| Сторінки (1/37): | « | 1 | » |
102
Все дужчає моя любов, хоч кажуть,що слабка
Із кожним днем кохаю все сильніше
І хоч спинилася писати Вам рука
Хвалебні вірші, та знаю – я, не той коханню друг,
Хто навесні, піснями солов`їв, розбудить Вас у пору світанкову.
Любов – секрет, а не пусті розмови.
Тому й не чути пісні солов`я навкруг,
Коли приходить літа зріла спека
Бо Філомела чує небезпеку, утратити свою чарівну суть.
Як соловей, вмовкаю іноді і я
Наскучити вам – ось печаль моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735338
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.05.2017
Маріам вісімнадцять. І в неї красиві ключиці.
Їх не видно із-під хіджабу,та неважливо.
Вона не дуже добре готує,а тільки вчиться
А ще,по дорозі додому зненацька потрапила в зливу.
Маріам – красуня,у неї усе як треба
Їй деякі заздрять,сім'я – повна чаша,гроші,
Добробут,здається,падає їй із неба,
Безбідне життя,гарний дім,чоловік хороший.
Весела й привітна,жартує все без кінця
Сонячні зайчики бризкають з-під повік
І ледве помітно,що радість зникає з лиця,
Коли до кімнати заходить її чоловік.
Фархадові сорок два і він міцно стоїть на землі
Йому не страшні президенти і королі
Він про всяк випадок любить покаятись в злі
І щедро жертвує на мечеті.
Фархад звик наказувати й гнобити
За непокору він інколи ладен вбити
І без сумнівів,міг би це і зробити
От тільки не звик любити.
Пізнього вечора золото не рятує
І коли в дім закриваються щільно двері
Все всередині бореться і бунтує,
Розливаючи страх в павутині артерій
Маріам тихо здригається від плачу
Кожен удар – болючий по тілу протяг
Головне,не кричати,головне,щоб ніхто не почув
Все інше,не страшно,все інше закриє одяг.
Бо жінка покірна,мовчати, і очі вниз ,
Вона ж із ребра,як кажуть.на жаль,не з серця
Те й роби - підкидай у сімейне багаття хмиз
І не сип чоловікові в страву багато перцю.
Маріам вісімнадцять. В неї трохи кровить плече
І солоні потоки висохли на щоках
Того вечора вона вирішує,що втече
І ховає подалі вже звичний нестримний страх.
Ранок сонцем в вікно залізе
Простягає свої промінці
Маріам вже пакує валізи
І стискає квиток в руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2015
Пам’ятай мене. Це не примха і не прохання.
Мені не потрібно ні вибачень,ні любові,
Я була перша,читай у дужках «не остання»
Стільки між нами брехні,що пече у кожному слові.
Пам’ятай мене. Як пам’ятають лише минуле.
Просто тому,що «завтра» без нього не буде.
Метелики не померли,метелики просто заснули.
Їх розбудять в потрібному місці потрібні люди.
Пам’ятай мене. Не треба про це говорити
У пустелі із льоду не гріє гарячий подих
Всі мости необхідно було спалити
Як ганчір’я,що вчора вийшло із моди.
Пам’ятай мене. Малюй в голові маршрути
І залиш згубну звичку собі брехати,
Мій нарешті минулий,можна усе забути.
Крім людини,що вперше навчила кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2015
Променями помаранчево-золотого,останнім його сяйвом
Забувай остаточно про того,кого сама для себе осяяла
та осінь іскрила фарбами ,малювала червоним під ребрами
були люди щасливими й гарними,почуття - бурхливими й ревними.
Згодом бились серця і склянки,і зима шепотіла люто
ти вставала кожного ранку і просила у долі чуда.
Не питай себе,чому часто ти в безсонні стрічаєш ранки.
І десь ниє глибОко зліва.То ще гояться биті склянки.
Ти не вірила у майбутнє,у тобі все нестерпно нило.
І і з середини виливалось зі сльозами червоне чорнило.
Навіть після заметів сніжних і холодного злого вітру
Щось приходить хороше й ніжне,що з душі всі замети зітре.
Так весна принесла з собою теплі ліки від твого болю
Попрощала тебе з журбою,обіцяла щасливу долю.
Літо красне весну змінило,синім небом майнуло чистим
Затягло у свої обійми,повернуло у рідне місто.
Грало музику про минуле,і кидало зірки із неба
Обережність твоя заснула,обережності так і треба.
Кажуть,вчитися можна завжди,то подякуй тихенько літу
За відкриту життєву правду,що завжди виростають діти
Знову осінь,прийшла,зірвала всі завіси з дерев і сині
тобі в очі пустила хмари і зробила їх дивно красивими.
Тихий спокій,про смуток не йдеться,в небі сірому дикий птах.
Тільки осінь до тебе крадеться...із червоним пензлем в руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2014
Стань зброєю моєю в боротьбі з самою собою
Тихою музикою перехресть,де нас тільки двоє
Заграй мені тими веснами без печалі
Де ми разом про все нескінченно мовчали
Зупини ,коли хочу втрачати розум
Обійми мене,заспокой всі громи і грози
Я не казка,в мені рветься строфою вітер
Вибухають вулкани лавою гострих літер
Моя віра не в тім,щоб молитися на ікони
Якщо вірна комусь - то,мабуть,уже до скону.
Не питай ні про що,все вчорашнє повинно зітліти
Подаруй мені щастя.Не даруй мені мертві квіти.
Не проси розказати,чому я відводжу очі
Захищай від морозу в зимові холодні ночі
Я відкрию себе неодмінно із часу плином
Бо любов забувають любов'ю,як клин вибивають клином.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
Луїза живе в Венеції.В неї є сірий кіт і коханець Марко.
Він гондольєр,прости господи,щоб не сказати гірше.
Їй від нього,як каже,не холодно і не жарко.
Вона варить каву під плескіт каналу і пише вірші.
По площі Сан-Марко гуляють обридлі туристи,
Крізь плетиво вулиць проглядує сонячний ранок
Здається,що світ в цей момент такий кришталевий і чистий,
Що в Бога не вистачить фото-рамок.
Не правда,що всі коти до води - ні кроку.
Луїзин он - звик,проводжає очима усі вапоретто
Поведе хвостом,майне за вікном сірим боком.
Цей інтриган,мабуть,знає її секрети.
В квартирі так терпко і солоно пахне морем
Білі фіранки напнулися,як вітрила
І світ здається таким невимовно просторим
Що так і хочеться попросити у неба крила...
Стигне вечеря,в вікно залітає вітер.
І сонце кипить помаранчево,як заграва
Луїзі ,на жаль, не вистачає літер.
Він більше не прийде. Ось отакі-то справи
Її звичний,як капці, і безвідмовний Марко
Назавжди йде до своєї законної,чули, люди?!
"Тобі не жарко.Не холодно,і не жарко"
Дурепи-сльози кліщами стиснули груди.
А він же їй клявся,що буде завжди кохати,
І шепотів на вушко про невимовну вроду.
Марко в морських лабіринтах навчився брехати.
Луїзин світ,як і Венеція,потрохи іде під воду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2014
Сонными,немыми автострадами,глядя прямо в розметку, идёт Душа
Не спеша убирает з-за уха волосы,развлекает себя шарадами,и отхлёбывает вино.
Всё равно у Души нет ни плана ни обязательства,её не смущают проблемы и обстоятельства.
И,да,Душа не играет в рулетку и не посещает кино.
Она бродит улицами невиданных городов.Ей нравиться Рим и закат в Париже
Она,словно в сказке.И стоит больших трудов,чтоб удержаться и не подойти поближе
Всем,кого удивляют глаза - такие большие,как блюдечка старых сервизов.
Они рождены для сюрпризов,и хлещет из них бирюза...
Так вот,мы забылись.Вернёмся.
Душа путешествует молча,слушает уличных музыкантов и смех прохожих
Что-то её задевает до самых глубин,до дрожи
Она понимет,что сравнивать смех и счастье одно и то же,
Что сравнивать двух хорошеньких близнецов.
Прогуливаясь по набережным и скверам,срывает цветы и дарит,конечно же,первым
Попавшимся на пути,не считая скверным
При этом кричать приветствия и ругать глупцов.
Изрядно устав ,снимет обувь,пойдет босая, шепнет "Возвращаюсь"
по чуть-чуть угасая.
Я же ворочаюсь,сказку её спасая,но сон убегает стремительно всё равно.
Она залетит тихонько ко мне в окно
И смотрит,как я безжалостно просыпаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436516
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.07.2013
Когда мир наступает тебе на пятки шершавой лапой
И вырывает прочь из прывычного русла,как из обжитой кожи.
Теряет свой смысл упираться и плакать.
Мир - он такой. Он - титан.Он может.
Когда потеют ладони,а пульс отбивает чечетку где-то под диафрагмой
И хочешь проснуться в знакомом,твоем пространстве
Вспомни:все,кто живут под небом,по сути,равные.
Людей из животных делает жажда странствий.
Если в твой тёплый мрак,как под уютное одеяло,впустили ветер
И так непривычно свежо,и дуют внутри муссоны
Признай - это шанс взглянуть на всё в новом свете,
Покинуть страну безответно пьяных и вечно сонных.
Когда ты стоишь на краю обрыва,сердце в раёне горла.
А мир тебя тянет за руку,дышит тихонько в шею
Ты приземляешся.Колени немного стёрла.
И розмышляешь "Черт,так,пожалуй,взрослеют"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434756
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.07.2013
Обнули все счётчики.Выключи датчики.Останови антенны.
Ночь свернулась калачиком,прямо вот здесь,под боком.
Детка,это твоя война,здесь нет побежденных и пленных
Это твоя дуэль,она будет тебе уроком.
Выдохни,darling, и перестань себя мучать,
Хищная пуля щурится у виска
Быстрая смерть несомненно круче,
Чем медленно убивающая тоска
Прямо как в детстве: пятками по асфальту
Голыми чувствами прямо по мостовой
Стой и молись,если словишь немножечко фарта
Этот выстрел будет последний.И непременно твой.
Ночь испугалась.Щурится,как котёнок,
Желтыми звездами,тыкается под шею
Ночь,успокойся.Она еще тот чертенок.
А я и стрелять-то почти не умею.
И противник напротив:усталая и нагая
Ты сама довела её,посмотри
Она ведь была другая...совсем другая
Десять...Восемь...Четыре...Три...
Ночь торопит,почти рассвет
Секундант,револьвер приготовь
Небо в красный оделось цвет.
Ну же,детка,стреляй!
В Любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431678
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.06.2013
Моя любимая девочка,просто верь
Что все пройдет,рассеется,как туман
Он не твой принц.Ну и что теперь?
Глотать таблетки или сходить с ума?
Оправдывать просто.Как и давать советы,
Я и не буду.Ты разберешся,ты умница
Просто поверь,что однажды где-то
Будет твоя,родная счастливая улица.
Ты у нас сильная,вечно в себе,гордая,
Варишь внутри никому не известные мысли
И никогда не поймешь, то ли "нет" твердое,
То ли тихо мечтаешь "Вот если бы мы с ним"
Бог бережет тебя,и бережет для лучшего
Не торопись.Все самое - впереди,
Просто живи.До своего счастливого случая.
Смейся,танцуй.И никого не жди.
Моя глупая девочка,ты королева,запомни!
Все,кто тебя не понял,просто пустые нули.
Знай,дорогая,когда королева на троне
Рядом должны быть НАДЁЖНЫЕ короли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431677
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.06.2013
В нашем мире быстрых диет и медленных изменений
Я усталый,продрогший,и далеко не гений
Сколько ждать мне еще с тобою соединений?
Господи,отвори.
Я устала бежать,познавать всем известные тайны
И живу набрекень,каждый вечер,как будто случайно
Радость- словно приправа карри на краешке ложки чайной
Сыплется и горчит.
Я не знаю,что будет дальше,где мое место,
Из какого ребра я и из какого теста
Только и проку,что тихо ваяю тексты
Спорные все ровно.
Я не хочу умирать в деловом костюме,
Офисной крысой,в темном,промокшем трюме,
Но 50 дорог неизменно,в сумме
К этому и ведут
Что остается?Быть нищим и злым поэтом
Брызгаться ядом,завидовидовать "высшему свету",
В шухляду писать и носить в себе жабу эту
Покуда не умертвит?
В нашем противном и меркантильном мире
Мне один путь - задыхаться,как муха в кефире
Не читай все буквально,смотри в глубину и шире
Так вот здесь,Господи,и обстоят дела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404043
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.02.2013
Засыпая под утро,что тебе снится,искренний?
Что ты видишь,ресницы кошачьи свои сомкнув?
Солнце тихо горит,рассыпаясь рассветными искрами,
Генерирует желтую липкую тишину
Как тебе курится? Дымом горячим утренним
Выдыхаешь ли боль,унимаешь ли сердца стук?
Доверяешь своим шестым чувствам внутренним?
Как живешь без меня,расскажи,мой хороший друг...
Как тебе дышится этим густым кислородом?
Много ли сердца теряешь на поворотах крутых?
Люди не думают,помни,они льют бесполезную воду...
Впрочем,как я.Впрочем,как этот стих.
Как тебе пишется?Строчки бегут неуклюже,
Или шагают рядами,крепкими,как гранит?
Скоро весна.Скоро будет "Я люблЮ.Дуже."
Скоро,друг мой...вечер в глаза глядит.
Как тебе дразнится,кушается,хохочется?
Как ты живешь, и как у тебя дела
Мне рифмовать почему-то безумно хочется.
А почему...так ни разу и не поняла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399655
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.02.2013
Ми геніальні люди
У кращих традиціях Всесвіту
Тікаєм від себе і прагнем зрадливої вічності
Безодні очей,і думки позникали безвісти
Ми геніальні люди.Пародії "більшості".
Корткі симфонії вибачень і зізнань
Безсмертні тривоги вироків і ілюзій
У голові сотні тисяч повстань
У голові сотні тисяч контузій.
Позачергові докази для душі
Незрозумілої,начебто,непростої
Один момент - і малюй,пиши
Один момент - тисячІ історій.
Беззастережна віра в чуже життя
Зіниці сірі - розплескані океани
Для нас - це доля ,комусь -сміття,
"Для нас це доля" - шепочуть рани.
Бездумно хворі дивним своїм життям
Космічно зв"язані з іншими атмосферами
Наші тіла - це притулочки для безтям
Наші тіла - це маленькі будинки з химерами.
Лірично-ніжні,і гострі,мов лезо ножа,
Ще не розказані і,начебто,неохочі,
Творять не руки - творить наша душа.
Творять не руки - творять відкриті очі.
Люди стороняться : "Важко таких кохати"
Холодні,мов лід,а світимо -як софіти
Не навіжені - не вміємо ми брехати.
Не навіжені - нас просто треба зігріти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2013
Семь ступенек к абсолюному счастью.
Шаг.
Кто не меньше,чем друг,
Тот не больше,чем просто враг.
Шесть ступенек и я идеальна
Да!
Не судить,и не льстить.
Никому.Никогда.
Еще пять и я сила,я буря
Держись.
Не оправдывать лень.
И ценить свою яркую жизнь.
Вот,четыре,еще немножко,почти
Смогла.
Все обиды сегодня сгорят дотла
Поднимайся,терпи,родная,осталось
Три.
Я не просто пустышка
Во мне есть огонь.Внутри.
И назад пути нет,впереди неминуемых
Два.
Рисковать,как игрок,
И взвешивать все слова.
Самый трудный последний,
Взгляни-ка назад сперва
Ты прошла.И как никогда жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399170
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.02.2013
Во мне что-то медленно догорает внутри-
Смотри.
Дым тихонько вьется около рта.
И та,
Что была во мне раньше,
Смеялась громче,походка легче,
Давно выпита и пуста.
Во мне что-то плавится и крошится.
Лица,
Травят всякие небылици,
И хочется вроде бы застрелиться,
Только обойма давно пуста.
Во мне что-то гаснет,смешно потрескивая,
Несколько
Старых друзей и одна пустота.
Безконечно холодная.До одури резкая.
Во мне что-то тихо идет на дно.
Медленно.
Поднимаю себя за волосы,
Говорю себе странным голосом:
Всё погасло давно.Иди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396796
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.01.2013
Я хочу туди,де зимове море
Де хвилі на серце лягають бальзамом,
Де чайки протяжно із небом говорять.
Скрипучими,хриплими голосами.
Я хочу сміятися,як дитина
Забути про те,що забути не смію
Я хочу співати,писати картини,
Ліпити з піску ще не здійснену мрію
Я хочу з захопленням говорити
Про все,що турбує,щоб хтось мене слухав
В одному мені лиш знайомому ритмі
3находити серця пришвидшені рухи
Я хочу відкрити себе,як кватирку
Назустріч до сонця підняти долоні
Купити маленьку і милу квартирку,
Ловити у жменю хвилі солоні.
Я хочу хоч трішечки бути слабкою
Беззахисно вірити і сподіватись
Я хочу,щоб всі мене знали такою
За кожну секунду прожиту триматись.
А море спокійне,воно це вже чуло
Не тільки від мене,не тільки слова
В холодні краплини мене одягнуло
Жива.
Кого ти обманюєш?Ти ж не дитина
Давно вже пізнала розлуку і страх
Ти не малюєш,тим більше,картини...
Зимове море тільки в очах.
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2013
Я сильная девочка
Я ломаю карандаши и стереотипы
В моей голове живут странные типы
Но ,к счастю,они не доходят к моей душе.
Я сильная девочка
Из ничего сотворю скандал,гардероб и ужин
Мне ни льстец,ни критик не нужен
Чтобы ты знал.
Я сильная девочка
Я умею строить дома и глазки
Я живу в своей личной сказке
И,кто прав,решаю сама.
Я сильная девочка
Я играю в лото и на нервах
Я люблю всегда быть в числе первых
И носить деловые пальто.
Я сильная девочка
Что же ты не заметил
Фигура - стройна,разум – светел.
Только не любит меня никто
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396462
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.01.2013
Во мне что-то медленно догорает внутри-
Смотри.
Дым тихонько вьется около рта.
И та,
Что была во мне раньше,
Смеялась громче,походка легче,
Давно выпита и пуста.
Во мне что-то плавится и крошится.
Лица,
Травят всякие небылици,
И хочется вроде бы застрелиться,
Только обойма давно пуста.
Во мне что-то гаснет,смешно потрескивая,
Несколько
Старых друзей и одна пустота.
Безконечно холодная.До одури резкая.
Во мне что-то тихо идет на дно.
Медленно.
Поднимаю себя за волосы,
Говорю себе странным голосом:
Всё погасло давно.Иди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392797
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.01.2013
Если я вещь,то мир - шкаф,ну а город - полка
И ни к чему философствовать и учить,
Я в стогу сена всего лишь простая иголка,
Знаешь,иголкам ведь тоже позволено жить
Если я глина,значит я сотворяю
Сотни миров: от Адама до наших лет.
Лишь когда мастера руки во мне играют,
Свой не меняющийся куплет.
Если я птица,то вера моя- в полете.
Гордо взгляну,спикировав,и тогда
Мрачно подумаю «Как же вы так живёте,
На земле коротая тщётно свои года.
Много вариантов облюбовала природа.
Мне их наверное не сосчитать вовек...
Кто я? Зачем? И какой породы?
Внезапно подумалось: «А может я человек?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380716
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.11.2012
А насправді:просто я щаслива дівчина.
Одиначка у батьків,кохана донечка,
Операцію «Дитинство» ще не скінчено,
Операцію «Доросла» ще не додано.
У своїх 17 недосвідчена,
Ще не вмію прикидатись,лицемірити,
І ніким ще не доведена до відчаю,
Щоб не вірити.
Справжня Водолійка за натурою,
В будь-яку компанію вливаюся.
Можу хмарою ходити хмурою,
А за 5 хвилин вже посміхаюся.
Кучерява оптимістка незіпсована,
Мама кличе іноді «єхидною»
Я сміюсь «Ніхто не застрахований,
Треба ж бути хоч колись огидною»
Знаю,що у мене все попереду,
І історя ще зовсім не закінчена.
Допишу в якусь майбутню середу...
Просто я щаслива дівчина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2012
Тим,що просто хотіли жити
Безіменні.Змучені.Померлі.
Без причини,навіть без труни.
Біль торкається душі струни.
І падає з очей неначе перли.
Скільки вас?Не сотні.І не тисячі.
Тільки очі світять нам із неба
Ваші імена дощі не висічуть
Небо плаче.Іноді так треба.
Пекла сім кругів ще на Землі
Брат з ножем уже пішов на брата
Невимовна і страшна кантата
Чорної голодної петлі
Цю вину ніколи не спокутують
Цей тягар у нас лежить в краю
Спокоєм лише одні думки окутають:
Їхні душі,мабуть,у раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2012
Сегодня я случайно наткнулась на эту ссылку: http://vk.com/club40829446...я зашла,посмотрела видеообращение этой девушки и поняла,что 99 процентов наших проблем,просто мелочи,которые не стоят внимания.Вот что по-настоящему горе. Ребят,помогите ей...20-30 гривен не сделают вас миллионером,а для неё это шанс.Шанс выжить.
P.S.Я не знаю эту девушку и это не реклама...
Ты злишся,что новая сумочка за 700
Не подходит к туфелькам,черт,как жаль!
И что родители не пополнили тебе счёт...
А вместо теплого моря за окном февраль.
Ты хочешь платьице и гулять
Тусить с друзьями и громко смеяться,
Ты точно знаешь,что надо знать
И что мечты твои ДОЛЖНЫ сбываться !
А где-то там,на другом краю
Может города,а может даже страны,
Есть люди,которые устают...
От того,что давно безнадежно больны.
Они знают диагноз и знают срок.
Они смотрят глазами Бэмби и улыбаются
Они готовы пройти миллионы дорог...
И лишь ИНОГДА их мечты сбываются!
Ты не знаешь,что может случится с тобой.
Мы равны в этом мире.Все мы обычные
Может завтра тебя ждет ответственный бой.
За удачу и счастье привичное.
Будь добрее,не бойся подставить плечо,
Доброта никогда не кончается
Улыбайся,шути и запомни ещё:
Все поступки к тебе возвращаются!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354837
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.08.2012
Не гріє ковдра.Згірклий чай.
Нема образ.Ключі лишай.
У склянці барви.Сніг.Давно.
Рожеві сни.Старе кіно.
Солодке печиво.Пісок
Манірність фраз.Таблетки.Шок.
Я вже у склянці! Відчай! Ні!
Тону...мелодія.Пісні.
Це траурні.Я йду.Зима.
Трава думок.Образ нема.
Кудись лечу! Тут страшно.Ніч
Тут ніч і я .Ми віч-на-віч.
Удар.Тремчу.Кудись лечу.
Тут прірва.Жах.я не мовчу.
Повітря.Совість.Лід.Зима
Розтанув крик.Мене нема.
Пробудження.Добро.Думки
Поганий сон.Тепло руки.
Нірвана.Міф.Себе знайшла.
Забуто все.
Ну,я пішла?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2012
Мороз останній гірким риданням б»ється в моє вікно
Мороз готує своє повстання,та марно це все одно.
Мороз малює принишклі квіти,квилить,немов дитя
Мороз цілує вишневі віти,марить своїм життям.
«Отямся,брате»,-йому кажу я.
Марні твої жалі.
Весна з зимою завжди межує.
Крокує вже по землі.
Мороз лютує,мороз все в»ється попід моїм вікном.
А сонце чисте уже сміється,колише його тихим сном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2012
Немає правди в словах.Немає
Я це пізнала уже сама.
Всі почуття поступово вмирають.
І залишається сіра зима.
Холодною хусткою ляже на плечі.
Залишить гарячі розталі сліди.
Мене заспокоїти прийде лиш вечір
Йому лиш я хочу сказати «Не йди»!
Немає правди в словах.Немає.
Лише годинник тихо тік-так.
Лиш він залюбки завжди відлічає і сонце, і хмари,
І радість, і страх.
Лиш сонні дерева з самотніми вітами,
Давно не знаходять собі каяття.
Та скоро весна,
Вони вкриються квітами,
Забудуть про все...така правда життя.
Життя швидкоплинне,воно повне відчаю
Любові і щастя,
Та швидко минає.
А тут залишусь.Зітлілою свічкою
Немає правди в словах.Немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2012
Колода карт лежала на столі.Тузи і шістки,
Сімки й королі.
Валети заздрісні і хитрі світські дами.
Серед яких нерідко так траплялись драми.
Життя кипіло:
Заздрість,злість,жага.
До визнання,до грошей і до влади.
Мовляв,життя так швидко пробіга...
І що з того,що всі ми тут - громада?
Потрібно рвати,бити і товкти,
Бо хто не товчений - не жив на світі.
Не бились шпагами за честь вальти,
Й не дарували дамам світанкових квітів.
Єрархії вклонялись на віки..
Є туз,є королі,а є дрібнота.
Життям крутили вищії мізки,
А плечі підпирала їм голота.
Поки,одного разу,десь надвечір.
Те сталося,чого могла б не бути.
Згубилась шістка.
«От нікчемная малеча»
Від дам і королів було це чути...
Їй не давалось права на життя!
Згубилась шістка.Це ж така халепа.
Згубилась шістка.Назавжди.Так треба.
Колода карт летіла у сміття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012
Ты всегда злишся по пустякам.
И когда слова твои такие колючие
(В очередной) не веришь моим звонкам,
Без тормозов меня ревностью мучаешь.
Я всегда тебя ограничиваю во всем.
Я слишком правильная,только себя слушаю
Твердое «Нет» на твое «Рискнём?»
Не подходящая. И далеко не лучшая.
Но знаешь,собирая эти черты..
И преднамеренно их выискивая.
Поняла,что есть «Я и Ты»
Самое главное в этом списке.
Вовсе не хочется лишних слов.
Они не подходят к нашему случаю.
И ни к чему повторять про любовь.
Ты-всё,что есть.Самое лучшее.
Можно писать тут ещё миллионы фраз.
Длинных,коротких и с разными смыслами.
Все они были бы точно про нас.
Но зачем?Если мы думаем даже похожими мыслями?
Ты улыбаешся,глядя на этот стих.
А это всё,что мне было нужно.
Для нас в мире нет вещей НЕ простых.
А значит счастье нами заслужено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329884
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.04.2012
Ілюзією прожитих віків,
Не тіш себе.
В ній надто мало змісту.
В старому сквері,
В тому,що за містом,
Ніхто не віднайшов життєвих істин...
Поринув Всесвіт в вирву забуття-
Міста,вокзали,вічний мегаполіс.
В душі залишився лиш глянцю полиск.
В старому сквері.Ось таке життя.
Просвітлий рай,де сам-на-сам з собою,
Зітхають болі,спомини,думки.
Пробачити.Напитися любов"ю.
Зігрітися.Устати й далі йти.
В старому сквері,
В тому,що за містом,
Ніхто не віднайде життєвих істин.
Лише надія,вічна,як слова,
В старому сквері смуток сповива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
А струни знову,як завжди.сміялись...
І знову танці,як завжди юрба,
Що від душі до рання потішались
Забувши,що на світі є журба.
А струни знову,як завжди сміялись.
І не тому,що так хотіли-Ні!
Бо потайки вони ще сподівались,
Заграть сонату в мертвій тишині.
І ввечері,покинуті без нагляду,
У соннім царстві клавіш мовчазних,
Вони все мріяли,мов ті незримі привиди,
Коли рука Маестро торкне їх...
Коли ні сміху,ні журби,ні радощів,
Ні криків «Браво»,ні річок вина.
Лише душа.
Не зганьблена ніким іще.
Як сльзи чиста.Як любов-одна.
А струни знову,як завжди сміялись...
Смішать людей і клоунади виграють.
Та серед гамору.
Таки ще сподівались...
Зустріти руки,що їх з трепетом торкнуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
Палахкотіла свічка на столі...
Вбирали очі полумя безодні,
Та все ж вогні її були холодні,
Палахкотіла свічка на столі..
Горіла тихо,рівно,без вагань
Не знала смутку,болю,перевтоми,
Не розуміла гостроти питань,
І подих затамований любові...
Вся віддавалася,до дна..
Бог зна кому.
Не мала клопоту,його і не хотіла.
Лише палила тихо своє тіло,
Породжуючи зреченням вогонь
Їй було байдуже до всього навкруги:
Душевна рівність-головна чеснота.
Чи дощ іде,чи надворі метуть сніги,
Горіти-ось і вся її робота...
«Дано» лише,
«Доведення» нема
Тамую подих і чекаю лиха
-Зажди!Не йди ще,тиха!Зачекай!
Я не сказала все,чого хотіла!
Ти на землі ще не знайшла свій плай.
І феніксом у небо не злетіла.
Згориш...Залишивши по собі лише віск.
Мякий,поступливий...
Дурна розрада.Справді.
Я чемно наступлю коту на хвіст.
І покажу язик дурепі-правді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012
Мы состоим из кусочков небытия
Сегодня чужая.а завтра уже твоя.
Сегодня я птица в клетке- за окном города
А завтра,как свора собак..прямиком в никуда.
Сегодня рассвет в полутёмном подвале в замшемлом пальто.
Сегодня я здесь.И имя моё-никто.
А завтра картины,стекла шикарных витрин.
Сегодня с тобою толпа.
Но завтра ты будешь один.
Сегодня ты прячешь всю горечь и злость в кулак.
Запомни. время-наш главный враг.
Вечность давно не описывают как знак.
Сегодня ты в сказке,а завтра сказка-твоя тюрьма.
Вот сейчас тебя провожают,а потом «Дальше пойдешь сама»
И будешь грести из последних сил
Судьба покажет,кто тебя заслужил.
И будешь жалеть себя,мол как же я так живу.
Вроде не жизнь,а так держусь на плаву.
А потом мимо пройдёт вся твоя жизнь
Вся твоя похвала.
А ты тихо посмотришь и спросишь
«А где ж я раньше была?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329316
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.04.2012
И не сдаваться,даже если дело твоё-табак,
Если кажеться-поезд ушёл и нет смысла ходить по земле.
Если душу рвет на кусочки свора собак
Вспомни: «Всё,что не убивает,делает нас сильней».
И если ты думаешь,что ринг опустел и закончен бой
Что помощь может разве прийти извне
Вспомни,что только борьба с собой
В тысячи раз от всего сильней
Если тупик и ладони,как кубики льда
Если надежды осталось всего чуть-чуть...
Знай,что спасительный выход-он есть всегда.
Так что поднялся и двигайся дальше в путь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328958
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.04.2012
Обращение
К чёрту все правила и запреты!
Кино до 16,свадьба до 30
Я люблю юг,облака,конфети и ветер.
Да...и мне всё ровно куда нужно идти.
Город-болото,тоска зеленей лягушки.
Скука такая,что вот ты сиди и вой.
Станут отравой твои дорогие игрушки.
Вороти вороных и езжай домой.
Люди-нещасны.Лучшие новости-сплетни.
Судят по взглядам,решают по взмаху руки.
В головах бардак,в серце-нетри
Из равнодушия и беспросветной тоски.
Вот бы увидеть,тебя,потыкать пальцем
Прищелкнуть,есть ведь прорехи в твоем труде
Ты как в метро-вроде и радость-зайцем.
Вроде и создал счастье.Но не везде.
Четкий пиар.Вот...7 дней и готово.
Понюхай,потрогай...чем же тебе не Рай.
Коварный.Сначала ты создал Слово.
А потом отправся сюда и умирай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328952
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.04.2012
Мы ссорились.
Рвали бумагу в мелкие клочья.
Кричали ненужные фразы, кололи осколками.
Ночью.
Ревели в подушку подружке, когда сердце прошито иголками.
Колкими.
Уходили. Навсегда уходили. Бережно.
Оставляя следы на песке, надеялись…
Что волна не пойдёт этим берегом.
Каялись.
За слова и поступки, за мусор в корзине, за мысли глупые.
Номер набирали раз 200.
Мыслью о голосе маялись.
Чтобы сказать типа «Я соскучилась»
А прозвучит типа «Я не справилась»!
Говорили.
«Я в клуб» «Я в бильярд» «Я на пиво»
Встречались в булочной.
Думали что некрасиво.
Оказывалось, что прекрасно…но лживо…подумаешь…
А мирились мы.
Злостью брызгая…обвиняли в смертных грехах
Ставили штампы изменщиков.
Чтобы потом всё сменить на «ха-ха»
Странные. Смелые. Вечные.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270325
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.07.2011
В моєму світі хвилина кожна
Носить твоє ім"я...
В моїм мовчанні...і думка кожна
Теж на віки твоя..
В моєму кожна...яка різниця?
На різних кінцях землі...
Знайшла б того,хто ночами сниться...
Забрала б твої жалі...
Тобою пронизана днина кожна..
І ранок...і спокій сну...
Тебе в моїм серці побачити можна..
Мене?Чи мене одну?
Ці сумніви знову допитують злісно...
І ревнощі рвуть на шматки..
Невже нам колись може бути запізно?!...
Січуть,як сніги,думки...
Невже як чужі пройдемо коридором...
Тримаючись кожен стіни..
Невже скоса глянем байдужим лиш зором..
Без вибачень..без вини..
Невже ми забудемо ім"я те, день божевільний..і час..
Коли посміхнулася доля нам....
НЕвже вже не буде "Нас"???
Ти знаєш...в моєму світі хвилина кожна
Носить твоє ім"я..
В моїм мовчанні і думка кожна....
Теж на віки твоя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270324
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.07.2011
Мне нравится распущенность дождя в пору летнюю.
Когда поневоле заслушиваешься его сплетнями.
Когда сидишь и думаешь «Боже мой»
Как интересно и чудно мы сложены…
Мне нравится слушать бред избранный.
Который говорят тебе как бы искренне.
И пичкая тебя этими истинами.
Мечтают затоптать. Комментарии излишни.
Мне нравятся отголоски прошлого.
Их можно поделить на кусочки и выкинуть
Запомнить лишь всё хорошее.
От страшных снов не вскрикивать.
Мне нравится искренность детская.
И непосредственность подростковая
Обо всех возрастах не знаю,…боюсь показаться дерзкою.
Но возраст сковывает,…определённо сковывает.
Мне нравится нежность…такая убийственная и сладкая.
Чтобы хотелось слипнуться в комок …
Чтобы другие презирали и плакали.
Но никто так больше не мог.
Мне нравиться, когда говорят, что я сумасшедшая
Что мне не понять никогда ничего умного.
Что мне бы возглавить душевнобольных шествие.
А я улыбаюсь и думаю,…лучше их думаю.
Мне нравится, что я не играю мыслями, не вру никогда.
Даже сейчас и тут.
И всё что я имею, написано здесь словами...хоть слова-вода.
Надеюсь сумеют. Надеюсь меня прочтут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270188
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.07.2011
Бентежною іллюзією ночі,
Поринув світ в зимові сни казкові,
Забув про осені сумно-жовтаві очі,
І про її дощів нудні розмови...
Омріяною драмою снігів цих...
Новелою безжурних сподівань
І не було вже ні хвилини в них...
Холодними годинами прощань..
І знову вітру голос грізночоло..
І знову казка,як коту під хвіст..
І знову соло...знову дивне соло...
І мати б сили збудувати міст..
Самотній місяць...зірка..і бажання
Таке земне,йому...не до вподоби..
В своїх руках тримаєш їх кохання...
А маєш в серці трішки згуби-злоби..
А сніг іде...неначе навіжений..
І очі запорошує вітрами..
Я зрозуміла-що не прима сцени..
А усього лиш героїня драми..
Антракт душі..і тихий шепіт залу..
"Чим все закінчиться?""Убивство?Божевілля?"
Я тут стою..з відкритим серцем... мало???
Ми живемо...комусь лише дозвілля...
Сніжинки падають...уже на другу ночі
Ремарки автора...гортаю до кінця
Немає сил.замкнуть до ранку очі...
У зеркалі не бачити лиця..
Бентежні сумніви...та йдіть ви всі до біса...
Не впаду на коліна..хоч і бісер..
Моя вистава знову зупинилась...
Давайте занавіс....нарешті я втомилась...́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2011