| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Падіння й злет,
ненависть і любов,
переплітатимуться знов
в один сюжет.
спитай сліпої ночі:
"куди подівся день?"
і хто його знайде...
а час невпинно точить
те павутиння днів,
де в миті забуття
загублено ключі
до справжнього життя.
сумління
в кайданах докорів
нетління
шукає шлях до спокою.
"його нема" -
шепоче зірка муки,
і слова,
в яких ганебна суть,
мов опіки, падуть
на руки.
і помсти
напившися отрути,
вдосталь,
для них не смерть, -
життя земне тепер
покута.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274573
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.08.2011
Хто ти!?
хто я!?
невже лиш мрія
ти моя а я твоя?
нехай і так.
та серцю не підвладна та надія,
яка насправді не жила,
але лишила знак.
на ньому літери якісь
в один ланцюг переплелись,
говорячи твоє імя,
чи знаєш ти що в цьому слові
єдина заповідь любові?
чи не у силі ми удвох
з цих народитися думок?
чи не забракне нам основ
зробити цей зустрічний крок?
цікаво, - зробиш ти його?
знайдеш сліди?
адже пісок
від сліз тих наскрізно промок,
чи не опинимося знов
на протилежних берегах?
між них тече бурхливий страх,
було б це диво:
я б тебе зустріла...
єдине "так", один ривок,
тримаючись за руки,
летимо на дно,
забувши давні муки,
і кожному своє:
хто ми - тепер нам все одно.
ми є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274228
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2011
Топлюсь у водах снів
по тому боці я
сліди шукаю днів
в ночах дощів
несміло
не змовкне вже ніколи
його струя
торкає спокій долі
і мимоволі
тіло
розлита між життям і смертю
у землю протекла
та не змогла
померти
колись зруйнують вщем споріднені світи
для чого ж ми течем
напевно не збагнем
мети
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274100
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2011
Чого чекаю від життя,-
загадковий початок...
незнаний кінець...
може мрії мов купа сміття,
наче долі уламок злетять нанівець,
може просто синиця в руках,
може просто не я їх творець...
може щастя моє поки спала
вже збулось - на яву,
може доля його не чекала
і, спянівши від мук,
в лоно вічності впала,
де тихому сну
віддалася за мить до фіналу.
може голод і спрага ця вічна
штурмуватимуть вдень і вночі
ненаситне бажання,
наче сила якась потойбічна
нездійснимістю ранить,
мов гострі мечі,
те отруйне й цілюще чекання,
мрії воля і мрії кайдани.
я гортаю в думках сторінки,
де лиш поглядів ніжних відбитки,
чорно-білі заплетені нитки-
в них минулі й майбутні роки
пропливуть хто куди і хто звідки,
так спонтанно, мов вітер
крізь нескорений час,
не рахуючись з світом,
залишаючи розпач від змін
й непосильних нещасть.
знаю, завтра прийдуть,
потім знову підуть,
я не знаю чи є в цьому суть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2011
Кожна мить біжить від нас...
В часі - людства таємниці
І приречені думки самоті.
Подарована лиш раз,
Хто ж таку звеличить ницість
Забавляючи роки молоді?
Кожна усмішка і біль
Сенс в житті не раз будують,
А воно, немов стихія, пролетить.
Кожен сам пізнає ціль,
Але часу не вгамує:
Кожна зірка, кожан мрія має мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2011