вякать,
и  если  брат  в  пустую,  больше  не  дзвони,
не  заставляй  гудки  без  перерыва  плакать,
не  рви,  не  надо  нервы  тратить,
и  просто  так  гуглить  бессмысленный  "паралич"
ты  так  уже  привык  терять,
стучать,  звонить,
и  попросту  в  103  кричать,
Никто  тебя  не  собирается  спасать,
Касаешься  давно  закрытой  темы,
и  мы  с  тобой  попали  под  "любить"  систему,
покривим  рожицу  за  мертвым  мэмом,
запрячем  ножницы  все  также  не  решив  проблемы,
пускай  хранятся  фотки  на  бумаге,
а  если  спросят  "кто  такая?"
произнесешь  "  да  подарил  любви  немало",
а  это  как?
да  так,  любил,  похоже  как  и  маму,
проснешься  утром,  с  чувством  полегчало,
внизу  там  обнимает  землю  снег,
стекло  окна,  целуется  с  вольфрамом,
а  я  стараюсь  все  в  себе  стереть.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532942
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 28.10.2014


У кошику, який життя сплело…….

Життя  принесло  знову  подарунок,
У  кошику  який  вдалось  сплести,
Змогло  принести  часточку  любові,
І  зірочку  на  небі  засвітить.
Сльозами  радості  зостануться  в  мені,
всі  ті  роки  прожиті  лиш  тобою,
невже  мені  вдалося  це  пройти?
увесь  цей  час  не  зрадити  любов'ю.
Життя  подарувало  цілий  світ,
Безвітряну  і  сонячну  погоду,
і  друзі  не  залишать  ні  на  мить,
І  посмішку,  з  обличчя  ,  що  не  сходить.
Життя  приносить  часто  подарунки,
На  те  воно  життя,  щоб  дарувать,
Аби  лиш  зміг  я  просто  не  забути,
Що  треба  жити  і  ніколи  не  згасать.
світити,  в  темноті,  як  сонце  в  небі,
Радіти  дням,  що  йтимуть  в  майбуття,
Щоб  радість  не  проходила  даремно,
І  огортало  недалеке  майбуття...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443734
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.08.2013


И образ Твой

 
И  образ  Твой  запомнят  на  века,
 Богиня  света,  озеро  любви  душевной
 И  нежности  могучая  река,  
Неописуема,  загадочна  и  совершенна.    
Ты  королева  ночи  звёздной  лунной.
 Принцесса  на  рассвете  дней  любви
 Не  одного  заставила  Ты  думать  
И  на  рассветах  берегом  ходить.
 Ты  говори  и  продолжай  я  слушать  буду,
 Речей  Твоих  опять  не  передать
 Я  обещаю  никогда  их  не  забуду  
в  забвеньи  сна  не  уставая  повторять

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443688
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.08.2013


доторкнутись…. .

доторкнутись…. доторкнутись  до  твої  мрії
прочитати,  що  хочеш  ти,
І  відчути  як  руки  мліють
Розбиваючись  об  хрести.
Як  я  хочу  тебе  почути,
Як  давно  чув  я  голос  твій,
вже  думки  всі,  давно  промайнули,
І  лиш  вітер  далеко  виє.
Я  надіюсь  на  зустріч  з  тобою,
Я  побачу  тебе  в  метро,
Ти  тихенько  пройдеш  стороною,
І  скінчиться  солодкий  сон.
Все  ще  думаєш  про  забуте,
Про  минуле  в  моїх  вустах,
Про  часи  нестерпної  скрути,
У  твоїх  незабутих  снах.
Всі  ці  зустрічі  так  набридли,
А  я  хочу  бачить  тебе,
Я  жалкую,  що  ми  не  встигли,
Зберегти  золотих  сердець.
Ти  не  винна,явинен  у  всьому,
Це  моя,  цемоя  вина,
Ти  ще  думатимеш  по  тому,
І  чого  це,  мене  нема....
Так!  Немає  мене  -  немає,
Я  пішов  залишивши  слід,
Десь  далеко  в  тобі  лунає,
Той  небесний  архангельський  спів.
Та  все  марно  -  я  не  повернусь,
я  лиш  буду  любить  тебе,
Все  це  було,  даремно-  марно,
Воно  так  по  собі  пройде.
Ти  мінятимеш  свої  сльози,
На  моменти  чарівного  сну,
Вони  просто  у  тебе  солодкі,
А  я  обіцяв  і  я  піду....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428057
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.05.2013


F 63. 9

Привіт  моє  ріднесеньке  сонечко,  огорнене  ранковим  туманом  моїх  недоречних  спогадів.  Сьогодні  ти  тихесеньким  кроком  погляду,  пройдешся  по  моїм  зіницям,  і  знову  забереш  мій  сон.  І  думки,як  маленькі  пустуни  будуть  надокучати  мені,  не  полишаючи  ні  на  мить.  Зранку,  не  виспавшись,  я  відчуваю  солодкий  присмак  який  зостається  десь  глибоко  в  безодні,  почуттів.  Але  моя  безодня  не  глибока,  мабуть  тому,  що  переповнена,  не  будь  чим,а  саме  тобою  крихітко.  ТИ  розумієш,  ніхто  не  заповнить  її,  як  ти…Ніхто  не  принесе  мені  тих  слів  слів  у  душу,  якими  ти  забавляєш  мене.
Ти  мабуть  навіть  не  знаєш,  що  таке  F  63.9.  Багато    доводиться  думати.  Чому  саме  Ти???  Чому  саме  зі  мною?  Припини,  я  більше  так  не  зможу  жити…  Я  чекатиму…  Твого  усвідомлення..  Мого  часу..  Нашого  щастя..    Іноді  я  навіть  думаю  чи  не  забагато  всього.  НІ!!!  Ти  необхідна….Ти  потрібна..  Без  тебе….я  не  існую..  А  моя  безодня  пустує….  
Свідомо  кожну  хвилину  я  мріятиму  побачити  тебе  хоч  у  ві  сні….Так  і  не  наважившись  на  певні  дії,  адже  це  так  безглуздо….
                             F  63.9                                                                                                                                                          

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426271
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.05.2013


осінній спогад душу зачепив……


на  столі  недопита  кава,

метушиться  налякана  память,

і  чого  це  вона  шукала??

може  годі  себе  так  ранить,

за  вікном  шепче  казку  жовтень,

наче  це  той  останній  деннь,

коли  слово  своє  промовить,

прощавай  скаже  сонячний  клен,

знов  навіє  симфонию  вітер,

дощ  зіграє  шалений  вальс,

і  здається,  що  в  цьому  світі

так  ніхто  й  не  почув  про  нас.

ти  небійсь  я  твоя  парасолька,

тихий  шепит  я  чую  крізь  сон,

геть  вже  змерз  і  до  нитки  промоклий,

десь  лиш  душу  згріває  любов,

буду  йти  поки  сонце  засяє

битись  в  вирі  чужих  дощів,

до  останнього  подиху,  краю,

коли  гряне  останній  грім..

і  оркесиром  пожовклого  листя,

тихо  скажу  тобі  привіт

ехом  шепче  осінній  Київ,
                                 залишивши  в  мені  твій  слід.......




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418512
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.04.2013


от так. .

Якщо  у  вас  немає  конфліктів  перевірте  чи  є  у  вас  пульс!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417845
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.04.2013


вибух  почуттів.........  
                                                         шум  прибою........  
                                                                                           бажанна  людина  поряд...................
                                                                                                                                 МОРЕ.....................

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349028
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.07.2012


Расскажи

Расскажи  мне  о  новой  жизни

расскажи  о  чистых  листах

о  набросках  на  белых  эскизах

про  напуганый  до  смерти  страх

расскажи  мне  о  красках  неба

расскажи  мне  о  полотне

расскажи  об  осеннем  Париже

расскажи  хоть  чуть-чуть  обо  мне

повтори  мою  жизнь  сначала

расскажи  о  чистых  листах

как  на  новую  жизнь  рождалась

прогоняя  напуганый  страх

расскажи  о  глазах  цвета  неба

расскажи  о  любви  на  кострах

помолчи  о  разрушеных  стенах

расскажи  о  надречных  мостах

расскажи  о  любви  в  заимной

о  значении  слов  втиши

об  сверкании  ангельских  нимбов

расскажи  мне  какая  ТЫ)))))))

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338020
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.05.2012


подругам…. .

всех  моих  тех  подруг  которые  претендуют  на  большее  чем  дружба,  я  вычёркиваю  из  списка  общения....
За  то  те  кто  остались  настоящие,  реальные,  подруги!
                 Посвящаю  Биб  Карине  and  Куемжи  Алёнушке....
       вы  лучшые...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332978
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 25.04.2012


давно…. .

давно  мрiяв  побачити  Карiну  з  блакитними  очима.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329577
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.04.2012


хочеш!?

хочеш  я  вспомню  прошлое?!
Хочь  удалю  @mail,
покину  сегодня  будущее
и  скину  с  моста  х-trail
хочешь  возьмусь  за  перо
когда  сново  зажгутся  свечи
напишу  о  тебе  письмо
в  тихий  зимний  заснеженый  вечер
хочеш  вновь  я  к  тебе  приеду
сев  на  лайнер  билет  не  купив
засияют  вновь  звёзды  на  небе
я  вот  тут,  я  тут  рядом  -  прибыл
и  потиху  весенний  ветер
сладко  спиш  на  моём  плече
слышу  я  как  твоё  стучит  сердце
сладким  эхом  в  моей  душе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327072
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.04.2012


***

сам  Бог  хоче,  щоб  кожна  мить  твого  життя,  приносила  тобi  радiсть...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327033
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.04.2012


***

чи  то  стугонить  серце?!
Скриплять  дверi  вiд  старостi...
Вранiшне  сонце  з  вечiрнiм  хмiлем  потойбiчноi  землi...  Десь  там  багато  хто  не  встиг  довершити  своiх  справ...    
а  я  довершу,  я  знайду,  я  побачу...
Солодко  спатиму  засипаючи  о  9  годинi  вечора...солодко  ,  тому  що  завтра  Ти  вiдчиниш  новi  дверi,  i  через  мить  я  прокидатимусь  пiд  ритми  Твого  серця...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326612
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.03.2012


приморский бульвар. одесса.

Черкая  слово  о  приветах,

улыбки,  "здрасте",  "добрый  вечер",

Не  суть  в  твоих  таких  секретах,

На  небе  путь  небесный  млечный,

Каштаны,  море,  корабли,

Гуляют  пари  под  луной,

Любовь  свою  пролить,  дарить,

"Моя  лишь  Ты",  "  Ты  мой,  ты  мой",

О  мытой,  битой,  о  посуде,

Так  хочеться  не  вспоминать,

Лишь  парни,  девушки,  лишь  люди,

Способны  это  понимать,

потемкин,  Дюк-де-Ришелье,

Сто  девяносто  две  ступенки,

Стихи  звучат  что  при  луне,

Что  ледяные  плавят  стенки,

Не  утеряв  свою  способность,

Глубины  вод,  целуют  пирс,

и  море  вовсе  ведь  не  Черно,

Не  главное  чтоб  было  в  ритм,

Лишь  главное,  чтоб  так  любилось,

Стихи  чтоб  были  от  души,

Чтоб  Это  все  не  просто  снилось,

Чтоб  под  луной  лились  стихи......

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318489
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.03.2012


вперемешку с математикой….

Весенний    запоздалый    снег,

Кружит    в    пучине    мимолетной,

Не    в    сей,    в    грядущий,    в    темный    век,

Летят    достойные    ответы,

Без    слов    я    слышу    разговор,

Несущий    толк    и    смысл,    и    суть,

Вот    записать,    нажать    повтор,

Не    сомневаясь    ни    чуть_чуть,

Запомнить    не    на    миг,    на    вечно,

Где    слово    не    страшит    "DeLeTe"

Где    все    проходит    скоротечно,

Там    разговоров    вовсе    нет,

Слова    лишь    слышно:    "    теорема,

Гипотенуза,    катет,    синус"

а    за    окном    все    больше    снега,

Не    переставить,    не    подвинуть,

Не    забывать    основ    науки,

Что    веет    жизнью    золотой,

Где    нету    слов    и    нету    скуки,

Наука    вечная    -    покой........

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318466
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.03.2012


Почерком Твого життя…

Почерком  Твого  життя,

Написати  хотів  свою  долю,

Пробачення,  біль,  каяття,

Ті  дні,  що  були  з  Тобою,

ті  дні  не  забуть  ніколи,

прості,  лиш  прості  слова,

лиш  серце  щемить  і  коле.

а  все  таки  Ти  ж  була,

Невже  все  було  наспрвді,

невже  я  Тебе  не  втримав,

краватка  моя  у  помаді,

лиш  погляд  і  нагадав.

Відчути  себе  дорослим,

відчути  поряд  Тебе,

Маленький  мабуть  ще  зростом,

"Надіюся  Підростеш",

живу  живучи  Тобою,

Живу  лиш  для  себе  живу,

Не  знайду  собі  я  спокою,

Не  бійся  я  не  помру.

Ще  треба  навчитись  писати,

Бо  з  почерком  Твого  життя,

Забув  як  перо  тримати,

Забув  і  про  біль  каяття,

Живи  не  турбуйсь  за  мене,

Я  знайду  ЇЇ  таку,

Чарівним,  казковим    пензлем,

Змалює  долю  мою.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314188
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.02.2012


Морозная одесская зима….

Автобусов  попутчица  -  реклама,

Маршрут  которых  знает  лишь  она,

Тролейбусы  немые,  гул  трамвая,

Морозная  одесская  зима.

 Спешат  куда  то,  люди  незаметив,

Как  меряют  периметры  кварталов,

За  руку,  с  мамами  шагают  дети,

Стоят  обнявшися  в  верху  -  платаны.

Царит  над  городом  сплошная  суматоха,

И  кажется  не  вмоготу  дышать,

Душа  среди  всего  как  кроха,

И  радостно,  что  удалось  узнать.

Как  бегають  тролейбусы,  трамваи,

Как  город  просыпаеться  от  сна,

И  Дед  Мороз,  как  детвору  щипает,

Какая  все  ж  таки,  "одесская  зима".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312858
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.02.2012


По дороге кистью написаной…

По  дороге  в  вечернем  тумане,

Той  дороге  где  холод  и  сырость,

Там  где  рядом  не  будет  мамы,

Где  недежда  в  вершинах  скрылась.

Пробиваюсь  окутан  мыслями,

Будто  в  сне,  но  я  чувств  не  лишен,

Все  густее  туман,  кучи  хлама,

Вот  бы  видело  это  ООН.

Пробиваюсь  бросая  в  стороны,

Все  макеты,  пыль  поднимая,

Ой  смотрите,  белые  вороны,

Это  мысли  мои  жизнь  им  дали.

По  дороге  к  соборной  площади,

Я  иду,  ветерок  легкий  дует,

Льет  сиянье  небесная  гладь,

Вон  художник  сидит  рисует.

Ту  дорогу  в  вечернем  тумане,

Где  царит  вечный  холод  и  сырость,

Безнадеянний  крик  "о,  мама!",

Сон  ушел,  а  рельность  сбылась.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312850
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.02.2012


красивым незнакомкам

твой облик  блестяще  окрашен

обманчив,  красив,  нереален,

не  твоя,  не  моя,  и  не  наша,

любовь  сердца,  пустиня  развалин

улыбка  твоя  словно  лучик,

спокойно,ты  дишишь  теплом,

поверглись  на  землю  тучи,

при  мысли  лишь  об  одном,

ты  гордая,  мир,тишина,

глаза,  рестницы  и  губы,

такая  ведь  ты  одна,

едина  которую  любят

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310189
рубрика: Вірші, Посвящение
дата поступления 30.01.2012


Відпочинок-сон….

Потиху  стелиться  туман,

Тепло'  дрімота,  спочиваю,

Думок  нахлинув  океан,

Та  я  їх  знаєш,  не  тримаю.

Трива  солодкий  відпочинок,

То,  сон  прикинувся  туманом,

І  десь  лежу  я  у  долині,

Далеко  наче,  видно  хати.

І  трав  духмяних  запах  лине,

Співає  небо,  також  пташка,

Велика  хмара,  в  небі  плине,  

Гойда  билинкою  комашка.

Потік,  поплив  солодкий  вітер,

Лоскоче  подих  аромат,

То  польові  чарівні  квіти,

Це  їхній  літній  маскарад.

Потиху  стелиться  туман,

Лягає  іній,  в  сад  на  віти,

Думок  нахлинув  океан,

Зимою  сплю  і  бачу  літо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309368
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.01.2012


Ожидая, надеясь, стремились:путь в никуда….

Надежда  умерла  последней,

Огонь  её  давно  угас,

Большим,  большим  кимвалом  медным,  

Удар  ушёл  покинув  нас!

Надеялись,  мы  без  надежды,

Что  бездна  та  не  скроет  дно,

И  разодрав  свои  одежды,

Вот  приговор  что  суждено!!!

Стояли  взоры,  устремляя,

Туда,  куда  хотелось  нам,

Туда,  куда  душа  желая,

Стремясь  к  бескрайним  небесам.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307697
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 19.01.2012


На много літ!

На  много  літ!!!!!!!

Злились  навіки  воєдино,

І  Північ,    й  Південь,  захід,  Схід.

В  могутню,  сильну  Україну,

Воз'єднану  намного  літ!

Твоє  Тарасе  "  обніміться",

Звучить,  як  заклик-заповіт,

І  серце  в  серце  чутно  б'ється:

"  Воз'єднані  на  много  літ!"


Соборна  й  вільна  Україна,

Воскресла  феніксом  в  політ,

Живе,  міцніє  й  не  загине,

На  много,  много,  много  літ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301501
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.12.2011


Життя

Палає  сонячна  заграва,

І  день  вже  наче  догорів,

Кажу  я  тихо:  "Богу  Слава!",

За  те,  що  дня  цього  прожив.

І  так  у  мене  день  за  днем,

Пливе  потиху  рік  за  роком,

Колише,  бавить  так  мене,

І  тихо  йде  все  крок  за  кроком.

Вже  зникла  сонячна  заграва,

Далеко  думка  промайне,

Колись  скажу  я:  "  Богу  Слава!",

Що  все  життя  беріг  мене!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289302
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2011


Ще один вірш про НАС!

Я  вірю,  що  ми  переможемо,

Коли  всюди,  срізь  -  марнота,

Що  ми  наші  стяги  не  зложимо,

Відродимо  дух  ми  творця.

Ми  створим  епоху  поетів,

Хай  слово  палає  огнем,

Відродимо  волю  для  злетів,

Ми  волю  тризубом  скуєм.

І  стяги  ми  наші  підіймемо,

Підійметься  кожен  поет,

Й  на  гору  ми  слова  зійдемо,

Ми  звільним  його  від  тенет.

І  ліру  ми  нашу  врятуєм,

Ми  вдержимо  разом  пролом,

Бо  в  нашому  серці  нуртує,

Повстанська,  поетницька  кров.

Історія  довго  ходитиме,

На  згарищі  наших,  митців,

Бо  впали  вони  всі  невбитими,

І  кожен  віддав,  що  хотів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289296
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 28.10.2011


Море

Малюю  море  я  пером  своїм,

Бурхливе,  синє  і  безкрає,

Бо  море  -  то  мій  рідний  дім,

Любов  до  нього  у  душі  палає.

То  море  з  берегами  золотими,

Із  сонцем,  що  своїм  промінням,

Голубить  води  ніжно  і  пестливо.

У  морі  скелі  -  хвилі  перепони,

Надія  їхня  в  березі  маяк,

Сольоний  вітер,  що  ті  хвилі  гонить,

Гуля  без  перешкод  і  навмання.

У  тому  морі  кораблі  далеко,

Як  караван  туманом  в  міражах,

І  чайок  тих  бездушний  клекіт,

Що  наганяє  часом  жах.

То  море,  то  моє,  то  рідне,

Від  нього  подарунок  -  безліч  рим,

Нетреба  золота,  ні  злитків  срібних,

Малюю  море  я  пером  своїм.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289090
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 27.10.2011


Совість…

Чи  знали  ви,  що  совість  то  не  страх,

Чи  знаєте  про  неї  взагалі,

Дає  нам  настанови  в  помилках,

Як  правильно  прожити  на  землі.

І  лише  совість  отакая  штука,

Коли  ти    висновків  від  неї  не  чекаєш,

От  отака  цікавая  наука,

І  мати  совість,

                                                     Ох  як  варто,  знаєш?
Без  неї  буть  людиною?  Ніяк!

Ї  жить  без  неї  лиш  душі  страждання,

Серед  ниви  поспілої,  як  той  будяк,

Нема  без  совісті  людського  існування.

Бо  ми  живемо  на  основі  правил,

Свідомість  наша  совісті  сестра,

І  ій  ніхто,  ще  крапки  не  поставив,

Наука  неважка  і  так  проста.

Згадайте  ви  про  совість,  почитавши,

Й  відчуйте,  як  свідомість  ваша  хоче,

Простим  бажанням  вашим  скориставшись,

Почути  совість,  хоч  про  що  вона  шепоче!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289086
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.10.2011


Світочі…

Вклоняємось  ми  перед  вами,

Бо  Ви  обереги  життя,

Здоров'я  Ви  талісмани,

Надії  Ви  укриття.

Достойні  Ви  предки,  достойні,

Отого  ким  був  Гіпократ,

Кажу  вам  Ви  не  самотні,

Й  бажаю  здоров'я  в  сто  крат.

Удачі  й  наснаги  у  праці,

Хворобу  топчіть  у  багні,

Здоров'ю  встеляйте  паласи,

Бажаю  вам  довгії  дні.

Ви  світочі  в  душах  народу,

Медичних  Ви  знань  кобзарі,

Сам  Бог  Вас  усіх  нагородить,

Ви  світочі,  Ви  Лікарі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288800
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 26.10.2011


Безответная любовь ИЛИ…

....жалкие  попытки  разрушить  стену  безразличия.

Надоело  лелеять  любовь,
Разорвать  хочу  цепи  нежности,
Она  стала  первым  врагом,
На  пределе  чувства  безбрежности!
Она  многое  отняла,
И  недаром  она  без  ценна,
Всё  забрала  и  унесла,
Так  обманчива  и  забвенна,
Успевая  забыть  о  прощеньи,
Удивляясь  вложился  в  график,
И  забыв  о  своих  моленьях,
Я  теряю  памяти  трафик.
Поломать  бы  прямые  взгляды,
Как  ломают  сердито  стекло,
Даже  глаз  тех  синих  не  надо,
Я  б,  мгновенья  те  розколол.
Тяжело  ведь  любить  безответно,
Каждый  день  просыпаться  страдая,
Как  то  стал  я  совсем  незаметным,
Ту  любовь  по  утрам  дожидаясь.
Всё  бросаю  я,  прямо  сегодня,
И  Тебя  тоже  мучить  мыслями,
Буду  жить  как  лишь  сердцу  угодно,
Та  любовь  была  лишь,  между  нами.
И  бывает  ещё  я  всё  думаю,
Пока  сердца  костёр  не  утих,
Но  другую  любовь  придумаю,
Вот  свидетель,заложник...
                                                                 ...вот  стих.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288757
рубрика: Вірші, Лирика любви
дата поступления 26.10.2011


З тишею…

Ми  із  тишею  друзі,

То  хіба  ви  не  знали?

Ми  віддалися  музі,

 І  всі  рими  зібрали.

Ми  завжди  нерозлучні,

І  пишем  про  все,

Твори  в  нас  милозвучні,

Добрі,  мають  свій  сенс.

Любимо  поміркувати,

 Аби  все  донести,

На  природі,  в  кімнаті,

Ми  із  нею  на  ти.

За  поезію  щиру,

Я  завдячую  тиші,

Я  знайшов  свою  ліру,

З  задоволенням  пишу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288602
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.10.2011


Gastarbeiter

Нещодавно  в  моїй  редакції,
У  газеті,  що  пишуть  щодня,
Написали  про  еміграцію,
-  Тему  вибрали  не  навмання!
Там  писали  про  кого?  Про  Наших,
За  кордоном  працюють  вони,
Не  їдять  вони  нашої  каші,
Їм  до  смаку  чай  і  торти.
Від’їжджаючи  на  заробіток,
Виклик  кинувши  прямо  в  спину,
Залишили  тут  жінку  і  діток,
Проміняли  на  гроші  родину.
І  сказати,  що  то  в  них  робота,
Не  жалкують  вони  ні  за  чим,
В  мене  знову  душа  у  скорботі,
Я  душею  у  горі  людськім,
Обливається  серденько  кров’ю,
Коли  потяг  відвозить  знов  їх.
Бо  сім’ю  не  зігріють  любов’ю,
Не  подума  ніхто,  про  таких,
От  такими,  своїми  вчинками,
Вони  витерли  штампи  у  паспорті,
І  любов  відчувають  лиш  мріями,
Так  лишились  сімейної  радості,
Поломали  сімейні  кордони,
Рідних  кинули  на  призволяще,
Служать  мабуть  мамоні,
Не  їдять  вони  нашої  каші!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288358
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 24.10.2011


Туман

Зранку  начебто  був  туман,
Коли  я  відкривав  свої  очі,
Наче  потім  ще  подрімав,

Після  білої  з  місяцем  ночі.
У  цю  ніч  я  ловив  думки,
Що  летілиу  кани  вирій,
Що  текли,  як  малі  струмки,
Доповняли  віршів  моїх  рими.

"Зранку  начебто  був  туман?"
Запитав  я  прокинувшись  в  мами,
"  Показалось"  -  сказала  вона,
І  я  знов  оповитий  думками.......

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288171
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.10.2011


Ах весняний!!!!

Як  розцвітають  квіти  по  весні,

Усі  сповняються  бажання,

                   І  мрії  враз  стають  ясні,

При  сонця  ранньому  світанні.

                     Стає  так  весело  мені,

Весна  -  це  роки  мої  ранні,

                       Весна  це  мій  лиш  псевдонім,

Вона  є  символом  кохання,

           В  дерев  цвітінні  запашнім,

 Весна  моя,  ще  не  остання,

   Вона  то  мій  душевний  дім,

       Весна  лише  мій  псевдонім.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288147
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.10.2011


Для вас!

А  Ти  знаєш,  що  Ти  -  майбутнє!
Твоє  слово  -  це  вічний  урок.
Ти  у  слові,  безмежний,  могутній,
Ти  у  часі,  як  ангел,  пророк.

Тобі  другом,  зосталася  тиша!
Невід'ємна  частина  -  перо!
Бо  Ти  геній,  творець  і  не  лише,
Ти  ідеями  світ  розколов!

Ти  посіяв  зерно  у  поезїї,
Розірвав  нею  пастку  тенет,
Ти  пройшовся  по  кінчику  лезвії,
Ти  мудрець,  Ти  пророк,  Ти.....поет!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287910
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.10.2011


Дві комети………

Дві  комети  нічного  неба,
В  нас  одних,  одна  траекторія,
Нам  нічого  яскравим  не  треба,
Ми  з  тобою  красою  зморені.
Напереріз  усім  наукам,
Летимо  по  одній  дорозі,
Вже  кінець,отим  нашим  мукам,
Навіть  падати  ми  не  в  змозі.
Розіб'ємо  з  Тобою  Хаббла,
Ті  наземні  завидні  очі,
Спокушаючи  Ти  привабила.
Ох!  Яскраві,  безхмарні  ночі!
Позбиваємо  всі  супутники,
Їх  частки  будуть  падать  жевріючи,
У  соборах  завмруть  спокутники,
І  дурепи  кричать  надіючись.
Бо  лишились  вони  задоволені,
І  лиш  марять  їх  спраглі  очі,
І  все  дивляться  у  замолені,
В  стежках  мрій,  на  яскраві  ночі!
Я  не  знаю  кому  я  пишу,
Та  від  цього  я  п'ю  насолоду,
Відчуваючи  поряд  душу,
То  тепло,  ту  красу,  ту  вроду!
І  вже  вдвох  ми  беремо  перо,
Незважаючи  поряд  на  тіні,
Відчуваємо  обморок,
І  не  хочем  кричати  "стій"  ми!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287903
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.10.2011


Хватит!

Может,  хватит  топтать  мои  грёзы
Мою  душу  рвать  на  кусочки  
И  палитрой  водить  курьёзы
Любовь,  делая  в  дружбы  комочки.
И  не  надо  мне  лить  чернила
 На  льняные  полотна  сердца  
Забывая  о  том,  что  было  
Не  могу  никуда  я  деться,
Не  смотри  на  меня  с  любовью
Ведь  чернила  я  не  отмою,
Я  сотру  их  лишь  только  кровью,
В  расставания  день  с  тобою.
И  не  надо  лить  мне  слёзы,
На  льняные  полотна  сердца,
Никогда  не  топчи  мои  грёзы,
Я  избавился  от  владельцев.
Я  о  том,  что  ушло,  забываю
Я  живу,  возрождая  мечты,
То  пятно  до  сих  пор  отмываю,
На  котором,  находишься  ТЫ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287115
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 19.10.2011


Люблю…. .

Люблю  я  всё  время  смотреть  на  часы
Люблю  время  ведь  оно  вечность
Люблю  опоздавши  вызвать  такси
 Люблю  обижаясь  на  скоротечность.
Люблю  по  утрам  я  как  часики  тикают
Люблю  просыпаться  под  утренний  бой,
Люблю  по  часам  я  день  свой  рассчитывать
Люблю  до  полночи  их  слушать  порой.
Люблю  их  за  то,  что  время  считают,
Люблю  за  любовь  во  мгновеньях  минут,
Люблю,  что  года  мои  с  временем  тают.
Люблю  –  обижаясь  что  их  не  вернуть.
Люблю  что  когда  то  время  настанет
Люблю  когда  стрелки  всё  будут  идти,
Люблю  скажу  я  на  глазах  со  слезами,
Пора  мне,  пора  –  время  прости!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287113
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 18.10.2011


Дитя багатства…

у  степу  попід  небом  мій  дім,
Де  зерно  дозріва  і  колоситься,
Я  люблю  отой  тихий  спів,
Коли  вітер  з  ним  бавиься,  носиться.
У  степу  я  живу  душею
Де  дощі  проливають  воду,
Я  збираю  росу  з  зорею,
Що  живе  лиш  до  сонця  сходу.
Я  закоханий  в  степ  український,
Я  закоханий  в  трав  аромат,
Бо  на  цій  я  землі  народився,
Я  дитя  українських  багатств!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286500
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.10.2011


Горіти

Горіти  –  це  значить  любити.
І,  щоб  не  відбулось  навколо,  
Горіти  –  це  значить  творити  
В  сім’ї  чи  просто  довкола.
Горіти  –  це  значить  боротись,
Державу  свою  шанувати.
Горіти  –  це  значить  миритись,
Для  нас!  І,  щоб  щастя  нам  мати.
Горіти  –  це  значить  вважати,
Ми  на  землі,  щоб  жити.
Не  просто  так  існувати.
Горіти  –  це  значить  любити!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286484
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 15.10.2011


Хліб

Святиня  столу,  оберіг  у  хаті
 Глава  сім'ї,  добробуту,  життя.
 Так  звикли  предки  хліб  наш  величати,
 Без  нього  не  існує  майбуття.
Наш  хліб  -  це  поле  житнє,  спіле,
 Достаток  і  добробут  у  житті,
 Це  ниви,  що  узимку  побіліли,  
Усе  -  це  наш  звичайний  хліб.
Без  хліба  і  не  можна  уявити,
 Як  будем  жити  ти  і  я,  
Тому  достатком  треба  дорожити,  
І  буде  й  щастя,  і  добробут,  і  сім'я!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286088
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.10.2011


Обеліск

Сюди  приходжу  приходжу  у  9  травня
Я  тут  спокійно  думаю,  мовчу.
Така  історія  близька  і  давня,
Душею  тут  я  плачу  і  кричу.
Народе  мій  великий  і  могутній!
Народе  пам'ять  мчить  через  віки,
В  далекий  сорок  перший  незабутній,
У  глибочінь  історії  ріки.
Солдат  в  скорботі  з  обеліска,
Начитує  повічні  імена.
Нагадує,  що  пам'ять  близька,
Хоч  у  минуле  відійшла  війна.
І  не  гримлять  давно  уже  гармати,
Не  стугонить  від  вибухів  земля,
Але  ми  мусимо,  ми  мусим  пам’ятати,
Історію  яка  іде  здаля.
Історію  війни  утрат  і  болю,
Історію,  що  йде  у  небуття.
О  друже  мій,  що  сталося  з  тобою?
Куди  ідеш  ти?  За  для  чого?  Для?
Історія  помилок  не  прощає
Лиш  заставляє  пам'ятать  одне:
Героєм  в  землю  хто  лягає,  
Того  ім’я  довічно  вже  земне!!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286084
рубрика: Вірші, Історична лірика
дата поступления 13.10.2011


Проста житейська проза …

Проста  житейська  проза  -
Сіять  жниво,
Проста  житейська  проза  -
Просто  жить,
Проста  житейська  проза  -
Дати  людям  мливо.
Проста  житейська  проза  -  вcix  любить.
Не  убивать,  не  голодом  морити,
Не  заставляти  жити  у  багні,
Не  жирувать,  коли  у  ropi  МАТИ,
Народ  великий  не  губити  -  ні!
Проста  житейська  проза  -
Сіять  жниво.
Проста  житейська  проза...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285929
рубрика: Вірші, Історична лірика
дата поступления 12.10.2011


Мости поколінь…

Де  поділися  наші  мости?
Хто  втопив  їх  у  суєті?
Чи  ми  зможем  відповісти?
Хто  змінив  нас,  що  ми  «круті»?
Де  поділася  наша  душа?
Чи  ми  думаєм  про  батьків?
Совість  деяких  залиша,
Ми  руйнуєм  будови  віків!
Ви  простіть  за  відверті  слова,
Та  набридло!  Досить  так  жити!
Адже  мати  життя  нам  дала!
Батько,  Богом  нам  даний,  щоб  вчити!
Ми  повинні  цінить  кожну  мить,
Що  живемо  у  сім’ях  своїх,
Приголубте  батьків,  обніміть!
Зробіть  свято  сьогодні  для  них!
Майорять  прапори  над  водою
Б'є  любов  свої  сваї  у  днище  ріки,
Я  мостами  прощення  прямую  додому!
Відбудова  на  довгі  роки!!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285926
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.10.2011


Голодомор

Всі  цю  сторінку  згадувать  бояться.
 Коли  кого  питаєш:  "Що  було?"  
У  них  на  очі  сльози  навертаються,
 І  всі  не  хочуть  згадувать  його.
Голодомор  у  тридцять  третім...
 Жахлива  дата  кожному  із  нас,
 Коли  ставали  села,  мов  скелети,  
І  смертності  був  свідком  тільки  час
Такий  закон  і  сталінський  режим..  
Ми  матері  гучне  ридання,  
Що  плаче  за  дітей  своїх,
 Почтим  хвилиною  мовчання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285701
рубрика: Вірші, Історична лірика
дата поступления 11.10.2011


Живу у XXI столітті…

Живу  у  XXI  столітті,
 Про  голод  тільки  чую  від  старих.  
Сьогодні  всі  одягнені  і  ситі,
 А  було  ж:  їло  одне  горе  всіх!  
Косила  смерть  усіх  у  33-ім,  
У  46-ім  добивала  тих,
 Хто  вистояв  і  вижив  при  багнеті,  
Хто  відстояв  "победу"  для  своїх!  .  
Живу  у  XXI  столітті,  
Про  голод  тільки  знаю  від  старих,  
Молюсь  до  Бога:  Дай  нам  просто  жити!  
Прости  "вождям"  всім  братовбивства  гріх!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285699
рубрика: Вірші, Історична лірика
дата поступления 11.10.2011


Сміх

Ви  знаєте  де  живе  сміх?  Звісно  на  це,  у  кожного  буде  своя  відповідь.  У  когось  він  живе  у  серці,  в  когось  в  сім'ї,  в  когось  в  улюблених  очах....
Але  я  все  таки  скажу.  Він  живе  у  мене  на  підвіконні  -  дивно,  але  це  так.
Ми  живемо  разом  з  ним  в  одній  кімнаті  майже  сімнадцять  років.  Бува  прийду  зі  школи,  а  він  хропе  і  тоді  вкрай  сумно,  але  не  без  цього.  
Я  прокидаюсь  кожного  ранку,  ні  не  від  годинника,  що  висить  на  стіні,  не  від  мами,  що  будить,  а  знаєте  від  чого  від  посмішки,    може  з-за  цього  я  постійно  спізнююсь  до  школи.  Він  бува  ще  до  сходу  сонця  уже  сидить  і  дивиться  в  вікно,  чекаючи  першого  проміння,  іноді  я  дивуюсь  його  дитячій  наполегливості.  Бубнить  собі  під  носа  щось  ,  я  знаю,  що  -  щось  смішне  це  точно.  Та  коли  перші  проміння  небесного  світила  проникають  у  мою  кімнату  через  скло  вікна,  цей  пустун  починає  ловити  зайців,  а  знаєте  яких?  -  сонячних.  Оце  напха  собі  повну-повну  пазуху,  а  потім  сидить  і  ціляє  по  мені,і  коли  на  моїх  вустах  жевріє  посмішка,  я  чую,  як  сміється  він  від  задоволення,  що  приносить  йому  оця  така  потіха!
Все  таки  він  дивний  подумаєте  ви  -  почувши  про,  що  я  пишу  в  такому  віці,  з  моїм  рівнем  знань.  Але  повірте  так  набридли  зайві  слова  і  фрази,  що  хочеться  писати  про  сміх,  що  живе  ви  вже  знаєте  у  мене  на  підвіконні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285440
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2011


Учителю….

Учителю  мій,  джерело  ви  науки  безцінне
Ми  юності  квіти,  що  змокли  в  ранковій  росі.
учителю  мій,  підтримка  ваша  постійна,
Дає  нам  життя  за  що,  любим  вас  всі.
Наука-вода  життєдайна  володарка  часу,
Без  неї  нам  квітам  ніколи  не  розцвісти.
Учителю  мій,  ніколи  джерела  не  згаснуть,
Которі  несете  ви  в  серці  невтомнім  своїм!
Учителю  мій,  квітуючи  буйним  ми  цвітом,
Несем  аромати  тих  знань,  що  ви  нам  дали!
Учителю  мій,  ми  ваші  ріднесенькі  діти,
А  ви  найрідніші,  найкращі  батьки.
Учителю  мій,  і  навіть  коли  оті  квіти,
Зів'януть!  І  пройде  вся  юність  моя,
Я  вам  обіцяю  із  серця  невпинного  мого,
буде  проливатись  ота  життєдайна  наука-вода!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285433
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.10.2011