Вальдемар Феруменко

Сторінки (4/400):  « 1 2 3 4 »

Завершимо сезон

Закрито  двері.
Тож,  завершимо  сезон.
Без  обмов  і  перепон,
Без  печальності  і  муки.
Заберіть  квитки  на  руки.

Дух  Театру.  Він  застиг.
Всюди.  Навіть  у  думках.
Із  яскравістю  він  встиг  –  
Розібрати  по  чутках.

Таємничість  всю  закрили.
Заприсяга  в  прапорах
Перед  святістю  ватаг
Глядачів  вистав  безсилих.

Тож,  завершимо  сезон.
Ви,  глядач,  виходьте.  Смійтесь.
Без  нудентсва  й  перепон.
На  майбутнє.  Всі  надійтесь…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369082
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.10.2012


Театральний демон. Епіграф.

(Поетичний    переклад.
Король  и  шут.  Всі  права  захищено  ©)

Театру  дух  актором  править,
Він  створений  із  більшості  ролей,
Переконавши  у  безсмерті,  так  прославить,
Що  скине  в  царство,  доміфічності,  тінѐй…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369081
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 06.10.2012


Як час (28)

Залишається  сорок  хвилин,
                 Щоб  не  закрити  книжку.
Залишається  кілька  годин,
                 Щоб  погладити  чуйну  кішку.
Залишається  мало  днів,
                 Щоб  відчути  дивні  події.
Залишається  трохи  слів,
                 Щоб  жили  неприховані  мрії…
-----------------------------------------------
Весь  простір  часовий
                 Не  обміряєш  роками.
Свій  кілометр  нульовий  
                 Не  загребеш  руками.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368900
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.10.2012


Діагноз

Для  визнання  власної  шизофреніки,
Не  треба  ходити  до  клініки.
Вистачить  і  висновків  небайдужих,
Хто  часу  багато  подужав:
Кожну  гамірну  дію,  вчинки.
Не  доведи  їм  до  зупинки
Премудрих  висновків  і  щедрих  слів.
А  хула  зманіжених  ослів
Обходить  дім.  Бо  все  одно:
Що  стеля,  що  дрімуче  дно;
Що  є  свобода,  що  нема.
А  інша  публіка  –  німа.
Прийміть,  будь  ласка,  щиру  подяку,
Що  побачили  душу  двояку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368899
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.10.2012


Ми рухаємося

До  мандрівки  земної  всі  зрозумілі.
І  в  повітряну  –  теж  в  змозі.
Кілометри,  полотна  і  милі:
Вся  маса  людська  у  дорозі.

Машини,  літаки  і  потяги…
Обирай  свою  силу  швидкості!
У  вагонах  туманні  протяги
Додають  до  людини  дикості.

Все  життя  –  переміщення  точок.
Вся  рухливість  –  долання  застою:
Від  синів  і  до  змучених  дочок,
Від  лісів  до  морського  прибою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368696
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.10.2012


Ліхтар. За вікном.

Світ  без  пітьми
Живе  з  перемінним  світлом:
Ліхтар,  як  німий,
І  підстанція  –  брудом  квітне.
Не  шкода  годин,
Які  скинуть  цю  вічність.
А  шкода  хвилин,
Що  засиплють  в  комічність.
Шкода  кожного.  Всіх.
Бо  живемо  пітьмою  сердець.
Добре,  що  встиг
Не  вхопити  «облудний»  вінець.
Один,  без  таємної  пітьми
Живе  лише  ліхтар.  Німий…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368695
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.10.2012


До Музи

Пам’ятаєш,  як  ми  з  тобою
Тоді  так  банально  мислили?
Ти  –  така  юна.  І  я  з  головою.
Не  хворою.  Та  з  думками  кислими.
Які  ж  захмарними  нам  здавалися
Ті  часи,  подвиги  в  майбутньому.
А  зараз  інакше.  Таки  дочекалися,
Що  хвилини  наші  такі  незабутні.
Я  виріс.  І  ти  стала  постійною,
Бо  зловити  тебе  було  неможливо.
Тепер  не  дівчинка.  Леді.  Надійна.
Дні  з  тобою  все  більше  важливі.
Щодо  контракту  –  не  переживай.  
                                                                             Укладемо.
Без  будь-яких  прикростей.
                                                                       Без  дилеми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368494
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.10.2012


На дощ

Переночувати  б  десь  біля  дощу,
Огорнути  тіло  цяточками  неба.
Може  тут  я  тихенько  вмощу
Свою  щиру  маленьку  потребу.

Прожити  б  десь  свої  години
Далеко  від  підлих  питань.
А  там  –  майбутні  роковини.
Таємні  межі  золотих  зізнань.

І  наостанок  –  зрозуміти  власне  море.
А  то  черствіють  скромні  береги.
Я  краще  дам  світлинам  фору.
Мурахи  тілом.  Ма̀буть  від  ноги…

Я  для  ночівлі  обираю  осінь.
І  кілька  тижнів.  Цьо̀го  досить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368493
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.10.2012


Стеля

Творчі  пошуки…
Вони  так  називаються  лишѐ
Тому,  щоб  чужі  «носики»
Не  крапали  свої  кліше.
А  їм  що  –  важко?
Мо’  ні.  Але  деякі  відчайдухи
Із  стіни,  пробачте,  роблять  кашку.
Хоч  не  зачеплять,  навіть,  мухи.
Йой…  Світ  вже  інакший.
Форму  змінив.  Тільки  не  зміст:
Як  були  нахабні  квакші,
То  ще  залишились.  Свій  піст
Реорганізували  у  потрібний  стиль,
І  куштують,  лиш,
                                           Елітну  міль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368224
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2012


* * *

Лиш  тільки  зараз  вистачає  слів,
Лиш  тільки  зараз  обирають  комір.
А  за  межею  марних  снів
Вдихають  в  мізки  давній  колір.

І  не  доречно  вбитий  сміх
Відкрив  шляхи.  На  цикл  бруду.
Між  небом  залишили  чуйний  гріх.
Бо  сподіваються  –  що  не  забудуть…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368223
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2012


Щось «дурне»-2

Ті  двері  –  
                 Що  ж  вони  важкі?
Здіймайте  портфѐлі
                   На  чемність.  Лицарсько-легкі.
До  дверей
                     Вам  буде  просто  «струйово».
Накидайте  людей,
                     Бо  ліжко  для  Казанови
Тріскає  смолою.
                       І  буде  пречудова…  божевільня!
Маркою  малою
                       Домовляться  із  вітром  обопільно.
Та,  часом,
                       Здібні  до  премудрої  хули
Гніздяться  «класом»,
                         Щоб  на  завтра.  Ще  були.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367865
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.10.2012


Троянда

Т.П.

Коли  сідаєш,  і  пензлем  живим
Розфарбовуєш  свою  щиру  природничість,
То  і  світ  вважається  новѝм.
І  ще  надовго  зберігаєш  мальовничість.

Маленька  пташко,  хто  ж  спіймає
Тебе  –  граційно  виткану,  наївну?
Ніхто  з  тутешніх  і  не  знає
Так  щиро,  природно.  Як  царівну.

Якийсь  романтик  душу  ощасливить.
І  буде  добре.  Бо  не  квилить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367864
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.10.2012


Знову «щось». Та годі…

А  яку  ти  маєш  прерогативу
           Вказувати  мені  сердешному,
                     Що  гаразд,  що  ні?
               Подумаєш,  натягнув  тятиву,
       Дістав  пістоля  «кегебешного»,
Та  не  вгадав,  що  вже  сумні,
                             Чи  небесні,
                       Чи  платонічні
         Мої  розряди  неритмічні
І  якось  не  важливо,  що  «прєлєсні».
     Бо  ж  ти  цього  не  розумієш.
     Тобі  потрібно  щось  тривке,
             Над  ким  ночами  тлієш.
   Та  лиш  на  мить.  Бо  не  п’янке.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367607
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.09.2012


* * *

А  хто,  тоді,  ти  є?
Я,  власне,  сам  не  розумію
Хто  в  голові  моїй  жиє?
Коли  ж  у  прах  славетний  спламенію?
Та  і  до  трясця  кинути  не  варт,
Бо  що,  тоді,  самотня  хижа?
Далебі,  ще  достигне  гарт.
І  чом  би  не  сховатися  у  ді̀жу?
Прошу,  тікай  із  голови!
Ти  ж  там  згниєш.  З  кістками.
Не  тут  закопані  ті  булавѝ,
Які  ще  можуть  керувати  нами!
Тоді  –  до  трясця.  Сірокольорова
Припне  язик  моя  таємна  мова…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367606
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.09.2012


Самотнім лелекам

Які  далекі  та  водночас  близькі
Поцілунки  коханих  на  осінь.
І  засиплють  їх  скоро  листки,
Не  залишить  нічого.
                                             І  досить…

А  коли  ще  настануть  часи
Для  відвертих  зізнань,  віражів?
І  тікати  ніяк…  Не  проси,
Щоб  ламали  готель  вітражів.

Ще  можливо  дістати  й  тепла,
Бо  до  осені,  певно,  далеко.
Не  ламайте  безцінного  скла.
Залишіть  їх
                                 Самотнім
                                                             Лелекам…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012


* * *

А  якого  кольору  світила
Увімкнеш  у  своїй  голові?
Саме  ти!  Завтра.  Зачепило?
Авжеж.  Бо  не  нові
Можна  ще  увімкнути  ліхтарі
Якими  кожного  дня  махаєш.
І  вночі.  «На  парі̀».
Наслідки  –  ти  сам  знаєш.
Отож.  Обирай  кольори.  Подумай,
Щоб  спокійно  у  люди
Вийти.  Але  ще  знай:
Для  різно-зустрічних  «тлумудів»
Будь  «оригінальним».  Тобто  собою.
Інакше  «викрутасність»  обмахнуть  рукою…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367399
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.09.2012


На половину

Кінцеві  зупинки  молодої  павутини
Хіба  що  можуть  лякати  «заядлих»  педантів,
Яким  за  важкістю  отруйної  рутини
Не  видно,  навіть,  власних  діамантів
                             Своєї  витонченої  консервативності,  
А  також  утопічної  впевненості
В  егоїстичній  примітивності,
Що  накрита  камінням  чемності.
                                     Власне,  кожного  чекає  приховане
Розуміння  демонічної  маргінальності
Непереможних  висловів,  датованих  
                                         На  кращі  дні  єхидної  оригінальності.
Хіба  можна  на  них  доко̀ри  вибити?
                                                             Не  так!  З  ними  краще  випити…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366943
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2012


Під «абсентом»?

Коли  ж  ті  сни  туманних  Альбіонів
Розкѝдають  пляшки  з  незвичним  еліксиром?
А  там  літати  –  в  обрії  протонів...
Не  тут  квиток.  Десь  у  касира.

Чого  літати?  Залишись  ще  тут.
Ходи  собі  як  вічний  снобій.
Тебе  чекає  під  мостами  суд.
А  далі  страта  –  вигнання  за  обрій.

Хіба  це  модно?  Не  вершина…
І  на  підніжжі  заважає  слово.
Куди  біжиш?!  Там  не  стежина!
Я  заблукав.  
                   В  оселі.
                               Знову…

Хто  не  звикає  до  пальничок?
Агонія.  Від  бідності  –  до  звичок…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366942
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2012


* * *

Пахучу  квітку  не  зірвеш  без  писку,
Свою  роботу  зробиш  не  без  тиску.
Та  і  своїх  бажань  не  заховаєш.
Роби  як  хочеш.  Відчувай  –  як  знаєш.
Бо,  раптом,  не  прокинуться  вони:
Твої  таємності.  З  роздвоєнням  вини.
Такі  відвертості…  Далеко  не  рушаєш.
Роби  як  вмієш.  А  відчув  –  тримаєш…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366861
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.09.2012


Вокзал

Кишить  народом.  Масами  облич.
Бетонна,  в  сталі,  надміцна  споруда
Звучанням  потягів  стрічає  ніч,
Залізним  полотном  розмиє  бруду.

Дорога  стугонить…  Реве  двигун…
Ходою  квапиться  буденний  люд.
А  тут  якийсь  зухвалий  «ум»
Шукає  димний  титанічний  «труд».

Розклацане  табло.  Маршрути  звичні.
Втомилися  валізи  від  усіх.
А  кожен  має  –  докосмічні.  
І  кожен  думає:  «Устиг…»

Побачить  стільки  дивностей  земних
Гучний  вокзал  –  розвідник  Долі.
Запросить  він  іще  нудних.
До  світла.  Перших  колій…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366860
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 26.09.2012


Стимул до віри

Ти  ж  так  хутко  не  тікай!
Із  затишної  зали  вихід,  звісно,  є.
Але  допоки  комірчина  для  сценаріїв  жиє,
Смакуй  цією  класикою.    Трішки  почекай,
                                           Коли  усю  нудну  банальність
                                                 Якісно  із  сцени  приберуть.
Вже  хоч  якась,  але  ментальність
Із  ясністю,  щось  «путнє»  донесуть.
                       Головне  –  не  тікай.  Без  тебе  ніяк.
               Не  сумнівайся,  що  ти  не  маяк!
       Постався  до  «текстури»  з  розумінням.
Тобі  хвала.  Та  й  автору  –  терпіння…

Що  краще  за  ґрунтовний  вислів?
Усе.  Та  не  солодкий  «виспів»…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366489
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.09.2012


А чи сама?

На  підлозі…  Вечірніми  краплинами  води,
Які  так  симфонічно  омивали  тіло,
Без  тіні  розтеклась  душа.    Чи  до  біди?
А  може  це  вона  хотіла?
Принаймні,  вже  не  тут.  На  берегах
Загублених  морів  в  країні  бруду.
Її  там  сон,  щоб  мороком  пропах.
І  потім  все  одно  –  що  далі  буде…
Все  ж  ,  довелось  зустріти  відмирання  тут  –  
В  холодному  будинку  ранніх  декадансів.
Він  заманив  її  –  осінній  Брут.
Тоді  і  почалось  –  бездушність  трансів…

Принаймні,  це  було  насправді.
А  чи  сама?  Чекаймо  правди…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366488
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.09.2012


По-мінімуму

«На  мінімум.  У  будь-який  сценарій.»
Але  вкладаєшся  у  стислість  арій
Повністю.  Як,  майже,  «випадково».
В  думках  «пласких»  рихтуєш  слово,
Щоб  зрозуміло,  інколи,  подати  глядачу
Для  їх  фантазій.  Тобто  –  читачу.
Уяви  не  жалкуєш  на  папері.
Бува,  і  світлі  паралельні  двері
Впускають  вже  такенну  маячну,
Що  треба  друкувати  з  грифом:  «Уточню!»
Останнім  часом,  творчості,  експеримент
Ламає  й  трощить  логіку  ущент!
Чужу  і  власну.  Та  минеться…МОЖЕ!
Якщо  у  дійсність  не  повірить  кожен,
А  тільки  стисло  розфарбовує  слова,
Де  потім  забирай  –  голоднії  жнива…
Бо  все  «на  мінімум».  У  будь-який  сценарій.
Але  горить  помітно  стислість  арій…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366255
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.09.2012


Про бородатих «мракобісів»

Сумління,  а  не  ясності,  примарних  корифеїв
Змогли  вдихнути  дурості  в  сонет.
Хоча,    і  так  все  диха  маячнею,
Та  треба  вирватись  з  тяжких  тенет!
Бо  що  слова  «шляхетних  мракобісів»?
Яким    і  розум  затуманили  «орли»,
І  слину  отруїли.  Для  капризів.
Не  вистачало,  їм,  в  публічності  «хули».
А  зараз  повно!  Не  бояться  люду!
Плюватись  всім  дали  «орлята»  смілі,
Та  ще  й  понадавали  бочок  бруду.
І  точять  язики.  На  інші  «цілі».

Хотілось  плюнути  б  у  пику  бородату,
Але  терпіння.  Це  на  іншу  дату…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366254
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.09.2012


Нічному небу

Зіркам  небесним  і  планетам,  теж,
Здається,  важко  втримати  до  меж
Таємні  пристрасті  людей  науки,
Які  вчувають,  часом,  дивні  звуки
У  просторах  степів  космічних.
Бо,  може,  хтось  іще  незвичний,
Не  так  як  люди,  десь  –  живе!
Десь  є  життя!(?).  Щось  не  нове.
Ходили,  ходять  гасла  всюди.  Майже  скрізь.
Завжди  якусь  шукають  істинную  вісь.
І  хай  шукають.  Та  без  бід.
Щоб  не  розтанув,  потім,  древній  лід.
Хай  краще  пристрасть,  тільки  менша,  буде.
Але  не  так.  Не  пошук  люду.
Нехай  лишиться  для  романтики  воя̀жу.
Між  парами.  І  без  вальяжу
Вони  закохано  поглянуть  в  небеса:
«Прекрасні    зорі.  Небо.  І  краса!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366101
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2012


* * *

І  скільки  слів  вже  сказано?  
Обдуманих?
А  скільки  буде  тих  задуманих?
Ви  знаєте?  Чи  може  інші?
Яка  комета  їм  закінчить
Розквітчані  словесністю  дари?
Все,  може,  просто  –  ось,  бери!
А  далі  сам  роби,  як  знаєш.
До  чого  ж,  власне,  волю  маєш?
«До  чого  скажуть»?  Навіть  так?!
Від  Долі,  ма̀буть,  дивний  знак…
Таки,  колеса  часу  навпростець
Проїхались  не  там.
                                               Ну  що  ж.  Кінець…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366100
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2012


* * *

В  голові  родився  бунт:
Посадімо  щось  у  ґрунт?
Щось  таке  вже  невеличке,
Без  водяності  і  гички?
Ов!  Даруйте,  мутна  звичка…
Може  щось-таки  пожнемо,
Чи  балакати  почнемо?
Ні,  не  думали?  Пробачте.
На  майбутнє,  там,  завбачте:
Що  коли  я  лізу  в  очі,
(Якусь  капость  збити  хочу)
То  прошу  –  щоб  прямо  в  лоб!
Не  робіть  мені  потоп,
Не  вертіть  самітнім  носом,
На  кладіть  слова  покосом.
Ви  ж  не  звикли!  Вас  учили
Бути  «чемним»,  бути  «милим».
Не  сьогодні,  то  хоч  завтра:
Сипте  в  очі  мні’  всю  правду!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365923
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.09.2012


Ледащиця

В  тихій,  холодній  кімнаті,  чомусь,
Де,  може,  витають  паху-у-учі  словечки
Ох,  як  же  солодѐнько!Брррусь…
Але,  щось  слівця  перемелюю  в  гречку.

А,  часом,  ось  –  це  не  химера?
Далебі,  панове,  не  можу  різнити:
Де  справді?  Де  треба?  Де  можна?  Де  пити?
Щось,  інколи,  в  голову  б’ється  холєра…

«Майн  лібен»…  Щось,  туто,  путнього  є  ніц.
То  прогорнути  лист?  Мо’  буде  краще…
Піти  до  лежанкѝ    і  впасти  горілиць?
Що  день,  що  ніч  –  «дурне  ледащо»!

Коли  ледащомір  зашкалить  невблаганно  –  
Напишете,  тоді,  важку  догану…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365922
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.09.2012


* * *

Залоскочуть,  затріпочуть
Душу  спогади  сумні.
А  коли  таїнства  ночі
Вихваляються  у  сні,
То  й  не  хочеться  дивитись
На  такі  буремні  хвилі,
Що  до  логіки  безсилі.
Можна  ними  і  умитись.
А  вже  потім  –  приглядайтесь.
Тільки  сильно  не  жахайтесь:
Хтось  логічний,  хтось  –  абсурдний.
(Мо’  разом  співали  ду̀рні)
Що  ж  ті  спогади?  «Безсмертні»!
І  так  сяють,  як  намисто.
А  римуються…  Дотепні!
Без  метафори.  Всі  чисті.
Йой…  і  настрою  піднѐсли.
Бо  то  що?  Буденство  сіре.
Щось  потрібно  в  ньому  біле.
(Мо’  макітрою  об  вѐсло?..)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365295
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.09.2012


Про своїх «первістків»

Мої  рукописи.  Такі  вже  дитячо-юнацькі…
Колись  був  той  час  –  з’явились  зненацька.
То  моє  раннє  очманіле  диво,
Яке  жило,  живе  і…  буде  «жѝво»!
Хоча,  не  так,  як  інші  стрибунці  «колізій»
Між  мною  і  думками.  Різних  «шизій».
Тоді…  тоді!  Такі  яскраві,  як  зіркѝ
Для  мене,  вбогого  душею,  сіромаху,
Який  не  рвав  об  них  тонку  «бумагу»,
І  не  проколював  на  них  діркѝ.
А  зараз  посмішка.  Таки  гортаю:
Мо’  там  банальність.  Там  –  витаю,
А  там  тихенько-тихо  «не  страждаю».
Такі  маленькі.  Наче  діти.
Вони  мої  –  пахучі  квіти.
Як  кажуть  –  первістки.  І  я  скажу:
То  мій  фундамент.  Ранній.  «Докритичний».
Хоч  він  колись  (і  зараз),  так,  –  незвичний.
Та  все  ж  –  безцінний  «самородок»  багажу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365294
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.09.2012


Зразкове соло

Довіра.  Її  ще  треба  заслужити.
Йому.  І  ні  для  кого.  Точно.
Перед  собою  треба.  Бо,  ще  жити
Щоденно  для  душі,  а  не  заочно.
З  собою  війни  інколи  абсурдні.
Але  такого  Вам  не  скажуть  дурні.
І  він  не  скаже.  Таємно.  Тільки  Музі,
Яка  його  тримає  в  звичнім  дусі.
Допоки  вона  є,  то  він  живе.
Але  і  ще  довіру  треба  полонити.
Без  логіки.  Без  фальші.  Без  ліміту.
Для  світу  «темного»  потрібно  щось  нове.
Можливо,  щось  нове  у  плані  волі:
Міцних  ідей  та  рішень.  Щоб  і  Долю
Ще  менше  згадувать.  Та,  тихо!
Бо  в  сумнівах  блукає  лихо.
Ну  що  ж.  Тоді  розмовину  чудес
Він  зробить  трішки  ре-комічну.
А  що  хотіли?  Для  таких  колес
Потрібні  схильності.  Такі  «незвичні»!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364771
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.09.2012


* * *

Прорив.  Його  вже  –  треба  робити.
Він  перетвориться,  може,  в  «порив».
Але  все  одно.  Необхідний  прорив,
Щоб  потім  рішучістю  серце  тепліти.
Якщо  на  захмари  не  зайде  тепло.
Без  нього  абсурдно.  Побачимо  –  зло.
А  мо’  й  не  побачимо.  Стрілки  покажуть.
Інших  не  буде.  Інші  не  скажуть.
Чекаймо.  Ще  трішки.  Далебі…
Хоча  б  трохи  більше  почуло  прокльони.
Куди  повтікали?!  Ганебні  мільйони
Корисні  не  будуть.  Навіть  на  небі.
О,  так.  Дочекайтесь.  Високі  надії.
Бо,  може,  і  краще,  що  гамірні  дії
Створили  навколо  сферичні  турботи.
Хоча…  Дочекайтесь.  Хмільної  «суботи».
Ось,  скоро.  Вже  близько.  Добротного  духу
Ще  сила-силенна  оглушить  простори.
Ваші.  Уявні.  Що  гідні  покори.
Терпіть.  І  тримайтесь  –  мотузки  від  руху…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364770
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.09.2012


Скарбниця слів

Мій  записник.  Моя    скарбниця  спогадів,
Літопис  певних  доабсурдних  здогадів.
Він  весь  живий.  Ще  довго  жити.
Без  нього  вогнища  не  будуть  горіти:
Шалені,  ліричні,  які  забажають
Шановні  цінителі.  Десь  і  чекають,
Коли  заіскриться  той  кремінь  чорнил,
Що  може  підняти  фантастику  брил.
Ще  довго,  ще  довго  йому  пламеніти!
Він  все  перебачить.  Таки  не  тускніти.
Бо  й  часу  не  має…  Можливо,  можливо…
Кожна  сферовість  настільки  важлива,
Що  треба  ще  жити  туманній  потребі.
Без  сумніву  й  фальші.  Помірно.  У  небі.
І  скільки  абзаців  ще  будуть  витати,
І  скільки  рядочків  ще  будуть  кохати,
І  скільки  годинок  ще  будуть  плекати…
Оцю  скарбницю,  невелику,  тихих  дум
Не  спалить,  навіть,  деградивний  бум.
Мій  записник.  Фортеця  димних  мрій.
Літопис  певних  доабсурдних  дій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364517
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.09.2012


Уно мелоді̀я

Звучання.  Музика.  Звуки.  І  слова.
Та  знову  ж  –  звуки,  звуки!
В  уяві  все  прекрасно  ожива!
Мелодіє,  візьміть  же  на  поруки!

Мені  і  жменьки  вистачить  блаженних
Настільки  соковито-соковитих  нот…
Вай-Вай!  Який  же  навіжений!
Бо  десь  літаю  в  обрії  чеснот.

На  три  хвилини.  І  того  достатньо.
А  більш  не  треба.  Та,  хоча,
Бува  і  «припирає»  у  стінівстві  хатнім,
Бо  сірий  трутень  набридать  почав.

Отож,  летімо  далі  кайфувати.
Мо’тільки,  туто,  покладемо  рейку.
Вже  ось  і…  От  холєра-мати!
Та  хай  вже  грець!  «Присіла»  батарейка…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364516
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.09.2012


* * *

Моя  богема.  Без  примарних  днів,  
Без  Алкоголії.  Її  туманних  снів.
Від  неї  трохи  я  тікаю.
Але  є  кава.  Йой…  Не  знаю
Чи  від  такого  мінусу  втечу.
Чиїсь  листки.  Свої  лише  товчу.
По  стінам.  Але  там  сусіди:
«Чи  божевільне?».  То  їхні  флюїди.
А  мні’  тільки  кави.  Трошки.
Почнеться  пияцтво.  Не  йди  до  ворожки!
І  то  богема.  Із  більшого  мале,
А  із  добрішого  –  блискуче  зле.
Еге  ж,  примарно?  Скажете  колись.
У  кожного  своя  богема.  «Зашибісь»…
У  кожного  своя…  Панове,  звісно!
Але  таку  і  кинути  не  пізно.
Та  не  втрачати  ж  потягу  блаженства,
Терпіти  надлишки  пекучого  буденства?
Як  хочте.  Мені  не  цікаво.
Щось  з  Вами  забалакався.
                                                         Зроблю  собі  кави…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364236
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.09.2012


Про дітей тієї слави

(Інтерпретація  вірша  Тараса  Шевченка
«Не  для  людей  тієї  слави…»)

Не  без  люду  і  без  сліду
Може  щось  блукає  світом,
Те,  що  виховав  ти  сам,
Що  хотів,  щоб  бу̀ло  «там»,
Що  назвав  Тарас  дитятком,
Що  живе  разо̀м  із  татком.
Не  один  –  їх  ціла  купка.
Гріються  десь  біля  грубки.
Хто  малий,  а  хто  величний;
Хтось  легкий,  а  хтось  незвичний.
Всі  найкращі.  Всі  чудові.
І  для  татка  «замурзо̀ві».
Не  сидять  вони  на  місці.
Радістю  блукають  нишці.
І  додому  легко  вертаються.
Собою  малі  ще  гучно  пишаються.
А  коли  дітки  вертаються  тихо,
Щасливі,  щебечуть,  як  наче  без  лиха.
Татку  радіють  душу  легенько.
Йому  добре.  І  маленьким.
Він  Бога  щиро  благає,
Крім  них  нічого  не  має,
Щоб  не  приспали  злії  чари,
Не  створили  в  «яничари».
Будуть  жити.  Це  довгенько.
Ще  плекатиме  їх  ненька.
Ти  ж  їх,  тату,  не  прокля̀неш?
Лагідно  на  них  поглянеш,
Похитаєш  не  зимою,
І  не  сива  –  головою.
Мати  скаже  жартома:
«Краще  не  родились».  
Крадькома…
Дівчина  гарна  й  мила
Скаже:  «Я  їх  полюбила…»
----------------------------------
Пробачте,  шановний  Тарасе,
Що  Ваше  творіння  інакше  прикрасив.
Але  і  погодьтесь  –  для  тисяч  поетів
Щире  творіння,  як  сяяння  злетів
Варте  не  менше.  І  Ваші  слова
Для  мо̀їх  натхненностей  теж  ожива!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364235
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.09.2012


Щось «дурне»

На  акторськім  п’єдесталі
Монологам  стріху  дали:
Не  тікати  за  крайнебо,
Бо  актору  номер  треба
Учинити  за  годину.
І  зарушити  провину
Глядачам.  Болючих  жартів,
Які  сірості  не  варті.
Та,  такий  закон  покути.
Для  корисності  й  омути
Потрапляти  до  крісельця
На  години  дві  сідельця,
І  побачити  життєве
Не  захащено  миттєвим.
Все  в  ілюзності  живе.
Може,  часом,  і  нове…
Що  ж,  кумедні  монологи
Запідкосять  чисті  ноги.
А  вже  потім,  потім!  Потім…
Всьо.  Завершим,  добрі  люди.
Це  не  все.  «Щось»  далі  буде…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364150
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.09.2012


Як-то кажуть

Як-то  кажуть  –  шануйте!
Свою  працю,  свій  талант.
Не  актор-комедіант
Подарує  «вашим»  грант.
Як-то  кажуть  –  цінуйте!
Свої  вміння,  власні  справи.
«Не  для  людей,  тієї  слави»  *
Основа  –  щоб  не  більше  знали.
Як-то  кажуть  –  почуйте!
А  вже  потім  –  можна  вчити,
Як  правніше  треба  жити,
І  кому  принести  квіти.
Як-то  кажуть  –  відчуйте!
Може,  потім,  буде  часу
Розбудити  «клубну»  масу,
Що  чманіють  від  фугасу.
Як-то  кажуть  –  «розумуйте»…
У  кого  які  словеси,
А  в  кого  –  тяжкі  колеса
Дотягли  сліди  в  небеса.
Як-то  кажуть  –  не  сумуйте…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364149
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.09.2012


Попіл раннього горіння

Чи  є  тобі  стіна?  Чи  страшна  перепона,
Коли  тобі  потрібно  йти  вперед?
Вперед,  тоді,  до  меж  кордону.
Там  смуга  успіху,  а  не  стіна  «побєд».

А  хто  тобі,  дурний,  там  заважає?
Чи  може  сам?  Чи  то  біда?
Хіба  того  твій  розум  не  бажає,
Чи  кров  тече  не  міцно-молода?

То  може,  краще,  стіну  розіб’єш,
І  всім  покажеш  –  що  ти  вартий?
В  подальшому  –  талант  той  не  проп’єш?
Бо  може  вбити  і  п’янюща  кварта.

Занадто  швидких  запитань  пролили.
А  втім.  Як  захотіли  б  –  то  спалили…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363798
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.09.2012


Були часи…

Були  часи,  коли  самотні  спалахи  агоній
У  суміші  із,  наче,  алкогольних  переваг,
Кидала  трохи  ясності  на  осовілі  скроні,
Що  очманіли  від  критичності  нудних  ватаг.

Були  часи,  коли  обвітрені  спочином
Ножі  сталеві  врізались  у  ніжний  спів.
Тоді  умерло  все.  Безароматним  чином.
До  відліку  лишалось  кілька  днів.

Були  години…  Та  вже  десь  розбили
Об  стіни  ілюзації  пекельних  пірамід.
А  там    не  скажуть:  чи  ходили
Мандрівники  блаженства  на  той  світ.

Будуть  ще  часи,  може  і  години.
Може  і  агонію  закида̀ють  в  спину…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363797
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.09.2012


Короткий «моно-моно»…

Стою  у  всій  красі.  Чудово.  Та  байдуже
Суфлеру  в  театральній  ямі.  Дуже  чемно
Я  відмовляю  тим,  хто  не  подужав
Відчути  силу  первісного  акту.  Мо’  напевно

Між  глядачів,  які  дійшли  до  авангарду,
Іще  залишились  простохи  й  достеменні.
Та  мні’  не  страшно.  Бо  додавши  сил  і  гарту
Я  їм  подякувать  ще  мушу.
Але  то  потім.  Зараз  відведемо  душу…

…стою  у  всій  красі.  Сцена.  Глядачі.
Мовчання.  Дума.  Ні,  не  варто.
Для  цього  мало  часу.  Розду̀мів  тягачі
Ще  не  гальмують.  У  наступний  ква̀ртал.

Про  що  вони?  Аналогічні  сцені:
Який  типаж  подати  глядачу?
Яку  матерію  закинути  у  жмені?

Чи  експресивний  і  бурхливий  монолог?
А,  мо’,  пасивний  і  нуденний  діалог?

Та,  краще,  знову  розпочати  лог.

Бурхливий,  емоційний  «моно-моно».
Вам  не  звикати.(?)  І  мені  тако̀ж.
На  Ваші  репліки  знайдемо  перепону.

Мій  монолог.  Суцільна  катавасія  «холєр»:
То  можуть  бути  філософські  цвяхи,
То  можуть  бути  оди  про  таємні  шля̀хи,
То  може  бути  «воспівання  про  мадам  Бодлєр».
І  усілякі  важелезні  «охимери»,
Яким  не  страшні  деморальні  полімери.
Хоча  служіння  полягає  у  мистецтво…
Але  актору  відслужіння:  час-питання.
Допоки,  Театральних  Духів,  коливання
Йому  життя  продовжують  тепліти.
Коли  успішні  дні  –  то  обдарують  квітів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363643
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.09.2012


Ризмаха

Чутки,  образи,  лестощі  брехні…
А  покуштуйте  ще,  чи  Вам  не  мало?
Пробачте,  Ваша  «ризма»  не  відпала?
Без  «Ха».  Таємно.  Дотримали.
Куди  вкладете  тихі  дні?

Комедія  чудова,  тільки  трішки
Ви  перебільшили  із  власним  каяттям:
Змішали  із  химерним  співом  і  «виттям»,
Залили  спирту  для  відводу  «плям».
Ловіте  тіло,  але  нишком.

Зловісна  тиша…  Публіка  німа.
Пробачте,  Ваша  «ризма»  втратила  клейовість.
Лишилось  «Ха».  Відкрито.  На  зимовість.
Складіть  інакше  тільки  димну  повість.
Холодна  зала.  Публіки  нема…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363642
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.09.2012


Розпочнемо сезон

Відкрито  двері.  
Тож  почнемо  цей  сезон
Без  обмов  і  перепон,
Без  таємності  і  фальші.
Справи  на  подвижності  подальші!

Дух  Театру.  Він  панує
Всюди.  Навіть  у  думках.
Всю  яскравість  він  датує
Розкидати  по  «казках».

Таємничості  бракує,  лиш
Наявність  переваг
Перед  близькістю  ватаг
Глядачів  вистави  спраглих,
Що  і  так  важливі  за̀вжди.

Тож,  почнемо  цей  сезон.
Ви,  Глядач,  заходьте  сміло
Без  сумнівства  й  перепон.
Все  готово.  Все  ожѝло!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363445
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.09.2012


* * *

По  коліях  самотні  електрички
Невпинно  «відгасають»  ще  своє.
Ловлю  я  вітер.  Це  від  звички.
Допоки  сила  у  руках  жиє…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363444
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.09.2012


* * *

У  розбратах  душевного  Олімпу
Невинними  вважаються  лише  боги.
А  смертні  що?  Вони  ж  без  німбу.
Їм  прив’язали  «славу»  до  ноги.

А  що  втрачати  розміфічним  стінам,
Коли  усю  болючість  кинули  униз.
А  смертні  що?  Ті  вбили  клином
Всі  настанови  і  «розклали  хмиз».

Олімп  не  змушує  біднитися  «богемі».
До  нього  важко  добиратися  стежками.
А  смертні  що?  Ті  кинули  проблемі
Вітри  холодні,  що  народжені  віками.

Невинними  вважаються  лише  боги.
А  смертні  що?  Вони  ж  без  німбу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363293
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2012


Моральна вада

Людська  душа  –  така  вже  таємнича,
І  «вчинки»  в  неї  теж  чудні.
Та  тіло  за̀вжди  по  інакше  кличе.
А  потім  доживай  –  з  тугою  дні.

Але,  по-суті  –  як,  кому.
Не  всім  сумління  гризотою  диха.
А  може  зрадив  теж  йому?
І  принциповість  розбиває  твоє  «лихо»?

А  що,  «по-суті»,  димна  зрада?
Яка-небудь:  чи  платонічна  чи  «гірка».
Це  все  одно  моральна  вада.
І  хоч  здається,  що  вона  п’янка.

Виставу  влаштували.  Та  для  чого?
Чи  варта  некомфортність  глядачу?
І  ті  пояснення  –  до  чого?
Ніхто  ту  думку,  «зрозумілу»,  не  почув…

Ну  що  ж,  долайте  опорѝ.
Чекайте  сподобання  без  печаль,
Чекайте  сподобання  до  пори,
Коли  спаде  серйозності  тонка  вуаль.

А  що,  «по-суті»,  твоя  зрада?
Це  ще  одна  моральна  вада…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363292
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.09.2012


* * *

Життя.  В  майбутньому,  колись,  можливо,
Та  й  може  зараз:  як,  кому,  і  де
Розкрутить  в  механічну  центрифугу.
А  потім  стане  не  важливо
Чи  стане  хтось  на  ноги  чи  впаде,
Чи  побороти  ще  зуміє  тугу.
І  випадковості  такі  –  одного  на  мільйони,
Бо  сам  будуєш  всю  свою  шляховість.
А  що  знайдеш  –  твоя  пустоголовість
Розбудить  у  думках  прокльони,
Яким  і  так  потрібна  тиша  та  спокійність,
Додавши  до  води  надійність.
«Злодійка»  Доля  щось  і  забажає
Утнути  якусь  «яму»  на  дорозі,
Та  й  центрифугу  розкрутити  в  змозі.
Талант  до  цього  вдалий  має…
-------------------------------------------
І  хоч  «життя  іде  і  все  без  коректур»,
І  може  епізодами  крутити  дзиґу,
Ви  не  цурайтеся  своїх  культур,
Бо  хто  через  бар’єр,  тоді,  не  плигав?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363220
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.09.2012


Пожива для розуму

От  Ви  скажіть,  шановні:  па̀ні  та  панове
Чому,  коли  земний  той  дощик  накриває
Не  менш  земні  хатини  і  людей,
У  Вас  стається  інша  змова:
(Не  та,  що  Ваша  «денність»  знає)
Ви  відчуваєте  наплинність  тих  ідей,
І  Вам  потрібно  неодмінно
Звернутися  до  теплих  спілкувань.
А  краще,  нишком,  самочинно
Дістатися  до  друзів  паперових
Яким  електрика,  можливо,  й  не  потрібна.
Лиш  свічка,  каганець  –  без  зайвих  зволікань
Дістатися  до  променів  розумних  та  чудових.
Та  й  до  спокійності  зробитися  подібним.
Хапайте  книгу!  Буде  бездоганно.
І  ще  подякуєте  небу  мимохіть.
Симфонії    і  ноти  –  всі  водневі
Вам  не  завадять  
Доторкнутись  полігранно.
Всі  негаразди  й  втомлесті  тижневі
Тікатимуть  далеко.  Раз  і  хвіть!
Але  і  книги  стимуляція  почесна
Це  навіть  і  пів-справи.
То  далі  все  залежить  від  бажання:
Не  примусового  і  не  тілесного,
І  не  від  запаху  помеленої  кави.
Лише  від  Вас  і  Вашого  зростання
Духовних  сил,  які  бажають  світла
У  темні  й  недосвітлені  шпарини
Комірок  і  поличок  сховища  нейронів,
Клітин  і  протеїнів,  різних  «-онів»,
Яких  збагачувать  потрібно  кожну  днину,
Щоб  інформація  була  різноманітна.
А  то  все  «ящики»  і  «буки».
А  до  книжок,  чомусь,  не  тягнуть  руки?
Вам  не  потрібна  дощівна  погода,
Щоб  із  книжками  укладати  згоду.
Знайдіть  лише  часу.  А  далі  місце,
Де  можна  із  на̀поєм  присісти.
І  вже  тоді  окрилених  фантазій
Бальзам  душевний  без  міцних  оказій
Надасть  для  розуму  поживу  естетичну.
Для  цього  і  потрібні  тільки  Ви!
Тому  й  цінуйте  книги  пані  та  панове.
Це  шлях  до  знань  завжди  класичний,
І  до  натхнення  корогви.
Безмежне  джерело  до  мови!
Так  ось,  відкрийте  книгу  ту  скоріш.
Меню  шукайте:  «Розуму  пожива».
На  перше  –  мінеральну  прозу;
На  друге  –  ко̀рисну  поезію;
І  на  останок  –  вітамінний  гумор.
Духовна  їжа.  І  не  шкода  гріш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363219
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.09.2012


Я падаю…

(Вірш  читається  зверху  вниз,  і  навпаки)

Я  падаю  у  площину  веління…
Де  поряд  із  блаженним  сном,
Яке  хапає  подихом,  чомусь,  осіннім
Пекельне  марево  із  власних  аксіом.
Але  ж…  Не  Місяць  скерував,
Щоб  гарбати  мої  нужденні  хвилі.
Зловісний  геній  все  запланував.
І  кожен  крок  –  сипучі  милі
Ставали  грізними,  як  світ,
Де  темні  рухи  власних  мрій
Розсипались  на  тонкий  лід,
Щоб  розпочати  комплекс  щирих  дій.
Зірки  оманливі  закинули  в  площѝну
Мене  із  жменею  думок  критичних.
Шукаючи  у  небо  ту  стежину
Я  мріяв  про  натхнення  еластичне…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362823
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.09.2012


Я Актор і ти – Маестро

В.  Н.  


Вітаю,  друже!
Ми  знайшли  сумний  оркестр:
Я  Актор  і  ти  –  Маестро.
Хтось  –  по  черзі  диригує,
Хтось  –  підшукує  до  «діла»
Ту  людину,  яка  сміла
Нас  «усіх»  та  й  порятує.
І  до  Бога.  Бо  ж    він  чує:
Всі  ті  ноти  соковиті,
Що  прокльоном  і  вином
По  абзацу  всі  омиті,
Донесли  на  щирі  миті.
Най  не  буде  це  все  злом!
Бо,    і  певно,  ти  Маестро,
Ну  і  я  –  такий  Актор,
Що  підносити  страждання,
Попід  снами  ті  зітхання,
Щоб  психічні  коливання
Передав  блаженний  хор,
А  підспівував  –  оркестр!
Ти  Актор  і  я  –  Маестро.
На  півставки.  Тут  і  там.
Ми  –  співці.  Нужденним,  люду
У  симфоніях  і  актах
Ми  оскаржуєм  облуду!
А  «розхристаним»  панам
Пропонуємо  балади,
Бо  які  ж  тоді  принади,
Коли  їсти  хочуть  всі:
І  панянки,  навіть  пси,
І  духовні  ті  знавці,
І  бідненькі  і  купці.
Нам  лишень  дають  поради:
Весь  глядач,  що  буде  радий
Свою  душу  в  творчий  храм
«Занесуть»  блаженно  й  щиро,
Коли  б  там  «Чєвота  било».
Ну,  скажімо,  легкий  «срам»,
Що  і  так  пустує  всюди.
А  раніше,  чемні  люди,
У  приватності  тримали,
Бо  ще  розум,  генний,  мали.
А  тепер  –  «легка»  облуда…
Але  так  не  можна,  люди!..
Та  ніхто  не  чує  мови.
Це  не  страшно  –  це  обмова…
І  тепер  «заносять»  -  душі
Свої  скарги  –  ми  ж  це  мусим!
Підкоряти  всі  таланти,
Співи,  ноти,  поетичні  гранти,
Свої  вміння  –  ми  ж  гаранти!
Своє  слово…  Підкоряти!!
Як?  Кому?  «Пролетаріату»!
Мій  Маестро  –  ми  ж  загинем!
Хоч  і  в  нас  сумний  оркестр,
Хор  блаженний,  і  театр,
Де  один  актор  -    та  чесно!
У  собі  шукає  сили.
Ми  не  можем  помирати…
Він  Актор  і  я  Маестро.
Ми  воліємо  шукати
Вихід  у  буденстві  злім
Серед  щирих  пантомім,
І  у  сірості  нуднім,
Світлі  промені,  до  неба,
Які  щирим  для  потреби,
Як  повітря-кисень  треба!
Ми  живемо  –  лиш  для  них.
Нам  важливий  їхній  сміх,
Нам  важлива  їхня  радість,
Нам  важливі  почуття.
Ми  загоїмо  їм  слабість,
Подаруємо  життя!
Їхні  душі  –  це  багатство,
Що  насичує  цей  храм,
Де  не  буде  –  бруд  і  «срам»,
Де  панує  творче  братство:
Хор    блаженний  і  театр,
Радісно-сумний  оркестр.
Не  стоять  там  творчі  ґрати.
Там  Актор  і  там  –  Маестро…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362822
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.09.2012


Мій Шлях

And  now,  the  end  is  near,
And  so  I  face  the  final  curtain.  
My  friends,  I'll  say  it  clear
I'll  state  my  case  of  which  I'm  certain.  

I've  lived  a  life  that's  full  -
I've  travelled  each  and  every  highway.  
And  more,  much  more  than  this,
I  did  it  my  way.  

Regrets?  I've  had  a  few,
But  then  again,  too  few  to  mention.  
I  did  what  I  had  to  do
And  saw  it  through  without  exemption.  

I  planned  each  charted  course  -
Each  careful  step  along  the  byway,
And  more,  much  more  than  this,
I  did  it  my  way.  

Yes,  there  were  times,  I'm  sure  you  knew,  
When  I  bit  off  more  than  I  could  chew,  
But  through  it  all,  when  there  was  doubt,  
I  ate  it  up  and  spit  it  out.  
I  faced  it  all  and  I  stood  tall
And  did  it  my  way.  

I've  loved,  I've  laughed  and  cried,
I've  had  my  fill  -  my  share  of  losing.  
But  now,  as  tears  subside,
I  find  it  all  so  amusing.  

To  think  I  did  all  that,
And  may  I  say,  not  in  a  shy  way  -
Oh  no.  Oh  no,  not  me.  
I  did  it  my  way.  

For  what  is  a  man?  What  has  he  got?  
If  not  himself  -  Then  he  has  naught.  
To  say  the  things  he  truly  feels
And  not  the  words  of  one  who  kneels.  
The  record  shows  I  took  the  blows
And  did  it  my  way.  

Yes,  it  was  my  way.



І  ось,  вже  близько  кінець,
І  ось,  стою,  перед  завісою  затемненою
Друзі  мої,  скажу  –  не  нанівець,
Я  висловлюю  справу,  про  яку  ще  впевнений

Я  прожив  життя,  що  сповнене,
Я  подорожував  по  кожнім  шосе
І  більше,  набагато,  ніж  спомини,
Я  зробив  це  –  мій  шлях

Жаль?  Було  щось,  декілька,
Але  знову  мало,  занадто,  щоб  говорити
Я  зробив  те,  що  повинен    був  зробити
І  побачив  його,  дійсно  –  без  винятку

Кожен  курс  я  планував  –  намічений,
Кожен  крок,  обережний,  був  маловивчений
І  більше,  набагато  більше,  ніж  це,
Я  зробив  це  –  мій  шлях

Так,  були  часи,  я  впевнений,  що  Ви  знали,
Коли  я  відкусив  більше,  ніж  усі  жували
Але  через  все,  коли  не  було  сумнівів,
Я  з’їв  його,  і  виплюнув
Я  зіткнувся  з  усім,    і  стояв  високо
І  зробив  це  –  мій  шлях

Я  любив,  я  сміявся  і  плакав  крізь  го̀ри,
Я  мав  всього  досхочу  –  моя  частка  втрат
Але  тепер,  коли  стихають  сльози,
Я  вважаю,  що  все  так  кумедно

Думаю,  що  я  зробив  все,
І  я  можу  сказати  –  не  в  сором’язливий  спосіб
О,ні.  Ні,  не  я.
Я  зробив  це  –  мій  шлях

Бо,  що  таке  чоловік?  Що  він  отримав?
Якщо  не  сам  –  тоді  у  нього  нічого  немає
Сказати,  що  він  дійсно  відчуває,
І  не  слова  того,  хто  стоїть  на  колінах
Запис  показує,  що  я  прийняв  удар
І  зробив  це  –  мій  шлях

Так,  це  був  мій  шлях…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362566
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 07.09.2012


Щось «психічне»-2

Дорогами  часу  літають  машини,
А  мні’  вистачає  тільки  на  шину
Отак,  «вистачає»…  Ча̀сом  животію,
Таємно  у  снівстві  своїм  дивно  мрію,
Що  люди  не  будуть  оманювать  знову,
Щоб  потім  химерну  не  втілювать  мову
Бо,  всім  набридає  огненна  журба,
А  диму  потрібен  облудний  дурман,
Щоб,  потім,  літати  дорогами  часу
А  хочуть!  Тоді,  лізуть  в  касу
Комусь  –  вистачає  на  втілену  шину,
Хтось  –  хоче  тримати  у  дворі  машину
Літати  у  часі  терпіння  не  мусить,
Бо,  може  болячка  за  крила  прокусить
Холодно-голодну  хмару  напустить,
А,  для  кумедності,  вкриє  ще  дустом!
«До  дна  близько,  як  до  неба»
І  хоч,  не  я  сказав,  та  мні’  це  треба!
Оману  впустити,  та  знову  огненність,
О(б)пікує  мізки  в  розпусну  буденність
Ох,  знову…  Тоді  повертаюсь,
Бо,  певно,  у  справі,  якійсь,  я  ще  знаюсь
Ох,  нене…  Мені  би  машину,
Хоча  б  наостанок  м’якеньку  ту  шину
І  тихо  котитись  дорогою  часу,
Але,  для  початку,  піду  я  до  каси!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362565
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.09.2012


Геть від Океану!

Люди  дурні̀,  які  хочуть  спалити,
Сушити  до  тла  Океан  моїх  рим
Життя  без  якого  –  тільки  тускніти,
Кида̀ти  навколо  лиш  попіл  і  дим

Для  кого  вони,  бездумні  сексоти,
Розтоплюють  пару,  щоб  взятись  за  край?
Безликі,  продажні,  але  ж  «поліглоти»!
Турботливі  іншим,  а  їх  «не  чіпай!»

Бездушність  облуди  для  них  неосяжна,
Коли  їм  нагода  така  ще  впаде?
Вже  років  зо-двадцять  пісня  протяжна,
А  зараз  «громада»  у  наступ  піде

Безликий  орел…  Ще  мало  простору?
Ти  брудниш  Праненьку  у  море  темниць!
Накинув  на  «щирих»  червоного  мору,
«Дайош»  чисту  свіжість  на  розквіт  дурниць?!

Пропащі  стежини…  Стійкіші  до  моря,
Бо,  їм,  Океан  лиш  «других  сорті̀в»
Не  важко  кидатися  вістрями  горя,
Без  совісті,  люду,  чогось  ще  хотів…
-----------------------------------------------
А  я  –  хочу  жити    у  цім  Океані!
Немов  той  фрегат  розправляти  вітрила
Коритися  вітру  на  зустріч  омані,
Але,  хочуть  ду̀рні  обрізати  крила,
Накинути  «святість»  безсовісних  псів
Від  ласих  пожив,  що  охляли  продажні
Але,  руки  геть!  Вже  досить  лісів,
Які  Ви  зрубали  за  клаптик…  «Відважні»!
Паперу  всім  мало?  Приймайте  відмову:
Народ  захищає  від  пазурів  мову!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362504
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 06.09.2012


Справи у всіх

Справи  у  всіх.  Тому,  не  чіпають,
Примхливі  до  часу  газетні  казки
Хоча,  у  повітрі,  ще  стрі̀чки  літають,
До  люду  лишились  примхливі-таки

Справи  у  всіх?  Напевне  ще  мріють,
Докласти  зусилля  до  втрачених  снів
Але  все  згасає…Чи  вогник  жевріє?
Чи,  може,  «симфонії»  лагідний  спів?..

Справи  у  всіх!  За  вмілим  процесом,
Відносять  до  неба  валь’яжні  дива
Мігрують  по  щирості  темним  колѐсом,
Зібрати  від  осені  стиглі  «жнива»

Справи  у  всіх…  Не  хочуть  стлівати,
Від  тихого  шуму  кімнатних  пустель
Розважливі  душі  ще  й  хочуть  співати,
А  їм  пропонують  посушливість  стель…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362502
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.09.2012


Напевно, безумство?

«Де  ти  провалля?..»  Давно  так  шукає,
Напевно,  безумство…  Чи  втрачені  сни?
Від  ночі  до  ночі  неспокій  лякає,
Блукає  відлуння  із  горе-весни

Де  ти,  безумство?  Не  там  порятунок,
Що  може  закрити  холодні  вітри
Дороги  підняли  для  світла  ґатунок,
З  командою  долі:  «Безмежність  зітри!»

Де  ти,  надія?..  Коли  так  потрібна.
Здолати,  зморити  пітьму  без  боїв
Але  до  провалля  стаєш  ти  подібна,
Сльозами  стікаєш,  щоб  холод  згорів

Даремно  й  питати…  Ховатись  всі  вміють,
Але  не  спокійно.  Лишаються  дні
Вони  до  останнього  сонцем  не  тліють,
Напевно,  безумство.  У  білому  сні…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2012


***

Ось,  зараз,  згадались  важливі  слова,
Їх  люди  казали,  раніше,  з  думок
І  добре,  що  пам’ять  тихенько  жива,
Але,  на  скептичність  накиньте  замо̀к

Накиньте,  накиньте…  То  дуже  цікаво!
Пориньте  з  душею  в  тендітний  сеанс
А  ще,  покуштуйте  із  долею  кави,
Щоб  довше  чекати  цікавий  нюанс

Ох,  ці  слова…  Солодкі,  тендітні…
Але,  не  кохати!  Бо  це  формалізм
Людина  казала,  що  в  часі  новітнім,
«Кохай  не  словами!»  Відмінний  критизм…

Багато  таких…блукають  у  колі,
Їм  те  не  кажуть,  пробачте,  дурні̀
Що  мало  вітрів  гуляє  у  полі,
«Ваші  памфлети,  як  осінь,  сумні!»

Згадалось  щось  тепле.  Відверто  таємне,
А  щось  довіряти…  Їй-богу  –  не  час!
Туди  повернутись,  щоб  взяти  буремне…
Але,  не  завжди.  Тримайте  запас

Ох,  ці  думки…  Безжально  «ритмічні»
Ще  скарг  не  шукали  чорнильні  річки
Тихенько  б  «мовчати»  у  сопла  космічні,
Сховайте,  напевно,  до  щастя  –  свічки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2012


Морю нудно…

Морю  нудно,  а  всім  все  одно,
Кидали  раніше  каміння  на  дно
А  зараз  забули…  «Даруйте,  та  час!»
Надійно  сховались  до  «вдячних»  гримас

Сховались  від  кого?  Про  щирість  забули,
Якусь  нетерплячість  у  морі  відчули
Лірична  відвертість,  печальності  й…фарба!
Туман  їх  давно  тихенько  загарбав

Та  вже  все  одно…  Втіха  таємна,
Забрати  від  моря  мрію  незѐмну
Насуньте  ще  хмари.  Ото  буде  шторму!
Маленьким  хижачкам  додайте  ще  корму

Нудно.  Чому?  Бо  всім  все  одно…
Зараз  нічого.  Було  «щось»  давно
Вже  втіхи  нема.  І  хвилів  тако̀ж,
Відлунням  лиш  котиться  слово:  «Отож…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2012


Куди їм?

Уяву  розбито…Куди  тим  сонетам…
Холодні  блокноти,  пропахлі,  з  вином
І  люди  вигадують  «стиглі»  памфлети,
Про  втрачених  літом  словесних  судом

Куди  тим  памфлетам…Вгамовані  крила…
Шукають  відважні,  десь,  хибні  думки
Блукають  на  морі  похмурі  вітрила,
Втопили  безсоння  ті  мудрі  книжки

Куди  тим  книжкам…Розплакана  совість…
Болять  від  негоди  самотні  дива
Отруйним  чорнилом  писали  ми  повість,
Така  маячня  ще  відверто  жива

Скінчилася  кава…Куди  тим  долоням…
Відчутно  палають  у  небі  вітри
Пульсуюча  кров  оживає  у  скронях:
«Останнє  сміття  із  паперу  зітри…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353062
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2012


***

Старезне  кіно  заманило  у  прірву,
Радій,  не  турбуйся!  Одначе,  пітьма…
Куди  не  спитаєш:безумців  нема,
Холодна  серйозність  ланцюг  весь  розірве

Шалена  похилість  вбиває  з  моментом,
Якщо,  не  відчувши,  пробачив  прикрасу
Яка  розливається  ніби  від  часу,
До  розпачу  скиглить  зболілим  сегментом

Зм’якілі,  від  сирості  прірви,  похмурі,
Листи  без  роз’яснення  чемних  панів
Ніхто  природничість  ніяк  не  змінив,
Лишились  ще  метри  занадто  понурі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2012


***

Не  знаєш  куди,  подіти  ту  хвилість,
Кидаєшся  долі  на  лагідну  милість
Зловісно  на  тебе  вдивляються  люди,
Не  хочеш  дізнатись  –  що  воно  буде?

Не  маєш  кому,  завдати  той  клопіт,
Бо  марність  надію  зажѝво  потопить
І  образи  фальші,  залиті  шампанським,
Нахабно  запрошують  жити  «по-панськи»

Чекаєш,  для  часу,  здійняти  щось  дивне,
Що  десь,  за  горами,  блищить  нерозривне
Тікають  від  тебе  думки  на  дорогу,
Спалив,  для  безодні,  останню  ти  змогу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2012


Щось «психічне»

Дно  велике  –  холодне  і  темне,
Потрапив  туди  можливо  й  даремно
Летіти  б  кудись  далеко  у  небо,
Але  запитай  –  воно  тобі  треба?

Так,  так  –  запитай!  Чи  мало  тих  сліз,
Коли  до  «високого»  тихо  доліз?
«Це  може  на  краще…»  Не  люди  хотіли,
Коли  вже  до  серця  набігло  зболіле

Не  люди  хотіли…  Коли  б  не  дорога,
Дала  для  утіхи  малюючу  змогу
І  вже  набігають…  Тримайте  кишені!
Ви  хочете  щастя  небачені  жмені?!

Тримайте,  панове!  Вам  чи  не  знати,
Що  совісті  можна  ще  трохи  придбати?
По  світу  мандрують  «комерції»  люди,
Продали  ту  совість…  Що  далі-то  буде?

Що  буде,  то  буде…  Як  кажуть  «бувалі»:
«Такіє  капрізи  судьби  мі  відалі!»
Аякже,  панове…  Ви  все  вже  вбачали,
І  Ваші  слова,  весь  люд,  пробачали…

Всі  будете  жити,  пані̀  та  панове!
Прошу,  сподівайтесь!  Не  буде  промови…
До  дна  не  потрібно…Ніколи,  не  треба!
Літаймо  кудись,  але  не  за  небо…
---------------------------------------------
Дно  велике  –  холодне  і  темне,
Сонце  гаряче  –  велике  й  неземне
Світ  ще  маленький,  як  не  хотіли,
Робили  безмежним,  та  ми  це  не  вміли…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352340
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2012


Я хочу бути…

Я  хочу  бути  вітром,  щоб  слухати  слова,
Коли  дівочі  мрії  вночі  так  ожива
Збудую  їм  театр  із  свіжих  пелюсток,
Так  хочеться  лишити  собі  один  квиток

Я  хочу  бути  світлом,  щоб  донести  тепло,
Коли  все  оживає  і  дихає  у  скло
Відкрию  всім  віконця,  для  радісних  новин,
Залишить  трохи  щастя  до  збуджених  хвилин

Я  хочу  бути  серцем,  щоб  дихати  життям,
Коли  зникає  заздрість,  що  спрагла  каяттям
Заплющу  тихо  очі  на  зморені  думки,
Не  хочу  відпускати  на  спалені  стежки

Я  хочу  бути  краплею  на  лагідних  очах,
Коли  настануть  миті  відверті  на  сльозах
Покличу  дощ  із  небом  розкинути  пісні,
Вони  тебе  омиють,  та  тільки  увісні

Я  хочу  бути  часом,  щоб  бачити  усіх,
Коли  всі  постаріють,  лише  залишу  гріх
Пошию  собі  ковдру  із  висохлих  годин,
Всі  люди  постаріють,  а  я  лѝшусь  один…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352339
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2012


Відкрий, ці щирі очі…

Відкрий,  ці  щирі  очі,
Я  погляну  туди
Вперед  до  тої  ночі,
Ти  мене  поведи!

Вони  тобі  так  личать,
Коли  не  сумні
До  себе  тихо  кличуть,
В  чарівному  сні

А  ніч  така  прозора,
Що  видно  усе
На  небі  тихі  зорі,
Їх  Місяць  несе

Візьми  мене  за  руку,
Не  бійся  своїх
Очей  з  душею  злуку,
Таких  не  чужих

Чому  ось  так  важливо,
Сказати  це  зміг?
І  ти  така  можлива,
Я  впадаю  до  ніг!

Відкрий,  ці  щирі  очі,
Я  погляну  туди
Лишайся  ще  до  ночі,
Тільки  не  йди…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2012


Не лякайте…

Не  лякайте,  будь  ласка,  зірок,
Я  їх  довго  в  тумані  чекав!
Телевізор  давно  без  думок,
Лиш  новинами  тихо  палав

Скільки  їх  залишѝлось  без  сну,
Від  небесних  флюїд  приймачів?
Їм    чекати  ще  тиху  весну,
Не  згубивши  чудесних  ключів…

Не  лякайте,  будь  ласка,  стежки,
Доленосні  вони  без  скорботи!
Принципові  завжди,  як  чутки,
Але  тихі  –  без  вічної  згоди…

Скільки  їх  залишѝлось  без  сну,
Від  ощадливих,  Місяця,  злив?
Їм  шукати  ще  тиху  весну,
І  з  ліричної  сили  прилив…

Не  лякайте,  будь  ласка,  слова,
Я  їх  довго  для  моря  шукав!
Наступила  вже  ера  нова,
Щоб  до  неба  відверто  «гукав»…

Скільки  їх  залишѝлось  без  Вас?
Можливо,  для  тихого  сну…
Ще  вогник  надії  не  згас,
Щоб  шукати  «зручнішу»  весну…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2012


Я зовсім… (Такий собі «автопАртрет»)

Я  зовсім  божевільний…  
Не  те,  що  інші  кажуть!  
Хоча,  не  обопільно,  
Але,  чомусь,  не  «зважать»…  

Я  зовсім  педантичний,  
І  всі  це  помічають  
Ох…  образ  «драматичний»…  
(В  душі  так  заважає…)  

Я  зовсім  «не  граційний»,  
Важкі  рухливості  моїх  невмінь  
Впливають,  радше,  емоційно!  
(Не  хочу  для  майбутніх  поколінь…)  

Тепер  про  файне,  пані  та  панове,  
Не  про  трагічне,  за̀вжди,  вести  мову!  

Я  зовсім  елегійно,  
На  поміч  всім  прийду  
І  за̀вжди  енергійно,  
Всі  справи  доведу  

Я  зовсім  перфекційний,  
(Не  в  плані  «сферетичного»)  
Принципно  й  дотаційний,  
Моральний  устрій  «звичного»…  
-----------------------------------------------------  
Я  зовсім  божевільний…  
Останнім  часом  –  точно!  
Для  інших  ще  «живильний»,  
«Яскравий»…Мо’  заочно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351153
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 18.07.2012


Відверто. Про останнє.

Відверто.  Про  останнє:  
Десь  розійшлася  річка  доленосна,  
Знамення  року  високосне  
Знайшло  своє  палке  кохання  

Відверто.  Про  зітхання:  
Художник  пензлем  фарби  розкуйовд(ж)ив,  
Плести  картину  він  продовжив  
Тремтить  в  пітьмі  його  бажання  

Відверто.  Про  репризи:  
Зірки  палають  «не  за  волі»,  
Освічують,  чомусь,  далекі  долі  
Виконують  Галактики  м’які  капризи  
Відверто.  Про  зболіле:  
Велике  щастя  висохлих  каденцій  
Залишило  пітьму  масних  суспензій,  
Тонкою  ниткою  прошиті  вміло  

Відверто.  Про  майбутнє:  
Хотілося  б  не  бути  марним,  
І  настрої  були  не  хмарні  
Палких  годин  –  щоб  незабутні..  
----------------------------------------------  
Посланнями  живуть  художники,  поети,  
Малюють  в  часі  невигадливі  сонети  
І  сподіваннями  думок  тепліють  маси,  
Щоб  не  були,  вони,  похмурі  часом…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012


Божевільний?. . (до однойменної прози)

Далеко  за  обрієм  місто  видніє,
Елегію  стелить  той  шлях  пелюсток
Мандрівка  закінчує  день  –  сутеніє,
Ховається  сонце  від  дивних  чуток…
-----------------------------------------------
Художнику  тепло  –  нарешті  він  бачить,
Мету  свого  щастя,  далеких  стежок
«Той  Голос  правий…»  Можливо  пробачить,
Репризу  миттєвих  та  щирих  думок…

Про  щось  говорили  «фарбовані»  душі,
Не  слухав  дурниці  –  даремні  слова…
Що  скажуть  по-суті  охмарені  туші?
Надію  в  туманності  тихо  вдава…

«Той  Голос  правий…»  Думки  невблаганні…
Нарешті  собі  він  таємно  сказав
Темної  ночі  прийшло  це  зізнання,
Голос  «мовчазно»  такого  не  знав…

«…знайдеш  пелюсткові  шляхи  серед  бруду?...»
Овації  друже!Я  все  віднайшов!
Ось  докази  –  жити  ще  буду!
Зашитий  дощами  той  зморений  шов…

Браменний  стук…Дібрався  до  міста,
І  наче  знайомою  лишиться  ніч
Хатини  навколо...  «Боже…як  чисто!»
Вже  треба  спочити,  чекаючи  клич…

«Ні,  не  уява…»Глибоке  терпіння…
Окрилене  тіло  порине  у  сон
І  може  вночі  розпорошить  веління,
Знайшовши  листи  у  пелюстках  вікон…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2012


***

Безмежність  –  то  велике  море,
І  кожному  здається,  що  близька
Комусь  це  щастя,  часом  –  горе,
Бо  вічно  «середина»  ця  слизька…

Межа  в  житті  завжди  така,
Що  душить  інколи  тебе  нестерпно
А  тим,  кому  здається,  що  «нема»,
Оці  слова  ідуть  дотепно…

Лишається  безмежним  тільки  сонце,
Що  світить  з  ранку  до  темна
З  межею  вступить  у  віконце,
Без  межі  вийде  у  світа̀!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2012


Ніжність…

…похмура  цитадель  димить,  
Її  той  океан  змиває…  

Роса…Ранкова  ніжність…  
О,  яка  ж  ти  полігранна!  
Знайшла  мені  бальзаму  –  бездоганно!  
Омий  мою  палку  суміжність…  

Розтріскаєш  тонке  каміння,  
Прийди  ти  вісником  –  ночами!  
Але  таким  теплом…Її  очами…  
Щоб  враз  сховав  своє  невміння!  

Нарешті…Хвиля  накотилась…  
А  чи  надовго?Поживемо…  
Не  треба  починать  дилему,  
Бо  потім  буде:  «Не  згодилось…»  

Але  усі  слова…  
Ніщо,  порівняно  із  ними!  
Її  словами  –  без  озими…  
Моя  надійність  щиро  ожива!  

Похилі  ночі  завмирають…  
Цей  образ  ніжний,  як  вода  
Вона  лише  така  одна!  
Мінливість  долю  не  чіпають…  

Злилося  у  єдине,  
Роса  та  ніжність  –  до  небес  
Хоч  «ремеслом»  своїм  вознес,  
Але  така  прекрасна  ця  година…  

Світити  буде  сяйвом  місяць,  
Ще  в  пам’яті  зостануться  думки  
Зізнання  житимуть  –  вони  палкі!  
Для  неї  лиш  –  а  не  для  тисяч…  
------------------------------------------  
Слова…Вечірня  ніжність…  
Чудесна  і  водночас  полігранна  
Ти  мій  бальзам  –  ти  бездоганна!  
Відчуй  мою  палку  суміжність…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2012


Вдячність щирим

Серед  сподвижників  знатних,  
Знайдуться  лише  одиниці  
Які  для  правдивості  здатні,  
Відкрити  поетам  зіниці  

Правдивість  відчують  відразу,  
Відкинувши  всі  побрехеньки  
Можливо,  покинуть  образу,  
Якщо  вона  буде  «легенька»  

Підтримати  в  скрутну  хвилину,  
Побачивши  темну  печаль  
Зуміють  у  сірі  години,  
Бо  їм  ще,  напевно,  не  жаль…  

Цінують  тебе  незвичайно,  
Немов,  ти  якийсь  «еталон»  
Відкинувши  тиху  печальність,  
Відкрий  полігранність  вікон…  
----------------------------------------  
Розцінюю  я  Вас  поважно,  
Для  мене  Ви  щирі  думки  
І  сѐбе  відчувши  відважним,  
Побачив  –  що  світ  ще  живий…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2012


Не там…

Не  там  земна  душа  болить,  
Де  можна  відкупити  грішну  мить  
Не  там  вона  малює  перфоманси,  
Де  проминають  біля  поля  диліжанси  

Не  там  болюча  правда  долинає,  
Де  кожну  волю  вітер  знає  
Не  там  всі  спогади  довільні,  
Де  можна  залишатись  обопільним


Не  там  моя  мовчазна  згода,  
Відкриє  простір  для  нової  моди  
Не  там  я  покидаю  спробу,  
Щоб  знову  лѝшитись  похмурим  снобом…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338130
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.05.2012


***

Цим  чудодійним  сном  проспала  доля,  
І  ніжним  вітерцем  вона  пройшла  
Дісталася-таки,  до  сво̀го  моря,  
І  місце  там,  собі  мале,  знайшла...  

Несла  з  собою  біль  і  горе,  
Немов  лише,  вона  така  одна  
Була  черства  неначе  темні  гори,  
Шукала  волю  всюди,  як  тепла...  

А  море,  можливо,  не  чує,  
Як  квилить  і  стра̀жда  вона  
Вже  більше  у  снах  не  зимує,  
Не  пустить  туди,  вже  логічна  вина...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2012


І знову…

Не  можу  цінувати  ті  хвилини,
Коли  всі  хочуть  мене  в  домовину
Обрали  люди  ті  гримасу,
Кидають  у  вогонь  страшенну  масу!

Розчарував  вночі  легкий  туман,
Це  не  життя  –  лише  обман!
І  легше  здобувати  сіль  образи,
Бо  обплюють  навіки...  Дивно,  часом...

Радій,  чи  не  радій,
Та  лиш  на  мрії  час  не  крий
Не  можна  лити  воду,  бо  біда,
Чому  не  вбила?Де  вона....?

Буденно  смішно...  Що  покриєш,
Собі  нещастя  сам  не  змиєш
Жахливо  бачу  –  темні  сили,
Чому,  на  жаль,  тоді  не  вбили?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337695
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.05.2012


Не було…

Де  б  не  були  ці  зорі  живі,  
Місяць  завжди  занадто  лякливий  
Не  він  дочекався  тепла  від  зими,  
Але  декаданс  і  зараз  важливий…  

Він  буде  шукати  всі  квіти  сумні,  
Ловити  нектар  для  пізнього  сонця  
Маленькі  слова  лише  навесні,  
Покажуть  той  шлях,  відкриють  віконце  

Зостались  часи  від  великих  утом,  
Прокинутись  всім  лишились  години  
І  вітер  гуде  до  тяжких  аксіом,  
Не  хочеться  їм,  що  скоро  покинуть  

І  де  не  були  ці  зорі  живі,  
Ще  Місяць  міцний,  залишився  цілий  
Збирає  нектари  по  свіжій  землі,  
Змінив  декаданс  –  тепер  неможливий…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336033
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.05.2012


Без життя…

Ліпше  у  нас  не  було  погоди,  
Серце  «даремно»  відійшло  від  моди  
Скільки  думок  вже  полишають  нині,  
Думають  всі,  що  вони  спочинуть…  

І  як  не  хотіли  лишати  стежки,  
Кликати  світ,  та  душать  вже  стіни  
Всі  знають  усіх,  але  не  завжди,  
Настане  весна,  що  змиє  руїни….  

Де  ті  пророки  водянѝх  обіймів,  
Може,  накличуть  нам  страшенні  війни?  
Але  ті  прокляття  залишають  осінь,  
Бо  навіть…її  ніхто  не  просить…  

Не  стане  ніколи  прекрасних  доріг,  
Опуститься  день,  залишаючи  море  
Змивати  солоність  із  втомлених  ніг,  
Облудна  пора,  а  здається  що  горе…  
-----------------------------------------------  
Світло  без  тепла,  
Чому  ніхто  не  знав?  
Доля  без  вина,  
Вночі  ніхто  не  спав….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336032
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.05.2012


Здавалося…

З  небес  прощення  дощ  полився,  
Розтріскав  цю  асфальтність  як  пісок  
До  розпаду  ідей  він  долучився,  
Обливши  холодом  розпеченість  чуток  

І  вся  ідейність  втратила  повагу…  
Полинули  в  провалля  до  зими  
Бо  не  залишилось  тепер  відваги,  
Протистояти  міцно  до  часів  чуми  

Ось,  начебто,  вже  не  цікаво…  
Забута  на  весь  час  чужѝна  
Здавалося  –  цих  слів  так  мало,  
Щоб  кинула  назад  якась  хвилина…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012


Від себе…

Від  себе  заховай  льодову  вѐсну,  
Щоб  відпустити  в  ніч  тонкий  мотив  
Поклич  назад  свою  любов  небесну,  
Віддавши  вітру  з  моря,  щоб  скорив…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012


***

Несправедливістю  пропахнуте  все  поле,  
Але  те  поле  мабуть  і  «не  правове»  
Чи  знаємо,  що  десь  існує  справжня  воля?  
Та  все  ж  зумійте  –  все  воно  мале…  

Шукаємо  у  світі  «чисту  справедливість»,  
Шукаємо  ми  правду,  бо  бажаємо  добра!  
Настільки  вже  така  проста  мінливість,  
Що  начебто  усім,  мабуть,  «давно  пора…»  

Шукаємо  ту  справедливість  у  думках,  
Бажаємо  тримати  все  в  блаженстві  
Але  вона  вже  не  на  тих  стежках,  
Щоб  розповсюдити  її  в  оцім  буденстві…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012


***

Немає  сенсу  забувати  всі  слова,  
І  хочеш  прокричати  на  цей  світ…  
Вода  думки  давно  вже  омива,  
Крізь  поле  тихих  і  печальних  літ…  

Але  якби  ж  сказав  це  уві  сні,  
І  так  пробачив…наче  моментально!  
Шукаєш  так  початок  тій  війні,  
Здається  там  не  так  печально…  

«Розказуй  все!»  –  але  ніяк  не  знаєш…  
Ласкаву  душу  десь  впустив…мале  вікно…  
Свій  голос  і  думки  отам  тримаєш,  
Бо  десь  той  сніг,  щоб  все  змело…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012


***

Похмурий  день  –  бажання  вбите,  
І  сам  себе  не  можу  зупинити  
На  підвіконні  я  чекаю  ніч,  
Що  хтось  подасть  спасіння  клич  

Останнє  щастя  тихо  полишило,  
Терпіння  серце  вже  моє  стомило  
Я  хочу  полишити  всі  думки,  
Полинути  у  небо  –  бачити  зірки…  

Лише  вони  дають  священну  волю,  
Не  завдають  мені  такого  болю  
Прошу  я  Місяць:  «Відпусти…  
Бо  прочитав  її  оті  листи…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012


***

Тихо  кричить  вода,  
Змиває  усе  навколо  
Ніченька  вже  не  та,  
Хочеться  щастю  додому  

Не  полишає  печаль,  
Буде  вона  хотіти  
Кидати  слово  у  даль,  
Буде  душа  боліти…  

Кидає  дивне  тяжіння,  
Музику  на  слова  
Летить  те  крилате  створіння,  
Показує  всім  дива  

Чесно  душа  співає:  
«Буде  усьо  окей!»  
Настрій  веселий  має,  
Джерельних  і  світлих  ночей…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326030
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2012


Як хочеш…

Як  хочеш  –  починай…  
Бо  десь  отам  вже  край  
Та  тільки  відпусти,  
Пісень,  твоїх,  сумні  листи…  

Як  хочеш  –  відшукай,  
У  місті  чистий  рай  
А  зможеш  віднайти,  
Думок,  твоїх,  важкі  листи?  

Як  хочеш  –  обирай…  
Та  тільки  не  тікай…  
Я  хочу  донести,  
Чуттів,  твоїх,  палкі  листи…  

Як  хочеш  –  не  пускай…  
Мою  ти  долю  поламай…  
А  зможеш  зберегти,  
Своє  життя,  немов  листи?..  

Як  хочеш  –  почекай…  
Можливо  тут  –  твій  чистий  рай…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2012


***

Коли  простір  досягає,
Втрачених  небес
Стиль  шалений  покриває,
Світлом  всіх  чудес

Як  закриє  коливання,
Декаданс  тугий
Окриляє  все  зізнання,
Аромат  «новѝй»…

Омивається  все  морем,
Доленосний  злам
Очищається  і  болем,
Уповитий  «храм»

Залишається  з  думками,
Керівник  «мудрил»
Простягається  роками,
Шліфувальний  пил…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012


Гуркотіння

Може  день,  а  може  ніч,
Кинув  вогнище  у  піч
Розтопили  всі  слова,
Кругом  ходить  голова

Може  світло,  може  клич,
Розмиває  пил  облич
Бачать  очі,  що  біда,
Ходить  опадом  вода

Я  кричати  можу  всім,
Тихих  душ  у  мене  сім
Забуваю  часом  дні,
Які  тягнуть  увісні

Десь  летить  за  небокрай,
Світлі  ночі  –  тихий  гай…
Опускає  сон  турботу,
Віднайшли  думкам  роботу

Може  спокій  покидає,
Темне  лихо,  що  дрімає
Але  хочеться  «любові»,
Що  зливається  до  крові

Краще  бути  у  «Небеснім»,
Залишатися  ще  чесним
Може  прийде  гуркіт  складок,
І  дістанеться  той  спадок?

Пробачати  можна  тим,
Де  відсутній  серця  клин
Укладавши  згоду  «каско»,
Викупайте  тіла  «праску»!

Може  спів,  а  може  диво,
Розплескається  все  живо
Прокидається  світанок,
Ось  настав  –  добротній  ранок…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012


Чи вистачить часу?

Чи  вистачить  часу  до  темних  пригод,
Обравши  знаряддя  приречених  мод
Зламавши  всі  грані  потоплених  бід,
Знаходити  струни  фарбованих  літ…

Чи  вистачить  часу  на  світлі  моменти
Сплативши  усім  вікові  дивіденти
Узявши  у  жменю  солодкі  казки,
Віддати  до  сонця  змарнілі  стежки

Чи  вистачить  часу  на  танення  снігу,
Віддавши  прокляттю  обвітрену  кригу
Покравши  у  щастя  торбиночку  лиха,
Покласти  початок  «відкоченню  стріхи»

Чи  вистачить  часу  на  запахи  ночі,
Вкравши  печалі  окрилені  очі
Втративши  цінність  тих  куплених  днів
Поринути  в  прірву  стуманених  снів…
------------------------------------------
Не  вистачить  часу,
Немає  дороги
Хитається  маса,
Хапаючи  змогу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323722
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2012


***

Ліричний  тон  не  закриває  весь  скептизм,
Не  може  бути  чистим  навіть  голос
У  ситуації  вбачається  якийсь  комізм,
Хитається  в  думках  словесний  колос

Не  відчувається  тоді  можливий  «реверс»,
Незрозумілі  всі  змальовані  крапкѝ
Солодкий  спів…але  гіркіший  перець,
Печальні  вже…як  не  п’янкі…

А  потім…неквапливо  забувається  мотив,
Мовчати  можна  за  проблему  вічно
«А  що  такого  я  зробив?!...»
Та  відповідь  –  чи  не  логічна…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2012


Інколи…

В  кімнаті  за  склом  сидіти  так  нудно,
Що  хочеться  гучно  покликати  сміх
Істерія  в  голову  вдарить  попутно,
Потік  божевілля  повалить  із  ніг…

Нехай  накриває…  несила  вже  скніти,
І  жити  таємно,  мов  вовк-одинак
Бо  інколи  хочеться  стіни  побити,
Доречно  сказавши  це  словом  «Простак»…

А  інколи  хочеться  навіть  усе:
Таємно  у  сни  відправляти  анкети
Своїм  фаворитам  складати  есе,
А  тим  ворогам  –  кидати  буклети…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2012


Тепла вода…

Тепла  вода  затягнула  у  місто,  
Порушивши  спокій  пейзажних  думок  
Тільки  на  вулиці  навіть  не  чисто,  
За  що  ми  платили  небесний  оброк?  

Кличе  у  гості  високий  будинок,  
Випити  кави  з  відібраних  снів
Так  вимагав  вже  отримать  спочинок,  
Більше  хотіти  я  не  посмів…  

Тихі  провулки  ведуть  до  Бажання,  
Таємної  площі  розхитаних  мрій  
Що  розкриває  комічне  зізнання,  
Залитих  морозом  обпалених  дій  

Болить  голова  від  важкого  дурману,  
Збиває  із  ніг  незапалений  лист  
Я  не  знайшов  ту  прекрасну  оману,  
Втратив  слова,  і  логічний  той  зміст…  

Вже  не  втекти,  захопили  полоном,  
Закрите  все  місто  вогнями  небес  
Дихати  ніч  наболілим  озоном,  
Що  вирвалось  тихо  із  димних  колес…  
———————————————————-  
Тепла  вода  затопила  все  тіло,  
Мовча̀зну  угоду  уклавши  сповна  
Як  я  хотів,  щоб  воно  не  боліло,  
Але  вже  запізно  –  скінчилась  війна…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2012


Все ще зміг…

Заклопотаний  димом  мій  сніг,
Навесні  не  розтане  мабу̀ть
Розсипаю  до  втомлених  ніг,
Сіль-пісок,  що  під  назвою  «Суть»…

Розкидаю  у  небо  слова,
Щоб  почули  яскраві  зірки
Я  готовий  сприймати  дива,
Щоб  затихли  нарешті  думки

Розплескаю  тихенько  ту  воду,
Щоб  побачити  серед  облич
Шлях  –  по  таємному  броду,
Відшукати  щасливу  лиш  ніч…
------------------------------------
Хоч  крокую  в  піску,
Що  розсипав  до  ніг
Та  не  втратив  зв’язку,
Зберегти  все  ще  зміг…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2012


Чотири стіни…

Чотири  стіни…Побитий  годинник…
Холодне  вікно,  як  спрямований  чинник
Клубочиться  дим  крізь  завмерлий  туман,
Сподіваюсь-таки    на  можливий  обман…

Чотири  стіни…Затемнілий  диван…
Між  яскравих  думок,  осовілих  саван
Пропонує  слова,  той  наївний  «відмінник»:
Розгорнути  думки  в  нескінченний  числівник…

Чотири  стіни…Поцвіліла  картина…
Де  радіє  мала,  навіжена  дитина
Залишається  ніч  на  ранковий  обід,
Пролонгує  життя  до  відзначених  літ…

Чотири  стіни…Замальований  лід…
Розливає  в  підлогу  отруєний  плід
Доторкнувся  його,  і  настала  година,
Заяскравіла  мить…Що  я  покину?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320469
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2012


До дна…

Забезпечив  собі  лиш  таємний  відхід,
Не  сказавши  нікому,  що  близько
Розтає  під  ногами  розкиданий  лід,
Крокувати  по  ньому  вже  слизько…

Залишаєш  стежки  для  гарячих  дощів,
Щоб  розмили  все  місто  собою
Щоб  втопили  горнила  кривавих  кліщів,
Які  тягнуть  тебе  з  головою…

Покидаєш  навік,  ті  таємні  слова,
Отруївши  тебе,  що  не  вбили
Відпливати  назад  до  великого  дна,
Бо  зостались  іще  –  темні  сили…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2012


Сильно просто?

Надійшов  до  макітри  той  розум:
Підказали  ті  люди  чужі
Честолюбство  вже  стало  у  «позу»,
Покусавши  неначе  вужі…

І  затя̀глися  хмари  над  словом,
Сильно  темні  вони  навесні
Опинився  не  там,  поза  колом,
Розпаливши  холодні  листи…

Темну  нитку  узявши  з  голками,
Зашивати  кишеню  із  мрій
Що  робити  з  такими  думками?
Дочекатися  світлих  подій…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012


Дивний маніфест

Вам  дивний  маніфест,  панове,
(Але  до  інших,  начебто,  в  цей  раз)
Якого  «чорта»  відібрали  в  мене  мову,
Бо  наче  це  шалений  «Гондурас»?!

Отож,  давайте  розпочнемо  діалог,
І  прослідкуємо  «логічну»  послідовність  вчинків
Ми  що  –  обводимось  поняттям  «лох»?
Перед  атакою  вчинивши  цю  «розминку»?

Ну,  розкажіть  –  де  логіка  подій?
Яку  мету  ви  переслідуєте  в  нас?
Вам  що,  не  вистачає  власних  війн,
«Зірковий»,  власне,  анонсуєте  вже  час?

А  це  доволі  смішно,  наче,
Терпіння  уривається  –  вже  не  міцне
Якщо  вже  «доведете»,  то  тим  паче,
В  «бочину»  Вас  –  воно  «буцне»!
------------------------------------------
«Мораль»  такого  маніфесту  аж  проста:
Оцей  період  дивний  –  нас  «дістав»!
На  «вибрики»  отих  «Констанцій»,
Ми  введемо  режим  моральних  санкцій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317993
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.02.2012


До повсякденних читачів

От  ти  скажи  –  ну  де  ти  бачив,
Стабільність  щастя  в  повсякденному  житті?
Не  знаю,  хто  там  що  позначив,
Але  я  маю  інше  на  меті!

Не  треба  скаржитись,  що  створюю  колапс,
Що  заганяю  всіх  до  «скону»
Не  заливав  у  голову  собі  той  шнапс,
Щоб  дарувати  мить  фатального  «поклону»!

Дискутувати  можна  –  це  не  сміх,
Бо  може  статися  якась  «холера»
І  вічно  це  цікавить  так  усіх,
Насмішки  й  дивина:  «Ото  мегера…»

Які  ж  ви  дивні,  от  їй-богу!
Я  вам  нічого    не  скажу!
Якщо  вже  хочете  зуміти  –  майте  змогу,
А  все  що  треба  –  покажу!

І  як  казала  добра  та  людина:
«Це  все  зворотна  сторона  медалі!»
А  хочете  ще  більше,  то  невпинно,
Крутіть  до  мене  всі  педалі!
------------------------------------------
Ну  що  ж,  мерсі  за  «вислуха̀ння»  слова,
І  сподіваюсь,  що  в  наступний  раз,  вже  інший
Не  будете  мені  вже  набридати  знову,
Що  вірш  мій  «депресивний»,  тобто  гірший!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317992
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.02.2012


№50

Ну  ось,  вже  п’ятдесят  !
(Та  ні,  не  років)
Цей  вірш  –  нажаль  не  «мат»,
Багато  зроблено  цих  кроків…
--------------------------------------
Мало  часу  ще  пройшло,
Зробимо  ми  справи  радо
Ще  натхнення  не  пройшло,
Буде  ще  віршів  багато!

Дякую  за  дар  такий,
Хоч  кому,  не  знаю
Може,  то  є  знак  такий?
Добре,  що  не  знаю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317669
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2012


Вічне!

(Або  ж  «Отак  завжди,  мій  любий  друже!»)

Куди  б  ти  не  пішов,  Павлуша,
Надибаєш  якусь  ти  «клушу»:
-  Все  задовбало,  все  «звело»!
-А  шо  хотів?  Таке  село!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317668
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 28.02.2012


Прізвизько. Таке воно!

Всі  обізвали  мене  грізним,
Дурним  цим  прізвиськом  –  «Залізний»!
Воно  то  в  принципі,  нічого,
Хоча  набридло  навіть  дуже  скоро!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317403
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2012


Тост

(Використовується  на  зустрічах  )

Зібралися  ми  любі  мо̀ї  друзі,
У  цьому,  так  би  мовити,  у  лузі
І  в  нас  гулянка  ще  триває,
І  настрій  бойовий  наразі  маєм!


Отож-бо,  чом  тягну  я  ту  «резину»?
(Немов  ота  нудна  дрезина)
Я  хочу  тост  оцей  сказати,
А  потім  вже  в  горлянку  заливати!

Як  добре,  що  зібралися  ми  вкупі,
І  нам  проблеми  всі  оті  до  д*пи
І  день  оцей  жаркий  нам  не  біда,
Ми  ж  енергійна    та  спільнота  молода!

Тому  за  Вас,  усіх  чудових,
Я  піднімаю  келих  цей  угору
За  ваше  щастя  –  за  життя,
Щоб  не  прожить  його  дарма!

-----------------------------------------
А  зараз,  ця  частина  тосту,
Де  голосно  кричать  всі  гості:
«Підняти  келихи  нам  вже  пора,
Гіп,  гіп  –  УРА,УРА,УРААА!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317402
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2012


Я є такий, який я є…

Ти  не  дивись  на  мене  строго,
Я  єсть  Вован,  а  не  якийсь  там  Вова!
Я  є  такий,  який  я  є,
Ти  не  лякайсь—надія  може    є…
Хоча  куди  вже  тій  надії?
На  все  потрібен  час,  а  не  якісь  там  мрії…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2012


Іще не вмер…

«Фініта  ля  трагізм…»  Оце  така  мета?
Чи  можна  тихо  цим  процесом  керувати?
Знаходиш  паростки  –  і  ось  не  та,
Кудись  оцей  потік  так  треба  спрямувати…
---------------------------------------------------
Ну,  ну…За  тебе  думають  вони,
Що  спрямувати  зможеш  це  життя
Та  лиш  позбавили  отак  мети,
І  чути  десь:  «Це  все  не  я…»

Пішов  цей  вектор…не  туди…
Наразі  збився  у  думках  критично
Шукаєш  слово  «Вже  скоріш  веди…»
Цей  стрес  життя  –  такий  не  звичний…

Ілюзія  слабка…позбавила  всі  сили,
Придумала  інакшу  лінію  стрімких  подій
Тримаєшся  один:  «Аби  не  вбили…»
Ховаєш  в  сон  уламки  дивних  мрій

Заплутався…Таке  не  може  бути…
І  не  поставив  досі  чистий  знак
Бо  хочеться  десь  там  почути:
«Не  зник  тоді  можливо  так…»
-------------------------------------
Іще  не  вмер…Надійне  диво…
Тримає  до  пори  розталих  днів
Щоб  щастя  мовчки  далі  жило,
Чіпати  так  –  ніхто  не  смів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316983
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.02.2012