Украинские Стихи

Сторінки (1/12):  « 1»

Борис Праздников

Брід  на  річці  Кабул
Джозеф  Р.  Кіплінг
(1865-1936)
Переклад:  Б.  Праздников.
.
Геть  шаблі!  Трубіте,  горни!
Град  Кабул  на  ріці  Кабул.
На  переправі,  де  ночі  чорні
Вірний  товариш  мій  потонув.
Брід,  брід,  брід  на  ріці  Кабул,
Брід  на  ріці  Кабул  у  тьмі,
Омочивши  стяг  і  попону
Пропливає  пів  ескадрону
Через  брід  на  ріці  Кабул  у  млі.
Трубіте,горни!  Блискочті  шаблі!
Я  не  забуду  його  лиця.
Коли  ми  пливли  і  обидва  слабли
Він  каламуть  хлебтав  без  кінця.
Брід,  брід,  брід  на  ріці  Кабул,
Брід  на  ріці  Кабул  у  тьмі.
Хапайся  за  поплавки  руками,
Вибирайся  на  прибережний  камінь
Через  брід  на  ріці  Кабул  у  тьмі.
Град  Кабул  -  це  сонце  і  кулі.
Трубіте,  горни!  Геть,  шаблі!
Краще  б  я  утонув  в  Кабулі
Замість  тебе,  товаришу  мій!
Брід,  брід,  брід  на  ріці  Кабул,
Брід  на  ріці  Кабул  у  тьмі.
Чуєш,-  коні  рвут  посторонки,
Люди  пливуть,  картая  воронки
Через  брід  на  ріці  Кабул  у  тьмі.
Ми  на  Кабул  пішли  в  атаку.
Трубіте,  горни!  Шаблі  з  піхов!
Я  все  забув,  коли  у  мраку
Разом  зі  смертю  знайшов  він  схов.
Брід,  брід,  брід  на  ріці  Кабул,
Брід  на  ріці  Кабул  у  тьмі.
Якщо  ще  хочете  в  світі  жити
Не  раджу  ні  за  що  ходити
Через  брід  на  ріці  Кабул  у  тьмі.
Я  виліз,  а  скільки  нас  потонуло?
Вдвое  меншим  став  ескадрон.
Поверни  коня  від  Кабула.
Трубіте,  горни!  Шаблі  -  у  схрон!
Брід,  брід,  брід  на  ріці  Кабул,
Брід  на  ріці  Кабул  у  тьмі.
Нікого  на  поміч  не  звали,
Ми,  коли  перепливали
Через  брід  на  ріці  Кабул  у  тьмі.
©  Copyright:Борис  Праздников,2011
св.  о  публикацииN°11102143867
__________
http://www.stihi.ru/2011/02/14/3867
_
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279395
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 08.09.2011


Геннадий Сивак

«  Kружляє  парком  нiжний  жовтий  лист  »
.
Кружляє  парком  ніжний  жовтий  лист,
Все  ковдрою  казковою  вкриває,
А  я  пишу  своїй  коханій  лист,
Та  осінь  мене  знову  обіймає.
.
Кружляє  парком  ніжний  жовтий  лист,
А  вітерець  втручається  у  диво,
У  листопада  свій  чудовий  зміст,
І  він  життя  доповнює  щасливо.
.
Кружляє  парком  ніжний  жовтий  лист,
Дерева  роздяглися,  як  моделі,
Господь  дарує  Світу  Благовіст,
Щасливий  кожен  у  своїй  оселі.
.
Кружляє  парком  ніжний  жовтий  лист,
А  здалеку  мелодії  гітари…
У  кожної  людини  є  свій  хист,
Хоча  витають  у  повітрі  мари…
.
Берези,  та  тополі  в  повнийріст  –
Яка  краса  у  цю  блаженну  пору…
В  ній  неповторність  вічності  простору,
Кружляє  парком  ніжний  жовтий  лист.
.
©  Copyright:  Геннадий  Сивак,  2008
Свидетельство  о  публикации  №1809020642
http://www.stihi.ru/2008/09/02/642
_
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2011


Наталия Природная

«  Hе  збувайте  дiти  батькiвськоi  хати  »
.
Не  збувайте,  діти,  батьківської  хати,
Бо  не  раз  сльозу  ще  зроните  гірку.
Ви  жили  щасливі  з  мамоюі  татом
В  цій  хатині  рідній,  ніби  в  квітнику.
.
Вам  сюди  вертатись  спомином  далеким,
Вам  сюди  летіти  зграями  думок,
Прилітайте  ж,  любі,  ніби  ті  лелеки,
Що  летять  весною  на  гіркий  димок.
.
Хоч  пусте  подвір’я  і  сумують  вікна,
І  давно  вже  в  хаті  не  було  тепла,
Та  весна  розбудить  журавлиним  криком
Вишню,  щоб  в  садочку  рясно  зацвіла.
.
Зацвіте  садочок,  і  бузок  розквітне,
І  запахне  ніжно  м’ята  край  воріт,
Мальви  подарують  посмішку  привітну-
Все  близьке  і  рідне  тут  з  дитячих  літ.
.
Вам  сюди  вертатись  спомином  далеким,
Вам  сюди  летіти  зграями  думок.
Прилітайте  ж  в  рідну  хату,  як  лелеки
З  вирію  вертають  на  гіркий  димок.
.
©  Copyright:  Наталия  Природная,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11010084537
http://www.stihi.ru/2010/10/08/4537
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279122
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.09.2011


Стелла Свердлова

Спогад
(Присвячується  Оксані  Забужко)
.
Шляхи,перехрестя  і  брами,
І  очі  з  відомським  вогнем.
Я  (вірите,  пані  Оксано?)
Була  Вавілонським  царем.
.
Я  мовчки  складала  закони
Під  схвалення  давніх  богів
І  вірила,  що  перегони  -
То  справжнє  життя  для  царів.
.
Ще  й  досі  таблички  із  глини
Чиїсь  будоражать  уми.
А  в  мене  нема  батьківщини  -
Ні  царства,  ні  навіть  війни.
.
Я  -  дика,  свавільна  (свавільний?),
На  попелі  тисячоліть
Зворушено,  гірко  і  сильно
Благаю  богів:  "Поверніть!"
.
Не  трон,  де  сидів  я  чи  лежав,
Не  землю.  де  крові  лилось!
А  ту  незбудовану  вежу,
З  якої  усе  почалось.
.
Я  б  мовчки,  скривавлена  й  боса,
Її  будувала  одна.
Ні  вітер,  ні  спрага,  ні  роси,
Ні  смерть,  ні  жорстока  війна
.
Не  зможуть  мене  зупинити,
І  в  мороці  духів  чи  душ
Я  зможу  її  захистити
Тим  вічним  і  справжнім:  не  руш!
©  Copyright:  Стелла  Свердлова,  2009
Свидетельство  о  публикации  №1905043468
.
http://www.stihi.ru/2009/05/04/3468
.
©  Copyright:  Украинские  Стихи,  2011
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278863
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2011


Елена Расновская

Мова  моя
.
Мова  моя  зацькована,
cплющена  і  сплюндрована,
В  хворому  серці  прихована
Мова  духм'яна  моя...
.
Знічена  і  знедолена,
Кимось  завжди  інструктована,
Стала  тепер  інкрустована,
Майже  так  само,  як  я...
©  Copyright:  Елена  Расновская,  2011
Свидетельство  о  публикации  №11101315912
http://www.stihi.ru/2011/01/31/5912
.
©  Copyright:  Украинские  Стихи,  2011
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278862
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2011


Людмила Юферова

Дідова  криниця
.
Колесом  гуркоче  літо  по  городах
Із  крутого  схилу-  аж  в  очерета.
І  купає  сонце  у  прозорих  водах
Річечки-  струмочка  стомлені  літа.
.
Стежечка-  доріжка  в  бур’янах  петляє,
Де  трава  засмагла  припада  до  ніг.
В  березі  криниця  дідова  чекає,
Губить  небо-  квіти  мій  петрів-батіг.
.
А  вода  холодна-  по  старі  цямрини,
Припадаю  спрагло  до  її  життя.
-  Дай,  кринице,  сили  стомленій  дитині,
Віри  і  наснаги  дай  на  майбуття.
.
-  Я  тебе  не  знаю,-  промовля  криниця,-
І  моя  волога  не  втамує  щем.
Дівчинка  білява  мені  часто  сниться-
То  моя  дитина  біга  під  дощем!
.
-  Та  це  ж  я,  кринице,  я  тебе  вітаю,
Знов  прийшла  до  тебе,  рідне  джерело!
-  Сивочолу  жінку  щось  не  пам’ятаю,
І  тебе  забуло  дідове  село.
.
Припадаю  слізно  до  її  водиці-
Не  втамую  спраги,  болю  і  журби.
Якщо  є  у  тебе  дідова  криниця,
Повертай  частіше  до  її  води.
.
Шаленіє  літо  пахощами  меду,
Динями  в  городах  сонце  проросло…
Щемно  тисне  серце..,  бо  частіше  треба
Повертать  в  дитинство,  в  дідове  село…
.
©  Copyright:  Людмила  Юферова,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11007312814
http://www.stihi.ru/2010/07/31/2814
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276185
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2011


Владимир Киевский

Стрілецьке
.
Вибач  мені,  моє  сонце,
Вибач  мені,  моя  пташко,
Що  зачинене  віконце,
"Трудних"  днів  найшло  багато.
.
Що  я  тут,  на  краю  світу:
"Ту-гу,  ту-гу",  -  на  сопілці,
На  сопілці...  квітнуть  квіти,
Ото  тільки,  щоб  зігріти.
.
Ото  тільки,  що  стрілецькі
За  спиною  маєм  кріси,
Ото  тільки  -  молодецькі,
Як  виблукаєм,  коли,  з  лісу.
.
Уляжеться  пил  під  ноги,  -
Сіделечко,  кінська  грива,
Трава  пахне  при  дорозі,
Заживемо  й  ми  щасливо.
.
А  як  підем  перéлісом  -
Обíзветься  лист  із  дуба...
То  якось  і  перемелеться,
Моя  мила,..  Mоя  люба.
.
©  Copyright:  Владимир  Киевский,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11012128659
http://www.stihi.ru/2010/12/12/8659
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhí

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2011


Лидия Филимонова

Щемить  моє  серце  до  болю
.
Дарую  тобі  Україно,
ти  Янгола  крила  візьми.
щемить  моє  серце  до  болю,
щоб  знову  кістьми  не  лягли...
.
За  тую  солодкою  волю,
за  клаптик  своєї  землі,
квітує  ромашкове  поле,
діди  на  полях  полягли.
.
Низенько  вклонюсь  тобі  Нене,
молитися  буду  за  тебе,
і  пісня  полине  до  неба,
всім  серцем  тебе  я  люблю!
.
©  Copyright:  Лидия  Филимонова,  2011
Свидетельство  о  публикации  №11102100278
http://www.stihi.ru/2011/02/10/278
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274497
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2011


Юлия Рябенко

Троянди
.
Троянди  –  квіти  людських  сподівань,
Надії  на  краще,  таємних  бажань,
Недозволених  мрій,  шаленіючих  снів,
Несподіваних  вражень,  сліпих  почуттів.
.
Білі  троянди  –  то  символ  печалі  –
Сум  почуттів,  що  давно  вже  зів'яли.
Так  швидко  краса  їх  безслідно  зникає.
Життя  довго  тліє,  лиш  потім  згасає.
.
Троянди  рожеві  –  то  символ  любові  –
Любові,  що  більше  нагадує  сповідь.
Щирість  безмежна  –  дарунок  природи.
Один  лише  погляд  –  все  завжди  виходить.
.
Жовті  троянди  –  то  символ  страждання  –
Страждаєм  не  ми,  а  змарніле  кохання.
Тяжкий  переддень  осінньої  зливи,
Скінчиться  вона  –  для  когось  щасливо.
.
Троянди  червоні  –  то  символ  розлуки  –
Хай  десь  і  колись  –  в  час  останньої  муки.
Якщо  двом  серцям  не  вистачить  крові,
Вони  знову  трояндами  стати  готові.
.
Чорні  троянди  –  то  символнадії  –
Надії  на  те,  що  повернуться  мрії.
Краплини  роси  змиють  весь  бруд.
Ми  знову  живемо  –  вільнівід  пут.
.
©  Copyright:  Юлия  Рябенко,  2011
Свидетельство  о  публикации  №11102094314
http://www.stihi.ru/2011/02/09/4314
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2011


Олег Омелянчук

I  квiтне  бруньками  лози
.
Весна  приходить  ранком  синім
і  крила  розправляє  птах.
Тріщать  тугі  бруньки  в  долині,
земля  парує  на  полях.
.
Висять  клаптями  білі  хмари,
а  по-над  ними  -  неба  синь.
Шукає  звір  у  лісі  пару,
виходить  риба  із  глибин.
.
Зірвався  мій  собака  з  цепу,
подавсь  на  другий  край  села.
Я  прищеплю  до  груші  щепу,
аби  рясніше  зацвіла.
.
Шапки  діди  ховають  в  скрині
та  одягають  картузи.
Весна  приходить  ранком  синім
і  квітне  бруньками  лози.
©  Copyright:  Олег  Омелянчук,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11003017039
http://www.stihi.ru/2010/03/01/7039
.
©  Copyright:  Украинские  Стихи  ,  2011
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273853
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2011


Леся Рузевич

Молитва  за  Україну
.
Молюсь  за  тебе,  рідна  Україно,
І  ти  за  себе,  бідна,  помолись.
Бо  у  дітей  Твоїх  на  світі  тиєдина,
Не  розгуби  ж  по  світу  їх  колись.
.
Дай  Бог  щоб  ми  ще  дочекались
Добра,  бо  добрий  наш  народ.
Чому  ж  у  нас  життя  не  стало
На  цій  землі,  що  сам  Господь
'
Створив  як  рай  земний,  якпісню  -
На  щастя  й  праведні  труди.
Чому  ж  ми  терпимо  покірно
І  не  збуваємось  біди?
.
Дав  Бог  скарбів,  що  не  злічити:
Таланти,  розум,  доброту,
Дав  щедру  землю,  що  любити
Вже  можна  хоч  за  красоту.
.
Ми  любимо,  пісень  співаєм,
За  нею  тужим  в  чужині.
A  вдома  -  не  оберігаєм,
Живемо  наче  уві  сні...
.
То,  може,  й  Бог  за  те  карає,
Що  ми  не  боремось  зі  злом?
Не  летимо,  а  шкутильгаєм  -
Нещасний  птах  з  одним  крилом...
.
Та  розбуди  нам,  Боже,  розум
І  волю:  жити  наяву!
Щоби  і  правнуки  далекі
Застали,  Рідну,  ще  живу.
©  Copyright:  Леся  Рузевич,  2011
Свидетельство  о  публикации  №11102041327
http://www.stihi.ru/2011/02/04/1327
.
©  Copyright:  Украинские  Стихи  ,  2011
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273852
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2011


Елена Сребняк

Візьми  мої  руки  в  свої
.
Візьми  мої  руки  в  свої,
Зігрій  їх  теплом,  що  від  серця,
Врятуй  же  надії  мої,
Не  дай  душі  ще  раз  відмерти.
.
Бо  промінь  зрадливий  її
Обпік,  спопелив  знавіснілий.
Ще  тліє  жаринка  в  мені  –
Не  дай  їй  погаснути,  милий.
.
Сльозливий  такий  листопад
Снiгами,ще  раннiми,витий.
Чекаю  на  твій  зорепад,
Листів  і  дзвінків...  Тільки...  де  ти?
'
©  Copyright:  Елена  Сребняк,  2011
Свидетельство  о  публикации  №11101247975
http://www.stihi.ru/2011/01/24/7975
.
©  Copyright:  Украинские  Стихи,  2011
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2011